Аналіз формування і використання прибутку ПАТ "ПівнГЗК"



Рис. 2.7. Динаміка чистого доходу, собівартості реалізованої продукції, валового прибутку та чистого прибутку ПАТ «ПівнГЗК» за 2009-2012 рр.

З діаграми 2.7 видно, що протягом 2009 - 2011 рр. ПАТ «ПівнГЗК» постійно збільшувало чистий прибуток, а це свідчить, що підприємство працює ефективно. Найбільший чистий прибуток підприємство отримало в 2011 році - 6249152 тис. грн., що на 3603969 тис. грн. або 136,25% більше ніж в 2010 році. В 2012 році даний прибуток складав 5972438 тис. грн., що на 2714725 тис. грн. або 43,44% менше ніж в 2011 році.

ПАТ «ПівнГЗК» розподіляє чистий прибуток на збільшення статутного капіталу, поповнення резервного фонду, фонд виплати дивідендів, фонд заробітної плати робітників, фонд розвитку виробництва, фонд соціальної сфери, фонд матеріального заохочення.

Скорочення чисельності робітників на ПАТ «ПівнГЗК» обумовлено тим, що починаючи з 2007 року відбувався перехід багатьох робітників у підрядні організація.

Продуктивність праці - продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. У гірничій промисловості є чотири методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, трудовий, вартісний та умовних одиниць.

В 2009 році продуктивність праці складала 1146,89 грн. \ чол., що є більше ніж в 2010 р., так як продуктивність праці в 2010 році складала 755,03 грн. \ чол. Відхилення складає 391,85 грн. \ чол. (34,17%). В 2011 році продуктивність праці складала 1394,88 грн. \ чол.,що на 639,84 грн. \ чол. (84,74%) більше ніж в 2010 році.

В 2012 році продуктивність праці складала 1690,63 грн. \чол.,що на 354,94 грн. \чол. (17,35%) більше ніж в 2011 році.

Таким чином позитивними змінами в діяльності ПАТ «ПівнГЗК» є:збільшення обсягів виготовленої продукції, необоротних активів,зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості, збільшення фондовіддачі, фонду оплати праці,зменшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції.

Негативними змінами в діяльності ПАТ «ПівнГЗК» є: зменшення залишкової вартості основних засобів, суми оборотних активів.

Як зазначалося вище, зменшення середньооблікової чисельності робітників ПАТ «ПівнГЗК» не є негативною зміною, адже робітники як працювали так і працюють, але в підрядних організаціях.

2.2 Аналіз ліквідності, ділової активності та фінансової стійкості ПАТ «ПівнГЗК»

прибуток ліквідність рентабельність продаж

Аналіз фінансової стійкості підприємства є найважливішим етапом оцінки його діяльності і фінансово-економічного благополуччя, відображає результати його поточного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також характеризує здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов'язаннями і нарощувати свій економічний потенціал[12с. 189]

У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю і платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами і зобов'язаннями в конкретний період часу. Умова достатності витримується тоді, коли підприємство платоспроможне в часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними і позиковими коштами. Фінансовою рівновагою є таке співвідношення власних і позикових коштів підприємства, при якому за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Розрахована за певними правилами точка фінансової рівноваги не дозволяє підприємству, з одного боку, збільшувати позикові кошти, а з іншого -- нераціонально використовувати вже накопичені власні кошти.

Якщо брати до уваги, що власні і позикові фінансові ресурси проходять стадії утворення, розподілу і виплати, а їх кінцева величина йде на поповнення майна, то проведення аналізу фінансової стійкості на кожній з цих стадій дає можливість встановити умови зміцнення або втрати фінансової рівноваги.

Розроблена система показників для оцінки фінансової стійкості підприємства. Основними із них є:

-- коефіцієнт концентрації власного капіталу(коефіцієнт автономії);

-- коефіцієнт фінансової залежності;

-- коефіцієнт маневреності власного капіталу;

-- коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами;

-- коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості);

-- коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу;

-- коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;

-- коефіцієнт відношення реальних активів і вартості майна;

-- коефіцієнт поточних зобов'язань;

-- коефіцієнт довгострокових зобов'язань та ін.

Проаналізуємо коефіцієнти фінансової стійкості ПАТ «ПівнГЗК» за 2010-2012 рр. (див.табл.2.2 ).

Рис. 2.8. Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

З рис.2.8 видно, що коефіцієнт економічної незалежності в 2009 році складав 0,63, а це є позитивним явищем, оскільки цей показник характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх запозичень. В 2010 році цей коефіцієнт дорівнював 0,46, негативне відхилення в 2010 році порівняно з 2009 складає 0,17.

В 2011 році даний коефіцієнт складав 0,63, а це свідчить, що ПАТ «ПівнГЗК» вийшло з невеликої кризи шляхом наповнення різноманітних фондів накопичення капіталу. З цього можна зробити висновок, що в 2011 році та в 2012 році ПАТ «ПівнГЗК» було найбільш незалежним від зовнішніх запозичень.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу в 2009 та 2011 роках складав 0,37, а в 2012 році - 0,47, а це означає, що основну частку у загальному розмірі капіталу підприємства займає власний капітал.

В 2010 році даний коефіцієнт складав 0,54, що є більше оптимального значення, а це свідчить про те, що основну частку у загальному розмірі капіталу підприємства займав позиковий капітал.

Проаналізуємо коефіцієнт заборгованості ПАТ «ПівнГЗК» за 2009-2012 рр. Даний коефіцієнт показує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок позикового капіталу.

З діаграми видно, що в 2010 році коефіцієнт заборгованості складав 1,18, що перевищує оптимальне значення на 0,18, а це свідчить про те, що вагома частка підприємства фінансується за рахунок позикового капіталу, а в 2009 році цей показник складав 0,58, відхилення порівняно з 2010 роком складало 0,59.

В 2011 році цей показник складав 0,59, відхилення порівняно з 2012 роком складає 0,29.

В 2011 - 2012 рр. коефіцієнт заборгованості дорівнює менше оптимального значення, з чого можна зробити висновок, що в даних роках діяльність ПАТ «ПівнГЗК» фінансувалась за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової залежності обернений до коефіцієнту економічної незалежності. Зростання цього показника обумовлює збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства.

