Дослідження напрямків вдосконалення організації аудиту фінансової звітності (на прикладі ТзОВ "Мізол")

0

0

0

5887

9944

10429

Активи, які повільно реалізуються (А3)

16371

33667

24619

Довгострокові пасиви (П3)

0

0

0

16371

33667

24619

Активи, які повільно реалізуються (А4)

208

1129

602

Стійкі пасиви (П4)

-2033

-3884

-384

2241

5013

986

Баланс

24886

45131

40996

Баланс

24886

45131

40996

--

--

--

Таблиця 3.25

Оцінка співвідношень між групами активу і пасиву

2007 рік	2008 рік	2009 рік
А1 < П1	А1 < П1	А1 < П1
А2 > П2	А2 > П2	А2 > П2
А3 > П3	А3 > П3	А3 > П3
А4 > П4	А4 > П4	А4 > П4

Баланс підприємства за 2007-2009 роки не є абсолютно ліквідним, оскільки перше і четверте співвідношення не є оптимальними. Тобто підприємство має нестачу найбільш ліквідних активів і яка на 2008 рік зростає, але зменшується на 2009 рік, а також підприємство має нестачу стійких пасивів, але яка зменшується на 2009 рік. Підприємство вже майже наближається до абсолютно ліквідного балансу. Можна зробити висновок про тенденцію покращення фінансового стану підприємства.

Оцінка відносних показників ліквідності

Розрахунок коефіцієнта покриття

Розрахунок коефіцієнта швидкої ліквідності

Розрахунок коефіцієнта абсолютної ліквідності



Розрахунок частки оборотних засобів в активах підприємства

Розрахунок суми робочого капіталу або власних оборотних коштів

Таблиця 3.26

Динаміка показників ліквідності (платоспроможності) підприємства

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Нормат. знач.
Коефіцієнт покриття	0,92	0,9	0,98	2-2,5
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,3	0,21	0,38	0,6-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,09	0,008	0,13	0,2-0,5

З наведеної таблиці можна зробити висновок, що значення коефіцієнта покриття у 2008 році зменшилось на 0,02, але збільшилось на 0,08 у 2009 році. Зростання показника є позитивним фактором, але загалом можна сказати, що за цим показником підприємство не є ліквідним. Те що коефіцієнт покриття менший від нормативного значення, означає не достатність оборотних засобів для покриття боргів, високий фінансовий ризик для підприємства і неможливість погасити свої рахунки.

Аналіз коефіцієнта швидкої ліквідності показав, що значення коефіцієнта є меншим за нормативне, що є негативним для підприємства, це свідчить про те що підприємство не в змозі погасити поточну заборгованість за рахунок очікуваних надходжень. Однак у 2009 році спостерігається тенденція до зростання.

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності показав, що його значення по всіх роках є набагато меншим від нормативного. Це означає, що підприємство не в змозі погасити негайно всі свої зобов'язання, а лише його частку: у 2007 р. - 9%, 2008 р. - 0,8%, 2009 р. - 13 %, що є недостатнім.

Таким чином у підприємства є нестача грошових коштів, бо за всіма показниками воно не платоспроможне. Підприємству необхідно для покращення свого фінансового стану зменшити залишки товарів. Збільшити обсяги реалізації продукції. Зменшити дебіторську та кредиторську заборгованості. Позитивним є висока частка оборотних засобів в активах підприємства.

Від'ємне значення суми робочого капіталу, ще раз доказує повну не платоспроможність та не ліквідність підприємства, однак позитивним є тенденція до зростання у 2009 році.

Аналіз ефективності використання грошових потоків

1. Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку



2. Коефіцієнт ліквідності грошового потоку

3. Коефіцієнт ефективності грошового потоку

По даних показниках можна сказати, що коефіцієнт достатності чистого грошового потоку по всіх роках має негативне значення, а у 2008 та 2009 роках він взагалі стає від'ємним. Це означає, що у підприємства не достатньо власних грошових коштів для покриття потреб у них. В даному підприємстві це товари, які підприємство не може покрити власними коштами.

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку має максимально наближатися до одиниці. По всіх роках крім 2007 цей показник становить значення 1, але і у 2007 році він сильно не відхиляється від нормативного. Це свідчить про ефективне управління грошовими потоками з точки зору забезпечення доходності.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку має позитивне значення у 2007 та 2009 роках, це свідчить про здатність підприємства покривати необхідні витрати грошових коштів позитивним грошовим потоком у звітному періоді. У 2008 році у підприємства була невелика недостача коштів для покриття витрат.

3.3.4 Аналіз звіту про власний капітал

Оцінка фінансової стійкості підприємства

Аналіз за даними балансу та звіту про власний капітал показників забезпеченості запасів джерелами формування та визначення типу фінансової стійкості підприємства

I. Показники які характеризують види джерел формування запасів.

1. Визначення суми власних оборотних коштів підприємства

Вл.об = Вл.кап - Необ.акт

Вл.об. 2007 = -2033 - 207 = -2240

Вл.об. 2008 = -3884 - 688 = -4572

Вл.об. 2009 = -384 - 602 = -986

2. Визначення власних оборотних коштів та довгострокових позик джерел формування запасів

