Фінансово-господарська діяльність Лінійної Поліклініки на ст. Авдіївка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Соціальний аспект національної економіки забезпечується бюджетними установами шляхом виконання суспільних функцій для підвищення рівня життя та добробуту населення.

Сьогодні більшість українських спеціалістів-медиків констатує, що сучасна ситуація в системі охорони здоров'я досягла критичної межі. Про це свідчить стан здоров'я суспільства і медико-демографічні його аспекти.

Тому, особливої уваги в умовах переходу України до ринкової економіки, заслуговує фінансово-господарська діяльність медичних закладів.

Бюджетна установа -- це організація, створена органом державної влади для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних або інших функцій некомерційного характеру, діяльність, якою фінансується з державного бюджету або за визначених обставин із позабюджетного фонду на основі кошторису доходів і витрат.

Управління бюджетною сферою потребує нової моделі раціональної управлінської системи, визначальними функціями якої є облікова та аналітична. Формування достовірної облікової інформації в системі бухгалтерського обліку бюджетної сфери стає стратегічним завданням її побудови.

Невирішеними залишаються питання забезпечення рівних умов медичного обслуговування членів різних за чисельністю населення територіальних громад, реалізації єдиних підходів до управління, функціонування і фінансування медичних закладів різної підпорядкованості, збалансування відносин між державним та комунальним секторами галузі.

Зазначені проблеми вимагають наукового аналізу можливих інструментів, шляхів та напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму державного управління охороною здоров'я.

Питання вдосконалення обліку фінансово-господарської діяльності набувають особливої актуальності з огляду на поширення ринкових відносин у бюджетну сферу України та реформування вітчизняної облікової системи.

Не дивлячись на оновлення нормативної бази та наукові розробки, залишаються нерозв'язаними проблеми обліку фінансово-господарської діяльності, а саме коштів спеціального фонду, тобто облік доходів та видатків бюджетних установ , які отримують кошти з бюджетів згідно з кошторисом.

Метою дипломної роботи є удосконалення теоретико-методичних засад обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності у бюджетних установах закладів охорони здоров'я та визначення практичних рекомендацій щодо поліпшення формування достовірної інформації про використання.

Відповідно до мети у роботі визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:

- розглянути особливості діяльності бюджетних установ охорони здоров'я та визначити їх вплив на побудову бухгалтерського обліку;

- критично оцінити стан нормативно-правового забезпечення обліку фінансово-господарської діяльності бюджетних установ;

- здійснити класифікацію фінансово-господарської діяльності бюджетних установ охорони здоров'я;

- вивчити порядок документування, синтетичного та аналітичного обліку основних господарських операцій фінансово-господарської діяльності лікувальної установи;

- розкрити порядок відображення інформації про основні показники фінансово-господарської діяльності бюджетної установи у звітності;

- дослідити мету, завдання, джерела інформації, методику аналізу бюджетних установ на прикладі Лінійної поліклініки.

Об'єктом дослідження у дипломній роботі є фінансова-господарська діяльність Лінійної Поліклініки на ст.. Авдіївка.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень з обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Методами дослідження є пізнання об'єкта дипломної роботи, що ґрунтується на діалектичному методі, за допомогою якого господарські операції з фінансово-господарськоі діяльності установ бюджетної сфери розглядаються у нерозривному зв'язку та розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні в процесі вдосконалення нормативно-правової та методологічної бази обліку бюджетної сфери, застосуванні методичних розробок під час проведення заходів аналізу операції з фінансово-господаркою діяльністю.

Дипломна робота складається з трьох розділів, виконана на … сторінках, містить … рисунків, … таблиць, … додатків, та … літературних джерел.

У першому розділі розкрито економічна сутність основних операцій фінансово-господарської діяльності лікувальної установи, правове регулювання та регламентне забезпечення обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетної установи, особливості організації обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи, охорона праці в лікувальній установі.

У другому розділі описано документування та облік фінансування діяльності лікувальної установи,документування та облік основних операцій фінансово-господарської діяльності лікувальної установи,порядок відображення інформації про фінансово-господарську діяльність лікувальної установи у звітності, технологія обліково процесу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи із використанням ПК.

У третьому розділі досліджено мета, завдання інформаційне забезпечення, способи та прийоми аналізу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи, методика аналізу фінансування діяльності лікувальної установи, методика аналізу основних показників фінансово-господарської діяльності лікувальної установи.

Розділ 1. Економіко-правові та організаційні питання обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

1.1 Економічна сутність основних операцій фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

Бюджетні установи, як і інші суб'єкти господарювання, здійснюють певну діяльність. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру.

