Галузі та види продукції	Грошова виручка, тис. грн.	В середньому за 3 роки
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	в серед- ньому за 3 роки	в % до під- сумку по сільському господар- ву	в % до під-сумку по підприєм-ству
Зерно	1694,0	1201,2	1131	1342,0	55,7	53,4
Насіння соняшнику	198,0	454,8	1863	838,6	34,8	33,4
Інша продукція	218,0	165,9	57,5	147,1	6,1	5,9
Разом по рослинництву	2110,0	1821,9	3051,5	2327,7	96,6	92,7
Свині в живій масі	44,0	87,8	71,1	67,6	2,8	2,7
Велика рогата худо- ба в живій масі	36	-	-	12	0,5	0,5
Молоко	7	-	-	2,3	0,1	-
Разом по тваринництву	87,0	87,8	71,1	81,9	3,4	3,2
Разом по сільському господарству	2197,0	1909,7	3122,6	2409,6	100,0	96,0
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	124,0	64,1	112,3	100,5	-	4,0
Всього по господарству	2321,0	1973,8	3234,9	2510,1	-	100,0

Аналізуючи дані таблиці 2.2. за останні три роки, слід зазначити про те, що КСП "Сонячне" більше яу кожну другу гривню грошової виручки одержує від продажу зерна. Майже всю виручку від реалізації сільськогос- подарської продукції господарство одержує від продажу рослинницької продукції, а а майже кожну треттю гривню - від продажу насіння соняшника. На жаль, у господарстві відсутнє молочне скотарство тому, що молочна-товарна ферма колишнього учгоспу була передана науково-навчально-виробничому центру Миколаївського ДАУ.

Найбільш раціональною спеціалізацією для господарства є та, яка дозволяє за даних конкретних умов і кон'юнктури ринку, а також інших факторів впливу зовнішнього середовища підприємства виробляти максимальну кількість товарної продукції з найменшими витратами праці та коштів і ефективно використовувати наявні виробничі ресурси.

В цілому КСП "Сонячне" спеціалізується на виробництві зерна та насіння соняшнику.

Ефективність виробництва в аграрних підприємствах залежить не лише від розміру провідних галузей, а й від того, як розвинуті й інші галузі, що мають товарний характер. В ринкових умовах великого значення набуває диверсифікація сільськогосподарського виробництва, особливо в зв'язку зі зміною погодно-кліматичних умов. Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей, необхідно визначити за даними таблиці 2.2 і проаналізувати коефіцієнт зосередження виробництва (КЗ), який визначається за формулою:

100 КЗ = n ? ПВi х (2Ni - 1) i = 1 ( 11 )

де ПВ - питома вага І-ї галузі в структурі товарної продукції, %;

Nі - порядковий номер І-ї галузі в ранжируваному ряді, де перше місце надається галузі з найбільшою питомою вагою, а останнє з найменшою.

КЗ = 100/ 167,1 = 0,60

Цей коефіцієнт свідчить продосить високий рівень спеціалізації.

Однією з складових виробничого потенціалу є трудові ресурси. Досить важливим при вивченні господарства є визначення забезпеченості його робочою силою (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Забезпеченість господарства робочою силою у КСП " Сонячне"

Галузі та виробництва	Річна потреба в робочій силі з плану, чол.	Мається в наявності на 1.01. 2011 р., чол.	Рівень забезпеченості, %
Рільництво	24	24	100,0
Тваринництво	18	18	100,0
Машинно-тракторний парк	28	28	100,0
Автопарк	12	12
В цілому по сільськогоспо- дарському виробництву	74	74	100,0

Дані таблиці 2.3 свідчать, що досліджуване господарство в достатньому обсязі забезпечено працівниками.

Темпи зростання виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення рівня продуктивності праці в кожному господарстві залежать від забезпеченості суб'єктів господарської діяльності такої складової виробничого потенціалу, як виробничі засоби. У сільськогосподарському виробництві найважливішими показниками їх наявності є фондозабезпеченість (вартість основних виробничих фондів сільськогос- подарського призначення в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь) і фондоозброєності праці ( вартість цих же фондів з розрахунку на одного працівника, зайнятого у сільськогосподарському виробництві ). При характеристиці господарства належну увагу слід приділяти забезпеченню його основними засобами виробництва так званної групи активних фондів (сільськогосподарської техніки і обладнання, продуктивної худоби, багаторічні насадження та інші активні засоби праці) та ефективності їх використання, а також забезпеченню в достатній мірі оборотними фондами, їх райональному використанню. Про ефективність використання виробничих засобів свідчать і такі показники, як фондовіддача основних і оборотних фондів та норма прибутку (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Забезпеченість основним виробничими фондами і ефективність їх використання в КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн., в розрахунку на: 1 га сільськогосподарських угідь 1 середньорічного працівника	1,28 60,1	1,29 55,5	1,39 81,7	108,5 135,9
Енергетичні потужності, к. с. , в розрахунку на: 100 га сільськогосподарських угідь 1 середньорічного працівника	244 138	235 139	241 141	98,8 102,1
Кількість фізичних тракторів з розра- хунку на 1000 га ріллі, шт.	9,8	9,2	8,0	81,6
Кількість зернозбіральних комбайнів з розрахунку на 1000 га посівів зерно- вих, шт.	7,3	8,3	6,2	84,9
Фондовіддача, грн. /грн.	0,21	0,27	0,19	93,1
Норма прибутку, %	-2,8	-3,8	5,1	-

Аналіз даних таблиці 2.4 свідчить про те, що у 2010 році фондозброєність праці зросла проти 2008 року на 35,9 %. Останнє відбулось за рахунок зменшення чисельності працюючих в досліджуваному господарстві. В той же час фондозабезпеченість виробництва зросла на 8,5 %. Енергоозброєність праці за три роки зросла майже на 2,1 %. Зменшилася фондовіддача на 6,9 %.

В умовах існуючого фінансового становища КСП "Сонячне" в останні роки не мало можливості оновлювати машинно-тракторний парк. Кількість тракторів за останні 3 роки дещо зменшилася.

