Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг

Размещено на http://www.allbest.ru/

МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ДОНБАСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ

Циклова комісія МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Курсова робота

З дисципліни:

Економіка, організація та планування виробництва

на тему: Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг

Керівник:

Чепурний А.О.

Краматорськ



Зміст

Вступ

1. Розрахунок капітальних витрат

1.1 Визначення вартості обладнання

1.2 Визначення вартості виробничої будівлі відділення

1.3 Витрати на інструмент, технологічне оснащення, господарський інвентар

2. Розрахунок собівартості продукції

2.1 Розрахунок фонду часу роботи робітників

2.2 Розрахунок чисельності працівників відділення

2.3 Розрахунок планового фонду заробітної платні працівників відділення

2.4 Розрахунок потреби і вартості матеріалів

2.5 Розрахунок витрат на програму

3. Техніко-економічні показники відділення

Перелік посилань

Вступ

Значення ливарного виробництва в промисловості надзвичайно велике: майже всі машини та прилади мають литі деталі. Немає такої галузі машинобудування, приладобудування, будівництва, де не застосовували б виливки.

Лиття є одним з найстаріших способів, яким ще в давнину користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з міді і бронзи, потім із чавуну, а також зі сталі та інших сплавів.

Основними процесами ливарного виробництва є: плавка металу, виготовлення форм, заливка металу в форми та охолодження, вибивка, очищення, обрубка виливків, термічна обробка та контроль якості виливків.

Основний спосіб виготовлення виливків - лиття в піщані форми, в яких отримують близько 80% загальної кількості виливків. Однак точність і шорсткість поверхні виливків, отриманих у піщаних формах, у багатьох випадках не задовольняють вимогам сучасного машинобудування. У зв'язку з цим все більш широко застосовують технологічні процеси, які підвищують якість продукції: виготовлення форм на автоматичних формувальних лініях, виготовлення стрижнів, які твержднуть в оснащенні.

В результаті ливарне виробництво дозволяє отримувати заготовки складної конфігурації з мінімальними припусками на обробку різанням, добрими механічними властивостями.

Впровадження комплексної механізації та автоматизації у виробництво дозволило в 3-4 рази збільшити продуктивність праці при одночасному підвищенні точності і фізико-механічних властивостей виливків і поліпшення санітарно - гігієнічних умов у ливарних цехах.

Розвиток і підвищення технологічного рівня машинобудівного виробництва забезпечить всі галузі народного господарства високопродуктивними засобами праці, значно розширюючи номенклатурний склад засобів праці, підвищуючи питому вагу виробництва автоматичних верстатів, апаратів і ліній, засобів автоматики, електроніки, телемеханіки, металорізальних верстатів , ливарних машин, ковальсько-пресового устаткування, оснащених програмним управлінням.

1. Розрахунок капітальних витрат

1.1 Визначення вартості обладнання

Вартість обладнання включає:

- ціну одиниці обладнання;

- витрати на доставку, установку і монтаж - 10-15% від ціни обладнання [1, с 93].

Виходячи с заданої річної програми випуску лиття - 35000 т, призначаємо типове обладнання стержневого відділення ливарного цеху. На підставі кількості потрібного обладнання розраховуємо його вартості. Розрахунок проводимо в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Дані про вартість обладнання

Найменування обладнання	Кіл. од.	Ціна од., грн	Витрати на монтаж	Балансова вартість, грн.
			%	грн.	од. обл.	всього
1.Технологічне обладнання
Стержнева лінія мод. ЛП013	1	1200000	12	144000	1344000	1344000
Напівавтоматична стержнева лінія мод. ЛП043	1	980500	12	117660	1098160	1098160
Комплексна механізована лінія мод. ЛП 059	2	1050000	12	126000	1176000	2352000
Напівавтоматична лінія моделі ЛП052	1	1350000	12	162000	1512000	1512000
Разом технологічне обладнання	5	-	-	-	-	6306160
2.Підйомно-транспортне устаткування
Кран електричний мостовий в/п 10 т	2	130000	12	15600	145600	291200
Кран електричний мостовий в/п 5 т	2	100000	12	12000	112000	224000
Передавальний візок в/п 5 т	2	25000	12	3000	28000	56000
Разом підйомно-транспортне устаткування	6	-	-	-	-	571200
Всього обладнання	11	-	-	-	-	6877360

1.2 Визначення вартості виробничої будівлі відділення

Вартість будівлі визначається виходячи з вартості 1 м³ будівлі, яка складає 100 - 200 грн.

