Фінансово-господарська діяльність Лінійної Поліклініки на ст. Авдіївка

Одержання матеріальних цінностей та послуг, надходження грошових коштів за матеріальні цінності та послуги, відвантажені чи надані бюджетною установою в минулому, супроводжуються записами в кредит субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" за дебетом кореспондентських субрахунків за графами 2, 5, 16-22 у рядку відповідного дебітора. Інші записи у випадках одержання необоротних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів відображаються за графами 24-26.

"Залишок на кінець місяця за субрахунком 364" розраховується загальний та окремо за кожним дебітором у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Для одержання позиції "Сума оборотів за меморіальним ордером" вираховуються суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за нарахованими доходами установи.

Позиція "Сума оборотів за меморіальним ордером" у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги "Журнал-головна". Підсумки журналів-ордерів переносяться в Головну книгу, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні нового балансу за звітний період.

Регістром синтетичного обліку праці та її оплати виступає меморіальний ордер №5.

Меморіальний ордер №5 (зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій форма №405) - в установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордером з заробітної плати. Додаток

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером. До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі використання робочого часу, витяги з наказів про зарахування працівників, їх звільнення та ін.). Підсумки журналів-ордерів переносяться в Головну книгу, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні нового балансу за звітний період.

Меморіальний ордер №6 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами форма №409) - у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з різними підприємствами, установами та організаціями, які є кредиторами бюджетної установи. Відомість складається за субрахунком 675 „Розрахунки з іншими кредиторами" окремо за кожним кредитором та в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Записи в ній здійснюються позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком-фактурою тощо).

Меморіальний ордер №8 (накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами форма №386) - у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з підзвітними особами в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Накопичувальна відомість за субрахунком 362 „розрахунки з підзвітними особами" складається щомісячно позиційним Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером. Підсумки журналів-ордерів переносяться в Головну книгу, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні нового балансу за звітний період.

Меморіальний ордер №9 (накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів форма №438) - використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб матеріальних цінностей, що відносяться до необоротних активів. Записи здійснюються щодо кожного документа („Акт прийняття-передачі основних засобів" ф. № ОЗ-1, „Акт про списання основних засобів" ф. № ОЗ-3, „Акт про списання автотранспортних засобів" ф. № ОЗ-4, „Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури” ф. № ОЗ-5) із зазначенням матеріально відповідальної особи.

З первинних документів, що застосовуються бюджетними організаціями для обліку основних засобів, найбільш поширені такі:

- ф. № 03-1 (бюджет) «Акт приймання - передавання основних засобів» складається на кожний окремий об'єкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На об'єкт, що раніше був у використанні, робиться запис про суму зносу. Акт складається у двох примірниках (один -- для установи, яка здає; другий -- для установи, яка приймає засоби) комісією, створеною за наказом керівника установи. Акт затверджує керівник установи. Акт складається, як правило, на кожен об'єкт зокрема, складання загального акта на прийняття декількох об'єктів основних засобів дозволяється ліпне при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання та інших однотипних об'єктів, які маніть однакову вартість і прийняті одночасно під відповідальність однієї й тієї ж особи.

ф. № 03-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури» складається у двох примірниках на підставі опису та загальних списків книг, що підлягають вилученню з бібліотек. Опис робиться під час чергового перегляду (або інвентаризації) книжкових фондів і виявлення застарілих видань. Окремо складається опис на зношену літературу (порвані книги, загублені сторінки, які не підтягають відновленню). Списання літератури з балансу установи проводиться на підставі затвердженого розпорядником коштів акта і квитанції про здачу її в макулатуру;

- ф. № 03-12 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби» застосовується для обрахування суми зносу основних засобів за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або ліквідовані) за нормами зносу, визначеними відповідно до діючого законодавства. Сума нарахованого зносу не може перевищувати 100% первісної (відновної) вартості основних засобів.

Одночасно відповідні записи здійснюються у відповідних інвентарних картках обліку необоротних активів. Якщо щодо необоротного активу, що вибуває, нарахований знос, то він відображається за дебетом відповідного субрахунка рахунка 13 "Знос необоротних активів". Сума зносу вираховується з даних інвентарних карток з обліку необоротних активів.

Меморіальний ордер №10 (накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів форма №439) - Використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб малоцінних та швидкозношуваних предметів. Записи здійснюються за кожним документом із зазначенням матеріально відповідальної особи.

Меморіальний ордер №13 (накопичувальна відомість витрачання матеріалів форма №396) - використовується для обліку операцій про витрачання матеріалів, крім продуктів харчування.

До меморіального ордеру дані заносяться з первинних документів про витрачання матеріалів.

Меморіальний ордер №15 (зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей форма №406) - у централізованих бухгалтеріях на підставі відомостей за розрахунками з батьками складається зведення відомостей.

Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, підлягають перевірці за формою та змістом, тобто контролюється наявність у документах обов'язкових реквізитів і відповідність господарської операції до вимог діючого законодавства, логічний зв'язок окремих показників.

Усі меморіальні ордери підлягають реєсрації в книзі «Журнал головна» ф. 308. Облік у книзі «Журнал-головна», як правило, ведеться по субрахунках.