Фінансово-господарська діяльність лікарні характеризується низкою особливостей, які впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку:

- лікарня функціонує на засадах державної форми власності та не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;

- належить до неприбуткових організацій.

- метою її діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;

- нематеріальні послуги, що їх надають, на відміну від будь-якої готової продукції, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад;

- полікліника не наділяється оборотними коштами. Її фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

- має тенденцію до постійного відставання продуктивності праці порівняно із суб'єктами матеріального виробництва. Це пояснюється тим, що можливості заміни живої праці технікою у сфері послуг дуже обмежені. Адже праця лікарів, є творчим процесом, який не завжди закінчується на робочому місці та не піддається автоматизації. Технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників. Через це виробництво послуг характеризується високою трудомісткістю, великою питомою вагою витрат на заробітну плату;

- лікарня є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків -- плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрямки витрачання коштів.

Поліклініка отримує із державного бюджету кошти, здійснює датки для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень, веде бухгалтерський облік відповідно правил, встановлених Державним казначейством України та складає детальні звіти про виконання кошторисів. Також лікарня отримує кошти за рахунок надходження на спеціальні фонди. Головний лікар несе персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірності бухгалтерського обліку та статистичної звітності.

Бюджетними установами та організаціями вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного чи місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового і фінансового документа. Під поняттям «фінансування» розуміють забезпечення бюджетних установ грошовими коштами для здійснення їхньої статутної діяльності. Останнім часом коло джерел фінансування бюджетних установ значно розширилося; крім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи отримують грошові надходження у вигляді плати за надані послуги, гуманітарної допомоги, шефської (спонсорської) допомоги та ін. Джерела та адресність (призначення) фінансування мають для бюджетних установ досить важливе значення, оскільки визначають не тільки напрямки подальшого витрачання коштів, а й принципи фінансування.

Головні принципи бюджетного фінансування -- безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має власних доходів :

- цільове призначення наданих коштів, тобто отримані бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків лікарні;

- систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;

- зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.

Для розвитку матеріально-технічної бази поліклініки використовуються кошти загального і спеціального фонду, які визначаються у затвердженому на рік кошторисі поліклініки. Зміни до кошторису затверджуються в установленому чинним законодавством порядку.

Фінансування - це джерело покриття видатків бюджетних установ у вигляді коштів, одержаних з бюджету в межах затверджених асигнувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, які одержуються з бюджету. [Закон України «Про бюджетну систему» ст.1 ].

Фінансування - це надання грошових коштів бюджету або права на їх витрачання в межах затверджених асигнувань на передбачені бюджетом заходи.

Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах доходів і видатків поліклініки і називаються бюджетними асигнуваннями.

При визначенні стратегії господарської діяльності поліклініка зобов'язана враховувати державну політику в медичній галузі, напрямки розвитку охорони здоров'я на залізничному транспорті, державні замовлення та інші договірні зобов'язання.

Основними узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності поліклініки є цільове використання коштів державного бюджету. Основні господарські операції розглянемо у табл. 1.1

Таблиця 1.1 Основні господарські операції лікарні

№	Операції	Характеристика
1.	Надходження від плати за послуги	Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності, плата за оренду майна бюджетних установ, надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
2.	Видатки лікарні	Заробітна плата, грошове утримання військовослужбовцям, придбання товарів і послуг, оплата комунальних послуг, видатки на відрядження, капітальні видатки, нерозподілені видатки, зовнішне кредитування, продукти харчування, медикаменти та перев'язувальні матеріали, оплата теплопостачання, оплата електроенергії, субсидії на поточні трансферти.
3.	Отримання асигнувань з бюджету	Оплата праці працівників, нарахування на з/п, медикаменти та перев'язувальні матеріали, продукти харчування, оплата комунальних послуг і енергоносіїв, поточні трансферти населенню.
4.	Інші джерела власних надходжень бюджетних установ	Від отриманих благодійних внесків, грантів та дарунків; отримані на виконання окремих доручень; фінансування.

Облік фінансування лікарні через органи Державного казначейства України, яким в установах НБУ та уповноважених установах комерційних банків відкриваються єдині казначейські рахунки.

Єдиний казначейський рахунок -- це система бюджетних рахунків органів ДКУ в установах банків, на які зараховуються надходження до державного бюджету і з яких органи ДКУ здійснюють платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачують інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою. [Про затвердження єдиного казначейського рахунку ст.3].