Основними показниками, що характеризують ефективність сільськогосподарського виробництва є:

- валова продукція у поточних цінах - це основоположний (первісний) результат, матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результату підприємства;

- товарна продукція, або грошова виручка від реалізації частини валової продукції, що набула товарної форми;

- чиста продукція і прибуток - кінцеві результати підприємства, що повною мірою відображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення, ступінь вигідності виробництва, валової, товарної та кінцевої продукції в даних природних умовах.

Найбільш важливим економічним показником господарської діяльності є прибуток - додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва . Чим краще працює підприємство, тим більший воно одержує прибуток, тим міцніший його економічний стан і положення на ринку сільськогосподарської продукції. Лише маючи достатню масу прибутку підприємство може своєчасно, з врахуванням кон'юнктури ринку, переорієнтувати виробництво, придбати нові, більш продуктивні засоби виробництва, впровадити передові технології і завдяки цьому забезпечити високу конкурентоспроможність виробленої продукції.

На наш погляд, держава не підтримала зерновиробників за допомогою заставних цін ( а це було обіцяно владними органами) і в умовах збільшення валових зборів зерна в Україні протягом 2006 - 2010 років та недосконалості функціонування зернового ринку зерновиробники не отримали очікуваних прибутків. В першу чергу це пов'язане з зростанням собівартості виробницт- ва зерна за підвищення цін на матеріальні ресурси (паливно-мастильні матеріали, добрива, отрутохімікати, послуги сторонніх організацій та ін.). Зросли також ціни на сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї, на послуги з підтримання її у справному стані (на технічне обслуговування, поточний і капітальні ремонти тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин).

Дорожче стали послуги посередників, які займаються реалізацією вирощеного зерна (елеваторів, транспортних організацій, лабараторій з визначення якості зернової продукції та ін.).

Розглянемо, наскільки ефективно здійснювалося сільськогосподарське виробництво у КСП "Сонячне", враховуючи, що 2010 рік видався за природно-климатичними умовами невдалим (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Основні економічні показники ефективності господарської діяльності у КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Валова продукція у поточних цінах, тис. грн.	2529	2349	3631	143,5
Доход (виручка) від реалізації продукції, усього, тис. грн.	2321	1974	3235	139,3
Чиста продукція, тис. грн.	996	1236	1479	148,4
Прибуток (+), збиток (-), тис. грн.	- 20	- 164	490	у 25,5 р.б.
Чиста продукція, грн., з розрахунку на: - 1 га сільськогосподарських угідь - 1 середньорічного працівника - 1 грн. виробничих витрат - 1000 грн. основних виробничих фондів	194 10375 0,39 217	252 12237 0,67 239	302 17819 0,47 217	155,6 171,7 120,5 100,0
Збиток, грн., з розрахунку на: - 1 га сільськогосподарських угідь - 1 середньорічного працівника - 1 грн. виробничих витрат - 1000 грн. основних виробничих фондів	- 3,9 - 208 - 0,01 - 4,3	- 33,5 - 1623 - 0,04 - 31,8	100 5903 0,15 72,1	у 26,6 р. б. у 29,3 р. б. у 15,0 р. б. у 17,7 р. б.
Рівень рентабельності, %	- 0,8	- 9,7	20,6	-

Данні таблиці 2.5 свідчать, що у звітному році вартість валової продукції у поточних цінах, одержаної господарством, збільшилась у порівнянні з 2008 роком на 1102 тис. грн. , або на 43,5 %.

Товарної продукції або грошової виручки від ії реалізаці у 2010 році господарство одержало більше, ніж у 2008 році на 914 тис. грн., або на 39,3 %. Розмір чистої продукції, одержаної у 2010 році в досліджуваному господарстві, збільшився проти 2008 року на 483 тис. грн., або на 48,4 %. Вперше за останні три роки у 2010 році від реалізації продукції в цілому господарство одержало прибуток - 490 тис. грн.. Рівень прибутковості сільськогосподарського виробництва у 2010 році в порівнянні з 2008 роком зріс на 21,4 відсоткових пункти. Слід відмітити, за цінами на виробничі ресурси 2010 рік був дуже складним (за більшості з них вони суттєво зросли ) і це, на наше переконання, мало негативне значення.

В умовах ринкової економіки дуже важливим є аналіз господарської діяльності підприємства, особливо за даними бухгалтерського балансу. Баланс, як зведений документ бухгалтерського обліку має важливе практичне значення для проведення економічного аналізу, інформаційного забезпечення зовнішніх і внутрішніх споживачів, відображає фінансове становище і результати господарської діяльності.

Розглянемо основні показники, що характеризують фінансове становище КСП "Сонячне" Миколаївського району.

Розвиток підприємства значною мірою зумовлений фінансовим становищем, яке характеризується наявністю майна, власного авансованого капіталу, позичкового капіталу.

Останій повинен залучатися лише у тому випадку, коли рентабельність власного капіталу значно перевищує кредитні процентні ставки за користування залученим капіталом.

Для того, щоб визначити власність (самостійність) підприємства використовують коефіцієнт власності (самостійності, автономності), який характеризує незалежність фінансового стану сільськогосподарського підприємства від позичкових коштів.

Він показує, яку частку становлять власні кошти в загальній сумі джерел, а розраховується відношенням суми власних коштів до валюти пасиву балансу і повинен бути > 0,5 (власних коштів > 50%).

К_В = (К₃₈₀ + К₄₃₀) : К₆₄₀

В КСП "Сонячне" коефіцієнт власності становить:

на початок 2010 року: 3104,3 : 3188,1 = 0,97

на кінець 2010 року: 3724,1 : 3815,8 = 0,97

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності (К_р.п.) визначається відношенням суми залишків по статтях коштів, короткострокових фінансових вкладень, товарів і готової продукції до суми залишків по непогашених кредитах та поточної кредиторської заборгованості :

К_р.п. = (( 130 + (сума 150 .....250 )): 620

К_р.п. на початок року : 67,9 : 83,8 = 0,81

К_р.п. на кінець року : 94,1 : 91,7 = 1,02

Розрахункова платоспроможність господарства збільшилася протягом звітного періоду в 1,2 разів.

Крім розрахункової платоспроможності фахівці розрізняють також грошову і ліквідну платоспроможність.