У цехах з високою механізацією площа стержневого відділення визначається плануванням обладнання, робочих місць, розташуванням транспорту, складських приміщень, проїздів та проходів. У ливарних цехах з використанням автоматичних та механізованих ліній виготовлення стержнів площі стержневих відділень складають 50-100% площі формувального відділення [2, с 107].

Ритмічна робота стержневого відділення по виготовленню та видачі готової продукції забезпечується добовим запасом оснастки та готових стержнів. При розрахунках площі відділення необхідно передбачувати площі для зберігання стержневих ящиків та стержнів.

Площа формувального відділення визначається залежно від знімання годного лиття з 1 м² площі, яка складає 5-10 т/м² [2, с 80]. Тоді площа стержневого відділення буде складати:

S_стер.=0,7(35000/8)=3062,5 м²

Для створення економічної та зручної експлуатації відділення приймаємо два прольоти шириною 24 м кожний. Тоді довжина прольоту буде складати:

L=3062,5/2•24=63,8 м

Приймаємо крок колон - 12 м. Тоді довжина прольоту буде складати:

L=12•6=72 м



Тоді остаточна площа відділення складатиме:

S_стер.=72•48=3456 м²

Приймаємо висоту прольоту 10,8 м [2, с 110]. Тоді внутрішній об'єм будівлі складе:

V_вн=3456•10,8=37324,8 м³

Зовнішній об'єм будівлі з урахуванням товщини стін буде складати:

V_зов=37324,8•1,1=41057,28 м³

Тоді вартість будівлі В_б буде складати:

В_б = 41057,28 110 = 4516300,80 грн.

1.3 Витрати на інструмент, технологічне оснащення, господарський інвентар

Вартість інструменту і технологічного оснащення В_іН приймається для серійного виробництва у розмірі 10-15% від вартості технологічного обладнання [1, с 111]:

В_іН = 6877360 0,1 = 687736 грн

Вартість господарського інвентарю В_іНв приймається у розмірі 1% від балансової вартості всього обладнання[1, с 115]:



В_іНв = 6877360 0,01= 68773,60 грн

Для здійснення виробничої діяльності на підприємстві необхідна наявність трьох основних складових:

- основних виробничих фондів;

- трудових ресурсів;

- капіталу.

В результаті вище проведених розрахунків ми визначили величину наявних основних фондів відділення, які зводимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Зведена відомість основних фондів

Найменування	Вартість, грн.
1. Будівля	4516300,80
2. обладнання	6877360,00
3. Інструмент і технологічне оснащення	687736,00
4. Інвентар	68773,60
Разом	12150170,4



2. Розрахунок собівартості продукції

витрата обладнання заробітний плата

Собівартість продукції - це витрати підприємства на її виробництво і реалізацію, виражені в грошовій формі. Розрахунок і аналіз собівартості продукції є найважливішим завданням будь-якого підприємства і входить в систему управлінського обліку, оскільки саме собівартість лежить в основі більшості управлінських рішень.

Розрізняють планову і фактичну собівартість. Планова собівартість продукції включає в себе тільки ті витрати, які при даному рівні техніки і організації виробництва є для підприємства необхідними. Вони обчислюються на основі планових норм використання устаткування, трудовитрат, витрат матеріалів.

Звітна собівартість визначається фактичними витратами на виготовлення продукції.

За послідовності формування розрізняють собівартість технологічну (операційну), цехову, виробничу і повну. Технологічна собівартість використовується для економічної оцінки варіантів нової техніки і вибору найбільш ефективного. Вона включає витрати, що мають безпосереднє відношення до виконання операцій над певним виробом. Цехова собівартість має більш широкий спектр витрат: крім технологічної собівартості включає витрати, пов'язані з організацією роботи цеху та управління ім. Виробнича собівартість включає виробничі витрати всіх цехів, зайнятих виготовленням продукції, і витрати по загальному управлінню підприємством. Повна собівартість включає в себе виробничу собівартість і позавиробничі (комерційні) витрати.

