32. Мені подобається отримувати більше від того, що насправді належить.

33. Я часто звинувачую кого-небудь у тому, в чому насправді винний сам.

34. Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині.

35. Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці.

36. Я часто порушую свої обіцянки.

37. Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.

38. Я не визнаю своїх помилок.

39. Я роблю все заради своєї вигоди.

40. Я рідко зізнаюсь, що заподіяв комусь шкоду.

41. Я часто порушую правила поведінки, встановлені вчиите6лем.

42. Я люблю сміятися з інших.

43. Я кривджу своїх товаришів: б'ю їх, штовхаю, дражню.

44. Я часто говорю одне, а роблю протилежне.

45. Я розповідаю непристойні історії, вживаю лайливі слова.

46. Переконаний, що мої пустощі нікому не шкодять.

47. Для своєї вигоди я часто обдурюю інших.

48. Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.

49. Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів і розмов між дорослими.

50. Я знущаюся з тварин. нищу без потреби рослини.

51. Я цураюся своїх ровесників, тримаюся від них віддалік.

52. Я недовіряю людям, побоююся їх.

53. Я не люблю дивитися в очі людині, з якою розмовляю.

54. Я мовчазний, не підтримую розмову з чужими людьми.

55. Мене часто запитують, чим я незадоволений.

56. Мене часто підозрюють у негарних вчинках.

57. Люди часто навмисно ображають мене.

58. Я часто буваю засмученим.

59. Я люблю гратися сам.

60. Дитяча компанія швидко мені набридає.

61. Мені небайдуже, що про мене думають інші.

62. Я повинен завжди все знати.

63. Я не маю права помилятися.

64. Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.

65. Спочатку я дбаю про інших, а потім вже про себе.

66. Коли я зроблю помилку, у мене з'являється почуття провини.

67. Усі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.

68. Інші люди мають право контролювати мою поведінку.

69. Я намагаюся допомогти людям навіть тоді, коли мене про це не просять.

70. Якщо я вже прийняв рішення, то не маю права передумати.

71. Мої успіхи залежать від удачі, таланту, щасливого випадку,

72. Я волію почекати, поки мої труднощі розв'яжуться самі собою.

73. Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.

74. Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.

75. За мене вирішують інші, що і як робити.

76. Я не винен, що не можу домогтися кращих результатів.

77. Я не планую того, що зі мною трапляється.

78. Я сам нічого не можу змінити в своєму житті.

79. За моє здоров'я відповідають дорослі.

80. Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.

81. Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.

82. Коли я їду з мамою в магазин, я більше хотів би, щоб мені купили цукерки, ніж книжку.

83. Я не мрію стати актором.

84. Мені не подобаються квіти.

85. Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує щодня, ніж фрукти - ананаси, мандарини, ківі.

86. Я не радію, коли бачу щось красиве і незвичайне.

87. Мене цікавлять технічні іграшки, наприклад, автомобілі, літаки, мотоцикли...

88. Мені не подобається гратися з ляльками.

89. Я не люблю вигадувати різні небилиці.

90. Я не плачу, коли чую сумну історію.

Дешифратор

Тривожність	Імпульсивність	Агресивність	Схильність до нечесної поведінки	Асоціальність	Замкнутість	Невпевненість	Екстернальність	Естетична нечутливість

Бланк відповідей

1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	11	21	31	41	51	61	71	81
2	12	22	32	42	52	62	72	82
3	13	23	33	43	53	63	73	83
4	14	24	34	44	54	64	74	84
5	15	25	35	45	55	65	75	85
6	16	26	36	46	56	66	76	86
7	17	27	37	47	57	67	77	87
8	18	28	38	48	58	68	78	88
9	19	29	39	49	59	69	79	89

10	20	30	40	50	60	70	80	90

Додаток 9

Методика вивчення рівня самооцінки молодших школярів

1. Мене хвилює моє майбутнє.

2. Багато хто ненавидить мене.

3. Я менш ініціативний, ніж інші.

4. Зовнішність інших набагато привабливіша, ніж моя.

5. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.

6. Я часто роблю помилки.

7. Шкода, що мені не вистачає впевненості у собі.

8. Я волів би, щоб інші люди частіше схвалювали мої дії.

9. Я занадто скромний.

10. Мені нема з ким поділитись своїми думками.

11. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.

12. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.

13. Мене непокоїть думка про те, як люди ставляться до мене.

14. У суперечках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений в своїй правоті.

15. Я думаю про те, чого чекає від мене клас.

Варіанти відповідей: дуже часто - 4, часто -3, іноді - 2, рідко -1, ніколи - 0. Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за 15 судженнями: від 0 до 20 - свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена “комплексом неповноцінності”, правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії; від 20 до 40 - свідчить про середній рівень самооцінки, коли людина рідко страждає від “комплексу неповноцінності” й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших; від 40 до 60 - вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.

Додаток 10

Анкета по виявленню учнів із девіантною поведінкою у класі

Інструкція

Для організації роботи по пепередженню девіантної поведінки у класі важливу роль грає психолого-педагогічна діагностика. Часто незнання індивідуальних особливостей дитини веде до появи і закріплення ряду негативних якостей за нею.

Тому перший етап діагностики дітей - загальне вивчення особи всіх вихованців.

Анкета містить 45 питань, розділених на 3 піданкети. Зміст анкети враховує наступні параметри: навчання (питання 1-3), дисципліна (питання 4-6), суспільно-трудова активність (питання 7-9), стосунки з класом (10-12) і асоціальні прояви (13-15).

При проведенні анкети неприпустимо спеціальне вишукування недоліків і підкреслення негативного в поведінці учнів.

На кожне питання можуть бути 3 варіанти відповіді:

"так" = +1 бал,

"немає" = -1бал,

"іноді" = 0 балів.

Обраховується алгебраїчна сума балів (N).

Обробка результатів зводиться до наступного:

N>=6 - учень благополучний,

N>=10 - 1-й ступінь девіантності,

N>=15 - 2-й ступінь девіантності,

N>=20 і більше - 3-й ступінь девіантності.

Характеристика рівнів (по підсумковій сумі)

І рівень - окремі конфлікти; нестійкість, випадковість відхилень в поведінці; окремі пропуски в загальному розвитку (успішність задовільна); яскраво проявляється який-небудь недолік; "нестандартність" характеру; слабка самокритика і вимогливість до себе.

ІІ рівень - "несприйняття" педагогічних дій; егоцентричність; негативне відношення до школи; проблеми в розумовому розвитку; проявляються 2-3 серйозні недоліки, що стійко взаємодіють між собою; завищена самооцінка; рівень вимог до інших більше, ніж до себе.

ІІІ рівень - протидія виховному процесу; поведінка на межі правопорушення; негативне відношення до школи, до однолітків, до норм моралі; яскраво виражена негативна спрямованість; пропуски в розумовому, моральному, вольовому розвитку; хвороблива психіка, загострена самолюбність, "дивності"; вимогливість до себе відсутня.

