Участь захисника в реалізації засади забезпечення права на захист: правові та організаційні аспекти

Висновки до Розділу 3

1. Порядок офіційного початку досудового розслідування порушує право особи на захист, так як створює умови для дій та бездіяльності посадових осіб органів досудового розслідування щодо проведення слідчих дій, зокрема щодо здійснення кримінального переслідування осіб, які юридично не отримуючи статусу підозрюваного, фактично підпадають під заходи кримінального процесуального примусу і водночас позбавляються права на професійний захист, можливості участі у досудовому розслідуванні, яке розпочато із внесенням відомостей до ЄРДР і в якому не повідомлено підозру.

2. Доведено, що в Україні залишається проблемним забезпечення права на захист потенційно причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення, тому існує необхідність законодавчого визначення учасника кримінального провадження «особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється» щодо якої отримано фактичні дані про її можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення і які перевіряються шляхом проведення слідчих або негласних слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано можливість визначення процесуального статусу особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється, зокрема щодо забезпечення права на захист такої особи та наділення комплексом прав у кримінальному провадженні.

3. Функціонування системи БПД в Україні створює багато практичних проблем щодо дотримання незалежності адвокатури та звуження професійних прав адвокатів. Серед них встановлені кваліфікаційні вимоги для включення до Реєстру адвокатів БПД, зокрема створення додаткових конкурсів з відбору адвокатів для включення до Реєстру адвокатів БВПД, непрозорий розподіл справ між адвокатами БПД, відсутність чітких критеріїв визначення фінансового стану осіб, які потребують БВПД, дискримінацію осіб за матеріальною та майновою ознакою, що суперечать меті захисту адвокатом клієнта та обмежують право вільного вибору захисника.

4. Обгрунтовано точку зору, що кожному адвокату має бути надано право без будь-яких додаткових тестувань або перевірки кваліфікації під наглядом Міністерства юстиції України, надавати БВПД, шляхом подання попередньої інформації до Єдиного реєстру адвокатів України про бажання надавати БВПД, по яких саме справах, та в які періоди часу. З іншої сторони клієнти будуть забезпечені правом вільного вибору захисника своїх прав, яке може бути реалізоване шляхом звернення до захисника регіону за своїм вибором, заповнивши декларацію про доходи. Висловлено пропозицію щодо передачі Національній асоціації адвокатів України повноважень із організації та управління даною системою, забезпечення права на вільний вибір захисника за рахунок держави, запровадження чітких критеріїв її надання.

5. Запропоновано з метою забезпечення участі захисника у провадженні та попередження незаконної відмови від захисту Статтю 87 КПК щодо допустимості доказів доповнити правилом про те, що суд зобов'язаний визнати недопустимими показання підозрюваного, обвинуваченого, отримані в ході досудового розслідування за відсутності захисника, включаючи випадки відмови від захисника та не підтверджені підозрюваним, обвинуваченим в суді.

6. Встановлено, що процесуальна форма повідомлення про підозру не забезпечує можливість його оскарження як процесуального рішення. Обґрунтовано необхідність обов'язкового винесення слідчим, прокурором постанови про повідомлення про підозру, також про відмову у початку досудового розслідування, що, у свою чергу, може бути оскаржено в законному порядку, та є гарантованим конституційним правом особи на захист у кримінальному провадженні.

7. Розкрито можливості захисника-адвоката щодо ознайомлення з матеріалами провадження, оскарження процесуальних дій, рішень та бездіяльності посадових осіб під час досудового розслідування та запропоновано встановлення конкретних строків для повідомлення сторони захисту про результати розгляду клопотань та встановлення строку надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, створення механізмів їх забезпечення.

8. З метою посилення гарантій права на захист запропоновано до випадків обов'язкової участі захисника віднести процедури кримінального провадження на підставі угоди про примирення.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішення наукового завдання, що полягало в отриманні нових результатів у вигляді наукових висновків щодо розкриття правових і організаційних питань, пов'язаних із участю захисника в реалізації засади забезпечення права на захист. Проведене наукове дослідження дає можливість сформулювати наступні висновки та пропозиції:

1. Питання забезпечення права на захист за участі адвоката (захисника) у кримінальному провадженні було предметом вивчення багатьох науковців, має тривалу історію та охоплює широке коло проблем теоретичного і практичного характеру. Критеріями класифікації наукових досліджень обрано: етап історичного розвитку кримінального процесу, форма викладення наукових результатів, спрямованість наукових розробок, галузь юридичної науки, в якій проводилися ці дослідження. Залежно від етапу історичного розвитку кримінального процесу: а) наукові розробки часів Російської імперії, а потім радянської України; б) дослідження часів становлення кримінального процесу та адвокатури незалежної України; в) дослідження періоду реформування кримінального процесу, завершенням та підсумком яких стало прийняття КПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; г) сучасний етап розвитку та формування кримінального провадження та адвокатури України. Залежно від форми викладення наукових результатів: а) дисертаційні; б) монографічні; в) рівня наукових статей; г) рівня тез доповідей на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах. Залежно від спрямованості наукових розробок: а) ті в яких досліджено участь захисника в окремих стадіях кримінального провадження та особливості доказування захисником обставин кримінального провадження; б) ті в яких захист чи функція захисту в кримінальному процесі була самостійним предметом дослідження; в) в яких досліджено історію та становлення інституту адвокатури; г) присвячені адвокатській етиці, психологічним, тактичним засадам адвокатської діяльності; д) в яких досліджено окремі проблеми та особливості участі захисника в кримінальному провадженні. Залежно від галузі юридичної науки, в якій проводилися ці дослідження, їх можна поділити на ті, що здійснювалися за: а) основним науковим напрямом у цій сфері - науковою спеціальністю 12.00.09; б) суміжними науковими спеціальностями: 12.00.01; 12.00.02; 12.00.07; 12.00.10.

