Облік та аналіз фінансових результатів підприємства
Сутність і порядок формування фінансових результатів підприємства. Аналіз прибутку та рентабельності діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч". Напрями вдосконалення обліку і звітності про фінансові результати. порядок використання прибутку на підприємстві.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.11.2011 |
Размер файла | 684,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таблиця 2.1
Облікові записи по рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»
№ з/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1. |
Відображено фінансовий результат |
|||
- прибуток |
79 |
441 |
||
- збиток |
442 |
79 |
||
2. |
За підсумками звітного періоду зменшено суму нерозподіленого прибутку на суму прибутку, використаного у звітному році |
441 |
443 |
|
3. |
За підсумками звітного періоду збільшено непокриті збитки на суму прибутку, використаного у звітному році |
442 |
443 |
|
4. |
Списано непокриті збитки за рахунок нерозподіленого прибутку |
441 |
442 |
|
5. |
Списано непокриті збитки за рахунок резервного капіталу |
43 |
442 |
|
Використання прибутку у звітному періоді |
||||
6. |
Нараховано дивіденди за підсумками звітного року |
443 |
671 |
|
7. |
Нараховано суму премії на випущені облігації |
443 |
522 |
|
8. |
Створено резервний капітал згідно з чинним законодавством |
443 |
43 |
Нарахування і виплата дивідендів на досліджуваному підприємстві за аналізований період не здійснювалося.
У міжнародній практиці використовують два способи складання Звіту про фінансові результати -- однокроковий (метод характеру витрат) і багатокроковий (метод функції витрат).
Однокроковий спосіб складання Звіту ґрунтується на двох категоріях показників господарської діяльності підприємства: доходи та прибуток з одного боку, витрати та збитки -- з іншого. При цьому величину прибутку визначають шляхом віднімання від загальної суми доходів загальної суми витрат (один крок).
Під час багатокрокового способу у Звіті окремо показують:
- основну діяльність підприємства;
- діяльність підприємства, яка не повторюється від періоду до періоду;
- фінансову діяльність підприємства;
- податкові платежі;
- інші подібні показники.
Під час багатокрокового способу для визначення величини чистого прибутку (збитку) на підприємстві загалом треба зробити кілька попередніх кроків, а саме, підрахувати проміжні підсумки за окремими видами діяльності та статтями Звіту (кілька кроків).
В Україні згідно з П(С)БО 3 застосовують багатокроковий спосіб складання Форми № 2. Основою підготовки для заповнення Форми № 2 є так званий попередній баланс, у якому не відображено проводки для визначення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) підприємства. При цьому, насамперед, визначають фінансовий результат господарської діяльності за весь звітний період і чистий прибуток підприємства, потім -- нерозподілений прибуток. Результатом є остаточний баланс (Форма №1) і Форма № 2 з відкоригованим нерозподіленим прибутком.
Величина нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду дорівнює сумі показників нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду та чистого прибутку за звітний період (остаточний підсумок Форми № 2), зменшеній на величину виплат дивідендів за акціями. Перед розрахунком розподіленого прибутку за звітний період величина нерозподіленого прибутку за попередній період може змінитися у зв'язку з внесеними коригуваннями, які спричинено зміною облікової політики підприємства, виправленням бухгалтерських помилок тощо.
Показник нерозподіленого прибутку з урахуванням його змін і коригувань є своєрідною ланкою, яка зв'язує між собою балансові звіти на початок і кінець звітного періоду.
Таким чином, інформація про прибуток (збиток) підприємства знаходить відображення у наступних формах фінансової звітності:
форма №1 "Баланс" - I розділ пасиву балансу, рядок 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) » відображається або сума нерозподіленого прибутку, або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу;
форма №2 "Звіт про фінансові результати", яка дає можливість аналізувати процес формування фінансових результатів за звітний період, їх використання і платежі до бюджету будь-якого суб'єкта господарської діяльності.
Рядок 170 „Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування” - прибуток (рядок 170) або збиток (рядок 175) визначається як алгебраїчна сума фінансового результату від операційної діяльності плюс дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи та інші доходи мінус фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати.
Рядок 190 „Фінансові результати від звичайної діяльності” - прибуток (рядок 190) або збиток (рядок 195) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування мінус сума податку на прибуток, збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.
Рядок 220 „Чистий прибуток” або рядок 225 (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
Сума чистого прибутку, яка визначена в Звіті про фінансові результати, буде використовуватись для визначення суми нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду, який відображається у Балансі.
форма №3 "Звіт про рух грошових коштів". В Україні форма № 3 складається непрямим методом (I розділ «Рух коштів у результаті операційної діяльності») - рядок 010 «Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування», відображається прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» (відповідно рядок 170 або рядок 175), рядок 070 «Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах» - розраховується за даними рядків 010 - 060);
форма №4 "Звіт про власний капітал" - рядок 130 «Чистий прибуток (збиток) за звітний період». Показується сума чистого прибутку збитку) зі Звіту про фінансові результати (рядок 220 або рядок 225). Сума прибутку (збитку) звітного періоду показується у графі «Нерозподілений прибуток»;
форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» - розділ V. «Доходи і витрати», заповнюється за даними бухгалтерського обліку за субрахунками до рахунків 71, 72, 73, 74 і 94, 95, 96, 97. Тут розшифровуються інші операційні доходи і витрати з урахуванням принципу суттєвості. Деталізується інформація про доходи і витрати, які відображаються у Звіті про фінансові результати у рядках 060, 090, 110-160; розділ Х. «Нестачі і втрати від псування цінностей», розділ XII. «Податок на прибуток»; розділ XV. «Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів».
При цьому відповідні рядки фінансової звітності заповнюють на підставі даних синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 79 “Фінансовий результат” та 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".
По закінченні звітного періоду бухгалтерська фінансова звітність згідно зі ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підлягає поданню органам, до сфери яких відноситься юридична особа. ВАТ „Полтавасортнасіннєовоч” подає звітність до Міськстатуправління, Облстатуправління, банківських установ. ВАТ „Полтавасортнасіннєовоч” додержується порядку та строків подання бухгалтерської звітності, які регламентується Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок подання фінансової звітності" № 419 від 28.02.2000р.
При складанні річної бухгалтерської звітності у бухгалтерії ВАТ „Полтавасортнасіннєовоч” дотримуються наступних етапів;
- річна інвентаризація;
- перевірка та уточнення даних синтетичного та аналітичного обліку;
- перевірка взаєморозрахунків з податковими і фінансовими органами;
- перевірка взаєморозрахунків з контрагентами;
- закриття операційних рахунків;
- заповнення форм річного фінансового звіту;
- складання приміток до річного фінансового звіту;
- подання звітності органам статистики.