Лікарня більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов'язані зберігати па поточних рахунках у рахунках в органах Державного казначейства.

Безготівкові розрахунки поліклініки здійснюються за такими принципами:

1)лікарня не має права самостійно обирати установу банку для відкриття рахунків.

2)бюджетна установа сама обирає форму безготівкових розрахунків і погоджує її у відповідній угоді, укладеній з постачальником, виходячи з умов фінансування та наявних коштів.

3) кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням його власника.

4)момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт, отримання матеріалів тощо.

5)платежі здійснюються в межах залишків на рахунку платника

6)платежі здійснюються лише в розмірі зареєстрованих зобов'язань платника

7)платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та на підставі документів, що підтверджують цільове призначення витрачання коштів.

Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, що зумовлює використання різних видів розрахункових документів.

Отже, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

- платіжні доручення;

- платіжні вимоги - доручення;

- розрахункові чеки;

- акредитиви;

- документи в електронному вигляді у системі „клієнт - банк”.

Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої Постановою правління НБУ від 21.01.2004р. № 22. у лікарні безготівкові розрахунки здійснюються за формами розрахункових документів: меморіальні ордери, розрахункова відомість.

Для планомірної організації грошового обігу в народному господарстві бюджетні організації, як і інші юридичні особи, зобов'язані зберігати свої вільні грошові кошти на рахунках у банку і витрачати їх, як правило, шляхом безготівкових розрахунків. Однак у своїй практичній діяльності кожна установа змушена використовувати і готівкові розрахунки, наприклад, за оплатою праці, стипендіями, авансами на господарські потреби та відрядження тощо.

Порядок про ведення касових операцій регулює Національний Банк України на основі Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Уся готівка, що знаходиться в розпорядженні установи чи централізованої бухгалтерії, зберігається в касі. Посиленню контролю за витрачанням готівки сприяє суворе дотримання порядку здійснення касових операцій, який регламентується «Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженим постановою НБУ від 29.04.2009 №252.

Це Положення визначає порядок і терміни зберігання грошей у касі та видачі їх на різні цілі, правила оформлення касових документів, ведення касової книги, контролю законності касових операцій.

Крім грошових коштів на поточних рахунках у банках, реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства України та в касі, бюджетні установи можуть мати інші грошові кошти, до яких зараховують: кошти в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, мазут, харчування і т. ін., оплачених путівках у будинки відпочинку, санаторії, турбази, у повідомленнях на поштові перекат, у митних марках, у бланках трудових книжок і вкладишах до них, у векселях одержаних та в інших грошових документах, у тому числі прийнятих на тимчасове зберігання від хворих (у лікарнях, санаторіях тощо). Перелічені цінності зберігаються, як правило, у касі установи.

Облік персоналу лікарні ведуть за професіями і спеціальностями. Оскільки лікарня -- це різні за своїм призначенням організації, то дуже різноманітним є і склад їх працівників (лікарі, учителі, медсестри, інженери та ін.).

Залежно від виконуваних функцій персонал полікліника поділяється так:

- основні працівники (персонал основної діяльності), на яких покладено виконання головних функцій у відповідав бюджетній

установі (педагогічний персонал, професорське-викладацький склад, лікарі та ін.);

- адміністративно-управлінський персонал, який забезпечує керівництво та раціональне функціонування установи (керівник установи, керівники відділів, заступники керівників тощо);

- допоміжний обслуговуючий персонал, який виконує функції обслуговування працівників перших двох категорій і сприяє кращому виконанню функцій установи в цілому (середній медперсонал, навчально-допоміжний персонал тощо);

- молодший обслуговуючий персонал (прибиральниці, санітарки і т. ін.).

У бюджетних установах загальна чисельність та склад працюючих визначається штатним розкладом. Загальна чисельність фактично працюючих відповідно до штатного розкладу становить їх спискову чисельність. У той же час для виконання окремих робіт Тимчасово можуть залучатися працівники, що не перебувають у штаті установи і працюють за трудового угодою. Таких працівників зараховують до нештатного (неспискового) складу.

Джерелом коштів на оплату праці працівників Поліклініки є кошти згідно з затвердженим кошторисом.

Головний лікар поліклініки обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором, згідно з чинним законодавством.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути меншою за встановленим законодавством України розміром мінімальної заробітної плати.

До спеціальних коштів лікарні зараховують доходи від позабюджетної діяльності, надходження яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Детальний перелік спеціальних коштів бюджетних установ і організацій затверджений наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146 «Про затвердження Переліку власних надходжень бюджетних установ і організацій».

