Особливої шкоди водоймам завдають нафта й нафтопродукти, які утворюють на поверхні води плівку, що перешкоджає газообмінові між водою та атмосферою й знижує вміст у воді кисню. В результаті розливу 1 т нафти плівкою покриється 12 км2 води. Згустки мазуту, осідаючи на дно, вбивають донні мікроорганізми, які беруть участь у процесі самоочищення води. Внаслідок гниття донних осадів, забруднених органічними речовинами, виділяються шкідливі сполуки, зокрема сірководень, що отруюють усю воду в річці чи в озері.

До основних забруднювачів води належать хімічні, нафтопереробні й целюлозно-паперові комбінати, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість. Серед забруднювачів води особливе місце посідають синтетичні мийні засоби. Ці речовини надзвичайно стійкі, зберігаються у воді роками.

Забруднення води речовинами, що містять фосфор, сприяє бурхливому розмноженню синьо-зелених водоростей і «цвітінню» водойм, яке супроводжується різким зниженням у воді вмісту кисню, «заморами» риби, загибеллю інших водяних тварин. Під час «цвітіння» Каховського та інших «рукотворних» морів на Дніпрі стоїть сморід, а хвилі викидають на берег трупи риби, що задихнулася.

Біологічне забруднення водойм полягає в надходженні до них зі стічними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спор грибів, яєць гельмінтів і т. д., багато з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально-побутові стоки (особливо, якщо вони не очищені або очищені недостатньо), а також стоки цукрових заводів, м'ясокомбінатів, підприємств з обробки шкір, деревообробних комбінатів. Особливо небезпечне біологічне забруднення водойм у місцях масового відпочинку людей (курортні зони на узбережжях морів). Через поганий стан каналізаційних систем та очисних споруд останніми роками нерідко закривалися пляжі в Одесі, Маріуполі та інших містах на узбережжях Чорного й Азовського морів, оскільки в морській воді було виявлено збудників таких небезпечних захворювань, як холера, дизентерія, вірусний гепатит та ін.

Теплове забруднення води відбувається внаслідок спускання у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних об'єктів. Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їхніх мешканців. Як показали дослідження гідробіологів, вода, нагріта до температури 26--30 °С, діє на риб та інших мешканців водойм пригнічувано, а якщо температура води піднімається до 36°С, риба гине. Найбільшу кількість теплої води скидають у водойми атомні електростанції.

2.Речовинний склад забруднювачів.

Водоспоживання нашої країни складає близько 8% від світового і пе-ревищує зараз 3000 км3/рік. На ріки і озера покладають зараз дві протиле-жні функції, з якими вони з часом все менше справляються, з одного боку - це джерела водоспоживання для побутових та технічних потреб, з друго-го - пе водойми для скидання побутових та промислових стоків. В резуль-таті вода в річках така, що без відповідного очищення використовувати її вже не можна. Якщо до цього ми увесь час звертали увагу на майже мертві Великі озера в СІНА чи річку Рейн, в якій розчинено близько 60000 різних хімікатів, то тепер доводиться констатувати, що ми знаходимося не в кра-щому стані у цьому питанні. До речі, в колись мертвих Великих озерах СІЛА вже водиться риба! А як же у нас?

Отже, всі стоки поділяються на:

промислові, що утворюються в результаті технологічних процесів;

побутові:

атмосферні або зливові стоки.

Розглянемо найважливіші технологічні процеси, при проведенні яких утворюються стоки:

Процес травлення, за допомогою якого виділяють з поверхні металів окалину. Суть його полягає в тому, що обролювану металеву деталь опус-кають в водні розчини мінеральних кислот (H₂SO₄, HC1, HNO3, HF та інші). Це або 25%-ий розчин H2SO4 при температурі 80-90°С. або 20%-ий розчин НС1 прп температурі 60°С. Іноді додають HNO3 і НР кислоти (прп травлен-ні корозійно стійких сталей):Fe₂O₃ + 3H₂SO₄ Fe₂ (SO₄)₃ + 3H₂O;

FeO + 2HC1 -> FeCl2 + H2O

CR2O3 + 6HNO3 -> 2Cr(NO3)3 - 3H2O.

Але при цьому частково розчиняється і сам метал:Fe+H2SO4->FeSO4+H2.

Щоб цього не відбувалось у травильні розчини додають інгібітори (в основному органічні речовини). Через деякий час вміст кислот в травильних розчинах зменшується і його замінюють свіжим, а відпрацьований скидається в стоки. Але процес кислого травлення має певні недоліки - довга тривалість процесу, втрата металу, низька якість високолегованих сталей і т. д.

Тому часто використовують лужні процеси травлення (особливо для відділення керамічної окалини):Fe2O3 - 2NaOH -> 2NaFeO2 + H:O:

SO2+ 2NaOH->Na2SiO3 - H2O:

Ci2O3 + 2NaOH -> 2NaCrO2 + H2O.

