Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

Назва теми

Аудиторні години

Самостійна робота

Лекційні

Розділ I. Введення у курс

Тема 1. Ретроспектива та сучасний стан теорії і практики підготовки керівника хору

2

-

Розділ II. Структура підготовки ма1бутнього керівника хору в системі музично - педагогічного навчання

Тема 2. Психолого - педагогічні умови підготовки майбутнього керівника хору

2

-

Тема 3. Впровадження нових технологій в проектування та конструювання навчального процесу

2

-

Тема 4.Сутність музичності та спеціальних музичних здібностей в структурі навчання

2

-

Тема 5.Самостійна підготовка майбутнього керівника хору

2

2

Розділ III. Проблеми практичної роботи зі шкільним хором

Тема 6. Послідовність та поетапність навчальної діяльності в контексті хорового розвитку учнів

2

-

Тема 7. Традиційні та сучасні методи роботи зі шкільним хором

2

2

Тема 8. Методичні особливості хорового виховання у шкільному хорі

2

2

Тема 9. Методичні особливості вивчення хорового репертуару

2

1

Тема 10. Керівник хору: творчий аспект

2

Тема

Зміст роботи

Музичність та її складі в диригентсько-хоровій

діяльності вчителя музики.

1. Розглянути поняття музичності і проаналізувати її роль у професійно-педагогічній діяльності керівника хору (висловлювання вчених, митців диригент-тського мистецтва).

2. Дати відповіді на питання:

а) визначити термін “музичність”;

б) охарактеризувати структурні компоненти “музичності”;

в) яка роль складових музичності у розвитку і формуванні диригентської майстерності.

І. Основи техніки диригування.

Техніка диригування та її значення. Основні етапи становлення сучасної техніки диригування.

2. Підготовка диригентського апарату до оволодіння диригентською технікою.

3. Особливості диригентського жесту. Принципи властивості і фази диригентського руху.

4. Ауфтакт та його функції.

Елементи початкової диригентської техніки

Значущість виразності вокального інтонування як інформативної основи диригентського жесту.

Акустичні засади співацького процесу.

Провідні засади співацького голосу.

Штрихи “legato” та

“non legato” в диригуванні.

Значення фермат у диригентському та вокальному виконанні.

Невербальні засоби спілкування.

Значення контакту між диригентом та хором.

1. Скласти конспект основних етапів розвитку дири-гування, видатні диригенти минулого та сучасного.

2. Дати відповіді на питання:

а) визначити терміни: “диригент”, “диригування”;

б) яке місце має диригування у професійно- педаго-гічній діяльності вчителя музики.

1. Дати відповіді на питання:

а) що ви розумієте під терміном: “техніка диригу-вання”, “мануальна техніка”?

1. Визначити особливості диригентського жесту:

- перелічити принципи диригентського руху;

- пояснити на прикладі хорового і вокального твору характер ауфтакту, виконати ауфтакт до першої звучащої долі (акомпанемент, хор, голос), останнього звуку (акомпанемент, хор, голос).

3. Питання:

- чи снує взаємозв'язок жесту та голосу;

- що забезпечує багатозначність диригентського жесту.

4. Розглянути твори, визначити особливості ауфтакту та її елементів (твори за бажанням, шкільні пісні, програмний матеріал).

1. Розглянути елементи початкової диригентської техніки: увага, замах, вступ.

Питання:

- якими прийомами виконуються “увага”, “замах”, “вступ” (кожний елемент окремо);

- особливості виконання елементів в різних части-нах твору;

- чи можна поєднати механізм виконання визначе-них елементів диригентського виконання з проце-сом голосоутворення.

Вправи:

- виконати три моменти диригентського виконання, проаналізувати свої дії;

- спробувати відтворити голосом та подихом “вступ” та “замах”(особисто, у процесі ігрової дії “студент - викладач” послідовно, окремо);

- відпрацювання вступу на прикладі музичного тору (хоровий, вокальний).

