Футбольний чемпіонат дає можливість для удосконалення розвитку країни - її потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

Основні моменти, необхідні для формування сучасної стратегії просування туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках:

- широкомасштабне проведення peклaмнo-інфopмaціoнної кaмпaніі в засобах масової інформації в Україні та за кордоном;

- розвиток виставково-ярмаркової діяльності в сфері туризму;

- організація презентацій туристичних можливостей України в країнах, що направляють туристів в Україну;

- організація мережі інформаційних центрів для іноземних і російських туристів в місцях проходження найбільших туристичних потоків;

- формування сучасної статистики туризму.

Таким чином, туристична галузь в Україні розвивається під впливом ряду політичних та економічних чинників, зумовлених протіканням в країні трансформаційних процесів.

З одного боку, вони сприяли активному розвитку українського туристичного ринку і швидкому зростанню частки виїзного туризму, з іншого - економічна криза несприятливо вплинула на формування туристичної галузі та її інфраструктури, відсутня впевненість у повноцінній реалізації стратегічних планів у туристичній галузі. Слабке усвідомлення необхідності інтеграційних процесів та їх організації не сприяє збільшенню туристичного потоку.

Отже, подолати зазначені негативні тенденції і забезпечити Україні гідне місце на світовому ринку туристичних послуг дозволять об'єктивізація оцінки значущості галузі в національній економіці, а також розробка і реалізація стратегії, яка враховує світовий досвід розвитку туристичної сфери.

Західні фахівці склали прогноз розвитку на середньострокову перспективу для країн Центральної та Східної Європи. Документ у цілому відображає поліпшення ситуації на ринку, які стали виявлятися вже з другої половини 2009 року.

Тим не менш, експерти поки зі скептицизмом ставляться до зростання попиту на туристичні послуги в Україні. Деякі з них навіть говорять про те, що положення туристичної галузі може змінитися, і в якості аргументу приводять скорочення в'їзного туристичного потоку. Більше за все український туристичний бізнес користується попитом у жителів країн СНД і Центральної Європи, але навіть цей туристичний потік не зможе відновити позитивну динаміку зростання, яка відзначалася в галузі до початку кризи.

Аналітики прогнозують, що в'їзний потік збільшиться не більше ніж на 7%, починаючи з 2011 року. Питання про повне відновлення українського туристичного ринку можна буде розглядати не раніше 2014 року, коли показники почнуть показувати двозначне зростання.

Основний потік туристів в Україні направляється по автомобільних дорогах і залізничних магістралях. З точки зору наземного туризму Україна має вигідне географічне положення, маючи спільний кордон відразу з сімома країнами.

Це і стане основою для зростання потоку туристів, які в якості пересування вибирають автомобільний транспорт. Крім того, посилення тенденції буде відбуватися за рахунок лібералізації візового режиму між Україною та країнами ЄС.

Один з пунктів угоди гарантує право вільного перетину кордону європейськими громадянами на строк до 180 діб. Залізничний напрямок буде навпаки, демонструвати певний спад, в основному через стан залізниць, які потребують глобальної модернізації.

Головною основою для розвитку туристичної галузі став чемпіонат Європи з футболу в 2012 році. Футбольна направленість буде сприяти не тільки притоку туристів, а й залученню інвестицій на реалізацію широкомасштабних проектів.

До початку Євро-2012 заплановано будівництво стадіонів, реконструкція міжнародного аеропорту та інших об'єктів інфраструктури. Крім цього залучені кошти допоможуть здійснити проекти з будівництва нових готельних комплексів для розміщення численних уболівальників, офіційних делегацій і представників ЗМІ.

До настання листопада 2009 року керівництво УЄФА дало Україні час на будівництво Олімпійського стадіону в Києві, а також аеропортів та інших об'єктів інфраструктури [6,18]..

В умовах дефіциту інвесторів, з яким зіткнулися більшість намічених об'єктів футбольної інфраструктури, існує серйозна загроза того, що Україна не витримає заплановані терміни завершення будівництва. Найбільші побоювання викликає стан справ у готельному секторі, де, за повідомленням місцевих джерел, будівництво відстає від намічених темпів і якості, а за чутками, взагалі мова йде про розміщення гостей у наметах.

У 2008 році сполучення з України відкрила угорська бюджетна авіакомпанія «Wizz Air», що дозволяє прогнозувати збільшення присутності низькобюджетних перевізників на українському ринку на майбутні роки. Сьогодні керівництво міжнародного аеропорту «Бориспіль» (Київ) зайнято будівництвом нового терміналу, спеціально призначеного для прийому низькобюджетних рейсів.

Подія, що на думку експертів, свідчить про позитивні тенденції, має призвести до зниження тарифів, що, у свою чергу, розширить можливості і збільшить потік туристів, які прагнуть в Україні або виїжджають з неї в інші країни.

З появою на національному ринку угорської «Wizz Air» про зниження цін на свої послуги вже заявила «Aerosvit» - лідируюча на ринку українських повітряних перевезень.

Розглядаючи стан туристичної галузі в Україні, перш за все, необхідно відзначити її сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту.

Унікальні пейзажі, чудові ландшафти, національні парки, заповідники й заказники, мінеральні та термальні води, грязьові джерела створюють всі передумови для формування в Україна високорозвиненої, конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного комплексу.

Проте наявний ресурсний потенціал практично не використовується, а стан і результативність розвитку туризму не тільки відстає від передових країн світу, але й не відповідає вимогам сучасного суспільства, що є потенційним рівноправним членом європейської та світової спільнот.

Сформована ситуація пояснюється все ж таки неконкурентоспроможністю більшості українських підприємств і організацій туристичної сфери, яка все більшою мірою проявляється на тлі процесів глобалізації та пов'язаної з нею лібералізації відносин між країнами, а також світовою фінансовою кризою [25,27]. Незважаючи на це, український туризм намагається досягти найбільшого рівню конкурентоспроможності.

Отже, можна зробити висновок, що туристична галузь поступово зріє та намагається досягти високих результатів.

Перспективний розвиток туризму в Україні істотно вплине на зайнятість населення. Якщо у 2005 році кількість працівників у туристичній галузі складала 169 тис. чол., а зайнятість в туризмі з урахуванням інших галузей (транспорт, торгівля, зв'язок та ін.) і тимчасової зайнятості протягом активного туристичного сезону - 2,79 млн. осіб, то вже в 2010 році ці показники складають, відповідно 220 тис. осіб і 3,63 млн. осіб.

Важливими чинниками, які впливатимуть у подальшому на розвиток ринку туризму, є:

- демографічні зміни;

- матеріальний і соціальний стан населення;

- рівень освіти;

- тривалість відпустки;

- професійна зайнятість та багато інших чинників.

Демографічна структура населення України та аналіз вікових груп, які найбільше подорожують, ще раз підтверджують, що в Україні найбільш активна частина населення від 30 до 40 років, на відміну від високорозвинених країн, де люди старшої вікової групи (55-60 років) грають все більш важливу роль у міжнародному туризмі.

Поступове збільшення кількості працюючих людей, забезпечення вищого доходу на кожного члена сім'ї, підвищення тривалості оплачуваної відпустки та гнучкість робочого часу-умови для більш зручного відпочинку.

Одним з найважливіших факторів, що впливає на розвиток як внутрішнього, так і міжнародного, туризму, є добробут населення. Існує чіткий зв'язок між тенденцією розвитку туризму, загальним економічним розвитком і особистими доходами громадян. Туристичний ринок дуже відчутний до змін в економіці. При стабільних цінах зростання особистого споживання на 2,5% збільшує витрати на туризм на 4%, а зростання особистого споживання на 5% - на 10%.

В Указі Президента України «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року» туризм має стати одним з джерел поповнення державного та місцевих бюджетів, тому необхідно визначити проблеми роботи туристичної галузі та розглянути основні напрямки щодо їх вирішення.

Таким чином, один з ключових питань, яке необхідно вирішити найближчим часом, - питання оптимізації взаємодії туризму і культури, як на рівні центральних органів влади, так і на місцях. Культурна спадщина, музеї, театри, в більшості країн світу є винятково важливим чинником залучення туристів, генерації міжнародних і локальних туристичних потоків. І в результаті цього, свого клієнта отримують транспорт і громадське харчування, готелі, місцева промисловість та ін.

3.2 Заходи по вдосконаленню комунікаційної політики ТК «Яна» і їх економічна ефективність

Плануючи і організовуючи маркетингові заходи в сфері комунікацій, компанії витрачають чималі гроші, час і людські ресурси. Зрозуміло, що кожна з них хоче знати, як «відпрацювали» вкладені гроші, яку користь вони принесли, скільки з'явилося клієнтів в результаті тієї або іншої маркетингової кампанії. Адже ні для кого ні секрет, що значна частина маркетингового бюджету може бути витрачена даремно саме на етапі розробки маркетингових заходів та невдало обраних маркетингових комунікацій.

Причини можуть бути різні:

- недостатня грамотність персоналу;

- лобіювання керівництвом визначених рекламних агентств;

- бюджетні обмеження тощо [11].

Отже, проаналізувавши теоретичні основи маркетингових комунікацій в першому розділі, загальну характеристику, маркетингову діяльність ТК «Яна» у другому розділі - вважається необхідним на даному етапі дипломної роботи розробити пропозиції щодо вдосконалення стану маркетингової комунікаційної політики туристичної компанії «Яна».

Наступним кроком роботи необхідно визначитися саме із покращенням стану конкурентоспроможності компанії шляхом проведення маркетингових акцій компанії «Яна», їх впровадженням та ефективністю.

Розглянемо та проаналізуємо детальніше основні інструменти маркетингових комунікацій та зробимо вибір трьох найоптимальніших і найефективніших варіантів, які підходять саме ТК «Яна», тобто враховуючи його конкуренте середовище та економічний стан. Йдеться мова про рекламу, стимулювання збуту та паблік рілейшнз, які розглянуто в першому теоретичному розділі.

Отже, формуючи комунікативний комплекс, маркетологи ТК «Яна» повинні враховувати і переваги кожного з трьох основних елементів, і недоліки, намагаючись досягти найефективнішого комунікативного впливу на ринок.

Доцільно, з урахуванням особливостей ведення бізнесу та його місцем на ринку туристичних послуг ТК «Яна» обрати такі види маркетингових комунікацій як:

- спеціалізовані міжнародні туристичні виставки, які є мультифункціональним інструментом, об'єднуючим маркетинговий і рекламний комплекси, акумулюючий всі існуючі засоби комунікації;

- реклама на транспорті.

Почнемо аналіз першого заходу маркетингової комунікації - спеціалізованої міжнародної туристичної вистави.

Не дивлячись на розвиток самих різних форм онлайнового бізнесу, спеціалізовані виставки як і раніше залишаються найбільш дієвою рекламою продукції і найкоротшою дорогою від виробника до ринку.

Світова статистика стверджує, що у більшості компаній 40% продажів відбувається якраз за рахунок виставок, які є прекрасною можливістю заявити про себе як про серйозного ділового партнера, оцінити конкурентоспроможність своєї продукції і ознайомитися з перспективними розробками в області, що цікавить.

На думку більшості компаній, реклама в ЗМІ або розсилка спеціалізованих каталогів, проспектів і комерційних пропозицій не настільки ефективні в справі освоєння ринку збуту, як виставкові контакти, що мають на увазі безпосереднє, живе спілкування із споживачем або потенційним замовником [21; 24].

Зрозуміло, виставка, в першу чергу, - можливість продемонструвати нові послуги, технології для широкого круга фахівців.

Участь у виставці - форумі дозволить ТК «Яна»:

- якісно представити свій туристичний продукт;

- підтвердити високий авторитет на ринку, продемонструвавши професійні можливості;

- налагодити бізнес - зв'язки;

- збільшити обсяги продажів;

- дізнатися більше про клієнтів і їх очікування;

- отримати негайний відгук про послуги і реакцію про підприємство;

- створити і розширити базу даних контактів на перспективу;

- вивчити ринок і конкуренцію на ньому;

- оцінити маркетинговий потенціал підприємства;

- йти в ногу з інноваціями і новими технологіями;

- зберігати свою присутність на ринку;

- визначити можливих агентів;

- ініціювати створення альянсів;

- здійснювати пошук нових кадрів;

- вивести на ринок нові товари або послуги.

Розглянемо цільову аудиторію виставки - форуму:

Поведінковий сегмент:

- менеджмент туристичних агентств (директора, заступника директора, провідні фахівці, менеджери) - 90%;

- представники вищих органів влади, що управляють діяльністю туристичної галузі країни - 7%;

- іноземні гості та VIP-запрошені - 3%.

Географічний сегмент:

- кияни - 60%,

- представники великих міст-мільйонників (Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів та ін) - 25%,

- представники з інших країн і міст - 15%.

Психографічний сегмент:

- найбільш активна частина представників туристичного бізнесу, яка цікавиться питаннями просування та удосконалення власного бізнесу, шляхом отримання нових контактів та вдосконалення вже існуючих.

Стратегія просування та інструментарій.

Стратегія просування виставки будується на чіткому вирішенні трьох завдань:

- апеляція до очікувань цільової аудиторії;

- чітка диференціація від конкурентів;

- відповідність експонованих продуктів здібності учасників виставки-форуму якісно їх просувати на ринок.

При проведенні рекламної та PR-кампанії планується використання таких інструментів:

1) друковані ЗМІ:

- туристична преса: Українська Туристична Газета - UTG, Tourbusiness.us, Український туризм, Tour Nuance, Модний курорт, Странник, Мандрівник, Світ Відпочинку, Новини тур бізнесу;

- Ділова преса: газета «Коммерсант», тижневик «Контракти», журнал «Деньги»;

- Масова преса: газета «Газета по-киевски» - веб-сайти провідних туроператорів - учасників виставки-форуму, а також медіа-партнерів виставки; веб-сайт виставки-форуму; E-mail-розсилання серед туроператорів, турагентств, провідних готелів, перевізників тощо

Крім цього учасникам пропонується 4 пакети участі на вибір, які відрізняються розмірами стендів і кількістю академічних годин для проведення семінарів і презентацій. Чим більше заявлена ??площа, тим більша кількість годин буде включено в пакет участі для проведення власних заходів у численних залах Українського дому. Це дозволить кожному учаснику найбільш ефективно використовувати власні ресурси на виставці відповідно до поставлених цілей.

Наступним кроком розглянемо постійних учасників виставки в Києві

- TUI Ukraine (1997)

- ТОВ «Кандагар» (1993)

- ТОВ «Агентство« Пан Укрейн »(1994)

- ТОВ «Туроператор« Проланд »(1998)

- ТОВ «Тез Тур» (2003)

- ТОВ «САМ» (1991)

- ТОВ «Туртесс Тревел» (2002)

- ТОВ «Туристичний Клуб» (1995)

- ТОВ «Експрес-Вояж» (2007)

- Туристична компанія ЛОЯЛ (2002)

- ТОВ «Відерштраль» (1994)

- ТОВ «ТАСС тревел» (2008)

Отже для того, щоб визначити ефекти від проведення виставки слід якісно пропрацювати кожен з наступних етапів:

- вибір форми участі у виставці;

- підготовка;

- складання кошторису витрат;

- робота на виставці;

- робота після виставки (закріплення зв'язків і розвиток стосунків з новими клієнтами і партнерами).

Отже, розглянемо ці етапи детальніше.

Етап 1. Вибір форми участі у виставці. Форму участі потрібно вибирати залежно від стратегії компанії, поставлених цілей і можливостей компанії. Наприклад, можна зупинитися на одній або декількох з перерахованих нижче форм:

- повноцінна участь (власний стенд). Рекомендується компаніям, які є лідерами свого ринку і не мають наміру втрачати цю позицію.

- заочна участь або кооперація з партнерами (розміщення на стійках або роздача промоутерами матеріалів про компанію). Такий спосіб участі краще використовувати на регіональних або суміжних виставках;

- спонсорство (спільні рекламні кампанії, випуск запрошувальних і виставкових каталогів, організація ділових програм і т. д.);

- участь в діловій програмі виставки: презентації, конференції, круглі столи, семінари, які компанія може проводити і організовувати, не маючи власного стенду. Краще вибрати декілька форм участі, у тому числі і спонсорство: це дозволить брати участь у виставці не лише в період її проведення.

Таким чином, для компанії ТК «Яна» доцільно обрати повноцінну участь з власним стендом.

Етап 2. Підготовка до виставки Від якості підготовки до виставки на 80% залежить її ефективність. Вважається, що мінімальний термін підготовки повинен складати три - чотири місяця.

У план підготовчих робіт керівник виставки повинен включити наступні питання:

- підготовка стенду;

- підготовка роздавальних матеріалів;

- відбір і підготовка персоналу;

- інформування клієнтів і партнерів.

Підготовка стенду.

Важливо визначити основні параметри стенду: розміри, оформлення, розташування. Вибір залежить від цілей, стратегії компанії, рівня конкурентів, що беруть участь, значущості виставки. Деякі учасники привертають увагу до свого стенду, проводячи концерти, конкурси і інші галасливі заходи. Плануючи їх, слід пам'ятати, що це впливає виключно на масового відвідувача. Фахівців же залучають семінари, можливість провести переговори і підписати контракти. Таким чином, для компанії ТК «Яна» доцільно залучати фахівців тренінгами, семінарами, корисною інформацією.

Вибір місця безпосередньо залежить від бюджету виставки. Звичайно, чим ближче до входу в павільйон знаходитиметься стенд, чим він буде помітніший і більший, тим краще. Але, як правило, відвідувачі так чи інакше обходять всю експозицію, тому при грамотному оформленні стенд майже в будь-якому місці дасть ефект. Якщо стенд задумано використовувати як іміджеву рекламу, тоді потужна тривимірна конструкція з супутнім шоу - це те, що треба. Але якщо компанія працює на ринку давно, стенд повинен не просто вражати, а в першу чергу інформувати про суть пропозицій компанії і її конкурентні переваги [36,с.12].

Підготовка рекламних і інформаційних матеріалів.

Приступаючи до розробки матеріалів, перш за все слід визначитися, які з них роздавати всім відвідувачам, а які - лише вибраним в обмін на візитну картку. Орієнтиром може бути кількість матеріалів, витрачених на інших (порівнянних по масштабу) виставках. Окрім поліграфічної продукції серед роздавальних матеріалів дуже доречні будуть CD, оскільки повний підбір каталогів, буклетів, листівок і так далі нерідко буває досить важка і відвідувачі або відмовляються її брати, або викидають по дорозі. Бажано, щоб друкарська продукція привертала увагу цікавими даними загального характеру.

Наприклад, багато туристичних компаній поширюють карти міст, країн і тому подібне з надрукованими на них своїми контактними даними. Крім того, для участі у виставці потрібно підготувати сувенірну продукцію: ручки, календарі, брелоки і тому подібне. Для ТК «Яна» слід розробити інформаційні журнали, буклети про появу нових туристичних продуктів.

Підготовка персоналу.

В середньому оптимальний чисельний склад для роботи на виставці - чотири - п'ять чоловік.

Етап 3. Складання кошторису витрат. Після вирішення організаційно-підготовчих питань розробляється остаточний кошторис участі у виставці, яку в готовому вигляді повинен надати керівник заходу. До основних статей витрат можна віднести:

- реєстраційний збір;

- виготовлення стенду;

- оплату виставкової площі і додаткового устаткування (наприклад, для демонстрації відеофільмів);

- виготовлення рекламно-інформаційної і сувенірної продукції;

- зарплату найманого персоналу;

- матеріальні проблеми, вирішення яких не передбачено асигнованими засобами, тому необхідно закласти до бюджету заходу деяку суму на непередбачені витрати. Для компанії ТК «Яна» це приблизно 6 % від суми кошторису.

Етап 4. Робота на виставці Окрім основної мети (просування компанії і її продукту на міжнародному ринку), важливі завдання в період роботи на виставці - це пошук нових партнерів, дослідження відвідувачів і конкурентів, взаємодія з представниками ЗМІ.

Пошук нових партнерів.

Щоб полегшити встановлення контактів, Генеральному Директорові і іншим керівникам потрібно обов'язково позначити час відвідин виставки. Краще всього, якщо цей час збіжиться з якимись важливими заходами, на яких будуть присутні цікаві для компанії особи. Тому керівник виставки повинен надати розклад всіх заходів і список їх учасників. Крім того, йому потрібно стежити за змінами (що нерідко трапляється) і вчасно коректувати графік появи на виставці керівництва фірми.

Дослідження відвідувачів - це анкетування гостей стенду (після відповідей на їх питання і представлення компанії). Не варто затримувати їх надовго - бажано ставити три-чотири питання. Стендистам краще фіксувати відповіді самостійно, а не давати заповнювати анкети. Зібрані анкети і прикріплені до них візитки не повинні лежати на видному місці. По можливості їх потрібно відразу відправляти в офіс: на виставках нерідкі випадки, коли анкети пропадають - конкуренти не сплять.

Дослідження конкурентів можна доручити співробітникові відділу маркетингу. Збір інформації проводять відповідно до складеного плану і списку питань. Як правило, вивчають виставлені новинки, переваги конкурентів, їх слабкі місця. Зібрані дані повинні оперативно оброблятися, щоб по можливості встигнути вирішити виникаючі питання в ході виставки.

Кількість людей необхідних для участі у виставці. Враховуючи коливання чисельності відвідувачів в різні дні і години роботи виставки, було визначено середню продуктивність одного співробітника за годину активної роботи. При роздачі матеріалів всім відвідувачам вона складає 120-130 екземплярів в годину, фахівцям в обмін на візитки - до 50. Виходячи з цих даних можна порахувати, скільки чоловік потрібно залучити.

Наприклад, для поширення 7000. екземплярів роздаткового інформаційного матеріалу всім відвідувачам на триденній виставці (27 годин роботи) буде потрібно приблизно четверо чоловік. Бажано мати в резерві ще одну людину, яка підмінятиме колег в період їх відпочинку і обіду. Також необхідно вибрати серед них одного відповідального за роботу всієї групи. Промоутерів можна набрати з штатних співробітників або з найманих.

Етап 5. Робота після виставки Щоб виставка стала дійсно ефективною, необхідно провести аналіз зібраної інформації, внести її до баз даних про клієнтів, партнерів, конкурентів і представників ЗМІ, після чого закріпити стосунки. Робити це потрібно за гарячими слідами - в подальші два тижні після виставки.

Неправильно вважати, що одразу після виставки відбудеться масштабний продаж, а партнери безперервно пропонуватимуть вигідні проекти. Але в той же час оцінка ефективності повинна обов'язково проводитися. Краще, якщо вона проходіть в два етапи:

- організаційні підсумки (чи правильно були обрані формат участі, розташування стенду і т. п.);

- комерційні підсумки (число відвідувачів стенду, кількість розданих рекламних матеріалів, сума, на яку було укладено контракти). Краще всього провести збори, на яких кожен співробітник, що працював на виставці, висловить пропозиції: як підвищити результативність наступної виставки і не повторити допущені помилки.

Оцінка закінчується підведенням загальних підсумків:

- порівняння кошторисних і реальних витрат;

- порівняння витрат на рекламу і віддачу від неї (кількість відвідувачів, притягнених рекламою, визначається в ході анкетування);

- відгуки відвідувачів про стенд (визначаються після обробки анкет і обговорення виставки зі всіма учасниками);

- ефективність роботи персоналу (кількість і якість заповнених анкет, проведених переговорів і т. д.);

- склад відвідувачів (визначається після обробки анкет);

- визначення вартості одного контакту і вартості одного результативного контакту [38].

Наступним кроком розглянемо такий вид комунікацій, як реклама на транспорті. Реклама на транспорті сьогодні упевнено конкурує з магістральними щитами і іншими засобами зовнішньої реклами. Пересікаючи місто на всіх напрямках, транспорт доносить рекламну інформацію до центру і спальних районів, вокзалів і стадіонів, ринків і торгівельних центрів.

- Транспарант-перетяжка - кращий спосіб проінформувати про дату і місце початку концерту або шоу, повідомити про відкриття нового магазина, початок розпродажу, привітати клієнтів зі святом або згадати про ювілей власної фірми [38; 39];

- Транспортна реклама використовується на наступних транспортних засобах:

- тролейбус;

- трамвай;

- автобус;

- маршрутні і легкові таксі;

- корпоративний транспорт.

Отже, зазначені вище заходи мають виконати основну мету комунікаційної політики туристичної компанії - залучити якомога більше туристичних агентів та клієнтів.

3.3 Пропозиції по покращенню управління комунікаційною діяльністю підприємства

Ukrainian Travel Forum (UTF) - одна з найбільших українських туристичних виставок, яка проходить два рази на рік і збирає на єдиному майданчику величезну кількість учасників і відвідувачів з різних країн світу. Організаторами UTF виступає Асоціація лідерів турбізнесу України (АЛТУ) і виставкова компанія «АЛТУ-ЕКСПО».

Головна відмінність виставки UTF в тому, що вона служить перевіреним майданчиком для ділового спілкування професіоналів турбізнесу (частка відвідувачів-фахівців B2B Бізнес зони становить близько 90%).

На виставці проходить більше 400 годин навчальних тренінгів, конференцій, семінарів, форумів та workshops, презентацій нових напрямків і послуг.

На туристичному ринку вже стало доброю традицією використовувати форум як ефективну платформу для встановлення контактів між фахівцями туристичної сфери, використовуючи широкі можливості виставки для налагодження співробітництва, обміну досвідом, зустрічей, переговорів та підвищення рівня кваліфікації професіоналів галузі.

У 2015 році на UTF (весна) був впроваджений розширений формат B2C, який привернув увагу кінцевих споживачів - туристів, продемонструвавши їхній інтерес до відвідування подібних заходів. Таке нововведення викликало схвалення у багатьох туроператорів, адже тепер в рамках однієї виставки вони мають можливість оптимізувати витрати на просування своїх послуг, найбільш ефективно представити свій продукт на єдиному майданчику і самостійно отримати найповнішу картину про зміни попиту та пропозиції в галузі. Тому було прийнято колективне рішення про продовження успішного досвіду проведення виставки в розширеному форматі B2B і B2C один раз на рік в рамках весняно-літнього сезону.

З 10 по 11 жовтня 2015 року виставка-форум UTF 2011 ОСІНЬ відбудеться в стандартному форматі - B2B для професіоналів «Територія бізнес-спілкування», який служить перевіреним путівником і помічником для всіх турагентів на туристичному ринку України.

Традиційно, у виставці візьмуть участь найбільші гравці ринку - представники Асоціації лідерів туристичного бізнесу (АЛТУ). На виставці-форумі буде надана унікальна можливість в одному місці протягом двох робочих днів обмінюватися і отримувати максимум корисної інформації від самих активних і успішних компаній туристичного бізнесу України, які здатні і готові поділитися професійним досвідом та ідеями, сприяють розвитку як власного бізнесу, так і бізнесу їх контрагентів, а також налагодженню ефективної системи взаємовідносин між усіма учасниками ринку.

Перший UTF відбувся восени 2008 р. в ЦДКС «Український дім». Ініціатор: Асоціація лідерів турбізнесу України (АЛТУ). Організатор - виставкова компанія «АЛТУ-ЕКСПО».

V Міжнародна туристична виставка UTF 2012 ОСІНЬ відбулася в жовтні 2010 року за підтримки ДП «Національний туристичний офіс» Міністерства культури і туризму України.

Виставка-форум позиціонувалася виключно як професійний діловий захід, розрахований на професіоналів у туризмі. Проводилась два рази на рік (навесні й восени).

За п'ять сезонів UTF затвердив позиції лідера серед туристичних виставок В2В формату в Україні і став професійної платформою для реалізації амбітних планів активних учасників туристичного бізнесу в Україні, виправдавши їх очікування і збільшуючись в обсягах з кожним сезоном.

На сьогодні, UTF має стати єдиним майданчиком, який грамотно об'єднує професійний (В2В) і іміджево-споживчий (В2С) формати, завданням якої є якісне і вигідне надання всього спектру туристичних послуг на ринку України.

Основні завдання UTF:

- стати єдиним туристичним виставковим майданчиком для професійного та іміджевого спілкування;

- ініціювати ділові (професійні) та іміджеві (розраховані на кінцевого споживача) події, як ефективні інструменти для вирішення завдань галузі;

- стати унікальним майданчиком, що надає весь спектр туристичних послуг від провідних гравців туристичного ринку з України та зарубіжжя;

- стати одним з першочергових інструментів формування цивілізованого туристичного ринку Україні;

- стати провідним майданчиком країни, який якісно пропагандує розвиток внутрішнього туризму на державному рівні

Розглянемо послуги, включені в усі пакети (перший поверх), що і складають основну статтю витрат на міжнародній туристичній виставці - форумі:

- обладнаний дизайнерський стенд (20 м2 );

- проведення семінарів (7 академічних годин (стаціонарні зали));

- WIFI Інтернет;

- використання електромережі;

- доступ до списку агентів, зареєстрованих онлайн на семінари;

- розміщення інформації учасника в офіційних інформаційних матеріалах виставки;

- розміщення Лого на сайті виставки;

- розміщення новин учасників на сайті виставки (3 новини на сайті);

- розміщення веб-банера учасника на сайті виставки;

- робота промоутерів на території виставки;

- легкі закуски та напої протягом усього часу роботи

У табл.3.1. приведено прогнозний кошторис витрат на участь у виставці (суми указані в грн.), яка буде йти протягом трьох днів.

Таблиця 3.1

Прогнозний кошторис витрат при участі в виставці для ТК «Яна»

№ п/п	Найменування витрат	Загальна сума
1	Витрати на придбання пакету А - В2В	63250
2	Витрати на виробництво рекламних й інформаційних матеріалів, грн..	16250
	- Візитки, буклети, прайси, каталоги 5 тис.шт.	5750
	- Подарунки (фоторамки, ручки,блокноти, пакети)	10500
3	Витрати на оплату персоналу, грн..в т.ч.:	4000
4	Представницькі та непередбачені витрати (4 %) от загального кошторису витрат на виставку	3340
	Усього витрат на 3-денну міжнародну туристичну виставку у м. Києві	86840

Отже, як бачимо з вищенаведеної таблиці розрахунків, участь у міжнародній виставці коштує значних фінансових коштів. Але майже всі кошти принесуть очікуваний ефект і, таким чином, окупність проекту.

Тому наступним кроком роботи буде визначення ефективності даної маркетингової комунікації.

Для цього представимо таблицю 3.2, в якій будуть наведені дані для аналізу ефективності виставки

Таблиця 3.2.

Показники залежно від параметрів виставки для ТК «Яна»

Дані для аналізу	Значення
Обсяг інвестицій у виставку, грн..	86840
Очікувана кількість відвідувачів, чол..	15000
Кількість відвідувачів стенду (30% відвідувачів виставки), чол.	4500
Кількість установлених контактів (25% відвідувачів стенду), чол..	1125
Кількість продажів (5% установлених контактів)	56,25
Середній розмір одного турпродукту, грн..	4500
Обсяг продажів, грн..	253125

Розрахуємо на основі табл. 3.2. показники, що пропонується використовувати для оцінки ефективності участі підприємства у виставці.

В = І / К, (3.1)

де, В - витрати на встановлені контакти;

І - обсяг інвестицій у виставку;

К - загальна кількість встановлених контактів.

Отже,

В = 86840,00 / 1125= 77,19 грн. на одного клієнта.

Проведемо розрахунок витрат на враження клієнтів:

В = І / Кс, (3.2)

де, В - витрати на враження

І - обсяг інвестицій у виставку;

Кс - загальна кількість відвідувачів стенду

Отже,

В = 86840,00 / 4500 = 19,28 грн.

Знайдемо частку перспективних контактів, по яких плануються продажі:

Ч = ОПп / ОПд, (3.3)

де Ч - частка перспективних контактів, які по плану призведуть до продажів;

ОПп. - кількість продажів;

ОПд - кількість установлених контактів (25% відвідувачів стенду)

Отже,

Ч =(56,25 / 1125)*100 = 5,00%

Знайдемо відсоток зацікавлених відвідувачів:

ЗВ = К / ЗК, (3.4)

де, ЗВ - відсоток зацікавлених відвідувачів;

ЗК - загальна кількість відвідувачів виставки.

Отже.

ЗВ = (1125/15000) * 100 = 7,5

Отже, в табл.3.3 представлено розрахунок ефективності виставки для ТК «Яна»» у 2016 р.

Таблиця 3.3

Показники ефективності виставки

Показники	Значення
Витрати на встановлені контакти,грн..	77,19
Витрати на враження, грн..	19,28
Відсоток перспективних контактів, що призвели до покупки, %	5,0
Відсоток зацікавлених відвідувачів, %	7,5
Продажі на грн..витрат (253125 / 86840)	2,91

Таким чином, запропоновано систему показників для оцінки ефективності участі ТК «Яна» у міжнародній виставці. Видно, що ця маркетингова комунікація є прибутковою. Прибуток склав: (253175-86840= 166285 грн.)

Розрахуємо показник рентабельності продажів від даної запропонованої маркетингової стратегії:

R = Пр / І* 100%, (3.5)

де R - рентабельність продажів;

Пр - прибуток;

І - обсяг інвестицій

Отже,

R = 166285,00 /86840 = 1,91 * 100 = 191,5

Цей показник показує ефективність продажів від використання виставки, а також ефективність політики ціноутворення.

Ця система базується на показниках оцінки інвестиційної діяльності з урахуванням специфічних особливостей (у частині витрати-результати) всього процесу виставкової діяльності підприємства, починаючи з етапу підготовки до участі у виставці і закінчуючи етапом супроводу виставкових контактів. Вибір конкретних показників визначається цілями оцінки й залежить від пріоритетності цілей, які переслідує компанія, що вирішує брати участь у виставці. Використання запропонованої системи показників дозволяє здійснювати комплексну оцінку виставкової діяльності ТК «Яна»

Наступним кроком розглянемо такий вид комунікацій, як реклама на транспорті.

Рекламу на транспорті використовують для просування товарів і послуг, як зарубіжні компанії, так і вітчизняні виробники. Як найбільш успішні рекламні кампанії останнім часом можна привести кампанії що проводяться фірмами Renoult, LG Electronics і ін. Вітчизняний рекламодавець, також все частіше звертається до транспортної реклами, знаходячи в ній доступний і ефективний засіб для просування своїх товарів, послуг, для створення іміджу конкурентоздатної фірми. Серед помітних рекламних вітчизняних виробників слід назвати «Вімм-Білл-Данн» і «Каширський двір».

Паралельно з наростанням інтересу до реклами на транспорті змінюється і підхід до цього вигляду реклами. На сьогоднішній день вже недостатньо інтуїтивного розуміння її ефективності, необхідний прогноз і точний розрахунок. Все частіше виникає питання про оцінку ефективності реклами на транспорті, про можливі оціночні зіставлення [41-42].

Вперше методика оцінки ефективності реклами на транспорті була запропонована німецьким дослідником М. Драбчинським в 1998 р. на 7-му Міжнародному конгресі із зовнішньої реклами. Ця методика дозволяє оцінити ефективну аудиторію реклами на транспорті і обчислити ряд прийнятих в рекламі оціночних коефіцієнтів.

При створенні методики автори прийняли ряд допущень і розглядають транспортну рекламу як вигляд зовнішньої реклами. Ефективна аудиторія зовнішньої реклами складається з 50% від загального числа пішоходів і водіїв, які проходять або проїжджають мимо об'єкту, і 25% від загального числа пасажирів суспільного транспорту, які проходять мимо об'єкту. При розрахунку ефективної аудиторії реклами на транспорті береться до уваги також величина пасажиропотоку (PP) - кількість пасажирів, яка знаходиться у досліджуваному транспортному засобі протягом години [62-63].

Контактна аудиторія розраховується по кожній складовій:

- число пасажирів автомобілів - Ахn

- число пасажирів міського транспорту - Tхm;

- число пішоходів - Р.

Ефективна аудиторія (Е) може бути обчислена за формулою:

E = Axn + Txm + P + PP , (3.6)

де, А, Т - число відповідних транспортних одиниць;

n, m - середнє число пасажирів в транспортній одиниці.

Eh = (Axn + Txm + P) + PP, (3.7)

Ed = 12Eh, (3.8)

Em = 22 Ed, (3.9)

де, Еh - значення ефективної аудиторії в годину;

Еd - в день;

Еm - в місяць.

Вони обчислюються з врахуванням тривалості маршруту t, часу знаходження транспортної одиниці на маршруті - 12 годин і середнього числа робочих днів в місяць - 22 дні.

На практиці стандартний термін розміщення реклами на транспорті складає 3 або 6 місяців, і ефективна аудиторія Ey відповідно складе:

Ey = 3Em, (3.10)

Ey = 6Em, (3.11)

де Еу - ефективна аудиторія;

Приведені формули у свою чергу використовуються при розрахунку «валового оцінного коефіцієнта» рейтингу маршруту - GRP (Gross Rating Point), який показує середнє число контактів з носієм реклами, що доводиться на 100 представників цільової аудиторії. Показниками рейтингу користуються в медіа плануванні і при аналізі результатів рекламних кампаній.

GRP зовнішньої реклами представляє відношення цільової аудиторії до загального пасажиропотоку міста - РРТ (береться до уваги населення старше 18 років):

GRР = E/PPT x 100%, (3.12)

Цю ж формулу пропонується використовувати для розрахунку GRP кожного транспортного маршруту. Інший широко використовуваний на практиці коефіцієнт - OTS (Opportunity To See - «можливість побачити») - кількість контактів, визначувана на підставі GRP і пасажиропотоку на конкретному маршруті РРТi:

OTS = GRP х E, (3.13)

При аналізі медіапланів значення величин OTS і GRP можна вважати своєрідною характеристикою «потужності» даної рекламної кампанії: чим більше OTS і, відповідно, GRP, тим більша аудиторія має шанси побачити рекламу хоч би один раз протягом кампанії і тим більше число людей з цієї аудиторії побачить її більше одного разу. Витрати на реалізацію медіапланів порівнюються за допомогою вартісного коефіцієнта CPT звернень до аудиторії. CPT використовується в якості критерію оптимізації медіа-плану при виборі різних маршрутів:

СPT = Ci / E * 1000, (3.14)

де Ci -- вартість розміщення реклами на кожному маршруті.

У таблиці приведені значення деяких величин і коефіцієнтів, розраховані стосовно тролейбусного маршруту №9 та автобусного маршруту № 444 м. Києва.

Таблиця 3.4

Показники ефективності транспортної реклами за 6 місяців

№ маршруту	Е6, млн..чол	GRP6, середнє число контактів з носієм реклами, що доводиться на 100 представників цільової аудиторії, чол.	OTS6, кількість контактів, млн..чол	CPT6
9	10,04	67,0	672,2	1,99
444	9,57	63,8	610,3	1,58

В даний час цією методикою користуються багато рекламних агентств, які надають замовникам значення описаних вище величин і оцінних коефіцієнтів для всіх тролейбусних маршрутів Києва..

Використання цих даних дозволить рекламним агентствам і рекламодавцям краще орієнтуватися при розробці медіапланів і проведенні рекламних кампаній і, кінець кінцем, не лише утримати свою частку ринку, але і добитися її збільшення Реклама на транспорті зараз демонструє агресивне зростання серед інших засобів зовнішньої реклами. Представляється, що вона має великі перспективи розвитку зважаючи на ємкість і не насиченість українського ринку транзитної реклами, відносну дешевизну проведення рекламних кампаній на транспорті і сприятливої економічної кон'юнктури.

Отже, наступним кроком визначимо шляхи щодо покращення діяльності українських туристичних компаній відповідно до світових стандартів.

Для визначення шляхів щодо покращення українських туристичних компаній необхідно окреслити коло найістотніших проблем зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму.

Аналіз та узагальнення публікацій з даної проблематики у фаховій літературі, власний аналіз конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств на зовнішніх ринках дозволяють визначити такі основні проблеми [28-27]:

- недостатній рівень фінансування туристичної галузі. При цьому недостатніми є обидві основні складові - державне фінансування та залучення іноземних інвестицій. Відсутність першого пояснюється тим, що поки що туризм лише декларативно визначається пріоритетною галуззю економіки країни, а насправді залишається неконкурентоспроможним щодо отримання державного фінансування у порівнянні з багатьма галузями промисловості.

Вважається, що зростання кількості малих і середніх туристичних підприємств, які перебувають у комунальній, колективній та приватній власності, в умовах фінансової кризи в державі дасть змогу розвивати туризм без залучення значних централізованих коштів. Основними джерелами фінансування витрат, пов'язаних з модернізацією та реконструкцією об'єктів туризму, Програмами розвитку туризму передбачено кошти суб'єктів туристичної діяльності, для яких державою створюватимуться сприятливі умови господарювання.

Відсутність другого передусім пов'язана із низькою інвестиційною привабливістю країни в цілому (в силу загальновідомих причин) та її туристичної галузі зокрема. Іноземний капітал в Україні пріоритетно вкладається в галузі з коротшим терміном окупності (торгівля, харчова промисловість та ін.);

- невідповідність стану туристичної інфраструктури міжнародним стандартам. По-перше, це пов'язане із низькою потужністю закладів туристичної інфраструктури. Так, наприклад, якщо в країнах Євросоюзу на кожні 10 тисяч населення припадає не менше 20-30 місць у готелях (здебільшого 2-3-4 зіркових), то в Україні жодний регіон не відповідає цим стандартам [30]. Одноразова місткість готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних баз становить лише 127,8 тис. місць, закладів громадського харчування - лише 12,3 тис. місць. По-друге, вартість послуг, що надаються закладами туристичної інфраструктури, істотно не співпадає з їх якістю. По-третє, туристична інфраструктура значною мірою є морально та фізично застарілою. Вона створена в основному у 1965-1988 роках за застарілими проектами і потребує реконструкції. Так, наприклад, серед готелів м. Києва лише менше десяти відповідають вимогам туристів з розвинених країн. По-четверте, неналежним є стан туристичних маршрутів, що пов'язано із браком обладнаних місць перепочинку, притулків:

- слабкий зв'язок пов'язаних та підтримуючих галузей із туристичною. По-перше, не відповідає міжнародним стандартам рівень забезпеченості автомобільних шляхів туристичними, сервісними та інформаційними елементами (відсутність англомовних рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо наявності закладів туризму). По-друге, значна частина туристичних об'єктів ще залишається поза межами покриття мобільним зв'язком основних операторів. По-третє, туристичні підприємства що працюють на зовнішніх ринках, практично не мають договірних відносин із підприємствами з виробництва туристичних сувенірів, довідково-картографічної продукції інших товарів туристичного попиту;

- невизначеність зовнішньоекономічних стратегій більшості національних туристичних підприємств. Така ситуація пов'язана, з одного боку, з відсутністю цілеспрямованої інформаційно-методичної допомоги держави туристичним підприємствам при виході на зовнішні ринки. З іншого боку - з низьким рівнем кваліфікації керівників туристичних підприємств, які не в змозі визначити стратегічні пріоритети та потенційні ринкові ніші, спрогнозувати ситуацію на зовнішніх ринках туристичних послуг. Поки що констатується нестача висококваліфікованих фахівців у галузі міжнародного туризму. Ще один аспект цієї проблеми повільний рівень переходу до електронної торгівлі туристичними послугами як важливого сучасного стратегічного пріоритету зовнішньоекономічної діяльності підприємств [46-47];

- недосконалість туристичної політики уряду та нормативно-правової бази розвитку туризму. Серед найпроблемніших місць туристичної політики уряду - недостатній рівень рекламно-інформаційної підтримки туристичних підприємств України при виході на зовнішні ринки, порівняно неефективна система підготовки та перепідготовки кадрів, відсутність дієвих заходів пільгового кредитування експортоорієнтованих підприємств тощо.

Недосконалою залишається й нормативно-правова база розвитку туристичного бізнесу. Зокрема, невизначеність правового статусу іноземних туристів на території України, наявність значної кількості візових, митних, прикордонних формальностей. Проблемним моментом є наявність затверджених на державному рівні різних розцінок оплати туристичних послуг однакового рівня якості для громадян України, країн СНД та далекого зарубіжжя. Так, наприклад, у готелі «Братислава» одномісний номер за добу для іноземця коштує у 2,3 рази дорожче, ніж для українця, у готелі «Турист» - у 2,2 рази;

- неефективне використання потенціалу туристичних ресурсів. Така ситуація пов'язана з кількома причинами. По-перше, із відсутністю якісної туристичної інфраструктури в регіонах та місцях із значними туристичними ресурсами. По-друге, із відсутністю рекламно-інформаційного та картографічного супроводу використання потенціалу туристичних об'єктів, розміщених не у всесвітньо відомих туристичних центрах країни. По-третє, відсутністю зацікавленості як з боку туристичних підприємств, так і з боку держави щодо використання потенціалу специфічних видів туризму - зеленого, мисливського, рибальського, екстремального туризму, спелеотуризму тощо.

Таким чином, необхідність розробки комплексної макроекономічної стратегії розвитку туристичного бізнесу в Україні залишається актуальною.

На думку експертів з туристичного ринку, така макроекономічна стратегія повинна включати п'ять основних напрямків та відповідні системи заходів:

Удосконалення правових засад регулювання внутрішньо та зовнішньоекономічних зв'язків туристичних підприємств, що передбачає такі заходи [49-50]:

- уніфікацію державних стандартів туристичних послуг відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм;

- удосконалення правових засад регулювання готельного, ресторанного, транспортного обслуговування іноземних туристів в Україні, створення рівних умов отримання послуг незалежно від країни походження туристів;

- спрощення та гармонізацію податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму, передбачення пільгових умов для іноземних туристів, що в'їжджають до України шляхом купівлі туристичних продуктів українських виробників;

- визначення правових засад надання державної підтримки вітчизняним туристичним підприємствам, що стабільно та у значних обсягах експортують туристичні послуги (шляхом пільгового кредитування, субсидіювання експортних операцій, гарантування державою комерційних кредитів, надання податкових пільг, державного страхування тощо);

- надання статусу територій з особливим режимом зовнішньоекономічної діяльності туристичним центрам України, які мають значний туристичний потенціал, але низький рівень забезпеченості об'єктами туристичної інфраструктури;

- укладання ряду нових дво- та багатосторонніх міждержавних угод щодо співробітництва в галузі туризму з країнами - потенційними споживачами українських туристичних послуг (зокрема, з Європейським Союзом);

- створення правових засад транскордонного туристичного співробітництва в рамках діючих Єврорегіонів;

- гарантування стабільності ухвалених нормативно-правових актів щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму протягом певного терміну.

Підвищення рівня фінансування привабливих для іноземних туристів туристичних об'єктів та відповідної інфраструктури, що передбачає здійснення наступних заходів [54].:

- диверсифікацію джерел фінансування потенційно привабливих для іноземних туристів туристичних об'єктів за рахунок використання поряд із державним фінансуванням та іноземним інвестуванням коштів благодійних і громадських організацій, найрізноманітніших міжнародних фондів, грантів, приватних підприємств,меценатів тощо;

- створення Фонду розвитку іноземного туризму в Україні за рахунок добровільних відрахувань суб'єктів туристичної діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічні операції (незалежно від форм власності), а також внесків інших юридичних та фізичних осіб;

- заохочення лізингових операцій в галузі туризму, зокрема шляхом створення пільгових умов для малих і середніх підприємств туристичного бізнесу;

- створення спільних підприємств, що забезпечить іноземній стороні спрощення доступу до українських туристичних ресурсів, а українській стороні - залучення додаткового капіталу;

- створення мережі комерційних банків, які б на пільгових засадах кредитували підприємства туристичного бізнесу (наприклад, пропонується створення Укртурбанку як спеціалізованого комерційного туристичного банку з розгалуженою мережею філіалів і відділень у всіх регіонах країни).

Забезпечення відповідності рівня якості туристичних послуг міжнародним стандартам, що включає такі заходи:

- проведення інвентаризації та сертифікації об'єктів туристичної інфраструктури, їх модернізація та оновлення у відповідності до вимог зовнішніх ринків, зокрема готельного, санаторно-курортного господарства, туристичних баз та ін.;

- заохочення налагодження прямих зв'язків туристичних підприємств із підприємствами пов'язаних та підтримуючих галузей, що забезпечить можливість отримання іноземними туристами додаткових послуг з мінімальними затратами часу. Наприклад, створення відділень банківських, страхових, транспортних установ, підприємств з виробництва сувенірів та інших товарів туристичного попиту при туристичних підприємствах;

- реконструкція автомобільних та залізничних шляхів на основних туристичних маршрутах, передусім реальне запровадження мережі міжнародних транспортних коридорів (№ 3, 5, 9), оздоблення їх сучасною туристичною, сервісною та інформаційною інфраструктурою (зокрема, будівництво мотелів, кемпінгів, пунктів зв'язку і т.д.), облаштування у відповідності до європейських стандартів пунктів перетину державного кордону України;

- стимулювання розвитку міжнародного франчайзингу у туристичній сфері, що забезпечить використання іноземного досвіду та дотримання світових стандартів надання туристичних послуг;

- запровадження системи міжнародної логістики в туризмі як системи оптимізації просування туристичних продуктів на зовнішніх ринках;

- докорінна зміна системи підготовки кадрів, оскільки рівень обслуговування в туризмі внаслідок значних обсягів міжособистісних контактів значною мірою залежить від рівня підготовки, досвіду, ділової культури працівників туристичних підприємств. Комунікаційна складова туристичної послуги (між особистісні контакти між представниками туристичного підприємства та потенційними покупцями) забезпечується персоналом практично на всіх стадіях обслуговування і є потужним чинником збільшення кількості іноземних туристів. Основними заходами в цьому напрямку є забезпечення стажування туристичних кадрів за кордоном, реалізація довгострокових програм міжнародного співробітництва у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників підприємств туристичної галузі, створення системи безперервної туристичної освіти (починаючи від туристичних ліцеїв і закінчуючи університетом туризму) у тісному зв'язку з практикою за європейськими стандартами.