Автоматизоване рішення задач по аналізу фінансового стану базується на створенні і упровадженні інформаційної бази про наявність фінансової звітності, основних показників фінансового стану. Призначення ЕОМ економіста по аналізу показників фінансового стану полягає у виконанні наступних операцій:

- автоматизації документування первинної інформації;

- оперативного управління і контролю за наявністю фінансової звітності;

- видачі по запиту необхідної інформації на друк або екран дисплея.

нормативно-довідкова інформація має структуру:

- довідник підприємств;

- довідник структурних підрозділів;

- довідник матеріально-відповідальних осіб;

- довідник фінансової звітності;

- довідник основних показників фінансового стану;

- довідник нормативних значень показників фінансового стану;

- база знань.

Після введення нормативно-довідкової, первинної інформації проводиться розрахунок і відображення вихідної інформації.

Для аналізу фінансового стану, автоматизованим шляхом ведеться фінансова звітність (форма 1, форма 2). Економіст на основі всіх цих форм має нагоду проаналізувати майновий стан підприємства, фінансову стійкість, ліквідність і платоспроможність, оцінити ділову активність підприємства, встановити відхилення значень показників від нормативних значень, визначити тип фінансової стійкості і ліквідності підприємства і багато що інше.

Комплексний підхід до аналізу фінансового стану дозволяє оперативно одержувати всі необхідні дані за певний період і підвищує рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Отже, вживання комп'ютерів автоматизує розробку різних поточних, річних і перспективних планів підприємств, бухгалтерський облік і управління фінансовою діяльністю, накопичення оперативної інформації і формування документів статичної звітності, виконання різних техніко-економічних розрахунків.

Висновок до розділу 1

Розроблена в даному розділі роботи теорія фінансового аналізу діяльності підприємства дає уявлення і відкриває шлях до вивчення і визначення основних підсумків роботи цього підприємства.

Аналіз підсумкових документів (баланс Ф.1 і інших) дозволяє визначити ліквідність підприємства, його майновий стан, ефективність використовування цього майна (основних і оборотних засобів), характеристику джерел цього капіталу, його структуру.

Аналіз фінансового стану підприємства ґрунтується головним чином на відносних показниках, оскільки абсолютні показники балансу в умовах інфляції складно привести в зіставний вигляд.

Відносні показники порівнюються із загальноприйнятими нормативами для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства, з аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявляти сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості, а також з даними за попередні роки з метою вивчення тенденції поліпшення або погіршення фінансового стану підприємстві.

Методика аналізу фінансового стану використовує шість основних прийомів (горизонтальний, вертикальний, порівняльний, інтегральний і факторний аналіз фінансових коефіцієнтів), по яких може проводитися аналіз.

Аналіз фінансового стану, проведений на базі теоретичних досліджень, дозволить визначити не тільки фінансово-економічний стан підприємства, але і намітити шляхи його покращення.

Перейдемо до розробки аналізу фінансово-господарської діяльності АТЗТ «ВКФ «КУМІР».

Розділ 2. Аналіз фінансової роботи АТЗТ „ПКФ ”Кумір”

2.1 Загальні відомості про підприємство

ТОВ „Галеон” створене згідно з рішенням засновницьких зборів засновників від 13.11.95р. протокол № 1 шляхом об'єднання майна засновників.

Товариство здійснює свою діяльність на підставі Законів України "Про власність", "Про господарські товариства", «Про цінні папери та фондову біржу».

Метою діяльності Товариства є:

- сприяння найбільш повному задоволенню потреб суспільства, народного господарства у його продукції, роботах та послугах; сприяння розвитку і зміцненню ділового співробітництва та виробничо-комерційної кооперації підприємств та організацій України між собою, з українськими та іноземними партнерами;

- розширення конкуренції та подолання галузевого, регіонального монополізму; реалізація на підставі отриманого прибутку соціально-економічних інтересів акціонерів, членів трудового колективу, забезпечення науково-технічного розвитку; організація і здійснення роздрібної, консигнаційної і оптової торгівлі на території України і за її межами як за українську, так і за іноземну валюту;

- виробництво і реалізація продуктів харчування, продукції виробничо технічного призначення, товарів народного споживання, сільськогосподарчої продукції;

- створення і утримання власних магазинів, кафе, барів, ресторанів, бістро;

- торгівля тютюновими і лікеро-горілчаними виробами відповідно до законодавства України;

- надання суб'єктам господарчої діяльності України і іноземних держав виробничих, транспортних, експедиційних, консультаційних, маркетингових, експертних, агентських управлінських, облікових, юридичних, туристичних послуг;

- навчання і підготовка фахівців на комерційній основі;

- закупівля сільгосппродуктїв і товарів народного споживання за готівку і по безготівковому розрахунку;

- операції по придбанню, продажу, обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку відповідно до законодавства України;

- ремонт і сервісне обслуговування електронної, обчислювальної та побутової техніки;

- виробництво і реалізація комп'ютерних програм;

- посередницька діяльність при купівлі-продажу нерухомості;

- закупівля і реалізація спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і подразної дії, засобів активного самозахисту, спеціальних засобів для здійснення оперативно-розшукових дій;

- створення й утримання власних автостоянок, майстерень;

- розробка і реалізація проектно-кошторисної документації;

- ремонт і сервісне обслуговування оргтехніки;

- надання перукарських, художньо - рекламних та інших побутових послуг;

Підприємство керується у своїй діяльності чинним законодавством, положеннями Статуту, а також внутрішніми локальними нормативними актами.

Загальну характеристику ТОВ „Галеон” наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Загальна характеристика АТЗТ «ВКП “Кумір”

Параметр, який характеризується	Зміст та особливості	Законодавча база заснування та функціонування організації
1	2	3
Форма підприємства	Акціонерне товариство закритого типу	Закон України „Про підприємництво”, Закон України „Про господарські товариства”, Закон України „Про підприємства”
Профіль	Виробничо-комерційне підприємство	Закон України „Про власність”, Закон України „Про господарські товариства”, Закон України „Застосування регістраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг”

ВКП “Кумір” виконує наступні основні функції:

- закупівля товарів;

- збут;

- доставка;

Основні види діяльності:

52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з проводольчим асортиментом;

55.30.2 - кафе;

51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

45.25.4 - монтаж металевих конструкцій.

