Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. [21, 32]

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо у підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

При оцінці ліквідності визначають коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує погашення поточних (короткострокових) зобов'язань за рахунок поточних активів. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємства вважаються успішно функціонуючим. Світова практика стверджує, що цей показник оптимальний в межах 2,0-2,5. Такий підхід пояснюється тим, що при ліквідації активів їхня продажна ціна становить приблизно половину їхньої ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів знизиться наполовину, то виручки, що залишиться, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт був рівний 2:1.

Коефіцієнт термінової ліквідності на відміну від попереднього коефіцієнту враховує якість оборотних активів. У його розрахунку враховується найбільш ліквідні поточні активи. Світова практика визначає, що цей коефіцієнт не повинен бути меншим за 1,0. Однак ця оцінка має умовний характер.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності констатує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.

Ці коефіцієнти, які розраховуються на основі даних форм №1 «Баланс» шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, характеризують достатність поточних активів для погашень боргів протягом року (таблиці 3.5).

Таблиця 3.5 - Аналіз показників платоспроможності підприємства

Показник	Порядок розрахунку	Початок 2010 року	Кінець 2010 року	Нормативне значення
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,021	0,016	0,2-0,35
Проміжний коефіцієнт ліквідності		3,09	2,16	0,7-1,5
Загальний коефіцієнт ліквідності		4,34	4,02	2-3

В рамках аналізу платоспроможності необхідно звернути увагу на статті, що характеризують готівку в касі і на розрахункових рахунках в банку. Це закономірно, адже вони виражають сукупність готівкових грошових коштів, тобто майна, яке має абсолютну цінність. Ці ресурси найбільш мобільні, вони можуть бути включені в фінансово-господарську діяльність у будь-який момент, тоді як інші види активів нерідко можуть включатися лише через певний проміжок часу.

Як видно з таблиці 3.5 отримані значення коефіцієнтів абсолютної ліквідності є нижче нормативних. Це означає, що підприємство має недостатньо ліквідних засобів для погашення найбільш термінових зобов'язань. Так, за рахунок найбільш ліквідних активів (грошових коштів та короткострокових цінних паперів) підприємство здатне погасити тільки близько двох відсотків термінових зобов'язань замість 20 за нормативом. Залучення до розрахунків дебіторської заборгованості дозволяє звання на початку 2010 року та вдвічі наприкінці 2010 року. Це значно перевищує нормативу, хоча зміни протягом року є негативними.

Значення загального коефіцієнта ліквідності свідчить, що загальна вартість оборотних активів більш ніж вчетверо перевищує вартість термінових зобов'язань, що достатньо для нормального функціонування підприємства.

Підбиваючи підсумки, можна відзначити, що підприємство функціонує прибутково, стабільно, не має ознаки критичної неплатоспроможності, має нормальний фінансовий стан.

Проведені розрахунки є необхідними для створення моделі фінансових потоків. Процес моделювання фінансових потоків є елементом процесу планування діяльності підприємства і має забезпечити утримання та покращення фінансової стійкості підприємства.

3.3 Моделювання фінансових потоків підприємства

Переважний обсяг фінансових потоків формується в процесі обігу оборотних засобів підприємства. Кошти витрачаються на закупівлю сировини та матеріалів (формується вихідний потік), з них виготовляється готова продукція, яка реалізується і в процесі реалізації формується вихідний потік. Більш докладно рух фінансових потоків розглянуто у другій главі роботи.

Моделювання фінансових потоків має базуватися на результатах аналізу ринків збуту. Тому для визначення можливого обсягу реалізації та збуту продукції підприємства проведемо дослідження щодо визначення місткості ринку.

Для забезпечення стабільної роботи необхідно провести дослідження ринків збуту продукції, які можуть гарантувати отримання прибутку.

Виконаємо розрахунки для такої номенклатурної позиції підприємства як пускачі вибухозахищені іскробезпечні. Як вже зазначалось, основними споживачами продукції ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест» є підприємства добувної промисловості.

Аналіз статистичних даних про соціально-економічний розвиток України свідчить про неухильне зростання обсягів робіт добувної промисловості у період до 2010 року. За даними Держкомстату України в 2006р. обсяги добувних робіт збільшилися відносно 2005 р. на 5,8%, в 2007 році зростання склало +2,6%. У 2008 році було скорочення обсягів добувної промисловості (-4,3%), у 2009 році обсяги добувної промисловості скоротились ще на 10,6%. У 2010 році темпи приріст продукції добувної промисловості склав +3,7% [39].

У січні-липні 2011р. вироблено продукції добувної промисловості на суму 79785,3 млн. грн., що на 5,9% більше відповідного періоду попереднього року. За 7 місяців поточного року шахтарями України добуто 47,7 мільйона тонн вугілля, що на 3,2 мільйони тонн більше встановленого завдання й на 1,9 мільйона тонн більше, чим за той же період минулого року.

Таким чином має місце відновлення попиту на продукцію, пов'язану з технічним забезпеченням підприємств добувної промисловості (рисунок 3.1).



Рисунок 3.1 - Динаміка обсягів діяльності підприємств добувної промисловості - основних споживачів продукції ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест»

З наведених даних видно, що на збільшення обсягів продукції підприємств добувної промисловості впливає фактор зростання цін на продукцію. Однак спостерігається й збільшення фізичних обсягів реалізації.

Постійно зростаючий попит на продукцію підприємства, зумовлений не тільки розширенням діяльності підприємств, але й необхідністю заміни зношеного обладнання, що забезпечує стабільний ринок збуту для продукції підприємства «ТЕТЗ-Інвест».

Передумов для зміни тенденцій не спостерігається.

Слід зазначити що обраний для виробництва товар перебуває в стадії росту життєвого циклу, що забезпечує перспективу росту ринку збуту продукції.

