Фінансово-господарська діяльність Лінійної Поліклініки на ст. Авдіївка

Виділимо основні завдання облікової політики підприємства:

- визначення відповідальної особи за ведення бухгалтерського обліку;

- визначення складу постійно діючої інвентаризаційної комісії та встановлення строків інвентаризації;

- затвердження робочого плану рахунків;

- організація аналітичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей;

- розроблення методики бухгалтерського обліку на підприємстві за елементами основних складових облікової політики;

- розроблення графіка документообігу.

При виборі тих чи інших методів і правил та закріплення їх в обліковій політиці головному лікарю слід враховувати цілу низку чинників, таких як форма власності та організаційно-правова форма установи;вид діяльності; організаційна структура управління та наявність структурних підрозділів; кількість господарських операцій, обсяги діяльності, чисельність персоналу, наявність відокремлених підрозділів. Облікова політика підприємства ґрунтується на основних принципах обліку та звітності.

Управлінську облікову політику, як і бухгалтерську, можна розділити за об'єктами обліку: основні засоби, сировина і матеріали, витрати на оплату праці, фінансові операції, кредиторська і дебіторська заборгованість й ін.

Для забезпечення якісної обробки документів та своєчасного відображення господарських операцій обліку необхідно мати чітку систему документообігу. Для цього розроблюється графік, в якому відображаються всі етапи руху документації.

Графік дає чітку картину, хто є виконавцем і в який час забезпечується виконання операції, хто несе відповідальність за помилки та несвоєчасне виконання. Кожному працівнику видається виписка з графіка з переліком документів, складання та обробка яких відноситься до його компетенції. Графік затверджується керівником установи.

Створення форм документів формування різних первинних, проміжних та підсумкових (узагальнюючих) даних та показників, складання звітності пов'язані з великою кількістю операцій, у здійсненні яких беруть участь багато виконавців. Це потребує заздалегідь продуманої системи їхніх дій і процедур руху облікової інформації (документів). Упорядкування цього процесу, тобто руху документів та виконання різних робіт, у практиці називають документообігом. (Табл.1.3)

Слід зазначити, що в обліковому процесі переміщуються не тільки первинні документи, а іноді й облікові реєстри та окремі форми звітності. Основне завдання організації руху документів (даних) в обліковому процесі -- це оптимізація каналів передавання та зв'язку облікових виконавців. Ці канали зв'язку можуть бути представлені з різним ступенем агрегування -- від фіксації кожного окремого носія облікової інформації (тобто документа) до узагальненої характеристики потоків інформації.

Організацією мають бути охоплені всі операції -- від першого запису до здачі документа в архів.

Кожний вид операції складається з кількох робіт, які виконуються окремим виконавцем за визначений заздалегідь час. Кількість таких робіт може бути різною залежно від складності тієї чи іншої операції, документа, тривалості його руху.

Таблиця 1.3 Графік документообігу у Лінійній поліклініці ст. Авдіївка

№	Назва документу	Складає	Затверд жує	Обробляє	Зберігання
		Відпові дальний	строки		Відповідь дальний	строки	Відпові дальний	строки
1	Бухгалтерські звіти, м/о №1	Головний бухгалтер	До 02 числа щомісячно	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	02 числа щомісячно	Головний бухгалтер	2 роки
2	Звіти про використання та рух позабюджетних коштів ф. 4, 4-1, 4-зведена	Головний бухгалтер	До 02 числа щомісячно	Головний лікар	Головний бухгалтер	Останній день місяця	Головний бухгалтер	2 роки
3	Бухгалтерські звіти, м/о №2	Головний бухгалтер	До 01 числа щомісячно	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	щомісячно	Головний бухгалтер	2 роки
4	ф. №5. -Рух необоротних активів Складання річного звіту.	Головний бухгалтер	До 10.01	Головний лікар	Головний бухгалтер	До 10.01	Головний бухгалтер	необмежений
5	Бухгалтерські звіти, м/о №3	Головний бухгалтер	До 1 числа	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	До 1 числа	Головний бухгалтер	2 роки
6	Списання, основних засобів, м'якого інвентарю (м/о №9).	Бухгалтер матеріаліст	щоквартально	Бухгалтер матеріаліст	Головний бухгалтер	щоквартально	головний бухгалтер	До 3-років
7	Бухгалтерські звіти, м/о №5	Економіст	До 05 щомісячно	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	До 05 щорічно	Головний бухгалтер	2 роки
8	Форма №2д	Головний бухгалтер	До 02 числа щомісячно	Головний лікар	Головний лікар	До 02 числа щомісячно	Головний бухгалтер	2 роки
9	Бухгалтерські звіти, м/о №6	матеріаліст	До 05 числа щомісячно	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	До 05 числа щомісячно	Головний бухгалтер	2 роки
10	Бухгалтерські звіти, м/о №13	матеріаліст	До 05 числа щомісячно	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	До 05 числа щомісячно	Головний бухгалтер	2 роки
11	Бухгалтерські звіти, м/о №13а і 13с/п, 13в	бухгалтер	До 05 числа щомісячно	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	До 05 числа щомісячно	Головний бухгалтер	2 роки
12	Форма №1	Головний бухгалтер	При поступання коштів від физ.осіб	Касир	Головний бухгалтер	Головний лікар	Головний бухгалтер	3 роки
13	Бухгалтерські звіти, м/о №15	бухгалтер матеріаліст економ	коли є помилка	Головний бухгалтер	Головний бухгалтер	коли є помилка	Головний бухгалтер	2 роки

