Екологізація управління лісовим господарством (на прикладі ДП "Турківське лісове господарство")

Узагальнюючі показники фінансово-господарської діяльності ДП «Турківське лісове господарство» розглянемо на основі табл. 2.15.

Таблиця 2.15 Узагальнюючі показники фінансово-господарської діяльності ДП «Турківське лісове господарство» за 2013 - 2015 роки

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	Роки
			2013	2014	2015
1	2	3	4	5	6
Ресурси підприємства
1	Середньооблікова чисельність працівників	Осіб	110	104	106
2	Середньорічна вартість необоротних активів	тис.грн	8359	8349	7353
3	Середньорічна вартість основних засобів	тис.грн	14430	14775	14600
4	Середній залишок оборотних активів	тис.грн	976	1514	1862
Результати діяльності підприємства
5	Обсяг реалізованої продукції (послуг) без ПДВ	тис.грн	13 480	19 556	27 986
6	Собівартість реалізованої продукції (робіт, товарів, послуг)	тис.грн	8 817	11 518	18 550
7	Обсяг реалізованої продукції на одного працівника	тис.грн/особу	122,54	188,04	264, 02
8	Валовий прибуток (збиток)	тис.грн	4 663	8 038	9 436
9	Фондовіддача (по реалізованій продукції)	грн/грн	0,89	1,07	1,61
10	Коефіцієнт оборотності оборотних активів	коеф.	13,6	13,8	12,9
11	Витрати на 1 гривню реалізованої продукції	Грн	0,65	0,65	0,59
12	Чистий прибуток підприємства	тис. грн	40	555	279
13	Рентабельність реалізованої продукції (рентабельність понесених витрат)	%	52,89	69,79	50,86
14	Рентабельність підприємства	%	0,25	3,4	1,69

Рентабельність підприємства визначається за формулою:

, [2.13]

де П_ч - чистий прибуток підприємства за рік;

ОЗ_с - середня величина основних засобів підприємства;

ОА_с - середня величина оборотних активів підприємства за рік.

Фондовіддача на підприємстві зростала протягом трьох останніх років. В 2013 рр. вона становила менше 1, а це означає, що основні засоби себе не окуповують. Проте в 2014-2015 роках фондовіддача зросла зросла спочатку до 1,07 грн/грн, а потім - до 1,61грн.грн за рахунок вибуття застарілих основних засобів. Рентабельність основних засобів в 2015 році в порівнянні з 2014 роком зменшилась на 67,7% і становила 4,05%.

Що стосується коефіцієнта завантаження, то цей показник є найкращим в 2015 році (0,06 грн/грн), бо чим менше оборотних коштів припадає на одну гривню реалізованої продукції, тим краще вони використовуються.

Кількість працівників на підприємстві з кожним роком зменшується у зв'язку з високим рівнем плинності кадрів. Проте у 2015 році чисельність становила 106 осіб, що на двоє більше ніж попереднього року. Середньомісячна заробітна плата поступово збільшується, у 2015 році вона становить 3326,49 грн, на 1000 гривень більше ніж попереднього року, що є позитивним наслідком для ефективної діяльності працівників даного лісового господарства.

2.3 Аналіз умов стану охорони праці та виробничого травматизму на ДП «Турківське лісове господарство»

Управління охороною праці на підприємстві є складовою підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, які поставлені на підприємстві та досягнення найкращих економічних результатів.

Процес управління охороною праці передбачає аналіз та оцінку системи прогнозування виробничого ризику й можливих наслідків планування запобіжних заходів; організацію виконання; контроль за виконанням.

Мета управління охороною праці - це забезпечення безпеки людини, збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності.

На підприємстві управління охороною праці повинно включати такі напрямки [28]:

* навчання працівників безпеки та охорони праці;

* забезпечення безпеки виробничих процесів та обладнання;

* забезпечення безпеки будівель і споруд;

* забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

* нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

* впровадження оптимальних ритмів праці та відпочинку працівників;

* організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

* санітарно-побутове обслуговування працівників;

* професійний відбір працівників.

За результатами атестації складається перелік робочих місць, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно ст. 26 Закону України «Про підприємства», а також підтвердити право робітників на пільги та компенсації, передбачені законодавством.

На ДП «Турківське лісове господарство» питанням охорони праці і довкілля приділяється увага зі сторони адміністрації і відповідної служби охорони праці. Служба охорони праці відіграє значну роль у справі зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Це здійснюється через навчання робітників правил безпеки на окремих ділянках, розслідування нещасних випадків та ін. Крім цього відділ охорони праці проводить з робітниками інструктажі з техніки безпеки.

Таблиця 2.16 Вихідні дані для розрахунку втрат від шкідливих умов праці та економічної ефективності оздоровчих заходів на ДП “Турківське ЛГ”

№ п/п	Назва показників	Позначення показників	Роки
			2013	2014	2015
1	2	3	4	5	6
1	Кількість нещасних випадків з втратою працездатності 4 і більше робочих днів	А	1	0	0
2	Середньоспискова кількість працюючих, чол	Б	110	104	106
3	Кількість днів непрацездатності по причині травматизму, днів	Дт	30	0	0
4	Кількість захворювань	З	21	27	25
5	Кількість днів непрацездатності по причині захворювань, днів	Дз	147	171	156
6	Кількість випадків забруднення навколишнього середовища	nек	0	0	0
7	Річний фонд робочого часу, днів	Ф	250	250	250
8	Середній денний виробіток працюючого до одержання травми, грн.	Вдт	125,26	121,25	125,81
9	Середня денна виплата травмованому по листу непрацездатності, грн.	От	134	0	0
10	Середній денний виробіток одного працюючого до захворювання, грн.	Вдз	125,26	121,25	125,81
11	Середня денна виплата хворому по листку непрацездатності, грн	Оз	68,0	71,0	76,0
12	Затрачено коштів на попередження травматизму, грн.	Гт	41262	28752	87000
13	Затрачено коштів на попередження захворювання, грн.	Гз	27508	19168	58000
14	Витрачено коштів на загальне покращення умов праці, грн.	Гуп	68770	47920	145000
15	Витрачено коштів на покращення екологічного стану, грн.	Гек	0	0	0
16	Виплачено штрафів за забруднення атмосфери і виробничих стічних вод, грн	Сштр.ек	0	0	0
17	Виплачено коштів природоохоронним організаціям за збитки, грн	Сорг.	0	0	0
18	Тривалість робочого дня, год.	Т	8	8	8
19	Обсяг реалізованої продукції, тис.грн.	Сп	3444,8	3152,6	3334,0

