Стратегія розвитку підприємства КП "Будинкоуправління"

2.17. Виписка рахунків.

2.18. Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

3. Права

Бухгалтер по нарахуванню квартплати має право:

3.1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.

3.2. Вносити на розгляд головного бухгалтера пропозиції по вдосконаленню роботи, повґязаної з обовґязками, що передбачені цією інструкцією.

3.3. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньо керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.

3.4. Вимагати та отримувати особисто або за дорученням головного бухгалтера у працівників підприємства інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обовґязків.

3.5. Залучати фахівців усіх підрозділів до виконання покладених на нього завдань.

3.6. Вимагати від матеріально-відповідальних осіб будинкоуправління подання документів та інформації, необхідних для бухгалтерського обліку, звітності і контролю.

3.7. Вносити пропозиції керівнику по питаннях покращення роботи по обліку звітності і контролю.

3.8. Перевіряє матеріально-відповідальних осіб в правильності оприбуткування, зберігання і видачі грошових засобів, товаро-матеріальних цінностей.

3.9. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх посадових обовґязків.

4. Відповідальність

Бухгалтер по нарахуванню квартплати несе відповідальність:

4.1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обовґязків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

4.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

4.4. Несвоєчасне і неправильне нарахування квартирної плати, пільг, субсидій.

4.5. За допущення суми простроченої заборгованості по квартирній платі.

4.6. За достовірність даних обліку по квартирній платі, субсидій, пільгах.

4.7. Несвоєчасне складання місячних, квартальних і річних бухгалтерських звітів.

5. Бухгалтер по нарахуванню квартплати повинен знати:

5.1. Нормативні, методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

5.2. Облікову політику, систему регістрів обліку, правила документообігу й технологію оброблення облікової інформації на підприємстві.

5.3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовґязань і господарських операцій.

5.4. Систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю.

5.5. Основи трудового законодавства.

5.6. Правила та норми охорони праці.

5.7. Порядок роботи і правила експлуатації персональних ЕОМ.

5.8. Роботу з програмою «1С-Бухгалтерія».

5.9. Електронну звітність.

6. Кваліфікаційні вимоги

Бухгалтер 2 категорії (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, бакалавра - стаж роботи за професією бухгалтера не менше 2 років.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

МАЙСТРА ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ

1. Загальні положення

1.1. Основними завданнями майстра по експлуатації житлового фонду є забезпечення утримання закріпленого житлового фонду і прибудинкових територій у відповідності до вимог нормативних документів, забезпечення безпечних умов проживання мешканців.

1.2. Майстер по експлуатації житлового фонду будинкоуправління безпосередньо підпорядковується головному інженеру, керуючому будинкоуправління.

1.3. На посаду майстра призначається особа, яка має середню спеціальну або вищу освіту, яка відповідає профілю роботи житлово-експлуатаційної організації.

1.4. Майстер призначається на посаду і звільняється з неї наказом керівника.

1.5. У своїй діяльності майстер керується:

- наказами керівника та головного інженера;

- даною посадовою інструкцією;

- основами трудового законодавства;

- правилами внутрішнього трудового розпорядку;

- наказами, інструкціями та вказівками Держбуду, ОЖКУ, будинкоуправління;

- типовим положенням по технічному обслуговуванню і ремонту димових і вентиляційних каналів житлових приміщень;

- положенням про організацію контролю за станом димовентиляційних каналів, герметизації вводів інженерних комунікацій;

- положенням про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель КДП - 204/12 України 193/91;

- правилами безпеки в газовому господарстві, затвердженими наказом ДАХК «Укргаз» від 30 липня 1997 року;

- типовим нормами часу і розцінками на роботи по санітарному утриманню будинків і прибиранню сходових кліток в житлових будинках, на роботи по ремонту, періодичністю виконання робіт по прибиранню сходових кліток, прибудинкової території, по обслуговуванню камер для сміття;

- правилами і нормами технічної експлуатації житлового фонду.

2. Права та обовґязки:

2.1. Здійснювати контроль за технічним станом закріплених за ним житлових будинків, споруд і територій, забезпечувати правильну їх експлуатацію та утримання у відповідності до вимог діючих нормативних документів.

2.2. Розробляти графіки всіх видів профілактичних весняних і осінніх оглядів житла згідно положень, терміново приймати рішення щодо усунення виявлених несправностей для забезпечення безпечних умов проживаючих.

2.3. Забезпечувати належний технічний та санітарний стан будівель, споруд, дворових територій.

2.4. Здійснювати організацію робіт по прибиранню сходових кліток і інших місць загального користування.

2.5. Розробляти графіки прибирання сходових кліток і вимагати їх виконання.

2.6. Вести постійний контроль за санітарним станом у підвальних приміщеннях багатоповерхових будинків, а також на горищах цих будинків.

2.7. Забезпечувати утримання та збереження зелених насаджень на прилеглих територіях житлових будинків.

2.8. Складати графіки вивезення і вести контроль за своєчасним вивезенням нечистот із надвірних туалетів, септиків і сміття із сміттєвих камер та території, а також нести відповідальність за їх технічний стан і утримання.

2.9. Забезпечувати протипожежну безпеку житлових будинків і споруд та нести відповідальність.

2.10. Нести відповідальність за дотримання мешканцями будинків та орендарями правил користування житловими приміщеннями і виконання умов згідно договорів оренди приміщень, давати вказівки, приписи, вимагати їх виконання.

2.11. Вести контроль за якістю, обсягами і терміном виконання робіт по ремонту житлових будинків.

2.12. Перевіряти і підтверджувати обсяг робіт по ремонтах, виконаних на його дільниці.

2.13. Здійснювати контроль за утриманням квартир, в тому числі і які належать громадянам на правах приватної власності (приватизовані квартири, будинки).

2.14. Вести необхідну документацію (згідно вимог положення) по результатах всіх видів оглядів та визначати обсяги робіт і складання відомостей на ремонт.

2.15. Вести постійний контроль за технічним станом аварійних і ветхих будинків, споруд на закріпленій дільниці, складати акти на їх ветхість, аварійність і подавати подання до міської ради про ветхість і аварійність будинків, споруд для прийняття рішень.

2.16. Забезпечувати виконання правил охорони праці, техніки безпеки та правил електро- та газової безпеки в жилих і нежилих приміщеннях, будівлях, спорудах, що закріплені за майстром.

2.17. Скласти графіки обходів і оглядів димовентиляційних каналів, оголовків, герметизації вводів інженерних комунікацій, газового обладнання і забезпечувати їх правильну експлуатацію.

2.18. Організовувати роботу будинкових комітетів.

2.19. Забезпечувати наскрізне провітрювання підвальних приміщень, вести всю необхідну документацію, що відноситься до вимог положень, правил і норм утримання, експлуатації та ремонту житлових і нежитлових будівель.

2.20. Забезпечувати збереження технічної документації на житлові будинки (технічні паспорти, поверхові плани, проектну документацію).

2.21. Приймати громадян у визначені дні і години, розглядати заяви, листи і скарги з питань, які не входять до його компетенції.

2.22. Вивчати і широко впроваджувати передовий досвід роботи.