1. Пояснити значення вокального інтонування, в хоровому виконавстві акустичні заклади (критерії) співацького голосу (висота, сила, тембр, діапазон):

- що є спільного між критеріями диригентського жесту та голосу;

Виконати:

- на прикладі хорового твору (за бажанням) пояснити характер диригентського жесту і вокального інтонування за художнім образом;

- скласти характеристику власного виконання (диригування, співу);

- проаналізувати за наведеним прикладом виконання твору (диригування, вокальне інтонування), дати оцінку.

1. Перелічити засади співацького голосу (атака звуку, співацька опора, дихання, резонатори):

- поясніть їх роль в співацькій практиці і в хоровому виконавстві;

- поясніть механізм виконання співацької опори;

- поясніть механізм атаки звуку;

- поясніть механізм виконання дихання;

- поясніть як впливає на характер звуку та виразність диригентського жесту використання кожного з трьох видів атаки (тверда, м'яка, придихальна);

- поясніть що спільного між співацькою опорою і ауфтактом.

2. виконати завдання:

- простежити за відчуттям, що виникають під час виконання співацької опори (затримка дихання, піднімання ваги тощо);

- простежити за виконанням атаки звуку (затримка дихання, видих, початок фонації), пояснити свої відчуття;

- проаналізувати на музичному матеріалі характер звуку і відповідного прийому виконання у пластиці диригування (ауфтакт, доля) та вокальному інтонуванні (дихання, атака звуку, опора звуку);

- дати оцінку власних дій.

1. Визначити поняття диригентських штрихів:

- охарактеризувати штрих “legato”;- охарактеризувати штрих “non legato”;

- пояснити відповідність диригентського жесту на legato та м якої атаки звуку;

- пояснити відповідність диригентського жесту на non legato та твердої атаки звуку;

- пояснити характер дихання у різних штрихах;

3. Виконати завдання:

- продиригувати вступ на legato і non legato;

- вокально проінтонувати вступ на legato та non legato;

- відтворити у диригентському жесті вдих та спів на legato та non legato.

1. Дати відповіді на питання:

- визначить поняття “тактування”;

- як співвідносяться поняття “тактування”і “диригування”;

- яка існує різниця між “схемою” і “малюнком”;

- дати визначення поняття “метр”, пояснити особливості простих, складних і змішаних метрів;

- визначити закономірності передачі диригентськими жестами метру (сильної, відповідно сильної та слабої долі), пояснити як це буде звучати при вокальному інтонуванні, визначити позитивне у цьому процесі.

Виконати:

- тактування схем;

- протактувати схеми з різною структурою диригентського малюнку (симетрична, асиметрична), різною форми замаху (округла, еліпсоподібна, гострокутна, хвиляста, зигзагоподібна), різної лінії (вузько, широко);

- указати сильні та слабі долі у простих розмірах (показати голосом. жестом);

- на прикладах вокальних та хорових творів проспівати мелодію (виразно),підкреслюючи опорні долі (пояснити свої дії);

- на прикладах хорових творів виразно про- диригувати, виділяючи опорні долі (пояснити свої дії);

- виконати метричні схеми (твори за вибором), втілюючи конкретні особливості даної музики за допомогою виразного вокального інтонування;

Додаткові вправи:

- проспівати на складі у трьох, чотирьох, дводольному метрі на різні штрихи;

- протактувати у трьох, чотирьох, дводольному метрі на різні штрихи однією рукою, почергово, в різних позиціях з голосом на різній динаміці.

1. Вивчення і конспектування питань:

- поняття атаки звуку, опори звуку, ауфтакту;

- поняття “опори звуку”;

- поняття “дихання”;

- поняття “головні диригентські рухи”;

- поняття “амплітуда жесту” і “сила звуку” під час показу динамічних відтінків.

