Фінансово-господарська діяльність ТОВ "Чернівці Поліхімбуд"

за рахунок введення в дію об'єктів капітальних вкладень, децентралізованих джерел фінансування;

за рахунок індексації необоротних активів у зв'язку з інфляцією.

Основними цілями збільшення статутного капіталу підприємств є:

мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів;

поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства;

модернізація чи розширення виробництва;

поглинання чи придбання контрольного пакета інших підприємств;

досягнення інших цілей.

Важливими складовими власного капіталу є резерви, які можуть бути сформовані у формі додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок чистого прибутку). Резервний капітал - це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами.

У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як двадцять п'ять відсотків статутного капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства. Нажаль на ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» не створений резервний фонд.

Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:

покриття збитків суб'єкта господарювання;

виплата боргів у разі ліквідації підприємства;

виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);

Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку, які залишаються у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу. Нерозподілений прибуток (збиток) може включати реінвестований у підприємство прибуток звітного і минулих періодів. ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» є прибутковим підприємством, а тому в нього наявний нерозподілений прибуток, що в кінці 2011 року склав суму 70 тис. грн. і є важливим джерелом фінансування підприємства.

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал - дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Розглянемо детальніше склад та структуру власного капіталу підприємства, використавши дані Балансу за 2010 та 2011 роки (додатки 10, 11). Для цього складемо таблицю 3.1.



Таблиця 3.1 - Склад та структура власного капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Назва показника	На кінець року, тис. грн.	Відхилення, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення, %
	2010 рік	2011 рік		2010 рік	2011 рік
1	2	3	4	5	6	7
Статутний капітал	28685	28685	0	1628,0	1349,2	-278,8
Пайовий капітал	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Додатковий капітал	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Інший додатковий капітал	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Резервний капітал	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	280	70	-210	15,9	3,3	-12,6
Вилучений капітал	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Сума власного капіталу	1762	2126	364	100	100	0

Як ми бачимо з таблиці 3.1, питома вага статутного капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» в 2010 році становила 1628 %, а в 2011 році зменшилась на 278,8 % і становила 1349,2 %, хоча сама сума залишилась незмінною. Це відбулось за рахунок зменшення сум неоплаченого капіталу та нерозподіленого прибутку. Сума нерозподіленого прибутку зменшилась на 210 тис. грн.. і становила 70 тис. грн.. або 3,3 %. Зменшилась сума неоплаченого капіталу на 154 тис. грн. і в 2011 році становила 26489 тис. грн..

При виборі схеми формування структури власного капіталу та вибору джерел його фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів. Проте, використання власного капіталу як джерела фінансування має свої переваги та недоліки. Переваги власного капіталу:

- власний капітал є фінансовою основою підприємства;

- залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

- власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліками власного капіталу є:

- обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його життєвого циклу;

- висока вартість;

- неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності підприємства над економічною рентабельністю.

Серед недоліків значне місце посідає висока вартість капіталу. Позичковий капітал оцінюється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників як дивіденди. Вартість сформованого власного капіталу розраховується із обсягу чистого доходу власників, що залишається в його розпорядженні після покриття всіх витраті формування необхідних:

(3.1)

де ЧДВ - обсяг чистого доходу власників;

- середньорічна сума власного капіталу.

Розрахунок вартості власного капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд», ми здійснити не можемо, так як відсутні дивіденди.



Таблиця 3.2 - Динаміка показників ефективності використання капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки %

Показники	За попередній період	За звітний період	Відхилення(+,-)
Рентабельність капіталу	-10,8	8,9	19,7
Рентабельність позикового капіталу	-277,7	105,8	383,5
Рентабельність власного капіталу	-11,2	9,6	20,8

Згідно проведеного вище аналізу бачимо, що протягом 2010 - 2011 років рентабельність капіталу зросла на 19,7 %, що є позитивним для ТОВ «Чернівці Поліхімбуд». Рентабельність позикового капіталу зросла на 383,5 % і у 2011 році становила 105,8 %. Позитивним є збільшення рентабельності власного капіталу на 20,8 %. У 2011 році її значення становить 9,6 %.

Таблиця 3.3 - Динаміка показників оборотності капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки

Показники	За попередній період	За звітний період	Відхилення(+,-)
Тривалість обороту капіталу, дні	1759	936	-823
Віддача капіталу, грн.	0,205	0,385	0,18
Коефіцієнт завантаження капіталом, грн.	4,885	2,601	-2,284

Здійснений вище аналіз показників оборотності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки дає можливість зробити такі висновки. Тривалість обороту капіталу зменшилась із 1759 днів у 2010 році до 936 днів у 2011, що спричинило підвищення віддачі капіталу на 0,18 грн., це означає збільшення виробництва продукції від використання 1 грн. капіталу на 0,39 грн. Позитивним є зменшення показника завантаження капіталу на 2,284 грн., що означає зменшення затрат капіталу для виробництва 1 грн. продукції на 2,28 грн.

Далі проаналізуємо динаміку показників, що характеризують структуру капіталу, використовуючи додатки 10, 11.