Коефіцієнт грошової платоспроможності (К_г.п.) (його ще називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності), визначається відношенням суми залишків по статтях грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми залишків по непогашених кредитах та поточної кредиторської заборгованості :

К_г.п. = К₂₃₀ + К₂₄₀ : К₆₂₀

К_г.п. на початок року: 29,33 : 83,8 = 0,35

К_г.п. на кінець року: 34,8 : 91,7 = 0,38

Розрахований коефіцієнт платоспроможності свідчить про наявність в достатньому обсязі необхідних грошових коштів на рахунках підприємства.

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності визначається :

К_л.п. = К₂₆₀ : ((К₃₈₀ + К₄₃₀ + К₄₈₀ + К₆₂₀) - К₀₈₀)

К_л.п. на початок року : 1307,0 : ((3104,3 + 83,8) - 1881,1) = 1,0

К_л.п. на кінець року : 2128,8 : ((3724,1 + 91,7) - 1687,0) = 1,0

Розраховані коефіцієнти ліквідної платоспроможності свідчать про наявність у підприємства оборотних засобів для ліквідації своїх боргових зобов'язань.

Ліквідність - це здатність за необхідності своєчасно погасити фінансові і матеріальні зобов'язання у повному обсязі перетворенням матеріальних цінностей і цінних паперів у гроші. Доцільно проаналізувати основні показники ліквідності за фактичними даними досліджуваного господарства у звітному році (табл. 2.6)

Таблица 2.6 Розрахунок показників ліквідності

Показники	Норматив	Методика розрахунку (код рядка балансу)	2010 р.	Відхилення, (+,-)
			на початок року	На кінець року
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2 - 0,35	(230+240):620	0,35	0,38	+ 0,03
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,7 - 1,0	(У150...250):620	0,81	1,02	+ 0,21
Коефіцієнт покриття	1	260/620	15,5	23,2	в 1,5 разів

Розглянувши дані таблиці 2.6, можна зробити висновок, що значення показників ліквідності в аналізованому господарстві знаходяться на високому рівні. Значення коефіцієнта покриття як на початок, так і на кінець року в порівнянні з його значенням на початок року вказує на те, що господарство, реалізувавши всі свої оборотні активи, зможе покрити свої зобов'язання.

Проаналізувавши всі наведені вище коефіцієнти, можно зробити висновок, що в КСП "Сонячне" задовільний фінансовий стан. Однак для оновлення техніки та обладнання потрібно буде залучати кредити.

2.2 Динаміка виробництва і реалізації зерна

Виробництво зерна займає ведуче місце серед інших галузей в господарстві в цілому. З метою оцінки динаміки розвитку, питомої ваги цієї галузі в економіці досліджуваного господарства за даними статистичних форм № 29-сг посівні зібрані площі, валові збори ) і № 50-сг (витрати праці, виручка від реалізації, виробничі витрати, прибуток) визначимо питому вагу галузі зерновиробництва за останні три роки в економіці господарства в цілому (табл.2.7).

Таблиця 2.7

Місце галузі зерновиробництва в економіці КСП "Сонячне" в середньому за 2008 - 2010 рр.

Показники	По господарству	В зернови- робництві	Зерновиробни-цтво у % до господарства
Площа посіву, га	2827	1759	62,2
Вартість реалізованої продукції, тис. грн.	2147	1447	53,4
Виробничі витрати, тис. грн.	2553	1542	60,4
Збиток (-), тис. грн.	- 744	- 49	6,5

Аналіз даних таблиці 2.7 свідчить про те, що зернові культури, займаючи майже дві третини всієї посівної площі, потребували шість з кожних десяти гривен всіх виробничих витрат у сільськогосподарському виробництві. Від зерновиробництва було одержано трохи більше двох третин всіх грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції.

Від зерновиробництва в середньому за останні три роки одержано кожну п'ятнадцяту гривню збитку що був одержаний у досліджуваному господарстві від реалізації сільськогосподарської продукції. Прибутковим було лише виробництво насіння соняшнику - у середньому за останні два роки було одержано від його продажу по 60 тис. грн.. На нашу думку, керівництву сільськогосподарського кооперативу дещо ризикуть, покладаючись у своєму бажані одержати як може більше прибутку лише на товарному зерновиробництву. Доцільно було б здійснити заходи щодо перетворення його на насінницьке господарство. Як правило, ціни реалізації насіння зернових культур набагато більші, ніж ціни на товарне зерно.

За допомогою окремих показників розглянемо динаміку виробництва і реалізації зерна у досліджуваному господарстві за даними статистичних форм № 29 -сг і форми № 50 - сг за досліджуваний період - 2008 - 2010 роки (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Динаміка виробництва та реалізації зерна в КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Зібрана площа, га	1470	2121	1688	114,8
Урожайність, ц з 1 га	23,3	10,7	11,3	48,5
Валовий збір зерна, ц	34256	22654	19146	55,9
в тому числі: - озима пшениця	30180	7033	9894	32,7
Кількість реалізованого зерна, ц	25824	18335	13924	53,9
Коефіцієнт товарності	0,753	0,809	0,727	-

Дані таблиці 2.8 свідчать про те, що валовий збір у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшився на 15110 ц, або більше як наполовину. Також у звітному році порівняно з попереднім зменшилася урожайність на 12 ц, або на 48,5 %. Слід відмітити, що за валовим збором у середньому за три останніх роки серед зернових культур домінує озима пшениця, питома вага якої склала 61,9 %. Враховуючи, що ціни на пшеницю в останні роки іноді бувають нижчими за ціни на фуражне зерно, господарству доцільно було б збільшувати площі посіву під фуражними зерновими культурами, а також зернобобовими.

Керівництву досліджуваного господарства потрібно інтенсивно про- водити маркетингові дослідження ринкової кон'юнктури на зерновому ринку регіону і в межах всієї України з метою знаходження найбільш ефективніших каналів реалізації зерна. Також доцільно об'єднуватися з іншими зерно виро-бниками, створюючи обслуговуючі кооперативи з забезпечення зерно- виробників виробничими ресурсами та збуту виробленого зерна самостійно за кордон. Ця робота повинна бути спрямована на поєднання зусиль з метою протистояння нахабним посередникам, які намагаються скупити зерно за найнижчими цінами. Зрозуміло, що і держава не повинна бути осторонь, а активно допомогати у створенні обслуговуючих кооперативів, обє?днання в асоціації, метою діяльності яких було б вигідний продаж зерна.