В 2009 році цей показник складав 1,58, що є оптимальним значення діяльності підприємства, а в 2010 році даний показник складав 2,18, що на 0,18 більше оптимального значення. Відхилення в 2010 - 2009 рр. складало -0,59.

В 2012 році цей показник складає 1,88, що є оптимальним значенням діяльності підприємства, а в 2010 році даний показник складав 2,18, що на 0,18 більше оптимального значення.

Таблиця 2.2

Аналіз фінансової стійкості ПАТ «ПівнГЗК» за 2010-2012 рр.

Показник	Нормативне значення	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення
						2011-2010 рр.	2012-2011 рр.
Коефіцієнт економічної незалежності	=> 0,5	0,63	0,46	0,63	0,53	0,17	-0,10
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	<= 0,5	0,37	0,54	0,37	0,47	-0,17	0,10
Коефіцієнт заборгованості	< 1	0,58	1,18	0,59	0,88	-0,59	0,29
Коефіцієнт фінансової залежності	< 2	1,58	2,18	1,59	1,88	-0,59	0,29

Провівши аналіз фінансової стійкості ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2010 - 2012 рр., можна зробити висновок, що в 2010 році аналізовані коефіцієнти фінансової стійкості не відповідали оптимальному значенню, але в 2011 - 2012 рр. підприємство налагодило фінансову діяльність, що призвело до зростання власного капіталу

Отже, підприємство фінансує свою діяльність за рахунок власного капіталу і є фінансово стійким та незалежним від зовнішніх джерел фінансування.

Таким чином, позитивним фактором є покращення фінансової стійкості підприємства на кінець періоду.

Ліквідність -- можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами). Для оцінки здатності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання застосовуються показники ліквідності, які дають уявлення не тільки про його платоспроможність на даний момент, але і у разі надзвичайних обставин. Підприємство вважається ліквідним, якщо воно в змозі виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи поточні активи[12с. 144].

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Проаналізуємо ліквідність підприємства ПАТ «ПівнГЗК» за 2010 - 2012 рр. (див. рис. 2.3). За таблицею 2.2 побудуємо діаграму (див. рис. 2.9).

Рис. 2.9. Динаміка ліквідності ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Проаналізуємо коефіцієнт абсолютної ліквідності ПАТ «ПівнГЗК», що показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена негайно на дату складання звітності.

В 2009 році даний коефіцієнт складав 0,002, що є меншим ніж нормативне значення, а в 2010 році, цей же показник складав 0,009, а відхилення в 2010 - 2009 рр. складало - 0,007.

В 2010 році даний коефіцієнт складав 0,009, що є меншим ніж нормативне значення, а в 2011 році, цей же показник складав 0,007, а відхилення в 2011 - 2010 рр. складало - 0,001.

В 2012 році коефіцієнт складав 0,014, а відхилення відносно з 2011 роком дорівнює 0,007.

Отже, можна зробити висновок, що підприємство не має достатньо грошових коштів для негайного покриття поточних зобов`язань у разі виникнення критичних обставин, але це не дає підстави робити висновок про неможливість розрахунків, так як усі кредитори не звертаються одночасно з вимогами про повернення боргів.

Коефіцієнт термінової ліквідності показує, яка частина поточної заборгованості підприємства може бути погашена за рахунок готівки та очікуваних надходжень від дебіторів.

В 2009 році коефіцієнт термінової ліквідності складав 2,00, що більше порівняно з 2010 роком на 0,82.

Отже, підприємство ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2011 рр. може погасити поточні зобов`язання за рахунок надходжень від дебіторів.

Коефіцієнт загально ліквідності дозволяє виявити, в якій мірі поточні активи покривають поточні зобов`язання підприємства.

В 2009 році цей показник був найбільшим (порівняно з 2010 - 2011 рр.) та складав 2,08, що на 0,85 більше ніж в 2010 році, а в 2011 році цей показник складав 1,57, що на 0,34 більше ніж в 2010 році.

З рис. 2.9 видно, що на кінець 2011 року ПАТ «ПівнГЗК» є неплатоспроможним, оскільки не вистачає грошових коштів та їх еквівалентів, запасів для погашення поточної заборгованості.

Таким чином, ПАТ «ПівнГЗК» є фінансово стійким, адже кожен коефіцієнт відповідає нормативному значенню, але в 2010 році, підприємство дещо було залежним від зовнішніх запозичень.

Проаналізувавши коефіцієнти ліквідності і з'ясували, що ПАТ «ПівнГЗК» не має значну частку грошових коштів для негайного покриття свої поточних зобов'язань, але має багато дебіторської заборгованості, за рахунок якої і може погасити свої поточні зобов'язання перед кредиторами.

Таблиця 2.3

Аналіз коефіцієнтів ліквідності ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Показник	Нормативне значення	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення
						2011-2010 рр.	2012-2011 рр.
Коефіціент абсолютної ліквідності	0,2-0,3	0,002	0,009	0,007	0,014	-0,001	0,007
Коефіціент термінової ліквідності	0,7-0,8	2	1,18	1,49	1,1	0,31	-0,39
Коефіціент загальної ліквідності	2-2,5	2,08	1,23	1,57	1,18	0,34	-0,39

Ділова активність підприємств є одним з центральних факторів ефективності ринкової економіки. Критерії її оцінки нерідко зводяться в літературі до характеристики фінансового стану підприємств. Разом з тим необхідна така оцінка і на макрорівні, діюча в більшості країн Західної Європи.

Ділова активність комерційної організації проявляється в динамічності її розвитку, досягненні нею поставлених цілей, що відображають натуральні і вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту своєї продукції.

Ділова активність виступає найважливішим фактором, що визначає фінансову стабільність підприємств.

На даний фактор впливають:

1) стійкість економічного зростання,

2) дотримання заданих темпів розвитку підприємства,

3) ступінь виконання прийнятих планів виробництва,

4) рівня ефективності використання наявних ресурсів виробництва,

5) широта ринків збуту продукції підприємства, включаючи наявність поставок продукції на експорт,

6) наявність конкретних перспектив розвитку підприємства.