Умови праці характеризується певним комплексом факторів, зокрема[28]:

стан технологічного процесу, обладнання;

санітарно-гігієнічні показники умов праці: метеорологічні умови, які визначаються температурою, відносною вологістю та швидкістю руху повітря; природне і штучне освітлення; склад повітряного середовища; щум та вібрація;

рівень електробезпеки та пожежної безпеки.

Під час виконання професійних обов'язків значну шкоду здоров'ю людини завдають вібрація та шум. Також з шкідливих факторів можна виділити загазованість та наявність у повітрі частинок пилу під час використання робітниками машин, при роботі з технікою.

У табл. 2.17 подана характеристика технологічного процесу за наявності ручних операцй.

Таблиця 2.17 Характеристика технологічного процесу за наявності ручних операцій на ДП «Турківське лісове господарство»

Назва дільниці, цеху	Назва робочого місця, де виконуються операції вручну	Причини виконання операцій вручну
Лісосіка	Очистка лісосіки	Відсутність необхідних механізмів, екологічний ефект при очистці вручну
Лісосіка	Обрубування гілок	Не ефективно використовуються бензопили
Лісосіка	Розкряжування	Немає в наявності розкряжувальних машин



З поданої таблиці помітно, що значний відсоток операцій виконуються вручну, що в свою чергу зменшує продуктивність праці та підвищує ризик травматизму.

На ДП «Турківське лісове господарство» значний вплив на здоров'я та працездатність людей, зайнятих на лісогосподарських роботах, мають метеорологічні умови: температура та вологість повітря, швидкість вітру, барометричний тиск, надмірний шум від роботи бензопил та пускачів дизельних тракторів.

Несприятливі умови праці призводять до різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму. Як негативний соціальний результат несприятливих умов - це зниження фізичної активності, заінтересованості в результатах праці, погіршення трудової дисципліни, зростання плинності кадрів.

Основне завдання системи управління безпекою праці на різних рівнях управління та стадіях виробничо-організаційної діяльності полягає у виконанні комплексу послідовних взаємопов'язаних дій для попередження травматизму й виробничих захворювань. Базою для цього служать статистичні дані про травми, захворювання та їх причини.

Працівники даного підприємства щорічно забезпечуються необхідними засобами індивідуального захисту (табл.2.18).

Таблиця 2.18 Забезпечення засобів індивідуального захисту на ДП «Турківське лісове господарство»

Показники	2013	2014	2015
1	2	3	4
Чисельність працюючих, яким видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту (усього)	44	37	56
з них:
спецодяг	44	37	56
спецвзуття	13	11	30
захисні щитки	-	-	1
захисні окуляри	-	-	2
запобіжні пояси	-	-	-
захисні каски	13	11	18
респіратори	-	-	-
протигази	-	-	-
діелектричні рукавиці	-	-	1
навушники (проти вушні вкладиші)	-	-	-

Розглянувши табл. 2.18, можна зробити висновок, що забезпечення працівників підприємства необхідними засобами індивідуального захисту є на низькому рівні, оскільки прицівники перебувають у небезпечних умовах праці, що, відповідно, впливає на продуктивність праці, ефективність виробництва і на кількість захворювань на підприємстві.

Аналіз виробничого травматизму проводиться з метою встановлення закономірностей виникнення травм на виробництві та розробки ефективних профілактичних заходів.

У процесі аналізу травматизму мають бути з'ясовані причини нещасних випадків і розроблені заходи щодо їх попередження.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Виникнення небезпечних ситуацій, що можуть привести до нещасного випадку, так само як і несприятливих умов праці, що ведуть до виникнення профзахворювань, зумовлюється тим, що порушується взаємодія між людиною і об'єктивним виробничим середовищем. Причиною такого порушення може стати недостатня кваліфікація, невідповідність обладнання або матеріалів чи неправильна організація виробничого процесу [28].

З найбільш травмонебезпечних технологічних процесів можна виділити звалювання і усі роботи, пов'язані із використанням транспортних засобів, механізмів, устаткувань та легкозаймистих або отруйних речовин.

На основі вихідних даних табл. 2.16 визначаються показники травматизму і захворювань.

Показники травматизму і захворювання визначаються за останні 3 роки за допомогою таких формул:

Показник травматизму:

- частоти

[2.14]

- важкості

[2.15]

- непрацездатності

; [2.16]

Показник захворювання:

- частоти

[2.17]

- важкості

, [2.18]

де А, 3 - відповідно загальна кількість нещасних випадків і випадків захворювання за звітний період, що викликали втрату непрацездатності 4 і більше робочих днів; Дт., Дз. - відповідно кількість днів непрацездатності, що викликали нещасні випадки та випадки захворювання за звітний період; Б - середня спискова кількість працюючих на підприємстві за звітний період.

Проведені розрахунки заносяться в таблицю 2.19

Таблиця 2.19 Результати розрахунків показників травматизму на ДП «Турківське лісове господарство»

Роки	А	Дт	З	Дз	Б	Пч.т.	Пв.т.	Пн.т.	Пч.з.	Пв.з.
2013	1	30	21	147	110	9,09	30	273	19,1	7
2014	0	0	27	171	104	0	0	0	26	6,3
2015	0	0	25	156	106	0	0	0	23,6	6,2

На основі результатів розрахунку (табл. 2.19) будуємо діаграми показників захворювань.

