Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організаційно - економічна характеристика печатного комунального засобу масової інформації

2. Аналіз фінансово - господарської діяльності печатного комунального засобу масової інформації

3. Прогнозування фінансового стану печатного комунального засобу масової інформації

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність обраної теми зумовлена її спрямованістю на вивчення преси. В умовах подальшого розвитку ринкових відносин в Україні важливого значення для успішної діяльності редакції газети набуває аналіз господарської діяльності та фінансового стану.

Для управління організацією роботи потрібно мати не тільки повну і правдиву інформацію про результати господарської діяльності, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються в економіці підприємства. Осмислене розуміння інформацій досягається за допомогою економічного аналізу. Він є зв'язком між обліком і ухваленням управлінських рішень. В процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку, проводиться порівняння досягнутих результатів діяльності з даними за минулі відрізки часу, з показниками інших підприємств і середньо галузевими; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи. За даними аналізу розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.

Як функція управління аналізу господарської діяльності і фінансового стану сприяє виявленню і врахуванню додаткових резервів виробництва та контролю за витратами, виявленню і упровадженню передового досвіду, науковій організації праці, попередженню зайвих витрат та інше.

Оцінка фінансового стану редакції є основою для управління фінансами підприємства. Метою оцінки фінансового стану є не стільки те, щоб встановити й оцінити рівень фінансового стану підприємства, а й те, щоб розробити обґрунтовані рішення фінансової стратегії на майбутнє.

Метою звіту з практики є визначення шляхів поліпшення фінансового стану редакції газети «Ясинуватська Нива».

Задачі звіту з практики:

дати організаційно-економічну характеристику редакції газети «Ясинуватська Нива»;

проаналізувати показники фінансового стану;

зробити аналіз виявлених недоліків, та поставити завдання щодо їх усунення;

Інформаційною базою аналізу виступає фінансова звітність підприємства за 2006- 2008 рр.

Метою написання цієї роботи є повне вивчення усіх важливих моментів які треба враховувати під час аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства, з урахуванням сучасних вимог розвитку.

Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності редакції газети «Ясинуватська Нива» і її фінансового стану дозволяє визначити найважливіші напрямки підвищення ефективності використання фінансових ресурсів і шляхи їхньої реалізації.

Розроблені рекомендації щодо раціонального використання фінансових ресурсів редакції газети «Ясинуватська Нива» і збільшення їхнього обсягу в умовах формування ринкових відносин, а також щодо покращення і зміцнення платоспроможності і фінансової стійкості підприємства.

1. Організаційно-економічна характеристика редакції газети «Ясинуватська Нива»

За ініціацією заступника голови державної адміністрації Красехи В.І. була зареєстрована 27 травня 2002 року редакція газети «Ясинуватська Нива».

Для забезпечення діяльності редакції був створений статутний фонд у розмірі 8000 гривень.

Головною метою діяльності Редакції є сбір та создання,редагування, підготовка інформації до друку видання печатних засобів масової інформації з метою її розповсюдження серед читачів газети «Ясинуватська Нива». Редакція газети була створена з метою освітлення діяльності Ясинуватського району та міста. Періодичне видання відзначається багатосторонністю відтворення явищ і значним інформаційним насиченням. Так, воно концентрує до 70% усієї опублікованої інформації. Газета розповсюджує інформацію про політичне, економічне, соціальне та духовне життя району, області та країни.

Одним із постійних джерел коштів, необхідних для діяльності редакції, є сама газета. Кошти, що надходять від її продажу - у результаті передплати і роздрібного розповсюдження, - одразу, включаючись в обіг, спрямовуються на оплату на оплату безперервного випуску видання. Проте в умовах економічної і фінансової кризи в нашій країні, інфляції і зростання цін цих коштів вистачає лише для покриття невеликої частки редакційних і видавничих витрат. Доводиться шукати додаткові джерела коштів. Для газети одним із джерел капіталів, за допомогою яких вона зберігає своє існування, є державна дотація[5]. Надають дотації своєму періодичному виданню і засновники із власного фінансового фонду. Компенсувати збитки, звести без дефіциту баланс газети, реалізувати видавничі та комерційні проекти, які обіцяють прибуток, редакції дає можливість фінансова підтримка спонсора. Нерідко в пошуках необхідних капіталів редакція прагне одержати кредити. Щоб бути самостійною і незалежною ні від кого, редакційному колективі доводиться сьогодні, в умовах становлення ринкових відносин, розраховувати здебільшого тільки на власні сили, на ініціативу й творчість журналістів. Вони намагаються самі за рахунок підприємницької діяльності зробити додаткові кошти на видання друкованих засобів масової інформації і доплату Ії працівникам. Редакція додаткові кошти на існування одержує за рахунок активної рекламної діяльності, публікації оголошень та продажу шпальт номера. Важливим напрямом комерційної діяльності редакційних колективів газет і журналів є додаткова видавнича діяльність, надання послуг місцевому населенню.

Журналісти, редакційні менеджери, вчаться господарювати ощадливо, змінюючи структуру редакції, функції співробітників, скорочуючи виробничі витрати.

Стаття видавничих витрат - це оплата, розповсюдження газети та витрати на її транспортування. Ці витрати прагнуть скоротити, вибираючи той варіант, який забезпечує вчасність та точність доставки газети читачеві.

Редакція прагне скорочувати й інші статті, орендну плату та страховку, також амортизаційні відрахування за майно, транспортні, представницькі та поштові витрати; оплату відряджень, телефонів, телефаксів, інших технічних засобів зв'язку тощо.

Намагаючись видавати газети і доставляти Ії до читачів з мінімальними витратами коштів, редакційний колектив одночасно дбає про те, щоб отримувати від їх реалізації якомога більший доход. Для цього необхідно оволодіти маркетингом як мистецтвом просування журналістської інформації до масової аудиторії з метою задоволення Ії потреб і одержання засобом масової інформації максимально можливого доходу [5]. Величина доходу залежить від тиражу періодичного видання та ціни його номера. Ринок змушує редакцію вести продуману тиражну і цінову політику, визначити оптимальний тираж видання та ціни його номера, найбільш вигідне співвідношення передплати і роздрібу. Наведемо дані, що характеризують основну діяльність роботи редакції (табл. 1.1)

Таблиця 1.Основні показники, що характеризують діяльність роботи редакції газети «Ясинуватська Нива».