Проведемо аналіз ділової активності ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Таблиця 2.4

Аналіз ділової активності ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення
					2011-2010 рр.	2012-2011 рр.
Період оборотності дебіторської заборгованості	550	422	235	265	-186	29
Період оборотності кредиторської заборгованості	244	346	148	226	-198	78
Період оборотності запасів	40	42	35	43	-7	8
Період оборотності власного капіталу	710	352	312	375	-40	64

На основі таблиці 2.4 побудуємо діаграму 2.10.

Рис.2.10. Динаміка періоду оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

На основі діаграми 2.10 можна зробити висновок, що період оборотності дебіторської заборгованості був в 2009 році та складав 550 дні.В 2010 році даний показник складав 422 дня, а в 2011 році - 235 дні, що на 186 дні менше ніж в 2010 році.

Даний показник в 2012 році складав 265 дні, що на 29 дні більше попереднього року.

Найбільший період кредиторської заборгованості був в 2010 році та складав 346 дні.

Період оборотності кредиторської заборгованості в 2011 році складав 148 дні, що на 195 дні менше ніж в 2010 році, та на 78 дні менше ніж в 2012 році.

Проаналізуємо період оборотності запасів та власного капіталу ПАТ «ПівнГЗК» за 2010 - 2011 рр.

Період оборотності запасів в 2012 році складав 43 дні, що на 7 днів більше ніж в 2011 році, та на один день ніж в 2010 році.

Період оборотності власного капіталу в 2010 році складав 352 дні, а в 2011 році даний показник складав 312 дні, що на 40 днів менше ніж в 2010 році. В 2012 році період оборотності власного капіталу складав 375 дні, що на 64 дні більше ніж в 2011 році (див. рис. 2.11).

Рис.2.11. Динаміка періоду оборотності запасів та власного капіталу ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Побудуємо таблицю 2.5

Таблиця 2.5

Коефіцієнти ділової активності ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення
					2011-2010 рр.	2012-2011 рр.
Коефіцієнт оборотності капіталу	0,59	1,19	1,34	1,12	0,14	-0,21
Оборотність дебіторської заборгованості	0,66	0,87	1,55	1,38	0,68	-0,17
Оборотність кредиторської заборгованості	1,50	1,05	2,46	1,61	1,41	-0,85
Оборотність запасів	9,10	8,65	10,38	8,55	1,73	-1,83
Тривалість операційного циклу.	590,32	463,80	270,61	307,51	-193,19	36,90
Оборотність власного капіталу	0,51	1,04	1,17	0,97	0,13	-0,20

На основі даної таблиці побудуємо діаграму, яка буде показувати динаміку показників:

1. Коефіцієнт оборотності капіталу;

2. Оборотність дебіторської заборгованості;

3. Оборотність кредиторської заборгованості.

Рис.2.12. Динаміка коефіцієнту оборотності капіталу, оборотності дебіторської заборгованості та оборотності кредиторської заборгованості ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

З діаграми 2.12 видно, що найвищий коефіцієнт оборотності капіталу був в 2011 році, а найнижчий даний коефіцієнт був в 2012 році та складав 1,12.

Оборотність дебіторської заборгованості в 2010 році складала 0,87, а в 2011 році даний показник складав 1,55, що на 0,68 більше ніж попереднього року, та на 0,17 більше ніж в 2012 році.

Найвищий показник кредиторської заборгованості був в 2011 році та складав 2,46.

На основі проведеного аналізу, можно зробити висновок, що ПАТ «ПівнГЗК» найефективніше працювало в 2011 році, оскільки найвищи показники були в 2011 році.

Проведемо аналіз оборотності запасів та оборотності власного капіталу.

Побудуємо діаграму 2.13

Рис.2.13. Динаміка оборотності запасів та оборотності власного капіталу ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

З даної діаграми видно, що найвищий показник оборотності запасів був в 2011 році та складав 10,38, що на 1,73 більше попереднього та на 1,83 більше наступного.

Проаналізуємо тривалість операційного циклу ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Рис.2.14. Динаміка тривалості операційного циклу ПАТ «ПівнГЗК» в 2009 - 2012 рр.



Найбільша тривалість операційного циклу була в 2009 році та складала 590,32, а найнижча тривалість операційного циклу, була в 2011 році, а це свідчить про те, що ПАТ «ПівнГЗК» в 2011 році працювало найефективніше.

2.3 Аналіз формування прибутку ПАТ «ПівнГЗК»

Основним видом дiяльностi ПАТ "ПівнГЗК" є виробництво сировини для металургiйної промисловостi - залiзорудного концентрату та обкотишiв.

Випуск i реалiзацiя продукцiї комбiнату значною мiрою залежить вiд:

- загального економiчного стану в Українi;

- можливого погiршення кон'юнктури та зниження цiн на залiзорудну сировину на свiтовому ринку металу;

- нестабiльностi законодавчої бази;

- надмiрного податкового тиску;

- iнфляцiйних процесiв в економiцi;

Фактичнi витрати на виробництво, адмiнiстративнi витрати та витрати на збут товарної продукцiї склали 6 378,8 млн.грн. Виробнича собiвартiсть товарної продукцiї збiльшилася на 297,3 млн.грн. в порiвняннi з минулим роком за наступними причинами:

1. За рахунок пiдвищення цiн на паливно-енергетичнi та основнi матерiальнi ресурси, а також послуги сторонiх органiзацiй додатковi витрати склали 383,5 млн.грн., у тому числi:

- електроенергiя 197,8 млн.грн. (збiльшення цiни на 16,5%);

- газ 133,4 млн.грн. (збiльшення цiни на 24,1%);

- дизпаливо 23,1 млн.грн. (збiльшення цiни на 6,9%);

- гума автомобiльна 20,9 млн.грн. (збiльшення цiни на 28,0%);

- покупна теплоенергiя 3,9 млн.грн. (збiльшення цiни на 27,9%);

- електроенергiя реактивна 1,3 млн.грн. (збiльшення цiни на 15,8%);

- помольнi кулi 1,1 млн.грн. (збiльшення цiни на 0,4%).

