Раціональне використання водних ресурсів регіону

Теоретико-методологічні основи раціонального використання водних ресурсів. Аналіз стану водовикористання і водоспоживання в Рівненській області. Еколого-економічне обгрунтування заходів з ресурсозбереження у галузі водовикористання і водоспоживання.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 21.12.2010
Размер файла 1,7 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

№ з/п

Зміст заходу

Термін виконання

Відповідальні виконавці

Загальна вартість робіт, тис. грн.

Обсяги фінансування по роках, тисяч гривень

2007

2008

2009

2010

Міський бюджет

Власні кошти підприємств

Інші джерела фінансування

Міський бюджет

Власні кошти підприємств

Інші джерела фінансування

Міський бюджет

Власні кошти підприємств

Інші джерела фінансування

Міський бюджет

Власні кошти підприємств

Інші джерела фінансування

1

Природооблаштування річки Устя в межах м. Рівного та до впадіння в річку Горинь

розроблення проектної документації;

впровадження проекту

2007 - 2008

2008 - 2010

Управління капітального

будівництва,

науково-дослідні

та проектні організації

370

5000

250

120

500

1500

800

1200

300

700

2

Поглиблення річки Устя на ділянці від озера Басів Кут до вул. Князя Володимира (довжина 4 км)

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

1070

170

300

300

300

3

Регулювання річки Усті на ділянці від с. Городок до очисних споруд

на вул. Будівельників (довжина 13,3 км)

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

715

115

200

200

200

4

Будівництво локальних очисних споруд на ВАТ „РЗВА”

2007 - 2008

Відкрите акціонерне товариство „РЗВА”

600

300

300

5

Підключення до централізованої системи водопостачання абонентів, що користуються водорозбірними колонками

2007 - 2010

ОВКП ВКГ

„Рівнеобл-водоканал”

200

100

30

30

20

20

6

Проведення інвентаризації водозаборів, дослідження стану водоносних горизонтів з метою оптимізації їх використання

2007 - 2010

ОВКП ВКГ

„Рівнеобл-водоканал”

60

15

15

15

15

7

Реконструкція каналізаційної насосної станції № 4

2007

ОВКП ВКГ

„Рівнеобл-водоканал”

500

350

150

8

Реконструкція каналізаційних очисних споруд

2007 - 2010

ОВКП ВКГ

„Рівнеобл-водоканал”

60000

10000

20000

20000

10000

9

Будівництво споруд механічної очистки зливових та талих вод у районі с. Бармаки

2008 - 2010

Управління житлово-комунального господарства, шляхово-екс-плуатаційне управління автомобільних доріг

1800

200

400

200

400

200

400

10

Проектування та будівництво зливової станції рідких нечистот

2008 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

1200

200

200

200

200

200

200

11

Водопониження та водовідведення від вул. Соборної до станції Рівне

(територія Відкритого акціонерного товариства „РЗВА”, мікрорайону Ювілейний)

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

2500

250

300

250

300

250

400

250

500

12

Виконання заходів щодо захисту території від підтоплення та ліквідації його наслідків

на вул. Поштовій, 2

- вишукувальні та проектні роботи;

- впровадження проекту

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

135

440

70

65

120

100

120

100

13

Водовідведення в районі паркової зони парку Перемоги

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

230

60

60

60

50

14

Благоустрій території, прилеглої до обласного тубдиспансеру, з влаштуванням декоративних водоймищ

2007 - 2010

Управління капітального будівництва

1200

380

250

300

270

15

Водопониження та водовідведення в районі вулиць Світанкової та Ковельської

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

400

200

200

16

Водопониження та водовідведення в районі вулиць Калнишевського, Дорошенка, Пирогова

2007 - 2010

Управління житлово-комунального господарства

640

290

200

150

17

Водопониження в районі вулиці Здолбунівської

2008 - 2010

Управління житлово-комунального господарства,

Приватне підприємство “Торговий центр -Д”

200

50

50

50

50

18

Водопониження в районі вулиці Княгиницького

2007 - 2008

Управління житлово-комунального господарства

250

50

50

50

50

50

Усього:

77510

2285

495

10350

2645

345

22500

2680

35

22350

1890

35

11900

Рис.2.8. Динаміка виробничих і фінансових показників роботи. Заборгованість населення

Рис.2.9. Оплата і нарахування населення

Рис. 2.10. Відсоток оплати населенням послуг водопостачання та водовідведення за 2006 рік

У липні-серпні 2006 року падіння відсотку оплати послуг населенням пояснюється введенням з 01.07.2006 р. нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення для населення. У вересні-грудні 2006 року зростання відсотку оплати послуг населенням пояснюється тим, що в оплату включено суми погашеної заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за рахунок знецінених заощаджень в установах ощадного банку колишнього СРСР.

Рис.2.11. Підйом і реалізація води за 2003-2006рр.

За 2003-2006 роки зменшення обсягів реалізації води пояснюється:

· інтенсивним встановленням населенням квартирних засобів обліку, що в свою чергу стимулює до економного використання води (станом на 01.01.2004р. 44,5% встановлення населенням квартирних засобів обліку, а станом на 01.01.2007 р. - даний показник склав 72,13%);

· значним зменшенням споживання води великими промисловими споживачами (ВАТ «РЗВА», ВАТ «Поліссяхліб», ВАТ «Рівнехліб», ВАТ «Рівнеазот»), на які раніше припадала значна частка споживання води;

· забезпечення стовідсоткового обліку води промисловими споживачами та бюджетними установами, внаслідок чого в даних організаціях зменшився об'єм споживання за рахунок впровадження контролю за раціональними витратами водних ресурсів.

Рис.2.12. Фактичний та нормативний відсотки втрат і технологічних витрат води за 2003-2006рр.

На сьогоднішній день, згідно рішень виконавчого комітету Рівненської міської Ради від 27.12.2000 року №1357 «Про затвердження нормативу втрат» для нашого підприємства затверджено норматив втрат та необлікованих витрат води у водопровідних мережах в межах 26,9% в місяць та від 23.02.2000 року №179 «Про затвердження тимчасових норм споживання води з водопроводу м. Рівне» затверджено технологічний норматив використання води у водопровідному господарстві міста 10%. Основною причиною зростання необлікованих втрат та витрат води на 1,9% в порівняні з 2006 роком (42,5%) до 2006 року (44,4%) є розширення графіку подачі питної води на 845 год/рік (на 2 год/добу в робочі дні, на 3 год/добу в вихідні та святкові дні).