У лікарні форма введення бюджетного обліку меморіальна-ордерна.

Характеризує застосування книг для ведення синтетичного обліку і карток -- для аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських операцій при меморіально-ордерній формі такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на документ, що служить підставою для записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це допомагає упорядкуванню облікових записів.

Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів і усунути помилки (якщо вони мали місце).

Проте, при певних перевагах, меморіально-ордерна форма має суттєві недоліки, а саме:

- складання значної кількості документів бухгалтерського оформлення (меморіальних ордерів) створює зайву проміжну ланку між виправдними документами й обліковими регістрами;

- багаторазовість записів господарських операцій (у реєстраційному журналі, двічі на синтетичних рахунках Головної книги, на аналітичних рахунках) і пов'язані з цим зайві затрати праці;

- роз'єднаність синтетичного й аналітичного обліку, що часто призводить до відставання записів на аналітичні рахунки від записів на синтетичні;

- віднесення значного обсягу робіт (звірка даних хронологічного й систематичного обліку, а також синтетичного й. аналітичного обліку, виправлення помилок тощо) на кінець місяця, що зумовлює нерівномірність завантаження облікових працівників, відставання у складанні і поданні звітності;

- недостатня пристосованість облікових регістрів для отримання необхідної інформації для складання звітності, що зумовлює необхідність додаткових вибірок і розрахунків у процесі складання звітності. У лікарні проведення інвентаризації проводиться перед фінансовим звітом звітом, не раніше ніж 1 жовтня звітнього періоду.

У лікарні, щоквартально, проводиться аналіз даних бухгалтерського обліку та звітності, у тому числі зведеної звітності, щодо причин зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, розробляє та здійснює заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, організовує та проводить роботу з її списання відповідно до законодавства.

Постійно проводиться, медичний аналіз порівняння витрат на утримання старого та нового обладнання і видатків:

- енергоспоживання;

- ремонт;

- скорочення задійних фізичних одиниць.

Проводиться аналіз витрат на провадження нових методів лікування, навчання персоналу, відвідування семінарів, курси підвищення кваліфікації, придбання медичних апаратів. В результаті підвищення якості медичного обслуговування здійснюється об'єм наданих медичних послуг, що веде до зниження їх собівартості.

Проводиться аналіз річних звітів в розділі активів і пасивів по всіх показниках, співставлення статей балансу з даними балансу за попередні періоди. Аналіз фінансових результатів, порівняно до попередніх показників, дозволяє визначити збільшення або зменшення прибутку поліклініки. Аналізується дебіторська і кредиторська заборгованість. Визначається об'єм матеріальних запасів: у порівнянні з плановими показниками.

Щоквартально проводиться аналіз балансу витрат, прибутку, результати якого доводяться до головного лікаря.

Інвентаризація розрахунків полягає у звіренні документів і записів у регістрах обліку та перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках.

У лікарні проведення інвентаризації проводиться перед фінансовим звітом звітом, не раніше ніж 1 жовтня звітного періоду.

У лікарні, щоквартально, проводиться аналіз даних бухгалтерського обліку та звітності, у тому числі зведеної звітності, щодо причин зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, розробляє та здійснює заходи щодо стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості, організовує та проводить роботу з її списання відповідно до законодавства.

1.4 Охорона праці в лікувальній установі

Термін "охорона праці" вживається в двох значеннях: в широкому його розумінні та більш вузькому, спеціальному розумінні. При вживанні терміну "охорона праці" в широкому розумінні, до його поняття відносять ті гарантії для працівників, що передбачають усі норми трудового законодавства, наприклад норми, що забороняють власнику звільняти працівників з роботи тоді, коли немає підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП. Ці норми становлять надзвичайно важливу гарантію, спрямовану на охорону трудових прав працюючих.

Проте термін "охорона праці" в чинному трудовому законодавстві вживається не в такому широкому, тобто буквальному, значенні цих слів, а в більш вузькому. У вузькому значенні під охороною праці розуміється сукупність заходів щодо створення безпосередньо в процесі роботи нормальних та безпечних технічних і санітарно-гігієнічних умов для всіх працюючих.