2. Податки та обов'язковi платежi збiльшились на 18,1 млн.грн., у тому числi: плата за надра 12,7 млн.грн. у зв'язку з ростом ставки; збiр за забруднення навколишнього середовища 5,4 млн.грн.

3. За рахунок iнших факторiв собiвартiсть зменшилась на 67,2 млн.грн. (у тому числi зменшились амортизацiйнi нарахування у зв'язку зi змiнами термiну корисного використання основних засобiв). Зростання собiвартостi вдалося частково стримати завдяки проведенню комплексних органiзацiйно-технiчних заходiв.

4. Зниження питомих витрат окремих матерiальних ресурсiв зменшило собiвартiсть на 37,1 млн.грн., а саме:

- газ - 33,9 млн.грн.;

- футеровочна сталь - 9,8 млн.грн.;

- гумовометалева футеровочна сталь - 3,3 млн.грн.;

- колосники - 1,5 млн.грн.;

- транспортерна стрiчка - 1,3 млн.грн.

Фактичнi витрати на виробництво, адмiнiстративнi витрати i витрати назбуттоварної продукцiї склали 3 млрд. 971 млн. грн., що на 1 млрд. 217 млн.грн. бiльше, нiж в 2008 р.

Проаналізуємо звіт про фінансові результати ПАТ «ПівнГЗК» (див. рис. 2.4).

З даних таблиці 2.6 видно, що доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) протягом 2009-2011 рр. поступово зростала. В 2009 році дохід складав 6752444 тис. грн., а в 2010 році дохід збільшився на 4750709 тис. грн., а вже в 2011 році, дохід складав 16696783 тис. грн., а це на 5193630 тис. грн. більше ніж в 2010 році.

В 2012 році даний дохід зменшився та складав13212593 тис. грн., а це на3484190 тис. грн.менше ніж в 2011році.

Таким чином, на ПАТ «ПівнГЗК» збільшення обсягу реалізованої продукції прямо впливає на величину доходу (виручки).

Відхилення показника податок на додану вартість в 2011 - 2010 рр. складав534050 тис. грн., а в 2012 - 2011 рр. - 3484190 тис. грн. Оскільки у статті «Податок на додану вартість» відображається сума податку на додану вартість, яка включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), та його сума збільшується пропорційно доходу у 2011 році - на 35,26%, а в 2012 році - простежується зменшення на 14,73%.

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) в 2011 році складала 14648293 тис. грн., а в 2010 році - 9988713 тис. грн., а відхилення становило 4659580 тис. грн. В 2012 році даний показник складав 114655839 тис. грн., що на 100007546 тис. грн. менше ніж в 2011 році.Отже, з таблиці 2.6 видно, що протягом 2010 - 2011 рр. чистий дохід від реалізації зростав, а це свідчить про те, що підприємство працювало ефективніше ніж в 2012 році..

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в 2012 році складала 5493401 тис. грн., а в 2010 році собівартість складала 4430727 В 2011 собівартість складала 5308264 тис. грн., а відхилення в 2011 - 2010 рр. складало 877537 тис. грн.

Валовий прибуток ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2010 - 2011 рр. зростав, з таблиці 2.6 видно, що найбільший валовий прибуток був в 2011 році, який складав 9340029 тис. грн. Але в 2012 році валовий прибуток порівняно з 2011 роком зменшився на 6430293 тис.грн. або 64,07%

Сума валового прибутку (збитку) залежить від чистого доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Інші операційні доходи ПАТ «ПівнГЗК» в 2010 році складали 8054666 тис. грн., а в 2011 - 10036095, відхилення в 2011 - 2010 рр. складало 1981429 тис. грн. або 24,60%. Аналогічний дохід в 2012 році складав 3605802 тис. грн., що на 1981429 тис. грн. або 24,60% більше ніж в 2010 році.

Можна зробити висновок, що протягом 2009 - 2011 рр. операційний дохід підприємства зростав.

Адміністративні витрати на підприємстві в 2011 році були найбільшими так складали 125853 тис. грн., що на 37330 тис. грн. або на 42,17% більше ніж в 2010 році, а в 2012 році ці витрати складали 81944 тис. грн., що на 43909 тис. грн. або 34,89% менше ніж в 2011 році.

На адміністративні витрати ПАТ «ПівнГЗК» може впливати безліч факторів такі як:

- заробітна плата, страхування, додаткові виплати, виплати за навчання тощо;

- амортизація адміністративних приміщень та обладнання, витрати на їх утримання -- оренда, податки, страхування, знос, ремонт, комунальні послуги; амортизація нематеріальних активів; оплата за юридичні, аудиторські, медичні та інші послуги; загальні витрати, витрати на реєстрацію підприємства тощо

З таблиці 2.6 видно, що витрати на збут в 2010 році складали 514600 тис. грн., а в 2011 році - 763010 тис. грн., що на 248410 тис. грн. більше ніж в 2010 році. В 2012 році витрати на збут складали 708466 тис. грн., що менше на 54544 тис. грн. або на 7,15% ніж в 2011 році.

Такі витрати пов'язані з реалізацією продукції (товарів): витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

Інші операційні витрати пов'язані з собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості.

За табл. 2.6 видно, що в 2011 році ці витрати були найбільшими і складали 10042037 тис. грн., що на 1934998 тис. грн. або 23,81% більше ніж в 2010 році. Але в 2012 році спостерігається зменшення операційних витрат порівняно з 2011 роком на 6412667 тис. грн.

Фінансові результати від операційної діяльності протягом 2010 - 2012 рр. були прибутковими. Прибуток від операційної діяльності в 2011 році складав 8445224 тис. грн., а в 2010 році - 4902490 тис. грн., таким чином відхилення складало 3542734 тис. грн.. В 2012 році даний прибуток складав 5158460 тис. грн.

Фінансовий результат від операційної діяльності залежить від позитивного показника валового прибутку (збитку), а також від інших операційних доходів, але сума адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, не повинна перевищувати суму валового прибутку (збитку) та інших операційних доходів.

