Вдосконалення управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства в умовах розвитку ЗЕД (на прикладі ВАТ "Охтирський сиркомбінат"

Державна реєстрація суб'єктів господарської діяльності здійснюється у строк не більше трьох робочих днів з дня подання необхідних документів в орган, що здійснює державну реєстрацію, зобов'язаний протягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрації.

Господарський договір - це правочин двох або більше суб'єктів господарювання, на підставі якої виникають майново-господарські зобов'язання між цими суб'єктами.

Договір виступає правовим засобом регулювання товарно-грошових відносин та інших майнових відносин. Загальний порядок укладання цивільно-правових договорів визначається в статтях 638-654 Цивільного кодексу. Порядок укладання господарських договорів між юридичними особами в статтях 179 -188 Господарського кодексу. Врегулювання між ними переддоговірних спорів відображено в статті 10 Господарське процесуального кодексу .

Господарство, маючи право юридичної особи, укладає договори від свого імені. Відповідно до ч.2 ст.180 ГКУ, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб (шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами і т. ін.).Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, телеграму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі. Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За умов становлення і розвитку ринкових відносин, аграрні підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання як суб'єкти підприємництва вступають у відносини зі споживачами їх продукції, між собою, з постачальниками, інвесторами, підприємствами автосервісу, а також з будь-якими іншими суб'єктами підприємницької діяльності з метою одержання від цього прибутку. Юридичним засобом і правовою формою регулювання таких відносин є договір. Тобто, на підставі договорів суб'єкти аграрного підприємництва налагоджують підприємницькі зв'язки. Правовою основою договірної правосуб'єктності аграрних підприємств зі статусом юридичної особи є статут, який визначає правомочності щодо господарських договорів.

ВАТ «Охтирський сиркомбінат» має право вступати в договірні зобов'язання з різними юридичними та фізичними особами, виконувати юридичні акти -правочини, контракти, купівлю - продаж, підряд, обмін, позику, оренду, доручення , зберігання, комісію та інші дії, які відповідають меті його діяльності, інтересам та статутним завданням

Ефективність виробничої діяльності підприємства залежить від реалізації продукції. Основу роботи з планування складають договори із споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально технічних ресурсів. Збут виробленої продукції дає можливість товаровиробникам вирішити ряд важливих питань діяльності, забезпечення грошовими коштами для нормального функціонування підприємства, можливість реально виконувати свої зобов'язання по виплаті податків на користь держави, зарплати працівникам, одержувати прибуток, право власності на вироблену продукцію і розпорядження нею на власний розсуд гарантується Цивільним кодексом.

Юрист ВАТ «Охтирський сиркомбінат» розробляє, бере участь у роботі з оформлення господарських договорів, готує висновки про їхню юридичну спроможність та реєструє в журналі договорів. Зокрема, такі господарські договори , як поставки, купівлі-продажу, оренди, що можуть укладатись у формі єдиного письмового документа, що підписують сторони. За невиконання обов'язків, що передбачаються в договорі, сторони несуть відповідальність відповідно з діючим законодавством України та договором.

Стан договірної роботи у ВАТ «Охтирський сиркомбінат» за останніх 5 років таблиці 1.

Тенденція зростання кількості укладених договорів, свідчить про наступне:

- у підприємства з'явилися нові партнери або поглибилися відносини з наявними партнерами;

- більш ефективно ведеться переддоговірна робота;

- робота юриста підприємства ведеться більш інтенсивно.

Таблиця 4.1.

Кількість та види укладених договорів

Види договорів	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Договори на реалізацію молока	23	27	32	32	38
Договори на реалізацію вершкового масла	19	21	25	22	27
Договори на реалізацію іншої молочної продукції	26	29	34	33	37
Договори матеріально-технічного обслуговування	5	7	9	10	12
Договори виробничо-технічного обслуговування	2	1	3	2	5

У ВАТ «Охтирський сиркомбінат» додержуються порядку досудового врегулювання спорів, що встановлений ГПКУ.

Товариство, як й всі інші підприємства, організації чиї права та інтереси порушено з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією відповідно до ст.54 ГПКУ, позовна заява подається до господарського суду у письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно зі ст.64 ГПКУ, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі.У ст.69 ГПКУ зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Зворотнім боком договірної дисципліни є майнова відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань, зумовлена реалізацією умов договору про відповідальність, договірних санкцій та санкцій, встановлених чинним законодавством. Так, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором про реалізацію сировини, сторона - виробник несе відповідальність у повному обсязі. Крім того, сторони у договорі встановлюють штрафні санкції за порушення графіка вивезення продукції, продажу її гіршої якості, ніж це передбачено умовами договору, порушення розрахункової дисципліни тощо.

4.3 Трудова дисципліна у ВАТ «Охтирський сиркомбінат»

Трудова дисципліна полягає у точному, не ухильному й сумлінному виконані кожним працівником покладених на нього трудових обов'язків. Це правило оведінки працівників у процесі їх спільної, з яких складається внутрішній трудовий розпорядок товариства. В ВАТ «Охтирський сиркомбінат» трудова дисципліна забезпечується створенням роботодавцем необхідних умов для високопродуктивної праці, відповідальним і свідомим ставленням працівників до роботи, а також заохоченням за сумлінну працю. Заходи дисциплінарного впливу в необхідних випадках застосовують до тих, хто порушує трудову дисципліну.

