Аналіз управління коштами місцевого бюджету

10889,5

Спеціальний фонд

Власні надходження установ і організацій

296,7

Субвенція з державного бюджету, що передається містам, та районам - всього

1391,9

У т.ч. на субсидії

810,8

на пільги

581,1

Всього спеціальний фонд

1688,6

Разом по районному бюджету

12578,1

Видаткова частина бюджету розрахована виходячи з наявної мережі соціально - культурних установ (за винятком видатків на охорону здоров'я і культури, які розраховані на 1 мешканця), кількості одержувачів соціальних допоміг.

З 2012 року не передбачається проведення витрат з бюджету щодо надання дотацій окремим галузям господарства та державного регулювання цін і тарифів. Планова частка бюджетів Радомишльського району в обсязі видаткової частини бюджету області складає 2,7%.

Зріст продуктивності праці на сучасному етапі являється важливим елементом прискорення соціально-економічного розвитку країни, джерелом збільшення національного доходу, використаного як на споживання, так і на нагромадження, задоволення і особистих, і виробничих потреб. З цієї позиції видатки місцевих бюджетів на освіту носять виробничий характер, хоча соціально-культурне обслуговування в цілому по діючій класифікації галузей народного господарства віднесено до невиробничої сфери. В табл. 2.13 приведена характеристика виконаного бюджету за 2011 рік. Видатки місцевих бюджетів на фінансування освіти по Радомишльому району склали всього 4298,1 тис.грн., видатки на охорону здоров'я склали - 2801,7 тис.грн., на соціальний захист населення та соціальне забезпечення - 2113,8 тис.грн., на утримання органів державного управління - 751,7 тис.грн., на культуру та мистецтво - 269,7 тис.грн.

Таблиця 2.13 - Характеристика виконання бюджету Радомишльського району

Видатки	Бюджет району за 2010 рік	Бюджет району за 2011 рік
	План	Виконано	%	План	Виконано	%
Державне управління	622,5	556,1	89,3	843,1	751,7	89,2
Правоохоронна діяльність		0,6		2,6	2,6	100
Освіта	5422,8	4390,6	80,9	5285,4	4298,1	81,3
Охорона здоров'я	3361,2	2842,6	84,6	3169,2	2801,7	88,4
Соціальний захист та соціальне забезпечення	2661,1	2541,2	95,5	1643,5	2113,8	128,6
Житлово-комунальне господарство	780,2	700,5	89,8	365,7	534,8	146,2
Культура і мистецтво	347,3	322,9	92,9	363,8	269,7	74,1
Засоби масової інформації	34,5	27,5	79,7	28,4	28,4	100
Фізична культура і спорт	18,9	19,3	102,1	16,4	14,7	89,6
Промисловість і енергетика					516,4
Будівництво				12,8	12,8	100
Сільське господарство	155,6	119,8	76,9	143,8	98,1	68,2
Регулювання цін на послуги місцевого автомобільного транспорту				41,5	28,0	67,5
Поточні видатки	20,0	21,6	108
Видатки не віднесені до основних груп	3177,9	1636,6	51,5	1534,1	1504,5	98,1
Дотації	2869,5	2582,7	90	1758,9	1595,7	90,7
Субвенції	414	1131,6	св200	450,1	461,5	102,5
Всього видатків	19885,5	16893,6	84,9	15659,3	15032,5	95,9

Видаткова частина виконана за 2010 рік на 84,9%, а за 2011 рік на 95,9%.

Профінансовані видатки в 2011 році на 100% це соціальний захист населення, житлово-комунальне господарство, засоби масової інформації, фізична культура і спорт.

На утримання органів місцевого самоврядування у звітному періоді направлено 751,7 тис.грн., а минулому році 556,1 тис.грн., фінансування збільшено на 195,6 тис.грн.

На установи освіти в 2011 році було виділено 4298,1 тис.грн. Видатки на утримання охорони здоров'я в 2011 році склали 88,4%, а в 1999 році 84,6%.

З метою скорочення видатків у четвертому кварталі 2010 року було скорочено 20 ліжок в центральній лікарні. В мережі суттєвих змін не було. В порівнянні з 2010 роком видатки по плану по культурі зменшені на 52,3 тис.грн. А фінансування в 2010 році склало 92,9%, в 2011 році 74,1%.

Дуже велике соціальне значення охорони здоров'я, витрати на яке в теперішній час отримали новий якісний зміст. Поряд з наданням медичної допомоги найважливішим завданням є диспансеризація населення, використання нових досягнень науки і техніки та медичних препаратів.

Проведення профілактики заходів, збільшення мереж медичних закладів і якісне покращення медичного обслуговування, особливо в сільській місцевості, розвиток проблемних наукових центрів по продовженню життя і активній діяльності населення - ось магістральні шляхи розвитку системи охорони здоров'я, що лежать в основі фінансування на сучасному етапі.

Боротьба з алкоголізмом, наркоманією, СНІДом та іншими тяжкими захворюваннями потребує збільшення фінансових ресурсів, та контроль за їх використанням зі сторони місцевих органів влади та місцевих фінансових органів.

Складовою частиною видатків місцевих бюджетів на соціально-культурні заходи є витрати на соціальне забезпечення. Реалізація соціальної програми, прийнятої Верховною Радою України, здійснення закону України “Про пенсійне забезпечення громадян в Україні” визначають необхідність збільшення видатків місцевих бюджетів на соціальне забезпечення. Певні суми направляються із місцевих бюджетів на озеленення, освітлення, благоустрій населених пунктів.

Зростання кількості населення в містах привів до росту видатків бюджетів на фінансування народного господарства. Ці видатки мають тенденцію до збільшення в зв'язку з ростом і ускладненням місцевого господарства, розширенням житлово-комунального будівництва, підвищення вартості основних фондів комунального господарства та рівня його технічного оснащення. Збільшення територій населених пунктів веде до подовження комунікацій, збільшенню експлуатаційних витрат.

Переважне збільшення великих міст, де витрати в розрахунку на одного мешканця вище, також важливий фактор підвищення видатків місцевих бюджетів. Важливо відмітити і те, що з розвитком урбанізації підвищуються потреби мешканців малих міст, селищ і сільських поселень.

За рахунок місцевих бюджетів виплачується заробітна плата великій кількості робітників соціально-культурних та інших закладів, які наведені в табл.2.14.

