Фінансово-господарська діяльність ТОВ "Чернівці Поліхімбуд"

Тривалість розгляду кредитної заявки значною мірою залежить від строку, на який видається позичка, та кваліфікації відповідних працівників банку. Як правило, рішення приймається протягом 13 тижнів. Зрозуміло, що чим довшими є строки та більшою сума кредитування, тим ґрунтовнішим і тривалішим є кредитний аналіз.

У разі прийняття позитивного рішення щодо видачі кредиту банк оформляє відповідні документи, що регламентують кредитні взаємовідносини. До таких документів належать:

кредитний договір (укладається між кредитором і позичальником тільки у

письмовій формі);

договори поручительства (гарантії);

договори застави.

Після підготовки та перевірки проектів відповідних договорів вони передаються на підпис уповноваженим особам позичальника та банку. Надання кредиту здійснюється шляхом відкриття позичальнику позичкового рахунку та перерахування на нього відповідної суми коштів. Банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, забезпечує його консультативними послугами з питань ведення бізнесу та виконання договору.

Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити. Комерційний кредит - це форма кредиту, яка характеризує відносини позички між двома суб'єктами господарської діяльності, що виникають у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (робіт, послуг) чи одержання товарів з відстрочкою платежів. Ці кредити принципово відрізняються від банківських, оскільки кредитором виступають комерційні партнери підприємства. До основних різновидів комерційних кредитів належать: товарні кредити; одержані аванси.

Аналіз джерел фінансування підприємства, в тому числі складу і структури позикових ресурсів було нами здійснено в Темі 2, з використанням таблиці 2.1. Проте, для кращого дослідження структури позикового капіталу побудуємо таблицю 6.1. Таким чином, до складу позичкового капіталу згідно Балансу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» належать: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування, з оплати праці та інші поточні зобов'язання. Довгострокових зобов'язань на підприємстві не має.



Таблиця 6.1 - Динаміка складу і структури позикових ресурсів ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Назва показника	На кінець року, тис. грн.	Відхилення, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилен-ня, %
	2010 рік	2011 рік		2010 рік	2011 рік
1	2	3	4	5	6	7
Поточні зобов'язання	89	266	137	100,0	100,0	0,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	59	91	32	66,3	40,3	-26,0
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	0	0	0	0,0	0,0	0,0
- з бюджетом	0	0	0	0,0	0,0	0,0
- зі страхування	0	8	8	0,0	3,6	3,6
- з оплати праці	0	1	1	0,0	0,4	0,4
- з учасниками	0	0	0	0,0	0,0	0,0
Інші поточні зобов'язання	29	126	97	32,7	55,7	23,0

У 2011 році відбулось зростання поточних зобов'язань підприємства на 137 тис. грн.. Зросла кредиторська заборгованість на 32 тис. грн. і в 2011 році становила 91 тис. грн або 40,3 % від загальної суми поточних зобов'язань. З'явились поточні зобов'язання з розрахунками зі страхуванням - 8 тис. грн.. (3,6 %) та з оплати праці - 1 тис. грн.. (0,4 %). Суттєво збільшилась сума інших поточних зобов'язань (на 97 тис. грн.. або 23%) і в 2011 році вона становила 126 тис. грн. або 55,7 % загальної суми поточних зобов'язань.

Фінансова стійкість підприємства - це здатність підприємства на протязі певного періоду не втратити платоспроможність і ліквідність.

Стійкого фінансового стану досягають при достатності власного капіталу, добрій якості активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризиків, при достатності ліквідності, стабільності доходах і широких можливостях залучення позикових коштів. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, внаслідок спаду обсягів виробництва і продажів відбувається підвищення собівартості продукції, зменшення виручки і суми прибутку і, як наслідок, погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не щаслива випадковість, а підсумок грамотного, вмілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Основними показниками які характеризують фінансову стійкість є:

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), характеризує незалежність підприємства у фінансовій політиці, визначається за формулою:

(6.1)

де Вк - середньорічна вартість власного капіталу;

- середньорічна валюта балансу;

Оптимальне теоретичне значення більше 0,5.

Коефіцієнт фінансової залежності (напруги), характеризує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, визначається за формулою:

(6.2)

де Пк - середньорічна сума позикового капіталу.

Оптимальне теоретичне значення менше 0,5.

Коефіцієнт фінансового ризику, характеризує скільки на 1 грн. власних коштів припадає позичених, визначається за формулою:



(6.3)

Коефіцієнт маневрування власними оборотними коштами, характеризує можливість здійснення фінансових маневрів, визначається за формулою:

(6.4)

де ВОК - середньорічна сума власних оборотних коштів;

Оптимальне теоретичне значення 0,2-0,5. Чим більше буде значення даного коефіцієнта тим більше можливостей у підприємства для фінансових маневрів.

Коефіцієнт інвестування, характеризує частку власного капіталу на забезпечення необоротних активів, визначається за формулою:

(6.5)

де Ан - середньорічна сума необоротних активів;

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами, характеризує скільки на 1грн оборотних активів припадає власних оборотних коштів, визначається за формулою:

(6.6)

де Ао - середньорічна сума оборотних активів;

Коефіцієнт самофінансування, характеризує скільки на 1 грн. позичених котів припадає власних коштів, визначається за формулою:

(6.7)

Оптимальне теоретичне значення 1.

На зміну показників фінансової стійкості впливає зміна власного капіталу, а також зміна суми загальної суми всього капіталу.