Назва видання	Періодичність виходу на тиждень	Вартість видання з доставкою
		2006 рік	2007 рік	2008 рік
«Ясинуватська Нива»	1 раз	2,15	2,58	2,95

Невигідним для редакції є і тираж, що перевищує оптимальний рівень. Чим він більший, тим більше паперу доводиться закуповувати, оплачувати також його складування і зберігання. І тим швидше зростає оплата друкарських робіт і особливо розповсюдження. Редакція зазнає великих збитків повернення нереалізованої частини тиражу. Регулювання ціни номера - головний напрям політики редакції. Мета цього регулювання - визначення оптимальної ціни номера. Вона не відлякує покупця, є для нього прийнятною і забезпечує найбільший дохід від реалізації тиражу.

Фінансові результати від виробництва та реалізації тиражу.

Якщо витрати редакції перевищують її доходи, в цьому випадку виникає збиток. Щоб уникнути цього, необхідно використовувати всі розглянуті вище можливості зменшення витрат редакції і зростання їх грошових надходжень. Джерела покриття збитку: фінансова підтримка спонсора, фонд виживання друкованого періодичного видання, дотація газеті з фінансового фонду засновника і видавця, отримання банківського кредиту [12].

Прибуток редакції - це кошти, що залишаються після вирахування витрат із суми їх доходів. Після виплати податку на прибуток одержують залишковий або чистий прибуток. Частину його редакція перераховує засновнику газети, видавництву та розповсюджувачу, що її обслуговують, відповідно до угод, укладених з ними. Решта прибутку направляється на забезпечення існування газети і посилення соціальної захищеності її співробітників. Більша його частина вкладається в зміцнення матеріально-технічної бази редакції. Прибуток, що залишився направляється на поліпшення соціального стану працівників редакції - підвищення Ії зарплати, збільшення гонорару, відпочинок, лікування.

Структура фінансової служби підприємства.

Основною економічними відділами фінансової структури на підприємстві, які займаються в основному фінансовими питаннями, є група бухгалтерського обліку.

Структура фінансової служби редакції представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Структура фінансової служби редакції газети «Ясинуватська Нива»

Бухгалтерія організована для здійснення і забезпечення обліку господарської фінансової діяльності редакції і контролю за економним використовуванням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження власності підприємства[12].

В своїй діяльності бухгалтерія повинна ураховувати і формувати звітні дані виробничо-господарської діяльності, здійснювати систематичний контроль за касовою і розрахунково-платіжною дисципліною, аналізувати показники квартальних і річних звітів, розробляти заходи щодо поліпшення використовування засобів, забезпечувати і розробляти заходи щодо заощадження грошових коштів і матеріальних цінностей.

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Аналіз даних, відбитих у фінансовій звітності, дозволяє нам усвідомити поточний фінансовий стан підприємства, оцінити співвідношення між заборгованістю підприємства і його активами, визначити структуру активів, достатність величини матеріально-виробничих запасів, величину дебіторської заборгованості і т.д. Варто знати, щоб при проведенні аналізу фінансового стану підприємства застосовуються такі методи, як: аналіз за допомогою коефіцієнтів, аналіз на підставі порівняння результатів минулих років, аналіз на підставі даних галузевих показників. [6] Фінансовий стан підприємства в короткостроковий період оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного і повного добутку розрахунків по короткострокових зобов'язаннях з контрагентами.

Для аналізу фінансового стану Редакції газети «Ясинуватська Нива» були використані наступні оцінки:

1) вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства;

2) аналіз ліквідності балансу;

3) аналіз фінансової стійкості;

4) оцінка ділової активності;

5) оцінка рентабельності;

6) аналіз прибутку;

7) характеристика майнового стану на основі аналізу активу балансу;

8) аналіз беззбитковості.

Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів

У процесі вертикального, або структурного аналізу активів визначається питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем доходності, а також склад та структура кожного виду активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел фінансування підприємства. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки якості складу активів та її оптимізації.

Горизонтальний, або трендовий аналіз дає змогу вивчити динаміку активів у цілому й окремих їх видів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренду.

Вертикальний та горизонтальний аналіз під час загального вивчення активів зазвичай здійснюється одночасно.

З метою виявлення ролі кожного виду активів та тенденцій, що складаються під час їх формування, необхідно проаналізувати динаміку, склад і структуру дохідних і не дохідних активів

Таблиця 1.1.Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства станом на 01.01. 2007 року

Стаття	На початок року	На кінець року	Зміни
	Сума тис.грн.	відсоток	Сума тис.грн.	відсоток	Сума тис.грн.	відсоток
1	2	3	4	5	6	7
Оборотні активи усього	11,1	100	18,0	100	6,9	100
1.Запаси	1,4	12,62	2,6	14,44	1,2	17,39
2.Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги	0,3	2,7	0,5	2,78	0,2	2,9
1	2	3	4	5	6	7
3.Інша поточна дебіторська заборгованість			0,9	5,0	0,9	13,04
4.Грошові кошти та їх еквіваленти	9,4	84,68	14,0	77,78	4,6	66,67

Таблиця 1.2.Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства на 01.01. 2008 року

Стаття	На початок року	На кінець року	Зміни
	Сума тис.грн.	відсоток	Сума тис.грн.	відсоток	Сума тис.грн.	відсоток
1	2	3	4	5	6	7
Оборотні активи усього	18,0	100	11,7	100	-6,3	100
1.Запаси	2,6	14,44	1,6	13,67	-1,0	15,88
2.Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги	0,5	2,78	2,7	23,08	2,2	-34,92
3.Інша поточна дебіторська заборгованість	0,9	5,0	-	-	-0,9	14,28
4.Грошові кошти та їх еквіваленти	14,0	77,78	7,4	63,25	-6,6	104,76

Таблиця 1.3.Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства на 01.01.2009 року

Стаття	На початок року	На кінець року	Зміни
	Сума тис.грн.	відсоток	Сума тис.грн.	відсоток	Сума тис.грн.	відсоток
1	2	3	4	5	6	7
Оборотні активи усього	11,7	100	25,9	100	14,2	100
1.Запаси	1,6	13,67	2,1	8,11	0,5	3,52
2.Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги	2,7	23,08	3,8	14,67	1,1	7,75
3.Інша поточна дебіторська заборгованість	-	-	11,7	45,17	11,7	82,39
4.Грошові кошти та їх еквіваленти	7,4	63,25	8,3	32,05	0,9	6,34

Аналіз ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступеню їх ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих по термінах їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів[20].