Анкета

_____________________________ __________________

(прізвище, ім'я) (клас)

Анкета № 1

1. Чи цікаво тобі на уроках?

2. Чи прагнеш ти дізнатися щось нове із шкільної програми?

3. Чи стараєшся знайти відповідь, якщо щось незрозуміло?

4. Ти часто спізнюєшся на уроки?

5. Чи часто ти отримуєш зауваження?

6. Чи переживаєш, якщо доводиться з якої-небуть причини пропускати уроки?

7. Чи переш сам собі особистий одяг?

8. Чи береш участь у трудових справах класу?

9. Чи допомагаєш вдома по господарству?

10. Якщо хочеш щось зробити, чи замислюєшся, як оцінить це клас?

11. Ти підтримуєш думку в класі, якщо вона не зовсім співпадає з твоєю?

12. Чи турбує тебе, яка думка в однокласників про тебе?

13. Чи часто ти вживаєш спиртні напої?

14. Чи палиш?

15. Чи приходилось тобі тікати з дому?

Анкета № 2

1. Чи доводилося тобі пропускати уроки без поважної причини?

2. Чи займаєшся ти на уроці сторонніми справами?

3. Як часто трапляються випадки, коли приходиш на урок не підготовленим?

4. Чи доводилося в кабінеті завуча або директора тримати відповідь за погану поведінку в школі?

5. Як часто ти є учасником бійки в школі?

6. Чи допомагаєш проводити класні або шкільні заходи?

7. Чи бували випадки, що ти тікав з класних заходів?

8. Чи уникаєш ти громадських доручень?

9. Чи залишаєшся осторонь, коли проводяться збори, диспути, уроки мужності і т.д.?

10. Чи доводилося ділитися найпотаємнішим з дітьми, які не вчаться в школі?

11. Чи цікаво спілкуватися з старшими за віком дітьми?

12. Чи можеш ти виступити на захист справи, яка не відповідає інтересам учнів твого класу?

13. Чи старався ти уникнути бійки в школі, якщо траплялася така нагода?

14. Чи можеш ти встояти, якщо трапляється нагода присвоїти чужу, але потрібну тобі річ?

15. Чи "мучить" тебе совість за те, що доводилося брехати?

Анкета № 3

1. Чи з повною віддачею ти працюєш на уроці?

2. Чи виконуєш ти домашні завдання?

3. Чи пов'язуєш ти отримання знань в школі зі своїм майбутнім?

4. Чи ввічливий ти з дорослими поза школою?

5. Чи затримуєшся повертатися з вулиці додому?

6. Чи важлива для тебе думка батьків?

7. Чи виявляєш ініціативу у проведенні нецікавих справ у класі?

8. Чи обирали тебе в актив класу?

9. Чи часто береш участь у корисних для класу справ?

10. Чи прагнеш мати авторитет у учнів свого класу?

11. Чи з багатьма учнями свого класу ти товаришуєш?

12. Чи будеш ти відстоювати (у разі (вырезано) ) честь свого класу?

13. Чи доводилося давати пояснення з проводу своєї поведінки в міліції?

14. Чи буває у вас дома інспектор (дільничий) внаслідок поганої поведінки на вулиці?

15. Чи спілкуєшся ти з дітьми, які не працюють і не вчаться?

Додаток 11

РОБОТА З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРОБЛЕМИ В ПОВЕДІНЦІ

ДІЛОВА ГРА

У якому б закладі ви не працювали, вам доводиться зустрічатися з «поганою поведінкою» своїх вихованців. Ви, напевне, запитували себе, як найшвидше припинити неприпустиму поведінку, що заважає заняттям? Як уберегти хороших учнів від негативного впливу? Як працювати з «важкими» дітьми? Отримати відповіді на ці та інші запитання спробуємо під час ділової гри.

Мета: відшукати психолого-педагогічні методи і прийоми покращення взаємин педагога з важковиховуваним учнем, із дитячим колективом, ознайомити учасників з ефективними шляхами вирішення проблеми.

Обладнання: плакати, стікери у формі пелюсток, слідів людини, фломастери, картки двох кольорів із зображенням геометричних фігур.

Тривалість: 40 хв.

Хід гри

Учасникам пропонується об'єднатися у дві групи за двома кольорами. Кожна група отримує окреме завдання.

Група 1 повинна програти ситуацію «Як заспокоїти клас за 5 хв.». За бажанням обирається учасник, який грає роль учителя, інші члени групи - учні. Кожний «учень» отримує від ведучого картку, на якій написана характеристика ролі: що він повинен робити на ігровому імпровізованому уроці, як відповідати, як виконувати завдання тощо. Зміст карток учасники прочитують мовчки, «про себе».

Рекомендується фіксувати на картках такі ролі:

1. Учень спить на уроці, не звертає увагу на зауваження вчителя.

2. Учень не впевнений у своїх силах, боїться піднімати руку й відповідати.

3. Учениця стежить за однокласниками і постійно скаржиться вчителю.

4. Агресивний учень, який намагається зіпсувати настрій учителеві.

5. Гіперактивний учень. Ні секунди не сидить, навчанням не цікавиться.

6. Учень-забіяка, відволікає від уроку сусіда.

7. Пасивна учениця, постійно дивиться у вікно.

8. Учень, який постійно кидає папірцями в дітей.

9. Учениця, яка фарбується на уроці.

10. Учень, який грається й розмовляє по мобільному телефону.

11. Учень, який тупотить ногами.

12. Учениця, яка розгадує кросворди на уроці.

13. Учень, який хитається на стільці й щось вигукує.

14. Учень із низьким рівнем знань, який прагне зірвати урок.

15. Відмінник, самовпевнений і непосидючий.

16. Подружка 1, яка постійно розмовляє з подружкою 2.

17. Подружка 2, яка постійно розмовляє з подружкою 1.

18. Учень, який ходить по класу.

19. Учениця, яка постійно щось жує.

20. Учень, який усім заважає (смикає дівчат за волосся, штиркає ручкою).

Кімната «перетворюється» у клас. Розігрується сцена «Урок». Кожний учасник сідає на своє місце і грає роль. Учасник гри в ролі вчителя має за 5 хв. створити хорошу дисципліну в класі.

Після закінчення відбувається обговорення: які засоби впливу були застосовані «вчителем» для встановлення дисципліни?

Час виконання: 10хв.

Учасники групи індивідуально визначають прийоми, які вони (педагоги) звичайно застосовують у своїй роботі у таких випадках.

Час виконання:5хв.

На третьому етапі ведучий пропонує об'єднатися учасникам у підгрупи за певною фігурою (коли учасники об'єднувалися на початку гри за кольором, на їхніх картках були зображені різні фігури) та формулює завдання підгрупам:

-Як необхідно діяти в таких ситуаціях, щоб досягти хорошого результату? Учасники підгруп обговорюють та записують свої варіанти на стікерах у формі пелюсток.