Рис. 2.9. Динаміка показників захворювання за аналізований період

На основі розрахунків та діаграм можна зробити висновки, що ризик захворюваності досить високий, тому службі охорони праці і керівництву підприємства необхідно вжити дієві заходи щодо зменшення захворювань.

Захворювання спричинені комплексом факторів, що впливають на умови праці та були розглянуті вище. Для зниження показників захворювань треба звернути увагу на покращення метеорологічних умов робочих місць, знизити шум і вібрацію, забезпечити нормативне освітлення робочих місць.

Висновки до розділу 2

Отже, розглянувши фінансово-господарську діяльність можна сказати, що підприємство працює достатньо ефективно. З кожним роком зростають обсяги реалізації продукції, це пояснюється підвищеним попитом на продукцію лісового господарства. Результатом цього є збільшення прибутку підприємства.

Кількість працівників на підприємстві з кожним роком зменшується у зв'язку з високим рівнем плинності кадрів. Проте у 2015 році чисельність становила 106 осіб, що на двоє більше ніж попереднього року. Середньомісячна заробітна плата поступово збільшується, у 2015 році вона становить 3326,49 грн, на 1000 гривень більше ніж попереднього року, що є позитивним наслідком для ефективної діяльності працівників даного лісового господарства.

Щодо інших показників, то фондовіддача на підприємстві зростала протягом трьох останніх років. В 2013 рр. вона становила менше 1, а це означає, що основні засоби себе не окуповують. Проте в 2014-2015 роках фондовіддача зросла зросла спочатку до 1,07 грн/грн, а потім - до 1,61грн.грн за рахунок вибуття застарілих основних засобів. Рентабельність основних засобів в 2015 році в порівнянні з 2014 роком зменшилась на 67,7% і становила 4,05%.



3. Стратегія управління лісовим і мисливським господарством

3.1 Стратегія управління лісовим і мисливським господарством Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства

Лісовий фонд Львівської області характеризується високими таксаційними показниками. Зокрема, насадження ІІ-го і вище бонітетів зростають на 95,8 % площі, в тому числі високобонітетні деревостани займають 20,2 %, середньобонітетні - 75,6 %, низькобонітетні (ІV-V) деревостани складають лише 4,2 % вкритих лісом земель. [12]

Вікова структура лісів області є значно кращою, ніж в середньому по Україні і є близькою до оптимальних норм. Питома вага молодняків складає 23 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю, що відповідає нормі, середньовікових насаджень - 49,5 % (при оптимальній нормі 30 %), пристигаючих - 16,8 % (норма 25 %); стиглих і перестійних - 10,7 % (при оптимальній нормі 22 %). Тобто спостерігається переважання середньовікових насаджень і в той же час площі пристигаючих, стиглих і перестійних лісів складають дещо менший відсоток, ніж це передбачено оптимальними нормами.

Необхідно відмітити, що за останні 10 років пройшли позитивні зміни у віковій структурі, площа молодняків зменшилась на 13%, а площа пристигаючих насаджень збільшилась на 4 %, стиглих і перестійних на 5 %. Середній вік насаджень Львівської області складає 60 років, при цьому він вищий в гірській частині і менший на рівнинних і передгірських територіях.

Загальний запас лісів Львівської області становить 153,6 млн. м3 або 252 м3 на 1 га вкритої лісовою рослинністю площі, що значно вище, ніж в середньому по Україні, проте менше, ніж в Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Із загального запасу лісів на стиглі і перестійні деревостани припадає 20,5 млн. м3 (або 13 %) і понад 6 млн. м3 (або понад 46 %) припадає на експлуатаційні ліси. Загальний середній приріст деревини щороку складає більше 2,5 млн. м3. [12]

Проте господарська діяльність людини не у всі часи була спрямована на збереження та примноження лісових ресурсів. Лісистість в рівнинних та передгірських районах скоротилась до 20 %, а в гірських - до 53 % від їх загальної площі. Внаслідок цього виникли великі площі вторинних чагарникових заростей антропогенного походження та деградованих угідь.

Нерегульована експлуатація деревостанів в кінці ХVIII і XIX століттях та повоєнні роки ХХ століття призвела до значного зниження верхньої межі лісу, зміни породного складу і вікової структури лісів, переважання похідних біологічно нестійких деревостанів, особливо це стосується похідних ялинових лісів в Карпатському регіоні, площа яких збільшилась у 2,5 рази за рахунок зменшення площі ялицевих, букових і дубових лісів, зниження повноти насаджень, зменшення запасів деревини, погіршення санітарного стану лісів, збіднення лісової фауни, зниження ґрунтозахисних, водорегулюючих, біопродукційних та інших корисних функцій лісу. У багатьох випадках понизилась біологічна стійкість лісів, що призвело до масового всихання ялинових лісів у горах та всихання дубових лісів на рівнині. Почастішали вітровали і буреломи, ураження деревостанів хворобами та шкідниками. Значної шкоди лісовим екосистемам нанесено в результаті проходження паводкових та ерозійних процесів, руйнування мереж гідротехнічних та водозбірних комунікацій, що призводить до підтоплення насаджень і у кінцевому результаті до їх всихання.

Мета «Програми розвитку лісового господарства Львівської області» на 2009-2015 рр. полягає у розробці комплексу заходів спрямованих на реформування галузі з врахуванням досвіду країн Європейського Союзу, оптимізацію лісокористування з використанням екологобезпечних технологій, розширеного відтворення, охорони, захисту та раціонального використання лісових ресурсів. [12]

Рівень досягнення поставленої мети оцінюється через кількісні результати. У даному випадку мова повинна йти про очікувані економічні, соціальні та екологічні результати реалізації програми. Зрозуміло, що оцінка цих результатів у зв'язку з довготерміновістю прогнозу не може претендувати на виняткову точність, але все ж вона необхідна з погляду перспектив розвитку лісового господарства області.