Фінансовий стан підприємства в короткостроковий період оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності.

Всі активи підприємства залежно від ступеня ліквідності можна умовно розділити на наступні групи.

1. Найбільш ліквідні активи (А1) - суми після всіх статей засобів, які можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери). Дана група розраховується в такий спосіб:

Л1 = стр.220 ф.1 + стр.230 ф.1 + стр.240 ф.1 (2.1)

2. Швидко реалізуємі активи (А2) - активи, для звернення яких в грошову форму потрібний триваліший час. У цю групу можна включити готову продукцію, дебіторську заборгованість, векселі отримані, інші оборотні активи. Ця група розраховується так:

Л2 = стр.130 ф.1 + стр.140 ф.1 + стр.150 ф.1 + стр.160 ф.1 + стр.170 ф.1 + стр.180 ф.1 + стр.190 ф.1 + стр.200 ф.1 + стр.210 ф.1 (2.2)

3. Повільно реалізуємі активи (А3) - найменш ліквідні активи: запаси, дебіторська заборгованість (платежі які очікується більш ніж через 12 місяців після звітної дати), ПДВ по придбаних цінностях. Розрахунок цього показника виробляється в такий спосіб:

Л3 = стр.100 ф.1 + стр.110 ф.1 + стр.120 ф.1 + стр.250 ф.1 +

стр.270 ф.1 (2.3)

4. Важкореалізовані активи (А4) - активи, які призначені для використання в господарській діяльності впродовж тривалого періоду часу. До цієї групи входять необоротні активи:

Л4 = стр.080 ф.1 (2.4)

Пасиви балансу по ступеню зростання термінів погашення зобов'язань групуються у такий спосіб.

Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики не погашені в строк.

П1 = стр.530 ф.1 (2.5)



2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків, інші позики, які підлягають погашенню впродовж 12 місяців після звітної дати.

П2 = стр.640 ф.1 - стр.380 ф.1 - стр.480 ф.1 - стр.530 ф.1- стр.430 ф.1 (2.6)

3. Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити і інші довгострокові пасиви - статті 3-го розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

П3 = стр.480 ф.1 + стр.430 ф.1 + стр.630 ф.1 (2.7)

4. Постійні пасиви (П4) - статті 1-го розділу пасиву балансу «Власний капітал», 2-го «Забезпечення майбутніх виплат і платежів» і 5-го «Доходи майбутніх періодів» [2].

П4 = стр.380 ф.1 (2.8)



Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти показники груп по активах та по пасивах. Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються наступні нерівняня:

Л1 П1

Л2 П2

Л3 П3

Л4 П4

Для характеристики ліквідності підприємства проведемо розрахунки груп активів та пасиві (табл. 1.1, 1.2 та 1.3).

Таблиця 1.4Аналіз ліквідності балансу на 01.01.2007 року

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або недолік (-)
Найбільш ліквідні активи (Л1)	9,4	14,0	Найбільш термінові зобов'язання (П1)	9,3	13,8	0,1	0,2
Активи, що швидко реалізовуються (Л2)	0,3	1,4	Короткострокові пасиви (П2)	0	0	0,3	1,4
Активи, що поволі реалізовуються (Л3)	1,4	2,6	Довгострокові пасиви (П3)	0	0	1,4	2,6
Активи, що важко реалізовуються (Л4)	1,0	1,8	Постійні пасиви (П4)	2,8	6,0	-1,8	-4,2

Таблиця 1.5.Аналіз ліквідності балансу на 01.01.2008 року

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або недолік (-)
1	2	3	4	5	6	7	8
Найбільш ліквідні активи (Л1)	14,0	7,4	Найбільш термінові зобов'язання (П1)	13,8	0,2	0,2	7,2
Активи, що швидко реалізовуються (Л2)	1,4	2,7	Короткострокові пасиви (П2)	0	2,8	1,4	0,1
Активи, що поволі реалізовуються (Л3)	2,6	1,6	Довгострокові пасиви (П3)	0	0	2,6	1,6
Активи, що важко реалізовуються (Л4)	1,8	6,0	Постійні пасиви (П4)	6,0	14,7	-4,2	-8,7

Таблиця 1.6.Аналіз ліквідності балансу на 01.01.2009 року

Актив	На початок періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або недолік (-)
1	2	3	4	5	6	7	8
Найбільш ліквідні активи (Л1)	7,4	8,3	Найбільш термінові зобов'язання (П1)	0,2	1,3	7,2	7,0
Активи, що швидко реалізовуються (Л2)	2,7	15,5	Короткострокові пасиви (П2)	2,8	14,9	-0,1	0,6
Активи, що поволі реалізовуються (Л3)	1,6	2,1	Довгострокові пасиви (П3)	0	0	1,6	2,1
Активи, що важко реалізовуються (Л4)	6,0	7,8	Постійні пасиви (П4)	14,7	17,5	-8,7	-9,7

Результати розрахунків показують, що співвідношення груп по активах та пасивах має наступний вигляд:

На початок 2006 року - Л1>П1, Л2>П2, Л3>П3, Л4<П4,

На кінець 2006 року - Л1>П1, Л2>П2, Л3>П3, Л4<П4,

На 2007 рік - Л1>П1, Л2<П2, Л3>П3, Л4<П4,

На 2008 рік - Л1>П1, Л2>П2, Л3>П3, Л4<П4

Бачимо, що на 2007 рік спостерігається недостача повільно реалізуємих активів. У 2008 році виявився дефіцит швидко реалізуємих активів для звернення яких в грошову форму потрібний триваліший час. І вже у 2009 році з'явилася недостача як швидко реалізуємих так і повільно реалізуємих активів. Підприємству необхідно контролювати ситуацію, щоб подібні негативні явища не повторювались у майбутньому. Просліджуючи тенденцію росту за три роки можна сказати, що значно виріс надлишок активів, що повільно реалізуються для покриття довгострокових зобов'язань. У той же самий час треба відмітити, що декілька скоротився надлишок найбільш ліквідних активів. В даний момент таке положення не сприяє погіршенню фінансового стану підприємства, але, якщо тенденція буде зберігатися, у перспективі це може викликати недолік засобів для погашення термінової заборгованості.