2. Виконати вправи:

1такт 2 такт 3такт 4такт

P F РР F

PP mF F mF

3. Дати відповіді на питання:

- назвати основні прийоми показу атаки звуку, опори звуку, дихання;

- назвати основні прийоми показу основних диригентських рухів;

- визначити особливості показу диригентським жестом у поєднанні з виконуваним інтонуванням.

1. Дати відповідь на питання:

- визначити поняття “фермата”;

- перелічити відповідності фермат (знімаєма, не- знімаєма);

- назвати прийоми виконання фермат у диригентському жесті;

- пояснити значення опори звуку і дихання при вокальному інтонуванні;

- пояснити прийоми виконання фермат при вокальному інтонуванні (знімаєма, незнімаєма);

- дати оцінку впливу вокального інтонування на виконання фермат диригентським жестом.

2. Завдання:

- виконати окремо фермату на різні долі диригентським жестом з інтонуванням;

- розглянути партитуру, визначити характер фермат і пояснити прийоми їх виконання диригентським жестом і голосом;

- продиригувати і проінтонувати фермату у творі (за бажанням);

- надати оцінку своїх дій.

1. Розкрити значення контакту диригента з виконавським колективом. Пояснити залежність невербальних засобів спілкування і дію від характеру твору, навести приклади:

- пояснити складові невербального спілкування;

- навести приклади відомих музикантів у використанні невербальних засобів спілкування.

2. Виконати вправи:

- в основній диригентській позиції звернутися поглядом до: хору, окремої партії, концертмейстеру;

- привернути увагу (поглядом, мімікою, жестом);

- передати мімікою (в індивідуальному спілкуванні на занятті) різні градації емоційних станів, настроїв,

емоцій (погляд ніжний, радісний, суровий, мужній, величний тощо).

3. Проаналізувати:

- особливості власної міміки при диригуванні творів різних за характером (контакт з хором, солістом, концертмейстером);

- відповідність невербальних засобів спілкування до твору.

1. До програвання партитури на інструменті: вдивитися і вслухатися у твір, ознайомитись з текстом і музикою, темпами, позначення композитора і редактора, складом хору, вокально-хоровими труднощами, визначити засоби музичної виразності, уявити звучання твору.

2. Гра партитури на інструменті (провідний голос, всі партії), слідкуючи за виразністю та зв'язністю виконання.

3. Розучування твору (вивчення партій, досягаючи звучання близького голосу), виразне диригування

Музичність та її складові в структурі диригування.

Специфічні компоненти музичності.

Диригентська та вокальна техніка (тактування, вокальне інтонування).

Принципи властивості та характер диригентського жесту та вокального інтонування.

Ауфтакт.

Місце ауфтакту в структурі голосо-утворення і дири-гування.

Перемінни розмі-ри.

Диригування мішаних розмірів на п'ять (5/4, 5/8). Відтворення гру-пувань в різних диригентських схемах.

Відпрацювання диригентських прийомів відтво-рення розмірів на шість, на три, на два у різних темпових показниках.

Динаміка у диригуванні і співі.

Прийоми передачи поступового збільшення і зменшення динаміки диригентського жесту і вокального інтонування.

Пластичність диригентського жесту і виразність вокального інтонування.

Відпрацювання прийомів плавного звуковедення у повільному темпі.

Ефективні засоби музичної виразності (aczent, sforzando, subito subito, subito forte).

Вивчення тексту хорового твору.

Інтерпретація (імпровізація) хорового твору.

Артистизм у музичному мистецтві диригування.

План роботи над творами шкільного репертуару.

1. Теоретичні відомості про природу музичності в дослідженнях відомих музикантів.

2. Дати відповіді на питання:

- визначити термін музичності, складові компоненти музичності;

- охарактеризувати специфічні компоненти музичності керівника хору (пластичність диригентського жесту, виразність вокального інтонування);

- пояснити значущість музичності в професійній діяльності керівника хору;

- пояснити значущість і роль творчої уяви в оволодінні прийомами техніки диригування.