Розвиток лісового господарства Львівської області повинен бути спрямований на посилення сталого лісокористування, яке базується на принципах економічного стимулювання. В подальшому розвитку цієї важливої галузі для народногосподарського комплексу необхідно орієнтуватись на досягнення максимальної величини економічного, екологічного, соціального ефектів від використання і відтворення лісових ресурсів. При цьому лісова політика повинна бути гнучкою і передбачати швидку її переорієнтацію при зміні еколого-економічних умов лісокористування.

Лісове господарство Львівської області повинно відповідати міжнародним стандартам, сучасному стану лісівничої науки, здійснювати функції екологічного стабілізатора території регіону.

Цільовими показниками в цьому випадку будуть [12]:

- забезпечення випереджаючих темпів лісовідновлення та лісорозведення (порівняно з площею вирубок лісів), у тому числі, за рахунок залісення еродованих та непридатних для ведення сільського господарства земель. З цією метою органам місцевого самоврядування необхідно організувати проведення детального обстеження всіх земель, які не використовуються для потреб сільського господарства, ініціювати розробку проектів консервації земель;

- виходячи з досвіду ведення лісового господарства та враховуючи лісорослинні умови регіону, слід передбачити створення корінних, мішаних деревостанів з широким використанням у лісових культурах швидкоростучих порід-інтродуцентів, створення цільових насаджень із скороченим оборотом рубки;

- з метою постійного збереження лісового середовища та з метою безперервного лісокористування з одиниці площі, забезпечити поступовий перехід на вибіркову систему лісогосподарювання, основою якої є поступові і вибіркові способи рубок, вирощування мішаних деревостанів з багатоярусною вертикальною структурою на засадах природного насіннєвого поновлення; екологізація управління лісовий

- збільшити обсяги робіт з оптимізації породного складу існуючих лісостанів за рахунок реконструкції малоцінних і низькопродуктивних деревостанів з урахуванням лісорослинних умов лісівничої і економічної доцільності;

- забезпечення широкого висвітлення лісогосподарських заходів у засобах масової інформації, співпраця з науковими, екологічними та громадськими організаціями у формуванні лісової політики в області.

Враховуючи зарубіжний досвід і вимоги до ведення лісового господарства на сучасному етапі, можна окреслити основні заходи щодо оптимізації лісовідновлення:

- інтенсифікація робіт із створення та розширення лісонасіннєвої бази основних лісоутворюючих порід шляхом закладки лісонасіннєвих плантацій, що в перспективі дозволить забезпечити роботу до 2,5 % працездатного населення і підвищити продуктивність лісонасаджень на 5-10 %.

- переведення лісового насінництва на вищий рівень, продовження селекційної інвентаризації лісів. На даний час відібрано в різних лісорослинних умовах 1250 га постійних лісонасіннєвих ділянок, 1457 га плюсових насаджень, 446 плюсових дерев, закладено 70 га лісонасіннєвих плантацій, виділено 3350 га генетичних резерватів;

- здійснення заходів захисту лісу від хвороб, шкідників та інших несприятливих факторів; проведення лісопатологічних обстежень, виявлення місць діючих і потенційних вогнищ хвороб, встановлення закономірностей виявлення епіфіотопій. Актуальним є розробка стратегії збереження і раціонального використання лісових генетичних ресурсів, які матимуть величезне значення для відтворення лісів у майбутньому.

Для лісогосподарських підприємств області дана проблема є досить актуальною. Хоч об'єми суцільних рубок головного користування в останні роки значно скоротились, але дія інших негативних факторів на лісові генетичні ресурси дещо підвищилась. Зміни навколишнього середовища через значні коливання кліматичних умов, забруднення повітря, води і ґрунту, відчутне пошкодження лісів хворобами і шкідниками, застосування застарілих технологій рубок і відновлення лісів, недостатня увага до збереження, відновлення та раціонального використання лісових генетичних ресурсів призводить до значного виснаження і деградації лісів. Окремі цінні популяції, екотипи та генотипи можуть зникнути.

При цьому обов'язкова розробка і пропаганда практичних заходів із здійснення збереження генетичних ресурсів і нагляд з боку лісогосподарських підприємств, обласного управління лісового господарства, науково-дослідних установ за виконанням розроблених принципів і програм застосування покращеного генетичного матеріалу для лісорозведення і лісовідновлення різного цільового призначення.

Сучасний стан ефективності використання лісових генетичних ресурсів та створеної на їх основі селекційно-насінницької бази лісогосподарськими підприємствами області ще недостатні, хоча дана проблема тісно пов'язана із концепціями сталого розвитку та збереження біорізноманіття.

Останнім часом на Львівщині, як і в Україні в цілому, спостерігаються випадки масового зараження деревостанів шкідливими комахами та хворобами лісу. Жодна з існуючих концепцій не дає вичерпного пояснення погіршення санітарного стану лісів, зниження їх стійкості до несприятливих умов. Загальна площа осередків шкідників та хвороб лісу в насадженнях області становить 24752 га, в тому числі: осередків шкідників лісу - 1883 га, хвороб лісу - 22869 га. Таким чином, площі осередків шкідників та хвороб лісу у відсотковому відношенні до загальної площі держлісфонду складають 5 відсотків. [12]

Пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби із шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено. Пропаганда захисту лісів здійснюється через працівників лісового господарства, природоохоронних організацій із залученням преси та місцевого радіо і телебачення.

Значної шкоди лісам завдають незаконні рубки. Негативним фактором, що впливає на стан охорони лісових ресурсів є діяльність лісопильних об'єктів, яких на території області нараховується понад 700.

Питання охорони лісових ресурсів знаходяться на постійному контролі органів державної лісової охорони, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області. Головою Львівської обласної державної адміністрації видано розпорядження від 8 серпня 2008 року №800/0/5-08 "Про додаткові заходи щодо збереження лісових ресурсів області", сесією Львівської обласної ради прийнято рішення від 2 грудня 2003 року №187 "Про заборону вирубки ялиці білої на новорічні ялинки". Проводиться роз'яснювальна робота серед населення на відповідну тематику, проводяться виступи в засобах масової інформації.

Проблема охорони лісів від пожеж одна з найбільш складних, які вирішуються працівниками лісового господарства всієї України і в Львівській області зокрема.

Значне підвищення пожежної небезпеки в лісах зумовлюється стрімким зростанням відвідуваності населенням лісових масивів. Для підвищення рівня пожежної безпеки потрібно проводити роз'яснювальну роботу і навчання серед сільського і міського населення по питаннях збереження лісів і дотримання встановлених норм і "Правил пожежної безпеки в лісах", правильно організовувати використання лісів для масового відпочинку населення в цілях зменшення неорганізованого припливу людей в ліс, підвищуючи пожежну безпеку, а також проводити заходи по посиленню протипожежної охорони в місцях відпочинку.

Лісопромислове виробництво Львівської області за останні роки зазнало суттєвих змін, насамперед у зменшенні об'єму випуску продукції та скороченні асортименту виробів. Тому основними цільовими показниками його розвитку повинні бути стабілізація виробництва та створення передумов його покращення.

З цією метою необхідне [12]:

- вдосконалення технології лісозаготівель, приведення її до міжнародних стандартів, екологізація процесу лісозаготівельного циклу;

- модернізація технологічних процесів виробництва продукції лісового господарства, збільшення об'ємних виходів готової продукції за рахунок раціональних розкроїв деревини та впровадження передових технологій:

- зростання обсягів лісопромислового виробництва, в основному продукції переробки, з метою реалізації її на зовнішньому ринку;

- максимальне задоволення внутрішнього попиту населення на продукцію лісопромислового виробництва шляхом зниження роздрібних цін при покращенні якості готової продукції;

- вирішення проблеми якнайповнішого використання відходів деревообробного підприємства.

Стан лісопромислового виробництва Львівської області вимагає покращення, приведення його до міжнародних стандартів та мінімізації екологічних збитків.

Перспективи та використання недеревної продукції лісу. Термін «недеревні продукти лісу» включає в себе все різноманіття тваринних і рослинних ресурсів біологічного походження, які не є деревиною.

Сюди відносять другорядні лісові матеріали: заготівля живиці, пнів, лубу, кори, деревної зелені, деревних соків; побічні лісові користування: заготівля сіна, випасання худоби, розміщення пасік, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, тощо. Перспективним з економічної, екологічної та соціальної точки зору є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей.

На сьогоднішній день у світі доходи від використання недеревних лісових ресурсів переважають над доходами отриманими від реалізації деревної продукції, що зумовлено, насамперед, усвідомленням їх важливої ролі для економіки та суспільства, де також враховуються екологічний аспект і користь від виконання лісом захисних, водорегулюючих, рекреаційно-оздоровчих, кліматоутворюючих функцій тощо.

За даними ФАО, близько 80 % населення в країнах, що розвиваються, інтенсивно використовують недеревні продукти для їжі та (або) лікування. Заготівля недеревних лісових продуктів забезпечує сировиною потужні промислові підприємства. Чималий відсоток міжнародної торгівлі займають такі товари як мед, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини. Ліси Львівщини багаті на різноманітні види лісових недеревних продуктів. Значна їх частина може використовуватися людиною без шкоди для розвитку лісових екосистем.

Загалом в державі виділяють понад 20 груп товарів, вироблених з продукції лісу. Найбільш корисними з них є лікарські, технічні, харчові, кормові рослини - дикоростучі ягоди і плоди: чорниця, ожина, малина, гриби, шипшина, глід, горобина, калина; лікарська сировина; соснова живиця; березовий сік тощо. З них виробляють медичні, ветеринарні препарати, харчові продукти, напої, косметичні та парфумерні вироби, дубильні речовини, інсектициди, фарби. Використання недеревних ресурсів Львівської області є дуже перспективним, воно відповідає екологічним вимогам, економічним і соціальним пріоритетам України. [12]

За останні 25 років через економічні негаразди обсяги заготівлі й використання недеревної продукції лісу в державі і в області зокрема істотно знизилися. Однак, є сподівання, що ситуація покращиться. Збільшаться обсяги заготівель та експорту, покращиться якість й асортименти продукції. Серед стратегічних пріоритетів розвитку цього сектора економіки необхідно виділити наступні:

- забезпечення раціонального невиснажливого та економічно доцільного користування недеревними лісовими продуктами в інтересах місцевого населення, регіону та держави;

- зменшення експорту сировини за рахунок її переробки на вітчизняних підприємствах;

- реалізація готових товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

- державний контроль за об'ємом збору всіх видів недеревної продукції та рекреаційно - туристичним використанням лісів.

На сьогодні основна частина недеревної лісової продукції заготовляється приватними підприємствами, які експортують її в європейські країни.

Держава недоотримує чималі кошти через зниження контролю за суб'єктами підприємництва. Хоча в Лісовому кодексі України зазначено, що промислова заготівля недеревної продукції лісу з метою її подальшого перероблення або реалізації дозволяється за умови сплати податку за “спеціальне використання лісових ресурсів”, однак це положення ігнорується приватними структурами, оскільки згідно з даним положенням місцеве населення має право на безоплатний збір недеревних ресурсів лісу. Збирання недеревної продукції місцевим населенням є важливим джерелом заробітку, але реальна ціна, яку воно отримує є у 8-10 разів меншою, за його реальну вартість.

Існуюча ситуація повинна бути змінена. Для цього необхідно:

- створення асоціації заготівельників з місцевого населення, що дозволило б своєчасно отримувати інформацію про закупівельні ціни в регіонах, на внутрішньому і зовнішньому ринках і відстоювати вигідні умови оплати праці;

- тарифікація за спеціальне користування недеревними ресурсами і, таким способом, регулювання їх заготівлі;

- створення централізованої системи видачі ліценцій, в яких повинні зазначатись місце заготівель, обсяги і види тієї чи іншої сировини;

- впровадження раціонального невиснажливого користування не деревною продукцією лісу.