Сегментом ринку для товарів, вироблених ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест», з географічної точки зору є, в першу чергу, Донецької області. В рамках виділеного сегмента ринку основними покупцями на товар є:

- гірничодобувні підприємства;

- посередники.

Результати проведених різного роду досліджень, метою яких було максимально охарактеризувати сегмент ринку збуту для реалізації планованої до виробництва продукції, дозволяють зробити висновок, що Україна має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку зал. і марганцевих руд, кам'яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам'яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему.

В Україні у великих обсягах ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4%) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини, облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін.

Донецька область - найбільший район вугільної промисловості. Найбільшими вуглевидобувними підприємствами є об'єднання «Донецьквугілля» і «Макєєввугілля», а також шахти Засядько й Краснолиманська.

Для прогнозування обсягу реалізації продукції на майбутній період ми використали метод екстраполяції, застосувавши його до динаміки обсягу виконаних робіт за 2009-2010 роки.

Метод екстраполяції являє собою встановлення певних тенденцій розвитку досліджуваного явища, виражених, як правило, у кількісних показниках (часто у вигляді темпів росту) за попередній період і поширення цих тенденцій на прогнозований період. Перевагою цього методу є його простота.

Вихідні дані: обсяги виробництва продукції за 2009-2010 роки (щотижневі дані). Дана статистика характеризується тим, що значення обсягів виробництва та реалізації не мають вираженого сезонного характеру, однак характеризуються зростаючим трендом. Вихідна інформація представлена в таблиці 3.6. З огляду на те, що підприємство виробляє різні модифікації пускачів вибухозахищених, продукція підприємства не завжди є стандартною, розрахунки було виконано за усередненими цінами.

Таблиця 3.6 - Фактичні обсяги виробництва продукції в натуральних одиницях

Тижні	Фактичні обсяги продажів, шт.	Тижні	Фактичні обсяги продажів, шт.	Тижні	Фактичні обсяги продажів, шт.
1	2	3	4	5	6
2009 рік
1	5	19	8	37	4
2	4	20	4	38	2
3	6	21	10	39	14
4	1	22	8	40	32
5	0	23	2	41	10
6	4	24	6	42	6
7	5	25	4	43	10
8	0	26	5	44	12
9	3	27	10	45	0
10	14	28	10	46	8
11	2	29	12	47	3
12	12	30	8	48	4
13	6	31	4	49	10
14	6	32	22	50	4
15	10	33	3	51	6
16	4	34	4	52	4
17	4	35	6
18	4	36	8
2010 рік
1	8	19	12	37	6
2	4	20	10	38	2
3	10	21	6	39	8
4	12	22	2	40	6
5	14	23	2	41	4
6	6	24	10	42	2
7	12	25	6	43	12
8	0	26	6	44	14
9	4	27	4	45	12
10	2	28	4	46	16
11	18	29	8	47	12
12	12	30	10	48	14
13	0	31	12	49	12
14	8	32	8	50	4
15	4	33	2	51	2
16	16	34	6	52	4
17	4	35	14
18	8	36	22

Для побудови прогнозу на наступний період необхідно визначити наявність чи відсутність сезонних коливань та загальну тенденцію зміни обсягів реалізації. Графік фактичних обсягів реалізації досліджуваної продукції представлено на рисунку 3.2.

Як видно з рисунку, обсяги продажів не мають чіткої залежності від періоду року. Спостерігаються значні коливання обсягів реалізації відповідно до активності роботи менеджерів зі збуту та укладених договорів.

Однак можна відзначити загальну тенденцію до зростання обсягів реалізації протягом досліджуваного періоду.

Для уточнення тенденції зміни показника застосуємо згладжування часового ряду.

Одним з найбільш широко відомих методів згладжування часових рядів є метод ковзних середніх. Застосовуючи цей метод, можна елімінувати випадкові коливання й одержати значення, відповідні до впливу головних факторів.



Рисунок 3.2 - Динаміка обсягів реалізації пускачів вибухозахищених ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест»

Згладжування за допомогою ковзних середніх засноване на тому, що в середніх величинах взаємно погашаються випадкові відхилення. Це відбувається внаслідок заміни первісних рівнів часового ряду середньою арифметичною величиною усередині обраного інтервалу часу. Отримане значення відноситься до середини обраного періоду. Потім період зрушується на одне спостереження, і розрахунки середньої повторюється, причому періоди визначення середньої беруться увесь час однаковим. Таким чином, у кожному випадку середня центрована, тобто віднесена до серединної крапки інтервалу згладжування і являє собою рівень для цієї крапки.

Рішення даного завдання було здійснено в середовищі MS Excel, що дозволило істотно скоротити кількість розрахунків і час побудови моделі.

Графік, побудований за ковзною середньою представлено на рисунку 3.3.

Отриманий тренд недостатньо апроксимує фактичні дані, однак дозволяє визначити загальну тенденцію росту.



Рисунок 3.3 - Графік ковзної середньої обсягів реалізації пускачів вибухозахищених ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест»

Робота під конкретні замовлення значно утруднює прогнозування показників на майбутні періоди. З одного боку, наявність надлишкових запасів на складах при відсутності замовлень веде до невиправданих витрат, пов'язаних зі зберіганням цих запасів. З іншого боку, якщо надходить замовлення, а підприємство не має в наявності продукції, клієнти можуть відмовитись чекати виготовлення продукції та будуть шукати інші шляхи задоволення потреби. Тому підприємству необхідно обрати виважену політику щодо формування запасів.