Крім відпрацьованих кислих травлень розчинів з солями металів в стоки викидається і вода від промивки деталей пісня травлення.

Під час виробництва кальцинованої соди в результаті технологічного процесу на тонну готової продукції утворюється 10-12 м дистилірної рідини (суспензії CaSO3, CaSO4, Ca(OH)2 пісок). Цю рідину закачують на полігони і таким чином утворюються "білі моря". Щороку в світі утворюється близько 200 млн. м3 цієї рідини, а методи її вторинної переробки ше не розроблені.

Але найнебезпечнішимн ч промислові стоки із вмістом токсичних речовин (ціаніди, сполуки ртуті, кадмію, свинцю і т.д.). Промислові стоки утворюються при мокрій очистці газових викидів чорної металургії ТЕС, а також в радіопромисловості та машинобудуванні (скрізь, де є цехи гальванопокриття). Найбільш якісним електролітом для покриття деталей Zn. Au, Ag, Cd, Cu є ціаністі електроліти. Але з часом відпрацьовані електроліти і промивні води потрапляють в стоки, потім у водойми і так далі. А токсичність піанідів для живих істот полягає в подавленні здатності клітини поглинати кисень і призводить до швидкої смерті.

Технічним методом отримання каустику і газоподібного хлору є електроліз кухонної солі на ртутних електродах. На кожну тонну товарного хлору втрати ртуті разом з відходами складають 100-150г. А далі, при потраплянні у водойми, розвиваються процеси, аналогічні "хворобі Мінамо-то".

Який вклад сільське господарство внесло у водне забруднення? В основному пе вимивання з грунтів пестицидів, хімічних сполук, які містять Cl, P. Hg, As та інші. Пестициди застосовуються для знищення шкідливих комах (інсектициди), бур'янів (гербіциди). Проте, з нашою невисокою культурою сільськогосподарського виробництва значна їх частина потрап-

Очевидно, майбутнє все-таки за біологічними методами захисту рослин. Цікавий приклад винахідливості в цій справі показала така країна, як Ізраїль. При такій малородючій землі вона добилась того, що повністю забезпечує себе чистими продуктами, ще н експортує їх. І все завдяки організації крапельного зрошування. Поливається тільки культурна рослина, а бур'ян під палючим сонцем просто не росте.

ЗАНЯТТЯ 11. ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ВОДИ ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ.

Навчальні питання:

1. Показники якості води.

2. Контроль якості води.

1.Показники якості води.

З метою забезпечення якості води централізованого господарсько-питного водопостачання та виконання Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” Міністерством охорони здоров'я України з цього приводу практично розроблені:

гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання;

порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання в звичайних та екстремальних ситуаціях;

відповідальність за недотримання даних вимог.

Ця інформація опрацьована відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням досвіду роботи у цій галузі протягом останніх років і вміщується в Державних санітарних правилах і нормах (надалі - ДСанПІН), затверджених наказом МОЗ України № 383 від 23 грудня 1996 року.

Згідно з цим документом державний санітарно-епідеміологічний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм усіма організаціями і установами, посадовими особами та громадянами на всій території України покладено на органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вимоги цього ДСанПІНу є обов'язковими для всіх органів, установ, організацій та закладів незалежно від форм їх власності, посадових осіб та громадян причетних до забезпечення водою населення України.

Порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також невиконання виданих на їх основі приписів органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду тягне за собою відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

Цей ДСанПІН регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води і поширюється на воду, яка подається централізованими системами господарсько-питного водопостачання і використовується для питних та побутових цілей, виробництва харчових продуктів. ДСанПІН призначений для організацій, які здійснюють проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію об'єктів централізованих систем водопостачання, а також для органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний сані-тарно-епідеміологічний нагляд за ними.

ДСанПІН встановлює такі вимоги до питної води, які забезпечують її безпеку для здоров'я людей і сприятливі органолептичні властивості.

Він не поширюється на бутильовану питну воду та воду з місцевих вододжерел при їх нецентралізованому використанні без розвідної мережі.

Розробка галузевих документів, виробничих регламентів, схем технологічного контролю роботи об'єктів централізованих систем водопостачання, які регламентують вимоги до засобів та системи контролю якості питної води, здійснюється тільки на підставі гігієнічних нормативів, встановлених цим ДСанПІНом.

