Економіка, облік витрат і виходу продукції зерновирбництва та шляхи їх удосконалення у колективному сільськогосподарському підприємстві "Сонячне" Миколаївського району

- у приміщеннях на видних місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони та схеми евакуації працівників при пожежі;

- евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися;

- повинні бути встановлені пристрої для подавання звукових сигналів з метою оповіщення людей на випадок пожежі;

- усі працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки;

- територія підприємств, що межують з житловими будинками, повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця;

- до всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ;

- розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати не загашене вугілля та попіл на відстань менше 15 м від будівель та споруд не дозволяється;

- дерев'яні конструкції в будинках повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, вбудованих меблів, стелажів.

Працівники підприємства КСП «Сонячне» проходять інструктаж щодо пожежної безпеки, господарство має інструкції про заходи пожежної безпеки, існують таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони та схеми евакуації працівників при пожежі, а також встановлені пристрої для подавання звукових сигналів. КСП «Сонячне» має одну пожежну машину та приблизно 10 вогнегасників, тобто підприємство недостатньо забезпечене засобами пожежної безпеки. Взагалі, КСП «Сонячне» дотримується не всіх правил пожежної безпеки, що призводить до надзвичайних ситуацій.

До нещасних випадків у КСП «Сонячне» відносяться травми, отримані в процесі роботи з механізмами, транспортними засобами, тваринами, отруєння хімікатами, теплові удари, опіки, обмороження, ушкодження внаслідок аварії, пожеж, стихійного лиха тощо. Але в останні роки в КСП «Сонячне» нещасних випадків не було зафіксовано.

У КСП «Сонячне» за останні роки відбувались такі надзвичайні ситуації, як сильні зливи з грозами, випадання граду та шквальні пориви вітру, сильні морози, хуртовини, посуха, а як наслідок пожежі, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємстві:

1 Встановлення протипожежного режиму

1.1 Протипожежний режим встановлюється наказом керівника підприємства або затвердженою ним інструкцією

1.2 Всі працівники підприємства повинні бути ознайомлені з вимогами щодо забезпечення протипожежного режиму на інструктажах, при проходженні пожежно-технічного мінімуму, а також на заняттях в системі виробничого навчання

1.3 Виписки основних положень з наказу (інструкції) слід вивішувати на видних місцях

1.4 Керівник підприємства зобов'язаний приймати (в рамках наданих йому прав) відповідні заходи реагування за фактами порушення або невиконання посадовими особами та іншими працівниками підприємства протипожежного режиму

1.5 Керівники робіт, що виконуються підрядними організаціями, повинні забезпечити дотримання працівниками підрядної організації встановленого на підприємстві протипожежного режиму

2 Визначення обов'язків посадових осіб та працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, призначення відповідальних за пожежну безпеку

2.1 Керівник підприємства (через відповідних працівників) зобов'язаний:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід запобігання пожежам;

- у відповідності з нормативними актами з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші нормативні акти, які діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

- встановити на території, в будівлях, спорудах і приміщеннях протипожежний режим і забезпечити його дотримання всіма хто працює;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної

безпеки та пропаганду заходів щодо їх виконання;

- у випадку відсутності в нормативних актах вимог, необхідних

для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів,

узгоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

- забезпечувати в необхідній кількості і утримувати у

справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати у разі потреби у встановленому порядку підрозділи пожежної охорони і необхідну для їх функціонування матеріальнотехнічну базу;

- створювати добровільні пожежні дружини (команди), пожежнотехнічні комісії і організовувати їх діяльність у відповідності з вимогами актів законодавства;

- надавати на вимогу Державної пожежної охорони відомості і документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, яка ними виробляється;

- здійснювати заходи по впровадженню автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж та використанню для цього виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити спеціальне розслідування випадків пожеж.

2.2 Керівник підприємства повинен також визначати обов'язки працівників щодо забезпечення пожежної безпеки, призначати відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, технологічного та інженер-ного обладнання, за утримання і експлуатацію технічних засобів проти по- жежного захисту. В кожному приміщенні (насосної, лабораторії, вентиляційної установки, майстерні та ін.) на видному місціь повинна бути вивішена табличка з зазначенням прізвища, імені, по- батькові та посади працівника, відповідального за пожежну безпеку.

Розділ 3. Облік витрат і виходу продукції зерновиробництва та шляхи їх удосконалення у КСП "Сонячне"

3.1 Первинний облік витрат та виходу продукції зерновиробництва

Первинний облік є основою всієї системи бухгалтерського обліку. У первинних документах здійснюються перші числові записи, що відображають зміни під впливом господарської діяльності. В подальшому ці зміни відображаються та групуються у зведених бухгалтерських документах та реєстрах і концентруються, в бухгалтерському балансі, що відображує стан господарських засобів (активів) та їх джерел, а також наявність, розміщення, склад і призначення цих засобів і джерел.

У КСП “Сонячне” організацією первинного обліку керує головний бухгалтер. Відповідальність за стан первинного обліку несуть керівники виробничих підрозділів. Усі записи в бухгалтерському обліку досліджуваного підприємства про витрати та вихід продукції зерновиробництва робляться на основі відповідних первинних документів, які можна виділити в п'ять груп за статтями обліку:

- виходу продукції;

- затрат праці;

- витрат предметів праці;

- засобів праці;

- інших витрат.

За виходом продукції колективне сільськогосподарське підприємство у цілях обліку врожаю зернових культур використовує єдині форми первинних документів для всіх типів сільськогосподарських підприємств. Зернова продукція надходить у господарство в надзвичайно короткі строки при різних погодних умовах. Тому важливим засобом зберігання врожаю є своєчасний і правильно організований її облік. У КСП “Сонячне” ведеться облік вирощеного урожаю у процесі його руху від поля до комори та інших місць зберігання. До початку збирання урожаю перевіряють якість підготовки місць прийому і зберігання продукції, стан вагового господарства, інструктаж завідувачів токів, комірників та інших матеріально відповідальних осіб. Первинний облік зерна здійснюють безпосередньо на виробництві - в рослинницьких бригадах.

