Облік і аудит нематеріальних активів (на прикладі підприємств харчової промисловості)
Економічна сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства. Класифікація нематеріальних активів за групами та ознаками. Формування облікової політики, визнання та методи оцінки, аудит нематеріальних активів, методичні основи їх амортизації.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.09.2011 |
| Размер файла | 2,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
|
?ЧР =1+2+3+4 = 10. |
Розрахунок кумулятивних коефіцієнтів за кожен рік і суми амортизаційних відрахувань подано у вигляді табл.2.9.
Таблиця 2.9
Розрахунок амортизації кумулятивним методом
|
Рік |
Вартість, що амортизується, грн. |
Кумулятивний коефіцієнт |
Сума амортизаційних відрахувань, грн. |
Сума накопиченої амортизації, грн. |
|
|
1-й |
80 000,00 |
4/10=0,4 |
32 000,00 |
32 000,00 |
|
|
2-й |
80 000,00 |
310=0,3 |
24 000,00 |
56 000,00 |
|
|
3-й |
80 000,00 |
2/10=0,2 |
16 000,00 |
72 000,00 |
|
|
4-й |
80 000,00 |
1/10=0,1 |
8 000,00 |
80 000,00 |
Наступним методом нарахування амортизації є виробничий метод, який передбачає, що місячну суму амортизаційних відрахувань визначають множенням фактичного обсягу вироблених товарів (робіт чи послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробничу ставку амортизації розраховують діленням вартості об'єкта, що амортизується, на загальний обсяг продукції, яку підприємство планує виробити з використанням цього об'єкта Звичайно, для амортизації нематеріальних активів в умовах невиробничого підприємства такий метод не використовують [170]. Винятком можуть бути ліцензійні угоди, в яких чітко обумовлено обсяг виробництва за цією ліцензією [16].
Ставку амортизації за цим методом обчислюють за формулою
|
Са = АВ / Оп |
(2.15) |
де Са - виробнича ставка амортизації, грн. на одиницю продукції;
Оп - загальний обсяг продукції, який підприємство планує виготовити з використанням цього об'єкта, од.
Розглянемо приклад з використанням даного методу нарахування амортизації.
Підприємство уклало ліцензійну угоду терміном на п'ять років з власником патенту на винахід, в якому обумовлено загальний обсяг виробленої продукції за цією ліцензією 1 млн шт. Плата за угодою здійснено одним платежем при її укладанні в розмірі 50 000грн. У звітному місяці було виготовлено 18 000 од. продукції. Визначимо виробничу ставку амортизації
|
Са = 50 000/100 0000 = 0,05 грн. з одиниці виробленої продукції. |
Сума амортизації становитиме: 18 000*0,05 = 900,00 грн.
Амортизацію нематеріальних активів відображують у реєстраційних картках обліку (див. додаток И) на основі даних регістру бухгалтерського обліку Відомості нарахування амортизації нематеріальних активів. Відомість підписує виконавець-бухгалтер, на якого покладено облік об'єктів нематеріальних активів. Цей документ складають щомісяця.
Відображення амортизації нематеріальних активів наведено в табл.2.10.
Таблиця 2.10
Відображення амортизації нематеріальних активів на рахунках бухгалтерського обліку
|
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Д-т |
К-т |
||
|
Відображення нарахування амортизації нематеріальних активів |
23 „Виробництво”, 91 „Загально виробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати операційної діяльності” |
133 „Накопичена амортизація нематеріальних активів” |
Використання "швидких" методів амортизації - зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, а також кумулятивного - доцільно для тих об'єктів, які схильні до швидкого морального старіння (комп'ютерні програми, наукомісткі патенти та винаходи). Вони дають змогу за перші два-три роки списати більшу частину вартості об'єкта (табл.2.11).
Підприємство може самостійно змінити метод нарахування амортизації нематеріальних активів або термін їх корисного використання в бухгалтерському обліку. При цьому не запобігти коригуванню щорічної суми амортизаційних відрахувань не можна. Таке коригування слід здійснювати виходячи з того, що залишкова вартість об'єкта в бухгалтерському обліку є базою для розрахунку "нової" суми амортизаційних відрахувань, тобто виступає аналогом первісної вартості [208]. Наведемо приклад.
Таблиця 2.11
Порівняльна характеристика "швидких" методів амортизації
|
Метод амортизації Показник |
Зменшення залишкової вартості |
Прискореного зменшення залишкової вартості |
Кумулятивний |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Вартість, що амортизується |
80 000,00 |
80 000,00 |
80 000,00 |
|
|
Термін корисного використання об'єкта, років |
4 |
4 |
4 |
|
|
Сума накопиченої амортизації за роками: |
||||
|
1-го |
33 125,98 |
40 000,00 |
32 000,00 |
|
|
2-го |
55 278,65 |
60 000,00 |
56 000,00 |
|
|
3-го |
70 093,04 |
70 000,00 |
72 000,00 |
|
|
4-го |
80 000,00 |
80 000,00 |
80 000,00 |
|
|
Залишкова вартість об'єкта на початок кожного року, (без урахування суми ліквідаційної вартості - 20 000грн.) |
||||
|
1-го |
80 000,00 |
80 000,00 |
80 000,00 |
|
|
2-го |
46 874,02 |
40 000,00 |
48 000,00 |
|
|
3-го |
24 721,35 |
20 000,00 |
24 000,00 |
|
|
4-го |
9 906,92 |
10 000,00 |
8 000,00 |
Підприємство є власником виключних прав на запатентований винахід, запланований термін корисного використання якого 20 років, первісна вартість - 10 000 грн. При введенні цього об'єкта в експлуатацію було прийнято рішення про нарахування амортизації кумулятивним методом у зв'язку з високими темпами морального старіння. Однак по закінченню шести років половина вартості об'єкту була списана на витрати. При цьому ринкова вартість об'єкта зменшилася не дуже сильно, водночас було набагато завищено витрати підприємства. Було прийнято рішення про зміну методу нарахування амортизації об'єкта з кумулятивного на прямолінійний.
За перші шість років експлуатації активу амортизація була нарахована в такому розмірі (табл.2.12)
Отже, до початку сьомого року використання винаходу його залишкова вартість у бухгалтерському обліку становитиме 50 000,10 грн.
