Раціональне використання водних ресурсів регіону

2. Розрахунок сумарних водогосподарчих витрат, необхідних на водокористування в межах к-ої водогосподарчої ділянки басейну ріки (з урахуванням витрат на охорону і відновлення водно-ресурсного потенціалу):

,(3.7.)

де 3_к^В - сумарні річні витрати водокористувачів (включаючи середню норму прибутку водогосподарчих заходів); 3_з - витрати на водозабір; 3_оч - витрати на очищення води; 3_тр - витрати на транспортування води; 3_ох - витрати на утилізацію стічних вод, охорону й відновлення водно-ресурсного потенціалу к-ої водогосподарчої ділянки басейну ріки.

3. Розрахунок ставки плати за водокористування в межах к-ої ділянки басейну ріки буде здійснюватися по формулі:

(3.8)

4. Розрахунок ставки плати за користування водними об'єктами в межах к-ої ділянки басейну ріки з урахуванням якості води. Аналіз якості води показав, що навіть у межах однієї водогосподарчої ділянки басейну ріки вода має різний клас якості (КЯВ), обумовлений індексом забруднення води (ІЗВ). Якщо в межах водогосподарчої ділянки басейну ріки є водокористувачі, для яких якість використовуваної води є лімітуючим чинником технологічного циклу, то при стягненні плати за користування водними об'єктами в даних водокористувачів, на наш погляд, доцільно враховувати фактичну якість води у водному джерелі на даній водогосподарчій ділянці.

При встановленні КЯВ доцільно виходити з величини витрат, пов'язаних з доочищенням води, що забирається з водного джерела, до необхідної якості, які несе кожний конкретний водокористувач. Очевидно, що це досить трудомісткі розрахунки, тому необхідно використовувати спрощений підхід, коли КЯВ встановлюється не для конкретного водокористувача, а для водогосподарчої ділянки ріки на підставі даних гідрохімічних спостережень за якістю води. При цьому під якістю води нами мається на увазі інтегральний показник якості води.

Відповідно до фізичного змісту КЯВ пропонується приймати значення коефіцієнта якості води (Я) орієнтуючись на наступну дискретну послідовність (табл.3.1).

Таблиця 3.1. Значення коефіцієнта якості води відповідно до класу якості

Тоді розрахунок ставки плати за користування водними об'єктами для i-водокористувача з урахуванням якості води (С_k^kkв) буде здійснюватися по формулі:

(3.9.)

Для встановлення коефіцієнта якості води на к-ій водогосподарчій ділянці ріки доцільно використовувати дані систематичних спостережень за якістю води у фонових створах рік. Якість води класифікується, відповідно до обраної методики.

5. Розрахунок рентного (водного) податку за користування водними об'єктами по підциклам водогосподарчого циклу регіону

Відповідно до моделі оптимального планування, критерієм оцінки водних ресурсів є сукупний народногосподарський ефект, принесений цими ресурсами. Як показав аналіз, найбільш повним вираженням сукупного ефекту є внесок, принесений водними ресурсами в критерій оптимального плану. Таким чином, як економічна оцінка необхідно приймати максимально можливий економічний виграш, що нами розрахований як різниця між замикаючими і прямими індивідуальними витратами, що формують диференціальну ренту.

5.1 Розрахунок ренти для оцінки потенційних водних ресурсів для водопостачання

При економічній оцінці потенціалу водопостачання дуже великого значення набувають питання якості води, далекості водоспоживача, пошук нових джерел водопостачання, а також додаткові витрати на раціональне водокористування (зниження втрат води, використання вторинних водних ресурсів, економію води й т.д.) Це створює об'єктивні умови для утворення диференціальної ренти.

Таким чином, для оцінки потенціалу водопостачання к-ої ділянки басейну ріки економічна оцінка водних ресурсів на основі механізму дисконтування буде розраховуватися по формулі:

(3.10)

де R_k^b - річна диференціальна рента на к-ій водогосподарчій ділянці басейну ріки; Z_k^j - питомі замикаючі витрати на збільшення прибуткової частини водогосподарчого балансу по к-ій дільниці басейну ріки, грн/м³; Z_k^u - питомі індивідуальні витрати на забезпечення водою водоспоживачів у межах к-ої ділянки басейну ріки, грн/м³; ДV^k - оцінювані потенційні водні ресурси для водопостачання, м³; г - коефіцієнт дисконтуваннядля категорії технічно можливих до використання для водопостачання ресурсів води.

Для розрахунку поточної вартості постійних доходів, що надходять наприкінці певного періоду (наприклад, фінансового року) визначення коефіцієнта дисконтування розраховується по формулі:

, (3.11)

де r - норма дисконту прийнята по відсотку рентабельності випущеної продукції, галузями економіки регіону; t - розрахунковий період для визначення коефіцієнта дисконтування.

Як розрахунковий період t, на наш погляд, доцільно використовувати період короткострокових прогнозів (до 3 років) соціально-економічного розвитку регіону, що найбільш ефективний і виправданий в умовах перехідного періоду до ринкової економіки.

5.2 Розрахунок водної ренти для оцінки водно-ресурсного потенціалу r-j] водогосподарчої ділянки басейну ріки для гідроенергетики

Ренту для оцінки гідроенергетичного потенціалу водних ресурсів можна розрахувати на основі порівняння витрат при виробництві електроенергії на різних типах електростанцій. Так, наприклад, електроенергія може бути отримана як на паливних електростанціях (ТЕС), так і на гідроелектростанціях (ГЕС). Якщо при рівності кількості і якості виробленої в обох випадках електроенергії, витрати при виробництві її на ГЕС нижче, ніж на ТЕС, то використання води для вироблення електроенергії створює додаткову економічну вигоду - ренту.

Таким чином, розрахунок диференціальної ренти для оцінки гідроенергетичного потенціалу буде проводитися по формулі:

(3.12.)

де Z_k^g - питомі замикаючі витрати при виробництві електроенергії на ТЕС, грн/кВт.годин; Z_k^u - питомі індивідуальні витрати при виробництві гідроенергії, грн/кВт.годин; ДV_k^g - річний обсяг гідроенергетичних ресурсів к-ої ділянки басейну ріки.

5.3 Розрахунок водної ренти для оцінки водно-ресурсного потенціалу к-ої водогосподарчої ділянки басейну ріки для зрошуваного землеробства. Виробництво сільськогосподарської продукції однакової кількості, якості може провадитися як з використанням зрошення земель, так і без нього. За умови різниці витрат диференціальна рента для зрошуваного землеробства буде розраховуватися по формулі:

(3.13.)

де Z_k^g - питомі замикаючі витрати при виробництві сільськогосподарської продукції в регіоні, грн/т; Z_k^u - індивідуальні витрати зрошуваного землеробства регіону, грн/т; ДV_k^o - обсяг технічно можливих до використання в зрошуваному землеробстві водних ресурсів к-ої водогосподарчої ділянки басейну ріки.

Коефіцієнт дисконтування розраховується на підставі норми дисконту, прийнятої по відсотку рентабельності виробленої в регіоні сільськогосподарської продукції.

5.4 Розрахунок водної ренти для оцінки рекреаційного потенціалу к-ої водогосподарчої ділянки басейну ріки. При оцінці увідно-ресурсного потенціалу басейну ріки для рекреаційного використання вважається важливим враховувати всі витрати суспільства, необхідні для облаштованості рекреаційних територій, включаючи облаштованість прилягаючих земель, парків і т.д. Тоді, оцінка рекреаційного потенціалу к-ої ділянки басейну ріки буде провадитися по формулі:

(3.14)

де Z_k^g - питомі замикаючі витрати в регіоні для облаштованості рекреаційних територій у межах к-ої ділянки басейну ріки, грн/чол.-днів; Z_k^u - питомі індивідуальні витрати підприємств, організацій або фірм, що надають рекреаційні послуги, а також видатки споживачів рекреаційних послуг по їхньому використанню, грн/чол.-днів; ДV_k^r - обсяг потенційних рекреаційних ресурсів к-ої ділянки басейну ріки, чол.-днів/рік.