Для побудови моделі фінансових потоків приймемо умовно наявність постійного ринкового попиту на продукцію. Тоді, в окремі періоди часу підприємство може зіштовхнутися з необхідністю утримувати надлишкові запаси, а в окремі періоди, може зіштовхнутися з проблемою дефіциту. Однак, з нашої точки зору, можливі втрати компенсуються в моменти, коли підприємство зможе максимально задовольнити потреби споживачів за рахунок сформованих запасів. Прогнозні обсяги ринкового попиту визначено виходячи з індексу зростання річних обсягів виробництва та реалізації продукції та рівномірного розподілу отриманого значення протягом року за тижнями.

Модель достатньо динамічна та може коригуватись за фактом настання певних подій, однак в кожних нових умовах буде отримано оптимальне рішення.

Середньозважена ціна на продукцію складає 5,5 тис. грн.

Значення r(t) складає 60,5 тис. грн.

Інтенсивність потоку продажів у моделі залежить від ринкового попиту r(t)і величини запасу товарів Z(t). Тобто продажі не можуть перевищувати ринкові обмеження, а також максимальну величину, яку дозволяє поточний запас товарів:

f_proi= ? r_i (3.1)

(3.2)

де T_Z- показник оборотності запасу товарів, вимірюваний в одиницях часу.

За розрахунками, представленими в таблиці 3.2, оборотність запасів у днях складає 145,2, відповідно в тижнях цей показник складає 20,7 (145,2 / 7) тижнів.

Цей вихідний параметр в моделі використано для визначення межі інтенсивності потоку продажів поряд зі значеннями, що характеризують ринок.

Відповідно до формалізованої постановки завдання, у якості змінних управління обрано величину інтенсивності поставок.

Згідно з методологією поточно-фінансової структури кількісні зв'язки між умістом блоків та інтенсивностями потоків задаються в наступному виді: швидкість зміни вмісту блоку дорівнює різниці інтенсивностей вхідних і вихідних потоків:

 (3.3)

(3.4)

(3.5)

(3.6)

Необхідно відзначити, що в побудованій моделі розрізнено потоки від продажів і потоки продажів в собівартості У даному випадку це зумовлене тим, що підприємство має недостатньо грошових коштів. Тому недоцільно отримувані з виручкою від реалізації продукції грошові кошти одразу вилучати з обороту.

У зв'язку з тим, що, згідно з методологією поточно-фінансової структури, активи являють собою ненегативні величини, а джерела засобів - непозитивні, маємо

(3.7)

(3.8)

(3.9)

(3.10)

Приймаємо, що ресурси, які поставляються постачальниками й товари, що реалізуються покупцям не можуть бути повернуті назад:

(3.11)

(3.12)

(3.13)

Функція потоку оплати поставок являє собою зрушену вправо по осі часу на період T_K функцію поставок. Функція надходження коштів від реалізації являє собою зрушену вправо по осі часу на період T_Dz функцію реалізації.

З таблиці 3.2 коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2009 році складає 28,98 у 2010 році 10,31. Відповідно тривалість обороту кредиторської заборгованості в днях складає у 2009 році 12,4 днів, у 2010 році 34,9 дні, а в тижнях це складає відповідно 1,7 та 4,9 тижні. В розрахунках приймемо T_Kтаким, що дорівнює 4,9 тижні. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2009 році складає 4,17 у 2010 році 8,62. Відповідно тривалість обороту дебіторської заборгованості в днях складає у 2009 році 86,3 днів, у 2010 році 41,8 день, а в тижнях це складає відповідно 12,3 та 5,9 тижнів. В розрахунках приймемо T_Dzтаким, що дорівнює 5,9 тижнів.

Оскільки потік оплати за поставлені ресурси не може бути від'ємним в моделі задамо ще одне обмеження:

(3.14)

Істотною обставиною є факт впливу процесу функціонування до деякого моменту на процес функціонування після цього моменту. Такий вплив виникає, оскільки в даний теперішній момент оплачуються попередні поставки. Тому процес функціонування підприємства після початку планового періоду залежить від процесу функціонування на відрізку до початку планового періоду. Отже, виникає необхідність задати стан підприємства до моменту не як значення інтенсивностей потоків і вмісту накопичувачів, а як спеціальним чином обумовлений та заданий вихідний процес функціонування.

Оскільки досліджуване підприємство має певну історію господарювання, то вихідні параметри для моделі ми беремо зі звітних даних за попередній період.

Так, за даними 2010 року було розраховано оборотність запасів, кредиторської та дебіторської заборгованості.

T_Z= 20,9 тижнів

T_K = 4,9 тижні

T_Dz = 5,9 тижнів

Початковий запас товарів, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості визначено зі звітних даних, що формують баланс ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест» за 2010 рік:

Z₀ = 1200 тис. грн.

D₀ = 84 тис. грн.

K₀ = -1095,7 тис. грн.

Таким чином, уточнена постановка завдання має такий вигляд: для виробничої системи знайти план поставок у плановому періоді, що забезпечує максимум продажів, за таких умов:

- до початку планового періоду виробнича система перебувала у відомому стані функціонування;

- після закінчення планового періоду виробнича система перебуває в деякому стані функціонування;

- попит на товари змінюється в момент часу усередині планового періоду.

У формалізованому виді завдання можна представити таким чином:

Дано:

- параметри підприємства T_Z= 20,9 тижнів; T_K = 4,9 тижні; T_Dz = 5,9 тижнів.

- початковий стан підприємства:Z₀ = 1200 тис. грн.; D₀ = 84 тис. грн.; K₀ = -1095,7 тис. грн.

- ринок на періоді планування.

Знайти:

, що задовольняє рівняння (3.2 - 3.7) та забезпечує максимум продажів при виконанні обмежень (3.8 - 3.15).

Розрахунки виконано в середовищі MS Excel з використанням пошукового оптимізатора Пошук розв'язку (Solver). Програма не тільки знаходить розв'язок, але й гарантує, що він буде найкращим.