Виділення таких видів собівартості як індивідуальна і середньогалузева дозволяє створити базу для визначення відпускних цін (оптових). Сукупність витрат окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції складає індивідуальну собівартість. Середньогалузева собівартість характеризує витрати на виробництво даної продукції в середньому по галузі.

За економічною сутністю витрати на виробництво і реалізацію продукції підрозділяються на витрати за економічними елементами і калькуляційними статтями.

Виділяють наступні економічні елементи:

- матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів);

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні потреби;

- амортизація основних фондів;

- інші витрати.

Матеріальні витрати включають:

- вартість придбаного з боку сировини і матеріалів;

- вартість покупних матеріалів;

- вартість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів;

- вартість робіт і послуг виробничого характеру, які виплачуються стороннім організаціям;

- вартість природної сировини;

- вартість придбаного з боку палива всіх видів, що витрачається на технологічні цілі, вироблення всіх видів енергії, опалення будинків, транспортні роботи;

- вартість покупної енергії всіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові та інші потреби.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються в собівартість продукції, виключається вартість реалізованих відходів.

Під відходами виробництва розуміються залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі якості вихідного ресурсу. Вони реалізуються за зниженою або повною ціною матеріального ресурсу, в залежності від їх використання.

Витрати на оплату праці включають витрати на оплату праці основного виробничого персоналу, включаючи премії, стимулюючі і компенсуючі виплати. Відрахування на соціальні потреби включають обов'язкові відрахування по соціальному страхуванню, у фонд зайнятості, пенсійний фонд, на медичне страхування.

Амортизація основних фондів - це сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів.

Інші витрати - податки, збори, відрахування в позабюджетні фонди, платежі по кредитах у межах ставок, витрати на відрядження, з підготовки та перепідготовки кадрів, плата за оренду, знос по нематеріальних активів, ремонтний фонд, платежі по обов'язковому страхуванню майна і т.д.

За класифікацією витрат за економічними елементами неможливо визначити витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом конкретного виробу, тому здійснюють групування витрат по калькуляційних статтях.

Виділяють наступні калькуляційні статті:

- Сировина і матеріали, за вирахуванням реалізованих відходів.

- Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби.

- Паливо і енергія на технологічні цілі.

- Основна заробітна плата виробничих робітників.

- Додаткова заробітна плата виробничих робітників.

- Відрахування на соціальні потреби.

- Знос інструмента і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати.

- Витрати на утримання і експлуатацію технологічного обладнання.

При формуванні фактичної собівартості враховують витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування виробів, на які встановлено гарантійний строк служби, втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин, недостачі матеріальних цінностей у виробництві і на складах при відсутності винних осіб, допомоги у зв'язку з втратою працездатності через виробничих травм, виплачуваних на підставі судових рішень, виплата працівникам, вивільнюваним з підприємств і з організацій у зв'язку з їх реорганізацією, скороченням чисельності працівників і штату, а також втрати від браку.

Класифікація витрат по калькуляційних статтях лежить в основі інших класифікацій витрат, що включаються в собівартість продукції.

Розрізняють такі класифікаційні ознаки при підрозділі витрат:

- відношення до виробничого процесу;

- віднесення на собівартість;

- залежність від обсягу виробництва.

По відношенню до виробничого процесу витрати можуть бути основними і накладними; по віднесенню на собівартість - прямі та непрямі. В залежності від обсягу виробництва витрати можуть бути умовно-змінними (пропорційними) і умовно-постійними (непропорційними).

2.1 Розрахунок фонду часу роботи робітників

Відповідно до прийнятого двохзмінного режиму роботи при проектуванні формувального відділення ливарного цеху встановлюють фонд часу роботи обладнання і робітників. Розрізняють фонди часу календарний, номінальний і дійсний.

Дійсний річний фонд часу роботи одного робочого Ф_др визначається по формулі:

Ф_д.р = Д_р Т_зм (1 - /100) (2.1)

де Д_р = 251 дн. - кількість робочих днів в році;

Т_зм = 8 годин - тривалість зміни;

= 10 - 12% - відсоток втрат часу із поважних причин.