Таблиця 3.4 - Динаміка показників, що характеризують структуру капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки

Показники	За попередній період	За звітний період	Відхилення(+,-)
1	2	3	4
Індекс іммобілізованих активів	0,583	0,469	-0,114
Коефіцієнт структури довгострокового позиченого капіталу	-	-	-
Коефіцієнт довгострокового залучення позиченого капіталу	-	-	-
Коефіцієнт структури позиченого капіталу	-	-	-
Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань	-	-	-

Проаналізувавши показники, що характеризують структуру капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки, слід відмітити, що індекс іммобілізованих активів має тенденцію до спадання. Його значення зменшилось на 0,114 і становить у 2011 році 0,469, що означає зменшення частки необоротних активів, що припадають на 1 грн. власного капіталу підприємства. Можна зробити висновки, що капітал ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» значно зріс у 201 році, що є позитивно, оскільки спостерігаються активніші внутрішні інвестиції. Проте аналізуючи динаміку структури капіталу, бачимо, що капітал збільшився за рахунок позикових коштів. Аналізуючи показники ефективності використання капіталу, бачимо, що капітал у звітному періодів почав використовуватися ефективніше. Спостерігається позитивна тенденція показників оборотності капіталу, віддача капіталу збільшилась, тривалість обороту значно знизилась. Підприємство дещо залежить від зовнішніх джерел фінансування. Позитивним є значне збільшення рентабельності власного капіталу на 20,8%.



4. Внутрішні джерела фінансування підприємства

Існує два підходи визначення сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування

1) зорієнтований на фінансові результати;

2) на рух грошових потоків.

Пояснити це можна тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду. З іншого боку, не всі витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів певного періоду, пов'язані з грошовими видатками. На рис. 4.1 наведена класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємств.

До внутрішніх джерел фінансування підприємств здебільшого відносять такі:

чистий прибуток;

амортизаційні відрахування;

забезпечення наступних витрат і платежів.

Рис. 4.1 - Внутрішні джерела фінансування підприємств



Основним внутрішнім джерелом є самофінансування, яке пов'язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі.

У широкому розумінні самофінансування є методом фінансування, який означає покриття за рахунок власних доходів усіх видів діяльності як при простому, та і при розширеному відтворенні. Ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку та до моменту його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток включається у фінансову, оперативну та інвестиційну діяльність.

Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.

Основними функціями самофінансування є:

фінансове забезпечення відтворення необоротних активів;

підтримання розміру обігового капіталу та фінансування його приросту;

фінансування витрат пов'язане з обслуговуванням основного та обігового капіталу в процесі діяльності підприємства.

Для підприємства самофінансування означає:

вигідне вкладення (зменшення) ризику, втрата контролю на підприємстві;

підвищення платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

У науково-практичній економічній літературі зустрічаються дві основні концепції трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування:

орієнтовані на фінансові результати;

орієнтовані на рух грошових коштів (не завжди витрати та доходи підприємства, які відображаються у звіті про фінансові результати збігаються з надходженнями та видатками).

Внутрішні джерела фінансування поділяються на:

- за рахунок виручки від реалізації:

? самофінансування (приховане і відкрите);

? амортизація;

? забезпечення наступних виплат і платежів (резерви);

інші джерела:

? дезінвестиції;

? раціоналізація.

Дезінвестиції - це вивільнення або повернення «заморожених» у конкретних майнових об'єктах фінансових засобів. Здійснюється за рахунок реалізації чи ліквідації фінансових активів, необоротних активів, майнових комплексів. Дискусійним є питання віднесення до внутрішніх джерел грошових надходжень від інвестиційної діяльності. Німецькі та англійські вчені відносять зазначені джерела до зовнішніх джерел, обґрунтовуючи свою позицію тим, що дезінвестиції не є результатом операційної діяльності, а, отже, не можуть бути внутрішніми джерелами фінансування. На думку українських вчених відношення зазначених джерел до внутрішніх є виправданим, оскільки за їх рахунок можна покрити потреби у капіталі не вдаючись до зовнішніх джерел фінансування, які мобілізуються на ринку капіталів. При внутрішньому фінансуванні капітал ,який був вкладений у необоротні та оборотні активи вивільняються та трансформуються у ліквідаційні засоби, тобто грошові кошти у вигляді частини виручки від реалізації продукції та інших доходів, які залишились на підприємстві після сплати податків.

Раціоналізаторські заходи - дають можливість зменшити грошові видатки підприємства в результаті поліпшення організації оборотних активів, зокрема шляхом скорочення тривалості операційного циклу та за рахунок економії на витратах.

Забезпечення наступних витрат і платежів - це витрати обчислені в цьому звітному періоді, але будуть здійсненні в наступних звітних періодах.

Самофінансування відбувається за рахунок чистого прибутку, його тезаврації (відкрите і приховане). Основним внутрішнім джерелом є самофінансування пов'язане з реінвестуванням або тезаврацією прибутку у відкритій чи прихованій формі.

Амортизаційні відрахування не належать до самофінансування тому, що джерелом самофінансування є чистий прибуток. Як вже зазначалося, ефект самофінансування проявляється з моменту одержання чистого прибутку до його визначення, розподілу та виплати дивідендів, оскільки отриманий протягом року прибуток вкладається в операційну та фінансово - інвестиційну діяльність. Види самофінансування відкрите і приховане.

