Екологізація управління лісовим господарством (на прикладі ДП "Турківське лісове господарство")

Як і за інших способів наземного трелювання, так і під час півпідвісного трелювання менше пошкоджується категорія дрібного підросту. Він більш пластичний до механічного впливу і травмується під час рубання в незначних обсягах. Найбільше пошкоджується великорозмірний підріст (50-100 %), який внаслідок проведення робіт з очищення лісосіки переважно вирубується. Враховуючи те, що на розглянутих об'єктах попереднє відновлення здебільшого представлено дрібним підростом (72 %), можна зробити висновок, що саме ця категорія буде природною основою для зарощування площ, пройдених суцільними рубаннями.

Рис. 3.1. Технологічна схема розробки лісосіки при вибіркових рубаннях[27]: 1 - базовий трактор з навісною лебідкою; 2 - тягово-вантажопідйомний канат; 3 - несучий канат; 4 - каретка; 5 - стопор

Дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками, одразу після завершення лісосічних робіт на ділянці лісосіки, що безпосередньо прилягає до лісовозної дороги. Їх результати у межах окремих характерних частин схилу (верхня, середня і нижня) наведено в табл. 3.2

Таблиця 3.2 Чисельна характеристика підросту на ділянці після проведення вибіркового санітарного рубання [27]

Характеристика відновлення	Чисельність підросту на лісосіці, тис. шт. на 1 га/ %
	в середньому	На різних частинах схилу
		верхня	середня	нижня
Сходи	1.0	-	0.7	1.9
Підріст висотою до 0,5	15,1/75,5	19,0/55,6	22,5/96,2	5,0/94,3
Підріст висотою 0,51-1,5	3,9/19,5	12,2/35,6	0,7/3,0	0,2/3,8
Підріст висотою більше 1,51	1,0/5,0	3,0/8,8	0,2/0,8	0,1/1,9
Всього	20,0/100,0	34,2/100,0	23,4/100,0	5,3/100,0

У середньому на 1 га лісосіки нараховується 20,0 тис. шт./га природного відновлення, склад якого 8,5Я1Яц0,5Бк од.Яв, Б. Головні породи (бук, ялина, ялиця) становлять 99,5 % від його загальної чисельності. Серед інших порід відзначена наявність одиничних екземплярів явора, берези та верби. На ділянці переважає підріст висотою до 0,5 м, який становить 75,5 % від загальної кількості, причому розміщений на площі він дуже нерівномірно.

Найбільш його зосереджено у верхній частині лісосіки - 34,2 тис. шт.. на 1 га. Майже 44 % підросту, який формує тут великі біогрупи, належить до категорії середнього та крупного. Це переважно ялина (90 %), рідше ялиця (8,2 %), одинично бук. Характерно, що під цим густим покривом практично не відмічено нових сходів деревних видів. У середній частині ділянки підріст більш розріджений, його основу (96,2 %) становить дрібна категорія з перевагою ялини. На мікропідвищеннях та у "вікнах" деревостану відмічається поява сходів ялини, частіше ялиці чисельністю до 0,7 тис. шт. на 1 га. Нижня частина лісосіки характеризується малою кількістю природного відновлення (5,3 тис. шт./га), переважно висотою до 0,5 м, яке розміщується відносно рівномірно. Чисельність сходів ялини і ялиці тут зростає до 2,0 тис. шт./га.

Характеризуючи в цілому якісну характеристику підросту необхідно відзначити, що основна його маса належить до категорії життєздатного і при належному розрідженні деревостану під час вибіркового рубання наявне природне відновлення матиме сприятливі умови для подальшого росту.

Візуальне обстеження стану підросту після вибірки дерев на лісосіці дає підстави стверджувати про неістотний вплив застосованої технології на його якісний стан. Загалом, частка пошкодженого підросту є незначним і становить тільки 5,3 % від загальної кількості [27].

Майже половину всіх пошкоджень підросту становлять обдирання стовбура різного ступеня, спричинені переважно під час трелювання. Основна кількість пошкодженого підросту, особливо з вивернутими кореневими системами, зосереджена під канатом мобільної установки, що можна пояснити торканням деревини об поверхню землі.