Керуванням підприємства в цілому займається директор. У його веденні знаходяться питання стратегічного характеру.

Окремо виділений бухгалтерський відділ. По суті, цей відділ складається з головного бухгалтера. В обов'язки головного бухгалтера входить ведення бухгалтерського обліку, формування звітів для податкової інспекції, нарахування податків, рішення всіх питань зв'язаних з податковою звітністю й ін.

З початку діяльності згідно чинного законодавства підприємство зареєстровано у :

фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (реєстраційний № 1609001591 );

Ленінському відділенні Пенсійного фонду України (реєстраційний № 2802-3028 );

Луганському міському центрі зайнятості (реєстраційний № 2802191 );

фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (реєстраційний № 2343).

Сплата обов'язкових внесків здійснюється одночасно з виплатою заробітної плати працівників.

Підприємство веде облік результатів своєї діяльності, які відображаються в щоквартальних та річних бухгалтерських, податкових та статистичних звітах.

Для досконалого вивчення аналізу реалізації продукції і відповідного аналізу формування прибутку, необхідно дослідити динаміку прибутку, оцінити фактори, що обумовлюють його величину та визначити достатність прибутку для вирішення завдань розвитку підприємства.

Основні документи, які дають інформацію для аналізу та вивчення формування прибутку є наступні джерела інформації:

форма № 1 “ Баланс”

форма № 2 “ Звіт про фінансові результати роботи”

Дослідження факторів, що впливають на прибуток є необхідним для підприємства, оскільки вони дозволяють дати не тільки кількісну оцінку, а і можливість зміни прибутку в майбутньому.

Всю сукупність факторів, які визначають прибуток підприємства, можна згрупувати на дві групи:

зовнішні

внутрішні

До зовнішніх факторів відносять фактори, які не піддаються з боку діяльності підприємства :

Державне регулювання цін. Держава регулює споживчий кошик, тому ціни на хлібобулочні, м'ясні та молочні вироби повинні бути мінімальними і не зростати.

Подорожчання послуг інших галузей господарства. Інфляційний тягар, пов'язаний зі зростанням цін на енергоносії впливає на зростання тарифів на паливо-мастильні матеріали, теплову, парову енергію, транспортні послуги, що негативно відбивається на формуванні прибутку і знижує його величину.

Система оподаткування. Існує обернена пропорція між прибутком та податками - чим менше податків підприємство сплачує, тим більше прибутку залишається в розпорядженні підприємства.

Політика держави по формуванню доходів. Відсутність індексації реальних доходів населення в залежності від темпів інфляції впливає на зниження купівельної спроможності населення, що призводить до зниження обсягів реалізації товарів та зниження прибутку.

Внутрішні фактори - це фактори пов'язані з функціонуванням підприємства і якими підприємство в силі керувати та змінювати :

Отримання прибутку від реалізації товарів. Це основний показник, який характеризує діяльність підприємства. Такі показники, як прибуток від продажу іншого майна, прибуток від позареалізаційних операцій, безумовно збільшує прибуток підприємства і є резервом його зростання, але це не є домінантою для підприємства, тому що специфіка діяльності - торговельне підприємство. При цьому підприємство повинно уважно вивчати своїх постачальників, а також слідкувати за виконанням умов договорів, щоб не отримати штрафів, які знижують прибуток.

Обсяг діяльності. Розмір прибутку в першу чергу залежить від обсягу діяльності підприємства, чим більша реалізація товарів, тим більше прибутку отримує підприємство. ВКП “Кумір” в 2006 році значно змінило обсяги реалізації продукції за рахунок зміни асортименту, якості продукції, детального вивчення ринку.

Кількість одиниць проданого товару. Чим більше одиниць товару продано, тим більший прибуток від реалізації

Розмір встановленої націнки. Цей етап пов'язаний з різним видом ризиків.Вивчивши ринок конкурентів, підприємство прийняло рішення знизити торгову націнку на 5%, чим залучило більше покупців і за рахунок цього збільшило об'єм реалізації продукції, в результаті чого підвищилися прибутки від реалізації продукції.

Фондоозброєність працівників. Цей фактор важливий тим, що чим вищий рівень технічного розвитку підприємства, тим вища продуктивність праці і як результат - більший обсяг реалізації продукції, а відповідно і вищий розмір прибутку підприємства.

За результатами дослідження фінансової діяльності підприємства можна зробити висновок, що підприємство працює над нарощуванням темпів торгівлі для того, щоб отримати більший прибуток та розширювати свою діяльність. Але підприємству треба йти весь час в ногу з ринком, досліджувати його потреби, виявляти те, що хоче покупець і тоді працювати над цими питаннями.

2.2 Аналіз складу, динаміки та виконання плану по балансовому прибутку за звітний період

Прибуток „ВКП “Кумір” є одним з основних показників підприємства в ринкових умовах господарювання та виступає стратегічною метою підприємства, реалізація якої є обов'язковою для забезпечення нормальних умов функціонування підприємства.

Станом на 31. 12. 2006 року на балансі АТЗТ ВКП „Кумір”

Таблиця 2.2 - Основні показники господарської діяльності АТЗТ ВКП “Кумір” за 2006-2007 рр. (тис. грн)

Показники	2007 р.	2006 р.
1	2	3
Виручка від реалізації продукції (за мінусом ПДВ, акцизу і аналогічних платежів)	41,9	35,7
Матеріальні затрати	6,0	10,8
Прибуток від реалізації продукції	41,9	35,7
Витрати на оплату праці	11	3,6
Податок на прибуток	0,9	0,7
Чистий прибуток	1,0	0,2

Графічно основні показники зображені на малюнку 2.1

Рисунок 2.1 - Динаміка основних показників господарської діяльності АТЗТ ВКП “Кумір” за 2006-2007 рр.