Параметри в середовищі MS Excel задано на окремому аркуші наступним чином (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7 - Параметри моделі оптимізації обсягів поставок ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест»

Позначення	Найменування	Одинці виміру	Значення
f0	Початкова інтенсивність потоків	тис. грн./ тиждень	49,5
ТК	Термін консигнації (відстрочки платежу)	тижні	4,9
ТZ	Оборотність запасів	тижні	20,7
D0/Z0	Початковий залишок грошових засобів у частках від початкового запасу товарів		0,07
	Розрахункові параметри
Z0	Початковий запас товарів	тис. грн.	1200
D0	Початковий залишок грошових засобів	тис. грн.	84
K0	Початкова кредиторська заборгованість	тис. грн.	-1095,7

Результати застосування пошукового оптимізатора Пошук розв'язку представлено в додатку В.

На аркуші «Потоки» задано початкові дані та розрахункові формули, що визначають значення окремих складових моделі фінансових потоків ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест».

Зразок заповнення аркуша «Потоки» надано в таблиці 3.8.

Аналізуючи отримані результати (додаток В) можна зробити наступні висновки.

За рахунок нарощування грошових коштів та зменшення сум кредиторської заборгованості підприємство нарощує власний оборотний капітал (рис. 3.4). В розрахунках представлено приріст власного оборотного капіталу за рахунок операцій по визначеній номенклатурній позиції.

Рисунок 3.4 - Динаміка власних оборотних засобів підприємства

Збільшення грошових коштів відбувається за рахунок приєднання до них частини виручки від продажу продукції після оплати поставлених ресурсів (рис. 3.5). Однак, необхідно відзначити, що протягом тривалого періоду часу впродовж року підприємство має дефіцит грошових засобів.

Рисунок 3.5 - Динаміка грошових засобів підприємства

Таблиця 3.8 - Зразок заповнення аркуша «Потоки»

Ум. позн.	Потоки	тижні
		1	2	3	4	5	6
fpos	Поставки ресурсів в кредит	=Параметри!D2	0	0	0	0	0
r	Ринок, тис. грн.	60,5	=C4	=D4	=E4	=F4	=G4
fpro	Реалізація товарів	=Параметри!D2	=МИН(C8/ Параметри!$D$4;D4)	=МИН(D8/ Параметри!$D$4;E4)	=МИН(E8/ Параметри!$D$4;F4)	=МИН(F8/ Параметри!$D$4;G4)	=МИН(G8/ Параметри!$D$4;H4)
fpros	Реалізація товарів в собівартості	=C5*0,72	=D5*0,72	=E5*0,72	=F5*0,72	=G5*0,72	=H5*0,72
	Надходження від реалізації	43,14	42,115	52,6	46,7	48,4	=C5
Z	Запас товарів, тис. грн.	=Параметри!D7	=C8+D3-D6	=D8+E3-E6	=E8+F3-F6	=F8+G3-G6	=G8+H3-H6
fopl	Оплата поставок	236,2	185	285,5	229,7	=C3	=D3
D	Грошові засоби	=Параметри!D8	=C10+D5-D9	=D10+E5-E9	=E10+F5-F9	=F10+G5-G9	=G10+H5-H9
К	Кредиторська заборгованість	=Параметри!D9	=C11+D9-D3	=D11+E9-E3	=E11+F9-F3	=F11+G9-G3	=G11+H9-H3
S	Власні оборотні засоби	=-C8-C10-C11	=-D8-D10-D11	=-E8-E10-E11	=-F8-F10-F11	=-G8-G10-G11	=-H8-H10-H11

До кінця прогнозного року сума грошових коштів складає 388,87 тис. грн., що практично на 100% покриває кредиторську заборгованість підприємства. Таким чином відновлюється платоспроможність підприємства.

Сума кредиторської заборгованості зменшується порівняно з попереднім роком майже вдвічі, що забезпечує підвищення рівня поточної платоспроможності підприємства (рис. 3.6).

Рисунок 3.6 - Динаміка кредиторської заборгованості підприємства

В моделі ми свідомо не задавали умову рівності поставок та продажів. Оскільки підприємство не завершує діяльність на початок наступного періоду доцільно мати певний запас ресурсів для продовження діяльності. За результатами розрахунків отримали, що за розрахунковий період продажі на 339,65 тис. грн. (1498,8 - 1838,45) перевищують поставки ресурсів, враховані за собівартістю. Це означає, що підприємство зменшує запас ресурсів, однак він залишається достатнім для забезпечення безперервної діяльності.

Формування запасів відбиває динаміку обсягу продажів (рис. 3.7, 3.8).



Рисунок 3.7 - Динаміка формування запасів підприємства

Рисунок 3.8 - Динаміка реалізації продукції підприємства

Необхідно відзначити, що через відсутність сезонних коливань інтенсивність поставок достатньо рівномірна, відсутні періоди, пов'язані з необхідністю разових значних закупівель.

За отриманих значень поставок підприємство отримає 2553,4 тис. грн. виручки від реалізації продукції визначеної номенклатурної позиції. За інших рівних умов таке рішення є найкращим.

На підприємстві за розробленим алгоритмом можуть бути побудовані фінансові потоки, пов'язані з виробництвом та реалізацією інших видів продукції. Тоді сукупні фінансові потоки будуть представляти собою арифметичну суму змодельованих потоків.

Підбиваючи підсумки можна відзначити, що змодельовані фінансові потоки, які забезпечують рух оборотних засобів досліджуваного підприємства, позитивно впливають на його платоспроможність та фінансову стійкість.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс життєвих сил і енергії не лише на досягнення певних результатів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці.