Тепер визначимо які типи фінансової стійкості:

1) абсолютно стійкий: якщо запаси на підприємстві утворюються за рахунок власних оборотних коштів. В даному випадку підприємство підвищує рівень платоспроможності та незалежності від зовнішніх кредиторів (таке підприємство важко знайти).

2) Нормальна фінансова стійкість: запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів та довгострокових кредитів. Май нормальну платоспроможність, раціонально використовує позикові кошти, має високу дохідність поточної діяльності.

3) Не стійкий фінансовий стан: запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів. Порушується нормальна платоспроможність та виникає необхідність додаткових джерел фінансування.

Щоб визначити до якого типу фінансової стійкості належить ТОВ «Чернівці поліхімбуд» потрібно провести аналіз фінансової стійкості використовуючи формули (6.1 - 6.7). Інформацією для аналізу буде звітність форма № 1 «Баланс» (додаток 10, 11). Даний аналіз проведемо на основі аналітичної таблиці 6.2.



Таблиця 6.2 - Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Чернівці поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки

Показник	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+;-)
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,952	0,904	-0,048
Коефіцієнт фінансової залежності	0,048	0,096	0,048
Коефіцієнт фінансового ризику	0,051	0,106	0,055
Коефіцієнт маневрування власними оборотними коштами	0,417	0,531	0,114
Коефіцієнт інвестування	1,714	2,130	0,416
Коефіцієнт самофінансування (стабільності)	19,798	9,407	-10,391
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	0,892	0,833	-0,059

За даними аналітичної табл. 8.1 можна сказати, залежність підприємства від зовнішніх джерел зменшується про, що свідчить збільшення у 2011 році коефіцієнта залежності на 0,048. А також цей показник і в 2011 році - 0,096 і в 2010 році - 0,048 відповідає нормативному значенню менше 0,5. Це відбулося за рахунок збільшення валюти балансу на 1324 тис. грн., а позиковий капітал протягом двох років збільшився на 137 тис.грн. і залишився на рівні 226 тис. грн. В свою чергу знизилась фінансова незалежність підприємства, про, що свідчить зниження коефіцієнта фінансової незалежності на 0,048. Фактором такого зменшення було збільшення позикового капіталу на 137 тис. грн., а також збільшення валюти балансу на 1324 тис. грн. Разом з тим даний показник відповідає нормативу більше 0,5, в 2010 році - 0,952 і в 2011 році - 0,904. В звітному році на 1 грн. власних коштів припадає 0,11 грн. позичених, а в 2010 році - 0,05 грн. Про це свідчить збільшення коефіцієнта фінансового ризику на 0,055. Відповідає нормативному значенню (0,2-0,5) коефіцієнт маневрування. Коефіцієнт самофінансування зменшився на 10,391.

Отже, проаналізувавши фінансову стійкість ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» можна сказати, що мають негативну тенденцію майже всі показники: коефіцієнти фінансової незалежності, забезпечення власними коштами, фінансової залежності, фінансового ризику, самофінансування, як можна побачити це ті показники в яких для розрахунку використовується власний капітал, отже його потрібно збільшувати. Позитивну тенденцію має лише коефіцієнт маневрування, отже підприємство веде правильну політику в сфері позикових коштів.

Визначивши показники фінансової стійкості визначимо тип фінансової стійкості, побудувавши наступну таблицю.

Таблиця 6.3 - Аналіз типу фінансової стійкості ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	383,5	812,5	429
Власний капітал, тис. грн.	1762	2126	364
Необоротні активи, тис. грн.	1028	998	-30
Власні оборотні кошти, тис. грн.	734	1128	394
Запаси, тис. грн.	504	943	439
Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних коштів для формування запасів	230	185	-45
Довгострокові зобов'язання, тис. грн.	0	0	0
Разом власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань	734	1128	394
Надлишок (+), нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань для формування запасів	230	185	-45
Короткострокові кредити та позики, тис. грн.	0	0	0
Разом основних джерел формування запасів, тис. грн.	734	1128	394
Надлишок (+), нестача (-) основних джерел формування запасів	230	185	-45
Тип фінансової стійкості	Абсолютно стійкий	Абсолютно стійкий
Надлишок (+), нестача (-) основних джерел формування запасів на 1 грн. запасів, грн.	1,456	1,196	-0,26

Тому проаналізувавши фінансову стійкість, можна сказати, що ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» перебуває в абсолютно стійкому фінансовому стані, так як запаси на підприємстві утворюються за рахунок власних оборотних коштів. Довгостроковий зобов'язань і короткостокових кредитів на підприємстві нема, що позитивно впливає на фінансову стійкість підприємства.

Надзвичайно важливим етапом кредитування є оцінка кредитоспроможності позичальника. Кредитоспроможність - характеризує наявність у підприємства передумов для одержання кредиту, а також його спроможність своєчасно повернути позику та сплатити відсотки за користування нею.

Сучасні практичні підходи до методології аналізу кредитоспроможності позичальника у комерційних банків ґрунтуються на комплексному застосуванні фінансових методів розрахунку (класифікаційні моделі). Найчастіше в літературі можна зустріти наступні класифікаційні моделі оцінки кредитоспроможності позичальників:

1) класифікаційні моделі серед яких виступають:

- моделі бальної оцінки кредитоспроможності (рейтингові моделі);

- моделі ймовірності банкрутства або прогнозування банкрутства;

2) моделі комплексного аналізу підприємства.