Традиційно державна тарифна політика у сфері водокористування побудована на обліку середніх витрат користувачів. Вважаємо, що в основі побудови ефективної тарифної політики регулювання водокористування повинні бути закладені не середні витрати водозабірного комплексу чи окремому басейні, а граничні витрати на забір, підготовку, транспортування і споживання води (рис. 2.13).

Рис. 2.13. Визначення рівноважного тарифу за використання водних ресурсів

Крива МС характеризує динаміку граничних витрат на водокористування, з урахуванням сплаченої ціни Рn. Рівноважний тариф встановлюється у точці де перетинаються криві D (попит на воду) та МС. При цьому S1 - сплачено Рівненським Водоканалом за забір води з водного об'єкту, S2 - витрати водної компанії по забору та транспортуванні води до споживача, S3 - рента, яку приносить водогосподарський комплекс, S4 - рента споживача води. З наведеного рисунку можна зробити висновок, що тариф на використання води визначається доходом, отриманим останнім водокористувачем.

Таким чином тариф на водокористування можна розрахувати за такою формулою:

,

Вказана технологія визначення тарифу за водокористування прив'язана до отримуваних водокористувачами доходів.

Питання тарифів можна охарактеризувати наступними тенденціями.

Таблиця 2.10 Тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які виробляються ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»

№ п/п

Споживачі

Холодна вода

Водовідведення

Тариф грн. і коп. за 1куб.м води

Тариф грн. і коп. за 1куб.м стоків

без ПДВ

з ПДВ

без ПДВ

з ПДВ

1.

Споживачі I групи

0,78* 0,74**

0,94* 0,89**

0,45*

0,54*

2.

Споживачі II групи

1,35*

1,62*

1,00*

1,20*

3.

Споживачі III групи

2,35*

2,82*

1,40*

1,68*

Тарифи поширюються і на підприємства незалежно від форм власності, на балансі яких знаходяться артезіанські свердловини. У разі збитковості надання цих послуг, підприємства надають необхідні розрахункові матеріали виконавчому органу Рівнеської міської ради (Рівненській міській державній адміністрації) для їх розгляду в установленому порядку.

Тарифи застосовуються при розрахунках ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» з балансоутримувачами теплових пунктів за холодну воду, використану для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води.

Тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води, які виробляються ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», застосовуються при розрахунках за спожиті послуги з усіма організаціями, установами та суб'єктами підприємницької діяльності, в тому числі житлово-експлуатаційними організаціями, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків усіх форм власності, з фізичними особами - власниками будинків садибного типу, балансоутримувачами теплових пунктів та іншими юридичними особами відповідно до укладених з ними договорів. Тарифи на комунальні послуги з централізованого водовідведення холодної та гарячої води, які виробляються ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», застосовуються при розрахунках за спожиті послуги з усіма організаціями, установами та суб'єктами підприємницької діяльності, в тому числі і з житлово-експлуатаційними організаціями, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та іншими балансоутримувачами жилих будинків усіх форм власності, з фізичними особами - власниками будинків садибного типу відповідно до укладених з ними договорів. 2. У розрахунках за послуги з водовідведення кількість стічних вод приймається рівною загальній кількості спожитої холодної та гарячої води. 3. В тарифах на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, інших балансоутримувачів жилих будинків усіх форм власності враховано: - відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за послуги, надані виконавцями послуг, житлово-експлуатаційними організаціями, житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, іншими балансоутримувачами жилих будинків усіх форм власності, установами банків та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр"; - відшкодування витрат виконавців послуг всіх форм власності на обслуговування внутрішньоквартальних колекторів; - відшкодування витрат на експлуатацію насосного обладнання у центральних теплових пунктах, а також у прибудовах до них.

Таблиця 2.11 Тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення

№ п/п

Назва послуг

Одиниця виміру

Тариф, грн. за од.вим. за місяць (з ПДВ)

1.

Холодна вода і водовідведення в будинках з централізованим постачанням гарячої води, в тому числі: вода водовідведення

1 особа

8,14 5,17 2,97

2.

Холодна вода та водовідведення в будинках: - без централізованого постачання гарячої води,в тому числі: вода водовідведення - з ваннами і газовими колонками, в тому числі: вода водовідведення - з дров'яними колонками (з місцевим підігрівом),в тому числі: вода водовідведення - з водопроводом і каналізацією (без ванн),в тому числі: вода водовідведення

1 особа

5,18 3,29 1,89 8,44 5,36 3,08 6,66 4,23 2,43 4,22 2,68 1,54

3.

Холодна вода та водовідведення в гуртожитках,в тому числі: вода водовідведення

1 особа

2,66 1,69 0,97

4.

Холодна вода при наявності квартирного або будинкового засобу обліку холодної води

1 метр.куб.

0,94

5.

Водовідведення холодної води при наявності квартирного або будинкового засобу обліку холодної води

1 метр.куб.

0,54

6.

Водовідведення гарячої води в будинках з централізованим постачанням гарячої води

1 особа

1,89

7.

Водовідведення гарячої води при наявності квартирного або будинкового засобу обліку гарячої води

1 метр.куб.

0,54

8.