Базовими нормативними актами в галузі охорони праці є Кодекс законів про працю України (КЗпП) [2], Закон України "Про охорону праці" [5] та Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" [6].

Визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону України "Про охорону праці". Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.

Правове регулювання охорони праці охоплює розробку і прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії; проведення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов'язків; систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій трудящих - жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю тощо.

Державний заклад « лінійна поліклініка станції Авдіївка ДП «Донецька залізниця» знаходиться за адресою вул.. Чистякова, 60а, м. Авдіївка, 86060. До будівлі влаштовано зручний під'їзд, існує майданчик для паркування автотранспорту.

За охороною праці у поліклініці наглядає інженер з охорони праці.

Повинен знати:

- Закон України “Про охорону праці ”;

- законодавчі і нормативні правові акти, методичні матеріали з питань охорони

праці, основні технологічні процеси виробництва продукції підприємства;

- методи вивчення умов праці на робочих місцях;

- організацію роботи з охорони праці;

- систему стандартів безпеки праці;

- психофізіологічні вимоги до працівників виходячи з категорії важкості робіт,

- обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників, переведених на легку працю;

- особливості експлуатації устаткування, яке застосовується на підприємстві;

- правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт;

- передовий і вітчизняний досвід з охорони праці;

- порядок і строки складання звітності про виконання заходів з охорони праці;

- основи економіки, організації виробництва, праці і управління;

- основи трудового законодавства.

Кваліфікаційні вимоги:

Провідний інженер з охорони праці: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з охорони праці I категорії -- не менше 2 років.

Інженер з охорони праці I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра -- без вимог до стажу роботи, спеціаліста -- стаж роботи за професією інженера з охорони праці II категорії -- не менше 2 років.

Інженер з охорони праці II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з охорони праці -- не менше 1 року.

Інженер з охорони праці: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

Завдання та обов'язки

Здійснює контроль за додержанням у підрозділах підприємства законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсацій за умовами праці.

Вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вносить пропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Бере участь у проведенні перевірок, обстежень технічного стану будівель, споруд, устаткування, машин і механізмів, ефективності роботи вентиляційних систем, стану санітарно-технічних пристроїв санітарно-побутових приміщень, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, визначенні їх відповідності вимогам нормативних правових актів з охорони праці і у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників або можуть привести до аварії; вживає заходів щодо припинення експлуатації машин, устаткування і виконання робіт у цехах, на дільницях, на робочих місцях.

Разом з іншими підрозділами підприємства проводить роботу з атестації та сертифікації робочих місць і виробничого устаткування на відповідність вимогам охорони праці.

Бере участь у розробленні заходів щодо запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці і доведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надає організаційну допомогу з виконання розроблених заходів.

Контролює вчасне проведення відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядів стану устаткування, машин і механізмів, дотримання графіків вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, виконання приписів органів державного нагляду і контролю за додержанням чинних норм, правил і інструкцій з охорони праці, стандартів безпеки праці у процесі виробництва, а також у проектах нових виробничих об'єктів та тих, що реконструюються, бере участь у прийманні їх до експлуатації.

Бере участь у розгляді питання про відшкодування роботодавцем шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків.

Надає підрозділам підприємства методичну допомогу у вкладанні переліків професій і посад, відповідно до яких працівники мають проходити обов'язкові медичні огляди, а також переліки професій посад, відповідно до яких на основі чинного законодавства надається компенсація та пільги за важкі, шкідливі або небезпечні умови праці; під час розроблення і перегляду інструкцій з охорони праці, стандартів підприємства, системи стандартів безпеки праці; з організації інструктажу, навчання і перевірки знань працівників з охорони праці.

Проводить вступні інструктажі з охорони праці з усіма, хто приймається на роботу, приїздить у відрядження, учнями і студентами, які прибули на проходження виробничого навчання або практику.

Бере участь у складанні розділу “Охорона праці ” колективного договору, у розслідуванні випадків виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, вивчає їх причини, аналізує ефективність упроваджуваних заходів щодо їх запобігання. Здійснює контроль за організацією зберігання, видання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, а також правильним витрачанням у підрозділах підприємства коштів, виділених на виконання заходів з охорони праці. Складає звітність з охорони праці за встановленими формами і у відповідні терміни.

Інженер з охорони праці несе відповідальність:

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Стіни приміщення обклеєні шпалерами світлого кольору, стеля виконана з підвісних конструкцій з вмонтованими пристроями протипожежної безпеки, вентиляції, штучного освітлення, підлога вкрита кахельною плиткою сірого кольору з антистатичними властивостями. Гарним доповненням інтер'єра приміщення є велика кількість живих квітів. Оформлення інтер'єра виконано згідно рекомендацій по створенню сприятливих умов для здорового відчуття і гарного настрою у працівників.