Класифікаційні моделі дозволяють поділити позичальників на групи (класи), а також виступають допоміжними інструментами при визначені можливості задовольнити кредитну заявку.

Для оцінки кредитоспроможності підприємства досить поширеною є практика застосування моделей прогнозування банкрутства. Існує ряд спрощених моделей які основані на системі фінансових коефіцієнтів. Найяскравішим прикладом такої моделі є системний підхід розрахунку фінансових коефіцієнтів за системою Бівера:

Коефіцієнт Бівера, характеризує на скільки за рахунок своїх чистих власних коштів на підприємстві можна покрити свої зобов'язання, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:



(6.8)

де Пч - чистий прибуток;

АВ - амортизаційні відрахування;

З - середньорічна сума зобов'язань.

Якщо значення коефіцієнта Бівера на рівні ? 0,15 свідчить про фінансові проблеми фінансового стану за 1 рік до банкрутства.

Рентабельність активів, характеризує скільки на 1 грн. активів припадає чистого прибутку, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(6.9)

де А - середньорічна сума активів.

Фінансовий ліверидж, характеризує скільки на 1 грн. власного капіталу припадає позикового капіталу, позитивним буде зменшення, визначається за формулою:

(6.10)

де Пк - середньорічна сума позикового капіталу;

Вк - середньорічна сума власного капіталу.

Коефіцієнт покриття активів власним оборотним капіталом, характеризує скільки на 1 грн. оборотних активів припадає власних оборотних коштів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:



(6.11)

де ВОК - середньорічна вартість власних оборотних коштів;

Ао - середньорічна вартість оборотних активів.

Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань оборотними активами, характеризує скільки на 1 грн. поточних зобов'язань припадає оборотних активів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(6.12)

де ПЗ - середньорічна сума поточних зобов'язань.

Якщо значення коефіцієнт покриття активів ВОК на рівні < 0,06 і коефіцієнта покриття зобов'язань < 1, це свідчить про ситуацію на підприємстві за рік до банкрутства.

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

Коефіцієнт миттєвої ліквідності, що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами, визначається за формулою:

(6.13)

де Ав - високоліквідні активи, до яких входять грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції;

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами;

Оптимальне теоретичне значення не менше ніж 0,2.

Коефіцієнт середньої ліквідності, що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки, визначається за формулою:

(6.14)

де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних.

Оптимальне теоретичне значення не менше ніж 0,5.

Коефіцієнт поточної ліквідності, що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів, визначається за формулою:

(6.15)

Оптимальне теоретичне значення не менше 2,0.

Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів, що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів, визначається за формулою:

(6.16)

Де Ан - середньорічна вартість необоротних активів.

Оптимальне теоретичне значення не менше ніж 0,5.

Коефіцієнт незалежності, що характеризує ступінь фінансового ризику, визначається за формулою:



(6.17)

де - середньорічна сума залучених коштів;

Оптимальне теоретичне значення не більше ніж 1,0.

Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:

Рентабельність активів, характеризує відносну прибутковість активів, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(6.18)

Рентабельність продажу, характеризує скільки на 1 грн. активів припадає чистого прибутку, позитивним буде збільшення, визначається за формулою:

(6.19)

де Ор - обсяг реалізації продукції.

Класифікація позичальників - юридичних осіб здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:

Клас „А” - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ними відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні.

Клас „Б” - фінансова діяльність позичальника цієї категорії за характеристиками близька до класу „А”, але ймовірність підтримання її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходження коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансово результату їх діяльності. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу „Б”, мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити.

Клас „В” - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчить про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо.

Клас „Г” - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче. До цього класу належать позичальники банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас „Д” - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов'язань позичальником практично немає.

Оцінимо кредитоспроможність ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» використовуючи методику коефіцієнтного аналізу, методику НБУ, прогнозною моделлю. Будемо використовувати інформацію фінансової звітності форми № 1 «Баланс», форми № 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток 10-13), формулами (6.8 - 6.12). Аналіз кредитоспроможності на основі фінансових коефіцієнтів проведемо на основі даних таблиці 6.4.

Отже виходячи з проведених розрахунків в аналітичній табл. 6.4. можна сказати, що коефіцієнт Бівера в 2011 році становив 1,485, в 2010 році -0,734, отже

Таблиця 6.4 - Динаміка показників кредитоспроможності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» на основі прогнозної моделі за 2010 - 2011 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+/-)
Коефіцієнт Бівера	-0,734	1,485	2,219
Рентабельність активів, %	-10,8	8,9	19,7
Коефіцієнт фінансового лівериджу	0,051	0,106	0,055
Коефіцієнт покриття активів власними оборотними коштами	0,892	0,833	-0,059
Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань оборотними активами	9,247	5,991	-3,256

він збільшився на 2,219. В минулому році цей показник свідчить про проблеми у фінансовому стані і про можливість банкрутства. Факторами такого зростання було зростання чистого прибутку, зменшення амортизаційних відрахувань на 109 тис. грн.. Також зросла рентабельність активів на 19,7% і становить 8,9%. Це було зумовлено тим, що зріс чистий прибуток на 429 тис. грн.. Коефіцієнт покриття активів власним оборотними коштами в 2010 році становив 0,892, в 2011 році - 0,833, тобто зменшився на 0,059. Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань в звітному році становить 5,991, в минулому - 9,247, тобто зменшився на 3,256. Ці показники знаходяться в межах допустимих значень. Тому, що якщо коефіцієнт покриття активів власними оборотними коштами < 0,06, а коефіцієнт покриття активів зобов'язаннями < 1, то це свідчить про ситуацію на підприємстві за рік до банкрутства.