В загальному, такий стан наявного підросту, на нашу думку, не буде становити особливої загрози для ходу подальших відновних процесів на ділянці. До того ж проведення на ній не суцільного рубання створить сприятливі умови для збільшення кількості підросту.

В подальшому, за умови здійснення відповідних лісогосподарських заходів, тут можна буде сформувати змішаний різновіковий деревостан, що відповідає сучасним лісівничим завданням.

Обстеження стану поверхні ґрунту після рубання також показало, що істотних порушень її цілісності внаслідок застосованої технології немає. У середньому, пошкодженість різного ступеня, включаючи мінералізацію підстилки і ґрунту, становить 17,1 %. Безпосередньо ґрунт пошкоджений на 3,9 % площі лісосіки, а розрахунковий обсяг експлуатаційної ерозії дорівнює 22 м3/га (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Стан поверхні ґрунту на лісосіці після проведення вибіркового санітарного рубання [27]

Частина схилу	Категорія стану грунту, %	Розрахун-ковий об'єм експлуатації ерозії грунту м3/га
	Грунт не порушений	Підстилка зрихнена	Підстилка знесена	Пошкодженість на глибину
				до 5	6-10	> 10
Верхня	81,0	3,8	10,0	2,9	1,3	1,0	32
Середня	78,6	5,4	10,4	3,1	2,1	0,4	7
Нижня	88,3	2,0	8,3	0,7	0,7	-	29
у середньому на лісосіці	82,9	3,7	9,5	2,2	1,3	0,4	22

Істотні порушення, які зафіксовані на дослідній ділянці, становлять від 1,4 % у нижній частині до 5,2-5,6 % у середній та верхній її частинах. При цьому, якоїсь чіткої залежності пошкодження ґрунту на окремих частинах лісосіки вздовж схилу не встановлено. Є тільки підтвердження того, що під трасою мобільної канатної установки, у випадку не прийняття відповідних заходів (укріплення лісосічними рештками, фашинами, тощо) можуть формуватись локальні ділянки з більш серйозними порушеннями ґрунту.

Під час обстеження деревостану на розглядуваній лісосіці не виявилось можливим встановити якісь чіткі закономірності чи тенденції пошкодження дерев при даній технології через наявність дуже малої кількості пошкоджених дерев. На ділянці відзначені тільки поодинокі дерева з пошкодженнями стовбура, які переважно зосереджені біля траси канатної установки. Пошкодження, нанесені заготовленими колодами під час їх трелювання, є не значними і являють собою обдирання кори в нижній та середній частинах стовбурів.

Таким чином, оцінюючи з лісівничо-екологічних позицій технологічний процес лісосічних робіт на базі легкої мобільної канатної установки «MAXWALD» необхідно відзначити, що установки аналогічного типу можуть слугувати одним із варіантів систем машин для розробки лісосік на гірських схилах, забезпечуючи трелювання деревини від місця звалювання до навантажувального майданчика. При їх застосуванні на вибіркових рубаннях достатньою мірою зберігається природне відновлення, а виявлені пошкодження не становлять особливої небезпеки для відновного процесу.

Основна їх кількість формується під трасою установки, що характерно і для інших типів канатних систем. Стан ґрунту, за умов залишення частини деревостану, не дає підстав для утворення та розвитку ерозійних процесів.

Калькуляція витрат на трелювання лісу легкою мобільною канатною установкою «MAXWALD».

Початкові дані:

Ціна канатної установки - 25 000 доларів (USD) включно з установкою на трактор.

Ціна трактора Z 9540 - 15 000 доларів (USD)

Купівельна ціна - 40 000 доларів (USD) (включаючи трактор)

Коефіцієнт лізінгового завищення або кредиту банку - 1,23

Загальна ціна - 49 200 доларів (USD)

Термін служби - 8 років; продуктивність - 7500 м³ на рік.

Вважається з ресурсом 1300 ефективних (виробничих) годин на рік.

Продуктивність канатної дороги за 1 годину становить 5,77 м³, т. е. 1300 годин * 5,77 = 7500 м³.

Середня витрата дизельного палива на 1м³ лісоматеріалу складає 0,65л.

Середня заробітна плата двох працівників, які обслуговують канатну дорогу, становить 4 000 доларів (USD) в рік, включаючи соціальне страхування.