Книга «Журнал-головна» відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній при веденні в установах окремих меморіальних ордерів здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів - накопичувальних відомостей - один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи «Сума оборотів за меморіальним ордером», а потім - до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків. (рис 2.3)

Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі «Журнал-головна». Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку «Усього». При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи «Сума оборотів за меморіальним ордером».

Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу, яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку - контрольно-шаховою.

У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суми оборотів по дебету і кредиту рахунка в розрізі кореспондуючих рахунків. Приклад запису господарських операцій на рахунку Головної книги наведено нижче.

У лікарні використовують 801 «Витрати з державного бюджету на утримання установ та інші заходи». 811 «Витрати по коштам, отримані як плата за послуги». 812 «Витрати за іншими джерелами власниз надходжень». Ці рахунки відображаються у головній книзі.

Нарахування заробітної плати у лікарні здійснюється один раз на місяць. Для нарахування зарплати є картка обліку на кожного працівника поліклініки , використання робочого часу, який складають в окремих підрозділах установи і за підписом керівника підрозділу та особи, уповноваженої вести облік виходу на роботу працівників, подають до бухгалтерії. Працівник бухгалтерії, відповідальний за нарахування зарплати, перевіряє картку як з точки зору правильності його оформлення, так і за змістом: склад, внесених до картки; погодження з відповідними документами дат відпустки, хвороби, відрядження, зарахування, звільнення, роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни тощо. Перевіряється також правильність підрахунку кількості відпрацьованих годин (днів) кожним працівником та кількості невиходів на роботу з різних причин. Нарахування зарплати за відпрацьований час може здійснюватися в картці або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості, виходячи з кількості відпрацьованих днів (годин) та встановленого місячного окладу (погодинної ставки оплати). Потім це все зводиться у меморіальний ордер № 5.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які знаходять відображення у «Табелі обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати» т. ф. № П-12. Табель -- це іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів, який складається до початку місяця в алфавітному порядку особою, призначеною керівником установи. У ньому повинні бути такі дані: табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові працівника, його посада, ранг, оклад (ставка), кількість відпрацьованих годин за кожен день. Впродовж місяця у табелі у вигляді умовних позначень фіксуються також усі неявки на роботу на основі поданих документів -- листків про тимчасову непрацездатність, викликів до військкомату, наказів про відпустку тощо.

У кінці місяця визначається загальна кількість відпрацьованих днів і годин та кількість днів неявок з окремих причин із записом їх у відповідній графі. При цьому оплачувані дні неявок, дозволені законом (відрядження, виконання державних обов'язків та ін.), включають до загального підсумку відпрацьованих днів і окремо не показують. Підписує табель керівник структурного підрозділу, після чого його здають до бухгалтерії.

Тривалість робочого дня дільничного лікаря, що працює у лікарні,-- 6,5 години, а лікаря, зайнятого тільки прийомом,-- 5,5 години. Лікар-стоматолог повинен прийняти протягом однієї години трьох пацієнтів і т. ін.

Медичним працівникам нараховуються доплати за тривалість безперервної роботи, за категорію, за роботу у спеціальних медичних закладах. У медичному закладі посадові оклади лікарів диференціюють залежно від посади, категорії (вища, перша, друга, без категорії), типу медичної установи (стаціонар, поліклініка), з підвищенням посадових окладів за керівництво відділенням, кабінетом, лабораторією, відділом тощо. Посадові оклади середнього медперсоналу диференціюють залежно від посади та категорії.

У лікарні облік нарахування заробітньї плати здійснюється на таких рахунках: Дт 801, Кт 661. Нарахування соцтраху від нещасних випадків, нарахування внесків на обов'язкове соціфльне страхування, нарахування внесків на обов'язкове пенсійне страхівання, нарахування внесків на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття відображається на рахунках Дт 801/2, Кт 65. Рахунки з працівниками забезготівковими перерахуваннями на рахунках в банках Дт 661, Кт 664. Утримання прибуткового податка Дт 661, Кт 641. Утримання на обов'язкове страхування Дт 661, Кт 65.

Розрахунково-платіжна відомість підписується керівником облікового апарату та головним бухгалтером. Додаток

На основі відомості заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати робочим та службовцям. Платіжна відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує отримання грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку. По закінченні встановленого строку в платіжній відомості напроти прізвища особи, яка не одержала заробітну плату касир ставить штемпель або від руки пише “Депоновано”. Після підраховується по кожній платіжній відомості й записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму, суму заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним підсумком по відомості. По даним касового звіту у переліку розрахунково-платіжних документів проставляються суми виплаченої і депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з залишком по рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє по відомості правильність депонованої заробітної плати і записує суму по кожному депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати. Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим касовим ордерам. По закінченні трьох років строку позовної давності сума незатребуваної заробітної плати перераховується до бюджету.

Аналітичні облікові регістри -- це регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. Дані подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. До таких регістрів належать книги, картки. У цих регістрах враховують специфіку облікованих об'єктів.