Експлуатація об'єктів централізованих систем господарсько-питного водопостачання, що не забезпечують дотримання гігієнічних нормативів, встановлених цим ДСанПІНом, дозволяється тільки після проведення спеціальних заходів (реконструкції) у терміни, узгоджені із територіальними органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Головний державний санітарний лікар України, отримуючи інформацію від територіальних органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду про забруднення води у джерелах централізованого господарсько-питного водопостачання, впроваджує додатковий спеціальний контроль за якістю питної води на даній території. Служби, які здійснюють спостереження та контроль за станом навколишнього природного середовища, водними об'єктами, виникненням надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф, що призводить до забруднення джерел водопостачання, зобов'язані подавати інформацію про забруднення водних джерел небезпечними речовинами у територіальні органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Гігієнічні вимоги до якості питної води

Гігієнічні вимоги, що визначать придатність води для питних цілей, включають:

безпеку в епідемічному відношенні;

нешкідливість хімічного складу;

сприятливі органолептичні властивості;

радіаційну безпеку.

Якість питної води залежить від її складу та властивостей:

у вододжерелі;

при надходженні у водопровідну мережу;

в точках водорозбору.

Безпека питної води в епідемічному відношенні визначається показниками, що характеризують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній небезпечних для здоров'я споживачів бактерій, вірусів, інших біологічних включень.

За мікробіологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл.

Таблиця Мікробіологічні показники безпеки питної води

№	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1. 2. 3. 4. 5.	Число бактерій в 1 куб.см води, що досліджується Число бактерій групи киш-кових паличок в 1 куб.дм води, що досліджується Число термостабільних киш-кових паличок в 100 куб.см води, що досліджується Число патогенних мікроор-ганізмів в 1 куб.дм води, що досліджується Число коліфагів у 1 куб.дм води, що досліджується	Мікроорганізми / куб.см Мікроорганізми / куб.дм Мікроорганізми / 100 куб.см Мікроорганізми / куб.дм Бляшкоутворюючі одиниці / куб.дм	Не більше 100 Не більше 3 Відсутність Відсутність Відсутність

За паразитологічними показниками (клітини, цисти: лямблій, криптоспоридій, а також у разі епідемічних ускладнень - дизентерійних амеб, балантидій, хламідій та ін.; клітини, личинки, яйця гельмінтів) питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл.

Таблиця Паразитологічні показники безпеки питної води

№	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1 2	Число патогенних кишкових найпростіших у 25 куб.дм води, що досліджується Число кишкових гельмінтів у 25 куб.дм води, що досліджується	(Клітини, цисти) / 25 куб.дм (Яйця, личинки) / 25 куб.дм	Відсутність Відсутність

Нешкідливість хімічного складу питної води визначається показниками, які з достатньо високою вірогідністю характеризують відсутність у ній небезпечних для здоров'я речовин, що зустрічаються в природних водах, з'являються у воді внаслідок забруднення вододжерел або у процесі водообробки.

За токсикологічними показниками питна вода має відповідати вимогам, наведеним у табл.

Таблиця Токсикологічні показники питної води

№	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи, не більше	Клас небезпеки
	Неорганічні речовини
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.	Алюміній Барій Миш'як Селен Свинець Нікель Нітрати Фтор	мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм	0,2 0,1 0,01 0,01 0,01 0,1 45,0 1,5	2 2 2 2 2 3 3 3
	Органічні компоненти
1. 2.	Тригалометани: хлороформ дибромхлорметан тетрахлорвуглець Пестициди	мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм	0,1 0,06 0,01 0,002 0,0001	2 2 2 2 *

* - перелік контрольованих пестицидів встановлюють з урахуванням конкретної ситуації.

При використанні у процесі водопідготовки коагулянтів, дезинфектантів чи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання, їх залишкові кількості у питній воді не мають перевищувати відповідних нормативних значень.

Органолептичні показники якості питної води.

Сприятливі органолептичні властивості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико-хімічними характеристиками води.

Органолептичні показники та гранично допустимі концентрації компонентів, що нормуються за їх впливом на органолептичні властивості питної води, наведені у табл.

Вода не має містити інші компоненти, спроможні змінювати її органолептичні властивості, - цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли в концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.

Таблиця Органолептичні показники якості питної води

№	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи, не більше	Клас небезпеки
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.	Запах Каламутність Кольоровість Присмак Водневий показник, рН, в діапазоні Мінералізація загальна (сухий залишок) Жорсткість загальна Сульфати Хлориди Мідь Марганець Залізо Хлорфеноли	ПР* НОМ** град. ПР одиниці мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм	2 0,5 20 2 6,5-8,5 1000 (1500) 7 (10) 250 (500) 250 (350) 1,0 0,1 0,3 0,0003	- - - - - - - 4 4 3 3 3 4

* - показник розведення (до зникнення запаху, присмаку);

** - нефелометричні одиниці каламутності.

Показники радіаційної безпеки питної води.

Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів (природних), наведеними у табл. У разі перевищення цих рівнів проводять дослідження радіонуклідного складу проб води на відповідність нормам радіаційної безпеки.

Таблиця Показники радіаційної безпеки питної води

№	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи, не більше
1. 2.	Загальна об'ємна активність альфа-випромінювачів Загальна об'ємна активність бета-випромінювачів	Бк/куб.дм Бк/куб.дм	0,1 1,0

Показники фізіологічної повноцінності якості води.

Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді. Дослідження показників, що характеризують фізіологічну повноцінність питної води, рекомендується проводити в об'ємі, наведеному у табл.

Таблиця Показники фізіологічної повноцінності питної води

№	Найменування показників	Одиниці виміру	Рекомендовані значення
1. 2. 3. 4. 5.	Мінералізація загальна Жорсткість загальна Лужність загальна Магній Фтор	мг/куб.дм мгекв/куб.дм мгекв/куб.дм мг/куб.дм мг/куб.дм	не менше 100,0 не більше 1000,0 не менше 1,5 не більше 7,0 не менше 0,5 не більше 6,5 не менше 10,0 не більше 80,0 не менше 0,7 не більше 1,5

2.Контроль якості води.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання

Якість питної води, що подається споживачам системою централізованого господарсько-питного водопостачання, має завжди відповідати гігієнічним нормам та бути гарантовано захищена від випадкового чи систематичного погіршення.

У порядку виконання функцій державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води в централізованих системах господарсько-питного водопостачання та її відповідністю гігієнічним вимогам до питної води - органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби погоджують:

- всі види робіт, що проводяться або плануються до проведення на об'єктах водопостачання (водозабірні споруди, очисні споруди, насосні станції, резервуари, зовнішні системи подачі та розподілу води, системи внутрішнього водопроводу тощо) та пов'язані з ремонтом, реконструкцією, змінами технології очистки та знезаражування води;

- графіки періодичності проведення, загальну кількість проб та зміст аналізів лабораторно-виробничого контролю (з урахуванням місцевих природних і санітарних умов) за якістю води: в місцях водозабору, в процесі обробки води в очисних спорудах, перед надходженням у зовнішню розподільну мережу; у системі внутрішнього водопроводу;

- місце та дози введення у підвищеній кількості дезінфектантів (за епідпоказниками) та інших реагентів в процесі водопідготовки;

- графік контролю за залишковими кількостями спеціальних реагентів, що застосовуються у процесі водопідготовки;

- плани заходів щодо попередження забруднення навколишнього природного середовища скидами водоочисних споруд та щодо контролю за цими скидами у зоні санітарної охорони водопроводу.

Лабораторії територіальних органів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють контрольні дослідження показників якості води з періодичністю, що визначається:

- типом конкретного вододжерела;

- об'ємами води, що подаються населенню;

- місцезнаходженням точок контролю.

Типи контролю за якістю води.

Повний контроль води: визначення всіх регламентованих ДСанПІНом компонентів.

Загальний фізико-хімічний контроль: визначення у досліджуваній воді речовин (компонентів), які характеризують показники нешкідливості її хімічного складу.

Скорочений контроль, що включає визначення деяких показників щодо: епідемічної безпеки води, нешкідливості її хімічного складу (pH, окислюваність (KMn04), нітрати, залізо, залишковий активний хлор, ТГМ), органолептичної оцінки (каламутність, кольоровість, присмак, запах).

Спеціальний контроль епідемічної безпеки питної води, який включає визначення каламутності, патогенних мікроорганізмів, коліфагів, вірусологічних (за епідситуації) та паразитологічних показників.

Спеціальний токсикологічний контроль, що включає визначення особливо токсичних речовин; при потребі - біотестування.

Спеціальний контроль радіаційної безпеки питної води, який включає визначення сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів і при потребі її радіонуклідного складу.

Для проведення спеціальних аналізів, виконання яких вимагає використання складного обладнання, спеціальної підготовки та особливих засобів захисту персоналу, можуть залучатися на договірних засадах фахівці дослідних центрів (наукових організацій), акредитованих і атестованих на їх компетентність у системі Міністерства охорони здоров'я України.

Дослідження показників якості води у централізованих системах господарсько-питного водопостачання за програмою повного аналізу води - обов'язкові при введенні водопроводів до експлуатації (нових чи після простою понад 5 діб).

Дослідження показників якості води за програмою скороченого аналізу води є обов'язковими після капітального ремонту, реконструкції та переустаткування водопроводу і розподільної мережі, при зміні технології водообробки.

Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за відповідністю якості води в централізованих системах господарсько-питного водопостачання гігієнічним вимогам до питної води включає оцінку якості води за результатами спеціальних лабораторно-виробничих досліджень.

Територіальні установи державного санітарно-епідемічного нагляду використовують аналіз результатів досліджень води за відповідними показниками при погодженні графіків періодичності проведення, визначенні загальної кількості проб та змісту аналізів лабораторно-виробничого контролю.

Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води, що встановлюються ДСанПІНом, слід враховувати територіальним органам та установам державного санітарно-епідемічного нагляду при розгляді пропозицій до вибору вододжерела та технології водообробки на спорудах водопроводу при їх будівництві чи реконструкції.

