Облік фінансових результатів підприємства та оцінка інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу (на матеріалах "Агрофірми Маяк")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Полтавська державна аграрна академія

Інститут післядипломної освіти

Курсова робота

з дисципліни: Фінансовий облік

на тему: Облік фінансових результатів підприємства та оцінка інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу (на матеріалах «Агрофірми МАЯК»)

Виконав: слухач 1-10 Облік і аудит

ДубягаСвітлана Анатоліївна

Перевірив: Єрмалаєва М.В.

Полтава 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1 Синтетичний і аналітичний облік фінансових результатів

1.2 Відображення показників обліку у фінансовій звітності

1.3 Удосконалення обліку фінансових результатів

1.4 Оцінка інвестиційної привабливості аграрних підприємств

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історична довідка щодо заснування та діяльності підприємства

2.2 Основні напрями діяльності підприємства на сучасному етапі

2.3 Законодавча база функціонування підприємства

2.4 Організаційно - функціональна структура підприємства

2.5 Фінансово - економічні показники діяльності підприємства

2.6 Аналіз фінансової стійкості

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО

СТАНУ ТОВ „Агрофірми Маяк”

3.1 Вибір та обґрунтування заходів та можливого обсягу їх впровадження

3.2 Напрямки покращення фінансового стану ТОВ “Агрофірми Маяк” та резерви його оздоровлення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

облік фінансовий оздоровлення

Функціонування України як незалежної самостійної держави стало початком бурхливих змін у соціально-економічному житті країни. У цих умовах перебудову господарської діяльності підприємств спрямовано на оволодіння механізмом ринкових відносин і поставлено нові вимоги як до змісту, так і до методів бухгалтерського обліку і аналізу.

В умовах трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні протягом останніх років, одним з головних завдань сьогодення є зростання і підвищення ефективності виробництва на основі новітніх технологій і методів господарювання з залученням висококваліфікованих фахівців.

Процес переходу економіки України на ринкові відносини відбувається у складних умовах спаду виробництва та інформації, що негативно впливає на фінанси підприємств, спрямовує їх на вирішення сьогоденних завдань виживання, робить неможливим зміцнення фінансової бази на віддалену перспективу. А ринок на сьогоднішній день вимагає швидкого реагування на зміну виробничої ситуації, підтримку сталості фінансового стану.

Про актуальність обраної нами теми свідчить складний фінансовий стан у всіх галузях економіки і значна кількість збиткових підприємств і організацій. Виходячи з цього, постає необхідність удосконалення з використанням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методики обліку й аналізу фінансових результатів.

Актуальність теми обліку і аналізу фінансових результатів можна пояснити ще й тим, що відповідно до чинного законодавства фінансовий облік передбачає обов'язкові процедури збору й обробки інформації, яка стосується перебігу процесів отримання доходу і визначенням фінансового результату, виявленням позитивних і негативних відхилень від поставлених цілей, передбачуваних планів та показників діяльності. Ця інформація дозволяє своєчасно приймати рішення щодо недопущення негативних змін чи щодо їх нейтралізації.

Дослідження проблеми фінансових результатів в період економічної кризи стає ще більш актуальним, оскільки від одержаного підприємством прибутку залежить рівень оплати праці працівників, динаміка надходження коштів до бюджетів різних рівнів, насиченість ринку відповідною продукцією в міру її потреби тощо.

Облік фінансових результатів є однією з важливих ділянок роботи бухгалтера. Він формує інформацію щодо доходів і витрат підприємства за їх видами, передбачає нарахування і перерахування податків, які надходять у державний бюджет України.

Метою курсової роботи є розкриття змісту економічних понять фінансових результатів, їх формування в умовах ринкової економіки як з теоретичної, так і з практичної точки зору, дослідження методики обліку і аналізу фінансових результатів виробничого підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- ознайомитись зі станом бухгалтерського обліку і аналізу на досліджуваному підприємстві, дати їх оцінку;

- опрацювати спеціальну економічну літературу за вибраною темою дослідження;

- розглянути організацію обліку та порядок документального оформлення опе6рацій з визначення фінансових результатів на підприємстві;

- розкрити взаємозв'язок звітності, що містить інформацію про фінансові результати, і регістрів синтетичного обліку;

- розглянути питання, пов'язані з економічним аналізом фінансових результатів, виявити шляхи підвищення його господарської діяльності;

Предметом дослідження є питання удосконалення методики обліку і аналізу фінансових результатів виробничого підприємства, аналізу його рентабельності.

Об'єкт дослідження - Об'єктом дослідження курсової роботи є ТОВ “Агрофірма “МАЯК”, її економічні ресурси та результати господарсько - фінансової діяльності.