Проведений аналіз є первинним, та більш детальним є аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів.

У вітчизняної практики, як правило використовують три коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається таким чином.

, (1.9)

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається по наступній формулі:

, (2.10)

Очевидно, що найбільш надійної є оцінка ліквідності тільки по показниках першої групи активів - коштів і поточних фінансових інвестицій. Тому в українській практиці розраховують коефіцієнт абсолютної ліквідності. Оптимальне його значення визнається на рівні 0,2-0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їхнє використання.

Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності має наступний вид:

, (2.11)

Тепер, з огляду на вищевикладене, шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань розрахуємо перші три коефіцієнта ліквідності[14]. Коефіцієнт поточної ліквідності показує в якому ступені наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Відповідно до загальноприйнятих стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинний знаходитися в межах від одиниці до двох.

Таблиця 1.7Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
	На початок року	На кінець року	Зміни	На початок року	На кінець року	Зміни	На початок року	На кінець року	Зміни
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,19	1,3	+0,11	1,3	3,8	+2,5	3,8	1,6	-2,2
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,04	1,12	+0,08	1,12	3,26	+2,14	3,26	1,47	-1,79
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	1,01	1,01	0	1,01	2,39	+1,38	2,39	0,51	-1,88

Порівняння коефіцієнта поточної ліквідності

Рис. 1.1 Коефіцієнт поточної ліквідності

Порівняння коефіцієнта швидкої ліквідності

Рис. 1.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності

Порівняння коефіцієнта абсолютної ліквідності

Рис. 1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Як видно з приведеного аналізу (табл. 2.4), коефіцієнти поточної, швидкої ліквідності та абсолютної ліквідності вище статистично розрахованого нормального рівня. При цьому в впродовж трьох років коефіцієнти ліквідності балансу підприємства не знизилися до свого нормативного значення.

З проведених розрахунків можливо побачити, що наприклад коефіцієнт поточної ліквідності (його нормативне значення від 1 до 2), в нашому випадку на кінець 2008 року він не перевищує норму і складає 1,6. Коефіцієнт швидкої ліквідності на нашому підприємстві перевищує встановлені стандарти. Це відбувається за рахунок зростаючої дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на підприємстві перевищує норму, на кінець звітного періоду він склав 0,51, це свідчить про достатню кількість коштів на ефективне їх використання.

Таким чином, ліквідність підприємства досягається за рахунок високого значення коефіцієнта поточної ліквідності, що характеризується наявністю у підприємства найбільш ліквідних оборотних активів, що свідчить про стабільний фінансовий стан і здатність підприємства вчасно погашати свої поточні зобов'язання.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана, перш за все, з фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та дебіторів[24].

Тому наступний крок в аналізі фінансового стану підприємства - це аналіз фінансової стійкості підприємства, що характеризується співвідношенням джерел фінансування. Аналіз динаміки джерел фінансування проводиться за допомогою наступних коефіцієнтів:

коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позиції структури джерел фінансових ресурсів;

коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позиції витрат, зв'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих засобів.

Серед коефіцієнтів капіталізації найбільш істотними є наступні.

Коефіцієнт фінансової автономії, що характеризує частку власних коштів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості здійснюється по формулі:

, (2.12)

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується по формулі:

 (2.13)

Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства, а, отже, і утрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.

Наступний коефіцієнт, що буде використаний, служить для визначення капіталізації підприємства що аналізується - коефіцієнт фінансового ризику. По своєму економічному значенню він поєднує в собі два попередніх коефіцієнти і показує співвідношення залучених і власних коштів. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

(2.14)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинний бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Формула розрахунку цього коефіцієнта має наступний вид:

(2.15)

Тепер перейдемо до розгляду коефіцієнтів покриття. Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів і інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами.

(2.16)

На прикладі редакції коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень за всі періоди дорівнює нулю.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел є коефіцієнтами структури довгострокових джерел фінансування. Ці два взаємозалежних коефіцієнти показують, яким буде фінансовий стан підприємства в майбутньому, тобто, чи зміниться залежність підприємства від зовнішніх інвесторів чи ні.

(2.17)

(2.18)

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел дорівнюють нулю.

Аналіз отриманих показників (табл. 1.5) свідчить про стабільну фінансову автономність підприємства.

Таблиця 1.8.Розрахунок коефіцієнтів капіталізації і покриття

Показник	2006 рік	Зміни	2007 рік	Зміни	2008 рік	Зміни
	На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Коефіцієнт фінансової автономії	0,23	0,3	+0,07	0,3	0,83	+0,53	0,83	0,52	-0,31
Коефіцієнт фінансової залежності	0,77	0,7	-0,07	0,7	0,17	-0,53	0,17	0,48	+0,31
Коефіцієнт фінансового ризику	3,32	2,3	-1,02	2,3	0,21	-2,09	0,21	0,92	+0,71
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,64	0,7	+0,06	0,7	0,58	-0,12	0,58	0,55	-0,03

Аналіз отриманих показників (табл. 1.5) свідчить про те що коефіцієнт фінансової автономії підприємства на початок звітного періоду нижче критичного, але на середину та кінець звітуємого періоду піднявся на високий рівень 0,83. Це показує, що фінансовий стан підприємства не стійкий. Також, можна сказати, що коефіцієнт фінансового ризику на початок вище критичного, та до кінця звітного періоду не набув чинної норми. Коефіцієнт фінансової залежності на даному етапі показує, що редакція не збільшує долю позикових коштів у фінансуванні, тобто редакція сама себе фінансує. Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує нормальну діяльності редакції.

Коефіцієнти покриття на прикладі редакції дорівнює нулю, це відбувається за рахунок того що, редакція газети «Ясинуватська Нива» - не має довгострокових зобов'язань і не залежить від зовнішніх інвесторів.

Важливе значення при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства має рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

За допомогою коефіцієнту оборотності активів (коефіцієнта трансформації) оцінюється ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів не залежно від джерел їхнього залучення. Розрахунок цього коефіцієнта виробляється по формулі:

(2.19)

Коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва чи скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів.