Первинний облік зернової продукції, одержаної від урожаю, може здійснюватися декількома варіантами. На досліджуваному підприємстві прийнято варіант первинного обліку зерна, за яким використовують Реєстри відправлення зерна та іншої продукції з поля (форма № 77). При цьому комбайнер на кожний автомобіль один раз на день (під час першого завантаження машини) виписує реєстр у трьох примірниках.

Перший примірник реєстру залишається у комбайнера, другий і третій примірники він передає водієві автомобіля або іншого транспортного засобу. Водій, в свою чергу, другий примірник реєстру залишає у себе, а третій передає завідувачу току. За зміну у нього може накопичитися кілька других примірників реєстрів залежно від кількості комбайнів, від яких він відвозив зерно. У осіб, які приймають зерно від водіїв (трактористів) - також за зміну може зібратися декілька третіх примірників реєстру залежно від кількості комбайнерів, зайнятих на збиранні урожаю, і кількості водіїв, які доставляють зерно від комбайнів.

На підставі реєстрів, завідувач току щодня наприкінці дня складає Відомість руху зерна та іншої продукції (форма № 79). Ця відомість має дві частини. У першій записують залишок зерна на початок дня, загальну кількість зерна, що надійшло і вибуло за день, і залишок зерна на кінець дня. Дані про кількість зерна, що надійшло за день, визначають путівками або реєстрами, а про витрати зерна - товарно-транспортними накладними, актами на переробку, сортування і сушіння продукції рослинництва.

Друга частина відомості має підзаголовок “Реєстраційний листок на продукцію, що надійшла і вибула”. В ній завідувач току записує кожне зважування, зазначене в реєстрах вивезення зерна з поля. Наприкінці дня Відомість руху зерна та іншої продукції разом з первинними документами про його надходження і відправлення передають до бухгалтерії господарства.

Зерно, прийняте від комбайнів на тік, обліковує завідувач току у Книзі складського обліку (форма № ВЗСГ - 10). У книзі для кожної культури і сорту відводять потрібну кількість сторінок. Підставою для записів у Книгу складського обліку є відомість руху зерна та іншої продукції.

Зерно, що надійшло від комбайнів на тік, у більшості випадків вимагає додаткового сортування і сушіння. Роботи, пов'язані з цим у КСП “Сонячне”, оформляють Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва (форма №82), який складають в одному примірнику на кожну партію продукції в присутності агронома. Цей Акт підписує завідувач току, бригадир, вагар, агроном. Він є підставою для оприбуткування очищеного зерна і відходів, придатних для використання, списання відходів, які не можна використати.

Очищене зерно відправляється з току на хлібоприймальні пункти або до зерносховища. Воно оформляється товарно-транспортною накладною, складеною в трьох примірниках. Перший і другий видають водієві, а третій залишається на місці відправлення. Після прийняття зерна на заготівельному пункті перший примірник накладної залишається у приймальника як підстава для оприбуткування зерна, а другий - з розпискою приймальника повертається водієві, який передає його разом з Дорожнім листом вантажного автомобіля в бухгалтерію господарства.

У досліджуваному господарстві первинний облік сортового зерна має свої особливості. Сортове зерно, зібране із сортових ділянок, оформляється вищезазначеними первинними документами з використанням методики обліку зерна. Але, на всіх первинних документах робиться помітки про те, що зерно дійсно є сортовим. Перед засипанням до комори його очищають, зважують і записують у Шнурову книгу обліку насіння.

При відправці такого зерна на хлібоприймальний пункт крім товарно-транспортної накладної агроном обов'язково виписує Сортове свідоцтво, яке крім нього підписує керівник підприємства та комірник.

Документи по обліку витрат праці відображають проведені трудові витрати на виконання конкретних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур і нараховану за це оплату.

У сільськогосподарському підприємстві основним документом для нарахування оплати праці працівникам зайнятим на механізованих роботах, є Облікові листи тракториста-машиніста (форми № 67г, № 67б). При використання Облікового листа для обліку праці комбайнерів до нього додається другий екземпляр Реєстру на вивезення продукції з поля. На підприємстві первинним документом для обліку немеханізованих робіт є Облікові листи праці та виконаних робіт (форми № 66 і 66а). Крім того застосовується і Книжка бригадира з обліку праці та виконаних робіт (форма №65).

Також підставою для нарахування оплати праці працівників досліджуваного підприємства є Наряд на відрядну роботу (форми № 70 і 70а), який складають окремо на кожен вид робіт. Якщо одну роботу виконують декілька працівників, то виписується наряд для бригади, а якщо один працівник - індивідуальний наряд. Наряд виписують строком до одного місяця в одному екземплярі. У ньому відображають виконані роботи. Послуги вантажного автотранспорту для зерновиробництва списують на підставі Дорожнього листа вантажного автомобіля (форма № 2), який видають водієві тільки на один день або на зміну, за умови здачі ним попереднього. Витрати на транспортні роботи тракторів списують на підставі Дорожнього листа трактора (форма № 68). Основними для обліку послуг гужового транспорту є Облікові листи праці та виконаних робіт (форма 66а) окремим працівникам зайнятим на кінно-ручних роботах.

Дані документів по обліку витрат праці групують по кожному працівнику для нарахування і виплати заробітної плати. Одночасно їх систематизують по об'єктах обліку витрат - видах робіт і культурах. Для цього складають нагромаджувальні документи: журнал обліку робіт і затрат (форма № 37), накопичувальну відомість обліку використання машинно-тракторного парку (форма № 37а). Підсумки з даного документу в кінці місяця використовують для заповнення виробничих звітів.

