Декларування в системі логістичного менеджменту підприємства (за матеріалами ТОВ "ВО ТЕХНА")

ВМД містить 58 граф, а саме: 54 графи за номерами 1-54 та 4 графи за літерами А, В, С, D. Особливості заповнення граф ВМД визначаються митним режимом, у який розмішаються товари, і типом вантажної митної декларації. При заповненні ВМД відповідно до митного режиму “експорт” ТОВ “ВО ТЕХНА” заповнюються такі графи: А, В, 1-6, 8, 9, 11-15, 15а, 17-29, 31-42, 44-47, 49, 50, 52, 54. При заповненні ВМД відповідно до митного режиму “імпорт” декларантом заповнюються такі графи: А, В, 1-6, 8, 9, 11-15, 15а, 18-29, 31-42, 44-47, 49, 54. Графи 7, С та D заповнюються посадовою особою митниці. Інші графи ВМД не заповнюються.

Алгоритм змісту і порядку заповнення граф ВМД, а також особливості заповнення ВМД відповідно до митних режимів “експорт” та “імпорт” наведено у Додатку 7. Значна частина інформації представлена в декларації у вигляді цифрових та літерних кодів з різних класифікаторів, що дозволяє робити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД. Класифікатори, які застосовуються при заповненні ВМД, наведено у Додатку З.

Для того, щоб в ТОВ “ВО ТЕХНА” інтегрувати всі матеріальні, інформаційні та грошові потоки, а також управляти ними, необхідно створити єдиний координаційний центр, яким буде логістичний структурний підрозділ підприємства.

У сучасних умовах крім прибутку головними цілями даного підприємства є високий рівень дотримання термінів виконання замовлень, низький рівень запасів, зменшення часу проходження ресурсів через виробничу підсистему фірми.

Перелічені показники є вже логістичними категоріями й оптимізувати їх рівень, не використовуючи методів логістики за традиційної організації виробництва неможливо. При цьому логістика оперує такими категоріями: витрати на організацію замовлень та їх реалізацію, заготівлю й доставку товарно-матеріальних цінностей. Ці витрати є часткою логістичних витрат, що пов'язані з формуванням мережі постачальників, з вибором та оцінкою партнерів, транспортуванням сировини та матеріалів. Це також витрати на формування та зберігання запасів продукції, їх обслуговування, на транспортування готової продукції та надання послуг. Таким чином, виходячи з логістичного підходу, необхідно оптимізувати загальні витрати, що досягаються завдяки єдності управління всіма видами витрат.

Таким чином, на думку автора, для вдосконалення координації в процесі управління ресурсними потоками на даному підприємстві потрібно:

1. посилити взаємодію між різними функціональними ланками за рахунок поліпшення економічних механізмів, використання яких є одним з основних шляхів забезпечення координації між різними функціональними сферами на підприємстві;

2. досягти необхідного рівня координації через організаційні перетворення в структурі підприємства.

Ці напрями не суперечать один одному. Вони розвиваються паралельно, взаємодоповнюючи один одного, виходячи з оптимального співвідношення, що є необхідною умовою успіху під час формування управління ресурсними потоками. Важливо також забезпечити таке балансування між процедурними та організаційними механізмами, яке якнайбільше відповідає умовам підприємства.

Для регламентування дій логістичного менеджменту в сфері управління ресурсними потоками можна також використосувати різні методи координації, вдаючись до спеціально розроблених процедур і моделей. Це різні види інструкцій, загальні та спеціальні нормативні документи, що визначають завдання та послідовність діяльності керівників різних функціональних служб, зайнятих управлінням матеріальними ресурсами та запасами на різних етапах їх руху. Правила та інструкції будуть вказувати виконавцям не тільки на те, що слід робити, але й яким чином. Такий спосіб управління буде ефективним у нашому випадку: коли підприємство торгує великими обсягами та постійним асортиментом продукції, закуповує обмежену номенклатуру ресурсів, має стійкі зв'язки зі споживачем тощо. Цей механізм найповніше відповідає функціонально-розрізненій системі розподілу відповідальності в сфері управління матеріальним потоком.

3.2 Обґрунтування шляхів поліпшення процесу митного декларування

Процес митного декларування є невід'ємною частиною діяльності ТОВ “ВО ТЕХНА”, оскільки підприємство займається зовнішньоекономічною діяльністю та всі вантажі та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, підлягають митному оформленню.

Митне декларування та заповнення ВМД є трудомістким процесом, який вимагає максимальної уваги та концентрації. Від якісного заповнення декларації залежить правильність подальшої обробки інформаційних потоків в логістичній системі митної переробки вантажів тому, що митний орган дуже ретельно перевіряє відповідність даних в ВМД, і в разі порушень може застосувати до декларанта всю силу закону.

Для того, щоб показати необхідність поліпшення процесу декларування на досліджуваному підприємстві, розглянемо практичний приклад заповнення ВМД при митному декларуванні і оформленні легкового автомобіля, який у 2008 р. ввозився в Україну ТОВ “ВО ТЕХНА” в митному режимі “імпорт”.

ТОВ “ВО ТЕХНА” придбало для власних виробничих потреб новий легковий автомобіль “Skoda Oktavia” за ціною 10000 євро FCA м. Прага. Угода здійснювалася в рамках договору (контракту) купівлі-продажу, укладеного з фірмою SkodaMotors (Чеська Республіка) на умовах поставки FCA м. Прага. Форма розрахунку за товар - банківський переказ. Доставка товару здійснювалася автодорожним транспортом на основі договору перевезення, укладеного між ТОВ “ВО ТЕХНА” і автотранспортною організацією “Автосервіс” (Україна), що спеціалізується на міжнародних перевезеннях вантажів.