Таблиця 2.12
Нарахування амортизації за перші шість років
|
Рік |
Вартість, що амортизується, грн. |
Кумулятивний коефіцієнт |
Сума амортизаційних відрахувань, грн. |
Сума накопиченої амортизації, грн. |
|
|
1-й |
100 000,00 |
20/210 = 0,095238 |
10 000,00* 0,095238=9523,80 |
9 523,80 |
|
|
2-й |
100 000,00 |
19/210 = 0,090476 |
10 000,00* 0,090476=9047,60 |
18 571,40 |
|
|
3-й |
100 000,00 |
18/210 = 0,085714 |
10 000,00* 0,085714=8571,40 |
27 142,80 |
|
|
4-й |
100 000,00 |
17/210 = 0,080952 |
10 000,00* 0,080952=8095, 20 |
35 238,00 |
|
|
5-й |
100 000,00 |
16/210 = 0,076190 |
10 000,00* 0,076190=7619,00 |
42 857,00 |
|
|
6-й |
100 000,00 |
15/210 = 0,071429 |
10 000,00* 0,071429=7142,90 |
49 999,90 |
Виходячи з цієї вартості та терміну корисного використання нематеріального активу, що залишився (20 - 4 = 14 років), визначимо щорічну суму амортизаційних відрахувань. Вона дорівнюватиме 3 571,44 грн. (50 000,10/14). В цій сумі й буде відображуватися сума амортизації нематеріального активу після зміни методу нарахування амортизації. При цьому така зміна методу має бути відображена в наказі про облікову політику підприємства. Що стосується суми амортизаційних відрахувань, які вже були нараховані, то їх коригування не здійснюють, тому ніяких додаткових записів у бухгалтерському обліку в зв'язку із зміною методу амортизації нематеріального активу не роблять.
Підсумовуючи викладене здійснимо групування нематеріальних активів (в тому числі для харчової промисловості) з огляду можливостей використання методів амортизації (табл.2.13).
Особливої уваги заслуговує амортизація гудвілу. Слід зауважити, що в Україні порядок нарахування амортизації цього активу визначає П (С) БО 19 "Об'єднання підприємств" [164]. Однак згідно із Планом рахунків та Інструкцією про його використання [87, 157] рахунок 19 „Гудвіл" не кореспондує з субрахунком 133 „Накопичена амортизація нематеріальних активів”. За Інструкцією для зменшення вартості гудвілу застосовують субрахунок 977 „Інші витрати звичайної діяльності”, внаслідок чого стає очевидним, що ця операція швидше відображує зменшення корисності активу, ніж нарахування амортизації. У зв'язку з цим стає зрозумілим, що ці два документи суперечать один одному щодо питань амортизації гудвілу.
Таблиця 2.13
Застосування методів амортизації для різних груп нематеріальних активів
|
№ з/п |
Метод амортизації |
Група нематеріальних активів |
Переваги застосування |
|
|
1 |
Зменшення залишкової вартості |
Нематеріальні активи чутливі до технологічного (морального) старіння (наприклад: програмне забезпечення, наукомісткі патенти та винаходи тощо) |
Дають змогу за перші два-три роки списати більшу частину вартості об'єкту |
|
|
2 |
Прискореного зменшення залишкової вартості |
|||
|
3 |
Кумулятивний |
|||
|
4 |
Виробничий |
Нематеріальні активи, які безпосередньо використовуються в процесі виробництва |
Дає змогу списання вартості нематеріальних активів в залежності від процесу виробництва і використання в ньому цього активу |
|
|
5 |
Прямолінійний |
Нематеріальні активи, для яких не має впливу технологічне старіння (наприклад: знаки індивідуалізації) |
Дає змогу списання вартості об'єкту рівними частками. Не залежить від ступеню морального старіння об'єкту |
Згідно з П (С) БО 19 первісна (балансова) вартість гудвілу зменшується щомісячним рівномірним нарахуванням амортизації протягом терміну корисного його використання, але не більше як 20 років [164]. Термін корисного використання гудвілу визначають з урахуванням:
· прогнозованого терміну діяльності підприємства;
· нормативно-правових актів або контрактів, що впливають на термін корисного використання;
· зміни попиту на продукцію (роботи, послуги) підприємства тощо.
Якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, його списують з включенням залишкової вартості до витрат.
П (С) БО 19 "Об'єднання підприємств" [164] було прийнято на основі МСФО 22 "Об'єднання компаній" [126], відповідно до якого ділова репутація є нематеріальним активом і, як і всі нематеріальні активи, підлягає амортизації. При цьому враховують термін існування придбаної компанії, стабільність і прогнозний термін існування галузі, інформацію про ділову репутацію інших компаній тощо. Виходячи із п.54 МСФО 22, необхідно по закінченні кожного фінансового року переглядати термін корисного використання й метод амортизації гудвілу, прийнятого до обліку [126].
У 2008 р. було прийнято новий стандарт МСФО 3 "Об'єднання бізнесу" [125], який замінює стандарт обліку 22 "Об'єднання компаній", але зміни не знайшли свого відображення у вітчизняних стандартах, хоча й є досить суттєвими щодо обліку такого поняття як, гудвіл. Згідно з МСФО 3 "Об'єднання бізнесу" [126] гудвіл не амортизується, замість цього проводять щороку (або більш регулярні) тести на знецінення, які раніше проводилися лише в тих випадках, коли мала місце подія, яка свідчила на наявність знецінення. При цьому у визначенні факту й оцінці такої події існувала деякою мірою ступінь суб'єктивності. МСФО 3 вимагає проведення щороку тестування на знецінення для всіх генеруючих одиниць, причому в це тестування включають гудвіл або нематеріальні активи з невизначеним терміном корисного використання [125].
Проаналізувавши процес амортизації гудвілу у вітчизняній та міжнародній практиці, можна дійти висновку, що нарахування амортизації гудвіла, вартість якого згодом не знижується, а зростає, суперечить основним принципам бухгалтерського обліку. Тому пропонуємо внести зміни до П (С) БО 19, зокрема з п.10 вилучити поняття "амортизація гудвілу". Замість цього потрібно розробити критерії знецінення гудвілу, відповідно до яких щороку здійснювати перевірку на його знецінення. У разі встановлення факту знецінення у найкоротший термін треба списати ці суми на витрати.
Результатом дослідження питань амортизації нематеріальних активів є їх групування з огляду використання певних методів амортизації, обґрунтування факторів, що зумовили замінити амортизацію гудвілу на здійснення перевірок на знецінення.