Вл.об.Дп = Вл.об - Дз

Вл.об.Дп. 2007 = -2240 + 0 = -2240

Вл.об.Дп. 2008 = -4572 + 0 = -4572

Вл.об.Дп. 2009 = -986 + 0 = -986

3. Визначення загальної величини основних джерел формування запасів

Од = Вл.об.Дп + Пз

Од. 2007 = -2240 + 26919 = 24679

Од. 2008 = -4572 + 49015 = 44443

Од. 2009 = -986 + 41380 = 40394

II. Визначення суми запасів підприємства

З = ?р.100-140

З 2007 = 34 + 14718 = 14752З 2008 = 58 + 33603 = 33661

З 2009 = 47 + 24572 = 24619

III. Показники забезпеченості запасів джерелами формування запасів

1. Надлишок або нестача власних оборотних коштів

±?Вл.об = Вл.об - З

±?Вл.об 2007 = -2240 - 14752 = -16992 0

±?Вл.об 2008 = -4572 - 33661 = -38233 0

±?Вл.об 2009 = -986 - 24619 = -25605 0

2. Надлишок або нестача власних оборотних коштів та довгострокових джерел формування запасів

±?Вл.об.Дп = Вл.об.Дп - З

±?Вл.об.Дп. 2007 = -2240 - 14752 = -16992 0

±?Вл.об.Дп. 2008 = -4572 - 33661 = -38233 0

±?Вл.об.Дп. 2009 = -986 - 24619 = -25605 0

3. Надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів

±?Од = Од - З

±?Од. 2007 = 24679 - 14752 = 9927 1

±?Од. 2008 = 44443 - 33661 = 10782 1

±?Од. 2009 = 40394 - 24619 = 15775 1

S 2007 = (0,0,1)

S 2008 = (0,0,1)

S 2009 = (0,0,1)

Тип фінансової стійкості: не стійкий

На основі розрахунків видно, що фінансовий стан підприємства є не стійкий. Для забезпечення стійкості фінансового стану необхідно оновити джерела власних оборотних коштів шляхом збільшення частки власних коштів (власного капіталу) і зменшення позикових, зменшення дебіторської та кредиторської заборгованостей, прискорення оборотності запасів. Також для покращення фінансового стану можливо залучити довгострокові кредити.

Аналіз ринкової стійкості підприємства

1. Коефіцієнт автономії

2. Коефіцієнт фінансової залежності (концентрації залученого капіталу)

3. Коефіцієнт фінансового ризику

Таблиця 3.27

Динаміка показників ринкової стійкості підприємства

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Сер. абс. приріст	Нормат. знач.
Коеф. автономії	-0,082	-0,086	-0,009	0,04	>0,5
Коеф. фін. залежності	1,082	1,086	1,009	-0,04	<0,5
Коеф. фін. ризику	1,082	1,086	1,009	-0,04	<0,5

З таблиці видно, що коефіцієнт автономії складає на 2009 рік -0,009, що більше ніж за минулі роки. Коефіцієнт має тенденцію до зростання, але є меншим за нормативне значення. В зв'язку з цим можна зробити висновок, що підприємство має недостатньо своїх коштів і залежне в деякій мірі від зовнішніх джерел фінансування. Про поганий стан фінансової стійкості підприємства свідчить значення коефіцієнта фінансової залежності, який є більшим за нормативне значення, але який зменшується у 2009 році. Коефіцієнт фінансового ризику на 2009 рік зменшується і в загальному становить зменшення на 0,04, однак його значення є значно більшим за нормативне. Його зменшення свідчить про зменшення залежності підприємства від інвесторів та зменшення фінансового ризику діяльності. Однак його значення на 2009 рік ще досить високе і залежність все ще існує, так само як і ризик. Підприємству необхідно знайти оптимальне співвідношення позикового і власного капіталу для покращення фінансової стійкості і нормальної роботи підприємства. Хоча як видно з показників підприємство на кінець 2009 року покращує своє становище і зменшує залежність від зовнішніх ресурсів.

Розрахунок коефіцієнтів покриття

1. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами або робочим капіталом.

2. Коефіцієнт маневрування власного капіталу

3. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів робочим капіталом (стабільність структури оборотних коштів)

4. Індекс постійного активу

Таблиця 3.28

Динаміка показників фінансової стійкості

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Абс. відх.	Нормат. знач.
Коеф. заб. мат. запасів вл. кошт.	-0,15	-0,14	-0,04	0,055	0,6-0,8
Коеф. маневр. вл. капіталу	1,1	1,29	2,57	0,73	0,4-0,6
Коеф. д/стр. залуч. позик. коштів	--	--	--	--	<0,5
Стабільність структури об. кошт.	-0,09	-0,11	-0,02	0,035	>0,1
Індекс постійного активу	-0,1	-0,18	-1,58	-0,74	>0,1

З таблиці видно, що коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами на кінець 2009 року збільшується але є значно меншим від нормативного значення. Тобто, матеріальні запаси не покриті власними коштами, тому що підприємство має велику поточну заборгованість. Підприємству необхідно зменшувати свої зобов'язання і збільшувати власні кошти.

З даних видно, що коефіцієнт маневрування власного капіталу є більшим від нормативного і має тенденцію до зростання, що в загальному становить 0,73. Це свідчить про те що весь власний капітал знаходиться в обігу. Але як видно з балансу власний капітал має від'ємне значення.

Фактичне значення коефіцієнта стабільності є меншим за нормативне та становить від'ємну величину, однак має тенденцію до зростання. Його від'ємне значення говорить про недостатність робочого капіталу підприємства. Індекс постійного активу не перевищує нормативне значення та є від'ємною величиною, що є негативним явищем.

В цілому можна зробити висновок про незадовільний фінансовий стан підприємства, однак який у 2009 році покращується.

Оцінку запасу фінансової стійкості підприємства (тенденція до зростання чи зменшення)

1. Визначення суми маржинального доходу

2. Визначення частки маржинального доходу у виручці від реалізації

3. Визначення порогу рентабельності

4. Розрахунок запасу фінансової стійкості підприємства

З розрахунків видно, що у 2007 році необхідно реалізувати 59466,16 тис. грн. щоб покрити всі витрати підприємства. Фактичний обсяг реалізованої продукції є вищий за поріг рентабельності на 57618,84 тис. грн. або 49,21%.