ТЕМА 3. ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЗА ТА ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Заняття 1. Електромагнітний вплив ТЗА на оточуюче середовище.

Навчальні питання:

1. Основні джерела електромагнітного випромінювання.

2. Біологічна дія електромагнітного випромінювання.

3. Захист від дії ЕМВ.

1.Основні джерела електромагнітного випромінювання.

Електромагнітне поле (ЕМП) - особлива форма матерії, за допомогою якої відбувається взаємодія між електрично зарядженими частинками. Фізичні причини існування електромагнітного поля пов'язані з тим, що електричне поле Е, яке змінюється в часі, породжує магнітне поле Н, а змінне Н - вихрове електричне поле: і Е, і Н, змінюючись збуджують одне одного. ЕМП нерухомих частинок, чи частинок які знаходяться у рівномірному русі, нерозривно зв'язане з ними. При прискореному русі заряджених частинок, ЕМП “відривається” від них й існує незалежно в формі електромагнітних хвиль, не зникає при ліквідації джерела (наприклад, радіохвилі не зникають й при відсутності електричного струму в антені, яка їх випромінює).

Електромагнітні хвилі характеризуються довжиною хвилі - л (лямбда). Джерело, генерующе випромінення, характеризується частотою - f.

Міжнародна класифікація електромагнітних хвиль по частотам

Найменування частотного діапазону	Межа діапазону	Найменування хвильового діапазону	Межа діапазону
Вкрай низькі, ВНЧ	3 - 30 Гц	Декамегаметрові	100 - 10 Мм
Зверхнизькі, ЗНЧ	30 - 300 Гц	Мегаметрові	10 - 1 Мм
Інфранизькі, ІНЧ	0,3 -3 кГц	Гектокилометрові	1000 - 100 км
Дуже низькі, ДНЧ	3 - 30 кГц	Міріаметрові	100 - 10 км
Низькі, НЧ	30 - 300 кГц	Кілометрові	10 - 1 км
Середні, СЧ	0,3 - 3 МГц	Гектометрові	1 - 0,1 км
Високі, ВЧ	0 - 30 МГц	Декаметрові	100 - 10 м
Дуже високі, ДВЧ	30 - 300 МГц	Метрові	10 - 1 м
Ультрависокі, УВЧ	0,3 - 3 ГГц	Дециметрові	1 - 0,1 м
Зверхвисокі, ЗВЧ	3 - 30 ГГц	Сантиметрові	10 - 1 см
Вкрай високі, ВВЧ	30 - 300 ГГц	Міліметрові	10 - 1 мм
Гіпервисокі, ГВЧ	300 - 3000 ГГц	Дециміліметрові	1 - 0,1 мм

Важлива особливість ЕМП - ділення його на так звані “ближню” і “дальню” зони.

В “ближній” зоні, чи зоні індукції, на відстані від джерела r - л ЕМП можна вважати квазістатичним. Тут воно швидко спадає з відстанню, обернено пропорційно квадрату r -² чи кубу r -³ відстані.

“Дальня” зона - зона із сформованою електромагнітною хвилею, починаючи з відстані r > 3л. В “дальній” зоні інтенсивність поля спадає обернено пропорційно відстані до джерела r -¹.

В “дальній” зоні випромінення існує зв'язок між Е і Н: Е = 377Н, де 377 - хвильовий опір вакууму, Ом.

Серед основних джерел ЕМВ можна виділити:

- електротранспорт (трамваї, тролейбуси, потяги,...);

- лінії електропостачання (міського освітлення,...);

- електропроводка (у будинках, телекомунікації,...);

- побутові прилади;

- теле- і радіостанції (трансляційні антени);

- супутниковий і сотовий зв'язок (трансляційні антени);

- радари;

- персональні комп'ютери.

Електротранспорт. Транспорт на електричній тязі - електропотяги (в тому числі потяги метрополітену), тролейбуси, трамваї і т.п. - є відносно потужним джерелом магнітного поля в діапазоні частот від 0 до 1000 Гц. По даним (Stenzel et al., 1996), максимальне значення густини потоку магнітної індукції В приміських “електричках” досягають 75 мкТл при середньому значенні 20 мкТл. Середнє значення В на транспорті з електроприводом постійного струму зафіксовано на рівні 29 мкТл.

Лінії електропостачання. Дроти працюючої лінії електропостачання утворюють в просторі навколо себе електричне й магнітне поля промислової частоти. Відстань, на яку розповсюджуються ці поля, досягають десятків метрів.

Дальність розповсюдження електричного поля залежить від класу напруги ЛЕП, чим вище напруга - тим більше зона підвищеного рівня електричного поля, при цьому розміри зони не змінюються, поки працює ЛЕП.

Дальність розповсюдження магнітного поля залежить від величини струму чи від навантаження лінії. Через те що навантаження ЛЕП може неодноразово змінюватися як за добу, так і в сезон року, розміри зони підвищеного рівня магнітного поля також змінюються.