Припинення амортизації гудвілу за МСФО 3 підвищить доходи компаній, доповнюючи її значними сумами гудвілу. Правила переходу на МСФО не потребують перерахунку раніше здійснених операцій, в зв'язку з чим виникає безперечний позитивний вплив на величину доходу. Однак якщо в майбутній діяльності буде визначатися більша кількість нематеріальних активів, у майбутньому це може призвести до збільшення, а не зменшення амортизації, що при новому порядку обліку реструктуризації витрат може обумовити зниження показника прибутку.
Основні положення викладено в працях, опублікованих у фахових та інших виданнях [21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31, 32, 35, 36].
Розділ 3. Організація аудиту нематеріальних активів ПП "Інженерно-виробнича фірма БПВ"
3.1 Методика проведення аудиту нематеріальних активів
На сьогодні питання методики проведення аудиту нематеріальних активів залишається суперечливим і не до кінця вирішеним. Йому приділяли увагу такі науковці та практики, як Л.П. Кулаковська, Ф.Ф. Бутинець, Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький, Г.М. Давидов, Ю.В. Піча, В.Я. Савченко, Б.Ф. Усач та ін. [38, 54, 58, 106, 182, 188, 203]. Практика свідчить про те, що методика проведення аудиту нематеріальних активів багато в чому залежить від об'єкта перевірки, галузі економіки, до якої вони належать, кількості та вартості нематеріальних активів, які використовує підприємство, що перевіряється.
Головною умовою ефективності аудиту нематеріальних активів на підприємствах харчової промисловості є чітке визначення завдань і постановка цілей, а також вибір стратегії в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства
В процесі аудиту нематеріальних активів підприємств харчової промисловості перевіряють:
1. Постановку контролю за наявністю нематеріальних активів:
· правильність віднесення об'єкта до нематеріальних активів;
· наявність і правильність документального оформлення операцій;
· правильність оцінки нематеріальних активів;
· інвентаризацію нематеріальних активів;
· відповідність звітності даним синтетичного й аналітичного обліку.
2. Ведення синтетичного обліку, оподаткування операцій по надходженню й вибуттю нематеріальних активів:
· відображення операцій надходження й вибуття нематеріальних активів у регістрах синтетичного обліку;
· питання оподаткування операцій при надходженні й вибутті нематеріальних активів.
3. Нарахування та відображення в обліку амортизації по нематеріальних активах:
· обґрунтованість установлення терміну корисного використання;
· правомірність та обґрунтованість методів нарахування амортизації, які застосовуються;
· правильність розрахунків амортизаційних відрахувань;
· відображення амортизаційних відрахувань в обліку.
Саме отримання достатньої кількості доказів дає змогу аудиторові надати незалежну оцінку стану обліку нематеріальних активів, виявити порушення від чинного законодавства та встановлених правил.
При вивченні облікової політики підприємства доречно розробляти такі робочі документи, які б у повному обсязі й досить короткій формі висвітлювали порядок ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів на конкретному підприємстві. Автором рекомендується використовувати таку форму робочих документів (додаток Ф.1.).
Аудитор формує свою думку, вивчивши облікову політику й внутрішні інструкції підприємства. Як мінімум, необхідно перевірити наявність таких питань в обліковій політиці підприємства:
· питання щодо визнання нематеріальних активів;
· способи оцінки нематеріальних активів;
· терміни корисного використання нематеріальних активів, прийнятих підприємством;
· способи нарахування амортизаційних відрахувань по окремих групах нематеріальних активів;
· способи відображення в бухгалтерському обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах;
· питання щодо відповідності облікової політики та інших внутрішніх інструкцій підприємства чинному законодавству України.
У разі наявності суттєвих суперечностей положень облікової політики чинному законодавству аудитор повинен зазначити цей факт у звітній документації. Для досягнення мети аудиторові потрібно:
· оцінити систему внутрішнього контролю підприємства, яке перевіряється;
· визначити методи перевірки;
· розробити програму аудиторських процедур.
Для розробки ефективного підходу до аудиту нематеріальних активів на стадії планування здійснюють попередню оцінку системи внутрішнього контролю, що підтверджується або коригується в процесі аудиту.
Практика показує, що далеко не завжди аудиторські перевірки нематеріальних активів супроводжуються оцінкою системи внутрішнього контролю, що свідомо знижує їх результативність. Це приводить, зокрема, до збільшення витрат часу, оскільки вчасно не створені передумови для обґрунтування вибіркового способу перевірки підвищують імовірність перекручень в оцінці аудиторського ризику. Адекватна оцінка системи внутрішнього контролю дає змогу якісно й більш доказово сформувати висновки аудитора в письмовій інформації аудитора керівництву економічного суб'єкта та в аналітичній частині аудиторського висновку.
При оцінці системи внутрішнього контролю аудитор повинен перевірити наявність і дію розпорядницьких документів, що закріплюють способи ведення обліку операцій, пов'язаних із рухом нематеріальних активів, здійснити експертизу порядку документального оформлення фактів господарської діяльності, вивчити затверджені графіки й схеми документообороту, провести експертизу застосовуваної форми обліку, перевірити наявність регістрів бухгалтерського й податкового обліку, визначити, чи дотримується встановлений порядок підготовки й подання внутрішньої бухгалтерської звітності, узагальнити інформацію про склад, масштаби та характер операцій протягом періоду, що перевіряється [203, c.64].
Оцінивши систему внутрішнього контролю, аудитор планує характер, масштаби й терміни проведення аудиторських процедур щодо нематеріальних активів.
При цьому особливої уваги, необхідно приділити саме внутрішньогосподарському аудиту. За умов відсутності загальноприйнятої методики проведення внутрішнього аудиту нематеріальних активів підприємства мають самі розробляти такі методики.
На підприємствах харчової промисловості внутрішньогосподарський аудит або зовсім відсутній, або здійснюється не на належному рівні. Наприклад, у ДП "Черкаський консервний комбінат" немає постійно діючих інвентаризаційних комісій, а якщо на інших підприємствах вони й є, то лише формально. Отже, потрібно на таких підприємствах створити систему внутрішнього аудиту. На першому етапі її становлення слід зосередити зусилля на детальних перевірках, згодом у міру розширення системи реєстрації й обробки даних необхідність у суцільному контролі має скоротитися й основна увага необхідно приділятиметься тому, як функціонують системи, а також чи відповідають дії встановленим процедурам. У майбутньому перед внутрішнім аудитом повинні стояти завдання дослідження функцій менеджменту, організаційної діяльності підприємства, де від нього чекають не тільки інформації про якість управлінської діяльності, а й пропозицій, спрямованих на її вдосконалення. Якщо результати внутрішнього контролю задовільні, то кількість самостійних і незалежних перевірок має бути скорочено. Тут зовнішній аудитор буде визначати, чи достатньо даних внутрішнього контролю, щоб на їхній основі скласти висновок, чи необхідні додаткові процедури.