Час виконання: 5 хв.

Кожна підгрупа презентує свої найбільш ефективні методи, прийоми для встановлення дисципліни в класі, приклеюючи пелюстки на плакат із намальованим стеблом квітки.

Презентація: 10хв.

Група 2 отримує характеристику учня. Завдання кожного учасника - уважно прочитати й самостійно визначити методи, які він застосував би у своїй роботі з таким учнем.

Час виконання: 5 хв.

Далі учасники об'єднуються в підгрупи за певними геометричними фігурами. Ведучий формулює таке завдання: «На аркуші паперу розміром А 2 намалювати реальний та ідеальний портрет цієї дитини, тобто якою вона є і якою могла би бути, якби її належно виховували» (виконують разом З-4 учасники, по одному учаснику з кожної підгрупи).

У цей час кожна підгрупа розробляє свій перелік методів, які можуть застосовуватись у роботі з важковиховуваним учнем, а потім кожен метод записують на стікерові у формі сліду людини.

Час виконання: 15хв.

Всі підгрупи утворюють одне велике коло: і презентують свої напрацювання, приклеюючи «сліди» з методами роботи на плакаті з намальованими реальним та ідеальним портретами учня (між портретами, ніби шлях від «реального» до «ідеального»). Щоб, повноцінно могли висловитися всі підгрупи, кожен метод пропонують по черзі, намагаючись не повторювати один одного.

Час виконання: 10 хв.

Після того, як група 1 і група 2 виконали завдання, вони презентують одна одній свою роботу, відбувається обговорення. Педагоги отримують рекомендації від ведучих щодо більш ефективних засобів та методів роботи з важковиховуваними.

Додаток 12

Приклад першого (вступного) заняття діагностичного блоку корекційної програми роботи вчителя з важковиховуваними молодшими школярами

Зміст заняття

Це заняття присвячене знайомству дітей, якщо учасники тренінгу учні різних класів. Діти сідають у коло. Кожній дитині пропонується обрати собі ім'я, яким би вона хотіла, щоб її називали інші. Ця процедура має діагностичний зміст, тому що виявляє бажаний об'єкт ідентифікації дитини. Потім пропонується гра "Гості", яка дає дітям можливість запам'ятати нові імена учасників групи, а також діагностує соціометричну ієрархію їхніх взаємовідносин.

1. Гра «Гості»

Вчитель повідомляє дітям, що для того, аби краще запам'ятати нові імена, вони зараз гратимуть у таку гру: кожна дитина вигадує і подумки уявляє собі протягом 2-3 хвилин свято, яке нібито нещодавно у неї відбулося, і називає по черзі тих дітей з групи, які були гостями.

За принципом соціометрії вчитель діагностує характер та ієрархію взаємовідносин дітей у групі, виявляє тих, які мають низький груповий статус.

Після того, як діти запам'ятали нові імена, їм повідомляють мету і правила роботи групи (звичайно вигадується нейтральна, але мотивуюча мета).

2. Гра "Море хвилюється".

Знайому всім дітям і дорослим гру ми дещо змінили відповідно до завдання тренінгу. Діти обирають ведучого, який повертається спиною до присутніх і промовляє відомі слова: "Море хвилюється - раз..." Після рахунку «три» діти повинні завмерти у незвичайній, неймовірній позі. Ведучий підходить по черзі до кожної дитини і намагається вгадати, кого і в якому емоційному стані вона зображає. Після цього дитина сама розповідає, що вона хотіла сказати своєю позою.

Характер пози дитини та її вербальне пояснення також мають діагностичну цінність для керівника. Дуже часто діти зображають жахливих, агресивних чудовиськ, героїв мультфільмів (кіндзі - черепашки, роботрони та ін.) або маленьких, слабких, переляканих тварин (зайчиків, білочок - найчастіше дівчатка). Дитина підсвідоме передає свої психологічні проблеми, свій емоційний стан. Отже, вчитель може робити висновки про напрямки індивідуальної корекційної роботи.

3. Етюд "Шосте почуття".

Цей етюд використовується як діагностичний метод вивчення єдності групи. Дітям пропонують відповідати на запитання, але не від себе, а ніби від усієї групи, тобто так, як, на їх думку, відповіла б більшість членів групи. Після цього кожна дитина одержує аркуш і олівець, а керівник починає запитувати. Діти повинні мовчки записувати відповіді і не вимовляти жодного слова, як би їм не хотілося це зробити. Керівник запитує:

1) Який у групи улюблений день тижня?

2) Яка улюблена пора року?

3) Яке улюблене число: 2,5,7 чи 9?

4) Яку геометричну фігуру вибрала б група: ромб, квадрат, трикутник чи коло?

5) Що хотіли б робити члени групи саме в цей момент? .По закінченні керівник знову повторює запитання, а діти по черзі зачитують свої відповіді. Найбільша кількість однакових відповідей на певне запитання вважається думкою групи, діти позначають це в своїх аркушах. Потім підсумовується кількість відповідей кожної дитини, що збігаються з думкою групи, і робиться висновок щодо ступеня розвитку в кожного учня "шостого почуття" - "почуття групи".

Відповіді дітей на останнє запитання дають змогу вчителю зорієнтуватися в їхньому емоційному стані на певному етапі заняття. Якщо діти втомились, плавно його закінчити, запропонувавши рухливі ігри або вправи на релаксацію.

6. Вправа "Веселка" (релаксація).

Діти сідають у зручній позі, заплющують очі і протягом 1-2 хвилин уявляють собі веселку, чудову гру її кольорів і себе у спокійному, приємному стані, розслабленими, на відпочинку. Після закінчення вправи обговорюється, які почуття виникали під час її виконання, хто "бачив" ще щось незвичайне.

Заняття закінчується тим, що діти встають, прогинаються і рухами рук над головою зображають дугу веселки (водночас розминаючи м'язи).

Додаток 13

Приклад заняття реконструктивно-формуючого блоку корекційної програми роботи вчителя з важковиховуваними молодшими школярами

Зміст заняття

1. Гра "Паровозик".

Діти стають одне за одним і кладуть руки на пояс тому, хто стоїть попереду. Це - паровозик. Два учні стають у протилежних кутах кімнати і зображають семафори. Завдання дітей-"вагончиків" полягає в тому, щоб «їхати» лише в тому напрямку, який показує "семафор". Як тільки "семафор" змінює напрямок руху, діти повинні водночас повернутися на місці й переставити руки на пояс дитині, що стоїть попереду, і рухатись у протилежному напрямку.

Гра сприяє розвиткові уваги, навичок спільної діяльності, уміння чітко дотримуватися правил. Водночас учні мають можливість "розігрітися", підготуватися до роботи в групі.