3. Виконати:

- проінтонувати мелодію (мелодійний слух);

- прорахувати ритм (чуття ритму);

- визначити цілісність твору (чуття цілого);

- протактувати метроритмічну схему твору (диригентський жест);

- відпрацювання прийому творча уява з наступними діями (диригування, вокальне інтонування);

- на прикладі хорового твору проаналізувати складові компоненти музичності у послідовності: творча уява - мелодійний слух - чуття ритму - чуття цілого - пластичність диригентського жесту - виразність вокального інтонування.

1. Теоретичні про диригентську та вокальну техніку в дослідженнях відомих диригентів-музикантів, та педагогів вокалістів, майстрів сцени (біофізичні фактори, педагогічні умови).

Складові техніки диригування (диригентська постава, тактування, технічні прийоми передачі образно-виразної техніки), гармонійне співвідношення технічної та художньо-виразної сторін диригентського та вокального мистецтва.

2. Дати відповіді на питання:

- пояснити поняття “техніка диригування”, та її складові частини (допоміжна, виразна, образно-виразна);

- пояснити роль м'язової свободи вправ на розкутість м'язів та рухів;

- принципи та характер диригентського жесту;

- принципи вокального інтонування;

- єдність специфічних компонентів музичності (пластичності диригентського жесту та виразного інтонування) ;

- властивість специфічних компонентів музичності та вокального інтонування;

- елементи початку диригентського виконання (увага-уява, дихання, вступ) та вокального інтонування (увага-уява, дихання, звук);

- характер диригентського жесту та вокального інтонування.

3. Виконати вправи:

- на розкутість м'язів, жесту;

- на музичному матеріалі показати і порівняти принципи диригентського жесту та вокального інтонування (специфічні компоненти музичності);

- показати прийоми виконання творчої уяви (компонент музичності) у техніці диригування та вокального інтонуванні.

1.Дати відповіді на питання:

- розуміння поняття “ауфтакт” (точка-імпульс, замах, прагнення);

- пояснити значення ауфтакту при диригуванні і вокальному інтонуванні (увага, дихання, вступ);

- пояснити механізм послідовного виконання ланцюга початку диригування та вокального інтонування (фонація) з використанням творчої уяви;

- пояснити значення мішаних розмірів (перемінних), як характерну особливість українських народних пісень, указати причини використання композиторами цього прийому;

- пояснити принцип тактування перемінних розмірів;

- пояснити особливість підпорядкування тактування логіці пластичного та музичного тексту;

Виконати:

- відтворити у жесті ауфтакт та його елементи;

- показати прийом використання уяви перед ауфтактом у процесі диригування та вокальному інтонуванні;

- показати послідовність виконання ланцюга: уява - ауфтакт - звук;

- показати послідовність виконання зазначених дій на прикладі твору;

- протактувати перемінни п'ятидольні, семідольні розміри з різними угрупованнями у помірно швидкому темпі, слідкувати за виконанням подвоєних долей (на прикладі твору).

1. Теоретичні положення про мішані розміри (5/4, 5/8).

2. Виконати:

- протактувати різновиди групувань (2+3, 3+2) у п'ятидольному розмірі;

- протактувати диригентську сітку на прикладі музичного твору, слідкувати за однаковістю виконання долей за часом.

1. Теоретичні положення про виконання мішаних розмірів на шість, на три, на два. Залежність диригентської схеми (амплітуди жесту) від темпових змін.

2. Дати відповіді на питання:

- пояснити складність диригування в указаних розмірах, розібрати ритмічні угруповання;

- пояснити вплив темпових змін на диригентську схему;

- пояснити роль уяви при виконанні мішаних розмірів.