Нові меблі, виготовлені за сучасними зразками, є зручними та мінімізують нагромадження паперу, канцелярських приладів.

Природного освітлення достатньо для нормальної роботи, тому що вікна займають всю передню стіну приміщення і їх загальна кількість складає 3. Будинок не знаходиться у затінку висотних будинків та дерев. Також на кожному столі встановлені лампи денного освітлення, що відповідає нормам штучного освітлення. Для освітлення робочих місць використовують люмінесцентні лампи та лампи розжарювання. Освітлення вмонтоване в стелю над кожним робочим місцем.

Взагалі у приміщенні підприємства знаходиться 5 комп'ютерів типу IBM та 4 принтери LaserJet 1100 Hewlett PACKARD, що є джерелом електромагнітного випромінювання. З метою захисту працівників на них встановлено захисні екрани, що знижують негативну дію електромагнітного випромінювання. Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці занесені в табл.1.4.

Таблиця 1.4 Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці

№ п/п	Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.005.88, ДБН 2.04.05-9 та іншим держстандартам	Відповідність фактичним значенням державному нормативу
1	Температура повітря в перехідний період, С	23	23-24	відповідає
2	Відносна вологість, %	49	40-60	відповідає
3	Швидкість руху повітря, м/с	0,5	0,1-2,0	відповідає
4	Освітленість, лк	378	300-400	відповідає
5	Рівень шуму, дБл	57	55-60	відповідає

У трудовій діяльності на працівників впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Розглянемо у табл.. 1.9

Таблиця 1.9 Види шкідливих факторів

Хімічні	Фізичні	Біологічні	Психофізичні
Токсичні речовини, пил, пара, газ	Параметри повітря у приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря)	Мікроорганізми, бактерії, інфекції	Фізичні та нервово-психічні перевантаження, монотонність праці, емоційне перевантаження
	Вібрація
	Шум
	Нетоксичний пил, газ, пара
	Різні види випромінювань
	Освітленість

Виділяють наступні засоби захисту від ультрафіолетового випромінювання:

екранування джерел випромінювання;

загородження робочих місць щитами, ширмами, спеціальними кабінами;

застосування індивідуальних засобів захисту (спецодягу, спецвзуття, захисних окулярів, рукавиць).

Для зберігання особистих речей робітників в приміщенні лікарні передбачені приміщення гардеробної, яка розташована ізольовано і суміжно з приміщенням бухгалтерії. Вона обладнана індивідуальними шафами та умивальником. Санітарний вузол розташований поряд з гардеробною. При розробці фасаду будинку враховане розташування рекламного оформлення та його візуальне сприйняття в денний і вечірній час. Для запобігання накопиченню статичної електрики в приміщенні та для зниження рівня запиленості двічі на день проводиться вологе прибирання.

Техніка безпеки та протипожежна профілактика.

Розглянемо приміщення полікліники - кабінет бухгалтерії, яке не відноситься до приміщень з підвищеною небезпечністю. У кабінеті знаходяться три комп'ютера типу IBM, що працюють від мережі 220V. Схеми комп'ютерів застраховані від короткого замикання і мають вбудовані датчики системи перевантаження, тобто при незначних неполадках з електрикою вся мережа комп'ютерів автоматично відключається. Крім того, комп'ютери працює у автономному режимі тобто мають акумулятори на випадок непередбаченого відключення електрики, що дає можливість працювати ще три години без якої б то не було втрати даних. Для захисту працівників від поразки електричним струмом передбачений тип захисту - заземлення. На екранах моніторів встановлено екрани, що захищають користувачів від електромагнітного випромінювання. Монітори розташовані таким чином, що потік світла з вікон не падає на них і не створює відблисків. Столи, на яких розташовані комп'ютери мають довжину 1,5 м. Робоче місце перед клавіатурою складає 0,4 м. Поверхня, на якій знаходиться дисплей горизонтальна, а клавіатура має кут відхилення 120-150. У приміщені прихована електропроводка з екранованим кабелем, яка прокладена під штукатуркою [52, стр.100]. У приміщенні знаходяться 4 розетки під напругою 220 В, на відстані 90 см від підлоги. Для створення безпечної експлуатації електроустаткування щорічно проводиться перевірка електромережі, електроустаткування, контурів заземлення на відповідність установленим вимогам міцності ізоляції, параметрів контуру заземлення.

Кабінет бухгалтерії забезпечений пожежною сигналізацією, яка обладнана датчиками ІП - 104.

В приміщенні лікарні горючі речовини не зберігаються.

Для працівників проводиться вступний і первинний види інструктажу. Дані про проведені інструктажі записуються у спеціальний журнал, де розписується кожний працівник, що прослухав інструктаж і той, хто його проводив, також ставиться дата.