За допомогою аудиторських процедур здійснюється перевірка достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності. При виявленні порушень аудитор визначає їхній характер і суть, а також рівень суттєвості. При цьому аудитор описує аудиторські процедури або методи виявлення порушень, порядок побудови аудиторської вибірки при її застосуванні, тобто обґрунтовує достатність аудиторських доказів. За результатами проведених аудиторських процедур він розробляє рекомендації з усунення помилок у бухгалтерському обліку, а також щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку. Детальну перевірку операцій з нематеріальними активами здійснюють за такими етапами Що стосується досліджуваних підприємств, то на більшості з них інвентаризація проводиться відповідно до чинного законодавства України, кожного року перед початком складання річної фінансової звітності. Тому проводячи аудит нематеріальних активів на цих підприємствах (ЗАТ "Юрія", ТОВ "Юрія-Фортуна", ТОВ "Світ ласощів", ВАТ "Черкаський хлібокомбінат"), аудитор використовує дані останньої інвентаризації, результати якої рекомендується оформити згідно з додатком Ф.2.
Інвентаризацію нематеріальних активів здійснюють відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків від 11.08.94 р. № 69 [86]. При проведенні інвентаризації нематеріальних активів перевіряють:
1) документальне оформлення нематеріальних активів;
2) наявність документів, які підтверджують права власності на нематеріальні активи або права на їх використання;
3) термін володіння правами та інші документально підтверджені умови закріплення прав власності чи прав використання таких об'єктів;
4) порядок оформлення режиму службової та комерційної таємниці щодо нематеріальних активів групи „ноу-хау”;
5) правильність нарахування амортизації.
· Нематеріальні активи записують до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік, а саме:
· рахунків за „ноу-хау” відповідно до договору власника;
· договору й актів про прийняття наукових і конструкторських розробок;
· рахунку на оплату вартості майнового комплексу, придбаного на аукціоні, і подальшого розрахунку суми гудвілу за наявності різниці між ціною придбання і вартістю активів підприємства;
· рахунків за роботи із створення програмного забезпечення;
· патенту на винахід;
· свідоцтва на знаки для товарів і послуг;
· патенту на промисловий зразок;
· патентів на сорт рослин або породу тварин;
· авторського договору або договору з організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі та ін.
На основі відповідних документів інвентаризаційна комісія перевіряє вартість нематеріальних активів, термін їх використання, суму нарахованого зносу, залишкову вартість та інші дані по кожному об'єкту. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також об'єктів, по яких в облікових регістрах міститься неповна інформація або її взагалі немає, комісія складає окремий інвентаризаційний опис і оформляє протокол [184]. За результатами інвентаризації в обліку здійснюють такі записи.
На наступному етапі при проведенні аудиту звертають увагу на правильність віднесення активів до нематеріальних, як для цілей бухгалтерського обліку, так і для цілей податкового обліку, оскільки є суттєві різниці.
Для цілей бухгалтерського обліку порядок прийняття до обліку активів які нематеріальних регулюється П (С) БО 8 "Нематеріальні активи", норми якого було висвітлено вище. На цьому етапі аудиту слід встановити, чи виконуються умови при прийнятті об'єктів як нематеріальних передбачені П (С) БО8 "Нематеріальні активи" [171].
З метою оподаткування, аудитор встановлює чи виконуються умови при прийнятті об'єктів як нематеріальних для цілей податкового обліку передбачені Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств" [69, 70].
Особливу увагу аудитору треба звернути на оцінку об'єктів нематеріальних активів і можливість прийняття рішення про залучення експертів для консультації з цього питання. Право залучати до перевірки експертів закріплено Законом України „Про аудиторську діяльність” і Міжнародними нормативами аудиту [77]. Експерт може надати свідчення з таких питань: оцінки нематеріальних активів; оцінки робіт, виконаних за контрактами; юридичних консультацій відносно укладених договорів і чинних законодавчих актів та інструкцій. Для здійснення цього етапу аудиту автором розроблено робочі документи аудитора, наведені в додатках Ф.3 і Ф.4.
Для аудиту операцій по надходженню нематеріальних активів розроблено робочі документи аудитора, подані в додатках Ф.5, Ф.6 і Ф.7. На даному етапі особливу увагу приділяють експертизі договорів, якими оформлене придбання виключного права власності на об'єкти нематеріальних активів. Основним критерієм експертизи при цьому виступає забезпечення перевірки виконання умов для прийняття об'єктів як нематеріальних. При експертизі охоронних документів перевіряють їхню справжність: за об'єктом, за територією, за термінами дії охоронного документа.
У разі невідповідності кожному з цих критеріїв охоронний документ визнають недійсним відносно конкретного об'єкта інтелектуальної власності, на який його видано. При цьому треба враховувати, що видається тільки один офіційний охоронний документ (патент, свідоцтво), що перебуває, як правило, у патентовласника. В осіб, які використовують даний об'єкт за ліцензією, можуть бути (має бути) копія охоронного документа й копії опису (зображення) об'єкта, а також офіційно зареєстрований ліцензійний договір.
Перевірка дійсності охоронних документів потребує участі кваліфікованих фахівців, здатних зробити об'єктивну експертизу справжності охоронних документів. Для об'єктів інтелектуальної власності, що не мають офіційних охоронних документів (наприклад, для науково-технічних розробок типу "ноу-хау"), документами, що підтверджують права підприємства, можуть бути договори на створення й передачу науково-технічної продукції, які засвідчують факт створення об'єкта (об'єктів) у процесі виконання науково-дослідних робіт. Це документи, що підтверджують факти виникнення прав безпосередньо на підприємстві, або документи, що підтверджують факти передачі підприємству прав на об'єкти інтелектуальної власності іншими право власниками (авторські договори, договори про передачу "ноу-хау").
Основним завданням цього етапу є перевірка дійсності прав підприємства на об'єкти інтелектуальної власності, обсягу прав підприємства (чи є об'єкт власністю підприємства, чи підприємство володіє тільки правом на використання), термін володіння правами й інших основних договірних умов закріплення прав власності або прав на використання об'єктів інтелектуальної власності.
