Процес пошуків та впроваджень резервів поліпшення фінансових результатів в ПОСП "Зірка"

Таблиця 2.3.1 Дані для проведення розрахунків показників рентабельності, тис. грн

№ пор.	Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення
					+/-
1	Усього активів	2470,00	2495,00	2643,00	173,00
2	Виробничі запаси	189,00	46,00	45,00	-144,00
3	Власний капітал	2009,00	2206,00	2370,00	361,00
5	Виручка від реалізації продукції	1091,00	1110,00	1013,00	-78,00
6	Собівартість реалізованої продукції	910,00	956,00	846,00	-64,00
7	Інші операційні доходи	389,00	544,00	196,00	-193,00
8	Адміністративні витрати	170,00	293,00	138,00	-32,00
9	Прибуток від операційної діяльності	334,00	313,00	51,00	-283,00
10	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	285,00	297,00	43,00	-242,00
11	Чистий прибуток	251,00	297,00	43,00	-208,00

Для оцінки рентабельності ПОСП «Зірка» розглянемо основні показники рентабельності та методи їх розрахунку:

1. Рентабельність за валовим прибутком (маржинальним доходом). Визначається як відношення валового прибутку (маржинального доходу) до чистого доходу. Показує, скільки гривень (копійок) валового прибутку при падає на 1 грн. чистої виручки. Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.

2. Рентабельність за операційним прибутком. Визначається як відношення суми операційного прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації. Показує, скільки гривень (копійок) операційного прибутку припадає на 1 грн. чистого доходу (виручки). Може визначатися й у процентах. Чим вище цей показник, тим краще.

3. Рентабельність за чистим прибутком. Визначається як відношення суми чистого прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації . Ці показники називають також показниками рентабельності реалізованої продукції за валовим, операційним і чистим прибутками або показниками рентабельності реалізованої продукції.

4. Рентабельність активів. Визначають як відношення чистого прибутку до середньої величини активів підприємства. Показує, скільки чистого прибутку припадає на 1 грн. вкладених активів (інвестицій). Може визначатися у процентах. Цей показник називається також рентабельністю інвестицій.

5. Рентабельність необоротних активів. Визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини необоротних активів . Характеризує величину чистого прибутку, що припадає на кожну гривню необоротних активів. Може розраховуватися у процентах. Зростання є позитивним результатом.

6. Рентабельність оборотних активів в RОА. Визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини оборотних активів .

7. Рентабельність виробничих фондів. Визначається як відношення валового або чистого прибутку до середньої величини виробничих фондів . Показує величину валового (чистого) прибутку, що припадає на кожну гривню виробничих ресурсів (фондів) підприємства.

8. Рентабельність власного капітал. Розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

9. Рентабельність позикового капіталу. Визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини позикового капіталу.

10. Рентабельність діяльності підприємства . Визначає, який прибуток одержало підприємство на 1 грн. капіталу, тобто характеризує ефективність використаних ресурсів підприємства.

Проведені розрахунки показників рентабельності і термінів окупності інвестицій ПОСП «Зірка» показані у таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2 Показники рентабельності ПОСП «Зірка», %

Показник	2 008р.	2 009р.	2 010р.	Відхилення
				+/-
1. Рентабельність за валовим прибутком	0,1122	0,0609	-0,0047	-0,1169
2. Рентабельність за операційним прибутком	0,3258	0,3175	0,0641	-0,2617
3. Рентабельність за чистим прибутком	0,2448	0,2917	0,0511	-0,1937
4. Рентабельність інвестицій	0,0675	0,1156	0,0156	-0,0519
5. Рентабельність необоротних активів	0,1412	0,2567	0,0351	-0,1061
6. Рентабельність оборотних активів	0,1293	0,2103	0,6143	0,4850
7. Рентабельність виробничих фондів	0,1435	0,0773	-0,0045	-0,148
8. Рентабельність власного капіталу	0,0807	0,1298	-0,0172	-0,0979
9. Рентабельність позикового капіталу	0,6693	1,0569	0,1720	-0,4973
10. Рентабельність діяльності	0,1148	0,0392	0,0156	-0,0992