Приховане самофінансування - це форма фінансування яка пов'язана з формуванням прихованого прибутку. Таке приховування здійснюється у результаті створення прихованих резервів, які проявляються лише при їх ліквідації. Приховане самофінансування здійснюється за рахунок прибутку до оподаткування, тобто за рахунок відстрочення сплати податкових платежів та дивідендів. Приховані резерви - це частина власного капіталу підприємства яка жодним чином не відображена в його балансі, а отже обсяг власного капіталу в результаті формування прихованих резервів є меншими чим є насправді.

Є два способи формування прихованих резервів у балансі:

1) в активі:

? недооцінка активів;

? не застування прискореної амортизації;

? не застосування індексації;

? використання методу ЛІФО при оцінці запасів.

2) в пасиві:

? переоцінка зобов'язань: наприклад по статті забезпечення наступних витрат і платежів або поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків.

Формування прихованих резервів може здійснюватися як вимушено так і за власними розрахунками. У першому варіанті - формуються якщо законодавство не дозволяє здійснювати індексацію основних засобів. Величина прихованих резервів, в активній частині балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів та їх реальною вищою вартістю.

Формування прихованих резервів може здійснюватися в межах реалізації певного типу дивідендної політики з метою відстрочення податкових платежів чи з інших фінансово - політичних мотивів підприємства. Грамотно використовувати облікову політику за допомогою інструментів прихованого самофінансування можна забезпечити стратегію стабільних дивідендних виплат. Позитивною стороною прихованого самофінансування є наявність у підприємства прихованих резервів з погляду кредиторів, зокрема в тих випадках коли заставою є майно реальна вартість якого є більшою. До суттєвого недоліку прихованого самофінансування слід віднести принцип зростання рівня невідповідності в інформаційному забезпечені її зовнішніх користувачів інформації.

Тезаврація прибутку - це спрямовання його на формування операційної та фінансово - інвестиційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків і нарахування дивідендів.

Рівень самофінансування визначається за формулою:

= 1, (4.1)

де ? тезаврація прибутку;

? чистий прибуток.

Тезаврація прибутку відображається в балансі за такими позиціями.

Пасив: нерозподілений прибуток, резервний капітал, статутний капітал.

Актив: формування оборотних і необоротних активів.

Серед вітчизняних вчених досить часто зустрічається думка, що нерозподілений прибуток слід спрямовувати переважно на формування власних оборотних коштів і на збільшення ліквідних засобів які можуть бути використані у разі певних фінансових ускладнень. Однак з іншого погляду цей підхід помилковий оскільки наявність ліквідних засобів визначається їх структурою незалежно від того за рахунок яких джерел вони сформовані.

Відкрите самофінансування має переваги:

? залучені кошти не потрібно повертати і сплачувати винагороду за користування ними;

? відсутність затрат при мобілізації коштів;

? не потрібно надавати кредитне забезпечення;

? підвищується фінансова незалежність і кредитоспроможність підприємства.

Недоліки відкритого самофінансування:

? оскільки на тезаврацію спрямовується чистий прибуток попередньо він підлягає оподаткуванню в результаті чого вартість цього джерела фінансування фактично збільшується на величину чистого прибутку;

? обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги щодо ефективності у використанні;

? помилковість інвестицій: оскільки рентабельність інвестицій може бути меншою за середньозважену процентну ставку.

Рішення на користь реінвестицій власниками буде прийматися в тому випадку, якщо рентабельність вкладень буде більшим ніж можливість отримання зовнішніх джерел. При прийнятті рішень слід враховувати вплив податкового фактору на розподіл і використання прибутку підприємства. Адже згідно Податкового кодексу суми грошових коштів або вартість майна, що надходить платнику податків у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій в корпоративні права, не включаються до валового доходу і не оподатковуються.

Забезпечення наступних витрат і платежів - це нараховані у звітному періоді майбутні витрат і платежі величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування.

Забороняється створювати ці забезпечення для покриття майбутніх збитків. До основних видів забезпечення відносять:

1) забезпечення виплат персоналу - це резерв на виплату відпусток та витрати на обов'язкові відрахування для забезпечення виплат на оплату відпусток.

2) резерв на додаткове пенсійне страхування;

3) резерв на виконання гарантійних зобов'язань, тобто підприємство може сформувати такий резерв з метою рівномірного віднесення на собівартість продукції витрат на гарантійний ремонт;

4) витрати на реконструкцію: таке зобов'язання створюється у разі наявності затвердження керівництвом підприємства плану реконструкції з конкретним заходами, термінами виконання і сумою очікуваних витрат при реалізації цього заходу;

5) виконання зобов'язань за обтяжливими ризиковими контрактами.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації.

Амортизація нараховується з використанням таких методів:

1. Прямолінійного: за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості яка амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта, визначається за формулою:

, (4.2)

де - вартість яка амортизується;

- ліквідаційна вартість об'єкта;

- ліквідаційна вартість;

- очікуваний період часу використання об'єкта.