У 2008 році необхідно реалізувати 114181,37 тис. грн. щоб покрити всі витрати підприємства. Фактичний обсяг реалізованої продукції є вищий за поріг рентабельності на 109825,63 тис. грн. або 49,03%.

У 2009 році необхідно реалізувати 69363,64 тис. грн. щоб покрити всі витрати підприємства. Фактичний обсяг реалізованої продукції є вищий за поріг рентабельності на 109251,36 тис. грн. або 61,16%.

Відбувається покращення фінансового стану підприємства у 2009 році.

Загалом підприємство покращує свій фінансово-майновий стан у 2009 році порівняно з минулими роками, але все рівно його стан все ще не є задовільним.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результатом магістерської роботи є методичні рекомендації щодо удосконалення аудиту і аналізу фінансової звітності, спрямовані на підвищення якості аудиту і зниження аудиторського ризику, що дозволяє забезпечувати високу ефективність аудиту. У роботі наведено обґрунтування теоретичних і науково-методичних положень стосовно удосконалення організації та методики аудиту фінансової звітності, наводяться вирішення наукових завдань по визначенню суттєвості, оцінки розміру аудиторського ризику, вибору методу аудиту, розглянуто та запропоновано методичні та організаційні аспекти аудиту фінансової звітності в умовах сучасних інформаційних технологій. На основі проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:

Досліджено сутність бухгалтерського обліку фінансової звітності та встановлено що це основний і базовий вид обліку, але нажаль, можливо із-за не зацікавленості держави у розвитку підприємств, вона не є необхідною. Також визначено, що фінансова звітність в Україні має примусовий характер складання, результатом такого висновку є дослідження того що лише 10% від усіх зареєстрованих підприємств України складають і подають фінансову звітність, як підтверджену, так і не підтверджену незалежними аудиторськими висновками, і яка достовірно відображає фінансовий стан підприємства і його результати за звітний період. При цьому інформація цієї звітності реально використовується при прийнятті рішень менеджментом підприємства, власниками і третіми особами.

Детальне дослідження нормативно-правової бази, якою користується при складанні та перевірці фінансової звітності, дозволяє стверджувати, про неузгодженість і важке сприйняття термінів, що регулюють бухгалтерський облік та розкривають лише ті ознаки, які лежать на поверхні, не висвітлюючи їх сутності, що призводить до формального їх сприйняття та застосування. В зв'язку з цим було запропоновано використовувати визначення Коробко О.М., що фінансова звітність - це регульована державою сукупність форм звітності, що містять загальну інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів підприємства та зміни власного капіталу за певний період, які взаємопов'язані між собою та покликані задовольнити конкретні інформаційні потреби внутрішніх і зовнішніх користувачів. Таке трактування терміну має свої переваги: 1) вказується на регламентацію з боку держави 2) зазначається об'єкт звітності - інформація про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та власний капітал 3) регламентується періодичність складання і подання 4) відзначається взаємозв'язок між показниками звітних форм 5) вказується мета та адресність подання звітності. Досліджено та описано вимоги, що ставляться до звітності: правові аспекти та якісні характеристики. Наведено та узагальнено в таблицю принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проведено аналіз їх змісту. Аналіз щодо питання консолідації, дозволив зробити висновок про відсутність визначення консолідованої фінансової звітності, яке б повною мірою передавало сутність даної обліково-аналітичної категорії. Доцільним є використання визначення, запропоноване Онищенко В.П., яке краще описує сутність консолідованої фінансової звітності як систему показників, що утворюється внаслідок об'єднання при проведенні спеціальних коригувань даних первинної фінансової звітності учасників консолідованої групи та відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.

Описано порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності. Наведено основні форми фінансової звітності, та дано їм характеристику. В ході аналізу форм було встановлено що використання П(с)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" є недостатнім, пропонується використовувати ще й М(с)БО 8 та 10, оскільки там більш точно наведено деякі поняття, наприклад поняття помилка взагалі відсутнє у П(с)БО 6.

Встановлено що у наш час дуже велика увага стала приділятися проблемі гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку, в зв'язку з тим, що в недалекому майбутньому Україна теж перейде на міжнародні стандарти, а деякі сектори економіки вже перейшли на них, тому аудиторам та бухгалтерам необхідно також розуміти бухгалтерський облік за міжнародними стандартами та приділяти цьому питанню значну увагу. Також оскільки національні положення складені на основі міжнародних, то аудитору при виникненні якоїсь суперечності для кращого розуміння проблеми необхідно знати та використовувати міжнародні стандарти. В зв'язку з цим було проведене дослідження даної проблеми та визначено сутність гармонізації та стандартизації. Наведено розвиток міжнародної звітності. Приведено важливість використання міжнародної звітності яка використовується у наш час:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

- як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють свої власні вимоги;

- фондовими біржами та регулюючими органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти відповідно до цих стандартів;

- наднаціональними органами, такими як Європейська комісія;

- Світовим банком, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів;

- дедалі більшою кількістю підприємств.

Проведено дослідження використання міжнародних стандартів у світі та їх узгодження з національними, та встановлено що Україна належить до найбільш численної група країн, які використовують МСБО. До цієї групи входять такі країни як Бразилія, Чехія, Франція, Індія, Ірландія, Литва, Маврикій, Мексика, Намібія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словаччина, ПАР, Швейцарія, Туреччина. Всі вони розробляють Національні стандарти окремо, але базуються на аналогічних МСБО в більшості випадків, нажаль в національних стандартах немає посилання на МСБО.