Проаналізуємо кредитоспроможність підприємства використовуючи методику НБУ. Будемо використовувати інформацію фінансової звітності форми № 1 «Баланс», форми № 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток 10-13), формул (6.13 - 6.19). Даний аналіз будемо проводити на основі аналітичної таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Динаміка показників кредитоспроможності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за допомогою методики НБУ за 2010 - 2011 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+/-)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,011	0	-0,011
Коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності	3,528	1,788	-1,74
Коефіцієнт поточної ліквідності	9,247	5,991	-3,256
Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів	0,417	0,531	0,114
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,952	0,904	-0,048
Рентабельність оборотних активів, %	-25,9	17,2	43,1
Рентабельність продажу, %	-52,5	23,1	75,6

Отже з аналітичної табл. 6.5. можна зробити висновок щодо показників, що характеризують платоспроможність позичальника: коефіцієнт абсолютної ліквідності не відповідає оптимальному значенню не менше 0,2: в 2010 році - 0,011, в 2011 році - 0, що на 0,011 менше. Коефіцієнт проміжної ліквідності відповідає оптимальному значенню не менше 0,5: в 2010 році - 3,528, в 2011 році - 1,788, відбулося його зменшення на 1,74, що є негативним. Коефіцієнт поточної ліквідності в 2010 році - 9,247, в 2011 році - 5,991, що також відповідає нормативному значенню не менше 2,0. Щодо фінансової стійкості то коефіцієнт маневреності в 2010 році не відповідає нормативному значенню не менше 0,5 і становить 0,417, але в 2011 році стабілізувався і становив 0,531. Коефіцієнт фінансової незалежності зменшився у звітному році на 0,048 і становить 0,904.

Разом з тим позитивним є те, що зросла рентабельність, зокрема рентабельність продажу зросла на 75,6 % і становить 23,1 %. Рентабельність активів зросла на 43,1 % і становить 17,2 %. Отже, як можна побачити, що деякі показники мають негативну тенденцію.

Здійснимо аналіз кредитоспроможності підприємства на основі фінансових коефіцієнтів. Для цього побудуємо наступну таблицю.

Таблиця 6.6 - Аналіз кредитоспроможності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» на основі фінансових коефіцієнтів за 2010 - 2011 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+/-)
Коефіцієнт заборгованості	0,051	0,106	0,055
Коефіцієнт ліквідності	0,011	0	-0,011
Період інкасації дебіторської заборгованості, дні	327	159	-168
Тривалість обороту запасів, дні	393	321	-72
Окупність інвестицій або активів	-4	6	10
Окупність власного капіталу	9	10	1

Отже, можна зробити висновок, що в 2011 році збільшився коефіцієнт заборгованості на 0,055, тобто на 1 грн. активів у звітному році припадало на 0,06 грн. більше зобов'язань, це було зумовлено збільшенням зобов'язань та збільшенням активів, дана динаміка є негативною. Так у 2011 році даний показник становив 0,106, а в 2010 році - 0,051. У 2011 році зменшився період інкасації дебіторської заборгованості на 168 днів, що є позитивним. Збільшилась окупність власного капіталу на 1 день, що також є негативним. Збільшення даного показника було зумовлено збільшенням суми власного капіталу.

Таким чином, провівши аналіз кредитоспроможності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» можна сказати, що воно відноситься до класу «Б» тобто фінансова діяльність позичальника цієї категорії за характеристиками близька до класу „А”, але ймовірність підтримання її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Причиною є відхилення деяких економічних показників від установлених значень. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення.

Оцінка ділової активності - один з основних аспектів аналізу діяльності суб'єкта господарювання, якому належить провідне місце в системі завдань фінансового аналізу. Це зумовлено тим, що такий аналіз дає змогу оцінити внутрішній і зовнішній стан підприємства, визначити рівень прибутковості та перспективи його розвитку, дослідити ефективність використання виробничо-фінансових ресурсів.

Метою аналізу ділової активності підприємства є розрахунок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх змін для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності та визначення потенційних можливостей підприємства щодо підвищення останнього. Аналіз ділової активності проводиться в інтересах як внутрішніх, так і зовнішніх споживачів інформації. У зв'язку з цим його поділяють внутрішній і зовнішній.

Розглянемо показники які характеризують ділову активність.

Продуктивність праці, характеризує кількість продукції виробленої одним працівником, визначається за формулою:

(6.20)

де В - виручка від реалізації продукції.

Ч - середньооблікова чисельність працівників.

Фондовіддача, характеризує скільки на 1грн. основних засобів припадає виручки, визначається за формулою:

(6.21)

де ОЗ - середньорічна вартість основних засобів.

Кількість оборотів виробничих запасів (разів), характеризує кількість оборотів виробничих запасів протягом операційного циклу, визначається за формулою:

(6.22)

де Зап - середньорічна вартість виробничих запасів.

Тривалість одного обороту виробничих запасів(у днях), характеризує середній період від дня закупівлі до дня витрачання виробничих запасів і отримання назад вкладених коштів, визначається за формулою:

(6.23)

де Вод - одноденна виручка від реалізації продукції.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості (разів), характеризує на скільки за весь операційний цикл, визначається за формулою:

(6.24)



де ДЗ - середньорічна дебіторська заборгованість.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості (днів), характеризує кількість днів обороту в операційному циклі дебіторської заборгованості, визначається за формулою:

(6.25)

При нормальних умовах значення повинно іти на зменшення, оскільки дебіторська заборгованість характеризує вилучення коштів з обороту, тому чим менший термін обороту тим швидше підприємство зможе повертати кошти у оборот.

Коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованості, характеризує скільки на 1грн. виручки припадає дебіторської заборгованості, визначається за формулою:

(6.26)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (разів), характеризує кількість оборотів кредиторської заборгованості протягом операційного циклу, визначається за формулою:

(6.27)

де - середньорічна сума кредиторської заборгованості.

Даний показник який є взаємозалежним із кількістю оборотів дебіторської заборгованості, повинен мати тенденцію до збільшення, оскільки це призведе до прискорення оборотності за період використання такої заборгованості, та даватиме можливість отримувати більші прибутки.

Тривалість обороту кредиторської заборгованості (днів), характеризує кількість оборотів кредиторської заборгованості в операційному циклі, визначається за формулою:

(6.28)

Тривалість операційного циклу, визначається за формулою:

(6.29)

Тривалість обороту фінансового циклу, визначається за формулою:

(6.30)

Коефіцієнт оборотності власного капіталу, характеризує кількість оборотів власного капіталу в операційному циклі, визначається за формулою:

(6.31)

Коефіцієнт стійкості економічного зростання, характеризує яка частка чистого прибутку залишилась, визначається за формулою:

(6.32)



де Чп - чистий прибуток;

Д - дивіденди.

На основі описаних показників проведемо аналіз ділової активності.

Таблиця 6.7 - Динаміка показників ділової активності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010-2011 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
Продуктивність праці, грн.	63,917	162,5	98,583
Фондовіддача, грн.	0,351	0,805	0,454
Кількість оборотів виробничих запасів, разів	5	14	9
Тривалість одного обороту виробничих запасів, у днях	67	25	-42
Кількість оборотів дебіторської заборгованості, разів	1	2	1
Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, у днях	327	159	-168
Коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованості, грн.	0,907	0,441	-0,466
Кількість оборотів кредиторської заборгованості, разів	9	10	1
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, у днях	40	35	-5
Тривалість операційного циклу	394	184	-210
Тривалість фінансового циклу	354	149	-205
Коефіцієнт оборотності власного капіталу, раз	0,213	0,418	0,205
Коефіцієнт стійкості економічного зростання, грн.	-0,112	0,097	0,209

З таблиці 6.7 можна зробити висновок, що продуктивність праці в 2011 році зросла на 98,58 грн. і в цьому ж році становила 162,5 грн., зростання даного показника було зумовлене значним зростанням чистої виручки та падінням кількості працюючих на підприємстві з 6 працівників до 5 працівників. Даний показник показує скільки припадає чистої виручки від реалізації на одного працюючого. Щодо інших показників, то тривалість обороту виробничих запасів збільшилась на 9 днів і становила 14 днів.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості у звітному 2011 р. зменшилась в порівнянні з 2010 роком на 168 днів, і становила 159 днів. Цей показник характеризує вилучення коштів з обороту, тому чим менший термін обороту тим швидше підприємство може повертати кошти у оборот, тобто від часу відвантаження продукції до часу розрахунку за неї покупцями проходить на 168 днів менше, що є позитивним явищем. Збільшилась кількість оборотів дебіторської заборгованості протягом операційного циклу. Про це свідчить підвищення коефіцієнта оборотності на 1 раз і в 2011 році він становить 2 рази. Це позитивні зміни.

Щодо показників оборотності кредиторської заборгованості, то тривалість обороту кредиторської заборгованості зменшилась на 5 днів, це є позитивним, і становла 35 днів. Коефіцієнт оборотності збільшився на 1 раз, і в звітному році становив 10 раз. Тобто оборотність прискорилась, і це дасть більші прибутки.

Період операційного циклу зменшився на 210 днів, тобто це означає, що в 2011 році на перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти потрібно на 210 дні менше. Період фінансового циклу має додатнє значення, що свідчить про вистачання коштів. Проте разом з цим існує позитивна тенденція даного показника в 2011 році порівняно з 2010 роком.

Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення прибутку до наявних або використаних ресурсів. Рентабельність є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати створюється і накопичується прибуток. протилежним станом є збитковість.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

До показників, що характеризують рентабельність продукції належать:

Валова рентабельність, характеризує рівень прибутковості 1 грн. отриманої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, визначається за формулою:

(6.33)

де Пв - валовий прибуток;

В - виручка від реалізації продукції.

Операційна рентабельність, характеризує скільки на 1 грн. виручки припадає прибутку від операційної діяльності, визначається за формулою:

(6.34)

де По - прибуток від операційної діяльності.

Дані два показника взаємопов'язані один з одним і відображають ступінь відшкодування цінами витрат на продукцію, а також цінову конкурентоспроможність підприємства.

Чиста рентабельність, характеризує прибутковість продажу продукції після сплати податків, визначається за формулою:

(6.35)

де Пч - чистий прибуток.

Рентабельність господарської діяльності, характеризує якою мірою прибуток від операційної діяльності покриває суму господарських витрат, визначається за формулою:



(6.36)

де - сума витрат (собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут).

Рентабельність виробів, характеризує скільки прибутку підприємство отримало в розрахунку на 1грн. понесених витрат, визначається за формулою:

(6.37)

де С - собівартість виробленої продукції.