Таблиця 2.14 - Довідка оплати праці з нарахуваннями за 2011 рік з урахуванням погашення боргу за минулі роки

	План на 2011 рік	Касові видатки	Сума заборгованості
Органи місцевого самоврядування	474,1	404,8	69,3
Правоохоронні органи	2,3	1,1	1,2
Освіта	2845,3	2047,9	797,4
Охорона здоров”я	1528,2	1111,0	417,2
Соціальний захист та соціальне забезпечення населення	67,9	62,7	5,2
Культура та мистецтво	162,0	92,3	69,7
Сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство	99,8	64,2	35,6
Разом	5179,6	3784,4	1395,2

В процесі мобілізації коштів і фінансування між підприємствами, організаціями і закладами виникають окремі економічні відношення, які пронизують все наше господарство, Неможливо погодитися з тим, що місцеві бюджети тільки сприяють територіальному перерозподілі коштів. В доходах місцевих бюджетів біля 1/3 частини утворюють надходження від місцевого територіального господарства, а в деяких видах, наприклад, міських, ці надходження досягають 40%. Отже, говорити виключно про територіальний розподіл коштів - значить зауважувати сутність питання.

На мій погляд, місцеві бюджети - це реальні ресурси, що знаходяться в безпосередньому розпорядженні місцевих органів влади для здійснення ними господарських і соціально-культурних функцій , а також для безпосереднього контролю за діяльністю підприємств, організацій , закладів розташованих на підвідомчий кожному органу влади території. В них органічно поєднується дві категорії. З одного боку місцеві бюджети - це основні фінансові бюджети місцевих органів влади, з іншого - помітні ресурси, реальна економічна категорія, спів діюча розвитку виробничої сфери в місцевій ланці і здійснююча фінансування невиробничої сфери даної адміністративно-територіальної одиниці.

Важливо підкреслити, що місцеві органи влади, здійснюючи через місцеві бюджети, в процесі мобілізації коштів, дійовий контроль за сферою матеріального виробництва і сферою обертання, сприяє росту фінансових ресурсів держави і їх раціональному використанню. Перебудові процеси на деякий час затримали розвиток держави, Знизилася продуктивність праці. У величезних розмірах збільшився бюджетний дефіцит. Але все ж місцеві бюджети продовжували зростати, забезпечуючи виконання соціальної програми, що передбачує підвищення матеріального добробуту народу, зростання його культурного рівня.

Виконання бюджету Радомишльського району в 2011 році здійснювалося в складній ситуації. За звітний період установи та організації вдалося профінансувати лише на 95,9 %. Планувалося профінансувати видатки в обсязі 15659,3 тис.грн., фактично були виділені кошти в сумі 15032,5 тис.грн.

Слід зазначити, що однієї з основних причин невиконання планових показників по видатках було внесені зміни до діючого законодавства після прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”.

Слід зазначити, що як і в попередні роки пріоритетне значення при фінансуванні видатків наддавалось погашенню боргів по заробітній платі і соціальним виплатам. Відповідно і направлення коштів здійснювалося на вирішенні цих проблем.

Так на виплату заробітної плати та проведення розрахунків з Пенсійним фондом 6984,2 тис.грн., або 58,6%, а також на виплату допомоги сім'ям з дітьми були спрямовані кошти в сумі 1479,0 тис.грн., що складало 12,4 % від усіх видатків.

З них районному бюджету було направлено 1965,0 тис.грн. або 41,7% іншим бюджетам - 6019,2 тис.грн., або 86,9%

В зв'язку з відсутністю коштів практично не виділяються кошти на придбання медикаментів по райлікарні в розрахунку на 1 ліжко-день склали 1,11 грн. при затверджених видатках 1,13грн.і нормі - 4,75 грн. Причиною недофінансування також було обмаль коштів на рахунках місцевих бюджетів.

В лікарняних закладах на 1 ліжко/день для придбання продуктів харчування витрачалося 0,29 копійок при затверджених видатках 0,30 копійок і нормі -4,05 грн. З бюджету району на харчування використано 36,8 тис.грн., що дорівнює 1,4% від усіх видатків.

Видатки на відрядження становили 37,1 тис.грн., або 0,2% від усіх видатків.

На виплату послуг зв'язку - 50,3 тис.грн., або - 0,3%, та на утримання транспорту бюджетним установам району було направлено - 293,7тис.грн., або 1,9% від усіх видатків.

На оплату теплопостачання, водопостачання, електроенергії бюджетним установам району було використані кошти в розмірі 1644,5 тис.грн., або 10,9% від усіх видатків.

Субсидії і поточні трансферти виплати становили по району 5339,5 тис.грн., або 35,5 % від усіх видатків. З районного бюджету було профінансовано 15032,5 тис.грн.,

У 2011 році, як і в минулі роки, здійснювалося капітальні ремонти бюджетних установ, на ці цілі було використано - 32,2 тис.грн. Придбано обладнання, устаткування, інструментарій та інше на суму - 22,2 тис.грн.. Матеріально-технічне забезпечення переважної більшості бюджетних установ має жалюгідний стан.

Коштів на те, щоб підтримувати соціально-культурні установи в належному стані не вистачає. На 1 січня 2012 року кредиторська заборгованість по усім бюджетам району склала - 5146,8 тис.грн.

Заборгованість по заробітній платі з нарахуваннями працюючих усіх бюджетних установ району склалась в сумі 4060,9 тис.грн. Сума зменшилась на 590 тис.грн. Це складає місячний фонд оплати праці (місячний ФОП - 590,0 тис.грн). Дані наведені в табл.2.15.

Таблиця 2.15 - Дані про заборгованість бюджетних установ по заробітній платі станом на 01.01.2012 року по району

КФК		Всього	1110	1120
010116	Органи місцевого самоврядування	151,6	87,3	64,3
070000	Освіта	1205,4	856,1	349,3
080000	Охорона здоров'я	945,9	573,1	372,8
090000	Соціальний захист	14,6	9,7	4,9
110000	Культура і мистецтво	166,3	95,5	70,8
061007	Правоохоронні органи	1,4	0,9	0,5
Разом		2485,2	1622,6	862,6

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ КОШТАМИ БЮДЖЕТУ РАДОМИШЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Аналіз планування доходів бюджету згідно з соціально-економічним розвитком регіону

Аналіз фінансових даних є основою управління органів місцевого самоврядування. Ефективне управління фінансами, що включає розуміння поточної фінансової ситуації і вміння прогнозувати доходи та видатки бюджету, є найважливим елементом оцінки фінансового стану.