3. Виконати:

- прийоми диригування шестидольних, трьохдольних, дводольних схем;

- тактування указаних схем з аналізом виконання кожної долі: 1-а доля пружна інтенсивна; 2-а та 3-а доля слабкіша, тощо;

- прийоми диригування мішаних розмірів у швидкому темпі (зі штучним скороченням (прискоренням) одних долей та збільшенням (гальмуванням) інших згідно групування в такті);

- прийоми диригування мішаних розмірів у повному темпі (збільшення амплітуди жесту).

1. Вивчити теоретичний матеріал з диригування в різних динамічних показниках. Залежність амплітуди жесту і звуку від динамічних змін. Динаміка та специфічні компоненти музичності (2;2).

2. Відпрацювання прийомів:

- зміни амплітуди жесту та вокального звуку в залежності від поступового посилення динаміки і поступове збільшення обсягу жесту та звуку або поступового послаблення (поступове зменшення обсягу жесту, звуку);

- активності, інтенсивності жесту, (сильна динаміка - напруження м'язів; слабка динаміка - менш напружені м'язи);

- положення рук при поступовій зміні , динаміці, зміні площини, траєкторії руху;

- активності, інтенсивності звуку сильна динаміка - відчуття опори звуку, тверда атака; слабка динаміка - менш напружена опора звуку, м'яка атака);

- дихання при поступовій зміні динаміки (польотність звуку);

- відчуття єдності передачі зміни амплітуди жесту та вокальному інтонування, посилена та послаблена динаміка;

- виразності диригентського жесту, його пластичності в залежності від характеру і динамічного позначення в музичному творі;

- виразності вокального інтонування в залежності від характеру і динамічного позначення в музичному творі.

3. На прикладі музичного твору скласти:

- план роботи над пластичністю диригентського жесту відповідно до динамічного позначення і характеру твору;

- план роботи над виразністю вокального інтонування відповідно до динамічного позначення і характеру твору.

1.Ознайомлення з літературою по цьому питанню.

2. Виконання технічних вправ:

„мулярна ” кисть по горизонтальні, вертикалній та діагональній траєкторіях з відчуттям опори в плечовому суглобі.

3. Аналіз епізодів з використанням цих прийомів в тексті твору (твір за бажанням).

1. Визначення поняття ефективності засоби музичної виразності (aczent, sforzando, subito subito, subito forte).

2. Практичне засвоєння:

- ауфтакту як прийому показу диригентським жестом несподіваної зміни динаміки (акцентування початкової точки руху, збільшення амплітуди і швидкості руху, затриманий замах) на sforzando;

- ауфтакту як прийому показу максимального зменшення диригентського жесту (зупинка руху знаходиться ближче до місця положення визначеної долі);

- акценту шляхом збільшення тривалості звуку або підсилення динаміки;

- акценту шляхом фразування;

- вокального прийому sforzando (несподіваний „укол”) з яскраво вираженою „точкою” subito subito, subito forte (різке зняття рук, максимальна подача звуку).

3. На прикладі музичного твору показати:

- фрагменти з позначенням засобів музичної виразності (диригентським жестом);

- фрагменти з позначенням засобів музичної виразності (вокальне інтонування).

1. Опрацювання літератури з даного питання.

2. Дати відповіді на питання:

- значення тексту в утворені ідейно-художнього образу;

- стилістичні, інтонаційні та формотворчі особливості тексту твору;

- єдність літературного і музичного матеріалу;

- різновидності співвідношень музичного та літературного тексту;

- методичні прийоми роботи над голосними та приголосними у хоровому співі: а) специфіка вимовлення голосних звуків у співі; б) специфіка вимовлення приголосних звуків у співі;

- художня оцінка літературного тексту.

3. Виконати:

- проаналізувати стильові, інтонаційні та формотворчі особливості тексту;

- показати прийоми вимовлення голосних та приголосних звуків у співі;

- відтворити голосом і жестом стильові, інтонаційні особливості тексту і музики.

1. Ознайомлення з літературою до питання виконавської інтерпретації. Авторська та власна інтерпретація твору.