Водовідведення гарячої води в гуртожитках

1 особа

0,65

Тарифи на 1 особу застосовуються при відсутності відповідних будинкових засобів обліку. 2. В тарифі на холодну воду і водовідведення в будинках з централізованим постачанням гарячої води враховані 5,5 м3 води та стоків. 3. В тарифі на холодну воду в гуртожитках враховані 1,8 м3 води та стоків. 4. В тарифі на водовідведення гарячої води в будинках з централізованим постачанням гарячої води враховані 3,5 м3 стоків. 5. В тарифі на водовідведення гарячої води в гуртожитках враховані 1,2 м3 стоків. 6. 5,5% від тарифів на комунальні послуги для населення відповідно до укладених угод залишаються в розпорядженні виконавців послуг, установ банків та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» для відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за житлово-комунальні послуги, в таких розмірах: 4 відсотки - виконавцям послуг або організаціям, що займаються збором та обліком платежів; 1 відсоток - установам банків; 0,5 відсотків - КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». 7. 3,5 відсотка від коштів, отриманих від населення за комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води, відраховуються для формування цільового фонду для фінансування виконання графіків установлення засобів обліку холодної води в жилих будинках усіх форм власності і в теплових пунктах. 8. 5,5 відсотка від коштів, отриманих від населення за комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відраховуються на рахунки підприємств, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, інших балансоутримувачів жилих будинків усіх форм власності, які експлуатують та обслуговують насосне обладнання у центральних теплових пунктах, а також у прибудовах до них, відповідно до укладених договорів.

Таблиця 2.12 Норми споживання води населенням, затверджені рішенням міської ради №179 від 23.02.2006 р.

Назва норми

Середньодобова норма на 1 мешканця, л/доба

водопостачання

водовідведення

1

Водопровід з централізованим гарячим водопостачанням

160.00

160.00

2

Водопровід з газовим водонагрiвачем (колонка)

231.00

231.00

3

Водопровідний кран в будинку (квартирі)

95.00

95.00

4

Кран в дворі (з каналізацією)

80.00

80.00

5

Вулична колонка (з каналізацією)

50.00

50.00

6

Гуртожитки з душовими в блоках

60.00

60.00

7

Квартири iз сидячими ваннами

140.00

140.00

8

Кран в будинку (квартирі) з ванною

150.00

150.00

9

Кран в будинку (квартирі) з газовою колонкою, без ванни

120.00

120.00

10

Гуртожитки з загальними душовими

40.00

40.00

11

Гуртожитки з загальними душовими без гарячої води

56.00

56.00

12

Гуртожитки без душових

60.00

60.00

При необхідності перекладення аварійних або заміни зруйнованих мереж і споруд каналізації внаслідок агресивного впливу стічних вод або механічної дії міського транспорту на колектор кошторисну вартість цих робіт (загальні капітальні вкладення) розподіляють між абонентами, які скидали стічні води з порушенням цих «Правил…» і з вини яких сталося їх руйнування, згідно з формулою:

,

де - відшкодування заподіяних збитків -м Абонентом на відновлення зруйнованих мереж і споруд. тис. грн..;

- середньодобова витрата стічних вод, які скидає - тий абонент, м3/добу;

- сума платежів за скид понаднормативних забруднень з агресивними властивостями, стягнута водоканалом за останні три роки з і-го Абонента, тис. грн..

Розрахунок участі абонентів у відновленні зруйнованих мереж і споруд каналізації виконує водоканал та подає на затвердження органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про першочергові відновлювальні роботи. Якщо абонент відмовляється від участі в цих роботах, водоканал застосує до нього такі заходи:

· припинення водовідведення;

· штраф 50% від розміру вартості робіт;

· заходи, передбачені договором;

· заходи, передбачені цими Правилами.

При засміченні каналізаційних мереж за провиною абонента, абонент відшкодовує витрати на проведення робіт з відновлення пропускної спроможності трубопроводів та колекторів з притягненням їх сил та засобів.

Величина плати за скид стічних вод у систему каналізації населеного пункту розраховується водоканалом за формулою:

де - тариф, встановлений за надання послуг водовідведення Абонентам, грн./ м3;

- об'єм скинутих абонентом стічних вод, обумовлених договором, куб.м.;

- об'єм скинутих абонентом стічних вод понад об'єми, обумовлені договором, м3.;

- об'єм скинутих абонентом стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3.;

- коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми;

- встановлений норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації, грн../ м3.

При перевищенні вмісту забруднюючих речовин у стічних водах абонента, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими «Правилами…», абонент сплачує водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 м3. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод () та коефіцієнтом кратності (), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

При перевищенні фактичної концентрації одного виду забруднення () над допустимою концентрацією (), встановленою дійсними «Правилами....», коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою:

Коефіцієнт кратності при перевищенні однієї речовини не може перевищувати 5.

При встановленні факту одночасного скидання в міську каналізацію декількох забруднюючих речовин, у концентраціях, що перевищують , визначається за формулою:

де - фактична концентрація в стічних водах абонента i-ї речовини;

- допустима концентрація і-ї речовини, яку встановлено договором або “ Правилами…” для даного абонента.

Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. (Якщо за розрахунком вийшло більше ніж 10, то приймають =10.

У випадку порушення абонентами «Правил...» у частині загальних вимог до якості стічних вод, що скидаються в міську каналізацію, порушники сплачують водоканалу послуги з коефіцієнтом кратності :

· за відхилення показника рН від встановлених меж на одну одиницю застосовується = 2; на 2 та більше одиниць = 10;

· за перевищення відношення ХСК/ БСК 5 2,5 коефіцієнт кратності визначають за формулою:

· за скид стічних вод з температурою вище ніж 400С, скид тільки мінеральних солей - = 2;

· за скид конденсату, дощового та дренажного стоку при роздільній системі каналізації, скид речовин, заборонених до скиду в міську каналізацію тощо - = 5;

· за встановлений факт скиду токсичних або радіоактивних забруднень, приймання яких до каналізації не було обумовлено договором або «Правилами…» - = 5;

· за встановлений факт залпового скидання забруднюючої речовини - = 20;

Період, за який стягується плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, встановлених разовим аналізом, становить не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом за цей період.

У разі перевищення абонентом договірних об'ємів стічних вод, що скидаються в міську каналізацію, послуги водоканалу абонент сплачує в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору.