Велику цінність для аналізу і прийняття управлінських рішень представляє додаткова інформація, що містить фінансова звітність, під якою слід розуміти різні коментарі, довідки, таблиці, додаткові показники, що дозволяють краще зрозуміти і більш об'єктивно оцінити результати діяльності компанії, відображені в основних формах звітності.
Уся додаткова аналітична інформація бухгалтерської звітності звичайно поділяється на дві великі групи. До аналітичної інформації фінансового характеру відносяться дані, виражені в грошовому вимірнику. Ця інформація допомагає оцінити фінансовий стан підприємства.
До аналітичної інформації не фінансового характеру належать будь-які кількісні дані, вимірювані в натуральних одиницях (наприклад, дані про кількість працівників).
2.3 Напрями вдосконалення обліку і звітності про фінансові результати
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку й рівнем рентабельності. Прибуток підприємства отримують, головним чином, від реалізації продукції, а також від інших видів діяльності.
Прибуток - це частина доходу, створеного в процесі виробництва й реалізованого у сфері обігу, який безпосередньо отримують підприємства. Тільки після продажу продукції чистий доход приймає форму прибутку. Кількісно він являє собою різницю між виручкою (після сплати ПДВ), акцизного податку й інших відрахувань із виручки в бюджетні й не бюджетні фонди) й повної собівартості реалізованої продукції. Отже, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більш отримає прибутку, тим краще його фінансове становище. Тому фінансові результати діяльності слід вивчати у тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.
Об'єм реалізації й величина прибутку, рівень рентабельності залежить від виробничої, постачальницької, збутової й комерційної діяльності підприємства, іншою мовою, ці показники характеризують усі сторони господарювання.
Як зазначалося вище, на ВАТ «Полтавасортнасіннєовоч» процес реєстрації господарських операцій і відображення їх на рахунках обліку автоматизовано за допомогою системи програм «1С: Підприємство 7.7». Не автоматизованими ділянками є формування фінансової, податкової і статистичної звітності.
Тож одним з першочергових завдань вдосконалення системи бухгалтерського обліку є комплексна її автоматизація і автоматизація системи управління взагалі, що дасть можливість зекономити трудові ресурси, ефективніше розпоряджатися бухгалтерською інформацією і наблизити її до вимог управління. Комплексна автоматизація облікової системи дозволить вести облік доходів і витрат в розрізі окремих видів продукції, структурних підрозділів, сегментів діяльності, що дозволить ефективніше управляти прибутком. Вдосконалення автоматизації підприємств аналогічних ВАТ „Полтавасортнасіннєовоч” можлива двома шляхами:
1. Створення програмного забезпечення під замовлення, враховуючи виробничі і галузеві особливості.
2. Впровадження вже існуючих на ринку систем автоматизації облікової системи підприємства класу „Управлінські системи”. До цього класу належать функціонально повні системи організаційного управління з елементами бухгалтерського обліку, планування, діловодства, а також модулями прийняття рішень і деякими іншими. Бухгалтерська складова програми в даному випадку не є головною. Більш важливим є взаємозв'язок всіх складових системи, можливість ефективного управління підприємством, допомога у вирішенні головної задачі бізнесу - отриманні прибутку [23, с. 209].
І перший і другий варіант мають свої переваги і недоліки. Звичайно, створене програмне забезпечення під замовлення більше враховує особливості діяльності підприємства.
На нашу думку заслуговує на увагу програма „Галактика”.
Програма "Галактика" є мережевою комплексною системою автоматизації управління підприємством, яка охоплює всі аспекти його внутрішньої і зовнішньої господарської діяльності.
Значною відмінністю програми "Галактика" від інших програм є комплексний підхід до проблеми автоматизації підприємства, що охоплює всі сфери управління сучасним підприємством, включаючи фінансове і господарське планування, управління кадрами, бухгалтерський облік, оперативне управління. Вирішення перерахованого комплексу задач забезпечується контурами. Контур - це сукупність програмних модулів для виконання однорідних задач.
В програмі "Галактика" їх є чотири:
"Контур административного управлення";
"Контур оперативного управлений";
" Контур управления производством";
"Контур бухгалтерского учета ".
Модульний принцип побудови програми "Галактика" дозволяє залежно від виробничо-економічної необхідності використовувати окремі програмні модулі або комбінувати їх за умови встановлення всіх модулів програми
Детальну характеристику контурів програми "Галактика'" та їх складових наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2. Модулі програми "Галактика"
№ з/п |
Контур |
Складові контуру (модулі) |
|
1 |
"Администра-тивного управления " |
"Управление маркетингом" "Финансовое планирование" "Хозяйственное планирование, управление проэктами " "Учет и управление кадрами " "Анализ финансовой и хозяйственной деятельности " |
|
2 |
"Оперативного управлення " |
"Управление закупками (снабжение)" "Складской учет " "Управление продажами" "Автотранспорт” "Поставщики, получатели" "Управление консигнационным товаром" "Торговый зал" "Управление ремонтами" |
|
3 |
"Управления производством " |
"Технико-экономическое планирование" "Учет фактических затрат " "Техническая подготовка производства " "Производство " |
|
4 |
"Бухгалтерского учета " |
"Матценности " "Малоценка " "Основные средства" "Нематериальные активы " "Зарплата " "Касса" "ФРО" "Валюта" "Банк, отчеты" ”Баланс, бухотчетость" "Консолидация" "ХозОперации" |
Також можна запропонувати впровадити конфігурацію «Управлінський облік» для «1С: Підприємство 7.7».
Конфігурація "Управлінський облік" є більш вдосконаленим аналогом типової конфігурації "Торгівля + Склад".
Конфігурація дозволяє вести повний управлінський облік господарської діяльності підприємства. Підсумком її впровадження повинен стати "Управлінський баланс", що дозволить керівництву оперативно одержувати найбільш повну інформацію про поточну діяльність організації для прийняття необхідних управлінських рішень. При цьому реалізувати програму "до балансу" можна поетапно, що дозволяє більш м'яко перейти від автоматизації обліку окремих ділянок роботи до повної автоматизації управлінського обліку в організації. При розробці конфігурації за основу були взяті принципи доступності й оперативності введення й обробки інформації.