2. Вправа на самопізнання і самовиховання "Привіт, друже!".

Учні сідають у коло, їм потрібно по черзі привітатися з кожним учасником гри. При цьому обов'язково підкреслюється індивідуальність партнера, називаються його найхарактерніші риси. Слід звертати особливу увагу на те, які слова використовує кожний учень, вітаючи іншу дитину. Психолог розбирає типові помилки й сам демонструє найпродуктивніші засоби входження в контакт-привітання. Коли діти добре навчаться цій грі, її можна використовувати під час розминки для того, щоб настроїтися на довірчий стиль спілкування, допомогти одне одному включитися в продуктивну роботу.

Додаток 14

Приклад заняття закріплюючого блоку корекційної програми роботи вчителя з важковиховуваними молодшими школярами

Зміст заняття

1. Вправа "Група..."

Діти утворюють шеренгу. Це - військові. За командою керівника вони виконують його накази: "праворуч», "ліворуч", "кроком руш" тощо. Але є одне правило: всі ці команди необхідно виконувати лише за умови, що керівник при цьому не скаже слово "група". Якщо перед командою йде таке звертання, виконувати команду не можна. Хто помилився - отримує штрафне очко.

Гра розвиває увагу дітей, формує навички самоконтролю і вміння дотримуватися правил. Водночас забезпечується "розігрівання" дітей.

2. Етюд "Одне й те ж саме по-різному".

Педагог просить дітей по-різному виконати завдання, які знайомі їм із попередніх занять. З різними інтонаційними відтінками: привітатися, відмовити комусь у його проханні, звинуватити когось і т. ін. у запропонованих керівником ситуаціях. Характер інтонаційних відтінків також встановлює керівник. Наприклад, необхідно спочатку привітатися від імені невпевненої людини, потім від агресивної і, нарешті, від самовпевненої, стриманої людини.

По закінченні вправи кожна дитина демонструє, як вона вміє привітатися з дорослими, батьками й однолітками.

Додаток 15

Тест-опитувальник батьківського ставлення Варги-Століна.

Багато які з з відхилень у поведінці дітей пов'язані з відносинами в родині. Тест-опитування батьківського ставлення (ОБС) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського ставлення в осіб, які звертаються по психологічну допомогу з питань виховання дітей і спілкування з ними.

Батьківське ставлення - це система різноманітних почуттів стосовно дитини, стереотипів поведінки, що практикуються в спілкуванні з нею, особливостей сприйняття, розуміння характеру та особистості дитини, її вчинків.

Опитування складається з 5 шкал:

1.«Прийняття - відторгнення». Ця шкала відображає емоційне ставлення до дитини. Зміст одного полюса шкали: батькові (матері) подобається дитина такою, якою вона є. Батько (мати) поважає індивідуальність дитини, симпатизує їй, прагне проводити багато часу разом

здитиною, схвалює її інтереси й плани.

На іншому полюсі шкали: батько (маги) сприймає свою дитину поганою, непристосованою, невдахою. Йому здається, що дитина не досягне успіху в житті через свої погані здібності, невеликий розум, злі нахили. Здебільшого батько (мати) відчуває до дитини злість, досаду, роздратування, кривду. Він не довіряє дитині, не поважає її.

2.«Кооперація» - соціальне бажаний образ батьківського ставлення. Батько зацікавлений у справах і планах дитини, намагається їй у всьому допомогти, співчуває їй. Батько високо оцінює інтелектуальні та творчі здібності дитини, відчуває почуття гордості за неї. Він заохочує ініціативу й самостійність дитини, довіряє їй, намагається бути з нею як з рівною, стати на її точку зору в суперечках.

3.«Симбіоз». Ця шкала відображає міжособистісну дистанцію в спілкуванні з дитиною. ГІри високих балах за цією шкалою можна вважати, що батько прагне до симбіотичних відносин з дитиною. Батько відчуває себе одним цілим з дитиною, намагається задовольнити всі її потреби, захистити

від труднощів і неприємностей життя. Батько постійно відпу зає тривогу за дитину, вона здається йому маленькою та беззахисною. Тривога батька збільшується, коли дитина починає автономізуватися за обставин, оскільки з власної волі батько ніколи не надасть дитині самостійності.

4. «Авторитарна гіперсоціалізація» відображає форму й напрям контролю за поведінкою дитини. При високому балі за цією шкалою в даного батька чітко простежується авторитаризм. Батько вимагає від дитини беззастережного послуху й дисципліни, нав'язує свою волю. За прояви свавілля дитину суворо карають. Батько прискіпливо стежить за соціальними досягненнями дитини й вимагає соціального успіху. При цьому батько добре знає дитину, її індивідуальні особливості, думки, почуття.

5. «Маленький невдаха» - відображає особливо ' сприйняття й

розуміння дитини батьком. Батько бачить дитину молод і, ю порівняно з реальним віком. Інтереси, захоплення, думки й почуття і ітини здаються батькові дитячими, несерйозними. Дитина здається йому ік-пристосоваиою, невдахою, відкритою для поганих впливів.

ІНСТРУКЦІЯ: Прочитайте, будь ласка, уважно ось такі судження. Якщо ви згодні, позначте у відповідній графі поруч із судженням хрестиком (+) відповідь «правильно». При незгоді вкажіть відповідь «неправильно» (-).

Прізвище ім'я _________________________________________________

На кожне твердження дайте відповідь «так» або «ні».

Питання:

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов'язком знати все, що думає моя дитина.

3. Я поважаю свою дитину.

4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5. Потрібно якомога довше тримати дитину осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6. Я відчуваю до дитини прихильність.

7. Добрі батьки оберігають дитину від життєвих труднощів.

8. Моя дитина часто неприємна мені.

9. Я завжди намагаюсь допомогти своїй дитині.

10. Бувають випадки, коли глумливе ставлення до дитини приносить їй велику користь.

11. Я відчуваю досаду щодо своєї дитини.

12. Моя дитина нічого не досягне у житті.

13. Мені здається, що діти знущаються над моєю дитиною.

14. Моя дитина часто здійснює такі вчинки, які окрім презирства нічого не варті.

15. Для свого віку моя дитина не зовсім зріла.

16. Моя дитина поводиться спеціально, щоб досадити мені.

17. Моя дитина вбирає у себе все погане, як губка.

18. Мою дитину важко навчити гарних манер, при найбільшому старанні.

19. Дитину потрібно тримати у суворих рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

20. Я люблю, коли друзі моєї дитини приходять до нас додому.

21. Я схвалюю свою дитину.

22. До моєї дитини липне все погане.

23. Моя дитина не досягне успіхів у житті.

24. Коли в компанії знайомих говорять про дітей мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна і здібна, як хотілось би..

25. Я жалію свою дитину.

