Вдосконалення управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства в умовах розвитку ЗЕД (на прикладі ВАТ "Охтирський сиркомбінат"

Аналіз розрахункових показників фінансової стійкості підприємства показав наступне: коефіцієнт забезпечення власними коштами збільшується по роках на 66,7% , та задовольняє умову : більше 0,1 (тобто підприємство спроможне перетворити активи у ліквідні кошти) ; коефіцієнт незалежності на початку досліджуваного періоду відповідав оптимальному значенню і дорівнював 0,5 і це показує незалежність підприємства від зовнішніх джерел, а в 2006 році він збільшився на 20%, що вказує на стабільний фінансовий стан сирзаводу, підтвердженням цього є зменшення коефіцієнта фінансової залежності на 0,2 або на 11,8%

Таблиця 12

Динаміка показників фінансової стійкості підприємства

(Інша показника	Оптимальне значення	2004р.	2008 р.	Відхилення 2008 р. від 2004р.
				+, -	у%
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами, К з.в.к.	>0,1 збільшення	0,3	0,5	0,2	166,7
Коефіцієнт фінансової незалежності(автономії), К авт.	>0,5 збільшення	0,5	0,6	0,1	120,0
Коефіцієнт фінансової залежності, К ф.з.	2 зменшення	1,7	1,5	-0,2	88,2
Коефіцієнт маневреності власного капіталу, Км	>0,1 збільшення	0,3	0,6	0,3	200,0
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування), Кф.с.	>1	1,2	1,5	0,3	125,0
Показник фінансового лівериджу, Фл	<0,25 зменшення	-	-	-	-
Коефіцієнт фінансової стійкості, К ф.с.	0,85-0,90	0,9	1,1	0,2	122,2
Коефіцієнт реальної вартості майна , К р.в.м.	0,8	0,7	0,5	-0,2	71,4

Позитивна ситуація виникає і при розгляді показника, коефіцієнта маневреності власного капіталу, який вищий за норматив та зростає по роках на 0,3 або в 2 рази. Це відображає збільшення власних обігових коштів у власному капіталі. Коефіцієнт фінансування збільшується на 25% або 0,3 - і це означає перевищення власних коштів над позиковими - і свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Показник фінансової стійкості в 2004 році дорівнював нормативу і становив 0,9 , а в 2008 році підвищився на 22,2 % що підтверджує наявність частки стабільних джерел фінансування. Коефіцієнт реальної вартості майна у цілому не відповідає оптимальному значенню -0,8 - і знижується на 0,2 або 28,6%. Наведені в таблиці 12 показники фінансової стійкості підприємства показали, що ВАТ „Охтирський сиркомбінат" досить стабільно функціонує і:і рахунок своїх джерел фінансування, спроможне перетворити активи у ліквідні кошти та збільшити власні обігові кошти у власному капіталі.

Отже, роблячи висновок з оцінки інвестиційної привабливості підприємства, можна відмітити, що ВАТ „Охтирський сиркомбінат" входить до числа тих підприємств, вкладення інвестицій в які неодмінно принесе позитивний результат і великі прибутки.

3.2 Бізнес-проект створення виробництва нового виду сиру у філії ВАТ «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось»

Резюме

ВАТ „Охтирський сиркомбінат" з метою отримання більшого прибутку та привертання уваги споживачів до їхньої продукції бере напрямок на виробництво нового виду твердого сиру зі смаком грибів („Пікантний"). Цей вид сиру є інновацією і серед усіх конкурентів, Охтирський сиркомбінат є єдиним виробником такого виду твердого сиру. Цей вид продукції є дуже цінним, він позитивно впливає на весь організм людини. Твердий сир є джерелом необхідної кількості вуглеводів, амінокислот, білків, жирів та вітамінів, а гострий смак (в нашому випадку - смак грибів) підвищує апетит.

Новий вид сиру буде вироблятися поряд з уже існуючим асортиментом. Підприємство планує реалізовувати продукцію в перший рік виробництва в Охтирському районі і в Сумській області. В наступні роки - розширити територію збуту до інших областей України та міст Росії. У зв'язку з цим, кожного року планується збільшення обсягів виробництва та продажу нового виду продукції. Так у 2010 році планується реалізувати 48т твердого сиру „Пікантний", у 2011 році - вже 616т., у 2010 - 1053т. Відповідно очікується й підвищення виручки від реалізації продукції : 2010 р. - 806400 грн., 2011р. -10595200 грн., 2012 р. - 18180400 грн., за рахунок чого розмір чистого прибутку складатиме у 2010 році - 75410 грн., 2011 р. - 1191402грн., 2012р. -,'079127 грн. (деталі див. в таблиці 20 ).

Для виробництва нового виду твердого сиру буде використовуватися вже існуюче приміщення сироробного цеху та обладнання, що знаходиться в ньому. Для сиру „Пікантний" необхідно закупити смакову приправу (грибну). Постачальником цього специфічного інгредієнту є ПП Тарасенко В.І., з яким укладено договір. Коефіцієнт валового доходу = 16,4 % Межа безпеки = 82,2 %

Рентабельність = 12 %.

Галузь, фірма, продукція. Галузь виробництва продуктів харчування займає одне з головних місць в житті та економіці країни. Харчова промисловість серед усіх галузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень. Серед провідних галузей особливе місце займає молоко-продуктивний підкомплекс який становить значну частку сфери матеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежить ступінь постачання населенню України надзвичайно важливими продуктами харчування. [ 1 ]

За даними Держкомстату, в Україні працює близько 400 молокопереробних підприємств, або 3,4% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. При цьому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. У цілому ці підприємства можуть переробляти 30 млн. тон молока.

