Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Музичність та її складові в структурі диригування.

Специфічні компоненти музичності.

Диригентська та вокальна техніка (тактування, вокальне інтонування).

Принципи властивості та характер диригентського жесту та вокального інтонування.

Ауфтакт.

Місце ауфтакту в структурі голосо-утворення і дири-гування.

Перемінни розмі-ри.

Диригування мішаних розмірів на п'ять (5/4, 5/8). Відтворення гру-пувань в різних диригентських схемах.

Відпрацювання диригентських прийомів відтво-рення розмірів на шість, на три, на два у різних темпових показниках.

Динаміка у диригуванні і співі.

Прийоми передачи поступового збільшення і зменшення динаміки диригентського жесту і вокального інтонування.

Пластичність диригентського жесту і виразність вокального інтонування.

Відпрацювання прийомів плавного звуковедення у повільному темпі.

Ефективні засоби музичної виразності (aczent, sforzando, subito subito, subito forte).

Вивчення тексту хорового твору.

Інтерпретація (імпровізація) хорового твору.

Артистизм у музичному мистецтві диригування.

План роботи над творами шкільного репертуару.

1. Теоретичні відомості про природу музичності в дослідженнях відомих музикантів.

2. Дати відповіді на питання:

- визначити термін музичності, складові компоненти музичності;

- охарактеризувати специфічні компоненти музичності керівника хору (пластичність диригентського жесту, виразність вокального інтонування);

- пояснити значущість музичності в професійній діяльності керівника хору;

- пояснити значущість і роль творчої уяви в оволодінні прийомами техніки диригування.

3. Виконати:

- проінтонувати мелодію (мелодійний слух);

- прорахувати ритм (чуття ритму);

- визначити цілісність твору (чуття цілого);

- протактувати метроритмічну схему твору (диригентський жест);

- відпрацювання прийому творча уява з наступними діями (диригування, вокальне інтонування);

- на прикладі хорового твору проаналізувати складові компоненти музичності у послідовності: творча уява - мелодійний слух - чуття ритму - чуття цілого - пластичність диригентського жесту - виразність вокального інтонування.

1. Теоретичні про диригентську та вокальну техніку в дослідженнях відомих диригентів-музикантів, та педагогів вокалістів, майстрів сцени (біофізичні фактори, педагогічні умови).

Складові техніки диригування (диригентська постава, тактування, технічні прийоми передачі образно-виразної техніки), гармонійне співвідношення технічної та художньо-виразної сторін диригентського та вокального мистецтва.

2. Дати відповіді на питання:

- пояснити поняття “техніка диригування”, та її складові частини (допоміжна, виразна, образно-виразна);

- пояснити роль м'язової свободи вправ на розкутість м'язів та рухів;

- принципи та характер диригентського жесту;

- принципи вокального інтонування;

- єдність специфічних компонентів музичності (пластичності диригентського жесту та виразного інтонування) ;

- властивість специфічних компонентів музичності та вокального інтонування;

- елементи початку диригентського виконання (увага-уява, дихання, вступ) та вокального інтонування (увага-уява, дихання, звук);

- характер диригентського жесту та вокального інтонування.

3. Виконати вправи:

- на розкутість м'язів, жесту;

- на музичному матеріалі показати і порівняти принципи диригентського жесту та вокального інтонування (специфічні компоненти музичності);

- показати прийоми виконання творчої уяви (компонент музичності) у техніці диригування та вокального інтонуванні.