Рентабельність одного виробу, характеризує суму прибутку отриманого підприємством від продажу одного виробу, визначається за формулою:

(6.38)

де - сума прибутку на один виріб;

- собівартість одного виробу.

До показників рентабельності підприємства відносять такі показники:

Рентабельність виробництва, характеризує суму прибутку яка припадає на 1 грн. витрат, визначається за формулою:

(6.39)



де - середньорічна вартість запасів і основних засобів;

Рентабельність майна, характеризує ефективність використання майна підприємства та його прибутковість, визначається за формулою:

(6.40)

де М - середньорічна вартість майна підприємства.

Рентабельність необоротних активів, характеризує прибутковість необоротних активів їх ефективність використання, визначається за формулою:

(6.41)

де Ан - середньорічна вартість необоротних активів.

Рентабельність основних засобів, характеризує суму прибутку яка припадає на 1 грн. основних засобів, визначається за формулою:

(6.42)

Рентабельність оборотних активів, характеризує ефективність використання оборотних активів, визначається за формулою:

(6.43)

де Ао - середньорічна вартість оборотних активів.

Рентабельність власних оборотних коштів, характеризує суму прибутку яка припадає на 1грн. власних оборотних коштів, визначається за формулою:

(6.44)

де ВОК - середньорічна сума власних оборотних коштів.

Рентабельність використання власного капіталу, характеризує ефективність використання власного капіталу, визначається за формулою:

(6.45)

де Вк - середньорічна сума власного капіталу.

Рентабельність інвестицій, характеризує ефективність суму прибутку на 1 грн. власного капіталу і довгострокових зобов'язань, визначається за формулою:

(6.46)

де - середньорічна сума довгострокових зобов'язань.

Проаналізуємо рентабельність продукції ТОВ «Чернівці Поліхімбуд», при аналізі будемо використовувати звітність форм № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», (додаток 10-13), а також використаємо формули (6.33 - 6.38). Даний аналіз будемо проводити на основі аналітичної таблиці 6.8.



Таблиця 6.8 - Динаміка показників рентабельності продукції ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки %

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+/-)
Валова рентабельність	13,8	39,2	25,4
Операційна рентабельність	-52,5	23,1	75,6
Чиста рентабельність	-52,5	23,1	75,6
Рентабельність господарської діяльності	-34,4	30,0	64,4
Рентабельність виробів	-60,8	38,0	98,8

За даними аналітичної табл. 6.8 можна зробити висновок, що рівень прибутковості 1 гривні отриманої виручки від реалізації продукції збільшився на 25,4 грн. Про це свідчить збільшення валової рентабельності на 25,4 %, і вона становить 39,2 %.

Це відбулося за рахунок того, що збільшився валовий прибуток на 265,5 тис. грн., і збільшилась виручка на 429 тис. грн. Операційна рентабельність також зросла на 75,6% і становить 23,1%. Фактором такого зростання було збільшення прибутку від операційної діяльності на 389 тис. грн.

Наступні два показники взаємопов'язані між собою і відображають ступінь відшкодування цінами витрат на продукцію, а також цінову конкурентоспроможність ТОВ «Чернівці Поліхімбуд». Чиста рентабельність відповідає операційній рентабельності і становить 23,1%. Це відбулося за рахунок збільшення чистого прибутку на 389 тис. грн. Рентабельність господарської діяльності з звітному році порівняно з минулим зросла на 64,4% і становить 30,0%. Тобто у 2011 році прибуток покриває більшою мірою господарські витрати. Фактором такого зростання було збільшення операційного прибутку на 389 тис. грн., збільшення витрат на 39,8 тис. грн. Рентабельність виробів зросла на 98,8% і становить 38,0%. Зростання було зумовлено тим, що збільшився операційний прибуток і збільшилась собівартість на 163,3 тис. грн.

Отже, на ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2011 рік прибутковість і рентабельність є позитивними.

Проведемо аналіз рентабельності підприємства ТОВ «Чернівці Поліхімбуд», будемо використовувати дані звітності форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток 10-13), з використанням формул (6.39 - 6.46). Даний аналіз проведемо на основі аналітичної таблиці 6.9.

Таблиця 6.9 - Динаміка показників рентабельності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» за 2010 - 2011 роки %

Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+/-)
Рентабельність виробництва	-13,3	10,8	24,1
Рентабельність майна	-10,8	8,9	19,7
Рентабельність необоротних активів	-18,3	18,5	36,8
Рентабельність основних засобів	-18,4	18,6	37,0
Рентабельність оборотних активів	-25,9	17,2	43,1
Рентабельність власних оборотних коштів	-28,6	20,2	48,8
Рентабельність власного капіталу	-11,2	9,7	20,9
Рентабельність інвестицій	-11,2	9,7	20,9

За даними аналітичної табл. 6.9 можна зробити висновок: рентабельність виробництва збільшилась на 24,1% і в 2011 році становить 10,8%. Це відбулося за рахунок зростання прибутку на 389 тис. грн. Рентабельність майна збільшилась у 2011 році на 19,7% і складає 8,9%, тобто на 1 грн. майна припадає на 0,2 грн. чистого прибутку більше. Фактором такого зростання було збільшення майна 501 тис. грн. і збільшення чистого прибутку. Зросла прибутковість необоротних активів, на 1 грн. необоротних активів припадає чистого прибутку на 0,37 грн. більше. Про це свідчить зростання рентабельності необоротних активів на 36,8% і вона становить 18,6 %. Це відбулося за рахунок зростання прибутку. Рентабельність основних засобів зросла на 37,0 % і становить 18,6%. Це відбулося тому, що зріс прибуток. Збільшилась прибутковість використання оборотних активів у виробництві. Про це свідчить збільшення рентабельності оборотних активів на 43,1% і у звітному році вона знаходиться на рівні 17,2%. Це відбулося за рахунок того, що збільшились оборотні активи на 531 тис. грн., а також чистий прибуток. Зросла прибутковість власного капіталу, на 1 грн. власних коштів припадає на 0,21 грн. прибутку більше. Фактором такого зростання було збільшення власного капіталу на 364 тис. грн. і збільшення чистого прибутку на 389 тис. грн.