Існують такі причини виникнення пожежі в приміщенні: вихід з ладу електропроводки; навмисний підпал; необережне поводження з вогнем (паління в непридатних для цього місцях).

Кабінет знаходиться праворуч від головного входу. Категорія виробництва Д. Ступінь вогнестійкості будівлі 3. Максимальна відстань від найбільш віддаленого робочого місця до аварійного виходу складає 6 м, що відповідає встановленим нормам.

Відповідно до правил пожежної небезпеки в Україні приміщення підприємства забезпечене протипожежним інвентарем і засобами пожежогасіння. На кімнаті є вогнегасник. А також на поверсі є електрощит, на якому встановлено вуглекислотний вогнегасник ВВ - 5.

У разі порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці залежно від конкретних обставин винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності.

Висновок за розділом 1

Дослідивши економіко-правові та організаційні питання обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності в лінійній поліклініці на ст. Авдіївка, були зроблені наступні висновки:

1. Бюджетні установи, як і інші суб'єкти господарювання, здійснюють певну діяльність. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Діяльність Лінійної поліклініки відбувається у сфері надання послуг.

2. В досліджуваній установі джерелом коштів є державний бюджет. Фінансування - це джерело покриття видатків бюджетних установ у вигляді коштів, одержаних з бюджету в межах затверджених асигнувань, тобто в межах планових сум, передбачених кошторисом, які одержуються з бюджету. Фінансування - це надання грошових коштів бюджету або права на їх витрачання в межах затверджених асигнувань на передбачені бюджетом заходи. До інших джерел фінансування фінансово-господарської діяльності належать надходження від плати за послуги, видатки лікарні, отримання асигнувань з бюджету, інші джера власних надходжень бюджетних установ.

3. Фінансово-господарська діяльність лікарні характеризується низкою особливостей, які впливають на методику й організацію бухгалтерського обліку:

- лікарня функціонує на засадах державної форми власності та не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;

- належить до неприбуткових організацій.

- метою її діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;

- нематеріальні послуги, що їх надають, на відміну від будь-якої готової продукції, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад;

- полікліника не наділяється оборотними коштами. Її фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;

- має тенденцію до постійного відставання продуктивності праці порівняно із суб'єктами матеріального виробництва. Це пояснюється тим, що можливості заміни живої праці технікою у сфері послуг дуже обмежені. Адже праця лікарів, є творчим процесом, який не завжди закінчується на робочому місці та не піддається автоматизації. Технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників. Через це виробництво послуг характеризується високою трудомісткістю, великою питомою вагою витрат на заробітну плату;

- лікарня є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частини бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків -- плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрямки витрачання коштів.

4. Поліклініка отримує із державного бюджету кошти, здійснює видатки для виконання своїх функцій та досягнення своїх функцій, визначених на бюджетний період відповідно для бюджетних призначень.

5. Нормативне регламентування бухгалтерського обліку в бюджетних установах охорони здоров'я, яке здійснюють Міністерство фінансів та Державне казначейство України. Я вважаю, що для даного підприємства з невеликою кількістю працівників та відсутністю окремих підрозділів немає такої необхідності в розробці всіх видів регламентних документів. Регламентація всіх областей діяльності викликає непотрібні трудовитрати і зайво бюрократизує організацію.

6. Метою та основними напрямками діяльності Поліклініки є здійснення медичної практики шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів та послуг медичного характеру.

7. Рух первісної інформації та в цілому документообіг представляють собою важливіший об'єкт організації облікового процесу в установі. Це забезпечить контроль та встановлення відповідальності за несвоєчасне відображення інформації у необхідних облікових регістрах. В поліклініці графіки документообороту відсутні, тому в роботі запропоновано розроблений графік.

8. Особливість організації бухгалтерського обліку полікліники полягає у забезпеченні контролю за виконанням кошторису доходів і видатків, що вимагає чіткого та правильного ведення обліку фактичних видатків і пов'язаного з попереднім обліку зобов'язань. Отже, організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах повинна забезпечити:

- своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх операцій, які були здійснені бюджетною установою;

- обробка даних за допомогою встановлених процедур, прийомів і способів;

- складання на основі масиву оброблених даних фінансової звітності та подання її зацікавленим користувачам;

- забезпечення виконання завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах.

9. Правове регулювання охорони праці охоплює розробку і прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії; проведення профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов праці і забезпечення її охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов'язків; систематичне поліпшення і оздоровлення умов праці безпосередньо з участю самих трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій трудящих - жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю тощо.

Розділ 2. Бухгалтерський облік основних операцій фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

2.1 Документування та облік фінансування діяльності лікувальної установи

Одним з важливих умов функціонування бухгалтерського обліку є організація збору, обробки та систематизації інформації, котра відображається в первинних документах. Документація як процес оформлення господарських операцій - це один із основних елементів методів бухгалтерського обліку.

Головні принципи бюджетного фінансування:

- безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має власних доходів дія повернення отриманих сум;

- цільове призначення наданих коштів, тобто отримані із бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;

- систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;

- зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни [Закон України « Про бюджетну систему» ст..11].

Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів. Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.

Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторису поліклініки є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 з подальшими змінами.

На виконання цієї постанови Міністерство фінансів України розробляє та запроваджує своїми наказами форми кошторису та інших первинних документів, які відтворюють процес складання і виконання кошторису.

Згідно з Порядком № 228 кошторис доходів і видатків лікарні є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».

Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на розв'язання двох основних завдань:

· Визначення обсягу доходів і видатків, пов'язаних із діяльністю окремих структурних одиниць та підрозділів установи;

· Забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами із різних джерел.

У лікарні такі надходження:

- кошти, що отримують медичні установи від окремих категорій громадян за проведення медичних оглядів, а також від організацій і установ за обов'язкові медичні огляди осіб, що в них працюють;

- надходження від благодійних внесків, грантів та дарунків;

- кошти отримані на виконання окремих доручень;

- фінансування;

- надходження коштів за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями;

- від господарської та/або виробничої діяльності;

- за оренду майна бюджетних установ;

- від реалізації майна.

Надходження та вибуття грошових коштів у касі обов'язково документується. Основними документами по касі є прибутковий касовий ордер (ф. КО-1) і видатковий касовий ордер (ф. КО-2).

Ордера у лікарні виписує бухгалтер, реєструє їх у спеціальному журналі, де кожному документу привласнюється порядковий номер. Прийом і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їхнього складання.

Касир наприкінці кожного дня робить підрахунок операцій за надходженням і видачею грошей і робить записи в касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті. Додаток

Аркуші касової книги пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою лікарні. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчує підписами головного лікаря та головного бухгалтера.

Записи в касовій книзі здійснюються касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним прибутковим й видатком ордером. Записи в цій книзі здійснюються під копірку в двох екземплярах. Другий екземпляр відривається та служить звітом касира. Звіт разом з усіма документами здається в бухгалтерію. В поліклініці установлено щоденну звітність касира. Готівка, що не оформлена документами, ураховується як надлишок і підлягає внеску в бюджет.

У встановлені строки здійснюється раптова інвентаризація каси з повним покупюрним перерахуванням всіх наявних коштів і інших грошових цінностей, які зберігаються у касі. Акт інвентаризації грошових коштів складається в двох екземплярах, а при зміні касира - у трьох. У випадку розбіжностей фактичної наявності грошей з обліковими даними, касир в акті пише пояснення причин нестачі або надлишку, після чого керівник приймає рішення. Акт складається з метою відбиття результатів інвентаризації готівки, грошових документів, цінних паперів, що зберігаються у касі Поліклініки.

Бюджетні установи, як і підприємства виробничої сфери, більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов'язані зберігати на поточних рахунках у банках або реєстраційних рахунках Державного казначейства.

Поліклініка для зберігання грошових коштів і ведення безготівкових розрахунків має 3 поточні рахунки:

- 35224001000478 (спеціальний фонд) - плата за послуги, що надаються бюджетними установами;

- 35219005000478 (загальний фонд);

- 35222003000478 - інші джерела власних надходжень. Додаток

Безготівкові розрахунки бюджетних установ здійснюються за такими принципами:

1)бюджетна установа не має права самостійно обирати установу банку для відкриття рахунків.

2)бюджетна установа сама обирає форму безготівкових розрахунків і погоджує її у відповідній угоді, укладеній з постачальником, виходячи з умов фінансування та наявних коштів.

3) кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням його власника.

4)момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт, отримання матеріалів тощо.

5)платежі здійснюються в межах залишків на рахунку платника

6)платежі здійснюються лише в розмірі зареєстрованих зобов'язань платника

7)платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та на підставі документів, що підтверджують цільове призначення витрачання коштів.

Операції на поточних рахунках банку відображаються на підставі платіжних документів, які затверджені НБУ. Банківські документи служать підставою для безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки здійснюються через установи банків і регламентуються інструкцією НБУ від 21.01.2004р. №22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».

Лікарня щодня, у робочі дні або інші строки одержує виписку з рахунку, у якій вказується перелік цих операцій . Додаток

До виписки додаються документи (платіжне доручення, накладна, акт виконання робіт, договір, виписка з ДКУ) , на підставі яких були зараховані або списані грошові кошти.

Обробляючи виписку, бухгалтер Поліклініки записує залишки і надходження на поточний рахунок за дебетом, а видачу за кредитом. Для обліку грошових коштів Поліклініка на рахунках банку використовують рахунок 31 «Рахунки в банках».

Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки 31 „Рахунки у банках ” та 32 „Рахунки в казначействі”. Перший використовують установи, що фінансуються за відомчою структурою і відкривають поточні рахунки у банках, а другий - установи, що обслуговуються в органах ДКУ.

Отже, безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, що зумовлює використання різних видів розрахункових документів.

Отже, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

- платіжні доручення

- платіжні вимоги - доручення

- розрахункові чеки

- акредитиви

- документи в електронному вигляді у системі „клієнт - банк”

Отже вивчення питання документування та облік фінансування діяльності лікувальної установи дозволило зробити висновок, що одним з важливих умов функціонування бухгалтерського обліку є організація збору, обробки та систематизації інформації, котра відображається в первинних документах.

Загальний фонд включає обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій.

У спеціальний фонд входить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою певних функцій.

Разом з кошторисом затверджують також план асигнувань.

План асигнувань загального фонду бюджету - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує упродовж року взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів. Додаток

План використання бюджетних коштів - це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, за повною економічною класифікацією видатків та класифікацією кредитування бюджету.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених кошторисами і планами асигнувань, планами спеціального фонду.

Кошторис доходів і видатків усі установи складають на календарний рік. Він затверджується керівником відповідної вище поставленої організації не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.

Одночасно з кошторисом на затвердження вище поставленої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

Одночасно з кошторисом на затвердження вище поставленої організації подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів.

У лікарні діє тимчасовий кошторис бюджетних асигнувань, який складається щокварталу.

Оскільки кошторис - це план доходів і видатків бюджетної установи, то сама форма документа складається з двох частин: дохідної і видаткової.

Доходи загального фонду - це держані кошти, що надійшли на рахунок бюджетної установи із загального фонду державного або місцевого бюджету для її утримання. Їх ще називають асигнуваннями (фінансуванням) з державного бюджету.

Доходи спеціального фонду - це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із законодавством України, а також кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та подарунки. Перелік доходів спеціального фонду визначає Кабінет Міністрів України.

Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів та відрахувань до бюджету, які складаються за кожним джерелом доходів. За основу цих розрахунків беруть показники обсягів надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати в розрахунку за одиницю показника, який встановлюють відповідно до законодавства. На підставі перелічених показників визначають суму доходів на плановий період за кожним джерелом доходів з помісячним розподілом та урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначають доходи планового періоду, обов'язково повинен ураховуватися рівень їхнього фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники наводять в обсязі, зазначеному в формі розвитку, і вони повинні вповні відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

У видатковій частині кошторису доходів і видатків установи зазначають загальну суму витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також із встановленням витрат, фінансування яких планується за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень із спеціального фонду. При цьому у розрахунках по кожній статті витрат крім потреби в коштах на покриття затрат поточного року передбачаються асигнування на покриття заборгованості установи за минулий рік, визначеної на підставі даних річної бухгалтерської звітності і підтвердженої відповідними розрахунками та обґрунтуваннями.

Передбачені у видатковій частині єдиного кошторису асигнування повинні забезпечувати 100-відсоткове фінансування витрат установи. Зокрема, чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути повністю забезпечена фондом заробітної плати виходячи з розміру не тих посадових окладів, що склались на момент складання кошторису, а з урахуванням коефіцієнтів їх підвищення протягом планового року (у зв'язку з прогнозуванням відповідних темпів інфляції, прийняттям тих чи інших законодавчих актів щодо змін умов оплати праці працівників окремих галузей соціально-культурної сфери тощо). Зазначені коефіцієнти підвищення заробітної плати по кожному фактору окремо повинні доводитися відповідними фінансовими органами до головних розпорядників кредитів після затвердження бюджетів, за рахунок яких здійснюється їх фінансування. Головні розпорядники кредитів включають ці показники до лімітних довідок про витрати з бюджету, які вони надсилають кожній підвідомчій установі.

Відповідно до законодавства діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, що надходять з бюджету, і додаткових доходів, отримання яких дозволенне чинним законодавством України.

Здійснення операцій за видатками державного бюджету через органи Державного казначейства обов'язкове для всіх розпорядників його коштів.

У класі 7, плана рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, знаходяться доходи. Лікарня користується 701 « асигнування із державного бюджету на видатки установи та інші заходи». Це відображається у головній книзі за рахунком 701. Використовується рахунок 711 « доходи по коштам, отримані як плата за послуги». 712 «доходи за іншими джерелами власних вступів бюджетних установ».

У лікарні бухгалтерські записи відображаються в щомісячних накопичувальних відомостях ф. № 381 (бюджет), об'єднаних з меморіальним ордером № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків» , використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачення коштів з реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства України. Меморіальний ордер №2 складається з видаткових накладних, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних відомостей.