Трудовий розпорядок в товаристві визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються зборами трудового колективу за подання роботодавця і виборного органу профспілкової організації, а у разі його відсутності іншими представниками. ПВТР зазначають загальні положення: порядок прийняття на роботу і звільнення та основні правила та обов'язки працівників, роботодавця, робочий час і його використання заохочення в роботі на стягнення за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ПВТР на підприємстві встановлений п'ятиденний робочий тиждень. Для виробничих підрозділів графік робочого часу встановлений з 08.00 до 12.00, перерва на обід з 12.00 до 13.00, робота з 13.00 до 17.00.

В товаристві працівник несе відповідальність за порушення трудової, технологічної та виробничої дисципліни у вигляді догани або звільнення. Але перед написанням догани, підприємство вимагає від працівника пояснення у письмовий формі.

З метою зміцнення трудової дисципліни, організації праці на наукових засадах, раціонального використання робочого часу, високої якості робіт, підвищення продуктивності праці та ефективності суспільного виробництва в ВАТ «Охтирський сиркомбінат» розроблені Правила внутрішнього трудового розпорядку. Вони є головною ланкою нормативної основи, яка об'єднує в єдине ціле усі локальні акти, що регулюють трудовий процес.

Належний рівень трудової дисципліни на підприємствах забезпечується за допомогою комплексного підходу до її зміцнення. Особливу увагу слід приділяти впровадженню прогресивних форм організації трудового процесу та оплати праці, гнучкої системи заходів матеріального та морального стимулювання працівників, чіткому регулюванню внутрішнього розпорядку та інше.

Дані таблиці 4 свідчать про те, що у 2008 році порівняно з 2004 роком на 4 зменшилася кількість прогулів без поважної причини, на 1 невиконання роботи з вини працівника. Проте у 2008 році на роботу у нетверезому стані з'явилися три працівники, було вчинено на 1 крадіжку більше, ніж у 2004 році.

Таблиця 4.2.

Аналіз дисциплінарної практики

Види дисциплінарних проступків та дисциплінарних стягнень	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Дисциплінарні проступки 1. Невиконання, неналежне виконання роботи з вини працівника	10	11	13	12	9
2. Прогули без поважної причини	11	14	11	10	7
3. Поява на роботі у нетверезому стані	0	1	2	4	3
4. Крадіжки	1	0	1	0	2
Всього:	22	26	27	26	21
Дисциплінарні стягнення 1. Догана	16	17	18	19	11
2. Звільнення	6	9	9	7	10

Зменшилася на 5 кількість доган у 2008 році порівняно з 2004 роком. Проте звільнено було у 2008 році порівняно з 2004 роком на 4 працівники більше. Тенденція зменшення проступків, хоч і незначна, є наслідком застосування комплексного підходу до зміцнення трудової дисципліни. Так, колективною угодою на 2009 рік передбачено, що працівники, які вчинили крадіжки, псування продукції, порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку, можуть бути повністю позбавлені премій.

Систему морального стимулювання можна прослідкувати за зміною заохочувальних та компенсаційних виплат на підприємстві, які у 2006 році становили 72,7 тис. грн.; у 2007 році - 35,7 тис. грн., а в 2008 році - 58,5 тис. грн. тож, можна зробити висновок, що систему матеріального стимулювання працівників за кращу результативність виробництва необхідно покращити.

4.4 Пропозиції по підвищенню правової роботи

З метою покращення правової роботи в ВАТ «Охтирський сиркомбінат» необхідно в першу чергу створити юридичний відділ з таким складом: начальник юридичного відділу, зам начальника відділу та фахівець з юридичних питань. В даний час товариство має в наявності лише одну особу, яка займає посаду юриста. Для забезпечення юридичних засобів обслуговування підприємства і створення юридичної служби слід керуватися Постановою КМУ №1040 від 26 листопада 2008 року "Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації", яка визначає порядок створення і основні її функціональні обов'язки.

Юрист виконує всі функції юридичного відділу: організаційну, координаційну, контрольну, облікову. Але з деякими питаннями юрист підприємства не справляється самостійно з такою функцією як організаційна, тобто підвищення рівня правових знань працівників організації, контроль за дотриманням структурними підрозділами порядку встановленого на підприємстві - не відповідає вимогам цього контролю.

На рівні держави повинні бути ліквідовані адміністративні обмеження свободи підприємництва та створення механізмів заявницького отримання дозволів та погоджень на започаткування бізнесу, максимально скорочена процедура реєстрації підприємства, для покращення розрахункової дисципліни доцільно було б здійснити ряд заходів, котрі гарантували б запровадження в повному обсязі механізмів переведення фінансової відповідності в майнову, а також застосування процедур банкрутства та санації неплатоспроможних боржників, удосконалення чинного законодавства з цих питань, головним напрямком юридичного забезпечення діяльності ні рівні підприємства є правильне застосування і дотримання чинного законодавства, забезпечення правовими засобами схоронності власності господарства, відстоювання інтересів підприємства, при ускладненні у разі порушення чинного трудового законодавства як збоку державних органів так і з боку господарства. Комплексне вирішення даних проблем сприятиме підвищенню економічної ефективності діяльності конкретного підприємства.

Одним із заходів по підвищенню правової роботи на підприємстві вбачається у розробці спеціальної інструкції чи положення про дирекцію, де слід чітко визначити її повноваження, внутрішній порядок роботи, порядок оформлення рішень, тощо. Ця інструкція повинна затверджуватись зборами учасників.

збутовой зовнішньоекономічний сиркомбінат

5. Впровадження інформаційних технологій у ВАТ «Охтирський сиркомбінат»

Особливістю бізнесу в умовах ринкової економіки є те, що інформація стала важливим виробничим ресурсом [10]. В умовах швидкого впровадження сучасних технологічних досягнень наукового прогресу великого значення набувають методи оброблення та використання інформації, а також технічні засоби, за допомогою яких стало можливо перетворювати інформацію у виробничий ресурс.