Основними джерелами інформації для проведення аналізу фінансових результатів діяльності даного підприємства є документи фінансової звітності: форма №1 "Бухгалтерський баланс" (Додаток 1); форма №2 "Звіт про фінансові результати" (Додаток 2).

Прибуток від реалізації товарної продукції залежить від чотирьох чинників першого порядку: об'єму реалізації продукції; її структури; собівартості і рівня середньореалізаційних цін. Ці ж чинники є чинниками другого порядку по відношенню до балансового прибутку.

Тут слід зазначити, що аналіз результатів діяльності підприємства ми проводимо за 2006 і 2007 роки. Індекс цін на продукцію в 2006 році склав 1,8 (даний індекс розрахований бухгалтером підприємства). Мало місце збільшення собівартості умовної одиниці продукції в 1,7 рази за рахунок інфляції. Тому, аналіз чинника, що показує за рахунок яких чинників і на скільки змінилася сума прибутку в 2007 р. в порівнянні з 2006 р. представляє безперечний інтерес.

Досягнення певної величини прибутку на підприємстві дає можливість вирішувати завдання, забезпечувати фінансову стійкість та платоспроможність підприємства, створювати фонди матеріального заохочення та бути конкурентоздатним для ринку.

Аналіз формування прибутку проводиться поетапно. На кожному етапі розглядається певний фактор впливу на накопичення прибутку.

Розглянемо структуру балансового прибутку „ВКП “Кумір” за 2007 рік, прослідимо її динаміку, порівнюючи з показниками попереднього року, а також оцінимо виконання плану по балансовому прибутку.

Початкові дані, необхідні для розрахунку впливу цих чинників на суму прибутку, розмістили в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Початкові дані для аналізу чинника прибутку від реалізації продукції (тис. грн.)

Показник	2006 р.	2007 р.	Відхилення
1	2	3	4
Виручка від продажу товарів (робіт, послуг)	35,7	41,9	+6,2
Доходи від дострокових договорів	-	-	-
Валові витрати, у тому числі	33,7	37,1	+3,4
Витрати на оплату праці	13,6	11,0	-2,6
Сума строкового збору до фондів державного обов'язкового страхування	1,1	3,2	+2,1

Зобразимо графічно відхилення показників на рисунку 2.2

Рис. 2.2 - Динаміка чинників прибутку від реалізації продукції (послуг)

Даний аналіз також проведемо способом цінних підстановок, послідовно замінюючи планову величину кожного чинника фактичної. Алгоритм розрахунку представлений в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок впливу чинників на зміну суми прибутку від реалізації продукції

Показник	Умови розрахунку	Алгоритм розрахунку
	Обсяг реалізації	Структура товарної продукції	Ціна	Собівартість
1	2	3	4	5	6
План	План	План	План	План	Впл - Спл
Умов1	Факт	План	План	План	Ппл * Крп
Умов2	Факт	Факт	План	План	Вумов - Сусл
Умов3	Факт	Факт	Факт	План	Вф - Пумов
Факт	Факт	Факт	Факт	Факт	Вф - Пф

де В_пл, В_ф, В_умов - виручка від реалізації без ПДВ, відповідно, планова, фактична і умовна;

С_пл, С_ф, С_умовн - собівартість;

П - прибуток;

К_рп - відсоток виконання плану по кількості реалізованої продукції.

2.3 Аналіз активів „ВКП “Кумір”

Розглянемо стан активів підприємства за 2 звітних періоди у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 - Аналіз активів за 2006-2007рр.(тис. грн)

Актив	2006	2007	Відхилення
Основні засоби:
Залишкова вартість	14,9	13,8	- 1,1
Первісна вартість	30,6	30,6
Усього по розділу 1.	14,9	13,8
Оборотні активи:
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	-
Чиста реалізаційна вартість	25,5	29,4	+3,9
Первісна вартість	25,5	29,4	+3,9
Дебіторська заборгованість за розрахунками в бюджет	1,8	-
Грошові кошти в національній валюті	4,9	7,6	+ 2,7
Усього за розділом 2	32,2	37	+5,2
Баланс	47,1	50,8	+3,7

Графічно це зображено на рисунку 2.3

Рисунок 2.3 - Динаміка активів АТЗТ „ВКП „Кумір” за 2006-2007 рр., тис. грн.

Таким чином, станом на кінець 2006 року на балансі АТЗТ „ВКП „Кумір” значиться основних засобів по первісної вартості на суму 30,6 тис. грн. Основні засоби обліковуються по первісної вартості на рахунку 10 „Основні засоби”. Аналітичний облік основних засобів ведеться по об'єктах та групах згідно з П(С)Бо 7 „Основні засоби”. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. На кінець звітного року накопичена амортизація основних засобів, що складає 1,2 тис. грн.

Запасів на балансі станом на 31.12.2006 року не значиться. Станом на 31.12. 2006 року на балансі підприємства значиться дебіторська заборгованість на товари, роботи, послуги на суму 25,5 тис. грн. По розрахунках з бюджетом заборгованість складає 1,8 тис. грн. У звітному році товариство не створювало резерв сумнівних боргів. Дебіторська заборгованість є реальною і відображена в балансі по фактичній собівартості.

2.4 Аналіз розподілу та використання прибутку підприємства

Використання прибутку на підприємстві таке ж важливе, як і його накопичення. Використання грошових коштів відбувається згідно з чинним законодавством України.

Головним у підприємницькій діяльності любого суб'єкта господарювання є те, що одержаний прибуток після сплати всіх податків, залишається в розпорядженні підприємства та використовується згідно чинного законодавства самостійно.

Управління грошовими коштами підприємства є одним з важливих напрямків, оскільки одержані прибутки є не тільки стимулом для працівників, але і стимулом для розвитку підприємства.