Документи по обліку предметів праці підтверджують витрачання в рослинництві різних матеріальних цінностей: насіння, добрив, малоцінних предметів тощо. За витратами предметів праці у КСП “Сонячне” до таких документів належать:

- Акт витрати насіння і садивного матеріалу (форми № 119, ВЗСГ - 4) - списання на посів насіння і садивного матеріалу;

- Акт про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів (форма № 118) - списання після їх внесення;

- Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма № ВЗСГ - 3)

- Акт на списання виробничого і господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношуваних предметів, спецодягу (форма № 126) - списання дрібного інвентарю та МШП;

- Акт на списання виробничого і господарського інвентарю (форма № ВЗСГ - 5);

- Лімітно-забірна картка на отримання матеріальних цінностей (форма № 117, ВЗСГ - 1), а на отримання запасних частин - форма № ВЗСГ - 2;

- Накладна внутрігосподарського призначення (форми № 87, ВЗСГ - 8) тощо.

У КСП “Сонячне” насіння та садивний матеріал відпускають у межах встановлених норм за лімітно-забірними картами, накладними внутрішньогосподарського призначення та іншими документами. Основою для списання насіння з підзвіту після завершення сівби є Акт на списання насіння і садивного матеріалу. Затверджений керівником підприємства акт передається до бухгалтерії разом з іншими документами та є підставою для записів до Журналу обліку робіт і витрат, і Звіту про рух матеріальних цінностей.

Вартість робіт і послуг наданих сторонніми організаціями досліджуване господарство відносить на об'єкти обліку виробництва за рахунками-фактурами. Витрати на експлуатацію власного вантажного автотранспорту, послуги гужового транспорту попередньо групують у відповідних нагромаджувальних відомостях, складених на підставі відповідних дорожніх листів, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці й виконаних робіт та ін. Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять на відповідні об'єкти обліку, на підставі нагромаджувальних відомостей.

У КСП “Сонячне” дані первинних документів, у кінці місяця систематизують у Звітах про рух матеріальних цінностей (форма № 121) і разом з відповідними накладними передають до бухгалтерії. Після цього роблять відповідні записи про витрачання матеріальних цінностей у відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

Сільськогосподарське підприємство для віднесення на затрати зерновиробництва витрат засобів праці використовує розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами (форми № 10.2.5 с.-г., 10.2.6 с.-г., 10.2.7 с.-г., 10.2.8 с.-г.). Амортизацію основних засобів, які використовуються в основних галузях сільськогосподарського виробництва визначають у відповідних розрахунках амортизаційних відрахувань та включають до виробничих витрат на підставі відомостей нарахування амортизаційних відрахувань.

Транспортні витрати зерновиробництва відображають на підставі даних Дорожніх листів вантажного автомобіля, згрупованих у накопичувальній відомості роботи вантажного автотранспорту (форма № 38), Дорожніх листів трактора (форма № 68). Витрати на перевезення вантажів найманим автотранспортом відносять на об'єкти обліку зерновиробництва на підставі Товарно-транспортних накладних (форма № 1-т) та Рахунків-фактур (форма № 868).

У досліджуваному господарстві до складу інших витрат включають страхові платежі, які відносять на об'єкти обліку зерновиробництва на підставі

Карток-розрахунків.

Використану воду для вирощування зернових у КСП “Сонячне” списують за собівартістю 1 куб. м води згідно із Звітом про водопостачання, а електроенергію - за фактичною вартістю отримання на підставі Звіту про використання електроенергії.

Сировину й матеріали на потреби виробництва видають за накладними (форма № 17), лімітно-забірними картками на отримання матеріальних цінностей (форми № 117, ВЗСГ - 1). Звіт бригадира є підставою для розрахунків обсягу виробництва та розрахунку собівартості продукції.

Облік інших витрат ведуть переважно на основі рахунків та інших документів відповідних організацій, установ і підприємств, довідок бухгалтерії та звітів про рух матеріальних цінностей. Систематизацію даних здійснюють переважно у різних відомостях, звідки їх переносять до реєстрів аналітичного обліку.

Розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва проводять на підставі відповідних розрахунків, які оформляються довідками бухгалтерії.

Як бачимо, важливим об'єктом первинного обліку є своєчасний і повний облік надходження врожаю зернових.

Оприбуткування зерна при зборі врожаю проводиться в початковій бункерній масі.

Після сортування і сушіння зерна, його втрати, що викликані первинною доробкою (відходи, що не використовуються - так званні "мертві"), втрати вологи та тому подібне) списуються на підставі Актів на сортування і сушку продукції рослинництва. Крім того, ведеться окремо облік зерно відходів.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік витрат та виходу продукції зерновиробництва

Організація аналітичного і синтетичного обліку виробництва зерна передбачає відображення витрат у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. У КСП “Сонячне” витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно із визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витратами не визнаються платежі за договорами комісії, попередня (авансова) оплата, погашення одержаних позик та ін.

Об'єктами обліку витрат у рослинництві є окремі сільськогосподарські культури або їх групи, а також виконані роботи в незавершеному виробництві (витрати під урожай наступного року: оранка на зяб, лущення, внесення добрив, снігозатримання, чорні пари тощо).

У досліджуваному господарстві КСП "Сонячне" облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться на рахунку 23 “Виробництво”, субрахунку

231 “Рослинництво”. Цей рахунок балансовий, активний, операційний, калькуляційний. За дебетом обліковують збирання витрат, а за кредитом - вироблену продукцію, тобто, суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (в дебет рахунку 90).

КСП “Сонячне” аналітичний облік за рахунком 23 “Виробництво” веде за видами виробництв і видами або групами продукції, що виробляється. Аналітичний облік витрат і виходу продукції зерновиробництва ведуть за встановленою номенклатурою об'єктів. За дебетом кожного аналітичного рахунку відображають витрати на виробництво, а за кредитом - вихід продукції.