Використовуючи прийом розрахунку різниць, визначимо фактори, що зумовили зміни валового виробництва зерна по досліджуваному господарству у звітному році проти базисного, тобто інтенсивні чи екстенсивні фактори спрацювали на кінцевий результат у досліджуваному господарстві (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Валове виробництво зерна і фактори, які на нього впливають

Показники	2008р.	2010 р.
Валове виробництво зерна, ц Площа посіву, га Урожайність, ц з 1 га	34256 1470 23,3	19146 1688 11,3

Зменшення обсягу виробництва зерна в 2010 році в порівнянні з 2008 на 15104 ц відбулось за рахунок зміни:

а) площі посіву - (1688 - 1470) х 23,3 = 5079 ц;

б) урожайності - ( 11,34 - 23,3 ) х 1688 = - 20183 ц.

Таким чином, валовий збір зерна у звітному році зменшився більше як на одну третину виключно за рахунок зменшення урожайності зернових, в той час за рахунок збільшення площі посіву валовий збір мав зрости майже на 15,0 %.

На обсяги виробництва зерна в цілому по господарству впливають такі фактори, як склад зернових культур та їх структура. В умовах Півдня України доцільно збільшувати посіви високоврожайнихпосухостійких зернових культур, якими, за даними науково-дослідних установ, є озимі зернові культури, і в першу чергу озима пшениця. Зерно останньої за умови високої якості за всіма параметрами, як загальновідомо, є також високоліквідною товарною продукцією. Однак в досліджуваному господарстві в останні роки не вдається одержувати зерно пшениці 3-го та четвертого класу. Велика питома вага зерна пшениці, яке за результатами аналізу відносять до фуражного.

За допомогою даних статистичної звітності за останні три роки (форма 29 -сг.) розглянемо, які відбувалися зміни з цього питання в колективному сільськогосподарському підприємстві "Сонячне" ( табл. 2.10 ).

Таблиця 2.10 Структура посівів зернових культур в КСП "Сонячне"

Найменування культур	Питома вага окремих культур, %
	2008 р.	2009 р.	2010 р.	у серед- ньому за 2008 - 2010 рр.
Озима пшениця	87,0	50,4	45,5	61,0
Ячмінь озимий	4,2	23,2	6,6	11,4
Жито озиме	0,7	-	-	0,2
Ярий ячмінь	8,1	26,4	34,3	22,9
Просо	-	-	13,6	4,5
Разом	100,0	100	100,0	100,0

Аналіз структури зернового клину, як свідчать дані таблиці 2.10, показує, що на долю озимих зернових за останні три роки у господарстві в середньому приходилося майже три чверті всієї площі посівів зернових культур. В цієї групі зернових культур вирощується значну перевагу має озима пшениця. На нашу думку, враховуючи, що Миколаївський район відноситься до зони ризикового землеробства, але має зрошувальні системи, доцільним було б розширити посіви озимого ячменя, зменшивши площу посіву ярого ячменя.

Обсяги валових зборів зерна значною мірою залежать від селекції, тобто використання перспективних сортів зернових культур, які в умовах господарства дозволять одержувати високі врожаї. До того ж потрібно використовувати сорти з різними строками досягнення стиглості - ранньостиглі, середньостиглі і пізньостиглі. Це дозволяє меншою кількістю комбайнів своєчасно і якісно проводити збирання врожаю зернових культур. Таким чином зменшується фондомісткість зерновиробництва. У господарстві використовується кілька сортів озимої пшениці та ярого ячменю і по одному сорту інших зернових культур, охарактеризуємо деякі з них (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Сортовий склад за видами зернових культур в КСП "Сонячне"

Найменування культур і сортів	2008 р.	2009 р.	2010 р.
	площа посіву, га	урожай-ність, ц/га	площа посіву, га	урожай-ність, ц/га	площа посіву, га	урожай-ність, ц/га
Озима пшениця - всього:	863	22,9	1607	30,5	1163	28
в тому числі: Ніконія	543	16,5	340	19,5	318	23,9
Писанка	150	24,7	810	32,5	591	33,8
Селянка	170	14,6	457	23,8	254	25,9
Озимий ячмінь - сорт Метелиця	238	12.4	-	-	248	22,1
Ярий ячмінь - сорт Достойний	-	-	-	-	34	17,4

Як свідчить аналіз даних таблиці 2.11, серед сортів озимої пшениці перевагу має районований з недавніх пір (2001 р.) сорт Писанка, під яким в останні 3 роки було засіяно майже кожен третій гектар всіх посівів озимої пшениці. На наш погляд, сорт озимої пшениці Ніконія, який в останні 2 роки займав майже кожен другий гектар всієї площі посівів озимої пшениці, необхідно виводити та замінювати більш врожайними новими сортами селекційно-генетичного інституту НААНУ (м. Одеса)[20].

Для одержання врожаю озимого ячменю застосовують сорт “Россава” двуручка. Це середньостиглий сорт, вегетаційний період якого 244 - 278 днів. Він середньо стійкий проти вилягання, має вище середньої зимостійкість. Вологолюбивий, в засушливі роки помітно знижує врожай. Гельмінтоспоріозом вражається слабо, мучнистою росою та головнею борошнистою - вище середнього.

Слід відмітити, що досить значна частина посівів зернових - до однієї третини, розміщується після невдалих попередників - по зерновим колосовим. Це призводить до накопичення шкідників та хвороб рослин, що в свою чергу, не сприяє одержанню високих врожаїв.

В той же час у районах Південного Степу, до яких відноситься і Миколаївський район, кращим попередником озимої пшениці є чорний пар, який сприяє нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті, очищенню від бур'янів, зокрема від кореневищних і коренепаросткових, збільшенню запасу можливих речовин у ґрунті. Тим більше, використання парів у якості попередника доцільно на теперішній час, коли різко зростають ціни щодо постачання сільському господарству мінеральних добрив, хімічних засобів, боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, коли з року в рік знижується культура землеробства. У звітному, 2010 році площа парів у досліджуваному господарстві склала 1000 гектарів або майже третину загальної площі ріллі.