Середні витрати на ремонт і запасні частини протягом терміну служби

складають 12 000 доларів (USD) (коефіцієнт 0,3 з купівельної ціни).

Розрахунок витрат:

А. Трелювання лісоматеріалу канатною дорогою:

(1) відрахування: 49200/(8*7500 м³) = 0,82 долара (USD) / м³,

(2) ремонт: 40000 ? 0,3/(8*7500 м³) = 0,2 долара (USD) / м³,

(3) ПММ: 0,65 * 0,7 доларів (USD) / літр = 0,5 долара (USD) / м³,

(4) оклади: 4 000/7500 м³ = 0,53 долари (USD) / м³

сума: (1) + (2) + (3) + (4) = 2,05 доларів (USD) / м³.

Б. Вирубка - приблизно 2 долари (USD) / м³.

В. Транспорт на OM (приблизно 25% витрат на трелювання лісоматеріалів канатною дорогою) приблизно 0,5 долара (USD) / м³.

Експлуатація на лісосіці та трелювання всього: A + Б + В = 4, 55 доларів (USD) / м³. Курс НБУ =25 грн за 1 долар(USD). Отже, ціна в національній валюті =25 * 4,55= 113,75 грн./м³.

Отже, завдяки освоєнню гірських лісосік із застосуванням мобільної канатної установки «MAXWALD» знижується ступінь пошкодження підросту й істотно зменшується площа пошкодження ґрунтового покриву, порівняно з тракторним трелюванням.

Обсяг експлуатаційної ерозії становить в 5 разів менший, ніж під час застосування гусеничних трелювальних тракторів. Особливо варто відзначити відсутність необхідності влаштування трелювальних волоків, які в гірських умовах є основними осередками експлуатаційної ерозії і істотно впливають на гідрологічний режим лісових територій.

3.4 Основні заходи щодо покращення умов праці, екологічного та протипожежного стану на ДП «Турківське лісове господарство»

Пожежна безпека на ДП «Турківське лісове господарство» забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих матеріальних збитків, зменшення негативних екологічних наслідків, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж, а також евакуації з зони виникнення і можливого розповсюдження пожежі людей, документів і матеріальних цінностей.

Усі працівники проходять спеціальні протипожежні навчання в системі виробничого навчання та перевірку знань.

Протипожежне навчання працівників має такі види: спеціальне навчання посадових осіб; протипожежні інструктажі: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий; спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум); протипожежні тренування.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, щойно прийнятими на роботу (постійну або тимчасову) на підприємство. Він проводиться на підставі діючих на підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем служби пожежної безпеки.

До основних причин пожеж на підприємстві відносять [14]:

- несправність електрообладнання підіймально-транспортних механізмів (кранів, лебідок), транспортерів;

- несправність електроосвітлюльваних пристроїв складів (прожекторів, електроосвітлення виробничих приміщень, що знаходяться на складі);

- виробничі іскри, що викидаються з вихлопними газами автотранспортних засобів;

- захаращеність території складів корою, дрібними кусковими деревними відходами, тирсою тощо, які при тривалому зберіганні можуть призвести до самозаймання та самозагоряння;

- недбале поводження з опалювальними пристроями з відкритим вогнем, паління в заборонених місцях тощо;

- розряди статичної та атмосферної електрики, відсутність блискавковідводів на висотних об'єктах;

- недодержання необхідних протипожежних розривів у відповідності із протипожежними нормами проектування.

Для запобігання пожеж на підприємстві необхідно розробити й впровадити комплекс заходів і засобів організаційного та технічного спрямування.

На складі лісоматеріалів розроблені плани розміщення штабелів із відзначенням граничного об'єму зберігання лісоматеріалів, протипожежних розривів і проїздів між штабелями та сусідніми об'єктами. Ці плани узгоджені з органами Держпожежнагляду України і затверджені.

До штабелів лісоматеріалів забезпечений вільний доступ. У протипожежних розривах між штабелями не допускається складування лісоматеріалів та обладнання.

Перед формуванням штабелів підштабельні місця очищають від трав'яного покрову, горючого сміття. У випадку значного нашарування відходів основу під штабелі покривають шаром піску, землі або гравію товщиною не менше 15 см.