Облік витрат зерновиробництва здійснюють за встановленою номенклатурою статей. Згідно з положеннями Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств сюди відносять такі статті:

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- насіння та посадковий матеріал;

- паливо та мастильні матеріали;

- добрива;

- засоби захисту рослин;

- роботи та послуги;

- витрати на ремонт необоротних активів;

- інші витрати на утримання основних засобів;

- інші витрати;

- непродуктивні витрати (в обліку);

- загальновиробничі витрати [33].

У КСП “Сонячне” до статті “Витрати на оплату праці” відносять основну та додаткову оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі зерновиробництва. На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість виконаних робіт, своєчасне і якісне збирання врожаю, надбавки трактористам за класність та інші доплати, які включають до заробітної плати працівників рослинництва. За цією статтею враховують також натуральну оплату працівникам рослинництва. Дебетують субрахунок 231, кредитують субрахунок 661.

У статті “Відрахування на соціальні заходи” досліджуване господарство відображає внески в установленому розмірі органам соціального страхування і до Пенсійного фонду від оплати працівників, зайнятих на вирощуванні зернових культур. Дебетують субрахунок 231, а кредитують рахунок 65.

До статті “Насіння та посадковий матеріал” у КСП “Сонячне” включають вартість насіння зернових власного виробництва та придбаного, що використане для посіву відповідних зернових культур. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунок 208. Витрати на підготовку насіння зернових до посіву (протруювання, сортування та ін.), навантаження та транспортування його до місця посіву не включаються у вартість насіння зернових, а відносяться на виробництво певної зернової культури за відповідними статтями.

За статтею “Паливо і мастильні матеріали” у господарстві відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість і вартість мастил.

До статті “Добрива” у КСП “Сонячне” включаються витрати на внесені в грунт під зернові культури органічні (гній, торф тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива. Дебетують субрахунок 231 і кредитують субрахунок 208. Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби, вивезення на поле і внесення в ґрунт списують на конкретну зернову культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і в дану статтю не включаються.

Колективне підприємство до статті “Засоби захисту рослин” включає вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів та інших хімічних і біологічних засобів, що використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами зернових рослин. На їх вартість дебетують субрахунок 231, а кредитують субрахунок 208.

У статтю “Роботи та послуги” КСП “Сонячне” відносить витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами. Сюди включають вартість послуг транспорту. Дебетують субрахунок 231, кредитують рахунки 23, 63, 68. На цю ж статтю відносять вартість електро- та тепло-енергії, використаної на виробничі потреби при вирощуванні зернових культур та їх груп, при цьому кредитують рахунок 23.

Витрати на утримання основних засобів досліджуваного підприємства, включаючи орендну плату, обліковуються на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” і відносяться на собівартість продукції окремих зернових культур. Розподіл витрат відбувається наступним чином, тракторів - пропорційно обсягу виконаних ними механізованих тракторних та будівельних робіт (в умовних еталонних гектарах); ґрунтообробних машин - пропорційно обробленим площам, зайнятим певними зерновими культурами; сівалок - пропорційно площі посіву зернових культур; технічних засобів для збирання врожаю - прямо або пропорційно зібраній площі певних зернових культур; машин для внесення в грунт добрив - пропорційно фізичній масі внесених добрив. Загальновиробничі витрати розподіляють на об'єкти обліку витрат зернових пропорційно до загальної суми витрат без вартості насіння. Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розподіл загальновиробничих витрат по об'єктах обліку зернових у КСП “Сонячне” Миколаївського району за 2010 р.

№ п/п	Об'єкти обліку	База розподілу (сума витрат без вартості насіння), грн	Коефіцієнт розподілу	Загально виробничі витрати	Кореспонденція рахунків
					Дт	Кт
1	Пар	1033	0,007	7,23	231/1	911
2	Оранка зябу	123001	0,007	861,0	231/1	911
3	Озима пшениця	257760	0,007	1804,32	231/1	911
4	Ячмінь озимий	79028	0,007	553,2	231/1	911
5	Ячмінь ярий	36909	0,007	258,36	231/1	911

У статті “Інші витрати” відображають витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної зернової продукції і не включені ні до однієї з вищенаведених статей, а саме вартість спецодягу і спецвзуття, що видають працівникам; платежі за страхування майна, урожаю зернових культур; інші витрати, що включаються у собівартість продукції зернових і не віднесені до вищеназваних статей витрат.

При здійсненні витрат дебетують рахунок 23, а кредитують різні рахунки, залежно від витрат (матеріальні, розрахункові та інші рахунки). Готову продукцію оприбутковують з кредиту рахунку 23 в дебет рахунку 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”. Продукцію оприбутковують протягом року за плановою собівартістю, яка коригується в кінці року до фактичної. Якщо фактична собівартість була менша за планову, то сторнується дебет 27 і кредит 23 рахунку на суму перевищення. А коли фактична собівартість була більшою за планову, то робиться запис за дебетом 27 і кредитом 23 рахунків на суму, яка зрівняє планову собівартість з фактичною. Інформацію з документів по виходу продукції зернових включають у Звіт про рух матеріальних цінностей (форма №121) і записують у книгу обліку виробництва.

У КСП “Сонячне” синтетичний облік витрат і виходу продукції зернових здійснюють на активному, калькуляційному рахунку другого порядку 231/1 “Зерновиробництво” За дебетом рахунка 231/1 відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати (загальновиробничі витрати), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості зернових ( табл. 3.2 ).

Аналітичний облік зернових ведуть по об'єктах, якими є зернові культури чи їх групи. Об'єкти обліку зернових визначено у досліджуваному господарстві, виходячи з умов господарювання. Аналітичні рахунки відкривають у виробничому звіті. Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року.