2. Запропоновано авторське визначення поняття «забезпечення права на захист» як загальної засади кримінального провадження під якою слід розуміти встановлені кримінальним процесуальним законом відправні ідеї правової регламентації забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, які визначають його зміст, правовий механізм забезпечення та діяльності суб'єктів кримінального провадження, пов'язаної із реалізацією даного права (здійснення функції захисту). Правову основу засади забезпечення права на захист становлять норми-принципи, які закріплені в ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 2 ст. 129, ч. 4 ст. 29, 131 - 2 Конституції України, міжнародних договорах, ратифікованих Україною, КПК, зокрема спеціально в статті 20 КПК, яка розкриває базові положення засади забезпечення права на захист у кримінальному провадженні, інших законах України, зокрема Законі про адвокатуру, Законі України «Про безоплатну правову допомогу», Законі України «Про судоустрій та статус суддів» та інших нормативно-правових актах.

3. Розкрито матеріальний зміст та структуру засади забезпечення права на захист через сукупність правових вимог, умов та гарантій здійснення процесуальних можливостей підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, зокрема: а) право на професійну правничу допомогу захисника, участь якого не звужує процесуальних прав підзахисного; б) наявність обов'язку в слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо забезпечення права на захист та роз'яснення прав підозрюваному, обвинуваченому; в) гарантування державою забезпечення надання безоплатної правової допомоги підозрюваному, обвинуваченому у випадках передбачених Законом.

4. Визначено суб'єктів захисту як осіб, учасників кримінального провадження, що віднесені кримінально-процесуальним законом до сторони захисту, які наділені процесуальними правами та обов'язками й виконують у зв'язку з цим процесуальну функцію захисту. Запропоновано класифікацію суб'єктів захисту залежно від інтересів, порядку вступу у кримінальне провадження, правового статусу на: 1) особа, яка відповідно до закону має право на захист - це підозрюваний, обвинувачений, засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні; 2) захисники; 3) законні представники. З'ясовано, що в кримінальному процесуальному законі прослідковується змішування понять «правнича допомога», «захист», «представництво», а також - «захисник» та «представник». З метою забезпечення однакового розуміння зазначених понять запропоновано КПК доповнити статтею, яка б визначала можливість отримання професійної правничої допомоги усіма учасниками кримінального провадження, які її потребують, - «Професійна правнича допомога».

5. Уточнено, що захисником у кримінальному провадженні є адвокат, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, який відповідно до норм кримінально-процесуального закону залучається для захисту прав, свобод від імені та в законних інтересах підозрюваного (обвинуваченого, засудженого, виправданого) та надає необхідну юридичну допомогу в реалізації його процесуальних прав. З'ясовано, що правовий статус захисника розкривається із врахуванням ролей в яких він одночасно виступає у кримінальному провадженні, зокрема як 1) суб'єкт захисту у кримінальному провадженні, 2) представник особи, захист якої він здійснює, 3) адвокат, який є членом Національної асоціації адвокатів України.

6. Встановлено, що організаційними умовами засади забезпечення права на захист є ефективність функціонування в державі інституту адвокатури та системи безоплатної вторинної правової допомоги. Для цілей організації захисту на професійному рівні сучасними позитивними тенденціями визначено запровадження «адвокатської монополії», створення єдиної професійної організації адвокатів - НААУ, підвищення вимог щодо доступу до адвокатської професії, посилення дисциплінарної відповідальності та підвищення професійної кваліфікації, запровадження та дотримання гарантій прав адвокатів та інші, аналіз яких дозволяє зробити висновок, що в державі посилено конституційний статус адвокатури.

7. Відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ гарантіями права на захист на досудовому розслідуванні є: принцип раннього доступу до захисника своїх прав, вільного вибору адвоката, забезпечення права підозрюваного на ефективну правову допомогу, правову допомогу за рахунок держави, достатнього часу та можливостей для підготовки захисту. Доведено, що в Україні залишається проблемним забезпечення права на захист потенційно причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення, тому існує необхідність законодавчого визначення учасника кримінального провадження «особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється» щодо якої отримано фактичні дані про її можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення і які перевіряються шляхом проведення слідчих або негласних слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано доцільність визначення процесуального статусу особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється, зокрема щодо забезпечення права на захист такої особи.

8. Констатовано, функціонування системи БВПД в Україні породжує багато практичних проблем, що суперечать дотриманню незалежності адвокатури та забезпеченню права на захист. Висловлено пропозиції щодо передачі Національній асоціації адвокатів України повноважень із організації та управління системою БПД, забезпечення права на вільний вибір захисника за рахунок держави, запровадження критеріїв її надання, створення гарантій для отримання БВПД не лише підозрюваним та обвинуваченим, але й виправданим та засудженим.

9. Доведено, що процесуальна форма здійснення повідомлення про підозру не забезпечує можливість його оскарження як процесуального рішення. Обґрунтовано необхідність обов'язкового винесення слідчим, прокурором постанови про повідомлення про підозру, також про відмову у початку досудового розслідування, що, може бути оскаржено в законному порядку та є гарантованим конституційним правом особи на захист. Проаналізовано можливості захисника-адвоката щодо ознайомлення з матеріалами провадження, оскарження процесуальних дій, рішень та бездіяльності посадових осіб під час досудового розслідування та запропоновано встановлення конкретних строків для повідомлення сторони захисту про результати розгляду клопотань та встановлення строку надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, створення механізмів їх забезпечення.

