Аналіз технології вирощування та тренінгу молодняку коней в комунальному позашкільному навчальному закладі "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з кінного спорту"

Під час надівання вуздечки або недоуздка дотримуватися обережності, слідкувати, щоб при застібанні пряжок вуздечки вудила не різали губи, а недоуздок не давив на лицеву частину голови.

Необхідно оглянути територію, що прилягає до конюшні, загону, денника, прибрати сторонні предмети (шматки металу, дріт, дошки, каміння тощо), які можуть травмувати людей, тварин, засипати вибоїни, ями, канави.

Перед проведенням підковування, парування, об'їжджання коней необхідно оглянути фіксаційні станки, загони, розколи. Переконатися у їх справності.

Також перевіряють стан коней. При виявленні ушкоджень або захворювання в коня терміново сповіщають ветфельдшера. При захворюванні коня не дозволяють їздовим не тільки на ньому працювати, але й виводити з денника без дозволу ветфельдшера.

Перед годуванням коней прибирають гній з денників і залишки корму з годівниць. Під час роздавання корму необхідно впевнитися, що в ньому немає сторонніх шкідливих домішок і предметів.

При виявленні яких-небудь несправностей в денниках, годівницях, системі водопостачання, електроосвітлення, а також при виявленні неполадок, які можуть спричинити нещасний випадок, сповіщають про це керівника робіт і тільки після усунення виявлених недоліків приступають до роботи.

Перед випасанням визначають місця для безпечного випасання коней. Визначають місця, зручні для водопою тварин. Підхід до води повинен бути пологим, без чагарників і каміння. Дно відкритої водойми необхідно проміряти й межі водопою позначити віхами.

Необхідно дотримуватися встановлених режимів і розпорядку дня, що сприяє виробленню у коней спокійного і слухняного норову.

Прибирати денники і станки, заміняти підстилку при відсутності тварин. Працюючи з мітлою, лопатою або вилами, не допускати удару ними по коню, бо це може викликати відповідний рух коня і травмувати.

Чистити коня лише після прив'язування його до конов'язі чи до кільця в стіні, а норовистого коня - після прив'язування на розв'язках. Під час чищення необхідно знаходитися збоку коня в напівоберти до нього і слідкувати за його поведінкою. Не застосовувати грубих способів чищення, що непокоїть тварин. Скребницю використовувати лише під час очищення щітки.

Годування і напування тварин здійснюйте лише з боку кормового проходу.

Перед тим, як вивести коня з денника, повністю відкрити двері, попередньо закривши двері суміжних денників. Не знаходитися в цей час в дверях або біля них.

Виводити з приміщення жеребців, норовистих коней і молодняк необхідно вдвох у спеціальних вуздечках і на вивідних латцях довжиною не менше 2 м, а жеребців-плідників і пробників - за допомогою латців довжиною не менше 5 м. Якщо кінь спокійний, то його може виводити один працівник із застосуванням чомбузів довжиною не менше 3 м.

Під час проведення коней одного за одним відстань між ними повинна бути не менше 5 м. Не дозволяється зустрічне проведення коней в коридорах, дверях.

Завівши коня в денник, необхідно повернути його головою до дверей, після цього зняти вуздечку чи недоуздок і надійно закрити двері.

При роботі з кіньми не дозволяється: одночасно виводити на прогулянку кобил і жеребців-плідників; сідати на коня в конюшні, в'їжджати верхи в конюшню; намотувати повідки на руку під час обслуговування коней; їздити на сліпих, хворих і звільнених від роботи ветеринарним працівником тваринах; допускати скупчення або зустрічне проведення тварин в коридорах, дверях або біля них; спати чи відпочивати в денниках і станках, в яких знаходяться коні.

Перед проїздкою коней перевіряють правильність сідловки, міцність підпруг і путлищ. Проїздку тварин проводять лише на манежі або на вирівняному очищеному майданчику. Не допускається проїздка коней по зледенілій землі.

Об'їжджання коней здійснюють в місцях, віддалених від будівель, де немає поблизу будь-яких перешкод (канав, ярів, загороджень тощо).