Конфігурація призначена для організацій, що займаються оптовою торгівлею, проведенням, будівельно-монтажними роботами, наданням послуг і ремонтом ( як виробів власного проведення, так і встаткування інших виробників). Вона дозволяє автоматизувати практично всі ділянки господарського обліку організації. Звітна інформація може виводитися у вигляді звітів зрозумілих як фінансовим фахівцям організації, так і працівникам, що не мають спеціальної освіти (менеджерам по продажах і закупівлям, комірникам).
Реалізований у конфігурації план рахунків не має жорсткої прив'язки до проведення документів або формуванню тих або інших звітів. Тобто план рахунків може бути повністю настроєний фінансовими працівниками організації під рішення необхідних завдань. Причому необов'язково заповнювати план рахунків при початку роботи із програмою, це можна зробити пізніше або в процесі впровадження, у міру запуску тих або інших ділянок обліку.
У конфігурації реалізована можливість "розумної" настройки прав доступу до довідників, документів, звітів, друкованих форм документів, що досить важливо.
Для роботи з контрагентами (постачальниками й покупцями) передбачена можливість вести інформацію про контакти працівників фірми із представниками сторонніх організацій у хронологічному порядку, що дозволяє зберегти й у будь-який час одержати інформацію про взаємини з даною організацією. За допомогою даного функціонала можна налагодити планування майбутніх контактів, визначаючи їх дату й основну тематику переговорів.
Фінансовий результат сьогодні - це не тільки результат успішної роботи підприємства вчора, а й грошовий потік завтра. „Звіт про фінансові результати”, як форма фінансової звітності, покликаний відображати величину доходів за видами, величину і склад витрат, понесених у зв'язку з одержанням цих доходів і, відповідно до цього, - фінансовий результат діяльності підприємств за звітний період.
У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 3 „Звіт про фінансові результати” дається визначення категорій „Дохід”, а визначення категорій „Чистий дохід” не зустрічаємо в жодному з П(С)БО.
Згідно з П(С)БО 15 „Дохід” не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів. Проте ці суми включають у „Звіті про фінансові результати” до складу доходу, тоді як вони не можуть бути його складовими у відповідності із вище зазначеним стандартом. Адже саме визначення доходу, яке дається у П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” підкреслює, що доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що приводять до зростання власного капіталу, а значить їх не можна визнавати доходами і відповідно не слід відображати на рахунках класу 7 „Доходи та результати діяльності”.
Деякі автори з метою уникнення таких невідповідностей вважають, що було б у формі фінансової звітності “Звіт про фінансові результати” (Форма №2) вилучити статтю „Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” і залишити статтю з такою назвою: „Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” (без слова „виручка”), де відображатиметься дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без податку на додану вартість та акцизного збору. Крім того, повернення товару не є доходом підприємства, отже вони вважають, що немає необхідності наводити цей показник безпосередньо у Формі №2. Таку інформацію можна надавати у примітках до фінансової звітності - Форма 5 [31].
Останнім часом в Україні намітилися стабільні тенденції до пожвавлення інвестиційних процесів, що дає змогу суб'єктам господарювання з більшою впевненістю розраховувати на повернення коштів, використаних як фінансові інвестиції, та розглядати цінні папери як досить перспективний варіант вкладення тимчасово вільних грошових коштів. У цій ситуації є прогнозованим розвиток різноманітних господарських операцій, що приведе до збільшення фінансових інвестицій підприємств, які в свою чергу, в окремих випадках можуть бути класифіковані, визнані та обліковані.
У зв'язку з необхідністю відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності показників доходів і витрат у розрізі видів діяльності доцільним було б послідовне відображення доходів і витрат, згрупованих за видами діяльності, з метою забезпечення наочності інформації, що надається, та зручності складання „Звіту про фінансові результати”. Як відомо, діюча форма передбачає визначення спочатку фінансового результату від основної діяльності, а потім відображення доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, а потім витрат від фінансової та інвестиційної діяльності з метою подальшого формування відповідних фінансових результатів.
Отже, уточнення назв окремих доходів, рахунків і складу фінансових результатів залежно від предмета діяльності забезпечить основу для досить стрункої системи відображення у фінансовій звітності формування фінансових результатів.
Водночас, відсутність показників, що відображають фінансовий результат від фінансової та інвестиційної діяльності, не дозволяє одержати інформацію про те, який прибуток (збиток) одержало підприємство в результаті фінансової та інвестиційної діяльності. У зв'язку з цим доцільно було б виділення у Формі №2 і таких показників, як „Фінансовий результат від фінансової діяльності” та „Фінансовий результат від інвестиційної діяльності”.
Отже, удосконалення існуючої форми фінансової звітності “Звіт про фінансові результати” доцільно провести за такими напрямами [31]:
відображати доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), з вилученням непрямих податків та інших вирахувань з доходу;
доповнити форму необхідними показниками, наявність яких сприятиме підвищенню аналітичної цінності інформації.
Розділ 3. Аналіз фінансових результатів підприємства
3.1 Аналіз фінансових результатів підприємства
Підвищення ефективності господарювання в більшості залежить від обґрунтованості, своєчасності і доцільності прийнятих рішень. Все це може бути досягнутим в процесі аналізу. Однак, тільки вірно організована робота по аналітичному дослідженню результатів господарювання може забезпечити її дієвість і ефективність, обґрунтовано вплинути на хід господарських процесів.
Проведення аналізу повинно стати органічною частиною службових обов'язків кожного фахівця, керівника різних рівнів господарювання, обов'язком всіх службовців, що мають відношення до прийняття управлінських рішень. Звідси витікає важливий принцип організації аналізу - обґрунтований розподіл обов'язків по проведенню аналізу господарської діяльності між окремими виконавцями.
Аналітична робота на підприємстві поділяється на наступні організаційні етапи:
Виділення суб'єктів і об'єктів аналізу господарської діяльності, вибір організаційних форм їх обстеження і розподілу обов'язків між окремими дослідниками.
Планування аналітичної роботи.
Інформаційне та методичне забезпечення аналізу господарської діяльності.
Аналітична обробка даних про хід і результати господарювання.
Оформлення результатів аналізу.
Контроль за впровадженням в виробництво пропозицій, зроблених за результатами аналізу.
В сукупності вони є комплексом організаційних елементів, здатних забезпечити ефективність аналізу господарської діяльності. Організаційні форми аналізу господарської діяльності підприємства визначаються складом апарату та технічним рівнем керівництва. Діяльністю усіх економічних служб керує заступник директора з економічних питань. Він організовує свою економічну роботу на підприємстві, в тому числі і по аналізу господарської діяльності. в безпосередній його підлеглості знаходяться планово-економічний відділ, відділ праці та заробітної плати, бухгалтерського обліку. В окремий структурний підрозділ виділено групу економічного аналізу.
