Методика факторного аналізу фінансових результатів операційної діяльності КП КГ "Харківкомуночиствод"

Динаміка та структура складових балансу робочого часу працівників підприємства за період 2007-2010 рр. наведені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Динаміка та структура використання робочого часу

Показники	Роки	Відхилення
	2007	2008	2009	2010	2008-2007	2009-2008	2010-2009	2010-2007
	люд-год	%	люд-год	%	люд-год	%	люд-год	%	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %	абс.	відн., %
1. Фон робочого часу, всього	5115829	100	5201538	100	5168210	100	5313848	100	85709	1,68	-33328	-0,64	145638	2,82	198019	3,87
2. Відпрацьо вано, всього	4420579	86,41	4450231	85,56	4400573	85,15	4532010	85,29	29652	0,67	-49658	-1,12	131437	2,99	111431	2,52
з них - надурочно	503	0,01	4043	0,08	2715	0,05	4847	0,09	3540	703,78	-1328	-32,85	2132	78,53	4344	863,62
3. Не відпрацьовано, всього	695250	13,59	751307	14,44	767637	14,85	781838	14,71	56057	8,06	16330	2,17	14201	1,85	86588	12,45
у т.ч. щорічні відпустки	404790	7,91	431297	8,29	440553	8,52	427306	8,04	26507	6,55	9256	2,15	-13247	-3	22516	5,56
тимчасова непрацездатність	246570	4,82	233749	4,49	233064	4,51	241010	4,54	-12821	-5,20	-685	-0,29	7946	3,41	-5560	-2,26
відпустки без збереження заробітної плати	-	-	-	-	-	-	92815	1,75	-	-	-	-	92815	100	92815	100
навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством	29060	0,57	28287	0,54	18543	0,36	18844	0,36	-773	-2,66	-9,744	-34,45	301	1,62	-10216	-35,15
неявки з дозволу адміністрації	13098	0,26	56158	1,08	74525	1,44	-	-	43060	328,75	18367	32,70	-74525	-100	-13098	-100
неявки у зв'язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень	-	-	1000	0,02	-	-	-	-	1000	100	-1000	-100	-	-	-	-
простої	-	-	-	-	72	0,005	-	-	-	-	72	100	-72	-100	-	-
інші причини (прогули)	1732	0,03	816	0,02	880	0,015	863	0,02	-916	-52,89	64	7,84	-17	-1,93	-869	-50,17

Розглянувши дані таблиці, можна зробити деякі висновки:

- загальний фонд робочого часу за весь аналізований період збільшився із 5115829 людино-годин до 5313848 людино-годин, тобто на 3,87%. Це природно, так як фонд робочого часу збільшився пропорційно зростанню середньооблікової чисельності працівників;

- у числі загального фонду відпрацьований робочий час знизився в цілому за період на 2,52% зі зниженням питомої ваги у структурі із 86,41% до 85,29% . Це свідчить про зниження ефективності використання робочого часу або відсутність заходів задля її підвищення;

- значне зростання часу, відпрацьованого надурочно за період на 863,62% свідчить про зниження укомплектованості штату працівників і погіршення структури спрямування оплати праці;

- підвищення невідпрацьованого часу на 86588 людино-годин (на 12,45%) у динаміці та зростання у структурі із 13,59% до 14,71% також свідчить про зниження ефективності використання робочого часу за рахунок:

- збільшення питомої ваги щорічних відпусток із 7,91% до 8,04%;

- значного зростання у 2007 - 2009 роках кількості неявок з дозволу адміністрації як у структурі - із 0,26% до 1,44%, так і в абсолютному значенні на 61427 людино-годин, тобто на 468,98%;

- значної кількості відпусток без збереження заробітної плати за згодою сторін у 2010 році у сумі 92815 людино-годин або 1,75%;

- появи у 2009 році простоїв у кількості 72 людино-годин, які займають у структурі невідпрацьованого часу 0,005%.

Протягом аналізованого періоду також спостерігались позитивні зрушення, а саме:

- зниження тимчасової непрацездатності на 5560 людино-годин або на 2,26% та зниження її питомої ваги у структурі із 4,82% до 4,54%;

- скорочення навчальних відпусток та інших неявок, передбачених законодавством на 10216 людино-годин або на 35,15%;

- скорочення прогулів та інших причин на 869 людино-годин або на 50,17% та зниження частки у структурі на 0,01% за період.

Аналіз оплати праці є важливою складовою аналізу трудових ресурсів підприємства. Першим етапом буде характеристика складу фонду оплати праці штатних працівників підприємства за 2007 - 2010 рр. (див. табл. 2.11).

Дані таблиці надають інформацію про наступне: загалом фонд оплати праці за аналізований період зростає із 40064,5 тис. грн. до 88084,7 тис. грн., тобто більше ніж у 2 рази.

Таблиця 2.11 - Склад та структура фонду оплати праці

Категорія	2007	2008	2009	2010
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Фонд оплати праці, всього	40064,5	100	50659,5	100	72741,9	100	88084,7	100
Фонд основної заробітної плати	22704,3	56,67	29442,7	58,08	44452,9	61,11	61281,7	69,57
Фонд додаткової заробітної плати	16345,6	40,80	20868,3	41,19	27792,2	38,21	26185,5	29,73
з нього - надбавки та доплати	3384,8	8,45	5003,5	9,88	7315,5	10,06	8629,0	9,80
- премії та винагороди систематичного характеру	8711,2	21,74	9856,1	19,45	14034,3	19,29	9074,7	10,30
- виплати в порядку компенсації втрати ЗП згідно чинного законодавства з них - у зв'язку з порушенням термінів виплати	-	-	-	-	-	-	-	-
- внаслідок зростання споживчих цін	588,7	1,47	1621,3	3,20	481,2	0,66	-	-
Заохочувальні та компенсаційні виплати	1014,6	2,53	348,5	0,73	496,8	0,68	617,5	0,70

Така тенденція природна у зв'язку із загальним підвищенням цін. У структурі фонду оплати праці переважає фонд основної заробітної плати і його питома вага збільшується із 56,67% до 69,57%. Така динаміка є здебільшого позитивною, так як зменшуються переплати у виплатах заробітної плати. Частка фонду додаткової заробітної плати, відповідно, зменшується із 40,80% до 29,73% за рахунок значного скорочення у 2007-2009 рр. частки виплат в порядку індексації (із 1,47% до 0,66%), які у 2010 році були відсутні, а також за рахунок скорочення питомої ваги премій та винагород систематичного характеру - з 21,74% до 10,30%. При цьому надбавки збільшуються в структурі фонду оплати праці з 8,45% до 9,8%. Заохочувальні та компенсаційні виплати знизились як в абсолютному значенні на 397,1 тис. грн., так і у структурі - з 2,53% до 0,7%.