10. Для підвищення ефективності участі адвоката-захисника в реалізації засади забезпечення права на захист на досудовому розслідуванні, удосконалення правової регламентації її організації пропонуються наступні зміни до КПК:

А) ч. 3. ст. 20 КПК викласти у редакції: «У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.»;

Б) виключити з ч. 4 ст. 20 КПК наступних суб'єктів - потерпілий, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт та їх представників;

В) визначити у ст. 20 КПК, що «особа має право на захист з моменту повідомлення про підозру, затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та застосування інших заходів процесуального примусу передбачених законом»;

Г) передбачити у КПК статтю «Професійна правнича допомога», яка містила б наступні положення: «Під час кримінального провадження кожен має право на отримання професійної правничої допомоги в порядку та формах, передбачених цим Кодексом. У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, правова допомога надається безоплатно за рахунок держави. Забезпечення права на захист від підозри та обвинувачення, представництво в кримінальному провадженні здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених цим Кодексом.»;

Д) У ч. 1, ч. 2 ст. 58 та ч. 1 ст. 63, ч. 4 ст. 64 - 2 КПК слова «особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником» замінити словами - «адвокат, який здійснює представництво потерпілого» (ч. 1 ст. 58 КПК), «адвокат, який здійснює представництво цивільного позивача» (ч. 2 ст. 58 КПК), «адвокат, який здійснює представництво цивільного відповідача» (ч. 1 ст. 63 КПК), «адвокат, який здійснює представництво третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт» (ч. 4 ст. 64 - 2 КПК).

Е) Пункт 25 ст. 3 КПК викласти в наступній редакції: «25) учасники кримінального провадження - сторони…; адвокат, який надає професійну правничу допомогу учаснику кримінального провадження»;

Є) Ч. 2 ст. 45 КПК замінити наступним положенням: «Захисником може бути особа, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та здійснює адвокатську діяльність у порядку та формах, визначених законом.»;

Ж) Ч. 1 ст. 50 КПК слід викласти у редакції: «Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються ордером.»;

З) Ч. 4, 5 Статті 46 КПК викласти у наступній редакції: «4. Захисник користується процесуальними правами особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється, підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо особою, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється, підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.»;

5. Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється, підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту особи причетність якої до вчинення кримінального правопорушення, підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.»

И) Доповнити ст. 46 КПК правилом про те, що «захисник бере участь з моменту повідомлення про підозру, початку заходів процесуального примусу або інших процесуальних дій, які зачіпають права, свободи особи, причетність якої до вчинення кримінального правопорушення перевіряється».

І) Статтю 87 КПК доповнити правилом: «Суд зобов'язаний визнати недопустимими показання підозрюваного, обвинуваченого, отримані в ході досудового розслідування за відсутності захисника, включаючи випадки відмови від захисника та не визнані обвинуваченим у суді».

Ї) Виключити з КПК положення, передбачене п. 4 ч. 4 ст. 47 КПК: «якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним».

Й) Запропоновано доповнити ст. 46 КПК правилом, що «особа має право на захист з моменту повідомлення про підозру, затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, перевірки її причетності до їх вчинення та в інших передбачених законом випадках. Органам досудового розслідування, прокурору і суду забороняється довільно втручатися у вибір особою представника чи захисника своїх прав, іншим чином перешкоджати його участі у справі. Спілкування особи із своїм представником чи захисником вважається захищеною законом таємницею».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абламський С. Є. Реалізація прав потерпілого на стадії досудового розслідування: автореф. дис. на здобуття канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 Харків, 2014. 20 с.

2. Адаменко В. Д. Субьекты защиты обвиняемого. Красноярск, 1991. 208 с.

3. Адаменко В. Д. Сущность и предмет защиты обвиняемого. Томск, 1983. 158 с.

4. Адвокатская деятельность: учеб.-практ. пособ./ под общ. ред. канд. юрид. наук В. Н. Буробина. 2-е изд., перераб. и доп. Москва, 2003. 624 с.

5. Азаров Ю. І. Строки ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Юридична наука. 2015. № 3. С. 145-151. Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/jnn_2015_3_19.pdf

6. Актуальні проблеми конституційного права України: підручник./ за заг. ред. проф. Олійника А. Ю. К., 2013. 554 с.

7. Алейников Г. І. Збирання доказів адвокатом-захисником в досудовому слідстві. Право чи обов'язок? Підприємництво, господарство і право. 2002. № 2. С. 99-101.

8. Алейников Г. І. Про надання права самостійної діяльності адвоката-захисника по збиранню доказів у кримінальному процесі України. Право України. 2002. № 10. С. 100-104

9. Алейников Г. І. Тактика захисту при перешкоджанні органів досудового слідства в допуск захисника до ведення справи. Адвокат. 2004. № 8. С. 11 - 15.

10. Алексеев С. С. Восхождение к прпаву. Поиски и решения. Москва, 2001. 752 с.

11. Аленін Ю. П. Особливості відкриття матеріалів іншій стороні за новим КПК України. Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 95-річчю з дня народження професора М. В. Салтевського (Одеса, 2 листоп. 2012 р.). Одеса, 2012. С. 237-240.

12. Аленін Ю. П., Гловюк І. В. Повідомлення про підозру: загальна характеристика та проблеми удосконалення. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2014. № 1. - С. 161 - 169.

13. Аленін Ю.П. Шляхи вдосконалення початку досудового розслідування. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2013. С. 175-184.

14. Аленін Ю. П. Початок досудового розслідування за КПК України 2012 року. Юридичний часопис Національної Академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 198-203.

15. Алієв Г. З., Самодіна О.О., Самодін А.В. Окремі аспекти залучення захисника у кримінальне провадження за новим кримінальним процесуальним законодавством України. Юридична наука. 2013. № 3. С. 91 - 99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnn_2013_3_12.

16. Аналіз судової практики щодо забезпечення судами Волинської області у 2013 році права на захист при розгляді кримінальних проваджень URL: http://vla.court.gov.ua/sud0390/60/12/10/

17. Андрусів В. Г. Участь адвоката-захисника в суді першої інстанції у кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2010. 233 с.

18. Аракелян М. Р. Международно-правовые стандарты адвокатской деятельности и их адаптация в правозащитную систему Украины. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. № 3. С. 147 - 151.

19. Артіко проти Італії (Artico v. Italy). Рішення Європейського суду з прав людини від 13 травня 1980 р. URL: http://europeancourt.ru/resheniyaevropejsNogo- suda-na-russNom-yazyNe

20. Аракелян М. Р. Дослідження правозахисної діяльності інституту адвокатури: історичний підхід. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2014. Т. 14. С. 34-41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2014_14_6.

21. Аракелян М. Р. Теоретико-методологические аспекты сравнительного изучения адвокатуры. Наукові праці Одеської національної юридичної академії. 2008. Т. 7. С. 131-135.

22. Артеменко І. І. Деякі аспекти залучення законного представника у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. Випуск 35. Частина І. Том 3. С. 82 - 85.

23. Ахтирська Н. М. Криміналістична тактика: принципи і функції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес; криміналістика; оперативно-розшукова діяльність». Харків, 1998. 16 с.

24. Ахтирська Н. М. Безоплатна правова допомога та приватна детективна діяльність у змагальному кримінальному процесі України. Віче. 2011. № 24.

25. Ахундова А. А. Захист прав підозрюваного у кримінальному провадженні: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2013. 224 с.

26. Баев А. М. Защитник и представитель как субъекты уголовного судопроизводства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Ростов-на-Дону, 2009. 224 с.

27. Баев М. О. Защита от обвинения в уголовном процессе. Тактика профессиональной защиты по уголовным делам. Право обвиняемого на защиту (нормативные акты, постатейные материалы). Воронеж, 1995. 228 c.

28. Баев О. Я. Криминалистическая тактика и уголовно-процессуальный закон. Воронеж, 1977. 116 с.

29. Баев О. Я. Криминалистическая тактика: понятие и система. Проблемы криминалистики и уголовного процесса (статьи разных лет). Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 2006. С. 56-60.

30. Баев О. Я. От тактики суда к тактике в суде. Проблемы криминалистики и уголовного процесса (статьи разных лет). Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2006. С. 90-95

31. Баев М. О. Тактика профессиональной защиты от обвинения в уголовном процессе России: дисс. … канд. юрид. наук: спец.: 12.00.09. Воронеж, 1998. 194 с.

32. Баев О. Я. Тактика уголовного преследования и профессиональной защиты от него. Следственная тактика: науч. - практич. пособие. Москва, 2003. 432 с.

33. Баев М. О. Тактические основы деятельности адвоката-защитника в уголовном судопроизводстве. Воронеж, 2004. 220 с.

34. Баев М. О., Баева Н. О. Тактико-этические начала деятельности адвоката-защитника в уголовном судопроизводстве. Москва, 2009. 448 c.

35. Бакаянова Н. М. Підвищення кваліфікації адвоката в світлі реалізації принципів організації та діяльності адвокатури. Право і суспільство. 2012. № 2. С. 328-331.

36. Бакаянова Н. М. Пропозиції щодо вдосконалення законодавчого врегулювання використання ордеру адвоката. Правове життя сучасної України: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. ювілею акад. С. В. Ківалова (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.): в 2 т. 2014. Т. 1. С. 192-195.

37. Балацька О. Р. Засада забезпечення права на захист у кримінальному провадженні: нормативні передумови реалізації. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2014. № 2 (10). 16 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2014/ n2/14bornpr.pdf.

38. Балацька О. Р. Поняття та класифікація суб'єктів захисту в кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2015. № 35. С. 89 - 93.

39. Балацька О. Р. Проблеми забезпечення раннього доступу до захисника в сучасному кримінальному провадженні України. Visegrad Journal Human Rights. 2016. № 3. С. 7-12.

40. Балацька О. Р. Природа та зміст правового статусу захисника в кримінальному провадженні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2016. № 22. С. 157-160

41. Балацька О. Р. Практичні проблеми реалізації права на захист підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2018. № 1 (17). 18 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lj.oa.edu.ua/articles/2018/n1/18borzpl.pdf

42. Балацька О. Р. Нормативність загальних засад кримінального провадження. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Малиновські читання» 14-15 листопада 2014 року. Острог, 2014. С. 233-234.

43. Балацька О. Р. Забезпечення права на захист як загальна засада кримінального провадження. Тенденції та пріоритети реформування законодавства України: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 12-13 грудня 2014 р. Херсон, 2014. С. 128-131.

44. Балацька О. Р. Коло суб'єктів захисту в умовах сучасного забезпечення права на захист в кримінальному провадженні. Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції 14-15 серпня 2015 року. Львів, 2015. С. 20-22.

45. Балацька О. Р. Засада забезпечення права на захист на досудовому розслідуванні: проблеми залишаються. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Малиновські читання» 13-14 листопада 2015 року. Острог, 2015. С. 139-140.

46. Балацька О. Р. Організаційні умови забезпечення права на захист сучасного кримінального провадження. «Актуальные проблемы правовых, экономических и гуманитарных наук: VI Международная научная конференция профессорско-преподавательського состава, аспирантов, магистрантов и студентов. Минск, 15 апреля 2016 года. С. 100-101.