Відповідно до договору перевезення транспортні витрати по доставці товару складають 2000 євро, у тому числі: м. Прага - українсько-чеський кордон - 1200 євро, українсько-чеський кордон - м. Харків - 800 євро. Переміщення товару через українсько-чеський кордон здійснювалося в пункті пропуску “Ужгород - Вишнє-Нємецьке”. Митне декларування товару здійснювало КП “МД-Сервіс” (на той час в штаті підприємства не було відповідного спеціаліста) на підставі договору про надання послуги, укладеного з ТОВ “ВО ТЕХНА”.

Заходи тарифного і нетарифного регулювання щодо переміщення товару через митний кордон України. Відповідно до мети переміщення товару через митний кордон України зазначена зовнішньоекономічна операція підлягає декларуванню й оформленню в митному режимі “імпорт”. Відповідно до цього митного режиму товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження терміну їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень. Чинним законодавством України передбачений ряд заходів тарифного і нетарифного регулювання при переміщенні транспортних засобів із зазначеними характеристиками в митному режимі “імпорт”.

Тарифне регулювання. Ввізне мито - податок на переміщення товарів через митний кордон України: пільгова ставка - 25 %, повна ставка - 25%.

Нетарифне регулювання.

1. Акцизний збір - непрямий податок на товари, який включається до ціни цих товарів: ставка - 0,03 EUR за 1 см3.

2. Податок на додану вартість: ставка - 18%. Операції з ввезення товарів на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, є об'єктами оподаткування податком на додану вартість. Для товарів, які ввозяться на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

3. Єдиний збір у пункті пропуску. Єдиний збір справляється за здійснення в пунктах пропуску митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажу і транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

4. Додаткові підстави для митного оформлення.

4.1. Дозволи держорганів.

Обов'язкова сертифікація. Митне оформлення товару передбачає подання митному органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката, які видаються Держстандартом України або вповноваженим їм органом.

Радіологічний контроль. Здійснюється уповноваженими підрозділами Мінприроди України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин та ядерних матеріалів. Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки “Радіологічний контроль” або відмітки “Екологічний контроль”.

Санітарно-епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних установлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару.

4.2. Попереднє декларування.

Попередня ВМД є документом контролю за доставкою товарів, складається на бланку форми МД-2 (МД-3) та містить у собі відомості про товари, які будуть увезені в Україну. Альтернативні заходи забезпечення доставки товарів у митницю призначення: перевезення на умовах Конвенції МДП; грошова застава (на депозитний рахунок митниці призначення) у розмірі усіх платежів; гарантійний лист про гарантування сплати всіх платежів; фінансова гарантія незалежного фінансового посередника; охорона та супроводження товарів силами митних органів.

4.3. Заборони та обмеження.

Заборонено ввезення в Україну легкових автомобілів, не обладнаних пристроєм для нейтралізації ядучих фракцій вихлопних газів (каталізатором). Пропуск на митну територію України з метою вільного обігу товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 8701 20, 8702-8705 та 8706 допускається за умови: на момент переміщення через митний кордон України пройшло не більше восьми років з дати їх виготовлення; транспортні засоби відповідають екологічним нормам не нижче рівня “ЄВРО-2” згідно з технічними регламентами та національними стандартами, які застосовуються залежно від особливостей конструкції транспортного засобу.

Митне декларування і заповнення ВМД. Митне декларування зазначеної зовнішньоекономічної операції здійснюється згідно з порядком заповнення окремих граф ВМД із застосуванням відповідних класифікаторів (Додаток 7) з відображенням тарифних і нетарифних заходів. Додаткові відомості щодо виконання зовнішньоекономічної операції:

** Юридичні адреси і банківські реквізити:

Фірма SkodaMotors. Юридична адреса: 25-312 ul. Slovazka, Praga, Czechia.

ТОВ “ВО ТЕХНА” приватної форми власності. Юридична адреса (попереднє місцезнаходження): вул. Київська, 16, м. Харків, Україна, 61002 (Київський район м. Харкова); ЄДРПОУ: 25464062; ІНН: 254640620330. Банківські реквізити: Фрунзенське відділення ПІБ; МФО: 351179; р/р: №3717211142002; в/р: №37118211142003.

КП “МД-Сервіс” приватної форми власності. Юридична адреса: вул. Багратіона, 6, м. Харків, Україна, 61012; ЄДРПОУ: 24671432; ИНН: 246714320307. Ліцензія 80000/073БМ-01366 від 31.05.2001. Банківські реквізити: АК1Б УКРСІББАНК; МФО: 351641; р/р: №26008199931001; в/р: №26008199931002.

Оформлення ГТД здійснюється 10 січня 2008 р. у вантажному відділі №1 Харківської митниці, у зоні діяльності якого розташоване ТОВ “ВО ТЕХНА”. Реєстраційний номер у журналі обліку ГТД - 25. Банківські реквізити депозитного розрахункового рахунка Харківської митниці: ХІД АППБ “Аваль”; МФО: 350589; р/р №2603133.

Курси валют, установлені НБУ на день оформлення ГТД - 1 дол. США - 5,00 грн., 1 євро - 6,00 грн.

Для митного оформлення представлені документи: 1) Митна декларація країни відправлення Nr AV 8535456 від 04.01.08.; 2) Декларація митної вартості ДМВ-1 від 10.01.08.; 3) Попередня декларація №800000001.3003.001 від 05.01.08.; 4) Накладна CMR №210405 від 02.01.08.; 5) Книжка МДП (Carnet TIR) XN.45533514 від 02.01.08 до 01.05.08.; 6) Комерційний інвойс №400453 від 02.01.08.; 7) Контракт купівлі-продажу №43453 від 02.01.08.; 8) Довідка про декларування валютних цінностей №161 від 08.01.08.; 9) Сертифікат відповідності стандартам UА 1.009.426984 від 17.10.05. до 16.10.08.; 10) Сертифікат про походження товару №С. 141625 від 02.01.08.; 11) Санітарний сертифікат №5.10/9475 від 05.01.08.; 12) Картка обліку суб'єкта ВЗД у митниці 10000/37/03/1452 від 10.11.07.