6. Розрахунок сумарного водного (рентного) податку для регіону буде провадитися по формулі:

(3.15)

Таким чином, величина плати за користування водними об'єктами (П_к) для кожного водокористувача визначається як сума базової ставки плати за користування водними об'єктами (С_к) і водного (рентного) податку (R_к):

П_к = С_к + R_k(3.16)

Величина плати за користування водними об'єктами з урахуванням якості води (П_к^ккв) для 1-го водокористувача буде розраховуватися як сума базової ставки плати з урахуванням коефіцієнта якості води (С_к^ккв) і водного (рентного) податку (R_k).

П_к^ккв = С_к^ккв + R_k ( 3-17)

Принципово важливим є те, що процедура розрахунку рентного (водного) податку базується на методології обчислення «диференціальної цінності» водних об'єктів. Звідси рентний ефект (дохід) як основа водного податку приймається єдиним для всіх водокористувачів к-ої ділянки басейну ріки.

Платежі повинні стягуватися за всі види користування водними об'єктами й у розмірі 100% направлятися у державний бюджет (цільовий фонд відновлення й охорони водних об'єктів), після чого строго цільовим образом спрямовуватися на фінансування державних цільових програм по охороні й відновленню водних ресурсів, заходів щодо розвитку водогосподарчого комплексу країни.

Висновки до розділу 3

Системні властивості процесів управління водним господарством в Рівненській області дозволили сформулювати ряд методологічних постулатів, які спрямовані на удосконалення існуючих сьогодні організаційного та економічного механізмів водокористування.

Відзначимо, що алгоритм визначення вартості водних ресурсів тісно переплітається з юридичними процедурами, які формують, визначають, регламентують та обслуговують відносини використання цих об'єктів. Процес залучення водних об'єктів та їх вод до господарського обороту передбачає дотримання певних об'єктивних і природно обумовлених пропорцій. Як чинник природного оточення людини і фактор виробництва, вода має ряд особливостей, які суттєво впливають на процедури її грошової оцінки. Перш за все, водні об'єкти не є продуктами праці людини, а також не можуть бути жорстко локалізовані в межах певної території чи закріплені за окремим водокористувачем. По-друге, водні ресурси, при дотриманні певних пропорцій забору, постійно відновлюються, тобто мають стабільну економічну результативність і тривалий термін експлуатації. По-третє, водні ресурси нерозривно пов'язані з водними об'єктами, як цілісними гідрологічно-економічними комплексами, що володіють сукупною корисністю і підлягають комплексній оцінці.

Автором була зроблена спроба у рамках тришарової концептуальної моделі викласти основний зміст механізму удосконалення ресурсозбереження водних ресурсів в Рівненській області.

Особливістю запропонованої моделі є те, що вона розроблена спеціально для методологічного окреслення принципових моментів вдосконалення ресурсозбереження водних ресурсів. Модель передбачає тришарову структуру організації ресурсозбереження водних ресурсів, як таку, що відповідає практиці країн ЄС, США, Японії та переважної більшості інших кран.

В запропонованій концептуальній моделі цілі, завдання та пріоритети вдосконалення ресурсозбереження водних ресурсів розподілені по рівням у контексті загального регулювання ресурсозбереження на державному рівні.

В основу механізму організації вдосконалення ресурсозбереження водних ресурсів повинно бути покладено принцип забезпечення ефективної взаємодії всіх його складових з метою прискореного розвитку ресурсозбереження водних ресурсів. Модель дозволяє формувати загальний механізм вдосконалення ресурсозбереження водних ресурсів відповідно до цілей кожного рівня, що надає можливість методологічно пов'язати інтереси та пріоритети кожного рівня та формувати відповідні взаємообумовлені механізми забезпечення належного ресурсозбереження водних ресурсів.

Модель враховує, що характерна особливість сучасного ресурсозбереження водних ресурсів полягає у наявності кількох елементів, які є підсистемами єдиної системи ресурсозбереження водних ресурсів.

У дисертації запропоновано алгоритм побудови економічного механізму використання водних ресурсів. Побудована модель показала, що існує істотний зв'язок між показниками, що характеризують вплив на eекономічні збитки від виснаження і забруднення водних ресурсів при їх використанні у ВГК Рівненської області і такими показниками, як рівень використання водних ресурсів у господарському комплексі області, вартістю виконання ремонтних робіт в цілому по водогосподарському комплексі області, заборгованістю населення та відсотком втрат води.