Також важливим є групування середньооблікової кількості штатних працівників за розміром середньої заробітної плати, яке може характеризувати склад і структуру робітників за посадами та рівень оплати праці на підприємстві. Розглянемо таке групування у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 - Групування працівників за рівнем середньої заробітної плати

Категорія	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Кількість штатних працівників, яким оплачено 50% і більше робочого часу, встановленого на місяць, всього	2300	100	2380	100	2289	100	2214	100
у тому числі у розмірі: до 800 грн.	428	18,61	-	-	3	0,13	-	-
800,01 - 1000 грн.	413	17,96	133	5,59	39	1,70	-	-
1000,01 - 1250 грн.	465	20,22	193	8,11	127	5,55	53	2,39
1250,01 - 1500 грн.	400	17,39	449	18,86	301	13,15	86	3,88
1500,01 - 2000 грн.	407	17,70	609	25,59	406	17,74	408	18,43
2000,01 - 2500 грн.	171	7,43	562	23,61	373	16,30	469	21,18
2500,01 - 3500 грн.			317	13,32	790	34,51	941	42,50
3500,01 - 5000 грн.			103	4,33	209	9,13	209	9,44
понад 5000,01 грн.	16	0,69	14	0,59	41	1,79	48	2,18

Таким чином, розглянувши структуру групування та її динаміку, можна сказати, що в цілому по підприємству стан з оплати праці поліпшився. Не дивлячись на те, що зростання рівня оплати праці пов'язане в основному з інфляційними процесами, а також на те, у структурі 2009 року з'явились працівники із середньою заробітною платою менше 800 грн. (це можуть бути нові працівники), в цілому тенденція є позитивною.

У 2010 році, порівняно із 2007 роком, чисельність працівників із заробітною платою до 800 грн. знизилась із 428 чол. до нуля, тобто на 100%; чисельність працівників, які мали заробітну плату від 800,01 до 1500 грн. знизилась із 1278 чол. до 139 чол., тобто на 89,1%. Це відбулось за рахунок того, що питома вага працівників, які отримують від 1500,01 до 2000грн. зросла у структурі із 17,70% до 18,43%; частка категорій 2000,01 - 5000 грн. та понад 5000,01 грн. зросли відповідно з 7,43% до 73,12% та з 0,69% до 2,18% (зростання абсолютного значення відбулось на 847% і на 200% відповідно).

Вагомим показником у ході аналізу є середня заробітна плата - економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства. Динаміка річної середньої заробітної плати на підприємстві за 2007-2010 роки приведені в таблиці 2.13:

Таблиця 2.13 - Середня заробітна плата за 2007-2010 рр.

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення 2010/2007
					абсолютне	відносне, %
1. Фонд оплати праці, тис. грн.	40166,4	50798,9	72928,3	88202,5	48036,1	119,59
2. Середньооблікова чисельність робітників, чол..	2545	2587	2578	2639	94	3,69
3. Річна середня заробітна плата, грн.	15782,48	19636,22	28288,71	33422,70	17640,22	111,77

За даними таблиці можна зробити висновок, що у 2010 році, порівняно із 2007 роком, середньооблікова чисельність працівників зросла на 94 особи (на 3,69%). Така тенденція пов'язана із організаційними та виробничими змінами, можливим розширенням обсягів господарської діяльності.

При цьому фонд оплати праці зростає на 119,59%. Таке зростання виправдане підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, а також зростанням рівня інфляції, що є підґрунтям для індексації заробітної плати.

Середня заробітна плата, за таких тенденцій, також стрімко зростає - темп приросту у 2010 році в розрахунку до 2007 року склав 111,77%. Такий високий показник склався за рахунок перевищення темпів зростання фонду оплати праці над темпами зростання середньооблікової чисельності.

2.5 Аналіз витрат

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ витрат за основними видами діяльності на інвестиційні, фінансові та поточні (операційні).

Класифікація витрат за даною ознакою наведена нижче у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 - Класифікація витрат за видами діяльності

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	тис. грн.	структура, %	тис. грн.	структура, %	тис. грн.	структура, %	тис. грн.	структура, %
1. Операційні витрати	124833,9	98,74	153041	98,45	246842	98,74	268590	98,27
з них - собівартість реалізованих послуг	96898,5	76,65	127454	81,99	174778	69,91	202447	74,07
- адміністративні витрати	21762,8	17,21	8866	5,70	9888	3,95	10681	3,91
- витрати на збут	-	-	10269	6,61	15994	6,40	18623	6,81
- інші операційні витрати	6172,6	4,88	6452	4,15	46182	18,48	36839	13,48
2. Фінансові витрати	1160,1	0,92	2034	1,31	2688	1,07	4126	1,51
3. Інші витрати	429	0,34	367	0,24	473	0,19	592	0,22
Усього витрат від звичайної діяльності	126423	100	155442	100	250003	100	273308	100

Згідно наведених у таблиці даних, можна стверджувати, що витрати від звичайної діяльності аналізованого підприємства за період 2007-2010 років зросли більше ніж вдвічі - зі 126423 тис. грн. до 273308 тис. грн., тобто на 146885 тис. грн. Така тенденція спостерігається через значне зростання операційних витрат на 143756,1 тис. грн., не дивлячись на те, що у структурі їхня питома вага навіть зменшилась (на 0,47%). У складі операційних витрат за період сталися такі зміни:

- собівартість реалізованих послуг в абсолютному значенні зросла із 96898,5 тис. грн. до 202447 тис. грн., однак у структурі витрат їхня питома вага зменшилась із 76,65% (зі зростанням до 81,99% у 2008 році) до 74,07%.;

- адміністративні витрати знизились як в абсолютному виразі (із 21762,8тис. грн. до 10681 тис. грн.), так і у структурі (17,21% у 2007 році та 3,91% у 2010 році);

- у 2008 році з'явились витрати на збут у зв'язку із удосконаленням роботи Департаменту збуту та появою call-центру, які на кінець періоду у структурі займають 6,81%;

- інші операційні витрати зросли як в абсолютному виразі (із 6172,6 тис. грн. до 36839 тис. грн.), так і у структурі витрат (від 4,88% до 13,48%).