Використані у курсовій роботі методи відповідають принципам бухгалтерського обліку. Теоретичною і методологічною основою дослідження є чинне законодавство України, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків та Інструкція про його застосування, інші нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України.

РОЗДІЛ 1

Облік фінансових результатів

1.1 Синтетичний і аналітичний облік фінансових результатів

Обліком фінансових результатів та їх розподілом і списанням завершується бухгалтерський облік господарських процесів [46, с.211]. Його значення і роль істотно зростають в умовах ринкових відносин і становленні конкурентного середовища. Виробник мусить глибоко вивчати потреби ринку з метою планування обсягів і асортименту виробництва продукції з урахуванням своїх потенційних можливостей.

Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства полягають у:

- визначенні кількісних і якісних параметрів фінансових результатів - прибутків чи збитків - як у цілому за підприємством, так і за окремими видами продукції, робіт, послуг;

- формуванні даних щодо потреб складання фінансової, податкової, статистичної звітності;

- інформаційному забезпеченні порядку розподілу прибутку та здійснення операцій щодо розрахунків за сумами належних до бюджету податків ат обов'язкових платежів, з акціонерами та засновниками за нарахованими їм дивідендами;

- формуванні резервів власного капіталу тощо [46, с.200, 207].

Рахунок 79 “Фінансові результати”, який використовується для обліку та узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій, за призначенням і структурою відноситься до результатних (а саме операційно-результатних) рахунків. Такі рахунки призначені для виявлення результатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння валових доходів і валових витрат та визначення результату - прибутку чи збитків.

За кредитом рахунка відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток [22, с.44]. порівнянням цих сум між собою визначають фінансовий результат окремо основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності й надзвичайних подій - прибуток або збиток (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Види фінансових результатів

Для відображення ж чистих фінансових результатів (прибутку або збитків) в бухгалтерському обліку призначений рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Цей рахунок є пасивним, за кредитом якого відображається прибуток та його збільшення від усіх видів діяльності, а за дебетом - збитки та використання прибутку [19, с.29].

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов'язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 “Доходи від реалізації”, 90 “Собівартість реалізації” і 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 70 “Доходи від реалізації” для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

701 “Дохід від реалізації готової продукції”,

702 “Дохід від реалізації товарів”,

703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”,

704 “Вирахування з доходу”.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 “Собівартість реалізованої готової продукції”,

902 “Собівартість реалізованих товарів”

903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”.

Рахунок 79 “Фінансові результати” для розмежування в обліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій має субрахунки:

791 “Фінансовий результат від основної діяльності”,

792 “Фінансовий результат від фінансових операцій”,

793 “Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності”,

794 “Фінансовий результат від надзвичайних подій”.

Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19, с.45].

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку для відображення в обліку фінансових результатів основної діяльності підприємства від реалізації готової продукції та виконання робіт за звітний рік необхідно скласти заключні бухгалтерські проведення (табл. 1.1). На досліджуваному підприємстві не використовують бухгалтерські рахунки 8-го класу “Витрати за елементами”. Відповідно і котирування рахунку 79 “Фінансові результати” будуть розглядатись з рахунками 9-го класу “Витрати діяльності”.

Таблиця 1.1

Бухгалтерські проведення для визначення фінансового результату від операційної діяльності

Зміст господарської операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
	Номер	Найменування	Номер	Найменування
1. Списання кінцевого сальдо чистого доходу від реалізації продукції та іншого операційного доходу	701 71	“Доход від реалізації готової продукції” “Інший операційний доход”	791	“Результат основної діяльності”
2. Списання кінцевого сальдо виробничої собівартості реалізованої продукції	791	“Результат основної діяльності”	901	“Собівартість реалізованої готової продукції”
3. Списання чистого доходу від реалізації робіт (послуг)	703	“Доход від реалізації робіт і послуг”	791	“Результат основної діяльності”
4. Списання виробничої собівартості реалізованих робіт (послуг)	791	“Результат основної діяльності”	903	“Собівартість реалізованих робіт і послуг”
5. Списання кінцевого сальдо адміністративних витрат	791	“Результат основної діяльності”	92	“Адміністративні витрати”
6. Списання кінцевого сальдо витрат підприємства на збут	791	“Результат основної діяльності”	93	“Витрати на збут”
7. Списання кінцевого сальдо інших операційних витрат	791	“Результат основної діяльності”	94	“Інші операційні витрати”

Однак, як зазначалось вище, підприємство під час здійснення господарської діяльності може провадити фінансову, інвестиційну, іншу звичайну діяльність, а також можуть виникати надзвичайні події. Фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайних подій можна відобразити в таблиці (табл. 1.2, 1.3).