26. Коли я порівнюю свою дитину з її ровесниками, вони здаються мені дорослішими і у поведінці і у судженнях.

27. Я із задоволенням проводжу з дитиною свій вільний час.

28. Мені шкода, що моя дитина росте і дорослішає.

29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені не вдалося у житті.

31. Батьки повинні пристосовуватись до дитини.

32. Я намагаюся виконати всі прохання моєї дитини.

33. Приймаючи сімейні рішення слід враховувати і думку дитини

34. Головна причина капризів моєї дитини - егоїзм, впертість і лінь.

35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму права.

36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди зважаю на свою дитину.

38. Я відчуваю приязнь до дитини.

39. Я дуже цікавлюсь життям своєї дитини.

40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводиш час з дитиною.

41. Найголовніше, щоб у дитини було спокійне і безхмарне дитинство.

42. Іноді мені здається, що моя дитина - нездатна ні до чого доброго.

43. Я поділяю захоплення своєї дитини.

44. Моя дитина може вивести із себе будь-кого.

45. Я поділяю гіркоту, смуток своєї дитини.

46. Моя дитина часто дратує мене.

47. Виховання дитини - суцільне тріпання нервів.

48. Сувора дисципліна у дитинстві - розвиває сильний характер.

49. Я не довіряю своїй дитині.

50. За суворе виховання діти дякують потім.

51. Інколи мені здається, що я ненавиджу свою дитину.

52. У моєї дитини більше недоліків, ніж позитивних якостей.

53. Я поділяю інтереси своєї дитини.

54. Моя дитина не спроможна що-небудь зробити самостійно, а якщо і зробить, то обов'язково не так.

55. Моя дитина виросте непристосованою до життя.

56. Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.

57. Я ретельно стежу за станом здоров'я своєї дитини.

58. Не рідко я захоплююсь своєю дитиною.

59. Дитина не повинна мати секретів від батьків.

60. Я не високої думки про здібності своєї дитини і не приховую цього від неї.

61. Дуже бажаю, щоб дитина товаришувала з тими дітьми, які подобаються її батькам.

Обробка результатів тесту.

Дана методика “вимірює” ставлення батьків до дитини за п'ятьма критеріями (шкалами). Кожна шкапа вимірюється за відповідними запитаннями, шо наведені нижче.

Ключі для опитувальника:

1 «Прийняття-відхилення» - 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 23, 24, 26, 27, 29, 34, 37, 38, 40, 42, 43, 44, 45, 47, 49, 51, 52, 53, 55, 56, 60.

2. «Кооперація» - 6, 9, 21, 25, 31, 33, 39, 35, 36.

3. «Симбіоз» - 1, 5, 7, 28, 32, 41, 58.

4. «Авторитарна гіперсоціалізація» - 2, 19, 30, 48, 50, 57, 59.

5. «Маленький (-а) невдаха» - 9, 11, 13, 17, 22, 23, 54, 61.

Порядок підрахунку тестових болів

По кожній шкалі (тобто відповідних запитаннях, які до неї належать) підрахуйте кількість відповідей “Так”.

Високий тестовий бал по відповідних шкалах інтерпретується як:

№1 - нехтування; №2 - соціальна бажаність; №3 - симбіоз; №4 - гіперсоціалізація; №5 - інфантилізація.

Шкала 1 “Прийняття - нехтування” відображає емоційне ставлення до дитини.

Результат від 0 до 8 балів свідчить про те, що батькам дитина подобається такою, якою вона є. Батьки поважають індивідуальність дитини, симпатизують їй, прагнуть проводити багато часу разом з дитиною, схвалюють її інтереси і плани.

Результат від 9 до 11 балів вважається середнім, тобто до деякої міри прийнятним, хоча у батьків є певні резерви для поліпшення результату до рівня високого.

Результат від 12 до 25 балів свідчить про такі тенденції у батьківському ставленні: батьки сприймають свою дитину поганою, непристосованою, невдячною. Батькам здається, що дитина не досягне успіху в житті через слабкі здібності, невеликий розум, погані нахили. Як правило, батьки відчувають до дитини злість, досаду, роздратованість, образу. Вони не довіряють дитині і не поважають її.

Шкала 2 - “Соціальна бажаність” дає соціально бажаний образ батьківського ставлення.

Результат 9 балів свідчить про те, що батьки зацікавлені у справах і планах дитини, намагаються в усьому допомагати дитині, співчувають їй. Батьки високо оцінюють інтелектуальні й творчі здібності дитини, відчувають почуття гордості за неї. Вони заохочують ініціативу і самостійність дитини, намагаються бути з нею на рівних, стати на її точку зору у спірних питаннях.

Результат 7-8 балів вважається середнім, тобто зазначене вище тільки частково виявляється у батьківському ставленні; результат від 0 до 6 балів - низький.

Шкала 3 - “Симбіоз” відбиває міжособистісну дистанцію у спілкуванні з дитиною.

При результаті від 4 до 7 балів можна вважати, що батьки прагнуть до симбіотичних відносин. Батьки відчувають себе з дитиною єдиним цілим, намагаються задовольнити всі потреби дитини, відмежувати її від труднощів. Батьки постійно відчувають тривогу за дитину, вона {дасться їм маленькою і беззахисною. Тривога батьків підвищується, якщо дитина за певних обставин починає ставати більш автономною, оскільки за власним бажанням батьки не нададуть дитині самостійності ніколи.

Результат 2 - 3 бали середній; результат 0 - 1 бал - низький, тобто у батьків і дитини не склалися близькі (симбіотичні) стосунки.

Шкала 4 “Авторитарна гіперсоціалізація” відображає форму і напрями контролю за поведінкою дитини.

Результат 5-6 балів вказує на те, що у батьківському ставленні чітко простежується авторитаризм. Батьки вимагають від дитини беззастережної слухняності та дисципліни, нав'язують свою волю. За прояви свавілля дитину суворо карають. Батьки уважно стежать за соціальними досягненнями дитини і вимагають соціального успіху. При цьому батьки добре знають дитину, її індивідуальні особливості, звички, думки, почуття.

Від 2 до 4 балів - середній результат, вказане вище виявляється частково; 0 - 1 бал - низький результат, зазначене вище не притаманне батьківсько-дитячим стосункам.

Шкала 5 - “Інфантилізація”, або “Маленька невдаха” відбиває особливості сприймання і розуміння дитини батьками.

Результат від 3 до 8 балів вказує' на те, що батьки бачать дитину молодшою порівняно з її реальним віком. Інтереси, захоплення, думки і почуття дитини здаються батькам дитячими, несерйозними. Дитина видається їм не пристосованою, не здатною до досягнення успіхів, відкритою для поганих впливів.

1 - 2 бали - середній результат: 0 балів - низький результат.

Шановні батьки!