Кожен з етапів відіграє важливу роль, оскільки гроші для підприємства - це закуплені товари, заробітна плата працівників, платоспроможність, уникнення кризи та банкрутства.

Прибуток підприємство розподіляє самостійно.

Прибуток є джерелом фінансування різних по економічному змісту потреб. При її розподілі перетинаються інтереси як суспільства в цілому в особі держави, так і підприємницькі інтереси засновників підприємства і інтереси окремих працівників.

При розподілі прибутку виходять з наступних принципів:

- першочергове виконання зобов'язань перед бюджетом;

- прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, розподіляється на накопичення і споживання.

В процесі розподілу чистого прибутку підприємство має право самостійно визначити спосіб розподілу чистого прибутку.

За даними звіту про фінансові результати за 2006 рік, дохід від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) склав 35,7 тис. грн. Підприємство не є платником ПДВ, тому валовий доход від реалізації складає таку ж суму - 35,7 тис. грн. Інших доходів підприємство у звітному році не мало. За результатами фінансової діяльності у 2006 році підприємство має чистий прибуток у сумі 0,2 тис. грн.

За даними звіту про фінансові результати за 2007 рік, дохід від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) склав 41,9 тис. грн. Підприємство не є платником ПДВ, тому валовий доход від реалізації складає таку ж суму - 41,9 тис. грн. Інших доходів підприємство у звітному році не мало. За результатами фінансової діяльності у 2006 році підприємство має чистий прибуток у сумі 1,0 тис. грн.

Можна почати підвищення прибутку підприємства, однак сума росту досить мала, тому слід надати такі рекомендації.

Ознайомившись з документацією підприємства можна зробити наступні висновки:

Підприємству слід нарощувати темпи розвитку.

Розробляти перспективні плани, враховуючи непередбачувані зміни та швидко на них реагувати.

Плани розподілу прибутку повинні бути реальними і добре прорахованими.

Потрібно зважувати всі “за” і “проти” при прийнятті певних рішень.

Досліджувати економічні зміни в державі та слідкувати за прийняттям законів, їх змін та доповнень.

2.5 База оподаткування підприємства за загальною схемою

Ефективність податкової політики досягається дотриманням наступних принципів:

1. Суворе дотримання діючого законодавства по оподаткуванню.

2. Доцільність застосування на підприємствах малого бізнесу спрощених систем оподаткування.

3. Управління виробничим процесом у залежності від зміни діючої системи оподаткування.

4. Вплив на елементи бази оподаткування в залежності від групи податків, зборів та платежів.

Таким чином, система оптимізації податків належним чином сприяє підвищенню економічної ефективності підприємств, що прямо пропорційно впливає на зміцнення економіки країни.

Сектор малого підприємництва в Україні ще не відіграє тієї ролі в національній економіці, як в економічно розвинених країнах, а економічні реформи, які проводяться в Україні щодо розвитку малого бізнесу, мають ряд хиб, зокрема:

- державою встановлений високий рівень фіскального стягнення податків із доходів малих підприємств, у результаті чого зникають стимули до збільшення обсягу виробництва, різко обмежується платоспроможній попит малих підприємств;

- спроба уряду забезпечити перехід до ринку адміністративними методами, тобто зверху;

- відсутність цілеспрямованої державної політики щодо підтримки малого бізнесу;

- практично відсутні джерела формування первісного капіталу для створення масових малих підприємств.

З одного боку, держава здійснює фінансову підтримку малих підприємств за рахунок бюджетних коштів, із другого -- робить жорсткішою систему оподаткування в цілому, що зменшує власні засоби розвитку тих же малих підприємств. Така суперечливість державної політики викликає протидію малих підприємств. Скажімо, в інтересах мінімізації оподаткування вони прагнуть занизити показники прибутку у звітних документах. Це обмежує можливості залучення зовнішніх джерел капіталу, оскільки, за офіційними даними, проекти, подані банкам та іншим інвесторам для фінансування, свідомо неокупні.

Оподаткування суб'єктів малого підприємництва можна порівняти з нормативним шлюзом, завдяки якому вони мають змогу розвиватися і крок за кроком виходити у відкрите бізнес-середовище. Безумовно, це особливий тип податкового регулювання, що має виразні стимулюючі функції. Саме в цьому його соціально-економічна роль.

Тож виносити вирок спрощеній системі оподаткування, декларуючи водночас політику інтеграції в Європу, все одно що самогубно пливти проти течії, яка несе вперед і країни з ринковою економіки, і держави, що успішно будують ринкові відносини.

В законодавчих системах багатьох країн малі підприємства тією чи іншою мірою користуються певною державною підтримкою. В одних країнах перехідного типу така підтримка виражена в формі спрощеної системи оподаткування - Україна, Росія, Естонія, Болгарія. В інших державах вона закладена в рамки загальної системи оподаткування, але також передбачає певні податкові пільги для суб'єктів малого підприємництва.

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку суттєво зменшує податкові навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності -- юридичних осіб i сприяє їх виходу з тіньової економіки 12,6.

Розглянемо окремі питання, які виникають у суб'єктів підприємницької діяльності при переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Сектор малого підприємництва в Україні ще не відіграє тієї ролі в національній економіці, як в економічно розвинених країнах, а економічні реформи, які проводяться в Україні щодо розвитку малого бізнесу, мають ряд хиб, зокрема:

- державою встановлений високий рівень фіскального стягнення податків із доходів малих підприємств, у результаті чого зникають стимули до збільшення обсягу виробництва, різко обмежується платоспроможній попит малих підприємств;

- спроба уряду забезпечити перехід до ринку адміністративними методами, тобто зверху;

- відсутність цілеспрямованої державної політики щодо підтримки малого бізнесу;

- практично відсутні джерела формування первісного капіталу для створення масових малих підприємств.

АТЗТ „ВКП „Кумір” є платником податку за загальною схемою оподаткування.

Згідно з Деклараціями з податку на прибуток підприємства за 2006 та 2007 звітні періоди, можна проаналізувати систему оподаткування підприємства (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Оподаткування ВКП „Кумір” за 2006 -2007 рр.