Під озиму пшеницю, як найбільш цінну зернову культуру, доцільно відводить і інші попередники. На нашу думку, одним з таких попередників можуть бути багаторічні трави, зокрема люцерна, яку в господарстві висівають в дуже обмежених площах - у 2010 році 11 гектар, або 0,4 %. Як свідчить дослідження наукових установ, ця культура сприяє накопиченню азоту та підвищенню родючості ґрунтів, і приріст врожайності, в порівнянні із стерновими попередниками, складає 4- 5 ц з кожного гектара. У КСП "Сонячне" у минулому, 2010 році 960 га озимої пшениці було посіяно після збирання врожаю зернових колосових, тобто не самих найкращих попередників.

Галузь зерновиробництва - великий споживач матеріально-технічних засобів і обов'язковою умовою його успішного ведення є своєчасне забезпечення всіма необхідними засобами виробництва.

За даними первинного бухгалтерського обліку та нормативними даними проаналізуємо забезпеченість зерновиробництва КСП "Сонячне" основними видами техніки, які визначають технічний рівень виробництва в цієї галузі і відповідно до нього продуктивність праці та ефективність його ведення (табл.2.12).

Таблиця 2.12 Рівень забезпеченості зерновиробництва КСП "Сонячне" технічними засобами

Найменування Техніки	2009 р.	2010 р.
	потреба за нормативами, шт.	наявність на 1.01., шт.	рівень за- безпечен- ності, %	потреба за норм-ативами, шт.	наявність на 1.01., шт.	Рівень забез- \печен- ності,%
Трактори	35	25	71,4	35	18	51,4
Комбайни	15	5	33,3	17	1	6,0
Сівалки	19	19	100,0	19	19	100,0

Як свідчить аналіз даних таблиці 2.12, господарство лише на третину забезпечено тракторами в порівнянні з нормативними даними. За наявною кількістю комбайнів рівень забезпеченості не досягає і третини. У зв”язку з цим господарство вимушено було залучати комбайни для збирання врожаю зернових культур зі сторони - користуючись послугами комерційних структур. За кожний зібраний гектар зернових залученим комбайном досліджуванне господарство сплачує комерцйійній фірмі 150 грн. Недостатня забезпеченість технікою зерновиробництва призводило до порушення оптимальних строків виконання польових робіт, що в свою чергу впливало на врожайність зернових культур.

У виробничому процесі важливе місце займає технологія, яка повинна відповідати певним організаційно-економічним вимогам, забезпечувати одержання високої врожайності, зниження витрат праці і засобів. Комплекс заходів по вирощуванню тієї чи іншої культури повинен розроблятись в технологічній карті, яка є важливим плановим документом сільськогосподарських підприємств. В КСП "Сонячне" при виробництві зерна таку технологічну карту не складають, що є досить значним недоліком з боку підприємства, а виробничий процес в цілому поділяють на два основних робочих періоди: 1) підготовка ґрунту і посів; 2) комплекс робіт по збиранню врожаю, на який приходиться близько 57 % трудових витрат підприємства..

Найбільш відповідальним процесом у виробництві зерна є збір врожаю, який бажано здійснювати без втрат і в кращі строки.

В досліджуваному господарстві при збиранні застосовують два способи: однофазний (пряме комбайнування) та двофазний (роздільний), визначення співвідношення між якими залежить від кліматичних особливостей року, стяжу культур, інших факторів.

2.3 Економічна ефективність зерновиробництва

Головною метою процесу виробничої діяльності галузі зерновиробництва КСП "Сонячне" є виробництво зерна та одержання прибутку від його реалізації. Процес виробництва являє собою з одного боку, процес виробничого споживання засобів і предметів праці та робочої сили, а з другого - виготовлення продукції. Реалізація виробленої продукції є завершальною стадією повного циклу кругообігу виробничих засобів підприємства , протягом якої господарству повертаються у вартісному виразі всі кошти, витрачені на виробництво і збут. На нашу думку, держава не завжди приходить на допомогу зерновиробникам під час одержання високих врожаїв, коли пропозиція зерна на ринку зростає, а ціни в той же час мають тенденцію до зменшення, що призводить втрат господарств. Як це вдається керівництву та спеціалістам досліджуваного господарства, можна з'ясувати з наведених даних (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Динаміка товарного виробництва зерна і грошової виручки від його реалізації у КСП "Сонячне"

Показники	КСП "Сонячне"	Показники 2010р. у % до 2008 р.
	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Кількість реалізованого зерна, т	2582	1833	1392	53,9
Середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.	656,08	655,32	812,72	123,8
Грошова виручка від реалізації зерна, тис. грн.	1694,0	1201,2	1131,3	66,7

Дані таблиці 2.13 свідчать, що у 2010 році порівняно з 2008 роком обсяги продажу зерна зменшилися на 1190 тонн, або на 46,1 %. Середня ціна реалізації зернових за цей період зросла на156,64, або на 23,8 %. Грошова виручка від реалізації зернової продукці у 2010 році зменшилася порівняно з 2008 роком на третину. На нашу думку, обсяги реалізації зерна напряму залежать від валових зборів зерна,

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, визначимо вплив окремих факторів на суму грошової виручки від реалізації зерна (результативний фактор). Сутність цього прийому полягає у послідовній заміні базових (2008 року) звітними (2010 року) показниками. Всі інші показники при цьому залишаються незмінними. Прийом ланцюговий підстановок доцільно використовувати у тому разі, якщо на результативний показник впливають три або більше факторів. На його зміну у звітному році проти базисного впливають такі, наприклад, фактори (показники):

а) валове виробництво зерна по господарству, тонн;

б) коефіцієнт товарності;

в) середня ціна реалізації 1 тонни зерна, грн.

