Стратегія розвитку підприємства КП "Будинкоуправління"

Маркетинг - це вид підприємницької діяльності, який спрямований на доведення продукції від виробника до споживача. Він актуальний в будь-якій сфері діяльності.

Основними принципами маркетингу підприємства можна вважати:

§ орієнтація на споживача, його потреби і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів і послуг, а засобів вирішення проблем споживачів;

§ гнучкість у досягненні поставленої мети, шляхом адаптації до вимог ринку, з одночасним спрямованим впливом на нього;

§ комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплекс маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначення цілей;

спрямування на довгострокову перспективу підприємства.[Л.-23]

Кожне підприємство існує на ринку не ізольовано, на його діяльність впливають законодавчі акти, лояльність місцевих та державних органів влади, взаємини із засобами масової інформації, політичною ситуацією в країні. Ці і багато інших факторів впливають на розвиток підприємства та на маркетингові функції.

Сегмент - це об'єднана, заздалегідь визначена кількість споріднених споживачів за певними ознаками. Сегментуванням ринку можна вважати методом пошуку підприємством різних секторів ринку на які спрямована його діяльність, для прийняття рішення про купівлю.

Метою сегментування є:

§ забезпечення та підвищення ефективності виробничої, комерційної та збутової діяльності підприємства для утримання чи підтримання на бажаному рівні обсягів надавання послуг, обсягів виробництва та збут;

§ адресне та цільове задоволення потреб споживачів у послугах, які надає підприємство;

§ зниження рівня конкуренції на даному ринку.

Головною метою підприємства є збільшення об'єму (кількості) послуг, які надаються, приваблення потенційних клієнтів і подальше розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія за поданням робіт та послуг більш високої якості і за більш доступними цінами, а також розширення асортименту. Виходячи з цього, стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання об'єму наданих послуг, виконаних робіт, цінової політики і створення позитивного іміджу підприємства.

Про політику ціноутворення говорити досить складно, оскільки тарифи на утримання будинку та при будинкової території розраховуються на підставі Постанови Кабінету міністрів України та затверджуються сесією міської ради, а вартість виконання підрядних робіт встановлюється згідно кошторисної документації, яка складається на основі Державно-будівельних норм (ДБН), затверджених Держбудом України.

Фінансовий аналіз

Фінансовий стан підприємства - це показник його конкурентоспроможності, тобто платоспроможності, кредитоспроможності, виконання інших зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий аналіз - це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Основними завданнями фінансового аналізу стану підприємства є:

з'ясування забезпеченості фінансовими ресурсами та перевірка цільового використання;

пошук резервів і можливості найекономнішого та найраціональнішого використання фінансових ресурсів, обмеження й ліквідації позапланового перерозподілу оборотних коштів і прискорення їх оборотності;

- розробка заходів для мобілізації фінансових ресурсів і усунення причин недоліків у роботі.

Джерелами інформації для аналізу фінансового стану є: баланс підприємства (форма 1), дані фінансового плану, показники таких звітів: «Звіт про фінансові результати», «Звіт про рух грошових коштів», «Звіт про наявність та рух основних коштів і амортизаційного фонду», «Звіт про основні показники фінансової діяльності підприємства (організації)», «Зведена таблиця основних показників, що комплексно характеризують господарську діяльність підприємства».

В даній роботі проведемо внутрішній аналіз нашого підприємства.

Аналіз фінансових показників, а саме показників фінансової стійкості, показників ділової активності, рентабельності та ліквідності проведемо у таблицях.

Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність та передбачає, що ресурси вкладені в підприємницьку діяльність повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечуватиме самофінансування та незалежність підприємств від зовнішніх джерел формування активів.

Фінансово стійким вважається таке підприємство, яке за рахунок власних джерел фінансування покриває засоби, які вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, розраховується в строк за своїми зобов'язаннями.

Суть фінансової стійкості підприємства полягає у співвідношенні вартості матеріальних оборотних коштів і величини власних і позичених джерел їх фінансування.

Таблиця 2.9

Аналіз показників фінансової стійкості.

Отже, оцінивши показники фінансової стійкості можна зробити висновок про те, що підприємство є фінансово стійке, тобто спостерігається перевищення власних коштів над позиковими і можливість підприємства виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок власних коштів.

Наступним кроком ми оцінимо показники ділової активності, вони характеризують ступінь ефективності використання наявних активів з погляду виробництва та реалізації готової продукції. Вони дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів і виражаються в оцінці оборотності активів. Таблиця 2.10

Аналіз показників ділової активності

Отже, охарактеризувавши показники ділової активності можна зробити висновок про те, що спостерігається негативна тенденція практично всіх показників до зменшення, а саме зменшується кількість оборотів обігових коштів, період обороту збільшується, позитивними є зміни показників: період погашення дебіторської заборгованостей зменшився. Це пояснюється збільшенням за 2007 рік чистого доходу та збільшенням обсягів наданих послуг.

Далі оцінимо показники рентабельності, вони характеризують досягнутий керівництвом підприємства рівень віддачі від вкладених коштів.