2.23. Забезпечувати високу виробничу і трудову дисципліну серед підлеглих, контролювати своєчасний прихід на роботу та вихід з роботи працюючих на дільниці.

2.24. Проводити збори з мешканцями закріплених будинків.

2.25. Складати акти про порушення мешканцями правил експлуатації житлових будинків та прилеглої території.

2.26. Давати приписи квартиронаймачам та орендарям про необхідність проведення ремонту.

2.27. Нести відповідальність за підготовку закріплених житлових будинків до роботи в осінь-зимовий період і вести всю необхідну документацію по його підготовці.

2.28. Вживати заходи по схоронності в житловому фонді засобів обліку води, тепла, електроенергії.

2.29. Організовувати виконання робіт по ремонту житлового фонду (виписка наряд-завдань, забезпечення робочих матеріалами, контроль, звітність та інше), крім того забезпечувати трудову дисципліну серед персоналу, який виконує роботу в майстернях по ремонту житлового фонду ввірених йому бригадах.

2.30. Забезпечувати своєчасний і якісний ремонт, безперебійну роботу інженерного оснащення.

2.31. Представляти на розгляд і затвердження вищестоящими посадовими особами будинкоуправління пропозиції щодо поліпшення організації робіт.

2.32. Підвищувати продуктивність праці, розробляти і виконувати заходи по економії паливно-енергетичних ресурсів.

2.33. Забезпечувати впровадження нової техніки і механізації виробничих процесів.

2.34. Своєчасно проводити інструктажі з техніки безпеки з робітниками по ремонту, здійснювати оперативний контроль за дотриманням робітниками правил охорони праці.

2.35. Вести необхідну документацію по техніці безпеки, а також нести відповідальність за безпечне проведення ремонтних робіт.

2.36. Подавати пропозиції щодо переміщення, звільнення, нагородження і преміювання робітників будинкоуправління.

2.37. Брати участь у розгляді скарг і заяв громадян, приймати міри по усуненню причин, які породжують їх.

2.38. Брати участь в розслідуванні причин аварій і нещасних випадків, повґязаних з виробництвом, в розробці заходів по їх усуненню.

2.39. Брати участь в організації робіт по проведенню огляду культури виробництва.

2.40. Вести облік руху матеріалу цінностей і складати матеріальний звіт.

2.41. Організовувати своєчасну перевірку та ремонт димових і вентиляційних каналів, оголовків димоходів.

2.42. Організовувати технічне навчання, обмін передовим досвідом.

2.43. Приймати міри по зниженню вартості послуг, які надаються населенню, по зменшенню трудових і матеріальних затрат при проведенні ремонту житлового фонду.

2.44. Впроваджувати раціональні методи праці робочих, забезпечувати максимальне зменшення витрат робочого часу.

2.45. Забезпечувати своєчасну підготовку житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період.

2.46. Розподіляти робочих по обґєктах.

2.47. У необхідних випадках складати акти про порушення жителями санітарних і протипожежних правил, а також правил про порядок утримання житлових приміщень.

2.48. Призупинити виробництво робіт, які здійснюються без належного рішення чи з порушенням правил техніки безпеки, не попередивши керівника.

2.49. Подавати на розгляд керівника пропозиції про покращення організації робіт по експлуатації і утриманню житлових будинків.

3. Відповідальність

Майстер по експлуатації житлового фонду несе відповідальність:

3.1. За невиконання обовґязків, покладених цією посадовою інструкцією.

3.2. За невикористання прав, передбачених посадовою інструкцією та нормативним документами.

3.3. За прийняття неправильних рішень під час виконання покладених на нього обовґязків.

3.4. За несвоєчасне та неправдиве подання всіх видів звітності та іншої інформації керівництву та іншим установам.

3.5. За незабезпечення вимог нормативних документів щодо утримання закріпленого житлового фонду та безпечних умов для проживання мешканців.

3.6. За незабезпечення правил техніки безпеки для персоналу, який обслуговує житло.

3.7. За невжиття заходів по схоронності засобів обліку води, тепла, електроенергії та неекономне використання в житловому фонді енергоносіїв.

3.8. За невиконання обовґязків, покладених цією посадовою інструкцією.

3.9. За недостовірні дані в матеріальному звіті.

3.10. За невиконання вимог нормативних документів щодо організації виробництва техніки безпеки, правил пожежної та електробезпеки.

3.11. За неякісне виконання ремонтних робіт та технічне обслуговування житла.

3.12. За незабезпечення безпечних умов виробництва.

3.13. За неякісне проведення технічних оглядів та ремонтів внутрішньо будинкових систем опалення, водопостачання і каналізації, електроосвітлення, димових та вентиляційних каналів, герметизації вводів.

3.14. За несвоєчасне та неякісне виконання робіт по ремонту житлового фонду.

3.15. За порушення трудової дисципліни робочих.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

МЕХАНІКА

Загальні положення

Механік призначається на посаду і звільняється з неї наказом керівника КП «Будинкоуправління» і безпосередньо підпорядкований керівнику.

Механіком призначається особа, що має повну вищу або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки, зі стажем роботи для спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років.

Під час відсутності (відпустка, відрядження, хвороба та інших випадках) його обов'язки виконує головний інженер.

1. Завдання

Робота механіка направлена на організацію, зберігання, технічне обслуговування, ремонт автомобілів, тракторів і причепів.

Основними функціями механіка являються:

- забезпечення надійної і безпечної експлуатації рухомого складу;

- координація роботи рухомого складу, контроль технічного стану транспортних засобів при виїзді на лінію і повернення в гараж;

- забезпечення виконання підвідомчим персоналом Правил по охороні праці на автомобільному транспорті та Закону України «Про дорожній рух».

2. Обов'язки

Здійснювати розподіл транспортних засобів і оперативний контроль за їх використання.

Контролювати технічний стан транспортних засобів, складання та виконання графіків планово-запобіжних ремонтів, організацію технічного стану обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.

Контролювати видачу водіям та механізаторам подорожніх листів відповідної форми.

Підтримувати належний порядок на території і в місцях стоянки та ремонту транспортних засобів без порушення санітарних та пожежних норм.

Забезпечувати водіїв запасними частинами, інструментом, матеріалами та спецодягом.

Вивчати причини ДТП і приймати міри для їх попередження.

Вести всі експлуатаційні документи по експлуатації транспортних засобів.

Розподіляти і проводити закріплення автотранспорту за водіями та механізаторами.

Проводити зняття та реєстрацію транспортних засобів в органах ДАІ.

Організовує роботу з обліку наявності та руху устаткування, складання і оформлення технічної й звітної документації, його використання, складанням кошторисів на проведення ремонтів, оформленням заявок на придбання матеріалів та запасних частин, необхідних під час експлуатації устаткування.

Організовує з використанням ЕОМ основні роботи з управління та планування технічного обслуговування і ремонтних робіт механічного устаткування.

Бере участь в організації обліку та зберігання запасних частин.

Організовує міжремонтне обслуговування, своєчасний та якісний ремонт і модернізацію устаткування, роботу з підвищення його надійності та довговічності, технічний нагляд за станом, утриманням, ремонтом будівель і споруд.

