Відкриття провадження у справах про кримінальні правопорушення: чинний порядок і напрями вдосконаленняями вдосконалення

240. Юрчишин В.Д. Висновок експерта як джерело доказів у кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. Київ: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 2006. 21 с.

241. Юрчишин В.М. Місце і роль прокурора у досудовому розслідуванні та їх відображення в теорії, законодавстві і практиці: монографія. Чернівці: РОДОВІД, 2013. 308 с.

ДОДАТОК А

Список публікацій здобувача за темою дисертації:

1. Стельмащук О.В. Теоретико-правовий аналіз засади “публічності” кримінального провадження, визначеної Кримінальним процесуальним Кодексом України. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2016. № 8. С. 44-48.

2. Стельмащук О.В. Ознаки кримінального правопорушення як підстава відкриття кримінального провадження. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2016. № 9. С. 58-62.

3. Стельмащук О.В., Котюк І.І. Актуальні аспекти гарантій дотримання прав людини, пов'язаних з її смертю (постановка проблеми). Вісник Академії адвокатури України, 2016. Том 13. Число 3 (37). С. 65-71.

4. Стельмащук О.В. Принципові недоліки понятійно-категоріального апарату, закладені в основу кримінально-процесуальних правовідносин. Вісник кримінального судочинства, 2016. № 4. С. 174-180.

5. Стельмащук О.В. Обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, як підстава початку досудового розслідування. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2017. № 3. С. 35-41.

6. Стельмащук О.В. Відкриття кримінального провадження як процесуальне рішення. Вісник Академії адвокатури України: наук. журн. Київ: Акад. адвокатури України, 2017. Том 14.Число 1 (38). С. 112-119.

7. Стельмащук О.В. Актуальні аспекти вдосконалення кримінально-процесуальних правовідносин. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2016. № 9. С. 45-50.

8. Стельмащук А. Проблемные аспекты обеспечения прав человека в ходе правоотношений, обусловленных его смертью (опыт Украины). Legea si Viata, 2017. № 10/2 (310). С. 80-84.

9. Стельмащук О. Відкриття кримінального провадження повинне зобов'язувати у кожному разі перевіряти наявність для цього належних підстав / Актуальні проблеми сучасного розвитку цив., міжнар. морського і транспортного права: матеріали V Міжнар. наук. конф. Київ: КДАВТ, 2015. С. 473-477.

10. Стельмащук О.В. Підстави відкриття кримінального провадження та початку розслідування потребують офіційного визначення / Проблеми реформування кримінальної юстиції України: зб. наук. праць за матеріалами між нар. науково-практ. конф. (20 травня 2016 р. Чернівці), 2016. С. 151-154.

11. Стельмащук О.В. Методологічні аспекти понятійно-категоріального апарату сучасного судочинства / Криміналістика в адвокатській діяльності: мат. наук.-практ. конф. (25 листопада 2016 р. Київ). Київ: Акад. адвокатури України, 2016. С. 97-100.

12. Стельмащук О.В. Відкриття кримінального провадження як юридичний факт / Актуальні проблеми сучасного розвитку цив., міжнар. морського, госп. і транспортного права: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. (6-7 квітня 2017 р. Київ). Київ: КДАВТ, 2017. С. 275-278.

13. Стельмащук О.В. Засади судочинства як загальновизнані орієнтири правової регламентації його процедури / Проблеми законодавчого регулювання порядку розробки та прийняття нормативно-правових актів: тези доп. учасн. III Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 2-3 листопада 2017 р.) / за заг. ред. І. Шутака. - Харків: Право, 2017 - С.305-308.:

14. Олександр Стельмащук, Іван Котюк. Чинний порядок відкриття кримінального провадження спричиняє порушення прав і живих, і мертвих. Голос України. №75 (6079), від 25 квітня 2015 р. С. 5.

15. Олександр Стельмащук, Іван Котюк. Справедливість і кримінал поняття несумісні. Голос України. №217 (6471), від 15 листопада 2016 р. С. 5.

16. Стельмащук О.В. Відкриття кримінального провадження як процесуальне рішення. Бюлетень Міністерства юстиції України, 2017. № 7. С. 47-52.