Отримані вами результати тестування не повинні сприйматись як такі, що раз і назавжди визначають особливості ваших стосунків з дітьми Цей тест - лише один з багатьох методів дослідження батьківсько-дитячих стосунків. Але він допомагає батькам звернути увагу на певні тенденції у їхньому ставленні до дітей. Тож результати тестування дозволяють:

– об'єктивніше оцінити наші стосунки з дітьми;

– усвідомити і проаналізувати певні тенденції у нашому ставленні до дітей;

– намітити кроки до позитивних змін.

важковиховуваність дитина шкільний корекційний

Додаток 16

Анкета

для вивчення моральної орієнтації учнів

«Я і мій внутрішній світ»

Ім'я ………………………………

………років

Будь-ласка, дайте відповіді на запитання:

1.Що є найголовнішим у житті ( чого б ти хотів домогтися насамперед)?

– багато грошей;

– можливість допомагати людям;

– цікава робота;

– визнання навколишніх;

– фізична сила і здоров'я;

– влада над людьми;

– сімейна злагода;

– духовне багатство;

– поважна посада;

– моральна досконалість;

– успішний бізнес;

інше_________________________________________________________

2. З якими судженнями ти погоджуєшся?

– людина відповідає за все що відбувається навколо;

– людина відповідає тільки за свої вчинки;

– людина відповідає за свою сім'ю і близьких людей;

– людина відповідає за долю світу і довкілля.

3. Яка з життєвих позицій э твоєю?

– я поважаю кожну людину, якщо вона не злочинець;

– я поважаю близьких і друзів;

– я поважаю тільки багатих і знаменитих;

– я поважаю тільки старших;

– я не мушу будь-кого поважати.

4. Праця для людини - це :

– реалізація власних сил і можливостей;

– не приємний обов'язок ;

– потреба здорового організму.

5. У тебе приязні стосунки з однокласниками.

– безперечно;

– так;

– не знаю;

– ні;

– ні в якому разі.

6. Які дії, вчинки, особисті властивості своїх однокласників ти найбільше шануєш?_________________________________________________

Які дії, негативні вчинки, особисті властивості своїх однокласників ти найбільше засуджуєш?_________________________________________________

7. Які теми, висвітлюванні у кінофільмах, в телепередачах, тебе найбільше цікавить?

– події в світі ;

– досягнення науки, техніки;

– класична музика;

– політика;

– спорт;

– релігія;

– фантастка;

– пригоди;

– комедія шоу;

– фільми жахів;

– життя тварин;

– проблеми сім'ї.

8. Хто твій улюблений герой ( кіно, телебачення, література)?

Додаток 17

Тест "Малюнок сім'ї". Метод Кормана

Мета: Діагностика сімейних відносин.

Тест допомагає виявити ставлення дитини до членам своєї сім'ї, те, як він сприймає кожного також своєї ролі у ній, а як і ті взаємовідносини, що викликають у ньому тривожні і конфліктні почуття.

Опис методики: Дитині пропонують намалювати сім'ю (свою чи будь-яку іншу).

Інструкція: "Намалюй якусь сім'ю так, як ти її уявляєш. Якщо хочеш, можеш додати малюнку інші деталі".

Інтерпретація

1. Аналіз структури малюнка

1. Порівняння складу намальованої сім'ї з реальною:

· Якщо сім'я намальована у повному складі - це ознака емоційного добробуту сім'ї.

· Коли на малюнку зображений неповний склад сім'ї, це може позначати невдоволення сімейної ситуацією, наявність емоційних конфліктів у сім'ї та навіть агресію.

· Випадок, коли на малюнку взагалі немає осіб або коли зображуються люди й не пов'язані з родиною, це може свідчити про: якісь травматичні переживаннях щодо сім'ї; про відчуття бути знехтуваним, самотность (наприклад, дітей із інтернату); про аутизм ; про рівні тривожності.

· Випадки зменшення складу сім'ї малюнку можна пояснити тим, що вона не малювала тих, хто їй найменше емоційно привабливий чи тих, з ким в неї існують конфлікти у сім'ї.

Відповідаючи на запитання, що вона їх намалювала, дитина відповідає захисного характеру: "забракло місця", "боюся, це погано намалюю". Натомість дитина іноді малює звірят чи птахів.

· Коли дитина не малює себе чи малює тільки себе, це означає відсутність почуття спільності з родиною.

· Варіант, коли дитина малює тільки себе, пояснюється додатково залежно від цього, як це робить: коли вона прикрашає образ малюнку великою кількістю деталей, аксесуарів, кольорів та ін., і навіть робить зображення дуже великим, це може свідчити про наявність егоцентричності, можливо, істеричних рис характеру.

· Варіант, коли дитина на малюнку збільшує склад сім'ї, можна пояснити наявністю таких тенденцій, як: невдоволені психологічні потреби у рівноправних кооперативних зв'язках, тобто бажання мати для спілкування дитину такого самого віку (брата, сестру); потреба бути, у суспільстві іншим людям; потреба у людині, здатній задовольнити прагнення близького емоційного контакту; ще, що часом є те, можливо пов'язане з символічною руйнацією цілісності сім'ї, помста батькам внаслідок відчуття бути знехтуваним, непотрібності.

2. Розташування членів сім'ї, особливості взаємодії:

· Сім'я намальована у складі, з з'єднаними між собою руками чи сім'я зайнята однією справою - це ознака згуртованості, емоційного добробуту сім'ї.

· На низький рівень емоційних зв'язків у ній можуть вказувати: роз'єднаність членів сім'ї на малюнку; велику відстань між ними; приміщення чи наявність різних предметів, стіни.

· Особливо неприємні персонажі вкладаються у рамку чи малюються віддалено від інших. Коли дитина малює себе , що стоїть осторонь інших, це засвідчує лише почутті відчуженості.

· Якщо члени сім'ї залучені якоюсь грою, наприклад, гру у м'яч - це означає, що вона визнає існування зв'язку, взаємного інтересу між ними, і навіть, наявності суперництва.

3. Послідовність й особливо малювання членів сім'ї:

· Найбільш значимий персонаж малюється першим, більшого розміру, ніж інші, ретельніше і деталізовано, найдовше інших. У процесі малювання вона може повертатися, підправляти і доповнювати його.

· Негативне ставлення до якогось члена сім'ї може виражатися через неповне (без будь-яких частин тіла, наприклад) зображення.

· Використання штрихування для зображення персонажа може позначати наявність конфліктів у стосунках з ним чи відсутність афективних зв'язків. Також можна пояснити і паузи, сумніви перед малюванням будь-якого персонажа.

· Розмір постаті малювальника проти інших постатей може бути різним. Якщо більша за діаметром, це сприймається як ознака змагання за батьківську любов з іншим батьком чи братом-сестрою. Якщо ж постать автора менше від решти - це ознака почуття не важливості чи вимога турботи з боку батьків. З того як чи в якому стилі дитина малює себе (наскільки вона нагадує інших персонажів), можна встановити, з ким вона себе ідентифікує.