2. Зменшення залишкової вартості: за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у %) визначається як різниця між одиницею та результатом кореня степеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкту на його первісну вартість.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

, (4.3)

де - залишкова вартість об'єкта на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації;

- річна норма амортизації, визначається за формулою:

(4.4)

3. Прискореного зменшення залишкової вартості: за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Річна сума амортизації визначається за формулою:

, (4.5)

де - річна норма амортизації, визначається за формулою:



(4.6)

4. Кумулятивний: за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів на суму років використання об'єкта.

, (4.7)

де ? кумулятивний коефіцієнт, визначається за формулою:

, (4.8)

де ? сума років корисного використання об'єкта.

5. Виробничий: за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробляти із використанням об'єкта основних засобів.

Місячна сума амортизації визначається за формулою:

, (4.9)

де ? фактичний місячний обсяг продукції;

? виробнича ставка амортизації, визначається за формулою:



, (4.10)

де ? загальний обсяг продукції який підприємство очікує виробляти із використанням об'єкта основних засобів.

Грошові потоки - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств, використовуються для фінансування поточних операцій і включають кошти у касі та кошти на банківських рахунках підприємств. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості. До них належать цінні папери зі строком погашення до трьох місяців (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо). Інформацію про рух грошових коштів на підприємстві відображає форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів».

Залежно від видів діяльності розрізняють грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції (послуг, робіт), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства.

Інвестиційна діяльність - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність - це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та складу власного і позикового капіталу.

До вихідних грошових потоків підприємства у результаті операційної діяльності належать: оплата рахунків постачальників, оплата орендної плати, сплата податків та інших обов'язкових платежів, виплата зарплати.

До вихідних грошових потоків у результаті інвестиційної діяльності належать: придбання основних засобів, фінансування фінансових інвестицій, придбання нематеріальних активів, придбання майнових комплексів. До вихідних потоків від фінансової діяльності належать: погашення банківських кредитів, викуп корпоративних прав, викуп корпоративних облігацій, погашення виданих та акцептованих векселів, виплата грошових дивідендів, виплата процентів за позиками.

До вхідних грошових потоків в результаті операційної діяльності належать: виручка від реалізації товарів, робіт та послуг, надходження від іншої реалізації, амортизація основних засобів і нематеріальних активів.

До вхідних грошових потоків в результаті інвестиційної діяльності належать: надходження доходів від фінансових інвестицій, надходження від дезінвестицій, реалізація необоротних активів, реалізація майнових комплексів.

До вхідних грошових потоків результаті фінансової діяльності належать: отримання фінансових кредитів, розміщення корпоративних прав, розміщення корпоративних облігацій, цільове фінансування, отримання безповоротної фінансової допомоги, надходження від орендної плати, отримання поворотної фінансової допомоги.

Оборотні виробничі засоби і засоби обігу знаходяться в постійному русі і забезпечують безперервний кругообіг засобів. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона перетворюється на товарну, потім ? на виробничу і знову на товарну і грошову. Тобто, кругообіг оборотного капіталу відбувається за схемою:

Г ? Т ... В ... ? Т, ? Г2,

де Г ? грошові кошти, які авансуються господарюючими суб'єктами;

Т ? засоби виробництва;

В ? виробництво;

Т ? готова продукція;

Г2 ? грошові кошти, одержані від продажу продукції, що включають в себе реалізований прибуток.

Крапки (...) означають, що обіг капіталу перервано, але процес його кругообігу триватиме в сфері виробництва.

Можна виділити такі напрямки грошових потоків:

1) відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції та за отримані послуги;

2) виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими підприємствами;

3) формування фондів грошових коштів;

4) здійснення фінансових та інвестиційних операцій.

На підприємстві можливі три ситуації, кожна з яких пов'язана з наявністю чи відсутністю грошових коштів: надходження перевищують виплати за певний період. Виникає позитивний потік грошей. Виплати за певний період перевищують надходження підприємства. Це призводить до появлення негативного потоку грошей. Рівновага вхідних та вихідних грошових потоків, яка є порукою стабільності діяльності підприємства. У першу чергу необхідно домогтися збалансованості обсягів додатного і від'ємного потоків коштів, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових ресурсів негативно впливають на результати господарської діяльності.

При дефіцитному грошовому потоці знижуються ліквідність і рівень платоспроможності підприємства, що призводить до зростання простроченої заборгованості підприємства за кредитами банку, постачальникам, персоналу з оплати праці.

При надлишковому грошовому потоці втрачається реальна вартість тимчасово вільних коштів унаслідок інфляції, уповільнюється оборотність капіталу через простій коштів, втрачається частина потенційного доходу у зв'язку з втраченою вигодою від прибуткового розміщення коштів в операційному чи інвестиційному процесі.

Збільшення суми чистого грошового потоку можна забезпечити за рахунок таких заходів:

1) зменшення суми постійних витрат підприємства;

2) зниження рівня змінних витрат;

3) проведення ефективної податкової політики;

4) застосування методу прискореної амортизації;

5) продаж невикористовуваних видів основних засобів, нематеріальних активів і запасів;

6) посилення претензійної роботи з метою повного і вчасного стягнення штрафних санкцій та дебіторської заборгованості.

Результати оптимізації грошових потоків мають відображатися у фінансовому плані підприємства на рік з розбивкою по кварталах і місяцях.