Процеси ринкової трансформації в Україні та підвищення конкуренції викликають необхідність швидкого та гнучкого реагування підприємств на зміни у ринковому середовищі, якому властивий високий динамізм. Ефективне управління підприємством залежить від правильного вибору необхідної інформаційної технології, що підвищує обґрунтованість прийняття управлінських рішень і контроль за своєчасним їх виконанням, сприяє зменшенню обсягу рутинного навантаження та підвищенню оперативності й достовірності отриманих результатів[11]. На сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів комп'ютерної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності та планування виробництва [10]. Кількість користувачів такої техніки постійно зростає. Ефективність управління підприємством значно підвищується за умови використання інформаційних технологій. Під інформаційними технологіями розуміють сукупність засобів і методів збирання, реєстрації, оброблення, накопичення і доведення до користувача необхідних даних в системі організаційного управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки [11].

Використання комп'ютерних технологій сьогодні дає можливість робити вибірки відповідно до потреб керівника. Інколи немає можливості здійснити реальну оцінку взаємовідносин з партнерами та доцільність окремих угод. Проте за допомогою комп'ютера можна прослідкувати тривалий ланцюг продажу та закупівлі кожного товару в розрізі постачальників та покупців.

Важливу роль в автоматизації розрахунків відіграє світова мережа Internet [11].Популярність Глобальної мережі з упевненістю можна назвати феноменальною. Успіх мережі Інтернет пояснюється великим обсягом можливостей і послуг. Інформаційний ресурс мережі Інтернет сьогодні величезний - біля 10 млрд. веб-сторінок різного змісту [6].

За допомогою Інтернету підприємство може як отримати необхідні дані про рівень ризику і рентабельності, вивчивши розміщену на сайті контрагента звітну інформацію, так і безпосередньо проводити розрахунки з контрагентом, використовуючи електронні документи та засоби електронної пошти [10].

Сучасний ринок програмного забезпечення розвивається інтенсивними темпами. На нашу думку, на ринку не існує програмного продукту, що зміг би автоматизувати усі управлінські функції. Отже, при виборі програми, яка б задовольняла потреби користувачів, необхідно відштовхуватисявід реальних потреб окремих користувачів і можливостей підприємства. Користування програмними продуктами прискорює оброблення відповідної облікової інформації, полегшує отримання вихідних даних.Ми вважаємо, необхідно вибирати такий програмний продукт, який би міг відповідати особливостям діяльності підприємства та прискорював обробіток даних відповідно від розмірів документопотоків.

Всього на підприємстві установлено 93 комп'ютери із них 13 задіяні на виробництві. На всіх комп'ютерах встановлена ліцензійна операційна система Microsoft Windows. В мережі є три сервера: Перший сервер на базі Intel Xeon з встановленим програмним продуктом управління базою даних Oracle, який забезпечує роботу бухгалтерскої інформаційної системи „БІС” а також слугує файл-сервером для обміну документів всередині мережі.Другий сервер виконує роль сервера для програми Ліга-Закон. Третій сервер з встановленою операційною системою Lіnux забезпечує роботу Інтернету на підприємстві, здійснює безпеку мережі від несанкціонованого доступу із Інтернету.

Підприємство підключене до Інтернету за виділеною лінією зі швидкістю 512 kb/s.61 комп'ютер підключений до локальної мережі для доступа до бази даних програм та Інтернету. На комп'ютерах працюючих в мережі встановлено антивірусне програмне забезпечення. В Києві у Інтернет провайдера „Колокол” розміщено WEB та поштовий сервер, який підключений до високошвидкісного каналу Інтернета.Для інформаційного забезпечення даними Києвського офісу кожний день автоматично по електронній пошті відправляються звіти за кожний день про оплату та відвантаження продукції.

На підприємстві встановлені слідуючи програми:

Дві бухгалтерскі програми: Бухгалтерска інформаційна система „БІС” (мережева програма); 1С підприємство (бухгалтерський облік ВАТ «Охтирський сиркомбінат» ); „Ліга-Закон” довідкова система по Українському законодавству. ЇЇ використовують як юристи, так і бухгалтера; Програмний комплекс „АВК” (будівельний кошторис). Даною програмою користується інженер з будівництва.

Програми для оформлення митних документів: MD Office (комплекс програм по митному законодавству України і оформленню митних декларацій); Програма для оформлення митних документів (мережева програма); Програми для виписки якісних посвідчень. Дану програму використовує лабораторія; Програма для штрих-кодування в цеху упаковки сиру та в цеху фасування.

На підприємстві також використовується програма обліку допоміжних матеріалів та програми Microsoft Office, з якою працюють фахівці в економічному відділі.Інформаційну систему ВАТ «Охтирський сиркомбінат» підтримує відділ, в якому працюють дві людини.

На нашу думку, для покращення інформаційної системи комбінату необхідно звернути увагу на такі пропозиції:

- придбати новий більш потужніший сервер для управління базою даних.

-виділити приміщення для розміщення серверів, в якому буде забезпечуватися необхідний мікроклімат, оснащений охоронною та попарною сигналізацією, а також оснащений системою бесперебійного живлення. Приміщення необхідне для забезпечення збереження та безпеки даних, що зберігаються на серверах.

- здійснити монтаж структурованої комп'ютерної системи у приміщеннях ВАТ „Охтирський сиркомбінат”.

-придбати ліцензійне програмне забезпечення необхідне для роботи підприємства.

- здійснити обновлення застарілих комп'ютерів та оргтехніки.