Ф_д.р = 251 8 (1 - 10/100) = 1807,2 годин



2.2 Розрахунок чисельності працівників відділення

Всі працівники відділення діляться на наступні категорії:

- основні виробничі робітники;

- допоміжні робітники;

- керівники;

- фахівці;

- службовці.

До основних виробничих робітників стержневого відділення відносяться: оператор лінії, стерженщик і інші робітники, які виконують основні технологічні операції.

Чисельність основних робітників визначається по формулі[3, с 120]:

Ч_осн = N_пр n k_обс,(2.2)

де N_пр - прийнята кількість одиниць устаткування даного найменування;

n - число змін;

k_обс - норма обслуговування.

Розрахунок чисельності основних виробничих робітників зводимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Розрахунок чисельності основних виробничих робітників

Професія	Nпр	n	kобс.	Чосн
Оператор стержневої лінії	5	2	1	10
Стерженщик	5	2	3	30
Разом	-	-		40

Розподіл основних виробничих робітників по розрядах проводимо залежно від ступеня механізації і автоматизації виробництва, серійності та річного випуску литва. В таблиці 2.2 приведений склад основних виробничих робітників і середній тарифний розряд по професіях.

Таблиця 2.2 - Склад основних виробничих робітників

Професія	Кіл. чол.	У тому числі по розрядах	Середній тарифний розряд
		2	3	4	5	6
Оператор стержневої лінії	10	-	-	5	5	-	4,50
Стерженщик	30	-	10	10	10	-	4,00
Разом	40	-	10	15	15		4,125

Середній тарифний розряд основних виробничих робочих Р_{сер.тар.} визначається по формулі:

(2.3)

де Ч_пi - кількість основних виробничих робітників i-го розряду;

Р_i - номер розряду;

Ч - кількість основних виробничих робітників даної професії.

Середній тарифний розряд основних виробничих робітників відділення складе:

До допоміжних робітників відносяться кранівник, стропальники, слюсарі-електрики, слюсарі-ремонтники, робочі по прибиранню виробничих приміщень та ін.

Розрахункове число допоміжних робочих Ч_доп визначається укрупнено у відсотках від числа основних виробничих робітників і складає 20-50% від їх числа:



Ч_доп = 40 0,45 = 18 чол

Результати розподілу допоміжних робітників по професіях зведені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Склад допоміжних робітників відділення

Професія	Кіл. чол.	У тому числі по розрядах	Середній тарифний розряд
		2	3	4	5	6
Кранівник	8	-	4	4	-	-	3,50
Стропальник	4	-	2	2	-	-	3,50
Слюсар-електрик	2		-	-	2	-	5,00
Слюсар-ремонтник	2		-	-	2	-	5,00
Робітник по прибиранню ВП	2	оклад	-
Разом	16+2	-	6	6	4	-	3,87

Середній тарифний розряд допоміжних виробничих робітників відділення складе:

До категорії керівників відносяться начальник ділянки, старший майстер, змінні майстри та інші. До категорії фахівців відносяться: технолог, економіст, нормувальник бухгалтер і інші. До категорії службовців відносяться: табельники, обліковці-нормувальники, розподільники робіт і інші. Розрахункове число працівників цих категорій приймається в процентному відношенні до чисельності основних і допоміжних робітників і складає:

- керівники і фахівці -6-12%;

- службовці - 2-4%.

Тоді чисельність керівників і фахівців складе:



Ч_кер. = (40+18) 0,08 = 5 чол

Чисельність службовців складе:

Ч_Служ. = (40+18) 0,02 = 2 чол

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Штатно - посадова відомість

Посада	Число штатних одиниць	Оклад в місяць, грн.	Сума окладів в місяць, грн.
Керівники і фахівці
Начальник ділянки	1	2200	2200
Змінний майстер	2	1650	3300
Економіст	1	1350	1350
Технолог	1	1500	1500
Разом	5	-	8350
Службовці
нормувальник	1	1100	1100
Табельник	1	1073	1073
Разом	2	-	2173
Разом по всіх категоріях	7	-	10523

2.3 Розрахунок планового фонду заробітної платні працівників відділення

Плановий фонд заробітної платні основних виробничих робітників визначається по формулі:

ЗП_заг = ЗП_осн +ЗП_дод (2.4)

Основний фонд заробітної платні ЗП_осн визначається по формулі:



ЗП_осн = С_{сер.тар.ст.осн.} Ч_осн Ф_др k_д (2.5)

де С_{сер.тар.ст.осн.} - годинна ставка середнього розряду;

Ч_осн - чисельність основних виробничих робітників;

Фдр - дійсний річний фонд часу роботи робітника;

k_д = 1,5 - коефіцієнт доплат.