Отже аналіз показників рентабельності показує, що рентабельність за валовим прибутком зменшилась на 0,1169% у 2010 р. Рентабельність за операційним прибутком знизилася на 0,2617 % у 2010р. . Рентабельність за чистим прибутком зменшилась на 0,1937% . Рентабельність інвестицій зменшилась на 0,0519%. Рентабельність необоротних активів зменшилась на 0,1061%. Рентабельність оборотних активів збільшилася на 0,4850%. Рентабельність виробничих фондів зменшилась на 0,148%. Рентабельність власного капіталу зменшилась на 0,0979%. Рентабельність позикового капіталу зменшилась на 0,4973%. Рентабельність діяльності підприємства зменшилась на 0,0992 %. Отже можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається стабільне зниження усіх показників рентабельності, що зв'язане з кризовим становищем держави.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСП «Зірка»

3.1 Резерви зростання прибутку ПОСП «Зірка»

Для забезпечення зростання прибутку потрібно відшукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мобілізації.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

аналітичний, на якому виявляють і кількісно оцінюють резерви;

організаційний, коли розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, спрямованих на забезпечення використання виявлених резервів;

функціональний, коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Збільшення прибутку на ПОСП «Зірка» можливе за рахунок:

- збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

- зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції;

Резерв зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу продукції розраховують за формулою:

де -- планова сума прибутку на одиницю і-ї продукції; ?Р -- додатково реалізована продукція, тис. грн.

Якщо прибуток розраховано на 1 грн. продукції, то суму резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації розраховують за формулою:



де Рф -- фактичний обсяг реалізації; ?Р(р.з) -- резерв збільшення реалізації продукції

Визначити резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації вказаних видів продукції на ПОСП «Зірка» (табл. 3.1.1.).

Таблиця 3.1.1 Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції

Продукція	Резерв збільшення обсягу реалізації, ц	Сума прибутку за планом, грн/ц	Резерв збільшення суми прибутку, грн.
пшениця	39,40	12,69	499,986
жито	1,50	66,66	99,99
овес	8,70	22,98	199,926
ВРХ	62,80	25,47	1599,52
молоко	250,90	11,95	2998,26
Всього	--	--	5397,67

Дані табл. 3.1.1. свідчать, що резерви збільшення прибутку за рахунок зростання обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 5397,67 грн.

Іншим важливим напрямом пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами та нормативами за видами витрат (сировини й матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Величину резервів визначають порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною:

?С(р.з) = Сlі - Сні

де ?С(р.з) -- резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів; Сlі -- фактична величина використаного і-го виду ресурсу; Сні -- нормативна величина використаного і-го виду ресурсу.

Тоді загальну величину виявлених резервів зниження собівартості продукції визначимо за такою формулою:

Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас резервом збільшення прибутку, а отже, розрахунки резерву зростання прибутку здійснюють за формулою:

?РЗпс = См (Рl + Pп)

де ?РЗпс -- резерв зростання прибутку; См -- можливе зниження витрат на 1 грн. продукції; Рl -- реалізована продукція за звітом; Pп -- можливе зростання обсягу реалізації.

Визначимо резерви зростання прибутку на ПОСП «Зірка» за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (табл. 3.1.2.).

Таблиця 3.1.2 Резерви зростання прибутку на ПОСП «Зірка» за рахунок зниження собівартості реалізації продукції

Продукція	Резерв зниження собівартості, грн.	Можливий обсяг реалізації продукції, ц	Резерв збільшення суми прибутку, грн.
пшениця	11,92	394	4696,48
жито	6,66	15	99,9
овес	10,34	87	899,58
ВРХ	81,52	628	51194,56
молоко	15,26	2509	38287,34
Всього	--	--	95177,86

Дані табл. 3.1.2. свідчать, що резерви збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості всіх видів продукції становитимуть 95177,86 грн.

