Біогеографія України

Мета та результати реалізації Програми формування національної екологічної мережі України. Аналіз земельних угідь та охоронних територій природно-заповідного фонду. Сутність та види пам'яток природи. Особливості Національного природного парку "Синевир".

Рубрика География и экономическая география
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 06.04.2014
Размер файла 591,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

Геолого-географічний факультет

Кафедра фізичної географії та картографії

Індивідуальне завдання

з біогеографії

на тему: «Біогеографія України»

Виконала:

студентка 1 курсу, ГГ-21

Самойлова Д.А.

Перевірила:

ст. викладач Сінна О.І.

Харків 2013

Зміст

1. Національна екологічна мережа України

2. Пам'ятки природи

2.1 Пам'ятки природи в Україні

3. Національний природний парк «Синевир»

1. Національна екологічна мережа України

Загальнодержавна Програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки затверджена Верховною Радою України у 2000 році. Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екологічна мережа мас відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Крім того, Програма має сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності.

Природні ландшафти спостерігаються майже на 40 відсотках території України (табл. 1). У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Менше половини, а саме - 44 відсотки, лісів виконують захисні та природоохоронні функції.

Таблиця 1. Земельні угіддя України (станом на 2000 рік)

Назва угіддя

Площа

Тис. гектарів

% до площі країни

Ліси

9424,6

15,62

Пасовища

5465,6

9,06

Сінокоси

23073

3,82

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

1133,7

1,88

Штучні водосховища

940,4

1,56

Відкриті заболочені землі

1180,8

1,96

Лісосмуги

645,5

1,07

Озера

540,8

0,90

Лимани

334,3

0,55

Чагарники

310,1

0,51

Природні водотоки

244,0

0,40

Штучні водотоки

162,2

0,27

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються у господарстві

136,0

0,21

ВСЬОГО

22825,3

37,8

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах території природно-заповідного фонду, дані про які наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Охоронні території природно-заповідного фонду України

Категорія територій та об'єктів

Площа земельних угідь

Тисяч гектарів

% до площі країни

2000 р.

На 2005

На 2015

2000 р.

На 2005

На 2015

Національні природні парки

600

1455

2321

1,0

2,4

3,9

Природні заповідники

160

350

422

0,3

0,6

0,7

Біосфери і заповідники

212

250

301

0,3

0,4

0,5

Регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, зоологічні та дендрологічні парки

1427

2200

3223

2,4

3,6

5,3

ВСЬОГО

2399

4255

6275

4

7

10,4

Програмою передбачається значне збільшення розмірів територій екологічної мережі. Зокрема площа лісовкритих територій за 15 років повинна збільшитись на 7, а сіножаті та пасовищ - на 12 відсотків. Площу національних природних парків планується збільшити майже у 4 рази і довести загальну територію охоронних об'єктів у 2005 році до 7, а у 2015 році - до 10,4 відсотка від загальної площі території держави.

Національна екологічна мережа складається з 14 природних регіонів (табл. 3.) і з 8 природних коридорів (табл. 4.), які поєднують регіони.

Програмою планується створення 29 національних природних парків і 7 біосферних заповідників, серед яких найбільшими будуть Сиваський (195 тисяч га), Велике філофорне поле Зернова (100 тисяч га), Прип'ять-Стохід та Нижньодніпровський (по 50 тисяч га), національні природні парки і біосферні заповідники по 50 тис. га: Східні Карпати, Поліський, Український лісостеповий. Площа 11 існуючих заповідників і парків буде збільшена.