2.Біологічна дія електромагнітного випромінювання.

Біологічна дія. Електричне й магнітне поля є дуже сильними факторами впливу на стан всіх біологічних об'єктів, які знаходяться в зоні їх дії.

Наприклад, в зоні дії електричного поля у комах виявляють зміни в поведінці: так у бджіл фіксується підвищена агресивність, неспокій, зниження працездатності й продуктивності, схильність к втраті маток; у жуків, комарів, метеликів й інших летючих комах виявляють змінення в здатності реагувати, в тому числі змінення напрямку руху в сторону з меншим рівнем поля.

У рослин розповсюджені аномалії розвитку - часто змінюються форми й розміри квіток, листків, стеблин, з'являються зайві пелюстки.

Здорова людина страждає від відносно довгого перебування у полі ЛЕП. Короткочасне перебування (хвилини) здатне привести к негативній реакції тільки у гіперчутливих людей чи у хворих деякими видами алергії.

При довгочасному перебуванні (місяці - роки) людей в електромагнітному полі ЛЕП можуть розвитися захворювання переважно серцево - судинної та нервової систем. В останні роки до цих захворювань додають ще й онкологічні.

Санітарні норми та принципи забезпечення безпеки населення. Не дивлячись на те, що магнітне поле в усьому світі вважається зараз найбільш небезпечним для здоров'я, гранично допустима величина магнітного поля для населення в Україні не нормується. Причина цього - не вистачає грошей для дослідів і розробки норм. Більша частина ЛЕП будувалася без врахування цієї небезпеки.

На основі масових епідеміологічних обстежень населення незалежно один від одного швецькими й американськими дослідниками рекомендована величина густини потоку магнітної індукції 0,2 - 0,3 мкТл.

Основний принцип захисту населення від електромагнітного поля ЛЕП складається у встановленні санітарно-захисних зон для ліній електропостачання й зниженні напруги електричного поля в житлових будинках й в місцях можливого довготривалого перебування людей шляхом використання захисних екранів.

Напруга ЛЕП	330 кВ	500 кВ	750 кВ	1150 кВ
Розмір санітарно -захисної зони	20 м	30 м	40 м	55 м

Допустимі рівні впливу електричного поля ЛЕП

Пду КВ/м	Умови опромінення
0,5	В жилих будинках;
5,0	в населеній місцевості поза зоною житлових будівель, а також на території городів й садів;
10,0	на ділянках перетину ліній електропостачання з автодорогами I - IV категорій;
15,0	в ненаселеній місцевості;
20,0	в важкодоступній місцевості і на ділянках, які закриті для доступу населення.

В межах санітарно-захисної зони забороняється:

розташовувати житлові й суспільні будівлі і споруди;

влаштовувати стоянки й зупинки всіх видів транспорту;

розташовувати підприємства по обслуговуванню автомобілів, місця зберігання нафти і нафтопродуктів;

робити операції з пальним, ремонт машин і механізмів.

Території санітарно-захисних зон дозволяють використовувати як сільськогосподарські угіддя, однак рекомендується вирощувати на них культури, які не потребують ручної праці.

Електропроводка. Найбільший вклад в електромагнітний стан жилих будівель в діапазоні промислової частоти 50 Гц дає електротехнічне обладнання, а саме кабельні лінії, розподільні щити і трансформатори. В приміщеннях, які близькі к цим джерелам, підвищен рівень магнітного поля промислової частоти. При цьому рівень електричного поля промислової частоти не високий й не перевищує ПДУ для населення 500 В/м.

В наш час більшість спеціалістів вважають припустиму величину магнітної індукції 0,2 - 0,3 мкТл. При цьому вважається, що розвиток захворювань - перш за все лікімії - дуже вірогідне при довготривалому опроміненні людини полями більш високих рівнів (декілька годин в день, особливо вночі, за час більше року).

3.Захист від дії ЕМВ.

Головний захист - попередження:

- необхідно виключити довготривале перебування (по декілька годин в день) в місцях підвищеного рівня магнітного поля промислової частоти;

- ліжко для нічного відпочинку повинно бути максимальне віддалене від джерел довготривалого опромінення, відстань до них повинна бути 2,5 - 3 м;

- при необхідності встановлення підлоги з електропідігрівом обирати системи з пониженням рівня магнітного поля.

Побутові прилади. Всі побутові прилади, які працюють з поглинанням електричного струму, є джерелами електромагнітних полів.

Найбільш потужними слід визнати СВЧ-печі, аерогрилі, холодильники з системою “без інію”, кухонні витяжки, електроплити, телевізори.

Значення електричного поля промислової частоти практично всіх електропобутових приладів не перевищують декількох десятків В/м на відстані 0,5 м, що значно менше ПДУ 500 В/м.