2. Дати відповіді на питання:

- особливості інтерпретації як всебічного аналізу хорового твору;

- пояснити уміння виконавської інтерпретації;

- указати різницю між авторською та власною інтерпретацією;

- значення імпровізації в творчому „прочитанні” музичного твору.

3. Виконати:

- всебічно проаналізувати хоровий твір;

- за допомогою засобів музичної виразності відтворити у вокальному інтонуванні художній образ твору за авторською та власною інтерпретацією.

- за допомогою засобів музичної виразності відтворити у диригентському жесті художній образ твору за авторською та власною інтерпретацією (твір за бажанням).

1. Теоретичні відомості з питання артистизм та його значення у мистецтві диригування та вокальному виконанні. Складові компоненти артистизму (саморегуляція, перевтілення, техніка мови).

2. Дати відповіді на питання:

- функціональне значення артистизму у музичному виконавстві, мистецтві диригування, у вокальному співі;

- складові компоненти артистизму та їх структурні елементи.

3. Виконати вправи на:

- саморегуляцію (рефлексія-аутотренінг);

- техніку мови (швидкість, тембр, сила, емоційність);

- перевтілення (переконливість, впевненість, чарівність).

Вправа 1. Повторення формул на рефлексі., а потім д аутотренінгу.

Вправа 2. Прочитання тексту в голос у різному темпі, тембру, швидкості, енергійності та емоційної забарвленості.

Вправа 3. Читання літературного тексту на перевтілення: з відчуттям переконливості, впевненості, чарівності.

1. Всебічний наліз твору.

2. Зв'язування ідейно-художнього образу та емоційно-тематичного змісту творів.

3. Зв'язування навчальних диригентських та вокально-хорових завдань.

4. Визначення особливостей і труднощів виконання твору.

5. Етапи роботи над музичним твором.

6. Вміння підібрати інтонаційні та ритмічні вправи для подолання вокально-інтонаційних труднощів.

7. Відпрацювання прийомів щодо звукоутворення (провідних засад співацького голосу).

8. Відпрацювання прийомів репетиційного жесту: вміння однією рукою притримувати себе на інструменті, а другою рукою дати виразний ауфтакт у відповідній динаміці, звуковеденні, темпі.

9. Утворення плану-„сценарію” репетиційної роботи на всіх етапах твору.

10. Артистичні вміння у комунікативному спілкуванні з уявним хоровим колективом (саморегуляція, техніка мови, перевтілення).

Тема

Зміст роботи

Музичність та її складі в диригентсько-хоровій

діяльності вчителя музики.

1. Розглянути поняття музичності і проаналізувати її роль у професійно-педагогічній діяльності керівника хору (висловлювання вчених, митців диригент-тського мистецтва).

2. Дати відповіді на питання:

а) визначити термін “музичність”;

б) охарактеризувати структурні компоненти “музичності”;

в) яка роль складових музичності у розвитку і формуванні диригентської майстерності.

І. Основи техніки диригування.

Техніка диригування та її значення. Основні етапи становлення сучасної техніки диригування.

2. Підготовка диригентського апарату до оволодіння диригентською технікою.

3. Особливості диригентського жесту. Принципи властивості і фази диригентського руху.

4. Ауфтакт та його функції.

Елементи початкової диригентської техніки

Значущість виразності вокального інтонування як інформативної основи диригентського жесту.

Акустичні засади співацького процесу.

Провідні засади співацького голосу.

Штрихи “legato” та

“non legato” в диригуванні.

Значення фермат у диригентському та вокальному виконанні.

Невербальні засоби спілкування.

Значення контакту між диригентом та хором.

1. Скласти конспект основних етапів розвитку дири-гування, видатні диригенти минулого та сучасного.

2. Дати відповіді на питання:

а) визначити терміни: “диригент”, “диригування”;

б) яке місце має диригування у професійно- педаго-гічній діяльності вчителя музики.