1.Дати відповіді на питання:

- розуміння поняття “ауфтакт” (точка-імпульс, замах, прагнення);

- пояснити значення ауфтакту при диригуванні і вокальному інтонуванні (увага, дихання, вступ);

- пояснити механізм послідовного виконання ланцюга початку диригування та вокального інтонування (фонація) з використанням творчої уяви;

- пояснити значення мішаних розмірів (перемінних), як характерну особливість українських народних пісень, указати причини використання композиторами цього прийому;

- пояснити принцип тактування перемінних розмірів;

- пояснити особливість підпорядкування тактування логіці пластичного та музичного тексту;

Виконати:

- відтворити у жесті ауфтакт та його елементи;

- показати прийом використання уяви перед ауфтактом у процесі диригування та вокальному інтонуванні;

- показати послідовність виконання ланцюга: уява - ауфтакт - звук;

- показати послідовність виконання зазначених дій на прикладі твору;

- протактувати перемінни п'ятидольні, семідольні розміри з різними угрупованнями у помірно швидкому темпі, слідкувати за виконанням подвоєних долей (на прикладі твору).

1. Теоретичні положення про мішані розміри (5/4, 5/8).

2. Виконати:

- протактувати різновиди групувань (2+3, 3+2) у п'ятидольному розмірі;

- протактувати диригентську сітку на прикладі музичного твору, слідкувати за однаковістю виконання долей за часом.

1. Теоретичні положення про виконання мішаних розмірів на шість, на три, на два. Залежність диригентської схеми (амплітуди жесту) від темпових змін.

2. Дати відповіді на питання:

- пояснити складність диригування в указаних розмірах, розібрати ритмічні угруповання;

- пояснити вплив темпових змін на диригентську схему;

- пояснити роль уяви при виконанні мішаних розмірів.

3. Виконати:

- прийоми диригування шестидольних, трьохдольних, дводольних схем;

- тактування указаних схем з аналізом виконання кожної долі: 1-а доля пружна інтенсивна; 2-а та 3-а доля слабкіша, тощо;

- прийоми диригування мішаних розмірів у швидкому темпі (зі штучним скороченням (прискоренням) одних долей та збільшенням (гальмуванням) інших згідно групування в такті);

- прийоми диригування мішаних розмірів у повному темпі (збільшення амплітуди жесту).

1. Вивчити теоретичний матеріал з диригування в різних динамічних показниках. Залежність амплітуди жесту і звуку від динамічних змін. Динаміка та специфічні компоненти музичності (2;2).

2. Відпрацювання прийомів:

- зміни амплітуди жесту та вокального звуку в залежності від поступового посилення динаміки і поступове збільшення обсягу жесту та звуку або поступового послаблення (поступове зменшення обсягу жесту, звуку);

- активності, інтенсивності жесту, (сильна динаміка - напруження м'язів; слабка динаміка - менш напружені м'язи);

- положення рук при поступовій зміні , динаміці, зміні площини, траєкторії руху;

- активності, інтенсивності звуку сильна динаміка - відчуття опори звуку, тверда атака; слабка динаміка - менш напружена опора звуку, м'яка атака);

- дихання при поступовій зміні динаміки (польотність звуку);

- відчуття єдності передачі зміни амплітуди жесту та вокальному інтонування, посилена та послаблена динаміка;

- виразності диригентського жесту, його пластичності в залежності від характеру і динамічного позначення в музичному творі;

- виразності вокального інтонування в залежності від характеру і динамічного позначення в музичному творі.

3. На прикладі музичного твору скласти:

- план роботи над пластичністю диригентського жесту відповідно до динамічного позначення і характеру твору;

- план роботи над виразністю вокального інтонування відповідно до динамічного позначення і характеру твору.

1.Ознайомлення з літературою по цьому питанню.

2. Виконання технічних вправ:

„мулярна ” кисть по горизонтальні, вертикалній та діагональній траєкторіях з відчуттям опори в плечовому суглобі.

3. Аналіз епізодів з використанням цих прийомів в тексті твору (твір за бажанням).

1. Визначення поняття ефективності засоби музичної виразності (aczent, sforzando, subito subito, subito forte).