(2.20)

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості обороту дебіторської заборгованості. Його часто називають терміном кредитування. Період оборотності дебіторської заборгованості в днях можна одержати таким чином:

(2.21)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості доповнює попередній коефіцієнт. Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості

(2.22)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за звітні періоди дорівнює нулю.

Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості:

(2.23)

Так як, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості дорівнює нулю то і тривалість обороту кредиторської заборгованості дорівнює нулю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями складає чистий робочий капітал підприємства (Рк), що також можна використовувати як міру платоспроможності і фінансової стійкості підприємства.

(2.24)

Важливе значення при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства має рівень ефективності використання ресурсів підприємства розрахуємо наступні коефіцієнти:

Таблиця 1.9.Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності

Показник	2006 рік	Відхилення (+; -)	2007 рік	Відхилення (+; -)	2008 рік	Відхилення (+; -)
	На поча-ток року	На кінець року		На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Коефіцієнт оборотності активів	1,13	3,13	2,0	3,13	5,16	2,03	5,16	3,47	-1,69
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	45,25	125	79,75	125	69,06	-55,94	69,06	28,77	-40,29
Тривалість обороту дебіторської заборгованості	7,96	2,88	5,08	2,88	5,21	2,33	5,21	12,51	7,3
Робочий капітал	1,8	4,2	2,4	4,2	8,6	4,4	8,6	9,7	1,1

Коефіцієнт оборотності активів на початок звітного періоду склав 1,13 грошових одиниць принесла кожна одиниця активів, на кінець звітного періоду цей показник складає 3,47. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості склав на початок періоду 45,25 - це означає, що дебіторська заборгованість на протязі звітного періоду перетворюється у грошові кошти. На кінець звітного періоду коефіцієнт склав - 28,77. Тривалість обороту дебіторської заборгованості на початок періоду складає - 8 днів, а на кінець звітного періоду - 12 днів. Всі інші коефіцієнти редакції газети дорівнюють нулю.

Рентабельність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами і ресурсами, використаними для його досягнення.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. У залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи показників рентабельності:

рентабельність капіталу;

рентабельність продажів.

У групі рентабельність капіталу розраховується два основних показники: рентабельність активів і рентабельність власного капіталу.

Показник рентабельності активів характеризує наскільки ефективне підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна одиниця коштів, вкладений в активи підприємства. Він розраховується таким чином:

(2.30)

Рентабельність власного капіталу розраховується по формулі:

(2.31)

Цей коефіцієнт показує, який прибуток приносить кожна інвестована грошова одиниця капіталу. Він є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладення в діяльності того чи іншого виду підприємств.

При оцінці рентабельності продажів у залежності від показників прибутку (валовий, операційної і чистий) розраховується ряд коефіцієнтів рентабельності.

Валова рентабельність продаж показує ефективність виробничої діяльності і політики ціноутворення, що проводиться на підприємстві. Він розраховується таким чином:

(2.32)

Операційна рентабельність продаж є одним із кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної діяльності.

(2.33)

При оцінки рентабельності продаж у вітчизняній практиці найчастіше використовується показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Розрахунок цього показника здійснюється по формулі:

(2.34)

Зниження показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат на виробництво і реалізацію продукції, або про збільшення суми сплачених податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність[19].

Таблиця 1.10. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності (у %)

Показник	2006 рік	Зміни	2007 рік	Зміни	2008 рік	Зміни
	На поча ток року	На кінець року		На поча ток року	На кінець року		На поча ток року	На кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Рентабель-ність активів	0	0,02	+0,02	0,02	0,25	+0,23	0,25	0	-0,25
Рентабель-ність власного капіталу	0,53	0	-0,53	0	0,39	+0,39	0,39	0	-0,39
Валова рентабель-ність реалізованої продукції	0	0,294	+0,294	0,294	0,105	-0,189	0,105	0,189	+0,084
Операційна рентабель-ність реалізованої продукції	0,514	0,538	+0,024	0,538	0,461	-0,077	0,461	0,593	+0,132
Чиста рентабель-ність реалізованої продукції	0	0,064	+0,064	0,064	0,057	-0,007	0,057	0	-0,057

Показник рентабельності активів (табл. 2.10) знаходиться на досить низькому рівні. Негативним є його різке зниження (особливо, якщо протягом останніх років він знаходився у постійному рості).

Як видно, спостерігається зменшення в динаміці показника операційної та чистої рентабельності продаж. Скорочення показника операційної рентабельності свідчить про ріст частки постійних витрат у собівартості продукції.

Коефіцієнт валової рентабельності дорівнює нулю через наведені вище факти. Як у випадку з показниками рентабельності продаж спостерігається зниження показника чистої рентабельності виробництва на 0,005 процентних пункти у звітному році в порівнянні з двома попередніми. Це свідчить про те, що темпи росту чистого прибутку відстають від темпів росту собівартості надаваємих послуг. Що, у свою чергу, може свідчити про те, що підприємством були отримані збитки від фінансового та інвестиційного прибутку.

При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільш широке поширення одержала факторна модель «DuPont» (рис. 2.1). Призначення моделі - визначити фактори, що впливають на ефективність роботи підприємства й оцінити їхній вплив.

Рис. 2.1. Модифікована модель факторного аналізу фірми "DuPont"

В основу приведеної схеми аналізу закладена наступна детермінована модель:

(2.35)

У представленій моделі охоплені усі фактори, що впливають на рентабельність власного капіталу. Вибраність цих показників обумовлена тим, що вони деякою мірою узагальнюють усі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства: перший фактор узагальнює звіт про фінансові результати, другий - актив балансу, третій - пасив балансу. Для проведення факторного аналізу рентабельності підприємства використовують метод абсолютних різниць.