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями потрібно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямами.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Впровадженням організаційно-технічних заходів можна отримати економію протягом 12 міс. з моменту їх повного впровадження

2. Зменшення чисельності працівників -- захід, який може забезпечити економію за багатьма напрямами через те, що він передбачає:

- збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою чисельністю працівників;

- зміну трудомісткості продукції;

- більш повне використання фонду робочого часу.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомісткості)

4. Зменшення прямих матеріальних витрат.

5. Зниження умовно-постійних витрат, яке може спостерігатися у зв'язку із зростанням обсягу випуску продукції.

6. Підвищення якості продукції

Використання цих резервів можливе за допомогою розробки системи оперативних заходів.

3.2 Стратегія розвитку підприємства за ринкових умов господарювання

Одним з найбільш актуальних завдань сучасного розвитку економіки України є створення умов ефективного і динамічного переходу до ринкових відносин. При цьому дуже важливою є реорганізація надмірної концентрації і монополізації виробництва, удосконалювання організаційних і структурних відносин, перегляд застарілих командних економічних зв'язків і методів керування.

Ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства і його працівників. Ці вимоги диктуються не тільки могутньою ринковою конкуренцією і високими стандартами якості товарів, що випускаються підприємством, але і необхідністю гнучкої реакції фірми на швидко мінливі ринкові і виробничі ситуації.

Стратегія підприємства є основою стратегічного планування, за допомогою якої на підприємстві зважується комплекс проблем, пов'язаних з цілеспрямованою переорієнтацією випуску продукції нової номенклатури й асортименту, впровадженням і використанням нових технологій, розвитком маркетингу, удосконалюванням структури керування підприємством, своєчасною і якісною підготовкою і перепідготовкою кадрів.

В умовах переходу до ринку ПОСП «Зірка» повинна розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу, так і довгострокову перспективу, реалізація якої забезпечить йому виживання, конкурентоздатність та стабілізацію фінансового стану.

При розробці та обґрунтуванні економічної стратегії виникає необхідність зміни пріоритетів, що в свою чергу обумовлює необхідність зміни технології обґрунтування показників, що прогнозуються. Ця проблема вирішується в рамках стратегічного планування.

На думку керівництва ПОСП «Зірка», стратегічне планування є єдиним засобом прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Приймаючи обґрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію.

Стратегічне планування - це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування:

- розподіл ресурсів;

- адаптація до зовнішнього середовища;

- внутрішня координація;

- організаційне стратегічне передбачення.

Декілька основних тез, що відносяться до стратегії, повинні бути зрозумілі і, що більш важливо. прийняті керівництвом. Стратегічний план повинен ґрунтуватися великими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу підприємство повинно постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, конкуренцію та інші фактори.

Стратегічний план надає підприємству певність, індивідуальність, що дозволяє йому залучати визначені типи працівників, і в той же час, не залучати працівників інших типів. На ПОСП «Зірка» доцільно проводити стратегічне планування за наступними етапами:

1. Місію підприємства можна сформулювати як задоволення потреби населення у сільськогосподарській продукції.

Необхідність вибору місії обумовлена тим, що підприємство, насамперед, створено для виконання загальнолюдської місії яка дозволить реалізувати певні потреби споживачів.

2. Виходячи з місії ПОСП «Зірка» можна визначити цілі:

Головна ціль підприємства - збільшення маси прибутку.

Специфічні цілі підприємства відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:

Життєво-необхідна ціль підприємства - отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства.

Перспективна ціль - досягнення максимально-можливого прибутку.

Поточна ціль - отримання необхідного прибутку, що забезпечить задовільний фінансовий стан підприємства.

Це цілі, що стосуються маси прибутку, але її досягнення можливо лише в умовах розвитку всіх видів діяльності підприємства. Тому можна визначити цілі виробництва, комерційної діяльності, соціальні, інноваційні.

