Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Основні теоретичні засади організації аналізу фінансових результатів діяльності підприємства "ПАТ Яготинський маслозавод"
• 1.1 Економічна сутність аналізу фінансових результатів
• 1.2 Формування фінансових результатів підприємства
• Розділ 2. Аналіз фінансових результатів діяльності "ПАТ Яготинський маслозавод"
• 2.1 Загальна характеристика підприємства "ПАТ Яготинський маслозавод"
• 2.3 Аналіз рентабельності ПАТ "Яготинський маслозавод"
• Розділ 3. Основні напрямки зростання фінансових результатів діяльності підприємства
• 3.1 Методичні засади управління фінансовими результатами підприємства
• 3.2 Можливі напрями покращення фінансового стану за умови фінансової кризи
• Висновки
• Список використаної літератури
• Приложения

Вступ

Тема курсової роботи: "Аналіз фінансових результатів підприємства” є вкрай актуальною, оскільки аналіз фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Об'єктом дослідження даної роботи - є фінансові результати та використання прибутку на основі аналізу ПАТ "Яготинський маслозавод".

Предмет курсового дослідження - теоретичні та практичні аспекти аналізу фінансових результатів.

Метою курсової роботи - є розробка і обґрунтування управлінських рішень, направлених на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб"єкта.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішені наступні завдання:

- вивчено законодавчу, нормативну та інструктивну базу з обліку і аналізу фінансових результатів;

- розкрито економічну сутність прибутку підприємства - подано загальну характеристику ПАТ"Яготинський маслозавод";

- проведено аналіз фінансових результатів підприємства.

Структурно курсова робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку використаної літератури і додатків.

Методологічною базою виконання курсової роботи слугували законодавчі та нормативні документи з питань фінансового аналізу.

Аналіз проведено на основі даних ПАТ "Яготинський маслозавод", яке займається виробництвом та реалізацією молочних продуктів

Основними джерелами інформації фінансових результатів є: "Баланс (форма№1), " Звіт про фінансові результати (форма № 2).

Дослідженню проблем аналізу фінансових результатів приділили увагу у своїх працях провідні вітчизняні вчені-економісти: Білуха М.Т., Борщевський П.П., Бутинець Ф.Ф., Герасимович А.М., Гуцайлюк З.В., Дем'яненко М.Я., Кірейцев Г.Г., Коцупатрий М.М., Кужельний М.В., Лінник В.Г., Моссаковський В.Б., Сопко В.В., Сук Л.К., Чумаченко М.П. та інші.

Розділ 1. Основні теоретичні засади організації аналізу фінансових результатів діяльності підприємства "ПАТ Яготинський маслозавод"

1.1 Економічна сутність аналізу фінансових результатів

В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торгівельну діяльність з метою отримання прибутку. Аналіз господарської діяльності дозволяє врахувати загальні закономірності і тенденції розвитку економіки, а також прояви загальних, специфічних і окремих економічних законів в практиці конкретного підприємства, своєчасно виявити тенденції змін і можливості підвищення ефективності виробництва. Завдяки сучасним методам економічних досліджень, методиці системного, комплексного фінансового аналізу, він дозволяє точно, своєчасно, всебічно оцінити результати господарської діяльності підприємства.

Бутинець Ф.Ф. розглядає прибуток, як позитивну форму фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. [5. с.912] Також визначення фінансового результату як процесу розрахунку прибутку (збитку) поділяє на такі етапи: визначення чистого доходу від реалізації продукції, визначення валового прибутку, визначення прибутку від операційної діяльності, визначення прибутку від звичайної діяльності, визначення чистого прибутку звітного періоду.

Кучеренко Т.І. досліджує вдосконалення методології та методики формування доходів і витрат звичайної діяльності сільськогосподарськими підприємствами у звіті про фінансові результати. [12, с.33-35]

Ковальчук О.В. висловлює теоретичне та практичне обґрунтування методики обліку фінансових результатів у системі фінансового обліку, з урахуванням вимог діючої законодавчої бази.

Проаналізувавши економічні джерела, ми бачимо, що дана тема є актуальною в умовах ринкової економіки. Вивченням аналізу фінансових результатів підприємства займаються багато вчених-економістів. Адже основною метою функціонування будь-якого підприємства є отримання доходів. В подальшому це дає змогу оцінити його можливості із забезпечення продовження та розширення основної діяльності необхідними коштами без залучення зовнішніх джерел фінансування, а також передбачити майбутній рух грошових коштів, пов'язаний з вимогами засновників, які надали підприємству капітал.

Першочерговими завданнями аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається його головна мета, є:

ѕ оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

ѕ визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;

ѕ виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;

ѕ розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства.

Прибуток - найважливіша категорія ринкових відносин, їй властиві три функції:

· економічного показника, що характеризує фінансові результати господарської діяльності підприємства;

· стимулюючої функції, що виявляється в процесі його розподілу та використання;

· одного з основних джерел формування фінансових ресурсів підприємства.

Прибуток - основне джерело фінансування приросту оборотних коштів, оновлення і розширення виробництва, соціального розвитку підприємства, а також найважливіше джерело формування прибуткової частини бюджетів різних рівнів. [Додаток Д]

Джерелом отримання прибутку (збитку) разом з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) може бути також діяльність підприємства, не пов'язана з реалізацією продукції, а саме:

– прибуток від пайової участі в спільних підприємствах;

– прибуток від здачі в оренду землі і основних фундацій;

– одержані і виплачені пені, штрафи;

– доходи по акціях, облігаціях, депозитах;

– доходи і збитки від валютних операцій;

– прибутки (збитки) минулих років, виявлені в поточному році;

– фінансова допомога від інших організацій;

– збитки від стихійних лих.

Основним джерелом інформації про фінансові результати діяльності підприємства є форма №2 бухгалтерської звітності ("Звіт про фінансові результати") [Додаток А]. Згідно з цією формою послідовність формування чистого прибутку (збитку) графічно можна зобразити як на рисунку 1.1.

Дохід (виручка від реалізації)
			"-"
ПДВ, актцизний збір,інші відрахування з доходу
			"="
Чистий дохід (виручка від реалізації продукції)
			"-"
Собівартість реалізованої продукції
			"="
Валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції
			"-"
Адміністративні	"+"	Витрати на збут	"+"	Інші операційні
Витрати				витрати
			"="
Прибуток (збиток) від операційної діяльності
			"+"
Дохід від участі капіталі та			Фінансові витрати, витрати
інші фінансові доходи,	"-"	від участі в капіталі,
інші доходи			інші витрати
			"="
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
			"-"
Податок на прибуток від звичайної діяльності
			"+"
Доходи	"-"	Надзвичайні	"-"	Податки
		Витрати
			"="
	Чистий прибуток (збиток)

Рис.1.1 Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

Даний рисунок добре показує нам ті основні важелі, використовуючи які підприємство може змінювати рівень свого прибутку. Такі як: об'єм та ціна реалізації; витрати на виробництво, адміністративні витрати, витрати на реалізацію продукції та ін.; обсяги та напрямки інвестицій.

Аналіз кожної складової прибутку підприємства має конкретний характер, тому він дозволяє засновникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства [Додаток Ж]. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство.

Зміни структури продукції можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку.

Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному об'ємі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться. Тобто цей показник демонструє ту частину додатково отриманого прибутку (збитку), що з'явилась завдяки збільшенню (зменшенню) питомої ваги більш рентабельної продукції. [Додаток Г]

фінансовий результат рентабельність

Щоб поліпшити фінансові результати та сприяти реалізації виявлених резервів на підприємствах також можливо застосувати наступні заходи:

ѕ розглянути і усунути причини виникнення перевитрат фінансових ресурсів на матеріальні та інші операційні витрати;

ѕ впровадити на підприємстві системи управлінського обліку витрат в розрізі центрів відповідальності та витрат по окремим групам товарної продукції;

ѕ підвищити у складі реалізації питому вагу дрібнооптової товарної продукції;

ѕ здійснити ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

ѕ удосконалити рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

ѕ надавати достатню увагу навчанню і підготовці кадрів, підвищенню їх кваліфікації;

ѕ розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

ѕ розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відобразиться на підвищенні продуктивності праці;

ѕ здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування товарної продукції.

Впровадження зазначених заходів дозволить реалізувати виявлені резерви та покращить загальну якість господарської діяльності підприємства.

Отже, підвищення ефективності діяльності підприємств в результаті покращення фінансових результатів значною мірою визначає рівень їх активної позиції на вітчизняному ринку.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

1.2 Формування фінансових результатів підприємства

Фінансовими результатами діяльності суб'єктів підприємництва є прибуток або збиток (Рис1.2). Діяльність підприємств у сфері фінансових результатів спрямована на забезпечення отримання прибутку та його оптимальний розподіл і використання, а за наявності збитків - на встановлення їх причин та джерел покриття.

До макроекономічних факторів належать ті, що характеризують ситуацію на ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції. Діяльність підприємства починається з маркетингових досліджень з метою визначення його місця на ринку, прогнозування відповідних змін. Підприємство не може безпосередньо впливати на ці чинники, однак воно мусить максимально їх враховувати. Безглуздо випускати продукцію, яка потім не матиме збуту. Зміна ситуації на ринку (поява нових товаровиробників, нових ідентичних товарів, переорієнтування попиту на інші товари) може істотно вплинути на рівновагу попиту і пропозиції, що відіб'ється на обсязі продажу і цінах, а в підсумку - на фінансових результатах.

Мікроекономічні фактори відображають діяльність самого підприємства. Вони поділяються на дві групи: техніко-економічні та комплексні.

Система техніко-економічних факторів визначається характером і умовами формування прибутку в тій чи іншій галузі. Розглянемо її на прикладі основної галузі - промисловості. Модель формування прибутку в промисловості зображена на рисунку 1.2:

Рис.1.2 Модель формування прибутку в промисловості

а, б, в, г, д - товари, що випускаються; В - обсяг виробництва товару в натуральному виразі; С - собівартість одиниці продукції; Ц - ціна товару; П - прибуток на одиницю товару.

Як видно зі схеми, на прибуток у промисловості впливають такі фактори:

обсяг виробництва товару;

ціна за одиницю продукції;

собівартість одиниці продукції.

В інших галузях ці фактори є ідентичними за змістом. Таким чином виділяються три узагальнюючі фактори: обсяговий, ціновий і собівартісний. Обсяг продажу і ціна діють прямо пропорційно, собівартість - обернено пропорційно. Ці фактори впливають на фінансові результати як кожен окремо, так і сукупно. Їх сукупна дія відображається в інтегрованих факторах асортименту і структури продукції (послуг, робіт).

Вплив фактора асортименту проявляється в установленні певного набору товарів, робіт і послуг з різними цінами і собівартістю. Зрозуміло, що зміна одного товару на інший (з іншим рівнем прибутковості) веде до збільшення чи зменшення загальної маси прибутку. Звичайно, підприємство намагається випускати найбільш рентабельні товари з метою максимізації прибутку. Разом з тим необхідність утримувати певну нішу на ринку обумовлює випуск і менш рентабельних товарів.

Дія фактора структури за своїм характером подібна до впливу асортименту. Однак у даному разі змінюється не номенклатура товарів (робіт, послуг), а питома вага окремих з них у загальному випуску. Збільшення питомої ваги більш рентабельних товарів (робіт, послуг) за рахунок менш рентабельних веде до збільшення загальної маси прибутку, і навпаки.

Аналіз рентабельності підприємства

Рентабельність - це показник, який характеризує рівень прибутковості. На практиці застосовуються різні показники рентабельності. (Додаток Г)

Слово "рентабельність" походить з німецької "rentabel" (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому [17, с.44-49].

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів - розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва - розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості. [19]

Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

вивчення динаміки показників;

визначення факторів зміни їхнього рівня;

пошук резервів зростання рентабельності;

розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

Резерви збільшення суми прибутку визначаються за кожним видом товарної продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості продукції тощо.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажу є збільшення суми прибутку від реалізації і зниження собівартості ТП. Для підрахунку резервів може бути використана формула:

Формула 1

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

зміна структури та асортименту продукції;

зміна собівартості продукції;

зміна відпускних цін на продукцію.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю:

, Формула 2

де - рентабельність виробництва;

- прибуток від реалізації продукції;

- сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталів).

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше обертається капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції;

зміна фондомісткості продукції;

зміна оборотності оборотних коштів.

Існує велика кількість показників рентабельності залежно від того, що є базовим показником для розрахунку, який вид фінансового результату (прибутку) з ним зіставляють, з чиїх позицій оцінюють ефективність господарської діяльності підприємства.

Основним джерелом інформації для аналізу та оцінки рентабельності діяльності підприємства є форма №2 "Звіт про фінансові результати", додатковими - форма №1 "Баланс", фінансовий план підприємства та інші [12].

У прикладних економічних науках залежно від того, що є базовим показником для розрахунку зазвичай виділяють дві великі групи показників рентабельності:

рентабельність продукції;

рентабельність капіталу.

В даній роботі я розрахую показники першої групи.

Для розрахунку показників рентабельності продукції базовими є показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрати на її виробництво і реалізацію. Для розрахунки зіставляються фінансовий результат діяльності (прибуток) з одержаним чистим доходом або витратами на виробництво і реалізацію продукції для підприємства загалом.

У вітчизняній і західній обліково-аналітичній теорії та практиці використовують різні варіанти оцінки рівня рентабельності продукції залежно від того, який з показників фінансового результату покладений в основу розрахунку.

Найчастіше це показники валового, операційного і чистого прибутку. Відповідно і розраховують такі показники рентабельності:

валова рентабельність продаж (Re_{пр. вал}) - відношення суми валового прибутку (ВП) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧВР):

Re_{пр. вал =} ВП / ЧВР; Формула 3

рентабельність операційної діяльності (Re_ОД) - відношення суми прибутку від операційної діяльності (ФР_ОД) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (В_ОД):

Re_{ОД =} ФР_ОД / В_ОД; Формула 4

чиста рентабельність продаж (Re_{пр. чиста}) - відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (прибутку від операційної діяльності за вирахуванням податку на прибуток від операційної діяльності) (ЧП) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧВР):

Re_{пр. чиста} = ЧП / ЧВР; Формула 5

Наведені вище показники рентабельності продукції показують, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і характеризують ефективність його основної діяльності.

Достатньо відомими в аналітичній практиці є й показники рентабельності продукції, що визначаються як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво і збут.

Вони показують частку прибутку від основного виду діяльності, що припадає на одну гривню витрат, і характеризують ефективність управління господарською діяльністю підприємства і правильність вибраної ним стратегії.

Відповідно до особливостей відображення фінансових результатів і витрат на виробництво і збут продукції в чинній системі обліку і звітності ці показники можна подати так:

рентабельність продукції за собівартістю її реалізації (Re_р):

Re_{Р =} ЧП / ЧД; Формула 6

рентабельність продукції за витратами на її виробництво і збут (Re_ВЗ):

Re_ВЗ = , Формула 7

де В_а - адміністративні витрати; В_з - витрати на збут;

Методика аналізу рентабельності за системою "директ-костінг”

Діюча методика аналізу рентабельності не відображає взаємозв'язку "обсяг - затрат - прибуток". За даною методикою рівень рентабельності не залежить від обсягу продажу, так як при зміні обсягу продаж рівномірно відбувається зміна прибутку і суми витрат. Насправді й прибуток, і витрати підприємства не змінюється пропорційно обсягу реалізації, так як частина витрат є постійними. [12, c.544]

Тому методика аналізу рентабельності за системою "директ-костінг" має переваги, так як при її використанні враховується взаємозв'язок обсягу продажу, витрат і прибутку. Це забезпечує більш точне обчислення впливу факторів, а значить забезпечує більш високий рівень планування і прогнозування фінансових результатів. Розглянемо методику аналізу окремих видів продукції за системою "директ-костінг”.

При аналізі рентабельності по системі "директ-костінг" застосовують факторну модель:

Формула 8

де Кі - рентабельність і - виробу;

Пі - прибуток і - виробу;

Зі - затрати і - виробу;

Кі - кількість і - виробу;

ІЦ - ціна і - виробу;

Уі - змінні витрати і - виробу;

Ні - постійні витрати і - виробу

Водночас можливості підприємств впливати на прибуток через даний фактор досить обмежені, оскільки структура випуску продукції та надання послуг визначаються потребами ринку.

Обсяговий, ціновий та собівартісний фактори за характером дії є узагальнюючими. В них у кінцевому підсумку відображаються показники виробництва і реалізації продукції. У свою чергу, на них впливає безліч первинних факторів. Цей вплив має системний характер, пов'язаний з підпорядкованістю факторів між собою.

Використання матеріальних ресурсів залежить від матеріалозабезпеченості та матеріаловіддачі. Матеріалозабезпеченість визначається налагодженістю поставок матеріальних ресурсів, наявністю достатніх для їх придбання оборотних коштів та залученням кредитів банку в оборот підприємства. Матеріаловіддача визначається раціональним використанням матеріальних ресурсів, тобто виходом готової продукції.

Ціна є визначальним фактором формування фінансових результатів. Вона залежить від внутрішніх та зовнішніх чинників. Внутрішнім чинником ціноутворення є собівартість одиниці продукції та рівень її рентабельності. Підприємства спрямовують свої зусилля на мінімізацію собівартості й оптимізацію рівня рентабельності. Зниження рівня собівартості завжди доцільне. Однак воно не повинно досягатися за рахунок зниження якості, бо це може призвести до зменшення обсягу продажу. Рівень рентабельності має, з одного боку, забезпечити підприємство достатніми фінансовими ресурсами, а з іншого - не вести до значного зростання ціни, що також негативно відіб'ється на реалізації. [10]

Зовнішніми відносно ціни є основні ринкові чинники - попит і пропозиція, тобто макроекономічні фактори. Проблема управління ціною полягає в узгодженні внутрішніх чинників із зовнішніми. Мінімізація собівартості при цьому спрямована на хеджування цінового ризику, тобто рівень собівартості має бути таким, щоб навіть при непередбаченому падінні цін на ринку підприємство отримало певний прибуток, а при значному зниженні збитки були б мінімальними.

На собівартість впливають структурні й відповідні техніко-економічні фактори. Структурні фактори відображають складові елементи собівартості: вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів; палива та енергії; заробітна плата та нарахування на неї; вартість утримання й експлуатації обладнання; накладні та інші витрати. Техніко-економічні фактори, які характеризують формування витрат з кожного елемента, включають місткість витрат (матеріаломісткість, енергомісткість, трудомісткість тощо) та їх вартість (ціни на матеріали, сировину, енергоносії, заробітна плата тощо). Місткість характеризується обсягом використання сировини, енергії, заробітної плати та інших елементів на виробництво одиниці відповідних товарів, робіт, послуг. Зменшення ємності витрат є основним чинником зниження собівартості, оскільки вартісний фактор є зовнішнім, хоча, звісна річ, підприємство обирає найвигідніші умови поставок.

Комплексні фактори відображають вплив певних тенденцій розвитку економіки на фінансові результати. Вони діють не самі по собі, а через окремі техніко-економічні фактори. Причому цей вплив може здійснюватись одночасно через кілька техніко-економічних факторів, тобто мати комплексний характер. [13] До комплексних факторів, які впливають на прибуток, належать: технічне вдосконалення виробництва, підвищення його ефективності, поліпшення якості продукції.

Підвищення ефективності виробництва може досягатись як через його технічне вдосконалення, так і на основі раціональнішого використання наявного виробничого потенціалу. Це забезпечується за рахунок удосконалення насамперед системи управління виробничим процесом. У результаті підвищуються матеріало - і фондовіддача, продуктивність праці, що сприяє зростанню обсягів виробництва і зниженню собівартості продукції.

Підвищення якості продукції - також доволі складний комплексний фактор. Насамперед воно потребує додаткових затрат, тобто можуть зростати і собівартість, і ціни. Однак, головне, це сприяє зростанню обсягу продажів, адже в сучасних умовах насиченого ринку саме якість стала основним чинником успіху в реалізації продукції.

Таким чином, формування фінансових результатів визначається широким колом факторів, які відбивають усі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємств. При цьому недоцільно і неможливо поділяти ці фактори на основні та другорядні. Кожен з них може як забезпечити високий рівень прибутку, так і спричинити істотні збитки.

Розділ 2. Аналіз фінансових результатів діяльності "ПАТ Яготинський маслозавод"

2.1 Загальна характеристика підприємства "ПАТ Яготинський маслозавод"

Яготинський маслозавод добре знаний в Україні і не тільки завдяки славнозвісному Яготинському маслу. З моменту заснування у 1956 р. стабільно висока якість продукції заводу засвідчена як численними нагородами спеціалізованих виставок і конкурсів, так і народним визнанням.

Спеціалістами Яготинського маслозаводу розроблені нові, оригінальні види продукції на основі незбираного молока без використання консервантів. Постійні іновації, глибока інтеграція із сільськогосподарським виробником приватного сектору та багаті молочні традиції - ось що робить марку "Яготинське" синонімом непідробної вітчизняної добротності.

В 2004 році (і це вже не вперше) вручена Подяка державної податкової адміністрації України, як сумлінному платнику податків.

В 2006 році на Спеціалізованій міжгалузевій виставці "Молочна і м'ясна індустрія XXI століття" на засіданні Галузевої дегустаційної комісії з оцінки якості завод був нагороджений Дипломом Золота медаль у номінаціях: "Масло селянське солодковершкове" та "Масло солодковершкове несолоне", а також Срібна медаль у номінації "Сири м'які" за сир "Адигейський". Федерацією роботодавців Київського регіону "Київщина" Київської облдержадміністрації підприємство в 2006 та 2007 роках нагороджене Дипломом та медаллю переможця обласного конкурсу "Кращий роботодавець".

В липні 2010 року ВАТ "Яготинський маслозавод" отримав сертифікат відповідності системи управління якістю вимогам міжнародного стандарту ISO 9001: 2008.

В 2010 році підприємство стало переможцем у національному конкурсі "100 кращих товарів України" в номінації "Продукція - продовольчі товари - Продукт кисломолочний "Закваска Яготинська".

В травні 2011р. Простокваша ТМ "Яготинська" з печі 2,5% жиру отримала Гран-прі дегустаційного конкурсу якості молочних продуктів від Національної асоціації молочників України "Укрмолпрому" Центральної галузевої дегустаційної комісії.

Останній загальний збір акціонерів відбувся 10.04.2013.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 853 чоловіка; середньооблікова чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом - 44; середньооблікова чисельнсть працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу - 2. Фонд оплати праці - 37043,7 тис. грн. В порівнянні з попереднім роком фонд оплати праці збільшився на 5399,3 тис. грн.

Цілі та політика управління фінансовими ризиками.

Основні фінансові інструменти підприємства включають торгову кредиторську заборгованість. Основною метою даних фінансових інструментів є залучення коштів для фінансування операцій Підприємства. Також Підприємство має інші фінансові інструменти, такі як: торгова дебіторська заборгованість, грошові кошти. На внутрішних та зовнішних ринках не здійснюється торгівля цінними паперами емітента, лістінг/делістінг цінних паперів емітента на фондових біржах не ведеться.

Основні ризики включають: кредитний ризик, ризик ліквідності та валютний ризик. Політика управління ризиками включає наступне:

Кредитний ризик

Підприємство укладає угоди виключно з відомими та фінансово стабільними сторонами. Операції з новими клієнтами здійснюються на основі попередньої оплати. Дебіторська заборгованість підлягає постійному моніторингу.

Ризик ліквідності

Підприємство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Підприємство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Валютний ризик

Валютний ризик визначається як ризик того, що вартість фінансового інструменту коливатиметься внаслідок зміни курсів обміну валют. Підприємство контролює валютний ризик шляхом управління валютною позицією.

Управління капіталом

Підприємство здійснює заходи з управління капіталом, спрямовані на зростання рентабельності капіталу, за рахунок оптимізації структури заборгованості власного капіталу, таким чином, щоб забезпечити безперервність своєї діяльності. Керівництво підприємства здійснює огляд структури капіталу на щорічній основі. При цьому керівництво аналізує вартість капіталу та притаманні його складовим ризики. На основі отриманих висновків підприємство здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик.

У статті "Податки з надзвичайного прибутку" відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Чистий прибуток (збиток) - це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток залишається у розпорядженні підприємства.

Для правильного визначення чистого прибутку необхідно володіти методикою розрахунку прибутку від окремих видів діяльності.

Так, прибуток від продажу основних засобів і нематеріальних активів розраховують як різницю між продажною ціною та залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажі.

Прибуток від надання товарного (комерційного) кредитів - це сума відсотків, отримана підприємством і зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибуток від володіння корпоративними правами - акціями, які придбані на ринку цінних паперів або від інших прав, що не є борговими вимогами, але дозволяють брати участь у прибутках (внески до статутних фондів інших підприємств). Їх називають дивідендами.

Прибуток у формі відсотків від володіння борговими вимогами, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, визначають як різницю між одержаною сумою відсотків і сумою витрат, пов'язаних з операцією володіння борговими вимогами.

Прибуток від лізингу - це орендна плата, отримана орендодавцем і зменшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення зданих в оренду основних засобів та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибуток для оподаткування розраховують шляхом віднімання від скоригованого валового доходу валових витрат підприємства та амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

2.2 Аналіз формування доходів і прибутків підприємства

Таблиця 2.1. Доходи, витрати і фінансові результати

Показники	Роки	Зміна (+, - )
	2011	2012
1. Чистий дохід від реалізації	530804	718790	187986
2. Собівартість реалізованої продукції	(460081)	(549992)	(89911)
3. Валовий прибуток	70723	168798	98075
4. Інші операційні доходи	27530	1332	-26198
5. Адміністративні витрати	(15883)	(38441)	(22558)
6. Витрати на збут	(27412)	(39268)	(11856)
7. Інші операційні витрати	(31797)	(13480)	-18317
8. Прибуток від операційної діяльності	23161	78941	55780
9. Інші доходи	4785	139	-4646
10. Фінансові витрати	(15632)	(33095)	(17463)
11 Інші витрати	(4181)	0	-4181
12 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)	10158	45133	34975
14. Податок на прибуток	(2207)	(10938)	(8731)
15. Прибуток від звичайної діяльності	7951	34195	26244
16. Надзвичайні доходи	-	-	-
17. Надзвичайні витрати	-	-	-
17. Чистий прибуток	7951	34195	26244

Чистий прибуток підприємства в звітному році склав 34195тис. грн., що на 26244тис. грн. більше, ніж в минулому році. Збільшення чистого прибутку обумовлено тим, що перевищення витрат над доходами в поточному році менш вагоміше, ніж в минулому році. Звичайна діяльність підприємства є прибутковою.

Надзвичайні події за останні 2 роки не спостерігались. В рамках звичайної діяльності здійснювалась операційна та фінансова діяльність.

Витрати операційної діяльності займають найбільшу частку у загальній сумі витрат. Теж саме стосується доходів від цієї діяльності.

Прибуток від операційної діяльності порівняно з минулим роком збільшився на 55780 тис. грн. Вирішальний вплив на цей приріст справило значне зменшення витрат операційної діяльності. Доходи операційної діяльності також зросли, але в меншій мірі, ніж витрати. В процесі проведення наступного аналізу необхідно охарактеризувати структуру доходів і витрат діяльності, що беруть участь в формуванні фінансових результатів.

Доходи (виручка) від реалізації формуються від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг. Сюди також включаються суми знижок, наданих покупцям.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство може мати також інший дохід від операційної діяльності. До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

Інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, не операційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів.

Розглянемо структуру доходів досліджуваного підприємства за даними таблиці 2.2., складеної на основі інформації Звіту про фінансові результати.

Таблиця 2.2. Структура і динаміка доходів діяльності підприємства

Показник	За минулий рік 2011	За поточний рік 2012	Зміна, тис. грн.
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Дохід (виручка) від реалізації продукції	638865	95,6	-	-	-638865
Інші операційні доходи	27530	4,1	1332	90,6	-26198
Дохід від участі в капіталі	-	-	-	-	-
Інші фінансові доходи	2025	0,3	139	9,4	-1886
Інші доходи від звичайної діяльності	0	-		-	-
Надзвичайні доходи	-	-	-	-	-
Разом	668420	100	1471	100	-666949

Загальна величина доходів порівняно з минулим роком знизилась на 666949 тис. грн. Вирішальни впли на цей від"ємний приріст справило зменшення інших операційних доходів.

На витратних статтях звітності Звіту про фінансові результати досліджуваного підприємства відображені податок на додану вартість, собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства), витрати на збут (витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам), інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць), фінансові витрати (виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу), інші витрати звичайної діяльності (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від не операційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій), податок на прибуток від звичайної діяльності.

Тепер аналогічно проаналізуємо структуру і динаміку витрат діяльності підприємства (див. табл.2.3).

Таблиця 2.3. Структура і динаміка витрат діяльності підприємства

Показник	За минулий рік 2011	За поточний рік 2012	Зміна, тис. грн.	Темп зростання, %
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
1. ПДВ	106478	16,0	-	-	-106478
4. Собівартість реалізованої продукції	(460081)	69,3	(549992)	80,2	+89911	119,5
5. Адміністративні витрати	(15883)	2,5	(38441)	5,6	+22558	242
6. Витрати на збут	(27412)	4,1	(39268)	5,7	+11856	143,3
7. Інші операційні витрати	(31797)	4,8	(13480)	2	-18317	42,4
8. Фінансові витрати	(15632)	2,4	(33095)	4,8	+17463	211,7
9. Втрати від участі в капіталі	-	-	(860)	0,1	860	-
10. Інші витрати	(4181)	0,6	-	-	4181	-
11. Податок на прибуток від звичайної діяльності	(2207)	0,3	(10938)	1,6	8731	495,6
Разом	663671	100	686074	100	22403	125,5

Як видно з отриманих даних, з-поміж витрат найбільшу питому вагу має собівартість реалізованої продукції, яка складає 69,3% у минулому році та 80,2% у звітному році.

Дані таблиці показують, що серед відрахувань мав місце тільки податок на додану вартість, який склав 106478 тис. грн., тобто 16% у минулому році, а от у звітному відрахування відсутні.

Серед інших витрат значну частку займають також адміністративні витрати, які у 2011році склали 2,5% і 2012 році склали 5,6% від загальної суми витрат і відрахувань.

Інші операційні витрати становлять відповідно 4,8 і 2 %. Звертає увагу значне збільшення фінансових витрат та їх питомої ваги у складі всіх витрат діяльності.

Динаміка доходів і витрат діяльності відповідним чином відобразилась на прирості кінцевого фінансового результату.

2.3 Аналіз рентабельності ПАТ "Яготинський маслозавод"

Очевидно, що для аналізу кінцевих результатів діяльності підприємства доцільно користуватися не лише абсолютними показниками прибутку чи збиткуку, адже за допомогою останніх неможливо порівнювати, наприклад ефективність діяльності різних за розміром підприємств.

Тому розраховують співвідношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними чи вже використаними ресурсами є показники рентабельності, які б ототожнюють з прибутковістю та дохідністю. У західній практиці прийнято використовувати термін повернення на інвестиції.

Ці показники повніше за розмір прибутку та його абсолютних змін відображають результати діяльності підприємства, тобто вони є кориснішими під час фінансового аналізу підприємства.

У фінансовому аналізі використовують різні показники рентабельності, які є відносними та показують, скільки одиниць прибутку (чистого, операційного, оподаткованого тощо) підприємство генерує на одиницю реалізованої продукції, активів, власного капіталу тощо.

Інформаційною базою для розрахунку основних показників рентабельності є вихідні дані фінансової звітності, а саме - баланс та звіт про фінансові результати.

Отже, визначаючи показники рентабельності, в чисельнику завжди матимемо прибуток. Найчастіше використовуються такі види прибутку: валовий прибуток, прибуток до сплати відсотків та податків, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Залежно від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, вітчизняний фінансовий аналіз розрізняє три групи коефіцієнтів рентабельності:

1) витратні;

2) дохідні;

3) ресурсні;

Таблиця 2.4. Показники ефективності діяльності підприємства

Показники	2011 р.	2012 р.	2012р. порівняно з 2011р.
А	1	2	3
Витратні показники
1. Рентабельність продукції (товарів, робіт, послуг)	15,4	30,7	15,3
2. Рентабельність операційної діяльності	4,32	12,3	7,98
3. Рентабельність звичайної діяльності	1,8	6,69	4,89
4. Рентабельність господарської діяльності	1,8	6,69	4,89
5. Коефіцієнт покриття виробничих витрат	115,4	130,7	15,3
6. Коефіцієнт окупності виробничих витрат	0,87	0,77	-0,1
7. Коефіцієнт покриття адмін. витрат	3342	1869,9	-1472,1
Продовження табл.2.4
8. Коефіцієнт окупності адмін. витрат	0,03	0,05	0,02
9. Коефіцієнт покриття збутових витрат	1936,4	1830,5	-105,9
10. Коефіцієнт окупності збутових витрат	0,05	0,06	0,01
11. Коефіцієнт покриття операційних витрат	1669,4	5332,3	3662,9
10. Коефіцієнт окупності операційних витрат	0,06	0,02	-0,04
Ресурсні показники
11. Рентабельність підприємства	3,55	11,3	7,75
12. Рентабельність власного капіталу	15,6	53,1	37,5
13. Рентабельність залученого капіталу	5,9	22,0	16,1
14. Рентабельність перманентного капіталу	8,8	24,6	15,8
15. Рентабельність необоротних активів	15,5	36,6	21,1
16. Рентабельність оборотних активів	6,72	25,0	18,3
17. Коефіцієнт покриття активів	237,2	236,6	-0,6
18. Коефіцієнт окупності активів	0,42	0,42	0
19. Коефіцієнт покриття власного капіталу	813,4	845,1	31,7
20. Коефіцієнт окупності власного капіталу	0,12	0,12	0
21. Валова рентабельність продажу продукції	13,3	23,5	10,2
22. Чиста рентабельність продажу продукції	1,5	4,8	3,3

Рентабельність продукції підприємства у 2012 порівняно з 2011 роком зросла у два рази, тобто з 15,4 у 2011році до 30,7 у 2012. Зросла також і рентабельність операційної діяльності на 7,98. Рентабельність звичайної діяльності зросла на 4,89. Рентабельність підприємства у 2011 році складала 3,55, а вже у 2012 вона досягла позначки 11,3, тобто мала позитивну динаміку, яка скалала 7,75. Рентабельність необоротних активів також мала позитивну динаміку приросту і скалала 21,1. Рентабельність оборотних активів у 2011 році скалала 6,72, а у 2012 - 25,0, тобто рентабельність зросла на 18,3.

Розділ 3. Основні напрямки зростання фінансових результатів діяльності підприємства

3.1 Методичні засади управління фінансовими результатами підприємства

Ефективне управління фінансовими результатами - головна запорука успіху підприємства. Сучасні умови ведення бізнесу вимагаюсь постійного вдосконалення методів управління. Важливість значення принципів управління полягає в тому, що з їх допомогою керуюча система встановлює правила дій і поведінки, обов'язкові для всіх підпорядкованих їй суб'єктів, узгоджує, об'єднує, координує і регулює їхню діяльність, впливає на процес прийняття та реалізації управлінських рішень. Наявність прогресивних методів управління та вміле використання їх є передумовою ефективності управління і господарських процесів

Управління здійснюється за допомогою використання різних методів. Слово "метод" - грецького походження (у перекладі означає спосіб досягнення мети). Через методи управління реалізується основний зміст управлінської діяльності.

Управління фінансовими результатами діяльності підприємства складається з управління доходами, витратами та прибутком підприємства.

Концепція управління доходами підприємства має давати змогу формувати програму перспективних заходів та рекомендувати інструменти її реалізації, спираючись на які, власники суб'єкта господарювання мали б можливість реалізовувати стратегію його розвитку та досягати поставлених цілей.

До методів управління доходами суб'єктів господарювання було віднесено:

1. Доходи від операційної діяльності:

методи детермінованого та стохастичного факторного аналізу з теорії економічного аналізу;

методи ринкового ціноутворення;

методи організації виробництва, тощо;

2. Доход від інвестиційної діяльності:

– методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів;

– методи оптимізації портфельних інвестицій.

3. Доходи від фінансової діяльності:

– методи фінансової математики;

– методи визначення дохідності фінансових інструментів

Основним критерієм оцінки виробничо-господарської діяльності кожного підприємства є прибуток. Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів суб'єкта господарювання.

У роботі розглядаються основні методи прогнозування прибутку (рис.3.1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3.1-Методи прогнозування прибутку

Метод екстраполяції, заснований на результатах трендового аналізу динаміки маржинального, валового та чистого операційного прибутку за ряд попередніх періодів і полягає у виявленні "лінії тренда", яка дає змогу спрогнозувати обсяги даних показників.

Метод прямого розрахунку, який може бути використаний тільки в тому випадку, якщо на початковій стадії вже сформовані плани операційного доходу, операційних витрат і податкових платежів (що є досить трудомісткою процедурою на відміну від розрахунку прибутку);.

Нормативний метод вимагає наявність на підприємстві відповідної нормативної бази. Зазвичай використовуються такі нормативи:

норма прибутку на власний капітал (якщо такий норматив на підприємстві не розроблений, його мінімальним аналогом може виступати середня норма депозитного відсотка на грошовому ринку);

норма прибутку на операційні активи. Ця норма може бути виражена як валовим, так і чистим операційним прибутком;

норма прибутку на одиницю реалізованої продукції.

Метод "CVP", що дозволяє визначати всі види операційного прибутку при наявності тої ж інформації, що використовується при застосуванні методу прямого розрахунку. Планові розрахунки ведуться в такій послідовності: на першому етапі визначається точка беззбитковості реалізації продукції в плановому періоді, далі визначається планова сума валового операційного прибутку, планова сума маржинального операційного прибутку та планова сума чистого операційного прибутку.

Метод цільового формування прибутку основою якого є попереднє визначення потреби у власних фінансових ресурсах, що формуються за рахунок чистого операційного прибутку підприємства. Розрахунок ведеться по кожному елементу цієї потреби та охоплює як капіталізовану їхню частину, так і частину що споживається.

Метод прогнозування грошового потоку, основу якого становить розроблений на підприємстві поточний план надходжень та витрат коштів по операційній діяльності підприємства. Використання цього методу дозволяє скоординувати планований операційний прибуток з чистим грошовим потоком по операційній діяльності, а також конкретизувати його формування по окремих періодах (поточний план надходження й витрат коштів складається зазвичай щомісячно).

Метод факторного моделювання прибутку вимагає здійснення великих аналітичних і прогнозних розрахунків і тому є найбільш складним.

Управління прибутком може здійснюватись за допомогою методу бюджетування.

Бюджет прибутків і витрат є одним з основних та найважливіших бюджетів підприємства. Його призначення полягає в тому, щоб показати співвідношення всіх доходів від реалізації у плановому періоді до його реального стану.

3.2 Можливі напрями покращення фінансового стану за умови фінансової кризи

Антикризове управління підприємством - це тип управління, спрямований на виявлення ознак кризових явищ та створення відповідних передумов для їх своєчасного запобігання, послаблення, подолання з метою забезпечення життєдіяльності суб'єкта підприємницької діяльності, недопущення ситуації його банкрутства. Антикризове управління підприємством - це особлива система, що відрізняється комплексним і стратегічним характером та має здатність повністю усувати тимчасові утруднення, зафіксовані в роботі підприємства.