У лікарні такі надходження:

- кошти, що отримують медичні установи від окремих категорій громадян за проведення медичних оглядів, а також від організацій і установ за обов'язкові медичні огляди осіб, що в них працюють;

- надходження від благодійних внесків, грантів та дарунків;

- кошти отримані на виконання окремих доручень;

- фінансування;

- надходження коштів за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями;

- від господарської та/або виробничої діяльності;

- за оренду майна бюджетних установ;

- від реалізації майна.

У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою певних функцій.

До витрат у лікарні відносять: заробітна плата, грошове утримання військовослужбовцям, придбання товарів і послуг, оплата комунальних послуг, видатки на відрядження, капітальні видатки, нерозподілені видатки, зовнішне кредитування та ін..

План спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) (далі - план спеціального фонду) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), затверджених у спеціальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів, в розрізі доходів за кодами класифікації доходів бюджету.

Процес невиробничого споживання є головним і найскладнішим видом діяльності бюджетних установ (рис. 1.1). Як і процес виробництва, процес невиробничого споживання потребує різноманітних витрат (видатків) матеріальних і фінансових ресурсів. Надання нематеріальних послуг супроводжується нарахуванням заробітної плати, придбанням і споживанням основних засобів, матеріалів, медикаментів, продуктів харчування тощо. У результаті цього виникають і нагромаджуються видатки, порівняння яких із доходами визначає результат фінансово-господарської діяльності бюджетної установи за рік.

1.2 Правове регулювання та регламентне забезпечення обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетної установи

Основною нормативно-правовою базою обліку фінансово-господарської діяльності є Закон України №996 від 16.07.2000 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей закон визначає правові основи регулювання, ведення бухгалтерської звітності в Україні.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах має певні особливості, адже ці структури створюються для забезпечення виконання функцій держави. Їх утримання повністю або частково здійснюється за рахунок державного або місцевого бюджету. Визначальним для бухгалтерського обліку бюджетних установ також є їх статус неприбуткових.

У лікарні завдання бухгалтерського обліку мають свою інтерпретацію. Бухгалтерський облік у бюджетних організаціях призначений насамперед забезпечити збереження державного майна України. Усі інші завдання є похідними від нього:

- відображення процесу виконання кошторису доходів і видатків, забезпечення цільового використання коштів бюджету та контролю за виконанням кошторису доходів і видатків (за допомогою обліку зобов'язань бюджетної установи);

- забезпечення інформацією для прийняття управлінських рішень щодо ефективного використання коштів, отриманих з бюджету; формування кошторису доходів і видатків;

- визначення результату виконання кошторису доходів і видатків.

Як відомо, медична практика здійснюється суб'єктами господарювання на підставі ліцензії на певний вид медичної практики, за умови виконання кваліфікаційних, організаційних та інших спеціальних вимог, встановлених цими ліцензійними умовами, а саме, Наказом МОЗ України 38/63 від 16.02.2001 р.“Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності медичної практики”.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку лікарні представлена п'ятьма рівнями, передбаченими Бюджетним кодексом України. Кожен з цих рівнів включає в себе ряд нормативних документів.

Норми національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку не поширюються на ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності бюджетними установами. Нормативні документи з регулювання порядку ведення обліку в бюджетних установах приймаються Державним казначейством України, яке повністю використовує надане йому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" право вирішення питань організації бухгалтерського обліку, тобто здійснює методологічне регулювання бухгалтерського обліку бюджетних установ. Саме Державним казначейством України встановлюється порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ.

Державне казначейство України розробляє нормативні документи, що регулюють організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах, обов'язково враховуючи положення нормативних актів Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України. Так, врегулюванням питань складання кошторису займається Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України (в частині розробки та затвердження форм основних кошторисних документів). Крім того, саме Постановою Кабінету Міністрів України визначаються можливі види доходів бюджетної установи.

Державним казначейством України на основі цих документів розробляються:

- нормативні документи, що визначають основи організації бухгалтерського обліку (наприклад, План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, Кореспонденція субрахунків по основних бухгалтерських операціях);

- документи, що регулюють ведення бухгалтерського обліку окремих об'єктів (інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів, запасів, кредиторської заборгованості, гуманітарної допомоги тощо);

- документи, що регулюють порядок складання облікових регістрів бюджетними установами (Інструкція про форми меморіальних ордерів і порядок їх складання, Інструкція про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх застосування);

- інструктивні матеріали щодо складання і подання фінансової звітності про виконання кошторису (Порядок щодо складання і подання місячної, квартальної і річної фінансової звітності).