Під час об'їжджання коня спочатку привчають його до того, щоб він не боявся людини, проходив через розкол, ходив за поводом, звикав до чищення.

Їзда в сідлі допускається лише у взутті, що вільно входить в стремено. Не дозволяється вкладати ноги в путлища. Сідло для табунника повинно бути обладнане підпругами і сідельним троком, а в гірській місцевості - підперстями і підхвостниками, перед посадкою на коня підпруги в сідлі повинні бути перевірені і підтягнуті.

На коней, які мають звичку тіснити коня, що йде поряд, надівають вуздечку з наочними щитками. Їзда на конях, які дуже тягнуть голову вперед чи назад, допускається лише з мартингалами. Під час руху поряд на загальній доріжці наїзники повинні суворо витримувати боковий інтервал не менше 1 м. Завівши коня в денник, поверніть його головою до дверей, після цього зніміть вуздечку чи недоуздок і надійно закрийте двері.

Особливої обережності необхідно дотримуватися під час перших відвідувань кобили, що ожеребилася. Під час надання післяродової допомоги кобилі чи лошаті в деннику треба тримати кобилу за недоуздок.

До ручного парування допускаються лише оповоджені кобили. Під час парування на кобилу надівають злучну шлею. Під час парування підсосної кобили лоша тримають на виду у кобили.

Крім того, не дозволяється: одночасно виводити на прогулянку кобил і жеребців-плідників; сідати на коня в конюшні, в'їжджати верхи в конюшню; намотувати повідки на руку під час обслуговування коней; їздити на сліпих, хворих і звільнених від роботи ветеринарним працівником тваринах; допускати скупчення або зустрічне проведення тварин в коридорах, дверях або біля них; спати чи відпочивати в денниках і станках, в яких знаходяться коні.

Розчищення копит у коней проводять в станку, підковування - в просторому і світлому приміщенні, у дворі, але ні в якому разі не в денниках.

Перед повалом коня необхідно оглянути місце, переконатися у відсутності нерівностей і сторонніх предметів. Повал здійснюють за командою керівника повалу, чітко і вчасно виконують його вказівки. Не можна зв'язувати мотузку для повалу “мертвим” вузлом.

Роботу з поваленим конем проводять зі спини, тримаючи голову притиснутою до землі. По закінченні роботи спочатку звільняють від пут ноги і тільки після цього голову коня.

Таврування коня проводять у фіксаційних станках; щоб тварина не могла лягти, її слід зафіксувати за допомогою поперечних перекладин. При тавруванні гарячим способом довжина рукоятки тавра повинна бути не менше 50 см, ручку тавра під час роботи тримають, використовуючи рукавиці. При тавруванні рідким азотом штани не заправлять в чоботи, руки захищають шкіряними рукавицями, які легко знімаються з рук.

Після закінчення робочого дня працівник повинен прибрати робоче місце. Очистити інструмент, інвентар, пристрої і покласти у відведене місце. Зняти і привести в порядок спецодяг і засоби індивідуального захисту. Помити руки і обличчя теплою водою з милом.

6.3 Рекомендації з поліпшення стану охорони праці

На основі проведеного аналізу та для поліпшення стану охорони праці по підприємству рекомендуємо зробити наступне:

1. керівництву підприємства поліпшити якість навчання з охорони праці;

2. повне забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та спецодягом;

3. оформлення куточків охорони праці на виробничих ділянках;

4. удосконалювати технологію годівлі та утримання коней для того, щоб зменшити ручну працю і знизити загрозу травматизму.

Висновки і пропозиції

Проаналізувавши технологію вирощуваннята використання коней в приватному підприємстві «Панчук» Ленінського району АР Крим, можна зробити наступні висновки:

1. Господарство «Панчук» має досить розвинену спеціалізацію. Загальна кількість худоби складає 1847 голів, з якої 59% займає свинопоголів'я, 38% - поголів'я великої рогатої худоби та 3% поголів'я коней.

2. Рівень рентабельності господарства складає 33,9%.

3. Господарство має 51 голову коней, з яких 52,9% поголів'я представлено конематками та 4% - жеребцями. Лошата складають 16 голів, тобто 31,3% загального поголів'я коней, молодняк старше одного року - 6 голів, що відповідає 11,8%.

4. Конематки російської рисистої породи в господарстві достатньо високі (висота в холці - 158см), з видовженим тулубом (довжина тулуба - 164см). Більшість маток відноситься до рудої та гнідої масті (відповідно 44,5% та 48,1%). Лише 7,4% маточного поголів'я представлені вороною мастю.

5. Відтворювальні якості маток задовільні: від 27 конематки отримано 16 голів молодняку (вихід лошат - 60%), який в подальшому 100-відсотково був відлучений у віці 180 днів.

6. За весь період підсису валовий приріст лошат становить 2048 кг при середньодобових приростах 710 г.

7. Молодняк до року і старше річного віку майже по всім промірам відповідає стандарту породи. Жива маса лошат з віком збільшується і в річному віці складає 304 кг, в дворічному - 522 кг.

8. З перших днів молодняк в господарстві тренують. Головне завдання тренування -- максимально розвинути працездатність і витривалість молодняку, поступово збільшуючи тренувальні навантаження, виробляючи ефективні й чіткі рухи, здатність до фінішного кидка та швидкого переходу на потрібний алюр. Більшу частину поголів'я (43%) тренують для їзди під сідлом. 18% поголів'я здатні до їзди з возом (оповожено - 9 голів). Майже весь молодняк до року знаходиться в стані тренування.

На основі зроблених висновків даному господарству можна запропонувати наступне:

1. Підвищити продуктивні якості конепоголів'я за рахунок удосконалення умов годівлі та утримання.

Список використаної літератури

1. Алексахина Л.Т., Большаков А.С., Боресков В.Г. й др. /Под ред. Рогова И.А. Технология мяса и мясопродуктов. -- М.: Агропромиздаг, 1988. - 576 с.

2. Арзуманян Е.А., Бегучев А.П. и др. Животноводство. - Москва: Агропромиздат, 1985, с. 448.

3. Бусенко О.Т., Столюк В.Д. та ін. Технологія виробництва продукції тваринництва. - Київ: Вища освіта, 2005, с. 496.

4. Гопка Б.М., Хоменко М.П., Павленко П.М. Конярство : підручник. - Київ: Вища освіта, 2004,с. 320.

5. Зайцев В.П., Свердлов М.С. Охрана труда в животноводстве. - М: Агропромиздат.,1989, 368 с.

6. Зубец М.В. Преобразование генофонда пород. - К. Урожай, 1990, с. 350.

7. Ібатуллін І.І., Мельничук Д.О. та ін. Годівля сільськогосподарських тварин. - Вінниця: Нова Книга, 2007, с. 616.

8. Ібатуллін І.І., Кононенко В.Д. та ін. Практикум із годівлі сільськогосподарських тварин. - Київ: Аграрна освіта, 2009, с. 328.

9. Інструкція з ведення племінного обліку в конярстві. - К., 2003. - 82 с.

10. Конярство / Б.М. Гопка, М.П. Павленко, О.А. Калантар, В.М. Клок. - К.: Урожай, 1991, - с. 190-210.

11. Журавель М.П., Давиденко В.М. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2005, с. 336.

12. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 том.

13. Пономаренко Н.Н., Черней Н.В. Коневодство: Учебное пособие. - Харьков: Эспада, 2001. - С. 242-250.

14. Парфенов В.А. Лошади - М.: Издатель И.В. Балабанов, Издательство «Народное творчество», 2000. - С. 14-18.

15. Рубан Ю.Д. Довідник з технології та менеджменту у тваринництві. - Харків: Еспада, 2002, с. 576.

16. Справочник по коневодству / Н.В. Анашина, Ю.П. Гусев, В.С. и др. М.: Колос, 1983. - С. 63-68.

17. Чижик И.А. Конституция и экстерьер сельскохозяйственных животных: Учеб. пос. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Колос, 1977. С. 278-279.

Размещено на Allbest.ur