Таблиця 3. Природні регіони мережі

Назва елементу екологічної мережі

Розташування елементу

Основні складові території та об'єкти

Карпатський

Карпатська гірська країна

Біосферні заповідники: Карпатський, Розточинський, Східні Карпати; природний заповідник Горгани; національні природні парки Синевир, Карпатський, Ужанський, Сколівські Бескиди, Гуцульщина

Передкарпаття та Опілля

Національний природний парк Галицький

Кримський гірський

Кримська Гірська країна

Природні заповідники: Кримський, Ялтинський, гірсько-лісовий; Карадазький, Опукський; національні природні парки: Севастопольський, Чатир-Даг

Західнополіський

Західне Полісся

Біосферний заповідник Західне Полісся; природні заповідники: Черемиський, Рівненський, Південнополіський

Центральний Поліський

Придніпровське Полісся

Біосферний заповідник Поліський; природні заповідники: Дніпровський, Деснянський; національні природні парки: Мезенський, Коростишівський, Ічнянський, Голосіївський

Східний Поліський

Східне Полісся

Національні природні парки: Середньо-сеймський, Деснянсько-Старогутський, Тростянецько-Ворсклянський

Подільський

Подільська височина

Природний заповідник Медобори; національні природні парки: Подільські Товтри, Кременецькі гори, Центрально-Подільський, Саранський ліс, Дністровський каньйон

Середньо-Дніпровський

Середнє Придніпров'я

Український лісостеповий біосферний заповідник; національні природні парки: Черкаський бір, Холодний Яр, Середньо-Придніпровський, Трахтемирівський, Переяслав-Хмельницький, Чорноліський; Канівський природний заповідник

Придонецький

Цолина р. Сіверський Донець

Національні природні парки: Святі Гори, Сіверсько-Донецький, Слобожанський, Гомольшанський

Донецько-Приазовський

Донецький кряж,

Приазовська височина

Український степовий природний заповідник; національні природні парки: Приазовський, Меотида

Таврійський

Дніпровсько-Молочанське межигір'я

Біосферні заповідники: Чорноморський, Асканія-Нова; національні природні парки: Нижньодніпровський, Азово-Сиваський

Нижньодністровський

Пониззя долини р. Дністер

Нижньодністровський національний природний парк

Нижньодунайський

Пониззя долини р. Дунай

Дунайський біосферний заповідник

Азовський

Азовське морс

Казантипський, Опукський природні заповідники; національні природні парки: Азово-Сиваський, Сиваський, Меотида

Чорноморський

Північно-східний шельф Чорного моря

Національні природні парки: Велике філофорне поле Зернова, Мале філофорне поле, Джарилгач, Кінбурнська коса

Таблиця 4. Природні коридори мережі

Назва елементу екологічної мережі

Розташування елементу

Основні складові території та об'єкти

Поліський

Зона лісів

Ліси першої та другої груп, болота

Галицько-Слобожанський

Зона лісостепу

Ліси першої та другої груп, лісосмуги, луки, пасовища

Південноукраїнський

Зона степів

Лісосмуги, пасовища, сіножаті

Прибережний

Прибережна морська смуга Азовського і Чорного морів

Внутрішні морські води, морські коси, мілини, пляжі, острови

Дністровський

Долина р. Дністер

Заплавні луки, чагарники, схилові землі з незначним рослинним покривом, ліси, водні об'єкти

Бузький

Долини річок Західний і Південний Буг

Заплавні луки, чагарники, схилові землі з незначним рослинним покривом, ліси, водні об'єкти

Дніпровський

Долина р. Дніпро

Заплавні луки, чагарники, схилові землі з незначним рослинним покривом, ліси, водні об'єкти

Сіверсько-Донецький

Долина р. Сіверський

Донець

Заплавні луки, чагарники, схилові землі з незначним рослинним покривом, ліси, водні об'єкти

2. Пам'ятки природи

Пам'ятка природи - природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об'єкт, який охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. До пам'яток природи належать, наприклад, унікальні геологічні оголення, печери, водоспади, озера, метеоритні кратери тощо. Хоча пам'яткою природи може бути, наприклад, одне рідкісне дерево, в інших випадках вони вкривають території значних розмірів - ліси, гірські хребти, ділянки узбережжя і долин. У такому разі вони часто іменуються урочищами або природоохоронними ландшафтами. Згідно з класифікацією Міжнародного Союзу Охорони Природи, пам'ятка природи має природоохоронну категорію III, проміжну між національними парками і заказниками, хоча детальний правовий статус залежить від конкретної країни.