В умовах ринку ослаблення централізованого контролю над умовами праці загострило проблеми охорони праці працівників. Через те, що мова йде про здоров'я й життя кожного конкретного працівника, то на окремому підприємстві питання охорони праці здобувають відтінок турботи про людину як про виробничий ресурс, який повинен бути якісним і максимально рентабельним (поліпшення умов праці впливає на підвищення продуктивності праці, якість продукції, що випускається, зменшення числа аварій, зниження плинності кадрів, зниження травматизму, профзахворювань і пов'язаних із цим економічних втрат), а в масштабах держави виливаються в необхідність збереження здоров'я й генофонду нації, як природних передумов економічного процвітання держави. Тому проблеми охорони праці повинні вирішуватися як на макро- так і на мікрорівнях.

На сьогоднішній день питання охорони праці працівників регулюються Законом України «Про охорону праці» N 2694-XII від 14.10.1992. Державний нагляд за охороною праці здійснює Державний комітет України з нагляду за охороною праці. З 1994 року функціонує Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, а також територіальні експертно-технічні центри (ЕТЦ) для проведення діагностики встаткування, експертизи проектів, ліцензування й сертифікації виробів, робіт і послуг, навчання й атестації фахівців.

Питання охорони праці в даній дипломній роботі розглядаються на прикладі ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест».

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

На досліджуваному підприємстві створена спеціальна служба охорони праці, що відповідає діючому законодавству з охорони праці.

Так, відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону праці» На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Контроль та відповідальність за забезпечення охорони праці на підприємстві несе керівник підприємства.

Основними завданнями забезпечення охорони праці на підприємстві є: виконання правових, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у процесі праці. Відповідальний за охорону праці планує заходи щодо техніки безпеки й виробничої санітарії, їх фінансування, відповідає за своєчасне забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, індивідуальними засобами захисту, очолює роботу комісії з перевірки знань по техніці безпеки. Також він проводить лекції, інструктажі з техніки безпеки, веде облік нещасних випадків у спеціальному журналі «Журналі реєстрації нещасних випадків», аналізує причини виробничого травматизму, щомісяця складає звіти про стан охорони праці на підприємстві.

Відповідальний за охорону праці на підприємстві у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими й галузевими актами про охорону праці. Він має право припиняти роботи, що ведуться з небезпечними порушеннями правил безпеки, а також видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи, скасувати які може тільки керівник підприємства.

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

У даній роботі організація охорони праці розглянута на прикладі бухгалтерії. Бюро розташоване в двоповерховому будинку з несучими стінами із червоної цегли на другому поверсі. Приміщення, у якому розташована бухгалтерія має наступні розміри: довжина - 5 м, ширина - 3 м, висота - 3 м. У приміщенні є три вікна з пластиковими склопакетами. Приміщення обставлене дерев'яними меблями (стіл, стільці, шафи, полиці). Робочі місця бухгалтерів обладнані комп'ютерною технікою, а саме:

- робоче місце головного бухгалтера обладнане комп'ютером з такими характеристиками: процесор Іntel Core 2 Duo E8400 (3GHz). Оп.пам'ять 4Gb DDR2 Kingston pc-6400 М.плата Gigabyte GA-P35-S3G. Жест.диск 500Gb ST3500320AS Barracuda 7200. Відео карта Palit GeForce 9600GT 1024MB DDR3 DVI TV-Out Корпус Thermaltake VG7400BNSE Soprano black 400W ATX 12V SECC Оптичний привід DVD+-R/RW+СDRW NEC <AD-7203A-0B> MULTI LabelFlash black.

- робоче місце касира обладнане комп'ютером з такими характеристиками: Intel Celeron 1.8GHz /SDRAM 256Mb /HDD 40Gb /MB Asus P4B (6xPCI, 1xAGP, 1xCNR, 3xDIMM,Sound, LAN, LPT, 2xCOM), 2xUSB, Video NVIDIA RIVA TNT2 Model 64 Pro 32Mb /CD-ROM /ATX InWin /Win2003.

З периферійних пристроїв в бухгалтерії встановлено принтер: Canon LBP1120 (лазерний).

Крім того є телефон та вогнетривкий сейф.

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1.

Для такої діяльності передбачаються умови праці з урахуванням вимог норм ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99.

В бухгалтерії працює дві особи (за станом на грудень 2010 р.), отже площа приміщення, що доводиться на одного працівника становить 7,5 м², що задовольняє вимогам норм ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99, у яких найменше припустиме значення площі приміщення на одного працюючого становить 6 м² (пункт 2.1.8).

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкості Lv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	-

Обсяг приміщення, що припадає на одного працюючого, дорівнює 22,5 м³, що також задовольняє вимогам нормативу (20м³). Санвузол, що включає туалет і вмивальник розташований на цьому ж поверсі.

4.4 Промислова санітарія

Розташування приміщення бухгалтерії на другому поверсі задовольняє вимогу пункту 2.1.7 ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99 (неприпустиме розташування приміщень для роботи з відеотерміналами й ЕОМ у підвалах і цокольних поверхах)

На людину, що працює у вище описаному приміщенні, можуть впливати такі небезпечні й шкідливі фактори: підвищений рівень шуму на робочому місці (вікна виходять на вулицю з інтенсивним рухом автотранспорту), підвищена запиленість (пил, що утворюється при роботі з документацією), небезпечне ураження в електричній мережі, недостатність природного світла, недостатня освітленість робочої зони.

Метеорологічні умови в даному приміщенні практично завжди відповідають оптимальним і навіть припустимим (норми регулює ДЕРЖСТАНДАРТ ССТБ 12-1-005-88).

Мікроклімат регулюється в холодну пору року через систему опалення (приміщення приєднане до загальноміської системи опалення), влітку застосовується кондиціонування повітря.

Незважаючи на те, що велика площа вікон у холодну пору року створює умови для додаткового припливу холодного повітря, а в тепле - для надмірного перегрівання приміщення, наявність склопакетів та системи кондиціонування дозволяють утримувати метеорологічні умови в межах нормативів.

У приміщенні встановлено настінний кондиціонер LG G18LHT:

- Тип по кількості блоків: спліт-система4

- Кількість внутрішніх блоків: 1;

- Режим: охолодження/обігрів/осушення;

- Дистанційне керування: +;

- Споживана потужність: 1,95 кВт;

- Потужність у режимі охолодження: 5.28 кВт;

- Потужність у режимі обігріву: 5.72 кВт;

- Рівень шуму внутрішнього блоку: 40 Дб;

- Рівень шуму зовнішнього блоку 54 Дб.

У таблиці 4.2 зведені середні нормальні й фактичні значення параметрів метеорологічних умов на робочому місці.

Таблиця 4.2 - Оптимальні й фактичні метеорологічні умови

Період року	Температура в приміщенні	Відносна вологість,%	Швидкість руху повітря, м/сек
	середня за нормативами	фактична	середня за нормативами	фактична	середня за нормативами	фактична
У холодний період	22-24	22	40-60	40	0,1	0,1
У теплий період	23-25	25	40-60	40	0,1	0,2

Також підтримка мікроклімату здійснюється у теплий період шляхом екранування вікон за допомогою жалюзі та систематичного вологого прибирання приміщення.

Таким чином, мікроклімат у даному приміщенні утримується в межах нормативів.

Істотну роль у зниженні виробничого травматизму відіграє правильно виконана система освітлення. Вона створює нормальні умови роботи й підвищує загальну працездатність організму. Виробниче освітлення характеризується рядом кількісних і якісних показників відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 (на заміну СНіП ІІ-4-79). Існує два джерела освітлення - природне й штучне. Природне освітлення за своїм спектральним складом є найбільш сприятливим. Велика площа вікон (три вікна шириною по 2м і висотою по 1,8м) у весняно-літній період забезпечує нормальне природне освітлення приміщення протягом всього робочого дня. Однак у похмурі дні й узимку виникає потреба в штучному освітленні.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального і персонального користування, повинне бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Для визначення необхідного числа світильників використовується наступний алгоритм:

(4.1)

N - число світильників;

E_min - мінімальна нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, кв. м.;

К_зап - коефіцієнт запасу;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості;

Ф_л - світловий потік лампи світильника, лм;

n - число ламп у світильнику;

I - коефіцієнт використання світлового потоку.

Значення E_mіn визначається по відповідній таблиці норм освітленості й ураховує ряд параметрів: мінімальний розмір об'єкта розрізнення, у цьому випадку від 0,5 до 1 мм; контраст предмета із фоном - середній, характеристика фону - середня. Виходячи з вище перерахованих параметрів характер зорової роботи в бухгалтерії можна охарактеризувати як роботу середньої точності, розряд ІV, підразряд «Г». У такий спосіб мінімальна освітленість при загальному штучному освітленні E_mіn = 200 лк.

Площа приміщення S = 15 м².

Величина К_зап ураховує старіння ламп, забруднення й старіння світильників і також визначається по таблиці. К_зап = 1,3, коефіцієнт мінімальної освітленості Z = 1,1.

Число ламп у світильнику визначається відповідно до тих, що є в наявності n = 2.

Для визначення величини коефіцієнта використання світлового потоку необхідно взяти до уваги величини коефіцієнтів відбиття стелі - Р_п, стін - Р_с, підлоги - Р_р, а також індекс приміщення, який розраховується по наступній формулі:

(4.2)

i - індекс приміщення;

S - площа приміщення, м;

h - розрахункова висота, м;

a - довжина приміщення, м;

b - ширина приміщення, м.

Під розрахунковою висотою розуміється висота підвісу світильника над робочою поверхнею, розрахована по формулі:

(4.3)

де H - висота приміщення, м;

h_c - звис світильника, м;

h_p- висота робочої поверхні.

Для бухгалтерії:

Приміщення бухгалтерії має білу стелю, світлі стіни та темно-сіру підлогу, відповідно коефіцієнти відбиття дорівнюють 70%, 50%, 20%). За таблицею 4.3 коефіцієнт використання дорівнює І = 0,44

Лампи використовуються люмінесцентні 18 Вт, в одному світильнику 2 лампи.

Коефіцієнт використання світлового потоку І=0,44; світловий потік лампи у світильнику Ф_п = 1150 лм.

Таким чином, необхідна кількість світильників складає:

Таблиця 4.3 - Визначення коефіцієнту використання світлового потоку

стеля	80	80	70	70	50	50	30	0
стіни	50	30	50	30	50	30	30	0
підлога	30	10	20	20	10	10	10	0
0,6	36	28	35	29	33	28	28	23
0,8	42	33	40	33	38	32	31	26
1	47	37	44	37	41	36	35	29
1,25	52	41	49	42	45	40	39	33
1,5	57	45	53	46	49	44	43	37
2	63	51	58	52	54	49	48	42
3	76	63	70	65	64	61	60	55
5	89	75	81	78	74	72	71	68

Висновок: для оптимального освітлення бухгалтерії площею 15 м² необхідно п'ять люмінесцентних світильників із двома лампами в кожному.

Джерелом шуму для даного приміщення є вулицю з інтенсивним рухом автотранспорту, що перебуває на невеликому видаленні від вікон відділу. Однак, використання сучасних склопакетів практично нівелює це джерело шуму.

Джерелом аеродинамічного шуму, який може виникнути в розглянутому приміщенні, є кондиціонер.

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.003 ССБТ «Шум. Загальні вимоги безпеки», СН 3223-85 «Санітарні норми припустимих рівнів шуму на робочих місцях», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГР N 2411-81 «Гігієнічні рекомендації із установлення рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості й ваги праці», затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Рівні шуму на робочих місцях осіб, які працюють із відеотерміналами й ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівень шуму в даному приміщенні перебуває в межах норми (до 60 Дб).