Розрахуємо загальну потребу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» в кредитних ресурсах за 2010 - 2011 роки під обігові кошти, використовуючи формулу 6.47 та додатки 10, 11.

Пк = ?ОА - ВОК - ?ЧП - ^ КЗ (+v КЗ) + ^ДЗ (-vДЗ), (6.47)

де ОА - оборотні активи;

ВОК - власні обігові кошти;

ЧП - чистий прибуток;

КЗ - кредиторська заборгованість;

ДЗ - дебіторська заборгованість.

Пк (2010) = 1851 - (1762 - 1028) + 201,3 - 59 + 313 = 1572,3 тис.грн.

Пк факт (11) = 2352 - (2126 - 998) - 187,7 - 91 + 404 = 1349,3 тис.грн.

Отже, із здійснених розрахунків можна зробити висновок, що у ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» є потреба в кредиті, тому доцільно розрахувати коефіцієнт фінансового левериджу.

У фінансовому менеджменті для управління фінансовою стійкістю підприємства, а також оптимізації структури капіталу використовують та звані «структурні коефіцієнти» (методи левериджу). Леверидж (від англ. «leverage» - важіль) означає фактор, незначна зміна якого може привести до суттєвої зміни результативних показників. У цьому випадку до уваги приймається тільки фінансовий леверидж, який показує відношення позикового та власного капіталу. Ефект фінансового левериджу показує, на скільки відсотків збільшується фінансова рентабельність (рентабельність власного капіталу) підприємства за рахунок залучення позикового капіталу Він розраховується за формулою:

(6.48)

де - ефект фінансового левериджу;

коефіцієнт (ставка) оподаткування;

- рентабельність активів;

вартість залучення позикового капіталу;

сума позикового капіталу;

сума власного капіталу.

ЕФЛ = (1 - 0,21) х (8,9 - 0,2) х 226/2126 = 0,731,

так як значення 0, то підприємству доцільно залучати кошти.

Отже, ми дослідили склад та структуру позикового капіталу ТОВ «Чернівці Поліхімбуд», визначивши, що вони складаються лише з поточних зобов'язань, визначили типові процедуру та перелік документів для отримання кредиту. За наслідками оцінки кредитоспроможності ТОВ «Чернівці Поліхімбуд», зроблено висновок про його надійність як позичальника.

Необхідно звернути увагу на фінансування підприємства, джерела формування фінансових ресурсів та їх доцільність використання. Вагоме значення матиме значне поповнення власних оборотних коштів, це сприятиме покращенню фінансових результатів підприємства. Проаналізувавши фінансову стійкість ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» можна сказати, що мають негативну тенденцію всі показники в яких для розрахунку використовується власний капітал, отже його потрібно збільшувати. Позитивну тенденцію має лише коефіцієнт маневрування, отже підприємство веде правильну політику в сфері позикових коштів.

7. Фінансова діяльність на етапі реорганізації підприємства

Відповідно до статті 56 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Реорганізація - це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступником. У процесі реорганізації може бути задіяний один або кілька суб'єктів господарювання.

Серед основних причин реорганізації здебільшого виокремлюють такі:

суттєве розширення діяльності підприємства, його розмірів;

згортання діяльності;

необхідність фінансової санації;

необхідність зміни повноти відповідальності власників за зобов'язаннями підприємства;

диверсифікація діяльності;

податкові мотиви;

необхідність збільшення власного капіталу (з метою покриття потреби в капіталі та підвищення рівня кредитоспроможності).

Причини та мотиви, які спонукають власників і керівництво підприємства до прийняття рішення щодо реорганізації, визначають і форму майбутньої реорганізації. За формальними ознаками розрізняють такі три напрями реорганізації (рис. 7.1).

Рис. 7.1 - Форми корпоративної реструктуризації підприємств

Злиття - об'єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання до головного підприємства), у результаті якого власники підприємств, що об'єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об'єднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигод від об'єднання.

Злиття - припинення діяльності двох або кількох підприємств як юридичних осіб та передачу належних їм активів і пасивів (майнових прав і зобов'язань) до правонаступника, яких створюється в результаті злиття.

Приєднання - припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав і зобов'язань) до іншого підприємства (правонаступника).

Поділ - це спосіб реорганізації, за якого одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

Виділення - процес створення нового окремого господарюючого суб'єкта з одного або кількох підрозділів зі складу діючого підприємства з передачею відповідної частки активів і пасивів (майнових прав та обов'язків).

Перетворення - це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства.

Отже, перетворення - це один із шляхів утворення юридичної особи в результаті реорганізації діючої юридичної особи. Загальна схема реорганізації підприємства шляхом перетворення наведена на рис. 7.2.

Необхідною передумовою реорганізації суб'єктів господарювання є відповідне рішення власників (чи інших уповноважених на це органів), яке приймається після детального економіко-правового обґрунтування менеджментом підприємства доцільності такої операції.