Разом з тим місцевим органам влади, у тому числі їх фінансовим органам, необхідно активізувати роботу по мобілізації усіх резервів для збільшення надходжень до місцевих бюджетів за рахунок залучення додаткових коштів, а саме погашення заборгованості платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що виникли станом на 1 січня 2011 року по зобов'язаннях до місцевих бюджетів (недоїмка); повернення до місцевих бюджетів наданих у минулі роки позичок сільгосптоваровиробникам; надання впродовж 1996 - 1999 років розстрочок та відстрочок платежів до місцевих бюджетів, які у відповідності до законодавства на 1 січня 2012 року не повернуто.

Зазначені кошти повинні враховуватись окремо то повністю спрямовуватись на погашення заборгованості місцевих бюджетів із соціальних виплат (заробітна плата, стипендія, допомоги сім'ям з дітьми.

Облдержадміністрація та обласна рада неодноразово ставили питання щодо прийняття обсягів бюджетів міст і районів не вище розрахункових показників, визначених облдержадміністрацією. Однак, органи місцевої влади та місцевого самоврядування не враховують цих зауважень , включаються до бюджетного процесу тільки на заключному етапі формування відповідного бюджету, і в порушення статі 50 Закону України “Про державний бюджет” збільшили загальний обсяг закріплених і власних податків і зборів. Результатом такої неорганізованої взаємодії являється прийняття органами влади та самоврядування відповідних бюджетів з дефіцитом, або необґрунтованим завищенням доходної частини бюджету.

На низькому рівні проводиться організація бюджетного процесу в радах базового рівня. Відсутність при визначенні взаємовідносин районних(міських) бюджетів з бюджетами сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад і методики розрахунків показників місцевих бюджетів, прозорості і доступності інформації затримує і ускладнює процес затвердження бюджетів базового рівня. У 2011 році цей процес тривав до 1 серпня, тоді як Урядом він був встановлений в термін до 1 березня.

При формуванні доходної частини місцевих бюджетів враховані прибутковий податок з громадян у 2012 році залишається одним з головних видів надходження до бюджетів рад базового рівня. Однак, надходження цього податку можуть бути нестабільними, тому основним джерелом покриття видатків залишається дотація з районного бюджету.

У зв'язку з цим, при необхідності можливе проведення розмежування прибуткового податку з громадян, та плати за землю у відповідності з Законом “Про бюджетну систему України” та централізація основних видатків (заробітна плата з нарахуваннями та інших) у районному бюджеті.

Таблиця 3.1 - Аналіз показників доходної частини бюджету Радомишльського району

Назва	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 р. від
				2010	2011
І. Податкові надходження	8831,4	7352,5	6698,5	-2132,9	-654
- Прибутковий податок з громадян	2630,1	2950,5	4126,5	+1496,4	+1176
- Податок на прибуток підприємств	2519,2	162,0		-2519,2
- Податок з власників транспортних засобів	672,4
- Плата за землю	1050,4	3131,4	1547,3	+496,9	-1584,1
- Плата за воду	11,3	25,1
- Плата за надра	13,5	7,6	12,0	-1,5	+4,4
- Податок на промисел	8,2	20,0	13,0	+4,8	-7,0
- Плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності	11,2	12,0	18,0	+6,8	+6,0
Плата за ліцензію	186,4	205,2
Плата за патент на деякі види підприємницької діяльності	294,2	195,6	194,0	-100,2	-1,5
- Акцизний збір	850,0
- Місцеві податки і збори	516,6	557,6	490,1	-26,5	-67,5
- Єдиний податок		43,5	75,8		+32,3
- Штрафи сплачені за порушення податкового законодавства		42,0	72,0		+30,0
- Фіксований сільгоспподаток			149,8
ІІ. Неподаткові надходження	471,9	1068,4	487,0	+15,1	-581,4
- Надходження до бюджету відсотків банку	6,7	13,3	21,0	+14,3	+7,7
- Надходження коштів від приватизації державного майна		152,8	50,0		-102,8
- Держмито	124,1	174,2	180,0	+55,9	+5,8
- Надходження від штрафів та фінансових санкцій	301,4	480,4	223,0	-78,4	-257,4
- Інші надходження	39,7	247,7	13,0	-26,7	-234,7
ІІІ. Державні цільові фонди	20,0		910,0	+890,0
РАЗОМ	9323,3	8420,9	8095,5	-1227,8	-325,4
- Від органів державного управління інших рівнів	10562,2	7238,4	8916,2	-1646	+1677,8
РАЗОМ	19885,3	15659,3	17011,7	+7126,4	+1352,4

В 2012 році власних та закріплених доходів заплановано в обсязі 8095,5 тис.грн., тобто у порівнянні з 2011 роком планові показники зменшились на 325,4 тис.грн., а у порівнянні з 2010 роком зменшились на1227,8 тис.грн.

Слід зазначити, що основним доходним джерелом бюджету Радомишльського району є відрахування прибуткового податку з громадян. Обсяги цього податку по роках відрізняються. На 2012 рік передбачено залучення цього податку у порівнянні з 2010 роком на 1496,4 тис.грн., у порівнянні з 2011 роком на1176,0 тис.грн . Тобто надходження цього податку по прогнозним показникам має тенденцію до збільшення, якщо врахувати фактичне надходження цього податку по роках, тобто очевидним є те, що планові показники по цьому джерелу завищені.

3.2 Аналіз стану фінансових ресурсів місцевих бюджетів

Видатки місцевих бюджетів виражають ті економічні відносини, які виникають в зв'язку з розподілом централізованих грошових, коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади. В Законі України “Про бюджетну систему України” говориться, що кошти місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених місцевими радами. У відповідності з цим Законом із місцевих бюджетів здійснюється видатки на:

фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних виконавчих органів влади, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

утримання місцевих органів державної влади і самоврядування;

фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

фінансування інших заходів.

Бюджет - це не тільки фінансовий план, у якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку й звітності, він одне з основних знарядь економічної стабілізації та економічного зростання. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійного аналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економічний стан регіону.