2.1 Пам'ятки природи в Україні

екологічний природний заповідний синевир

Закон про охорону культурної спадщини не містить визначення пам'ятки природи. Однак у цьому законі є таке:

1. об'єкт культурної спадщини - може бути природним, природно-антропогенним об'єктом.

2. серед типів об'єктів культурної спадщини є споруди, в тому числі печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, а також визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори.

Із восьми, визначених в цьому законі видів об'єктів культурної спадщини є два, які мають стосунок до природи.

1. об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

2. ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;

В Україні діє також Закон Про природно-заповідний фонд України. Цей закон дає визначення «природно-заповідного фонду України», до якого належать :

1. природні території та об'єкти

1. природні заповідники,

2. біосферні заповідники,

3. національні природні парки,

4. регіональні ландшафтні парки,

5. заказники, які поділяються на:

1) ландшафтні,

2) лісові,

3) ботанічні,

4) загальнозоологічні,

5) орнітологічні,

6) ентомологічні,

7) іхтіологічні,

8) гідрологічні,

9) загальногеологічні,

10) палеонтологічні

11) карстово-спелеологічні;

6. пам'ятки природи, які поділяються на:

1) комплексні,

2) ботанічні,

3) зоологічні,

4) гідрологічні

5) геологічні.

7. заповідні урочища;

8. штучно створені об'єкти

9. ботанічні сади,

10. дендрологічні парки,

11. зоологічні парки,

12. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

3. Національний природний парк «Синевир»

Національний природний парк «Синевир» - національний парк, розташований в Міжгірському районі Закарпатської області України. Парк створено 5 січня 1989 року (в 1974 році було організовано ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Синевирське озеро»). Своєю назвою парк зобов'язаний розташованому на його території озера Синевир - найбільшому озеру Закарпаття площею 7 га. Загальна площа парку - 40400 га.

Зонування: заповідна зона - 5807 га, зона регульованої рекреації - 21396 га, зона стаціонарної рекреації - 11 га, господарська зона - 13192 га.

Флора: загальна кількість видів рослин, які ростуть на території парку - 914, з них 38 занесені до Червоної книги України.

Фауна: загальна кількість видів тварин, що мешкають на території парку - 236, з них 22 занесені до Червоної книги України.

Природні умови НПП «Синевир» є типовими для Горган - одного з Карпатських гірських масивів. Для місцевості характерні низькогірні хребти з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебеневими ґрунтами, а також середньогірні древньольодяникові хребти з полонинами, бурими гірсько-лісовими щебеневими і гірничо-торф'яно-буроземними ґрунтами. Основною особливістю гір є наявність великої кількості кам'янистих розсипів, що називаються в народі «греготами». Крім них, представлені всі типи рельєфу - від полонини до долинного.

Клімат на території парку закономірно змінюється від помірно-вологого в долинах до холодно-вологого у високогір'ї. Середня температура липня - близько + 13 ° C, січня - приблизно - 4-6 ° С. Атмосферні опади значні.

Національний Природний Парк «Синевир» є найбільшим діамантом, яскраво сяючим в короні Закарпаття. Пишність панорам і невимовна краса знаменитих пейзажів справить незабутнє враження на будь-якого туриста. Саме в цій місцевості можна відчути справжній дух Карпат.

Також на території «Синевиру» знаходяться дерев'яні скульптури народної творчості, які символізують історію і культуру місцевого народу.

Краєвиди навколо водного дзеркала - надзвичайною мальовничі та величні. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких сягає 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею усього кілька метрів. Звідси і народна назва Синевиру - Морське око.

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектори вдало вписують оглядові площадки у навколишній ландшафт. А на півострівці височіє вирізана із червоного дерева скульптурна композиція місцевих майстрів-умільців «Синь і Вір». Висота монументу - 13 метрів, вага - близько 30 тон. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.