Приблизна схема розподілу функцій аналізу господарської діяльності може бути надана наступним чином.
Технічні служби аналізують ритмічність роботи, підвищення якості продукції, запровадження нової техніки, комплексної механізації і автоматизації виробництва, роботу обладнання, використання матеріальних ресурсів, загальний технічний та технологічний рівень виробництва.
Відділ праці та заробітної плати аналізує рівень організації праці, виконання плану заходів по підвищенню його рівня, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами по категоріям і професіям, рівень продуктивності праці, використання фонду робочого часу і фонду заробітної плати.
Відділ бухгалтерського обліку та звітності аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан, платоспроможність підприємства.
Планово-економічний відділ здійснює складання планів аналітичної роботи та контроль за його виконанням, методичне забезпечення аналізу, організує та узагальнює результати аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів, розробляє заходи по підсумках аналізу.
Позавідомчий аналіз господарської діяльності виконується статистичними, фінансовими органами, податковими адміністраціями, аудиторськими фірмами, банками, інвесторами, науково-дослідницькими інститутами.
Використання всіх форм внутрішньогосподарського, відомчого, позавідомчого і громадянського контролю і аналізу дає можливості для всебічного вивчення господарської діяльності підприємства та найбільш повного пошуку резервів підвищення ефективності виробництва.
Склад, зміст і якість інформації, яка аналізується має визначну роль в забезпеченні дієвості аналізу . Аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію. Всі джерела даних для аналізу господарської діяльності поділяються на планові, облікові, позаоблікові.
До планових джерел відносяться всі типи планів, які розробляються на підприємстві, а також нормативні матеріали, кошториси, проектні завдання. Джерела інформації облікового характеру - це дані бухгалтерського, статистичного, оперативного обліку у вигляді звітних даних та первинної облікової документації.
До позаоблікових джерел інформації відносяться документи, що регулюють господарську діяльність. до її числа належать документи:
Офіційні: закони держави, укази президента, постанови уряду, накази та розпорядження органів управління та керівництва.
Господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення органів управління.
Рішення загальних зборів колективу.
Матеріали вивчення передового досвіду і придбаних з різних джерел інформації.
Технічна та технологічна інформація.
Фінансовий та економічний аналіз фінансових результатів здійснюється з метою визначення наступних характеристик підприємства:
економічна конкурентноздатність;
ефективність використання фінансових ресурсів та фондів;
можливість використання зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
Економічний аналіз фінансових результатів проводиться шляхом розрахунку показників прибутковості, ефективності використання основних засобів, оборотних активів, трудових ресурсів. Важливим є також розрахунок коефіцієнтів фінансового стану (фінансової стійкості та кредитоспроможності) підприємства, оскільки рух будь-яких ТМЦ, трудових та матеріальних ресурсів супроводжуються надходженням та витрачанням ресурсів. Всі показники мають розраховуватись за встановленою періодичністю та співставлятися для визначення динаміки економічного та фінансового стану підприємства.
В ході проведення аналізу використовуються наступні прийоми:
Порівняння, коли розрахункові показники співставляються з відповідними показниками минулого періоду. Для отримання об'єктивної інформації важливо забезпечувати однорідність даних, що порівнюються, з врахуванням інфляційних процесів та календарних термінів.
Групування, тобто об'єднання інформаційних матеріалів в аналітичній таблиці, що дозволяє виявити взаємозв'язок різних показників, виділити певні закономірності та тенденції, визначити вплив найбільш суттєвих факторів.
У випадку, якщо існує потреба розрахувати вплив певних факторів на зміну комплексного показника, використовують факторні моделі.
Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є оцінка динаміки показників прибутку, ґрунтовності утворення та розподілу їх фактичної величини, виявлення та вимірювання дії різних факторів на прибуток, оцінка можливих резервів подальшого росту прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва та витрат.
Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні ускладнення їх системного розгляду. Різниця у призначенні показників ускладнює вибір з них кожним учасником товарного обміну тих з них, що в найбільшій мірі задовольняють його потреби в інформації про реальний стан даного підприємства.
Таблиця 3.1
Основні напрями аналізу фінансових результатів
Напрямок аналізу |
Види аналізу |
||
Горизонтальний аналіз |
- порівняння показників прибутку звітного періоду з показниками попереднього періоду; - порівняння показників прибутку звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року; - порівняння показників прибутку за ряд попередніх періодів |
в абсолютній сумі і в відносних показниках |
|
Вертикальний аналіз |
- структурний аналіз прибутку за видами діяльності; - структурний аналіз прибутку за видами продукції; - структурний аналіз доходів за видами діяльності; - структурний аналіз витрат за видами діяльності; - структурний аналіз використання прибутку |
в абсолютній сумі і в відносних показниках |
|
Порівняльний аналіз |
- порівняльний аналіз показників прибутку підприємства з середньогалузевими значеннями; - порівняльний аналіз показників прибутку підприємства з контрагентами; - порівняльний аналіз показників прибутку окремих центрів відповідальності; - порівняльний аналіз показників прибутку підприємства із запланованим |
в абсолютній сумі і в відносних показниках |
Обов`язковими елементами фінансового аналізу діяльності підприємства є дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності.
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства дозволяє дати оцінку темпів зростання прибутку як в цілому по підприємству за певний період, так і за кожною його складовою; вивчити вплив суб'єктивних і об'єктивних факторів на зміну прибутку та визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку.
Для аналізу і оцінки рівня та динаміки фінансових результатів об'єкту дослідження використаємо інформацію таблиці 3.2. і 3.3.
Дані таблиці показують, що у звітному році підприємством отримано 38,0 тис. грн чистого прибутку, однак це на 30,0 тис грн. або на 45% менше ніж в минулому році, при збільшенні виручки на 169,93 %. До цього призвело в основному збільшення собівартості реалізованої продукції і інших операційних витрат в порівняння з 2007 роком на 176, 81 %.
Виручка від реалізації продукції в звітному році підвищилася на 14143,0 тис. грн. або 169,93 %, що позитивно вплинуло на фінансовий результат діяльності підприємства і на величину його активів.
Позитивним в роботі підприємства є стійка тенденція до збільшення доходів (виручки) протягом трьох останніх років.
Суттєвим є збільшення суми валового прибутку підприємства проти 2007 року - на 258,0 тис. грн. або 133,22 %. Причинами таких змін можуть бути збільшення фізичного обсягу реалізованої продукції, підвищення цін тощо.