Додаткові характеристики товару: фірма-виробник - “SkodaAuto” (Чеська Республіка); рік випуску - 2005.; вага (нетто, брутто) - 1800 кг; загальна кількість місць - 4; ідентифікаційний номер - RVU2341; номер двигуна - №С008103; номер кузова, шасі - №В562141. Автомобіль обладнаний двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом з робочим обсягом циліндрів двигуна 2000 см3.

Код товару відповідно до УКТ ЗЕД - 8703231910. Найменування товару (яке має юридичну силу) - “Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей крім моторних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: - інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом: -з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3, але не більше 3000 см3: - нові: - інші: - з об'ємом циліндрів двигуна понад 1500 см3, але не більше 2200 см”; додаткова одиниця виміру та обліку - шт.

Митні платежі (обов'язкові податки і збори), які нараховуються та стягуються при митному декларування і оформленні зазначеного товару: авізне мито - 16800,00 грн.; акцизний збір - 360,00 грн.; податок на додану вартість - 16872,00 грн.; митний збір за митне оформлення - 134,40 грн.: митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митниці (митний збір за виклик інспектора) - 200,00 грн. Таким чином, загальна сума митних платежів, яка нараховується і стягується за даною зовнішньоекономічною операцією, дорівнює 34366,40 грн.

Заповнення граф ВМД згідно з умовами зовнішньоекономічної угоди зручно заповнювати в такому порядку: Графа 1, 37; Графи 2, 8, 9, 14, 54, 28, А, 7; Графи 3, 5, 6; Графи 11, 13, 15, 15а; Графи 18, 19, 21, 25, 26, 29; Графи 31, 32, 33, 35, 38, 41; Графи 34, 36: Графи 20, 23, 24, 42, 22, 45, 46, 12; Графи 47, С; Графа 44. Заповнена ВМД щодо виконання зазначеної зовнішньоекономічної операції ТОВ “ВО ТЕХНА” наведена в Додатку І. На зворотному боці ВМД наводяться такі відомості:

Додаткові відомості до графи №31

виробник - “SkodaAuto” (Чеська Республіка); робочий об'єм циліндрів двигуна - 2000 см3; ідентифікаційний номер - RVU2341; номер двигуна - №С008103; номер кузова, шасі - №В562141

2. місць - 1

3. 0

Додаткова інформація / подані документи (гр. 44)

6. 6860 СІ41625 - 02/01/06.

9. 9020 80000/1/01-00435 10/11/05.

Таким чином, можна зробити висновок про необхідність покращення процесу митного декларування в ТОВ “ВО ТЕХНА” шляхом його автоматизації.

логістичний менеджмент митний декларування

3.3 Вдосконалення логістичного менеджменту підприємства

В сучасних умовах існування ринку покупця актуальність логістики обумовлена тим, що на українських підприємствах при побудові організаційних структур управління широко розповсюджений функціональний підхід, при якому, звичайно, проявляється наступне протиріччя. З одного боку, ресурсопотоковим процесам властивий міжфункціональний характер, тобто успішне досягнення мети логістики залежить від діяльності багатьох функціональних підрозділів. З іншого, - децентралізована відповідальність за здійснення логістичних функцій між службами, що мають різні, нерідко протилежні оперативні цілі, робить практично неможливим досягнення мети логістики внаслідок акцентованої уваги на виконанні індивідуальних функцій. Недостатня координація між останніми призводить до збільшення витрат і очевидного зниження прибутку. А втім, саме прибуток, а не локальні досягнення окремих служб є узагальнюючим показником діяльності системи в цілому. Причинами цього є недоліки існуючого організаційно-управлінського механізму. Не є виключенням і підприємство ТОВ “ВО ТЕХНА”.

На даний час проблемами, які потребують вдосконалення, в ТОВ “ВО ТЕХНА” можна назвати такі.

1. Управлінський механізм ТОВ “ВО ТЕХНА” характеризується тим, що відсутня точна дата відвантаження товарів. Запуск партій деталей, а також купівля предметів постачання здійснюється не в міру скорочення запасу до точки замовлення, а спорадично. Розміри партій, що закупаються та запускаються - неекономічні. Великі запаси маскують неефективність управлінських процедур. Графік відвантажень не лежить в основі внутрішньофірмового оперативно-календарного планування, не є “точкою відліку” при плануванні матеріального потоку. Оскільки невідомий точний термін відвантаження, то дата випуску готового виробу встановлюється, виходячи з графіку його запуску у виробництво. Потенційний товар виробляється не тоді, коли потрібно споживачеві, а тоді коли це вигідно постачальнику. Отже, недоліки виробничо-збутової координації ТОВ “ВО ТЕХНА” проявляються в неякісному обслуговуванні клієнтів.

Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань ТОВ “ВО ТЕХНА” свідчить про те, що більша їх частина обумовлена недоліками внутрішнього порядку, передусім, відсутністю необхідної узгодженості в діях відділу збуту та маркетингу та відділу контролю якості, складу, транспортної та експедиторської служб.

Процес постачання здійснюється за принципом “не точно - вчасно”. Закономірністю є відносні простої. Під відносним простоєм пропонується розуміти господарську ситуацію, при якій планові завдання втрачають регулююче значення і замість того, щоб виробляти необхідні вироби в необхідний час постачаються непотрібні на даний час. Відносні простої сприяють утворенню некомплектних запасів.

Декоративність оперативно-календарних планів виробництва значною мірою обумовлена неузгодженістю процесів виробничого споживання і матеріального забезпечення. Матеріальні ресурси часто закуповуються або не вчасно, або не в тій кількості, чи не тієї якості. Як і колеги із відділу контролю якості, працівники відділу збуту нерідко здійснюють відносні простої, - коли закуповують все, що “попаде під руку”, а не те, що потрібно на даний момент. Складені оперативно-календарні плани постачання, як правило, ілюзорні.

Оскільки в ТОВ “ВО ТЕХНА” не встановлюється точна дата відвантаження, відсутні конкретні терміни запуску-випуску, великою є вірогідність невиконання договорів закупки, то стає зрозумілим, що календарні програми в умовах, коли нічого не робиться “точно вчасно”, нереальні. Величина логістичних витрат на підприємствах достатньо значна, знижувати їх економічно вигідно. Разом з тим, немає достатньої якості обслуговування споживачів. В значній мірі цьому сприяє функціональна організація структури управління, яка використовується на більшості підприємств.

2. Організаційний механізм ТОВ “ВО ТЕХНА” характеризується тим, що відповідальність за здійснення виробничих функцій децентралізована. Підприємство має функціональні схеми організації. Його монофункціональні відділи роз'єднані, інформаційні зв'язки розвинуті слабко, а висота розділяючих бар'єрів є дуже високою.

Конкуренція вимагає великих зусиль на координацію. Для організаційної побудови за функціональною ознакою характерними є ряд особливостей: повільний процес прийняття рішень; ієрархічний порядок взаємовідносин; відсутність взаєморозуміння між представниками спеціалізованих служб; слабкі зв'язки по горизонталі; розвинута система вертикальних взаємодій.

Світовий функціональний підхід неминуче призводить до створення організації з рядом спеціалізованих відділів. Їх взаємодія здійснюється за допомогою оперативно-календарного планування. Загальне завдання організації узгодженої роботи підприємства розчленовується. План-графіки ізольовано складаються для окремих функціональних підрозділів. Система планів набуває закінчений вигляд. Як і в будь-якій системі виробляються способи їх самозахисту від руйнування, що робить її дуже консервативною до інновацій, хворобливо реагуючою на кожну зміну: збільшуються матеріальні запаси на усіх етапах “технологічного конвейєру продуктопостачання”; “закриваються очі” на неритмічність; усуваються її наслідки, а не причини.

Функціональна організація підприємства не завжди забезпечує досягнення мети логістики за рахунок керування “зверху” та адміністративних методів координації. Вирішити це протиріччя можливо, реалізуючи концепцію і методологію логістики.

В ТОВ “ВО ТЕХНА” повинен впроваджуватися новий логістичний організаційно-управлінський механізм саморегулювання, що бере курс на розвиток інтеграційних процесів, при якому більшість суперечень вирішується “знизу”. Якщо при функціональній спеціалізації типовим є авторитарний стиль управління, то при інтеграції - координаційно-демократичний. При логістичному підході організаційні форми із багатофункціональних повинні перетворитися на міжфункціональні з “орієнтацією на споживача”.

Таким чином, для вдосконалення логістичного менеджменту на підприємстві ТОВ “ВО ТЕХНА”, автором пропонується.

1. Для підвищення ефективності і конкурентоспроможності в ТОВ “ВО ТЕХНА”, передусім, необхідно удосконалити систему управління за рахунок укрупнення відділів та створення інтегрованих служб. Це дасть можливість покращити координацію взаємопов'язаних видів діяльності, зробить організаційну структуру адаптивною та мобільною.

Наприклад, постачання, складське господарство, транспорт, збут закріпити за заступником директора з маркетингу, а планування постачання віддати заступнику директора з постачання.

Зараз види діяльності, що складають матеріальний потік, розосереджені, а сам він розподілений на функціональні блоки: рух матеріальних ресурсів на стадії постачання; рух матеріальних ресурсів на стадії сервісу, рух матеріальних ресурсів на стадії збуту. При цьому відсутня необхідна координація між відділом маркетингу, відділом зовнішньоекономічної діяльності, складом та транспортно-експедиторськими службами.

2. Було б доцільно змінити набір функцій відділу збута та маркетингу і привести їх у відповідність з теорією, тобто покласти на відділ лише маркетингові функції. Оскільки начальник відділу маркетингу повинен відповідати за розробку і реалізацію маркетингової стратегії підприємства, то така служба у своєму складі буде містити відділи маркетингової інформації, асортиментної політики, просування. Відділ маркетингу по суті стане центром стратегічних досліджень, що розробляє стратегію і тактику підвищення прибутковості та конкурентоспроможності ТОВ “ВО ТЕХНА”.

Зараз заявки маркетологів постійно коректуються постачальниками; використовується процедура планування постачання та сервісу, для якої властива закупівля продукції не на замовлення, а на склад. Як наслідок, маркетологам ставиться завдання продавати те, що знаходиться на складі готової продукції. В результаті використання такої процедури виникають, як мінімум, два негативних наслідки, що призводять до зниження конкурентоздатності:

- зростають залишки запасів продукції, що веде до заморожування обігових коштів, виникають втрати прибутку внаслідок втрачених можливостей;

- при отриманні конкретних замовлень з'являється необхідність у доопрацьовуванні та переробці готової продукції, що вже знаходиться на складі. Виникають збитки.

Нині на відділ збуту та маркетингу покладено функції відділу збуту, матеріально-технічного постачання, товарного менеджменту і нових технологій, комплектації, бюро інформації, складське господарство, Очевидно, що до складу цього відділу помилково включені відділи матеріально-технічного постачання та комплектації. Разом з тим, класичні маркетингові функції, такі як маркетингові дослідження, просування тощо не здійснюються.

3. Враховуючи, що на підприємстві відсутня служба логістики, то її створення дозволить покращити координацію між взаємопов'язаними функціями постачання, підтримки виробництва, збуту (рис. 3.2).

Рис. 3.2 - Схема запропонованої організаційної структури відділу логістики підприємства ТОВ “ВО ТЕХНА”

У зв'язку з цим задачами та функціями відділу логістики в ТОВ “ВО ТЕХНА” мають стати такі (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Запропоновані задачі та функції відділу логістики ТОВ “ВО ТЕХНА”

Задача	Функції
Збір, обробка та аналіз організаційної, технічної і фінансової інформації про діяльність українських та іноземних організацій, що працюють у сфері інтересів підприємства	Проведення необхідних заходів з метою укладання угод з іноземними та українськими партнерами (збір інформації, встановлення ділових контактів з іноземними підприємствами, розробка планів спільної роботи). Забезпечення виконання зобов'язань з постачання продукції і товарів відповідно до укладених угод. Розробка спільно з технічними та економічними службами підприємства планів співробітництва з вітчизняними та іноземними організаціями; контроль за виконанням цих планів. Збір, накопичення й аналіз інформації щодо міжнародного досвіду вирішення окремих проблем в області логістичної діяльності.
Планування, організація, контроль і керування матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини, матеріалів і готової продукції до споживача згідно з інтересами та вимогами останнього, а також обробка, аналіз і збереження відповідної інформації	Здійснення організації, планування і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю підприємства на стадіях: - укладання угод; - постачання продукції відповідно до укладених угод; - митного оформлення товарів; - ведення обліку і звітності на складах. Участь у підготовці матеріалів до укладання угод з постачальниками і споживачами. Розробка заходів щодо реалізації угод, укладених під час переговорів з українськими та іноземними фірмами. Контроль за виконанням постачальниками зобов'язань за укладеними угодами (терміни постачань, ціни, кількість, якість, номенклатура тощо). Організація, планування і контроль забезпечення діяльності складського господарства. Здійснення контролю за товарними та інформаційними потоками з урахуванням комплексного підходу за схемою: потрібний товар - у потрібній кількості - потрібної якості - у потрібний час - у потрібне місце з мінімальними витратами. Надання через юридичний відділ претензій, штрафних санкцій до замовників продукції підприємства за порушення умов укладених угод, встановленого порядку розміщення замовлень. Розробка рекомендацій та раціональних пропозицій щодо організації діяльності відповідних служб підприємства з метою оптимізації витрат при доведенні матеріальних потоків від продавця до покупця.

Взаємодія новоствореного відділу логістики з іншими підрозділами підприємства відображено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Рекомендаційний взаємозв'язок відділу логістики з іншими підрозділами

Підрозділ	З питань
З відділом матеріально-технічного постачання	Визначення потреби в продукції. Керування замовленнями, їхніми обсягами, підготовкою і розміщенням. Керування спеціальними замовленнями.
З транспортним відділом	Організація приймання товару перевізником. Організація перевезення вантажів. Організація передачі товару вантажоодержувачу. Організація експедирування товарів.
Зі складом	Розрахунок потреби складського устаткування. Організація складського обліку. Розрахунок витрат на складську діяльність. Організація надходження товарів на склад. Організація розвантаження товарів. Організація приймання товарів за кількістю. Організація приймання товарів за якістю. Організація збереження товарів на складі. Організація завантаження товарів на транспортні засоби. Організація комісіювання відправлень. Організація переміщення виробів усередині підприємства. Організація упакування і маркування продукції. Організація уніфікації тари. Організація маркування продукції.
З відділом контролю якості	Організація процесів розробки стандартів підприємства. Сертифікація продукції. Організація робіт, пов'язаних із підготовкою претензій до постачальників. Організація процесу забезпечення сировиною, матеріалами, товарами, інструментом, спецодягом, господарським інвентарем і т.д. Контроль дотримання норм розрахунків по відділу, відповідно до затвердженого кошторису.
З відділом роздрібної торгівлі	Вибір каналу розподілу. Керування каналами розподілу. Розробка дистриб'юторської та дилерської мереж. Керування продажами. Організація роздрібної торгівлі. Керування обслуговуванням споживачів.
З планово-економічним відділом	Розрахунок техніко-експлуатаційних показників. Розрахунок економічних показників. Розрахунок вартісних показників.

Зміни у сфері споживання, а значить і збуту будуть оперативно враховані у подальших сферах виробництва і постачання. Це дасть змогу усунути із виробничого процесу все непотрібне, надлишкове, нераціональне та дозволить забезпечити постачання “точно вчасно”. Готова продукція буде вироблятися тільки за замовленнями і на поповнення нормативних запасів. При цьому відділу збуту повинні звітувати регіональні торговельні представництва, що мають у складі фірмові магазини, сервісні центри та мережу торгових агентів.

Вказаний приклад, адекватно відображає проблемну ситуацію, що склалася з впровадженням концепцій маркетингу і логістики у практику господарської діяльності. Служб логістики на українських підприємствах, як правило, немає. Виключеннями є лише окремі спільні підприємства, на яких іноземні інвестори переносять прогресивний досвід у вітчизняний бізнес.

1. Обґрунтування системи організаційного регламентування процесу митного декларування вантажів на підприємстві ТОВ “ВО ТЕХНА” можна застосувати при оформленні вантажної митної декларації (ВМД).

2. Вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

3. Значна частина інформації представлена в декларації у вигляді цифрових та літерних кодів з різних класифікаторів, що дозволяє робити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД на митниці.

4. Процес митного декларування в ТОВ “ВО ТЕХНА” необхідно покращувати шляхом його автоматизації.

5. Для вдосконалення логістичного менеджменту на підприємстві ТОВ “ВО ТЕХНА”, пропонується:

- удосконалити систему управління підприємства за рахунок укрупнення відділів та створення інтегрованих служб;

- змінити набір функцій відділу збута та маркетингу і привести їх у відповідність з теорією, тобто покласти на відділ лише маркетингові функції;

- створити на підприємстві відділ логістики, що дозволить покращити координацію між взаємопов'язаними функціями постачання, підтримки виробництва і збуту.

6. Служб логістики на українських підприємствах, як правило, немає. Виключеннями є лише окремі спільні підприємства, на яких іноземні інвестори переносять прогресивний досвід у вітчизняний бізнес.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Позитивний ефект трансформаційних процесів у ринковій економіці України неможливий без застосування високоефективних методів управління господарською діяльністю підприємств.

Традиційні управлінські концепції потребують новаторського перегляду та удосконалення. Необхідність активного впливу на формування інструментарію сучасного управління зумовила розвиток нового науково-практичного напрямку - логістики.

У світовій, європейській та й вітчизняній науці поняття логістики розглядають як метод організації та управління матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками у сферах постачання, виробництва й обігу з метою досягнення максимальної ефективності всього економічного циклу на мікро-, мезо- і макрорівнях.

Зарубіжний досвід засвідчує, що логістиці належить стратегічно важлива роль у сучасному бізнесі, а тому одним з основних завдань, що постає перед науковими працівниками, менеджерами та економістами, є розробка і впровадження у практику методики управлінського обліку й аналізу операцій, спричинених діяльністю внутрішніх логістичних систем підприємств та їх структурних одиниць.

Методи логістики об'єднують організацію й управління різними аспектами економічної діяльності та її окремими складовими, що зумовлює виникнення різних дефініцій, у яких їх автори акцентують увагу на тих чи інших сторонах логістичного управління. Проте у більшості випадків науковці визначають сутність логістики як науки про планування, контроль і управління матеріальними потоками, які здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до підприємства, їх споживання у ході виробництва та доставки готової продукції до споживача, а також передачі, зберігання й опрацювання спричиненої цими операціями відповідної інформації.

Опрацювання інформації щодо митного оформлення та декларування вантажів та транспортних засобів відіграє важливу роль в системі організаційної діяльності ТОВ “ВО ТЕХНА”.

Заходи щодо підвищення ефективності діяльності ТОВ “ВО ТЕХНА” повинні включати:

- створення на підприємстві відділу логістики з певними функціями та обсягами робіт;

- впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство;

- скорочення запасів;

- автоматизацію процесу декларування вантажів;

- інтегрування технології;

- підвищення компетенції керівників виробничих підрозділів в організації транспортно-складського господарства

- поліпшення організації праці;

- кадрову роботу, яка дозволить залучити на підприємство кваліфікованих логістів та фінансових менеджерів.

Аналізуючи теперішні показники можна зазначити, що загальний коефіцієнт ефективності підприємства склав - 32,8%, по зрівнянню з 2007 роком , кількість оформлених ВМД збільшилась на 10,1 %, оформлено 3000 одиниць товарів - 33,3 %, загальний об'єм митної вартості товарів збільшився на 27534,7 гривень, сплачено на 14600 тисяч гривень менше штрафів.

Застосувавши запропоновані заходи, позитивна динаміка ефективності діяльності ТОВ “ВО ТЕХНА” збережеться і дасть змогу покращити її, а саме скоротити кількість митних штрафів, збільшити кількість оформлених ВМД та питому вагу експортних ВМД, як результат фінансові показники і рівень конкурентоспроможності підприємства значно підвищаться.

Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту вже зараз стає надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємства. Тому в Україні потрібно створити розгалужену мережу логістичних утворень, яка в нинішніх умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки.

Такі утворення спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі територій незалежних республік, треба врахувати деякі їх особливості, як велика територія, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів і транспортно-заготівельних витрат; нерозвинена інфраструктура.

Поряд із сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей.

Сучасний стан ринкової економіки України передбачає, насамперед, подальшу розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати рівні умови для здійснення підприємницької діяльності для усіх суб'єктів господарювання, а з іншого - виступають інструментами державного впливу на загальну ситуацію в економіці держави.

Прискорення проходження митних процедур дає змогу значно підвищити швидкість операційного циклу торговельного підприємства, що займається зовнішньоекономічною діяльністю і, в такий спосіб, стає передумовою значного зростання ефективне даного підприємства в цілому. Водночас, сьогодні досить частими є ситуації, за яких партії товарів суб'єктів господарювання затримуються на митниці на досить довгий неузгодженість процедур їх декларування. Якщо мова йде про товари, що швидко псуються, втрати підприємців від такої затримки стають суттєвими.

В іншому випадку партій товарів призводить до тимчасового зв'язування коштів підприємства, зниження показників його ліквідності, погіршення фінансового стану та інших негативних наслідків стосовно ефективності функціонування торговельного підприємства на ринку.

Важливим для українських підприємств, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю є і те, що подається саме первинна експортна декларація (“у разі ввезення на митну територію України товарів, які в країні відправлення не були поміщені в митні режими, що не передбачають сплату податків”), тобто в тому випадку, якщо імпорт на шляху в Україну розміщувався на митних ліцензійних складах, у вільних економічних зонах та інших територіях з особливим митним режимом, який не вимагає сплати при ввезенні, ВМД на вивезення товарів з цих територій не можуть бути використані для підтвердження митної вартості.

Зрозуміло, що ці нововведення необхідні органам митного контролю для запобігання нелегальним схемам заниження митної вартості, коли товар вивозиться з країни експорту (оформлюється первинна експортна ВМД) на митні ліцензійні склади в країни суміжні з Україною (оформлюється ВМД імпорт на склад без сплати податків), після чого на цих складах відбувається їх фіктивний перепродаж (як правило, із заниженням вартості), а вже на підставі нового договору та нових інвойсів товар з цього складу експортується в Україну (оформлюється або експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД залежно від країни).

Тепер для підтвердження митної вартості в Україні приймається лише первинна експортна ВМД, а не експортна ВМД зі складу або транзитна ВМД. Однак зрозуміло і те, що порядок недосконалий.

На сьогодні більшість економічно розвинених країн використовують електронні форми декларування, практично без оформлення паперових примірників ВМД. Зараз у повному обсязі така форма митного оформлення реалізована в США, Канаді та Ізраїлі.

З 1 липня 2008 р. декларування товарів у країнах ЄС також здійснюється винятково в електронному вигляді. Відтак, у підприємців виникають значні проблеми з отриманням у цих країнах паперових примірників ВМД.

Тенденції світового розвитку поставили нові завдання із спрощення митних процедур логістики під час ввезення та вивезення товарів на (з) території країни, зменшення ризиків порушення безпеки, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Держави - члени ЄС визначили, що для виконання зазначених завдань необхідно зменшити різницю між митними процедурами країн світу із застосуванням механізму електронної митниці. З цією метою прийняте рішення Ради ЄС щодо простого та безпаперового середовища для митних адміністрацій та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

“Електронна митниця” - це багатофункціональна комплексна система, яка існує у митних органах країни та поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки держави шляхом:

- технологічної підтримки безперервного двостороннього потоку електронної формації від органів державної влади, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митних адміністрацій інших держав до митної адміністрації країни, його накопичення та обробки;

- впровадження новітніх процедур автоматизації процесів митного контролю і оформлення та їх супроводження;

- створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;

- інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності, контролю за переміщенням товарів та інших функцій, які покладені на митні органи.

Складовими елементами “електронної митниці” повинні стати такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Митний кодекс України від 11.02.2007 р. № 92-ІV.

3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. №959-ХІІ.

4. Положення про Державну митну службу, затверджене Постановою КМУ від 18 липня 2007 р. № 940.

5. Положення про вантажну митну декларацію, затверджене Постановою КМУ від 9 червня 1997 р. № 574.

6. Ангелин Д. Логика логістики // Бизнес. - 2005. - 24 окт. (№ 43). - С.66-70.

7. Андрійчук В.М., Аргунов В.А., Березний Є.М. та ін. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / За ред. П.В. Пашка. - К, 2004. - 732 с.

8. Аргунов В.А., Березний Є.М., Бичков В.В. та ін. Основи митної справи в Україні: Підручник / За ред. П. В. Пашка. - К.: Знання, 2008. - 651 с.

9. Бакаєв О.О., Кутах О.П., Пономаренко Л.А. Теоретичні засади логістики: Підручник для студентів економічних і транспортних спеціальностей: У 2-х т. - К.: Київ. ун-т економіки і технологій трансп., 2003.

10. Бакаева О.Ю., Матвиенко Г.В. Таможенное право: Учебник / Отв. ред. Н.И.Химичева. - М.: Юристъ, 2004. - 427 с.

11. Бережнюк І.Г., Булюк В.В., Войцещук А.Д. та ін. Регулювання митної справи: Підручник: Для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. Войцещука А.Д. - Хмельницький: Інтрада, 2007. - 311 с.

12. Боков В.В., Буренина А.В., Воронова Т.А. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для студентов, обучающихся по спец.: “финансы и кредит”, “бух. учет и аудит”, “мировая экономика” и др. - М.: Междунар. отношения, 2001. - 542 с.

13. Банько В.Г. Логістика. Навчальний посібник (2-ге вид., перероб.). - К.: КНТ, 2007. - 332 с.

14. Васелевський Мирослав та ін. Економіка логістичних систем / За наук. ред. Є. Крикавського та С. Кубіва; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т “Львів. політехніка”. - Львів: Вид-во Нац. ун-ту “Львів. політехніка”, 2008. - 595 с.

15. Гончар Л.А. Передумови і механізм упровадження комерційної логістики на підприємствах роздрібної торгівлі // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2008. - № 5. - С. 39-44.

16. Горев А. Модели управления логистическими системами // Логистика. - 2005. - № 1. - С. 23-24.

18. Гребельник О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 598 с.

18. Гурч Л.М. Логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Персонал, 2008. - 555 с.

19. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 463 с.

20. Діхтієвський П.В., Шаповалов Д.В. Митне право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2008. - 185 с.

21. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: ЦУЛ, 2002. - 171 с.

22. Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий дім “Професіонал”, 2004. - 350 с.

23. Дудар Т.Г., Волошин Р.В. Основи логістики: Навч. посіб. - Т.: Екон. думка, 2006. - 163 с.

24. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

25. Іваницька Л.Л. Логістичні системи зовнішньоекономічної діяльності // Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). - К., 2001. - С. 29-30.

26. Кальченко А.Г., Кривещенко В.В. Логістика: Навч. посіб. - К.: М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана, 2006. - 466 с.

27. Качала Т.М., Карпова О.М. Логістика: Навч. посіб. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - 135 с.

28. Кігель В.Р. Оптимізація логістичних рішень: Навч. посіб. для студ. спец. “логістика” вищ. навч. закл. України. - К.: Ун-т економіки та права “КРОК”, 2007. - 136 с.

29. Косарева Т.В. Логістична система: сутність дефініцій // Економіка АПК. - 2008. - № 11. - С.12-18.

30. Крикавський Є.В. Економічний потенціал логістичних систем / Держ. ун-т “Львів. політехніка”. - Львів, 2000. - 166 с.

31. Крикавський Є.В. Логістика: Для економістів: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. напряму “Економіка і підприємництво”. - Львів, Нац. ун-т “Львів. політехніка”, 2004. - 447 с.

32. Ларіна Р.Р. Формування та забезпечення надійності регіональних логістичних систем / Донец. держ. ун-т упр. - Донецьк: Норд-Прес, 2005. - 284 с.

33. Левковець П.Р., Чеп'юк Л.М. Інвестування процесів перевезень в логістичних системах: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. трансп. спрямування. - К.: НТУ, 2005. - 276 с.

34. Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина. - М., 2000. - 327 с.

35. Макогон Ю.В., Рыжиков В.С., Касьянюк С.В. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. пособие для студентов вузов: В 2 т. - Краматорск, Донбас. гос. машиностроит. акад., 2006.

36. Міщук І.П. Сучасні системи ідентифікації товарів, їх використання в логістиці // Торгівля, комерція, підприємництво. - Львів, 2005. - Вип.7. - С. 152-157.

37. Митна логістика: ситуац. завдання та метод. вказівки до проведення практ. занять з курсу: для студ. ОКР “магістр” спец. 8.050302. / Уклад. Міщук І.П. - Львів: Вид-во Львів. комерц. акад., 2008. - 103 c.

38. Митна справа в Україні: Нормативна база / Упорядкув. О.М. Роїна; Ред. О.А. Кривенко. - К.: КНТ, 2004. - 411 с.

39. Москвітіна Т.Д. Торговельна логістика: Навч. посіб. - К.: Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2007. - 160 с.

40. Мрихін О. Спрощення митних процедур та запровадження електронного декларування - теми Громадського форуму у Львові // Митниця. - 2008. - № 10. - С. 3.

41. Науменко В. Мінімізація ризиків при митному оформленні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: ЗАТ “Август”, 2003. - 224 с.

42. Окландер М.А. Логістична система підприємства. - Одеса: Астропринт, 2004. - 309 с.

43. Основы логистики: Учеб. пособие / Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 200 с.

44. Пашко П.В., Марініч В.К., Муратов І.М. та ін. Порядок заповнення вантажної митної декларації: Посібник / За ред. П.В.Пашка; Акад. мит. служби України. - К.: Знання, 2005. - 399 с.

45. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 192 с.

46. Практикум по логистике: Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 280 с.

47. Пушкар М.С., Богач А.Г., Мельник В.Г. Логістичні системи підприємства: облік, аналіз і аудит. - Т.: Екон. думка, 2007. - 202 с.

48. Радзейовська Г. Напрямки розвитку логістичних систем в ринковій економіці // Вісник. - Львів, 2003. - № 469: Логістика. - С.116-120.

49. Рассолов М.М., Эриашвили Н.Д., Галузо В.Н. и др. Таможенное право: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. 021100 / Под ред. М.М.Рассолова, Н.Д.Эриашвили. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Закон и право: ЮНИТИ, 2005. - 383 с.

50. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь. - М.: Зкономика, 1999. - 251 с.

51. Рынок и логистика / Под ред. М.П. Гордона. М.: Экономика, 2000. - 144с.

52. Семенов Г.А., Гиря М.Г. Удосконалення організації матеріально-технічного забезпечення на підставі логістики. - Запоріжжя: КПУ: ЗЦНТЕІ, 2008. - 328 с.

53. Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 608 с.

54. Сидоренко О.В. Система логістичного сервісу на торговельних підприємствах: якість та оцінка // Вісник. - Рівне, 2007. - Вип.3 (39): Економіка. - С. 267-277.

55. Смехов А.А. Основи транспортной логистики. - М.: Транспорт, 2002. - 197 с.

56. Смирнов І.Г. Логістика: просторово-територіальний вимір. - К.: Обрії, 2004. - 334 с.

57. Стровский Л.Е., Казанцев С.К., Паршина Е.А. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для вузов по экон. спец. / Под ред. Л.Е.Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 822 с.

58. Ташбаев Ы. Актуальные вопросы и тенденции развития логистики // Бухгалтерская наука. - 2008. - № 4. - С.8-15.

59. Тимашова Л.А. Підходи до пректування логістичних систем віртуальних підприємств // Вісник. - К., 2006. - №3 (36). - С.119-128.

60. Тридід О.М., Азаренкова Г.М., Мішина С.В., Борисенко І.І. Логістика: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 566 с.

61. Тридід О. Стратегія логістичної діяльності промислового підприємства // Проблеми науки. - 2005. - № 5. - С.12-15.

62. Тридід О.М. та ін. Функціональна логістика: конспект лекцій. - Х.: ХНЕУ, 2007. - 271 с.:

63. Ушакова Н.Г., Штангей Н.М., Козуб В.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. - Х.: Шуст, 2001. - 231 с.

64. Федоров Л.С., Шуйская А.В., Савари Т.И. Логистика в капиталистических странах // Экономика и организация материально-технического снабжения. - Вьп. 2. - М.: ЦНИИТЗИМС, 2001. - 20 с.

65. Халипов С.В. Таможенное право: Учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. 021100, 350900. - М.: ЗЕРЦАЛО-М, 2004. - 384 с.

66. Христофор О.В. Методологічні основи побудови логістичних систем // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип.189, т.3. - С.708-714.

67. Чабан О.А. Ефективність логістичних систем // Торгівля, комерція, підприємництво. - Львів, 2005. - Вип.7. - С.84-89.

68. Чекмасова І.А. Декларування і митне оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації: Навч.-метод. посіб. для студ. спец. “Менеджмент зовнішньоекон. діяльності» напряму підгот. “Менеджмент”. - Х.: Нац. техн. ун-т “Харк. політехн. ін-т”, 2006. - 129 с.

69. Ченцов В.В., Кувакін С.В., Мазур А.В. та ін. Митне право України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.В.Ченцова; Акад. мит. служби України. - К.: Істина, 2007. - 327 с.

70. Шишка Р.Б., Сергієнко В.В. Митне право України: Навчальний посібник. - 3-е вид., допов. й перероб. - Х.: Еспада, 2004. - 351 с.

71. Шостак М.Ф. Митне право: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: ТП Прес, 2003. - 222 с.

72. Юнеман Р. Поток материалов и логистика. - Берлин: Шпрингер, 2000. - 512 с.

73. Magee J.F., Copacino W.C., Rosenfield D.B. Modern Logistics Management: Integrating Marketing and Physical Distribution. - New York: John Wiley, 2002.