Для оперативного керування додатними і від'ємними грошовими потоками доцільно складати платіжний календар (план платежів точної дати), в якому, з одного боку, відображають графік надходження коштів від усіх видів діяльності протягом прогнозного періоду (5, 10, 15, 30 днів), а з іншого - графік майбутніх платежів (податків, заробітної плати, формування запасів, погашення кредитів і процентів за ними). Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства здійснювати оперативний контроль за надходженням і витратою коштів, вчасно фіксувати зміну фінансової ситуації і вчасно вживати коригувальних заходів для синхронізації додатного і від'ємного грошових потоків і забезпечення стабільної платоспроможності підприємства.

Активи підприємства використовуються для забезпечення процесу виробництва, вони забезпечують ліквідність і платоспроможність підприємства тому їх поділяють за ступенями ліквідності.

Розглянемо структуру активів підприємства.

До активів підприємства належить:

1) необоротні активи;

2) оборотні активи;

3) витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать:

1) нематеріальні активи;

2) незвершене будівництво;

3) основні засоби;

4) довгострокові фінансові інвестиції;

5) довгострокова дебіторська заборгованість;

6) відстрочені податкові активи;

7) інші необоротні активи;

Відповідно до П(С)БО № 2 «Оборотні активи» - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати Балансу.

До оборотних активів включають:

1) запаси;

2) векселі одержані;

3) дебіторська заборгованість;

4) грошові кошти;

5) поточні фінансові інвестиції;

6) інші оборотні активи.

Власні обороні кошти - це різниця між власним капіталом і необоротними активами, чим він більший тим краще.

Склад оборотних активів ? це сукупність окремих елементів оборотних виробничих засобів і засобів обігу.

Структура оборотних активів ? це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих засобів і засобів обігу в загальній сумі оборотних активів. У виробничій сфері оборотний капітал (оборотні кошти) авансується в оборотні виробничі засоби і засоби обігу (рис.4.2).



Рис. 4.2 - Склад і розміщення оборотних коштів

Дебіторська заборгованість має найбільшу питому вагу в структурі оборотних коштів. Згідно із стандартом бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість» - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Згідно П (с)БО 9 «Запаси» запаси ? це активи, які:

1)утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

2)перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

3)утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси включають:

1)сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

2)незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів (незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу);

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбачених договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства.

Згідно П(С)БО №7 «Основні засоби» основні засоби - це матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить понад один рік і які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних і соціально - культурних функцій (або використання в процесі операційного циклу, якщо він триваліший за один рік).

Ми визначили теоретичні основи самофінансування, тому далі потрібно практично визначити ефективність використанні оборотних активів, основних засобів, чистого грошового потоку, ліквідність підприємства.

Потрібно також розглянути методику дослідження оборотних активів на основі ряду показників. До показників оборотності і ефективності використання оборотних активів належать:

Коефіцієнт оборотності оборотних активів, характеризує кількість разів обертання оборотних кошів протягом звітного періоду, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

, (4.11)

де В ? виручка від реалізації продукції;

Ао ? середньорічна вартість оборотних активів.

Тривалість обороту оборотних активів, характеризує проміжок часу за який оборотні активи проходять усі стадії виробничого циклу, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

, (4.12)

де Вод ? одноденна виручка від реалізації продукції.

Коефіцієнт завантаження оборотними активами, характеризує скільки було використано виручки від реалізації продукції для проведення оборотних активів через операційний цикл, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

, (4.13)

Абсолютна сума прибутку на 1 грн. оборотних активів, характеризує скільки на 1 грн. оборотних активів припадає прибутку від операційної діяльності, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:



, (4.14)

де По ? прибуток від операційної діяльності;

Рентабельність оборотних активів, характеризує відносну прибутковість оборотних активів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

, (4.15)

До показників оборотності та ефективності використання власних оборотних коштів належать:

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, характеризує скільки власного оборотного капіталу витрачається на 1 грн. оборотних активів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

, (4.16)

де ВОК ? середньорічна вартість власних оборотних коштів.

Оптимальне теоретичне значення більше 0,1.

Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів, характеризує скільки на 1 грн. власного капіталу припадає власних оборотних коштів. Чим більше дане значення тим більше фінансових можливостей у підприємства для маневрів, визначається за формулою:

(4.17)



де Вк ? середньорічна сума власного капіталу.

Оптимальне теоретичне значення 0,2 - 0,5.

Тривалість обороту власних оборотних коштів (днів), характеризує проміжок часу за який власні оборотні кошти проходять усі стадії виробничого циклу, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

(4.18)

Коефіцієнт оборотності власних оборотних коштів (разів), характеризує кількість разів обертання оборотних коштів протягом звітного періоду, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.19)

Коефіцієнт завантаження власними оборотними коштами, характеризує скільки використано виручки для проведення оборотних активів через операційний цикл, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

(4.20)

Абсолютна сума прибутку на 1 грн. власних оборотних коштів, характеризує скільки на 1 грн. власних оборотних коштів припадає прибутку від операційної діяльності, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.21)



Рентабельність власних оборотних коштів, характеризує відносну прибутковість власних оборотних коштів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.22)

Показники ефективності використання і оборотності запасів:

Тривалість обороту запасів (днів), характеризує проміжок часу за який власні запаси проходять усі стадії виробничого циклу, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

, (4.23)

де Зап ? середньорічна вартість запасів.