Сувора регламентація бухгалтерського обліку в поліклініки забезпечує єдину основу формування і можливість порівняння його показників за результатами діяльності установ різних відомств, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторису доходів і видатків бюджетів різних рівнів.

Більш детально нормативно-правове регулювання ведення обліку операцій з фінансово-господарської діяльності розглянемо у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Нормативно-правове регулювання ведення обліку операцій з фінансово-господарської діяльності у бюджетних установах

Назва правового документа	Ким і коли затверджений	Зміст в частині обліку фінансово - господарської діяльності
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».	Верховною Радою №996 від 16.07.2000 року	Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
2. Постанова “Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій ”	Кабінет Міністрів України №17 від 09.01.2000.	Основні питання щодо складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ і організацій.
3.«Про заходи щодо порядкування бюджетних видатків»	Постанова Кабінету України від 18.02.98 №191	Мінфіном України встановлено помісячні ліміти асигнувань Державного бюджету України.
4.Постанова «Про вдосконалення системи головних розпорядників коштів державного бюджету»	Кабінет Міністрів України №13 від 08.01.2000.	Встановлює порядок взаємодії установ і організацій, що втрачають статус головних розпорядників коштів державного бюджету, та головних розпорядників цих коштів, через яких виділяються бюджетні асигнування зазначеним установам і організаціям
5.“Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетними установами ”	Затверджен постановою КМУ № 228 від 28 лютого 2002 року	Порядок складання кошторисів бюджетними установами України, правильність, своєчасність.
6. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.	Наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99р. №114	План рахунків призначений для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій установ та організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, та операцій з виконання сільських, селищних і міських (міст районного підпорядкування) бюджетів,
7. Наказ “Про затвердження інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетними установами ”	Головне управління Державного казначейства №71 від 10.07.2000.	Про застосування субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетними установами.
8. Наказ “Про затвердження інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ ” (із змінами і доповненнями)	Головне управління Державного казначейства №126 від 02.12.1997.	Затверджує типові форми з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та інструкцію є їх складання
9. Наказ “Про затвердження інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу ”	Головне управління Державного казначейства 05.10.2005 N 184	Про порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу.
10. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання.	Державним казначейством України від 27.07.2000р. №68	Використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб матеріальних цінностей
11. Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету	Затверджена наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. № 495	Економічна класифікація видатків бюджету
12. Інструкція з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена Наказом Державного казначейства	Головне управління Державного казначейства України № 64 від 17.07.2004.	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, які активи належать до основних засобів, визначає строк їх корисного використання.
13. «Про затвердження переліку власних надходжень бюджетних установ і організацій».	Затверджений наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146	Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання.
14. Положенням про «Ведення касових операцій в національній валюті в Україні»	Затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 N 637	Положення визначає порядок і терміни зберігання грошей у касі та видачі їх на різні цілі, правила оформлення касових документів, ведення касової книги, контролю законності касових операцій.
15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку	Наказом Міністерства фінансів України від 24 05.95р. №88	Встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності, установ та організацій, основн діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах, організацію документообігу, зберігання документів
16.Наказ “Про бюджетну класифікацію та її запровадження”	Міністерства фінансів України за №604 від 27.12.2001 року	Правильність обліку доходів та витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію.
17.Наказ “Про затвердження документів, що 0застосовуються в процесі виконання бюджету ”	Міністерство фінансів України №10 від 21.01.2000	Ця інструкція визначає процедури складання і виконання розпису Державного бюджету України. Розпис Державного бюджету України на відповідний рік включає: розпис доходів, видатків, фінансування, асигнувань, кошториси

Дослідивши зміст правових документів, виявлено такі проблеми. Основною проблемою складання, розгляду та опрацювання фінансової звітності бюджетних організацій і установ є постійна зміна її форм Державним казначейством України. Так, вказаний орган щороку затверджує для бюджетних установ і організацій нові форми квартальної та річної фінансової звітності: в зазначених формах щороку застосовуються показники різного порядку (в гривнях з копійками, в гривнях без копійок, в тисячах гривень), застосовуються різні за структурою форми звітності. Зазначене не лише ускладнює здійснення функцій з управління майном та фінансовими ресурсами державної власності, унеможливлюючи нормальне проведення аналізу показників фінансової звітності (у динаміці), економічного прогнозування та контролю, але й завдає значних труднощів при складанні звітності, що, на нашу думку, негативно впливає на її якість.