Результати виконання бюджету дуже часто тією чи іншою мірою різняться від тих цілей і завдань, якими керувалися при його складанні і затвердженні. В окремих випадках такі розбіжності, хоча вони й не були заплановані, можна визнати корисними. Однак, як правило, одержання результатів, відмінних від запланованих, означає, що бюджетна політика, покладена в основу затвердженого бюджету, не проводилась, не було й дієвого контролю за її здійсненням.

Якщо розбіжність результатів із запланованими виявиться суттєвою, це може не тільки завадити досягненню стабілізації в економіці регіону, а й внести в господарське життя численні викривлення, які треба буде виправляти протягом наступного фінансового року чи навіть кількох років.

Звідси випливає необхідність дотримання бюджетної політики і суворого її виконання, відхилення при цьому повинні розглядатись як індикатори збоїв як у функціонуванні економіки в цілому, так і в самому бюджетному процесі, зокрема в заключній його стадії - виконанні бюджету.

В районних бюджетах створюються резервні фонди виконавчих органів районних рад у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

Аналіз стану фінансових ресурсів - аналіз ефективності та продуктивності діяльності органу влади.

Аналізувати можна в широких межах або малі та дуже спеціальні напрямки діяльності.

Найважливіші поняття аналізу програм:

цілі та завдання;

витрати, віддача, результати;

продуктивність та ефективність;

альтернативи;

прийнятність;

відповідальність.

Таблиця 3.2 - Аналіз видаткової частини бюджету Радомишльського району

Код функц.	Назва	2010	2011	2012	Відхилення 2012 від
					2010	2011
010116	Органи місцевого самоврядування	622,5	843,1	781,3	+158,8	-61,8
161007	Правоохоронні органи		2,6	25,2		+22,6
070000	Освіта	5422,8	5285,4	5750,7	+327,9	+465,3
080000	Охорона здоров'я	3361,2	3169,2	3984,9	+623,7	+815,7
090000	Соціальний захист та соціальне забезпечення населення	2661,1	1643,5	1815,9	-845,2	+172,4
100000	Капітальні видатки	780,2	365,7	255,8	-524,4	-109,9
110000	Культура та мистецтво	347,3	363,8	551,8	+204,5	+188
120100	Засоби масової інформації	34,5	28,4	51,0	+16,5	+22,6
130000	Фізична культура та спорт	18,9	16,4	14,0	-4,9	-2,4
150000	Будівництво		12,8	910,0		+897,2
160000	Сільське господарство	155,6	145,8	80,8	-74,8	-65,0
Код функц.	Назва	2010	2011	2012	Відхилення 2012 від
170000	Транспорт, дорожнє господарство		41,5	95,1		+53,6
240000	Державні цільові фонди	20,0
250000	Видатки не віднесенні до основних груп	3177,9	1534,1	2535,2	-642,7	+1001,1
250300	Видатки що передаються до бюджетів інших рівнів	3283,5	2209,0	160,0	-3123,5	-2049
	Всього	19885,5	15659,3	17011,7	-2873,8	+1352,4

В 2012 році видатки заплановані в обсязі - 17011,7 тис.грн., тобто у порівнянні з 2011 роком планові показники збільшились на - 1352,4 тис.грн., а у порівнянні з 2010 роком зменшились на - 2873,8 тис.грн. Слід зазначити, шо більша сума витрат запланована по охороні здоров'я, так в порівнянні з 2011 роком сума витрат збільшилась на - 623,7 тис.грн., а у порівнянні з 2010 роком на - 815,7 тис.грн.

По житлове комунальному господарству видатки зменшились, так у порівнянні з 2010 роком на - 109,9 тис.грн., а з 2011 роком на - 524,4 тис.грн.

По органам місцевого самоврядування видатки в порівнянні з 2010 роком збільшились видатки на - 158,8 тис.грн., а в порівнянні з 2011 роком зменшились на 61,8 тис.грн.

По освіті видатки зросли в порівнянні з 2010 роком на - 327,9 тис.грн., а з 2011 роком зросли на - 465,3 тис.грн.

Аналізуючи стан наповнюваності класів у загальноосвітніх школах району ми бачимо, що станом на 01.01.2202 року наповнюваність класів склала 28,7 учня, в т.ч. по 1-4 класах -28,2; по 5-9 класах-29, по 10-12 класах -28,6.

Протягом 2011 року кількість учнів у загальноосвітніх школах скоротилась на 1646 учня, у тому числі по 1-4 класах на 309 учнів, по 5-9 класах на 1219 учня, по 10-12 класах збільшилась на 476 учнів. Кількість класів протягом 2011 року скоротилась в цілому на 31 одиницю, в тому числі по 1-4 класах-на 11, по 5-9класах - на 58, по 10-12класах - збільшилась на 38 одиниць.

На кінець року середня наповнюваність класів загальноосвітніх закладів міста складала 28,2 учня, в т.ч. по 1-4 класах - на 27,6, по 5-9 класах - 28,7. По 10-12 класах -27,5.

Аналіз діючої мережі, штатів і контингентів показав, що при базовій наповнюваності класів загальноосвітніх шкіл у 2010/2011 навчальному році 28 чоловік, фактична наповнюваність станом на 01.01.2012 року склала 28,2 чоловіка.

Кількість педагогічних ставок у розрахунку на 1 клас протягом 2011 року суттєво змінилася. Так, що на початок року на 1 клас кількість педагогічних ставок становила 1,96 ставки, то на кінець року цей показник склав 1,92 ставки. Відповідно по 1-4 класах - 1,34 ставки на початок року і 1,33 на кінець року, по 5-9 класах - 2,16 і 2,16, по 10-12-відповідно 2,37 ставки на початок року та 2,13 ставки на кінець року.

Якщо порівняти наповнюваність класів у загальноосвітніх школах, можна сказати, що протягом 2011 року наповнюваність класів майже скрізь зменшується.

Аналіз наповнюваності учнів у 10 класах загальноосвітніх шкіл району засвідчив, що при середній наповнюваності у ліцеях і гімназіях 27,2 учні, по гімназії №2 середня наповнюваність складає 24 учні, в ліцеї - 26 учнів, у школі №4 - 20,8 учня.

Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості в установах освіти.