Додаткова заробітна платня основних виробничих робочих ЗП_дод визначається по формулі [4, с 145]:

ЗП_дод = 0,2 ЗП_осн (2.6)

Відрахування до позабюджетних фондів складають 40% і визначаються з виразу[4, с 147]:

В = 0,4 ЗП_заг (2.7)

Середньомісячна заробітна платня одного основного робочого ЗП_сер розраховується по формулі:

(2.8)

Для розрахунку основної заробітної платні необхідно визначити середню тарифну ставку середнього розряду С_Чсер. Розрахунок її приведений в таблиці 2.5.



Таблиця 2.5 - Розрахунок середніх тарифних ставок середнього розряду основних виробничих робітників

Професія	Кіл. чол.	Середній тарифний розряд	Розрахунок тарифної ставки	Тарифна ставка сер. розряду, грн.
Оператор стержневої лінії	10	4,50	10,48 + (11,93 - 10,48)·0,5	11,21
Стерженщик	30	4,00	10,48	10,48
Разом	40	4,125	-	10,66

Середня годинна ставка основних виробничих робочих С_{сер.тар.ст.} складе:

Основний фонд заробітної платні основних виробничих робочих ЗП_осн складе:

ЗП_осн = 10,66 40 1807,2 1,5 = 1155885,10 грн.

Додаткова заробітна платня основних виробничих робочих ЗП_дод складе:

ЗП_дод = 0,2 1155885,10 = 231177,02 грн.

Загальний фонд заробітної платні основних виробничих робочих ЗП_заг складе:

ЗП_заг = 1155885,10 + 231177,02= 1387062,10 грн.

Відрахування до позабюджетних фондів складають:



В = 0,4 1387062,10= 554824,84 грн.

Середньомісячна заробітна платня одного основного робочого ЗП_сер складає:

Розрахунок планового фонду заробітної платні допоміжних робітників проводимо по формулі (2.4).

Основний фонд заробітної платні допоміжних робочих ЗП_осн визначається по формулі:

ЗП_осн = (С_{сер.тар.ст.} Ч_доп Ф_др + Окл. Ч_приб. 12) k_д(2.9)

де С_{сер.тар.ст.доп.} - годинна ставка середнього розряду допоміжного робітника;

Ч_доп - чисельність допоміжних робітників;

Ф_др - дійсний річний фонд часу роботи одного робітника;

k_д = 1,3 - коефіцієнт доплат;

Окл. - розмір окладу робітника по прибиранню виробничих приміщень, грн.;

Ч_приб. - чисельність робітників по прибиранню виробничих приміщень.

Додаткова заробітна платня допоміжних робочих ЗП_дод визначається по формулі:

ЗП_дод = 0,1 ЗП_осн (2.10)

Відрахування на соціальне страхування і до фонду зайнятості населення визначаються по формулі (2.7).

Середньомісячна заробітна платня одного допоміжного робочого ЗП_сер розраховується по формулі (2.8).

Для розрахунку основної заробітної платні необхідно визначити середню тарифну ставку середнього розряду С_{Ч сер}. Розрахунок її приведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Розрахунок середніх тарифних ставок середнього розряду допоміжних робітників

Професія	Кіл. чол.	Середн. тариф. розряд	Розрахунок тарифної ставки	Таріфн. ставка сер. розр., грн.
Кранівник	8	3,50	7,57+(8,42 - 7,57)·0,50	7,99
Стропальник	4	3,50	7,57+(8,42 - 7,57)·0,50	7,99
Слюсар-електрик	2	5,00	9,30	9,30
Слюсар-ремонтник	2	5,00	9,30	9,30
Робітник по прибиранню ВП	2	-	1080	1080
Разом	16+2	3,87	-	8,32