Показники	Код рядка	Сума 2006 р.	Сума 2007 р.
Валовий дохід від усіх видів діяльності, у тому числі	01	35,7	41,9
Об'єкт оподаткування	08	08	3,6
Прибуток, що підлягає оподаткуванню, у тому числі: За базовою ставкою	11 11.1	0,8 0,8	3,6 3,6
Нарахована сума податку, у тому числі: За базовою ставкою	12 12.1	0,2 0,2	0,9 0,9
Податкове зобов'язання звітного періоду	14	0,2	0,9
Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року	15	-	0,7
Сума податку до сплати	17	0,2	0,2

Таблиця 2.7- Розрахунок доцільності переходу на єдиний податок

Показник	Числові приклади, 5
Виручка	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Середня націнка до вартості товарів	40,0	40,0	40,0	40,0	35,0	35,0	35,0	35,0
Рентабельність(відношення прибутку до витрат)	5,0	10,0	20,0	30,0	50,0	10,0	20,0	30,0
Витрати	27,2	26,0	23,8	22,0	24,7	23,5	21,6	19,9
Зарплата	18,1	17,1	15,5	13,9	18,0	17,1	15,7	14,4
Відрахування	6,8	6,4	5,8	5,2	6,7	6,4	5,9	5,4
Прибуток	1,4	2,6	4,8	6,6	1,2	2,4	4,3	6,0
Податок на прибуток	0,4	0,8	1,4	2,0	0,4	0,7	1,3	1,8
Сума сплачуваних податків	7,2	7,2	7,2	7,2	7,2	7,2	7,2	7,2

Як висновок, можна сказати наступне: перехід на спрощену систему оподаткування знизить податковий тягар тільки для високорентабельних промислових підприємств i торговельних підприємств, що працюють із високим відсотком націнки i високим рівнем рентабельності.

Для єдиного податку за ставкою 10% аналогічний розрахунок економічної ефективності зробити неможливо. Це пов'язано з тим, що неможливо оцінити «економію» за рахунок відсутності ПДВ, тому що можливі різні варіанти. Обираючи ставку 10%, необхідно врахувати, що неплатники ПДВ не мають податкового кредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в таких випадках:

при наданні високорентабельних послуг;

при низьковитратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплату праці;

у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються в неплатників ПДВ (наприклад, на ринку).

Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужує число потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ. Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку: будівництва, придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо.

На закінчення ще раз треба зазначити: приймаючи рішення про перехід на спрощену систему, потрібно зважити всі «за» i «проти».

Потрібно сказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жодній країні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої переваги та недоліки.

Суттєвою перевагою спрощеної системи оподаткування є зменшення податкового тиску на представників малого та середнього бізнесу, але звичайно, за умов, які були розглянуті в попередніх розділах, тобто при рівні рентабельності не менше 25%. Хоча зустрічається і таке, що підприємства з меншим рівнем рентабельності реєструються на спрощену систему оподаткування. Це говорить про те, що спрощена система не повністю вирішила питання про усунення тіньової економіки малого та середнього бізнесу. Але навіть при такій постановці питання дане підприємство здійснює більші надходження в бюджет ніж при звичайній системі оподаткування. Незважаючи на те, що підприємство з меншим рівнем рентабельності і не отримує великих прибутків, воно своїм переходом на спрощену систему оподаткування страхує себе від численних перевірок, непорозумінь та штрафів, які, на жаль, так часто зустрічаються на практиці.

Висновок до розділу 2

Таким чином, за даними звіту про фінансові результати за 2007 рік, дохід від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг) склав 41,9 тис. грн. Підприємство не є платником ПДВ, тому валовий доход від реалізації складає таку ж суму - 41,9 тис. грн. Інших доходів підприємство у звітному році не мало. За результатами фінансової діяльності у 2006 році підприємство має чистий прибуток у сумі 1,0 тис. грн.

Можна почати підвищення прибутку підприємства, однак сума росту досить мала, тому слід надати такі рекомендації.

Ознайомившись з документацією підприємства можна зробити наступні висновки:

Підприємству слід нарощувати темпи розвитку.

Розробляти перспективні плани, враховуючи непередбачувані зміни та швидко на них реагувати.

Плани розподілу прибутку повинні бути реальними і добре прорахованими.

Потрібно зважувати всі “за” і “проти” при прийнятті певних рішень.

Досліджувати економічні зміни в державі та слідкувати за прийняттям законів, їх змін та доповнень.

Розділ 3. шляхи удосконалення фінансової роботи АТЗТ „ВКП „Кумір”

3.1 Пропозиції щодо покращення фінансових результатів діяльності АТЗТ „ВКП „Кумір” та розробка фінансової стратегії

Розробка стратегії управління прибутком передбачає дослідження динаміки прибутку та рентабельності, оцінку факторів, що обумовлюють їх величину, а також визначення достатності прибутку для вирішення завдань розвитку підприємства.

Аналіз прибутку базується на використанні наступних джерел інформації: форма № 2 “Звіт про фінансові результати”; форма № 1 “Баланс”.

В звязку з тим, що прибуток є функцією від доходів і витрат, для більш глибокого аналізу і виявлення додаткових резервів його росту слід дати кількісну оцінку факторам, що побічно впливають на його величину. До них відносяться: асортиментна структура і склад товарообігу за видами продажу (населенню, дрібний опт, в кредит населенню), структура товарообігу за джерелами надходження товарів (самостійні закупки, через оптові підприємства), за видами комерційних угод (за місцем знаходження контрагента, умовами транспортування, страхуванням, формами розрахунків, валютою платежу і т.д.) 31,57.

З цією метою розраховується система показників прибутковості, розглянута вище, визначаються зміни в рівні окремих показників.

Обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з другого - розрахунок можливості отримання прибуток при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімальною, нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприємства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз процентної ставки банків) і прогнозі норми прибутку на капітал (середньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини капіталу необхідно врахувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій абощо, а також впливу на його вартість інфляційних очікувань) 35,281.