Таблиця 1.2

Бухгалтерські проведення для визначення фінансових результатів від звичайної діяльності (окрім операційної)

Зміст господарської операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
	Номер	Найменування	Номер	Найменування
1. Списання кінцевого сальдо доходів від участі в капіталі	721 722 723	“Доход від інвестицій в асоційовані підприємства” “Доход від спільної діяльності” “Доход від інвестицій в дочірні підприємства”	792	“Результат фінансових операцій”
2. Списання кінцевого сальдо фінансових витрат і втрат від участі в капіталі	792	“Результат фінансових операцій”	95 96	“Фінансові витрати” “Втрати від участі в капіталі”
3. Списання інших фінансових доходів	731 732 733	“Дивіденди одержані” “Відсотки одержані” “Інші доходи від фінансових операцій”	792	“Результат фінансових операцій”
4. Списання кінцевого сальдо інших доходів звичайної діяльності	74	“Інші доходи”	793	“Результат іншої звичайної діяльності”
5. Списання кінцевого сальдо інших витрат	793	“Результат іншої звичайної діяльності ”	97	“Інші витрати”
6. Списання суми витрат податку на прибуток від звичайної діяльності	79	“Фінансові результати”	981	“Податок на прибуток від звичайної діяльності”

Після здійснення вказаних вище записів по рахунку 79 “Фінансові результати” визначається чистий фінансовий результат господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний рік. Чистий фінансовий результат списується з рахунку 79 “Фінансові результати” заключною бухгалтерською проводкою:

Таблиця 1.3

Бухгалтерські проведення для визначення фінансового результату від надзвичайних подій

Зміст господарської операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
	Номер	Найменування	Номер	Найменування
1. Списання кінцевого сальдо надзвичайних доходів	75	“Надзвичайні доходи”	794	“Результат надзвичайних подій”
2. Списання кінцевого сальдо надзвичайних витрат	794	“Результат надзвичайних подій”	99	“Надзвичайні витрати”
3. Списання суми витрат податку на прибуток від надзвичайної діяльності	794	“Результат надзвичайних подій”	982	“Податок на прибуток від надзвичайних подій

Дт 79 “Фінансові результати”

Кт 441 “Прибуток нерозподілений” - на суму чистого фінансового результату - прибутку або

Дт 442 “Непокриті збитки”

Кт 79 “Фінансові результати” - на суму чистого фінансового результату - збитку.

Як відомо, економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках і субрахунках, розкривається за їх видами (статтями) в аналітичного обліку до цих рахунків.

Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві полягає в тому, щоб відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати. Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати.

Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, іншої та надзвичайної діяльності, і змісту Звіту про фінансові результати. Підприємства, організовуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати. Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.

На нашу думку, на досліджуваному підприємстві доцільно сформувати зведену відомість аналітичного обліку доходів і витрат, записавши на одному розвороті всі субрахунки одного синтетичного рахунка з виділенням підсумків “Разом” за субрахунком та “Всього” за синтетичним рахунком. Це дасть можливість спростити записи та підрахунки в аналітичному обліку, покращити наглядність аналітичного обліку та його використання для контролю й аналізу доходів і витрат.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності підприємства та віднесення їх до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії
[7, с.498].

З метою спрощення записів в аналітичному обліку доходів і витрат та скорочення часу на визначення аналітичних рахунків (статей) аналітичного обліку рекомендуємо при визначенні за первинними документами кореспонденції рахунків (бухгалтерських проводок) після коду синтетичного рахунку чи субрахунку доходів або витрат через дефіс записувати порядковий номер статті за встановленою на підприємстві нумерацією статей. Наприклад, Кт 701-1.1, Кт 703-1.3, Дт 703-1 і т.д. В цьому разі при записах доходів і витрат в аналітичному обліку нема необхідності знову звертатись до первинних документів, щоб визначити вид доходів або витрат.

Рекомендований спосіб кодування синтетичних і аналітичних рахунків доходів і витрат особливо доцільний при веденні комп'ютерного обліку на підприємстві, бо, крім вказаних вище переваг такого кодування рахунків, дає можливість автоматично отримати підсумкові дані аналітичного обліку доходів і витрат наростаючим підсумком з початку року.

Аналітичний облік до синтетичного рахунку 79 “Фінансові результати” доцільно вести в одній відомості (книзі) аналітичного обліку, в якій статті доходів і витрат групуються в розрізі субрахунків фінансових результатів за видами діяльності підприємства. В цьому разі до синтетичного рахунку 79 “Фінансові результати” в аналітичному обліку будуть виділені відповідні статті доходів і витрат (втрат) в розрізі субрахунків.