Досліджуване господарство аналітичний облік витрат і виходу продукції зернових здійснює у Виробничих звітах. Їх складає кожен структурний підрозділ щомісяця на підставі даних первинних і накопичувальних документів. Таким чином спрощується процес перевірки правильності проведених записів, а підрахунок витрат прямо поєднується з системою бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.2

Журнал реєстрації господарських операцій з обліку витрат і виходу продукції зерновиробництва у КСП “Сонячне” (витяг)

Зміст господарської операції	Первинні документи	Кореспонденція рахунків	Сума, грн
		Дт	Кт
1. Списано матеріальні цінності на виробництво озимої пшениці: - нафтопродукти; - насіння та посадковий матеріал	Лімітно-забірна картка, Накладна внутрішньгосподарського призначення	231/1 231/1	203 27	142800 59200
2. Списано витрати по с.-г. культурах, переораних на зелене добриво під озиму пшеницю	Бухгалтерська довідка	231/1	231	17000
3. Виконано роботи власними виробництвами під час виробництва озимої пшениці	Дорожній лист	231/1	234	97300
4. Гній від робочих коней внесено під озиму пшеницю	Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів	231/1	232	23000
5. Списано витрати МТП на озиму пшеницю	Обліковий лист праці і виконаних робіт	231/1	915	60000
6. Списано загальновиробничі витрати на озиму пшеницю в порядку їх розподілу	Бухгалтерська довідка	231/1	91	103200
7. Нараховано підрядному підприємству за виконані роботи по вирощуванню озимої пшениці	Рахунок-фактура	231/1	631	47700
8. Нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне і соціальне страхування по оплаті праці в рослинництві (озима пшениця)	Розрахунково-платіжна відомість	231/1	65	3600
9. Нараховано оплату праці за виконані роботи працівникам зайнятим на виробництві пшениці озимої	Обліковий лист тракториста-машиніста	231/1	661	22200
10. Нараховано знос (амортизацію) по основних засобах, що використовуються в рослинництві (озима пшениця)	Розрахунок амортизаційних відрахувань	231/1	131	51900
11. Оприбутковано озиму пшеницю від урожаю	Реєстр відправлення зерна та іншої продукції з поля	271	231/1	524700
12. Коригування планової собівартості озимої пшениці до рівня фактичної	Бухгалтерська довідка	271 901	231 231	21800 21800

Для ведення аналітичного обліку витрат і виходу продукції зернових упродовж року КСП “Сонячне” використовує Книгу обліку витрат виробництва. У ній записують підсумкові дані про витрати місячних Виробничих звітів. У Виробничому звіті та Книзі обліку витрат виробництва групують витрати рослинництва за об'єктами обліку (культурами, групами культур) у розрізі встановленої номенклатури статей витрат. Синтетичний облік витрат і виходу продукції зернових сільськогосподарське підприємство КСП "Сонячне" веде в Журналі-ордері по рахунку 23, до якого переносять підсумки виробничих звітів за місяцями року із деталізацією сум за синтетичними рахунками. Вказану роботу виконує бухгалтер по рослинництву під контролем головного бухгалтера.

Дані первинних документів про кількість одержаного врожаю зернових в розрізі культур, сортів і виробничих підрозділів узагальнюють у зведених документах. Вони слугують підставою для складання Виробничого звіту з рослинництва. У виробничому звіті передбачено витрати показувати за елементами з кредиту кореспондуючих рахунків. В принципі, підрахунок витрат за кореспондуючими рахунками, а не групування їх за статтями, є логічним.

Таким чином спрощується процес перевірки правильності проведених записів, а підрахунок витрат прямо поєднується з системою бухгалтерського обліку.

Господарські операції з обліку витрат і виходу продукції зернових наведено в таблиці 3.2.

3.3 Шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції зерновиробництва

Вивчення і критична оцінка бухгалтерського обліку витрат і виходу продукції зерновиробництва в КСП “Сонячне” дозволили виявити ряд суттєвих недоліків. Тому, для вдосконалення обліку слід вжити деяких заходів.

При переході до ринкових відносин надана господарча самостійність спонукає підприємство шукати шляхи збільшення ефективності управління виробництва та вдосконалення обліку господарських процесів. Одним з них є організація автоматизованого обліку, що окрім оперативності одержання інформації надає нові комунікаційні можливості.

Мотивами впровадження комп'ютеризованого обліку є великі витрати при централізованій формі обробки інформації, моральне та фізичне старіння технічних засобів ведення обліку в господарствах, необхідність застосування управлінського обліку для прийняття ефективних і своєчасних управлінських рішень в системі оперативного і стратегічного менеджменту. Досягти цього під час використання застарілих форм бухгалтерського обліку не можливо на сьогоднішній день.

Намір керівництва досліджуванного господарства КСП "Сонячне" у автоматизації обліку не повинна бути заснована на моді. Йому необхідно чітко уявляти ті вигоди та труднощі, які вони зустрінуть при автоматизації обліку. Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетворюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах бухгалтерського обліку вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових даних, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами.

В таблиці 3.3 наведено переваги обробки первинної інформації автоматизованим шляхом порівнянно з паперовими носіями. Як бачимо, паперовий спосіб обробки облікової інформації має певний ряд недоліків, які ускладнють і вимагають значних витрат праці, натомість автоматизований облік дозволить цього уникнути.