Далі слід розглянути більш докладно операційні витрати, які безпосередньо пов'язані із виробничим процесом. Класифікація операційних витрат за економічними елементами наведена нижче у таблиці 2.15:

Таблиця 2.15 - Склад і структура операційних витрат за економічними елементами

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Матеріальні витрати	46539,1	37,28	62200	40,64	84373	34,18	92988	34,62
Витрати на оплату праці	40166,4	32,18	52362	34,21	73579	29,81	88761	33,05
Відрахування на соціальні заходи	14782,3	11,84	19312	12,62	28574	11,58	34220	12,74
Амортизація	8295,1	6,64	8223	5,37	8664	3,51	10282	3,83
Інші операційні витрати	15051	12,06	10944	7,16	51652	20,92	42339	15,76
Разом	124833,9	100	153041	100	246842	100	268590	100

Розглянувши дану таблицю, можна підкреслити, що складові операційних витрат за аналізований період не мали у змінах чітких тенденцій, але в цілому за період 2007-2010 років відбулися наступні зрушення:

- значно зросли матеріальні витрати у абсолютному значенні із 46539,1 тис. грн. до 92988 тис. грн., тобто на 46448,9 тис. грн., при цьому у структурі їхня питома вага знизилась із 37,28% до 34,62%;

- також зростають витрати на оплату праці - із 40166,4 тис. грн. до 88761 тис. грн. (на 48594,6 тис. грн.), у структурі їхня частка також трохи зростає - із 32,18% до 33,05% (зі зниженням у 2009 році до 29,81%);

- тенденція зміни відрахувань на соціальні заходи відповідна змінам витрат на оплату праці - зростання в абсолютному вираженні - із 14782,3 тис. грн. до 34220 тис. грн. (на 19437,7 тис. грн.), у структурі їхня питома вага також трохи збільшується - із 11,84% до 12,74%;

- величина амортизації також зростає - приріст складає 1986,9 тис. грн., однак у структурі її частка відчутно знизилась - із 6,64% до 3,83%;

- інші операційні витрати мали тенденцію до зростання як в абсолютному обсязі (із 15051 тис. грн. до 42339 тис. грн., тобто на 27288 тис. грн.), так і у структурі (із 12,06% до 15,76%).

Останнім не менш важливим етапом є аналіз собівартості продукції (послуг) підприємства. Одним із важливих показників, який характеризує рівень собівартості є обсяг питомих витрат в розрахунку на одиницю реалізованої продукції. Динаміка питомих витрат на одиницю реалізації за період 2007-2010рр. представлена в таблиці 2.16:

Таблиця 2.16 - Динаміка питомих витрати на 1 м³ стічної рідини

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення, %
					2008/ 2007	2009/ 2008	2010/ 2009	2010/ 2007
1. Собівартість реалізованих послуг, тис. грн.	96898,5	127454	174778	202447	31,53	37,13	15,83	108,93
2. Річний обсяг відведеної стічної рідини, тис. м3	231438,5	222633,1	214412,5	215041,5	-3,80	-3,69	0,29	-7,08
3. Питомі витрати на 1м3 стічної рідини, грн./м3	0,42	0,57	0,82	0,94	35,71	43,86	14,63	123,81

За даними таблиці можна зробити висновок, що у 2010 році, порівняно із 2007 роком, собівартість реалізованих послуг зросла на 105548,5 тис. грн. (на 108,93%). Така тенденція пов'язана із подорожчанням ресурсів, темпами інфляції та особливостями діяльності підприємства за даний період.

При цьому річний обсяг відведеної стічної рідини знизився на 16397 тис. грн. або на 7,08%. Таке зниження може бути пов'язане зі скороченням споживання води. Одна з причин - встановлення лічильних приладів.

Питомі витрати на 1м³ стічної рідини, за таких тенденцій, стрімко зростають - темп приросту у 2010 році у відношенні до 2007 року склав 123,81%. Такий високий показник склався за рахунок значного зростання фонду собівартості та зниження обсягів реалізації.

2.6 Аналіз доходів

Дохід - сума грошових коштів, що надходять на підприємство, від реалізації продукції, надання послуг тощо. Зважаючи на специфіку діяльності аналізованого підприємства необхідно проаналізувати структуру доходів за категоріями споживачів та видами діяльності. Склад і структура доходів приведені нижче у таблицях 2.19 та 2.20.

Згідно даних, наведених у таблиці 2.19, найменший загальний дохід спостерігається у 2007 році - 136862,5 тис. грн., а найбільший - у 2010 році -273109 тис. грн., тобто протягом аналізованого періоду сума доходу мала тенденцію до зростання, яке наприкінці періоду склало 136246,5 тис. грн. (або 99,55%). Однак таку динаміку не можна вважати однозначно позитивною, так як зростання доходу було спричинене підвищенням тарифів, а також збільшення величини інших операційних доходів. При цьому обсяг послуг, які надаються підприємством, протягом періоду постійно скорочується.

Розглядаючи склад і структуру доходів від усіх видів діяльності, можна сказати, що найбільшу питому вагу у структурі доходу займає чистий дохід від реалізації послуг. Не дивлячись на значний абсолютний приріст (110916,5 тис. грн. або 94,22%) його питома вага знизилась із 86,02% до 83,72%.

Таблиця 2.17 - Склад і структура доходу від усіх видів діяльності

Види доходу	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення
					2008 - 2007	2009 -2008	2010 -2009	2010 -2007
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Абс. .	Відн., %	Абс. .	Відн., %	Абс. .	Відн., %	Абс. .	Відн., %
Чистий дохід від реалізації продукції	117724,5	86,02	134432	87,80	225925	92,37	228641	83,72	16707,5	14,19	91493	68,06	2716	1,20	110916,5	94,22
Інші операційні доходи	13653,0	9,97	15869	10,36	18081	7,39	43978	16,10	2216	16,23	2212	13,94	25897	143,22	30325	222,11
Інші фінансові доходи	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Інші доходи	5485,0	4,01	2821	1,84	592	0,24	490	0,18	-2664	-48,57	-2229	-79,01	-102	-17,22	-4995	-91,07
Всього	136862,5	100	153122	100	244598	100	273109	100	1322	100	4170	315,43	28511	11,66	136246,5	99,55

Таблиця 2.18 - Склад і структура чистого доходу від реалізації послуг за категоріями споживачів

Категорії споживачів	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення
					2008 -2007	2009 -2008	2010 -2009	2010-2007
	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Сума, тис. грн.	Структура, %	Абс. .	Відн., %	Абс. .	Відн., %	Абс. .	Відн., %	Абс. .	Відн., %
Населення	35064,9	29,79	35446,8	30,12	66420,5	32,79	71909,2	35,88	5426,9	15,48	33583,6	82,94	5488,5	8,26	36844,3	105,07
Державні та місцеві бюджетні установи	16578,5	14,08	18824,2	16,00	37050,3	18,29	35968,7	17,95	4924,9	29,71	19816,9	92,16	-1081,6	-2,92	19390,2	116,96
Інші споживачі	66081,1	56,13	63411,6	53,88	99107,3	48,92	92525,0	46,17	6355,7	9,62	38092,5	52,59	-6582,3	-6,64	26443,9	40,02
Всього	117724,5	100	117682,6	100	202578,1	100	200402,9	100	16707,5	14,19	91493	68,08	-2175,2	-1,07	82678,4	70,23

Такі зніми стались за рахунок значного зростання обсягу інших операційних доходів - на 30325 тис. грн. або на 222,11%. У структурі доходів їхня частка зросла на 6,13%. Інші доходи у структурі займають незначну частку і протягом періоду вона зменшується із 4,01% до мізерної у 0,18%. В абсолютному значення інші доходи зменшились на 4995 тис. грн., тобто на 91,07%.