Коефіцієнт оборотності запасів (разів), характеризує кількість разів обертання запасів протягом звітного періоду, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.24)

Коефіцієнт завантаження запасами, характеризує скільки використано виручки для проведення запасів через операційний цикл, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

(4.25)



Абсолютна сума прибутку на 1 грн. запасів, характеризує скільки на 1 грн. запасів припадає прибутку від операційної діяльності, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.26)

Рентабельність запасів, характеризує відносну прибутковість запасів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.27)

Показники оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості:

Тривалість обороту дебіторської заборгованості (днів), характеризує тривалість обороту дебіторської заборгованості протягом виробничого циклу, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

. (4.28)

де ДЗ ? середньорічна сума дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (разів), характеризує кількість разів обертання дебіторської протягом звітного періоду, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.29)



Тривалість обороту кредиторської заборгованості (днів), характеризує тривалість обороту кредиторської заборгованості протягом виробничого циклу, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

, (4.30)

де КЗ ? середньорічна сума кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (разів), характеризує кількість разів обертання кредиторської протягом звітного періоду, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(4.31)

Отже розглянувши теоретичні основи використання оборотних активів, проведемо аналіз їх використання за різними напрямами. З початку визначимо склад і структуру оборотних активів, щоб володіти інформацією про їх наявність і зміну протягом року, питому вагу кожного елементу і загальній структурі. На основі даних Балансів за 2010-2011 роки (додатки 10, 11) здійснимо аналіз динаміки складу та структури активів досліджуваного підприємства (таблиця 4.1)

Таблиця 4.1 - Аналіз динаміки складу та структури активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Назва показника	На кінець року, тис. грн.	Відхилення, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення, %
	2010 рік	2011 рік		2010 рік	2011 рік
1	2	3	4	5	6	7
Необоротні активи (всього)	1028	998	-30	55,5	42,4	-13,1
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	3	3	0	0,3	0,3	0,0
Незавершене будівництво	2	0	-2	0,2	0,0	-0,2
Основні засоби (залишкова вартість)	1023	995	-28	99,5	99,7	0,2
Оборотні активи (всього)	823	1354	531	44,5	57,6	13,1
- з бюджетом	37	67	30	4,5	4,9	0,5
Інша поточна дебіторська заборгованість	66	82	16	8,0	6,1	-2,0
Грошові кошти та їх еквіваленти (всього)	1	0	-1	0,1	0,0	-0,1
- в національній валюті	1	0	-1	0,1	0,0	-0,1
- в іноземній валюті	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Інші оборотні активи	5	7	2	0,6	0,5	-0,1
Активи (всього)	1851	2352	501	100	100	0,0

Отже, загальна сума активів за 2011 рік збільшилась на 501 тис. грн. Розглянемо які фактори на це вплинули. Необоротні активи зменшились на 30 тис. грн. Якщо розглянути по структурі, то в 2011 році питома вага необоротних активів становила 42,4 %, що на 13,1 % менше ніж в 2010 році. Необоротні активи включають в себе основні засоби, що займають найбільшу питому вагу (99,7 %), нематеріальні активи (0,3 %) та незавершене будівництво (0,0 %), відповідно зменшення суми основних засобів на 28 тис. грн. і найбільше вплинуло на зменшення суми необоротних активів.

Загальна вартість оборотних активів збільшилась на 531 тис. грн., а їх питома вага в загальній вартості майна становила в 2011 році 57,6 %, що на 13,1 % більше ніж в 2010 році. Зокрема запаси збільшились на 439 тис. грн.. Також зросла і дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги зросла на 45 тис. грн., і на 2011 рік складає 255 тис. грн.. Значно зросла дебіторська заборгованість за розрахунками у 2011 році вона становила 67 тис.грн., що на 30 тис. грн.. більше за попередній період, але її питома вага зросла тільки на 0,5%. Щодо витрат майбутніх періодів то вони залишились незмінними, тобто були відсутніми в 2010 і в 2011 роках.

Далі проведемо аналіз оборотності та ефективності використання майна ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки для чого використаємо дані фінансової звітності підприємства (додатки 10, 11, 12, 13). Для наочності результати розрахунків оформимо у вигляді аналітичної таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Динаміка показників оборотності та ефективності використання активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Показники	За 2010 рік	За 2011 рік	Відхилення(+,-)
Тривалість обороту майна, дні	1759	936	-823
Віддача майна, грн.	0,205	0,385	0,18
Завантаження майном, грн.	4,885	2,601	2,284
Одноденна виручка від реалізації продукції, тис. грн.	1,065	2,257	1,192
Середньорічна вартість майна, тис. грн.	1873,5	2113	239,5
Абсолютна сума майна на 1 грн., грн.	-0,107	0,089	0,197
Рентабельність майна, %	-10,8	8,9	19,7

Отже, проаналізувавши показники стану та ефективності використання активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки, можна сказати наступне. Тривалість обороту майна в 2011 році зменшилась на 823 дні, що є позитивним для підприємства. Віддача майна у 201 році збільшилась на 0,18. Це є позитивно, оскільки зменшилась вартість майна. Коефіцієнт завантаження майна збільшився у 2011 році, порівняно з 2010 роком. Збільшення його значення є негативним для підприємства, оскільки використовується більша сума майна для виробництва (реалізації) 1 грн. продукції. Прибутковість майна у 2011 році збільшилась порівняно з 2010 роком на 0,197 грн., що показує збільшення прибутку досліджуваного підприємства на 1 грн. майна. Аналогічно збільшилась рентабельність майна в 2011 році порівняно з 2010 роком на 19,7 %, причиною чого стало збільшення чистого прибутку.