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продажів визначається по наступній формулі:

(2.36)

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачі:

(2.37)

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

(2.38)

Склавши значення зміни показників рентабельності власного капіталу за рахунок кожного фактора одержимо загальне значення коефіцієнта:

(2.39)

Таблиця 1.11.Зміна коефіцієнту рентабельності власного капіталу та факторних показників у динаміці

Показник	2006 рік	Зміни	2007 рік	Зміни	2008 рік	Зміни
	На поча ток року	На кінець року		На поча ток року	На кінець року		На поча ток року	На кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Чиста рентабельність продажу	0	0,064	0,064	0,064	0,057	-0,007	0,057	0	-0,057
Ресурсовіддача	1,5	2,53	1,03	2,53	5,64	3,11	5,64	2,65	-2,99
Коефіцієнт фінансової залежності	4,32	3,3	-1,02	3,3	1,204	-2,096	1,204	1,93	0,726
Рентабельність власного капіталу	0,53	0	-0,53	0	0,39	0,39	0,39	0	-0,39

Загальна зміна рентабельності власного капіталу склала за 2006 рік -0,53 пунктів; 2007 рік - 0,39 пунктів; 2008 рік - -0,39 пунктів.

Таким чином за рахунок зниження коефіцієнта чистої рентабельності продаж показник рентабельності власного капіталу за 2008 рік знизився на 0,39 пункт. Зміна показника ресурсовіддачі призвела до зниження коефіцієнту рентабельності власного капіталу, а зміна показника фінансової залежності призвела до збільшення коефіцієнта рентабельності власного капіталу. В цих розрахунках в черговий раз прослідковується прямо пропорційна залежність міх коефіцієнтом фінансової залежності редакції та зміною рентабельності власного капіталу: зменшення ступеня фінансової залежності редакції від зовнішніх джерел фінансування призводить до зниження рентабельності власного капіталу.

Факторний аналіз прибутку.

Факторний аналіз - це методика комплексного системного вивчення та вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Одним із прийомів проведення факторного аналізу є прийом елімінування[20].

Таблиця 1.12.Факторний аналіз прибутку

Показник	2006 рік	Зміни	2007 рік	Зміни	2008 рік	Зміни
	На поча ток року	На кінець року		На поча ток року	На кінець року		На поча ток року	На кінець року
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.Виручка від реалізації продукції (В)	18,1	50,0	31,9	50,0	99,8	49,8	99,8	89,2	-10,6
2.Собівартість реалізованої продукції (С)	-	-	-	-	-	-	-	-	-
3.Адміністративні витрати (АВ)	12,7	36,7	24,0	36,7	64,1	27,4	64,1	74,5	10,4
4.Витрати на збут (СР)	4,5	6,7	2,2	6,7	9,3	2,6	9,3	9,9	0,6
5.Інші операційні витрати (ІОВ)	5,9	17,7	11,8	17,7	26,7	9,0	26,7	24,2	-2,5
6.Фінансові доходи (ФД)	0	14,7	14,7	14,7	10,5	-4,2	10,5	16,9	6,4
7.Фінансові витрати (ФВ)	-	-	-	-	-	-	-	-	-
8.Податок на прибуток (ННП)	-	0,4	0,4	0,4	4,5	4,1	4,5	-	-4,5
9.Чистий прибуток (ЧП)	-5,0	3,2	8,2	3,2	5,7	2,5	5,7	-2,5	-8,2

У такому випадку вплив факторних показників на прибуток можливо пред'явити у вигляді адитивної моделі:

ЧП = В - С - АР - СР - ДОР + ФД - ФР - ННП (2.40)

Як відомо, розмір доходу від реалізації продукції залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції, питома вага кожного виду продукції в загальному об'ємі реалізації та кількість реалізуємої продукції. Таку залежність можна записати у вигляді наступної формули:

В = Ц х УД х N, (2.41)

Де Ц - ціна продукції;

УД - показник структури реалізованої продукції;

N - об'єм реалізації продукції.

Факторну модель собівартості реалізованої продукції можливо представити у такому вигляді:

С = N х УД х Зпер, (2.42)

Де УД - показник структури виробленої продукції;

N - об'єм виробництва продукції;

Зпер - змінні затрати на виробництво одиниці продукції (собівартість одиниці).

Використовуючи дані Звіту про фінансові результати, визначити вплив усіх перелічених факторів на фінансовий результат неможливо, так як нам не відомий ані питома вага реалізованої та виробленої продукції, об'єм випуску та реалізації, ні ціна, ні собівартість одиниці. У той же час , знаючи середній індекс ціни , можливо визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни ціни, об'єм реалізованої продукції, об'єм випущеної продукції.

Припустимо, що ціни на продукцію у звітному періоді зросли на 5%, тобто індекс ціни (Іц) складає 1,05.

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації за 2006 рік. Загальну зміну виручки від реалізації знаходимо за формулою:

?Вобщ = В1 - В0 = 50,0 - 18,1 = 31,9 (тис.грн) (2.43)

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації за 2007 рік. Загальну зміну виручки від реалізації знаходимо за формулою:

?Вобщ = В1 - В0 = 99,8 - 50,0 = 49,8 (тис.грн)

Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації за 2008 рік. Загальну зміну виручки від реалізації знаходимо за формулою:

?Вобщ = В1 - В0 = 89,2 - 99,8 = -10,6 (тис.грн)

Тобто за звітні періоди виручка від реалізації газет у 2006 році збільшилася на 31,9 тис.грн. у 2007 році виручка від реалізації збільшилася на 49,8 тис.грн. у 2008 році виручка від реалізації зменшилася на 10,6 тис.грн. Ця зміна є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації та об'єму реалізованих газет. Розрахунок впливу цих факторів можливо визначити наступним чином:

?Вц = В1 - В1: Іц = 50 - 50 : 1,05 = 2,38 (тис.грн) - за 2006 рік (2.44)

?Вц = В1 - В1: Іц = 99,8 - 99,8 : 1,05 = 4,3 (тис.грн) - за 2007 рік

?Вц = В1 - В1: Іц = 89,2 - 89,2 : 1,05 = 4,25 (тис.грн) - за 2008 рік

?ВNУД = В1: Іц - В0=50 : 1,05 - 18,1=29,52 (тис.грн) - за 2006 рік (2.45)

?ВNУД = В1: Іц - В0= 99,8 : 1,05 - 50 = 45,05 (тис.грн) - за 2007 рік

?ВNУД = В1: Іц - В0= 89,2 : 1,05 - 99,8 = - 14,85 (тис.грн) - за 2008 рік

Таким чином, зріст цін сприяв збільшенню виручки від реалізації у 2006 році на 2,38 тис.грн. у 2007 році - 4,3 тис.грн. у 2008 році - 4,25 тис.грн., а збільшення об'єму випуску у 2006 році на 29,52 тис.грн. у 2007 році - 45,05 тис.грн, у 2008 році зменшився на 14,85 тис.грн. Слід зазначити із розрахунків підприємства спостерігається зріст підприємства.