Рівні магнітного поля промислової частоти побутових електроприладів на відстані 0,3м

Побутовий електроприлад	От, мкТл	До, мкТл
Пилосос	0,2	2,2
Дриль	2,2	5,4
Утюг	0,0	0,4
Міксер	0,5	2,2
Телевізор	0,0	2,0
Люмінесцентна лампа	0,5	2,5
Кофеварка	0,0	0,2
Пральна машина	0,0	0,3
Мікрохвильова піч	4,0	12
Електрична плита	0,4	4,5

Можливі біологічні ефекти. Людський організм завжди реагує на електромагнітне поле. Однак, для того щоб ця реакція переросла в патологію необхідне спів падання декількох факторів - в тому числі достатньо високий рівень поля і довгий час опромінення. Тому, при використанні побутових приладів з малим рівнем поля і короткочасне ЕМП побутової техніки не впливає на здоров'ї основної маси населення. Потенціальній небезпеці піддаються тільки люди з підвищеною чутливістю к ЕМП і алергікам, які також частіше за все мають підвищену чутливість к ЕМП.

Крім того, згідно з сучасними уявленнями, магнітне поле промислової частоти може бути небезпечним для здоров'я людини, якщо відбувається довготривале опромінення (не менше 8 годин на добу, на протязі декількох років) з рівнем вище 0,2 мікротесла.

Рекомендації:

- при купівлі побутової техніки слід перевірити в сертифікаті відмітку про відповідність вимогам МсанПіН 001-96;

- спальне місце повинно бути на відстані не менше 2-х метрів від потенціальних джерел ЕМП;

- у квартирі не ставте побутові прилади одне на одного, подалі від місць відпочинку.

Теле- і радіостанції. Передавальні радіоцентри (ПРЦ) розташовуються в спеціально відведених для них місцях і можуть займати доволі великі території (до 1000 га). Зону можливої несприятливої дії ЕМП, які створюють ПРЦ, можна умовно поділити на дві частини:

- теріторія ПРЦ, де розташовуються всі служби;

- прилеглі к ПРЦ теріторії, доступ в які вільний і в цьому випадку виникає загроза опромінення населення, яке знаходиться в цій частині зони.

Високі рівні ЕМП спостерігаються на територіях, а також і дуже часто за межами розміщення передавальних радіоцентрів низької, середньої і високої частот (ПРЦ НЧ, СЧ і ВЧ).

Радіостанції ДВ (частоти 30 - 300 кГц). В цьому діапазоні довжина хвиль відносно велика (напр., 2000 м для частоти 150 кГц).

Радіостанції СВ (частоти 300 кГц - 3 МГц). Напруженість електричного поля на відстані 200 м може досягати 10 В/м, на відстані 100 м - 25 В/м, на відстані30 м - 275 В/м (для передавача потужністю 500 кВт).

Радіостанції КВ (частоти 3 - 30 МГц). Передавачі радіостанцій КВ мають переважно меншу потужність. Однак вони частіше розміщені в містах, можуть бути розміщені навіть на дахах будинків на висоті 10 - 10 м. Передавач потужністю 100 кВт на відстані 100 м може утворювати потужність електричного поля 44 В/м й магнітного поля 0,12 Ф/м.

Телевізійні передавачі. Розташовуються як правило в містах. Передавальні антени розташовуються на висоті більш ніж 110 м. З точки зору оцінки впливу на здоров'я цікавими є рівні поля на відстані від декількох десятків метрів до декількох кілометрів.

Основні принципи забезпечення безпеки - додержання встановлених Санітарними нормами й правилами гранично допустимих рівнів електромагнітного поля. Типові значення напруги електричного поля можуть досягати 15 В/м на відстані 1 км від передавача потужністю 1 МВт.

Супутниковий і сотовий зв'язок. Системи супутникового зв'язку складаються з приймально-передавальної станції на Землі й супутника, який знаходиться на орбіті. Густина потоку енергії (ГПЕ) може досягати декількох сот Вт/м² поблизу антени, створюючи також значні рівні поля на більшому віддалені.

Сотова радіотелефонія є на сьогодні однією з найбільш інтенсивно розкручуємих телекомунікаційних систем. В наш час в усьому світі налічується більше 85 мільйонів абонентів, які користуються послугами мобільного зв'язку. В роботі системи застосовують принципи ділення деякої території на зони, бо “соти”, радіусом ~ 0,5 - 10 км.

Базові станції підтримують зв'язок з мобільними радіотелефонами, які знаходяться в зоні їх дії, і працюють в режимі прийому й передачі сигналу. В залежності від стандарту, БС випромінюють електромагнітну енергію в діапазоні частот від 463 до 1880 МГц.

Мобільний радіотелефон (МРТ) - малогабаритний прийомопередавач. В залежності від стандарту телефону, передача ведеться в діапазоні частот 453 - 1785 МГц.