Аналіз ефективності господарської діяльності підприємства дозволяє визначити наскільки ефективно працює його управлінський персонал. Результати аналізу ефективності діяльності відображають ефективність роботи керівництва підприємства.

Таким чином без ефективної роботи персоналу підприємства, особливо управлінського, неможлива ефективна робота підприємства загалом. Узагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства є рентабельність - відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальному обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів).

Таблиця 2.11

Аналіз показників рентабельності

Отже, проаналізувавши показники рентабельності зробимо висновок про те, що спостерігається позитивна тенденція показників до збільшення, що пояснюється збільшенням чистого прибутку.

Далі проаналізуємо показники ліквідності. Ліквідність характеризується здатністю підприємства швидко перетворювати активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних активів для погашення поточних зобов'язань - короткострокової кредиторської заборгованості.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності а розміщення в порядку спадання ліквідності зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою термінів погашення і розміщенні в порядку збільшення строковості зобов'язань.

Для аналізу ліквідності використовують такі показники:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності визначає, чи достатньо коштів, щоб погасити зобов'язання протягом року. Розраховується як відношення обігових коштів до короткотермінових зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, чи може підприємство негайно ліквідувати свою поточну заборгованість і розраховується як відношення коштів та короткотермінових фінансових інвестицій до поточних пасивів.

Таблиця 2.12

Аналіз показників ліквідності

Отже, роблячи висновок про аналіз показників ліквідності можна сказати про те, що коефіцієнти поточної ліквідності є в межах нормативних значень, що є позитивним, коефіцієнт абсолютної ліквідності значно відхиляється від нормативу, що пояснюється недостатністю грошових коштів в національній та іноземній валюті.

Далі проаналізуємо показники майнового тану підприємства. Показники майнового стану характеризують структуру ресурсів підприємства та джерел, за рахунок яких вони сформовані.

Таблиця 2.13

Аналіз показників майнового стану

Отже, стосовно показників майнового стану можна зробити висновок: майже всі показники зменшуються, що є негативно для підприємства. Порівняно з минулорічними показниками збільшились основні засоби, разом з тим зменшився їх знос. Знизилась часка оборотних виробничих активів у загальному обсязі ресурсів, зріс коефіцієнт мобільності активів.

Якщо говорити в загальному про весь фінансовий стан, можна сказати, що в 2007 році підприємство отримує прибуток, який значно більший від минулорічного. Зростає дохід від реалізації продукції, поряд з цим зростають витрати підприємства, зростає рентабельність підприємства.

Аналіз управління персоналом

Ефективність господарювання будь-якого підприємства залежить не лише від додержання правильних принципів організації виробництва, а й від знань, умінь, компетентності його працівників, спроможності вирішувати нестандартні завдання, дисципліни, існуючої системи мотивації праці тощо.

Управління персоналом є складовою соціальної підсистеми, яка характеризує персонал як особовий склад організації, який повинен виконувати основні завдання підприємства.

Формування персоналу підприємства відбувається під впливом як внутрішніх факторів - таких, як характер продукції, особливості технологічних процесів, організаційна структура управління тощо, так і зовнішніх - ситуації на ринку праці, демографічні процеси, вимоги чинного законодавства, моральні норми суспільства.

Персонал підприємства та зміни, які в ньому відбуваються, мають певні структурні, якісні та кількісні характеристики.

Мета аналізу управління підприємством - виявити резерви підвищення результативності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому використанні наявних трудових ресурсів.

Основними джерелами аналізу є звіт з праці , фотографії та само фотографії використання робочого часу, результати моментних спостережень, відомості відділу кадрів, табелі виходу на роботу.

Важливим елементом цього процесу є підбір кадрів.

Варто відмітити, що джерела підбору кадрів для фірми є такими:

- особисті контакти

- подання оголошення в Центр зайнятості, про наявність вакантної посади.

Процедура прийому на роботу на даному підприємстві є формалізованою: претендент на вакантне робоче місце чи посаду подає заяву зі всіма необхідними документами (паспорт або інший документ, який посвідчує особу, трудову книжку оформлену у встановленому порядку, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку ), після розгляду якої з ним проводиться співбесіда. На співбесіді, як правило, задають питання, які стосуються суто професії претендента. Якщо працівник задовольнив всі вимоги щодо вільної вакансії, йому призначається випробувальний термін (1-н місяць), по закінченню якого при відсутності причин для відмови працівник приймається на роботу. Працівники працюють згідно колективного договору.

Прийом на роботу працівників оформляється наказом керівника КП «Будинкоуправління», з яким працівник ознайомлюється.

Для характеристики забезпеченості трудовими ресурсами та використання їх застосовують таку систему показників: чисельність персоналу і його склад за кваліфікацією, плинність кадрів, використання робочого часу.

При аналізі плинності кадрів було виявлено, що 2007 році прийнято 10 осіб, вибуло 6 осіб , з яких усі 6 осіб звільнилися за власним бажанням.

Таблиця 2.14

Характеристика руху кадрів