Інші доходи - це доход від реалізації фінансових інвестицій; доход від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Інші фінансові доходи в 2010 році складали 70002 тис. грн., а в 2011 році - 68038 тис. грн., а в 2012 році цей показник складав 24137 тис. грн.

Інший дохід в 2010 році - 298114 тис. грн., а в 2011 такий дохід складав 5083 тис. грн., в свою чергу відхилення було від`ємне і складало 293031 тис. грн.

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування протягом 2010 - 2011 рр. мали прибутковий характер. Оскільки в 2010 році даний прибуток складав 3859706 тис. грн., а в 2011 році - 8252328 тис. грн., а відхилення дорівнювало 4392622 тис. грн., а у відсотковому відношенні відхилення складає 113,81%.

В 2012 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування складав 4504328 тис. грн., а відхилення порівняно з 2011 роком складало 3748000 тис. грн.

Податок на прибуток від звичайної діяльності в 2012 році складав 969901 тис. грн., а в 2011 році даний податок складав 2003172 тис. грн., що на 1033271 тис. грн. або на 51,58% більше ніж в 2012 році.

Оскільки в 2011 році ПАТ «ПівнГЗК» отримало найбільший прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, що складав 8252328 тис. грн. Отже и податок буде найбільшим порівняно з 2009 - 2010 рр.

Таблиця 2.6

Аналіз звіту про фінансові результати ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2009 - 2012 рр.

Стаття	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення (абс.)	Відхилення (відн.)
					2011-2010 рр.	2012-2011 рр.	2011-2010 рр.	2012-2011 рр.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	6752444	11503153	16696783	13212593	5193630	-3484190	45,15	-20,87
Податок на додану вартість	882050	1514440	2048490	1746754	534050	-301736	35,26	-14,73
Акцизний податок	0	0	0	0	0	0	0	0
Інші вирахування з доходу	0	0	0	0	0	0	0	0
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг)	5870394	9988713	14648293	114655839	4659580	100007546	46,65	682,72
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	3338096	4430727	5308264	5493401	877537	185137	19,81	3,49
Валовий:
прибуток	2532298	5557986	9340029	5972438	3782043	-3367591	68,05	-36,06
збиток
Інші операційні доходи	4197662	8054666	10036095	3605802	1981429	-6430293	24,60	-64,07
Адміністративні витрати	61323	88523	125853	81944	37330	-43909	42,17	-34,89
Витрати на збут	575345	514600	763010	708466	248410	-54544	48,27	-7,15
Інші операційні витрати	4077502	8107039	10042037	3629370	1934998	-6412667	23,87	-63,86
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	2015790	4902490	8445224	5158460	3542734	-3286764	72,26	-38,92
збиток	0	0	0	0	0	0	0	0
Доход від участі в капіталі	0	0	0	0	0	0	0	0
Інші фінансові доходи	29043	70002	68038	24137	-1964	-43901	-2,81	-64,52
Інші доходи	144096	298114	5083	11950	-293031	6867	-98,29	135,10
Фінансові витрати	71962	379448	144165	491094	-235283	346929	-62,01	240,65
Втрати від участі в капіталі	0	0	0	0	0	0	0	0
Інші витрати	305107	1031452	121852	199125	-909600	77273	-88,19	63,42
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	1811860	3859706	8252328	4504328	4392622	-3748000	113,81	-45,42
збиток	0	0	0	0	0	0	0	0
Податок на прибуток від звичайної діяльності	565387	1214742	2003172	969901	788430	-1033271	64,91	-51,58
Фінансові результати від звичайної діяльності
прибуток	1246473	2644964	6249156	3534427	3604192	2714729	136,27	-43,44
збиток	0	0	0	0	0	0	0	0
Надзвичайні
доходи	0	219	0	50	-219	50	-100,00	0
витрати	-2	0	4	0	4	-4	0	-100,00
Податки з надзвичайного прибутку	0	0	0	0	0	0	0	0
Чистий
прибуток	1246473	2645183	6249152	3534477	3603969	-2714675	136,25	-43,44
збиток	0	0	0	0	0	0	0	0

Прибуток від звичайної діяльності в 2010 році складав 2644964 тис. грн.,а в 2011 році - 6249156 тис. грн., відхилення складало 3604192 тис. грн. або 136,27%. В 2012 році прибуток від звичайної діяльності складав 3534427 тис. грн., а відхилення порівняно з 2011 роком складало 3604192 тис. грн. або 136,27%.

Фiнансовий результат вiд звичайної дiяльностi в 2011 роцi склав 8 млрд. 252,3 млн.грн. Сума чистого прибутку за результатами дiяльностi - 6 млрд. 249,1 млн.грн., що говорить про стiйку роботу комбiнату. ПАТ «ПiвнГЗК» перераховує в повному обсязi платежi в бюджет у вiдповiдностi з термiнами перерахувань податкiв, встановлених чинним законодавством.

Надзвичайними витратами є прямі втрати від надзвичайних подій (знищені активи) і витрати підприємства на здійснення заходів , пов'язаних з запобіганням та ліквідацією наслідків надзвичайних подій ( відшкодування працівникам та їх родинам, оплата працівникам, зайнятим на відновлювальних роботах, вартість використаних матеріалів тощо.

Отже в 2011 році ПАТ «ПівнГЗК» не мало доходу від надзвичайної ситуації, але мало витрати в 4 тис. грн., але в 2010 році підприємство отримало дохід в 219 тис. грн. Також в 2012 році надзвичайні доходи становили50 тис грн.

ПАТ «ПівнГЗК» є прибутковим підприємством, адже чистий прибуток протягом 2010 - 2011 рр. зростав, а це свідчить про ефективну діяльність, раціональне використання активів, але в 2012 році чистий прибуток зменшився в зв'язку зi зменшенням попиту на залiзорудну сировину на ринках збуту.

З таблиці 2.6 видно, що в 2010 році чистий прибуток склав 2645183 тис. грн., а в 2011 році - 6249152 тис. грн., а відхилення становило 3603969 тис. грн. або 136,25%.