Таблиця 3.3

Переваги автоматизованої форми обробки первинної інформації з обліку витрат і виходу продукції зерновиробництва

Елемент бухгалтерської технології	Спосіб обробки облікової інформації
	Паперовий	Автоматизований
1. Тип носіїв первинної інформації	Паперові носії первинної інформації	Електронні (магнітні, оптичні) носії первинної інформації: електронні первинні документи, смарт-картки, штрихові коди
2. Проектування та створення форм первинних документів	Конструювання паперових форм первинних документів з урахуванням відповідних стандартів, використання готових бланків документів	За допомогою програмних засобів можливе створення двох форм кожного первинного документа:для введення необхідних реквізитів і для роздруковування
3. Встановлення порядку здійснення записів у первинних документах	Розробка інструкцій і заповнення первинних документів	Заповнення документів відбувається відповідно до алгоритму з автоматичним розрахунком ряду реквізитів та контролем за правильністю їх введення
4. Виписування первинних документів	Ручне виписування документів, після цього - передача їх до бухгалтерії та обробка	Створення електронних документів під час здійснення господарських операцій та одночасна їх обробка і накопичення

У КСП “Сонячне” Миколаївського району доцільно було б застосувати програму комплексної автоматизації бухгалтерського обліку “1 С: Бухгалтерія 8.0 для України”. Проведемо економічне обґрунтування запровадження цієї програми в господарстві на прикладі розрахункової таблиці 3.4.

Як свідчать дані таблиці 3.4 економічний ефект від використання Програми 1 С: Бухгалтерія за перший рік буде позитивним і становитиме - 10327 грн, а це означає, що КСП “Сонячне” зменшить свої витрати на здійснення обліку за рахунок скорочення чисельності бухгалтерів, якщо запровадить дану програму. Інформаційне забезпечення цього виду обліку базується на даних первинних документів, які вже є в господарстві. Програма самостійно формує, наприклад, прибуткові та видаткові касові ордери, журнали реєстрації

Таблиця 3.4 Економічне обґрунтування запровадження Програми 1 С:

Бухгалтерія в КСП “Сонячне” Миколаївського району

Показники	Сума, грн.
1С: Бухгалтерія 8.0 мережа + Конфігурація “Бухгалтерський облік для України” ( відповідно до прайс-листу Компанії АртСофт)	2592
Навчання працівників бухгалтерії господарства (30 грн. за годину х 6 годин х 5 днів = 900,00 грн.)	900
Обслуговування та налагодження програми 10 %	259,2
Разом:	3751,2
Вивільнення одного бухгалтера (900 грн. х 12 = 10800,00 грн + 10800,00 х 30,36 % / 100 = грн. )	14078,88
Економічний ефект від запровадження Програми 1С: Бухгалтерія	+ 10327

прибуткових і видаткових касових ордерів ін. Програма дозволяє вводити проводки вручну та автоматизовано за допомогою режимів “Типові операції” і “Документи та розрахунки”. В останньому випадку при введені первинного документа можуть автоматично формуватись одна або декілька проводок.

Якщо вводить проводки недосвідчений бухгалтер, то можна використовувати контроль проводок: при введенні некоректної проводки програма попередить бухгалтера про це. При роботі з програмою можна формувати як бухгалтерську, так і статистичну звітність. При цьому необхідні коди можуть зберігатись у параметрах програми.

Аналітичні рахунки у програмі організовані у вигляді багаторівневих списків - субконто, при введені будь-якого нового субконто відбувається автоматичне кодування. Окрім звітної інформації програма 1 С: Бухгалтерія дозволяє отримати оперативні дані з аналізу будь-якого рахунка на будь-який момент часу.

На будь-які зміни в законодавстві бухгалтер може налагодити цю програму повністю самостійно. Всі програми фірми 1 С: Бухгалтерія продаються адаптованими, тобто в цю адаптацію входять План рахунків, форми звітності (баланс, різні декларації та інше), деякі засоби автоматизованого введення проводок (декілька типових операцій, документів та розрахунків).

Якщо питання залучення фахівців та придбання комп'ютерів вирішуються досить легко, то вибір програмних засобів - це складна проблема. Часто вибір програмних засобів визначає вимоги до рівня знань фахівця та типу комп'ютеру. Окрім того, вибір програмних засобів повинен відображати концептуальний підхід керівництва підприємства з організації автоматизованого обліку.

Характеристики комп'ютерів в основному визначаються обсягом обліку на сільськогосподарському підприємстві (який впливає на вибір типу процесора) та середовищем використання (DOS, Windows), які пред'являє визначені вимоги до об'єму оперативної пам'яті. Якщо вибирати іншу програму то необхідно керуватись такими вимогами, що пред'являють до програмно-технічного комплексу (далі - ПТК).

Програма повинна забезпечувати роботу з однією інформаційною базою, яка надає дані не тільки складання бухгалтерської звітності, але й для статистичної, аналізу моделювання економічних процесів; накопичувати дані, що торкаються як управлінського обліку так і фінансового.

Програма повинна вирішувати питання автоматизації всіх розділів обліку:

1. Адаптивність - програма повинна настроюватись бухгалтером на будь-які зміни законодавства. вона не має бути “прив'язана” до програміста;

2. Швидкість роботи - ПТК повинен забезпечити сприйнятливу швидкість обробки даних з визначеним запасом (на перспективу);

3. Перспективність - програма повинна працювати у багатоцільових системах типу Windows, у тому числі у мережі. Архітектура програми повинна дозволяти виконувати SQL запити до її бази даних;

4. Підтримка (або супровід програмного продукту);

5.Ціна - серед програм з рівними можливостями слід обирати найбільш дешеву.

Окремо слід виділити можливість ПТК використовувати систему електронних платежів та глобальні мережі.

Впровадження автоматизованого обліку надасть можливість господарству найкращим чином організувати управлінський облік. При порівнянні нормативних показників з фактичними даними можна вчасно виявити перевитрати продукції. Інша перевага використання автоматизованого обліку - це скорочення чисельності працівників бухгалтерії. Це також дозволяє використовувати систему електронних платежів, глобальні мережі для реалізації своєї продукції.