За даними звіту про заборгованість бюджетних установ за 2011 рік (ф. №7) дебіторська заборгованість по загальному і спеціальному фонду в установах і закладах освіти на початок року складала 1516,4 тис.грн., у тому числі по коду 1110 - 978,047 тис.грн., 1120 - 4,302 тис.грн, 1130 - 414,798 тис.грн., 1160 - 59,609 тис.грн., 2110 - 20,995 тис.грн., 2130 - 36,681 тис.грн. протягом року дебіторська заборгованість по закладах освіти зменшилася на 15,9 тис.грн. і на початок 2012 року складала 1500,502 тис.грн., у тому числі по коду 110 - скоротилась на 750,9 тис.грн., по коду 1120 заборгованість складала 8,9 тис.грн., по оплаті комунальних послуг - скоротилася на 290,0 тис.грн., скорочено також заборгованість по капітальних видатках - на 43,3 тис.грн. Допущено зростання заборгованості по коду 1130 - на 554,0 тис.грн.

Дебіторська заборгованість по загальному фонду на початок 2012 року складала 1446,019 тис.грн., по спеціальному - 54,483 тис.грн. протягом І кварталу 2012 року вона скоротилася і на 01.04.2012 року складала 981,2 тис.грн. - 981,2 тис.грн. по загальному фонду і 136,707 тис.грн. по спеціальному. По загальному фонду допущено зростання заборгованості по оплаті праці - на 106,2 тис.грн., по нарахуванням - на 31,7 тис.грн., по капітальним вкладенням - на 16,7 тис.грн. по коду 1130 заборгованість скоротилася на 560,7 тис.грн., по комунальних послугах - на 57,1 тис.грн. по спеціальному фонду зростання дебіторської заборгованості допущено покоду 1130.

Аналіз видатків бюджету по галузі “Охорона здоров'я”.

Проаналізувавши показники виконання загального фонду бюджету галузі, а також показники фінансово - економічної діяльності в 2011 році, доводимо до уваги наступне:

Бюджет району за 2011 рік по видатках виконано на 97,2%. Виконання ж бюджету галузі за поточний рік склало 97,6% до уточнених призначень (16276,1 тис.грн.) та 100,2 % до первісних, і склав 15884,2 тис.грн. Крім того залишок профінансованих та невикористаних бюджетних коштів по установах галузі на кінець року склав 17,2 тис.грн.

Бюджет галузі “Охорона здоров'я” на 2011 рік в частині загального фонду затверджено в сумі 15850,0 тис.грн. У зв'язку з передачею в обласну комунальну власність тубдиспансеру зменшено загальний обсяг видатків на 157,9 тис.грн. Крім того, незважаючи на наявні невикористані асигнування на капітальні вкладення, енергоносії та в зв'язку з забороною проведення уточнень на оплату праці за рахунок інших статей (ст 24 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, проведено уточнення бюджету галузі на оплату праці за рахунок додаткових джерел надходжень в сумі 584,0 тис.грн. У результаті, планові обсяги асигнувань становлять 16276,1 тис.грн.

При загальному відсотку фінансування по галузі відносно кошторисних призначень на 98%, в той же час профінансовано, наприклад:

районну лікарню - на 97%,

стоматологічну поліклініку - на 99%,

централізовану бухгалтерію - на 100%.

Питома вага фінансування закладів охорони здоров'я в загальному обсязі касового виконання бюджету галузі складає:

Таблиця 3.3

Назва закладу	Уточнений кошторис на 2011 рік	Касове виконання бюджету	Питома вага в загальному обсязі фінансування
Районна лікарня	11099,0	10755,5	67,8%
Стоматологічна п- ка	4325,5	4282,2	27%
Станція переливання крові	768,2	763,1	4,8%
Централізована бухгалтерія	83,4	83,4	0,4%
Всього	16276,1	15884,2	100

Таблиця 3.4 - Виконання кошторису галузі таке

КЕК	Назва видатків	Затверджено	Уточнено	Відхилення	Касові видатки	Фактичні видатки
1110	Заробітна плата	6909,0	7202,7	+293,7	7187,6	6850,8
1120	Нарахування на оплату праці	2591,0	2743,1	+152,1	2738,5	2573,0
1130	Придбання предметів і матеріалів	3223,1	3058,1	-165,0	3057,9	3968,6
1132	Медикаменти	1493,0	1134,5	-358,5	1134,3	1853,7
1133	Харчування	800,0	852,5	+52,5	852,5	879,3
1140	Відрядження	18,9	18,9	-	15,8	29,7
1160	Комунальні послуги і енергоносії	508,0	488,3	-19,7	358,8	1790,6
1340	Трансферти	110,0	1265	+165,0	1258,7	1373,8
2010	Капітальні вкладення	1500,0	1500,0	-	1266,9	1592,4
	Всього	15850,0	16276,1	426,1	15884,2	18178,9

Уточнені призначення на виплату зарплати виконані з початку року по загальному фонду на 99,8 % або на 104,5% до первісних призначень.

Обсяг видатків на медикаменти та перев”язувальні матеріали на початок року складав 1493,0 тис.грн. протягом року галуззю проведено уточнення зі зменшенням їх на 358,5 тис.грн. Тобто обсяг асигнувань склав 1134,5 тис.грн., хоча фактичні видатки становлять 1206,5 тис.грн., що є порушенням Постанови КМ України №17 від 09.0.200 року “Про порушення складання, розгляду, затвердження кошторисяв доходів і видатків бюджетних установ” в частині недопущення перевищення фактичних видатків над плановими.

Вивільнені кошти частково були спрямовані на харчування - 52,5 тис.грн.

Витрати на харчування хворих становлять 852,5 тис.грн. або 100% до річних уточнених призначень.

Слід зазначити, що вартість одного ліжко - дня по медикаментах становить 2,32 грн., по харчуванню - 1,58 грн.

У структурі касових видатків, значні розбіжності існують і в частині виплати зарплати. Частка видатків закладів охорони здоров'я на зарплату в загальному обсязі їх витрат наведена в табл.3.5.

Таблиця 3.5

Назва закладу	Частка видатків на зарплату, %
Районна лікарня	54,9
Стоматологічна поліклініка	57,7
Станція переливання крові	65,3
Централізована бухгалтерія	66,8
Всього	61,2

В 2011 році зменшено на 19,7 тис.грн. план комунальних платежів, при тому, що заборгованість по комунальних платежах на 01.01.2012 року складає по галузі 536,3 тис.грн.