На складі розроблений план організації гасіння пожежі з визначенням заходів щодо формування штабелів лісоматеріалів.

На складі не дозволяється здійснювати будь-які роботи, не пов'язані зі зберіганням лісоматеріалів.

Приміщення для обігрівання робітників складів облаштовані із дотриманням протипожежних розривів, і узгодженими з місцевими органами Держпожнагляду. Для опалення цих приміщень застосовують безпечні електронагрівальні прилади заводського виготовлення.

Лебідки із двигунами внутрішнього згоряння розміщаються на відстані не менше 15 м від штабелів лісоматеріалів. Паливно-мастильні матеріали для заправлення двигунів лебідок потрібно зберігати в кількості не менше однієї бочки на відстані не менше 10 м від лебідки і 20 м від найближчого штабеля.

Основними заходами пожежної профілактики на складах лісоматеріалів є: раціональне планування території складів, правильне розміщення лісоматеріалів із врахуванням напряму переважаючих вітрів, протипожежні розриви та дотримання протипожежного режиму.

Важливим також є визначення необхідних протипожежних розривів: між складами і сусідніми виробничими будівлями; між групами і кварталами штабелів; між самими складами. [14]

Приміщення для робітників забезпечити кондиціонером для нормалізації метеорологічних умов.

Запропоновані заходи заносимо у табл. 3.4

Таблиця 3.4 План заходів щодо покращення умов праці на ДП «Турківське лісове господарство»

№ п/п	Зміст заходу	Мета впровадження	Затрати на впровадження
1	Встановленна у складах пожежної автоматичної сигналізації	Запобігання розгортання пожежі або її згубних наслідків	2800
2	Навчання персоналу з техніки безпеки та практичні заняття протипожежної безпеки	Протипожежна профілактика	500
3	Встановлення кондиціонера в приміщенні для робітників	Нормалізація мікроклімату	5300
4	Укомплектування протипожежного щита	Протипожежна профілактика	1200
5	Організаційні заходи з техніки безпеки (оформлення кутка, встановлення попереджувальних знаків)	Підвищення рівня техніки безпеки	800
Всього	10600

Впровадження саме цих заходів дозволяє покращити протипожежний та екологічний стан на підприємстві, нормалізувати умови мікроклімату в приміщенні для робітників, що в свою чергу призведе до зниження рівня захворюваності і зведе до мінімуму шкідливий вплив виробництва на навколишнє середовище.

Визначення очікуваної економічної ефективності оздоровчих та екологічних заходів за 2015 рік:

1). Величина втрат від травматизму:

М1 = Дт * (Вдт + От) [3.12]

М1= 0,00 грн

2). Величина втрат від захворювань (загальних і професійних):

М2 = Дз* (Вдз + Оз) [3.13]

М2 = 156 * (125,81 + 76) = 31482,36 грн

3). Величина втрат від забруднення навколишнього середовища (погіршання екологічного стану):

Мек = Сштр.ек. + Сорг. [3.14]

Мек = 0,00 грн.

4). Середня кількість втрачених годин від травматизму, що припадає на одного працюючого:

nср.т. = Дт * Т / Б [3.15]

nср.т. = 0,00 год



5). Середня кількість втрачених годин від захворювання, що припадає на одного працюючого:

nср.з. = Дз * Т / Б [3.16]

nср.з. = 156 * 8 / 106 = 11,77год

6). Загальна кількість годин, яку необхідно допрацювати кожному працюючому, щоб погасити втрати від травматизму і захворювання:

nзг = nср.т. + nср.з. [3.17]

nзг = 0,00 + 11,77 = 11,77 год

7). Показник втрат від неповного використання фонду календарного часу по причині захворювання:

Кф.з = (Дз * 100) / (Ф * З) [3.18]

Кф.з = (156 * 100) / (250 * 25) = 2,496

Приріст річного об'єму виробництва товарної продукції за звітний період порівняно з минулим роком за рахунок впровадження заходів по зменшенню травматизму:

Qр.т. = Дт * Вд.т. - Д'т * В'д.т. [3.19]

Qр.т. = 0,00 грн

9). Приріст річного об'єму виробництва товарної продукції за звітний період порівняно з минулим роком за рахунок впровадження заходів по зменшенню захворювань:



Qр.з. = Дз * Вд.з. - Д'з * В'д.з [3.20]

Qр.з. = 156 * 125,81 - 124 * 125,81 = 4025,9 грн

10). Загальний приріст річного об'єму товарної продукції за рахунок впровадження заходів по зменшенню травматизму і захворювання:

Qр.о. = Qр.т + Qр.з [3.21]

Qр.о. = 0,00 + 4025,9 = 4025,9 грн

11). Річний економічний ефект від зменшення днів непрацездатності по причині травматизму за звітний та проектний роки:

Е1 = (Дт - Д'т) * От [3.22]

Е1 = 0,00 грн

12). Річний економічний ефект від зменшення днів непрацездатності по причині захворювання за звітний та проектний роки:

Е2 = (Дз - Д'з) * Оз [3.23]

Е2 = (156 - 124) *76,00 = 2432 грн

13). Економічний ефект від зменшення виплат за штрафи і природоохоронним організаціям за забруднення навколишнього середовища:

Е3 = (nек - n'ек) * (Сштр.ек. + Сорг.) [3.24]

Е3 = 0,00 грн

14). Загальний економічний ефект під зменшення травматизму, захворювання та покращення екологічного стану на підприємстві:



Ео = Е1 + Е2 + ЕЗ [3.25]

Ео = 0,00 + 2432 + 0,00 = 2432 грн

15).Загальні кошти на покращення умов праці та екологічного стану:

Го = Г1 + Г2 + Г3 +…+ Гn [3.26]

Го = 2800 + 500 + 5300 + 1200 + 800 = 10800 грн

16). Термін окупності коштів, що витрачені на покращання умов праці та екології (при умові, якщо величина втрат не буде підвищуватися):

Ток = Го / Ео [3.27]

Ток =10800 / 2432 = 4,4 роки

Отже, провівши необхідні розрахунки, можна стверджувати, що через чотири з половиною роки кошти, які були потрачені на покращення умов праці та екологію на підприємстві повністю окупляться.

Висновки до розділу 3

Програма розвитку лісового господарства Львівської області передбачає покращення економічного, екологічного та соціального становища в лісовому господарстві регіону. Основними результатами виконання поставлених завдань будуть.

В економічній сфері:

- із впровадженням сучасної техніки в лісопромисловому виробництві Львівської області істотно покращаться економічні показники, насамперед, за рахунок повнішого використання деревини, раціоналізації її переробки та створення безвідходних технологій на підприємствах;

- збільшення асортименту готових виробів підприємствами лісопромислового виробництва, підвищення їх якості дозволить розширити експортні поставки та задовольнити внутрішній попит на готову продукцію, що дасть можливість отримати необхідні кошти для подальшого розвитку лісопромислового комплексу;

- використання недеревної продукції лісу, її переробка дасть можливість збільшити грошові надходження до підприємств лісогосподарського комплексу і, таким чином, поетапно здійснити їх реконструкцію та модернізацію.

В соціальному відношенні:

- зростання чисельності працівників в лісовому господарстві і доведення їх до 2,5 % від всієї кількості трудових ресурсів області дозволить працевлаштувати значну кількість населення, особливо у трудонадлишкових гірських районах, в яких лісове господарство в багатьох випадках залишається єдиним джерелом надходжень для місцевих жителів;

- покращення умов праці на підприємствах лісопромислового комплексу приведе до зниження числа випадків травматизму на виробництві, а розширення мережі підприємств лісогосподарського комплексу дасть можливість покращити соціальний захист працівників лісового господарства та значно зросте їх матеріальний добробут;

- покращення інфраструктури лісового господарства з впровадженням сучасних вимог до потреб працівників галузі наблизить умови праці в лісовому господарстві області до середньоєвропейських стандартів.

У природоохоронній сфері:

- зменшення негативного впливу шкідливих природних процесів на навколишнє середовище приведе до покращення екологічної ситуації в лісах зокрема і в регіоні в цілому;

- зростання площі лісів, особливо в гірських районах області, покращить гідрологічний режим річкових басейнів, що в свою чергу зменшить негативний вплив паводків на територію Львівщини.