Крім того, інформаційне забезпечення бухгалтерії є найбільш важливим фактором успішності діяльності і ефективності обліку. Володіння найсвіжішою і доречнішою інформацією є необхідністю на будь-якому підприємстві. Безперечно, серед великої кількості професійних видань кожен зможе обрати найбільш зручне і корисне для умов діяльності певного підприємства. Керівник, в свою чергу, має приділити належну увагу і фінансове забезпечення з тим, щоб працівники бухгалтерії вчасно отримували такі видання, дізнаючись про найменші зміни в методиці обліку чи законодавстві. Серед широко використовуваних видань можна назвати: “Бухгалтерія в сільському господарстві”, “Бухгалтерський облік і аудит”, “Баланс-Агро”, “Все про бухгалтерський облік”, “Дебет-Кредит” та інші.

Хотілося б також додати, що джерела інформації не обмежуються періодичними виданнями, в сучасних умовах ця база набагато ширша. Великі можливості дає використання мережі Інтернет. Багато періодичних видань існують також в електронному варіанті, більшість яких крім того, безкоштовна. Не можна переоцінити корисність новин ДПАУ, Державний комітет статистики України, райдержадміністрацій. На офіційному сайті Верховної Ради розміщено повну законодавчу базу чинних документів зі змінами, пошук яких, за назвами чи ключовими словами, займає мінімум часу. Крім того для будь-якого бухгалтера важливо бути в курсі останніх подій, підвищувати кваліфікацію, участь в семінарах при цьому є незамінною. Всі ці джерела інформації, особливо комплексне їх використання значно економлять час і є реальним шляхом вдосконалення обліку витрат і виходу продукції зерновиробництва в КСП “Сонячне”.

На нашу думку, для обліку виробництва продукції зерновиробництва в КСП “Сонячне” є можливість застосувати метод “стандарт-кост”, при якому прямі витрати нагромаджуються безпосередньо на субрахунку 231/1 “Зерновиробництво”, а непрямі (розподіляємі) - на окремих рахунках. До них відносяться загальновиробничі витрати, витрати на утримання основних засобів (включаючи амортизацію), витрати на ремонт необоротних активів зерно виробничого призначення, витрати на зрошення, оренду земельних та майнових паїв, оренду інших об'єктів.

Сезонний характер зерновиробництва обумовлює те, що співвідношення між розміром прямих і непрямих (розподіляємих) витрат зерновиробництва по місяцях різко коливається. Досліджуване господарство у січні-лютому має лише непрямі витрати зерновиробництва. Така ситуація свідчить проте, що фактичні суми загальновиробничих витрат зерновиробництва не можна щомісяця відносити на об'єкти обліку, бо відсутня навіть база для їх розподілу. Тому, по планових розрахунках на рік на підприємстві доцільно встановити нормативну ставку розподіляємих витрат у відсотках до прямих витрат. По ній без записів на бухгалтерських рахунках в управлінському обліку потрібно враховувати непрямі витрати. Така методика обліку дозволить постійно мати інформацію про розмір витрат по об'єктах обліку і орієнтований рівень собівартості продукції зерновиробництва в період її оприбуткування від урожаю, а не в кінці року, що необхідно для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Отже, запропоновані шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції зерновиробництва в КСП “Сонячне”, будемо сподіватися, принесуть бажаних результатів та покращать діяльність підприємства.

Розділ 4. Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна

4.1 Резерви збільшення обсягів виробництва і підвищення ефективності зерновиробництва

Виробництво зерна з високими якісними показниками в достатній кількості має вирішальне значення в забезпеченні населення України продовольством, підвищенні матеріального рівня життя людей і піднесенні ефективності зерновиробництва. Раніше цю проблему розв'язували, в основ- ному, завдяки ефективному використанню наявних ресурсів традиційних озимих та ярих сортів пшениці. За розрахунками науково-дослідних установ НААН України збільшення урожайності озимої пшениці з 3 до 5,5 тонн на гектар дає змогу зменшити собівартість одиниці продукції на 55%.

Як показує світовий досвід та досвід кращих зерновиробницьких підприємств України, найважливішим фактором зростання врожайності зернових культур є впровадження створених селекціонерами нових високоврожайних сортів. За однакових умов забезпеченості виробничими ресурсами нові сорти зернових культур дають на третину продукції більше, ніж старі.

Дослідження науково-дослідних установ свідчать, що нові сорти озимої пшениці дозволяють при дотриманні всіх елементів технології одержувати урожайність на 33 % більшу, ніж середня й на 89 % ніж старі сорти, а озимого ячменю відповідно на 28 і 56 %. За останні десять років у середньому недобір зерна в Україні через використання старих сортів становив понад 2,5 млн тонн, а їхня питома в структурі зернових збільшилася до 40 %.

Науково-дослідні установи НААН України в останні роки запропонували зерновиробникам південного Степу України певні нові сорти озимої пшениці, а саме: сорт Турунчук - ( заявник - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насинезнавства та сортовивчення НААНУ ). Сорт низькорослий, зимостійкість вища за середню - підвищена. Не вилягає, не осипається. Посухостійкий і за роки випробування в зоні Степу середня врожайність становила 63,4 ц/га. Прибавка до національного стандарту - 2,5 ц/га. Максимальний урожай сорту - 99 ц/га; сорт Дюк того ж самого заявника - зимостійкість підвищена, посухостійкий, не осипається і не вилягає. Середня врожайність за роки випробування в зоні Степу - 63,2 ц/га. Максимальний урожай сорту - 96 ц/га. Внесено до Державного реєстру сортів рослин та рекомендовано для вирощування в зоні Степу[ 19 ].

За даними наукових установ та кращих господарств нові сорти озимої пшениці Ліона, Фаворитка, Журавка Одеська, Шестопалівська у 2008 році у виробничих умовах забезпечили урожайність на рівні 70 - 80 ц/га, а Володарка, Білосніжка, Богдана, Голубка Одеська - 80 - 85 ц/га та Лебідка Одеська - понад 100 центнерів з гектара. Урожайність нових сортів ярого ячменю Еней, Санктрум, Геліос і Набат - склала від 40 до 45 ц з гектара посівів [ 26 ].