Можливий простіший, але менш раціональний варіант обліку фінансових результатів діяльності підприємства. В цьому разі до рахунку 79 “Фінансові результати” ведеться окремий узагальнений аналітичний облік без виділення доходів і витрат за видами господарсько-фінансової діяльності підприємства (тільки за субрахунками і разом). Аналітичними рахунками до цього синтетичного рахунку будуть доходи і витрати за субрахунками в наступному порядку:

- за кредитом:

1. Фінансовий результат від основної діяльності - доходи.

2. Фінансовий результат від фінансових операцій - доходи.

3. Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності - доходи.

4. Фінансовий результат від надзвичайних подій - доходи.

5. Списання кінцевого сальдо збитків на рахунок 44.

- за дебетом:

1. Фінансовий результат від основної діяльності - витрати.

2. Фінансовий результат від фінансових операцій - витрати.

3. Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності - витрати.

4. Фінансовий результат від надзвичайних подій - витрати.

5. Податки з прибутку:

5.1. Податки з прибутку від звичайної діяльності.

5.2. Податки з прибутку від надзвичайних подій.

6. Списання кінцевого сальдо прибутку на рахунок 44.

При спрощеному обліку фінансових результатів за звітний рік на рахунку 79 “Фінансові результати” розкрити структуру відповідних доходів і витрат за окремими субрахунками можна тільки шляхом розшифровки записів про доходи і витрати в аналітичному обліку за дебетом і кредитом окремих субрахунків або шляхом використання підсумкових даних про доходи і витрати за звітний рік на відповідних рахунках і субрахунках, на яких вони обліковувались протягом року [4; с.685-688].

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку допускає списання доходів і витрат на рахунок 79 “Фінансові результати” заключними записами в кінці звітного року або щомісячно [46, с.40]. Щомісячне списання доходів і витрат на субрахунки фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства може бути недоцільним. Недоцільність щомісячного закриття рахунків доходів і витрат в тому, що воно ускладнює синтетичний і аналітичний облік та складання квартальних звітів про фінансові результати, а також не сприятиме ефективному контролю та аналізу витрат і доходів.

1.2 Відображення показників обліку у фінансовій звітності

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [43, ст.1].

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період [35, с.10].

Фінансова звітність призначена для загального користування зовнішніми користувачами та передбачена Законом. Ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітн6ість в Україні” встановлює перелік організацій, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації [43, с.440]. Однак, крім відкритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо. Така звітність теж ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На досліджуваному підприємстві така звітність щодо визначення фінансових результатів господарської діяльності не ведеться.

Форма та зміст фінансової звітності, принципи її підготовки, вимоги до визнання, оцінки та розкриття окремих її елементів та методологія їх обліку визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03 .99 р. № 87 [31].

До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансових звітів. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати. В такому ж обсязі складається скорочена за кількістю показників фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Фінансова звітність відображає фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх у відповідні групи за економічними характеристиками. Виділяють п'ять груп елементів фінансових звітів. Активи, зобов'язання та власний капітал безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану в балансі підприємства, а доходи і витрати пов'язані з оцінкою діяльності, відображеною в Звіті про фінансові результати.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 [35]. Для малих підприємств передбачена спрощена форма звітності (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”) [34].

Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) (додатки А, Б) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб'єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Суб'єкти малого підприємництва середньооблікову чисельність працюючих визначають у порядку, установленому Державним комітетом статистики України. Представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисельність не подають.

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).

При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) [6, с.207].

Положенням встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до Звіту про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від діяльності. Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об'єктивної оцінки діяльності підприємства.

Особливість відображення в бухгалтерському обліку з 1 січня 2000 р. фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік.

Згортання статей у Звіті є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. У графі 4 Звіту про фінансові результати наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року [34, с.77].

З метою правильного визначення в Звіті фінансових результатів та недопущення помилок в економічному змісті окремих аналітичних рахунків і відповідних статей звіту нижче наводимо їх зміст в послідовності рядків Звіту про фінансові результати.

010. У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

020. У статті “Непрямі податки та інші вирахування з доходу” відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернених товарів та інші обов'язкові збори).

030. “Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

040. У статті “Інші операційні доходи” відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

130. У статті “Інші операційні витрати” наводяться: собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій); відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; витрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до чинного законодавства сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент і сума єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських виробників. Конкретна назва податку і відповідна сума наводяться у рядку 131.

050. У статті “Інші звичайні доходи” відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

150. У статті “Інші звичайні витрати” відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу; витрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, немайнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

060 і 160. У статтях “Надзвичайні витрати” і “Надзвичайні доходи” відображаються відповідно втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

170. У статті “Податок на прибуток” відображається сума податку на прибуток, яка відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 “податок на прибуток”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за № 47/5238, визначається в розмірі поточного податку на прибуток (на сьогоднішній день - 25%).

080. У статті “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції” показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків наводиться в дужках.