Аналогічний вплив мають стислі терміни подання фінансової звітності бюджетними установами, які при цьому нерідко порушуються. Особливо це стосується річної фінансової звітності, адже оприлюднення її форм нерідко відбувається вже напередодні спливу термінів її подання (наприклад, наказ Державного казначейства України від 10 січня 2010 року № 4 «Про порядок складання річних фінансових звітів за 2009 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів» був зареєстрований у Міністерстві юстиції України лише 21 січня 2010р., в той час, коли пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 передбачено строк подання річної фінансової звітності не пізніше ніж 22 січня наступного за звітним року). Наведені обставини призводять до порушення принципу послідовності - визначеного в Законі«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Натомість вбачається, що форми річної звітності мають бути відомі не пізніше ніж на початку фінансового року, щоб бюджетна установа, організація мала змогу не при складанні звітності «вишукувати» необхідну інформацію в обліку, а навпаки - організувати ведення обліку таким чином, щоб забезпечити своєчасне і достовірне складання звітності. Лише за такого підходу, на нашу думку, можна забезпечити оптимальну реалізацію управлінського ланцюга за нерозривно пов'язаною схемою «облік-звітність-контроль».

Як відомо, медична практика здійснюється суб'єктами господарювання на підставі ліцензії на певний вид медичної практики, за умови виконання кваліфікаційних, організаційних та інших спеціальних вимог, встановлених цими ліцензійними умовами, а саме, Наказом МОЗ України 38/63 від 16.02.2001р.“Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності медичної практики”.

Найголовнішим регламентним документом лікарні, що забезпечує повноцінне функціонування та розвиток бухгалтерського обліку, фінансової звітності й аналізу є Статут. Згідно з його положень ми бачимо, яком чином здійснюється бухгалтерський облік і установі, хто є відповідальним за вірну та своєчасну подачу в установленому обсязі та у визначені строки усіх необхідних документів керуючим органам та звітів до державних органів. Також дана установа має посадові інструкції - документ, що визначає організаційно-правове становище працівника в структурному підрозділі, що забезпечує умови для його ефективної праці. Посадова інструкція - це обов'язковий кадровий документ. Посадові інструкції розробляються на кожного працівника і забезпечують умови ефективної його роботи. Вони дають змогу об'єктивно оцінювати діяльність працівників і є нормативною основою для застосування до працівників заходів адміністративного впливу.

Регламентація діяльності - це встановлення чітких правил виконання робіт (функцій). Для персоналу це перш за все посадові інструкції (регламенти), положення про підрозділи і регламенти бізнес-процесів (адміністративні регламенти). Регламентацію діяльності необхідно проводити там, де це необхідно з точки зору бізнесу. Вважаємо що для установи з невеликою кількістю працівників та відсутністю окремих підрозділів немає такої необхідності в розробці всіх видів регламентних документів. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні трудовитрати і зайво бюрократизує організацію. Якщо регламент створений, то він повинен бути актуальним і його виконання повинне контролюватися, інакше сенсу в такому регламенті не буде. Основним і єдиним необхідним регламентом у лікарні з точки зору визначення і розділення повноважень між працівниками - є посадові інструкції. Вони є в установі з самого початку його існування, всі спеціалісти дотримуються цих норм та користуються у разі виникнення будь - яких непорозумінь.

Посадова інструкція головного бухгалтера:

- Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

- Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

- Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

- Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

- Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам.

- Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

- Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями.

- За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

- Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

- Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

- Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

- Організує роботу з підготовки пропозицій для головного лікаря(керівника)

- Керує працівниками бухгалтерського обліку установи та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки.

- Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Таким чином у параграфі розглянуто правове регулювання та регламентне забезпечення обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетної установи. Основною нормативно-правовою базою обліку фінансово-господарської діяльності є Закон України №996 від 16.07.2000 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Цей закон визначає правові основи регулювання, ведення бухгалтерської звітності в Україні.

1.3 Особливості організації обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

Для ефективного виконання завдань, поставлених перед бухгалтерським обліком у лікарні, необхідною є раціональна організація бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей їх діяльності.

Організація бухгалтерського обліку є одним з найбільш відповідальних аспектів діяльності установи. Без раціонально організованого бухгалтерського обліку неможлива ефективна діяльність лікарні, дотримання цільового використання ресурсів бюджетної установи відповідно до кошторису доходів і видатків.