Вивчає умови роботи устаткування, окремих вузлів та деталей, розробляє й здійснює заходи щодо запобігання непланових зупинок устаткування, подовження строків служби вузлів та деталей, міжремонтних періодів, поліпшення зберігання устаткування, підвищення надійності його в експлуатації.

Забезпечує контроль за якістю робіт із монтажу устаткування, раціональними витратами коштів на капітальний ремонт. За правильністю зберігання устаткування на складах, своєчасністю перевірки та пред'явлення інспекції державного технічного нагляду підйомних механізмів та інших об'єктів, внесенням змін у паспорти устаткування.

Забезпечує додержання правил і норм охорони праці під час проведення ремонтних робіт.

3. Права

Особисто перевіряти кваліфікацію водіїв та механізаторів при прийомі на роботу.

Припиняти роботу транспортних засобів у випадку його несправності, використання не за призначенням, а також при порушені водіями інструкцій експлуатації, правил охорони праці, правил дорожнього руху.

Не допускати до роботи персонал, що не пройшов вчасно медичний огляд, атестацію по охороні праці та безпеці руху.

Клопотати перед дирекцією КП «Будинкоуправління» про заохочення та стягнення заохочення водіїв та механізаторів.

Брати участь в підготовці проектів наказів, інструкцій, розпоряджень, а також інших документів, пов'язаних із діяльністю відділу.

Забороняти роботу на обладнанні у випадках грубого порушення правил технологічної експлуатації, незадовільного стану технологічного обладнання, загрози аварії, нещасних випадків.

Виносити пропозиції керівництву підприємства про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.

4. Відповідальність

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством.

За чітке виконання вимог нормативних актів, наказів і розпоряджень керівництва КП «Будинкоуправління».

За збереження, ремонт і технічне обслуговування та справність транспортних засобів.

За пожежну безпеку місць зберігання та ремонту автотранспорту.

За стан трудової та виробничої дисципліни підвідомчого персоналу.

За підготовку транспортних засобів до річного технічного огляду.

За своєчасне виконання зауважень по оперативному контролю,приписів контролюючих органів та надання інформації про їх виконання.

За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

5. Механік повинен знати:

Постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали щодо ремонту та обслуговування транспортних засобів, організації роботи транспорту та правила його експлуатації.

Технологічні характеристики, конструктивні особливості транспортних засобів.

Технологію й організацію ремонтних робіт.

Законодавство про працю.

Правила і норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

Організацію ремонтної служби на підприємстві.

Порядок і методи планування роботи устаткування та проведення ремонтних робіт.

Методи монтажу та ремонту устаткування, організацію й технологію ремонтних робіт.

Передовий вітчизняний та світовий досвід ремонтного обслуговування підприємства.

Економіку, організацію виробництва, праці й управління.

Трудове законодавство.

Правила внутрішнього трудового розпорядку.

3.2. Вихід на ринок будівельних та ремонтно-будівельних послуг

Протягом 15 років в Дубровицькому районі збанкрутували майже всі будівельні підприємства, що займаються будівництвом та виробництвом будівельних матеріалів. Це призвело до відсутності і дефіциту будівельних послуг та будматеріалів. Для виходу на ринок будівельних та ремонтно-будівельних послуг в КП «Будинкоуправління» є всі необхідні засоби і активи: діюча пилорама, укомплектований обладнанням столярний цех, будівельна техніка. Для виходу на ринок вищенаведених послуг підприємству потрібно отримати ліцензію для проведення будівельної діяльності, яка передбачає такий перелік робіт: зведення несучих та огороджуючи конструкцій будинків і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту); зведення несучих та огороджуючи конструкцій і споруд (фундаментів, металевих конструкцій будівель і споруд, бетонних та залізобетонних монолітних конструкцій, будівель і споруд, із дрібно-штучних виробів, деревґяних, метало пластикових, полімерних, комбінованих, пневматичних та інших видів, скління, штукатурних та облицювальних робіт на фасадах будівель і споруд, конструкцій підлог та покрівель); монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів, засобів вимірювання (опалення, водопроводу та каналізації, електропостачання та електроосвітлення); захист конструкцій, устаткування та мереж(гідроізоляційний, теплоізоляційний, антикорозійний).

З метою економії коштів для складання кошторисної документації придбати ліцензійну програму.

Для освоєння бюджетних замовлень приймати участь у державних закупівлях (участь в тендерах) відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», щоб брати участь у процедурах закупівель необхідно зареєструватися в тематичному каталозі учасників процедур закупівель.

На майбутніх ремонтно-будівельних роботах використовувати існуючий штат робітників та наймати на договірних умовах бригади будівельників, оскільки цей вид діяльності сезонний та непостійний.

3.2.1. Виробництво пінобетону

Зі зростаючим попитом на ринку будівельних матеріалів у державі і районі зокрема виник дефіцит. Підприємство загальнодержавного масштабу та підприємства регіону не в змозі забезпечити зростаючі попити. Проаналізувавши ситуацію, що склалася на ринку, виникла необхідність в придбанні обладнання для виробництва стінового матеріалу пінобетону (піноблоки).

Для виробництва пінобетону задіяти штатних працівників.

Пористі бетони вперше були отримані 1889 році Гофманом (Чехія). Він додав до рухомих цементних і гіпсових розчинів кислоти, вуглекислотні чи хлористі солі, які при хімічній реакції виділяли газ. Цей газ утворював ніздрювату структуру в затверділих розчинах. Патент Гофмана не отримав практичного застосування.

Наступний крок в цьому напрямку був зроблений в 1914 році Аулсвортом і Дайером (США), які запропонували використовувати в якості газо утворювача порошки алюмінію, цинку і деяких іших металів, які при взаємодії з Са(ВОН) виділяли водень і діяли як вспучуючі добавки. Цей винахід можна рахувати початком сучасної технології газобетону. У 1922 році Адольф і Поль (Німеччина) використали перекись водню (пергідроль водню Н2О2) для спучування бетонної суміші. Але в масовому виробництві газобетону використання пергідролю водню не отримало широкого застосування.

Практичне значення для розвитку виробництва газобетону мали дослідження Ерікссона (Швеція) в 1918-1920р.р. Він запропонував вспучувати суміш вапна з тонкомеленими кремнеземними компонентами з домішками цементу (10%) при взаємодії алюмінієвого поршку з розчиненим Са(ВОН). Виробництво газосилікату було розпочато фірмою «Ітонг» в 1929р. в шведському містечку Іксхульт на підприємстві з продуктивністю 15тис.м.кубічних в рік. При цьому в основу технології був покладений спосіб тепло вологої обробки в автоклавах і вапняно-кремнеземних композицій, запатентованих в 1880 році В.Міхаелісом.

У подальшому розвиток технології автоклавного газобетону за способом Ерікссона спочатку у Швеції, а пізніше в інших крахнах, пішов двома шляхами. Один шлях привів до початку виробництва газосилікату «Ітонг». Це пористий бетон автоклавного затвердіння, отриманий із суміші вапна з кремнеземними домішками, але без цементу. Другий привів у 1934 році до другого різновиду газобетону - «Сіпорекс», запропонований фінським інженером Леннартом Форсеном і шведським інженером Іваром Екслундом, який був отриманий на основі суміші з портландцемента і кремнеземним компонентом, але без домішку вапна.