Обчислимо загальну суму витрат, яка буде необхідна для здійснення монтажу структурованої комп'ютерної системи у приміщеннях молочного комбінату. Розглянемо технічну стурктуру інформаційної системи (рис.13) та локальної обчислювальної мережі (рис.14) у ВАТ «Охтирський сиркомбінат» відповідно до цих структур можна простежити плани розміщення робочих місць і ліній зв'язку на підприємстві. Виходячи з кошторису на виконання робіт з монтажу структурованої компютерної системи у приміщеннях ВАТ «Охтирський сиркомбінат» (Додаток К) можна сказати, що розрахункові витрати інформаційної системи складають 203108,00 грн.

Розрахунок окупності системи: Прибуток складає: 6575,00 тис. грн

Дана система окупить себе за 3 роки. Прибуток ВАТ «Охтирський сиркомбінат» складе 2123964, 00 тис.грн.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що впровадження інформаційної системи на ВАТ «Охтирський сиркомбінат» сприятиме формуванню інформаційного середовища, яке необхідне для формування звітності, забезпечення інформацією керівництва і менеджерів, позитивно впливає на результати діяльності підприємства.

Рис. 13 Технічна структура інформвційної системи ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат»

Рис. 14 Структура локальної обчислювальної мережі ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат»

6. Економічне обґрунтування ефективності заходів по охороні праці при виробництві та реалізації сиру

Відповідно до ст.1 Закону України «Про охорону праці» під поняттям охорона праці слід розуміти „систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-гігієнічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності”.

Згідно з даним законом (ст. 15) служба охорони праці створюється роботодавцем на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх діяльності для організації правових, організаційно-технічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захвоювань і аварій в процесі праці [4]. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує Положення про службу охорони праці підприємства керуючись Типовим положенням Держнагляд до охорони праці (ДНАОП 0.00-4.24.-93).

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. В залежності від чисельності працюючих вона може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста [4]. У ВАТ «Охтирський сиркомбінат» функціонує відділ охорони праці, як самостійний структурний підрозділ.

Організація роботи з охорони праці покладається на керівника підприємства, який зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівника в галузі охорони праці. Керівник несе персональну відповідальність за забезпечення безпечних та не шкідливих умов праці.Персональна відповідаль-ність за забезпеченість безпеки праці та її порушення також покладається на головних спеціалістів та керівників структурних підрозділів.

Функціонування управління полягає в проектуванні заходів, реалізація яких приводить до досягнення бажаних результатів. Планування робіт з охорони праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (річним), оперативним (на квартал, місяць, декаду). Відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм по поліпшенню стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, спрямованих на запобігання нещасних випадків та професійних захворювань передбачається поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що відділяються окремим рядком.

Для підприємства незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від реалізованої продукції. На молочному комбінаті одноразові затрати по охороні праці складають 710920грн.Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначається згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колективний договір - це найважливіший документ у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівником з першочергових питань соціального характеру, в тому числі з охорони праці.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про охорону праці” у колективному договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні не нижчому за передбаченим законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

У відповідності до ст.23 Закону України „Про охорону праці” Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці розроблено та узгоджено з міністерствами статистики праці і охорони здоров'я та затверджено наказом від 31 березня 1994 року №27 „Єдину державну систему показників обліку умов і безпеки праці”. Система показників налічує шість розділів, а саме: 1.Стан умов праці; 2. Стан безпеки праці; 3. Пільги та компенсації в шкідливих умовах праці; 4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці; 5. Забезпеченість засобами індивідуального захиту; 6. Санітарно-побутове забезпечення. Відділ охорони праці ВАТ „Охтирський сиркомбінат” забезпечує працівників Товариства засобами індивідуального та колективного захисту; організовує безпеку виробничих процесів, устаткування, будівель, споруд.

Тобто, відділ охорони праці відіграє одну з головних ролей по забезпеченню здорових та безпечних умов на молочному комбінаті.

За колективним договором підприємства, профспілковий комітет зобов'язується відповідно до ст. 48 Закону України „Про охорону праці” та ст. 30 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” здійснювати контроль за додержанням власником законодавства та їх нормативних актів про охорону праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, незалежного виробничого побуту для працівників та забезпечення їх засобами захисту; аналізувати причини виробничого травматизму та профзахворювань, готувати роботодавцю пропозиції щодо вжиття ефективних заходів підвищення рівня безпеки праці; брати участь у роботі комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві, контролювати своєчасне та в повному обсязі оформлення власником необхідних документів у разі настання страхового випадку для передачі їх Фонду соціального страхування від нещасних випадків; не допускати безпідставного зменшення одноразової допомоги, якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці; не допускати фактів безпідставного звинувачення потерпілих, необґрунтованої відмови у складанні акта за ф.Н-1 або внесення до його змісту необхідних змін; систематично перевіряти виконання керівниками структурних підрозділів пропозицій суспільних інспекторів, комісії з ОП (охорони праці) у цехах, ділянках, домагатися притягнення до відповідальності посадових осіб, що не реагують на пропозиції суспільних інспекторів; перевіряти хід виконання розділу колективного договору й угод при обстеженні стану охорони праці в цехах загальнозаводськими комісіями, проведення днів ОП і культури виробництва.

Робітники під час прийняття на роботу та в процесі роботи, а також учні під час трудового професійного навчання проходять на комбінаті за рахунок роботодавця інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги постраждалим від нещасних випадків, а також дотримання правил поведінки у випадках виникнення аварій.

В ВАТ «Охтирський сиркомбінат» розробляються і затверджуються відповідні положення про навчання з питань охорони праці; формуються плани-графіки проведення навчання та перевірка знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники підприємства.