3.2 Стратегія управління ДП «Турківське лісове господарство» в контексті екологізації лісового господарства України

З метою підвищення лісистості в районі до оптимального рівня, оптимізацію лісокористування з використанням екологобезпечних технологій, розширеного відтворення, охорони, захисту та раціонального використання лісових ресурсів було прийнято: «Програму розвитку лісового господарства на 2009 - 2015 рр.».

Для досягнення зазначеної мети необхідно окреслити сучасний стан лісового господарства, провести аналіз значення лісів для соціально-економічного розвитку району. Передбачається також здійснення аналізу загальної характеристики та оцінки сучасного стану лісів, їх впливу на екологічну ситуацію.

Таким чином основними завданнями програми на означений період будуть:

- розробка системи заходів щодо розширеного відтворення лісових ресурсів з орієнтацією на багатоцільове використання лісів;

- використання, відтворення лісових ресурсів у відповідності до їх цільового призначення;

- використання лісових ресурсів повинно базуватись на принципах невиснажливості та безперервності і проводитись в обсягах, які не перевищують річного приросту деревини;

- розробка комплексу заходів щодо охорони та захисту лісових ресурсів, які би унеможливили або сприяли зменшенню фактів незаконного вирубування деревини;

- здійснення системи заходів щодо сприяння розвитку підприємницьких структур, які би займались виробництвом готової продукції з лісової сировини (оброблена деревина, переробка грибів, ягід, лікарських рослин тощо). Розв'язання цього завдання буде в інтересах як місцевого населення та суб'єктів підприємницької діяльності, так і району і держави загалом;

- розроблення заходів фінансового забезпечення реалізації програми, яка повинна здійснюватись за рахунок державного та місцевих бюджетів, приватних (місцевих і зарубіжних) інвесторів, кредитних ресурсів, а також грантів міжнародних організацій та іноземних держав. При цьому повинен бути розроблений механізм залучення частини коштів на фінансування моніторингу, відтворення, охорони та захисту лісових ресурсів;

- проведення змін у законодавчо-нормативній базі, приведення їх у відповідність до сьогоднішніх і майбутніх реалій та норм міжнародного законодавства;

- забезпечення широкого висвітлення лісогосподарських заходів у засобах масової інформації, співпраця з науковими, екологічними та громадськими організаціями у формуванні лісової політики.

З метою покращення санітарного стану лісів, їх біологічної стійкості та продуктивності необхідно провести ряд першочергових заходів:

1. Провести поступову заміну похідних, чистих, біологічно нестійких ялинових деревостанів на корінні, мішані букові і ялицеві деревостани;

2. Здійснити перехід на вибіркову систему лісогосподарювання, основою якої є поступові і вибіркові способи рубок, вирощування мішаних деревостанів з багатоярусною вертикальною структурою на засадах природного насіннєвого поновлення;

3. Забезпечити збільшення лісистості району за рахунок залісення.

Важливою проблемою на ДП «Турківське лісового господарства є всихання смерекових насаджень. Однією з причин всихання смерекових лісів є стовбурні шкідники. Ефективним методом боротьби з стовбурними шкідниками є застосування феромонних пасток.

Щорічно в лісових насадженнях виставляються феромонні пастки для відлову стовбурних шкідників. Лісогосподарські і лісозахисні заходи повинні розроблятися і впроваджуватись в першу чергу в потенційних вогнищах хвороб і шкідників лісу, тому що охопити ними всі ліси неможливо. Лісозахисні заходи повинні розроблятись конкретно для кожної ділянки і породи. Важливу роль тут повинні відігравати такі елементи як селекція деревних порід, завданням якої є підбір в природі стійких форм екотипів, що відзначаються високою продуктивністю, стійкістю до хвороб та інших негативних факторів.

Основним напрямком розвитку лісогосподарської діяльності є вдосконалення методів проведення рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства, очищення лісу від захаращення.

Рекомендований метод проведення рубок догляду за лісом переважно комбінований, який поєднує принципи низового та верхового доглядів. В основу цього методу покладено розподіл дерев за їх господарськими та біологічними ознаками на три категорії: кращі (цільові), допоміжні (корисні) та ін, що підлягають видаленню.

Для подальшого росту залишають кращі дерева, як правило, головних порід насіннєвого походження. Під час рубок догляду усіх видів видаляють також дерева, що підлягають санітарній рубці.

У змішаних молодняках, за наявності господарсько - цінних порід, рубки догляду починають з появою загрози пригнічення головних порід, у чистих - з настанням дифенціації дерев за висотою і появою відпаду.

У хвойних насадженнях, в яких є дерева, уражені кореневою губкою, рубки догляду проводяться в осінньо - зимовий період із настанням морозів.

З метою найбільш повного і ефективного використання земельних ділянок лісового фонду, поліпшення якісного складу лісів, планування рубки пов'язані з реконструкцією малоцінних, низькоповнотних і похідних дерево станів.

При створенні лісових культур, крім загальновідомих положень про добір деревних та чагарникових порід, необхідно враховувати можливість розвитку хвороб в потенційних вогнищах.

Рубки догляду, крім регулювання складу та підвищення їх продуктивності, повинні сприяти посиленню їх стійкості до хвороб та інших несприятливих факторів. Для цієї мети необхідно в хвойних насадженнях зберігати домішку листяних порід, формувати добре сформовані крони, охороняти насадження від механічних пошкоджень. Впровадження листяних порід буде служити також протипожежним розривом, яке підвищить стійкість насаджень в пожежному відношенні.

Діюча розрахункова лісосіка і фактичний відпуск деревини відповідає принципу безперервного і невиснажливого лісокористування.

Причиною відхилень в обсягах рубок, пов'язаних із веденням лісового господарства є стан насаджень, що потребує рубок (вибіркові та суцільні санітарні рубки).

Для забезпечення лісокультурних робіт високоякісним насінням

деревних порід із цінними спадкоємними властивостями, заготівля насіння проводиться в елітних, високобонітетних насадженнях.

Закладання постійних лісонасінневих ділянок і плантацій на ревізійний період не планується.