17. Олександр Стельмащук. Удосконалення інституту відкриття провадження у справах про кримінальні правопорушення. Юридичний вісник України, 2017. № 43-44 (1164-1165). С. 18-19.

ДОДАТОК Б

Пропозиції по вдосконаленню законодавства

За результатами проведеного дослідження до Конституції України та Кримінального процесуального кодексу України пропонується внести такі зміни:

1. У Конституції України конструкції “кримінальне обвинувачення” (ст. 124) та “публічне обвинувачення” (ст. 131-1) мали б бути замінені словами “обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення”.

2. У ст. 31 Конституції України, конструкція “з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи” мала б бути замінена словами “розв'язання завдань кримінального провадження”.

3. Назва “Кримінальний кодекс України” мала б бути замінена назвою “Кодекс України про кримінальні правопорушення”.

4. Назва “Кримінальний процесуальний кодекс України” мала б бути замінена на “Кодекс судочинства у справах про кримінальні правопорушення”.

5. У КПК поняття “кримінальне провадження” мало б бути заміненим на “провадження у справах про кримінальні правопорушення”, а з урахуванням цього у ч. 1 ст. 1 КПК конструкцію “порядок кримінального провадження”, - на слова “порядок провадження у справах про кримінальні правопорушення”.

6. Оскільки згідно з чинною парадигмою судочинства тепер будь-яке розслідування є досудовим, то: а) у тексті КПК слова “досудове розслідування” та “досудове слідство” підлягає заміні словами “розслідування” та “слідство”; б) це ж стосується і назв “орган досудового розслідування”, “керівник органу досудового розслідування”.

7. У ч. 2 ст. 9 КПК слова “дослідити обставини кримінального провадження” необхідно замінити словами “обґрунтувати факт вчиненого кримінального правопорушення та обставини і наслідки його вчинення”.

8. У ч. 2 ст. 9 КПК перелік уповноважених осіб доповнити словом “суд”.

9. У ст. 25 КПК слова “за виключенням”, замінити словами “за винятком”.

10. Стаття 25 КПК мала б бути викладена так:

“Кримінальне судочинство здійснюється на засадах публічності та верховенства права, а тому уповноважені особи, які беруть у ньому участь, у своїй діяльності зобов'язані однаково піклуватися як про права та інтереси кожної людини, так і про загальнонародні та загальнодержавні інтереси, і в ході розв'язання його завдань, вживати всіх передбачених законом заходів для їх забезпечення та захисту.

Кримінальне провадження може бути відкрите лише за наявності достатніх даних про вчинене кримінальне правопорушення.

Прокурор, отримавши заяву або після самостійного виявлення з будь-якого джерела відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний невідкладно забезпечити належну їх правову оцінку, і за наявності для цього належних правових підстав, ухвалити у формі відповідної постанови, мотивоване рішення про відкриття кримінального провадження, або відмову у ньому, необхідні відомості занести до ЄРДР, а копію зазначеної постанови надіслати керівнику відповідного органу для організації розслідування.

У разі відмови у відкритті кримінального провадження - копію відповідної постанови надати заявникові та роз'яснити йому його права.

Якщо наявні відомості про вчинення правопорушення потребують перевірки, то вона повинна бути проведена в межах розумних строків.

Здійснюючи процесуальне керівництво розслідуванням, прокурор зобов'язаний забезпечити використання всіх передбачених законом заходів для встановлення обставин, що є предметом доказування та ухвалення на їх підставі законних, обґрунтованих і неупереджених процесуальних рішень”.

11. Оскільки ч. 4 ст. 214 КПК врегульовує лише питання, які стосуються реєстрації заяв і повідомлень у Єдиному обліку, що здійснюється органами поліції і складовою кримінального провадження не є, то з ст. 214 КПК вона мала б бути вилучена, а питання щодо попередньої оцінки джерел відомостей про вчинені правопорушення повинні вирішуватися уповноваженою особою органу поліції згідно з Інструкцією, і за наявності для цього підстав, наявні з цього приводу матеріали передаватися до відповідного органу прокуратури для вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження.