В 2012 році сума чистого прибутку за результатами діяльності склала 3534477 тис. грн., а порівняно з 2011 роком чистий прибуток зменшився на 2714675 тис. грн. або на 43,44%

2.4 Аналіз показників рентабельності ПАТ «ПівнГЗК»

Проведемо аналіз показників рентабельності ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2009 - 2012 рр.(див. рис. 2.7)

Таблиця 2.7

Аналіз показників рентабельності ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2009 - 2012 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2012 рік
Валова рентабельність (прибутковість) виробничих витрат	75,86	125,44	175,95	108,73
Рентабельність (прибутковість) основної діяльності	50,71	97,39	136,28	82,10
Рентабельність (прибутковість) операційної діяльності	25,03	37,31	52,01	52,04
Рентабельність (прибутковість) іншої операційної діяльності	2,95	-	-0,06	-0,65
Рентабельність звичайної діяльності	22,50	29,37	50,82	45,44
Рентабельність господарської діяльності	22,50	29,37	50,82	45,44
Рентабельність підприємства	15,48	20,13	38,48	35,65
Валова рентабельність виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	43,14	55,64	63,76	52,09
Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	21,23	26,48	42,66	30,83
Рентабельність активів	6,89	12,62	31,46	16,01
Рентабельність виручки від операційної діяльності	20,02	27,17	34,21	34,23
Рентабельність фінансових інвестицій	0,00	0,00	0,00	0,00
Загальна економічна рентабельність	10,41	20,23	42,27	22,62
Комерційна рентабельність	32,09	42,44	57,32	43,57

В ході аналізу показників рентабельності протягом 2009 - 2012 рр. можна зробити наступний висновок, що в 2011 році ПАТ «ПівнГЗК» працювало найефективніше.



Рис. 2.15. Динаміка валової рентабельності (прибутковості) виробничих витрат ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Валова рентабельність виробничих витрат в 2010 році складала 125,44%, а в 2011 році даний показник значно виріс і склав 175,95%.

Рис. 2.16. Динаміка рентабельності (прибутковості) основної діяльності ПАТ «ПівнГЗК» за 2009 - 2012 рр.

Рентабельність основної діяльності в 2010 році складала 97,39%, а в 2011 році даний показник збільшився и складав 136,28%, а це свідчить про те що підприємство стало працювати ефективніше, але вже в 2012 році на підприємстві аналізований показник зменшився і складав 82,10%.

Рентабельність звичайної та господарської діяльності в 2010 році складала 29,37%, а в 2011 році дані показники складали 50,82%. В 2012 році рентабельність звичайної та господарської діяльності складала 45,44%.

Рентабельність підприємства в 2011 році складала 38,48%, що є найбільшим значенням, а свідчить про те що підприємство в 2011 працювало найефективніше.

Рис. 2.17. Динаміка валової рентабельності виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ПАТ 2009 - 2012 рр.

Валова рентабельність виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в 2010 році складала 55,64%, а в 2011 році даний показник складав 63,76%. Рентабельність даного показника була в 2012 році і складала 52,09%.

На динаміку чистої рентабельності виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вплинув чистий дохід та чистий прибуток. Оскільки даний показник розраховується як різниця між чистим прибутком та чистим доходом від реалізації (товарів, робіт, послуг).

Рентабельність активів в 2010 році складала 12,62%, а в 2012 році рентабельність складала 16,01%. Найбільша рентабельність активів була в 2011 році і складала 34,21%.

Рентабельність виручки від операційної діяльності протягом 2010 - 2012 рр. зростала, як видно з таблиці 2.5 що на кінець аналізованого періоду дана рентабельність складала 34,23%.

На основі показника рентабельності виручки від операційної діяльності проведемо факторний аналіз, та з'ясуємо, який показник впливає на рентабельність виручки від операційної діяльності.

Проведемо факторний аналіз за формулою.

*100 (2.1)

Де:

ФРОД - фінансові результати від операційної діяльності;

ЧД - чистий дохід;

ІОД - інші операційні доходи.

Побудуємо таблицю 2.8

Таблиця 2.8

Факторний аналіз рентабельності виручки від операційної діяльності ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2009 - 2010 рр.

Показник	ФРОД	ЧД	ІОД	R	Вплив фактору
0	2015790	5870394	4197662	20,02	-
ФРОД	4902490	5870394	4197662	48,69	28,67
ЧД	2015790	9988713	4197662	14,21	-34,48
ІОД	4197662	5870394	8054666	30,14	15,94

З таблиці 2,8 можна зробити висновок, що на рентабельність виручки від операційної діяльності ПАТ «ПівнГЗК» впливає чистий дохід, оскільки за модулем він є найбільшим та складає 34,48%.

Побудуємо таблицю 2.9



Таблиця 2.9

Факторний аналіз рентабельності виручки від операційної діяльності ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2010 - 2011 рр.

Показник	ФРОД	ЧД	ІОД	R	Вплив фактору
0	4902490	9988713	8054666	27,17	-
ФРОД	8445224	14648293	10036095	34,21	7,04
ЧД	9988713	14648293	8054666	44,00	9,78
ІОД	8054666	14648293	10036095	32,63	-11,37

З таблиці 2.9 видно, що найбільший фактор впливу на аналізований показник впливають інші операційні доходи, що дорівнюють 11,37%.

Побудуємо таблицю 2.10 та проаналізуємо її.

Таблиця 2.10

Факторний аналіз рентабельності виручки від операційної діяльності ПАТ «ПівнГЗК» протягом 2011 - 2012 рр.

Показник	ФРОД	ЧД	ІОД	R	Вплив фактору
0	8445224	14648293	10036095	34,21	-
ФРОД	5158460	14648293	10036095	20,90	-13,32
ЧД	8445224	11465839	10036095	39,28	18,38
ІОД	8445224	11465839	3605802	56,03	16,76

З таблиці 2.10 видно, що найбільший фактор впливу є чистий дохід, що складає 18,38%.

Рентабельність фінансових інвестицій дорівнює нулю, а це свідчить про те що фінансових доходів і фінансових витрат на підприємстві не було.

Загальна економічна рентабельність найбільшою була в 2011 році і складала 42,27% порівняно з 2010 та 2012 роками.