У процесі аудиторських процедур може виявитися, що в звітності підприємства відображені нематеріальні активи, виключне право власності на які належно не підтверджене. У цій ситуації аудитор повинен розглянути питання про правомірність включення даних про такі нематеріальні активі у звітність, оцінити масштаби виявлених порушень і визначити, як вони впливають на достовірність фінансової звітності підприємства й аудиторський висновок.
При аудиті потрібно звернути увагу на правильність нарахування амортизації нематеріальних активів. При перевірці нарахування амортизації й віднесення амортизаційних відрахувань на собівартість, аудитор повинен одержати докази, що нематеріальні активи використовують у виробничій діяльності, вони приносять дохід або зменшують витрати і не належить до тієї категорії нематеріальних активів, за якими не провадиться списання вартості відповідно до чинного законодавства. З метою перевірки використовують інвентарні картки й первинні документи, що слугували підставою для прийняття до обліку об'єкта нематеріальних активів.
Нарахування амортизації по об'єктах нематеріальних активів, отриманих за договором дарування й безоплатно в процесі приватизації, придбаних з використанням бюджетних асигнувань й інших аналогічних коштів (у частині вартості, що припадає на величину цих коштів), супроводжується одночасним нарахуванням доходу в сумі нарахованої амортизації.
По об'єктах, щодо яких здійснюється нарахування амортизаційних відрахувань, аудитор перевіряє:
· чи відповідає використовуваний метод нарахування амортизації обліковій політиці організації;
· чи забезпечує обраний метод нарахування амортизації правильне перенесення вартості об'єктів нематеріальних активів на рахунки обліку витрат виробництва протягом терміну, що залишився, до закінчення терміну корисного використання.
За результатами відхилень аудитор проводить аналіз по найбільш суттєвих відхиленнях й оцінює вплив відхилень на достовірність звітності. При здійсненні аудиторської перевірки амортизаційних відрахувань аудитори можуть застосовувати й такі аналітичні процедури, як:
· прогноз суми амортизаційних відрахувань підрахунком з використанням середньої норми амортизації й середньої вартості об'єктів нематеріальних активів;
· порівняння сум нарахованої амортизації за кілька звітних періодів та аналіз виявлених різниць з огляду на наявність об'єктів нематеріальних активів, а також вплив їхнього надходження й вибуття.
При детальній перевірці амортизаційних відрахувань аудитор визначає, чи відображені в обліковій політиці організації зміни способів нарахування амортизації, які можуть суттєво вплинути на аналіз даних за кілька періодів. При цьому оцінюють правомірність застосування нового методу в поточних умовах. При зміні терміну корисного використання нематеріальних активів установлюють і аналізують причини зміни, визначають їх відповідність вимогам чинного законодавства. Більш докладно процес нарахування амортизації нематеріальних активів було розглянуто в розділі 2 роботи.
При перевірці нематеріальних активів на цьому етапі рекомендується застосовувати розроблений автором робочий документ аудитора, наведений у додатку Ф.8.
Методика відображення операцій вибуття нематеріальних активів у бухгалтерському обліку залежить від виду вибуття. Це питання докладно висвітлено в розділі 2 цієї роботи. При проведенні аудиту на даному етапі пропонується використовувати розроблений робочий документ аудитора наведений в додатку Ф.9.
Особливу увагу при перевірці нематеріальних активів приділяють аудиту операцій, пов'язаних з наданням права на використання нематеріальних активів. Відображення в бухгалтерському обліку підприємства операцій, пов'язаних з наданням (одержанням) права на використання об'єктів інтелектуальної власності (крім права користування найменуванням місця походження товару), здійснюють на основі укладених між правовласником і користувачем ліцензійних договорів (виняткова, невиняткова, відкрита ліцензія), авторських договорів (про передачу виняткових, невиняткових прав на використання здобутків науки, творів літератури, мистецтва), договорів комерційної концесії й інших аналогічних договорів, укладених відповідно до встановленого законодавством України порядку.
Нематеріальні активи, надані підприємством-правовласником у користування інший організації-користувачеві при збереженні першою організацією виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, не списуються й підлягають відособленому відображенню в бухгалтерському обліку у підприємства-правовласника. Результати перевірки операцій з обліку нематеріальних активів узагальнюються у звіті аудитора. За кожним порушенням наводять: нормативний документ, вимоги якого порушені; суму збитку; оцінку суттєвості й значущості впливу виявленого порушення на результати діяльність організації та достовірність бухгалтерської звітності.
Перекручування даних бухгалтерської звітності й неможливість підтвердження достовірності статті Балансу "Нематеріальні активи" викликані низкою причин.
У процесі дослідження підприємств харчової промисловості Черкаського регіону було встановлено, що основними з цих причин є:
· відсутність документального оформлення об'єктів, що відображують на рахунку 12 „Нематеріальні активи”;
· обліковуються об'єкти, необґрунтовано віднесені до нематеріальних активів;
· в оцінку нематеріального активу включено витрати, не пов'язані із придбанням цього об'єкта обліку;
· не ведеться аналітичний облік;
· нематеріальні активи, наявні на підприємстві, не обліковуються та не відображуються у звітності.
Удосконалення обліку аудиту нематеріальних активів в умовах використання комп'ютерних технологій.
Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний поштовх для започаткування й удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. У розвинених країнах світу велике значення для аудиту мають електронно-обчислювальна техніка і технології. Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної машини для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ютерів охопило різні сфери економіки.
Запровадження комп'ютерної техніки та технології вплинуло також на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів (Computer-Assisted Audit Tech-niques - СААТ) [1, с.120].
Існують дві основних складові СААТ, які використовує внутрішній аудитор при перевірці нематеріальних активів:
програмне забезпечення аудиту нематеріальних активів: комп'ютерні програми, для перевірки змісту файлів клієнта;
контрольні дані - дані, які використовує аудитор для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.
При здійсненні аудиту нематеріальних активів аудитор застосовує також програмований метод контролю, який свідчить про повноту, правильність і законність записів у облікових регістрах. Загальний контроль відрізняється від прикладного тим, що належить до середовища, в якому система розробляється, підтримується і функціонує, тобто має найбільш широке застосування.
Багато вчених-економістів вважають, що аудитор може широко використовувати комп'ютер для здійснення низки аналітичних, розрахункових та інших аудиторських процедур. Особливо важливим є використання комп'ютера на дослідній стадії аудиторського процесу, коли збирають максимум доказів.
Автор поділяє думку В.С. Рудницького, що "дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінювання показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити факти ризику тощо" [54, с.134].
Починаючи з 80-х років XX ст. вітчизняні аудитори широко залучають комп'ютерну техніку і спеціальні програмні засоби для виконання аналітичних процедур.