Стосовно складу і структури чистого доходу від реалізації послуг за категоріями споживачів, то, розглянувши таблицю 2.20, можна зробити висновки, що основну частку доходу підприємство отримує від інших споживачів - 56,13% у 2007 році та 46,17% у 2010 році.

Зменшення питомої ваги доходів від даної категорії споживачів наприкінці аналізованого періоду на 18%, пов'язано зі скороченням діяльності промислових підприємств, які складають основну частину в даній категорії. Причиною цього можуть бути кризові економічні процеси у державі.

Також значну питому вагу займає категорія «населення» (29,79% у 2007 році та 35,88% у 2010 році), зростання якої може свідчити як про розширення мережі водовідведення, так і про зростання рівня сплати послуг населенням. Найменшу питому вагу займають доходи від державних та місцевих бюджетних установ (14,08% у 2007 році і 17,95% у 2010 році), однак навіть такі незначні зміни у цій категорії можуть суттєво вплинути на фінансові результати діяльності підприємства.

Одним з вагомих факторів, який впливає на величину доходу підприємства є тариф за 1 м³ стічної рідини, розмір якого залежить від категорії споживачів.

Узагальнюючим показником, який враховує усі категорії споживачів, є середній тариф за 1 м³ стічної рідини. Розглядаючи його динаміку, слід підкреслити, що протягом аналізованого періоду середній тариф значно зріс (на 0,748 грн./м³), темп приросту якого склав 89,26%. Це сталося за рахунок зниження обсягу тарифних стоків на 10,04% і зростання чистого доходу від реалізації послуг на 70,23%. Динаміка середнього тарифу за 1 м³ стічної рідини та факторів, які на нього впливають, наведена в таблиці В.1 (див. додаток В).

Не дивлячись на те, що тарифи у галузі ЖКГ є регульованими і мають затратний характер, а тарифна політика вимагає певного удосконалення, для підприємства вони виконують важливу роль у компенсації різниці між обсягами загальних і тарифних стоків які формують витрати і тарифи відповідно. Окрім незадовільного фінансового стану підприємства, важливими причинами підвищення тарифів на послуги водовідведення є інфляційні процеси, які призводять до зростання індексів споживчих цін, а також підвищення мінімальних доходів населення.

2.7 Аналіз фінансових результатів діяльності

Фінансовим результатом діяльності будь-якого підприємства є одержання прибутку або збитку. Аналіз формування фінансових результатів діяльності аналізованого підприємства за період 2007-2010 рр. надано в таблиці Д.1 (див. додаток Д).

Згідно наведених у таблиці даних можна зробити висновок, що за 2007-2010 рр. чистий дохід від реалізації послуг зріс на 110916,5 тис. грн., або на 94,22%, і становить на кінець періоду 228641 тис. грн., при цьому спостерігається збільшення собівартості на 105548,5 тис. грн. або на 108,93%. Результатом цього є зростання валового прибутку на 5368 тис. грн., або на 25,78%, який становить 26194 тис. грн. на кінець періоду. Слід підкреслити, що не дивлячись на появу у 2008 р. витрат на збут, які у 2010 році склали 18623 тис. грн., збільшення інших операційних витрат на 30666,4 тис. грн. або на 496,82%, фінансовим результатом від операційної діяльності був прибуток у розмірі 4029 тис. грн., на відміну від 2009 року та 2008 року, коли було зафіксовано збиток від операційної діяльності; проте він на 2514,6 тис. грн. (на 38,43%) менший, ніж у 2007 році. Таким результатам спонукало зменшення адміністративних витрат на 11081,8 тис. грн. або на 50,92%, і збільшення інших операційних доходів на 30325 тис. грн. (на 222,11%).

Зниження обсягу інших доходів на 4995 тис. грн. (на 91,07%), збільшення фінансових витрат на 2515,9 тис. грн. (або на 156,26%) та інших витрат на 163 тис. грн. (на 37,99%) спричинили появу збитку від звичайної діяльності до оподатковування у розмірі 199 тис. грн., однак значно нижчого, ніж у попередньому році.

Не зважаючи на зниження суми доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності на 4376 тис. грн. або на 79,68%, порівняно із 2009 роком, у 2010 році підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 917 тис. грн., що у 954,02% більше, ніж у 2009 році, та на 7518,5 тис. грн. (або на 89,13%) менше, ніж у 2007 році.

Однак те, що станом на кінець періоду підприємство мало чистий прибуток у розмірі 917 тис. грн., не може свідчити про поліпшення господарської діяльності, так як причиною утворення прибутку є динаміка доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності.

Рентабельність - відносний показник економічної ефективності, який комплексно відображає міру ефективності використання матеріальних, трудових і грошових і інших ресурсів.

Ефективність господарської діяльності підприємства найчастіше виражається показниками загальної та чистої рентабельності витрат (див. табл. Д.2, додаток Д). За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна рентабельність витрат у 2008 році вже мала від'ємне значення (-1,49%), у 2009 році загальна рентабельність знаходилась на максимально від'ємному рівні (-2,16%). У 2010 році тенденція дещо покращилась, проте все одно рентабельність мала від'ємне значення (-0,07), що пов'язано з отриманням підприємством збитків у 2008, 2009 та 2010 роках.

Чиста рентабельність витрат має таку ж тенденцію, але у 2009 - 2010 рр. вона сягає позитивного значення від 0,03% до 0,34%, проте це відбулося не за рахунок покращення ефективності господарської діяльності, а через отримання доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності. В цілому показники рентабельності за своїм абсолютним значенням вказують на погіршення ефективності діяльності підприємства та його фінансового стану.

2.8 Аналіз фінансового стану

Баланс підприємства - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату стан його активів, зобов'язань і капіталу.