Організація бухгалтерського обліку в бюджетній установі - це цілеспрямована діяльність державних органів влади, що забезпечують прийняття та сприяють виконанню кошторису доходів і видатків, зі створення, постійного впорядкування та удосконалення системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів. [ Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності» розділ 3, ст8]

Особливість організації бухгалтерського обліку полікліники полягає у забезпеченні контролю за виконанням кошторису доходів і видатків, що вимагає чіткого та правильного ведення обліку фактичних видатків і пов'язаного з попереднім обліку зобов'язань. Отже, організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах повинна забезпечити:

- своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх операцій, які були здійснені бюджетною установою;

- обробка даних за допомогою встановлених процедур, прийомів і способів;

- складання на основі масиву оброблених даних фінансової звітності та подання її зацікавленим користувачам;

- забезпечення виконання завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

Від рівня вирішення цих завдань залежать структура та якість бухгалтерського обліку, врахування запитів управлінського персоналу та структура інформаційної системи бюджетної установи.

Виходячи зі специфіки поняття "організація бухгалтерського обліку в лікарні", можна виділити такі рівні суб'єктів організації бухгалтерського обліку:

- перший рівень - власник, тобто держава в особі уповноважених на це органів влади; бюджету;

- другий рівень - керівник і головний бухгалтер бюджетної установи.

Об'єктами організації бухгалтерського обліку виступають обліковий процес, структура обліково-економічних підрозділів апарату управління, організаційне та технічне забезпечення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе держава в особі уповноважених на це органів влади, а також керівник і головний бухгалтер полікліники.

Дипломна робота виконана на матеріалах діяльності Державного закладу «Лінійної Поліклініки станції Авдіївка ДП «Донецька залізниця»» (надалі - поліклініка), заснована на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України ( надалі - Орган управління майном), підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, а в порядку координаційної діяльності відноситься до ДП «Донецька залізниця».

Державний заклад «Лінійна поліклініка станції Авдіївка ДП «Донецька залізниця»» є правонаступником прав і обов'язків Лінійної поліклініки на ст.. Авдіївка Донецької залізниці.

Контингенти, що обслуговуються Поліклінікою:

- працівники підприємств, організацій та установ залізничного транспорту України і члени їх сімей, що перебувають на їх утриманні;

- пенсіонери залізничного транспорту і непрацездатні члени їх сімей, що перебувають на їх утриманні;

- непрацюючі інваліди 1-ї та 2-ї груп при умові, якщо їх інвалідність пов'язана з роботою на залізничному транспорті;

- непрацездатні члени сімей померлих залізничників, смерть яких наступила в наслідок виробничого травматизму;

- пасажири залізничного транспорту, що знаходяться на шляху слідування і мають проїзні документи;

- населення, прикріплене до лікувально-профілактичних закладів залізничного транспорту;

- всі громадяни, які звертаються в поліклініку за невідкладною допомогою, незалежно від місця їх роботи та проживання;

- прикріплене населення, що проживає в населених пунктах, де відсутні територіальні медичні заклади, по взаємо домовленості з місцевими органами виконавчої влади;

- всі громадяни, які потребують надання невідкладної медичної допомоги, незалежно від місця їх роботи і проживання, які звернулися за допомогою в лікувально-профілактичний заклад залізничного транспорту.

Згідно до своїх обов'язків Поліклініка:

а) забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством;

б) здійсню будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, забезпечує своєчасне освоєння нового медичного обладнання та оперативне введення в дію придбаного обладнання;

в) здійснює заходи по зміцненню матеріально-технічної бази;

г) забезпечує придбання необхідних матеріальних ресурсів для своєї діяльності у підприємств, організацій та установ, незалежно від їх форм власності, а також у фізичних осіб в порядку, який діє в Укрзалізниці;

д) надає медичну допомогу згідно з основними напрямками діяльності, створює належні умови високопродуктивної праці, забезпечує одержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, соціального страхування;

ж) здійснює заходи по удосконаленню організації заробітної плати працівників Поліклініки з метою посилення їх матеріальної зацікавленості, як в результатах особистої праці, так і в загальних підсумках роботи Поліклініки, забезпечує своєчасні розрахунки зі своїми працівниками;

з) виконує норми та вимоги щодо охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Організаційна структура фінансово-економічної служби зображена на рис. 1.3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 Структура керівництва фінансово-економічною службою Лінійної Поліклініки на станції Авдіїка.

Фінансова-економічна служба Лінійної Поліклініки на ст. Авдіївка діє на правах структурного підрозділу поліклініки і безпосередньо підпорядковується головному лікарю, а у випадках його відсутності, виконуючий його обов'язки. ФЕС являється складовою організаційної структури частиною діяльності Лінійної Поліклініки на ст. Авдіївка і створені для взаємодії в контакті з усіма підрозділами поліклініки по всіх фінансово-господарських питаннях та контролю фінансово-економічної діяльності поліклініки.