Однак прикладна програма може поставити аудитора перед необхідністю використання комп'ютера як засобу контролю. Ці різноманітні варіанти використання комп'ютера відомі як Метод аудиту при сприянні комп'ютера (МАСК) [182, с.216], метою якого є забезпечення використання керівництвом МАСК. Ці методи можна застосовувати із залученням усіх відомих типів конфігурацій комп'ютерів. Причому необхідність використання МАСК виникає тоді, коли немає вхідних документів і немає можливості повністю простежити хід операцій, а також, якщо ефективність аудиту можна поліпшити за допомогою спеціальної комп'ютерної аудиторської програми.
Програмне забезпечення контролю (ПЗК) складається з комп'ютерних програм, що використовуються аудитором як частина процедур перевірки, які обробляють дані контрольних тестів системи обліку підприємства. Під час планування аудитору слід з'ясувати можливість комбінування ручного аналізу даних з обробкою на ПЗК.
За допомогою методу тестування даних здійснюють перевірку під час проведення процедур контролю; отриману вибірку даних вводять у комп'ютерну систему клієнта і порівнюють її з результатами:
даних тесту, які використовують для перевірки специфічних засобів управління в комп'ютерних програмах щодо типу пароля і доступу до даних;
на шляху операцій тесту використовують "фіктивний" модуль (наприклад, відділ або службова особа), дії цього модуля визначені, результати порівнюють з проходженням даних через аналогічний модуль програми клієнта. Коли контрольні дані обробляють разом із достовірними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта.
Стандарти робочих документів і процедур для МАСК мають відповідати документам і процедурам аудиторської перевірки в цілому. Технічну документацію МАСК потрібно тримати окремо від інших робочих документів аудитора.
У сучасних умовах господарювання існує кілька варіантів програмного забезпечення аудиту. В процесі дослідження автором був проведений детальний аналіз такого забезпечення.
Особливе значення автоматизація аудиту нематеріальних активів має при внутрішньому аудиті.
За допомогою внутрішнього аудиту найчастіше вирішуються більшість проблем. Питання мінімізації податкових і підприємницьких ризиків є найактуальнішими для керівника будь-якого підприємства. З метою їх вирішення створюють різні служби внутрішнього контролю, запрошують зовнішніх аудиторів і здійснюють різні спроби щодо вдосконалення наявних засобів внутрішнього контролю. Судити, наскільки ефективними будуть ці засоби, керівник зможе лише на основі зовнішніх перевірок або на основі власних висновків.
На підприємствах харчової промисловості, таких як ЗАТ "Юрія", ТОВ "Юрія-Фортуна", ТОВ "Світ ласощів" за внутрішній контроль над правильністю здійснення операцій з обліку нематеріальних активів відповідає служба внутрішнього аудиту. Однак внутрішні аудитори зіштовхуються з відсутністю будь-яких норм і правил в організації внутрішнього аудиту. Тоді як при проведенні обов'язкового зовнішнього аудиту є правила (стандарти) аудиторської діяльності, стандарти внутрішнього аудиту в Україні не затверджено.
Якщо ж говорити про підприємства харчової промисловості, де немає служби внутрішнього аудиту, наприклад ДП "Черкаський консервний комбінат", ВАТ "Черкаський хлібокомбінат", але які мають бажання контролювати свою бухгалтерію самостійно, то тут, як і в попередньому випадку, можна лише порекомендувати одержати інструментарій і використати його повною мірою.
Особливо доцільним у такому випадку буде використання саме інструментів, що дають змогу аналізувати бухгалтерську звітність, перевіряти ведення бухгалтерського обліку, правильність вирахування податків, а також планувати роботу внутрішніх аудиторів, які представлені в автоматизованому вигляді.
Саме для аудиту нематеріальних активів доречно використовувати такі програми як: "ЭкспрессАудит: ПРОФ"; "AuditNET InternalAudit"; "AuditXP". AuditNET для внутрішнього аудиту нематеріальних активів являє собою автоматизовану систему управління діяльністю служб внутрішнього аудиту організацій, що охоплює процеси розробки ризик-плану, трансформації ризик-плану в план аудиту, проведення аудиту, аналізу й контролю виконання планів.
Основними сферами застосування системи є ризик-менеджмент, планування, управління й проведення перевірок, формування спеціалізованої й фінансової звітності. Програма містить систему електронного документообороту, дає можливість використати засоби Internet для проведення робіт у територіально розподіленій структурі організації. У систему також включений модуль Digital Data Analysis, призначений для аналізу більших масивів числових даних.
AuditXP "Комплекс Аудит" пропонує оригінальну методику проведення аудиту нематеріальних активів, що містить вбудовані алгоритми розрахунків, планування, формування й аналізу вибірки, вибору видів виявлених порушень та автоматичної побудови висновків за розділами аудиту й підсумкового висновку. Містить більше робочу документацію аудитора за всіма чотирма етапами проведення аудиту (підготовчий, планування аудиту, проведення аудита, заключний). Включає методику контролю якості аудиторської перевірки, блок аналітичних процедур і фінансового аналізу. Дає можливість автономної роботи аудиторам на переносних комп'ютерах (типу ноутбук) і наступне вивантаження результатів аудиту за розділами (етапами) в один обраний комп'ютер без використання мережної версії. Вбудований редактор бланків дає змогу створювати нові й змінювати вже існуючі бланки аудиторських процедур або взагалі повністю змінити програму під внутрішні стандарти організації. Розглянемо докладніше етапи проведення аудиту нематеріальних активів з використанням цієї програми.
1-й етап - підготовчий. На цьому етапі здійснюється вивчення потреб перевірки, готується інформація про об'єкт перевірки, складаються документи, визначальні цілі та завдання перевірки, а також перелік процедур, що плануються
2-й етап - планування аудиту. Цей етап зазвичай складний для всіх внутрішніх аудиторів через відсутність внутрішніх стандартів. На цьому етапі необхідно визначити рівні суттєвості, аудиторські ризики, а також розрахувати величину вибірки. Використовувані в системі процедури дають можливість також розподілити величину суттєвості за статтями балансу. Крім того, системою формується загальний план і зведена програма аудиту (3-й етап - проведення аудиту; найбільш трудомісткий етап роботи. На цьому етапі провадиться класифікація нематеріальних активів за певними групами, за якими буде здійснюватися перевірка. Для об'єкта аудиту складена програма робіт, що являє собою перелік усіх необхідних аудиторських процедур. Для кожної аудиторської процедури розроблено свій робочий бланк
4-й етап - заключний. Це етап підготовки офіційного аудиторського висновку. На цьому етапі відповідно до Міжнародних стандартів аудиту проводяться такі заключні процедури, як збір інформації про афілійовані особи та їхні угоди, аналіз подій, що відбулися після звітної дати, формується думка по допущенню безперервності діяльності підприємства протягом найближчого року
Цією програмою також представлено шаблони робочих документів щодо аудиту нематеріальних активів.