Абоненти (усі категорії), що здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні строку його дії) сплачують водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь об'єм скинутих за час відсутності договору стічних вод. У разі, коли абонент не з'являється до місця відбору проб на протязі 30 хвилин з моменту усного або письмового повідомлення, або абонент не дає згоди на обстеження підприємства та відбір проб, водоканал виставляє абоненту рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності КК = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене це порушення. Якщо абонент невзмозі досягти необхідних нормативів за показниками скидання, що характеризують виробництво, але розробляє заходи і проводить роботи по досягненню встановлених нормативів, то для такого абонента, за узгодженням з водоканалом, може бути встановлений спеціальний тариф (не більш ніж на рік). Рішення про застосування спеціального тарифу (спеціального коефіцієнту) приймається комісією, створеною відповідним наказом “Рівнеоблводоканал”. При навмисному прихованні факту скидання об'єму забруднень понад дозволений, або невчасному наданні інформації чи ненаданні такої інформації про скидання в систему каналізації міста виробничих стічних вод, що містять забруднюючі речовини, з абонента стягується плата в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за останній місяць. Плата за скид стічних вод абонентів у системи каналізації населених пунктів вноситься абонентами згідно з розрахунками водоканалу та виставленими ними рахунками на банківські рахунки водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з абонентів стягується пеня згідно з умовами договору. Плата за скид понаднормативних забруднень розподіляється таким чином:

20 відсотків перераховуються водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворені в складі міського бюджету;

80 відсотків залишаються у розпорядженні водоканалу і використовуються на відшкодування збитків водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення експлуатації каналізаційних мереж та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства м. Рівне.

За розміщення осадів та мулів (відходів), що утворюються на очисних спорудах каналізації, на спеціально обладнаних спорудах для їхньої подальшої обробки (мулові площадки, мулові пруди, осадонакопичувачі, компостні площадки, піскові площадки тощо), які знаходяться на балансі водоканалу, збір за забруднення навколишнього природного середовища у цій частині не стягується за умови наявності сертифікатів якості мулу. При використанні осадів як органічних добрив на сільськогосподарських та лісогосподарських угіддях (при відповідності їх якості технічним умовам, затвердженим у встановленому порядку), добавок при виробництві будівельних матеріалів, у шляховому будівництві та інших галузях народного господарства збір за забруднення навколишнього природного середовища за використаний об'єм осадів не стягується. При неможливості використання осадів та мулів через їх непридатність до використання у сільському господарстві (підвищений вміст важких металів, токсичних речовин тощо) та необхідності розміщення осадів та мулів на спеціальних полігонах кошторисна вартість цих робіт (разом із збором за забруднення навколишнього природного середовища) розподіляється серед абонентів, що винні у забрудненні токсичними речовинами осадів та мулів. Розрахунок кошторисної вартості цих робіт для конкретного абонента виконується за формулою:

де - частка вартості робіт з розміщення осадів і мулів, яка має бути відшкодована -м абонентом;

- загальна кошторисна вартість робіт з розміщення осадів і мулів, тис. грн.;

- скиди забруднюючих речовин, які не піддаються біологічному розкладу, і-м абонентом;

- сумарні скиди забруднюючих речовин, які не піддаються біологічному розкладу, усіма абонентами, т.

При порушенні правил збору або вивозу рідких відходів абонент сплачує послуги водоканалу з коефіцієнтом кратності Кк =5.

Висновки до розділу 2

1. За міжнародною класифікацією Рівненська область належить до областей з низькою водозабезпеченістю (1,96 тис.куб.м на одну людину). Значним резервом для задоволення господарських та питних потреб в області є підземні води. Було досліджено, що має місце підвищення використання в господарському обороті саме підземних вод.

2. Сучасна структура і екстенсивний характер водокористування призвели до перевищення екологічної ємності водноресурсного потенціалу Рівненської області. В дослідження виявлено, що об'єм водозабору складає 90% місцевих водних ресурсів, річкових і підземних, а безповоротні втрати - майже половину їх об'єму в маловодний рік. При цьому кратність розбавлення стічних та забруднених вод дуже низька. За таких обставин відновлення і саморегулююча здатність водних джерел майже вичерпана. Ці фактори призвели до виявлення проблематики дослідження. І у зв'язку з цим у промисловому, аграрному та комунальному секторах водовикористання необхідно реалізувати комплекс організаційних, технічних і економічних водоохоронних заходів, щоб запобігти або звести до мінімуму негативні наслідки.

3. Дослідження стану водного господарства Рівненської області дозволяє нам зробити наступні висновки: 1) дефіцит фінансових ресурсів для переозброєння та розвитку техніко-технологічної бази водного сектору Рівненської області призводить до експлуатації обладнання та технічних споруд, які вичерпали свій ресурс, потребують значних витрат на обслуговування та ремонти; 2) накопичені в минулому проблеми та недоліки водогосподарського комплексу України та Рівненської області зокрема здобувають особливої актуальності на етапі розвитку ринкових відносин; 3) незадовільний екологічний стан більшості водних об'єктів, що сформувався під впливом антропогенних чи природних чинників, виступає каталізатором поширення кризових проявів у суміжних галузях національної економіки, а також до погіршення якості інших природних ресурсів, тобто тут так чи інакше діє принцип «ланцюгової реакції».

4. Автором в дисертації виявлено складну водно-екологічну ситуацію на області, що потребує суттєвих змін задля подальшого розвитку водного господарства. У зв'язку з цим назріла нагальна потреба в розробці та реалізації концепції міської програми розвитку водогосподарського комплексу Рівненщини.

5. Обмеженість водних ресурсів Рівненщини, а також різноманітність напрямків їх використання в економіці, з неоднаковим ступенем ефективності передбачають необхідність реалізації виваженої тарифної політики комунального господарства.

6. Система регулювання водоспоживання регіону на макрорівні визначається як сукупність взаємопов'язаних програм, заходів, нормативів, методів і засобів управління. В дослідженні автором розглянуто дану систему цих взаємопов'язаних елементів.

7. Автором встановлені на етапі моделювання взаємозв'язки між рівнем матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання та її визначальними факторами, дозволили виявити найбільш значущі резерви зниження матеріалоємності в регіональному водозабезпечувальному комплексі „Рівнеоблводоканал”, до яких віднесено зниження аварійності мереж, максимальне наближення обсягу поданої води в мережу і відпущеної споживачам, зниження суми матеріальних витрат, використання для водопостачання найбільш «чистих» джерел води, збалансованість темпів зростання матеріальних і загальних витрат.