За цими двома напрямками виробництво газобетону почало розвиватися з середини 30-х років у багатьох країнах. На сучасному етапі заводи газобетону і газосилікату фірм «Ітонг», «Сіпорекс», «Хебель», «Верхам», «Маза-Хенке», «Хьотен» та інших працюють у багатьох країнах світу. В країнах СНД, крім завезеної в 60-ті роки польської технології, є діючі розробки галузевих інститутів колишнього Мінбуду СРСР.

Другий напрямок отримання пористого бетону є змішування розчину води, сировинних компонентів, з попередньо підготовленою піною. В залежності від виду вґяжучого і кремнеземного компоненту матеріали отримали назву пінобетонів, піносилікатів, пінозолосилікатів, піношлаків, гіпсобетонів та інше. Вперше спосіб отримання пінобетону шляхом змішування розчинів вґяжучих речовин з піною запропонував датський інженер Е.С.Байер в 1911 році. Але практичне виробництво пінобетону цим способом розпочалось в 1923-1925р.р. З того часу була видана велика кількість патентів на способи отримання пінобетону із різних видів мінеральної сировини з різними піноутворювачами.

Перші дослідження технологій і властивостей пористих бетонів у нашій країні розпочались в 30-ті роки ХХ століття. Радянські вчені П.А. Ребіндер, А.А. Брюшков, Б.Н. Кауфман та інші розробили технологію теплоізоляційного пінобетону пироднього затвердіння і вивчили його властивості. Праці М.Н. Гендлєра, Б.Н. Кауфмана, К.І. Шульца і інших на початку 30-х років сприяли практичному втіленню в будівництво неавтоклавного монолітного пінобетону, який був отриманий в умовах будівельного майданчика.

Вперше виробництво автоклавних виробів пористих бетонів розпочалося в 1939році в Новосибірську і Челябінську. В післявоєнний період помітно розширились дослідні роботи пористих бетонів. Вони були направлені на вивчення різної сировини і використання відходів промисловості, розробці технологічних параметрів виготовлення пористих виробів в тому числі режимів автоклавної обробки. Ці дослідження сприяли майбутньому росту виробництва і використання пористого бетону в будівництві.

Досвід промислового виробництва пористого бетону неавтоклавного затвердіння розпочався з 30-х років, індустріальне виробництво було розпочато в 50-ті роки і використовувалось у багатьох містах Сибіру.

Розвиток виробництва пористого бетону в Україні повґязаний з бетоном автоклавного затвердіння. Цей напрямок повґязаний з постачанням в 1960-1962р.р. Польщею технологічного обладнання для 10 заводів в СРСР по виробництву виробів з пористого бетону автоклавного затвердіння.

На основі дослідів виробництва пористо-бетонних виробів з використанням польського технологічного обладнання в Україні були побудовані 4 великі підприємства пов виготовленню виробів із ніздрюватого бетону з різною плановою річною продуктивністю:

1) Білгород-Дністровський експериментальний завод пористих бетонів і виробів потужністю 130тис. м3/год;

2) Миколаївський комбінат силікатних виробів потужнітю 140тис. м3/год;

3) Славутський завод силікатних стінових матеріалів потужністю 180тис. м3/год;

4) Сумський завод силікатних стінних матеріалів потужністю 140тис. м3/год.

Ці підприємства були розраховані на випуск стінових панелей в індивідуальних формах окремої номенклатури дрібних стінових локів по різальній технології. Проаналізувавши в цілому розвиток технології ніздрюватого бетону в СРСР, в країнах СНД і в Україні, можна умовно виділити 4 основні періоди:

1. Розвиток технологій неавтоклавного пінобетону (1926-1941р.);

2. Розвиток технологій автоклавного пористого бетону (1945-1960р.);

3. Виробництво автоклав них пористих бетонів (1960-90р.);

4. Відродження технології виробництва неавтоклавного пінобетону (з 90-х років) і стрімке нарощування обґємів виробництва (з кінця 90-х років - поч.2000р.) неавтоклавного пінобетону з використанням більш ефективних піноутворювачів.

В той час як енергетична складова собівартості інших будівельних стінових матеріалів (пористі блоки автоклавного затвердіння, цегла) у найближчий час буде зростати пропорційно збільшенню вартості енергоресурсів, піноблоки неавтоклавного затвердіння будуть залишатися конкурентноспроможними. З теплотехнічної точки зору, пінобетон неавтоклавного затвердіння серед інших стінових тепло ефективних матеріалів залишиться розумною альтернативою в умовах зміни структури сучасного житлового будівництва - переходу на малоповерхове котеджне будівництво. Тобто, про доцільність впровадження у виробництво окремого стінового матеріалу можна стверджувати за таким умовними критерієми: доцільність, конкурентноспроможність, теплоефективність.

Продуктивність виробництва тепло ефективних будівельних стінових матеріалів, таких як блок, пінобетон неавтоклавного затвердіння, підтверджує також існування державної програми розвитку виробництва виробів із пористого бетону і їх використання в будівництві на період 2005-2011р.р. Державної політики розвитку енергозбереження, складовими якої є підтримка і сприяння розвитку промислового виробництва енергоефективних, теплоефективних будівельних стінових матеріалів, що направлена в першу чергу на зменшення споживання енергоносіїв, зниження енергомісткості ВВП і підвищення конкурентноздатності національного виробниаа. Пріоритетність держаної політики в цьому напрямку є питанням національної безпеки.

Розробники державної програми стверджують, що до 2011 року цегла поступиться на ринку будівельних стінових матеріалів: із пористого бетону буде будуватися 30-50% будов і 60-80% малоповерхівок.

Пінобетон - це легкий пористий бетон, отриманий в результаті затвердіння розчину, який складається із цементу, піску і води, а також піни.

Пінобетон утворюється шляхом рівномірного розподілу бульбашок повітря по всій масі бетону. Пінобетон утворюється шляхом рівномірного розподілу бульбашок повітря по всій масі бетону. А відміну від газобетону, пінобетон утворюється не з допомогою хімічної реакції, а при допомозі механічного перемішування попередньо приготовленої піни з готовою сумішшю.

Піна забезпечує необхідний вміст повітря в бетоні і його рівномірний розподіл по всій масі по комірках високоточної форми для пінобетону. Піну отримують із спеціалізованих піноутворювачів (на біологічній чи хімічній основі).