У лікарні комбіновані регістри, в яких одночасно поєднуються хронологічний і систематичний записи. Таку побудову має книга Журнал-Головна, в якій перша частина відображає журнал реєстрації операцій, а друга -- групування операцій на синтетичних рахунках.

бюджетна установа фінансування господарський облік

2.3 Порядок відображення інформації про фінансово-господарську діяльність лікувальної установи у звітності

Бухгалтерська звітність лікувальної установи складається на підставі даних облікових регістрів про господарські операції з виконання кошторису доходів і видатків установи за звітний період або про стан її коштів та розрахунків на звітну дату.

Звітність забезпечує:

- дотримання порядку проведення розрахунків за товари, роботи та послуги,що закуповуються за бюджетні кошти;

- достовірність та правильність оформлення інформації, включеної до реєстрів бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань;

- повноту та достовірність даних підтвердних документів, які формуються та подаються в процесі казначейського обслуговування; зберігання, оформлення та передачу до архіву оброблених первинних документів та облікових регістрів, які є підставою для відображення у бухгалтерському обліку операцій та складення звітності, а також звітності користувачів у повному обсязі правдивою та неупередженою інформацією про фінансовий стан бюджетної установи, результати її діяльності та рух грошових коштів;

- відповідні структурні підрозділи бюджетної установи даними бухгалтерського обліку та звітності для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, складення економічно обґрунтованих калькуляцій собівартості послуг, що можуть надаватися за плату відповідно до законодавства, визначення можливих ризиків фінансово-господарської діяльності.

Основною проблемою складанні, розгляді та опрацюванні фінансової звітності установи і установ є постійна зміна її форм Державним казначейством України. Так, вказаний орган щороку затверджує для бюджетних установ і організацій нові форми квартальної та річної фінансової звітності: в зазначених формах щороку застосовуються показники різного порядку.

Особливості бухгалтерської звітності в бюджетних організаціях:

- обов'язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі;

- єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

- методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними

розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів і видатків;

- достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів, що також необхідна для успішного виконання показників бюджету як за доходами, так і видатками, для своєчасного реагування на відхилення;

- простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізація людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

- цілісність - вимога, пов'язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

- послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.

- Баланс (форма № 1); Додаток

- Звіт про результати фінансової діяльності (форма № 9);

- Звіт про рух грошових коштів

- Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д,);

- Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги ( форма №4-1д); Додаток

- Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д). Додаток

Бухгалтерський баланс бюджетної установи - це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на 1-е число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці.

Звітність, яку надають установи та організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, можна умовно поділити на такі види: · за складом: а) місячна; б) квартальна; в) річна; · за обсягом; а) органи Державного казначейства; · за місцем подання: а) звітність, яка подається в органи статистики; г) звітність, яка подається в інші органи. · залежно від використання коштів а) звітність за бюджетними коштами; б) звітність за спеціальними коштами; в) звітність за сумами за дорученнями та за іншими позабюджетними коштами.

Бухгалтерські звіти і баланси підписують керівник і головний бухгалтер установи. Без таких підписів звіти вважаються недійсними. У бухгалтерських звітах і балансах не повинно бути жодних підчисток і помарок. Виправлення помилок у звітах здійснюється з дотриманням вимог.

За складом статей і побудовою баланс бюджетної установи відрізняється від балансів госпрозрахункових підприємств і має на меті не розкриття інформації для інвесторів, а забезпечення контролю та аналізу використання бюджетних коштів . Склад статей активу характеризує належність бюджетних установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей пасиву вказує, що бюджетні установи -- це установи державної чи комунальної форми власності, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів.

Необоротні активи (розділ І балансу) відбиваються за статтями «Нематеріальні активи», «Основні засоби», «Інші необоротні матеріальні активи». При цьому нематеріальні активи й основні засоби до підсумку балансу включаються за залишковою вартістю, тобто баланс складається за принципом «баланс-нетто».

Оборотні активи (розділ ІІ балансу) відбиваються за статтями «Виробничі запаси», «Дебіторська заборгованість», «Рахунки в банках», «Рахунки в казначействі», «Каса», «Інші кошти». Додаток

Важливою складовою балансу бюджетних установ є довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства і вищим органам контролювати надходження та використання бюджетних коштів.

У лікарні, у звіті про результати фінансової діяльності ( форма №9д ), показниками являються: загальний фонд, до якого належать отримані доходи, проведені видатки, списані недостачі, списана заборгованість, результат переоцінок, інші видатки; і спеціальний фонд, до нього належить отримані доходи, плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень, інші надходження спеціального фонду, надходження коштів на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів, надходження позик міжнародних фінансових організацій, перерахування залишку, отримано залишку. Проведені видатки, списані недостачі, списані заборгованості, результат переоцінок, інші видатки. Додаток

Загальний фонд у звітності складається з форми №2. Фінансовий результат за загальним фондом, за звітній рік, відображається у головній книзі, рахунок 431.

Спеціальний фонд у звітності, складається з форми № 4-1, 4-2. Фінансовий результат за спеціальним фондом відображається у головній книзі, рахунок 432. Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена пояснювальною запискою, яка є обов'язковим додатком до річного звіту.