8. В дисертаційному дослідженні виявлено, що незважаючи на значні зусилля ОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» по підтримці водопровідно-каналізаційного господарства міста в належному порядку існують серйозні проблеми, що обумовлені в першу чергу нестачею фінансових ресурсів. В цьому напрямку необхідно шукати нові форми розвитку і взаємодії з фінансово-кредитними установами та інвесторами з метою забезпечення можливості своєчасного і ритмічного виконання всіх запланованих заходів щодо удосконалення водопровідно-каналізаційного господарства міста.

Проаналізувавши динаміку надходжень платежів за водопостачання, зазначимо, що у обласному водоканалі відбулося зростання даного показника за досліджуваний період.

9. У Рівненському водоканалі спостерігається перевищення обсягів дебіторської заборгованості над кредиторською. З одного боку це свідчить про нормальну платоспроможність вітчизняних комунальних підприємств, а з іншого про незадовільну платіжну дисципліну споживачів водних ресурсів.

10. В дисертаційному дослідженні було розглянуто міську програму розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення є складовою частиною програми соціально-економічного розвитку м. Рівного на 2006 - 2010 роки. Автором було проаналізовано прогнозні заходи даної програми та виявлено основні напрямки здійснення даних заходів. Досліджено основну проблематику водогосподарського комплексу області, що дало поштовх для вироблення концептуальних заходів по ресурсозбереженню водних ресурсів.

3. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ З РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ У ГАЛУЗІ ВОДОВИКОРИСТАННЯ І ВОДОСПОЖИВАННЯ

3.1 Стратегія та тактика заходів з ресурсозбереження водних ресурсів

Протягом всієї історії людства найважливішим видом ресурсів, які використовували у економіці, були і залишаються водні ресурси. Перші уявлення про водні ресурси спиралися на те, що природне багатство майже не обмежене, що його вистачить на багато поколінь людей. Однак стрімкий розвиток світової економіки, який почався з індустріальної революції, привів до загострення локальних екологічних проблем, виникненню загрози глобальної екологічної катастрофи. Обмеженість водних ресурсів і неспроможність навколишнього середовища асимілювати негативний вплив забруднення стала відчуватися все більше і більше, тому з'явилася необхідність у визначенні механізмів оптимального використання цих ресурсів, у розробленні інструментів ефективного керування якістю навколишнього середовища, пошуку шляхів стійкого екологічно-збалансованого економічного розвитку суспільства з врахуванням інтересів не лише теперішнього, але і наступних поколінь [Голуб А.А. и Сафонова Г.Ф., Экономика окружающей среды и природних ресурсов: Вводньш курс. - Москва, 2003. - 266 с].

На основі дослідження систем моніторингу стану та ефективності використання водних ресурсів різних країн світу, вдалося виокремити дві концептуальні моделі:

· побудова одного інтегрального чи агрегованого показника, який комплексно відображає рівень ефективності використання водних ресурсів; такий показник, як правило, синтезується з декількох підгруп аналітичних індикаторів: еколого-економічних, соціально-економічних, екологічних, технічних;

· побудова розгалуженої системи показників, кожен з яких відображає окремі аспекти природокористування; найчастіше в структурі таких систем виділяють наступні групи: економічні, екологічні, соціальні та інституційні показники.

Кожна з перерахованих моделей має свої переваги та недоліки, а значить і певну сферу застосування. Наприклад, при синтезі інтегрального показника виникає ризик помилки, а також втрати реальних економічних зв'язків у абстрактних формулах. Користуватися ж деталізованою системою показників не завжди доцільно і економічно невигідно.

Серед тактичних заходів щодо ресурсозбереження слід виділити адміністративне регулювання.

Адміністративне регулювання - це ввід відповідних нормативних стандартів і обмежень, а також прямий контроль і ліцензування процесів природокористування, який вказує виробнику рамки, яких він повинен дотримуватись. Економічні механізми - це впровадження системи платежів за забруднення, екологічних податків, субсидій, а також використання інших економічних стимулів, для того щоб зацікавити виробника у раціональному природокористуванні. Створення ринку у цій сфері через розподіл прав на забруднення, компенсація платежів і т.п. об'єднує третю групу методів [Голуб А. А., Струкова Е.Б., Зкономика природопользования/ Учебное пособие. - Москва. Аспект Прес, 2005. - 189 с.].

Встановлено, що управління водним господарством України, повинно базуватися на: 1) цілісному розумінні процесів використання, охорони і відтворення водних ресурсів; 2) екосистемному підході до створення промислових та адміністративних структур використання водних ресурсів певної території, вибудовуванні ефективних процедур моделювання (прогнозування), планування, координації та контролю у сфері водокористування; 3) структуризації та політичній формалізації повноважень органів влади та місцевих громад у сфері управління водним господарством, розмежуванні сфер контролю та адресної відповідальності водокористувачів; 4) розробці раціональної рентної політики на державному рівні та формуванні ефективної системи стягування плати за водокористування, відповідно до обсягів, способу використання та впливу на водні об'єкти; 5) розробці методики порівняння альтернативних способів задоволення потреб водоспоживачів за рахунок вод різних водних об'єктів та явного чи неявного імпорту водних ресурсів; 6) удосконаленні нормативно-законодавчого поля у сфері водокористування, з огляду на Директиви Європейського Співтовариства, національних стандартів тощо.

Неповне врахування при проектуванні, будівництві та експлуатації зрошувальних систем характеру та інтенсивності їх впливу на навколишнє середовище спричинило розвиток негативних процесів - підняття рівнів та підвищення мінералізації ґрунтових вод, забруднення підземних та поверхневих вод шкідливими хімічними елементами і речовинами, вторинне засолення, осолонцювання ґрунтів, зниження їх родючості тощо.

Не маючи змоги порівнювати водоємність промислової продукції з періодом до 1990 р, і зважаючи на невідповідність темпів зниження обсягів водоспоживання і обсягів виробництва, можна стверджувати, що за останні роки водоємність продукції збільшується.

Отже, кризова ситуація, що склалася у промисловому виробництві незважаючи на значний спад водоспоживання, обумовила різке збільшення негативних процесів, які відбиваються на екологічному стані водоресурсних систем. [Дорогунцов С.И., Хвесик М.А. Концепция водообеспечения народнохозяйственного комплекса областей Украины на период до 2005 г. - К.: Вища школа, 1992. - 93 с.]