Всі три фактора з результативном показником знаходяться у прямій залежності, тобто зі збільшенням кожного з них збільшується сума грошової виручки від реалізації зерна. Послідовність підстановок така ж, як і під час обчислення різниць. Спочатку замість базисних показників використовують кількісні, а потім якісні звітні показники. Для достовірного визначення напряму зміни необхідно з останньої суми відняти попередню суму, тобто знак “ + “ або “-“ . Таким чином, добуток від перемноження цих випадкових показників повинен дорівнюватися результативному показнику (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 Вихідні дані для аналізу

Показники	2008 р.	2010 р.
Валове виробництво зерна, тонн	3425	1914
Коефіцієнт товарності	0,753	0,727
Середня ціна реалізації 1тонни зерна, грн.	656,08	812,72
Грошова виручка від реалізації зерна, тис. грн. (результативний показник)	1694,0	1131,3

Валове виробництво зерна у свою чергу залежить від якості насіння, своєчасного і в достатніх обсягах використання мінеральних та органічних добрив, своєчасного та якісного виконання технологічних операцій, організації захисту посівів зернових культур від хвороб, шкідників та бур'янів. Зрозуміло, що суттєво також впливають природно-климатичні умови, які складаються в тому чи іншому році. Іх ускладнення у 2010 році (високий температурний режим - посуха) вкрай негативно вплинуло на обсяги виробництва зерна у певних регіонах та в цілому по Україні.

Визначимо вплив кожного факторного показника на зміну результативного показника - грошової виручки у звітному - 2010 році проти базисного - 2008 року (табл. 2.15).

Таблиця 2.15 Визначення впливу факторних показників на зміну грошової виручки від реалізації зерна в КСП "Сонячне"

Підстановка	Валове виробни- цтво зерна, тон	Коефіці- єнт товарно-сті	Середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.	Грошова виручка від реа- лізації зерна, тис. грн.	Відхилен- ня від поперед- нього роз- рахунку, тис. грн. (+), (-)	Причини відхи- лення
Всі показники 2008 року 1-а підстановка: перший показник 2010 року, другий та третій - 2008 р. 2-а підстановка: перший та другий показники - 2009 р, третій - 2008 р. 3-а підстановка: всі показники 2009 року	3425 1914 1914 1914	0,753 0,753 0,727 0,727	656,08 656,08 656,08 812,72	1694,0 945,8 913,2 1131,3	- - 748,2 - 32,6 218,1	- зміна валового виробни-цтва зерна зміна коефіці- єнта товарності зміна ціни реалізації
Разом	х	х	х	х	- 562,7

Дані таблиці 2.15 свідчать, що найбільший вплив на зменшення грошової виручки від реалізації зерна мало зменшення обсягів виробництва зерна. В той же час за рахунок зменшення коефіцієнта товарності у 2009 році грошова виручка зменшилася несуттєво. Дещо збільшилася грошова виручка від реалізації за рахунок зростання середньої ціни реалізації 1 тонни зерна.

Результативним показником, що свідчить про підвищення ефективності зерновиробництва, є показник продуктивності праці, а саме - прямі витрати праці з розрахунку на 1 ц зерна, а також скільки вироблено та одержано з розрахунку на одного працівника зайнятого в зерновиробництві:

- зерна, тонн;

- валової продукції в порівняних цінах 2005 року, тис. грн.;

За матеріалами досліджуваного господарства визначимо динаміку раніше згаданих показників (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Динаміка продуктивності праці у зерновиробництві в КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Витрати праці на 1 ц зерна, люд.-год.	1.4	1,7	1,6
В розрахунку на 1 робітника, зайнятого в зерновиробництві, одержано: - зерна, тонн - валової продукції в порівняних цінах 2005 року, тис. грн.	133 53,9	98 39,7	106 43,0

Як свідчать дані таблиці 2.16, у звітному 2010 році порівняно з 2008 роком, продуктивність праці за виробництвом зерна на 1 працюючого в галузі зерновиробництва зменшилась на 27 тонн, або на 20,4 %. З розрахунку на одного працюючого у зерновиробництві одержано валової продукції у порівняних цінах 2005 року також менше на 20,4 %.

Розмір витрат праці на одиницю продукції в натуральному виразі в досліджуваної галузі визначається двома факторами: 1) витрати праці з розрахунку на одиницю площі посівів зернових, людино-годин; 2) врожайність зернових культур. До першого фактора залежність є прямо пропорційною, а до другого - оберненою. Перший фактор залежить від рівня інтенсивності виробництва, впровадження інноваційних технологій. Другий фактор визначається рівнем селекційної роботи, дотриманням вимог інтенсивних і енергозберегаючих технологій в зерновиробництві, виконанням всіх технологічних операцій в оптимальні строки і з високою якістю. Не останню роль відіграє і підвищення зацікавленості працівників в кінцевих результатах своєї роботи.

За матеріалами досліджуваного господарства визначимо, які фактори вплинули на зміну витрат праці з розрахунку на 1 ц зерна (табл. 2.17).

Таблиця 2.17 Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну продуктивностіпраці у зерновиробництві в КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2010 р.
Витрати праці на 1 ц зерна (результативний показник), люд.-год.	1,4	1,6
Прямі витрати праці на 1 га посівів зернових, люд.-год.	32,6	18,0
Урожайність зернових ц з 1 га	23,3	11,3

Збільшення прямих витрат праці на 1 ц зерна у 2009 році в порівнянні з 2008 роком на 0,2 людино - год. відбулося за рахунок зміни:

а) витрат праці на 1 га посівів зернових:

( 18,0 : 11,3) - (32,6 : 11,3) = - 1,28 людино-год.

б) зміни урожайності зернових:

(32,6 : 11,3) - (32,6 : 23,3) = 1,48 людино-години.

Економічна ефективність означає одержання максимальної кількості продукції з 1га земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування земельних ресурсів, засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень і визначається відношенням одержаних результатів до сукупних виробничих витрат на одиницю площі посівів зернових. Підприємство повинно прикладати певні зусилля щодо економії матеріальних та енергетичних ресурсів за рахунок використання прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, альтернативних джерел енергії.

За матеріалами статичної звітності та даними первинного бухгалтерського обліку, визначимо зміни вказаних показників, які мали місце у досліджуваному господарстві (табл.2.18).

Таблиця 2.18

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну собівартості 1 ц зерна

Показники	2008 р.	2010 р.
Виробнича собівартість 1 ц зерна (результативний показник), грн.	43,18	99,08
Виробничі витрати на 1 га за рік, грн.	1006,12	1119,61
Урожайність зернових ц з 1 га	23,3	11,3

Зростання виробничої собівартості 1 ц зерна у 2010 році порівняно з 2008 роком на 55,90 грн. відбулося:

а) за рахунок зміни виробничих витрат на 1 га посівів зернових:

( 1119,61 : 11,3 ) - ( 1006,12 : 11,3) = 10,05 грн.