Виходячи з прийнятих середніх щорічних обсягів лісокультурних робіт визначена середня щорічна потреба лісгоспу в садивному і посівному матеріалі.

На підприємстві існує організація охорони лісу шляхом патрулювання лісовою охороною на всій території лісгоспу. Щорічно також проводиться роз'яснювальна робота по охороні лісу серед місцевого населення, поновлюються та встановлюються попереджувальні аншлаги.

Проведені протипожежні заходи дали позитивні результати, про що свідчить відсутність лісових пожеж за останні 10 років.

Поряд з лісокультурними та лісогосподарськими заходами важливу роль у підвищенні продуктивності лісів відіграє захист їх від шкідливих комах, які завдають великих збитків лісовому господарству. Боротьба із шкідниками лісу проводиться різними методами, проте в останній час все більшого значення починає набувати біологічний метод, який є не шкідливий для людей. Застосування біологічних заходів дасть можливість зменшити осередки листогризучих та стовбурних шкідників лісу. Іншою важливою проблемою є охорона лісів від пожеж і згідно законодавства вона покладається на місцеві Ради народних депутатів та постійних лісокористувачів.

При формуванні стратегії і прогнозування розвитку підприємства розробку заходів, спрямованих на стабілізацію роботи, підвищення ефективності виробництва планується розширення соціальних пільг та гарантій працівників підприємства. А саме ефективно забезпечувати працівників матеріально - технічними ресурсами необхідними для виконання виробничих завдань, та відповідні умови праці що включає:

- забезпечення працівників відповідним спецодягом;

- створення кімнат відпочинку;

- покращення охорони праці за рахунок збільшення фінансування на дану статтю;

- планове збільшення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму;

- розширення бази соціальних пільг та гарантій при укладанні колективних договорів між трудовим колективом та адміністрацією у наступних роках.

3.3 Екологічна ефективність застосування легких мобільних канатних установок на гірських лісозаготівлях

Основними показниками нижньоскладських робіт підприємства є об'єми переробки деревинної сировини на головному і спеціалізованих технологічних потоках, режим роботи на технологічних потоках протягом розрахункового року.

Показник об'єму перероблення - це середній об'єм деревинної сировини, що поступив за зміну або добу.

Вказані показники залежать від запроектованої технології виконання нижньоскладських робіт, а також наявності обладнання і кваліфікованих кадрів для виконання робіт.

Загальний об'єм деревинної сировини, що поступає в стовбурах і напівстовбурах становить 34485 м³.

Так як виконання нижньоскладських робіт може виконуватись і при штучному освітленні тому на нижньому складі підприємства плануємо виконання робіт дві зміни.

Приймаємо п'ятиденний робочий тиждень з тривалістю зміни 8 годин.

Добовий об'єм переробки деревини при прийнятому режимі роботи визначаємо за формулою

, [3.1]

де Q_р - річний об'єм заготівлі лісу, Q_р = 34485 м³;

N - кількість робочих днів у році, N=250 днів.

Добове завдання заготівлі деревини від всіх видів рубок

= 137,94 м³/дб.

Змінне завдання перероблення деревини на нижньому складі визначимо за формулою

[3.2]

де - змінне завдання заготівлі деревини;

- добове завдання заготівлі деревини;

n - кількість змін на добу, n=2.

Змінне завдання для заготівлі деревини від усіх видів рубок становить

68,97 м³/зм.

Обґрунтування доцільності використання машин і механізмів для робіт на головному технологічному потоці проводимо з розрахунку об'ємів переробки і споживання деревинної продукції, а також враховуючи особливості природно-виробничих умов ДП «Турківське ЛГ».

Змінна продуктивність розвантажувально-розсереджуючої установки визначаємо за формулою

[3.3]

де, Т - протяжність робочої зміни, Т = 28800 с;

С₁ - коефіцієнт використання робочого часу, С₁= 0,20;

Q_п - об'єм пачки, що розвантажується, Q_п= 12 м³;

T_ц - тривалість циклу розвантаження, с.

, [3.4]

де - середня відстань переміщення пачки стовбурів при розвантаженні на площадку, =9 м;

- середня відстань розтягування стовбурів із пачки, = 5 м;

n - кількість циклів при розтягуванні із пачки, n = 4;

v - середня швидкість руху захвата, v = 0,28 м/с;

t_с - час, який затрачається на захват окремих стовбурів при їх розтягуванні з пачки,

[3.5]

де - час на причеплення і відчеплення пачки при розвантаженні деревини, = 240 с;

с.

+240=518,58 с.

133,29 м³/зм.

Змінна продуктивність електромоторної пили ЕПЧ-3.0-2 на кряжуванні стовбурів на естакаді визначається за формулою

, [3.6]

де, Т_зм - тривалість зміни, Т_зм= 28800 с;

ц₁ - коефіцієнт використання робочого часу пили, приймаємо ц₁ = 0,30, враховуючи переходи від пропилу до пропилу;

V_ст - середній об'єм напівстовбура, V_ст= 0,56 м³;

Т_ц - тривалість циклу кряжування одного стовбура, с;

[3.7]

де, n - середня кількість пропилів на один стовбур, n =5;

d_ср - середній діаметр стовбура, d_ср = 0,23 м;

П_пил - продуктивність чистого пиляння, П_пил= 0,017 м²/с;

с,

= 89,40 м³/зм.

Змінну продуктивність сортувального транспортера ЛТ-182 визначаємо за формулою

[3.8]

де, Т_зм - тривалість зміни, Т_зм= 28800 с;

ц₁ - коефіцієнт використання робочого часу, ц₁= 0,75;

ц₂ - коефіцієнт завантаження транспортера, приймаємо ц₂ =0,65,

u_тр - швидкість руху тягового органу транспортера, u_тр= 0,75 м/с,

- об'єм одного середнього сортименту, що поступає на сортувальний транспортер

, [3.9]

0,17 м³;

447,53 м³/зм.