Ціль виробництва - збільшення обсягів виробництва, ріст обсягів закупівлі сировини і матеріалів, зниження витрат виробництва проведення ефективної асортиментної політики.

Ціль комерційної діяльності - збільшення обсягу реалізації товарів, налагодження ефективних зв'язків з постачальниками, вибір оптимальних постачальників, стабілізація та зменшення цін на продукцію за умови зростання прибутку, зниження витрат обігу та інше.

Соціальна ціль - створення умов праці, що сприяють високій продуктивності та ефективності, збільшення коштів на соціальний розвиток колективу, створення ефективної системи оплати праці, забезпечення безперебійності виплат заробітної плати.

Інноваційна ціль - впровадження нових технологій виробництва, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання.

3. Аналіз зовнішнього середовища являє собою процес, за допомогою якого розроблювачі стратегічного плану контролюють зовнішні стосовно товариства фактори, щоб визначити можливості і загрози для підприємства.

Слід уважно дослідити фактори, що не керуються з боку підприємства (такі як рівень інфляції, законодавство та постанови Уряду щодо питань фінансово-господарської діяльності підприємства, існуючий стан економіки країни та інше).

Крім того, є фактори зовнішнього середовища, якими підприємство може керувати, наприклад, робота з контрагентами ринку - постачальниками та споживачами.

Маркетинг. При обстеженні функції маркетингу заслуговує на увагу сім загальних областей для аналізу і дослідження:

1. Частка ринку і конкурентоздатність.

2. Розмаїтість і якість асортименту виробів.

3. Ринкова демографічна статистика.

4. Ринкові дослідження і розробки.

5. Перепродажне і після продажне обслуговування клієнтів.

6. Ефективний збут, реклама і просування товару.

7. Прибуток.

Фінанси \ Бухгалтерський облік. Аналіз фінансового стану може принести користь підприємству і сприяти підвищенню ефективності процесу стратегічного планування. Детальний аналіз фінансового стану може виявити вже наявні і потенційні внутрішні слабості підприємства, а також відносне положення підприємства в порівнянні з його конкурентами.

Виробництво. Дуже важливим для тривалого виживання підприємства є безупинний аналіз управління виробництвом. Метою управління є гарантія того, що взятий на себе ризик повинен бути обґрунтованим ризиком, що врешті-решт повинно забезпечити максимальну віддачу від затрачених ресурсів.

Трудові ресурси. Джерела більшості проблем в підприємстві можуть бути в остаточному підсумку виявлені в людях. Якщо підприємство має кваліфікованих співробітників і керівників із добре мотивованими цілями, воно в стані визначення різноманітних альтернативних стратегій. У противному випадку варто домагатися поліпшення роботи, тому що дана слабість із найбільшою можливість буде наражати на небезпеку майбутню діяльність організації.

4. На наступному етапі розробки стратегічного розвитку підприємства визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку.

На основі проведеного економічного та маркетингового дослідження, керівництво та основні служби підприємства дійшли висновку, що в сучасних умовах найбільш доцільною є стратегія “ обмежений ріст ”. Стратегічною альтернативою, якої притримуються більшість підприємств, є обмежений ріст. Для стратегії обмеженого росту характерно встановлення цілей від досягнутого, скоригованих з урахуванням інфляції.

На ПОСП «Зірка» пріоритетними стратегіями обрано:

“ стратегію забезпечення” - що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;

“стратегію виробництва” - що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;

“стратегію просування та збуту” - що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;

“асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного асортименту виробництва продукції;

“цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.

На цьому наступному етапі ПОСП «Зірка» повинна конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.

Слід визначити, що ПОСП «Зірка» доцільно сформувати:

- стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку товариства;

- тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні показники фінансово-господарської діяльності товариства;

- оперативний план (до 3-х місяців - 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань;

На заключному етапі проводиться оцінка розробленої стратегії товариства. Вона проводиться по таким основним параметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов'язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.

Розробка стратегії діяльності ПОСП «Зірка» дозволяє приймати ефективні маркетингові та управлінські рішення у всіх сферах діяльності товариства з тим, щоб реалізувати стратегічну ціль функціонування товариства.

На ПОСП «Зірка» найбільш проблематичним є напрямок роботи з матеріально-технічного забезпечення. Оскільки в рамках проведеного обмеженого дослідження не представляється можливість провести обґрунтування всіх стратегій, то доцільно буде розробити “стратегію забезпечення”, як найбільш важливу.

Розділ 4. Правове та фінансове забезпечення охорони праці на ПОСП «Зірка»

4.1 Нормативно-правове регулювання охорони праці на підприємстві

Одна з найважливіших державних задач - охорона життя та здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Адже охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення - це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо.

Охорона праці, як визначено в ст.1 Закону України „Про охорону праці” - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Законодавство про охорону праці являє собою систему взаємопов'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики охорони праці. Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Закон України “Про охорону здоров'я”, Закон України “Про пожежну безпеку”, Кодекс законів про працю України, Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій до основних прав громадянина віднесено права на належні, безпечні і здорові умови праці і на забезпечення у разі втрати працездатності (статті 43 та 46).

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозалежних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України “Про охорону праці” від 21.11.2002 р., Кодексу законів про працю України, Законів України: “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про пожежну безпеку”, інших законодавчих і нормативно-правових актів.

Основні права громадян на охорону праці проголошені Конституцією України, прийнятою Верховною Радою 28.06.1996 року. Конституція України визначає:

- кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється (стаття 43);

- кожен, хто працює, має право на відпочинок (стаття 45);

- громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також в інших випадках, передбачених законодавством (стаття 46).

Закон України “Про охорону праці”:

- проголошує принципи державної політики в галузі охорони праці та гарантії прав громадян на охорону праці;

- встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні; встановлює компетенцію й повноваження державних органів управління охороною праці, повноваження і права органів держнагляду і громадського контролю;

- регулює використання праці неповнолітніх (не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я; неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду; вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом);

- регулює використання праці інвалідів (підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників);

- регулює відносини між роботодавцем і працівником із питань безпеки, гігієни праці та стану виробничого середовища.

У Кодексі законів про працю основними розділами, присвяченими охороні праці, є: “Охорона праці”, “Гарантії і компенсації”, “Праця жінок”, “Праця молоді”, “Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”. У ньому конкретизовані нормативні положення Закону України “Про охорону праці” та інших чинних законів.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” [3] визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Закон України “Про пожежну безпеку” визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Власники підприємств, організацій, установ або уповноважені ними органи розробляють на основі державних нормативно-правових актів про охорону праці і затверджують власні нормативні акти підприємства про охороні праці, що діють у межах підприємства, установи або організації.

Нормативні акти підприємства спрямовані на побудову чіткої системи управління охороною праці та забезпечення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці, встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях.

Крім указаного на підприємствах діють “Правила внутрішнього трудового розпорядку”, яких усі працюючі зобов'язані дотримуватися. Важливі питання і заходи щодо охорони праці включаються також у колективні договори та в угоди з охорони праці, які укладаються між адміністрацією і профспілковою організацією або трудовим колективом і затверджується на загальних зборах трудового колективу.

Інші закони системи законодавчих актів, спрямованих на реалізацію конституційного права громадян на безпеку праці, регламентують вимоги до вирішення окремих питань охорони праці: пожежної безпеки, радіаційного захисту, виробничої санітарії, епідемічної безпеки, охорони здоров'я. Дотримання вимог цих законодавчих актів є обов'язковим при вирішенні питань безпеки праці в конкретних умовах.

4.2 Організація охорони праці на ПОСП «Зірка»

Виконуючи ст.17 Закону України «Про охорону праці», система управління охороною праці на ПОСП «Зірка» призначена для забезпечення у кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці умов праці відповідних Трудовому законодавству, а також забезпечення прав працівників, гарантованих цим законодавством.

Управління охороною праці є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством.

Система управління охороною праці (СУОП) на ПОСП «Зірка» є комплексом нормативних документів, які організують дію посадових осіб, спеціалістів і працівників на забезпечення:

* приведення умов безпеки праці до нормативних вимог і підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві;

* безпечних та здорових умов праці робітників, постійного зниження травматизму, аварій та професійних захворювань;

* гнучкої структури управління охороною праці на підприємстві, яка має властивість безперервного її удосконалення;

* розробки і впровадження автоматизованої системи управління охороною праці на базі персональних комп'ютерів і сучасних засобів

Найбільш важливі функції в СУОП - організація і координація робіт в галузі охорони праці, які включають наступні елементи:

* взаємодія керівництва та структурних підрозділів з охорони праці;

* чіткий розподіл функцій, обов'язків, прав і відповідальності в галузі охорони праці, які покладаються на адміністративні та технічні служби,

* організація, координація і контроль службою охорони праці,

* забезпечення виконання планів робіт по охороні праці і всіх вимог законодавчих актів, положень, правил стандартів, інструкцій та іншої нормативної документації з охороні праці,

Впровадження СУОП забезпечує виконання таких задач:

* удосконалення організації робіт в області охорони праці на всіх рівнях управління виробництвом;

* встановлення єдиного порядку навчання робітників безпечним методам роботи і перевірки знань по охороні праці;

* забезпечення безпечної експлуатації виробничого обладнання і виробничих процесів;

* дотримання вимог охорони праці на стадії проектування, будівництва, реконструкції та приймання в експлуатацію об'єктів виробничого призначення;

* нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці і санітарно-побутового обслуговування працюючих;

* забезпечення своєчасного і правильного розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, аналіз та ліквідація причин їх появлення;

* мотивація службовців, інженерно-технічних робітників і посадових осіб в роботі по забезпеченню безпечних умов праці;

* забезпечення дотримання працівниками правил, норм і інструкцій по охороні праці;

* підвищення відповідальності посадових осіб, спеціалістів і робітників за безпеку праці.

Управління охороною праці здійснюють:

* на підприємстві в цілому - генеральний директор;

* в цехах, на виробничих дільницях та в службах - керівники відповідних підрозділів і служб.

Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, оперативне керівництво, підготовку управлінських рішень та контроль за їх виконанням здійснює служба охорони праці, яка безпосередньо підпорядкована генеральному директору.

Службу охорони праці очолює начальник служби, який підпорядкований генеральному директору. Начальнику ОП підпорядковуються 3 спеціалістів, що виконують всі належні функції з охорони праці.

Планування робіт з охорони праці здійснюється службою охорони праці сумісно з керівництвом підприємства, плановим відділом, керівниками структурних підрозділів. Фінансуються ці роботи з фонду розвитку підприємства, згідно Колдоговору ця сума має становити 0,5% від суми виторгу за реалізовану продукцію періоду.

Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні. При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.

За період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівників, які за станом здоров'я потребують надання легшої роботи, власник повинен відповідно до медичного висновку перевести, за їх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку. Оплата праці при переведенні працівників за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу або виплата їм допомоги по соціальному страхуванню провадяться згідно з законодавством.

Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).

Із фонду соціального страхування здійснюються виплати сум, що належать потерпілому працівникові, за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги. Власник зобов'язаний повернути зазначені суми до фонду соціального страхування, якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталося з його вини.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

При роз'їзному характері роботи працівника йому виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Власник може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникам пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.

Протягом дії трудового договору власник повинен своєчасно інформувати працівника про зміни у виробничих умовах та в розмірі пільг і компенсацій, включаючи й ті, що надаються йому додатково.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючи та знешкоджуючі засоби.

Власник зобов'язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці.

Власник компенсує працівникові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і працівник був змушений придбати їх за власні кошти. У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втрачений заробіток відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят процентів. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.

Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державною службою зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи за шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят процентів. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною втратою потерпілого вважаються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються чинним законодавством.

В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечать безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

Перелік таких робіт затверджується Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

У колективному договорі (угоді, трудовому договорі) сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям.

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

Власник повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій до положення, яке розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України. Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених законодавством, також за участю представників органів державного нагляду, управління охороною праці та профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання власник складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або професійне захворювання чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта питання вирішується у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів. Органи по розгляду трудових спорів при необхідності одержують відповідний висновок представника органу державного нагляду, або органу державного управління охороною праці, або профспілкового органу.

4.3 Фінансування заходів з охорони праці на ПОСП «Зірка»

На ПОСП «Зірка» за 2008-2010 рр. впроваджено 6 проектів з оздоровлення умов праці, на що витрачено 1915 грн. на 7 робочих місцях з шкідливими факторами. На 2011 рік передбачено фінансування в сумі 2100 грн. на впровадження 2 проектів, а саме:

- встановлення витяжної вентиляції у цехах зберігання продукції;

- впровадження проекту побутового комплексу в старому виробничому корпусі.

Стан фінансування заходів з охорони праці можна проаналізувати за допомогою таблиці 4.3.1

Таблиця 4.3.1 Витрати на заходи з охорони праці на ПОСП «Зірка», грн

Показники	2 008р.	2 009р.	2 010р.	2010 р. до 2008р.
				+,-	%
Витрати на охорону праці	5455,0	5550,0	5065,0	-390,0	92,9
в т .ч. на медогляди	960,0	974,0	912,0	-48,0	95,0
на спецодяг	1155,0	1150,0	1006,0	-149,0	87,1
на спец. харчування	555,0	572,0	548,0	-7,0	98,7
на миючі засоби	350,0	364,0	259,0	-91,0	74,0
компенсація за несприятливі умови праці	1325,0	1360,0	1300,0	-25,0	98,1
на заходи з оздоровлення праці	660,0	665,0	590,0	-70,0	89,4
по регресу та за нещасні випадки, профзахворювання	450,0	465,0	450,0	0,0	100,0

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновки, що за 2008-2010рр. фінансове забезпечення заходів з охорони праці трохи погіршилось, загальні витрати на охорону праці зменшились на 7,1%.

Аналізуючи стан охорони праці в ПОСП «Зірка» слід зазначити, що підприємство за єдиною державною системою показників обліку умов і безпеки праці, затвердженою наказом від 31.03.94р. №27, подає 2-ві форми звітності:

- форма №1-ПВ «Звіт про стан умов праці, та компенсації за роботу в шкідливих умовах»;

- форма №1-УБ (відомча) «Звіт про стан умов та безпеки праці».

Отже, підсумовуючи вище наведену інформацію, можна сказати, що стан охорони праці в ПОСП «Зірка» задовільний. А тому, для поліпшення стану охорони праці необхідно:

суворо дотримуватись правил безпеки на робочих місцях;

згідно графіку проводити інструктажі з охорони праці, проводити навчання працівників;

створити фонд грошових коштів на витрати по охороні праці згідно Закону України «Про охорону праці» 0,5% від суми реалізованої продукції;

замінити шкідливі речовини та матеріали нешкідливими, а також герметизувати шкідливі процеси;

знизити рівень шуму та вібрації;

організовувати планово-попереджувальний ремонт устаткування, технічні огляди та випробування транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском та ін.

Але, нажаль, на даний момент підприємство переживає для себе не найкращі часи і тому, виділяти кошти на заходи щодо охорони праці, в такому об'ємі як потрібно, немає можливості.

Політика в галузі охорони праці повинна бути незмінною основою всієї праце охоронної діяльності на підприємстві. Основними елементами політики у галузі охорони праці будь-якого виробництва, великого чи малого, можуть бути: пріоритетність безпеки і гігієни праці, здоров'я працівників і демонстрація керівництвом підприємства як на словах, так і на ділі своєї прихильності до цих пріоритетів; неприпустимість усунення недоліків у виробництві за рахунок зниження рівня безпеки праці; творчий підхід до питань охорони праці, схвалення будь-яких розумних ініціатив, реалізація яких знижує можливості виникнення нещасних випадків і профзахворювань, зводить до мінімуму причини небезпек, властивих виробничому середовищу; позитивне сприйняття будь-яких зусиль й ініціатив щодо забезпечення безпеки праці усіма працівниками підприємства, у т. ч. і керівництвом, навіть якщо вони не знайшли реалізації; відповідність роботи з охорони праці вимогам законодавства держави.

Система керування охороною праці на ПОСП «Зірка» розроблена з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписується в існуючу структуру і схему керування підприємством у цілому. Суб'єктами керування є служби, відділи, посадові особи; об'єктом керування - діяльність функціональних служб і структурних підрозділів по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і на підприємстві в цілому.

ВИСНОВКИ

Господарська діяльність підприємства передбачає використання значних виробничих та фінансових ресурсів. Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва продукції на підприємстві, постійно мають бути фінансові ресурси в грошовій формі. Так, підприємство повинне отримувати позитивний фінансовий результат від фінансово-господарської діяльності. При формуванні прибутку та управлінні його формуванням фінансовим менеджерам необхідно дбати про позитивний фінансовий результат, а також про нормальний рівень рентабельності та про фінансову стійкість підприємства.

Прибуток підприємства посідає особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі доходів підприємства різних сфер діяльності і визначенні результатів господарської діяльності та при висвітленні інформації про фінансовий стан. Прибуток відносять до складу фінансових результатів, оскільки він є результатом фінансово-господарської діяльності, і необхідний підприємству для продовження діяльності.

Найбільш поширеними видами прибутку є валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності та чистий прибуток. Елементи, які включаються до складу прибутку, визначаються ПСБО «Фінансові результати».

При написанні випускної роботи було визначено, наскільки досліджуване підприємство ефективно здійснює свою діяльність, а саме проаналізовано систему управління формуванням та розподілу прибутку.

Метою діяльності ПОСП «Зірка» є одержання прибутку від виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізації інших видів господарської діяльності підприємства, для задоволення потреб засновника підприємства і членів трудового колективу.

Умовою виживання підприємства в умовах нестабільної ринкової економіки та досить жорсткої конкуренції є його фінансова стійкість, тобто здатність розвиватись на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. Розраховані показники свідчать про фінансову стійкість підприємства, адже вони відповідають загальноприйнятим нормативам, хоча в 2010 році спостерігається незначне їх коливання в сторону зменшення.

ПОСП «Зірка» є прибутковим підприємством, як показують дані аналізу фінансового стану підприємства за 2008-2010 рр., прибуток підприємства щорічно збільшується пропорційно зростанню виручки від реалізації. Також ПОСП «Зірка» є ліквідним та фінансово стійким. Також при оцінці запасів було виявлено, що їх вартість щорічно зростає, хоча у 2010 році ці показники дещо зменшились, це є сигналом ймовірної кризи в господарській діяльності підприємства і керівництво має вжити своєчасних та ефективних заходів, щоб вийти з даної ситуації та наростити обсяг прибутку.

Також, на мою думку, слід приділити значну увагу вивченню ринку, удосконалення рекламної діяльності. Поглиблене вивчення ринку дозволить максимально оптимізувати суму прибутку. Так, я вважаю за потрібно зменшити асортимент товарів, бо деякі товари та товарні групи мають дуже повільну швидкість обороту, підвищити її можливо лише за рахунок проведення широкої рекламної кампанії, яка на даний момент та в найближчому майбутньому є економічно недоцільна.

Для того, щоб приймати рішення з питань управління в динамічних ринкових ситуаціях адміністрації потрібна своєчасна, оперативна і аналітична інформація про наявність виробничих запасів, витрати, доходи і результати діяльності підприємства.