б) за рахунок зміни урожайності зернових

(1006,12 : 11,3 ) - ( 1006,12 : 23,3 ) = 45,85 грн.

Таким чином, як свідчать розрахунки, виробнича собівартість 1 ц зерна зросла у зв'язку з випереджаючим зменшенням урожайності 1 гектара посіву порівняно зі зміною витрат на 1 гектар посіву зернових культур. На нашу думку, господарство не в повній дотримується вимог інтенсивних технологій.

Поглиблюючи аналіз, визначимо за рахунок яких статей витрат змінювалася собівартість продукції у зерновиробництві досліджуваного господарства протягом 2008 - 2010 рр. Розглянемо розмір та структуру витрат на виробництво зернової продукції за даними статистичної звітності та первинного бухгалтерського обліку у КСП "Сонячне" за останні три роки (табл. 2.19).

Таблиця 2.19 Розмір та структура витрат на виробництво 1 ц зерна в КСП "Сонячне"

Статті витрат	2008 р.	2009 р.	2009 р.
	сума, грн.	%	сума, грн.	%	сума, грн.	%
Витрати на оплату праці	1,72	4,0	4,06	7,3	7,13	7,2
Відрахування на соціальні заходи	0,38	0,9	1,06	1,9	1,78	1,8
Насіння	9,89	22,9	9,07	16,4	13,97	14,1
Добрива	-	-	-	-		-
Засоби захисту рослин	1,72	4,0	1,86	3,3	4,26	4,3
Витрати на утримання основних засобів виробництва - всього	18,52	42,9	27,03	48,6	52,90	53,4
в тому числі - амортизація	1,43	3,3	2,47	4,4	4,55	4,6
- запасні частини	4,32	10,0	9,70	17,4	18,32	18,5
- нафтопродукти	10,83	25,0	12,60	22,7	25,48	25,7
- електроенергія	1,94	4,5	2,26	4,1	4,55	4,6
Оплата робіт та послуг зі сторони	1,90	4,4	3,04	5,5	5,57	5,6
Інші витрати	9,04	20,9	9,45	17,0	13,47	13,6
Всього витрат на 1 ц зерна	43,18	100,0	55,57	100,0	99,08	100,0

Як свідчать данні таблиці 2.19, в цілому виробнича собівартість 1 ц зерна зросла у 2010 році проти 2008 року на 55,9 грн., або майже у 2,3 разів. За цей період у 4,2 разів зросли витрати на запасні частини, у 4,1 рази - витрати на оплату праці, у 2,3 разів - вартість витрачених нафтопродуктів, у 1,9 разів - витрати на оплату робі і послуг зі сторони. В останні три роки не використовуються мінеральні добрива.

Зрозуміло, що в умовах зростання цін на виробничі ресурси промислового походження розмір і структура витрат з розрахунку на 1 ц зерна набули певної зміни. Особливо в останні роки зросли ціни на такі виробничі ресурси, як пальне, запасні частини до сільськогосподарської техніки, на мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Зросли тарифи на роботи та послуги, які аграрні підприємства одержують зі сторони - від інших виконавців, як правило, комерційних структур. Подорожчали трактори, зернозбиральні комбайни та інша сільськогосподарська техніка. В умовах ринкової економіки кінцевою метою будь-якого виробництва, в тому числі і сільськогосподарського, є одержання прибутку від реалізації товару (виконання робіт і надання послуг). Це необхідно для здійснення розширеного відтворення. Розмір одержаного від реалізації продукції прибутку залежить від наступних факторів: а) кількості проданої продукції; б) середньої ціни реалізації 1 т зерна; в) собівартості 1 т проданого зерна. перші два фактори з результативним показником (масою прибутку або збитку) знаходяться у прямій залежності. Третій фактор впливає у протилежному напряму - чим більша собівартість 1 т зерна, тим менше прибутку буде одержано. Коли на результативний показник впливає три чи більше факторів, з яких хоча б один знаходиться у оберненому зв”язку, то для визначення впливу факторів на зміну результативного показника доцільно визначити складний спосіб обчислення різниць.

Розглянемо, які фактори вплинули на зміну маси прибутку від реалізації зерна досліджуваним господарством (табл. 2.20 ).

Таблиця 2.20

Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну маси прибутку від продажу зерна у КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2010 р.
Продано зерна, тонн	2582	1392
Середня ціна реалізації 1 тони зерна, грн	655,97	812,72
Виробнича собівартість 1 тонни реалізованого зерна, грн	666,82	977,59
Прибуток (+), збиток (- ) в розрахунку на 1 тонну, грн	- 10,85	- 164,87
Загальна сума збитку , тис. грн	- 28,0	- 229,4

Збільшення загальної маси збитку від реалізації зерна у 2010 році проти 2008 року на 201,4 тис. грн. відбулося за рахунок:

а) зміни обсягів реалізації:

( 1392 - 2582 ) х( - 10,85) = 12,9 тис. грн

б) середньої ціни реалізації 1 тони зерна:

( 812,72 - 655,97 ) х 1392 = 218,2 тис. грн

в) собівартості 1 тони реалізованого зерна:

( 977,59 - 666,82 ) х 1392 = 432,5 тис. грн

Перевірка: 12,9 + 218,2 + (- 432,5 ) = 201,4 тис. грн

Таким чином, на збільшення загальної маси прибутку від реалізації зерна в найбільшій мірі позитивно вплинуло зменшення виробничої собівартості 1 тонни реалізованої зернової продукції.

Наведенні раніше окремі показники свідчать, що економічна ефективність виробництва зерна у досліджуваному господарстві, яка розрахована за даними бухгалтерського обліку, має протилежні тенденції у динаміці свого розвитку, але у кінцевому рахунку виробництво зерна у досліджуваному господарстві прибуткове (табл. 2.21).