Розрахувати вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції неможливо тому що графа 040 Звіту про фінансові результати дорівнює нулю.

Вплив змін розмірів адміністративних витрат та витрат на збут та інших операційних витрат.

При визначенні даного фактора слід врахувати, що цей фактор зворотного впливу до відношення прибутку. У зв'язку з цим в розрахункову формулу додаємо знак «-»:

?Пр = - [(АР1 - СР1 + ДОР1) - (АР0 + СР0 + ДОР0)], (2.46)

Де Пр - зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини вказаних витрат.

Цей вплив склав:

?Пр = - [(36,7+6,7+17,7) - (12,7+4,5+5,9)] = -(61,1 - 23,1) = -38,0 тис.грн за 2006 рік;

?Пр = - [(64,1+9,3+26,7) - (36,7+6,7+17,7) ] = -(100,1 - 61,1) = -39,0 тис.грн. за 2007 рік;

?Пр = - [(74,5+9,9+27,2) - (64,1+9,3+26,7) ] = -(111,6 - 100,1) = -11,5 тис.грн. за 2008 рік.

Це означає, що перевитрата по посереднім витратам привів до зниження прибутку у 2006 році на 38,0 тис.грн., у 2007 році - 39,0 тис.грн., у 2008 році - 11,5 тис.грн.

Вплив зміни обсягу фінансових доходів.

Розрахунок впливу даного фактора на зміну розміру чистого прибутку описується формулою:

?ПФД = ФД1 - ФД0 , (2.47)

Де ?ПФД - зміна чистого прибутку за рахунок змін сум фінансових доходів.

На прикладі Редакції ступень впливу цього показника знаходиться наступним чином:

?ПФД = 14,7 - 0 = 14,7 тис.грн. за 2006 рік;

?ПФД = 10,5 - 14,7 = -4,2 тис.грн. за 2007 рік;

?ПФД = 16,9 - 10,5 = 6,4 тис.грн. за 2008 рік.

Розмір чистого прибутку підвищився за рахунок збільшення суми фінансових доходів у 2006 році. У 2007 році розмір чистого прибутку знизився за рахунок зменшення сум фінансових доходів на 4,2 тис.грн. У 2008 році розмір чистого прибутку збільшився за рахунок збільшення фінансових доходів.

Вплив величини витрат по податку на прибуток.

В цьому випадку справедлива наступна формула:

?ПННП = -(ННП1 - ННП0), (2.48)

Де ?ПННП - зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини витрат по податку на прибуток.

Цей вплив склав:

?ПННП = -(0,4 - 0)= - 0,4 тис.грн. за 2006 рік;

?ПННП = -(4,5 - 0,4)= - 4,1 тис.грн. за 2007 рік;

?ПННП = -(0 - 4,5) = 4,5 тис.грн. за 2008 рік.

Збільшення розміру витрат по податку на прибуток спричинило зниження розміру чистого прибутку у 2006 році на 0,4 тис.грн., у 2007 році на 4,1 тис.грн. у 2008 році збільшення чистого прибутку на 4,5 тис.грн.

Узагальнимо у таблиці 2.9 вплив факторів, які впливають на розмір чистого прибутку.

Таблиця 1.13. Зведена таблиця впливу факторів на чистий прибуток

Показники	2006 рік сума, тис.грн.	2007 рік сума, тис.грн.	2008 рік сума, тис.грн.
1	2	3	4
Зміна ціни	-	-	-
Обсяг реалізованої продукції	29,52	45,05	-14,85
Обсяг виробленої продукції	-	-	-
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати	-38	-39	-11,5
Фінансові доходи	14,7	-4,2	6,4
Податок на прибуток	-0,4	-4,1	4,5
Разом:	5,82	-2,25	-15,45

Характеристика майнового стану на основі активу балансу

Актив балансу вміщує відомості про розташування капіталу, маючого в розпорядженні Редакції, тобто у що вкладені її конкретне майно та матеріальні цінності, про залишки вільної грошової наявності.

Після складання порівняльного аналітичного балансу і проведенні необхідних розрахунків можливо получити ряд важливих характеристик, описуємих фінансово-майнове становище редакції.

До таких показників відносяться:

1. Загальна вартість майна редакції, яка дорівнює підсумку активу балансу (стр.280 = 19,8 тис.грн.) - за 2006 рік; 17,7 тис.грн. - за 2007 рік; 33,7 тис.грн. - за 2008 рік.

2. Вартість необоротних коштів (активів), яка дорівнює підсумку першого розділу активу балансу (стр. 080 = 1,8 тис.грн.) - за 2006 рік; 6,0 тис.грн. - за 2007 рік; 7,8 - за 2008 рік.

3. Вартість мобільних (оборотних) активів - сума підсумки другого та третього розділів активу балансу (стр. 260 + стр. 270 = 18,0 тис.грн.) - за 2006 рік; 11,7 тис.грн. - за 2007 рік; 25,9 тис.грн. - за 2008 рік.

В той же час ці показники самі по собі не дають чіткого представлення про стан майна редакції. Більше містку та об'єктивну інформацію можливо добути, проводячи на основі даних порівняльного аналітичного балансу вертикальний та горизонтальний аналіз, тобто досліджуя структуру активу балансу, аналізувати направлення змін балансових статей.

У першу чергу звернемо увагу на зміну у майні редакції (підсумок активу балансу). У нашому випадку вартість майна підприємства збільшилася у 2006 році на 63,6 %, у 2007 році зменшилася на 10,6%, у 2008 році збільшилася на 90,4 %, що може говорить про розширення підприємством господарського обороту, що в цілому є позитивною характеристикою.

Наступний крок - аналіз структури активів.

У структурі сукупних активів підприємства найменшу питому вагу займають необоротні активи (9,09%). Підприємство має «легку» структуру активів. Це характеризує те, що майно підприємства мобільне. При цьому варто відмітити , що надалі доля необоротних активі у майні підприємства зросла на 24,81 процентних пункти у 2007 році, на 16,06 процентних пункти. Такі зміни сприяють ускоренню обертаємості.