Аналіз основних причин, які призвели до загострення проблеми водозабезпечення населення і народного господарства, свідчить про недостатню ефективність реалізації управлінських рішень, комплексних схем та програм використання і охорони водних ресурсів, що пояснюється:

· недоліками планування розвитку народного господарства, яке здійснювалося без урахування природної водозабезпеченості регіонів та екологічних наслідків господарських рішень, що приймалися; відсутністю державної програми розвитку екологічно безпечного водогосподарського комплексу;

· відсутністю органів які б відповідали за екологічний стан водоресурсних басейнів та мали правові, економічні, матеріально - технічні та фінансові можливості для управління водогосподарською діяльністю на засадах екологічної регламентації;

· недосконалістю управління станом трансграничних річок, внутрішніх водостоків на міждержавному і міжобласному рівнях, спрямованого на забезпечення екологічної рівноваги;

· відсутністю спеціалізованих служб, які б забезпечували необхідний рівень ефективності водоочищення шляхом впровадження досконалих технологічних засобів, ремонту устаткування, підготовка обслуговуючого персоналу тощо;

· слабкою проробкою організаційних питань, пов'язаних з реалізацією водоохоронних функцій у водогосподарській діяльності, недостатньою інформованістю громадськості про екологічний стан водних джерел, низьким рівнем використання наявного науково-технічного потенціалу; недостатньою координацією зусиль наукових і проектних організацій різних відомств і суб'єктів водокористування і водоохорони при визначенні напрямків розвитку господарських комплексів у водноресурсних басейнах; недосконалістю нормативно-правової, нормативно-технічної та методичної бази для екологічної регламентації водогосподарської діяльності; відсутністю економічних важелів стимулювання раціонального водокористування і водоохоронної діяльності; [Трогобчук В. М. Економіко-екологічні проблеми гідромеліорації.- К.: Наукова думка. 1990. -208 с.] недоліками системи контролю та обліку використання і охорони водних ресурсів, недосконалістю моніторингу стану водноресурсних джерел; недостатньою увагою до аналізу причин і оцінки наслідків надзвичайного рівня антропогенного впливу, аварійних ситуацій і їх усунення. Структурна політика проводитиметься шляхом змін у відтворювальній, інституційній та галузевих структурах економіки, визначення державних пріоритетів та фінансових джерел їх реалізації.

У сегменті водопровідного водопостачання в Рівненській області працюють комунальні підприємства, які займають монопольне положення в межах регіону. На державному рівні підтримується монопольне положення цих організацій і саме через них здійснюється державна політики побутового та житлового водоспоживання.

Рис. 3.1. Напрямки розвитку ринку води Рівненської області

Зберігається тенденція забезпечення маловодних водозбірних басейнів річок шляхом подачі відповідного обсягу води з більш водозабезпечених водозбірних басейнів (насамперед з водозбірного басейну Устя). Цим самим підтверджується необхідність надійного функціонування магістральних каналів міжбасейнової подачі стоку та продовження будівництва.

Прогноз макропоказників використання водних ресурсів ґрунтується на аналізі сучасної водоресурсної забезпеченості, стану та очікуваних тенденцій розвитку систем водозабезпечення і водоохорони у процесі реалізації державної політики щодо зупинення спаду виробництва і переходу до економічного зростання.

Виходячи з цього основним показником для визначення обсягів водних ресурсів, що можуть бути залучені у господарський обіг для задоволення виробничих потреб, має бути рівень ресурсної і самовідновлювальної здатності водних об'єктів, які є, з одного боку, джерелами питного водопостачання населення, а з другого - найважливішими компонентами природного середовища та біологічного та ландшафтного різноманіття. Без удосконалення наявної структури і технології водозабезпечення та водокористування, запровадження водозберігаючих і безводних технологій поліпшити водогосподарську та екологічну ситуацію в області неможливо.

Перспективні обсяги використання води в комунальному господарстві визначаються на основі очікуваної чисельності міського населення і питомої норми витрат води відповідно до нормативів питного водопостачання та упорядкування міських територій. [Загальнодержавна Програма розвитку водного господарства України (Затверджена Законом України від 17.02.03 № 2988-ІІІ) ]

Для досягнення рівня гарантованого питного водопостачання міського населення необхідно здійснити: реконструкцію, ремонт і модернізацію устаткування водопровідних, каналізаційних мереж і споруд; розроблення і впровадження раціональних норм водоспоживання, технологій водопідготовки та очищення стічних вод; впровадження засобів обліку споживання води; підвищення рівня благоустрою населених пунктів; впровадження перспективних технологічних нормативів використання питної води; збільшення використання підземних вод для питного водопостачання (у тому числі бюветного).

Отже, першим важливим кроком до оптимізації використання води, на сьогоднішній день, має стати стимулювання розбудови централізованого водопостачання особливо це стосується слабо урбанізованих територій [Концептуальні основи сталого розвитку водогосподарського комплексу України / СІ. Дорогунцов, М.А. Хвесик, В.І. Банних та ін. - К., 2006 - 53с].

Найбільш загальне уявлення про водопостачання населення, як сферу бізнесу, на наш погляд, можна отримати на базі підрахунку надходжень в оплату послуг обласного водоканалу [Економіка діяльності водогосподарських підприємств: Навчальний посібник / А.С. Гордійчук. ? Рівне, 1999. ? 175 с.]

Розвиток водогосподарського комплексу повинен задовольняти певні соціально-економічні і екологічні вимоги.

Соціально-економічний аспект цих вимог передбачає реалізацію заходів, спрямованих на удосконалення територіально - галузевої структури і технологій водокористування; забезпечення якісною питною водою і збереження здоров'я населення; сприяння стабільному розвитку регіонів; міжнародне співробітництво в галузі використання і охорони водного фонду; урахування екологічних обмежень і вимог при прийнятті соціальних і економічних рішень.

Реалізація наведених вимог повинна забезпечити динамічну рівновагу в розвитку водного господарства, ліквідувати протиріччя між потребами суспільства в водних ресурсах і можливостями їх задоволення при збереженні відтворюючої спроможності водно ресурсного потенціалу. [ Завгородня Т. Удосконалення інструментів економічного механізму охорони навколишнього природного середовища // Економіка України. - №12. - 2000.- С. 64-76.]