Останнім часом вітчизняні селекціонери створили нові форми пшениці, а саме: сорти-дворучки, які можуть стати надійною допомогою в збільшенні виробництва продовольчого зерна з високими показниками якості. Ці сорти мають властивість швидко адаптуватися і добре рости та розвиватися як за осіннього, так і за весняного висівання. Тому їх ще називають перехідними, альтернативними, факультативними ярими, факультативними озимими, зимуючими.

На запити й нагальні потреби виробництва в Інституті фізіології рослин і генетики в кінці минулого століття розпочато селекцію і вперше в Україні створено сорти пшениці-дворучки Хуторянка, Зимоярка і Бірюза. Після успішного екологічного випробування, в 2004 році їх передано в державне випробування. Сьогодні перші два сорти вже занесено до державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. З них за деякими показниками сорт Хуторянка кращій, особливо для південного Степу.

Сорт Хуторянка - високоврожайний, високо інтенсивного типу, лідер за врожайністю серед зареєстрованих типово ярих сортів пшениці. За осінньої сівби врожайність становила (за даними держвипробування) 65,8 ц/га, що вище за національні стандарти (сорт Подолянка) на 4,5 ц/га, за весняного висіву - 48 ц/га, або на 1,2 ц/га вища за показники стандартів. Сорт має добру посухостійкість, а стійкість до вилягання висока.

Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі. Зерно містить 13,6 - 14,2 % білка, 27,9 - 29,9 % - сирої клейковини. Сорт зараховано до цінних пшениць, має здатність формувати сильне зерно і це дуже важливо на сучасному етапі, коли в Україні зменшилися валові збори озимої пшениці з високими якісними показниками, а в світі зростає на неї попит [50].

Для одержання стійких великих врожаїв доброякісного зерна важливо враховувати можливість конкретного ґрунтово-кліматичного району, поля і сорту, послідовно підтримувати родючість ґрунту. При вирощуванні це можливо забезпечити лише на основі інтенсифікації виробництва. До того ж важливим є послідовний, комплексний підхід до її здійснення.

За твердженням науковців Інституту землеробства південного регіону НААНУ, на Півдні України землеробство ведеться у досить складних умовах недостатнього зволоження. Волога тут є головним лімітуючим чинником, від якого залежить урожай сільськогосподарських культур.

Проте аналіз даних Херсонської метеостанції, що здійснили науковці згаданої раніше установи, свідчить, що у середньому за 1972 - 2006 роки кількість опадів зросла у порівнянні з аналогічним показником за 1882 - 1971 роки на 105,4 мм і досягла 452,7 мм. Гідротермічний коефіцієнт, розрахований за березень - червень, зріс від 0,7 до 0,9.

Дослідження показали, що в цій зоні основні запаси вологи в грунті на посівах озимої пшениці накопичуються в осінньо-зимовий період. Кількість опадів, які випадають в цей період, цілком достатня для накопичення в грунті 170 - 180 мм доступної вологи. Втім, за твердженням науковців, фактично в цей період грунт поглинає дуже малу кількість опадів. Так, із 196 мм, які випали за осінньо-зимовий період ( у середньому за останні 42 роки спостережень), у посівах пшениці після кукурудзи на силос у шарі грунту 0 - 100 см води вбиралося 83 мм, по пару - 40, а в умовах зрошення - 31 мм. Отже, грунт поглинув усього, відповідно, 42, 20 і 16 %. Решта опадів ( 58 - 84 %), імовірно збігла в низини, частина випарувалася або вимерзла, тобто втрачена.

Розрахунки свідчать: втрати вологи опадів за цей період становлять 80 - 160 мм, чого було б достатньо для того, щоб виростити додаткові 10 - 20 центнерів зерна пшениці. Для посушливої зони, якою є і Миколаївська область, такі великі втрати вологи неприпустимі, бо це, за суттю, втрачений урожай зерна.

Науковці стверджують, що для збільшення здатності ґрунту вбирати вологу опадів слід підвищити його агрофізичні властивості: вносити гній, подрібнену солому, стебла кукурудзи та інші органічні рештки, освоювати відповідні сівозміни, вдосконалювати способи його обробітку тощо [36].

Підвищення економічної ефективності виробництва зерна передбачає збільшення обсягів його виробництва та поліпшення його якості. Досягнення останнього шляхом інтенсифікації зерновиробництва на основі внесення в оптимальні строки (коли рослині потрібно) раціональної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів стійких до дефіциту вологи, до хвороб і шкідників високоврожайних сортів і гібридів, інтенсивних ресурсозберігаючих технологій і високопродуктивної техніки.

Дослідження наукових установ НААНУ свідчать, що у середньому по Україні при внесенні під озимі зернові культури мінеральних добрив у кіль- кості 194 кг діючої речовини на 1 гектар посіву їз співвідношення N75 P 69 K50 приріст урожаю зерна на 1 кг добрив становить 4,3 кг. Одна гривня витрат на мінеральні добрива, дає 5 гривень прибутку від реалізації додатково одержаного зерна.

Одним з резервів збільшення валових зборів є розміщення зернових культур по найбільш сприятливих попередниках. Це, насамперед, не потребує додаткових витрат. В господарстві необхідно розширити посіви пшениці по чорних парах, багаторічних травах, які накопичують азот і вологу в ґрунті. За інших рівних умов цього достатньо для формування врожайності зерна у 40 - 45 ц/га навіть без внесення мінеральних добрив. Доречи, такий попередник для озимої пшениці, як багаторічні бобові трави, дає більше можливостей за інших рівних умов одержувати більш високоякісне зерно.