Ключові позиції в галузі займають такі підприємства : ДП „Мілкіленд Україна" м. Київ, ТОВ „Львівський молочний комбінат", ТОВ .Миргородський сиркомбінат", ТОВ „Менський сир", ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат", ВАТ „Роменський молочний комбінат" та інші. Враховуючи потреби ринку, на підприємствах проводиться технічне переоснащення, основна мета якого - впровадження сучасних технологій, розширення асортименту, збільшення випуску продукції, яка користується попитом у населення (йогурти, напої, молочні креми, пасти, морозиво).[ 2]

Маючи одні з найкращих природніх умов для виробництва молока Україна в майбутньому має велику перспективу розвитку цієї галузі при допомозі з боку держави та вітчизняних і іноземних інвесторів.

Підприємство ВАТ „Охтирський сиркомбінат" було утворене на базі орендного підприємства „Охтирський сиркомбінат" в січні 1997року. Місцерозташування: Сумська область, м. Охтирка, вул.. Транспортна 1А. Основні види діяльності: виробництво сиру, масла і сироватки, як попутної продукції. В технологічних процесах використовується традиційна технологія, тому продукція, вироблена на підприємстві високої якості.

Підприємство ВАТ „Охтирський сиркомбінат" ставе перед собою такі стратегічні цілі : 1)збільшення збуту продукції до областей України та за кордон, загалом до Росії; 2) розширення асортименту продукції (виробляти нові види сирів, йогурти, глазуровані сирки та ін.). Для досягнення таких стратегічних цілей сирзавод ставить перед собою такі тактичні цілі: провести маркетингове дослідження ринків областей України та міст Росії; закупити новітнє обладнання для виробництва нових видів продукції; привернути увагу більшої кількості споживачів за допомогою реклами продукції сирзаводу.

До 2005 року асортимент продукції ВАТ „Охтирський сиркомбінат" був більш розширений, а саме: твердий сир, молоко, кефір, ряжанка, сироватка, сметана, масло, сир кисломолочний. На даний момент, після зміни власника, підприємство було переорієнтовано на виробництво виключно твердого сиру в асортименті та масла і сироватки, як попутної продукції. В найближчі три роки фірма буде прагнути: збільшити обсяг продажу продукції на 120 % за рахунок проникнення на певні внутрішні ринки України і експорту до Росії; зберегти доступний, однак такий, рівень цін, щоб підприємство отримувало чималі прибутки від реалізації нового виду продукції; проведення рекламної кампанії.

Дослідження ринку. Ринок молочної продукції є одним з найголовніших ринків у споживачів. На цьому ринку є безліч виробників молочної продукції, які є конкурентами і бажають завоювати якомога більшу частку ринку, як можна більше споживачів схилити на свою сторону, зацікавити своєю продукцією. Для охтирського сирзаводу теж характерні такі бажання.

На ринках Сумської області уже працюють такі провідні підприємства-конкуренти для ВАТ „Охтирський сиркомбінат", як : ВАТ "Конотопський молокозавод", ВАТ „Глухівський маслозавод", ВАТ „Роменський молочний комбінат", ВАТ „Сумський молочний завод", ВАТ „Краснопільський маслозавод". Лідером по Сумській області визнано ВАТ „Шосткінський міськмолкомбінат ". Основні види продукції даних підприємств наведені в таблиці13.

Таблиця 13

Основні види продукції конкурентів

Назва підприємства	Сир твердий	Масло	Сухе молоко	Морозиво	Казеїн	Маргарин	Сироватка	Сир плавлен	Кефір	Сметана
Сумський молочний завод	+	+	+	+	+	+	+	-	-	-
Глухівський маслозавод	+	+	-	-	-	-	+	-	+	+
Конотопський молокозавод	-	+	+	+	+	-	+	-	+	+
Краснопільський	-	+	+	-	-	-	-	-	+	+
маслозавод	-	+	+	+	-	-	-	-	+	+
Роменський молкомбінат	+	+	+	+	+	+	+	+	+	+
Шосткінський
міськкомбінат

Дані підприємства покривають попит на твердий сир у Сумській області приблизно на 70 %, основна причина неповного задоволення попиту відсутність на ринку твердого сиру високої якості за невисокою ціною.

Більшість споживачів полюбляють пробувати щось нове, новий смак і тому я пропоную виробляти твердий сир зі смаком грибів і цим виділятись серед усіх інших конкурентів, привернути увагу споживачів. В середньому ціни конкурентів на твердий сир коливаються в діапазоні 21,00 грн. -29,00грн. за кілограм (по Сумській області).

План маркетингу. Стратегія поведінки підприємства в ринковій економіці - стратегія. І рішення нової продукції. Ця стратегія полягає в тому, що поряд з випуском вже наявної продукції підприємство освоює виробництво нового виду і продукції. Перші партії нової продукції планується реалізовувати за зниженими цінами для приваблювання потенційних клієнтів та знаходження постійних партнерів з реалізації продукції, а також для захоплення ринку збуту та підвищення конкурентоспроможності нової продукції. Планується введення системи знижок для постійних покупців.

Що стосується вибору ринку, то впродовж першого року виробництва І продукції планується реалізовувати твердий сир безпосередньо в місті І Охтирка, Охтирському районі та Сумській області, в кінці 2010 року налагодити збут продукції до сусідніх областей -- в Харківську та і Полтавську. Впродовж 2011р. та 2012р. завоювати частку на ринку молочної продукції інших областей України та Росії.

За статисткою, попит на молочну продукцію, тим більше на твердий сир, не дуже високий, це можна пояснити тим, що ціни на даний вид товару перевищують побажання споживачів. Справа не в тому, що собівартість виготовлення твердого сиру велика, а в тому, що роздрібні торговці занадто підвищують ціну, завдяки торгівельній націнці, в деяких випадках, націнки складають 70 - 80 % від оптово-відпускної ціни.