Заборгованість галузі за основними статтями на 01.01.2012 року становить:

Заробітна плата з нарахуваннями - 767,0 тис.грн. (менше одного місяця)

Медикаменти - 211,5 тис.грню

Харчування - 116,1 тис.грн.

Енергоносії - 536,3 тис.грн.

Трансферти - 200,6 тис.грн.

ВСЬОГО - 1831,5 тис.грн.

Напрямки аналізу використання коштів на соціальний захист

обґрунтованість надання фінансової допомоги громадським організаціям;

правильність призначення субвенцій, допоміг.

Напрямки аналізу використання коштів на благоустрій і будівництво

перевірити наявність коштів кошторисної документації, правильність розрахунків;

виконання депутатських запитів;

пріоритетність у добудові незавершених об'єктів;

заходи, що вживаються щодо реалізації недобудованих об'єктів;

витрати на обслуговування незавершеного будівництва.

Напрямки аналізу використання коштів бюджету на дотацію житлово-комунальному господарству, міському пасажирському транспорту

обґрунтованість надання дотації;

заходи, які вживаються щодо зменшення дотації;

які заходи вживаються для погашення населенням заборгованості за надані послуги ( порівняти рівень платежів, рівень заборгованості більше 6 місяців);

ефективність прийнятих рішень з цих питань.

місцевий бюджет видатковий збалансування

3.3 Напрямки збалансування місцевих бюджетів

Збалансування річних бюджетів належить до ключових проблем бюджетної системи. Згідно із ст.21'3акону України "Про бюджетну систему України", "збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики". Відповідні правові рішення з цього питання не тільки забезпечують чітке й ефективне функціонування бюджетної системи, але й визначають фактичні можливості діяльності різних органів влади. В найзагальніших рисах під "збалансуванням" необхідно розуміти забезпечення рівноваги. В свою чергу, термін "бюджетна рівновага" означає, що бюджетні видатки покриваються бюджетними доходами. Якщо бюджетні видатки перевищують доходи, то це значить, що існує бюджетний дефіцит. У цьому випадку рівноваги немає. Якщо ж доходи вищі від податків, існує профіцит бюджету, або бюджетний надлишок. Однак цього разу можна сказати, що бюджет відзначається відсутністю рівноваги. Отже, стан бюджетної рівноваги не означає тільки рівновагу в арифметичному розумінні, тобто коли доходи дорівнюють видаткам. Бюджет знаходиться у стані рівноваги як тоді, коли доходи дорівнюють видаткам, так і тоді, коли доходи вищі від видатків. Іншими словами, бюджетної рівноваги немає тільки тоді, коли видатки перевищують доходи, тобто має місце існування бюджетного дефіциту. Це стосується і місцевих бюджетів. Принцип їх збалансованості завжди мав велике значення. Він відображається в багатьох правових документах.

Доходна та видаткова частини місцевих бюджетів визначаються в основному затверджуваними парламентом нормами. Це означає, що державні органи створюють систему місцевих бюджетів, основною умовою існування якої має бути гармонія між доходною та видатковою сторонами місцевих бюджетів, тобто рівновага. Передача обов'язків і відповідальності місцевим органам влади має супроводжуватися забезпеченням цих органів відповідними фінансовими ресурсами. З правової точки зору про відповідність між зв'язками та фінансовими ресурсами можна говорити тоді, коли обов'язки супроводжуються правами та компетенціями на використання джерел доходів. Ці компетенції можуть визначатися по-різному - від прав на використання ресурсів до нормативних компетенцій, тобто прав щодо встановлення податків. Місцеві органи влади повинні мати юридичне закріплені джерела доходів, достатні для покриття обов'язкових видатків. Це, звичайно, не означає, що місцеві органи влади можуть мати можливість виконувати тільки обов'язкові функції. Може бути ситуація, за якої місцеві органи влади мають на своїх рахунках необхідні фінансові кошти, але не мають відповідних прав щодо їх використання. Існує небезпека, що чіткий розподіл обов'язків і ресурсів зменшить самостійність місцевих органів влади. Однак така небезпека не означає зв'язку між збалансованим бюджетом та недостатньою самостійністю. Збалансована система доходів і видатків має забезпечувати відповідний рівень самостійності місцевих органів влади як у видатковій, так і в доходній частині.

Закладання в українському законодавстві принципів збалансованості місцевих бюджетів було спричинено загальною складною фінансовою ситуацією та інфляцією. Приводом цього було також побоювання, що при набутті значної відносної самостійності місцеві органи перевищать власні доходи і це стане зайвим тягарем для надто дефіцитного бюджету держави. Частково з такими думками можна погодитись. Однак за відсутності протягом років достатніх власних місцевих доходів прийняте положення фактично обмежувало самостійність регіонів, змушуючи їх скорочувати видатки. Цю ситуацію не можна вважати за правильну. В багатьох випадках намір самостійності місцевих органів влади може залишитися лише декларативним, підкреслюючи також теоретично визнану регіональну самостійність територіального планування.

З місцевих бюджетів України може передаватись частина доходів у вигляді процентних і відрахувань від загальнодержавних податків і зборів і обов'язкових платежів які справляються на даній території, або дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Президента України з урахуванням економічного, соціального, природного і екологічного стану відповідних територій.

До проекту Закону про Державний бюджет України Кабінетом Міністрів України додається техніко - економічне обґрунтування відрахувань, дотацій і субвенцій бюджетам Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, яке повинно містити:

розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного використання природних умов адміністративно - територіальних одиниць;

статистичні данні про економічний, соціальний, природний та екологічний стан зазначених адміністративно - територіальних одиниць;

інформацію про урядові та регіональні програми подолання різниці між адміністративно - територіальними одиницями;

виконані в попередні роки, та досягнуті результати;

діючі програми та такі, що розробляються з прогнозом наслідків виконання.

Розмежування доходів, закріплених за бюджетами Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, між республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, Київськими і Севастопольськими міськими бюджетами районів, міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим, міст обласного підпорядкування, районів у містах (міст Києва і Севастополя), здійснюється відповідно Верховною радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими(міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів, х урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану відповідних районів та населених пунктів за поданням рад нижчих рівнів.

Процентні відрахування від окремих видів доходів в межах визначених законами України, затверджуються:

до бюджетів районів і міст республіканського та обласного підпорядкування - Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами народних депутатів;

до бюджетів міст, селищних, сільських бюджетів - районними радами та міськими радами народних депутатів;

до районних у містах бюджетів, до бюджетів міст, що знаходяться в адміністративному підпорядкуванні іншого міста, міським радам народних депутатів.