Водопостачання в будинку, у якому розташовано приміщення бухгалтерії, здійснюються з міського водопроводу. Каналізація також є частиною міської каналізації.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтралью змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки.

Персональний комп'ютер може бути джерелом небезпеки ураження електричним струмом, тому до роботи допускаються особи, що пройшли відповідний інструктаж. Для усунення можливості дотику людину до струмоведучих частин, усі рубильники встановлені в закритих корпусах. Для забезпечення безпеки дотику людину до металевих струмоведучих частин застосоване захисне заземлення.

4.6 Пожежна безпека

Важливим елементом охорони праці на підприємстві є забезпечення пожежної безпеки. Пожежна безпека у ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест» забезпечується системою запобігання пожежі, системою пожежного захисту й організаційно-технічними заходами (відповідно до ДСТ 12-1-004-91).

Причинами, які можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні можуть бути несправності електропроводки й приладів; коротке замикання електричних мереж; перегрів апаратури, блискавка. Система запобігання пожежі містить у собі контроль і профілактику ізоляції, забезпечення наявності плавких вставок і запобіжників в електронному встаткуванні, використання заземлення для захисту від статичної напруги.

Система пожежного захисту включає наявність первинних засобів пожежогасіння. Бухгалтерія оснащена порошковим вогнегасником.

Організаційно-технічні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємстві включають проведення інструктажів, наявність засобів наочної агітації, відведення спеціальних місць для паління, строгий контроль над дотриманням норм пожежної безпеки.

Приміщення оснащене протипожежною сигналізацією.

У цілому по підприємству можна зробити наступні висновки: заходи, що забезпечують охорону праці на підприємстві проводяться відповідно до законодавства про працю.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації.

ВИСНОВКИ

Відповідно по поставленої мети в роботі було виконано наступні завдання.

1. Було досліджено теоретичні підходи щодо сутності й взаємозв'язку фінансових і матеріальних потоків підприємства. Визначено, що в науковій літературі досі немає чіткого визначення економічного змісту терміна «фінансові потоки підприємства».

У роботі «фінансовий потік» визначено, як сукупність розподілених у часі надходжень і виплат фондів коштів і прирівнюваних до них грошових еквівалентів компанії, що генеруються її господарською діяльністю за певний проміжок часу.

Підприємство в роботі розглядається як складна, відкрита, соціально-технічна та фінансово-економічна систему, пов'язана специфічними відносинами із зовнішнім середовищем. Відповідно на підприємстві виділяється дві сфери: виробничо-господарська та фінансово-економічна (виробничі або фінансові процеси). Фінансові процеси є відбитком виробничих процесів у вартісній або грошовій формі.

Внутрішні завдання фінансового управління компанією полягають в забезпеченні основної й інвестиційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами, а також у прогнозуванні її майбутніх потреб і майбутнього фінансового стану.

Управління фінансовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства.

2.Досліджено існуючі моделі управління фінансовими потоками підприємства. Визначено, що фінансове моделювання надає можливість ефективного аналізу складних і невизначених ситуацій, пов'язаних із прийняттям стратегічних рішень, інструмент фінансистів, який дозволяє розглянути велику кількість варіантів і прожити їх без втрати вкладених коштів.

Оскільки більшість ситуацій виникнення дисбалансів у часі між змінними потребами у фінансуванні й фактичним фінансуванням і ризиків відносяться до руху оборотних коштів, в роботі розглянуто моделі руху оборотних коштів.

Оскільки моделювання передбачає певне спрощення ситуації, моделювання проводилось для умовного найпростішого підприємства.

Виконане дослідження завдання планування найпростішого підприємства дозволяє зробити ряд висновків у відношенні деяких причин можливого зниження ефективності функціонування й охарактеризувати планування в цих умовах:

- оскільки найбільш типові ситуації, що пов'язані з дисбалансом надходжень та витрачань грошових коштів, характерні для короткого періоду часу, проблеми моделювання фінансових потоків ми розглядали для короткого періоду часу та акцентували увагу на оборотних коштах підприємства;

- за умови різкого падіння ринку доцільно мати певний запас грошових коштів для забезпечення платоспроможності підприємства. Для визначення величини можливого зниження продажів застосовують моделі планування оборотних коштів за критерієм максимізації рентабельності та мінімізації ризики неплатоспроможності;

- для короткострокового планування діяльності підприємства може застосовуватись метод поточно-запасних характеристик. У рамках концепції поточно-фінансових структур (ПФС) розробляються необхідні прийоми математичного опису системи засобів, джерел і потоків засобів підприємства, а також способи відповідного графічного представлення.

Моделювання доцільно здійснювати починаючи з максимально спрощених умов, поступово ускладнюючи їх.

3. В роботі обґрунтовано та розраховано оптимізаційну модель фінансових потоків ЗАТ «ТЕТЗ-Інвест» з метою максимізації фінансових результатів та покращення фінансового стану підприємства.

Закрите акціонерне товариство «ТЕТЗ-Інвест» (Торезький електротехнічний завод) є провідним в Україні й країнах СНД виробником вибухозахищеного пускового електроустаткування, що використовується у вугільних шахтах, небезпечних по газу (метану) і вугільному пилу, а також устаткування для інших галузей народного господарства.

За результатами аналізу було визначено, що для підприємства характерні позитивні тенденції розвитку та що підприємство має сприятливі умови для подальшого функціонування та підвищення ефективності діяльності. Оцінка фінансового стану дозволила діагностувати нормальний фінансовий стан підприємства однак було виявлено проблеми з абсолютною ліквідністю підприємства.