2. Практичне засвоєння:

- ауфтакту як прийому показу диригентським жестом несподіваної зміни динаміки (акцентування початкової точки руху, збільшення амплітуди і швидкості руху, затриманий замах) на sforzando;

- ауфтакту як прийому показу максимального зменшення диригентського жесту (зупинка руху знаходиться ближче до місця положення визначеної долі);

- акценту шляхом збільшення тривалості звуку або підсилення динаміки;

- акценту шляхом фразування;

- вокального прийому sforzando (несподіваний „укол”) з яскраво вираженою „точкою” subito subito, subito forte (різке зняття рук, максимальна подача звуку).

3. На прикладі музичного твору показати:

- фрагменти з позначенням засобів музичної виразності (диригентським жестом);

- фрагменти з позначенням засобів музичної виразності (вокальне інтонування).

1. Опрацювання літератури з даного питання.

2. Дати відповіді на питання:

- значення тексту в утворені ідейно-художнього образу;

- стилістичні, інтонаційні та формотворчі особливості тексту твору;

- єдність літературного і музичного матеріалу;

- різновидності співвідношень музичного та літературного тексту;

- методичні прийоми роботи над голосними та приголосними у хоровому співі: а) специфіка вимовлення голосних звуків у співі; б) специфіка вимовлення приголосних звуків у співі;

- художня оцінка літературного тексту.

3. Виконати:

- проаналізувати стильові, інтонаційні та формотворчі особливості тексту;

- показати прийоми вимовлення голосних та приголосних звуків у співі;

- відтворити голосом і жестом стильові, інтонаційні особливості тексту і музики.

1. Ознайомлення з літературою до питання виконавської інтерпретації. Авторська та власна інтерпретація твору.

2. Дати відповіді на питання:

- особливості інтерпретації як всебічного аналізу хорового твору;

- пояснити уміння виконавської інтерпретації;

- указати різницю між авторською та власною інтерпретацією;

- значення імпровізації в творчому „прочитанні” музичного твору.

3. Виконати:

- всебічно проаналізувати хоровий твір;

- за допомогою засобів музичної виразності відтворити у вокальному інтонуванні художній образ твору за авторською та власною інтерпретацією.

- за допомогою засобів музичної виразності відтворити у диригентському жесті художній образ твору за авторською та власною інтерпретацією (твір за бажанням).

1. Теоретичні відомості з питання артистизм та його значення у мистецтві диригування та вокальному виконанні. Складові компоненти артистизму (саморегуляція, перевтілення, техніка мови).

2. Дати відповіді на питання:

- функціональне значення артистизму у музичному виконавстві, мистецтві диригування, у вокальному співі;

- складові компоненти артистизму та їх структурні елементи.

3. Виконати вправи на:

- саморегуляцію (рефлексія-аутотренінг);

- техніку мови (швидкість, тембр, сила, емоційність);

- перевтілення (переконливість, впевненість, чарівність).

Вправа 1. Повторення формул на рефлексі., а потім д аутотренінгу.

Вправа 2. Прочитання тексту в голос у різному темпі, тембру, швидкості, енергійності та емоційної забарвленості.

Вправа 3. Читання літературного тексту на перевтілення: з відчуттям переконливості, впевненості, чарівності.

1. Всебічний наліз твору.

2. Зв'язування ідейно-художнього образу та емоційно-тематичного змісту творів.

3. Зв'язування навчальних диригентських та вокально-хорових завдань.

4. Визначення особливостей і труднощів виконання твору.

5. Етапи роботи над музичним твором.

6. Вміння підібрати інтонаційні та ритмічні вправи для подолання вокально-інтонаційних труднощів.

7. Відпрацювання прийомів щодо звукоутворення (провідних засад співацького голосу).

8. Відпрацювання прийомів репетиційного жесту: вміння однією рукою притримувати себе на інструменті, а другою рукою дати виразний ауфтакт у відповідній динаміці, звуковеденні, темпі.

9. Утворення плану-„сценарію” репетиційної роботи на всіх етапах твору.

10. Артистичні вміння у комунікативному спілкуванні з уявним хоровим колективом (саморегуляція, техніка мови, перевтілення).