У таблиці 3.3. наведені результати аналізу доходів, витрат аналізованого підприємства. Розрахунки засвідчують, що протягом трьох років доходи підприємства сформовані в основному за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності. Основну частку в їх загальній сумі займає виручка від реалізації (у 2008 році 99,71%), і порівняно з 2007 роком вона збільшилася на 0,36 %.
Відмічаємо також тенденцію до збільшення загальної суми доходів за рахунок збільшення виручки від реалізації.
У загальній сумі витрат підприємства найбільшу питому вагу (80,24 %) займає собівартість реалізованої продукції. Необхідно відмітити, що негативним в роботі підприємства є те, що темпи збільшення виручки від реалізації - нижчі ніж темпи збільшення собівартості реалізованої продукції.
Структура Звіту про фінансові результати в порівнянні з 2007 роком майже не змінилася, що свідчить про дотримання підприємством минулорічної стратегії. Основним джерелом доходів є реалізація власної продукції. Незначну частку - 0,26 % займають інші операційні доходи.
Протягом трьох років як доходи, так і витрати підприємства сформовані за рахунок сум, отриманих у результаті операційної діяльності. Тому доцільним є аналіз структури операційних доходів і витрат підприємства (рис. 3.1.).
Основну частку у структурі витрат підприємства займають матеріальні затрати, витрати на оплату праці та інші операційні витрати. їх питома вага в загальній структурі витрат протягом періоду, що аналізується майже не змінилася.
Рис. 3.1. Структура витрат за елементами ВАТ «Полтавасортнасіннєовоч» за 2006-2008 роки
Порівнюючи тенденцію зміни доходів та витрат підприємства відмічаємо деяке перевищення темпів збільшення доходів над витратами і відрахуваннями.
Дана структура доходів і витрат в цілому характерна для підприємства даної галузі.
Зроблені висновки свідчать про достатньо ефективну роботу управлінського апарату підприємства в звітному році.
3.2 Аналіз прибутку та рентабельності діяльності підприємства
Одним з методів дослідження прибутку є факторний аналіз прибутку. Цей метод дозволяє розрахувати в числовому вираженні вплив різних факторів (зміна обсягів діяльності, зміна суми витрат і т.д.) на прибуток підприємства, що в свою чергу дає можливість розробити рекомендації щодо підвищення прибутковості підприємства.
Факторний аналіз -- це методика комплексного системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показників.
Одним із прийомів проведення факторного аналізу є прийом елімінування.
Елімінувати -- це значить усунути, виключити вплив усіх факторів на величину результативного показника, крім одного.
Використовуючи цей прийом, на підставі даних табл. 3.4. визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації.
Таблиця 3.4
Динаміка доходів і витрат ВАТ “Полтавасортнасіннєовоч” за 2007-2008 роки, тис. грн
Показники |
Код рядка |
2007 рік, (Х„) |
2008 рік, (Х,) |
Відхилення (АХ) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. Чистий дохід (виручка від реалізації) (В) |
035 |
6936,0 |
18722,0 |
11786,0 |
|
2. Собівартість реалізованої продукції(С) |
040 |
6520,0 |
18048,0 |
11528,0 |
|
3. Інші операційні доходи (ІОД) |
060 |
54,0 |
59,0 |
5,0 |
|
4. Адміністративні витрати(АВ) |
070 |
114,0 |
136,0 |
22,0 |
|
5. Витрати на збут (ВЗ) |
080 |
165,0 |
456,0 |
291,0 |
|
6. Інші операційні витрати (ІОВ) |
090 |
105,0 |
83,0 |
-22,0 |
|
7. Інші фінансові доходи (ІФД) |
120 |
6,0 |
6,0 |
||
8. Податок на прибуток (ПП) |
180 |
18,0 |
26,0 |
8,0 |
|
9. Чистий прибуток (П) |
220 |
68,0 |
38,0 |
-30,0 |
У нашому випадку вплив факторних показників на прибуток (результативний показник) можна представити у вигляді адитивної моделі:
П = В - С+ ІОД - АВ - ВЗ -ІОВ+ ІФД-ПП (3.1)
Як відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції, питома вага кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації і кількість реалізованої продукції. Таку залежність можна записати у вигляді наступної формули:
(3.2)
де УД--показник структури реалізованої продукції;
N - обсяг реалізації продукції;
Ц-- ціна продукції.
Факторну модель собівартості реалізованої продукції можна представити у вигляді наступного виразу:
(3.3)
де УД-- показник структури виробленої продукції;
N-- обсяг виробництва продукції;
СВод --собівартість одиниці.
Використовуючи дані Звіту про фінансові результати, визначити вплив усіх перерахованих факторів на фінансовий результат неможливо, тому що нам не відомі ні питома вага реалізованої і виробленої продукції, обсяг випуску і реалізації, ні ціна, ні собівартість одиниці. У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив на розмір чистого прибутку зміни цін, обсягу реалізованої продукції, обсягу випущеної продукції. Ціни на продукцію в звітному році зросли в середньому на 25 %, тобто індекс цін (Іц) склав 1,25. Визначимо вплив факторів на зміну виручки від реалізації. Загальна зміна виручки від реалізації розраховується за формулою:
тис. грн
Тобто за звітний період чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 11786,0 тис. грн. Ця зміна є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації й обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури). Розрахунок впливу цих факторів можна визначити в такий спосіб:
тис. грн
тис. грн
Таким чином, ріст цін сприяв збільшенню виручки від реалізації на 3744,4 тис. грн., а збільшення обсягу реалізації призвело до її збільшення на 8041,6 тис. грн.
Аналогічно розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:
Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилася лише за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальної зміни цін, тоді:
Таким чином, за рахунок збільшення обсягу реалізації собівартість продукції збільшилася на 7918,4 тис. грн., а за рахунок зміни цін на 3609,6 тис. грн.
Як випливає з розрахунків, зміна цін вплинула на чистий прибуток у складі двох показників: виручки і собівартості. Причому вплив зміни цін на розмір чистого прибутку в складі виручки і собівартості носить різнонапрямлений характер: зростання виручки від реалізації сприяє зростання чистого прибутку, а ріст собівартості сприяє зменшенню прибутку. З огляду на це, вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити в такий спосіб:
За рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшився на 134,8 тис. грн.
Відповідно
Тобто прибуток підприємства збільшився на 123,2 тис. грн.. за рахунок збільшення обсягів діяльності.
А тепер розрахуємо вплив інших факторів на зміну розміру чистого прибутку, таких як вплив зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут і інші операційні витрати. При визначенні впливу даного фактора варто врахувати, що це фактор зворотного впливу стосовно прибутку. У зв'язку з цим у розрахункову формулу додається знак «-».