Складається ордер з виписок ДКУ, реєстр платіжних доручень.

З меморіального ордеру № 3а «Накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України». Меморіальний ордер №3а складається з видаткових накладних, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних відомостей.

Складається звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги ( форма №4-1д ). Залишок на кінець року становить 7308,32 грн, відображається у головній книзі по рахунку 323. Додаток

З меморіального ордеру №3, використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачання коштів зі спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства України. Меморіальний ордер №3 складається з видаткових накладних, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, платіжних відомостей.

Складається звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами ( форма №4-2д ).Залишок бачимо у сумі 290,96 грн. на рахунку 324 у головній книзі. Додаток

Записи операцій в накопичувальні відомості здійснюються на підставі щоденних виписок зі спеціальних реєстраційних (поточних) рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України (установах банків), з доданням до них підтвердних документів (платіжних доручень тощо).

Порядок відображення господарських операцій в облікових регістрах залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосовується в установі. Так, при меморіально-ордерній формі операції спочатку відображають у регістрах синтетичного обліку, а потім -- аналітичного. При перенесенні інформації в обліковий регістр з документа, в останньому роблять відповідну відмітку, що засвідчує закінчення облікової процедури щодо документа і має контрольне значення.

2.2 Документування та облік основних операцій фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

До витрат у лікарні відносять:

- видатки на товари і послуги;

- заробітна плата;

- нарахування на заробітну плату;

- медикаменти та перев'язувальні матеріали;

- продукти харчування;

- оплата послуг (крім комунальних);

- видатки на відрядження;

- оплата комунальних послуг та енергоносіїв (оплата теплостачання, оплата водопостачання, оплата електроенергії);

- дослiдження i розробки,державнi програми;

- поточнi трансферти населенню;

- субсидii i поточнi трансферти;

- виплата пенсiй i допомоги.

Якщо у поліклініки здійснюється ремонт, то документування внаслідок яких виникають витрати такі:

- договір;

- кошторис калькуляції на ремонт;

- специфікація;

- акт виконаних робіт;

- технічне забезпечення.

Якщо витрати на товари:

- договір;

- накладна.

Якщо витрати на послуги:

- договір;

- акт виконаних робіт;

- витратні платежі.

Витрати на заробітну плату:

- табеля, графіка;

- відомості;

- особові рахунки;

- лікарняні листи;

- реєстр платіжних доручень;

- фінансові і юридичні зобов'язання.

Витрати на медикаменти і продукти харчування:

- фінансові і юридичні зобов'язання;

- договір;

- накладна;

- специфікація;

- платівки.

Синтетичний облік видатків по спеціальних коштах ведеться на субрахунку 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги». По дебету записують проведені видатки по спеціальних коштах. По кредиту протягом року записують неправильні і зайво проведені видатки, а 31-го грудня (в кінці дня) по кредиту списується загальна сума проведених за рік фактичних видатків по спеціальних коштах і відноситься на субрахунок 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги». Сальдо дебетове показує суму проведених з початку року видатків по спеціальних коштах.

Аналітичний облік доходів і видатків по спеціальних коштах ведеться в Книзі обліку доходів і видатків по спеціальних коштах (доходів і видатків за коштами, отриманими як плата за послуги).

З ордеру № 2. складається звіт про надходження грошових коштів загального фонду ( форма №2д). Додаток

Залишку на кінець року нема. Рахунок 321. Схема 2.2

Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним (особовим, поточним) рахунком установи, тобто за наявності декількох рахунків в органах Державного казначейства України, відкритих на ім'я бюджетної установи, кожен рахунок оформляється окремим меморіальним ордером, які нумеруються №2-1, 2-2, 2-3 та ін. Операції з руху коштів загального фонду в іноземній валюті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют.

Записи операцій в накопичувальні відомості здійснюються на підставі щоденних виписок з реєстраційних (особових, поточних) рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України, з доданням до них підтвердних документів (платіжних доручень тощо).

Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-головна".

Меморіальний ордер №4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами форма №408) - у накопичу вальній відомості ведеться облік розрахунків з різними підприємствами, установами та організаціями, які є дебіторами бюджетної установи. Відомість складається за субрахунком 364 „Розрахунки з іншими дебіторами” окремо за кожним дебітором та в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Записи в ній здійснюються позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом.

Операції за розрахунками з дебіторами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому меморіальному ордері за даною формою.

Попередня оплата рахунків постачальників за матеріальні цінності та послуги, які будуть поставлені або надані бюджетній установі в майбутньому; або відвантаження установою матеріальних цінностей та надання послуг, оплата яких очікується в майбутньому, супроводжуються записами в дебет субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" за кредитом кореспондентських субрахунків за графами 2, 5, 8-14 у рядку відповідного дебітора.