Визначимо динаміку складу та структури оборотних активів за 2010-2011 роки. Будемо використовувати інформацію із форми № 1 «Баланс» (додатки 10, 11). Аналіз будемо проводити на основі таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Динаміка складу та структури оборотних активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Оборотні активи	За попередній період	На звітній період	Відхилення(+,-)
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Запаси	504	61,2	943	69,6	439	8,4
Векселі одержані	0	0,0	0	0,0	0	0,0
Дебіторська заборгованість:	313	38,1	404	29,9	91	-8,2
Поточні фінансові інвестиції	0	0,0	0	0,0	0	0,0
Грошові кошти та їх еквіваленти:	1	0,1	0	0,0	-1	-0,1
Інші оборотні активи	5	0,6	7	0,5	2	-0,1
РАЗОМ	823	100	1354	100	531	0,0

Отже, згідно здійсненого аналізу структури оборотних активів за 2010-2011 роки бачимо, що найбільшу питому вагу і в 2010 і в 2011 роках займають запаси - 61,2 % або 504 тис. грн.. та 69,6%, або 943 тис. грн. відповідно. Дебіторська заборгованість в 2011 році збільшилась на 91 тис. грн.. і становила 404 тис. грн., але її питома вага зменшилась на 8,2 % і в 2011 році становила 29,9 %. Грошові кошти та їх еквіваленти були присутні в 2010 році у розмірі 1 тис.грн. Інші оборотні активи становлять незначну частину загальної суми оборотних активів і в 2011 році дорівнюють 7 тис. грн. або 0,5 %. Векселі одержані та поточні фінансові інвестиції відсутні як і у минулому році.

Далі здійснимо аналіз оборотності та ефективності використання оборотних активів.



Результати аналізу оформимо у вигляді аналітичних таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Динаміка показників оборотності і ефективності використання оборотних активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки

Показники	За 2010 рік	За 2011 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	729	482	-247
Коефіцієнт оборотності, раз	0,5	0,8	0,3
Коефіцієнт завантаження, грн.	2,024	1,34	-0,684
Сума вивільнених (залучених) коштів внаслідок прискорення (сповільнення) оборотності		-557,479	-557,479
Абсолютна сума прибутку на 1 грн., грн.	-0,259	0,172	0,431
Рентабельність оборотних активів	-25,9	17,2	43,1

Отже, проведений аналіз оборотності і ефективності використання оборотних активів за 2009 - 2010 роки, дає змогу зробити такі висновки. Тривалість обороту оборотних активів зменшилась у 2011 році порівняно з 2010 роком на 247 днів і становила 482 дні. Це є позитивним тому, що зменшився проміжок часу за який оборотні активи проходять усі стадії виробничого циклу. Це відбулося в результаті збільшення оборотних активів на 312,5 тис. грн. Кількість разів обертання оборотних активів протягом звітного періоду збільшилась на 0,3 раз і в 2011 р. він становив 0,8 разів, про це свідчить коефіцієнт оборотності. Тобто це спричинює повільніше отримування виручки від реалізації продукції. У звітному році на 1 грн. оборотних активів припадає 0,17 грн. чистого прибутку, це на 0,43 грн. більше ніж минулому році. І виходячи з цього збільшилась і рентабельність на 43,1%. Позитивну тенденцію має показник завантаження оборотними активами, він зменшився на 0,684, і становив 1,34, тобто для проведення 1 грн. оборотних активів через операційний цикл потрібно використано на 0,68 грн. менше. Можна зробити висновок, що підприємству необхідно оптимізувати ефективність використання оборотних активів та вжити заходів для покращення показників оборотності.

Щодо аналізу структури і динаміки необоротних активів за 2010-2011 роки, скористаємось аналогічною методикою, використовуючи дані додатків 10, 11. Результати розрахунків оформимо у вигляді аналітичної таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Динаміка складу і структури необоротних активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Необоротні активи	За попередній період	За звітний період	Відхилення(+,-)
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис.грн.	питома вага, %
Нематеріальні активи	3	0,3	3	0,3	0	0,0
Незавершене будівництво	2	0,2	0	0,0	-2	-0,2
Основні засоби	1023	99,5	995	99,7	-28	0,2
Довгострокові фінансові інвестиції	0	0,0	0	0,0	0	0,0
Інші необоротні активи	0	0,0	0	0,00	0	0,0
РАЗОМ	1028	100,0	998	100,0	-30	0,0

Згідно з результатами аналізу, бачимо, що у складі необоротних активів за 2010-2011 роки найбільшу питому вагу займають основні засоби (99,5 % та 99,7 % відповідно), які протягом 2011 року зменшились на 28 тис. грн. Нематеріальні активи не змінились, а незвершене будівництво в 2010 році було відсутнім в порівнянні з 2010 роком. Сума довгострокових фінансових інвестицій та нематеріальні активи відсутні.