Можна зробити загальний висновок, що ПАТ «ПівнГЗК» є перспективним підприємством, адже воно не має збитку, а чистий прибуток постійно збільшується, що підтверджує ефективну діяльність.

Але ПАТ «ПівнГЗК» не має достатньо готівки для термінового погашення боргових зобов`язань, але має достатню кількість дебіторської заборгованості.

Також про ефективну діяльність підприємство свідчить те, що воно незалежне від позикового капіталу, оскільки фінансує свою діяльність за рахунок чистого прибутку.

В ході проведення аналізу рентабельності за Ю.С Цал-Цалко можна зробити загальний висновок, що ПАТ «ПівнГЗК» найефективніше працювало в 2011 році.



РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ НАПРЯМКІВ ФІНАНСОВО - ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «ПІВНГЗК»

3.1 Рекомендації щодо збільшення прибутку ПАТ «ПівнГЗК»

Фінансовий стан - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика діяльності підприємства в певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, раціональності їх розміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями та здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому [31].

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності.

Головне завдання оцінки фінансового стану підприємства - своєчасно виявити й усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства та уникнути його банкрутства.

Головним із шляхів покращення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів підприємства - явних та прихованих.

Пошук резервів, які можуть бути використані для покращення фінансового стану підприємства, проводиться шляхом ґрунтовної оцінки всіх складових його діяльності.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

- збільшення виручки від реалізації;

- продажу частини основних фондів;

- рефінансування дебіторської заборгованості.

Одним з основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків, до них належать:

- оплата товарів, робіт, послуг, що належать до валових витрат;

- оплата товарів, робіт послуг, що не належать до валових витрат;

- здійснення реальних та фінансових інвестицій;

- сплата податків та інших платежів до бюджету;

- повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку [34].

На обсяги останніх двох напрямків підприємству впливати важко. Розмір податкових та інших платежів до бюджету залежить від встановленого державою порядку про визначення об'єктів оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяги платежів та відсотків визначаються умовами кредитних договорів та умовами випуску облігацій. Можливості впливу підприємства на перші три напрямки є ширшими.

Зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток, - головний внутрішній резерв покращення платоспроможності підприємства.

На кожному підприємстві, залежно від його особливостей, можуть бути різними набір факторів, які впливають на собівартість:

- обсяг виробництва;

- номенклатура та асортимент продукції;

- технічний рівень виробництва;

- організація виробництва та умов праці;

- ціна одиниці продукції, що реалізується [26].

Основним способом зниження собівартості є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві. Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів.

В умовах конкурентного середовища актуальності набуває оптимізація збутової політики підприємства. Стимулювати збут можна різними методами. Бажаний результат можна отримати наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами. Для оптимізації обсягів дебіторської заборгованості потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, за фактом відвантаження продукції).

Незважаючи на значні обсяги дебіторської заборгованості, на нашу думку, доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, адже за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, а разом з тим і прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції).

З іншого боку, в цьому випадку є ризик виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості [27]. Не існує для всіх підприємств єдиного рецепту збільшення обсягів реалізації.

Тип заходів залежить від особливостей конкретного підприємства та обраної ним стратегії маркетингу.

Також одним із важливих напрямів зміцнення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

- проведення реструктуризації активів підприємства;

- сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;

- перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.

У рамках реструктуризації активів використовуються наступні заходи.

1. Мобілізація прихованих резервів.

Більшість резервів відновлення платоспроможності відносяться до прихованих.

Приховані резерви - частина капіталу, що не відображена в балансі. Розмір прихованих резервів на активному боці балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною вартістю. Виявлення та мобілізація прихованих резервів відбувається на основі наступних методів.

Експертний метод базується на визначенні причино-наслідкових зв'язків між станом окремих напрямків діяльності підприємства та обсягом формування чистого грошового потоку підприємства.

Результати використання цього методу залежать від професіоналізму та досвіду роботи експерта.

Метод зовнішнього порівняльного аналізу. Суть даного методу полягає у співставленні основних показників діяльності досліджуваного підприємства та підприємства-аналога, які працюють в приблизно однакових умовах господарювання, мають однаковий обсяг та склад ресурсів. Якість висновків отриманих за цим методом залежить від коректності проведення порівняльного аналізу, від ступеню точності інформації, від коректності інформаційного забезпечення. Цей метод кількісно оцінює резерви підвищення ефективності та покращення фінансового стану підприємства, але не виявляє яким чином ці результати можуть бути досягненні. Тому його бажано використовувати як попередній.

Метод внутрішнього порівняльного аналізу. Пошук резервів відновлення платоспроможності здійснюється методом внутрішнього порівняльного аналізу лише на підприємствах які мають структурні підрозділи, що здійснюють однакові види діяльності та можуть порівнюватись між собою.

Метод функціонально-вартісного аналізу. Сутність даного методу полягає у визначенні принципово нових технічних, технологічних, управлінських рішень стосовно діяльності підприємства, які забезпечують раціоналізацію витрат при одночасному збереженні їх якісних характеристик та споживчих властивостей. Цей метод є універсальним інструментом пошуку внутрішніх резервів економії грошових витрат, зростання грошових надходжень за рахунок удосконалення споживчих властивостей товару, удосконалення окремих господарських процесів.

Реінжиніринг бізнес-процесів. Реінжиніринг - це фундаментальне переосмислення та радикальне перепроектування ділових процесів для досягнення різких, стрибкоподібних змін в найсуттєвіших показниках діяльності сучасної компанії, таких як вартість, якість, сервіс, темп [32].

2. Використання зворотного лізингу.

Основним напрямком роботи комбiнату можна вважати розширення ринкiв збуту за рахунок завоювання нових ринкiв та посилення позицiй на європейському ринку.

Зворотній лізинг - господарська операція, що передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг. Наприклад, збиткове підприємство продає лізинговій компанії адміністративну будівлю з одночасним укладенням договору про лізинг цього об'єкту нерухомості.

У середньостроковому та довгостроковому періодах використання основних фондів на правах лізингу невигідне підприємству, порівняно з правами власності, крім того в результаті зворотного лізингу знижується кредитоспроможність підприємства. Проте його платоспроможність підвищується, що дає змогу розрахуватись з поточними зобов'язаннями та уникнути порушення справи про банкрутство.

Крім цього, зворотній лізинг дає значну економію податкових платежів, які супроводжуються купівлею-продажем об'єкту основних засобів.

3. Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі.

4. Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу. Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу - це зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів, сировини та матеріалів, незавершеного виробництва тощо. Визначення оптимальної структури та обсягів запасів є завданням контролінгу матеріальних потоків.

Слід зазначити, що надмірні запаси зумовлюють не лише зниження ліквідності підприємства, а й додаткові витрати за їх обслуговуванням, крім того існує ризик втрати якості чи знецінення певних видів сировини та матеріалів.

5. Продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів та об'єктів основних фондів.

За рахунок цієї операції підприємство може отримати інвестиційні ресурси для перепрофілювання виробництва на більш прибуткові види діяльності.

6. Рефінансування дебіторської заборгованості - це форма реструктуризації активів, що полягає у перетворенні дебіторської заборгованості в інші ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення. Одним з факторів, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства, є високий рівень невиправданої дебіторської заборгованості. Погашення такої заборгованості є важливим резервом відновлення платоспроможності підприємства, що опинилось у фінансовій кризі.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:

1. Факторинг - операція з перевідступлення першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи іншому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові. Наприклад, банк може придбати у підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та послуги, строк сплати за які минув [23].

2. Облік векселів. Зміст цієї операції полягає у тому, що банк, придбавши вексель, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує лише в строк, який визначений у векселі.

Сутність операції дисконтування така: держатель векселя достроково реалізує його банку, за достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя винагороду на свою користь, тобто оплачує вексель за мінусом знижки. Різниця між сумою, що її сплатив банк, придбавши вексель, і сумою, яку він отримує за цим векселем у строк платежу, називається дисконтом.

3. Форфейтинг - операція щодо рефінансування дебіторської заборгованості за комерційним кредитом, яка оформлюється шляхом індосаменту перехідного векселя на користь банку.

У результаті цієї операції комерційний кредит перетворюється в банківський. За своєю сутністю форфейтинг поєднує у собі елементи факторингу та обліку векселів.

До заходів рефінансування дебіторської заборгованості, окрім перелічених вище, відноситься також комплекс процедур примусового стягнення заборгованості, зокрема й за позовом до господарського суду.

Ще одним напрямом покращення фінансового стану є його прогнозування і моніторинг, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому відбуваються.

Система заходів для підтримки економічної стійкості підприємства повинна передбачати:

- постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього стану підприємства;

- розробку заходів із зниження зовнішньої вразливості підприємства;

- розробку підготовчих планів при виникненні проблемних ситуацій, здійсненні попередніх заходів для їхнього забезпечення;

- впровадження планів практичних заходів при виникненні кризової ситуації, прийняття ризикових і нестандартних рішень у випадку відхилення розвитку ситуації;

- координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та їхніми результатами.

Саме за таких умов можна забезпечити систему моніторингу кожної із складових економічної стійкості підприємств, яка змогла б надати можливість оптимізувати її відповідно до перспектив розвитку [18].

Завдання комбiнату:

- створення iмiджу конкурентоспроможного, фiнансово - стiйкого пiдприємства.

У зв'язку з цим плануються наступнi заходи:

- оптимiзацiя виробничих процесiв з метою зниження собiвартостi продукцiї як безумовний чинник зростання конкурентоспроможностi продукцiї;

- пiдвищення якiсних характеристик продукцiї ;

- освоєння випуску iнших видiв сировини, що дозволить диверсифiкувати ринок ЗРС i збiльшити долю комбiнату в постачаннях як на внутрiшнiй ринок, так i на експорт;

- укладання контрактiв з споживачами, де основними постачальниками є пiдприємства «великої трiйки» (Vale (Бразилiя), BHP Billiton та Rio Tinto (Австралiя)) ;

- ведення збутової полiтики на умовах вiдвертостi i прозоростi з дотриманням термiнiв постачання, якiсних характеристик i iнших умов договору;

- застосування рiзних форм розрахункiв за вiдвантажену продукцiю для створення привабливих фiнансових умов для споживачiв. Цiнова полiтика формуватиметься залежно вiд стану ринку ЗРС, на основi спiввiдношення попиту i пропозиції [33].

3.2 Розрахунок впливу підвищення обсягів продажу на прибуток ПАТ «ПівнГЗК»

Стратегічною метою ПАТ "Північний ГЗК" є випуск продукції, що відповідає найвищим вимогам споживача, створення умов для сприятливого розвитку виробництва, при якому враховані інтереси всіх зацікавлених сторін, замовників, персоналу, суспільства.

Пріоритетом для ПАТ «ПівнГЗК» є:

· оновлення основних фондів підприємства;

· забезпечення стабільності технологічних процесів;

· суворий контроль за якістю продукції на всіх стадіях її життєвого циклу;

· підвищення кваліфікації фахівців усіх рівнів;

· пошук і впровадження новаторських ідей, спрямованих на підвищення ефективності процесів, що впливають на якість продукції, що випускається;

· пошук взаємовигідних умов з партнерами комбінату.

Керівництво комбінату бере на себе обов'язки і відповідальність перед партнерами і споживачами за ефективне функціонування системи управління якістю і високі показники якості продукції.

Висока якість продукції, що випускається, підтверджена міжнародним сертифікатом якості ISO 9001.

Спрогнозуємо вплив заходів на показники рентабельності. Для цього використовувався метод екстраполяції.

Суть даного методу полягає в першу чергу в аналізі наявних відомостей про економічні події, які вже відбувалися до цього. Експерти детально розбирають всі ситуації, складаючи причинно-наслідкові зв'язки. Це першорядне завдання в економіці, особливо при складанні програм розвитку.

Метод екстраполяції передбачає перевірку показників наявних даних, на основі чого можна передбачити можливі зміна. Відомості про зміни в минулому переносяться на події, які повинні статися у майбутньому.