Перегляд процентних відрахувань що до затвердження бюджету не може поширюватись на час, що вже минув.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

При забезпечень збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів.

Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках, вилученню не підлягають, крім видатків, передбачених законом. Рішення про використання таких коштів приймається відповідною радою. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотації, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

Одна з основних функцій органів місцевого самоврядування, яка пов'язана з наданням послуг і збільшення ефективного функціонування тих господарських одиниць, котрі надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги. Реалізація значної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основним джерелом фінансування таких задач є місцеві бюджети, поряд з якими можуть використовуватися, також і ресурси фондів цільового призначення, Велику роль у цій сфері грає правильна система збалансування місцевих бюджетів, котра забезпечує місцевим радам народних депутатів право вільного використання власних фінансових ресурсів.

Бюджети органів місцевого самоврядування повинні базуватися, перш за все на власних джерелах надходжень. Нинішній рівень забезпечення власними надходженнями неможливо назвати задовільним. Збільшення частини власних надходжень у місцеві бюджети може в значній мірі сприяти збільшенню самостійності органів місцевого самоврядування, а також активізувати їх діяльність. Це переважно повинно служити причиною господарської активізації району, покращенню рівня послуг, раціональному використанню місцевої сировини.

Особливу роль повинні відіграти доходи, які надходять від підприємств, котрі організаційно пов'язані з місцевими радами і їх виконавчими органами. Основним джерелом фінансування новостворених підприємств є бюджетний надлишок. Для фінансування органів місцевого самоврядування можуть також використовуватись дотації із Державного бюджету і ресурси, які надходять від інших джерел, визначених окремими положеннями.

Практичне використання цих джерел дуже обмежене із-за необхідності фінансування інших важливих місцевих потреб, таких як капітальний ремонт, невиробничі інвестиції, виділення дотацій місцевим господарствам. В зв'язку з незначними змінами в цій сфері, фінансові ресурси для розвитку місцевого господарства необхідно знаходити поза бюджетною системою.

Особливу роль у фінансуванні розвитку місцевого господарювання повинен виконувати банківський кредит. Головним об'єктом кредитування повинні бути інвестиції місцевих рад в освіту і розвиток прибуткових підприємств. Кредит повинен находити на рахунок місцевого бюджету, а його проплата здійснюватися у встановлені терміни із частини планових доходів і з бюджетних надлишків. Необхідно брати кредит на освіту і розвиток підприємств, котрі по своїй природі мало прибуткові.

Одним з додаткових джерел надходження органів місцевого самоврядування міг би стати випуск облігацій. Світовий досвід доводить, що необхідно використовувати подібне джерело, оскільки існує потенціальна можливість використання такого виду доходів для фінансування розвитку підприємств, котрі надають деякі послуги населенню, і фінансування розвитку інших суб'єктів. Можливим шляхом збільшення власних доходів може бути право більшої диференціації розміру місцевих податків. Диференційований підхід до величини податкової ставки при більш високих ставках має чисто фіскальну мету, при низькій буде інструментом, привертаючи увагу до діяльності на даній території, результатом чого будуть високі надходження в майбутньому.

Органи місцевого самоврядування могли б також використати право застосування необов'язкових платежів з цільовим призначенням на фінансування заходів, на які не вистачає ресурсів в рамках доходів, які надходять відповідно до обов'язкових нормативів. Різнобічна рівнів обумовлено природними і історичними предпосилками і веде необхідність застосування системи збалансування місцевих бюджетів. Ця система повинна забезпечувати можливість здійснення органами місцевого самоврядування таких виплат, розмір яких дає можливість вирівнювати диспропорцію в забезпеченні підприємствами інфраструктури.

Використання регулюючих доходів не повинна приводити до автоматичного обмеження самостійності органів місцевого самоврядування.

Хоч, як видно із зовнішньої практики, така самостійність обмежується - це результат методів і порядку призначення доходів.

Важливою рисою нинішньої системи збалансування місцевих бюджетів є недолік об'єктивних критеріїв визначення рівнів регулюючих доходів для окремих регіонів. Розмір цих доходів визначається за допомогою критеріїв, які сприяють поглибленню диспропорцій в розвитку регіонів.

Суттєвим недоліком системи збалансування є також, незмінність затверджених центральними органами влади принципів використання фінансових ресурсів. Система обов'язкових нормативів і фінансових показників значно обмежує можливості розширення надання матеріальних послуг в випадку надходження порівняно високих доходів.

Насідком цього являється те, що на стадії планування застосовується система вирівнювання за допомогою надлишків бюджету, яка обмежує доходи цих бюджетів до рівня, який дає можливість надавати послуги тільки на стандартному рівні і у певних розмірах. Виходячи з цього, система збалансування місцевих бюджетів потребує радикальної перебудови.

Існування показників забезпечення закладами інфраструктури дає можливість визначити розмір потреб у фінансових ресурсах, необхідних для здійснювання поточних виплат і виплат розвитку. З цією метою необхідно використати показники, які стосуються вимог суспільства, які є в кожному регіоні. Серед них можна назвати такі показники:

кількість місць в дитячих садках і яслах на 100 дітей дошкільного віку;

кількість учнів в 1 - 4 класах.

Рівень регулюючих доходів залежить від можливості місцевих органів здійснювати визначені законом виплати в межах загальних бюджетних надходжень. Система збалансування повинна базуватися на одному основному способі, яким являється дотація. Недоцільно далі використовувати частини в загальних доходах Державного бюджету, оскільки вони виконують роль дотації.

Існування таких частин ускладнює систему збалансування місцевих бюджетів. Дотація співдіє підвищенню самостійності органів місцевого самоврядування, дає їм можливість вільно вибирати мету призначення фінансових ресурсів. Особливою проблемою є існування в окремих органах місцевого самоврядування відносно високих доходів, які суттєво перевищують виплати в цих регіонах.

З точки зору на необхідність вирівнювання диспропорцій в розвитку слідує притримуватися деякого обмеження таких високих доходів з визначенням надлишків на додаткове забезпечення менш розвинених регіонів. Тому можливо б було утворити фонд вирівнювання.