47. Балацька О. Р. Доступ до захисника як складова права на справедливий судовий розгляд в кримінальному провадженні. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Малиновські читання» присвяченої 440-річчю Національного університету «Острозька академія» 30 вересня - 1 жовтня 2016 року. Острог, 2016. С. 153-155.

48. Балацька О. Р. Достатній час та можливості для підготовки захисту на стадії досудового розслідування. «Актуальные проблемы правовых, экономических и гуманитарных наук: VIІ Международная научная конференция профессорско-преподавательського состава, аспирантов, магистрантов и студентов. Минск, 14 апреля 2017 года. С. 153-155

49. Балацька О. Р. Організація тактики захисту адвокатом на етапі вступу в кримінальне провадження. Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції «Малиновські читання» 17 листопада 2017 року. Острог, 2017. С. 6-8.

50. Балацька О. Р. Проблеми забезпечення права на захист підозрюваного у кримінальному провадженні та шляхи їх вирішення. Актуальные проблемы правовых, экономических и гуманитарных наук: VIІІ Международная научная конференция профессорско-преподавательського состава, аспирантов, магистрантов и студентов. Минск, 24 апреля 2018 года. С. 11-12.

51. Банчук О. Розумний строк розгляду справи у суді: європейські стандарти та українські реалії. Адвокат. 2005. № 11 (62). С. 7 - 10.

52. Барщевский М. Ю. Адвокатская этика. 2-е изд., испр. Москва, 2000. 312 с.

53. Бахин В. П., Когамов М. Ч., Карпов Н. С. Допрос на предварительном следствии (уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы). - Алматы: Оркениет, 1999. - 208 с.

54. Бахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики: лекция. Симферополь, 1999. 34 c.

55. Бахін В. П., Кузьмічов В. С., Весельський В. К. Тактика слідчої діяльності: поняття, сутність, зміст. Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. 1998. № 2. С. 217-225.

56. Бедь В. В. Використання адвокатом-захисником психологічних знань у кримінальному процесі: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 19.00.06. Київ, 1999. 18 с.

57. Безоплатна правова допомога в Україні: інформаційний дайджест. - 2015. - № 5 (1) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.legalaid.gov.ua/images/Materials/Digest_Legal_Aid/Digest_5.pdf.

58. Безоплатна правова допомога в Україні: інформаційний дайджест. - 2015. - № 7 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.legalaid.gov.ua/images/Materials/Digest_Legal_Aid/Digest_7.pdf.

59. Безоплатна правова допомога в Україні: інформаційний дайджест. 2017. № 30 (10) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://legalaid.gov.ua/ua/holovna/151-lystopad-2017/2137-informatsiinyi-daidzhest-systemy-bezoplatnoi-pravovoi-dopomohy-v-ukraini-vypusk-30.

60. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Москва, 1977. Т. 1. 408 с.

61. Белкин Р. С. Очерки криминалистической тактики. Учебное пособие. Волгоград, 1993. 200 c.

62. Бєлов Д. М. Парадигма українського конституціоналізму: дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.02. Харків, 2012. 523 с.

63. Бишевець О. В. Тактичні прийоми у професійній діяльності адвоката. Вісник Академії адвокатури України. Київ. Вид. центр Академії адвокатури України. 2008. Вип. 11. С. 104-108.

64. Бишевець О. В. Щодо питання про засоби тактики захисту та їх роль у вирішенні завдань кримінального провадження. Вісник прокуратури. 2014. № 3 (153). С. 46-52.

65. Білічак О. Проблеми участі захисника у збиранні доказів на досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень. Национальный юридический журнал: теория и практика. 2014. № 3. С. 208 - 213 [Електронный ресурс]. - Режим доступу: htth://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2014/3/39.pdf.

66. Бірюкова А. М. Адвокатура - інститут правової системи? Адвокат. 2004. № 3. С. 12 - 15.

67. Бірюкова А. М. Деякі питання участі захисника при попередньому розгляді справи. Адвокат. 2003. № 5. С. 16-17.

68. Бірюкова А. М. Забезпечення адвокатурою конституційного права обвинуваченого на захист у кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2006. 244 с.

69. Бірюкова А. М. Теоретичні та практичні питання забезпечення адвокатом права обвинуваченого на захист. Вісник Академії адвокатури України. 2010. № 3 (19). С. 58-66.

70. Блудиліна М. Є. Участь захисника у стадії порушення кримінальної справи в кримінальному процесі України. Вісник Академії адвокатури України. 2009. Ч. 1 (14). С. 133-136.

71. Бобечко Н. Р. Збирання та дослідження доказів у стадії апеляційного провадження згідно з КПК України. Часопис Академії адвокатури України. 2013. № 2 (19). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/- Chaau_2013_2_6.

72. Бова Є. Ю. Організація безоплатної правової допомоги в Україні на сучасному етапі: основні напрямки реформування. Вісник Аккадемії адвокатури України. 2006. Випуск 7. С. 142 - 148

73. Бова Є. Ю., Гончаренко С. В. Безоплатна правова допомога стає реальністю? (дослідження думки адвокатів щодо системи безоплатної правової допомоги в Україні). Адвокат. 2009. № 7 (106). С. 10 - 14.

74. Бойко В. П. Правила про недопустимість погіршення становища обвинуваченого як процесуальні гарантії: монографія. Київ, 2008. 192 с.

75. Бойков А. Д. Этика профессиональной защиты по уголовным делам. Москва, 1978. 173 с.

76. Бойков А. Д. Проблемы еффективности судебной защиты. Авторреф. дис. канд. юр. наук. Москва. 1974. 36 с.

77. Бойчук А. Ю. Інститут адвокатури на західноукраїнських землях другої половини ХІХ - початку ХХ століття (на матеріалах Галичини): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2011. 15 с.

78. Борзих Н. В. Діяльність захисника щодо забезпечення прав і свобод підозрюваного та обвинуваченого в кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Донецьк, 2010. 212 с.

79. Бородинова Т. Г. Сторона защиты и ее функция в судебных стадиях уголовного судопроизводства: дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.09. Кубан. гос. аграр. ун-т. Москва, 2005. 162 с.

80. Браверман Ю. І. Відображення конституційних принципів в засадах кримінального провадження. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2015. № 5. С. 261-264.

81. Буробин В. Н. Адвокатская деятельность. Учебно-практ. Пособие. Москва, 2005. 624 с.

82. Буробин В. Адвокатский ордер - необходимость или анахронизм? URL: www.fparf.ru/news/all_news/blogs/VBurobin/advokatskiy-order-neobkhodimost-ili-anakhronizm/

83. Варфоломеева Т. В. Вопросы тактики защиты в уголовном судопроизводстве. Криминалистика и судебная экспертиза. 1984. Вып. 29. С. 36-40.

84. Варфоломеева Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве. Киев, 1998. 204 с.

85. Варфоломеева Т. В. Криминалистика и професиональная деятельность защитника: монография. Киев, 1987. 151 с.

86. Варфоломеева Т.В. Криминалистика и профессиональная деятельность защитника. Киев, 1991. 320 с.

87. Варфоломеєва Т. В. Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного: автореф. дис….д. ю. н: спец. 12.00.09. Київ, 1994. С. 31

88. Варфоломеєва Т. В. Процесуальні, криміналістичні та етичні аспекти захисту. Вісник Академії правових наук України. № 30. С. 140-152

89. Варфоломеєва Т. В. Суб'єкти надання правової допомоги. Адвокат. 2001. № 6. С. 3-5.

90. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права. М.: Юридлит., 1976. 264 с.

91. Васьковский Е. В. Организация адвокатуры. В учебном пособии: Адвокат в уголовном процессе / Под. ред. П. А. Лупинской. М, 1997. С. 22 - 38

92. Великий тлумачний словник української мови. Київ, Ірпінь, 2005. 1728 с.

93. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь, 2009. 1719 с.

94. Виборнова Є. І. Реалізація права на захист на стадії досудового слідства: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2009. 196 с.

95. Висновок № 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи Страсбург, 26 вересня 1995 року // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_590.

96. Вишневський А. В. Проблеми і нові можливості сторони захисту у контексті надання безоплатної правової допомоги. Слово Національної школи суддів України. 2013. № 4 (5). С. 75 - 80.

97. Вільгушинський М. Й. Тактика судового слідства в системі криміналістики: тенденції та наукові дискусії. Судова апеляція. 2009. № 2 (15). С. 40-45.

98. Вільчик Т. Б. Адвокатура як інститут реалізації права на правову допомогу: порівняльно-правовий аналіз законодавства країн Європейського Союзу та України : дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10. Харків, 2016. 490 с.

99. Волошин В. В. Насущні проблеми адвоката. Ордер адвоката України. Часопис Академії адвокатури України. 2011. № 4 (13). URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2011-4/11vvvoau.pdf.

100. Гаврилов С. Н. Адвокат в уголовном процессе. Москва, 1996. 109 с.

101. Галаган О. І. Поняття та система засад (принципів) кримінального провадження. Науковий вісник національної академії внутрішніх справ. № 4. 2013. С. 167-172.

102. Гармаєв Ю. П., Зейкан Я. П. Адвокат у кримінальному судочинстві. Харків, 2007. Кн. 1: Незаконна діяльність адвокатів: Російсько-український аспект. 816 с.

103. Гвоздій В. А. Адвокатура України: історія і сучасність, досвід і перспективи. Адвокатура України: історія та сучасність: матер. Всеукр. кругл. столу. Київ; Тернопіль, 2013. 153 с.

104. Гловюк І. В. Кримінально-процесуальна функція захисту: деякі проблеми визначення поняття та змісту. URL: http://lcslaw.knu.ua/index.php/item/186-kryminalno-protsesualna-funktsiyazakhystu-deyaki-problemy-vyznachennya-ponyattya-ta-zmistu-hloviuk-i-v

105. Гловацький І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: навч. посібник. Київ, 2003. 352 с.

106. Головань І. Правнича монополія або позбавлення конституційного права. URL: http://blogs.pravda.com.ua

107. Голяков И. Т. Адвокат в советском уголовном процессе. Москва, 1954. 324 с.

108. Гончаренко С. В. Проблемы оказания бесплатной правовой помощи. Краткий обзор последних тенденцій. Адвокат. 2011. № 11. С. 12-16.

109. Гончаренко С. В. Професійні права адвокатів: європейський стандарт. Адвокат. 2002. № 6. С. 19-22.

110. Гончаренко С. В. Професійні права адвокатів у контексті Європейської конвенції з прав людини: практика Європейського суду та українські реалії. Адвокат. 2005. С. 15-23.

111. Горбань О. М. Основи теорії систем і системного аналізу: навч. посібник. Запоріжжя. 2004. 204 с.

112. Гошовська Т. В., Дроздович Н. Л. Роль адвокатури при здійсненні захисту у кримінальній справі: позитивний прояв судово-правового реформування. Вісник Верховного Суду України. 2012. № 9. С. 28-34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvsu_2012_9_12.

113. Гринюк В. О. Окремі питання повідомлення особи про підозру як початок реалізації функції обвинувачення. Право України. 2013. № 11. С. 120 - 126.

114. Гринюк В. О. Повідомлення про підозру як форма здійснення первинного обвинувачення у кримінальному провадженні. Форум права. 2017. № 1. С. 20 - 25. Електронний ресурс. Режим доступу:

115. Гринюк В. О. Правова регламентація процесуального порядку повідомлення особі про підозру. Правове життя сучасної України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої ювілею академіка С. В. Ківалова (16 - 17 травня 2014 р., м. Одеса): у 2 т. Т. 1. Одеса, 2014. С. 663 - 666.

116. Громова М. Є. Обгрунтована підозра як підстава застосування запобіжних заходів. Часопис Академії адвокатури України. Том 8. № 2 (27) 2015. С. 40-43.

117. Грос Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. Москва, 2002. 1088 с.

118. Грошевий Ю. М. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність. Вісник Академії правових наук України. № 2 (33)-№ 3 (34). Харків, 2003. С. 694-698.

119. Грошевий Ю. М. Кримінальний процес: [підручник] / [Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін.];. Харків, 2013. 824 с.

120. Гудима Д. Деякі проблеми реалізації права на правову допомогу у кримінальному провадженні (у світлі європейських стандартів). Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 3 (78). С. 32-42.

121. Гурджі Ю. О. Правовий захист особи в кримінальному процесі України: теорія та методологія: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.09. Одеса, 2007. 486 с.

122. Гурджі Ю. О. Щодо функціональної характеристики правового захисту особи у кримінальному судочинстві. Право України. 2009. № 1. С. 74-79.

123. Даков С. В. Криминалистическая тактика. (Генезис и перспективы развития): дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Санкт - Петербург, 1999. 177 c.

124. Данилюк Т. М. Сучасне забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. Форум права. 2012. № 3. С. 158 - 162.

125. Дебаты под флагами или как столичный совет адвокатов иностранных гостей пригласил и что из этого вышло. Закон и бизнес. № 28 (1170) 12.07- 18.07.2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zib.com.ua/ru/print/92721_ ahhilesova_pyata_ukrainskih_advokatov_nahoditsya_v _ih_profil.html(дата звернення: 21.11.2015). - Загл. з екрану.

126. Джеремі Макбрайд. Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес. Київ, 2010. 576 с.

127. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса. Москва Юрид. лит. 1971. 138 с.

128. Дубівка І. В. Діяльність адвоката в стадії досудового розслідування: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2017. 233 с.

129. Дуфенюк О. М., Марко С. І. Якість безоплатної вторинної правової допомоги в кримінальному процесі: питання теорії і практики. Право і суспільство. № 6 - 2. Частина 3. 2015. С. 146 - 151.

130. Элькинд П. С. Право обвиняемого на защиту в советском уголовном процессе. Вопросы защиты по уголовным делам: Сборник статей / Под. ред. П. С. Элькинд. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1967. 203 с.

131. Элькинд П. С. К вопросу о функции обвинения в советском уголовном процессе. Вопросы теории и практики прокурорского надзора. Саратов, 1978.

132. Эксархопуло А. А. Профессиональная защита в уголовном процессе и предмет. Профессиональная защита в уголовном судопроизводстве и предмет криминалистики. Красноярск, 2002. С. 149-161.

133. Єдиний державний реєстр судових рішень: офіційний веб-сайт. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/

134. Єдиний реєстр адвокатів України. URL: http://www.unba.- org.ua/erau/

135. Єрохін В. В. Окремі аспекти вдосконалення правового регулювання процесуального статусу захисника у кримінальному провадженні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2014. С. 149 - 151.

136. Єрохін В. В., Юхно О. О. Процесуальні особливості участі захисника як учасника кримінального провадження. Право і безпека. 2014. № 4 (55). С. 109 - 113.

137. Жамиева Р. М. Тактика профессиональной защиты по уголовным делам: автореф. дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. Республика Казахстан: Алматы, 1999. 28 с.

138. Жукорська Я. М. Міжнародно-правове регулювання діяльності адвокатури: загальні засади. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 1. Том 3. С. 238-241.

139. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015.

140. Задоя І. І. Підвищення кваліфікації адвокатів України: проблеми правового регулювання. Актуальні проблеми держави і права. 2014. С. 379-385. URL: http://www.apdp.in.ua/v74/58.pdf.

141. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі: наук.-практ. комент. Київ, 2011. 600 с.

142. Зейкан Я. П. Методика захисту в окремих категоріях кримінальних справ за КПК 2012 року. Харків, 2013. 376 с.

143. Зейкан Я. П. Настільна книга адвоката у кримінальній справі (КПК 2012). Київ, 2013. 576 с.

144. Зейкан Я. П. Право на захист у кримінальному процесі. Практичний посібник. Київ, 2004. 288 с.

145. Зейкан Я. П. Процесуальні акти захисної діяльності адвоката: наук.-практ. комент. Київ, 2011. 416 с.

146. Ісмаїлова Л. Б. Деякі питання реалізації права на захист. Вісник академії адвокатури України. Випуск 2. С. 99-105.

147. Игнатов Д. С. Криминалистические основы деятельности адвоката-защитника по сбору доказательств и представлению их суду: автореф. дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. Ижевск, 2004. 23 с.

148. Капліна О. В. Підозра у кримінальному провадженні: поняття, ознаки, сутність. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 238 - 242.

149. Капліна О. Проблеми усунення захисника від участі у кримінальній справі. Вісник Академії правових наук України. Харків, 2006. № 2 (45). С. 214-223.

150. Когутич І. І. Використання знань та засобів криміналістичної тактики і методики під час розгляду кримінальних справ у суді: монографія. Львів, 2009. 436 с.