Суб'єкти малого підприємництва можуть усю суму витрат операційної діяльності з кредиту рахунків класу 8 “Витрати за елементами” списувати до дебету рахунку 79 “Фінансові результати”. У таких випадках вартість залишку незавершеного виробництва і готової продукції визначається так:

- інвентаризацією на кінець звітного року (або кварталу) встановлюється залишок незавершеного виробництва, який оцінюється за прямими матеріальними витратами і прямими витратами на оплату праці з відображенням за дебетом рахунку 23 “Виробництво” і кредитом рахунку 79 “Фінансові результати”;

- на підставі первинних документів, якими оформляються рух (виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) готової продукції, підприємство забезпечує кількісний (оперативний) облік виробленої, відпущеної, а також залишку готової продукції за центрами відповідальності. Залишок готової продукції, який встановлюється за даними кількісного (оперативного) обліку на дату балансу оцінюється за справедливою вартістю (ціна реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку, виходячи з прибутку для цього конкретного виду готової продукції) і відображається у звітному місяці за дебетом рахунку 26 “Готова продукція” і кредитом рахунку 79 “Фінансові результати”.

Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку даних про собівартість залишків готової продукції суб'єкти малого підприємництва витрати, пов'язані з виробництвом (виготовленням) і відпуском готової продукції, можуть визначати і відображати в порядку, встановленому Положенням про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 1998 року № 196, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 1998 року за № 646/3086. Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку даних про собівартість залишків незавершеного виробництва і готової продукції суб'єкти малого підприємництва витрати виробництва і собівартість готової продукції можуть визначати і відображати в порядку, встановленому Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 [30].

При заповненні статей про елементи витрат операційної діяльності (рядки 090-120) слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим Міністерством фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 [33]. Підприємства, які здійснюють торговельну діяльність, собівартість реалізованих товарів до матеріальних затрат не включають, а показують у вписаному рядку 140.

190. У статті “Чистий прибуток (збиток)” відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою всіх витрат. Сума всіх витрат збільшується на суму зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції або зменшується на суму збільшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції [34, с.78-79].

Без належного, раціонально організованого аналітичного обліку доходів і витрат від звичайної діяльності та надзвичайних подій заповнити Звіт про фінансові результати точно й об'єктивно практично не можливо. Заповнення Звіту про фінансові результати при відсутності належно організованого аналітичного обліку доходів і витрат можливе тільки за вибірковими даними із облікових регістрів і первинних бухгалтерських документів. У зв'язку з тим, що точність вибіркових даних про доходи і витрати не може бути системно перевірена, то при заповнені Звіту про фінансові результати можливі помилки, що суттєво можуть вплинути на точність і об'єктивність звіту.

Особливість заповнення Звіту про фінансові результати за звітний рік в тому, що, за винятком рядків 010 - 030 звіту, звіт заповнюється за даними рахунку 79 “Фінансові результати”, на якому сальдуються чисті доходи та витрати підприємства по підсумку за звітний рік, та частково за даними рахунку 70 “Доходи від реалізації”. Розрахункові показники звіту визначаються аналогічно як за звітний квартал за підсумковими даними про доходи та витрати за звітний рік. Як зазначало вище, іншим способом розраховується рядок 080 “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції”.

Рядок 010 “Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” заповнюється за підсумком кредитових оборотів аналітичного обліку до рахунку 70 “Доходи від реалізації“ (разом із наявних субрахунків) за звітний рік.

Рядок 020 звіту, в якому показуються податки, збори і інші вирахування з доходу, заповнюється за підсумком дебетових оборотів відповідних статей аналітичного обліку до рахунку 70 “Доходи від реалізації” (разом із наявних субрахунків) за звітний рік.

Рядок 030 звіту заповнюються розрахунково - це різниця рядків 010 і 020.

Рядок 040 “Інші операційні доходи” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 791 "Результат основної діяльності" сумою відповідної статті доходу за кредитом цього рахунку. Іншими словами, відображається підсумок кредитових оборотів до рахунку 71 “ Інший операційний доход”.

Рядок 050 “Інші звичайні доходи” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунків 792 “Результат фінансових операцій” і 793 “Результат іншої звичайної діяльності” сумою відповідних статей доходів за кредитом цих рахунків.

Рядок 060 “Надзвичайні доходи” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” сумою статті доходів за кредитом цього рахунку.

Рядок 070 “Разом чисті доходи” відображає всі отримані підприємством за звітний період доходи (алгебраїчна сума рядків 030 - 060).

Рядки 090 - 120 (“Матеріальні затрати”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на соціальні заходи”, “Амортизація”) заповнюються відповідно до даних аналітичного обліку собівартості продукції, товарів, робіт, послуг (оскільки підприємство не веде облік із застосуванням рахунків класу 8).

Рядок 130 “Інші операційні витрати” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 791 “Результат основної діяльності” сумою відповідних статей витрат за дебетом цього рахунку.

Рядок 150 “Інші звичайні витрати” заповнюється за підсумком дебетових оборотів аналітичного обліку до субрахунків 792 “Результат фінансових операцій” і 793 “Результат іншої звичайної діяльності” сумою відповідних статей витрат за дебетом цих рахунків.

Рядок 160 “Надзвичайні витрати” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” сумою статті витрат за дебетом цього рахунку.

Рядок 170 “Податок на прибуток” заповнюється за даними аналітичного обліку до рахунку 79 “Фінансові результати” сумою нарахованого податку на прибуток за дебетом цього рахунку. У цей рядок також вписують суму фіксованого податку для сільськогосподарських виробників.

Рядок 180 “Разом витрати” заповнюється як алгебраїчна сума рядків 080 - 170.

Рядок 190 “Чистий прибуток (збиток)” визначається як різниця між чистими доходами (рядок 070) і чистими витратами (рядок 180). Позитивне значення вказує на прибуток звітного року, а негативне - зазначає суму понесених збитків.

Згідно з чинним законодавством усі підприємства зобов'язані подавати органам Державної податкової служби податкову звітність. Деякі види такої звітності містять інформацію і про фінансові результати діяльності підприємства. Це, зокрема, Декларація з податку на прибуток, Декларація з податку на додану вартість та ін. І хоч у податковій звітності основний акцент зроблено на правильність нарахування та сплати податків, основою розрахунку є правильність визнання доходів і витрат, а відтак і фінансових результатів діяльності підприємства.

У соціальній звітності, яка подається до органів пенсійного і соціального страхування, інформація про фінансові результати не домінує, тому її не у таких звітах не відображають.

1.3 Удосконалення обліку фінансових результатів

Загальновідомим є той факт, що ведення бухгалтерського обліку буває ручним (шляхом запису операцій в регістри бухгалтерського обліку) і автоматизованим (ведення бухгалтерії з використанням електронно-обчислювальної техніки). Оскільки досліджуване підприємство не використовує другого способу ведення бухгалтерського обліку, вважаємо за доцільне запропонувати шляхи удосконалення обліку фінансових результатів як з використанням ЕОМ, так і без нього.

З метою спрощення записів в аналітичному обліку доходів і витрат та скорочення часу на визначення аналітичних рахунків (статей) аналітичного обліку рекомендуємо при визначенні за первинними документами кореспонденції рахунків (бухгалтерських проводок) після коду синтетичного рахунку чи субрахунку доходів або витрат через дефіс записувати порядковий номер статті за встановленою на підприємстві нумерацією статей. Наприклад, Кт 701-1.1, Кт 703-1.3, Дт 703-1 і т.д. В цьому разі при записах доходів і витрат в аналітичному обліку нема необхідності знову звертатись до первинних документів, щоб визначити вид доходів або витрат, а відтак і фінансових результатів.

Рекомендований спосіб кодування синтетичних і аналітичних рахунків доходів і витрат особливо доцільний при веденні комп'ютерного обліку на підприємстві, бо, крім вказаних вище переваг такого кодування рахунків, дає можливість автоматично отримати підсумкові дані аналітичного обліку доходів і витрат наростаючим підсумком з початку року. При ручній обробці документів доцільно ввести стрічку “Всього з початку року” за видами доходів, витрат і фінансових результатів, а також загалом по цих рахунках.

На сьогоднішній день бухгалтер не тільки відповідає за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, але й здійснює велику роботу по плануванню, контролю, оцінці та огляду господарської діяльності підприємства, по аудіюванню та розробці управлінських рішень.

Для вдосконалення управління підприємством більшість підприємств на сьогоднішній день використовує нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. Передусім, вони проводять реконструкцію технічної та інформаційної бази на основі введення автоматизованої системи обліку, аналізу й аудиту, до складу якої входять автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМб).

Комплекс зведеного обліку та складання звітності включає в себе задачі узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному чи кількох рахунках з ціллю формування даних для складання звітності, аналізу та аудиту, а також прийняття управлінських рішень [3, с.5-8].

Реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні матиме позитивні наслідки, якщо підприємства будуть застосовувати новітні ефективні комп'ютерні технології обробки облікової інформації. Умови для цього дедалі стають сприятливішими:

- поступово насичується ринок порівняно недорогою і водночас потужною комп'ютерною технікою;

- за останні роки зросла кількість виробників прикладних бухгалтерських програм, які пропонують свою продукцію за помірними цінами, більш якісні і з кращим сервісним обслуговуванням;

- поступово зростають фінансові можливості підприємств для придбання персональних комп'ютерів;

- зростає інтелектуальний рівень праці у бухгалтерів.