(3.4)
де Пв -- зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини зазначених витрат.
У нашому прикладі цей вплив склав:
Це означає, що не зважаючи на зменшення інших операційних витрат, збільшення собівартості і витрат на збут призвело до зменшення прибутку в звітному році на 299,0 тис. грн.
Вплив зміни величини інших фінансових доходів
Розрахунок впливу даного фактора на зміну розміру чистого прибутку описується формулою:
(3.5)
У нашому випадку ступінь впливу цього показника визначається в такий спосіб:
тис. грн
Розмір чистого прибутку зріс за рахунок збільшення суми інших фінансових доходів на 6,0 тис. грн.
Аналогічно
Тобто чистий прибуток зріс на 5,0 тис. грн за рахунок збільшення суми інших операційних доходів.
Узагальнимо в табл. 3.4. вплив факторів, що впливають на розмір чистого прибутку.
Таблиця 3.4
Зведена таблиця впливу факторів на чистий прибуток
Показники |
Сума, тис. грн. |
|
Зміна цін |
+134,8 |
|
Обсяг реалізованої продукції |
+123,2 |
|
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, податок на прибуток |
-299 |
|
Інші операційні доходи |
+5,0 |
|
Інші фінансові доходи |
+6,0 |
|
Усього |
-30 |
Отже, в звітному році підприємство працювало досить ефективно і тому отримало прибуток в сумі 38,0 тис. грн. Однак значний вплив на зменшення прибутку в порівнянні з минулим роком на 30,0 тис грн.. спричинило збільшення витрат на збут в звітному періоді на 291 тис. грн.., хоча це може бути прямо пов'язане із збільшенням обсягів діяльності..
Розрахуємо вплив інших факторів на величину отриманого підприємством фінансового результату, таких як оборотність оборотних активі, ефективність використання основних засобів і ін.
Залежність прибутку від ефективності використання оборотних активів можна виразити наступним чином:
(3.6)
де ЧП - чистий прибуток;
- середньорічна вартість оборотних активів;
- коефіцієнт оборотності оборотних активів;
- рентабельність продажу.
Таблиця 3.5
Розрахунок умовних показників для проведення факторного аналізу прибутку
Показник |
2007р. |
2008р. |
І |
ІІ |
Вплив факторів |
|
Чистий прибуток, тис. грн |
68,0 |
38,0 |
- |
- |
- |
|
Виручка від реалізації, тис. грн |
6936,0 |
18722,0 |
- |
- |
- |
|
Вартість оборотних активів, тис. грн |
1375,5 |
1260,0 |
1260,0 |
1260,0 |
-5,8 |
|
Коефіцієнт оборотності ОА, раз |
5,04 |
14,86 |
5,04 |
14,86 |
+121,3 |
|
Рпр, % |
0,98 |
0,20 |
0,98 |
0,98 |
-145,5 |
|
Разом |
- |
62,2 |
183,5 |
-30,0 |
Отже, за результатами проведеного аналізу можна сказати, що позитивно на отриманий фінансовий результат вплинуло лише збільшення оборотності оборотних активів, (вплив фактора =+121,3 тис. грн.). Зменшення ж середньорічної вартості оборотних активів і зниження рентабельності продажу призвели до отримання підприємством збитку.
Залежність прибутку від ефективності використання основних засобів можна виразити наступним чином:
(3.7)
де ЧП - чистий прибуток;
- середньорічна вартість основних засобів;
ФВ- фондовіддача;
- рентабельність продажу.
Таблиця 3.6
Розрахунок умовних показників для проведення факторного аналізу прибутку
Показник |
2007р. |
2008р. |
І |
ІІ |
Вплив факторів |
|
Чистий прибуток, тис. грн |
68,0 |
38,0 |
- |
- |
- |
|
Виручка від реалізації, тис. грн |
6936,0 |
18722,0 |
- |
- |
- |
|
Вартість основних засобів, тис. грн |
171,6 |
222,0 |
222 |
222 |
+19,9 |
|
Фондовіддача, грн |
40,42 |
84,33 |
40,42 |
84,3 |
+95,5 |
|
Рпр, % |
0,98 |
0,20 |
0,98 |
0,98 |
-145,4 |
|
Разом |
- |
87,9 |
183,4 |
-30,0 |
Отже, за результатами проведеного аналізу можна сказати, що збільшення вартості основних засобів і підвищення фондовіддачі позитивно вплинули на фінансовий результат, в свою чергу зниження рентабельності продажу негативно вплинули на фінансовий результат діяльності підприємства.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, доходність різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат і т. д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, адже їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.
Оцінка прибутковості (рентабельності) діяльності підприємства проводиться за допомогою багатьох показників, розрахунок яких представлено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Показники рентабельності ВАТ «Полтавасортнасіннєовоч» за 2006-2008 роки
Показники |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
Відхилення (+, -) 2008 року від: |
||
2006 року |
2007 року |
|||||
1. Середній розмір майна, тис. грн |
2796,4 |
1597,8 |
1529,5 |
-1266,9 |
-68,3 |
|
2. Середній розмір власного капіталу, тис. грн |
579,3 |
612,8 |
666,0 |
86,7 |
53,3 |
|
3. Середній розмір власного оборотного капіталу, тис. грн |
365,0 |
393,0 |
394,5 |
29,5 |
1,5 |
|
4. Середній розмір перманентного капіталу, тис. грн |
578,5 |
612,8 |
666,0 |
87,5 |
53,3 |
|
5. Середній розмір авансованого капіталу, тис. грн |
578,5 |
612,8 |
666,0 |
87,5 |
53,3 |
|
6. Середній розмір матеріальних оборотних активів, тис. грн |
1197,3 |
959,7 |
826,0 |
-371,3 |
-133,7 |
|
7. Середній розмір основних засобів, тис. грн |
390,1 |
413,6 |
480,0 |
89,9 |
66,5 |
|
8. Вартість виробничих ресурсів, тис. грн |
1587,4 |
1373,2 |
1306,0 |
-281,4 |
-67,2 |
|
9. Виручка від реалізації, тис. грн |
2527,6 |
6936,0 |
18722,0 |
16194,4 |
11786,0 |
|
10. Витрати, тис. грн |
237,3 |
384,0 |
675,0 |
437,7 |
291,0 |
|
11. Прибуток (збиток) до оподаткування, тис. грн |
0,0 |
86,0 |
64,0 |
64,0 |
-22,0 |
|
12. Чистий прибуток (збиток), тис. грн |
0,0 |
68,0 |
38,0 |
38,0 |
-30,0 |
|
13. Рентабельність (збитковість), % |
|
|
|
0,00 |
0,00 |
|
14.1. Продажу, % |
0,00 |
1,24 |
0,34 |
0,34 |
-0,90 |
|
14.2. Основних засобів, % |
0,00 |
20,80 |
13,33 |
13,33 |
-7,46 |
|
14.3. Оборотних активів, % |
0,00 |
8,96 |
7,75 |
7,75 |
-1,21 |
|
14.4. Виробничих ресурсів, % |
0,00 |
6,26 |
4,90 |
4,90 |
-1,36 |
|
14.5. Витрат, % |
0,00 |
22,40 |
9,48 |
9,48 |
-12,91 |
|
14.6. Активів, % |
0,00 |
4,26 |
2,48 |
2,48 |
-1,77 |
|
14.7. Власного капіталу, % |
0,00 |
11,10 |
5,71 |
5,71 |
-5,39 |
|
14.8. Власного оборотного капіталу, % |
0,00 |
17,30 |
9,63 |
9,63 |
-7,67 |
|
14.9. Перманентного капіталу, % |
0,00 |
11,10 |
5,71 |
5,71 |
-5,39 |
|
14.10. Авансованого капіталу, % |
0,00 |
11,10 |
5,71 |
5,71 |
-5,39 |
Дані таблиці 3.7. свідчать, що протягом періоду, який аналізується, відзначається деяке погіршення ефективності використання підприємством майна і джерел його формування, із 100 грн, які вкладені в активи, підприємство одержало прибутку менше на 1,77 грн ніж у 2007 році. Більш значним було зниження ефективності використання власного капіталу. Замість 11,10 грн прибутку, який був одержаний з 100 грн власного капіталу в 2007 році, віддача зі 100 грн коштів, які вкладені у власний капітал у 2008 році, склала 5,71 грн. Рентабельність власного оборотного капіталу порівняно з 2007 роком також знизилася на 7,67 грн і становить у 2008 році аж 9,63 грн.
Але найбільше зниження рентабельності має підприємство по витратах, що ще раз підтверджує раніше зроблені висновки.
Узагальнюючи, можна зазначити, що управління доходами і витратами на підприємстві здійснюється недостатньо ефективно.
Тож резервами підвищення ефективності діяльності підприємства, на нашу думку, є наступні заходи:
налагодження системи управління витратами і контролю за ними;
планування витрат і доходів підприємства, що дасть змогу коригувати поточну діяльність задля досягнення запланованої мети;
приділяти більше уваги фінансовій і інвестиційній діяльності підприємства;
привести асортимент продукції що реалізується у відповідність з попитом на ринку.
3.3 Шляхи підвищення ефективності діяльності і прогнозування показників ВАТ «Полтавасортнасіннєовоч»
Ріст і розвиток підприємства (фірми) тісно пов'язані з розробкою і реалізацією стратегії і тактики управління процесом формування, збільшення і розподілу прибутку,
Зростанню прибутку підприємства сприяє маніпулювання трьома змінними: 1) прискоренням товарооборотністі; 2) зменшенням маси витрат; 3) збільшенням норми прибутку шляхом підвищення цін.
Це самі основні змінні. Разом з тим фірми, що успішно функціонують на західному ринку, вважають, що довгострокова прибутковість компаній (фірм) залежить від значно більшого числа факторів (більш 30), що характеризують стан конкурентної ситуації, ситуації на ринку виробника, ринкової ситуації. І тому важливо в процесі розробки стратегічного плану управління прибутком не випустити з уваги і ряд інших важливих факторів (капіталоємність, відносну якість продукції (торгових послуг), відносну частку підприємства (компанії) на ринку, продуктивність праці).
Між цілями розвитку підприємства і факторами, що їх визначають, існує тісний зв'язок.
Якщо метою є забезпечення потреби в нагромадженнях на виробничий розвиток, тоді найважливішими факторами виступають структура реалізації товарів і послуг, рівень торгових надбавок, ціни реалізації, обсяг, структура й ефективність використання ресурсного потенціалу, розмір прибутку. Якщо ціль - забезпечення стійкого положення підприємства (фірми), то вона досягається на основі забезпечення стійких відносин з постачальниками, банками й іншими контрагентами (кількість проданих товарів, ціна одиниці) і достатнього розміру прибутку.
Якщо метою є задоволення інтересів власника майна, найважливішими факторами, що забезпечують їх досягнення, стають обсяг власних і залучених оборотних коштів і ефективність їх використання, розмір прибутку.
Якщо підприємство як першочергову мету визначає забезпечення соціального споживання і соціального розвитку колективу, то основними факторами, що повинні бути використані для її досягнення, виступають витрати обігу, чисельність і склад використовуваних трудових ресурсів, міри державного регулювання (норми і нормативи відрахувань у різні фонди соціального захисту населення і т.п., мінімальна заробітна плата, мінімальний прожитковий рівень і т.п.), розмір прибутку.
Усі вищезгадані цілі і фактори самі знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозумовленості.
Важливо, щоб усі заходи, проведені підприємством по зростанню прибутку (при використанні всіх можливостей), сприяли досягненню найважливіших цілей розвитку підприємства (фірми) .
Надзвичайно важливим при цьому є обґрунтування цільового розміру прибутку.
Обґрунтування цільового розміру прибутку підприємства передбачає:
1. Визначення обсягу товарообігу, при якому можливе одержання цільового прибутку.
2. Розробка цінової політики і стратегії.
3. Формування асортиментної політики (визначення оптимальної товарно-групової структури, що відповідає попиту населення і забезпечує досягнення обраної мети.
4. Формування ресурсної політики (товарне забезпечення, трудові, матеріальні і фінансові ресурси).
5. Управління валовими доходами.
6. Використання можливостей ефективного розміщення грошей.
7. Управління витратами обігу
8. Оцінка відповідності можливостей одержання прибутку його цільовій величині.
У практиці роботи підприємства є резерви зростання прибутку. Вони носять характер традиційних (ріст товарообігу, зниження витрат обігу і т.п.). У сучасних же умовах треба використовувати для нарощування прибутку не тільки традиційні шляхи, але і нові, відкриті в ході ринкових перетворень, приватизації.
Серед них основними є:
- формування комерційного асортименту з урахуванням прибутковості товарів;
- нова філософія взаємин з контрагентами;
- використання можливостей ризикової діяльності;
- інноваційна політика;
- оптимальні масштаби підприємства;
- використання можливостей мінливої кон'юнктури ринку;
- акціонування;
- вигідне розміщення грошових ресурсів і ін.