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходячи із потреби підприємства в фінансуванні його розвитку, забезпечення необхідного соціального споживання, утворення фондів розвитку і фонду виплати дивідендів власникам підприємства, створення фінансових резервів, а також виплати податкових і інших обовязкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибуток визначає умови для самофінансування підприємства.

На основі аналізу резерву збільшення прибутку і рентабельності підприємства, проведеного в попередньому пункті даного розділу, тут ми може зробити висновки про те, що на даному підприємстві існують наступні резерви збільшення прибутку:

- збільшення об'єму реалізації продукції;

- зниження собівартості продукції.

Також нам представляється необхідним зробити ряд пропозицій по поліпшенню фінансових результатів АТЗТ „ВКП „Кумір”, які можливо застосувати як в короткостроковому і середньостроковому, так і в довгостроковому періоді:

- розглянути і усунути причини виникнення перевитрати фінансових ресурсів на управлінські і комерційні витрати;

- удосконалити управління підприємством, а саме:

- підвищити у складі реалізації питомої ваги дрібнооптової продукції;

- здійснювати своєчасне зниження ціни виробів, що втратили первинну якість;

- здійснювати ефективну цінову політику, диференційовану по відношенню до окремих категорій покупців;

- удосконалювати рекламну діяльність, підвищувати ефективність окремих рекламних заходів;

- підвищення кваліфікації працівників, що супроводжується зростанням продуктивності праці;

- розробити і ввести ефективну систему матеріального стимулювання персоналу, тісно пов'язану з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів;

- розробити і здійснити заходи, направлені на поліпшення матеріального клімату в колективі, що зрештою відобразитися на підвищенні продуктивності праці;

- здійснювати постійний контроль за умовами зберігання і транспортування продукції.

Загальна стратегія розвитку підприємства пов'язана з діяльністю підприємства в цілому, використання матеріально-технічної бази та виконання його головної цілі - отримання прибутку за рахунок максимального задоволення потреб споживачів.

Стратегія підприємства повинна бути розроблена так, щоб плани були надто гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснювати модифікацію та переорієнтацію.

Діяльність підприємства на ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних завдань, які забезпечать ефективну роботу, прибутковість, виживання та конкурентоспроможність на ринку.

В умовах ринкового господарювання ВКП „Кумір” повинно розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу перспективу, а також дивитися і в майбутнє для того, щоб виконувати свою головну місію. Керівництво підприємства вважає, що правильно вибрана стратегія діяльності - це запорука успіху в майбутньому. Приймаючи обґрунтовані та систематизовані планові рішення, знаючи зовнішнє середовище, яке може вплинути на діяльність підприємства, підприємство зменшує ризик в конкуренції на ринку.

В системі управління підприємством основна увага приділяється прибутку і для того, щоб управляти ним, треба визначити взаємозв'язок обсягу продажу, витрат, та прибутку.

Тому так важливо вибирати правильну та обґрунтовану стратегію та тактику для виконання своїх завдань. Планування дає можливість створити єдність загальної цілі всередині підприємства.

Стратегічне планування на сьогоднішньому ринковому етапі господарювання - стає правилом, а не винятком.

Виходячи з місії підприємства “ Кумір” можна визначити такі цілі його діяльності:

Головна ціль - збільшення об'єму прибутку.

Практика країн з розвиненою економікою показує, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється співставленням результатів з витратами.

2. Специфічні цілі - відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства :

життєво-необхідна ціль підприємства - це отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства

перспективна ціль -це досягнення максимально можливого прибутку

поточна ціль - це отримання необхідного прибутку для забезпечення задовільного фінансового стану підприємства

ціль торгівлі - це збільшення обсягів продажу, ефективна асортиментна політика

ціль комерційної діяльності - це збільшення обсягів реалізації за рахунок ефективних постачальницьких зв'язків, стабілізація цін, зменшення витрат обігу.

соціальна ціль - це створення умов праці, що сприяють високопродуктивній праці, забезпечують соціальний розвиток колективу, створюють ефективну оплату праці

інноваційна ціль - це запровадження нових передових технологій, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання

Величина прибутку, як цільової функції діяльності підприємства залежить від обраної стратегії. При прогнозування величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення 46,307.

Розробка стратегії управління прибутком передбачає дев'ять етапів:

визначається цільова сума прибутку підприємства, величина якого залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства на майбутнє та їх вирішення.

розробляється стратегія товарообігу, який реально відповідає попиту населення на товар

розробляється асортиментна політика підприємства, яка повинна відповідати товарно-груповій структурі

відбувається обґрунтування цінової політики, тобто визначається оптимальна ціна товару, при якій досягається максимальний прибуток

здійснюється формування ресурсної політики, тобто залучення товарів для реалізації, які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності з найменшими затратами

вирішення завдань пов'язаних з управлінням валовими доходами

вирішення завдань, які пов'язані з валовими витратами, які повинні бути мінімальними

можливий обсяг отриманого прибутку порівнюють з його цільовим розміром - якщо можливий прибуток більший або рівний цільовому, то дана стратегія приймається до виконання

дев'ятий етап - це контроль за ходом реалізації плану.

3.2 Резерви збільшення прибутку і рентабельності підприємства

В даному розділі нашого дослідження ми розглянемо резерви збільшення суми прибутку АТЗТ „ВКП "Кумір".

Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості її збільшення за рахунок зростання об'єму реалізації продукції, зменшення витрат, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції. Резерви виявляються на стадії планування і в процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації і реалізації. Виділяють три етапи цієї роботи: аналітичний, організаційний і функціональний.

На першому етапі виділяють і кількісно оцінюють резерви; на другому розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, що забезпечують використовування виявлених резервів; на третьому етапі практично реалізують заходи і ведуть контроль за їх виконанням.

При підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок можливого зростання об'єму реалізації використовуються результати аналізу реалізації продукції.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності торгівельної діяльності є збільшення суми прибутку від реалізації продукції, зниження собівартості товарної продукції.