Ввівши новий вид твердого сиру , а саме „Пікантний", підприємство прагне привернути увагу потенційних споживачів, новаторів до корисного та смачного виду молочної продукції, а головне -- нового. Конкуренти ще не виробляють твердий сир зі смаком грибів, і тому ВАТ „Охтирський сиркомбінат" буде першим, і це є великий плюс у конкуренції. Так як новий вид сиру ніхто не випускає, для порівняння, візьмемо ціни конкурентів на твердий сир „Російський". Дані відображені в таблиці 14.

Таблиця 14

Порівняльна характеристика цін конкурентів на твердий сир

Конкуренти	Якість продукції	Ціна, грн.
		Мінімальна	Середня	Максимальна
Сумський молочний іавод Глухівський маслозавод Роменський молочний комбінат Шосткінський міськмолкомбінат	висока середня висока висока	31,45 30,15 31,00 32,50	35,10 33,35 34,55 36,00	38,70 36,50 38,10 39,50

Дивлячись на ціни конкурентів та враховуючи собівартість виготовлення твердого сиру „Пікантний", яка становить 32,85грн. за 1кг. (розрахунок дивись в додатках), пропоную встановити ціну - 36,80 грн. за 1кг.

Ця ціна б викликала бажану реакцію тієї групи споживачів, на яку орієнтується фірма в умовах конкуренції і дала б змогу отримувати підприємству деякі прибутки. Потім, поступово ціна буде підвищуватись задля отримання максимального прибутку.

Для реалізації виробленої продукції в перший рік в м. Охтирка, пропоную відкрити декілька торгових точок з роздрібної торгівлі та співпрацювати з іншими організаціями. Детальніше дивись таблицю 15.

Таблиця 15

Проектування розподілупродукції сирзаводу по каналам реалізації

Канали збуту	Обсяг реалізації, %
Оптові торгові організації Власні торгові точки Пункти громадського харчування	60 15 25

Щоб правильно визначити обсяги реалізації твердого сиру „Пікантний", необхідно, перш за все, орієнтуватися на споживача, на його купівельну спроможність і необхідність у цій продукції. Ціна на даний вид продукту є досить висока для споживача з середнім рівнем достатку, і тому, в основному, споживач купує твердий сир в основному на свята, хоча та кількість поживних речовин, що знаходяться в сирі є важливою для щоденного споживання.

Дані по обсягам реалізації відображені в таблиці 16.

Таблиця 16

Обсяги реалізації твердого сиру „Пікантний", т.

Місяці Роки	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Всього
2010	-	-	5	4	6	4	4	5	5	3	5	7	48
2011	6	4	34	40	66	40	40	63	63	66	84	110	616
2012	ПО	84	85	80	ПО	80	80	84	84	66	84	110	1053

Таке суттєве збільшення реалізації нового виду сиру в 2011 та 2012 роках в порівнянні з 2010 роком, полягає в тому, що саме в 2011 році підприємство планує збільшити реалізацію нового виду сиру „Пікантний" в інші області України, а в 2012 році - за кордон.

Задля поширення інформації про новий вид твердого сиру планується проведення рекламних кампаній: 1) по місцевому телебаченню замовляється такий вид реклами як „бігова доріжка", вартість такої послуги 25 грн. на день, реклама транслюється впродовж цілого дня 10-15 разів. 2) споживачам роздаються листівки з описом нового виду продукції ВАТ „Охтирський сиркомбінат" та цінами задля привертання більшої кількості споживачів. 3) проведення дегустацій нового виду сиру.

Виробничий план. Для ВАТ „Охтирський сиркомбінат" виробництво нового виду твердого сиру „Пікантний" буде відбуватися в уже існуючих будівлях, в сироробному цеху, на обладнанні, що знаходиться в ньому.

Розглянемо технологію виробництва цього виду сиру: після того як молоко зважили та профільтрували, його охолоджують та дають йому дозріти при t= 10 °С впродовж двох годин. Далі йде приготування нормалізованої суміші шляхом додавання до незбираного молока обезжиреного. Його підігрівають та очищують. Потім відбувається пастеризація суміші та її охолодження. А ж після цього воно передається в і сироробний цех, де відбувається: 1) підігрів молока до температури сквашування; 2) заповнення сироробних ванн; 3) закваска виробничою закваскою; 4) внесення калієвої і натрієвої селітри, хлористого кальцію, і сичужного ферменту; 5) знову сквашування; 6) розрізання згустку і постановка зерна 10-20 хвилин; 7) вимішування зерна та відкачка сироватки; 8) друге нагрівання, впродовж якого додають в суміш заздалегідь замочений у спеціальному розчині грибний порошок; 9) посолка сирного зерна з сироваткою, вимішування для просолювання; 10) формування насипом; 11 )самозпресовування впродовж 2 годин з одним перевертанням; 12) вкінці самозпресовування проводиться маркіровка з накладанням казеїнових цифр; 13) пресування впродовж 2-3 годин зі збільшенням тиску (з 1,0 атм. до 2,5 атм.); 14)зважування сиру перед посолкой і сама посолка впродовж 2-3 діб; 15) обсушка сиру впродовж 2-5 діб; 16) упакування сиру з наведеною кіркою на вакуум-упакувальній машині з накладанням кліпс і використання термоусадки; 17) укладка головок на контейнери для дозрівання, яке триває 60 діб; 18) зберігання сиру на підприємстві при t=0- 8 °С і відносній вологості 80-85% до моменту відгрузки.

Щодо наявного устаткування на підприємстві, то можна відмітити, що: зважування молока проводиться на товарних вагах, фільтрація - через циліндричні механічні фільтри, охолодження - на пластинчастому охолоджувачі РАР-4 продуктивністю 20 т/час. Дозрівання сиру - в танках, місткістю 30т. Підігрів молока - в секції регенерації пастеризаційно-охолоджуваній установці РАР-5 до 1=40-45 °С з подаванням на сепаратор-очищувач ОСН-С продуктивністю 10ОООл/час. Підігрів молока до температури сквашування - на пластинчастому нагрівачеві ОКЛ-10. В сироробному цеху також знаходяться: 4 сироробні ванни, об'ємом 10т.; два сиро виробника -по 15т.; відділювач сироватки двухбатарейний; тунельні преса на 40 головок - 20 штук; пластовочний прес - 2 шт.; 8 молочних насосів. Все потрібне устаткування і обладнання для виробництва твердого сиру „Пікантний" сирзавод має в повному обсязі.