Для аналізу активу балансу була складена аналітична таблиця, яка відображає структуру активної частини балансу та динаміку змін протягом аналізованого періоду. Усі необхідні дані представлені у таблиці Е.1 (див. додаток Е).

За даними, наведеними у таблиці, можна зробити висновок, що за період 2007-2010 рр. вартість майна підприємства підвищилась на 71425 тис. грн. до 325378 тис. грн. і темп приросту склав 28,13%. Це позитивна характеристика, так як це може свідчити про розширення підприємством господарського обороту. Структура активів характеризується як «важка», так як частка необоротних активів складає більше 50%, а саме - 66,66% на початку періоду із деяким зниженням до кінця періоду до 57,60%. Це свідчить про високу чутливість до змін виручки, на відміну від «легкої» структури, яка вказує на мобільність майна підприємства.

У складі необоротних активів переважають: незавершене будівництво, обсяг якого за весь період зріс на 731,1 тис. грн. або на 1,05%, при цьому у структурі активів його питома вага знизилась із 27,51% до 21,70%; основні засоби, величина яких у натуральному вимірі зросла на 2854,9 тис. грн. (на 2,94%), але у структурі їхня частка знижується із 38,21% до 30,70%.

Також досить значне зростання мають відстрочені податкові активи, які зросли на 14818,6 тис. грн. (на 766,45%), а частка їх збільшилась із 0,76% до 5,14%. Мізерна частка довгострокових фінансових інвестицій (10 тис. грн.) говорить про те, що основна частка коштів спрямовується в основну діяльність, що сприяє фінансовій стійкості підприємства. Обсяг та зміни інших складових необоротних активів були незначними.

Вартість оборотних активів підприємства зросла на 53114 тис. грн. (темп приросту склав 62,78%). При цьому збільшилась частка оборотних активів у загальній структурі із 33,31% до 42,33% на 9,02%. Це може свідчити про розширення виробництва, однак такі зміни можуть бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів.

Найбільшу питому вагу у структурі оборотних активів займає дебіторська заборгованість. Її загальна частка у структурі активів (включаючи векселі одержані) складає 28,35% на початок періоду та 38,33% на кінець. У складі оборотних активів дебіторська заборгованість займає частку 85,1% на початку періоду та збільшується до 90,56% в кінці аналізованого періоду. Така тенденція є негативною, так як говорить про значне недоотримання власних коштів підприємством.

Структура оборотних активів з високою часткою дебіторської заборгованості та низькою часткою грошових коштів та їх еквівалентів (0,03% на початок періоду і 0,43% на кінець) може свідчити про проблеми, пов'язані з маркетинговою політикою підприємства та недосконалою організацією системи розрахунків за спожиті послуги (сплата після періоду споживання) та роботи зі споживачами та інше. У підприємства також наявна безнадійна дебіторська заборгованість, яка кожного року списується. Це говорить про втрату фінансових ресурсів та уповільнення оборотності капіталу.

Зниження величини запасів на 456,2 тис. грн. або на 4,17% за період, як правило, свідчить про деяке прискорення оборотності оборотних засобів; у структурі частка запасів також знижується (із 4,31% до 3,22%) і загалом займає невелику митому вагу, що не може створювати значний вплив на активність діяльності підприємства. Товари, незавершене виробництво та інші оборотні активи займають незначну частку та не мають значно вираженої динаміки, яка може вплинути на загальну структуру активів.

Стосовно витрат майбутніх періодів, то у складі активів підприємства вони мають зовсім незначний обсяг - 0,03% у 2007 році і 0,07% у 2010 році.

Далі розглянемо склад і структуру пасивів, тобто джерел надходження коштів, яка дозволить вже у повній мірі проаналізувати баланс підприємства.

Склад, структура та динаміка пасивної частини балансу наведена у таблиці Е.2 (див. додаток Е).

За даними цієї таблиці можна зробити висновок, що основним джерелом формування майна підприємства є власний капітал, обсяг якого за аналізований період збільшився із 182300 тис. грн. до 206636 тис. грн., тобто на 24336 тис. грн. (на 13,35%), але при цьому частка у структурі пасивів знизилась із 71,78% до 63,51%. Така структура джерел фінансування вказує на досить стійкий фінансовий стан підприємства. Однак розглянемо структуру власного капіталу та її зміни більш докладно:

- величина статутного капіталу (вартісного виразу основних і оборотних засобів, якими володіє підприємство) за аналізований період зросла на 19795,1 тис. грн.; при цьому зменшилась його питома вага - із 33,44% до 32,18%;

- за період 2007-2010 років сума іншого додаткового капіталу скоротилась на 10942,2 тис. грн. (на 19,36%), при цьому його частка знизилась із 22,25% до 14,01%, що є досить значним скороченням. Негативні зміни у розмірі іншого додаткового капіталу свідчать про певне погіршення діяльності підприємства.

- відбувається зростання нерозподіленого прибутку на 15483,1 тис. грн., тобто 37,89%; його частка збільшується із 16,09% до 17,32%. Такі зміни є позитивними для підприємства, виходячи із економічної сутності даного показника.

Починаючи із 2008 року у структурі пасивів з'являються забезпечення наступних витрат і платежів у сумі 29193 тис. грн. (9,65% у структурі), в складі яких зазначаються забезпечення виплат персоналу та цільове фінансування. На кінець періоду ця стаття скоротилась до 25932 тис. грн. (на 11,17%) і становила у структурі пасивів 7,97%.

Стосовно позикового капіталу, то відсутність довгострокових зобов'язань протягом аналізованого періоду говорить про високий ризик втрати фінансової стійкості. Лише у 2010 році у складі пасивів мали місце довгострокові зобов'язання, а саме довгострокові кредити у сумі 108 тис. грн., але займали у структурі незначну частку - 0,03%.

Поточні зобов'язання при цьому значно зросли - на 39749,9 тис. грн. або на 124,22%. У структурі їхня частка зросла із 12,60% до 22,05%. Така тенденція відбулась за рахунок:

- зростання обсягу короткострокових кредитів банків на 26494,1 тис. грн., тобто на 302,97% (зі збільшенням у структурі із 3,44% до 10,83%);

- збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 5138,3 тис. грн. (на 148,91%), при зростанні її частки на 1,28%;

- збільшення обсягу поточних зобов'язань за розрахунками (сюди входять розрахунки з оплати праці, страхування; з одержаних авансів та розрахунки з бюджетом) на 47918 тис. грн., тобто на 40,58%, при збільшення питомої ваги у структурі із 4,65% до 5,10%;

- зростання інших поточних зобов'язань на 3335,2 тис. грн. або на 41,76%.