Середня годинна ставка допоміжних робочих С_{сер.тар.ст.доп.} складе:

Основний фонд заробітної платні ЗП_осн визначається по формулі:

ЗП_осн = (8,32 16 1807,2+1080 2 12) 1,3 = 346442,79 грн

Додаткова заробітна платня допоміжних робочих ЗП_дод визначається по формулі:

ЗП_дод = 0,1 346442,79= 34644,27 грн



Загальний фонд заробітної платні допоміжних робочих ЗП_заг складає:

ЗП_заг = 346442,79 + 34644,27 = 381087,06 грн

Відрахування до позабюджетних фондів складають:

В = 0,4 381087,06 = 152434,82 грн

Середньомісячна заробітна платня одного допоміжного робочого ЗП_сер складає:

Плановий фонд заробітної платні працівників апарату управління включає посадовий оклад і премію з фонду матеріального заохочення у розмірі 20% від окладу. Розрахунок проводимо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Відомість фонду заробітної платні апарату управління

Посада	Число шт. од.	Оклад в місяць, грн.	Сума окладів у місяць, грн.	Премія грн.	Загальний річний фонд зар. платні,	Сума відрах
Керівники і фахівці
Начальник ділянки	1	2200	2200	440	31680	12672
Змінний майстер	2	1650	3300	660	43890	17556
Економіст	1	1350	1350	270	19440	7776
Технолог	1	1500	1500	300	21600	8640
Разом	5	-	8350	1340	116610	465644
Службовці
нормувальник	1	1100	1100	220	15840	6336,0
Табельник	1	1080	1080	216	15552	6220,80
Разом	2	-	2180	436	31392	12556,8
Разом по всіх категоріях	7	-	10530	1776	148002	59200,8



Середньомісячна заробітна платня одного працівника апарату управління ЗП_сер дорівнює:

Всі виконані розрахунки по фондах заробітної платні зводимо в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 - Відомість річного фонду заробітної платні

Категорія працівників	Загальний фонд заробітної платні, грн.
1. Основні виробничі робітники	1387062,10
2. Допоміжні робітники	381087,06
3. Апарат управління	148002
Разом по всіх категоріях	1916151,16

2.4 Розрахунок потреби і вартості матеріалів

Для виконання виробничої програми стержневого відділення сталеливарного цеху в об'ємі 35000 т необхідні наступні матеріали: суміш ХТС, суміш ПСС, протипригарна фарба, арматура, електроенергія та вода.

Розрахунок потрібної кількості матеріалів та їх вартості проводимо в таблиці 2.9.

таблиця 2.9 - Розрахунок вартості матеріалів

Найменування матеріалу	Витрати на 1 т придатного литва	Витрати на річну програму, т (кВт год., м3)	Ціна за 1 т, грн.	Вартість на річну програму, грн.
Суміш ПСС, т	0,405	14175	300	4252500
Суміш ХТС, т	0,84	29400	380	11172000
Протипригарна фарба, т	0,0035	122,5	2200	269500
Арматура	0,25	8750	6500	56875000
електроенергія, кВт•ч	50,1	1753500	0,37	648795
Технічна вода, м3	10	350000	1,7	595000
Побутова вода, м3	2,0	70000	3,7	259000
Разом	-	-	-	74071795

2.5 Розрахунок витрат на програму

Собівартість промислової продукції - частина витрат виробництва, що є поточними витратами підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

Собівартість продукції є одним з основних показників економічної ефективності комерційної діяльності промислового підприємства в ринкових умовах господарювання.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (вУЕО), згальновиробничі витрати (звв) і адміністративні витрати, розраховуються як відсоток від основної заробітної платні основних виробничих робітників.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання розраховують у розмірі 130-150% від основної заробітної платні основних виробничих робітників.

Загальновиробничі витрати розраховують у розмірі 150-180% від основної заробітної платні основних виробничих робітників [5, с. 120].

Виробнича собівартість включає матеріальні витрати, витрати на оплату праці і соціальні відрахування, вУЕО і звв (сума перших шости статей).

Адміністративні витрати розраховують у розмірі 70-80% від основної заробітної платні основних виробничих робітників[5, с. 127].