Прогнозовані обсяги виробництва нового виду сиру на 2010 рік (щомісячно) та на 2011 та 2012 роки, наведено в таблиці 17.

На кількість виробництва сиру за місяць впливають 3 фактори:

1. тривалість дозрівання твердого сиру складає 2 місяці;

2. споживчий попит (збільшується у свята);

3. кількість виробленого молока в господарствах.

Головна роль у виробництві твердого сиру належить сировині, адже саме від сировини залежить якість і кількість виробленої продукції. Молоко, призначене для переробки на сир, повинно відповідати таким вимогам: мати добрий смак, запах, колір і консистенцію, визначений об'єм мікрофлори, яка повинна складатися переважно з молочнокислих бактерій; виявляти добре виражену здатність до коагуляції під впливом сичужного ферменту; містити нормальну кількість компонентів, зокрема казеїну і фосфорне-кальцієвих солей.

Таблиця 17

Прогнозовані обсяги виробництва нового виду сиру на 2010-2012 роки

Місяць	Кількість робочих днів	Виробництво за добу, кг.	Обсяг виробництва, т.
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень	17 20 22 20 20 21 21 22 21 22 22 21	295 200 273 200 200 238 238 136 238 318 273 191	5 4 6 4 4 5 5 3 5 7 6 4
Всього за 2010р.	249	-	58
Всього за 2011р.	250	-	800
Всього за 2012р.	248	-	1079

Від кількості жиру і білка в молоці залежить вихід сиру. Між жиром і білком, кальцієм і фосфорнокислими солями повинно бути певне співвідношення. Для виробництва сиру використовується молоко з кислотністю не нижче 20 Т, оскільки з молока з вищою кислотністю не можна одержати сир високої якості.

Основні обсяги молока, які надходять на підприємство, заготовлені та закуплені на території Сумської області, а саме: Охтирський, Тростянецький, Велико-Писарівський, Краснопільський, Лебединський райони; Харківської області, а саме: Богодухівський, Золочівський, Краснокутський райони; Полтавської області:Котелевський райони. З сільськогосподарськими підприємствами укладено угоди на закупівлю молока, обладнано приймальні пункти для здачі молока населенням, організовано транспортування молока згідно розроблених маршрутів.

Поряд з сировиною, виробництво продукції не можливе без допоміжних комплектуючих матеріалів, до них відносять: пакети для обгортання сиру, кліпса, етикетка, гофрокороб, миючі засоби для миття сироробних ванн. Постачальники даних матеріалів та закупівельні ціни на них наведені в таблиці 18.

В таблиці 18 також прорахований економічний обсяг замовлення кожного з комплектуючих, задля зменшення витрат на їх придбання та зберігання.

Таблиця 18

Характеристика постачальників комплектуючих та їх ціна

Назва		Закупівельна	Річна	Обсяг 1-го	Кількість
комплектуючого	Постачальник	ціна, грн.	потреба, шт.	замовлення, шт.	замовлень на рік
1 .Пакет	„Силд-Ейр",	1,6	11600	1055	11
упаковочний	м.Київ
2.Кліпса	„Бравіса"м.Київ	0,25	11600	2320	5
3.Етикетка	„Аір-Полііраф"	0,05	11600	5800	2
	м. Прилуки
4.Гофрокороб	„Алекс-Пром"	0,50	5800	1319	5
	м.Київ
5.Миючі засоби	„Гаман"м.Івано	5,00	58	34	2
	-Франківськ

Деякі комплектуючі пораховані з запасом, так запас гофрокороба становить 795 одиниць, які ми будемо враховувати при замовленні цього комплектуючого на наступний 2010 рік.

Виробництво нового виду продукції, як це вже відмічалося раніше, буде відбуватися в сироробному цеху, загальна площа якого складає - 1551 м2 . Разом з необхідним обладнанням тут знаходиться холодильна камера площею 268 м2. З невиробничих приміщень в цьому цеху є: - лабораторія, яка контролює якість виробленої продукції та процес варіння сиру; відділення миття форм, де є миюча машина; кабінет начальника цеху; кладовка.

Організаційний план. ВАТ „Охтирський сиркомбінат" є самостійною юридичною особою, статутний фонд складає - 2701265 гривень, який поділений на 10805060 акцій номінальної вартості 0,25 грн. Ці акції надають їх власникам право здійснювати контроль за діяльністю сиркомбінат, а також отримувати частину прибутку, відповідно до кількості акцій якими він володіє. Акціонери не несуть особистої відповідальності за його зобов'язаннями, а відповідають лише своїм майном.

Вищим органом управління на підприємстві ВАТ „Охтирський і сиркомбінат" є загальні збори акціонерів, які проводяться один раз на рік, в окремих випадках 2 рази на рік. Ключовою фігурою правління є Голова Правління, який обирається загальними зборами, і здійснює керівництво підприємством. Правління ВАТ „Охтирський сиркомбінат" призначається та звільняється з посади рішенням Спостережної ради. Голові правління підзвітні функціональні служби, виробничі підрозділи та інші. Детальніше все розглянуто на рис. 4.

Рис. 4: Організаційна структура ВАТ «Охтирський сиркомбінат»

Підготовка та прийняття рішень органами управління підприємством, здійснюється в порядку, визначеному в Статуті та Положеннях про відповідні органи управління. Начальники цехів та головні спеціалісти підпорядковуються Голові правління, щодня о 9-00 вони звітують перед ним на зборах, на яких вирішуються організаційні питання та проводиться перевірка виконання робіт та завдань, виданих заздалегідь. Після зборів начальники цехів роздають розпорядження видані Головою Правління - працівникам цехів.