ФЕС забезпечує контроль за матеріально-технічним постачанням Лінійної Поліклініки на ст. Авдіївка, забезпечує ведення організацію бухгалтерського обліку і контроль за раціональним та економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, здійснює прогнозування, планування і розподіл фінансових ресурсів по структурних підрозділах поліклініки, виконує контроль за виконанням контрактів та договорів з матеріально-відповідальними особами підрозділів, виконує контроль за виконанням контрактів та договорів з організаціями і установами, які надають послуги поліклініці, забезпечує контроль за дотриманням персоналом поліклініки фінансової дисципліни, облік, звітність, інвентаризації та інш., забезпечує складання штатного розкладу, тарифікації і кошторису витрат у відповідності з обсягом робіт, що виконують в поліклініці, забезпечує контроль за раціональним використанням асигнувань і матеріальних ресурсів в поліклініці в цілому та розрізі підрозділів, систематично (1 раз в квартал) проводить аналіз фінансово-економічної діяльності поліклініки відповідно з встановленими показниками, своєчасне інформування керівника поліклініки про виявлені недоліки, забезпечує контроль за своєчасним проведенням розрахунків за послуги, що надаються поліклініці іншими організаціями і установами, щомісячно проводить аналіз фактичних витрат лікарні, забезпечує постійний контроль за надходженням і витратою коштів, проводить систематичний контроль за обліком гуманітарної допомоги, яку отримує.

Працівники ФЄС у своїй роботі керується такими документами:

- Положенням про ФЄС;

- Посадовою інструкцією

- Графіком документообігу.

Головний лікар Поліклініки:

- несе персональну відповідальність за стан та діяльність Поліклініки, ефективне використання та збереження майна Поліклініки, представляє її інтереси в усіх установах та організаціях;

- розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства;

- укладає договори, видає довіреності;

- відкриває реєстраційні рахунки в відділеннях Державного казначейства;

- несе відповідальність за цільове використання коштів загального і спеціального фондів.

На посаду головного бухгалтера призначається особа з вищою спеціальною освітою, котра має практику на посаді бухгалтера. Назначається і звільняється головним лікарем поліклініки в відповідності з діючим законодавством.

Головний бухгалтер має наступні посадові обов'язки:

- точний облік результатів господарсько-фінансової діяльності;

- здійснення контрольної та аналітичної роботи господарської діяльності установи;

- прогнозування, планування і розподіл фінансових ресурсів по структурних підрозділах;

- організація бухгалтерського обліку, аналізу і контролю;

- прогнозування і планування здійснюється у відповідності з укладеними договорами та контрактами.

- своєчасно вироблення та реалізацію облікової політики установи;

- законність, своєчасність і правильність оформлення носіїв облікової інформації;

- точність обліку результатів виконання кошторису доходів і видадків установи;

- достовірність обліку витрат і видатків;

- повноту обліку коштів загального і спеціального фондів;

- правильність нарахування відповідних категорій виплат, утримань та нарахувань розрахунків;

- повноту та своєчасність розрахунків з дебіторами;

- складає звіти;

Бухгалтер несе відповідальність за чітке і своєчасне виконання обов'язків передбачених даною інструкцією і правилами внутрішнього розпорядку поліклініки. Бухгалтер-матеріаліст згідно з графіку документообігу здає всі бухгалтерські документи та облікові регістри з обліку операцій з основними засобами головному бухгалтеру поліклініки.

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку в лікарні починається з розробки її облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів і процедур організації та ведення бухгалтерського обліку установою з числа загальноприйнятих в державі. Створення цілісної системи обліку передбачає активне застосування специфічного елемента регулювання бухгалтерського обліку та звітності - облікової політики бюджетної установи.

Щодо облікової політики установи, вона базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких повинно дотримуватися при веденні рахунків і складанні фінансової звітності. [п. 5 ст. 8 Закону про бухгалтерський облік] зазначено, що підприємство самостійно визначає свою облікову політику, тобто принципи, методи та процедури, які воно використовує для складання і подання фінансової звітності. На сьогоднішній день, наказ про облікову політику у лікарні розробляється.

На мою думку, при розробці наказу про облікову політику бюджетної установи важливим є чітко:

- позначити вибрані методи оцінки та обліку, варіантність яких передбачено нормативними актами з бухгалтерського обліку;

- обумовити варіанти облікової політики, опис яких відсутній у нормативних документах та особливості застосування яких підприємство затверджує, виходячи із специфіки умов діяльності.