Її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати записку переліченням показників, які безпосередньо читаються по формах звітності. Разом з тим у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється фінансовий і майновий стан. У пояснювальній записки слід висвітлювати такі питання:

- короткий опис діяльності бюджетних установи;

- рух грошових коштів за звітний рік за операціями, проведеними у грошовій та негрошовій формах, наводиться за встановленою формою;

- основні фактори, що вплинули на виконання кошторису, дані про заборгованість за заробітною платою та іншими соціальними виплатами;

- зміни у фінансовому стані бюджетної установи за звітний рік;

- результати проведення щорічної інвентаризації активів і зобов'язань (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.00 № 419); - стан дебіторської та кредиторської заборгованості установи на кінець звітного року, причини проведення попередньої оплати та отримання товарів, робіт, послуг без здійснення платежів за них;

- суми списаної протягом звітного року дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, відповідно до наказу Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу» від 30.10.98 № 90, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.98 за № 728/3168, за встановленою формою по загальних та спеціальних фондах. У разі невиконання вимог зазначеного наказу причини невиконання наводяться у пояснювальній записці окремо;

- заборгованість з виплат допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи наводиться у рядку 010;

- реструктуризована заборгованість бюджетної установи та підстави для неї;

- у разі сплати до бюджету штрафів, накладених на бюджетну установу контрольними органами, -- сума виплати, підстава, винні особи;

- анульовані та відновлені протоколи взаємозаліків і відмінені та відновлені векселі минулих періодів (головними розпорядниками у зведених фінансових звітах така інформація подається у вигляді таблиць довільної форми, де зазначаються дата і номер протоколу (векселя), загальна сума, підприємство-учасник, на рахунок якої заборгованості переведено);

- сума коштів спеціального фонду, що була спрямована на погашення заборгованості із соціальних виплат загального фонду або на інші потреби;

- надходження гуманітарної допомоги та її використання;

- надходження благодійних внесків, грантів, дарунків та інвестицій у національній та іноземній валютах, підстави та мета їх отримання, номер розпорядчого документа, назва юридичної особи та строк погашення;

- розшифровка поточних рахунків, що перебувають в установах банків, підстави для наявності цих рахунків із зазначенням залишків на цих рахунках та виду коштів (для бюджетних установ, що згідно з чинним законодавством України переведені на казначейське обслуговування кошторисів);

- інформація про рух коштів на рахунках відділень АКБ «Україна» за коштами державного бюджету (якщо такі операції проводилися); - інформація про стан депозитних операцій установ, де необхідно відобразити депозитні операції, що проводить бюджетна установа (залишки на рахунках), із зазначенням нормативно-правового акту, на підставі якого проводяться ці операції;

- інформація про виконання статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»;

- інформація про скорочення нормативів на утримання установи;

- розшифровка про суми дебіторської та кредиторської заборгованості установи за операціями, які не відображаються у формах №7д та №7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ», за встановленою формою. Крім того, у пояснювальній записці до річного фінансового звіту обов'язково повинні бути викладені роз'яснення про розбіжності між плановими бюджетними асигнуваннями і фактичним надходженням коштів, між даними різних форм звітності, а також між показниками звітності на кінець звітного року і на початок наступного року (якщо такі розбіжності мали місце);

- операції з надходження і використання спеціального фонду за звітний рік, проведені в натуральній формі або в іноземній валюті, відображаються за окремими формами річної фінансової звітності, складеними за певним видом надходжень. Такі форми подаються до органів Державного казначейства України для врахування даних у зведених звітах за територією і візуються органами Державного казначейства України, але відповідальність за законність та правильність відображення у звітах зазначених операцій несуть розпорядники бюджетних коштів. Додаток

Списання доходів і видатків для визначення фінансового результату виконання кошторису за рік бюджетні установи здійснюють відповідно до Порядку здійснення річних заключних оборотів щодо списання доходів та видатків бюджетних установ за рік.

При складанні звітів за формою № 2 - про надходження та використання коштів загального фонду, за відповідними формами № 4 - про надходження і використання коштів спеціального фонду, за формою № 7 - про заборгованість за бюджетними коштами, за формою № 9 - про результати фінансової діяльності потрібно у формі підкреслити її номер, за якою складений звіт (державний або місцевий бюджет), указати коди класифікації видатків та кредитування бюджету, їх назву. При складанні звітів за формою № 7, крім цього, потрібно зазначити фонд бюджету (загальний чи спеціальний), за коштами якого складений звіт.

Форма 4-1д «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги». Форма 4-2д «Зві про нажходження і використання, отриманих за іншими джерелами власних надходжень».

2.4 Технологія облікового процесу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

В сучасних умовах важливою областю стало інформаційне забезпечення, задача якого полягає в зборі та переробці інформації, необхідної для обгрунтованих керівних рішень.