Щодо виробництва нового виду продукції, можна відмітити, що сироробний цех ВАТ „Охтирський сиркомбінат" повністю забезпечений працівниками, які необхідні для виробництва сирів, а саме: майстер сировар, сиророб, помічник майстра сиророба, майстер пресовщик, змінний майстер, апаратчик по виробництву закваски, налагоджувач обладнання (слюсар - ремонтник технологічного устаткування). Працівники дотримуються норм і правил внутрішнього розпорядку. Робоча зміна -- 12 годин, перерва 12:30 -- І3:30, відпустка -24 дні.

Оцінка ризиків. Існують різні типи ризиків, які можуть виникнути при роботі сирзаводу. По-перше, ризик конкуруючих технологій, він полягає в тому, що конкуренти можуть розробити таку технологію виробництва, що на „фоні" з нею наша буде виглядати застарілою. По-друге, ризик втрати майна (при пожежі або крадіжка майна). По-третє, ризик втрати часу (може виникнути, коли з'явились перешкоди, наприклад, з доставкою сировини). Вчетверте, ризик невиконання зобов'язань (включає в себе відповідальність перед покупцями, акціонерами та суспільством взагалі).

До організаційних заходів профілактики, в першому випадку, можна піднести постійне дослідження діяльності конкурентів та контроль за новітніми технологіями з переробки молока. Ризик втрати майна -- найнебажаніший для фірм. Втрата майна через пожежу або інше, постає на перший план при розгляді ризиків, для цього випадку передбачена програма по страхуванню від ризиків. Ризик втрати часу можна запобігти за допомогою запасів готової продукції на складах. За допомогою запасів можна зменшити ризик невиконання зобов'язань перед покупцями. Існує ще один ризик, зовнішній, який теж треба враховувати. Він полягає в тому, що є ймовірність того, що хтось або щось (уряд, профспілки, субпідрядники, транспорт і т.д.) зупинить або сповільнить роботу підприємства. Задля зменшення можливості появи даного виду ризику необхідно вести правомірну, відповідно до законодавства підприємницьку діяльність.

Фінансовий план. План доходів і видатків характеризує загальні суми очікуваних доходів підприємства та її витрат за певний період. Логіка опрацювання плану походів і видатків передбачає визначення загальної суми продажу продуктів підприємства, від якої поступово відраховуються різні види витрат і в результаті обчислюються: валовий прибуток, операційний прибуток, чистий прибуток та інше.

Розглянемо план доходів і видатків при реалізації нового ииду твердого сиру „Пікантний" розрахований на 3 роки.

Таблиця 19

План доходів та видатків

Показники	2010	2011	2012
	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал	Всього
Виручка від реалізації	84000	235200	235200	252000	806400	10595200	18180400
Інші доходи (сироватка)	6500	18200	18200	19500	62400	868000	1470000
Оплата ПДВ	28960	81088	81088	86880	278016	3668224	6288128
Виручка без ПДВ	61540	172312	172312	184620	590784	7794976	13362272
Прямі затрати	46677	130696	130696	140031	448100	5750606	9830176
Валовий дохід	14863	41616	41616	44589	142684	2044370	3532096
Непрямі затрати	7645	20002	20002	21375	69024	852968	1452969
Операційний прибуток	9748	22394	22394	23994	78530	1198602	2086327
Інший прибуток	8968	21614	21614	23214	75410	1191402	2079127

Більш детальний рух грошових коштів розглянуто в таблиці 20.

З розрахунків видно, що наявність грошових коштів на кінець періоду з кожним ним кварталом збільшується, це означає, що виробництво нового виду твердого сиру „Пікантний" є прибутковим.

Таблиця 20

Рух грошових потоків

Показники	2010	2011	2012
	1 кв.	2 кв.	3 кв.	4 кв.	Всього
Наявність грошових коштів на початок періоду		8968	30582,4	52196,8		75410,8	1266812,4
Надходження від реалізації сиру	84000	235200	235200	252000	806400	10595200	18180400
Надходження від реалізації сироватки	6500	18200	18200	19500	62400	868000	1470000
Інші надходження	1750				1750
РАЗОМ надходжень	92250	262368	283982,4	323696,8	962297,2	11538611	20917212,4
Виплата ПДВ	28960	81088	81088	86880	278016	3668224	6288128
Прямі витрати:
Всього молочної сировини	37674,3	105488	105488	113022,9	361673,2	4641473,8	7934207,6
Транспортно-заготівельні виграти	2635	7378	7378	7905	25296	324632	554931
Основні матеріали на продукцію	1410	3948	3948	4230	13536	173712	296946
Допоміжні матеріали	2462,7	6895,6	6895,6	7388,1	23642	303404,6	518644,6
Електроенергія	555	1554	1554	1665	5328	68376	116883
Паливо	1005	2814	2814	3015	9648	123816	211653
Вода	15	42	42	45	144	1848	3159
Заробітна плата підрядників	665	1862	1862	1995	6384	81928	140049
Нарахування на заробітну плату	255	714	714	765	2448	31416	53703
Всього прямих витрат	46677	130696	130695,6	140031	448099,2	5750606,4	9830176,2
Непрямі затрати:
Допоміжні матеріали на виробництво	1760	4928	4928	5280	16896	216832	370656
Запчастини	305	854	854	915	2928	37576	64233
Заробітна плата погодинників	1760	4928	4928	5280	16896	216832	370656
Нарахування на шробітну плату	670	1876	1876	2010	6432	82544	141102
Амортизація	1250	3500	3500	3750	12000	154000	263250
Ремонт і обслуговування приміщень	365	1022	1022	1095	3504	44968	76869
Ремонт і обслуговування обладнання	575	1610	1610	1725	5520	70840	121095
Реклама	780	780	780	780	3120	7200	7200
Інші витрати	180	504	504	540	1728	22176	37908
Всього непрямих витрат	7645	20002	20002	21375	69024	852968	1452969
Всього виплат	83282	231786	231785,6	248286	795139,2	10271798	17571273,2
Наявність грошових коштів на кінець періоду	8968	30582,4	52196,8	75410,8		1266812,4	3345939,2

Розрахуємо точку беззбитковості із виробництва цього продукту, для цього необхідно непрямі затрати поділити на ціну реалізації однієї тони твердого сиру за мінусом прямих витрат:

Беззбитковий рівень виробництва = 69024 : (16800-9335) = 9,2 т.