Метою розробки с визначення головних напрямків збалансованого розвитку водогосподарського комплексу, поліпшення екологічних умов життєдіяльності населення за водним фактором і забезпечення господарських потреб держави із підтриманням оптимальних умов водокористування; збереження водно ресурсних систем як унікальних складових природного середовища. Все це може бути реалізовано на основі принципу усталеного розвитку - збалансованого розвитку економіки і поліпшення стану природного середовища, що передбачає:

· розробку принципів екологічної регламентації розміщення і функціонування продуктивних сил в межах водно ресурсних басейнів;

· розробку економічною механізму оптимізації водокористування і підвищення екологічної ефективності систем водозабезпечення;

· формування комплексу заходів, технологічних і технічних способів щодо раціонального використання і охорони водних ресурсів;

· розробку пропозицій по удосконаленню існуючих систем планування, організації, регулювання, контролю та обліку водогосподарської і водоохоронної діяльності з наданням переваг басейновому принципу;

· формування напрямків фундаментальних і прикладних досліджень по науковому обґрунтуванню екологічно стійкого розвитку водогосподарського комплексу [Трогобчук В. М. Раціональне природокористування і ефективність виробництва // Водне господарство України.-К.-1987.- Вип.№22. С. 63-71.].

Цілком очевидно, що в умовах суттєвого зниження життєвого рівня населення вирішувати великі проблеми, пов'язані з водогосподарським комплексом і екологічним оздоровленням водноресурсних джерел, досить складно. Про це свідчить вкрай мала сума коштів, виділених на ці цілі в державному бюджеті. Природно, що починати підвищення економічної і екологічної ефективності водокористування і створення передумов для усталеного водозабезпечення соціально-економічного розвитку розумно там. де можна отримати найбільш помітні результати при мінімальних витратах.

Довготермінові завдання структурної політики здійснюватимуться в рамках схваленої Програми структурної перебудови економіки, яка передбачає, три етапи: стабілізація економіки (2--3 р.), активізація економічного розвитку (8-10р.), становлення раціональної структури економіки (10-12р.).[ Загальнодержавна програма “Питна вода України” на 2006-2020 роки / Затверджено Законом України від 3.05.2005 р. № 2455-VI / Урядовий кур'єр. - 2005. - № 68. - С.5-10.]

Основні положення державної структурної політики реалізовуватимуться через цільові комплексні програми розвитку промисловості та іншої спрямованості, в тому числі розвитку систем водозабезпечення та єдиної науково - технічної політики водозбереження. Раціональному використанню і охороні водно-ресурсного фонду, як і всього природно-ресурсного потенціалу, надається пріоритетне значення в діяльності уряду.

Очікується, що реалізація промислової політики через механізм цільових комплексних програм, розв'язання міжгалузевих проблем, виконання інвестиційних та інноваційних проектів на засадах технологічного оновлення, реконструкції і ресурсозбереження стануть дієвим фактором для створення екологічно безпечного промислового водогосподарського комплексу.[ Загальнодержавна Програма розвитку водного господарства України (Затверджена Законом України від 17.02.03 № 2988-ІІІ) // Урядовий кур'єр. - 20.04.2002. - № 76. - С.14-19.]

Держава бере на себе відповідальність вже на першому етапі забезпечити мінімум обсягів інвестицій на підтримку функціонування основних систем життєзабезпечення, до яких належить і водне господарство, а також недопущення технологічних і екологічних катастроф.

Держава реалізовуватиме політику сприяння швидкому створенню нових підприємств із сучасним технологічним і економічним рівнем, орієнтованих на виробництво конкурентоспроможної продукції, використання інноваційних можливостей.

В процесі розробки проекту здійснюється оцінка екологічних наслідків, а також витрат, які пов'язані з охороною навколишнього середовища.

Водні ресурси являють собою «природний капітал», вичерпання яких матиме негативні наслідки для економічного розвитку тієї чи іншої країни. Тому постає проблема встановлення балансу між потребами людей у природних ресурсах та можливостями навколишнього середовища в їх задоволенні, у тому числі - майбутньому. Тому слід обмежити недбале використання водних ресурсів. Слід пам'ятати, що легше запобігти збиткам, ніж усувати їхні наслідки [Яковлев А.І., Управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на основі проектного аналізу/ Навчальний Посібник. - Київ. Видавництво УАДУ, 2005. - 118 с.].

В результаті скидання виробничих відходів у водоймища спостерігається забруднення води мікроорганізмами - бактеріями, вірусами та ін.; утворення різного роду забруднюючих речовин, як неорганічних так і органічних [Яковлев А.І., Управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на основі проектного аналізу/ Навчальний Посібник. - Київ. Видавництво УАДУ, 2005. - 120 с.].

Кожен інвестиційний проект має містити план поліпшення природоохоронного стану та джерела його фінансування.

План заходів щодо зменшення шкідливого впливу на довкілля включає такі основні роботи:

· визначення та короткий виклад усіх можливих несприятливих впливів на навколишнє середовище в результаті здійснення проекту;

· опис технічних сторін проведення кожного заходу, спрямованого на усунення або зменшення негативних наслідків реалізації проекту на навколишнє середовище, розробка відповідної технічної документації; вибір або проектування обладнання, опис порядку його експлуатації;

· втілення організаційних заходів, таких як розподіл обов'язків, у тому числі по контролю за виконанням необхідних заходів, фінансування, звітності, підготовки кадрів;

· складання графіків реалізації заходів, які пропонуються;

· порядок оперативного управління та коригування дій у разі настання несприятливих обставин;

· складання кошторисів з визначення величини як одночасних, так і поточних витрат, пов'язаних з реалізацією вказаних заходів;

· визначення величини збитків від можливих несприятливих впливів на навколишнє середовище та ефекту від їх усунення;

· встановлення джерел відшкодування витрат на проведення відповідних заходів. [Яковлев А.І., Управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на основі проектного аналізу/ Навчальний Посібник. - Київ. Видавництво УАДУ, 2005. - 120 с.].