Питання дії опромінення МРТ на організм до цього часу залишається відкритим і користувачам рекомендовано дотримуватися деяких мір перестороги:

- не користуватися сотовим телефоном без необхідності;

- розмовляти безупинно не більше 3 - 4 хвилин;

- не давати користуватися МРТ дітям;

- при покупці обирати сотовий телефон з найменшою максимальною потужністю опромінення.

Радари. Радіолокаційні станції оснащенні, як правило, антенами дзеркального типу й мають вузько направлену діаграму опромінення у вигляді променя, який направлений вздовж оптичної осі.

Радіолокаційні системи працюють на частотах від 500 МГц до 15ГГц, однак деякі системи можуть працювати до 100 ГГц. ЕМС радарів дуже відмінний від опромінення інших джерел.

Персональні комп'ютери. Головним джерелом негативної дії є засіб віртуального відображення інформації на електронно променевій трубці.

Ергономічні параметри екрана монітора:

- зниження контрасту відображення в умовах інтенсивної зовнішній підсвітці;

- дзеркальні відблиски від передньої поверхні екрана монітора;

- наявність мерехтіння зображення на екрані.

Характеристики монітора по випроміненню:

- електромагнітне поле монітору в діапазоні частот 20 Гц - 1000 МГц;

- статистичний електронний заряд на екрані монітора;

- ультрафіолетове випромінення в діапазоні 200 - 400 нм;

- інфрачервоне випромінення в діапазоні 1050 нм - 1 мм;

- рентгенівське випромінення > 1,2 кеВ.

Вплив на здоров'є користувача електромагнітних полів комп'ютера

По даним, у працювавши за монітором від 2 до 6 годин на добу функціональні порушення центральної нервової системи в середньому відбуваються у 4,6 разів частіше, хвороби серцево-судинної системи - в 2 раза частіше, хвороби верхніх дихальних шляхів - в 1,9 разів, хвороби опорно-рухливого апарату - в 3,1 раза частіше.

Досліди функціонального стану показали, що навіть при 45 хвилинах праці в організмі під дією електромагнітного випромінення відбуваються значні змінення гормонального стану й специфічні змінення біострумів мозку. Особливо яскраво це помітно у жінок.

Вплив аеронного складу повітря

Зони, які піддаються впливу аеронного складу - дихальні шляхи й шкіра.

Вплив на зор.

Комплекс симптомів: з'являється “туман” перед очима, очі втомлюються, робляться хворобливими, з'являється головний біль, порушується сон, змінюється психічний стан організму.

Заняття 2. Екологічна характеристика умов життєдіяльності при роботі з ТЗА.

Навчальні питання:

1. Фактори несприятливого впливу при роботі з ТЗА.

2. Мікроклімат та газовий склад повітря в об'єктах ТЗА.

3. Шум, вібрація, загальне та зорове навантаження.

Особовий склад, який працює з технікою зв'язку в стаціонарних та автономних (польових) умовах, піддається різноманітним негативним впливам. Ці впливи особливо відчутні під час роботи особового складу в рухомих об'єктах військової техніки зв'язку і автоматизації (ВТЗА). Отже, є необхідним детально розглянути умови життєдіяльності особового складу в рухомих об'єктах ВТЗА, дати їм екологічну оцінку.

1.Фактори несприятливого впливу при роботі з ТЗА.

Діяльність особового складу в об'єктах ВТЗА пов'язана із специфічними особливостями:

- розташуванням техніки зв'язку в кузовах автомобілів, що не виключає можливості роботи при включеному двигуні автомобіля або силовому агрегаті;

- обладнанням усіх транспортних засобів опалювачами, бензиновими або дизельними установками електроживлення;

- малою кількістю вільної площі на одну людину.

Слід додати, що всі ці особливості тісно пов'язані з вимогами герметичності рухомих об'єктів ВТЗА. Під дією цих та інших факторів відбувається зміна мікроклімату та газового складу повітря об'єктів ВТЗА.

Мікроклімат апаратних, станцій ВТЗА визначається температурою повітря, температурою поверхні стін, швидкістю руху повітря та його вологістю.

Температура повітря, а також стін апаратних підлягає різким коливанням у зв'язку із недосконалою теплоізоляцією металевого корпусу апаратних. Зимою в них холодно, літом - жарко (до 50 ^оС). Збільшення потужностей станцій веде до зростання кількості агрегатів, котрі, у свою чергу, є джерелами тепла.

Висока температура в апаратних (станціях) знижує працездатність людини, особливо розумову, впливає на роботу органолептичного апарату людини.

В профілактиці перегрівання велике значення має раціональна вентиляція, так як рух повітря сприяє віддачі тепла. При температурі 18-20 ^оС оптимальна швидкість повітря повинна бути 0,4-0,5 м/с, при гранично допустимій мінімальній - 0,1 та максимальній - 1 м/с (протяги).