Пінобетон, який отримують за безавтоклавною і безпропарювальною технологією, має низку значних переваг у порівнянні з іншими будівельними стіновими і теплоізоляційними матеріалами:

- низька щільність і, відповідно, малі вагові навантаження на перекриття балки фундамента;

- низька теплопровідність, що дозволяє споруджувати будівлі без використання додаткової зовнішньої теплоізоляції, утеплювати чи тепло ізолювати трубопроводи, технологічне оладнання і споруди, що збудовані із традиційних сиінових матеріалів, від підвалів до дахів;

- повна екологічна чистота;

- негорючість і стійкість до відкритого горіння до 2 годин;

- не підлягає гниттю;

- низька вологоємність (пориста структура пінобетону закрита, на відміну від пористої структури газобетону чи газозолобетону і споріднених матеріалів) і як налідок - пінобетон стійкий до заморожування, відтанення, а це надає йому високу морозостійкість;

- повітропроникність - приміщення «дихає», по параметру «екологічності» пінобетон знаходиться на другому місті після дерева;

- дуже добрі показники звуко і шумоізоляції;

- можливість монолітної заливки в тому числі закритих порожнин;

- широка розповсюджуваність, доступність на ринку і невисокі ціни на складові компоненти для його виробництва;

- виробництво піноблоків не потребує використання енергозатратних паропропарочних установок чи печей (на відміну від виробництва газобетону і газозолобетону);

- технологія виробництва дозволяє легко регулювати питому щільність пінобетону, яка залежить тільки від дотримання пропорцій компонентів і дотримання технологічної інструкції виконання робіт, не залежить від температури і вологості навколишнього середовища (на відміну від технології газобетону);

- зручно кладаться при будівництві будівель із готових блоків;

- добре пробивається, свербиться і штробиться.

ПЛЮС ПЕРШИЙ - НАДІЙНІСТЬ

Пінобетон є майже не старіючим і практично вічним матеріалом, не підвладний дії часу, не гниє, володіє міцністю каменя. Підвищена міцність на стиснення дозволяє використовувати при будівництві з меншою обґємною вагою, що ще більще збільшує термічний опір стіни.

ПЛЮС ДРУГИЙ - ТЕПЛОТА

Завдяки високому термічному опру споруди із пінобетону здатні акумулювати тепло, що при експлуатації дозволяє знизити видатки на опалення на 20-30%.

ПЛЮС ТРЕТІЙ - МІКРОКЛІМАТ

Пінобетон запобігає значним втратам тепла зимою, не оїться сирості, дозволяє запобігти занадто високим температурам літом і регулювати вологість повітря в кімнаті шляхом всмоктування і віддачі вологи, сприяючи утвореня сприятливого мікроклімату (мікроклімат деревґяного будинку).

ПЛЮС ЧЕТВЕРТИЙ - ШВИДКІСТЬ МОНТАЖУ

Невелика щільність, а відповідно і легкість пінобетону, великі розміри блоків у порівнянні з цеглою дозволяють у декілька раз збільшити швидкість кладки. Легкий в обробці і вопорядженні - прорізати канали і отвори під електропроводку, розетки, труби.

ПЛЮС ПґЯТИЙ - ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ

Пінобетон володіє відносно великою здатністю до поглинання звуків. В будівлях із пристого бетону забезпечуються існуючі вимоги по звукоізоляції.

ПЛЮС ШОСТИЙ - ЕКОНОМІЧНІСТЬ

Висока геометрична точність розмірв виробів дозволяє здійснювати кладку локів на клей, запобігти «містків холоду» в стіні і значно зменшити товщину внутрішньої і зовнішньої штукатурки. Вага пінобетону менше від 10% до 87% у порівнянні із стандартним важким бетоном. Значне зниження ваги дозволяє з економити на фундаментах.

ПЛЮС СЬОМИЙ - ПОЖЕЖОБЕЗПЕЧНІСТЬ

Вироби із пінобетону надійно захищають від розповсюдження пожеж і відповідають першому ступеню вогнестійкості, що підтверджено відповідними випробовуваннями. Таким чином, він добре підходить для застосування у вогнетривких конструкціях. При впливу інтенсивної теплоти, типу паяльної лампи, на поверхню бетону він не розчіпляється і не вибухає, як це має місце з важким бетоном. В результаті цього арматура захищена більш довгий час від нагрівання. Тести показали, що пінобетон товщиною 150мм. Захищає від пожежі протягом 4 годин. На дослідженнях, що були проведені в Австралії, зовнішня сторона панелі із пінобетону товщиною 150мм. Була піддана нагріванню до 12тис.С.

ПЛЮС ВОСЬМИЙ - ЕКОЛОГІЧНІСТЬ

При експлуатації пінобетон не виділяє токсичних речовин і по своїй екологічності поступається тільки дереву. Для порівняння: коефіцієнт екологічності пористого бетону - 2; дерева - 1; цегли - 10; керамзитових блоків - 20.

ПЛЮС ДЕВґЯТИЙ - ТРАНСПОРТУВАННЯ

Сприятливе співвідношення ваги, обґєму і упаковки роить всі будівельні конструкції для транспортування, і дозволяє використовувати як автомобільний, так і залізничний транспорт.

ПЛЮС ДЕСЯТИЙ - ШИРОТА ЗАСТОСУВАННЯ

Тепло- і звукоізоляції дахів, підлог, утеплення труб, виготовлення збірних блоків і панелей, перегородок в будівлях, а також із пінобетону більш високої щільності міжповерхових перекриттів і фундаментів.

Таблиця 3.2

Фізико-механічні властивості пінобетону

Пінобе тон	Марка пінобетону по середній щільності	Клас бетону по міцності на стиснення	Коефіцієнт теплопровідності бетону в сухому стані Вт(м град. С), не більше	Вага блоку 200*300*400 мм. кг	Середня міцність на стиснення кгс/см.кв.(марка бетону по міцності на стиснення)
Теплоізо ляційний	М 400 М 500	В 0,5; в 0,75 в 0,75; в 1	0,1 0,12	9,70 12,20	7,23 (М5) 10,85 (М10)
Конструкційно-ізоляцій ний	М 600 М 700 М 800 М 900	В 1; В 2; В 1,5; В2 В2; В 2,5 В 2,5; В 3,5; В 5	0,14 0,18 0,21 0,24	14,60 17,00 19,60 21,95	14,47 (М15) 21,7 (М25) 28,95 (М25) 32,74 (М35)
Конструкцій ний	М 1000 М 1100 М 1200	В 5; В 7,5 В 7,5 В 10; В 12,5	0,29 0,34 0,38	24,40 26,80 29,30	65,48 (М75) 98,23 (М100) 130,97(М150

Морозостійкість: не менше F 25 - для блоків зовнішніх стін. 15 - для блоків внутрішніх стін.

Відпускна вологість: не більше 25%.

Відпускна міцність: не менше 70% від заявленої міцності.

Талиця 3.3

Порівняльна таблиця товщин огороджуючих конструкцій з урахуванням змін №3

СНіП ІІ- 3-79 «Будівельна теплотехніка»

Матеріал, який застосовують	Перший етап R=2	Другий етап R=3,0
Цегла глиняна	1,48м	2,20м
Цегла ефективна	1,0м	1,5м
Керамзитобетон	1,0м	1,5м
Пінобетон	0,4м	0,4-0,5м

Таблиця 3.4

Основні характеристики пористого бетону

Характеристика	Од. вим	Пінобетон	Звичайний бетон
1	Середня щільність сухого зразка	кг/м 3	400	600	800	1000	1200	1400	1600	2350
2	Коефіцієнт теплопровід-ності (сух) (лямбда)	вт/м 0С	0,13	0,17	0,22	0,29	0,38	0,49	0,51	2,1
3	Коефіцієнт теплопере-дачі - К товщ. стіни: 200мм. 250мм. 300мм. 350мм. 400мм	ккал/міч є С	0,50 0,39 0,35 0,29 0,26	0,71 0,58 0,49 0,43 0,40	1,10 0,88 0,77 0,68 0,60	1,36 1,12 0,99 0,89 0,80	1,51 1,29 1,11 1,00 0,90	1,63 1,41 1,21 1,11 0,99	1,74 1,48 1,29 1,14 1,05	3,24 2,97 2,75 2,55 2,35
4	Акустичні характери-тики, товщ. стіни: 200мм 250мм 300мм 350мм	дБ	- - - -	40 42 45 47	42 44 47 49	46 49 52 54	49 52 54 56	51 54 55 57	54 56 57 58	57 57 58 58
5	Водопогли-нання	%	-	-	8,5	6,6	5,4	3,8	-	5
6	Модуль пружності	ГП а	-	-	-	2,5	4,0	5,5	6,6	28
7	Стійкість на стиснення 21 день 28 днів	кг/смкв.	10 12	21 25	30 35	35 39	63 63	115 115	170 170	238 250
8	Просідання після 90 днів	%	-	-	0,03	-	0,02	0,02	0,02	0,015
9	Морозо- стійкість не менше 25 циклів	-	не руйнується
10	Коефіцієнт повзучості	-	-	2,6	2,6	2,6	2,6	2,6	2,6	2,6
11	Коефіцієнт паропроник -ності	мг/м час Па	-	3,0	2,0	1,15	1,0	0,8	0,6	0,7
12	Водостій- кість	хв	120
13	Витрати матеріалів: 1. Цемент М400 2. Пісок (фр.0-0,5мм) 3.Піноутво рювач	кг	310 - 1,4	-	420 1140 0,4	-

Розрахунок собівартості і відпускної ціни

К а л ь к у л я ц і я

на виготовлення 1м3 піноблоків

Фактичні затрати часу - 0,43 люд.год.

1. Заробітна плата працівників:

Робітник ІІІ розряду .= 4,526грн.* 2од. = 9,052грн. * 0,43люд.год. = 6,49грн.

2. Нарахування на З/П - 37,67% = 2,44 грн.

3. Накладні витрати - 50 % = 3,25 грн.

Всього: 12,18грн.

4. Матеріали: цемент- 350кг. * 10,00грн. = 350,00грн.

пісок - 150кг. * 0,20грн. = 3,00грн.

піноутворювач - 0,770кг. * 15,00грн. = 11,55грн.

Всього : 364,55грн.

4. Затрати ел.енергії( 1,37 квт. х 0,43 ) = 0,59 грн.

Всього: 365,14 грн. (собівартість 1м3.)

5. Рентабельність - 20% 73,03 грн.

Всього: 438,17 грн.

6. ПДВ - 20% 87,63грн.

Всього: 525,80 грн. за 1м3

Розрахунок окупності виробництва піноблоків

Вартість обладнання - 48000,00грн.

Термін кредиту - 5років.

Відсоток за користування кредитом -16% = 27925,00грн.

48000,00грн. : 5 років = 9600,00грн.в рік.

16 % = 5585,00грн. в рік.

Всього: = 15185,00грн. в рік.

9600,00грн. : 12м-в = 800,00грн. в місяць.

Відсоток за користування кредитом = 465,42грн. в міс.

Всього: 1265,42грн. в місяць.

Продуктивність праці в місяць - 235,2м3 вигот. піноблоків. - 50% = 117,6м3

117,6м3 * 525,80грн. = 61834,08грн.

Оплата за кредит з відсотками = 1265,42грн.

Всього: =63099,50грн.

Вартість виготовлення 1м3 піноблоків = 525,80грн.

Сьогоднішня ринкова вартість 1м3 - 600,00грн. * 117,6м3 = 70560,00грн.

Фактична вартість 1м3 - 525,80грн. * 117,6м3 = 61834,08грн.

70560,00грн. - 61834.08грн. = 8725,92грн.

Різниця + 8725,92грн. (дохід) в місяць.

Податок на прибуток - 25% - 2181,48 грн.

Місячний прибуток від реалізації піноблоків - 6544,44грн.

Окупність обладнання 8-9 місяців.

3.2. Виробництво столярних виробів

Наявність пилорами, столярного цеху та його технічне забезпечення дозволяє комплектувати будівлі, які буде споруджувати підприємство, столярними виробами власного виробництва, а також виконувати індивідуальні замовлення по виготовленню дверей, плінтуса, обналічки і інших виробів високого ґатунку.

Власна сушильна камера підприємства дозволяє довести вологість деревини до 8-10%, що створює всі умови для виготовлення столярних виробів високої якості.

Продукція має реалізовуватись безпосередньо зі складу, а у випадку віддаленого розташування клієнта - перевозитись власними транспортними засобами підприємства.

Заготівля деревини має яскраво виражений сезонний характер. Як правило, період інтенсивної заготівлі деревини не збігається з періодом максимального попиту в готових столярних виробах і будівельних матеріалах. Крім того, тривалість технологічного циклу виготовлення столярних виробів від спилювання колоди в лісі до постачання виробів клієнтові складає кілька місяців у залежності від виду деревини і сорту пиломатеріалів. Для зменшення залежності виробництва готових виробів від сезону важливо вчасно створювати необхідний виробничий заділ, що забезпечує виконання великих замовлень у мінімальний термін. Виробничі можливості підприємства плюс площа території і виробничих приміщень дозволяють заготовлювати деревину в кращий термін, здійснювати оптимальне поєднання природного і штучного сушіння, що дозволяє одночасно мінімізувати виробничі витрати і підвищити якість пиломатеріалів.

К а л ь к у л я ц і я

на виготовлення обналічки за 1м/п.

Фактичні затрати часу - 0,175 люд.год.

1. Заробітна плата працівників:

ІУ -розряд = 5,092грн.* 0,175люд.год. = 1,49грн.

2. Нарахування на З/П - 36,67% = 0,54 грн.

3. Накладні витрати - 50 % = 0,75 грн.

4.Витрати ел.енергії( 2,04 квт. х 0,43 ) = 0,88 грн.

Всього: 3,66 грн. (собівартість 1м/п)

5. витрати пиломатеріалів - 0,003м3 * 750,00грн. = 2,25грн.

Всього: 5,91грн. (собівартість 1м/п з п/м.)

6. Рентабельність - 20% 1,18грн.

Всього: 7,09 грн.

7. ПДВ - 20% 1,42грн.

Всього: 8,51 грн. за 1м/п

К а л ь к у л я ц і я

на виготовлення плінтусів за 1м/п.

Фактичні затрати часу - 0,088 люд.год.

1. Заробітна плата працівників:

ІУ -розряд .= 5,092грн.* 0,088люд.год. = 0,75грн.

2. Нарахування на З/П - 37,67% = 0,27 грн.

3. Накладні витрати - 50 % = 0,38 грн.

Всього: 1,40грн.

4.Витрати ел.енергії( 1,03 квт. х 0,43 ) = 0,44 грн.

Всього: 1,78грн.. (собівартість 1м/п.)