Рис. 7.2 - Порядок реорганізації підприємств шляхом перетворення



Законодавством передбачено послідовність дій, до яких вдається товариство при реорганізації шляхом перетворення. До них, зокрема, належать прийняття вищим органом товариства рішення про реорганізацію шляхом перетворення, а далі - прийняття установчими зборами товариства, що створюється шляхом перетворення, рішення про створення товариства, про затвердження статуту, про обрання органів управління та вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені.

Щодо процедури реорганізації шляхом перетворення, то проходження її відбувається в 2 етапи: 1) держреєстрація припинення діючої юрособи; 2) держреєстрація новоствореної юрособи. Перетворення вважається завершеним з моменту держреєстрації новоствореної юрособи та держреєстрації припинення юрособи, що припиняється.

Основним документом, який визначає права та обов'язки сторін у ході реорганізації і має забезпечувати оперативне її проведення та безперебійну роботу підприємств, є угода про умови проведення реорганізації - це План реорганізації, який включає питання:

1) призначення комісії для проведення реорганізації у складі представників підприємств, що реорганізовуються;

2) повний перелік і обсяг активів і пасивів підприємств, які підлягають прийому - передачі в обмін на корпоративні права правонаступникам;

3) перелік документів всіх видів обліку;

4) пропорції або коефіцієнти обміну корпоративних прав реорганізованих підприємств на корпоративні права підприємства правонаступника, а також можливі суми або компенсації в обмін на корпоративні права;

5) терміни обміну акцій;

6) права які будуть надаватися підприємствам правонаступником власником корпоративних прав;

7) економічно - правові наслідки реорганізації для працівників, що реорганізовуються.

Загальна схема проведення реорганізації така. У разі реорганізації слід врахувати ряд законодавчих передумов і вимог: порядок державної реєстрації та ліквідації суб'єктів господарювання; вимоги антимонопольного законодавства; вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства; порядок емісії акцій; різного роду наслідки (екологічні).

Підприємство, що реорганізовується потребує перереєстрації и то ліквідації засновницьких документів і самих суб'єктів господарювання.

Вимоги щодо захисту інтересів кредиторів зводяться до наступного:

- перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

- новий боржник має право висувати проти вимоги кредитора всі заперечення засновані на відносинах між кредиторами і первісним боржником;

- порука і встановлення третьою особою застава припиняється з переведенням боргу якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

- уступка вимог і перевід боргу повинні бути здійсненні в просторі письмовій угоді.

Кредитор має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення підприємством боржником однієї з дій:

- забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладання договору застави чи поруки;

- дострокове виконання зобов'язань і відшкодування збитків якщо інше не передбачено угодою між підприємством, що реорганізовується і боржником.

Приймаючи рішення про реорганізацію слід враховувати податковий аспект, зокрема можливість виникнення об'єкта оподаткування в результаті засвідчення у звітності прихованих резервів. При здійснені передачі майнових прав і обов'язків слід враховувати те, що передача активів від одного підприємства до іншого не оподатковується лише в тому випадку, якщо ця передача як внесок одного підприємства в статутний капітал іншого в обмін на корпоративні права. Реорганізаційний прибуток для власників може виникнути в тому випадку якщо вартість чистих активів, що передаються правонаступнику перевищує номінальну вартість корпоративних прав емітованих правонаступником.

Основні мотиви реорганізації спрямовані на укрупнення:

- ефект синергізму - умова за якої загальний результат є більший ніж сума часток, ефект виникає завдяки дії таких факторів: економія на витратах, економія фінансових ресурсів, збільшення влади на ринку;

- прагнення заволодіти ліцензіями, патентами які є в розпорядженні підприємства;

- отриманні надійного постачальника факторів виробництва;

- зменшення ризику при виході на нові ринки збуту і збільшення їхньої кількості;

- зменшення кількості конкурентів;

- податкові переваги;

- придбання активів за ціною яка нижча за вартість заміщення передачі технічних і управлінських знань і навичок;

- диверсифікація активів і діяльності з метою зменшення ризиків і підвищення потенціалу, прибутковості;

- попередження захоплення компанії крупними фірмами із збереженням контролю над підприємством;

- особисті мотиви вищої ланки менеджерів.

Є три види укрупнення:

1) горизонтальне: об'єднання кількох підприємств які виготовляють один вид продукції;

2) вертикальне: об'єднання підприємства виробника з підприємством постачальником;

3) діагональне: об'єднання підприємств різних галузей і видів діяльності.

Під злиттям слід розуміти об'єднання підприємств шляхом створення нової юридичної особи, через приєднання підприємств до головного підприємства у результаті якого власники підприємств, що об'єднуються будуть здійснювати контроль над усіма чистими активами об'єднаних підприємств.

Приєднання означає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи і передачу належних йому активів і пасивів до іншого.

Порядок реорганізації шляхом злиття: прийняття рішення про реорганізацію; укладення угоди про умови проведення реорганізації; аналіз фінансово - господарської діяльності та оцінка вартості підприємств, що реорганізовуються; проведення засновницьких зборів та підготовка засновницьких документів правонаступника; обмін корпоративних прав підприємств, що реорганізовуються на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості корпоративних прав правонаступнику; державна реєстрація юридичної особи, яка виникає в результаті реорганізації; складання та підписання передатних балансів між підприємствами - попередниками та правонаступниками; виключення підприємств - правонаступників з держаного реєстру.