Проведені розрахунки стали базою для створення моделі фінансових потоків.

Модель фінансових потоків побудована виходячи з прогнозів обсягів реалізації продукції в наступному періоді та вихідних параметрів, якими характеризується підприємство на початок періоду моделювання.

В результаті застосування оптимізаційної моделі та розрахунків, з використанням середовища MS Excel було отримано модель фінансових потоків, яка забезпечує рух оборотних засобів досліджуваного підприємства, позитивно впливає на його платоспроможність та фінансову стійкість.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Азаренкова Г.М. Теоретичні та методологічні передумови управління фінансовими потоками // Вісник Української академії банківської справи. - 2002.-№1. - С. 34-38.

2. Азаренкова Г.М. Фінансові потоки в системі економічних відносин: Монографія. - Х., 2006. - С.75.

3. Азаренкова Г.М. Фінансові ресурси та фінансові потоки. Теоретичний аналіз. - Х., 2003. - С.55.

4. Балабанов И. Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта / И. Т. Балабанов. - 2-е изд., доп. М.: Финансы и статистика, 2003. - 451 с.

5. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Під ред.. О.М. Бандурки - К.: Либідь, 1998. - 312 с.

6. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування: навч. посібник. - Львів : Компакт-ТВ, 2005. - 312 с.

7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: в 2-х томах. - 3-е изд. - К. : Эльга, Ника-Центр, 2007.- 624 с.

8. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1.- К.: Ника-Центр, 2004. - 573 с.

9. Бланк И.А. Управление активами и капиталом предприятия. - К.: Омега-Л Эльга, 2003. - 448 с. - (Серия «Энциклопедия финансового менеджера»).

10. Бланк И.А. Управление денежными потоками. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2007. - 752 с.

11. Бобылева А.З. Финансовый менеджмент. Пособие по финансам для менеджеров / А.З. Бобылева. М.: Изд-во РОУ, 2001. - 426 с.

12. Бочаров В.В. Финансовый анализ. -- СПб.: Питер, 2004. - 240 с.

13. Бригхэм Ю. Ф. Энциклопедия финансового менеджмента: Пер. с англ. М.: РАГС: Экономика, 1998. - 497 с.

14. Волков О.И. Экономика предприятия / О.И. Волков. М.: Инфра-М, 2001. - 501 с.

15. Гребельний В.И. Финансы предприятий: учеб. пособ.- 2-е изд. с измен. и доп. - К. : Изд-во Европ. ун-та, 2004. - 232 с.

16. Григорьева Е.М., Перепечкина Е.Г. Финансы корпораций / под ред. Г.А. Тактарова. - Москва: Финансы и статистика, 2006. - 288 с.

17. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: навчальний посібник. - 3-є вид., переробл. і допов - Х : ВД «ІНЖЕК», 2004. - 432 с.

18. Долгов С.И. Финансы, деньги, кредит. Учебник (для вузов по экономическим специальностям) / Под ред. О.В. Соколовой, С.А, Бортинев, А.В. Беликова. - М.: юрист, 2000. - 484 с.

19. Економіка підприємства: підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2001. - 528 с.

20. Економіка підприємства: підручник / Швиданенко Г.О., Васильков В.Г., Гончарова Н.П. та ін. ; за заг. ред. Г. О. Швиданенко. - К. : КНЕУ, 2009. - 598 с.

21. Економічний аналіз: Навч. Посібник/М.А.Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. Акад. НАНУ, проф. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.-540с.

22. Ефимова О.В. Финансовый анализ / О.В. Ефимова. М.: Бухгалтерский учет, 2000. -364 с.

23. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Верховна Рада України, вiд 14.05.1992 №2343-XII (із змінами і доповненнями). [веб-сайт]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2343-12. - Титул заголовка з екрану.

24. Иванов В. В., Кусакин С. П., Гутарева Е. Ю. Механизмы управления финансовыми потоками в системе узловых воздействий / Экономика и коммерция. 2000. Вып. 2. - 115 с.

25. Иванов В.В., Кусакин С.П. Подходы к разработке механизмов управления финансовыми потоками предприятия // Логинфо. - 2001. - №11. - ноябрь. - С. 18-19.

26. Клебанова Т.С., Бондар О.М., Мозенков О.В.Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / за ред. О.В. Мозенкова - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 272 с.

27. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. М.: Финансы и статистика, 2004. - 648 с.

28. Ковалев В.В. Финансовый анализ : Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности.- 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

29. Ковалев В.В. Финансовый менеджмент: теория и практика. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. - 1024 с.

30. Колобов А. А., Омельченко И. Н., Орлов А. И. Менеджмент высоких технологий: Учебник для вузов. - М.: Экзамен, 2008. - 624с.

31. Колчина Н.В. Финансы предприятий: Оборотный капитал коммерческой организации / Под ред. Проф. Н.В. Колчиной; 2-ое изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 487 с.

32. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. - 2-е вид., перероб. і допов. - Х. : Фактор, 2009. - 224 с.

33. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз и планування: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К. : Центр навч. літ-ри, 2003. - 224 с. : ил.

34. Крейнина Н.Н. Финансовый менеджмент / Н.Н. Крейнина. М.: «Дело и Сервис», 2004. -367 с.

35. Майборода О.В. Особливість визначення та сутність фінансових потоків підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 184. Т.3 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 659-670.

36. Майборода О.В. Системні засади до управління фінансовими потоками на підприємстві // Вестник Национального технического университета «ХПИ»: Сб. научн. Тр. Тематический выпуск «Технический прогресс и эффективность производства». - Х., 2003. - №20'2003. - С, 84-88.

37. Майборода О.В.Управління фінансовими потоками підприємства. - Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 - фінанси, грошовий обіг і кредит. - Українська академія банківської справи НБУ, Суми, 2006.