Змінну продуктивність ККС-10 на штабелюванні, відвантаженні і обслуговуванні цехів переробки деревини знаходимо за формулою

, [3.10]

де Т - тривалість зміни, Т = 28800 с;

ц - коефіцієнт використання робочого часу крана, ц = 0,90;

Q - об'єм пачки стовбурів, приймаємо Q=8 м³,;

t_ц - величина затрат часу на переміщення деревини залежно від операції:

Тривалість циклу при відвантаженні пачок сортиментів з лісонагромаджувачів у напіввагони, визначаємо за формулою

, [3.11]

де h -висота піднімання і опускання пачки, h = 8 м.

V_п -швидкість руху піднімання і опускання пачки стовбурів, V_п = 0,22 м/с,

- довжина штабелів сортиментів повинна бути не менша 87,5 м, тоді =87,5 м;

V_крн - швидкість переміщення крана, V_крн= 0,85 м/с,;

b₁ - віддаль від центра лісонагромаджувача до штабеля, b₁ = 4 м;

b₂ - віддаль від центра напіввагона до направляючої переміщення крана, b₁ = 4 м;

b₃ - віддаль від краю штабеля до направляючої переміщення крана (ширина території для проїзду), b₁ = 5 м;

V_к - швидкість переміщення каретки крана, V_к = 0,57 м/с,;

Уt - тривалість зачеплення і відчеплення пачки стовбурів при застосуванні строп Уt = 230 с;

481,66 с.

444,15 м³/зм.

Організація ефективного лісокористування в гірських лісах потребує раціонального поєднання технологічних процесів і систем машин. При цьому, сучасні вимоги до технології лісосічних робіт відзначаються посиленою увагою до екологічних аспектів. Дійовим методом зниження впливу на довкілля негативних чинників гірських лісозаготівель є широке впровадження різноманітних систем канатного транспорту лісу, застосування яких на стрімких схилах дає змогу забезпечувати мінімальний негативний вплив на підріст і ґрунт та ефективну роботу лісозаготівельників [27].

Одним із видів канатних лісотранспортних систем є легкі мобільні канатні установки. Для них характерні невеликі відстані транспортування деревини, відносна простота конструкції лебідки, транспортної каретки і канатноблочної системи. Монтаж навісного обладнання на базовий трактор і канатів по лісосіці здійснюється двома-трьома робітниками за лічені години.

Це забезпечує порівняно низьку ціну легких канатних установок, даючи змогу використовувати їх на доглядових рубаннях лісу, для яких характерні малі обсяги заготівлі деревини з одиниці площі. Нескладність навчання персоналу для роботи з такими системами певною мірою вирішує проблему підготовки кадрів, що є важливим на цей час. Початкове використання такого обладнання дасть змогу в подальшому створити базу для широкого впровадження більш складних канатних лісотранспортних систем на гірських лісозаготівлях.

На теперішній час у Карпатському регіоні наявні легкі навісні мобільні канатні установки, виготовлювані австрійською компанією "MAXWALD". У комплект такої установки входять: базова машина, навісна однобарабанна лебідка (типу 300), транспортна каретка, стопор і канатно-блочне оснащення.

Основні технічні показник легкої канатної системи наведено в табл. 3.1

Таблиця 3.1 Технічна характеристика легкої канатної установки «MAXWALD»

Найменування показників	Одиниця виміру	Величина
Базова машина: колісний трактор з потужністю двигуна не менше	к.с.	30
Вантажопідйомність системи	кг	600-1000
Навісна однобарабанна лебідка: ¦ розрахункове тягове зусилля ¦ діаметр канату ¦ канатоємність барабану ¦ швидкість намотування канату ¦ маса	т мм м м/сек. кг	3.5 6 240 0,5-1,1 135
Діаметр несучого канату	мм	10,5-12,0
Транспортна каретка: ¦ вантажопідйомність ¦ кількість кодових коліс ¦ маса	кг шт. кг	1000 2 36
Віддаль підтягування зі сторони, не більше	м	30
Орієнтовний час підготовки до роботи	год	2

За базову машину може служити колісний трактор сільськогосподарського призначення потужністю не менше 30 к.с., що має трьохопорну підвіску. Ця канатна установка оснащена несучим і тягово-вантажопідйомним канатами; привід лебідки в дію здійснюється через карданний вал від валу відбору потужності трактора. Необхідно відзначити раціональну конструкцію лебідки, яка змонтована на міцному опорному щиті позаду трактора. Цей щит забезпечує захист і стійкість базової машини та пристосований для підтягування і транспортування деревини. Конструкція каретки дає змогу їй переміщуватися через супорт проміжних опор, які влаштовуються із врахуванням рельєфу гірської місцевості. Каретка також оснащена підйомним блоком. Перевагою такої легкої канатної установки є невелика ширина траси під несучим канатом (1,5-2,0 м), що приблизно рівнозначно віддалі між деревами в середньовікових насадженнях [27].

На практиці траса прокладається між деревами, з вибіркою незначної кількості стовбурів, які розташовані у її створі. Як показує досвід експлуатації легкої канатної установки «MAXWALD», вона досить проста в організації технологічного процесу лісозаготівель, не складна в експлуатації і обслуговуванні, надійна в роботі за достатньо високої продуктивності та невеликих затратах на монтажно-демонтажні роботи. Типова технологічна схема розробки лісосіки на вибіркових рубаннях із застосуванням згаданої вище техніки представлена на рис. 3.1

З метою встановлення впливу згаданої вище канатної установки на лісові біогеоценози було проведено дослідження з лісівничо-екологічної оцінки пошкоджень основних складових лісового середовища - підросту і ґрунту, які виникають в процесі лісосічних робіт.

Ступінь пошкодження природного поновлення поза трасою канатної установки значно залежить від складності рельєфу, інтенсивності контакту підтягуваної деревини з підростом та дотримання чинних лісівничих і технологічних вимог до проведення лісосічних робіт. Внаслідок досліджень встановлено, що підріст переважно пошкоджується під трасою канатної установки і поблизу неї, а також у місцях перепаду рельєфу по трасі [27].