Це означає, що після того, як підприємство почне виробляти більше ніж 9,2 т. сиру, воно буде отримувати прибутки. Визначимо беззбиткову ціну реалізації:

(448099,2 + 65904) : 48 = 20708 грн /т

Визначимо межу безпеки:

((806400+62400) - (*16800)) : 868800 х 100% = 82,2%

Визначимо показники рентабельності підприємства:

Коєфіцієнт валового доходу = 142684:868800 х 100: = 16,4%.

Коефіцієнт операційного прибутку = 78530 : 868800 х 100% = 9,0%.

Коефіцієнт чистого прибутку = 8968 : 868800 х 100% = 1,03%.

Для підприємства, головне, щоб коефіцієнт чистого прибутку був більше одиниці, в нашому випадку він становить 1,03%. З наведених даних видно, що виробництво нового виду сиру принесе підприємству досить великі прибутки.

3.3 Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємства на основі поліпшення якості та безпечності продукції

В сучасних умовах для завоювання нових закордонних ринків чи закріплення позицій на національних ринках в умовах все більш зростаючого імпорту продовольства на довгостроковий період необхідно окрім традиційної „цінової конкуренції” враховувати зростаючий вплив “конкуренції якості”. В конкурентній боротьбі комерційний успіх підприємства забезпечується функціональними перевагами продукції, а саме: меншою ціною і кращою якістю, котра у більшій мірі, ніж традиційні вироби, відповідає потребам споживача. Підприємства, які здійснюють товарну політику, і ставлять за ціль виробляти такі товари, котрі в найбільшій мірі можуть задовольнити споживача і котрі він вибирає серед інших аналогічних товарів, що будуть мати як високу якість, так і високий рівень конкурентоспроможності своєї продукції. Таким чином, концепція управління якістю стає найбільш актуальною та є реальним інструментом менеджменту молокопереробних підприємств .

Суттєвою частиною цієї загальної системи менеджменту якості є система НАССР - аналіз ризиків та контроль в критичних точках. Сутність цієї системи полягає у виявленні небезпечних факторів, які впливають на безпеку продукції. Впровадження цієї системи дає можливість підприємству ефективно використовувати усі технічні ресурси для забезпечення безпеки своєї продукції. Підхід НАССР полягає у контролі сировини й самого процесу виробництва. Він відрізняється від тестування готової продукції лише тому, що вибірковий контроль не завжди може давати об'єктивну інформацію щодо наявності браку. А виправити ситуацію після повного технологічного процесу виробництва молочної продукції не можливо, що призводить до втрат. Таким чином, система управління якістю на основі концепції НАССР переносить контроль лабораторії безпосередньо на виробництво, тим самим він стає безперервним.

Система управління безпечністю молочних продуктів базується на семи принципах, що визначають розробку та виконання плану НАССР, вона розробляється кожним підприємством самостійно відповідно до особливостей свого виробництва. До принципів НАССР відносяться: проведення аналізу небезпечних чинників, визначення критичних точок контролю (КТК), встановлення граничних значень для кожної КТК, встановлення системи моніторингу для кожної КТК, встановлення корегувальних дій, встановлення процедур перевірки, встановлення документування та реєстрації даних.

Необхідним етапом у застосуванні НАССР є побудова блок-схеми виробничого процесу, на основі якого визначають КТК. В результаті опрацювання нами цієї інформації, що отримана нами переважним чином із спілкування з експертами-практиками, переважним чином технологами чи особами керівного складу та всесвітньої мережі Internet ми навели на рис. 1 приклад схеми виробничого процесу виробництва сметани і визначили КТК, які дали нам можливість виявити ті етапи, на яких найбільш можлива фальсифікація продукції. Таким чином, ми дійшли висновку, що в сучасних умовах найнебезпечнішими критичними точками є КТК 1 - якість сировини молока у більшості випадків не відповідає стандартам, КТК 2 - дотримання рецептури оригінального продукту, КТК 7 - невідповідність маркування дійсному складу продукту. Інші критичні точки залежать від кваліфікації спеціалістів, стану обладнання та інших факторів, а на критичних точках 2 та 7 недобросовісний виробник свідомо приймає рішення про фальсифікацію продукції.

Жоден харчовий продукт не фальсифікується в таких розмірах, як молоко та молочні продукти. Так, наприклад, асортиментна фальсифікація може бути здійснена наступними способами: заміна одного виду молока іншим, зміна незбираного молока нормалізованим або навіть знежиреним, заміна одного виду молочного морозива іншим, заміна сметани однієї жирності іншою [10].

Одна з найзвичайніших підробок полягає у продажу знятого молока як незбираного - зниження вмісту молочного жиру. Деякі виробники, відновлюючи молоко, здійснюють серйозні порушення: так, наприклад, готове сухе знежирене молоко зажиріють не молочним жиром, а дезодорованими рослинними жирами.

Відрізнити на смак таке молоко від натурального практично неможливо, оскільки для цього потрібне спеціальне лабораторне дослідження.

Інший вид фальсифікації молочної продукції є інформаційна фальсифікація - це обдурювання споживача за допомогою неточної або викривленої інформації щодо товару. При фальсифікації інформації про молоко та молочні продукти доволі часто викривлюються наступні дані: найменування товару, фірма-виробник, кількість товару, наявність харчових добавок, їх розмір.