Комерційні підприємства щорічно зіштовхуються з необхідністю вибирати товари для реалізації з великої кількості найменувань. При цьому чим більш різноманітним буде асортимент, тим повніше буде вдоволений попит населення, тобто покупець зацікавлений у можливості широкого вибору товарів чи послуг. І в той же час необхідно забезпечити вигідність кожної комерційної справи. Це означає, що доцільно забезпечити зважений підхід при виборі постачальників, визначенні оптимальної партії і ціни закупівлі товарів, встановленні обґрунтованої торгової надбавки, витраті засобів на здійснення комерційної діяльності.
Розмір чистого прибутку, що повинне одержати комерційне підприємство при здійсненні комерційної діяльності, можна визначити за формулою
ЧП = [(Цр - Цз) x К х (100 - ПДВ) - ИОК х ( 100 - Сп)]/100, (3.8)
де ЧП - чистий прибуток; Цр - ціна реалізації: Цз - ціна закупівлі; К - кількість закупленого товару; ПДВ - податок на додаткову вартість; ИОК - витрати, пов'язані зі здійсненням комерційної роботи; Сп - середній рівень податків і обов'язкових платежів у відсотках до балансового прибутку.
ЧП = (22466-18048) x (100 - 20) - 22493,0 х ( 100 - 25)]/100 =(53440 - 1686975)/100 = - 13,3 (тис. грн)
Для ВАТ «Полтавасортнасіннєовоч» розмір чистого збитку, розрахований за формулою 3.8 дорівнює 13,3 тис. грн.
Вигідна закупівля товарів, наприклад, сама по собі не означає ще високої рентабельності. Тому важливо забезпечити правильну збутову політику. Усі товари умовно поділяються на три групи високого, середнього і низького рівня рентабельності. Раціональне розміщення товарів із врахуванням вищесказаного дозволяє максимізувати прибуток і мінімізувати витрати.
Розмір прибутку комерційного підприємства знаходиться в тісній залежності від частки прибутку в ціні одиниці продукції і швидкості обертання товарів.
Збільшенню прибутку комерційного підприємства сприяє ріст продажу товарів, обумовлений ростом числа нових покупців, обсягів закупок постійними клієнтами, зниженням цін і вартості самого процесу реалізації.
У свою чергу така можливість приросту товарообігу залежить від рівня організації торгівлі, ступеня впровадження маркетингу, ефективності управлінських рішень.
Зокрема, нових покупців можна залучити гарною рекламою і пропагандою, високою репутацією і спеціалізацією комерційного підприємства, додатковими торговими послугами, більш низькими цінами (при тій же якості продукції), легкістю придбання, пропозицією покупцям товарів із врахуванням їхніх купівельних звичок.
На рішення про збільшення покупок постійними клієнтами впливають: демонстрація продукції, рівень реалізації ідей (пов'язаних зі зручностями для покупця, повнотою асортименту і т.п.), наявність у продажі товарів, що користуються попитом населення, що супроводжують вироби, реклама примусового асортименту, рівень цін.
Збільшення обсягів реалізованої продукції в результаті зниження цін і вартості торгових послуг можливо при реальному зниженні вартості призначеної до реалізації продукції, прискоренні оборотності товарних запасів, підвищенні керованості запасами і закупівлями, ліквідації неходових товарів, широкому впровадженні самообслуговування, підвищенні ефективності використання торгових площ.
Діяльність комерційного підприємства повинна бути спрямована на ріст прибутків як для себе, так і для постачальників товарів. Якщо в одного чи іншого підприємства є дві-три пропозиції на продаж чи купівлю товарів по однаковій ціні, як правило, вибирається пропозиція того підприємства, з яким установлені тісні контакти господарського співробітництва, що у минулому не один раз здійснювало допомогу у вирішенні виникаючих проблем у процесі виробництва, постачання і реалізації продукції.
Подобные документы
Поняття фінансових результатів, принципи та етапи їх формування, напрямки аналізу, порядок відображення в звітності підприємства. Облік доходів і витрат діяльності. Особливості обліку фінансових результатів в умовах використання комп’ютерної техніки.
курсовая работа [954,4 K], добавлен 05.10.2014Обґрунтування шляхів вдосконалення обліку та аналізу фінансових результатів підприємства з метою підвищення ефективності управління ними. Дослідження економічної сутності прибутку, ефективності його використання та відображення у фінансовій звітності.
дипломная работа [703,1 K], добавлен 24.07.2011Концептуальні основи організації обліку доходів та витрат. Формування й відображення в фінансовій звітності результатів діяльності підприємств. Порядок формування прибутку на підприємстві. Удосконалення організації обліку фінансових результатів.
курсовая работа [143,4 K], добавлен 11.02.2011Інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів підприємства. Аналіз динаміки і структури фінансових результатів підприємства на прикладі ПП "Скіфи". Аналіз показників рентабельності, впливу факторів на зміну обсягу фінансових результатів.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 28.11.2015Економічна сутність аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, особливості їх формування. Аналіз рентабельності на прикладі ПАТ "Яготинський маслозавод". Основні заходи, спрямовані на зростання фінансових результатів діяльності підприємства.
курсовая работа [677,3 K], добавлен 18.02.2014Класифікація фінансових результатів діяльності підприємств та їх характеристика. Організаційно-економічні особливості діяльності організації, їх вплив на побудову обліку. Методика складання звіту про сукупний дохід. Факторний аналіз прибутку фірми.
дипломная работа [325,3 K], добавлен 11.07.2014Класифікація та формування прибутку підприємства, напрямки його використання та розподілу. Показники, що характеризують рентабельність. Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності, фінансової стійкості, оцінка ймовірності банкрутства.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 27.01.2011Значення, завдання та інформаційне забезпечення оцінки фінансових результатів діяльності підприємства. Оцінка рівня, динаміки та структури фінансових результатів. Аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності. Оцінка рентабельності діяльності.
контрольная работа [241,1 K], добавлен 23.12.2015Аналіз прибутку підприємства та резервів його збільшення, формування доходів і витрат, показників рентабельности. Оцінка динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства ТОВ "Аутстаффінг Сервіс". Чинники підвищення прибутковості.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 12.02.2012Загальна організаційно-економічна характеристика ВАТ "ПМК-68". Аналіз фінансових результатів, майна та джерел коштів підприємства. Шляхи вдосконалення фінансового стану підприємства та заходи щодо оптимізації фінансових результатів його діяльності.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 11.01.2013