151. Комиссаров В. И. Криминалистическая тактика: история и современное состяние и перспективы развития. Москва, 2009. 192 с.

152. Комиссаров В. И. Тактика защиты и предмет криминалистики: взгляд со стороны. Профессиональная деятельность адвоката как объект криминалистического исследования. Екатеринбург, 2002. С. 93-102.

153. Комиссаров В. И. Научные, правовые и нравственные основы следственной тактики. Саратов, 1980. 128 с.

154. Конвенція про захист прав і основоположних свобод (Зі змінами та доповненнями внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року). Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_004

155. Конин В. В. Тактика профессиональной защиты подсудимого в суде первой инстанции: Дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Калининград, 2003. 195 c.

156. Коновалова В. Е. Теоретические проблемы следственной тактики (познавательная функция логики и психологии в следственной тактике): автореф. дисс. … докт. юрид. наук: спец. 12.00.09. Харьков, 1966. 23 с.

157. Конституція України:Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр.

158. Координаційний центр з надання правової допомоги. [сайт]. URL: http://www.legalaid.gov.ua/ua/holovna/142-liutyi-2017/1939-3-805-faktiv-porushenpravookhorontsiamy-kpk-ta-informuvannia-tsentriv-z-nadannia-bvpd-uzahalnenyianaliz-2016-roku

159. Костюченко О. Ю. Забезпечення права на захист обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого при апеляційному оскарженні судових рішень. Матеріали міжн. наук.-практ. семінару [«Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення»]. Харків, 2006. С. 136-141.

160. Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника в досудовому провадженні та в суді першої інстанції: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2006. 208 с.

161. Корчева Т. В. Щодо питання реалізації прав учасників процесу у римінальному провадженні за новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Форум права. 2012. № 2. С. 367-371.

162. Корчева Т. В. Щодо проблем реалізації професійного захисту у кримінальному провадженні за Кримінальним процесуальним кодексом України. Правова доктрина - основа формування правової системи держави: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 20-річчю НАПрН України та обговоренню п'ятитом. моногр. «Правова доктрина України», Харків, 20-21 листоп. 2013 р. / Нац. акад. прав. наук України. Харків, 2013. С. 733-735.

163. Корчева Т. В. Щодо питання реалізації прав учасників процесу у кримінальному провадженні за новим кримінальним процесуальним кодексом України. Форум права. 2012. № 2. С. 367-371.

164. Котюк І. І. Теорія судового пізнання: монографія. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. 435 с.

165. Криміналістика. Академічний курс: підручник/ Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров. Київ, 2011. 504 с.

166. Криміналістика: підручник / В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Іщенко, О. О. Алєксєєв та ін. Київ: «Центр учбової літератури», 2015. 544 с.

167. Криминалистика: ученик / Отв. ред. Н. П. Яблоков. 2-е изд., перераб. идоп. Москва, 2001. 718 с.

168. Кримінальний Кодекс України: Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

169. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: zakon.rada.gov.ua/go/4651-17.

170. Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / [за заг. ред. професорів В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила]. Київ: Юстініан, 2012. 1224 с.

171. Кухарук Ю. О. Відвід захисника від участі у кримінальній справі в кримінальному процесі України: монографія. Київ, 2013. 148 с.

172. Кухарук Ю. О. Деякі питання усунення захисника внаслідок виникнення конфлікту, пов'язаного з суперечністю інтересів підзахисних. Часопис Академії адвокатури України. 2010. № 3. 3 с.

173. Кухарук Ю. О. Правові наслідки розбіжності в лінії захисту між захисником і його клієнтом. Юридична наука. 2012. № 1. С. 150 - 157.

174. Куц Я. О. Особливості участі захисника у проведенні процесуальних дій на стадії досудового розслідування. Вісник академії адвокатури України. Том 12 число 2 (33). 2015. С. 170 - 176.

175. Кучевський П. В. Діяльність адвоката у кримінальному процесі: автореф. дис. … канд.. юрид. наук: спец. 12.00.09. К., 2010. 21 с.

176. Кучинська О. П. Гарантії забезпечення захисту прав учасників кримінального провадження. Вісник Академії адвокатури України. № 1 (23). 2012. С. 112-116.

177. Кучинська О. П. Поняття принципів кримінального процесу та їх основні ознаки. Вісник Львів ун-ту. Серія юрид. 2011. Вип. 53. С. 383 - 388.

178. Кучинська О. П. Принципи кримінального провадження в механізмі забезпечення прав його учасників: монографія. Київ, 2013. 288 с.

179. Кучинська О. П. Системність принципів кримінального провадження як визначальний фактор їх ефективного регуляторного впливу на кримінально-процесуальні відносини. Адвокат. 2012. № 1(36). С. 7-11.

180. Кучинська О. П. Забезпечення права на захист та кваліфіковану правову допомогу в кримінальному провадженні. Юридична Україна. № 4. 2012. С. 65 - 69.

181. Кучинська О. П. Право на захист та кваліфіковану правову допомогу в кримінальному провадженні. Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства й удосконалення діяльності судових і правоохоронних органів України. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2012. С. 57-62.

182. Ларин А. М. Презумпция невиновности. Москва, 1982. 152 с.

183. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами. Москва, 1966. 156 с.

184. Легких К. В. Отримання стороною захисту для експертного дослідження зразків, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 196 - 200.

185. Лобойко Л. М. Кримінальний процес: [підруч.]. Київ, 2014. 432 с.

186. Лобойко Л. Початок досудового розслідування за новим КПК. Новели Кримінального процесуальнго кодексу України 2012 р.: Зб. ст. Київ: Істина. 2012. С. 33-43.