Використання комп'ютера для ведення бухгалтерського обліку стало необхідністю, бо бухгалтер повинен не тільки точно вести облік на підприємстві, але й своєчасно надавати всілякі види звітності (причому безпомилкової) в різні інстанції для оцінки фінансової діяльності підприємства з боку держави. А складати звіти, будучі доволі завантаженим великим обсягом щоденної роботи, доволі складно. Крім того, існують різні планові та непланові перевірки, коли можуть знадобитися які-небудь бухгалтерські документи. Без комп'ютера дуже проблематично знаходити різні неточності та проводити численні перерахунки в разі помилок. При цьому робота бухгалтера зв'язана з регулярним відстежуванням змін законів та постанов, регламентуючих ведення бухгалтерського обліку, і при необхідності оперативним внесенням корективів. Наприклад, при набуванні чинності певного законодавчого акту не становитиме труднощів скорегувати звітність за допомогою комп'ютера.

Також важливим є той факт, що комп'ютерні системи дозволяють організувати контроль(наприклад, ввести в систему паролів), доступу до конфіденційної інформації.

Великим достоїнством використання комп'ютера у ведені бухгалтерського обліку на підприємстві є можливість швидко та легко представити потрібну інформацію в зручному для конкретного користувача вигляді.

В свою чергу, керівництво підприємства отримує широкий набір засобів оцінки та контролю діяльності, може регулярно отримувати різні звіти та проводити звіряння.

Все це обумовлює широке систем автоматизації бухгалтерського обліку .

Сьогодні у бухгалтера існує великий вибір програм з автоматизації обліку на підприємстві. Всі ці програмні засоби мають різні призначення та технічні рішення. Частина з них призначена для рішення лише локальних задач, інші дозволяють здійснювати полнофункціональний облік.

Деякі програми припускають вибір компонентів інформаційних технологій - архітектури мережі, інструментальних засобів проектування і т. д., інші містять технічні і програмні рішення, які не підлягають модифікації.

Більшість сучасних систем автоматизації бухобліку працює під керівництвом Windows, призначено для експлуатації в мережі та повністю сумісно з іншими програмними продуктами фірми-розробника.

Найбільш поширеними є наступні програмні продукти: система 1С: Підприємство, програми БЕСТ, Турбо-Бухгалтер і Інфо-Бухгалтер, система Парус-Підприємство 7. Розглянемо більш детально програму 1С:Підприємство.

Система програм 1С:Підприємство дає широкі можливості ведення автоматизованого обліку на підприємствах, в організаціях, установах, незалежно від їх виду діяльності та форми власності, з різним рівнем складності обліку. Вона дозволяє організовувати ефективний бухгалтерський, кадровий, оперативний торговий, складський та виробничий види обліку, а також розрахунок заробітної плати.

Основні можливості

1С:Підприємствоо може підтримувати різні системи обліку та дозволяє керувати декількома підприємствами в одній інформаційній базі. Широкі можливості цієї системи дозволяють повністю автоматизувати облік з вводу первинних документів до формування необхідної звітності.

Система 1С:Підприємство має достатньо широкими можливостями організації обліку:

- облік декількох підприємств в одній інформаційній базі;

- облік за декількома планами рахунків;

- синтетичний облік зо багаторівневим планом рахунків;

- багатомірний аналітичний облік;

- багаторівневий аналітичний облік по кожному виміру;

-валютний облік та облік покриття валют;

- кількісний облік.

1С:Підприємство може бути використана для ведення наступних розділів бухгалтерського обліку:

- облік основних засобів та нематеріальних активів;

- облік операцій по банку і касі;

- облік матеріалів та МШП;

- облік валютних операцій;

- облік товарів, послуг та виробництва продукції;

- облік розрахунків з організаціями, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами;

- облік розрахунків по заробітній платі;

- облік основних засобів та нематеріальних активів;

- облік розрахунків з бюджетом;

- інші розділи обліку.

В конфігурації реалізована стандартна методологія бухгалтерського та податкового обліку для господарських розрахункових організацій з відповідним чинним законодавством України.

Для рішення цих задач конфігурація включає:

- план рахунків, який містить типові настройки аналітичного, валютного ті кількісного обліку практично для всіх розділів бухгалтерського обліку;

- довідник валют, який використовується при ведені валютного обліку;

- набір довідників для формування первинних документів і ведення списків об'єктів аналітичного обліку;

- набір документів, призначених для введення, зберігання та друку первинних документів і для автоматичного формування бухгалтерських операцій;

- набір констант, які використовуються для настроювання загальних параметрів ведення обліку в конкретній організації;

- набір стандартних звітів, які дозволяють отримувати данні бухгалтерського обліку в різних розрізах рахункам, об'єктам аналітики;

- спеціалізовані звіти по конкретним розділам бухгалтерського обліку;

- набір регламентованих звітів (податкових, бухгалтерських і ін.);спеціальні режими обробки документів і операцій, які виконують сервісні функції;

- управління підприємствами холдингової структури;

Набір документів, які автоматизують введення бухгалтерських операцій, розраховані на ведення найбільш важливих розділів бухгалтерського обліку:

- облік операцій по розрахунковому рахунку;

- облік касових операцій;

- облік ТМЦ на складі і роздрібній торгівлі;

- розрахунки з постачальниками та покупцями;

- розрахунки з підзвітними особами;

- облік необоротних активів;

- нарахування і виплата заробітної плати;

- облік валютних операцій.

З метою підвищення ефективності обліку і контролю фінансово-господарської діяльності в установах охорони здоровя, процес автоматизації повинен охоплювати всі операції, які проводять установи.

Автоматизація фінансово-господарської діяльності.

За умов комп'ютерної технології передбачається вирішення таких задач з обліку фінансово-господарської діяльності:

- автоматизація отримання регістрів обліку дає можливість доступу до інформації і формування вихідних даних з використанням різних режимів;

- автоматизація документообігу;

- формування регістрів аналітичного і синтетичного обліку;

- розрахунок заробітної плати в цілому по організації та вибірково для

окремих співробітників;

- придбання предметів постачання;

- оприбуткування продуктів харчування;

- оплата комунальних послуг.

- надходження медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

- придбання предметів постачання;

- оплата комунальних послуг.

Автоматизування бухгалтерського обліку у поліклініки передбачає такі розділи обліку: праця, заробітна плата, розрахунки по спецвидах платежів, продукти харчування, матеріальні цінності, фінансово-розрахункові операції, касові і фактичні видатки і зведений синтетичний облік.

Найбільш прийнятою концепцією автоматизації обліку в бюджетних установах є побудова АРМБ, що включає в себе наступні технологічні процеси обробки облікової інформації: [1, с. 15]

1. Збір та реєстрація фактів фінансово-господарської діяльності та формування первинних документів, як юридичних фактів здійснення операцій. Первинні документи формуються на звичайному паперовому чи на магнітному носієві при безпосередньому введенні в АРМБ.

2. Обробка робочих облікових файлів на підставі нормативної бази та алгоритмів вирішених задач. На даному етапі відбуваються формування облікових записів та бухгалтерських проводок.

3. Коректування робочих файлів облікових даних. На підставі даного етапу формується облікова інформація з метою її наступного контролю візуальним методом.

4. Вирішення облікових задач в реальному масштабі часу. На підставі відображення інформації в режимі діалогу чи за запитом формувалися вихідні облікові дані у виді відомостей, оборотів, рахунків відеограм а також інших регістрів.

5. Отримання вихідної облікової інформації з метою управління впливу на фінансово-господарську діяльність.

Основні принципи побудови АРМБ: [51, с.12]

Принцип інтеграції передбачає однократне формування масивів вхідних даних та їх багаторазове використання в бухобліку. Вхідні дані інтегруються в первинному обліку, що веде до знищення дублювання інформації і значно оптимізує потоки та документооборот.

Єдина класифікація та система кодування економічної інформації. Метою реалізації даного принципу є забезпечення можливості отримання співставлених даних для всіх функцій управління.

Уніфікація та типізація форм первинних документів дає можливість значно зменшити витрати часу та кошти при зборі, реєстрації передачі інформації.

Системний контроль достовірності та обгрунтованості первинних даних , що вводяться безпосередньо в АРМБ.

Принцип автоматизації розрахунків полягає в розробці алгоритмів усіх автоматизованих процесів, які використовуються в обліку.

Створення та введення єдиної бази даних дає можливість без суттєвої перебудови технології обробки задовольнити різні запити користувачів АРМБ.

Автоматизація отримання регістрів обліку дає можливість доступу до інформації і формування вихідних даних з використанням різних режимів:

- режим запит-відповідь;

- діалоговий режим.

Комбіноване збереження облікової інформації.

Автоматизація документообороту.

Принцип стабільності. При побудові АРМБ слід передбачати такі стадії:

стадія первинного спостереження;

систематизація та технологія первинних даних;

узагальнення облікової інформації.

Принцип адаптації передбачає створення чіткої системи аналітичного обліку забезпечується системами класифікацій об'єктів бухобліку.

Принцип персоналізації обчислень передбачає безпосередню участь бухгалтера, як в процесі створення АРМБ так і роботи в ньому.

Отже, при впровадженні АРМ виникає можливість автоматизувати всі операції обліку і контролю та отримувати за запитом у будь-який час інформацію, необхідну для управління виробничо-господарською діяльністю. При такій системі ведення обліку, керівники установ і відповідні посадові особи можуть мати достовірну поточну інформацію про її діяльність щодо стану на момент запиту. Це дозволяє посилити дієвість керівництва, оперативно проконтролювати прийняті рішення, а значить підвищити ефективність і роль бухгалтерського обліку - однієї із універсальних функцій управління діяльністю установи.

Отже, можна констатувати, що застосування бухгалтерської програми дає можливість отримувати оперативну і якісну інформацію з обліку господарських операцій. Це позитивно впливає на роботу всього підприємства, що значно підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Поліпшується організація і знижується трудомісткість ведення обліку, підвищується продуктивність праці робітників бухгалтерії, знижуються витрати на ведення обліку.

Вихідними даними для роботи програми є проводки, які вносяться в журнал господарських операцій. В програму слід вводити всі проводки, які відбивають господарську діяльність підприємства. Програма розрахована для зберігання великої кількості проводок - десятків і сотень тисяч, але Ви завжди зможете знайти серед них потрібні по даті, рахунках дебету і кредиту, сумі або змісту. Крім того, можна обмежити “видимість” проводок деяким часовим інтервалом, проглядаючи проводки за рік, півроку, квартал і т.д.

Використання режиму “документи і розрахунки” передбачає ще більш універсальні і гнучкі засоби для вводу документів і проведення бухгалтерських розрахунків. За допомогою цього режиму в журнал операцій можна ввести дані про деякий документ (платіжне доручення, рахунок, накладну і т.д.) або розрахунок (прибутку, податків, переоцінки валюти і т.д.) і зв'язані з ним проводки, котрі автоматично розраховуються по заданих формулах. Відповідний документ можна тут же роздрукувати на принтері. При цьому Ви можете з часом змінити реквізити документу або вхідні дані розрахунку (кількість відпущеного товару в накладній, погодинну ставку в розрахунку зарплати і т.д.) і програма перераховує всі зв'язані з документом проводки. Більше того, Ви можете встановити режим автоматичного перерахунку проводок, зв'язаних з документом або розрахунком. Ця можливість дуже зручна для таких операцій, як переоцінка валюти, розрахунок прибутку і податків і т.д. - при будь-яких змінах журналу господарських операцій ці операції можуть бути швидко перераховані.

На основі введених проводок програма формує звітність і різні допоміжні документи, а саме:

оборотно-сальдову відомість по рахунках і (або) субрахунках;

шахматку;

аналіз рахунку, який містить підсумки по кореспонденціях цього рахунку з усіма рахунками;

обороти рахунку, який містить сальдо і обороти по дебету і кредиту рахунку і обороти з іншими рахунками за вказані місяці або квартали;

зведені проводки - підсумки по всіх використовуваних кореспонденціях;

аналіз рахунку по датах - залишки, обороти і кореспонденції з іншими рахунками за кожну дату звітного періоду;

журнальний ордер - виборка проводок з журналу операцій по визначених рахунках, кореспонденціях та інших ознаках;

карточку рахунку - всі проводки з даним рахунком - дозволяє отримати касову книгу, виписку з банку і т.д.

Документи можуть містити дані за місяць, квартал, рік або любий інший період часу.

Виникає вагомий недолік при веденні автоматизованої системи. Збільшується майже втричі навантаження на спеціалістів відділу фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності, деякий час, поки система не буде випробувана; потрібно деякий час співпрацювати зі спеціалістами, які займаються автоматизацією обліку.

У таблиці 2.4 наведена результатна інформація з постановки задачі « Облік операцій фінансово-господарської діяльності».

Таблиця 2.4 Результатна інформація з задачі «Облік операцій фінансово-господарської діяльності».

№	Назва документу	Строк проведення	Джерело формування	Форма надання
1.	Меморіальний ордер №2	щоденно	гол. бух.	машинограма
2.	Меморіальний ордер № 3а	щоденно	гол. бух.	машинограма
3.	Меморіальний ордер №3	щоденно	гол. бух.	машинограма
4.	Кошторис доходів і видатків	щоквартально	гол. бух.	машинограма
5.	Бухгалтерська звітність	раз на рік	гол. бух.	машинограма
6.	Баланс	раз на рік	гол. бух.	машинограма
7.	Інвентарізаційний опис	до 30.10 щорічно	бух-матер.	машинограма
8.	Меморіальний ордер №5	щомісячно	економіст	машинограма
9.	Форма №2д	раз на рік	гол. бух.	машинограма
10.	Форма №4-2д	щомісячно	гол. бух.	машинограма
11.	Форма №7д	раз на рік	гол. бух.	машинограма
12.	Форма №4-1д	раз на рік	гол. бух.	машинограма
13.	Форма №9д	раз на рік	гол. бух.	машинограма
14.	Меморіальний ордер №1	щоденно	гол. бух	машинограма
15.	Звіт використання асигнувань з державного бюджету	щомісячно	гол. бух	машинограма
16.	Бухгалтерські звіти	20.01, 01.02	гол. бух	машинограма
17	Аналіз витрат	щомісячно	гол. бух	машинограма
18.	Облік руха та використання позабюджетних коштів	щоденно	гол. бух	машинограма

Визначення завдань бухгалтерського обліку обумовлено його метою та економічною сутністю об'єктів обліку.

Для вирішення завдання накопичення обліково-економічної інформації необхідна налагоджена система руху облікової інформації. Належна організація документообігу скорочує час обробки первинного документу, підвищує ефективність роботи та допомагає визначити відповідального за складання, належне оформлення документів та їх своєчасне відображення у бухгалтерському обліку.

Для лікарні самим найкращим варіантом буде придбання програми «1С: Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України».

Це готове до роботи рішення, в якому враховані вимоги законодавства і реальна практика роботи закладів різної відомчої належності. Програма вирішує наступні завдання:

- облік затверджених кошторисних показників по загальному та спеціальному фондах;

- облік взятих зобов'язань і фінансових зобов'язань;

- облік операцій з готівкою і безготівковими коштами;

- ведення взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями;

- ведення взаєморозрахунків з підзвітними особами;

- облік ПДВ;

- облік необоротних активів, запасів і бланків суворої звітності;

- облік валютних операцій;

- формування меморіальних ордерів і головної книги;

- формування регламентованих звітних форм.

1С:Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" дозволяє автоматизувати всі ділянки обліку в бюджетних установах. Важливою особливістю програми є ведення обліку за джерелами фінансування, за рахунок яких установа виконує свої функції.

"1С:Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" дозволяє впроваджувати єдину облікову політику в установах одного відомства і виконувати формування консолідованої звітності з можливістю деталізації кожного показника до конкретних проводок.

Методологія обліку "1С:Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" у поєднанні з можливостями платформи "1С:Підприємство 8" дають користувачеві потужну і гнучку облікову систему, яку можна використовувати як в невеликих установах, так і у великих управліннях і адміністраціях.

1С:Підприємство 8. Бухгалтерія для бюджетних установ України" забезпечує ведення обліку за планом рахунків бюджетного обліку:

- за чинною бюджетної класифікації видатків;

- у розрізі видів засобів - кошти загального і спеціального фонду (отримані як плата за виконувані функції і як благодійна допомога);

- в розрізі кодів програмної (функціональної) класифікації;

- у розрізі установ (структурних підрозділів, виділених на самостійний баланс). Додаток

Висновок за розділом 2

Дослідивши сучасний стан обліку операцій фінансово-господарської діяльності у бюджетних установах можна зробити наступні висновки:

1. Для того, щоб своєчасно і повністю мати правдиві дані про стан і ефективність фінансово-господарської діяльності, необхідно правильно організувати облік.

2. Одним з важливих умов функціонування бухгалтерського обліку є організація збору, обробки та систематизації інформації, котра відображається в первинних документах. Документація як процес оформлення господарських операцій - це один із основних елементів методів бухгалтерського обліку.

3. Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на розв'язання двох основних завдань:

визначення обсягу доходів і видатків, пов'язаних із діяльністю окремих структурних одиниць та підрозділів установи;

забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

4. Кошторис доходів та видатків бюджетної установи - основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. [18, ст. 115]

5. У Лінійній Поліклініці впроваджена меморіально-ордерна система обліку. При такій формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами - накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери.

6. Аналітичний облік фінансово-господарської діяльності ведеться в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.). Підставою для відображення записів в облікових реєстрах є належним чином оформлені первинні документи. Документи, що є підставою для відображення записів у реєстрах бухгалтерського обліку, повинні подаватися до бухгалтерії в терміни, встановлені графіком документообігу

7. Синтетичний облік видатків по спеціальних коштах ведеться на субрахунку 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги». По дебету записують проведені видатки по спеціальних коштах. По кредиту протягом року записують неправильні і зайво проведені видатки, а 31-го грудня (в кінці дня) по кредиту списується загальна сума проведених за рік фактичних видатків по спеціальних коштах і відноситься на субрахунок 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги». Сальдо дебетове показує суму проведених з початку року видатків по спеціальних коштах.

8. Аналітичний облік доходів і видатків по спеціальних коштах ведеться в Книзі обліку доходів і видатків по спеціальних коштах (доходів і видатків за коштами, отриманими як плата за послуги).

9. Зміни у нормативному законодавстві викликають своєчасної реакції у фінансово-господарської діяльності установи, у зв'язку з чим обумовлені додаткові непередбачені витрати бюджетних коштів.

10. У лікарні комбіновані регістри, в яких одночасно поєднуються хронологічний і систематичний записи. Таку побудову має книга Журнал-Головна, в якій перша частина відображає журнал реєстрації операцій, а друга -- групування операцій на синтетичних рахунках.

Розділ 3. Аналіз фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

3.1 Мета, завдання інформаційне забезпечення, способи та прийоми аналізу фінансово-господарської діяльності лікувальної установи

Виникнення i розвиток економiчного аналiзу зумовленi постiйно зростаючою практичною потребою управлiння суспiльним виробництвом на всіх його iєрархiчних рiвнях. Суть управлiння зводиться до виконання суб'єктом управлiння певних функцiй. Зазначимо, що однiєю з таких функцiй є економiчний аналiз, з допомогою якого забезпечується кiлькiсна та якiсна оцiнка всiх змiн, що вiдбуваються в об'єктi управлiння, в нашому випадку в бюджетній установі.

Аналiз дає змогу виявити глибиннi зв'язки та взаємозалежностi мiж окремими параметрами установ та організацій, котрі фінансуються з державного та місцевих бюджетів , своєчасно визначити тенденцiї в розвитку процесiв i накреслити кращі , ефективнiшi варіанти рішень . Аналіз на основі планової і фактичної інформації дає кількісну та якісну оцінку змінення, що відбуваються щодо заданої програми.

В господарській діяльності бюджетних установ є свої особливості, притаманні ресурсам, результатам праці та економічним відносинам в процесі їх реалізації. Цим і визначаються відмінні риси механізму господарювання різних видів установ та методики його аналізу. Вказані відмінності заключаються в специфіці показників роботи установ та організацій і затрат, факторів їх зміни, а також резервів підвищення ефективності, якості та організації їх роботи.

Отже, економічний аналіз є одним із важливих інструментів управління і повинен широко застосовуватись в господарській практиці.

Безпосереднім предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки, які складають основу економічних відносин, що виникають на рівні окремих бюджетних установ в процесі виконання ними своїх функцій. Аналіз господарської діяльності вивчає процес формування та причини (фактори) змінення результатів діяльності бюджетних установ.