Рис. 2. Блок-схема технологічного процесу виготовлення сметани із зображенням критичних точок контролю якості за НАССР

Отже, як показало дослідження, якість є головною складовою конкурентоспроможності товару і, відповідно, підприємства. З розвитком зовнішньоекономічної діяльності вага цього чинника зростає ще більше. Існують різні підходи до управляння якістю: TQM (тотальне управління якістю), комплексна система управління якістю продукції, система «ДЖИТ» - «just in time» та інші, проте у відомій нам літературі не розглядаються аспекти шкоди, нанесеної вживанням неякісної продукції.Небезпека, зумовлена фальсифікацією та виробництвом неякісних молочних продуктів, підсилена тим, що молочні продукти займають до 60 відсотків в споживчому продовольчому кошику наших громадян.

Із засобів масової інформації досить не рідко йдуть повідомлення навіть про харчові отруєння переважним чином в дитячих закладах, спричинених споживанням неякісної продукції або ж з простроченим строком споживанням. Останнім часом з'явились й окремі передачі, зокрема, «Знак якості», що висвітлюють питання якості продукції. Зазначимо, що узагальненої інформації навіть про загальні обсяги неякісної продукції нам не вдалось знайти. За даними, які отримано вченими під час багаторазового спілкування з представниками відділу державного нагляду ДП “Сумистандартметрологія” та з офіційного сайту, у 2007 р. проведено 12 перевірок на підприємствах-виробниках та підприємствах оптової торгівлі області, під час яких перевірено понад 38 тонн зазначеної продукції і понад 7 % продукції, що становить 2660 кг, не відповідало встановленим вимогам. У порівнянні з 2006 роком, цей показник зменшився на 3 %, але все ж таки мали місце порушення на таких підприємствах, як “Роменський молочний комбінат”, “Конотопський молзавод”, ТОВ “Классік” та ПП Твердохліб.

Росія, не будучи членом СОТ і не в такій мірі відчуваючи вплив інтеграції вітчизняного та світового ринків продовольства, випередила нас і в травні прийняла технічний регламент, спрямований на забезпечення достовірної інформації про найменування, склад і властивості молока та молочної продукції. Вони ввели основні поняття: молоко, молочний продукт (без використання не молочного жиру та білку), молочний складовий продукт (вміст молока більше 50%) молоковмісткий продукт (вміст молока не менше 20%) -- усього 102 найменування, аж до замінників. При чому перші три групи в обов'язковому порядку підлягають підтвердженню відповідності [11]. Відтепер поняття «молоко» на споживчій тарі не можна використовувати, якщо продукт виготовлено з сухого молока. Це -- молочний напій.

Сертифікація систем якості у відповідності до стандартів ISO дозволяє збільшити продуктивність праці, обсяги виробництва, обсяги експортних поставок і, як наслідок, значно збільшити прибуток завдяки підвищенню конкурентоспроможності продукції. Політика підприємства в області якості дозволяє чітко сформулювати його цілі, котрі направлені на підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому та європейських ринках. Для цього внутрішні стандарти підприємства повинні відповідати світовим в області виробництва молочної продукції [1].

Усвідомлюючи важливість цієї проблеми та враховуючи результати нашого дослідження, ми вважаємо, що контроль за якістю необхідно здійснювати на постійній основі, тому ми пропонуємо створити на молокопереробних підприємствах відділ управління якістю та безпечністю продукції. Ми вважаємо це необхідним, через те, що при виробництві продуктів харчування, а саме молочних продуктів, які можуть бути небезпечними для здоров'я людини, одноразові заходи, що зводяться до контролю якості окремих зразків не можуть мати успіху. Тому на підприємстві важливо створити цілісну систему управління якістю, а така система потребуватиме постійної уваги.

Організаційно-економічний механізм конкурентоспроможності підприємства можна визначити як цілісну структурно-функціональну систему організаційно-економічних форм, методів, важелів, що забезпечують узгодження економічних інтересів всіх зацікавлених сторін.



Модель вагів прийняття управлінських рішень щодо вироблення якісної продукції

Причини, що впливають на рішення

Підвищення рівня Жага до наживи

конкурентоспроможності Нестача якісної сировини

Імідж торгівельної марки Низький рівень соціальної

Вихід на зовнішні ринки відповідальності

(збільшення обсягів експорту)

Необхідність конкурування з

імпортними аналогами

Здоров' я споживача

Виробництво якісної продукції Виробництво фальсифікованої

продукції

Виробництво якісної продукції Запобігання фальсифікації продукції

Рис.3 Схема організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності підприємств

Розробка економічного механізму конкурентоспроможності повинна ґрунтуватися на загальній теорії формування і розвитку господарського механізму економіки на мікро- і макрорівнях.

На основі вивчення різних точок зору учених-економістів для визначення категорії економічний механізм і структури його побудови, а також з метою максимізації економічного ефекту конкурентоспроможності молокопереробних підприємств в умовах перехідної економіки пропонується наступна структура організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності (рис. 3). У даному механізмі основними є наступні складові [28]: модель вагів прийняття управлінського рішення щодо виробництва якісної продукції; система економічних інструментів мотивації до якості праці; система оцінки ефективності проекту; проект конкурентоспроможності; система фінансування заходів по забезпеченню якості та безпечності продукції; інституційні системи; система показників контролю реалізації проекту; система знань і навичок виконавців щодо якості та безпечності продукції; організації громадського контролю; незалежні лабораторії для аналізу молочної продукції; система управління та контролю за якістю та безпечністю продукції.

Кожен з перерахованих інструментів має свою характеристику і виконує певну функцію. У своїй сукупності вони взаємозв'язані і є цілісною системою понять і показників, за допомогою яких організовується і регулюється процес підвищення конкурентоспроможності підприємства. Ініціатива співробітників і особиста зацікавленість в зростанні ефективності сприяє підвищенню конкурентоспроможності.