- створення нових природоохоронних територій дозволить зберегти природне різноманіття регіону, збільшити чисельність основних видів тварин, ліквідувати загрозу зникнення багатьох представників флори і фауни, в першу чергу, занесених до Червоної книги України.



Висновки та рекомендації

Лісопромислове виробництво на ДП «Турківське лісове господарство» за останні роки зазнало суттєвих змін, насамперед у скороченні асортименту виробів. Тому основними цільовими показниками його розвитку повинні бути стабілізація виробництва та створення передумов його покращення.

З цією метою необхідне:

- вдосконалення технології лісозаготівель, приведення її до міжнародних стандартів, екологізація процесу лісозаготівельного циклу;

- модернізація технологічних процесів виробництва продукції лісового господарства, збільшення об'ємних виходів готової продукції за рахунок раціональних розкроїв деревини та впровадження передових технологій;

- зростання обсягів лісопромислового виробництва, в основному продукції переробки, з метою реалізації її на зовнішньому ринку;

- максимальне задоволення внутрішнього попиту населення на продукцію лісопромислового виробництва шляхом зниження роздрібних цін при покращенні якості готової продукції;

- вирішення проблеми якнайповнішого використання відходів підприємства.

Програма розвитку лісового господарства передбачає покращення економічного, екологічного та соціального становища в лісовому господарстві району, а зокрема:

- із впровадженням сучасної техніки в лісопромисловому виробництві істотно покращаться економічні показники, насамперед, за рахунок повнішого використання деревини, раціоналізації її переробки та створення безвідходних технологій на підприємствах;

- збільшення асортименту готових виробів підприємства, підвищення їх якості дозволить розширити експортні поставки та задовольнити внутрішній попит на готову продукцію, що дасть можливість отримати необхідні кошти для подальшого розвитку підприємства;

- використання недеревної продукції лісу, її переробка дасть можливість збільшити грошові надходження до підприємства і, таким чином, поетапно здійснити їх реконструкцію та модернізацію.

- покращення умов праці на підприємстві приведе до зниження числа випадків травматизму на виробництві, а розширення мережі підприємств лісогосподарського комплексу дасть можливість покращити соціальний захист працівників лісового господарства та значно зросте їх матеріальний добробут;

- покращення інфраструктури лісового господарства з впровадженням сучасних вимог до потреб працівників галузі наблизить умови праці в лісовому господарстві до середньоєвропейських стандартів.

- зменшення негативного впливу шкідливих природних процесів на навколишнє середовище приведе до покращення екологічної ситуації в лісах зокрема і в районі в цілому;

Проаналізувавши діяльністю ДП «Турківське лісове господарство», можна зробити висновок, що воно є доволі прибутковим.

Ліси ДП «Турківське лісове господарство» в складі Державного агентства лісових ресурсів України пройшли міжнародну сертифікацію за критеріями FSC та мають відповідний сертифікат.

Для вдосконалення діяльності підприємства в першу чергу необхідне ефективне фінансування, яке можливе при створенні спеціального фонду, до якого будуть направлятися кошти з державного бюджету, що виділяють на виконання державних програм підтримки і розвитку лісового господарства; кошти за штрафи, що вилучаються державною лісовою охороною за лісопорушення, а також варто зарахувати кошти, які вилучаються на відшкодування збитків, що пов'язані з вилученням державних земель лісового фонду. Запровадити аукціони і торги, що дасть змогу підприємству отримати більший прибуток.

В умовах зменшення споживання лісопродукції внутрішнім ринком необхідно нарощувати обсяги виробництва, в основному продукції переробки, з метою реалізації її на зовнішньому ринку, що дасть можливість покращити економічне становище підприємства, отримати надійне джерело валютних надходжень, що в свою чергу зумовить підвищення якісного рівня продукції, вдосконалення технологічних процесів, впровадження передових технологій.

Основні заходи покращення стану лісопромислового виробництва:

- проведення модернізації, реконструкції та виведення з експлуатації фізично зношених виробничих споруд, технологічного устаткування, які не відповідають вимогам охорони праці і становлять потенційну загрозу для життя і здоров'я робітників, доведення процесів лісопромислового виробництва до міжнародних стандартів;

- розробка типових інструкцій з охорони праці для всіх спеціальностей на види робіт, які зустрічаються в галузі з урахуванням сучасних вимог до лісопромислового виробництва;

- створення на кожному робочому місці належних умов для безпечного проведення виробничих операцій та відпочинку працюючих.

Лісопромислове виробництво на ДП «Турківське лісове господарство» потребує серйозного матеріально-технічного забезпечення.

Оновлення технічного забезпечення в найближчий час дасть можливість:

- повністю перейти на більш продуктивні та ефективні у роботі бензопили «Мотор-Січ», «Штіль», «Хускварна»;

- замінити гусеничну трелювальну техніку на колісну типу МТЗ-82, ЛКТ-81Т, ТАФ-840 або аналогічну, які позитивно зарекомендували себе в роботі. В гірських територіях на схилах крутизною більше 25. забезпечити поступовий перехід трелювання деревини канатними установками потужністю 4-5 тон;

- забезпечити переобладнання автомобілів на вивезення деревини гідроманіпуляторами типу «Фіскарс», що дозволить перейти з хлистової та напівхлистової вивозки на сортиментну.

Іншим важливим напрямком розвитку лісопромислового виробництва на ДП «Турківське лісове господарство» є нарощення виготовлення продукції, яка користується попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках.

З цією метою необхідно здійснити:

- поетапне впровадження вивезення готової лісопродукції з верхніх складів на склади споживачів за рахунок використання великотоннажних сортиментовозів;

- постійне оновлення застарілого верстатного парку на більш продуктивніше енерго- та ресурсозберігаюче обладнання;

- ефективне використання наявного обладнання, будівництво та організація нових виробництв, модернізація існуючих цехів, встановлення сучасного лісопильного обладнання, вивчення сучасного ринку та гнучке пристосування до його вимог.

Розвиток ДП «Турківське лісове господарство» повинен бути спрямований на посилення сталого лісокористування, яке базується на принципах економічного стимулювання. В подальшому розвитку необхідно орієнтуватись на досягнення максимальної величини економічного, екологічного, соціального ефектів від використання і відтворення лісових ресурсів. При цьому лісова політика повинна бути гнучкою і передбачати швидку її переорієнтацію при зміні еколого-економічних умов лісокористування.

Для того, щоб змінити ситуацію в лісовому господарстві України на краще, забезпечити стале екологічно-збалансоване лісокористування і збільшити внесок лісової екосистеми України в подолання глобальних екологічних загроз, доцільно відпрацювати національну лісову політику таким чином, щоб вона сприяла успішному вирішенню цих важливих для національної економіки завдань.

Деградація екологічної сфери, що викликана антропогенною діяльністю стала настільки загрозливою для теперішнього і майбутнього поколінь, що світовій спільноті потрібно терміново здійснювати заходи з метою зменшення руйнівних наслідків від глобальних екологічних змін. В першу чергу необхідно ввести податкові обмеження на забруднення довкілля, тобто паралельно з тими, що передбачені в Кіотському протоколі, а також на споживання природних ресурсів і виробництво екологічно шкідливих видів продукції.

Разом з терміновими попереджувальні заходи, які спрямовані на оздоровлення довкілля необхідно забезпечити екологізацію всіх сфер суспільної діяльності, тобто економічної, екологічної, соціальної та духовної сфер.



Список використаної літератури

1. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку / О. А. Васюта. - Тернопіль: Гал-Друк, 2001. - 600 с.

2. Генсірук С. А. Історія лісівництва в Україні / С. А. Генсірук, О. І. Фурдичко, В. С. Бондар. - Л. : Світ, 1995. - 424 с.

3. Герман Дейлі. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / Д. Герман. - К.: Інтелсфера, 2002. - 312 с.

4. Глобальні зміни світу - 2025: Доповідь Національної розвідувальної ради США. - Львів: Літопис, 2010. - 188 с.

5. Дейнека А. М. Лісове господарство: еколого-економічні засади розвитку / А. М. Дейнека. - К. : Знання, 2009. - 350 с.

6. Екологічне управління. - К.: Либідь, 2004. - 430 с.

7. Закон України: «Про охорону навколишнього природного середовища» // Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. - К.: Вид-во «Геопринт», 2000. - С. 33 - 38.

8. Кітон В. С. Менеджмент сталого лісового господарства для регіону Карпат: забезпечення широкого спектра послуг екосистем / за ред. І. П. Соловія, В. С. Кітона. - Л. : РВВ НЛТУ України; Ліга-Прес, 2009. - С. 125.

9. Конституція України. Прийнято на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Українська правнича фундація, 1996. - 63 с.

10. Кравців В. С. Регіональна екологічна політика в умовах перехідного періоду: досвід Львівської області // Регіональна політика: методологія, методи, практика / В. С. Кравців, О. І. Фурдичко. - Львів: ІРД НАН України, 2001. - С. 103-116.

11. Неверов А. В. Лісове управління / А. В. Неверов // : навч. посібник - Мінськ: Початкова школа, 2014.

12. Програма розвитку лісового господарства Львівської області на 2009 - 2015 рр. - Львів : 2009. - 8 с.

13. Радьо Т. В. Динаміка Землі та глобальні екологічні проблеми / Т. В. Радьо. - К.: Основа, 2003. - 256 с.

14. Рожков А. П. Пожежна безпека на виробництві / А.П. Рожков - К., 1997. - 448 с.

15. Самоплавський В. І. Лісове господарство України на початку третього тисячоліття / В. І. Самоплавський // Наук. Праці Лісівничої АН України. - Л. : НУ «Львівська Політехніка», 2002. - №1. - С. 6 - 10.

16. Сенько Є. І. Організація, планування та управління на підприємствах лісового і садово-паркового господарства : навчальний посібник / Є. І. Сенько. - К. : Знання, 2012. - 487 с.

17. Синякевич І. М. Екологізація лісокористування в контексті подолання глобальних екологічних загроз / І. М. Синякевич, А. М. Дейнека, А. А. Головко та ін. - Львів: Камула, 2014. - 592 с.

18. Синякевич І. М. Екологізація розвитку: об'єктивна необхідність, методи, пріоритети// Економіка України. / І. М. Синякевич. - 2004, № 1. - С. 57 - 63.

19. Синякевич І. М. Екологізація суспільного розвитку як інструмент подолання глобальних екологічних загроз / Матеріали другого туру Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна: Схід-Захід - проблеми сталого розвитку» [м. Львів, 24-25 листопада 2011 р.] // І. М. Синякевич. - Львів: НЛТУ України, 2011. - Т. 2. - С. 177-179.

20. Синякевич І. М. Екологізація суспільного розвитку як інструмент подолання екологічних загроз / І. М. Синякевич // Регіон. економіка. - 2011. - №4. - С. 14 - 20.

21. Синякевич І. М. Екологічна політика: моногр. / Синякевич І. М. - Львів: ЗУКЦ, 2011. - 332 с.

22. Синякевич І. М. Інструменти екополітики: теорія і практика / І. М. Синякевич. - Львів: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.

23. Синякевич І. М. Лісова політика: підручник / І. М. Синякевич, А. М. Дейнека, І. П. Соловій; за ред. д-ра екон. наук, проф.. І. М. Синякевича. - К. :

Знання, 2013. - 323 с.

24. Стан світу 2002 / Пер. з англ. К. Флавін, Г. Френч, Г. Гарднер та ін. - К.: Інтелсфера, 2002. - 289 с.

25. Ткач В. Ліси для людей: про роботу 9-ї сесії форуму ООН з лісів (ФЛООН) / В. Ткач // Лісовий і мисливський журн. - 2011. - №1. - С. 12 - 13.

26. Фарадей Д. Екологічна економіка та менеджмент сталого лісового господарства / Д. Фарадей // Еколог. Екон. та менеджмент сталого лісового господарства / за ред. І. П. Соловія, В. С. Кітона. - Л. : РВВ НЛТУ України; Ліга-Прес, 2009. - С. 53.

27. Шкіря Тиберій. Машини та обладнання лісосічних та лісоскладських робіт / Т. Шкіря // Підручник. - Львів : Тріада Плюс, 2005. - 436 с.

28. Щербаков А. С. Охорона праці в лісовій та деревообробній промисловості / А. С. Щербак, Л. Й. Нікітін, Н. Г. Бобков // Ліс. пром., - М.: 1990. - 432 с.

Размещено на Allbest.ru