Комплекс "Экспрессаудит: ПРОФ" пропонує оригінальну методику проведення загального аудиту за допомогою наведених питань і відповідей, а також документів, які використовують при загальному аудиті й відповідають чинним аудиторським стандартам.
Таблиця 3.1
Перелік шаблонів робочих документів з аудиту нематеріальних активів
|
Індекс класифікації бланка |
Розділ аудиту |
|
|
1 |
2 |
|
|
1100 |
Нематеріальні активи |
|
|
Загальні процедури. Тести засобів контролю. Тести системи внутрішнього контролю й системи бухгалтерського обліку |
||
|
1101 |
Тестування системи внутрішнього контролю |
|
|
1102 |
Тестування системи бухгалтерського обліку |
|
|
Облікова політика |
||
|
1111 |
Аналіз облікової політики з метою бухгалтерського обліку |
|
|
1112 |
Аналіз облікової політики з метою податкового обліку |
|
|
Перевірка формування бухгалтерської звітності |
||
|
1121 |
Аналіз робочого Плану рахунків |
|
|
1122 |
Перевірка тотожності показників у регістрах бухгалтерського обліку та даних бухгалтерського балансу |
|
|
Аудиторська вибірка |
||
|
1131 |
Розрахунок обсягу й побудова вибірки |
|
|
1133 |
Побудова монетарної вибірки |
|
|
1134 |
Побудова стратифікаційної вибірки |
|
|
Процедури аудиту Існування, права, повнота |
||
|
1141 |
Інвентаризація |
|
|
1142 |
Перевірка договорів |
|
|
1143 |
Перевірка правильності документального оформлення надходження, обліку й вибуття нематеріальних активів |
|
|
1150 |
Існування, вартісна оцінка |
|
|
1151 |
Перевірка відповідності нематеріальних активів критеріям активів |
|
|
1 |
2 |
|
|
1152 |
Перевірка відповідності оцінки й визнання в обліку надходження нематеріальних активів обліковій політиці й законодавству |
|
|
1153 |
Перевірка правильності обліку й нарахування амортизації нематеріальних активів й відповідності обліковій політиці |
|
|
1160 |
Виникнення, точність, вартісна оцінка |
|
|
1161 |
Перевірка відповідності здійснених операцій за період, що перевіряється |
|
|
1162 |
Перевірка відповідності вартості нематеріальних активів, які надходять і вибувають, даним обліку |
|
|
1170 |
Подання й розкриття |
|
|
1171 |
Перевірка розкриття у звітності всієї суттєвої інформації |
|
|
1190 |
Підсумки за розділами |
|
|
1192 |
Попередній перелік помилок і зауважень |
|
|
1194 |
Зведення методичних (систематичних) порушень |
|
|
1195 |
Аналіз результатів вибіркової перевірки |
|
|
1196 |
Перелік нормативних актів. за якими виявлено порушення |
|
|
1198 |
Висновки за розділами аудиту |
Програмний комплекс ЭкспрессАудит: ПРОФ є локальним середовищем, що передбачає одночасну роботу із системою кількох користувачів. Незважаючи на те що в системі не передбачено механізмів авторизації й поділу прав користувачів по роботі із системою, всі вони формально розподілені на дві групи. Користувачі першої групи - це керівники аудиторських груп, які здійснюють загальну підготовку й планування аудиту, розробку програми аудиту, управління членами аудиторської групи в процесі аудиту й підготовку підсумкової документації за результатами аудита. Користувачі другої групи - це, як правило, аудитори й асистенти аудиторів, які виконують роботу з аналізу та збору аудиторських доказів. Користувачам другої групи система буде корисна також як консультативна довідка по проведенню аудиторських процедур, оскільки до кожного об'єкта аудиту наведено докладну методику проведення його перевірки. Комплекс "Экспрессаудит: ПРОФ" складається із двох частин:
1. Центр планування й проведення аудиту (ЦППА). Функції ЦППА:
· Підготовка й планування аудиту
· Розробка програми аудиту
· Розподіл об'єктів аудиту за виконавцями
· Вивантаження персональних завдань виконавцям на мініатюрний носій даних (USB-Drive) для проведення аудиту на виїзді
· Збір і систематизація аудиторських доказів, зібраних у процесі аудиторської перевірки
· Обробка результатів аудиторської перевірки
· Формування звітної документації у форматі Microsoft Word
· Зберігання результатів аудиторських перевірок
2. Мобільне робоче місце аудитора (МРМА). Функції МРМА:
· Завантаження персональної програми перевірки за виділеними об'єктами аудиту
· Проведення аудиту за виокремленими об'єктами аудиту відповідно до персональної програми перевірки
· Систематизація аудиторських доказів, зібраних у процесі аудиторської перевірки
· Обробка результатів аудиторської перевірки в рамках виокремлених об'єктів аудиту
· Зберігання результатів перевірки
· Передача результатів проведеної перевірки об'єктів аудиту в ЦППА
У програмному комплексі ЭкспрессАудит: ПРОФ на етапі проведення аудиторської перевірки провадиться аудит фінансово-господарської діяльності комерційного підприємства відповідно до програми, розробленої на етапі планування аудиторської перевірки.
Уся методична частина системи реалізована у вигляді повнотекстової бази даних, що містить перелік питань (більш як 1300 питань), що охоплюють бухгалтерський облік й оподаткування фінансово-господарської діяльності комерційних організацій.
Всі питання розподілено за типовими об'єктами аудиту, властивими будь-якій організації (підприємству). Отже, формуючи програму аудиторської перевірки вибором із загального переліку елементів типових об'єктів аудиту, тільки тих, які властиві цій перевірці, керівник робіт автоматично формує список питань, що потребують обов'язкового контролю в процесі проведення аудиту. Для того щоб зробити роботу аудитора максимально функціональною й продуктивною, крім самого контрольного питання в системі зберігаються витяги з нормативних документів, що регламентують вимоги законодавства з даного питання.