Серед сучасних глобальних світових проблем людства екологічні проблеми, в тому числі проблеми збереження водних ресурсів посідають чи не найголовніше місце. Охороні навколишнього середовища і раціональному використанню водних ресурсів тепер приділяється особлива увага з боку як суб'єктів господарювання, урядових структур, так і міжнародної громадськості [Система зкологического менеджмента: основные преимущества, затрати, экономическая зффективность // Менеджер-эколог - 2005 - №1 -- с. 23 - 31.]

Протягом останнього десятиліття особливої гостроти набувають питання забезпечення збалансованого використання, охорони й відтворення водних ресурсів, які частково можна вирішити за рахунок формування та впровадження на підприємствах водного господарства України ефективної системи екологічного менеджменту (СЕМ).

Питання доцільності впровадження та функціонування СЕМ на вітчизняних підприємствах водогосподарського комплексу піднімається у працях таких провідних науковців як М.Хвесик, В.Голян, ЛКожушко, П. Скрипчук, Н.Закорчевна, А.Орлов, А.Яцик, ВЛук'янихін, Л.Горбач, Т.Кузнєцова, В.Костриченко та ін.[ Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки - Суми: ВТД "Університетська книга", 2005 - 759 с.]

Система екологічного менеджменту (СЕМ) - це сучасний підхід, що враховує пріоритети охорони навколишнього середовища при плануванні й здійсненні господарської діяльності підприємствами, це невід'ємна складова частина управління природним середовищем. Можна сказати, що екологічний менеджмент - це тип управління, принципово орієнтований на формування і розвиток екологічного виробництва і екологічної культури життєдіяльності людини. Це тип управління, побудований на соціально-економічному і соціально-психологічному мотивуванні гармонії взаємин людини з природою [Система зкологического менеджмента: основные преимущества, затрати, зкономическая зффективность // Менеджер-эколог - 2005 - №2 - с. 25 - 33.].

Під екологічним менеджментом у сфері водного господарства слід розуміти організацію раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів у всій її сукупності: при встановленні лімітів використання води, нормативів збору за спецводокористування, при визначенні величини збору за понадлімітне використання водних ресурсів та збору, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, при транспортуванні водних ресурсів, при використанні "водного капіталу" у технологічному процесі; при розміщенні відходів усіх видів у прибережних смугах тощо.

Метою впровадження СЕМ на підприємствах водогосподарсько-меліоративної галузі є задоволення інтересів споживачів - громадян України та галузей народного господарства України - у безперебійному постачанні водних ресурсів необхідної якості у необхідному обсязі та раціональне використання зазначеними вище споживачами "водного капіталу", його максимальна економія, відтворення та охорона від забруднення, засмічення й вичерпання, запобігання шкідливій дії водних ресурсів.

СЕМ, яку запроваджують суб'єкти господарювання у сфері водного господарства повинна включати наступні процедури:

· створення ефективних та екологобезпечних підходів до управління і організації виробництва (у меліорації - це, наприклад, технології "нульового" та безвідвального обробітку фунту, його мульчування, використання сівозмін, полезахисне лісорозведення, обмеження у використанні важкої техніки тощо);

· запровадження маловідходних та безвідходних технологій;

· використання ресурсозберігаючих та енергоощадних технологій;

· розробка та реалізація програм мінімізації наслідків паводків, повеней та інших екстремальних ситуацій та їх попередження;

· розроблення та впровадження заходів щодо зменшення викидів у об'єкти водного фонду;

· підтримання в технічно справному стані гідротехнічних споруд, їх реконструкція та при необхідності будівництво нових;

· виробництво екологічно чистої продукції на основі екологобезпечної технології та встановлення конкурентоспроможної ціни на неї;


Подобные документы

  • Водні ресурси (поверхневі і підземні води), придатні для використання в народному господарстві. Використання та охорона водних ресурсів у промисловості і комунальному господарстві. Способи вирішення проблем раціонального використання водних ресурсів.

    курсовая работа [256,2 K], добавлен 13.05.2015

  • Важливість економічної оцінки водних ресурсів. Державний облік водокористування для забезпечення раціонального використання водних ресурсів. структура та формування ресурсів прісної води в Україні. Необхідність проведення водоохоронних заходів.

    курсовая работа [44,1 K], добавлен 29.09.2010

  • Використання водних ресурсів і їхня охорона мають ключове значення для досягнення стійкого розвитку. "Водні ресурси" - це всі придатні для господарського використання запаси поверхневих вод, включаючи ґрунтову й атмосферну вологу. Визначення ресурсів.

    дипломная работа [34,0 K], добавлен 15.07.2008

  • Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.

    курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013

  • Заходи охорони і раціонального використання водних ресурсів, характеристика різних типів їх забруднення (хімічне, теплове). Причини кризової ситуації Дніпра, Чорного й Азовського морів. Вплив забруднень на життєдіяльність організмів і здоров`я людей.

    реферат [32,6 K], добавлен 10.11.2010

  • Водозабезпеченість України ресурсами місцевого стоку. Проблеми водних ресурсів, екологічна ситуація і стан питних вод в Одеській області. Шляхи вирішення проблем водних ресурсів в Україні. Роль водного фактора у формуванні неінфекційної захворюваності.

    доклад [18,9 K], добавлен 06.11.2012

  • Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.

    дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010

  • Розподіл води на Землі: океани і моря, річки і озера, льодовики і запаси підземних вод. Загальне рівняння водного балансу. Приклади реалізації інженерно-екологічного принципу в промисловому водопостачанні. Комплексне використання водних ресурсів.

    реферат [21,2 K], добавлен 19.12.2010

  • Водні ресурси України і основні напрями їх раціонального використання. Головні річкові системи України. Живлення і режим річок. Стан і охорона водних ресурсів України. Аналіз існуючої законодавчої бази щодо охорони екології та відтворення водних ресурсів.

    реферат [24,6 K], добавлен 31.08.2009

  • Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення, види оцінки природних ресурсів. Джерела і екологічні наслідки забруднення атмосфери. Еколого-економічні проблеми використання водних, земельних ресурсів. Оптимизація природокористування.

    реферат [61,0 K], добавлен 17.08.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.