Також при дослідженні дій України щодо стандартизації та гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, було наведено історичний розвиток щодо цього питання. Приведено концептуальні відмінності між П(с)БО і МСБО. А також встановлено те що, незважаючи на активний розвиток гармонізації бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, прийняту Програму реформування бухгалтерського обліку в Україні не втілено в практичне життя. В Україні лише банківські структури готують фінансову звітність за міжнародними стандартами, тим часом інші вітчизняні підприємства та організації продовжують оприлюднювати фінансову звітність, складену за національними стандартами, незважаючи на рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) від 02.06.02 р. № 126 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.01.03 р. № 25-р. щодо підготовки акціонерними товариствами звітності за міжнародними стандартами. Також при досліджені встановлено ряд невирішених проблем, в першу чергу яких є, що у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відсутня вимога обов'язкового складання фінансової звітності за міжнародними стандартами акціонерними товариствами та банківськими структурами і не визначено поняття гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності, її види й етапи впровадження. Також на думку деяких вчених щодо перспектив застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в Україні, безпосереднє застосування МСФЗ всіма українськими підприємствами теоретично можливе, але практично нереальне. Але головна проблема полягає в тому, що законодавчі органи, декларуючи прихильність до застосування принципів і методів МСФЗ, не створюють необхідних умов для реального їх запровадження.

При досліджені сутності аудиту фінансової звітності і взагалі аудиту як виду послуг встановлено його важливість як елемента економічної стабільності. Багато економістів вважають що саме не добросовісний аудит став однією з причин фінансової світової кризи, що склалася в наш час. Нажаль аудит в Україні є дуже корумпованим, що в першу чергу пов'язано із неповноцінним функціонуванням фондового ринку, що приводить до маси проблем. На мою думку при визначені призначення аудиту, необхідно користуватись в першу чергу законодавством, де чітко визначено, що мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах концептуальній основі фінансової звітності. Проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства не звільняє його керівництво від відповідальності за достовірність і повноту звітності. Аудитор не є відповідальним за результати звітності, а лише за підтвердження цих результатів. Процедури засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), які вимагаються Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку та іншими державними установами, не означають солідарну відповідальність аудитора за достовірність і повноту фінансової звітності підприємства з керівництвом підприємства, що перевіряється. Процедура засвідчення фінансової звітності означають підтвердження аудитором відповідності показників фінансової звітності даним головної книги (оборотного балансу) та журналам-ордерам, без здійснення ним процедур перевірки достовірності первинної бухгалтерської документації.

У ході дослідження доведена необхідність аудиту та приведено проблеми необхідності актуальні для нашого часу: складність і заплутаність бухгалтерської інформації про економічні процеси, відокремленість джерел економічної інформації від осіб, які приймають управлінські рішення, невідповідність інтересів працівників, які складають звіти, і осіб, яким ця інформація потрібна, низька кваліфікація бухгалтерських кадрів та складна система чинного законодавства і часті його зміни.

Важливим при розгляді теми є знання фундаментальних теоретичних засад аудиту фінансової звітності. На підставі аналізу поглядів провідних учених було досліджено їх зміст. Досліджені фундаментальні теоретичні засади аудиту фінансової звітності дають змогу говорити про необхідність подальшого вдосконалення його теоретичних основ як необхідного базису, що визначає методику та організацію аудиту фінансової звітності. На підставі критичного аналізу переліку та змісту постулатів аудиту, що виділяються провідними вченими, та вимог сьогодення запропоновано зміст постулатів аудиту характерним для України, а саме: 1.Фінансова звітність і фінансові показники можуть бути перевірені 2. Аудитор має бути готовим до конфліктів та здійснювати заходи щодо запобігання їхнім негативним наслідкам. 3. Аудитор не відповідає за невиявлення викривлень, зумовлених таємною змовою та ретельно прихованих, якщо під час перевірки не було виявлено нічого, що свідчило б про їх наявність та було здійснено всі можливі заходи для їх виявлення. 4. Необхідно виходити з високої ймовірності існування викривлень у даних обліку та звітності, що підлягають перевірці, якщо немає причин очікувати іншого. 5. Ефективна система внутрішнього контролю зменшує можливість появи невідповідностей (порушень правил роботи) до прийнятного рівня, але не усуває їх повністю. 6. Постійне дотримання стандартів дає змогу мати об'єктивне уявлення про фінансовий стан і результати господарської діяльності. 7. Те, що було справедливим для підприємства в минулому, буде справедливим і в майбутньому, якщо немає доказів протилежного. 8. Коли перевірка фінансової інформації виконується з метою висловлення незалежної думки, то діяльність аудитора регламентується тільки його повноваженнями. 9. Професійний статус незалежного аудитора адекватний його професійним обов'язкам. 10. Поєднання аудиторських перевірок фінансової звітності та супутніх аудиту послуг щодо одного клієнта є недопустимим. 11. Проведення якісного аудиту в середовищі комп'ютерної інформаційної обробки даних клієнта можливе лише за умови належного функціонування такого середовища.

При досліджені терміну аудит, було враховано думки провідних вчених та провідних країн світу. Висновком дослідження стало те, що сутність аудиту в різних країнах мало чим відрізняється і становить перевірку бухгалтерських даних для висловлення незалежної думки аудитора. Щодо мети, висновком є те що метою аудиту фінансової звітності є перевірка звітності для встановлення достовірності та реальності відображених в ній показників та висловлення незалежної думки щодо цього.

Було висвітлено основні завдання які ставляться перед аудитором при аудиті фінансової звітності. Детально досліджено предмет та об'єкт аудиту та встановлено, що предмет аудиту це сукупність об'єктів які досліджує аудитор, а об'єкт аудиту залежить від завдання аудиту та специфікації клієнта.

Також узагальнюючи теорію щодо аудиту правильною є думка Редько К.О, що теорія аудиту, принципи його організації і методика проведення в вітчизняній спеціальній літературі висвітлюються узагальнено в цілому до професії. Практично домінує загальносистемний підхід до перевірки звітності. А от щодо дій які має робити аудитор в тій чи іншій ситуації немає конкретних рекомендацій.