При цьому, доходи майбутніх періодів за період значно знизились - на 18700,9 тис. грн. (на 47,16%); зниження частки у структурі становить 9,18%.

Загалом, збільшення обсягу джерел формування ресурсів на 28,13% відбулось за рахунок перевищення темпів приросту величини короткострокових зобов'язань (124,22%),, довгострокових кредитів (100%) забезпечень витрат та платежів (100%) та власного капіталу (13,35%) над темпами скорочення доходів майбутніх періодів (-47,16%).

Одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства - його фінансова незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

У процесі аналізу фінансової незалежності обчислюються наступні показники: коефіцієнт фінансової незалежності ("автономії") як відношення загальної суми власних коштів до суми інвестованого капіталу (валюти балансу); коефіцієнт фінансової стабільності, що характеризує співвідношення власних і позикових коштів; коефіцієнт фінансового левериджу, який характеризує суму позикового капіталу, що використовується підприємством у розрахунку на одиницю власного капіталу;

Розрахунок основних показників фінансової незалежності підприємства наведений у табл. Ж.1 (див. додаток Ж).

Аналізуючи фінансову незалежність підприємства, за період 2007-2010 років, виходячи із розрахованих коефіцієнтів, можна стверджувати, що підприємство є достатньо фінансово незалежним, так як мінімальне значення коефіцієнта - 0,62 у 2008 році, що більше, ніж нормативне значення 0,5 на 0,12. Максимальне значення коефіцієнта - 0,72 у попередньому 2007. Загалом за період спостерігається негативна динаміка - показник знизився на 11,11%.

За аналізований період підприємство також мало високу фінансову стабільність - на початок періоду відповідний коефіцієнт складає 5,70, що більше нормативного значення 1 на 4,70. Однак, аналізуючи динаміку, до 2010 року цей показник стабільно знижується і становить 2,87; темп зниження склав 49,65%, що характеризує негативну динаміку.

Значення коефіцієнту фінансового левериджу у період 2007-2010рр. знаходиться у межах оптимального значення. У 2007 році показник становив 0,175, що нижче оптимального значення 0,5 на 0,325. Однак до 2010 року показник стабільно зростає на 98,86% - до 0,348, що говорить про негативну тенденцію та деяке зниження фінансової стійкості.

Фінансова стійкість є одним із важливіших показників фінансового стану підприємства. Для її визначення аналізують джерела формування матеріальних оборотних засобів (запасів), для чого використовуються певні показники:

- наявність власних оборотних коштів як різниця між сумою власного капіталу та необоротних активів;

- наявність власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів (довгострокових зобов'язань);

- загальна величина основних джерел формування запасів як сума наявних власних оборотних коштів і усіх зобов'язань підприємства;

- надлишок (нестача) власних оборотних коштів (Надл.(нест.)₁);

- надлишок (нестача) власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів (Надл.(нест.)₂);

- надлишок (нестача) загальної величини основних джерел формування запасів (Надл.(нест.)₃).

Всі перераховані показники розраховані нижче у таблиці 2.19.

За результатами розрахунків, наведених у таблиці, можна зробити висновок, що протягом аналізованого періоду підприємство має абсолютну фінансову стійкість (Надл.(нест.)_1,2,3 ?0), тобто всі запаси покриваються власними оборотними коштами і підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів.

Основною причиною таких результатів є перевищення темпів зростання власного капіталу над необоротними активами, а також значний обсяг поточних зобов'язань.

Таблиця 2.19 - Визначення типу фінансового стану

Найменування показників	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
1. Запаси, тис. грн.	12165,7	11694	12563	11609
2. Наявність власних оборотних коштів, тис. грн.	18237,8	12545	21795	19203
3. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових джерел формування запасів, тис. грн.	18237	12545	21795	19311
3. Загальна величина основних джерел формування запасів, тис. грн.	30737,8	25045	36843	91061
4. Надл.(нест.)1, тис. грн.	6072,1	851	9232	7594
5. Надл.(нест.)2, тис. грн.	6072,1	851	9232	7702
6. Надл.(нест.)3, тис. грн.	18572,1	13351	24280	79452

Фінансовий стан підприємства також оцінюється показниками ліквідності й платоспроможності, які характеризують можливість повного і своєчасного розрахунку по короткострокових зобов'язаннях перед кредиторами.

Для аналізу ліквідності балансу доцільно використати наступні показники: коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує негайну здатність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість; проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності, при розрахунку якого не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів - поволі реалізовані активи. Ще одним з важливих коефіцієнтів аналізу ліквідності є коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності, що показує, в якій мірі оборотні активи підприємства достатні для задоволення поточних зобов'язань.

Показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт загальної платоспроможності, що характеризує наскільки обсяг короткострокових зобов'язань по кредитах і розрахунках можна погасити за рахунок всіх ліквідних активів. Аналіз даних показників за період 2007-2010 рр. наведено у таблиці Ж.2 (див. додаток Ж).

Аналіз показників ліквідності підприємства в динаміці за аналізований період 2007-2010 рр. показав, що коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться на дуже низькому рівні і навіть не сягає граничної відмітки, що вказує на недостатність у підприємства власних засобів для покриття усіх зобов'язань. Даний коефіцієнт вже починаючи з початку періоду має тенденцію до зростання - до 2008 року він зростає на 0,003, тобто на 300%. До 2009 року значення коефіцієнта стабільне, а в 2010 році відбувається різке зростання у 3 рази до 0,012. Це відбувається внаслідок коливання темпів росту грошових коштів, дебіторської заборгованості та поточних зобов'язань: коли темп росту грошових коштів перевищують темпи росту поточних зобов'язань, то спостерігається збільшення даного показника, і навпаки.

Коефіцієнт проміжної ліквідності протягом усього аналізованого періоду знаходиться у нормативних межах, що вказує на достатність у підприємства власних засобів для покриття усіх зобов'язань, якщо не брати до уваги найменш ліквідну частину оборотних активів. Тенденція зростання даного коефіцієнта вказує на позитивні зрушення в даному напрямі.

Стосовно показника поточної ліквідності, то на початку періоду від був меншим від свого нормативного значення і складав 0,821, що означало перевищення величини поточних зобов'язань над поточними активами. Проте вже у 2008 році цей коефіцієнт збільшився на 34,10%, а у 2009 році ще збільшився на 7,54% і був знову в нормативних межах. В 2010 році дана тенденція збереглася і показник сягнув максимального значення за період - 1,201. Така тенденція пов'язана з різким збільшення суми короткострокових пасивів через появу забезпечень наступних витрат і платежів. Загалом, якщо аналізувати даний показник можна сказати, що поточних активів підприємства ледве вистачає для того, щоб покрити поточні зобов'язання. Отже, загалом можна зробити висновки, що підприємство не має можливості негайно погасити поточні зобов'язання своїми коштами, але все ж таки за рахунок усіх оборотних активів підприємство може погасити всі свої зобов'язання.