Такий фонд може утворитися із частини запланованих перевищень доходів над видатками. Решта планових перевищень, котра лишається в розпорядженні органів місцевого самоврядування, може використовуватись на додаткові власні потреби, такі як: інвестиції, капітальні ремонти. Ці ресурси можна використати і на збільшення стандарту наданих послуг. Крім того, деяка диференціація величини бюджетних видатків бажана з точки зору на необхідність зацікавленості органів місцевого самоврядування максимізацією власних доходів, тому що повна рівність сприяє пасивності і очікуванню допомоги з боку. Утворення мобільної системи збалансування місцевих бюджетів повинна сприяти збільшенню рівня росту бюджетних видатків на функціонування і розвиток сфери матеріальних послуг для населення, а також господарської діяльності регіонів.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

На людину будь-якої професії в процесі праці впливають шкідливі та небезпечні фактори, які можуть призвести до погіршення стану здоров'я, травм, нещасних випадків чи втрати працездатності. Особливістю діяльності працівників ДПІ є підвищена небезпека негативного впливу людського чинника, обумовлена необхідністю постійних контактів з широким колом людей різних соціальних станів.

Працюючи з документами чи з комп'ютером, податковий інспектор проводить майже весь робочий день за робочим столом (тобто у сидячому положенні). При спілкуванні інспектора з співробітниками та платниками податків у приміщенні відділу підвищується шум. Недостатня увага до питань умов та охорони праці за таких обставин, може призвести до погіршення здоров'я фахівця, а саме викривлення хребта, зниження зору, підвищення дратівливості та інше. Нормальні умови роботи та охороні праці має важливе значення для кожного працівника, тому що він зацікавлений у збереженні свого здоров'я.

Також, діяльність працівника ДПІ пов'язана з отриманням, запам'ятовуванням, аналізом та переробкою великої кількості інформації, що потребує точності, відповідальності та оперативності. Така праця завжди протікає в умовах тривалих статичних, підвищених зорових, розумових, нервово-емоційних навантажень, обмеженої рухової активності і призводить до перевтоми, нервових розладів, порушень сенсорної системи.

Для обговорення можливого впливу на здоров'я працівників податкової служби має значення ряд якісних характеристик робочого середовища, яке у приміщеннях характеризується такими фізичними параметрами, як температура, вологість, швидкість повітря. У приміщеннях з комп'ютерами ще враховуються фізико-хімічні показники - вміст у повітрі іонів та різноманітних забруднювачів.

Висока температура і вологість повітря негативно впливають на функціональний стан людини, тому на робочих місцях необхідно створювати комфортні теплові умови постійно.

За даними ВООЗ, оптимальне значення температури повітря у приміщенні становить 19-23 градусів по Цельсію. Рекомендується відносна вологість повітря 55%, швидкість руху повітря не повинна перевищувати на рівні обличчя 0,1 м/с.

Згідно з нормативами ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3 6.042-99 “Мікроклімат виробничих приміщень” температура повітря, швидкість його руху та відносна вологість повітря повинні відповідно становити: 22-24 градусів по Цельсію; 0,1 м/с; 60-40%.[33]

У приміщеннях необхідно передбачати регулювання параметрів мікроклімату в межах, заданих нормативним документом. Необхідно встановлювати кондиціонери, але статистика свідчить, що люди, які тривалий час працюють у приміщеннях з кондиціонерами, хворіють частіше.

Щоб зберегти здоров'я людей у санітарних нормах СНІП № 2152-80 передбачається пункт про необхідність “приставляти” до кожного кондиціонера ще й аероіонізатор: у приміщеннях, де повітря кондиціонується. Вони повинні працювати в парі.

У приміщеннях, де працюють комп'ютери, концентрація іонів у повітрі робочої зони зазнає значних змін. Так, уже через 5 хв. Роботи монітора концентрація легких негативних іонів знижується у 5-10 разів, істотно знижується концентрація середніх та важких негативних часток. Через 3 години роботи їх концентрація у повітрі наближається до нуля. Це призводить до несприятливих змін у серцево-судинній, бронхо-легеневій, кровотворній та вегетативній нервовій системах.

Нормалізуючи вплив на аеропонний склад повітря робочої зони справляють примусова вентиляція, захисні екрани та застосування іонізаторів.

У повітрі робочих приміщень присутні різні мікроорганізми. Необхідно зазначити, що робота працівників ДПІ пов'язана з прийняттям відвідувачів, і тому вміст мікроорганізмів у повітрі приміщень значно зростає. При такому режимі роботи необхідно вживати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища - додаткової вентиляції, створення робочих місць, оснащених загороджувальними стінами з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами.

Згідно нормативам на одного працюючого повинно припадати 6м площі в відділі і приблизно 20м об'єму.

Рекомендації щодо організації робочого місця працюючого з комп'ютером від шкідливого впливу комп'ютера на здоров'я людини:

перед вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатися у наявності приладів заземлення, у справності шнура живлення, шнура зв'язку клавіатури з блоком живлення;

положення тіла повинно відповідати погляду, неправильна поза призводить до виникнення захворювання;

нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей, рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

екран встановлюється на відстані 75-120 см від очей працюючого;

висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб не було потреби далеко витягуватись;

уникати яскравого освітлення екрану, щоб не втомлювати очі різкою зміною потужності світлового потоку;

у приміщенні доцільно збільшувати вологість повітря, розміщувати акваріуми у радіусі 1,5 м від комп'ютера, розміщувати квіти;через кожну годину праці необхідно робити перевірку на 5-10 хвилин.

Під час перерви доцільно використовувати комплекс вправ виробничої гімнастики та проводити сеанс психофізіологічного розвантаження.

Збільшення обсягу інформації, інтенсифікація її обігу, розвиток видавничої справи та інші виробничі проблеми зумовили широке використання ксерокопіювальних апаратів. Їх робота базується на процесі електрофотографії, який полягає у формуванні прихованого електростатичного зображення на фото-напівпровідниковому матеріалі і перетворенні прихованого зображення у видиме за допомогою забарвлених частинок тонера. Порівняно з іншими способами репрографії, електрофотографія має ряд переваг: невисока вартість матеріалів, багаторазове використання електрофотошару, відсутність тривалого і складного фотохімічного процесу, отримання позитивних копій з позитивного і негативного оригіналів, минаючи негативний процес, висока швидкість відтворення, повна автоматизація процесу виготовлення електрофотографії.