Вартість оборотних активів підприємства зросла на 162,16 тис.грн. (темп росту склав у 2006 році - 162,16%); у 2007 році вартість оборотних активів зменшилася на 65,0 тис.грн. (темп росту склав у 2007 році - 65,0%); у 2008 році вартість оборотних активів підприємства зросла на 221,37 тис.грн. (темп росту склав у 2008 році - 221,37%). Зміна оборотних може бути слідством уповільнення обертає мості оборотних коштів, викликаючи об'єктивну необхідність в збільшенні потреби росту їх маси, що є вже негативною тенденцією.

В зв'язку з цим необхідно простежити зміни окремих статей оборотних активів підприємства. Ознайомимося з цими змінами у таблиці 2.9

Таблиця 1.14. Аналіз структури оборотних коштів Редакції газети «Ясинуватська Нива» 01.01.2007 року

Найменування статей	На початок року	На кінець року	Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини	Абсолютні величини	Відносні величини	У абсолютних величинах	У структурі	Темпи росту %
1	2	3	4	5	6	7	8
ІІ. Оборотні активи
Запаси	1,4	12,61	2,6	14,4	1,2	1,89	185,71
Дебіторська заборгованість	0,3	2,7	1,4	7,8	1,1	5,1	466,67
Грошові кошти та їх еквіваленти	9,4	84,7	14,0	77,8	4,6	-6,9	148,94
Всього по розділу ІІ	11,1	100	18,0	100	6,9	0	162,16

Таблиця 1.15.Аналіз структури оборотних коштів Редакції газети «Ясинуватська Нива» на 01.01.2008 року

Найменування статей	На початок року	На кінець року	Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини	Абсолютні величини	Відносні величини	У абсолютних величинах	У структурі	Темпи росту %
ІІ. Оборотні активи
Запаси	2,6	14,4	1,6	13,7	-1,0	-0,7	61,54
Дебіторська заборгованість	1,4	7,8	2,7	23,1	1,3	15,3	71,43
Грошові кошти та їх еквіваленти	14,0	77,8	7,4	63,2	-6,6	-14,6	52,86
Всього по розділу ІІ	18,0	100	11,7	100	-6,3	0	65,0

Таблиця 1.16.Аналіз структури оборотних коштів Редакції газети «Ясинуватська Нива» на 01.01.2009 року

Найменування статей	На початок року	На кінець року	Зміни
	Абсолютні величини	Відносні величини	Абсолютні величини	Відносні величини	У абсолютних величинах	У структурі	Темпи росту %
1	2	3	4	5	6	7	8
ІІ. Оборотні активи
Запаси	1,6	13,7	2,1	8,1	0,5	-5,6	131,25
Дебіторська заборгованість	2,7	23,1	15,5	59,85	12,8	36,75	574,07
1	2	3	4	5	6	7	8
Грошові кошти та їх еквіваленти	7,4	63,2	8,3	32,05	0,9	-31,15	112,16
Всього по розділу ІІ	11,7	100	25,9	100	14,2	0	221,37

фінансовий прибуток оборотність баланс

Зведення, які доводяться у пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися у структурі позичкового капіталу, скільки притягнено в оборот підприємства довгострокових та короткострокових засобів, тобто пасив показує, звідки взялися засоби, направлені на формування майна підприємства.

Аналіз беззбитковості ґрунтується на ряді припущень.

По-перше, витрати можна поділити на постійні та змінні. Змішані витрати (до них найчастіше належать витрати на електроенергію, транспорт, утримання та експлуатацію обладнання) підлягають диференціації на постійну та змінну частини[3].

По-друге, залежність між обсягом реалізованої продукції та змінними витратами -- лінійна.

По-третє, залишається незмінним асортимент виробів.

По-четверте, обсяг виробництва та обсяг реалізації в прогнозованому періоді однакові.

Дані припущення відповідають умовам масового виробництва з досить нетривалим виробничим циклом, що дає можливість широко застосовувати аналіз беззбитковості на таких підприємствах.

Основною складовою аналізу беззбитковості є визначення «точки беззбитковості» («порогу рентабельності», «мертвої точки»). Точка беззбитковості -- це такий обсяг реалізації, за якого виручка покриває всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При розрахунку точки беззбитковості треба враховувати, що в моделі лінійної залежності точка беззбитковості може бути одна, тоді як на практиці функція витрат носить нелінійний характер і може перетинати лінію обсягів виробництва в кількох місцях. Тому аналіз повинен точно окреслювати межі зростання обсягів виробництва, коли припущення лінійного характеру залежності виправдані виробничими умовами.

Розрахувати «точку беззбитковості» для обсягів продажів можна як у кількісному вираженні, так і у вартісному. Останній, зокрема, застосовується за наявності значного асортименту продукції, що випускається.

Розрахунок точки беззбитковості в кількісному вираженні (шт.)

З математичної точки зору ця точка (у шт.) визначається виходячи з того, що операційний прибуток (EBIT) дорівнює сукупним доходам мінус змінні та постійні операційні витрати:

EBIT = Ц(Опр) - Взмін(Опр) - Впост = Опр(Ц - Взмін) - Впост, (2.49)

де EBIT -- операційний прибуток до сплати податків;

Ц -- ціна за одиницю продукції;

Взмін -- змінні витрати на одиницю продукції;

(Ц - Взмін) -- маржа для однієї одиниці продукції;

Опр -- кількість виробленої та проданої продукції, шт.;

Впост -- постійні витрати.

У точці беззбитковості (Обеззбит) операційний прибуток (EBIT) дорівнює нулю. Отже:

Обеззбит = Впост : (Ц - Взмін) (2.50)

Розрахуємо точку беззбитковості, та побудуємо графік беззбитковості на прикладі редакції газети «Ясинуватська Нива»:

Ціна реалізації за одиницю - 2,95

Змінні витрати, грн- 34100

Постійні витрати, грн - 74500

Обсяг випущеної продукції - 31695

Графік беззбитковості річного випуску приведений на рис. 2.4



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 - Графік беззбитковості річного випуску

З графіку видно, що підприємство має великі збитки та для того щоб їх покрити повинно більше випускати продукції. Лінія АС - змінні затрати на реалізацію продукції, ОС - постійні витрати на реалізацію продукції, N - точка беззбитковості.