Проведемо аналіз оборотності та ефективності використання необоротних активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки для чого використаємо дані фінансової звітності підприємства (додатки 10, 11). Для наочності результати розрахунків оформимо у вигляді аналітичної таблиці 4.6.



Таблиця 4.6 - Динаміка показників оборотності та ефективності використання необоротних активів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Показники	За 2010 рік	За 2011 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту необоротних активів, дні	1031	449	-582
Віддача необоротних активів, грн.	0,35	0,80	0,45
Завантаження необоротних активів, грн.	2,862	1,247	-1,615
Абсолютна сума прибутку на 1 грн. необоротних активів, грн.	-0,183	0,185	0,368
Рентабельність необоротних активів, %	-18,3	18,5	36,8
Одноденна виручка від реалізації продукції, тис. грн.	1,065	2,257	1,192
Середньорічна вартість необоротних активів, тис. грн.	1097,5	1013	-84,5

З розрахунків виконаних в таблиці 4.6 можна сказати, що ефективність використання необоротних активів зросла, тому, що зросла абсолютна сума прибутку на 1 грн. необоротних активів на 0,368 і становила 0,185, тобто на 1 грн. необоротних активів припадає на 0,37 грн. прибутку більше. Це в свою чергу збільшило рентабельність на 36,8 %, і вона становила в 2011 році 18,5 %. Це було зумовлено тим, що зріс прибуток на 429 тис. грн. Тривалість обороту в 2011 році становила 449 дні, та зменшилась на 582 дні. Це є позитивним, оскільки щоб пройти повний операційний цикл потрібно на 582 дні менше ніж у минулому році. Основним фактором зменшення було зменшення суми необоротних активів на 84,5 тис. грн. Також у звітному році збільшилась віддача необоротних активів на 0,45 грн. і становить 0,8 грн. Тобто на 1 грн. необоротних активів припадає виручки більше на 0,45 грн., отже обладнання працює в звітному році більш продуктивніше і дає більше прибутку. Але зменшилось завантаження необоротними активами на 1,615, тобто на 1 грн. виручки припадає на 1,62 грн. необоротних активів менше ніж у минулому році. Це зумовлено тим, що зменшилась вартість необоротних активів на 84,5 тис.грн.

Далі здійснимо аналіз оборотності та ефективності використання власних оборотних коштів. Результати аналізу оформимо у вигляді аналітичних таблиці 4.7.

Таблиця 4.7 - Динаміка показників оборотності і ефективності використання власних оборотних коштів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки

Показники	За 2010 рік	За 2011 рік	Відхилення (+,-)
Тривалість обороту, дні	661	413	-248
Коефіцієнт оборотності, раз	0,6	0,9	0,3
Коефіцієнт завантаження, грн.	1,834	1,146	-0,688
Сума вивільнених (залучених) коштів внаслідок прискорення (сповільнення) оборотності		-559,736	-559,736
Абсолютна сума прибутку на 1 грн., грн.	-0,286	0,202	0,488
Рентабельність власних оборотних коштів, %	-28,6	20,2	48,8
Одноденна виручка від реалізації продукції, тис. грн.	1,065	2,257	1,192
Середньорічна вартість власних оборотних коштів, тис. грн..	703,5	931	227,5

Відповідно до виконаних розрахунків в таблиці 4.7 можна зробити висновки, що тривалість одного обороту власних обортних коштів знизилвсь на 248 днів і в 2011 році становить 413 дів, що є позитивним для підприємства, адже для проходженя одного обороту потрібно менше часу. Виходячи з цього збільшився коефіцієнт оборотності з 0,6 у 2010 році до 0,9 у 2011 році. Знизився коефіцієнт завантаження власними оборотними коштами на 0,688 і в 2011 році становив 1,146. Збільшилась абсолютна сума прибутку на 1 грн. і в 2011 році становила 0,202, а це означає, що у звітному році на 1 грн. власних обороних коштів припадає на 0,49 грн. більше. Аналогічно збільшилась рентабельність власних оборотних коштів і в 2011 році становила 48,8 %.

Основні засоби, будучи матеріально-технічною базою виробництва, є фундаментом його удосконалення і розвитку. Цей процес відбувається як екстенсивно (збільшення кількості об'єктів), так і інтенсивним шляхом (за рахунок підвищення ефективності їх використання). Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Тому необхідно постійно здійснювати нагляд за забезпеченістю ними підприємства, їх станом та ефективністю використання.

Отже, основні засоби - це сукупність матеріальних активів, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більший 1 року.

В склад основних засобів на ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» входять: будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти прилади та інвентар, інші основні засоби. Основними засобами на підприємстві визнаються матеріальні цінності зі строком експлуатації більше одного року.

Однією з основних характеристик основних засобів є схильність до зносу, який виявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку з старінням, закінченням резерву потужності (фізичний знос) або з втратою доцільності подальшої експлуатації у зв'язку з виникненням засобів, що мають якісніші характеристики (моральний знос).

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання. Іншими словами, це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їхнього повного відшкодування. Для цього відраховують певні суми відповідно до розміру зносу, які відносяться на вартість продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними.