Передусім виділимо основні принципи, на яких ґрунтується система антикризового управління - це рання діагностика кризових явищ у фінансовій діяльності підприємства, терміновість реагування на різні кризові явища, адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовому добробуту, а також повна реалізація внутрішнього потенціалу для виходу з кризи.

Основними напрямками антикризового управління на рівні господарюючого суб'єкта вважаються постійний моніторинг фінансово-економічного стану підприємства, розробка нової управлінської, фінансової й маркетингової стратегій, скорочення постійних і змінних витрат, підвищення продуктивності праці, залучення коштів засновників, посилення мотивації персоналу. Із наведеного видно, що поняття антикризового управління дуже широке. Воно включає й глобальні проблеми сьогодення, і проблеми росту підприємства, і періодично виникаючі поточні проблеми, спричинені порушеннями стратегії і тактики тощо.

Уніфікованих методик підготовки до можливих глобальних кризових явищ, а також розвитку підприємства в цей період без істотних утрат не існує, але є досвід, придбаний у попередніх кризах.

Головне завдання управлiння полягає в оперативному виробленнi таких рiшень, якi дозволили б досягти бажаного результату при мiнiмальних додаткових коштах i при мiнiмальних негативних наслiдках. Це можливо на основi пiдготовки спецiальної системи менеджменту кризових ситуацiй [5, с.912].

У вiдповiдностi з цим пiдходом менеджмент кризових ситуацiй повинен включати наступнi етапи:

- дiагностику, яка направлена на оцiнку параметрiв кризової ситуацiї;

- розробку концепцiї подолання кризи, яка нацiлена на вироблення стратегiчних i оперативних мiроприємств;

- реалiзацiю цiєї концепцiї для усунення кризи i її наслiдкiв;

- вихiд на намiченi цiлi нормального функцiонування органiзацiї.

В свою чергу, кожен з цих етапiв включає бiльш детальнi завдання.

Дiагностика включає в себе розпiзнавання вiдхилень параметрiв ситуацiї вiд нормальної, раннє виявлення симптомiв кризової ситуацiї, оцiнку ймовiрних ознак загрози кризи; встановлення причинно-наслiдкових зв'язкiв i прогнозування можливих напрямiв розвитку кризи за параметрами можливих втрат, можливостi збиткiв i рiвня дефiциту часу для виходу з кризової ситуацiї; визначення i оцiнку факторiв, якi впливають на розвиток кризової ситуацiї, встановлення їх взаємозв'язку i взаємозалежностi. Результати роботи на етапi дiагностики оформляються у виглядi аналiтичних оцiнок, прогнозiв, рекомендацiй.

Розробка концепції подолання кризи включає в себе:

- комплексний аналіз та оцінку стану підприємства;

- реструктуризацію підприємства;

- розробку стратегії по остаточній стабілізації, подоланні наслідків кризи, переходу до зростання або ліквідації підприємств.

Реалiзацiя мiроприємств по виходу з кризи включає пiдтримку процесiв оновлення; пiдвищення рiвня керiвництва фiрмою; налагодження групової роботи кризових команд; неперервний контроль i оцiнку ходу робiт i їх результатiв; забезпечення необхiдного рiвня згуртованості персоналу.

Розглядаючи різні антикризові заходи, до яких удаються сьогодні сучасні підприємства, найпоширенішими та найактуальнішими можна назвати:

1. Скорочення витрат - дієвий інструмент, яким підприємство може скористатися для стабілізації фінансового становища. Очевидно, що для того, щоб підвищити рентабельність продажів і надалі збільшити приплив коштів, необхідно знизити витрати. У рамках цього використовується нормування всіх статей витрат і твердий контроль виконання встановлених нормативів. Такий підхід принесе відчутні результати, дозволяючи утримати витрати компанії на заданому рівні.

2. Горизонтальна й вертикальна інтеграція. Горизонтальна інтеграція передбачає пошук можливостей здійснення закупівель разом із іншим покупцем. Збільшення обсягів закупівлі дозволить отримати знижки. Вертикальна інтеграція передбачає більш тісну роботу з ключовими постачальниками сировини й матеріалів, а також проведення моніторингу цін на сировину, виходу на ринок нових потенційних постачальників як альтернативу більш дорогим матеріалам.

3. Аналіз можливостей передачі на аутсорсинг дорогих процесів. Слід виділити, що вигідно робити самостійно і що дешевше закуповувати в інших виробників.

4. Жорсткість контролю всіх видів альтернативних витрат. Використання платного Інтернету в особистих цілях, телефонні дзвінки по міжміському зв'язку, використання оргтехніки - це ще не всі витрати, яких можна уникнути.

5. Перегляд організаційної структури на предмет виключення зайвих рівнів управління.

6. Оптимізація технологічних процесів.

7. Оптимізація оподаткування.

8. Жорсткість кадрової політики.

Але, все ж таки, основною умовою виходу підприємства з кризи є забезпечення позитивного чистого грошового потоку. На практиці можливості істотного збільшення об'єму власних фінансових ресурсів, в умовах кризового розвитку, обмежені. Тому основним напрямом забезпечення досягнення точки фінансової рівноваги підприємством в кризових умовах є скорочення об'єму споживання фінансових ресурсів. Перелік заходів з покращення фінансового становища є індивідуальним для кожного з підприємств та залежить від сфери в якій ведеться бізнес, груп продукції, кон'юнктури ринку, регіональної інфраструктури, системи управління, структури витрат на виробництво і управління, техніко-технологічних особливостей та інших факторів [2 с.752].

Отже, щоб всі вище перераховані заходи менеджменту у кризових ситуаціях були впроваджені в дію і при цьому були отримані необхідні результати в стислі строки і з мінімальними ресурсами, необхідно:

1. Покращити якiсть інформації, адже забезпечення своєчасною, повною iнформацiєю на всiх етапах прийняття рiшень успiшно сприяє подоланню кризової ситуацiї.

2. Пiдвищити здатнiсть швидкої реакцiї завдяки передбаченню кризової ситуацiї. Раптовiсть кризи i негативнiсть її наслiдкiв вимагають вiд управлiнцiв термiнового аналiзу iнформацiї. Будь-якi виявлення симптомiв кризової ситуацiї повиннi бути негайно розглянутi i своєчасно врахованi.

3. Здійснювати стратегічне планування. В умовах динамічно змінюваного середовища воно є найважливішим чинником стійкості й розвитку підприємства. Ефективність стратегії визначається відповідними внутрішніми параметрами підприємства, його положенням на ринку й, у цілому, у зовнішньому середовищі. Виділяючи слабкі місця, слід спрямовувати всі сили на їхнє усунення.

4. Формувати бюджет компанії. Планування витрат і передавання повноважень із управління витратами менеджерам підрозділів дозволить значно знизити витрати компанії.

5. Пiдвищити якiсть групових рiшень, органiзувати обговорення проблем з врахуванням рiзних точок зору, щоб знизити ймовiрнiсть диктату лiдера.

6. Органiзувати менеджерiв у групи по подоланню кризи. Робота, яка ведеться на подолання кризи, вимагає напруженої роботи великої кiлькостi учасникiв найрiзноманiтнішого рiвня i є важкою задачею для керiвництва. Тому використання в кризових ситуацiях спецiальних менеджерiв належить до важливих факторiв успiху подолання кризи.

7. Проводити профiлактику кризових ситуацiй по наступних напрямках: фiнансово-господарська дiяльнiсть; культура управлiння фiрмою; iнновацiйна активнiсть; моніторинг зовнiшнього i внутрiшнього середовища фiрми i критерiї прийняття рiшень.

Висновки

Основними джерелами інформації в аналізі фінансових результатів прибутку є накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, фінансової звітності ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № б "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів", дані внутрішньої управлінської звітності, а також відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.

Виходячи з другого Розділу даної курсової роботи, можна сказати:

Дохід від реалізації продукції у 2011 році склав 638865 тис. грн, а у 2012 році дохід від реалізації продукції взагалі відсутній.

Чистий прибуток у 2012 році склав 34195 тис. грн., а у 2011 році - 7951 тис. грн. Чистий прибуток ПАТ "Яготинський маслозавод" збільшився, це є гарним показником і свідчить про успішне функціонування аналізованого підприємства, гарну організацію робочого процесу та свідчить про те, що воно знайшло свою нішу на ринку молочної продукції, товари даного виробника мають попит на ринку споживачів, і було б доцільно розробити механізм використання чмстого прибутку, для збільшення його і в подальні періоди функціонування ПАТ "Яготинський маслозавод".

Із збільшення чистого прибутку, зростає і собівартість, тобто, у 2011 році вона скадала 460081тис. грн., а у 2012 році цей показнив був на рівні 549992 тис. грн. Керівництву підприємства можна порадити розробити етапи по зменшенню собівартості, адже чим менша собівартість, тим більший прибуток, але це палка з двох кінців. Потрібно розумно підійти до цього питання, щоб якість продукції залишилась незмінною, бо втрата постійних споживачів через погіршення якості може негативно відобразитись на доходах підприємства.

Показники ефективності діяльності "ПАТ Яготинський маслозавод" з 2011 року по 2012 рік мали тенденцію до зростання, наприклад рентабельність продукції у 2011 році досягла позначки 15,4, а вже у 2012 цей показник досяг 30,7. Рентабельність господарської діяльності у 2011 році був на позначці 1,8, а у 2012 році вже на 6,69. Рентабельність підприємства мала додатню динаміку, тобто, у 2011 році-3,55, а у 2012-11,3. Зросла також валова рентабельність продажу продукції з 13,3 до 23,5.

Загальний стан підприємства є гарним, судячи з розрахунків, які були проведені у розділі 2. Проведений аналіз фінансових результатів підприємства ПАТ "Яготинський маслозавод" показав, що даний аналіз є ретроспективний, оскільки використана інформація відноситься до фактів господарської діяльності, що вже відбулися; крім того аналіз визначається як внутрішній, тобто вивчалася діяльність тільки одного підприємства; фінансово-економічним, тобто його змістом є вивчення взаємодії економічних процесів і фінансових результатів

Список використаної літератури

1. А.М. Поддєрьогіна. - К: КНЕУ, 2005. - 535 с.

2. Бланк И.А. Управление прибылью.2-е изд. - К.: Ника-Центр, 2002.752с.

3. Базілінська О.Я., Фінансовий аналіз. - Київ 2011р.

4. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. К.: "НикаЦентр", 2004. - 512.

5. Бухгалтерський фінансовий облік [текст]: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів [Ф.Ф. Бутинець та ін.]; під заг. ред. [і з передм.] Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009. - 912 с.

6. Жминько С.И. Финансовый учет на предприятиях. - Ростов-на-Дону: изд. "Феникс", 1998. - 267 с.

7. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ

8. Закон України "Про податок на додану вартість"від 03.04.97 р. №168/97 - ВР

9. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 212.12.200 р. № 2181-ІІІ

10. Инфра-М, 2001. - 208 с.

11. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - 2-е изд.; - М., 1996. - 241 с.

12. Кучеренко Т.М. Особливості формування фінансових результатів сільськогосподарськими підприємствами у Звіті про фінансові результати/Т.М. Кучеренко // Бухгалтерія в сільському господарстві-2008-№10-С.33-35

13. Месель-Веселяк В.Я. Дохідність і розширене відтворення в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. 2009 №7 С.13-17

14. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

15. Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підручник для студентів вищ. навч. закл. - К. Книга, 2004. - 544 с.

16. О.О. Терещенко Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87

17. Приступа Л.А. Оцінка впливу фінансових ресурсів на конкурентоспроможність підприємства / Л. А Приступа, М.М. Адамович, Д.О. Редькін // Школа професійного бухгалтера. - 2007. - № 11 (71). - С 23-24.

18. Пройда-Носик Н.Н. Фінансові ресурси підприємства / Н.Н. Пройда-Носик, С.С. Грабарчук // Фінанси України. - 2003. - №1. - С.96-103.

19. Фінансовий менеджмент: Підручник/ Кол. авт. Під ред.А.М. Поддєрьогіна. К.: КНЕУ, 2004.546 с.

20. Цвітковський М.І. Формування доходів підприємств // Економіка. Фінанси. Право. 2007. №8 С.44-49

21. Червінська С.Л. Особливості визначення фінансових результатів діяльності аграрних підприємств/С.Л. Червінька // Облік і фінанси АПК-2009-№6-С.107-110

22. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. 2009. - 68-75с.

Приложения

Показники рентабельності та методика їх розрахунку

Додаток Б

Блок-схема підрахунку резервів збільшення прибутку від реалізації продукції

Звіт про фінансові результати за 2012 рік Додаток В

Додаток Г

Структурна схема рентабельності одиниці виробу

Додаток Д

Размещено на Allbest.ru