1. Дати відповіді на питання:

а) що ви розумієте під терміном: “техніка диригу-вання”, “мануальна техніка”?

1. Визначити особливості диригентського жесту:

- перелічити принципи диригентського руху;

- пояснити на прикладі хорового і вокального твору характер ауфтакту, виконати ауфтакт до першої звучащої долі (акомпанемент, хор, голос), останнього звуку (акомпанемент, хор, голос).

3. Питання:

- чи снує взаємозв'язок жесту та голосу;

- що забезпечує багатозначність диригентського жесту.

4. Розглянути твори, визначити особливості ауфтакту та її елементів (твори за бажанням, шкільні пісні, програмний матеріал).

1. Розглянути елементи початкової диригентської техніки: увага, замах, вступ.

Питання:

- якими прийомами виконуються “увага”, “замах”, “вступ” (кожний елемент окремо);

- особливості виконання елементів в різних части-нах твору;

- чи можна поєднати механізм виконання визначе-них елементів диригентського виконання з проце-сом голосоутворення.

Вправи:

- виконати три моменти диригентського виконання, проаналізувати свої дії;

- спробувати відтворити голосом та подихом “вступ” та “замах”(особисто, у процесі ігрової дії “студент - викладач” послідовно, окремо);

- відпрацювання вступу на прикладі музичного тору (хоровий, вокальний).

4. Пояснити значення вокального інтонування, в хоровому виконавстві акустичні заклади (критерії) співацького голосу (висота, сила, тембр, діапазон):

- що є спільного між критеріями диригентського жесту та голосу;

Виконати:

- на прикладі хорового твору (за бажанням) пояснити характер диригентського жесту і вокального інтонування за художнім образом;

- скласти характеристику власного виконання (диригування, співу);

- проаналізувати за наведеним прикладом виконання твору (диригування, вокальне інтонування), дати оцінку.

1. Перелічити засади співацького голосу (атака звуку, співацька опора, дихання, резонатори):

- поясніть їх роль в співацькій практиці і в хоровому виконавстві;

- поясніть механізм виконання співацької опори;

- поясніть механізм атаки звуку;

- поясніть механізм виконання дихання;

- поясніть як впливає на характер звуку та виразність диригентського жесту використання кожного з трьох видів атаки (тверда, м'яка, придихальна);

- поясніть що спільного між співацькою опорою і ауфтактом.

5. виконати завдання:

- простежити за відчуттям, що виникають під час виконання співацької опори (затримка дихання, піднімання ваги тощо);

- простежити за виконанням атаки звуку (затримка дихання, видих, початок фонації), пояснити свої відчуття;

- проаналізувати на музичному матеріалі характер звуку і відповідного прийому виконання у пластиці диригування (ауфтакт, доля) та вокальному інтонуванні (дихання, атака звуку, опора звуку);

- дати оцінку власних дій.

1. Визначити поняття диригентських штрихів:

- охарактеризувати штрих “legato”;- охарактеризувати штрих “non legato”;

- пояснити відповідність диригентського жесту на legato та м якої атаки звуку;

- пояснити відповідність диригентського жесту на non legato та твердої атаки звуку;

- пояснити характер дихання у різних штрихах;

6. Виконати завдання:

- продиригувати вступ на legato і non legato;

- вокально проінтонувати вступ на legato та non legato;

- відтворити у диригентському жесті вдих та спів на legato та non legato.

4. Дати відповіді на питання:

- визначить поняття “тактування”;

- як співвідносяться поняття “тактування”і “диригування”;

- яка існує різниця між “схемою” і “малюнком”;

- дати визначення поняття “метр”, пояснити особливості простих, складних і змішаних метрів;

- визначити закономірності передачі диригентськими жестами метру (сильної, відповідно сильної та слабої долі), пояснити як це буде звучати при вокальному інтонуванні, визначити позитивне у цьому процесі.