З питань охорони праці на підприємстві проводяться лекції, семінари, консультації. Згідно пункту 5.7 Колективного договору ВАТ «Охтирський сиркомбінат» спецодяг, спецвзуття й інші засоби індивідуального захисту видаються робітникам своєчасно і за рахунок роботодавця.

При відсутності спецодягу робітникам виплачується компенсація в розмірі вартості спецодягу, про що в картці урахування спецодягу робиться помітка про видачу спецодягу.

Згідно до звітності по формі 1-УБ забезпеченість засобами індивідуального захисту та санітарно-побутовими приміщеннями на Філії ВАТ «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось» складає 100%.

Згідно даних Звіту про стан умов та безпеки праці за 2007 рік на молочному комбінаті всі працівники пройшли перевірку знань з охорони праці і фактично всі вони повністю забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Незважаючи на те, що на підприємстві постійно проводиться робота з питань охорони праці, трапляються і нещасні випадки. Проаналізуємо дані таблиці 19.

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що асигнуванння коштів на охорону праці за останні два роки зменшилося на 9,5% або 61855 грн.

Таблиця 19.

Показники стану охорони праці в молочному комбінаті за 2004-2008рр.

Назва показників	Одиниця виміру	По рокам
		2004	2005	2006	2007	2008
Середньо облікова кількість працюючих	люд.	980	1044	1093	1096	1129
Кількість нещасних випадків	випад.	х	х	2	х	х
в т.ч. з летальними наслідками (тсм)	випад.	х	х	1	х	х
Кількість людино-днів непрацездатності (дн)	днів	х	х	43	х	х
Матеріальні збитки від травм	грн.	х	х	4370	х	х
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч)		х	х	1,8	х	х
Коефіцієнт важкості (Кт)		х	х	43	х	х
Коефіцієнт втрат робочого часу (Кп)		х	х	39,44	х	х
Асигновано коштів на охорону праці	грн.	209951	314097	605213	710920	649065
Витрачено	грн.	209951	314097	605213	710920	649065
Кількість пожеж	випад.	х	х	х	х	х

Виробничий травматизм та захворювання наносять не тільки мораль-ний, але й матеріальний збиток. Наприклад:

Відповідно до акту №4 Н-1 від 24 листопада 2005 року при виконанні штукатурно-мулярних робіт 7 листопада 2005 року внаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, сталось падіння муляра-лицювальни-ка з висоти більш 2-х метрів, при цьому вона отримала перелом XI грудного позвонку І-ІІ ступеню, закритий дволодижечний перелом правої голені зі зміщенням відламків.

Зм=500 грн., потерпіла хворіла - 43 дні, вина потерпілої m - 19%.

Економічний збиток від травматизму та захворювань можна розрахувати по наступній формулі:

См = С1+С2+С3+С4+С5+С6,

де, С1 - розмір одноразової допомоги у зв'язку з пошкодженням здоров'я.

Даний показник розраховується за формулою:

С1= КЗм (1- m/100) = 1,5*500 (1-19/100) = 607,5 грн.

де, К - коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого, в даному випадку К=1,5; Зм - оплата праці в місяць, грн.; m - вина потерпілого, %.

С2 - виплата по листам непрацездатності

Цей показник розраховується за формулою: С2 = Зд*Дн = 21,7*43=933 грн

де, Зд - середня денна плата потерпілого від нещасного випадку, грн.;

Дн - кількість днів непрацездатності від нещасних випадків, дні

С3 - витрати на надання долікарської допомоги згідно до даних бухгалтерії:

С3 =Зг1tг1+ Зг2tг2+…..+ ЗгNtгN, С3 = 30 грн., де Зг1tг1, Зг2tг2, ЗгNtгN

- оплата праці за год. кожної особи, яка надавала допомогу.

С4 - витрати на розслідування нещасного випадку. Даний показник розраховується за формулою:

С4= Зд1Т1+ Зд2 Т2+ Зд3 Т3+ Зд4 Т4+ М, грн.

де, Зд1... Зд4 - середня заробітна плата осіб, що приймають участь у розслідуванні нещасного випадку, грн.; Т1...Т4 -- кількість повних днів, витрачених на розслідування нещасного випадку; М - інші витрати, пов'язані з розслідуванням нещасного випадку

За даними бухгалтерії С4=1750 грн.

Розрахуємо показник С5, знайдемо його за формулою: С5 = 18,5ДС+2,625ДА,

де, ДС - кількість днів проведених на стаціонарному лікуванні;

ДА - кількість днів на амбулаторному лікуванні;

18,5 та 2,625 - коефіцієнти, які враховують середні витрати медичних закладів 1 дня перебування на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, грн.

Отже, С5 = 18,25*28+2,625*15=557,75

С6 - вартість недоотриманої продукції:

С6 = ВПД* ДН,

де ВПД - вартість валового продукту виробленого 1 робітником за 1 день,

ВПД = ВП/РСР*До

де, ВП - загальний обсяг реалізованої продукції за рік, грн.; РСР - середньооблікова кількість працюючих за рік; До - кількість днів відпрацьованих одним працюючим в рік; ДН - кількість днів непрацездатності.

ВПД = 227301,7/1093*256=0,812 тис.грн.

С6 =812*43=34916грн.

Таким чином, загальна кількість витрат буде дорівнювати:

См =607,5+933+30+1750+557,75 + 34916= 38794,25 грн.

На прикладі виробництва твердих сирів на підприємстві розробимо заходи по охороні праці у ВАТ «Охтирський сиркомбінат». Для покращення умов праці пропонуємо провести такі заходи:

1. Оновити кутки техніки безпеки.

