Облік фінансових результатів підприємства

Класифікація фінансових результатів діяльності підприємств та їх характеристика. Організаційно-економічні особливості діяльності організації, їх вплив на побудову обліку. Методика складання звіту про сукупний дохід. Факторний аналіз прибутку фірми.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2014
Размер файла 325,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність теми. Фінансовий результат являє собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності - доходи та витрати. Формування інформації про доходи і витрати здійснюється послідовно та безперервно за допомогою системи бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік, звітність та господарський контроль існують в економічному середовищі та мають здатність постійно пристосовуватись до зростаючих потреб суспільства.

Економічний розвиток супроводжується змінами законодавства, що регулює підприємницьку, інвестиційну діяльність, податкову політику. Нажаль в Україні розвиток нормативної та методичної бази за різними напрямами здійснюється без відповідної узгодженості, що призвело до значних відмінностей у методиці обліку доходів витрат, визначення фінансових результатів діяльності та відображення їх у звітності для використання різними групами користувачів. Тому питання бухгалтерського обліку доходів і витрат, методики визначення фінансових результатів, оподатковуваного прибутку, та контролю за їх формуванням і відображенням у звітності є досить актуальними, досліджуються як науковцями так і практикуючими бухгалтерами, аудиторами, менеджерами.

Проблеми обліку фінансових результатів у сучасних умовах висвітлювались у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Дем'яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Герасимовича А.М., Голова С.Ф., Жука В.М., Кірейцева Г.Г., Коцупатрого М.М., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Лавріненко Л.І., Лишиленка О.В., Моссаковського В.Б., Огійчука М.Ф., Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Сопка В.В., Сука Л.К., Ткаченко Н.М., Хомина П.Я., Швеця В.Г. Питаннями аналізу формування фінансових результатів займаються Бутинець Ф.Ф., Ковальчук М.І., Лахтіонова Л.А., Мних Є.В., Нападовська Л. В., Савчук В.К., Чумаченко М.Г. Провідні науковці зробили значний внесок у розвиток обліку, однак низка проблем залишається не вирішеною, оскільки становлення нормативної бази обліку і звітності та теоретичне обґрунтування цих процесів перебуває на стадії формування та розвитку.

Відсутність науково обґрунтованої та уніфікованої методики визначення фінансових результатів на основі даних бухгалтерського обліку для відображення їх у звітності та використання різними групами користувачів гальмує розвиток обліку, послаблює роль звітності, породжує нерозуміння та недовіру до аналізу фінансової звітності. Необхідність розробки науково-обґрунтованих підходів до формування інформації про фінансові результати у бухгалтерському обліку та відображення їх у звітності, з урахуванням напрацювань вітчизняної школи бухгалтерського обліку та аналізу визначили актуальність дослідження магістерської дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є обґрунтування теоретичних, науково-методичних та практичних аспектів чинної системи обліку й аналізу фінансових результатів підприємств та розробка науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення організації та методики обліку і аналізу фінансових результатів із урахуванням вимог вітчизняних і міжнародних стандартів, а також передового досвіду.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:

визначити зміст фінансових результатів господарської діяльності в історичному аспекті з урахуванням факторів формування та функцій, що вони виконують в процесі сучасного економічного розвитку;

проаналізувати технологічні особливості діяльності підприємства та їх вплив на побудову обліку фінансових результатів на підприємстві;

узагальнити визначення ролі і місця фінансових результатів у складі об'єктів бухгалтерського обліку та звітності підприємств;

дослідити основні аспекти облікової політики щодо формування інформації про фінансові результати у звітності підприємств;

розкрити організаційно-методичні засади аналізу фінансових результатів підприємства;

проаналізувати динаміку та структуру фінансових результатів діяльності підприємства;

провести факторний аналіз прибутку підприємства;

проаналізувати показники рентабельності підприємства;

здійснити аналіз розподілу і використання прибутку підприємства;

розробити рекомендації спрямовані на удосконалення обліково-аналітичного забезпечення формування і використання фінансових результатів.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методологічних і прикладних питань, що пов'язані з обліком фінансових результатів, використанням прибутку та проведенням їх аналізу на підприємствах.

Об'єктом дослідження є процес організації бухгалтерського обліку і аналізу та методика визначення й відображення у звітності фінансових результатів діяльності підприємств.

Методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням системи методів, що застосовують при вивченні соціально-економічних процесів і явищ, а саме: теоретичного узагальнення і порівняння (для уточнення сутності поняття “прибуток”), індукції та дедукції (при дослідженні процесу обліку і аналізу фінансових результатів та осмисленні проблеми їх удосконалення), графічний (для наочного відображення результатів дослідження), абстрактно-логічний і причинно-наслідкових зв'язків (при розробці доповнень, змін і уточнень до законодавчих актів та нормативно-правових документів), наукової абстракції та системного аналізу (при розробці системи методики аналізу фінансових результатів аграрних підприємств).

Інформаційна база. Теоретичною та методологічною основами дипломної магістерської роботи стали наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, законодавчі акти, нормативно-правові документи та галузеві методичні рекомендації з питань обліку доходів і витрат, формування чистого прибутку (збитку) підприємств. Джерелом фактографічної інформації для дослідження є дані обліку та звітності ФГ «Житниця», довідково-інформаційні видання, а також власні дослідження.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення облікового процесу формування і використання фінансових результатів в ФГ «Житниця».

Апробація результатів магістерської дипломної роботи. За результатами дослідження опубліковано тези на тему: «Особливості відображення фінансових результатів в обліку» у Збірнику матеріалів І-ої Всеукраїнської аудиторської науково-практичної інтернет-конференції, 29 квітня 2014 р., м. Київ, «Актуальні питання розвитку агробізнесу в Україні» (С. 257-261) та наукова стаття на тему: «Вплив галузевих особливостей на організацію обліку фінансових результатів» у Збірнику наукових праць студентів «Стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку і контролю на підприємствах АПК», випуск 2, м. Київ, 2014 р. (С. 68-73).

Структура та обсяг магістерської дипломної роботи. Магістерська дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 69 найменувань, містить 32 таблиці та 10 рисунків. Основний зміст роботи викладено на 119 сторінках комп'ютерного тексту.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Економічна сутність фінансових результатів діяльності підприємства

підприємство прибуток облік

Ефективність діяльності будь-якого підприємства, незалежно від його організаційно-правової форми, галузевої належності, масштабів діяльності тощо, значною мірою залежить від ефективності організації та налагодження інформаційних потоків з метою задоволення запитів внутрішніх та зовнішніх користувачів. У світлі цього трактування сутності доходів, витрат і фінансових результатів є важливою науковою проблемою. Ці поняття залишаються у центрі уваги вчених у сфері філософії, економічної теорії, мікроекономіки, макроекономіки, фінансів, менеджменту, бухгалтерського обліку та містять багато суперечностей, що зумовлює актуальність їх перманентного дослідження.

Розпочнемо із аналізу економічної сутності доходів у системі бухгалтерського обліку. Це поняття було і є предметом широких дискусій серед представників різних економічних шкіл і течій, трактування якої в загальноекономічній літературі так чи інакше зводиться до таких двох визначень:

1) доходи - це грошові або інші надходження (П.І. Юхименко, П.М. Леоненко, Р.М. Пушкар, Н.П. Тарнавська, В.С. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, І.Р. Чуй, Л.Г. Мельник, О.І. Корінцева, І.М. Бойчук, П.С. Харів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча);

2) доходи - це виручка (виторг) від реалізації (О.І. Ястремський, О.Г. Г рищенко, В.С. Сухарський).

Проте у практичній площині наведені визначення є дискусійними з таких міркувань. З одного боку, виручка (виторг) від реалізації - це хоча і вагома, але лише окрема складова доходів сучасного підприємства. Оскільки існують ще відсотки та одержані дивіденди, доходи від участі у капіталі інших підприємств, отримані штрафи, пені, неустойки, благодійні внески, спонсорська допомога тощо. З іншого боку, трактування сутності доходів як надходжень грошових коштів чи матеріальних цінностей не відповідає принципу нарахування, який застосовується в бухгалтерському обліку. Адже доходи визнаються не у момент надходження грошових коштів від контрагентів, а в момент реалізації товарів, робіт, послуг, тобто відвантаження та передачі права власності на активи. До того ж не всі надходження

грошових коштів чи матеріальних цінностей визнаються в бухгалтерському обліку доходами.

Отже, поняття «дохід» є досить складним та неоднозначним.

Це свого часу визнав один із світових авторитетів у цій сфері - відомий англійський економіст Джон Річард Хікс, який зазначав, що багато вчених викликали один в одного (та й у самих себе) певне замішання, приймаючи різні визначення доходу, що були досить суперечливими та не цілком задовільними.

Трактування поняття «дохід», подане у п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» та п. 3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», полягає в збільшенні економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшенні зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Проте дане визначення доходу піддається критиці науковців як не зовсім коректне.

Більш узагальнене визначення доходів містить МСБО 18 «Дохід» (п.7), а саме: «валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, яке виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу».

Проте головна відмінність між МСБО і П(С)БО щодо доходу полягає у скороченій формі останнього. Тобто під час складання національних стандартів деякі аспекти були повністю не розкриті, а саме:

1. П(С)БО 15, на відміну від МСБО 18, не визнає доходом суми попередньої оплати, авансів у рахунок оплати продукції, суми завдатку під заставу або в погашення позики (якщо це передбачено відповідним договором), надходження від первинного розміщення цінних паперів.

2. У національних стандартах оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві істотні ризики та винагороди від володіння певним активом, вимагає детального вивчення обставин операцій для впевненості в передачі ризику.

3. Національні стандарти не задовольняють критерії визнання доходу після доставки товарів клієнту.

4. П(С)БО 15 не регламентує ситуацію отримання готівки від реалізації до того, як здійснюється доставка товару або виконання послуг.

5. Проблема невідповідності П(С)БО 15 до МСБО 18 проявляється у ситуації, коли товари продано з гарантією та ін.

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, відповідно до якого для визначення фінансового результату звітного періоду варто зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів.

Перейдемо до аналізу поняття «витрати». Серед вчених-економістів досягнуто певного консенсусу щодо трактування сутності витрат як вартості ресурсів, використаних підприємством для здійснення господарської діяльності. Так, Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко та Л.О. Каніщенко вважають, що витрати - це обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для здійснення господарської діяльності.

А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило під витратами розуміють вартісне вираження абсолютної величини застосовано споживаних ресурсів, необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети.

І.А. Бланк розтлумачує витрати як виражені в грошовій формі ресурси, які підприємство використало у процесі здійснення господарської діяльності. На думку М.І. Трубочкіної, витратами є матеріальні, трудові, фінансові, природні, інформаційні та інші види ресурсів у вартісному виразі.

Проте продовжуються дискусії щодо розмежування понять «витрати» і «затрати». Відзначимо, що затрати - найбільш невизначене слово у бухгалтерському обліку, яке часто вживається в різних смислових значеннях. Національне законодавство трактує лише поняття «витрати». Так, у п. 3 НП(С)БО 1 під витратами розуміється «зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)». До того ж існує П(С)БО 16 «Витрати», що повністю присвячено особливостям визнання та складу витрат у бухгалтерському обліку.

Підходи до трактування поняття «витрати» в національних та зарубіжних стандартах з бухгалтерського обліку наведемо в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Визначення поняття «витрати» в національних та зарубіжних стандартах бухгалтерського обліку

№ з/п

Стандарт

Визначення

1.

п.3

НП(С)БО1

зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення забов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)

2.

п.6

П(С)БО16

або зменшення активів, або збільшення забов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені

3.

п.2

ПБУ 10/99

зменшення економічних вигід у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення забов'язань, що призводять до зменшення капіталу цієї організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна)

4.

IFRS

зменшення економічних вигід протягом звітного періоду, що відбувається в формі відпливу або виснаження активів, або збільшення суми зобов'язань і резервів, що виражається в зменшенні капіталу, не пов'язаного з його розподілом між власниками

5

GAAP

Фактичні чи передбачувані відпливи грошових коштів або їх еквівалентів, які виникли або виникнуть в результаті основної діяльності компанії

Законодавці не розв'язали проблему трактування понять і в Господарському кодексі України (далі - ГКУ). Так, тлумачення понять терміна «збитки», яке ототожнюється з втратами та певними витратами. Так, збитки це:

-- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або має зробити для відновлення свого порушеного права - згідно з п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)21;

-- витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною згідно з п. 2 ст. 224 ГКУ 22.

Отже, має місце певна неузгодженість визначень. Як зазначає М.І. Скрипник, термін «затрати» стосується будь-якого використання ресурсів, в тому числі на придбання активів, в той час як термін «витрати» - використання тільки тих ресурсів, які при визначенні прибутку господарюючого суб'єкта за цей період ставляться у відповідність доходам. На думку автора, використання в економічній літературі поряд з термінами «витрати» і «затрати» таких, як «видатки», «втрати», «збитки», є неправомірним, оскільки останні належать до фінансових результатів діяльності та означають: втрати - зменшення активу в результаті непередбачених обставин (тільки в результаті фактів-подій), збитки - перевищення декапіталізованих витрат над доходами.

Автор Л.В. Івченко зазначає про відмінність поняття витрат в бухгалтерському розумінні від витрат в економічному тлумаченні. Так, під економічними витратами розуміють «затрати втрачених можливостей», тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному зі всіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Отже, економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для

виробництва продукції, дорівнюють його вартості умовлено обмеженістю ресурсів порівняно з кількістю варіантів їх використання.

На думку О.В. Грищенко, під затратами потрібно розуміти явні (фактичні) витрати підприємства, тобто вартісні оцінки ресурсів, використаних організацією в процесі своєї діяльності. Тоді як витратами організації визнається вартість використаних ресурсів, які повністю витрачені протягом певного періоду для отримання доходу. Такий підхід називається відповідністю витрат і доходів. Як наслідок, в бухгалтерському обліку всі доходи повинні співвідноситися з витратами на їх отримання.

Відповідно до позиції Т.М. Одінцової, з облікового погляду затрати та витрати є споживанням ресурсів у процесі господарської діяльності. Проте затрати є більш загальним поняттям, оскільки містять витрати, охоплюючи ще ряд об'єктів обліку (зокрема, закупівлю запасів, інвестиції тощо).

Не існує в економічній науці і єдиного трактування поняття «фінансові результати». Полеміка протягом десятиліть значною мірою розгорталася навколо сутності, форм та джерел формування результатів діяльності, методики їх визначення. У цілому можна виділити три основні концепції розуміння фінансового результату:

1) семантична;

2) синтаксична;

3) прагматична.

Особливість семантичної концепції трактування фінансового результату полягає в тому, що за величиною даного показника оцінюють ефективність господарської діяльності підприємства.

Доцільність семантичного підходу є очевидною при проведенні аналізу та оцінки діяльності підприємства. У межах цієї концепції передбачається наближення показників фінансового результату, розрахованих за бухгалтерським та економічним варіантами.

При синтаксичному підході до поняття «фінансовий результат» досліджують його структуру та особливості формування. Значна увага приділяється показникам фінансових результатів за видами господарської діяльності підприємства (операційної, інвестиційної, фінансової), особливостям їхнього формування та відображення у фінансовій звітності підприємства. Дана концепція може характеризуватися іншою назвою - «операційна», яка передбачає, що фінансовий результат виступає узагальнюючим показником сукупності фактів (операцій) господарської діяльності підприємства.

Прагматична концепція пов'язана з процесами прогнозування майбутнього значення показника фінансового результату, а отже, результативності господарської діяльності підприємства у цілому. Можливість використання цього підходу є важливою під час процесів оцінки та прогнозування прибутковості підприємства, нейтралізації негативних впливів різноманітних ризиків на величину фінансового результату.

У межах цієї концепції відбувається розробка стратегічних напрямів розвитку підприємства та процес прийняття управлінських рішень контрагентами (кредиторами, інвесторами) суб'єкта господарювання.

У міжнародній практиці можна виділити три основні підходи до визначення величини фінансового результату діяльності підприємства:

1) фінансовий результат (financial result), як зміна величини чистих активів підприємства протягом звітного періоду (1.1). Розмір чистих активів (net assets) визначається як вартісна оцінка сукупного майна підприємства за вирахуванням загальної суми його заборгованості та додаткових внесків власників.

ФР=ДЧА= (ЧА1-ЧА0) (1.1)

де ФР - фінансовий результат;

ДЧА - зміна величини чистих активів;

ЧА0, ЧА1 - величина чистих активів на початок та на кінець

звітного періоду відповідно;

2) фінансовий результат виступає як різниця між величною доходів і витрат діяльності підприємства (1.2):

ФР =Д - В (1.2)

де Д - доходи діяльності підприємства;

В - витрати діяльності підприємства;

3) фінансовий результат трактується, як зміна величини власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду (1.3):

ФР=ДВК= (ВК1 - ВК0) (1.3)

де ДВК - зміна розміру власного капіталу;

ВК0, ВК1- величина власного капіталу на початок та на кінець звітного періоду відповідно.

Ми переконані, що вказані методичні підходи до визначення величини фінансових результатів переважно виходять із змістовної сутності концепції капіталу і збереження капіталу, які містяться в Концептуальній основі фінансової звітності, а саме:

1. Концепція фінансового капіталу (капітал - інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність), за якою «капітал є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства». Відповідно до концепції збереження фінансового капіталу позитивний фінансовий результат (прибуток) вважається заробленим, якщо фінансова (або грошова) величина чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) величину чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників впродовж даного періоду.

2. Концепція фізичного капіталу (капітал - виробнича потужність) капітал трактують у вигляді продуктивності підприємства, яка базується, наприклад, на одиницях продукції за день.

За концепцією збереження фізичного капіталу позитивний фінансовий результат буде мати місце за умови, що «фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси чи кошти, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду» після вирахування будь-яких виплат власникам та внесків власників впродовж даного періоду. Відповідно до цієї концепції позитивний фінансовий результат відображає зростання капіталу за певний період.

Концептуальна основа розглядає поняття позитивного фінансового результату як залишкову суму «після вирахування витрат (що включає збереження капіталу в разі необхідності) з доходу». Зазначимо, що залишкова сума перевищення витрат над доходами визнається негативним фінансовим результатом (чистим збитком).

Досвід міжнародної практики бухгалтерського обліку передбачає два головні методи визначення фінансового результату діяльності підприємства:

1) балансовий метод - визначення фінансового результату на підставі основного балансового рівняння, за яким величина активу підприємства відповідає сумі власного капіталу (статутний, резервний, додатковий капітал, прибуток минулих років) та зобов'язань суб'єкта господарювання. Згідно з цим показник фінансового результату буде відображати зміну вартості чистих активів протягом звітного періоду;

2) метод «витрати - випуск» (в основу покладено модель В. Леонтьєва) - розрахунок фінансового результату здійснюється шляхом зіставлення доходів та витрат діяльності підприємства, з наступними коригуванням цієї різниці на суму зміни залишків запасів та вартості незавершеного будівництва впродовж звітного періоду.

Саме цей метод отримав найбільше поширення у діяльності підприємств, в т. ч. у вітчизняних реаліях відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Так, у п. 6 Положення зазначається, що «… для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей».

Систематизуємо основні підходи та методи розрахунку показника фінансового результату господарської діяльності підприємства відповідно до наявного досвіду міжнародної практики (див. рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 - Порядок розрахунку показника фінансового результату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 - Порядок розрахунку показника фінансового результату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 - Порядок розрахунку показника фінансового результату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 - Порядок розрахунку показника фінансового результату

Отже, хоча вітчизняній практиці визначення фінансового результату діяльності підприємства переважно притаманним є метод «витрати-випуск», вважаємо, що недоцільно нехтувати можливістю використання балансового методу для розрахунку цього показника в аналітичних цілях. Варто зауважити, що фінансовий результат - це прибуток або збиток суб'єкта господарювання, що визначається як різниця між сукупними доходами та витратами підприємства. При позитивному результаті він є додатковою вартістю, виступає одним із джерел фінансування подальшого розвитку та поточної діяльності підприємства.

1.2 Класифікація фінансових результатів діяльності підприємств та їх характеристика

В сучасних умовах господарювання найбільший інтерес для користувачів фінансової звітності підприємства представляє інформація про сформовані фінансові результати, що виражаються прибутком або збитком.

Під загальним поняттям прибутку (збитку) розуміються його найрізноманітніші види. При цьому певна складність у його дослідженні зумовлена відсутністю у теорії і на практиці чіткої класифікації фінансових результатів, що не може не позначатися на обліковій роботі підприємства, від якості якої залежить достовірність та об'єктивність інформації необхідної для прийняття управлінських рішень.

За результатами зіставлення проаналізованих документів можна зробити наступні висновки:

По-перше, чинні П(С)БО містять лише порядок визначення фінансових результатів за звітний період, що включає деякі види діяльності підприємства, але при цьому класифікаційні ознаки фінансових результатів в них не виділено.

По-друге, з метою спрощення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення достатньою інформацією користувачів звітності для прийняття управлінських рішень, необхідним є розробка обґрунтованої класифікації фінансових результатів та виділення її окремим пунктом у відомчих методичних рекомендаціях.

Крім того здійснений огляд літературних джерел з питань класифікації фінансових результатів дає змогу стверджувати, що:

1) більшість авторів у літературних джерелах не називають ознак класифікації прибутку (збитку), а лише перераховують його різноманітні види;

2)певна складність класифікації фінансових результатів пов'язана з тим, що деякі науковці по-різному називають один і той самий вид прибутку чи збитку («валовий» і «маржинальний», «нерозподілений» і «балансовий» прибуток.);

3) автори інколи замінюють види фінансових результатів синонімами («нерозподілений», «капіталізований» чи «реінвестований» прибуток);

4) недоцільним є виділення ознак класифікації прибутку (збитку) під різними назвами, («характер інфляційного очищення» і «методика оцінки»; «мета визначення» і «мета використання»; «вид діяльності, завдяки якій отримано прибуток» і джерело формування»), що ускладнює сприйняття даних понять у різних літературних джерелах.

Таким чином, існуючі класифікації фінансових результатів мають багато дискусійних моментів та невирішених питань, що свідчить про їх недосконалість. Але, разом з тим, вони містять обґрунтовані та плідні результати, які дають змогу автору виділити та деталізувати основні класифікаційні ознаки фінансових результатів підприємств.

Отже, фінансові результати підприємств, на нашу думку, доцільно класифікувати за такими ознаками:

- вид діяльності, що забезпечить наявність інформації про фінансові результати підприємства від усіх видів діяльності;

- джерело формування, що дасть можливість деталізувати фінансові результати від окремих операцій, здійснюваних підприємством в межах його діяльності;

- період формування, що забезпечить можливість розмежування фінансових результатів підприємства за різними звітними періодами;

- методика розрахунку, що забезпечить можливість визначення фінансового результату за даними різних видів обліку;

- відповідність плану, що забезпечить одержання інформації про відхилення фінансових результатів від планових показників та прогнозування їх розміру в майбутньому;

- характер оподаткування, що забезпечить можливість здійснення відокремленого обліку фінансових результатів від оподатковуваних та неоподатковуваних операцій;

- спосіб використання, що дасть можливість визначити фінансовий результат підприємства, що підлягає розподілу, а також фінансовий результат, що залишається в розпорядженні підприємства.

Отже, запропонована класифікація фінансових результатів містить найбільш важливі способи групування інформації про формування і розподіл прибутку з метою підвищення аналітичності інформації в обліку для задоволення потреб різних груп користувачів.

Дана класифікація дозволить найбільш точно визначити в теперішньому звітному періоді та спрогнозувати в майбутньому результати діяльності підприємства з урахуванням усієї сукупності факторів, що впливають на їх формування.

Крім того, є відмінності і у класифікації доходів (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Класифікація доходів у бухгалтерському обліку

НП(С)БО 1

П(С)БО 15

Інструкція 291

_

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів робіт послуг)

Доходи від реалізації (рах. 70)

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів робіт, послуг)

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт послуг)

_

Інші операційні доходи

Інші операційні доходи

Інший операційний дохід(рах.71)

Дохід від участі в капіталі

Фінансові доходи

Дохід від участі в капіталі (рах.72)

Інші фінансові доходи

Інші фінансові доходи (рах.73)

Інші доходи

Інші доходи

Інші доходи (рах.74)

Виходячи з інформації, наведеної в табл. 1.2, можна помітити, що класифікація доходів у чинних П(С)БО певною мірою не збігається. Це пов'язано насамперед зі спрямованістю НП(С)БО 1 на складання фінансової звітності, а П(С)БО 15 - на загальні методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства. Разом з тим два нормативних документи мають однакове юридичне значення, а тому, на нашу думку, наявність відмінностей є недоцільною.

Щодо податкового законодавства, то згідно з підп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) під доходом розуміється «загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключно (морській) економічній зоні, так і за їх межами»16. На наш погляд, недоцільним є тлумачення невідомого поняття через його застосування у самому визначенні: «доходи - загальна сума доходу».

Відмінним порівняно з бухгалтерським обліком є і поділ доходів:

-- дохід від операційної діяльності;

-- інші доходи.

З іншого боку з прийняттям ПКУ у принципі визнання доходу відбулися суттєві зміни, що наблизили податковий облік до бухгалтерського.

Зокрема, з 01.04.2011 р. також застосовується принцип нарахування та відповідності доходів і витрат.

1.3 Організаційно-економічні особливості діяльності підприємства та їх вплив на побудову обліку фінансових результатів

Фермерське господарство «Житниця» створене в 2003 році в Бериславському районі Херсонської області.

Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових та технічних культур.

Метою діяльності фермерського господарства «Житниця» є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності відповідно до статуту є:

Вирощування зернових та технічних культур;

Овочівництво;

Реалізація на основі отриманого прибутку соціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;

Зовнішньоекономічна діяльність;

Комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Майно господарства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.

ФГ має самостійний баланс, поточний та спеціальний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

Підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку. Згідно із законодавством України сплачує податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні підприємства.

Чистий прибуток в умовах ринкової економіки є основою економічного та соціального розвитку підприємства.

Постійне збільшення прибутку є сталим джерелом фінансування виробництва, створення резервних фондів, виплат дивідендів тощо.

За роки свого становлення, підприємство із невеликого фермерського господарства виросло в сучасне одне з науспішніших в регіоні серед фермерських господарств по виробництву продукції рослинництва,яке має достатню матеріально-технічну базу для виробництва.

На даний час підприємство орендує 1958,8 га землі у власників земельних паїв.

Структуру сільськогосподарських угідь наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Структура сільськогосподарських угідь ФГ «Житниця» в 2011-2013рр., тис.грн.

Продукція рослинництва

Період

Абсолютне відхилення (+/-)

2011р.

2012р.

2013р.

2012

2013

Пшениця озима

491

600

421

109

(179)

Гречка

65

-

(65)

Кукурудза на зерно

100

-

(100)

Ячмінь ярий

150

-

(150)

Овес

100

-

(100)

Просо

150

-

(150)

Соняшник

424

450

400

26

(50)

Ріпак озимий

100

-

(100)

Чистий прибуток в умовах ринкової економіки є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення прибутку є сталим джерелом фінансування виробництва, створення резервних фондів, виплат дивідендів тощо.

Показники виробничої діяльності ФГ «Житниця» відображені в таблиці 1.4

Таблиця 1.4 - Показники виробничої діяльності ФГ «Житниця » в 2012-2013рр.

№ з/п

Види продукції

Одиниця виміру

Фактично вироблено

2012 рік

2013рік

1.

Пшениця озима

ц

13250

3920

2

Ячмінь ярий

ц

0

425

3

Овес

ц

0

2204

4

Соняшник

ц

6900

1829

Планово-економічною роботою на ФГ «Житниця» займається голова фермерського господарства. Він разом з бухгалтерією здійснюють методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, вдосконалення та розширення сфери внутрішньогосподарського розрахунку. Голова ФГ виконує наступні обов'язки:

керівництво роботою з економічного планування на підприємстві, направленого на організацію раціональної господарської діяльності;

очолює підготовку проектів перспективних, річних, квартальних і місячних планів підрозділами підприємства з усіх видів діяльності;

розрахунки згідно з завданнями, встановленими планами та замовленнями та обґрунтування до них.

Керування складанням планів підприємства, узгоджується і взаємно пов'язується з усіма його підрозділами. Із питанням забезпечення робочою силою тісно пов'язане питання закріплення кадрів на підприємстві.

Використання трудових ресурсів на підприємстві ФГ «Житниця» відображено в табл. 1.5

Таблиця 1.5 - Використання трудових ресурсів ФГ «Житиця» в 2012-2013рр.

№ з/п

Показник

2012р.

2013р.

Відхилення

Абсолютне (+;-)

1.

Обсяг продукції в порівняних цінах, тис.грн

3494,1

453,1

-3041

2.

Середньорічна чисельність робітників, осіб

17

6

-11

3.

Кількість днів, відпрацьованих 1 робітником, днів

186

251

+65

4

Середня тривалість робочого дня, год

7,9

7,85

-0,05

5

Кількість годин, відпрацьованих 1 робітником, год

1488

1970,35

+482,35

6

Фонд робочого часу, тис.люд-год

34017

12012

-22005

7

Відпрацьвано всіма робітниками людино-днів

3162

1506

-1656

8

Середньорічний виробіток 1 робітника, тис.грн

205,54

75,52

-130,02

9

Середньоденний виробіток одного робітника, тис.грн/чол

1,1

0,3

-0,9

10

Кількість людино-годин, відпрацьованих всіма робітниками за рік, тис.люд-год

25469,6

11822,1

-13647,5

11

Середньогодинний виробіток 1 робітника, грн

0,14

0,04

-0,1

Розглянувши таблицю 1.5, можна сказати, що трудові ресурси використовуються недостатньо. У 2012-2013 роках кількість днів, відпрацьованих 1 робітником менша за норму, оскільки норма робочих днів у 2012 році - 251 день, у 2013 - 251 день. Але у 2013 році кількість днів збільшилась порівняно з 2012 роком на 65 днів.

Це пов'язано із тим,що кількість працюючих в 2013 році хоч і зменшилась на 9 чоловік,кожен із них відпрацював на підприємстві більшу кількість днів порівняно з 2012 роком.

Якщо говорити про фінансовий стан підприємства,то перш за все, треба почати з визначення ліквідності.

Ліквідність - це здатність підприємства швидко реалізувати активи та одержати гроші для оплати своїх забов'язань.

У складі показників ліквідності розрізняють:

коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності;

коефіцієнт поточної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття);

коефіцієнт загальної ліквідності.

Розглянемо кожний з цих показників.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс. лікв.) - це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидко реалізовуваних цінних паперів) до поточних зобов'язань.

Він показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена за необхідності негайно.

Його значення вважається теоретично достатнім, якщо воно перевищує 0,2 - 0,3 %. Тобто якщо підприємство на даний момент може на 20 - ЗО % погасити всі свої борги, то його платоспроможність вважається нормальною.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) - це відношення грошових коштів, поточних фінансових інвестицій, коштів, вкладених у дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав, та готової продукції до поточних зобов'язань (короткострокової заборгованості)

Теоретично виправдана оцінка цього коефіцієнта - 0,7 - 0,8, хоча світова практика і допускає значення 1,0.

Деякі фахівці рекомендують обчислювати коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшв.л.), як відношення величини поточних активів мінус запаси і незавершене виробництво (Нзв.) до величини поточних зобов'язань.

Бажано, щоб цей показник дорівнював одиниці. Оскільки на практиці це буває нечасто, можна задовольнитися його значенням 0,8 - 0,9.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кз.л.) - це відношення оборотного капіталу (II розділ активу балансу) до поточних зобов'язань короткострокової заборгованості).

Він дозволяє встановити, у скільки разів поточні активи покривають короткострокові зобов'язання.

Нормальним значенням для цього показника вважається 2-3. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов'язань повинно припадати не менше ніж дві гривні ліквідних коштів.

Деякі фахівці вважають задовільним значення коефіцієнта 1,5-2,0. Платоспроможність - здатність підприємства своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Розрахуємо показники ліквідності для ФГ «Житниця» які наведені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 - Показники ліквідності підприємства ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.

№ з/п

Показник

2012р.

2013р.

Відхилення

Абсолютне, тис.грн

Відносне, %

1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

-

0,001

+0,001

-

2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності

2,8

1,3

-1,5

46,4

3.

Коефіцієнт загальної ліквідності

2,9

2,3

-0,6

0,8

Всі коефіцієнти ліквідності у 2013 році мають тенденцію до зниження порівняно з 2012 роком, що свідчить про зниження рівня ліквідності підприємства.

Відмітимо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності (найбільш жорсткий коефіцієнт) не відповідає нормативу.

Він становить у 2012році 0,001і означає, що підприємство фактично в поточний момент не може погасити короткострокові борги.

Отже, керівництву ФГ «Житниця» необхідно тримати курс на підвищення ліквідності підприємства.

Фінансова стабільність підприємства - це його надійно - гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

До основних факторів, що визначають фінансову стійкість підприємства, належить фінансова структура капіталу (співвідношення позикових і власних коштів, а також довгострокових і короткострокових джерел коштів) і політика фінансування окремих складових активів (насамперед необоротних активів і запасів).

Тому з метою оцінки фінансової стійкості необхідно проаналізувати не тільки структуру фінансових ресурсів, але й напрямки їхнього вкладення.

Показники фінансової стійкості показані в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Фінансова стійкість ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.

№ з/п

Показник

2012р

2013р.

Відхилення, %

1.

Коефіцієнт автономії

0,66

0,56

-0,1

2.

Коефіцієнт фінансової стійкості

1,9

1,3

-0,6

3.

Коефіцієнт фінансової незалежності

0,66

0,56

-0,1

4.

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів

-

0,20

+0,2

5

Коефіцієнт маневреності власних коштів

0,9

0,2

-0,7

6

Коефіцієнт фінансової залежності

-

0,1

0,1

Значення коефіцієнту автономії вказує на те, що у 2012 році 66% активів сформовані за рахунок власних коштів,а у 2013цей коефіцієнт зменшився до 56%. Це свідчить про фінансова стійкість підприємства і незалежність від кредиторів.

Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. У таблиці 1.8. наведено ділову активність ФГ «Житниця».

Таблиця 1.8 - Ділова активність підприємства ФГ «Житниця» за 2012-2013рр.

№ з/п

Показник

Роки

Відхилення

2012р.

2013р

Абсолютне+/-

Відносне%

1

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

2,3

1,2

-1,1

0,5

2

Термін обороту оборотних активів

158,6

304,2

+145,6

191,8

3

Коефіцієнт оборотності запасів

9,0

6,6

-2,3

73

4

Термін обороту запасів

40

54,5

+14,5

136

5

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

-

-

-

-

6

Термін погашення дебіторської заборгованості

-

-

-

-

7

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

-

-

-

-

8

Термін погашення кредиторської заборгованості

-

-

-

-

9

Віддача власного (акціонерного) капіталу

1,44

2,37

0,93

64,73

10

Віддача загального капіталу (активів)

1,11

1,01

-0,90

-81,0

Аналізуючи дані таблиці слід зазначити, що підприємство має низький показник оборотності оборотних коштів, який має тенденцію до зниження. Фондовіддача необоротних активів знизилася на 81,0%) Ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності характеризується показниками рентабельності.

Бухгалтерський облік та звітність на ФГ «Житниця» ведеться у відповідності до єдиних методологічних основ і порядку, встановленого Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Згідно наказу про облікову політику відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві покладена на керівника та головного бухгалтера. Наказом встановлено сукупність єдиних і незмінних принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку в тих випадках, в яких Національними положеннями (стандартами) передбачено їх варіантність.

Для отримання достовірної та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів на кожному підприємстві функціонує відділ бухгалтерії. В апараті управління підприємства важливу роль відіграє бухгалтерія.

Бухгалтерія - це структурний підрозділ суб'єкта господарювання, що призначений для ведення бухгалтерського обліку. Бухгалтерія забезпечує відповідних користувачів, в першу чергу керівництво, повною та неупередженою інформацією про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерія ФГ «Житниця» складається з головного бухгалтера та бухгалтера з обліку заробітної плати. Обов'язки працівників бухгалтерії ФГ «Житниця», відповідно до посадових інструкцій поділяються:

Головний бухгалтер: установка нормативних даних для ведення обліку і списання, подання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством, надання щорічного звіту в органи державного управління, забезпечення ведення бухгалтерського обліку,дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології обробки облікових даних, організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, вжиття всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження документів і регістрів протягом встановленого терміну.

Бухгалтер по заробітній платі: заповнення необхідних довідкових даних, контроль оформлення документів на реалізацію товарів і послуг, контроль оформлення податкових накладних, завантаження банку, розноска платежів, формування перерахунку платежів, за наявності модуля обміну контроль завантаження даних, нарахування заробітної плати, виписку первинних документів, займається веденням кадрової документації та ін.

На підприємстві бухгалтерський облік побудований за принципом повної централізації, тобто в підрозділах підприємства заповнюються тільки первинні документи, які в певні строки подаються до бухгалтерії, де їх перевіряють, звіряють і переносять дані в облікові регістри. За кожним працівником бухгалтерії закріплена окрема ділянка обліку.

Отже, для належної організації бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві видано наказ «Про облікову політику підприємства», в якому висвітлено важливі питання організації бухгалтерського та податкового обліку, а також з метою упорядкування документообороту створено наказ, де встановлено графік подання первинних документів та вказано відповідальних за це осіб. Положеня про документообіг ФГ «Житниця».

Наявність такого графіка та дотримання його дає можливість запровадити належну ритмічність у роботі облікового персоналу, посилити контрольні функції обліку, забезпечити необхідну інформацію для складання відповідної звітності в установлені строки.

Форма обліку - ручна. Організаційна структура бухгалтерії підприємства наведена на рис. 1.5.

Рис 1.5 - Структура бухгалтерії ФГ «Житниця»

Бухгалтерський облік ведеться методом подвійного запису на балансових рахунках згідно з національним планом рахунків у відповідності з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та наказом голови фермерського господарства «Про облікову політику на підприємстві»№ 3 від 04.01.2011 року.

Обґрунтуємо вплив галузевих особливостей виробництва на організацію обліку фінансових результатів.

Першою особливістю сільськогосподарського виробництва є земля, що вважається головним і незамінним засобом виробництва, тоді як в промисловості вона є тільки територією, місцем розміщення підприємства і на виробничий процес не впливає. Земельні ресурси не підлягають амортизації, а тому прямо не впливають на побудову обліку фінансових результатів. При розумному використанні вони не зношуються, а навпаки, підвищують свою родючість, визначають рівень урожайності сільськогосподарських культур, тому впливають на фінансовий результат опосередковано.

Окрім землі, до основних засобів (засобів виробництва) належать машини та обладнання, що є достатньо різноманітними та придатними для використання у виробництві певних видів сільськогосподарських культур, а це потребує наявності вільних грошових коштів для їх закупівлі. Беззаперечно, наявність сучасних машин, інших знарядь обробітку ґрунту та догляду за рослинами підвищує рівень інтенсифікації сільського господарства, сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських культур та виробництва продукції тваринництва. А це потребує раціональної побудови обліку витрат, оскільки амортизація машин та обладнання, транспортних засобів, безумовно, впливає на фінансовий результат [1].

Другою особливістю є процес створення продукту під впливом не тільки знарядь, предметів праці та робочої сили, а й природних умов, чого немає в промисловості. До того ж, фактори зовнішнього середовища інколи впливають на кінцевий продукт найбільше.

Оскільки вплив природних умов на фінансовий результат передбачити неможливо, то є важливою необхідністю раціональна побудова обліку оборотних активів, заробітної плати, що впливає на фінансовий результат. Процес вкладення праці у промисловості безперервний, а в сільському господарстві внаслідок впливу зовнішнього середовища на біологічні процеси розвитку рослин він розтягнутий, особливості в рослинництві характеризуються сезонністю, це зумовлює необхідність створення забезпечень майбутніх витрат і платежів, а тому впливає на облік витрат та фінансових результатів. Крім того, процес виробництва не збігається з процесом вкладення в нього праці й не закінчується тривалий час, а процес застосування в цьому виробництві праці переривається. Протягом виробничого процесу на його здійснення впливають фактори зовнішнього середовища, тому відбувається біологічний процес розвитку рослин та тварин, в результаті якого створюється новий продукт [2].

Третьою особливістю є те, що процес виробництва в рослинництві неможливо організувати так, щоб усі роботи, пов'язані з вирощуванням культур (посів, збирання врожаю), виконувались одночасно, в одному господарстві.

Період виконання певних робіт має відповідати певному періоду розвитку культури. Тому роботи в рослинництві виконуються, суворо дотримуючись їх черговості. Територіальне розміщення сільськогосподарського виробництва пов'язане з великим обсягом перевезень як виробленої продукції, так і садивного матеріалу, засобів захисту рослин, техніки, тому на підприємствах повинен бути раціонально побудований облік витрачання матеріальних і енергетичних ресурсів, контроль продуктивності праці, ефективного використання машин, що впливає на фінансовий результат.

Четвертою особливістю є неспівпадання періоду виробництва і робочого періоду. Так, період виробництва озимих зернових починається з липня-серпня підготовкою до посіву, а закінчується в липні наступного року збором врожаю. За цей час робочий період переривається і розпочинається знову кілька разів: підготовка поля, посів, догляд за посівами, збір врожаю.

Період виробництва визначається природними умовами росту та розвитку рослин і тварин та безперервно продовжується. Зазначимо, що тривалість виробничого циклу інколи може досягати навіть кількох років. При цьому готову продукцію отримують протягом відносно дуже короткого періоду, що, як правило, визначається часом збирання врожаю. Тому собівартість сільськогосподарської продукції обчислюють не щомісяця, а один раз на рік, що впливає на формування фінансового результату.

П'ятою особливістю є тривалість виробничого циклу, що вимагає організації обліку витрат на виробництво готової продукції не лише по культурах чи їх окремих групах або за видами тварин, а й по окремих процесах і навіть видах робіт (посів, догляд за посівами). Це необхідно не лише для визначення економічної ефективності витрат на проведення агротехнічних заходів, а й для контролю за формуванням фінансових результатів протягом року [1,2].


Подобные документы

  • Організація обліку доходів, формування та облік фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Склад доходів підприємства. Облік та Звіт фінансових результатів. Доходи від звичайної діяльності. Методика відображення даних про доходи.

    курсовая работа [670,6 K], добавлен 05.02.2010

  • Концептуальні основи організації обліку доходів та витрат. Формування й відображення в фінансовій звітності результатів діяльності підприємств. Порядок формування прибутку на підприємстві. Удосконалення організації обліку фінансових результатів.

    курсовая работа [143,4 K], добавлен 11.02.2011

  • Сутність і порядок формування фінансових результатів підприємства. Аналіз прибутку та рентабельності діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч". Напрями вдосконалення обліку і звітності про фінансові результати. порядок використання прибутку на підприємстві.

    дипломная работа [684,2 K], добавлен 23.11.2011

  • Загальна організаційно-економічна характеристика ВАТ "ПМК-68". Аналіз фінансових результатів, майна та джерел коштів підприємства. Шляхи вдосконалення фінансового стану підприємства та заходи щодо оптимізації фінансових результатів його діяльності.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 11.01.2013

  • Значення, завдання та інформаційне забезпечення оцінки фінансових результатів діяльності підприємства. Оцінка рівня, динаміки та структури фінансових результатів. Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності. Оцінка рентабельності діяльності.

    контрольная работа [241,1 K], добавлен 23.12.2015

  • Поняття фінансових результатів, принципи та етапи їх формування, напрямки аналізу, порядок відображення в звітності підприємства. Облік доходів і витрат діяльності. Особливості обліку фінансових результатів в умовах використання комп’ютерної техніки.

    курсовая работа [954,4 K], добавлен 05.10.2014

  • Інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів підприємства. Аналіз динаміки і структури фінансових результатів підприємства на прикладі ПП "Скіфи". Аналіз показників рентабельності, впливу факторів на зміну обсягу фінансових результатів.

    курсовая работа [60,2 K], добавлен 28.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.