Повна собівартість включає виробничу собівартість та адміністративні витрати.

Розрахунок проводимо в таблиці 2.11



Таблиця 2.11 - Розрахунок собівартості продукції і відпускної ціни

Найменування статті витрат	Всього, грн.
1 Матеріал за вирахуванням відходів	74071795,00
2 Основна заробітна платня основних виробничих працівників	1155885,10
3 Додаткова заробітна платня основних виробничих працівників	231177,02
4 Відрахування на соціальні потреби	554824,84
5 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	1502650,60
6 Загальновиробничі витрати	1733827,60
Разом виробнича собівартість	79250160,16
7 Адміністративні витрати	809119,57
Разом повна собівартість	80059279,73



3. Техніко-економічні показники відділення

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі послуги. Це означає, що з одного боку, мають місце витрати живої та уречевленої праці, а з іншого - результати виробництва.

Щоб отримати уявлення про характер спроектованого відділення і дати оцінку ефективності роботи, необхідно визначити основні техніко-економічні показники роботи відділення [5, с. 16].

Вироблення розраховується по формулі:

(3.11)

де ВП_РІЧ. - річна програма випуску продукції по собівартості, грн;

Ч - чисельність робітників, чол.

Знімання продукції з однієї одиниці технологічного обладнання і з 1м² виробничої площі розраховується по формулах:

(3.12)

(3.13)

де S_ПР - виробнича площа, м²;

В_ПР - прийнята кількість обладнання, шт.

Основні узагальнюючі показники використовування основних фондів: фондовіддача F_в, фондоозброєння F_Озбр. і фондомісткість F_МІС. - визначаються по наступних формулах [5, с. 30]:

(3.14)

де С_ОФ - річна вартість основних фондів ділянки, грн.

(3.15)

де Ч - облікова чисельність персоналу, чол.

(3.16)

Узагальнені дані по цих показниках заносимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 - Техніко-економічні показники відділення

Найменування показників	Од. вимір.	Значення показників
Абсолютні
1. Річний випуск продукції	т	35000
2. Кількість одиниць основного обладнання, в т. ч.: технологічного	шт.	11
	шт.	5
3. Площа відділення	м2	3456
4. Вартість основних фондів	грн.	6877360
5. Загальне число працюючих, в т.ч.: - основних робітників - допоміжних робітників - керівників і фахівців - службовців	чіл. чіл. чіл. чіл. чіл.	65
		40
		18
		5
		2
6. Загальний фонд заробітної платні, в т.ч.: - основних робітників - допоміжних робітників - апарату управління	грн. грн. грн. грн.	1916151,16
		1387062,10
		381087,06
		148002
7. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	грн.	1502650,60
8. Загальновиробничі витрати	грн.	1733827,60
9. Випуск товарної продукції по собівартості	грн.	80059279,73
10. Середньомісячна заробітна платня одного працюючого, в т.ч.: - основного - допоміжного	грн. грн. грн.	2327,00 2889,71 1764,29
Відносні
1. Собівартість одиниці продукції	грн.	2287,41
2. Середній коефіцієнт завантаження обладнання		56
3. Вироблення на одного працюючого, в т.ч.: основного робітника	грн. грн.	1231681,20
		2001481,90
4. Випуск продукції на 1м2 виробничій площі	грн.	23165,30
5. Знімання продукції з однієї одиниці технологічного обладнання	грн.	16011855,00
6. Фондовіддача	грн.	11,64
7. Фондомісткість	грн.	0,086
8. Фондоозброєння	грн.	105805,53



Перелік посилань

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атака, 2002.-245с.

2. И. З. Логинов Проектирование литейных цехов. - Минск: Вышэйш. школа, 1975. - 320 с.

3. Экономика предприятия: Учебник/ Под ред. проф., Н.А. Сафронов. - М.: Юристь, 2002.-360 с.

4. Економіка підприємства: Підручник/ Заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.-345 с.

5. Методичні рекомендації по курсовому та дипломному проектуванню по дисципліні "Економіка, організація і планування виробництва" для студентів денного і заочного відділення спеціальності 5.05040201 - "Ливарне виробництво чорних і кольорових металів" - Краматорськ, МК ДДМА, 2010.-20с.

Размещено на Allbest.ru