Одним з важливих напрямів діяльності АТЗТ „ВКП”Кумір” є пошук шляхів покращення фінансового стану підприємства.

Поліпшення можливо тільки за допомогою таких заходів.

По-перше, підприємство „Кумір” на даний час здає в оренду приміщення кафе, однак ми пропонуємо організувати власний ресторанний бізнес, що буде сприяти підвищенню прибутку.

По-друге, пропонуємо підвищити вартість оренди інших об'єктів.

По-третє, збільшити кількість кіосків, що здаються в оренду.

По-п'яте, запровадити новітні інформативні технології з обліком.

Отже, розрахуємо ефективність заняття власним ресторанним бізнесом.

Загальний випуск продукції підприємств ресторанного господарства визначається виробничою програмою та передбачає випуск перших, других, третіх страв, холодних закусок і гарячих напоїв; борошняних, кондитерських, кулінарних виробів, бутербродів і напівфабрикатів. Ця продукція називається продукцією власного виробництва.

Продукція власного виробництва є найбільш важливою складовою виробничо-торговельної діяльності підприємств ресторанного господарства. Частка продукції власного виробництва складає близько 2/3 загального обсягу товарообігу, в той же час, вона істотно диференціюється в залежності від типу підприємств ресторанного господарства. Так, у ресторанах частка власної продукції складає 45-60%, у кафе 70-75%, а в їдальнях доходить до 90%.

Уся власна продукція в залежності від місця в раціоні харчування та ступеню готовності поділяється на дві групи: основну чи обідню та іншу продукцію.

Основна (обідня) продукція являє собою основну частину (75-80%) продукції власного виробництва. Показником обсягу виробництва цього виду продукції є страва. Стравою називають порцію обідньої продукції, що реалізується споживачам безпосередньо на підприємствах ресторанного господарства чи у порядку відпуску для споживання в домашніх умовах. У залежності від призначення страви поділяються на холодні та гарячі закуски, перші, другі, треті страви та гарячі напої.

Інша продукція власного виробництва -- це різні борошняні, кондитерські, кулінарні вироби, бутерброди та напівфабрикати.

Виробнича програма являє собою план випуску продукції в натуральному вираженні: обідня продукція -- у стравах, інша продукція власного виробництва -- в одиницях, властивих тому чи іншому виду виробів (шту ки, кг та ін.).

Асортимент продукції власного виробництва доповнюється продуктами харчування, що закуповуються в різних галузях харчової промисловості, торгівлі та на ринках -- купівельними товарами. До них належать-хліб і хлібобулочні вироби; фрукти, виноград, цитрусові та баштанні; цукерки; соки; консерви у банках; морозиво промислового виробництва; пиво, алкогольні та безалкогольні напої; тютюнові вироби та інші подібні товари. При цьому, якщо консервовані та інші продукти входять до складу страв, а хліб враховується в обідній продукції, бутербродах, то ці вироби відносяться до продукції власного виробництва.

Реалізація продукції власного виробництва, а також купівельних товарів безпосередньо споживачам через обідній зал, буфети, магазини кулінарії являє собою роздрібний товарообіг ресторанного господарства. До роздрібного обігу ресторанного господарства відноситься реалізація продукції та купівельних товарів не тільки за готівку, але й за перечисленням, талонами, абонементами та ін., що досить характерно для організованого туризму.

Крім реалізації продукції безпосередньо населенню, туристам, підприємства ресторанного господарства продають напівфабрикати, кондитерські та випічні вироби іншим підприємствам ресторанного господарства або через роздрібну торгівельну мережу. Оскільки в даному випадку відпуск продукції не означає її безпосереднього споживання населенням або туристами і рух її продовжується, цей вид реалізації за своїм економічним характером належить до оптового обігу ресторанного господарства. Перехід цієї продукції до сфери споживання відбувається тільки після доопрацювання та реалізації чи перепродажу.

Продаж напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських і борошняних виробів підприємствам, що входять до складу даного об'єднання, називається внутрішньо системним обігом. Він характеризує обсяг кооперативний поставок між підприємствами даного об'єднання ресторанного господарства. Оскільки у процесі внутрішньосистемного обігу відбувається переміщення продукції в рамках об'єднання (тресту), для визначення загального товарообігу в об'єднанні (тресті) в цілому ця сума має бути виключеною, щоб не було подвійного рахунку.

Товарообіг -- основний розділ бізнес-плану підприємств та об'єднань (трестів) ресторанного господарства. Всі інші показники виробничо-господарської діяльності (валовий доход, витрати виробництва й обігу, прибуток та ін.) перебувають у прямій залежності від показників цього основ-чого розділу бізнес-плану.

План товарообігу ресторанного господарства включає наступні показники: обсяг реалізації (в тому числі, продукції власного виробництва), товарні запаси та надходження продуктів і сировини. Всі ці показники перебувають у тісному взаємозв'язку.

Глибокий аналіз товарообігу є не тільки базою для розрахунку обсягу товарообігу на майбутній рік, але й усіх розділів бізнес-плану.

На ступінь виконання плану товарообігу впливають різні чинники. Одні з них залежать від діяльності підприємств ресторанного господарстві організація завезення товарів і сировини , продуктивність праці, якість обслуговування споживачів, ефективність використання основних виробнчих фондів тощо.

Вивчення динаміки товарообігу дозволяє виявити тенденції його розвитку на даному підприємстві, співставити їх з іншими підприємствами міста, області, із загальними тенденціями зміни товарообігу в країні.

У процесі аналізу динаміки товарообігу визначаються базисні та ланцюгові темпи зростання (зниження), обсяг збільшення товарообігу за відповідний період, абсолютна величина одного відсотку приросту в грошової вираженні.

Поряд з вивченням динаміки обсягу товарообігу за роками аналізується динаміка товарообігу впродовж усього року. Для цього доцільно застосувати графічний метод, побудувати сезонну хвилю, що досить важливе для підприємств ресторанного господарства, що обслуговують туристів.