Встановлено важливість такого критерію як аудиторський ризик, досліджено його суть.

Також встановлено, що з прийнятним аудиторським ризиком тісно пов'язане поняття суттєвості (матеріальності) можливої помилки. В цьому питанні аудитори звичайно не використовують точних оцінок. Найчастіше вважають, що відхилення до 5% є незначним, а більше 10% -- матеріальним. А також оскільки П(с)БО не містять порогів суттєвості для окремих об'єктів обліку, важливим є використання листа Мінфіну "Щодо застосування суттєвості у бухгалтерському обліку", в якому рекомендовано підприємствам застосовувати свої пороги суттєвості для активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства - 5% від підсумку відповідно всіх активів, зобов'язань і власного капіталу, а для доходів і витрат орієнтовним порогом суттєвості рекомендується величина, що дорівнює 2% чистого прибутку (збитку) підприємства. В ході аналізу прийнятним є використання алгоритму дослідження ризику запропоноване Рудницьким В.С., яке базується на заповнені анкет-таблиць та підставлення одержаних результатів у вже наведену вище формулу.

Також у ході дослідження виникає питання, як кількісно оцінити надійність отриманих результатів на рівні сегмента, якщо аудитор при перевірці застосував декілька вибіркових процедур. Це питання залишається нерозкритим у досліджених літературних джерелах. Вирішення проблеми пропонує Кудрицький Б.В., шляхом застосування теорії ймовірностей, зокрема, положень теореми множення ймовірностей, відповідно до якого, імовірність одночасної появи декількох подій, незалежних у сукупності, дорівнює добутку ймовірностей цих подій. І взагалі встановлено, що у процесі розвитку аудиту в Україні дедалі більше спеціалістів-аудиторів звертають увагу на економіко-математичні методи як на засіб формалізації і кількісної оцінки багатьох аспектів своєї професійної діяльності.

Визначено важливість організації аудиту фінансової звітності, наведена характеристика стадій (етапів) аудиторського процесу в джерелах вітчизняних і зарубіжних авторів. Виходячи з цього дослідження було встановлено основні аспекти які має знати та використовувати аудитор на етапі організації аудиту фінансової звітності, а саме: знання бізнесу клієнта, оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, наявність статутних та установчих документів, визначення аудиторського ризику, яке описане вище, та планування і його складових: загальний план перевірки та програма аудиту. При досліджені цих понять пропонується використання анкет-таблиць.

Важливим питанням залишається документування одержаних результатів. У ході дослідження встановлено, що при веденні аудиторської документації постає проблема належного зберігання аудиторської документації, що є необхідною передумовою дотримання аудитором зобов'язань та законодавства із забезпечення конфіденційності збереження отриманої інформації. Також визначено, що у спеціальній літературі та наукових працях і досі не знайшла висвітлення дана проблема. Лише часткове вирішення проблеми запропоноване Кудрицьким Б.В.

А загалом можна зробити висновок, що ефективність діяльності аудиторів (аудиторських фірм) під час здійснення аудиту фінансової звітності залежить від комплексу заходів, які повинні забезпечити ефективне використання робочої сили, зокрема: розподіл і кооперацію роботи, створення нормативних умов для роботи, організацію праці кожного аудитора, раціональне планування, документальне оформлення важливих моментів перевірки, контроль якості роботи аудиторів тощо.

Досліджено методику проведення аудиту фінансової звітності, в ході якого було виявлено основні пункти яких має дотримуватись аудитор. Він перш за все має перевірити наказ про облікову політику та провести аналіз дотримання бухгалтерською службою принципів підготовки фінансової звітності. Наступним етапом є аналіз дотримання встановлених нормативно-правових актів та відповідності їм фінансової звітності (в роботі наведена методика).

При аудиті балансу важливим є встановлення відповідності його побудови вихідним принципам, які описані в роботі. На етапі обґрунтованості показників статей балансу за результатами інвентаризації доцільним є використання запропонованої Сушко Д.С. схеми про способи забезпечення аудитора матеріалами інвентаризації

Також важливим є перевірка правильності оцінки статей балансу та інших форм фінансової звітності, при цьому слід керуватись (МСА) № 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів". На цьому етапі пильну увагу аудитору слід звернути на те що, з реформуванням вітчизняного бухгалтерського обліку на основі міжнародної гармонізації та стандартизації, відбулись зміни в нормативно-правових актах Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, а також в деяких положень бухгалтерського обліку, зокрема в П(с)БО 2 "Баланс" і П(с)БО 19 "Об'єднання підприємств". Ці зміни принесли зміни й у методологію складання балансу. Суттєво змінився актив балансу, де збільшились кількість розділів (до чотирьох), а також статей і субстатей у розділі 1 "Необоротні активи". А також зі змінами у законодавстві Наказом Мінфіну №756 передбачено вписування до активу балансу нового рядка 065 "Гудвіл", на що аудитору слід теж звернути увагу.

Загалом при аудиті балансу доцільним було б використовувати запропоновану Сушко Д.С. алгоритмічну модель аудиту балансу, яка при обов'язкових перевірках забезпечує ефективну організацію перевірок, належний контроль за роботою групи аудиторів, сприяє скороченню часу на проведення аудиту, підвищенню його якості, знижує ризик невиявлення порушень.

При виборі методу аудиту більшість авторів сходяться на використанні вибіркового методу дослідження в зв'язку з оптимальним співвідношенням вартості послуг та ефективності аудиту. У роботі приведено різні методи використання цього методу запропоновані Редько К.О. та Дорош Н.І.

При написанні аудиторського висновку аудитор має керуватись МСА 700 або 800.