2. Вдосконалити систему навчання працюючих підрозділів.

3. Захистити огородженням обертові деталі напівавтоматичної лінії по виробництву твердих сирів.

4. Перепланувати розташування виробничого обладнання на ділянці по виробництву продукції з незбираного молока.

5. Переобладнати вентиляційну систему на ділянці по виробництву сирів плавлених.

6. Впровадити систему оперативного контролю і нагляду за станом охорони праці.

7. Своєчасно проводити контроль за проведенням інструктажів.

8. Підвищити на 5% забезпеченість працюючих спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту.

На запропоновані заходи пропонується виділити 65 000 тис. грн.

Основним показником економічної ефективності заходів по покращенню умов з охорони праці є приріст продуктивності праці. Розрахуємо його за формуло:

П = Еу*100/Рср-Еу=0,19*100/1129-0,19=0,017%

Еу=Б1-Б2/100-Б2*Ч=0,017-0/100-0*1129=0,19л Б1=Д1*100/1093*Д0=43*100/1093*225=0,017%; Б2=0%

Згідно даних цього показника бачимо, приріст продуктивності праці склав 1,7%.

Розрахунок економічної ефективності:

1. Збільшення об'єму виробництва, по підприємству, %

ВП= ^ВП2 - ^ВП1/^ВП1*100=319481,5-211624,7/211624,7=0,51%

2. Економія по підприємству на умовно-постійних витратах, тис. грн.:

ЕУП=ЕУП*^ВП2-^ВП1/^ВП1=630*319481,5-211624,7/211624,7=321,1 тис. грн.

3. Економія від використання технологічного обладнання, тис. грн.:

ЕТО=ен *ЕТО*^ВП/100=0,15*97828*0,51/100=74,8

4. Річний економічний ефект, тис.грн

Ер= ЕУП+ЕТО=321,1+78,4=399,5 грн

5. Термін окупності витрат складає, років:

Т=Зод/Ер=65000/399,5=0,16

Таким чином, впровадження запропонованих заходів по охороні праці дали можливість підвищити продуктивність праці на 1,7%, отримати річний економічний ефект в сумі 399,5 грн., з терміном окупності 0,16 року.

7. Екологічна експертиза доцільності врахування екологічних параметрів якості продукції харчової промисловості

Останнім часом, в умовах поступового погіршення якості навколишнього середовища, обумовленого нераціональною структурою народного господарства, для України є досить актуальними такі питання, як виробництво та споживання екологічно чистої продукції.

Саме тому використання екологічно чистої продукції означає не тільки екологізацію процесів споживання, але й екологізацію виробничих процесів, так як виготовлення такої продукції сприяє збереженню або навіть покращенню якості довкілля. Таким чином, сприяючи сталому економічному розвитку можна суттєво зменшити негативний техногенний вплив на навколишнє середовище. Це можливо завдяки переходу до виробництва й споживання екологічно чистої продукції на основі ресурсозберігаючих технологій.Однією із глобальних проблем сьогодення є забезпечення людства збалансованим, високоякісним, фізично та економічно доступним продовольством - гарантування продовольчої безпеки.

В умовах сучасної ринкової економіки вимоги до якості продукції стають жорсткішими. Спостерігається тенденція росту вимог споживачів щодо основних характеристик продукції. Ринок приймає багаточисельні та різновидні товари і приваблює споживачів підвищеною їх якістю. В зв'язку з цим, перед кожним підприємством-виробником постає проблема у виборі політики, що стосується цін та якості товару.Сьогодні в умовах ринкової трансформації суспільства в Україні, значно чіткіше окреслюється соціальне замовлення на екологічно чисту продукцію як вітчизняних, так і зарубіжних споживачів. Про це свідчить попит, який зріс на внутрішньому ринку на продукцію, яка вирощена чи вироблена в традиційних системах з використанням органічних добрив чи натуральних кормів, а також замовлень з боку зарубіжних трейдерів на продаж такої продукції. Конкурентноздатність продукції складається з великої кількості параметрів, що характеризують даний товар. Це наступні показники: технічні, економічні, ергономічні, естетичні, експлуатаційні та екологічні.Науково доведено, що рівень екологічності продукції впливає на такі економічні параметри виробництва, як: собівартість реалізованої продукції, ціна, величина валового і чистого доходу. Провідна роль у процесі екологізації належить державі, так як вона створює інституціональне забезпечення екологізації, визначає умови функціонування ринкових інструментів в екологічній сфері, формує та реалізує екологічну політику. Екологічну політику необхідно розглядати не тільки як стратегічний елемент довгострокового планування, а в першу чергу завчасно передбачити вплив переоцінки суспільних цінностей на ринок і власну конкурентоспроможність та відповідно скорегувати виробничу стратегію.

Одним з основних факторів формування і збереження здоров'я населення є раціональне, збалансоване і повноцінне харчування. Харчування є обов'язковою й необхідною передумовою життєдіяльності людини, а здоров'я прямо залежить від якості харчових продуктів [12].

Екологічна продукція - це продукція, виробництво і споживання якої не приводить до деструктивного впливу на споживача й оточення (чи мінімально впливає), сприяє збереженню природного середовища, відповідає принципам екологічно збалансованого стійкого розвитку [46].