Аналізуючи товарообіг за рік, необхідно знаходити резерви для його збільшення у майбутньому році. Ці резерви можна виявити вивчаючи рівномірність розподілу товарообігу за кварталами та місяцями. Для характеристики рівномірності виконання плану товарообігу необхідно визначити коефіцієнт ритмічності, рівномірності, варіації.

Коефіцієнти варіації та рівномірності можна визначити за допомогою наступних формул:

= (х-х)2 ; V = * 100 ; Крівн = 100 - V

n x

де -- середньоквадратичне відхилення;

х -- відсоток виконання плану за кожний місяць;

х -- середній відсоток-виконання плану товарообігу за рік;

n -- кількість місяців;

V -- коефіцієнт варіації (нерівномірність);

Крівн - коефіцент рівномірності.

Аналіз товарообігу здійснюється не тільки в діючих, але й у порівняльних цінах. Для перерахунку товарообігу в порівняльні ціни необхідно фактичний його обсяг з моменту зміни цін розділити на середній індекс цін. Таке корегування особливо важливе сьогодні, в період нестабільної економіки, інфляції, постійного зростання цін.

Таблиця 3.1 - Аналіз показників товарного балансу підприємства за загальним обсягом (тис. грн.)

Показники	План	Очікуваний факт	Відхилення	Вплив на динаміку товарообігу
1.Запаси сировини та товарів на початок року	6,90	4,20	-2,70	-2,70
2.Надходження сировини та товару, в т.ч.	155, 73	187,50	+26,77	+26,77
вітчизняного промислового виробництва	62,30	82.50	+20,20	+20,20
імпорт	38,90	45,60	+6,70	+6,70
від підсобних господарств	11,50	15,80	+4,30	+4,30
колгоспів, ринків	28,00	30,00	+2,00	+2,00
інші надходження	11,33	6,80	-4,53	-4,53
зниження товарних запасів	3,70	1,80	-1,90	-1,90
3. Природне зменшення	0,73	0,90	+0,17	-0,17
4. Запаси товарів і сировини на кінець року	5,80	6,30	+0,50	-0,50
Обсяг товарообігу	156,10	179,50	+23,40	+23,40**

** Для визначення ступеню впливу вищевказаних факторів на зміну обсягу товарообміну слід застосовувати формулу товарного балансу:

3н + П = Р + Е + 3к, звідси товарообіг дорівнюватиме:

Р=3Н+П-Е-3К і відповідно

Р (+23,40) = - 2,70 +26,77 - 0,17 - 0,50

Істотно впливає на зміну обсягу товарообігу величина товарних запасі і швидкість їх обігу.

Для розрахунку впливу на обсяг товарообігу зміни товарних запасів шаидкості їх обігу використаємо дані таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Дані про товарообіг і середні товарні запаси (тис. грн.)

План	Очікуваний факт	Середньорічні товарні запаси згідно з нормативом	Фактичні товарні запаси на
			1.01.	1.04	1.07	1.10	1.01.
156,10	179,50	5,80	4,20	5,40	6,15	5.10	6,30

Фактичні середньорічні запаси розраховуються за середньохронологічною:

Де:

З - величина середніх запасів на рік, що плануються;

З1, З2, З3, З4 - запаси на конкретні дати;

n- кількість періодів.

Використовуючи дані таблиці, можна визначити фактичні середні запаси:

Важливим чинником збільшення обсягу товарообігу та випуску продукції власного виробництва є зростання продуктивності праці.

На підприємствах ресторанного господарства підвищення продуктивності праці можна досягти шляхом впровадження високопродуктивної сучасної техніки та передової технології, наукової організації виробництва та праці, вдосконалення форм обслуговування споживачів, підвищення кваліфікації працівників ресторанного господарства та ін. Вплив цих факторів призводить до скорочення затрат праці на одиницю продукції та кращого виконання робочого часу, в результаті чого зростає випуск продукції власного виробництва та реалізації купівельних товарів.

Значні резерви зростання продуктивності праці та обсягу товарообігу приховані в покращенні використання основних фондів підприємств ресторанного господарства. У процесі їх аналізу особливу увагу потрібно звертати на такі показники як середньорічна вартість активної частини основних фондів, фондовіддача на 1 тис. грн. основних фондів (у тому числі фондовіддача їх активної частини). Це дозволить дійти висновку про ефективність використання основних фондів, визначити шляхи удосконалення їх структури, реконструкції та модернізації.

Аналіз виробничої програми випуску продукції власного виробництва буде неповним, якщо не розглянути її внутрішньогрупового асортименту. Наприклад, у процесі аналізу других страв визначається частка м'ясних, рибних, овочевих, круп'яних, молочних та інших у загальному їх випуску, На цьому етапі аналізу необхідно встановити як дотримується асортиментна структура й чи дозволяє вона забезпечити збалансованість раціону харчування споживачам.

Велике значення має систематичний аналіз виконання плану випуску напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських і борошняних виробів. Це дозволяє своєчасно приводити в дію внутрішньовиробничі резерви зростання продуктивності праці та випуску напівфабрикатів, що сприятиме збільшенню випуску власної продукції та обсягу товарообігу.

Завершальним етапом аналізу є розробка комплексу заходів, спрямованих на подальший розвиток і покращення обслуговування на підприємствах ресторанного господарства. Одним з таких заходів є переведення кафе, ресторанів на комплексне постачання напівфабрикатами. Це створює необхідні умови для поглиблення процесів спеціалізації та кооперації, запровадження комплексної механізації й автоматизації найбільш трудомістких процесів первинної обробки сировини. В результаті раціональніше використовуються площі та устаткування, підвищується продуктивність праці, збільшується випуск продукції, покращується її якість.

Після аналізу плану випуску власної продукції та товарообігу приступають до планування виробничої програми та товарообігу.

Планування виробничої програми проводиться роздільно: основної (обідньої) продукції та іншої власної продукції.