Важливим також є розгляд та врахування подальших подій які можуть вплинути на результат перевірки, при цьому аудиторові слід посилатись на МСА 560.

Висвітлено та досліджено проблему методики та організації аудиту в умовах сучасних інформаційних технологій. В ході дослідження встановлено, що незважаючи на незаперечну актуальність проблем, пов'язаних із застосуванням комп'ютерів в аудиті, українські автори не приділяють їм належної уваги. Назвати можна лише деяких: Завгородній С.В., Бардаш В.П., Івахненков С.В. Натомість у світовій практиці аудиту питанням застосування інформаційних технологій приділяють значну увагу, зокрема, професійні організації. Не виключено, що така ситуація з нормативним забезпеченням та взагалі дослідженням цієї проблеми застосування інформаційних технологій у практиці вітчизняного аудиту склалася через і досі недостатнє розуміння широким колом науковців та практиків значущості змін, які привносить у технологію бухгалтерської роботи і відповідно у методику проведення аудиту застосування інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних програм бухгалтерського обліку.

Висвітлено таке поняття як комп'ютерний аудит - оцінка поточного стану комп'ютерної системи на відповідність певному стандарту чи запропонованим вимогам. У ході дослідження було встановлено, що найточнішим методом оцінки засобів контролю, вбудованих у програмне забезпечення бухгалтерського обліку, є безпосереднє вивчення аудитором програмних алгоритмів. Проте це завжди потребує значного часу та зусиль, а іноді є неможливим через, наприклад, відсутність і в аудитора, і в експерта знань особливостей мови програмування конкретної програмно-апаратної системи. До того ж багато комп'ютерних програм ("Галактика", "Парус") за своєю побудовою жорстко структуровані, зі специфічними алгоритмами, їх не може переглянути аудитор, який не має початкового тексту програми.

З огляду на відсутність вітчизняних програмних засобів, призначених для автоматизації праці аудиторів, Кудрицьким Б.В. обґрунтовано необхідність та напрями розроблення вітчизняної автоматизованої системи аудиторської діяльності (АСАД), у межах якої і має вирішуватися завдання автоматизації аудиту фінансової звітності, яка за своєю структурою має будуватись як сукупність взаємопов'язаних модулів, які наведені в роботі.

Отже застосування автоматизованого аудиту є дуже актуальним в наш час розвитку комп'ютерних технологій. Але нажаль цій проблемі не приділяється достатня увага. І відповідно до вище сказаного, застосування комп'ютерного аудиту викличе масу нових проблем що потребують вирішення, чим в даний момент і повинні займатись сучасні науковці.

Об'єктом практичного дослідження було підприємство ТзОВ "Мізол" - провідний оператор українського ринку будівельних матеріалів. У ході дослідження було виявлено:

Основою діяльності компанії є надання сучасних комплексних рішень для облаштування крівель, фасадів, фундаментів, спортивних споруд і впорядкування територій. А також підприємство займається ще такими видами діяльності як: здача в оренду складів, митно-брокерські послуги, відповідальне зберігання вантажів, організація доставки вантажів по Україні, експорт, імпорт, зберігання, обробка, транспортування збірних (не палетних) вантажів, транспортно-експедиційні послуги.

Спеціалізується на оптовій торгівлі будівельних матеріалів по Україні і за кордон, таких як: підпокрівельні плівки і мембрани, мансардні вікна, водостічні системи, теплоізоляційні матеріали, світлопрозорі конструкції і зенітні ліхтарі, ПВХ-мембрани, покрівельні аксесуари, ПВХ-листи, горищні сходи, лінійні системи водовідведення, геосинтетичні матеріали.

При аналізі динаміки товарообороту встановлено, що чистий дохід у 2008 році порівняно з 2007 роком збільшився на 111816 тис. грн. У 2009 році відбулося зменшення доходу на 49637 тис. грн. Загалом підприємство збільшує свої доходи, що видно з показника середній абсолютний приріст, який становить 31089,5 тис. грн., та середній темп росту 1,18 разів. Таке зростання можна пояснити розширенням підприємства та збільшенням кількості замовників.

Висновком аналізу основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства є те що загалом відбувається покращення стану підприємства у 2009 році. Помітне покращення оптимального співвідношення між доходами і витратами.

Проведена оцінка системи внутрішнього контролю, при якій було досліджено систему управління підприємством, склад та структуру бухгалтерської служби. При чому визначено, що центральна бухгалтерія складається з головного бухгалтера та 7 бухгалтерів, які організовані у дві підгрупи (відділи). Присутній розподіл праці бухгалтерів. Недоліком можна визначити те, що відсутні конкретні посадові інструкції підрядних бухгалтерів.

Для перевірки ефективності системи внутрішнього контролю було застосовано тест.

Також досліджено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до Наказу про облікову політику підприємства №1 від 3 січня 2009 року. Було детально досліджено цей Наказ на відповідність додержання його пунктів. Проаналізувавши Наказ про облікову політику та звітні документи, було виявлено невідповідність. А саме в тому, що, за Наказом підприємство має вести резерв сумнівних боргів. У балансах за 2007-2009 роки по рядку 126 резерву не виявлено. Таке недотримання облікової політики може негативно вплинути на достовірну оцінку дебіторської заборгованості.

На підприємстві організовано автоматизована форма ведення бухгалтерського обліку з використанням таких видів комп'ютерних програм: 1С: Предприятие 7.7 та клієнт-банк.

Досліджено порядок складання та подання фінансової та статистичної звітності.

Завершальним пунктом став аналіз форм фінансової звітності підприємства. При аналізі балансу була проведена загальна оцінка фінансово-майнового стану підприємства, при якій встановлено, що відбулося збільшення валюти балансу, що позитивно характеризує динаміку щодо поліпшення фінансового стану. В основному таке зростання відбулось за рахунок збільшення оборотних активів, що в свою чергу відбулося за рахунок зростання товарів, що є негативним фактором для підприємства. Але з іншої сторони враховуючи, що це є торгове підприємство, то йому властиво брати товар в кредит великими партіями, для майбутнього їх продажу. Також негативним є висока дебіторська та кредиторська заборгованості, яка зросла із-за великих закупівель товарів в кредит, що теж є нормальним явищем для торгового підприємства. Загалом можна сказати, що підприємство збільшує обсяги продажу товарів, що є позитивним для його розвитку. Але в першу чергу підприємству необхідно збільшувати власний капітал шляхом збільшення нерозподіленого прибутку.

При аналізі звіту про фінансові результати було виявлено негативний стан підприємства, але спостерігається тенденція до його покращення у 2009 році, за рахунок оптимального співвідношення доходів та витрат.

При аналіз звіту про рух грошових коштів була проведена оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства та складений баланс ліквідності підприємства. У ході цього було виявлено, що баланс підприємства за 2007-2009 роки не є абсолютно ліквідним, оскільки підприємство має нестачу найбільш ліквідних активів і яка на 2008 рік зростає, але зменшується на 2009 рік, а також підприємство має нестачу стійких пасивів, але яка зменшується на 2009 рік. Підприємство вже майже наближається до абсолютно ліквідного балансу. Можна зробити висновок про тенденцію покращення фінансового стану підприємства.

Зростання коефіцієнта покриття у 2009 році є позитивним фактором, але загалом можна сказати, що за цим показником підприємство не є ліквідним. Те що коефіцієнт покриття менший від нормативного значення, означає не достатність оборотних засобів для покриття боргів, високий фінансовий ризик для підприємства і неможливість погасити свої рахунки.

Аналіз коефіцієнта швидкої ліквідності показав, що значення коефіцієнта є меншим за нормативне, що є негативним для підприємства, це свідчить про те що підприємство не в змозі погасити поточну заборгованість за рахунок очікуваних надходжень. Однак у 2009 році спостерігається тенденція до зростання.

Аналіз коефіцієнта абсолютної ліквідності показав, що його значення по всіх роках є набагато меншим від нормативного. Це означає, що підприємство не в змозі погасити негайно всі свої зобов'язання, а лише його частку: у 2007 р. - 9%, 2008 р. - 0,8%, 2009 р. - 13 %, що є недостатнім.

Таким чином у підприємства є нестача грошових коштів, бо за всіма показниками воно не платоспроможне. Підприємству необхідно для покращення свого фінансового стану зменшити залишки товарів. Збільшити обсяги реалізації продукції. Зменшити дебіторську та кредиторську заборгованості. Позитивним є висока частка оборотних засобів в активах підприємства.

Від'ємне значення суми робочого капіталу, ще раз доказує повну не платоспроможність та не ліквідність підприємства, однак позитивним є тенденція до зростання у 2009 році.

Аналіз ефективності використання грошових потоків показав, що коефіцієнт достатності чистого грошового потоку по всіх роках має негативне значення, а у 2008 та 2009 роках він взагалі стає від'ємним. Це означає, що у підприємства не достатньо власних грошових коштів для покриття потреб у них. В даному підприємстві це товари, які підприємство не може покрити власними коштами.

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку має максимально наближатися до одиниці. По всіх роках крім 2007 цей показник становить значення 1, але і у 2007 році він сильно не відхиляється від нормативного. Це свідчить про ефективне управління грошовими потоками з точки зору забезпечення доходності.

Коефіцієнт ефективності грошового потоку має позитивне значення у 2007 та 2009 роках, це свідчить про здатність підприємства покривати необхідні витрати грошових коштів позитивним грошовим потоком у звітному періоді. У 2008 році у підприємства була невелика недостача коштів для покриття витрат.

При аналізі звіту про власний капітал проведена оцінка фінансової стійкості підприємства та встановлено, що фінансовий стан підприємства є не стійкий. Для забезпечення стійкості фінансового стану необхідно оновити джерела власних оборотних коштів шляхом збільшення частки власних коштів (власного капіталу) і зменшення позикових, зменшення дебіторської та кредиторської заборгованостей, прискорення оборотності запасів. Також для покращення фінансового стану можливо залучити довгострокові кредити. Також проаналізована ринкова стійкість підприємства, та встановлено, що коефіцієнт автономії має тенденцію до зростання, але є меншим за нормативне значення. В зв'язку з цим можна зробити висновок, що підприємство має недостатньо своїх коштів і залежне в деякій мірі від зовнішніх джерел фінансування. Про поганий стан фінансової стійкості підприємства свідчить значення коефіцієнта фінансової залежності, який є більшим за нормативне значення, але який зменшується у 2009 році. Коефіцієнт фінансового ризику на 2009 рік зменшується, що свідчить про зменшення залежності підприємства від інвесторів та зменшення фінансового ризику діяльності. Однак його значення на 2009 рік ще досить високе і залежність все ще існує, так само як і ризик. Підприємству необхідно знайти оптимальне співвідношення позикового і власного капіталу для покращення фінансової стійкості і нормальної роботи підприємства. Хоча як видно з показників підприємство на кінець 2009 року покращує своє становище і зменшує залежність від зовнішніх ресурсів.

Розрахунок коефіцієнтів покриття показав, що коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами на кінець 2009 року збільшується але є значно меншим від нормативного значення. Тобто, матеріальні запаси не покриті власними коштами, тому що підприємство має велику поточну заборгованість. Підприємству необхідно зменшувати свої зобов'язання і збільшувати власні кошти. Коефіцієнт маневрування власного капіталу є більшим від нормативного і має тенденцію до зростання. Це свідчить про те що весь власний капітал знаходиться в обігу. Але як видно з балансу власний капітал має від'ємне значення. Фактичне значення коефіцієнта стабільності є меншим за нормативне та становить від'ємну величину, однак має тенденцію до зростання. Його від'ємне значення говорить про недостатність робочого капіталу підприємства.

Також була проведена оцінка запасу фінансової стійкості підприємства (тенденція до зростання чи зменшення). З розрахунків видно, що у 2007 році необхідно реалізувати 59466,16 тис. грн. щоб покрити всі витрати підприємства. Фактичний обсяг реалізованої продукції є вищий за поріг рентабельності на 57618,84 тис. грн. або 49,21%.

У 2008 році необхідно реалізувати 114181,37 тис. грн. щоб покрити всі витрати підприємства. Фактичний обсяг реалізованої продукції є вищий за поріг рентабельності на 109825,63 тис. грн. або 49,03%.

У 2009 році необхідно реалізувати 69363,64 тис. грн. щоб покрити всі витрати підприємства. Фактичний обсяг реалізованої продукції є вищий за поріг рентабельності на 109251,36 тис. грн. або 61,16%.

Відбувається покращення фінансового стану підприємства у 2009 році.

Загалом підприємство покращує свій фінансово-майновий стан у 2009 році порівняно з минулими роками, але все рівно його стан все ще не є задовільним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

2. Закон України від 18 березня 2004 року N 1629-IV "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"

3. Закон України від 22 квітня 1993 року N 3125-XII "Про аудиторську діяльність"

4. Постанова КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 Київ "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"

5. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року N 87 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

6. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"

7. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"

8. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів"

9. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал"

10. Наказ Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року N 137 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"

11. Наказ Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року N 237 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість"

12. Наказ Міністерства фінансів України від 7 листопада 2003 року N 617 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"

13. Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000 N 302 "Про Примітки до річної фінансової звітності"

14. Наказ Міністерства Фінансів України від 31.05.2008 р. № 756 "Про затвердження змін до деяких положень бухгалтерського обліку"

15. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядження від 28.01.2010 р. N 86 "Про оприлюднення інформаційного листа щодо підготовки до переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності небанківськими фінансовими установами та покращення якості складання фінансової звітності та аудиторських висновків, що надаються за результатами проведеного аудиту"

16. Адаме Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. - 398 с.

17. Бардаш С.В. Інвентаризація: теорія, практика, комп'ютеризація.- Житомир: ЖІТІ, 1999.- 372 с.

18. Білик М. Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 628 с.

19. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi: Навчальний посібник. Центр навчальної літератури, 2004. - 300 с.

20. Додж Р. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. - М: Финансы и статистика: ЮНИТИ, 1992. - 240 с.

21. Дорош Н.І. "Методологічні та організаційні аспекти аудиту". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, Національний науковий центр Інститут аграрної економіки;. - К., 2004

22. Завгородній В. ?. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. - К.: А.С.К., 1998.- 768 с.

23. Івахненков С. В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку: історія, теорія, перспективи.- Житомир: АСА, 2001, - 416 с.

24. Кудрицький Б.В. "Методичні та організаційні аспекти аудиту фінансової звітності в умовах сучасних інформаційних технологій". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, КНЕУ;. - К., 2007

25. Коробко О.М. "Бухгалтерська фінансова звітність: методологія складання та практика використання". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, НАУ;. - К., 2003

26. Левицька С.О. Звітність підприємств.: навч. пос. - Рівне: НУВГП 2009 - 213 с.

27. Михайлова Т.П. Міжнародний облік і аудит (частина Міжнародний облік). - Донецьк, ДонДУЕТ, 2006 р. - с. 78

26. Монтгомери Аудит: Пер. с англ. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 542 с.

27. Нишенко Л.П. "Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, КНЕУ;. - К., 2008

28. Онищенко В.П. "Методика та організація консолідованої фінансової звітності". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, КНЕУ;. - К., 2008

29. Пономарьова Н.А. Міжнародні стандарти фінансової звітності та міжнародні стандарти аудиту: навчальний посібник;. -- Хмельницький.: ХНУ, 2008. -- 211 с.

30. Редько К.О. "Методичні аспекти аудиту фінансової звітності акціонерних товариств". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, Київський національний торговельно-економічний університет;. - К., 2002

31. Робертсон Дж.: Аудит/ Пер. с. англ.- М.: KPMG, аудиторская фирма "Контакт", 1993.- 474 с.

32. Рудницький В.С. Монографія. Методологія і організація аудиту. - Тернопіль: "Економічна думка", 1998. - 196 с.

33. Савченко В.Я. Аудит: Навч.посіб. - Вид. 2-ге, без змін. - К:КНЕУ, 2006. - 328с.

34. Сушко Д.С. "Аудит бухгалтерського балансу: теорія і методика". Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня. - К., 2008

35. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту. Підр., - К: Знання, 2006 - 295с.

36. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002

37. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. -- К.: Знання, 2004. -- 447 с.

38. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа предприятия / А. Д.Шеремет, Е. В. Ненашев. -- М. : Дело, 2002. -- 208 с.

39. Бєлойван І. Фінансова звітність як обличчя вашого бізнесу // Alt educating business 01.08.2007. http://alt.com.ua/ukr/article/financial_reporting_as_face_of_business

40. Божовська М.А. Деякі особливості аудиту балансу в умовах змін у законодавстві // Всеукраїнська студентська інтернет-конференція. Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ м. Чернівці. http://conf-cv.at.ua/forum/19-95-1

41. Бухгалтерів Європи хвилюють однакові проблеми // Стаття з сайту компанії "Баланс-Клуб" 13.05.2008. http://www.balance.dp.ua/ua/news/detail/12149/