12. У ч. 1 ст. 214 словосполучення “самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення” замінити словами “виявлення ним з будь-якого джерела достатніх фактичних даних про вчинення кримінального правопорушення”.

13. У п.п. 1, 3, 4, 7 ч. 5 ст. 214 слово “обставини” підлягає заміні словами “фактичні дані”.

14. У п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК слова “подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення)”, замінити словами “факт кримінального правопорушення, а також час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення”.

15. Для запобігання можливості подвійного тлумачення назви ст. 485 КПК її доречніше було б доповнити словом “доказуванню” і сформулювати так: “Обставини, що підлягають встановленню та доказуванню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх”.

16. В абзаці першому та у п. 1 ст. 485 словосполучення “крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються” доречніше було б замінити словосполученням “Крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, що підлягають доказуванню також встановлюються”.

17. Ч. 2 ст. 499 КПК доречним було б викласти у такій редакції: “В ході досудового розслідування згідно з правилами передбаченими цим Кодексом проводяться лише ті, визначені ним процесуальні дії, які є необхідними для встановлення та доказування факту і обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи яка його вчинила”.

18. У назві ст. 505 КПК словосполучення “Обставини, що підлягають встановленню” необхідно доповнити словосполученням “та доказуванню” і сформулювати так: “Обставини, що підлягають встановленню та доказуванню”.

19. В абзаці першому ст. 505 КПК слово “встановлюються” замінити словосполученням “крім обставин, що підлягають доказуванню, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також встановлюються обставини, передбачені у цій статті” і викласти його у такій редакції: “Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру крім обставин, що підлягають доказуванню, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також встановлюються обставини, передбачені у цій статті”.

20. Назва глави 36 КПК “Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення” мала б бути замінена назвою “Провадження, що здійснюється не інакше, як на підставі заяви потерпілого” з відповідним уточненням норм, що стосуються цього питання, у тексті Кодексу.

21. Ч. 1 ст. 110 КПК потрібно викласти так: “Процесуальними є лише ті письмові та вмотивовані рішення слідчого, прокурора, слідчого судді і суду”, ухвалення яких прямо передбачене в КПК.

22. В ч. 3 ст. 110 слова “Рішення слідчого прокурора приймаються у формі постанови” викласти у редакції “Процесуальні рішення слідчого, прокурора ухвалюються у формі постанови”.

23. В ч. 3 ст. 110 КПК слова “коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне” - вилучити.

24. П. 4 ст. 22 КПК мав би бути викладений так: “Відкриття кримінального провадження, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором”.

25. П. 1 ч. 2 ст. 36 КПК мав би бути сформульований так: “відкривати кримінальне провадження та розпочинати розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом”.

26. У ст. 25 КПК слово “слідчий” вилучити, а слова “розпочати досудове розслідування” замінити словами “відкрити кримінальне повадження”.

27. Оскільки згідно з нормами КПК судові рішення можуть прийматися, ухвалюватися та постановлятися, а рішення слідчого, прокурора - прийматися та виноситися, то це свідчить про неузгодженість зазначених норм і між собою і з нормами Конституції України, то було б доречним щоб норми, які стосуються цього питання, скоординувати і, таким чином, створити передумови для того, щоб усі процесуальні рішення ухвалювались.

28. Оскільки ухвалюються не тільки процесуальні рішення, а й нормативно-правові акти, то у ч. 1 ст. 8 Конституції України конструкція “акти приймаються” підлягає заміні конструкцією “акти ухвалюються”.

ДОДАТОК В

АКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПРАВОТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ

1) акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (№04-29/15-1512 від 17.07. 2017 р.);

2) довідка про впровадження Інституту законодавства Верховної Ради України (№ 22/517-1-15 від 9.11. 2017 р.);

ДОДАТОК Г

АКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАУКОВУ ТА НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

1) акт впровадження Білоцерківського національного аграрного університету (від 15.10. 2017 р.,

2) акт впровадження Академії праці, соціальних відносин і туризму (від 20.10. 2017 р.).

Размещено на Allbest.ru