4. Символіка малюнка:

· Бруд (звалені докупи брудні тарілки, купа брудного листя , брудні плями на підлозі, та т.д.) - символ внутрішнього занепокоєння через неприємні йому моменти: внутрішня дисгармонія, дії і поведінка, викликають в нього відчуття провини тощо.

· Вода, лід, дощ, зірки, холодильник і всі, стосовно холоду предмети -символ депресивного настрою .

· Символи суперництва: спортивні ігри чи устаткування, які кішка з собакою.

· Кулька, паперові змії - символ реального чи бажаного спокою і безтурботності.

· Символи агресії: дитяче ліжечко вважається символом "полону", позбавлення волі, покарання (наприклад, молодший братик в ліжечку).

· Символи влади й загрози: мітла, вибивачка для одягу, пилососи, вантажівки, промислова техніка (екскаватори, крани), поїзди, величезні, навислі над головою будинки.

· Зображення небезпечних для життя предметів (зброя, навіть іграшкова, ножиці, столові ножі) - символи агресивності, існування чинника суперництва.

5. Технологія аналізу дитячих малюнків:

Що ж до загальних моментів інтерпретації малюнків, то тут про ролі ліній (натискування, напрям, перервність - неперервність), розташування малюнка на листку, про його розміри, наявность додаткових деталей та його кількості, стираннях.

6.Якість ліній:

· Сильний тиск сприймається як сильна психологічна напруга, має вихід через: амбітність, чи агресивність з тенденцією до прояву; енергійність, наполегливість; тривожність.

· Дуже легкий тиск: невпевненість, боязкість, нерішучість, коливання, агресивність; недолік енергії; чи свідчення гнучкості і рухливості мислення.

· Нерівний, мінливий тиск: нестабільність, імпульсивність, емоційна лабільність, значимі деталі виділено сильніші чи заштриховані.

7.Форми та напрями ліній:

· Мало гнутих ліній, чимало кутів - агресивність, погана адаптація у суспільстві.

· Горизонтальні штрихи - слабкість, боязкість, стала стурбованість власною безпекою чи жіночність.

· Вертикальні лінії - самовпевненість, рішучість, підвищена активність, упертість, наполегливість.

· Переважна більшість кривих ліній властиво жіночній чи конфліктній особистості.

· Прямі, жорсткі штрихи - агресивність, упертість, наполегливість.

· Постійне зміна штрихування - стурбованість, можливо, незахищеність.

· Тверді впевнені штрихи - безпека, завзятість, рішучість, амбіційність.

· Довгі лінії припускають імпульсивний, легко збудливий темперамент.

8.Розмір малюнка:

· Малюнок на повний лист - це звеличення себе в уяві.

· Малюнок великого розміру припускають агресивну натуру, найчастіше позбавлену чуття міри, схильну до марнославства, зарозумілості.

· Малюнок малого розміру припускає наявність комплексу неповноцінності, можливу схильність до депресії, тривогу, емоційну залежність, почуття дискомфорту.

9. Розташування малюнка:

· У центрі - ознака нормальної, впевненої особистості,яка відчуває себе у безпеці.

· У верхній частині аркуша - високий рівень надії, іноді нереальний рівень оптимізму чи завищена самооцінка.

· У частині аркуша - почуття беззахисності, депресії, можливо, занижена самооцінка.

· В кінці аркуша - невпевність у собі, потреба у схваленні, підтримці, страх самостійних рішень, прагнення уникати нового досвіду.

· Занадто часті стирання малюнка означають тривожність, нерішучість, невдоволення собою.

· Якщо стираються і перемальовуються окремі деталі, отже, вони теж мають велике значення для автора.

10.Наявність додаткових деталей малюнку, фон, оточення:

· Прагнення заповнити всю порожнечу на малюнку якимись зображеннями означає наявність в автора відчуття самоти, незахищеності, недостатнього задоволення потреби у кохання, і теплі.

· Малювання лінії опори (наприклад, контур землі), означає незахищеність, бажання мати додаткову опору у житті, тривожність, невпевненість.

· Наявність хмар означає тривогу, боязкість, а сонце, лампочка, гаряча піч та інші образи, пов'язані з світлом чи теплом означають потребу у додатковій увазі, турботі, ніжності.

Додаток 18

Аналізуючи малюнок "Дерево", ми використовували інформацію про розташування малюнка на сторінці, зображення основи дерева, коріння, листя, гілок, стовбура, штриховки, наявність симетрії чи порушення її. Наводимо методику.

Тест "Дерево"

Характерні деталі малюнка

Сильна штриховка - внутрішня напруга дитини.

Зображення гнізда - любить тварин.

Дупло - перенесена хвороба або операція .

Замість дерева - пеньок - дитина робить все навпаки, на зло.

Маленьке зображення - дитині дуже важко виявити себе.

Великі розміри дерева - волелюбна особистість.

Зламане дерево - дитина пережила сильний стрес.

Дерево, роздвоєне від стовбура - присутнє у малюнках близнюків або тих, хто дуже любить своїх рідних.

Про що говорить розташування малюнка на сторінці

Розташування в лівій частині - дитина прив'язана до матері.

У правій частині - потреба опиратися на когось.

Посередині - бажання знайти згоду між собою і навколишніми.

У верхній чверті - дитина часто сумує.

У нижній половині - дитина почувається самотньою, покинутою, у стані депресії.

Біля дерева зображені ще якісь деталі - гарна уява, емоційність.

Намальовані два дерева - "Я і близькі мені люди".

Багато дерев - невміння або небажання підкоритися загальним нормам.

Про що говорить зображення основи дерева

Основа, на якій стоїть дерево, свідчить про духовну платформу дитини, про її соціальний і психічний стан.

Основа зображена однією рискою - дитина цілеспрямована, справу доведе до кінця.

Кілька ліній„ прокреслених до краю аркуша - імпульсивність, вередливість.

Коріння - невпевненість у собі.

Хрест на якійсь із частин дерева (гілці, стовбурі, листі) - страждання, конфлікт з оточуючими або у сім'ї.

Про що говорить зображення листя

Листя на дереві - контактність, комунікативність.

Гостре листя - дитина потребує захисту.

Маленькі букетики з колами - ніжність, емоційність.

Кола у листі - балакучість.

Падаюче листя - розчарованість, самотність.

Листя намальоване вгору - ентузіазм, схильність до лідерства, наявність мети.

Листя у різні боки - чудове спілкування з оточуючими.

Листя схоже на заплутану нитку - кмітливість, уміння уникати чогось небажаного.

Різні частини листя обмежуються кривими лініями - прийняття. навколишнього світу, вміння сприймати людей взагалі.

Порожнє коло - прихована агресивність.