5. Витрати пиломатеріалів - 0,0016м3 * 750,00грн.=1,20грн.

Всього: 3,04грн.(собівартість 1м/п з п/м)

6. Рентабельність - 20% 0,61грн.

Всього: 3,65грн.

7. ПДВ - 20% 0,73грн.

Всього: 4,38 грн. за 1м/п

К а л ь к у л я ц і я

на виготовлення дверного блока за 1м2.

Фактичні затрати часу - 11,12 люд.год.

1. Заробітна плата працівників:

ІУ -розряд .= 5,092грн.* 11,12люд.год. = 56,62грн.

2. Нарахування на З/П - 36,67% = 20,76грн.

3. Накладні витрати - 50 % = 28,31грн.

Всього: 105,69грн.

4.Витрати ел.енергії( 132,0квт. х 0,43 ) =56,76 грн.

Всього: 162,45грн. (собівартість 1м2.)

5. Витрати пиломатеріалів - 0,098м3 * 750,00грн. = 73,50грн.

Всього: 235,9грн. (собівартість 1м2 з п/м)

6. Рентабельність - 20% 47,19грн.

Всього: 283,14грн.

7. ПДВ - 20% 56,63грн.

Всього: 339,77грн. за 1м2

К а л ь к у л я ц і я

на виготовлення дверного полотна за 1м2.

Фактичні затрати часу - 9,05 люд.год.

1. Заробітна плата працівників:

ІУ -розряд = 5,092грн.* 9,05 люд.год. = 46,08грн.

2. Нарахування на З/П - 37,67% = 16,90грн.

3. Накладні витрати - 50 % = 23,04грн.

Всього: 86,02 грн.

4.Витрати ел.енергії( 50,1квт. х 0,43 ) =21,54 грн.

Всього: 107,56грн. (собівартість 1м2.)

5. Витрати пиломатеріалів - 0,05м3 * 750,00грн. = 37,50грн.

6. Рентабельність - 20% 29,01грн.

Всього: 174,07грн.

7. ПДВ - 20% 34,81грн.

Всього: 208,88грн. за 1м2

К а л ь к у л я ц і я

на виготовлення дверної та віконної коробки за 1м2.

Фактичні затрати часу - 3,32люд.год.

1. Заробітна плата працівників:

ІУ -розряд= 5,092грн.* 3,32 люд.год. = 16,90грн.

2. Нарахування на З/П - 36,67% = 6,20грн.

3. Накладні витрати - 50 % = 8,45грн.

Всього: 31,55 грн.

4.Затрати ел.енергії( 18,26квт. х 0,43 ) =7,85 грн.

Всього: 39,40грн. (собівартість 1м2.)

5. Витрати пиломатеріалів - 0,005м3 * 750,00грн. = 3,75грн.

Всього: 43,15

6. Рентабельність - 20% 8,63грн.

Всього: 51,78грн.

6. ПДВ - 20% 10,36грн.

Всього: 62,14 грн. за 1м2

3.3. Вихід на ринок пасажирських перевезень

В Дубровицькому районі у 2007 році занкрутувало єдине автотранспортне підприємство ВАТ «Дубровицьке АТП - 15642», що призвело до розширення незакритої ніші по перевезенню пасажирів на території району і м.Дубровиця. Для освоєння нового для КП «Будинкоуправління» ринку діяльності підприємство має відповідну незавантажену матеріальну базу: ремонтна майстерня, гаражі.

Оскільки є вільна ніша на ринку перевезень, пропонується для початку придбати в кредит два автобуси марки «Богдан» для перевезення пасажирів у межах міста та передмістя Дубровиця.

3.3.1. Розрахунок пропонованих маршрутів

1. Схеми маршрутів

Умовні позначення:

	Зупинка
	Місце виїзду автобуса на маршрут
	Нульовий пробіг автобуса (lо) , 9 км
	Пробіг автобуса між зупинками

Довжина маршруту за кругорейс (Lкр) становить 44 км.

Рис. 3.3. Схема маршруту №1 Селець-Колки

Умовні позначення:

	Зупинка
	Місце виїзду автобуса на маршрут
	Нульовий пробіг автобуса (lо) , 0,5 км
	Пробіг автобуса між зупинками

Довжина маршруту за кругорейс (Lкр) становить 30 км.

Рис 3.4. Схема маршруту №2 Райлікарня- Залізничний вокзал

3.3.2. Визначення обсягів перевезення

Для визначення обсягу перевезення за кругорейс приймаємо, що для маршруту №1 в прямому напрямку буде становити 70% від загальної пасажировмісткості автобуса (33 місця), в зворотному 80%. А для маршруту №2 80% для прямого та зворотного напрямків.

2.1 Обсяги перевезення за кругорейс.

Qрейс = Qпр.+ Qзв., пас.

Qрейс (№1) = 23+26 = 49 пас.

Qрейс (№2) = 26+26 = 52 пас.

2.2. Обсяги перевезення за добу.

Для визначення добового обсягу перевезення по обох маршрутах беремо десять кругорейсів (Zр).

Qдоб. = Qрейс * Zр, пас.

Qдоб.(№1) = 49*10= 490, пас.

Qдоб.(№2) = 52*10= 520, пас.

2.3. Обсяги перевезення за рік

Qріч. = Qдоб.*(21доб. +4доб.) * 12м-в,= пас.

Qріч. = 490* 300 = 147000, пас.

Qріч. = 520*300 = 156000, пас.

3. Визначення часу руху автобуса на маршрутах.

Приймаємо, що маршрути міські, час простою як на проміжних та кінцевих зупинках (tзуп.) 5 хв., технічну швидкість(Vт) приймаємо 60км/год.

3.1. Час руху автобуса.

tрух. =	Lкр.*60	, хв
	Vт

tрух.(№1) =	44*60	= 44, хв
	60

tрух.(№2) =	30*60	= 30, хв
	60

3.2. Час простою на зупинках.

Згідно схем маршрутів маємо п'ять зупинок (nзуп.)

У tзуп.= tзуп.* nзуп., хв.

У tзуп.(№1)= 5* 5=25, хв.

У tзуп.(№1)= 5* 5=25, хв.

і3.3. Час кругорейсу.

tкр.= tрух.+ У tзуп., хв.

tкр.(№1)= 44+ 25=69, хв.

tкр.(№2)= 30+ 25=55, хв.

3.4. Час на маршруті за добу.

Тм. =	tрух. * Zр	, год.
	60

Тм. =	69 * 10	=11,5 год.
	60

Тм. =	55 * 10	= 9,2 год.
	60

4. Визначення продуктивного, загального та коефіцієнт використання пробігу на маршрутах.

4.1. Продуктивний пробіг.

Lпр.= Lкр* Zр., км

Lпр.= 44* 10 = 440 км

Lпр.= 30* 10 = 300 км

4.2. Загальний пробіг.

Lзаг.= Lпр+ lо., км

Lзаг. (№1)= 440+ 9 = 449, км

На маршруті №2 є два нульові пробіги і їх сума становить 1 км

Lзаг. (№2)= 300 + 1 = 301, км

4.3. Коефіцієнт використання пробігу.

в =	Lпр.
	Lзаг.

в (№1)=	440	? 0,98
	449

в (№2)=	300	?1
	301

Згідно розрахунків використання пробігу випливає, що маршрут №1 та №2 є доцільними.

5. Визначення доходів з маршрутів.

5.1. Доходи за рік.

Дріч.= Qріч*С, грн., де

С- вартість проїзду (маршрут №1- 2,00 грн., маршрут №2- 1,50 грн.)

Дріч.(№1)= 147000пас. * 2,00грн. = 294000 грн.

Дріч.(№2)= 156000пас. * 1,50грн. = 234000 грн.

6. Кошторисні витрати по маршрутах.

6.1. Потреба пального по маршрутах за кругорейс.

Qл.кр. =	Lкр.*Нкм	, л, де
	100

Нкм - базова лінійна норма витрат палива, л/100км

Qл.кр. (№1) =	44*15	= 6,6 л.
	100

Qл.кр. (№2) =	30*15	= 4,5 л.
	100

6.2. Потреба пального по маршрутах за добу.

Qл.доб. =	Lзаг. *Нкм	, л
	100

Qл.доб.(№1) =	449 * 15	= 67,35 л
	100

Qл.доб.(№2) =	301 * 15	= 45,15 л
	100

6.3. Потреба пального по маршрутах за рік.

Qл.річ. = Qл.доб.* 365, л.

Qл.річ.(№1) = 67,35* 300 = 20205 л.

Qл.річ.(№2) = 45,15* 300 = 13545 л.

6.4. Витрати на паливо і мастильні матеріали за добу по маршрутах.

Вп.доб.=Qл.доб.*Ц1*1,1, грн., де

Ц1 - ціна 1л. палива (6,00грн.);

1.1 - коефіцієнт, що враховує витрати на паливо-мастильні матеріали.

Вп.доб. (№1)= 67,35*6*1,1= 444,51 грн.

Вп.доб. (№1)= 45,15*6*1,1= 297,99 грн.

6.5. Витрати на паливо і мастильні матеріали за рік по маршрутах.

Вп.річ.= Вп.доб.*365, грн.

Вп.річ.(№1)= 444,51*300=133353,00грн.+ 500,00 =133853,00грн.

Вп.річ.(№2)= 297,99*300= 89397,00грн. + 500,00 = 89897,00грн.

6.6. Розрахунок середньомісячного фонду робочого часу в днях.

Фр.ч.м. = Др./12, дн., де

Др. - дні роботи календарного року

Фр.ч. = 252/12=21 дн.,

6.7. Розрахунок місячної тарифної ставки водія.

ЗПв.міс. = Фр.ч.м. * Сгод., грн. , де

Сгод. - година тарифна ставка водія, 5,13грн.

ЗПв.міс. = 5,13грн. +1,1(коефіц.росту мінім.З/П) + 25%(за класність)=7,05 грн.

7,05грн. * 167люд.год. * 1,5од. =1766,03грн.

6.8.Заробітна плата водія за рік.

ЗПв.= ЗПв.міс.*12, грн.

ЗПв.= 1766,03грн.*12 м-в = 21192,36 грн.

6.8. Відрахування із заробітної плати водія за рік

На даний час згідно чинного законодавства України відрахування із заробітної плати водія (Кс.з.) становлять 36,67% від заробітної плати водія.

Вс.з. = З/П. в рік *Кс.з. = грн.

Вс.з.= 21192,36грн. * 36,67% =7771,24 грн.

6.9.Накладні витрати - 15% =3178,85 грн.

6.10. Витрати на ТО і Р по маршрутах за добу

Для розрахунку даних витрат приймаємо коефіцієнт (k) 0,033

Втор.доб.= Lкр.*k* Zр., грн.

Втор.доб.(№1)= 44*0,033*10 =14,52 грн.

Втор.доб.(№2)= 30*0,033*10 =9,9 грн.

6.11. Витрати на ТО і Р по маршрутах за рік.

Втор.р.= Втор.доб*12, грн.

Втор.р(№1).= 14,52*12=174,24 грн.

Втор.р(№1).= 9,9*12=118,80грн.

6.11. Амортизаційні відрахування по рухомому складу.

Ав.= (Фбал.пер.-Влік.)*На, грн., де

Фбал.пер. - балансова первина вартість автобуса, 172000 грн.;

Влік. - ліквідна вартість автобуса, що становить 10% від вартості придбання;

На. - річна норма амортизації, 25%

Ав.= (172000-17200)*0,25 = 38700 грн.

7. Витрати загальні операційної діяльності, кошторис, собівартость по маршрутах.

7.1. Кошторис

Таблиця 3.5

Кошторис

Елемент витрат	Умовні позначення	Сума витрат, грн..
Витрати на оплату праці ЗПв.*1,1	ВОП	21192,36
Відрахування на соц. Заходи. Вс.з.*1,1	ВСЗ	7771,24
Накладні витрати	НВ	3178,85
Матеріали	М	133853,00маршрут№1 89897,00маршрут№2
Витрати на ТО і ремонт	ТО і Р	174,24 маршрут №1 118,80 маршрут №2
Амортизаційні відрахування	Ав	38700
Всього витрат	ВВ	204869,69грн.маршрут№1 160858,25грн.маршрут№2

7.2. Витрати загальні операційної діяльності

Взаг.оп.д..= ВОП +ВСЗ.+НВ +М +ТО і Р + Ав. =ВВ грн..

Взаг.оп.д(№1) = 21192,36+7771,24+3178,85+133853,00+38700,00= 204869,69грн.

Взаг.оп.д.(№2) = 21192,36+7771,24+3178,85+89897,00+38700,00= 160858,25грн.

7.3. Собівартість перевезень по маршрутах.

Sкм. = Взаг.оп.д./ Qріч., грн

Sкм.(№1) = 204869,69грн. : 147000пас. =1,39 грн. пасажира.

Sкм.(№2) = 160858,25грн. :156000пас. = 1,03 грн. пасажира.

8. Податок на прибуток.

Ппр.= Пбал.*Кпр, грн., де

Кпр. - ставка податку на прибуток згідно чинного законодавства 25%

Ппр.(№1)= 204869,69грн. * 1,25 = 256087,11 грн.,

Ппр(№2) = 160858,25грн. * 1,25 = 201072,81 грн.

9. Оплата кредиту - 24571,43грн.

10.Відсотки за користування кредитом - 3931,43 грн.

В с ь о г о в и т р а т: 274346,49грн. рейс №1

221532,76грн. рейс №2

11. Чистий прибуток по маршрутах за рік:

Пч.= Пбал.-Ппр., грн..

Пч.(№1) = 294000,00грн. - 274346,49грн.= 9410,03 грн.

Пч.(№2) = 234000,00грн. - 221532,76грн.= 4424,33 грн.

4. Охорона праці в Дубровицькому КП «Будинкоуправління»

Адміністрація і профспілковий комітет підтверджують, що при вирішенні питань охорони праці і техніки безпеки сторони даного колективного договору керуються вимогами чинного законодавства і вважають, що встановлені ним пільги, гарантії та компенсації є мінімальними і обов'язковими для виконання. Для забезпечення здорових і безпечних умов для працюючих.