Обов'язковою передумовою розвитку конкурентоспроможності молокопереробних підприємств за умов розширення їх зовнішньоекономічної діяльності є якісна та безпечна продукція, тому контроль за якістю має проводитися на постійній основі, що досягається створенням на молокопереробних підприємствах відділу управління якістю та безпечністю продукції. Робота відділу управління якістю та безпечністю продукції має здійснюватися у напрямках: створення високої санітарно-гігієнічної культури виробництва; контролю за чіткою організацією виробничих процесів, дотримання технічних регламентів та виробничої дисципліни; організації ланцюжка контролю сировина > готова продукція, враховуючи всі етапи контроль попередній > поточний > заключний; контроль за дотриманням державних нормативних актів; виконання системи НАССР- аналіз ризиків та контроль в критичних точках.

4. Правове забезпечення діяльності ВАТ «Охтирський сиркомбінат»

4.1 Нормативні акти, які регулюють виробничо-збутову діяльність

Згідно з юридичною силою законодавство, яке регулює діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів.. В ній можна виділити декілька блоків, головним з яких є господарське законодавство, що ґрунтується на статтях і нормах Конституції України про власність, про підприємництво, про компетенцію вищих органів державної влади (Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів) у нормативному регулюванні господарської діяльності.

Згідно зі ст. 5 ГК «Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання» правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави (ч. 1 ст. 5 ГК). Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права (ч. 2 ст. 5 ГК).

Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. З ст. 5 ГК).

Другий блок становлять господарські закони, їх можна класифікувати як:

загальні (Господарський кодекс України від 16 січня 2002 р., Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., який регулює окремі види господарських відносин і договорів);

закони про види і правовий статус суб'єктів господарювання (закони «Про господарські товариства»,«Про колективне сільськогосподарське підприємство» тощо. Важливе значення для діяльності ЗАТ має Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року, який вступив в дію 30 квітня 2009 року і згідно якого акціонерне товариство на протязі двох років повинно привести свою нормативну базу до вимог , передбачених цим Законом.);

Третій блок нормативних актів господарського законодавства становлять так звані законодавчі акти: а)постанови Верховної Ради України з господарських питань, які були прийняті як акти поточного законодавства; б)декрети Кабінету Міністрів з господарських питань, які приймалися Кабінетом Міністрів України на підставі тимчасових повноважень, делегованих йому Верховною Радою України.

Великий за обсягом блок господарського законодавства становлять підзаконні нормативні акти:

а)укази Президента України з господарських питань (наприклад, «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19 лютого 1994 р., «Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 25 вересня 2002 р., «Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 11 грудня 2002 р.);

б)розпорядження Президента України з окремих господарських питань, які видаються як оперативні господарські акти (наприклад, «Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» від 24 травня 1994 р., «Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств» від 14 травня 1997 р.);

в)постанови та розпорядження Кабміну України з господарських питань, які приймаються відповідно до ст. 117 Конституції України;

г)господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади. Ці акти приймаються у вигляді положень, інструкцій, правил тощо, затверджуваних наказами відповідних міністрів. До цієї групи відомчого законодавства належать також акти, прийняті господарськими об'єднаннями (асоціаціями, корпораціями, концернами тощо), та локальні нормативні акти суб'єктів господарювання;

д)нормативні акти господарського законодавства місцевих рад та місцевих держадміністрацій (нормативні госпакти територіальної дії).

Значну роль у сфері підприємництва мають локальні нормативно-правові акти, що розробляються і приймаються безпосередньо суб'єктами підприємницької діяльності з метою її саморегулювання. Ці акти можуть регулювати діяльність суб'єкта в цілому (наприклад, статут), його окремих структурних частин або відособлених підрозділів (наприклад, положення про філію, представництво), або встановлювати режим комерційної таємниці тощо. Поряд з нормативно-правовими актами за останні кілька років склалася певна судова практика застосування законодавства. Однак не завжди ця практика є однаковою. Тому важливе значення мають роз'яснення Президії Вищого господарського суду України.

Що стосуються нормативних актів, які регулюють діяльність досліджуваного підприємства, то до них перш за все відносяться: Закон України “Про захист прав споживачів” в редакції від 1 грудня 2005 року. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23 грудня 1997 року. Який регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року. Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ратифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Дія цього Закону не поширюється на виробництво і торгівлю пивом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Постанова Кабінету міністрів України №833 від 15 червня 2006 “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення “ яка встановлює порядок та правила визначають загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб'єкти господарювання). Крім цього важливе значення для забезпечення маркетингової діяльності підприємства є затверджена Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 185 від 10 липня 2003 року “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами”. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування.

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України ВАТ “Охтирський сиркомбінат” відноситься підприємств зі змішаною формою власності; залежно від способу формування статутного капіталу це корпоративне підприємство; залежно від кількості працюючих підприємство відноситься до великих.

4.2 Державна реєстрація та договірна робота ВАТ «Охтирський сиркомбінат»

Підприємство ВАТ „Охтирський сиркомбінат" був створений в грудні 1996 року відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області № 2140 від 28 грудня 1996 р. шляхом перетворення орендного підприємства „Охтирський сиркомбінат" у відкрите акціонерне товариство.

З метою розвитку матеріально-технічної бази та ефективного проведення фінансово-господарської діяльності у 2005 році підприємство змінило форму власності - рішенням №3 від 22.06.05 був створений філіал „Охтирський сиркомбінат" ПП „Рось". Підприємство розташоване за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Транспортна 1А.

Державна реєстрація - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення таких реєстраційних дій ,які передбачені Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок здійснення державної реєстрації: Перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору ,та повноти відомостей , що вказані в реєстраційній картці. Перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстави для відмови у проведенні державної реєстрації.Внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру. Оформлення та видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписка до Єдиного державного реєстру.