Ці аспекти зумовлюють необхідність вивчення комп'ютерних технологій бухгалтерського, оперативного і податкового обліку.

Сьогодні на ринку програмних продуктів є декілька десятків (якщо не сотень) пакетів програм для бухгалтерського обліку. Проте кожного року декілька фірм заявляють про випуск нової програми, яка, з їхніх слів, є потужнішою, “розумнішою” і перевершує усі відомі.

Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому є московська фірма 1С.

Програмне забезпечення фірми 1С завоювало увагу користувачів легкістю в користуванні, можливістю роботи одночасно з кількома документами, спрощенням записів шляхом автоматичного введення первинних даних в регістри бухгалтерського обліку.

1.4 Оцінка інвестиційної привабливості аграрних підприємств

Формування ринкових засад аграрної економіки, зростання ролі приватного капіталу і недержавних потоків інвестиційних ресурсів посилюють значення оцінок інвестиційної привабливості підприємств. Водночас, менеджмент аграрних підприємств має досконало знати вимоги інвесторів-партнерів, що сприятиме прийняттю взаємних домовленостей.

У зв'язку з тим, що існуючими методиками визначення інвестиційної привабливості, які застосовуються в Україні переважно банками, не враховані особливості аграрної сфери. Методика ІАЕ передбачає здійснення послідовного та деталізованого аналізу оцінок фінансового стану аграрних підприємств; встановлення нормативних значень основних коефіцієнтів фінансового аналізу і рейтингова оцінка інвестиційної привабливості підприємств.

Оцінка інвестиційної привабливості здійснюється на основі аналізу показників Фінансового звіту підприємства за Національними стандартами бухгалтерського обліку (форма №1 «Баланс підприємства», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошовихкоштів», форма №4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності») і спеціалізованих форм бухгалтерської звітності сільськогосподарського підприємства (форма №6 - АПК «Виробництво продукції та продуктивність праці», форма №7 - АПК «Реалізація сільськогосподарської продукції»).

Методика передбачає проведення оцінок у кілька етапів.

На першому етапі інвестор з'ясовує сам або одержує від аграрного підприємства інформацію щодо назви підприємства, його підпорядкованості, форми власності, територіального розташування, адреси, основних видів діяльності тощо. Визначають і порівняльними методами оцінюють розміри підприємства: обсяги валової і товарної продукції, прибутковість, чисельність працюючих, площі земельних ресурсів і напрям спеціалізації, рівень продуктивності праці.

На другому етапі оцінюють динаміку та структуру валюти балансу по укрупнених показниках. При цьому визначають найбільш вагомі статті балансу, що буде надалі підставою для здійснення поглибленого аналізу окремих частин оборотних і необоротних активів підприємства абоджерел формування його капіталу. Оцінюючи зрушення в структурі балансу необхідно виявити, які статті балансу особливо змінились (збільшились або зменшились), оскільки такі відомості надалі слугуватимуть підставою для аналізу причин структурних зрушень та їхнаслідків. Встановлюють модель фінансування його активів (консервативна, агресивна, ідеальна чи компромісна). З цією метою активи підприємства поділяють на необоротні, змінну та постійну частини оборотних активів. Із джерел фінансування капіталу виділяють власні, довгострокові й короткостроково залучені.

На третьому етапі аналізують процес розміщення капіталу підприємства. Ґрунтовно вивчають складові основного й оборотного капіталу та їх співвідношення. Результати аналізу використовують для виявлення доцільності змін у розміщенні капіталу, збільшені обсягу необоротних або оборотних активів, зміни їх співвідношення тощо.

Нині для аграрних підприємств посилюється актуальність питанні ефективного використання їхніх засобів. Адже будь-яке підприємство змушено відволікати частину своїх ресурсів на діяльність або окремі операції у вигляді дебіторської заборгованості, короткострокових і довгострокових фінансових вкладень тощо. Тому слід виявити розмір засобів підприємства, що безпосередньо знаходяться у його обороті і відволікаються з обороту, а також встановити співвідношення між цими активами. При високому обсязі такого відволікання ресурсів необхідний їх детальніший аналіз, особливо стосовно їх ліквідності та прибутковості. Важливість такого виду аналізу зумовлена платіжною кризою та низькою прибутковістю як довгострокових, так і короткострокових вкладень підприємств, а також проблемою формування нормального рівня ліквідності підприємства.

Четвертий етап передбачає здійснення загального аналізу майнового стану підприємства.

По нематеріальних активах підприємства аналізують їх ліквідність, правову захищеність, прибутковість, строк окупності та використання, структуру, склад, рух й інше. Встановлюють рівень ефективності використання та доцільність створення чи придбання нематеріальних активів підприємством.