Коефіцієнт загальної платоспроможності знаходиться у нормативних межах, що вказує на можливість підприємства повністю погасити обсяг короткострокових зобов'язань по кредитах і розрахунках за рахунок всіх ліквідних активів, однак даний коефіцієнт має стійку тенденцію до зниження протягом усього аналізованого періоду (на 42,88%), що є свідченням зниження ефективності господарювання підприємства.

Наступним етапом аналізу фінансового стану є аналіз показників ділової активності та рентабельності, який включає розгляд наступних показників: коефіцієнт оборотності оборотних засобів - визначає кількість оборотів, яку здійснюють оборотні засоби протягом звітного періоду; тривалість обороту оборотних засобів - характеризується кількістю днів, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу; коефіцієнт оборотності запасів - показує кількість оборотів, яку здійснюють виробничі запаси протягом звітного періоду; середня тривалість одного обороту запасів - характеризується кількістю днів, протягом яких виробничі запаси проходять усі стадії одного кругообігу; коефіцієнт оборотності засобів в розрахунках - визначає кількість обороту засобів в розрахунках протягом звітного періоду; тривалість обороту засобів в розрахунках - характеризується кількістю днів, проходження засобів в розрахунках усіх стадій одного кругообігу; тривалість погашення дебіторської заборгованості - вказує строк за який дебіторська заборгованість покупців перетворюється на грошові кошти; тривалість операційного циклу - характеризує період перетворення виробничих запасів на грошові кошти.

Результати розрахунку вище вказаних даних наведені у таблиці 2.20.

Таким чином, виходячи з наведених даних у таблиці 2.20, аналізуючи коефіцієнт оборотності оборотних засобів, можна стверджувати, що у 2008 році відбулося зниження даного показника на 10,56%, що сталося внаслідок різкого збільшення суми оборотних активів (на 50,5%), однак вже у 2009 році цей показник збільшився на 43,31%., чому сприяло зростання чистого доходу на 68,09%.

Таблиця 2.20 - Динаміка показників ділової активності підприємства

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008р. -2007р.	2009р. - 2008р.	2010р. -2009р.	2010р. -2007р.
					Абсол. відх.	Відн. відх.	Абсол. відх.	Відн. відх.	Абсол. відх.	Відн. відх.	Абсол. відх.	Відн. відх.
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів, обертів	1,42	1,27	1,82	1,77	-0,15	-10,56	0,55	43,31	-0,05	-2,75	0,35	24,65
Середня тривалість одного обороту оборотних засобів, днів	257,04	288,19	200,55	206,21	31,15	12,12	-87,64	-30,41	5,66	2,82	-50,83	-19,78
Коефіцієнт оборотності запасів, обертів	8,94	11,87	15,87	18,45	2,93	32,77	4,00	33,70	2,58	16,26	9,51	106,38
Середня тривалість одного обороту запасів, днів	40,83	30,83	23,00	19,78	-10,00	-24,49	-7,83	-25,40	-3,22	-14,00	-21,05	-51,55
Коефіцієнт оборотності засобів в розрахунках, днів	1,70	1,44	2,04	1,99	-0,26	-15,29	0,60	41,67	-0,05	-2,45	0,29	17,06
Тривалість обороту засобів в розрахунках, днів	214,71	254,17	178,92	183,42	39,46	18,38	-75,25	-29,61	4,50	2,52	-31,29	-14,57
Тривалість погашення дебіторської заборгованості, днів	208,22	207,94	131,34	136,88	-0,28	-0,13	-76,6	-36,84	5,54	4,22	-71,34	-34,26
Тривалість операційного циклу, днів	255,54	285,00	201,92	203,20	29,46	11,53	-83,08	-29,15	1,28	0,63	-52,34	-20,48

Таблиця 2.21 - Динаміка показників рентабельності підприємства

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2008р. -2007р.	2009р. - 2008р.	2010р. -2009р.	2010р. -2007р.
					Абсол. відх.	Відн. відх.	Абсол. відх.	Відн. відх.	Абсол. відх.	Відн. відх.	Абсол. відх.	Відн. відх.
Валова рентабельність виробництва,%	10,31	(1,82)	(3,09)	(0,10)	-12,13	-	-1,27	-	2,99	-	-10,41	-
Чиста рентабельність виробництва,%	8,71	(0,78)	0,05	0,45	-9,49	-	0,83	-	0,40	800	-8,26	-94,83
Чиста рентабельність активів,%	3,32	(0,33)	0,03	0,28	-3,65	-	0,36	-	0,25	833,33	-3,04	-91,57
Валова рентабельність реалізованої продукції,%	8,49	(1,73)	(2,39)	(0,09)	-10,22	-	-0,66	-	2,30	-	-8,58	-
Операційна рентабельність реалізованої продукції,%	5,56	(2,04)	(1,26)	1,76	-7,6	-	0,78	-	3,02	-	-3,8	-68,35
Чиста рентабельність реалізованої продукції,%	7,17	(0,74)	0,04	0,40	-7,91	-	0,78	-	0,36	900	-6,77	-94,42

В 2010 році, порівняно з 2009 роком знов відбулося зменшення даного показника (на 2,75%), проте загалом за аналізований період коефіцієнт оборотності оборотних засобів зріс на 24,65%, що є позитивним явищем, адже свідчить про прискорення оборотності оборотних засобів. Середня тривалість одного обороту оборотних засобів відповідно має протилежну тенденцію - в цілому за період термін одного обороту оборотних засобів знизився приблизно на 51 день, і склав 206 днів на кінець періоду, що вказує на підвищення ефективності використання оборотних засобів.

Аналізуючи динаміку змін коефіцієнту оборотності запасів, можна відмітити стійку тенденцію зростання протягом усього аналізованого періоду. В цілому за цей період даний коефіцієнт збільшився більше, ніж удвічі (на 106,38%). Відповідно до цього, середня тривалість одного обороту запасів мала стійку тенденцію до зменшення - за весь період показник знизився на 51,55%, що в цілому свідчить про підвищення ефективності використання запасів. Загалом позитивну динаміку показує і коефіцієнт оборотності засобів в розрахунках, який за період збільшився на 17,06%, а відповідно тривалість обороту засобів в розрахунках зменшилася на 14,57%. Позитивним є також скорочення тривалості погашення дебіторської заборгованості у 2007 - 2010 рр. на 71 день (або 34,26%) та зменшення тривалості операційного циклу на 52 дні (або 20,48%).