Нормативна база, що знаходяться в системі, регулярно обновлюється (1 раз на 4 тижні). Попередні редакції питань також зберігаються в системі. При проведенні перевірки, якщо на період аудиту нормативна основа питання була відмінна від поточного стану, редакцію питання треба змінити на актуальну для періоду, що перевіряється.
У процесі аудиту система в діалоговому режимі послідовно пропонує аудиторові питання, що потребують обов'язкового контролю відповідно до персональної програми перевірки закріплених за ним об'єктів аудиту.
У процесі перевірки фінансово-господарської діяльності організації (підприємства) по контрольних питаннях, пропонованих системою, аудитор має можливість робити оцінки у відповідному вікні програми, здійснюючи тим самим систематизований збір аудиторських доказів і формуючи послідовно робочі матеріали аудиторської перевірки.
Механізм збору аудиторських доказів дає можливість включити до робочих матеріалів з будь-якого питання будь-які коментарі аудитора, рекомендації з усунення порушень вимог законодавства, суми виявлених порушень, що вплинули на достовірність бухгалтерської й податкової звітності, перелік і реквізити перевірених документів. Всі ці дані автоматично документуються системою і згодом можуть бути відображені в підсумкових робочих документах. На етапі планування аудиту комплекс "Экспрессаудит: ПРОФ" дає можливість розрахувати за заданими у системі алгоритмами аудиторський ризик і рівень суттєвості. За підсумками аудиторської перевірки числові показники аудиторського ризику й рівня суттєвості можуть бути скориговані.
Для розрахунку низки показників у програмний комплекс убудований блок фінансового аналізу. У такий спосіб у програмно-апаратному комплексі "Экспрессаудит: ПРОФ" реалізовано функції автоматизації й стандартизації основних базових функцій аудиту, а саме:
· проведення аудиторських процедур при відповідях на спеціально розроблені питання. Причому на етапі проведення аудиту комплекс "Экспрессаудит: ПРОФ" дає змогу редагувати індивідуальні анкети, створені на основі типових методик, тобто додавати власні питання;
· складання підсумкових документів, що уможливлюють формування висновків за розділами аудиту, причому в комплексі "ЭкспрессАудит: ПРОФ" передбачена автоматична генерація аудиторської документації: бланків, програм аудиту, офіційних листів та іншої письмової інформації з підготовки до аудиту й за результатами аудиту, варіантів аудиторських висновків, в яких містяться всі необхідні реквізити, рекомендовані стандартами аудиторської діяльності.
До всіх шаблонів, бланків та іншої документації, що містяться в комплексі "Экспрессаудит: ПРОФ" також наведено докладні інструкції з їхнього заповнення. Всі форми робочих документів припускають їхнє використання у вигляді роздрукованого тексту або у вигляді файлів, збережених у форматі редактора Microsoft Word.
Аудитор має право самостійно визначати вимоги до форм складання й оформлення робочих документів аудитора, поданих у розробленій програмі аудиту. За бажанням можуть бути заведені будь-які форми бланків, розроблені аудитором - користувачем цього програмно-апаратного комплексу. Комплекс "Экспрессаудит: ПРОФ" також дає змогу забезпечувати внутрішньофірмової перевірки якості проведеного аудиту на етапі оформлення результатів аудиторської перевірки згідно з Правилами (стандартами) аудиторської діяльності. Використовуючи Протокол оцінки ефективності та надійності системи бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю, можна побачити, які процедури підтвердження достовірності цієї системи проводилися в процесі аудиту. В цій програмі також подано перелік розділів аудиту, які обираються керівником перевірки на етапі планування аудиту, згідно з якими в програмі вже існують шаблони робочих документів, зокрема для аудиту нематеріальних активів (табл.3.2).
Подобные документы
Економічна сутність нематеріальних активів та їх класифікація. Особливості їх оцінки. Організація первинного обліку нематеріальних активів. Їх синтетичний та аналітичний облік. Особливості амортизацій нематеріальних активів. Типові форми документів.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 13.03.2014Сутність та структура нематеріальних активів підприємства: класифікація, сучасні аспекти стандартизації обліку; оцінка активів, облік їх наявності та руху, амортизація; аналіз і аудит ефективності використання, організаційне та інформаційне забезпечення.
дипломная работа [268,6 K], добавлен 16.06.2011Законодавчо-нормативні основи обліку нематеріальних активів. Організаційно-економічна структура ТД "Олімп". Фінансовий облік нематеріальних активів підприємства. Первинний та зведений, синтетичний та аналітичний види обліку нематеріальних активів.
курсовая работа [232,2 K], добавлен 12.04.2016Визначення і оцінка нематеріальних активів, їх переоцінка і класифікація. Ведення бухгалтерського обліку. Амортизація і визначення строку корисного використання об'єкта. Метод амортизації. Зменшення корисності нематеріальних активів і порядок їх вибуття.
контрольная работа [43,8 K], добавлен 26.02.2009Поняття необоротних активів банку, види, критерії визнання. Облік придбання та створення основних засобів і нематеріальних активів, порядок їх переоцінювання, відображення в обліку результатів. Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів.
контрольная работа [25,8 K], добавлен 13.07.2011Сутність нематеріальних активів, їх класифікація і значення в діяльності підприємства. Аналіз і оцінка фінансового стану ПАТ "ІнГЗК". Аналітичний і синтетичний облік нематеріальних активів і узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку.
курсовая работа [87,5 K], добавлен 18.10.2016Сутність понять "основні засоби" та "нематеріальні активи" як об'єктів аудиту зносу та порядок нарахування амортизації. Організаційні положення та методологічні аспекти проведення аудиторської перевірки зносу основних засобів і нематеріальних активів.
курсовая работа [133,6 K], добавлен 30.01.2015Сутність та зміст нематеріальних активів, їх класифікація. Організаційно-економічна структура ПП "Кімс". Аналіз ефективності управління, складу, структури та стану нематеріальних активів на підприємстві, оцінка їх впливу на результати його діяльності.
курсовая работа [149,7 K], добавлен 11.11.2010Економічна суть, класифікація та нормативне забезпечення обліку нематеріальних активів. Облік нематеріальних активів відповідно до Інструкції плану рахунків. Первинний, аналітичний облік та узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 15.01.2011Економічний зміст і механізм нематеріальних активів, нормативне забезпечення їх обліку та вивчення даної тематики в спеціалізованій літературі. Характеристика підприємства, використання показників обліку нематеріальних активів в системі звітності.
курсовая работа [80,1 K], добавлен 02.10.2014