З метою покращання захисту безпеки споживачів, узгодження національного законодавства щодо безпеки продовольчих товарів з законами ЄС та нормами СОТ 24 жовтня 2002 року Верховною радою було ухвалено Закон „Про внесення змін до Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” [1]. Даний закон має ряд позитивних рис. Перш за все це введення нових необхідних термінів („небезпечна продукція”, „фальсифікована продукція” та ін.). Також із закону видалено поняття „послуга громадського харчування”. Натомість використовується лише термін „харчовий продукт”, що усуває необхідність подвійної перевірки показників якості харчової продукції та санітарних норм у закладах громадського харчування. Крім того, Законом встановлено нові вимоги щодо маркування продукції харчування, яке відтепер має обов'язково містити інформацію про харчову та енергетичну цінність, кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання, наявність у продукції компонентів з генетично модифікованої сировини, застереження щодо вживання продукту певним категоріям людей. Замість державного реєстру всіх харчових продуктів, продовольчої сировини та матеріалів, запроваджено реєстр спеціальних та нових харчових продуктів. Закон певною мірою підвищив витрати підприємств на пристосування до нових правил, оскільки в ньому передбачається збільшення переліку документів, які необхідні для підтвердження відповідності. До переліку включено гігієнічний сертифікат та різні ветеринарні документи, які будуть необхідними залежно від території, на якій підприємство буде здійснювати реалізацію продукції тваринного походження. Незважаючи на сукупний ефект від ухвалення вказаного Закону загалом є позитивним, оскільки він узгоджує заходи з контролю якості та безпеки харчової продукції з законодавством ЄС та покращує рівень захисту споживачів від неякісних продуктів харчування [43]. Проте незважаючи на певне поліпшення законодавчого забезпечення якості та безпеки харчової продукції існує ряд питань, які залишаються відкритими. Насамперед це необхідність охоплення споживачів системою інформування і просвіти щодо безпеки продуктів харчування; гарантування відшкодування збитків, завданих здоров'ю споживачів неякісними товарами; подальша адаптація національних стандартів, процедур сертифікації товарів до правил і практики Європейського Союзу [44].

Послідовна «екологізація» виробничого процесу й екологічна оптимізація життєвого циклу продукції (сировина, напівфабрикати, виробництво, розподіл, збут, утилізація відходів) є запорукою врахування екологічного фактора в забезпеченні конкурентоспроможності товару і товаровиробника [7].

Для контролю за якістю продуктів харчування встановлюється ГДК (залишкова кількість) шкідливої речовини, яка при щоденному вживанні продуктів харчування не викликає захворювань або відхилень у стані здоров'я у людини. Санітарно-гігієнічні норми вмісту шкідливих речовин у продуктах харчування стосуються перш за все пестицидів та залишків агрохімікатів, а також важких металів [49]. Питання визначення якості продуктів харчування на сьогодні є досить дискусійним через відсутність комплексної системи оцінки та загальної методології розрахунків показників якості. На законодавчому рівні якість харчового продукту визначено як сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності [43].На нашу думку, якісний харчовий продукт повинен як задовольняти потреби споживачів, так і не завдавати шкоди організму людини, сприяти його відтворенню та не руйнувати навколишнє середовище чи підривати здоров'я виробників. Останнім часом у законодавчій, політичній, екологічній та іншій діяльності набуває пріоритетності екологічна безпека [45]. Під екологічною безпекою промислових виробництв слід розуміти стан, за якого функціонування промислових підприємств прямо або опосередковано не призводить до погіршення якості навколишнього середовища, нанесення прямих або опосередкованих збитків населенню та/або державі, підприємницьким структурам. Екологічна безпека є невід'ємною характеристикою промислового підприємства, стан якої зумовлює рівень конкурентоспроможності підприємства та його економічну ефективність [46].Виробництво продукції повинне відповідати вимогам екологічної безпеки як з організаційно-технологічної, так і з правової точки зору. Саме тому виробництво екологічно чистої продукції в сучасних умовах техногенного забруднення є не простим процесом. Воно потребує застосування комплексних інновацій в організаційні форми виробництва, нагромадження і використання добрив, стандартизацію виробничих процесів, технологію відтворення родючості грунтів, маркетинг екологічно чистої продукції та систему сертифікації [43]. До найбільш реальних підходів до розв'язання проблеми забезпечення екологічної безпеки відносять виробництво і просування на ринку екологічних товарів - екологічно безпечних у виробництві і споживанні [45].Важливу роль у захисті інтересів українського споживача відіграє сертифікація [43]. В Україні існують об'єктивні засади формування механізму екологічної сертифікації [45]. Вона зазвичай базується на проведенні випробувань її зразків та (або) оцінюванні умов її виробництва і подальшому нагляді (інспекційному контролі) за продукцією та (або) її виробництвом і оцінюється третьою стороною умов виробництва продукції, призначеної для сертифікації, перед наданням сертифіката. Сертифікація ситем якості, у тому числі для сертифікації продукції, спирається на стандарт ISO серії 9000. ЇЇ проводять за рішенням органу із сертифікації, якщо це передбачено схемою сертифікації продукції, або за ініціативою підприємства-виробника [49].

Становлення національної стандартизації в Україні розпочалось у 1992 р. Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального й багаторазового користування стосовно розв'язання наявних чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за даних умов. Державну політику у сфері стандартизації визначають закони України та інші нормативно-правові акти. Таким чином, можна зробити висновок про те, що для стабільної переваги над конкурентами керівництву підприємства необхідно опиратися не тільки на ринкову ефективність, але й на екологічну.З метою випуску екологічно чистої продукції підприємству необхідно здійснити наступні заходи: адаптувати продукцію, що випускається, сучасним екологічним вимогам; забезпечити зменшення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище; скоротити відходи - знизити їх кількість, забезпечити переробку і повторне їх використання; зменшити ступінь екологічного ризику; виробляти екологічно безпечні продукти, що з точки зору викидів і відходів, мають низьку частку ризику (зниження ризику).Без врахування вказаних заходів по екологічной відповідальності підприємств для зниження екологічних навантажень і ризиків у всіх сферах діяльності і на всіх стадіях життєвого циклу продукту неможливо говорити про глобальну ефективність в області ринкової діяльності. Випуск екологічно чистої продукції є передумовою зростання конкурентоспроможності підприємства в екосоціальній ринковій економіці, що відображається й у макроекономічних моделях її розвитку.