На Синевир приїжджають святкувати багато весіль із різних куточків Карпат. Вважається, якщо молоді люди познайомилися та покохали один одного біля цього озера, то на них чекає справжнє кохання. Недалеко від Синевирського озера, на Чорній річці, можна відвідати унікальний, єдиний у Європі Музей лісу і сплаву. Тут можна Тут можна ознайомитися зі старовинним знаряддям праці лісорубів, побачити різні побутові та житлові споруди, пройтися по греблі, милуючись чудовими краєвидами, дихаючи цілющими пахощами свіжого повітря. На території НПП «Синевир» розвідані і вивчені два з половиною десятка родовищ мінеральних вод, які лікують кишково-шлунковий тракт, опорно-руховий апарат та навіть променеву хворобу. Довкола озера активно розвивається туристична інфраструктура. Просто на березі Синевиру ви можете заночувати на турбазі, в колибі посмакувати бограчем - національним угорським супом, послухати гірських музик, купити сувеніри і сфотографуватися на пам'ять біля опудала ведмедя на фоні озера. Працівники парку вас з радістю покатають по озеру на плотах, влаштують кінні або велосипедні екскурсії. Щорічно на березі озера проводиться Всеукраїнський фестиваль «На Синевир трембіти кличуть».

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Географічне положення і площа Національного природного парку "Синевир". Геоморфологія і геологічна будова території. Помірній, прохолодній, помірно-холодній та холодній кліматичні зони. Основна водна магістралль. Ґрунтовий покрив на території парку.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 23.07.2015

  • Аналіз природно-заповідного фонду США. Опис національних парків: Єллоустоун, Еверглейдс, Гранд Каньйон, Долина Смерті. Гідрологічні пам'ятки природи США. Ніагарський водоспад. Річка Міссісіпі. Перспективи розвитку пам'яток природи та системи їх захисту.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 07.11.2014

  • Аналізування сучасного стану заповідників України. Історія формування заповідності в Асканії-Нова. Характеристика природно-заповідного фонду України, його проблеми, перспективи та тенденції розвитку. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму.

    курсовая работа [685,4 K], добавлен 25.06.2014

  • Огляд основних підходів до визначення поняття рекреаційних ресурсів у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення видів і класифікації природно-антропогенних рекреаційних ресурсів. Об’єкти природно-заповідного фонду України як рекреаційні ресурси.

    курсовая работа [397,4 K], добавлен 10.04.2013

  • Температура повітря як один із головних метеорологічних елементів. Аналіз природних умов Шацького національного природного парку. Вивчення багаторічних коливань середніх величин температури повітря на метеостанції Світязь, розгляд хронологічних графіків.

    дипломная работа [311,7 K], добавлен 09.09.2012

  • Кальдера вулкану – національний парк. Історія формування Національного парку. Географічне положення Єллоустонського національного парку. Вулканізм та постмагматичні явища. Осередки магми під Єллоустонською кальдерою. Кліматичні умови національного парку.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 13.03.2015

  • Дослідження компонентної, функціональної, територіальної і організаційної структури природно-ресурсного потенціалу. Аналіз рівня забезпеченості України традиційними видами корисних копалин. Особливості використання лісових, водних, рекреаційних ресурсів.

    контрольная работа [27,7 K], добавлен 19.10.2012

  • Сутність та структура експортного потенціалу, фактори, що впливають на його формування. Аналіз продуктивних сил України та її економічних районів. Демографічні передумови економічного росту в регіонах. Товарна структура експортного комплексу країни.

    курсовая работа [901,3 K], добавлен 17.01.2011

  • Місце Закарпатської області в економіці України, характеристика її природно-ресурсного потенціалу, зайнятості населення, промислового і агропромислового комплексів. Аналіз стану навколишнього середовища та рівня природно-техногенної безпеки Закарпаття.

    реферат [33,2 K], добавлен 06.12.2010

  • Основи ефективного функціонування господарства певної території. Особливості розміщення продуктивних сил України. Загальна характеристика сучасного стану нафтової, нафтопереробної та газової промисловості України, аналіз їх проблем та перспектив розвитку.

    контрольная работа [36,2 K], добавлен 04.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.