Проте у більшості випадків, слід детальніше аналізувати склад, рух, структуру і ліквідність основних засобів підприємства, рівень їхнього зносу, придатності, вибуття та оновлення, а також обгрунтувати висновок щодо стану й ліквідності основних засобів та необхідності технічного переоснащення підприємства. Результати цього аналізу мають особливо важливе значення для оцінки інвестиційної привабливості підприємства, бо його задовільний майновий стан може стати запорукою залучення додаткових ресурсів для фінансування майбутньої діяльності, оскільки певні основні засоби та нематеріальні активи можуть бути заставою чи іншим чином виступати забезпеченням одержаних коштів. І навпаки, при незадовільному майновому стані вибирається варіант залучення інвестицій шляхом збільшення власного капіталу підприємства.

На п'ятому етапі здійснюють деталізований аналіз оборотного капіталу, насамперед, з позицій оцінки раціональності розміщення та ефективності використання оборотних активів. При цьому аналізують рух, склад і структуру оборотного капіталу, виявляють найбільш вагомі його складові. Далі здійснюють поглиблений аналіз по окремих складових оборотного капіталу: запаси (наявність, рівень зростання, ефективність використання, витрати на утримання), дебіторська заборгованість (структура, види, дебітори, строки виникнення і прострочення), грошові засоби (співвідношення та лаг між вхідними і вихідними грошовими потоками, а також надходження й витрати по окремих видах діяльності - операційній, інвестиційній та фінансовій), короткострокові фінансові вкладення (розміри, динаміка, рівень прибутковості тощо).

На шостому етапі - здійснюють оцінку рівня ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності є одним із найважливіших складових оцінки інвестиційної привабливості. Для поглибленого аналізу доцільно насамперед, здійснити побудову агрегованого балансу. При цьому активи підприємства ранжують за рівнем зниження їх ліквідності, а пасиви - за віддаленням строку погашення заборгованості. Позитивним вважається стан ліквідності активів, який дозволяє погасити найбільшневідкладну заборгованість підприємства без реалізації необоротних та системної частини оборотних активів.

На сьомому етапі здійснюють оцінку джерел формування капіталу підприємства і його фінансову сталість. Склад і структура джерел формування капіталу були проаналізовані за загальними показниками на попередніх етапах оцінок. На цьому ж етапі проводять аналіз джерел за їх окремими складовими - власний капітал, довгостроковий залучений капітал, забезпечення тощо. За результатами аналізу з'ясовують склад, структуру та особливості руху джерел формування капіталу підприємства, його причини і наслідки та встановлюють доцільність подальших змін у капіталі.

На восьмому етапі оцінюють склад і структуру заборгованості, її рух, тому що вагомим джерелом формування капіталу підприємства є кредиторська заборгованість, яка впливає на стан, діяльність, ліквідність й інвестиційну привабливість підприємства. Крім того, доцільно проаналізувати склад кредиторів, наявність і строки прострочення заборгованості (на зразок аналізу дебіторської заборгованості) тощо. Відносним нормативом на даному етапі можна вважати відсутність простроченої кредиторської заборгованості, що оцінюється позитивно.

Дев'ятий етап є основним щодо оцінки інвестиційної привабливості. На цьому етапі аналізують фінансову сталість підприємства, його спроможність збільшувати обсяг капіталу та визначити вид залучення засобів. Наприклад, у разі високої частки залучених ресурсів подальше розширення капіталу можливе лише шляхом збільшення власного капіталу підприємства. При вагомому обсязі власного капіталу, навпаки, є можливість залучати довгострокові та короткострокові позикові кошти.

Оцінку фінансової сталості здійснюють виявленням значень та змін таких основних коефіцієнтів: концентрації власного капіталу, фінансової залежності, маневреності власного капіталу, концентрації позикового капіталу, структури довгострокових вкладень, довгострокового залучення позикових засобів, структури позикового капіталу, співвідношення позикових і власних засобів.

На десятому етапі оцінюють рентабельність виробничо - господарської діяльності та капітал підприємства. Визначають розміри чистого прибутку, рівень рентабельності виробництва конкретних видів продукції й основної діяльності, сукупного та власного капіталів, період окупності власного капіталу тощо. Для визначення найбільш рентабельних видів продукції доцільно провести аналіз виручки від реалізації та рентабельності продаж продукції. При необхідності також можлива оцінка ймовірності розширення ринків збуту, обсягів реалізації продукції тощо. На основі аналізу рентабельності продаж встановлюють який з видів продукції підприємства є найбільш перспективним дляінвестування та які перспективи розвитку підприємства. За результатами аналізу робиться висновок щодо доцільності інвестицій у підприємстві та про вид діяльності, який доцільно інвестувати.