Дерево, верхівка якого підстрижена "шапкою" - потреба у підтримці.

Листя у вигляді гірлянд - дитина загнана в кут.

Невеликі групки листочків - дитину щось непокоїть.

Перероблене листя - потяг сховати свої помилки.

Листя схоже на вишивку - жіночість, лагідність, ніжність.

Листя з квітами - м'якість, сентиментальність, ніжність.

Листя зміщене праворуч - бажання знайти підтримку.

Листя не чітко зображене - дитина не має мети, їй важко в оточуючому середовищі.

Про що говорить зображення гілок

Гілки намальовані однією лінією - втеча від неприємностей.

Гілки з однієї чи кількох ліній - шукання якогось рішення.

Гілки з двох ліній - дитина схильна до аналізу.

Зрізана гілка - психосоматична хвороба.

На стовбурі гілки не намальовані - складнощі щодо встановлення стосунків з оточуючими.

Товсті замкнені гілки - дитина схильна до гніву,агресії.

Плакуча верба - відсутність сміливості.

Про що говорить зображення стовбура

Що таке стовбур? - Це "Я"- особистість ...

Стовбур за висотою такий, як крона - дитина шукає розуміння, згоди з оточуючими.

Крона за висотою більша за стовбур - у автора малюнка добрий самоконтроль.

На стовбурі промальовуються деталі - дитина пам'ятає про всі подробиці життя.

Ізольована гілка на стовбурі ліворуч - дитина хоче бути схожою на матір.

Ізольована гілка на стовбурі праворуч - дитина прагне бути схожою на батька.

Стовбур, відокремлений від листя (крони) рискою - дитина перебуває під виховним впливом.

Стовбур у формі конуса - протидія комусь.

Стовбур у вигляді однієї риски - небажання спостерігати реальність.

Простий, стандартний стовбур - нормальний розвиток особистості.

Стовбур, який входить у листя - сексуальний неспокій.

Стовбур, відокремлений від землі рискою - дитина почувається нещасною, самотньою.

Стовбур нахилений ліворуч - ласування перед агресією.

Нахилений праворуч - шукання підтримки.

З нахилами то праворуч, то ліворуч по висоті - сумніви.

Стовбур розширений донизу - пошук стабільності у житті.

Стовбур росте з кілка - дитина почувається замкнутою тільки вдома.

Звужений в основі - дитина боїться оточуючих.

Про що говорить штриховка

Повторне, інтенсивне замальовування стовбура - у дитини напружені стосунки з батьками.

Не інтенсивна штриховка - мрійливість, чуйність.

Штриховка схожа на аркан - боягузтво, інфантильність.

Штриховка прямими лініями - вміння все планувати.

"Судомна" штриховка - внутрішнє напруження, нервові зриви.

Штриховка у вигляді кіл - переїдання, проблеми з обміном речовин, незадоволеність.

Про що говорить-порушєння симетрії

Якщо крона дерева виступає за загальний контур ліворуч - дитина прив'язана до матері й одночасно протидіє їй у своїй поведінці.

Праворуч - прагнення на когось впливати.

Крона виступає вгору - почуття особистої неповпоцінності.

Два дерева - одне більше, друге - менше - у дитини є почуття приниження.

Листя зображено загостреними лініями - агресія.

Товсті лінії на стовбурі - дитина піддається впливу середовища, у якому знаходиться.

Лінії на стовбурі легкі, несміливі - дитина легко піддається впливу інших.

Стовбур окреслений прямими, чіткими лініями - автор малюнка рішучий, активний.

Криві, похилі лінії стовбура - спритність, винахідживість.

Стовбур окреслений ламаною лінією - дитина боїться чогось або когось.

Лінії стовбура різної товщини - внутрішні суперечності дитини.

У листі промальовані дуги - потайність, недовірживість.

Особливі ознаки

Тінь від дерева - схована причина якоїсь серйозної проблеми.

Дупло на стовбурі - перенесення хвороби, сильний психічний стрес.

Птах з гострим дзьобом (сова, білка) - хвороба була з гострими болями, тривала.

При визначенні психічно-емоційного стану дитини ми використовували можливості кольору - білого, сірого, блакитного, синього, зеленого, жовтого, жовтогарячого, рожевого, червоного, фіолетового, коричневого, чорного. Те, якими кольорами дитина розфарбовувала малюнок, свідчило про її емоційний стан, ставлення до близьких та родини.

Вчені вже давно помітили, яке важливе значення для характеристики дитини і її психічного стану має вибір того чи іншого кольору. Психологи в таких випадках використовують так званий кольоровий тест, розроблений швейцарським психотерапевтом М.Люшером.

Білий - колір мрії, чистота, світлі почуття.

Сірий - нейтральний, потайливість, якщо сірий колір не подобається - показник імпульсивності, легковажності.

Блакитний - прагнення до психічної рівноваги, вірність, вразливість прихильності, чистота почуттів.

Синій - колір неба, духовність, почуття впевненості, меланхолія; дитина, якій подобається цей колір, повинна частіше відпочивати, бо вона швидко втомлюється. Якщо колір не подобається, людина невпевнена у собі, замкнена.

Зелений - сталість у почуттях, небажання ніяких змін, символ стабільності, впевненість у собі, потреба у самовизначенні, схильність до лідерства, прямолінійність, безкомпромісність. Дитина, якій цей колір не подобається, почувається скривдженою, самотньою.

Жовтий - характерна риса цього кольору - наслідувати, він створює гарний настрій, спокій,інтелігентність,спілкування з оточуючими,потяг до

незалежності, почуття надії. Якщо не подобається колір - почуття депресії, невпевненості, небезпеки.

Жовтогарячий - інтуїтивна особистість, мрійливість: якщо не подобається -лицемірство і потворність.

Рожевий - колір життя, всього живого, доброта, любов, спокій, чисті почуття; не подобається - хвилювання, дратівливість.

Червоний - потяг до успіху, активність, драматизація переживань, діяльність, сміливість, воля, лідерство, роздратованість. Якщо не подобається комплекс неповноцінності, страх перед сварками.

Фіолетовий - тривожність, дитина легко піддається впливу оточуючих, почуття страху, стресова напруга, почуття образи.

Коричневий - вразливість, хворобливість, люди цінують традиції сім'ї. Якщо не подобається - самолюбство, егоїзм, скритність.

Чорний - символ зречення, похмуре сприймання життя, невпевненість у собі, схильність до стресу, депресій.

Додаток 19

Інструкція до тесту "Я вдома", "Намалюй дім”.

Психомалюнок. Намалюй дім

Міський дім (багатоповерховий) - суха, замкнена людина; схильність піклуватися тільки про свої проблеми, якими вона не ділиться.

Невеликий низький дім - почуття втомленості; любить згадувати про минуле.

Замок - легковажність, несерйозність. Людина, яка не справляється зі своїми обов язками.