Якість продукції завжди була і залишається головним пріоритетом ВАТ «Охтирський сиркомбінат». Це не тільки оснащені лабораторії, закупка сучасного устаткування, контроль кожного етапу технологічного процесу, але й інвестиції у розвиток сировинної зони.

Для всіх без виключення молокоперероблюючих підприємств України проблема забезпечення сировиною - одна з найактуальніших. Не є винятком і ВАТ «Охтирський сиркомбінат».

Вирішується дана проблема на комбінаті в рамках цільової програми „Сировина”. ЇЇ реалізацією на підприємстві займаються (і дуже серйозно) на протязі останніх п'яти років на основі довгострокових договорів про співпрацю з крупнотоварними та середніми фермерськими господарствами. Іншу частину комбінат закуповує у населення.

Ситуація з сировиною, що склалася в Україні, коли об'єм молока, отриманого від населення, в 2,5 рази перевищує об'єм молока, придбаного у сільськогосподарських виробників, практично однакова для всіх молочних підприємств нашої країни. Результатом виявилося рішення Держдепартамента ветеринарної медицини України заборонити приймання молока від населення в містах, де не встановлені молокоприймальні пункти. Охтирському сиркомбінату таке рішення не стало несподіванкою, так як уже на протязі більше трьох років товариство веде роз'яснювальну роботу серед населення, встановлює приймальні пункти з охолоджувачами, забезпечені пристроями для визначення якісних показників молока.

Величезні зусилля підприємство прикладає для розширення власної сировинної зони. Для підвищення якості та збільшення кількості сировини, що поставляється, на кошти заводу закуповується племінна худоба, сільгоспвиробникам на вигідних умовах виділяються цільові позики; пункти прийому молока обладнуються холодильним устаткуванням. Товариство авансує проведення весняно-польових робіт, здійснює придбання імпортних доїльних установок.

Сільськогосподарські підприємства забезпечуються кормами та сучасними системами утримання молочного стада, наприклад, постачальникам молока надано кормозбиральні комбайни та профінансовано закупки сучасних доїльних залів. Комбінат щороку вкладає в свою сировинну зону до 5 млн. гривень, які витрачаються на наведені вище потреби.

Дуже необхідними виявилися і загальноосвітні програми, до участі в яких комбінат залучав представників підприємств. Одним із прикладів такого роду є: разом зі шведською компанією Де Лаваль комбінат провів семінар по гігієні виробництва молока та його зберігання. Це дуже важлива проблема, яка напряму пов'язана з забезпеченням якості та екологічно чистої кінцевої продукції. З цією ж метою (але не в теорії, а на практиці) в містах приймання відкрили два великих і 40 невеличких пунктів, оснащених установками для охолодження молока.

Завдяки новому власнику контрольного пакету акцій - американському фонду прямого інвестування стало можливим тільки в 2005 році використати на реалізацію програми „Сировина” близько півтора мільйони євро. Така ж сума з цією метою була виділена і в 2006 році. Як результат - комбінат повністю вирішив проблему дефіциту молока.

В ВАТ «Охтирський сиркомбінат» впроваджена i дiє система управлiння якiстю продукцiї, що вiдповiдає вимогам стандарту EN ISO 9001:2000. В 2002 році комбінат першим серед підприємств, які працюють у даній галузі отримав цей сертифікат (EN ISO 9001:2000).

Введення в дію EN ISO 9001:2000 дозволяє товариству приєднатися до європейських вимог по якості, глибше вивчити й удосконалити діючі процеси, оптимізувати зв'язок між ними, підсилити свої позиції вітчизняного виробника на внутрішньому ринку, підняти базовий рівень своєї продукції з перспективою виходу на міжнародний ринок і зниження її собівартості за рахунок упровадження нових технологій.

Продукція ВАТ «Охтирський сиркомбінат» сертифікована на відповідальність вимогам стандартів якості Російської Федерації. Також на комбінаті впроваджений міжнародний стандарт EN ISO 22000:2005, який включає сертифікацію виробництва на відповідальність НАССР. Дана продукція відповідає вимогам ДСТУ, ТУ, по сортам не підрозділяється.

Дiєвiсть системи управлiння якiстю продукцiї пiдтверджують численнi нагороди, якими нагороджене пiдприємство i продукцiя на мiжнародних i внутрiшньодержавних виставках-дегустацiях - це золоті та срібні медалі, дипломи, відгуки покупців. Для виробництва своєї продукції комбінат використовує саму високоякісну сировину, якою забезпечують його надійні партнери.

Найбільшої популярності при переробці молочної сировини ВАТ «Охтирський сиркомбінат» досягло при виробництві сирів, які відповідають високій якості та міжнародним стандартам. Для переробки молока на сир використовується лише сиропридатне молоко, що відповідає вимогам ДСТУ 366-97 і технологічним інструкціям з виробництва твердих сичужних сирів.

Фахiвцi пiдприємства постiйно працюють над розширенням асортименту продукції, що виробляється та полiпшенням її якостi з урахуванням попиту споживчого ринку. Професійність та майстерність трудового колективу, гарне обладнання, повна санітарія на виробництві, і звісно якісне молоко - основні складові, завдяки яким ВАТ «Охтирський сиркомбінат» отримує смачний сир.