Узагальнюючи вище наведене, можна зробити висновок про підвищення ефективності використання активів підприємства, що є позитивним через наступну залежність: чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство, маючи однакову суму капіталу. Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається загальне покращення фінансових результатів.

Для більш детального аналізу фінансових результатів господарської діяльності аналізованого підприємства доцільно використати наступні показники рентабельності:

- валова рентабельність виробництва, яка вказує на те, яка частина валового прибутку припадає на гривню витрат, які формують собівартість реалізованої продукції;

- чиста рентабельність виробництва, яка вказує на те, яка частина чистого прибутку припадає на гривню витрат, які формують собівартість реалізованої продукції;

- чиста рентабельність активів - дає загальну оцінку доходності вкладеного у виробництво капіталу, як власного, так і позикового;

- валова рентабельність реалізованої продукції - показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення, враховуючи при розрахунку валовий прибуток;

- операційна рентабельність реалізації продукції - показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на виробництво і збут товарів;

- чиста рентабельність реалізації продукції, яка показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення, враховуючи при розрахунку чистий прибуток.

Як видно з даних таблиці 2.21, яка відображає динаміку зазначених показників рентабельності за період 2007-2010 рр., у 2010 році, порівняно з 2007 роком, значення усіх вказаних видів рентабельності значно погіршились, а саме:

- валова рентабельність виробництва вже в 2008 році сягнула від'ємного значення (-1,82%), а в 2009 році дана тенденція поглибилася і загальна рентабельність витрат дістала рівня (-3,09%) та збереглася у 2010 році (-0,10%), що пов'язано з отриманням підприємством збитків у 2008 - 2010 рр.

- чиста рентабельність виробництва має схожу тенденцію, проте у 2009 - 2010 рр. вона сягає позитивного значення - 0,05%, 0,45% відповідно, проте це відбулося не за рахунок покращення ефективності господарської діяльності, а через отримання доходу з податку на прибуток від звичайної діяльності;

- зменшення чистої рентабельності активів за аналізований період склало 91,57%, через отримання збитку підприємства у 2008 році та перевищення темпів зростання суми активів над темпами зростання прибутку у 2010 році.

- валова, операційна та чиста рентабельності реалізованої продукції також зменшились у абсолютному значенні відповідно на 8,58%, 3,80% та 6,77% відповідно, що також спричинене зниженням величини прибутку підприємства в цілому за аналізований період на 89%.

Загалом така тенденція свідчить про низький рівень ефективності діяльності та вказує на необхідність впровадження заходів щодо санації даного підприємства. Від'ємне значення рентабельності активів свідчить про неефективне використання капіталу, характеризує збитковість вкладеного у виробництво капіталу, як власного, так і позикового. Це вказує на необхідність підвищення ефективності управління капіталом підприємства. Взагалі, негативні фінансові результати діяльності є сигналом для їхнього аналізу та виявлення причин збитковості підприємства, як результат - прийняття певних управлінських рішень задля покрашення загального фінансового стану.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ. РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ КП КГ «ХАРКІВКОМУНОЧИСТВОД»

3.1 Теоретичні основи методики факторного аналізу узагальнюючих показників діяльності підприємства

факторний аналіз фінансовий операційний

Економічний аналіз - це науковий метод пізнання сутності економічних явищ та процесів, який ґрунтується на розчленуванні їх на складові і на вивченні в усьому розмаїтті зв'язків і залежностей.

Всі явища і процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозалежності. Зв'язок економічних явищ - це сумісна зміна двох або більше явищ. Серед багатьох форм закономірних зв'язків важливу роль відіграє причинно-наслідковий (детермінований) зв'язок, при якому одне явище породжує інше.

У господарській діяльності підприємства деякі явища безпосередньо пов'язані між собою, інші - посередньо. Наприклад, на величину валової продукції безпосередній вплив роблять такі чинники, як чисельність робітників і рівень продуктивності їхньої праці. Безліч інших чинників посередньо впливає на цей показник. Крім того, кожне явище можна розглядати як причину і як наслідок. Наприклад, продуктивність праці можна розглядати, з одного боку, як причину зміни обсягу виробництва, рівня її собівартості, а з іншої - як результат зміни рівня механізації і автоматизації виробництва, удосконалення організації праці і так далі.

Кількісна характеристика взаємопов'язаних явищ здійснюється за допомогою показників. Показники, що характеризують причину, називаються факторними (незалежними); показники, що характеризують наслідок, називаються результативними (залежними). Сукупність факторних і результативних ознак, зв'язаних причинно-наслідковим зв'язком, називається факторною системою [18].

Визначення та оцінку впливу факторів на зміну результативних показників здійснюють за допомогою методів факторного аналізу, який є одним із розділів економічного аналізу. Під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

У загальному випадку можна виділити такі основні етапи факторного аналізу:

- встановлення мети аналізу;

- відбір факторів, які визначають досліджувані результативні показники;

- класифікація і систематизація факторів з метою забезпечення комплексного і системного підходу до дослідження їхнього впливу на результати господарської діяльності;

- визначення форми залежності між факторами і результативним показником;

- моделювання взаємозв'язків між результативним і факторними показниками;

- розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника;

- робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами) [31].

Відбір факторів для аналізу того або іншого показника здійснюється на основі теоретичних і практичних знань в конкретній галузі. При цьому зазвичай виходили із принципу: чим більший комплекс чинників досліджується, тим точніше будуть результати аналізу. В той же час необхідно мати на увазі, що якщо цей комплекс чинників розглядається як механічна сума, без урахування їхньої взаємодії, без виділення головних, визначних, то висновки можуть бути помилковими. У аналізі господарської діяльності взаємозв'язане дослідження впливу факторів на величину результативних показників досягається за допомогою їхньої систематизації, що є одним з основних методологічних питань цієї науки.

Також важливим методологічним питанням у факторному аналізі є визначення форми залежності між факторами та результативними показниками: функціональна або стохастична, пряма або обернена, прямолінійна або криволінійна. У даному випадку використовуються, окрім теоретичного та практичного досвіду, способи порівняння паралельних та динамічних рядів, аналітичних групувань вихідної інформації, графічний метод та багато інших.

Моделювання економічних показників також являє собою складну проблему у факторному аналізі, вирішення якої потребує спеціальних знань та навичок.

Моделювання будь-якого явища - це побудова математичного вираження існуючій залежності. Моделювання - це один з найважливіших методів наукового пізнання. Модель факторної системи - це математична формула, що виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами. У загальному вигляді вона може бути представлена так: