Масаж, як засіб реабілітації студентів медичних груп в залежності від захворювання

· В.П. - сидячи на гімнастичному ослоні, спиною до гімнастичної стінки, тримаючись руками за стінку на рівні голови. Устати на ноги прогнутися, руки від стінки не відривати.

· В.П. - виснув на гімнастичній стінці, особою вперед тримаючись руками за 3-ю рейку зверху: махи прямими ногами в сторони. (по черзі в кожну). 4-6 разів.

· В.П. - те ж: зігнути ноги в колінах по черзі або одночасно обидві. 4-6 разів.

· В.П. - те ж: розведення ніг у сторони.

· В.П. - лежачи на ослоні (на животі), зачепившись ногами за нижню рейку гімнастичної стінки, руки за головою: почерговий підйом й опускання тулуба. Можна руками опиратися в підлогу й при підйомі відштовхуватися від нього; можна триматися за ослін. 4-6 разів.

· В.П. те ж: руки за головою. З у спині й виконувати почергові повороти тулуба навколо вертикальної осі вправо - вліво. 4-6 разів.

· В.П. - коштуючи, ноги разом, руки уздовж тулуба. З у плині 1 хв. Темп повільний. 4-6 разів.

· В.П. - сидячи на стільці. Надування гумових іграшок. Не допускати хворобливості при напруженні, тахікардії, задишки.

2) ранкова й вечірня гімнастика - щодня по 15 - 25 хв.

3) дихальна гімнастика - щодня по 15 - 25 хв.

Розділ 4. ОЦІНКА ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1 Результати, отримані в ході проведення дослідження

Оцінюючи результати застосування програми фізичної реабілітації хворих БА найбільший інтерес для нас представляли показники кривій "потік-обсяг": секундний обсяг форсованого видиху (ОФВ1, л), форсована життєва ємність легенів (ФЖЄЛ, л), максимальна об'ємна швидкість на рівні 25, 50, і 75 % форсованого видиху (МОШ25, МОШ50, МОШ75, л/с), які характеризують зміни на рівні великих, середніх й дрібних бронхів. Пікова об'ємна швидкість (ПОШ, л/с).

З таблиці №1 можна побачити, що у хворих експериментальної групи в процесі реабілітаційних заходів спостерігалося поліпшення основних показників, які характеризують функцію зовнішнього подиху. Найбільше значно (у середньому на 16,2 %) збільшилася ПОШ вид., і МОШ75 (у середньому 16,1%).

Таблиця 4.1 Динаміка параметрів кривій " потік - об'єм " у хворих бронхіальною астмою, (в % від належних).

Підвищення цих показників, у ході реабілітації, представляється найціннішим , тому що саме ПОШ вид. характеризує швидкість проходження повітря через бронхіальне дерево, а МОШ75 - стан бронхів дрібного калібру, які є головним об'єктом поразки при БА. Незначно підвищилися показники секундного обсягу форсованого видиху (у середньому на 13,8%) і форсованої життєвої ємності легенів (11,2%). Збільшення цих показників говорить про ефективність впливу комплексу засобів фізичної реабілітації на функцію бронхіального дерева хворих.

Щодо результатів отриманих у контрольній групі через місяць лікування, то можна говорити лише про незначну тенденцію до поліпшення стану дихальної системи.

У табл. 4.2 представлена динаміка симптомів хворих БА в процесі застосування фізичної реабілітації, у балах. Виходячи з показників цієї таблиці, можна говорити про поліпшення "якості життя" у пацієнтів експериментальної групи.

Таблиця 4.2 Динаміка симптомів у хворих бронхіальною астмою, бали.

* Е. - експериментальна група

* К. - контрольна група.

* Е. о.р.- експериментальна група, віддалені результати.

При проведенні проби Штанге до початку тренувань і наприкінці кожного тренувального місяця в групах були отримані наступні показники (таб. 4.3):

Таблиця 4.3 Середні показники проби Штанге (M±m при n=10)

З даної таблиці ми бачимо, що на початку курсу показники досліджуваних були нижче припустимої норми (норма для здорових нетреновані обличчя 40 - 50 с). У результаті тренувань у кожній із груп відбувся приріст часу затримки подиху.

Однак, не дивлячись на значний приріст показників в обох групах, досить помітно більше значення затримки подиху в жінок з 1-й групи.

Подібні висновки можна зробити й з даних, отриманих при проведенні проби Генчі (таб. 4.4). Здорові нетреновані особи при проведенні цієї проби можуть затримати подих на видиху протягом 20 - 30 с.

Таблиця 4.4 Середні показники проби Генчі (M±m при n=10)

Проведення ортостатичної проби в групах дало наступні середні показники (таб. 4.5)

Таблиця 4.5 Середні показники ортостатичної проби (M±m при n=10)

4.2 Оцінка результатів дослідження

При нормальній збудливості симпатичного відділу повинне відбуватися збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) не більше ніж на 18 - 27 % від вихідної величини. Отримані цифри до початку тренувань говорять про підвищену (несприятливої) збудливості симпатичного відділу ВНС. З дані таблиці 4.3 видно, що регулярні фізичні вправи вдосконалили вегетативне забезпечення геодинамічної функції сердечно - судинної системи. Симпатотонія стала значно менш виражена.

Незначна різниця в показниках середнього відсотка збільшення ЧСС у двох групах може свідчити про те, що в цьому випадку комплекси вправ впливали на даний показник організму що займаються.

Порівнюючи отримані по формулі критерію Ст'юдента (t) з його граничним (табличним) значенням (tгр) при Р>0,05, у всіх випадках був отриманий результат t>tгр (tгр = 2,2622). Отже, отримані розходження в результатах груп до й після застосування комплексу реабілітації достовірні на 95%.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного комплексного відбудовного лікування, що включає процедури по розробленій нами програмі фізичної реабілітації, у більшості хворих експериментальної групи покращилися показники кривій "потік-об'єм" (ПОШ вид., ОФВ1, МОШ25-75), зменшилися симптоми (кашель, задишка, нічні симптоми), збільшилася працездатність за даними крокової проби, покращилися суб'єктивні показники (сон, працездатність, самопочуття). Покращилися дані пікфлоуметрії й незначно знизився добовий розкид. Результати, отримані через півроку в групі застосування програми фізичної реабілітації, показали ефективність навчання й самостійних занять ЛФК, крапковим масажем і лікувальною гімнастикою.

При виконанні складеної програми фізичної реабілітації на прикладі досліджуваних груп виявився їхній сприятливий вплив на організм що займаються. У досліджуваних осіб підвищилася стійкість до гіпоксії, тонус вегетативної нервової системи змінився убік зниження виразності симпатотонії. Все це, в остаточному підсумку поліпшило роботу серцево-судинної, дихальної й нервової систем. Крім того, досліджувані відзначили поліпшення сну, зниження , а в деяких повна відсутність останнім часом головного й серцевого болю, підняття загального тонусу й працездатності.

Аналізуючи в цілому отримані результати застосування програми фізичної реабілітації хворих БА можна зробити наступні висновки:

- розроблена нами комплексна програма реабілітації амбулаторних хворих БА забезпечила клінічне поліпшення стану зовнішнього подиху. У всіх пацієнтів експериментальної групи спостерігалося поліпшення показників кривій " потік - обсяг", і симптомів. Значно покращилася прохідність бронхів дрібного калібру, про що говорить збільшення МОШ75;

- лікувальна гімнастика, масаж, у комплексному їхньому застосуванні, дозволяють значно знизити частоту симптомів БА, тривалість і вага приступів;

- проведені клінічні й антропометричні дослідження виявили виражений лікувально-реабілітаційний ефект лікування бронхіальної астми в амбулаторних умовах у сполученні з фізичною реабілітацією.

На нашу думку проведені дослідження говорять про необхідність впровадження в навчальні заклади реабілітаційні групи занять фізичною культурою при різних захворюваннях, що поліпшить стан здоров'я учнівської молоді й підвищить статус фізичної реабілітації як спеціальності в нашій державі.

Рекомендації.

Тому що показники експериментальної групи що займаються були більше високими, рекомендується, при виборі засобів фізичної реабілітації при БА, більшу частину вправ представити у вигляді аеробних навантажень, які можна сполучати з усіма іншими вправами, у тому числі й застосованими в контрольної групи.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення ефективність застосування ароматерапії в сполученні з масажем й інгаляцій ефірними маслами. Деякі з ефірних масел роблять потужне протизапальне, антибактеріальне, відхаркувальне й проти алергічну дію. Передбачається, що за допомогою інгаляцій буде відбуватися - зволоження дихальних шляхів, розрідження й краще відходження мокротиння, зменшення бронхіальної обструкції, задишки й кашлю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бронхіальна астма. Глобальна стратегія // Пульмонологія. - 1996. - Прил. - С. 114 - 127.

2. Зайцев В.П., Чуча Н.И. Лікувальна фізична культура при хронічних неспецифічних захворюваннях легенів. Уч. сел., Харків (ГИФК): Основа, 1992. - 180 с.

3. Кокосів А.Н. Астматичний бронхіт і бронхіальна астма: Фізична й медична реабілітація хворих. - Мінськ: Бєларусь, 1995.- 184, [1]с.

4. Фещенко Ю.І. Сучасні проблеми пульмонологіі // Укр. пульмонол. журн.- 1997.- № 2.- С. 3-9.

5. Чучалін А.Г. Бронхіальна астма: В 2 томах. Т.1.- М.: Агар, 1997.- 432с.

6. Мухін В.М. Фізична реабілітація. К.: "Олімпійська література", 2000. - 424с.

8. Попов С.Н. Фізична реабілітація: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Вид. 2-і. - Ростов н/Д: Фенікс, 2004. - 608 с.

9. Громико Г. Л. Теорія статистики: Підручник - М.: ІНФРА, 2000. - 414 с.

10. Берсенєв Е.Ю., Соболєв А.М., Баєвський Р.М. Пульмонологія. - 2001. - № 3. - С. 99-107.

11. Давидова Е.В., Смольникова О.А., Зарипова Г.Р., і ін. Пульмонологія. - 1999. - № 5. - С. 67-72.

12. Дубровський В.И. Руху для здоров'я // Фізкультура й спорт. - 1989. - № 2.- С.3-25.

13. Решетніков Н.В., Кісліцин Ю.Л. Фізична культура: Учб. посібник для студентів сред. спец. учб. закладів . - М., 1988. - 70 с.

14. Бірюков А.А. Лікувальний масаж: підручник для вузів/А.А. Бірюков М. - Академія, 2004. 361 с.

15. Васєчкін В.И. Довідник по масажі для порівн. мед. працівників /В.И.Васєчкін. 2-і вид., стер., - СПБ: Гіппократ, 1992 - 174 с.

16. Дубровський В.И. Масаж: підручник. Владос, 1989, - 496 с.

17. Апанасенко Г.Л., Науменко Р.Г. Фізичне здоров'я й аеробна здатність індивіда // Теорія й практика фізичної культури. - 1988. - №4. - 29с.

18. Аршавський И.А. Фізіологічні механізми й закономірності індивідуального розвитку. - М., 1982. - 270с.

19. Баранів В.И. У світі оздоровчої фізкультури. - К., 1983. - 119с.

20. Душанін С.А., Пирогова Е.А., Іващенко Л.Я. Самоконтроль фізичного стану. - Київ: Здоров'я 1985. - 26с.

21. Карпман В.Л., Білоцерківський З.Б., Гудків.И.А. Тестування в спортивній медицині. -М.: Фізкультура й спорт, 1988. - 207с.

22. Мільнер.Е.Г. Формула життя: медико-біологічні основи оздоровчої фізичної культури. - М., 1991. - 110с.

23. Муравов И.В. Оздоровчі ефекти фізичної культури й спорту. - Київ: Здоров'я , 1989. - 245с.

24. Пирогова Е.А. Удосконалювання фізичного стану людини. __ Київ: Здоров'я, 1989. - 162с.

25. Пирогова Е.А., Іващенко Л.Я., Страпко Н.П. Вплив фізичних вправ на працездатність і здоров'я людини. - К., 1986. - С.87.

26. Ракітіна Р.И., Бованенко В.В., Буткевич Г.А. й ін.. Фізичне тренування в групах здоров'я. - Київ: Здоров'я , 1989. - 95с.

27. Хачатурян Ю.А. Самоконтроль у фізичній культурі // Твоє здоров'я. - 1991. -і №11. - С. 8-19.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ОФВ1, л - секундний обсяг форсованого видиху

ФЖЄЛ, л - форсована життєва ємність легенів

МОШ25, л/с - максимальна об'ємна швидкість на рівні 25%

МОШ50, л/с - максимальна об'ємна швидкість на рівні 50%

МОШ75, л/с - максимальна об'ємна швидкість на рівні 75%

ПОШ, л/с - пікова об'ємна швидкість

Размещено на Allbest.ru