Таблиця 2.21

Економічна ефективність виробництва зерна у КСП "Сонячне"

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008р.
Урожайність, ц/га	23,3	10,7	11,3	48,5
Витрати праці на виробництво 1 ц зерна, люд. -год.	1,4	1,7	1,6	114,2
Виробнича собівартість 1 ц проданого зерна, грн	66,68	54,15	97,75	146,5
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн	65,59	65,51	81,24	123,8
Прибуток, грн., з розрахунку на: 1 ц реалізованого зерна 1 га площі посівів зернових 1 грн. виробничих витрат	- 1,1 - 19 - 0,01	11,36 98 0,20	- 16,51 - 135 -0,16	у 15 р. б. у 7,1 р. б. у 16 р. б.
Рентабельність продажу, %	- 1,6	17,3	- 20,3	-
Рівень рентабельності, %	- 1,6	20,9	- 16,8	-

Дані таблиці 2.21 свідчать про те, що економічна ефективність виробництва зерна у КСП "Сонячне" у 2010 році порівняно з 2008 роком за більшистю показників погіршилася. Урожайність у середньому зернових зменшилася більше як наполовину. Виробничя собівартість 1 ц реалізованого зерна зросла на 46,5 %.. Більше було одержано збитку від реалізації зернових культур як з розрахунку на 1ц проданого зерна - у 15 разів, так і на 1 га посіву зернових - у 7,1 рази. У 16 разів більше було одержано збитку з розрахунку на 1 грн., авансовану у зерновиробництво. Рентабельність продажу зерна у звітному році є від'ємною, що свідчить про не конкурентоспроможність зернової продукції досліджуваного господарства. Так само є негативною і рентабельність зерновиробництва - воно у звітному році ( як доречи і у базисному) було збитковим.

2.4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

На колективному сільськогосподарському підприємстві «Сонячне», яке розташоване в південно-західній частині Миколаївського району Миколаївської області в 25 км від м. Миколаєва у с. Комсомольське, де розташована центральна садиба, займається сільськогосподарською діяльністю у рослинництві.

Одним з найважливішим завданням на кожному підприємстві є вирішення питань які стосується організації охорони праці в господарстві.

На підприємстві охороною працею займається інженер. Функції та обов'язки інженера охорони праці полягають у тому, що він:

здійснює контроль за додержанням у підрозділах підприємства законода- вчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсацій за умовами праці;

вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вносить пропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

бере участь у проведенні перевірок, обстежень технічного стану будівель, споруд, устаткування, машин і механізмів, ефективності роботи вентиляційних систем, стану санітарно-технічних пристроїв санітарно-побутових приміщень, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, визначенні їх відповідності вимогам нормативних правових актів з охорони праці і у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників або можуть привести до аварії;

вживає заходів щодо припинення експлуатації машин, устаткування і виконання робіт у цехах, на дільницях, на робочих місцях. Разом з іншими підрозділами підприємства проводить роботу з атестації та сертифікації робочих місць і виробничого устаткування на відповідність вимогам охорони праці;

бере участь у розробленні заходів щодо запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці і доведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надає організаційну допомогу з виконання розроблених заходів;

контролює вчасне проведення відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядів стану устаткування, машин і механізмів, дотримання графіків вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, виконання приписів органів державного нагляду і контролю за додержанням чинних норм, правил і інструкцій з охорони праці, стандартів безпеки праці у процесі виробництва, а також у проектах нових виробничих об'єктів та тих, що реконструюються, бере участь у прийманні їх до експлуатації;

бере участь у розгляді питання про відшкодування роботодавцем шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків;

надає підрозділам підприємства методичну допомогу щодо переліків професій і посад, відповідно до яких працівники мають проходити обов'язкові медичні огляди, а також переліки професій, посад, відповідно до яких на основі чинного законодавства надається компенсація та пільги за важкі, шкідливі або небезпечні умови праці, під час розроблення і перегляду інструкцій з охорони праці, стандартів підприємства, системи стандартів безпеки праці; з організації інструктажу, навчання і перевірки знань працівників з охорони праці;

проводить вступні інструктажі з охорони праці з усіма, хто приймається на роботу, приїздить у відрядження, учнями і студентами, які прибули на проходження виробничого навчання або практику;

бере участь у складанні розділу "Охорона праці" колективного договору, у розслідуванні випадків виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, вивчає їх причини, аналізує ефективність упроваджуваних заходів щодо їх запобігання;

здійснює контроль за організацією зберігання, видання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, а також правильним витрачанням у підрозділах підприємства коштів, виділених на виконання заходів з охорони праці.

На підприємстві регламентується наступні нормативно-правові документи:

Закон України з охорони праці (Закон України про охорону праці);

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (Типового положення про порядок проведення навчання І перевіркі знань з питаннь охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05);

Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питаннь пожежної безпеки на підпріємствах, в установах та організаціях України);

Типове положення про службу з охорони праці (Типове положення про службу охорони праці);

Положення про розробку інструкцій з охорони праці (Положення про розробка інструкцій з охорони праці НПАОП 00.0-4.15-98);

Іншими галузевими нормативними документами, що стосуються охорони праці.

Інструкція з охорони праці - документ, який регламентує поведінку в запобіжні заходи працівника на робочому місці.

Інструкція з пожежної безпеки - документ, який регламентує поведінку в запобіжні заходи працівника на робочому місці.

Дана нормативно правова документація з охорони праці роздрукована на підприємстві і зберігається у вигляді контрольних і робочих примірників. Контрольні примірники повинні зберігатися у відповідального за охорону праці на підприємстві, робочі екземпляри - у керівників відділів підприємства.

На підприємстві шкідливих і небезпечних факторів виробництва немає.

З метою запобігання або зменшення впливу на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту.

Освітлення на підприємстві достатньо хороше, характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість. Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків-і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам: -- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми; - не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору; - забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору; -- не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих); - повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються;-- не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);-- повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Вимоги пожежної безпеки до утримання теріторії на підприємстві приміщень. До будівель і споруд, що належать колективному сільськогосподарському підприємству «Сонячне» має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками повинні відповідати вимогам будівель цих норм. Їх не дозволяеться захаращувати, використовувати для складування матеріалів, стоянок транспорту. Проїзди і проходи до будівель, пожежних вододжерел пожежного інвентарю, мають бути завжди вільними, утримуватися справними і перебувати в задовольному стані у будь-яку пору року. Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.Проїзди і проходи до будівель, пожежних вододжерел, пожежного інвентарю.

Існують такі загальні правила пожежної безпеки до приміщень, будівель, споруд:

- на кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим;

- на підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників;