Взаємозв’язок самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у середньому віці

Самоактуалізація як ключове поняття гуманістичної психології. Ціннісні орієнтації як елемент структури особистості. Психологічна характеристика ранньої та середньої дорослості. Духовна криза, проблему сенсу, смисложиттєві та ціннісні орієнтації людини.

Рубрика Психология
Вид дипломная работа
Язык русский
Дата добавления 28.04.2011
Размер файла 270,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

75. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність самокерівництва та самопослідовності як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та синергії (rs = 0,614 при р 0,01). Чим більш виражена впевненість у самокерованості, тим більше випробовувані здатні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей. Можливо, це пояснюється тим, що чим більше випробовувані схильні до самоуправління власним життям, тим більше вони розуміють цілісність світу.

76. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самокерівництва та самопослідовності як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і пізнавальних потреб (rs = 0,665 при р 0,01). Чим більш розвинуте почуття суб'єкта з приводу керованості і передбачуваності власного «Я», тим вище його пізнавальні потреби. Тобто впевненість у самокерівництві й самопослідовності спонукає до поширення знань про навколишній світ.

77. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і ціннісних орієнтацій (rs = 0,517 при р 0,01). Чим більш виражені негативні емоції на адресу власного «Я», тим більше випробовувані розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується. Очевидно, самокритичність сприяє внутрішньому зростанню.

78. Встановлена статистично значуща співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і гнучкості (rs = 0,537 при р 0,01). Чим більш виражене звинувачення себе, тим більше випробовувані здатні до гнучкості в реалізації своїх цінностей у поведінці. Очевидно, самозвинувачення виробляє більш гнучку поведінку.

79. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і сензитивності до себе (rs = 0,519 при р 0,01). Чим більш виражені негативні емоції випробовуваних на адресу власного «Я», тим більше вони здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях. Очевидно, самокритичність дозволяє краще більш об'єктивно розуміти себе.

80. Встановлена статистично значуща співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і спонтанності (rs = 0,602 при р 0,01). Чим більш невдоволені собою випробовувані, тим більше вони здатні природно виражати свої відчуття й емоції. Очевидно, це пояснюється тим, що неприйняття власних дій, думок спонукає шукати позитивні зразки в житті, і тому сприяє емоційній відкритості.

81. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і уявлень про природу людини (rs = 0,522 при р 0,01). Чим більш впевнені в собі випробовувані, тим у більшому ступені вони вважають природу людини позитивною, а дихотомії мужності - жіночності, раціональності - емоційності і т.ін., на їх думку, не є антагоністичними й непереборними. Очевидно, як і в попередньому випадку, це зумовлено трактуванням власних негативних характеристик як відхилення від ідеалу людини.

82. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та синергії (rs = 0,525 при р 0,01). Чим більш виражене негативне сприйняття себе, тим більше випробовувані здатні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей. Можливо, це пояснюється тим, що чим більше невдоволеність собою, тим більше випробовувані розуміють складність внутрішнього світу людини і життя як єдність протилежностей.

83. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і пізнавальних потреб (rs = 0,602 при р 0,01). Чим більш впевнені в собі випробовувані, тим вищі їх пізнавальні потреби. Можливо, це пояснюється тим, що негативні емоції на адресу «Я» спонукають до поширення знань про навколишній світ з метою вдосконалити себе.

84. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і ціннісних орієнтацій (rs = 0,405 при р 0,05). Чим більш виражений інтерес до власного внутрішнього світу, тим більше випробовувані розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується. Тобто самоінтерес сприяє саморозвитку.

85. Встановлена статистично значуща співвіднесеність самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і гнучкості (rs = 0,405 при р 0,05). Чим більш виражений інтерес до своїх думок і відчуттів, тим більше випробовувані здатні до гнучкості в реалізації своїх цінностей у поведінці. Очевидно, вміння розбиратися в собі дозволяє виробити більш гнучку поведінку.

86. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і сензитивності до себе (rs = 0,404 при р 0,05). Зрозуміло, що чим більш виражений інтерес до власного внутрішнього життя у випробовуваних, тим більше вони здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях.

87. Встановлена статистично значуща співвіднесеність самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і спонтанності (rs = 0,457 при р 0,05). Чим більш цікавий випробовуваним власний внутрішній світ, тим більше вони здатні природно виражати свої відчуття й емоції. Очевидно, це пояснюється тим, що розуміння власних дій сприяє більш природній поведінці.

88. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та синергії (rs = 0,499 при р 0,05). Чим більш виражений інтерес до власного внутрішнього світу, тим більше випробовувані здатні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей. Тобто самоінтерес є основою цілісного світосприйняття.

89. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і пізнавальних потреб (rs = 0,457 при р 0,05). Чим більш цікавий випробовуваним власний внутрішній світ, тим вищі їх пізнавальні потреби. Можливо, це пояснюється тим, що самопізнання спонукає до пізнання навколишнього світу.

90. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність саморозуміння як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і ціннісних орієнтацій (rs = 0,405 при р 0,05). Чим більш виражений інтерес до власного внутрішнього світу, тим більше випробовувані розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується. Тобто самоінтерес сприяє саморозвитку.

91. Встановлена статистично значуща співвіднесеність саморозуміння як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і гнучкості (rs = 0,405 при р 0,05). Чим більш виражене розуміння своїх думок і відчуттів, тим більше випробовувані здатні до гнучкості в реалізації своїх цінностей у поведінці. Очевидно, розуміння себе дозволяє виробити більш гнучку поведінку.

92. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність саморозуміння як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і сензитивності до себе (rs = 0,404 при р 0,05). Тобто розуміння власного внутрішнього світу забезпечує здатність віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях.

93. Встановлена статистично значуща співвіднесеність саморозуміння як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і спонтанності (rs = 0,457 при р 0,05). Чим більш випробовувані розбираються у власному внутрішньому світі, тим більше вони здатні природно виражати свої відчуття й емоції. Очевидно, це пояснюється тим, що розуміння витоків власних дій сприяє більш природній поведінці.

94. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність саморозуміння як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та синергії (rs = 0,499 при р 0,05). Чим більш виражене розуміння себе, тим більше випробовувані здатні до цілісного сприйняття світу й людей.

95. Виявлена статистично значуща співвіднесеність саморозуміння як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і пізнавальних потреб (rs = 0,457 при р 0,05). Чим більш випробовувані розуміють причини своїх вчинків, думок, тим вищі їх пізнавальні потреби; розуміння внутрішнього світу спонукає до пізнання зовнішнього.

Для виявлення сили зв'язку між компонентами самоактуалізації та смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних 35-40 років обчислена кореляція між ними (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Значення взаємозв'язку між компонентами самоактуалізації та смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних 35-40 років

Мета в

житті

Процес життя

Результатив-ність життя

Локус контроля-Я

Локус контроля-життя

Компетент-ність у часі

0,74**

0,756**

0,738**

0,782**

0,745**

Підтримка

0,474*

0,468*

0,434*

0,54**

0,493*

Ціннісні

орієнтації

0,716**

0,687**

0,718**

0,767**

0,735**

Гнучкість

0,722*

0,689**

0,725**

0,767*

0,736**

Сензитивність до себе

0,725**

0,683**

0,725**

0,706*

0,73**

Спонтанність

0,949**

0,988**

0,953**

0,95**

0,969**

Самоповага

0,302

0,338

0,278

0,278

0,285

Самоприй-няття

0,248

0,245

0,218

0,209

0,213

Уявлення про природу людини

0,869**

0,942**

0,87

0,89**

0,878**

Синергія

0,804**

0,858**

0,791**

0,819*

0,851**

Прийняття агресії

0,346

0,356

0,331

0,346

0,363

Контактність

0,274

0,261

0,246

0,241

0,231

Пізнавальні

потреби

0,949*

0,988**

0,953**

0,95**

0,969**

Креативність

0,641**

0,696**

0,644**

0,648**

0,66**

Проаналізувавши таблицю 3.6, ми виявили наступні закономірності.

1. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті та компетентності у часі (rs = 0,74 при р 0,01). Чим більш виражена мета в житті, тим більше виявляється компетентність випробовуваних у часі Це означає, що чим більше визначені в житті випробовуваних цілі в майбутньому, які додають життю усвідомленості і часової перспективи, тим більше вони здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті та бачити своє життя цілісно. Очевидно, це пояснюється тим, що цілеспрямованість є тим поєднувальним фактором, який дозволяє бачити життя цілісним.

2. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті та підтримки (rs = 0,474 при р 0,05). Чим більш виражена мета в житті, тим більше випробовувані схильні бути вільними у виборі, не схильні до зовнішнього впливу. Очевидно, це пояснюється тим, що мета в житті робить останнє усвідомленим, і в підтримці оточення немає потреби.

3. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті та гнучкості (rs = 0,722 при р 0,01). Чим більш виражена мета в житті, тим більше випробовувані гнучкі у виборі поведінки для досягнення своїх цілей. Можливо, це пояснюється тим, що наявність цілей в майбутньому сприяє гнучкості в реалізації своїх цінностей у поведінці, взаємодії з навколишніми людьми, швидко й адекватно реагувати на ситуацію, що змінюється.

4. Виявлена статистично значуща співвіднесеність мети в житті та сензитивності до себе (rs = 0,725 при р 0,01). Чим більш виражена мета в житті, тим у більшому ступені випробовувані здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях, краще відчувати й рефлексувати їх. Очевидно, усвідомленість життя сприяє змозі краще розбиратися в собі.

5. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті й спонтанності (rs = 0,949 при р 0,01). Чим більш виражена усвідомленість життя й часова перспектива, тим більше випробовувані схильні до природної поведінки. Очевидно, цілеспрямованість життя сприяє вільному виявленню почуттів.

6. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті та уявлення про природу людини (rs = 0,869 при р 0,01). Чим більше виражена мета в житті, тим більше випробовувані вважають природу людини позитивною. Можливо, це пояснюється тим, що відчуття часової перспективи життя сприяє позитивному відношенню до оточення.

7. Виявлена статистично значуща співвіднесеність мети в житті й синергії (rs = 0,804 при р 0,01). Чим більш виражена усвідомленість життя й часова перспектива, тим більше випробовувані схильні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне й духовне і т.ін. Можливо, це пояснюється тим, що усвідомлене життя сприяє цілісності його сприйняття.

8. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті та пізнавальних потреб (rs = 0,949 при р 0,01). Чим більше виражена мета в житті, тим більше випробовувані прагнуть до пізнання навколишнього світу. Очевидно, осмисленість життя викликає прагнення пізнати його.

9. Виявлена статистично значуща співвіднесеність мети в житті й креативності (rs = 0,641 при р 0,01). Чим більш виражена усвідомленість життя й часова перспектива, тим більше у випробовуваних виявляється творча спрямованість особистості. Тобто усвідомленість життя сприяє розвитку творчості.

10. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність процесу життя та компетентності у часі (rs = 0,756 при р 0,01). Чим більш виражений процес життя, тим більше виявляється компетентність випробовуваних у часі. Це означає, що чим більше випробовувані сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений сенсом, тим більше вони здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті та бачити своє життя цілісно. Очевидно, здатність відчувати радість від процесу життя є тим фактором, який дозволяє бачити життя цілісним.

11. Виявлена статистично значуща співвіднесеність процесу життя та підтримки (rs = 0,468 при р 0,05). Чим більш чим більше випробовувані сприймають процес свого життя як цікавий і наповнений сенсом, тим більше вони схильні бути вільними у виборі, не схильні до зовнішнього впливу. Очевидно, це пояснюється тим, що насолода процесом життя робить випробовуваних впевненими у собі, і в підтримці оточення немає потреби.

12. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність процесу життя та гнучкості (rs = 0,689 при р 0,01). Чим більш випробовувані сприймають процес свого життя як цікавий і наповнений сенсом, тим більше вони гнучкі у виборі поведінки для досягнення своїх цілей. Можливо, це пояснюється тим, що позитивне емоційне сприйняття життя сприяє гнучкості в реалізації своїх цінностей у поведінці, взаємодії з навколишніми людьми, швидкій та адекватній реакції на ситуацію, що змінюється.

13. Виявлена статистично значуща співвіднесеність процесу життя та сензитивності до себе (rs = 0,683 при р 0,01). Чим більш виражена вдоволеність процесом життя, тим у більшому ступені випробовувані здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях, краще відчувати й рефлексувати їх. Очевидно, здатність сприймати радість від життя дозволяє краще розуміти свій внутрішній світ.

14. Виявлена статистично значуща співвіднесеність процесу життя й спонтанності (rs = 0,988 при р 0,01). Чим більш виражена здатність радіти життю, тим більше випробовувані схильні до природної поведінки. Очевидно, позитивне емоційне сприйняття життя сприяє вільному виявленню почуттів.

15. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність процесу життя та уявлення про природу людини (rs = 0,942 при р 0,01). Чим більше виражена мета в житті, тим більше випробовувані вважають природу людини позитивною. Можливо, це пояснюється тим, що емоційне задоволення від життя сприяє позитивному відношенню до оточення.

16. Виявлена статистично значуща співвіднесеність процесу життя й синергії (rs = 0,858 при р 0,01). Чим більш випробовувані сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений сенсом, тим більше випробовувані схильні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне й духовне і т.ін. Можливо, це пояснюється тим, що усвідомлене життя сприяє цілісному його сприйняттю.

17. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність процесу життя та пізнавальних потреб (rs = 0,988 при р 0,01). Чим більше випробовувані сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений сенсом, тим більше вони прагнуть до пізнання навколишнього світу. Очевидно, вміння радіти життю викликає прагнення пізнати його.

18. Виявлена статистично значуща співвіднесеність процесу життя й креативності (rs = 0,696 при р 0,01). Чим більш виражене сприйняття процесу свого життя як цікавого, емоційно насиченого і наповненого сенсом, тим більше у випробовуваних виявляється творча спрямованість особистості. Очевидно, усвідомленість життя сприяє розвитку творчості.

19. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність результатив-ності життя та компетентності у часі (rs = 0,738 при р 0,01). Чим більш виражена результативність життя, тим більше виявляється компетентність випробовуваних у часі. Чим більше результатів у житті досягли випробовувані, тим більше вони здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті та бачити своє життя цілісно. Очевидно, це пояснюється тим, що задоволеність результатами свого життя дозволяє бачити життя цілісним.

20. Виявлена статистично значуща співвіднесеність результативності життя та підтримки (rs = 0,434 при р 0,05). Чим більш виражена впевненість у результативності власного життя, тим більше випробовувані схильні бути вільними у виборі і не схильні до зовнішнього впливу. Очевидно, це пояснюється тим, що результативність життя робить останнє усвідомленим, і в підтримці оточення немає потреби.

21. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність результатив-ності життя та гнучкості (rs = 0,725 при р 0,01). Чим більш результативним вважають своє життя випробовувані, тим більше вони гнучкі у виборі поведінки для досягнення своїх цілей. Можливо, це пояснюється тим, що вважання власного життя результативним поліпшує взаємодію з навколишніми людьми, адекватність і швидкість реакції на ситуацію, що змінюється.

22. Виявлена статистично значуща співвіднесеність результативності життя та сензитивності до себе (rs = 0,725 при р 0,01). Чим більш виражена мета в житті, тим у більшому ступені випробовувані здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях, краще відчувати й рефлексувати їх. Очевидно, результативність життя сприяє вмінню краще розбиратися в собі.

23. Виявлена статистично значуща співвіднесеність результативності життя й спонтанності (rs = 0,953 при р 0,01). Чим результативніше життя з точки зору випробовуваних, тим більше вони схильні до природної поведінки, тобто задоволеність результатами життя життя сприяє вільному виявленню почуттів.

24. Виявлена статистично значуща співвіднесеність результативності життя й синергії (rs = 0,791 при р 0,01). Чим більш виражена результативність життя, тим більше випробовувані схильні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей. Можливо, це пояснюється тим, що результативність життя надає йому усвідомленості й сприяє цілісності його сприйняття.

25. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність результатив-ності життя та пізнавальних потреб (rs = 0,953 при р 0,01). Чим більше результативне життя, тим більше випробовувані прагнуть до пізнання навколишнього світу. Очевидно, результативність життя надає йому осмисленості і тому викликає прагнення глибше пізнати його.

26. Виявлена статистично значуща співвіднесеність результативності життя й креативності (rs = 0,644 при р 0,01). Чим більш виражена результативність життя, тим більше у випробовуваних виявляється творча спрямованість особистості. Тобто результативність життя надає йому усвідомленості, що сприяє розвитку творчості.

27. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-Я та компетентності у часі (rs = 0,782 при р 0,01). Чим більш виражений процес життя, тим більше виявляється компетентність випробовуваних у часі. Це означає, що чим більше випробовувані сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений і наповнений сенсом, тим більше вони здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті та бачити своє життя цілісно. Очевидно, здатність відчувати радість від процесу життя є тим фактором, який дозволяє бачити життя цілісним.

28. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля-Я та підтримки (rs = 0,54 при р 0,01). Чим більш випробовувані уявляють себе як сильну особистість, здатну будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше вони схильні бути вільними у виборі, не схильні до зовнішнього впливу. Очевидно, це пояснюється тим, що сильна особистість не надто потребує підтримки оточення.

29. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-Я та ціннісних орієнтацій (rs = 0,767 при р 0,01). Чим більш випробовувані вважають себе як сильними особистостями, здатними будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше вони розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується. Можливо, це пояснюється тим, що сильні особистості часто прагнуть до ідеалу.

30. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-Я та гнучкості (rs = 0,767 при р 0,01). Чим більш випробовувані уявляють себе як сильних особистостей, здатних будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше вони гнучкі у виборі поведінки для досягнення своїх цілей. Можливо, основою такої гнучкості є впевненість у собі - одна з рис сильної особистості.

31.Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля-Я та сензитивності до себе (rs = 0,706 при р 0,01). Чим більш випробовувані вважають себе сильною особистістю, здатну будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим у більшому ступені вони здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях, краще відчувати й рефлексувати їх. Очевидно, сильна особистість краще розує свій внутрішній світ.

32. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля-Я й спонтанності (rs = 0,95 при р 0,01). Чим більше випробовувані уявляють себе як сильну особистість, здатну будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше вони схильні до природної поведінки. Очевидно, вважання себе сильною особистістю надає впевненості і робить поведінку більш вільною.

33. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-Я та уявлення про природу людини (rs = 0,89 при р 0,01). Чим більше випробовувані уявляють себе сильною особистістю, здатною будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше вони вважають природу людини позитивною. Можливо, це пояснюється тим, що вважання себе сильним сприяє позитивному відношенню до оточення.

34. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля-Я й синергії (rs = 0,819 при р 0,01). Чим більш випробовувані бачать себе як сильну особистість, здатну будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше схильні до цілісного сприйняття світу й людей, до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне й духовне і т.ін. Можливо, це пояснюється тим, що відчуття своєї сили сприяє цілісному сприйняттю життя.

35. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-Я та пізнавальних потреб (rs = 0,95 при р 0,01). Чим більше випробовувані уявляють себе як сильну особистість, здатну будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше вони прагнуть до пізнання навколишнього світу. Очевидно, відчуття своєї сили викликає прагнення пізнати життя.

36. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля-Я й креативності (rs = 0,648 при р 0,01). Чим більш виражене сприйняття себе як сильної особистості, здатної будувати своє життя відповідно до власних цілей і уявлень про його сенс, тим більше у випробовуваних виявляється творча спрямованість особистості. Очевидно, впевненість випробовуваних у своїй силі сприяє творчому розвитку особистості.

37. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-життя та компетентності у часі (rs = 0,745 при р 0,01). Чим більше переконання випробовуваних у тому, що вони контролюють своє життя, вільно приймають рішення і втілюють їх у життя, тим більше вони здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті та бачити своє життя цілісно.

38.Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля-життя та підтримки (rs = 0,493 при р 0,05). Чим більш випробовувані впевнені у здатності контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя, тим більше вони схильні бути вільними у виборі, не схильні до зовнішнього впливу.

39. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля- життя та ціннісних орієнтацій (rs = 0,735 при р 0,01). Чим більш випробовувані вважають себе сильними особистостями, здатними контролювати своє життя, тим більше вони розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується.

40. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-життя та гнучкості (rs = 0,736 при р 0,01). Чим більш випробовувані вважають себе в змозі контролювати власне життя, тим більше вони гнучкі у виборі поведінки для досягнення своїх цілей.

41.Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля- життя та сензитивності до себе (rs = 0,73 при р 0,01). Чим більш випробовувані переконані в тому, що контролюють своє життя, вільно приймають рішення і втілюють їх у життя, тим у більшому ступені вони здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях, краще відчувати й рефлексувати їх.

42. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля- життя й спонтанності (rs = 0,969 при р 0,01). Чим більше випробовувані можуть, на їх думку, контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя, тим більше вони схильні до природної поведінки.

43. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля- життя та уявлення про природу людини (rs = 0,878 при р 0,01). Чим більше випробовувані можуть, на їх думку, контролювати своє життя, тим більше вони вважають природу людини позитивною.

44. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля- життя й синергії (rs = 0,851 при р 0,01). Чим більш випробовувані вважають, що контролюють своє життя, тим більше вони схильні до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне й духовне і т.ін.

45. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-життя та пізнавальних потреб (rs = 0,969 при р 0,01). Чим більше випробовувані вважають себе здатними контролювати власне життя, тим більше вони прагнуть до пізнання навколишнього світу.

46. Виявлена статистично значуща співвіднесеність локусу контроля- життя й креативності (rs = 0,66 при р 0,01). Чим більш випробовувані вважають, що вільно приймають рішення і втілюють їх у життя, тим більше у них виявляється творча спрямованість особистості.

Для виявлення сили зв'язку між компонентами самоактуалізації та цінності досягнень у сферах професії та сім'ї у випробовуваних 35-40 років обчислена кореляція між ними ( таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

Значення взаємозв'язку між компонентами самоактуалізації та цінності досягнень у сферах професії та сім'ї у випробовуваних 35-40 років

Цінності досягнень у сфері

професії

Цінності досягнень у сфері сім'ї

Компетентність у часі

0,641**

0,543**

Підтримка

0,281

0,408*

Ціннісні орієнтації

0,321

0,452*

Гнучкість

0,324

0,457*

Сензитивність до себе

0,377

0,458*

Спонтанність

0,5*

0,542**

Самоповага

0,312

0,316

Самоприйняття

0,279

0,398*

Уявлення про природу людини

0,502*

0,525**

Синергія

0,506*

0,496*

Прийняття агресії

0,171

0,31

Контактність

0,285

0,36

Пізнавальні потреби

0,5

0,542**

Креативність

0,475*

0,458*

Проаналізувавши дані таблиці 3.7, ми встановили наступне.

1. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері професії та компетентності в часі (rs = 0,641 при р 0,01). Чим більш виражена цінність досягнень у професійній сфері, тим вища компетентність у часі у випробовуваних. Це означає, що чим більше часу випробовувані віддають своїй роботі, включаються у розв'язання всіх виробничих проблем, вважаючи при цьому, що професійна діяльність є головним змістом життя людини, тим більш випробовувані здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті, відчувати нерозривність минулого, сьогодення і майбутнього, тобто бачити своє життя цілісно. Очевидно, це пояснюється значущістю професійної діяльності в житті випробовуваних.

2. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері професії та спонтанності (rs = 0,5 при р 0,05). Чим більше випробовувані що професійна діяльність є головним змістом життя людини, тим більше вони схильні до природної поведінки.

3. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері професії й синергії (rs = 0,506 при р 0,05). Чим більш випробовувані вважають, що професійна діяльність є головним змістом життя людини, тим більше вони схильні до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне й духовне і т.ін.

4. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері професії і креативності (rs = 0,475 при р 0,05). Чим більш випробовувані вважають, що професійна діяльність є головним змістом життя людини, тим більше у них виявляється творча спрямованість особистості.

5. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та компетентності у часі (rs = 0,543 при р 0,01). Чим вища значущість для випробовуваних всього пов'язаного з життям їхньої сім'ї, чим більше вони віддають сил і часу вирішенню проблем своєї сім'ї, вважаючи, що головне в житті - це благополуччя в сім'ї, тим більше вони здатні переживати справжній момент свого життя у всій його повноті та бачити своє життя цілісно. Очевидно, така наповненість життя пов'язана із високою значущістю сім'ї в житті випробовуваних.

6.Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та підтримки (rs = 0,408 при р 0,05). Чим вища значущість для випробовуваних всього пов'язаного з життям їхньої сім'ї, тим більше вони схильні бути вільними у виборі, тобто не схильні до зовнішнього впливу.

7. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та ціннісних орієнтацій (rs = 0,452 при р 0,05). Чим вища значущість для випробовуваних всього пов'язаного з життям їхньої сім'ї, тим більше вони розділяють цінності, властиві особистості, що самоактуалізується.

8. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та гнучкості (rs = 0,457 при р 0,05). Чим більш випробовувані вважають себе в змозі контролювати власне життя, тим більше вони гнучкі у виборі поведінки для досягнення своїх цілей.

9.Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та сензитивності до себе (rs = 0,458 при р 0,05). Чим більш випробовувані переконані в тому, що головне в житті - це благополуччя в сім'ї, тим у більшому ступені вони здатні віддавати собі звіт у своїх потребах і відчуттях, краще відчувати й рефлексувати їх.

10. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та спонтанності (rs = 0,542 при р 0,01). Чим більше випробовувані вважають, що головне в житті - це благополуччя в сім'ї, тим більше вони схильні до природної поведінки.

11. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та уявлення про природу людини (rs = 0,348 при р 0,01). Чим вища значущість для випробовуваних всього пов'язаного з життям їхньої сім'ї, тим більше вони вважають природу людини позитивною.

12. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та синергії (rs = 0,496 при р 0,01). Чим вища значущість для випробовуваних всього пов'язаного з життям їхньої сім'ї, тим більше вони схильні до розуміння пов'язаності протилежностей, таких як гра і робота, тілесне й духовне і т.ін.

13.Встановлена статистично достовірна співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та пізнавальних потреб (rs = 0,542 при р 0,01). Чим більше випробовувані віддають сил і часу вирішенню проблем своєї сім'ї, вважаючи, що головне в житті - це благополуччя в сім'ї, тим більше вони прагнуть до пізнання навколишнього світу.

14. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та креативності (rs = 0,458 при р 0,01). Чим більш випробовувані віддають сил і часу вирішенню проблем своєї сім'ї, вважаючи, що головне в житті - це благополуччя в сім'ї, тим більше у них виявляється творча спрямованість особистості.

3.3 Дослідження самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у групі 40-45 років

Для дослідження самоактуалізації ми використали самоактуалізаційний тест (CAT) (Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман, М.В. Загика і М.В. Кроз). Індивідуальні бали представлені у Додатку Д, середні показники наведені у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Індивідуальні значення самоактуалізації у групі 40-45 років

Ви-про-бо-ву-ва-

ні

Шкала компетентності у часі

Шкала підтримки

Блок

цінностей

Блок

почуттів

Блок

самоприй-няття

Блок концепції

людини

Блок між-особистісної

чуттєвості

Блок відно-

шення до

пізнання

Ціннісних орієнтацій

Гнучкості

Шкала сензитивності до себе

Шкала спонтанності

Шкала

самоповаги

Шкала

самоприйняття

Шкала уявлень про

природу людини

Шкала синергії

Шкала прийняття

агресії

Шкала контактності

Шкала пізнавальних потреб

Шкала

креативності

Су-ми

129

1546

254

254

244

123

348

429

126

106

298

355

180

146

Сер.

5,16

61,84

10,16

10,16

9,76

4,92

13,92

17,16

5,04

4,24

11,92

14,2

7,2

5,84

Як свідчать дані таблиці 3.5, вище середнього мають вираженість шкали: сензитивності до себе (випробовувані віддають собі звіт у своїх потребах і відчуттях, достатньо добре відчувають і рефлексують їх), самоповаги (цінують свої позитивні риси та поважають себе за них), самоприйняття (загалом випробовувані приймають себе такими, як є, незалежно від оцінки своїх переваг і недоліків, можливо, всупереч останнім), прийняття агресії (здатні приймати своє роздратування, гнів і агресивність як природний прояв людської природи), пізнавальних потреб (прагнуть до набуття знань про оточуючий світ).

Найбільш низько виражена шкала спонтанності, тобто випробовувані не налаштовані природньо, безпосередньо демонструвати тим, хто оточує, свої емоції.

Індивідуальні значення самовідношення за методикою В. В. Століна у групі 40-45 років наведені у Додатку Ж. У таблиці 3.9 наведені середні показники самовідношення випробовуваних у групі 40-45 років.

Таблиця 3.9

Середні показники самовідношення випробовуваних у групі 40-45 років

Випробо-вуваний

Шкала S

Шкала І (самовп.)

Шкала ІІ (ауто

симп.)

Шкала ІІІ (очікув. позитивного

віднош. від ін.)

Шкала IV (cамоінте-рес)

Суми

1248,95

938,01

1137,68

692,33

1093

Середні

49,96

37,52

45,51

27,69

43,72

Вираженість установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного

Шкала І (само-впевне-ність)

Шкала ІІ (відноше-ння інших)

Шкала ІІІ (само-прий-няття)

Шкала ІV (самокерів-ництво,

самопослі-довність)

Шкала V (само-

звинувачення)

Шкала VІ (самоін-терес)

Шкала VII (саморо-зуміння)

Суми

956,99

676,3

741,39

919,65

651,05

1108,03

1559,33

Серед-ні

38,28

27,05

29,66

36,79

26,04

44,32

62,37

Як показують дані таблиці, у вибірці 40-45 років найбільшу вираженість має шкала саморозуміння. Найменш виражені очікування позитивного відношення від інших, відношення інших і самозвинувачення. Таким чином, у віці 40-45 років випробовувані орієнтовані на те, щоб розібратися в собі, зрозуміти свої основні прагнення й цілі. При цьому зовнішня оцінка для них стає не надто важливою.

Для дослідження смисложиттєвих цілей випробовуваних нами застосовувався тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А. Леонтьєва. Індивідуальні значення по методиці у групі 35-40 років представлені в Додатку З. У таблиці 3.10 наведені середні показники смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних у віці 35-40 років.

Таблиця 3.10

Показники смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних у віці 40-45 років

Випробовуваний

Мета в

житті

Процес життя

Результа-тивність життя

Локус контроля-Я

Локус контроля-життя

Суми

96

92

77

93

89

Середні

3,84

3,68

3,08

3,72

3,56

Як показують дані таблиці, найбільш виражені такі компоненти смисложиттєвих орієнтацій, як мета в житті і локус контроля-Я. Найменшу вираженість має шкала результативності життя. Це означає, що

випробовувані намагаються планувати своє життя, вважаючи себе його хазяїном. Однак своїми досягненнями вони невдоволені.

Для дослідження ціннісних орієнтацій (постановка і вирішення певних життєвих завдань як головних життєвих чинників) ми використали морфологічний тест життєвих цінностей (В.Ф. Сопов, Л.В. Карпушина). Індивідуальні значення за методикою у групі 35-40 років представлені в Додатку К. У таблиці 3.11 наведені середні показники ціннісних орієнтацій у випробовуваних у віці 40-45 років.

Згідно з даними таблиці 3.11, цінність досягнень у сферах професії та сім'ї відповідає середньому рівню. Отже, досягнення у цих сферах для випробовуваних є майже однаково життєво значущими.

Таблиця 3.11

Індивідуальні значення цінності досягнень у сферах професії та сім'ї у групі 40-45 років (у стенах)

Цінності досягнень у сфері

професії

Цінності досягнень у сфері сім'ї

Суми

129

151

Середні

5,16

6,04

Професійна діяльність так само є важливим змістом життя людини, як і сім'я. При цьому випробовувані схильні до постановки і вирішення певних життєвих завдань як головних життєвих чинників, прагнуть до досягнення конкретних і відчутних результатів в певний період життя. З іншого боку, вони залежать від того, як складаються зовнішні ситуації, тому ставлять і найближчі, конкретні цілі.

Для виявлення сили зв'язку між компонентами самоактуалізації та самовідношення у випробовуваних 40-45 років обчислена кореляція між ними (таблиця 3.12).

Аналіз даних таблиці 3.12 дозволив встановити наступне.

1.Виявлена статистично значуща співвіднесеність інтегрального відчуття "за" або "проти" власного "Я" та компетентності в часі (rs = 0,467 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,468 при р 0,05), уявлення про природу людини (rs = 0,513 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,575 при р 0,01).

2. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність самовпевненості та компетентності в часі (rs = 0,501 при р 0,05), ціннісних орієнтацій (rs = 0,424 при р 0,05), сенситивності до себе (rs = 0,423 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,617 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,451 при р 0,05), синергії (rs = 0,406 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,731 при р 0,05).

Таблиця 3.12

Значення взаємозв'язку між компонентами самоактуалізації та самовідношення у випробовуваних 40-45 років

Шкала S

Шкала І (самовп.)

Шкала ІІ (ауто

симп.)

Шкала ІІІ (очікув. позитивного

віднош. від ін.)

Шкала IV (cамоінте-рес)

Компетент-ність у часі

0,467**

0,501*

0,543**

0,407*

0,447*

Підтримка

0,192

0,194

0,187

0,25

0,279

Ціннісні

орієнтації

0,319

0,424*

0,39*

0,434*

0,483*

Гнучкість

0,295

0,382

0,342

0,44*

0,462*

Сензитивність до себе

0,303

0,423*

0,406*

0,392*

0,447*

Спонтанність

0,468*

0,617**

0,619**

0,601**

0,658**

Самоповага

0,075

-0,006

0,067

-0,028

0,133

Самоприй-няття

0,199

0,193

0,223

0,083

0,236

Уявлення про природу людини

0,513**

0,451**

0,513*

0,497*

0,603**

Синергія

0,409*

0,373

0,406*

0,449*

0,486**

Прийняття агресії

0,154

0,164

0,189

0,149

0,268

Контактність

0,373

0,376

0,359

0,217

0,291

Пізнавальні

потреби

0,575**

0,731**

0,701**

0,732**

0,659**

Креативність

0,295

0,38

0,375

0,416*

0,438*

Вираженість установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного

Шкала І (само-впевне-ність)

Шкала ІІ (відноше-ння інших)

Шкала ІІІ (само-прий-няття)

Шкала ІV (самокерів-ництво,

самопослі-довність)

Шкала V (са-

мозви-

нувачен-ня)

Шкала VІ (самоін-терес)

Шкала VII (саморо-зуміння)

Компетент-ність у часі

0,536**

0,533**

0,493*

0,395*

0,186

0,189

-0,054

Підтримка

0,169

-0,076

0,172

0,224

0,162

0,272

0,167

Ціннісні

орієнтації

0,389

0,022

0,321

0,276

0,394*

0,239

0,259

Гнучкість

0,317

0,018

0,263

0,308

0,413*

0,266

0,222

Сензитив-ність до себе

0,41*

0,081

0,357

0,264

0,45*

0,314

0,226

Спонтан-ність

0,572**

0,335

0,506*

0,433*

0,516*

0,401*

0,268

Самопова-га

0,039

-0,006

0,014

-0,084

0,084

0,196

0,176

Самоприй-няття

0,256

-0,039

0,153

0,001

0,303

0,337

0,272

Уявлення про природу людини

0,438*

0,386

0,436*

0,444*

0,388

0,343

0,21

Синергія

0,322

0,275

0,366

0,337

0,275

0,318

0,275

Прийняття агресії

0,157

-0,079

0,128

0,057

0,182

0,388

0,376

Контакт-ність

0,382

0,192

0,256

0,055

0,332

0,172

0,133

Пізнаваль-ні потреби

0,681**

0,453*

0,656**

0,594**

0,473**

0,383

0,271

Креатив-ність

0,37

0,131

0,329

0,219

0,298

0,319

0,367

Умовні позначення:

р 0,05

р 0,01

3. Виявлена статистично значуща співвіднесеність аутосимпатії та компетентності в часі (rs = 0,543 при р 0,01), ціннісних орієнтацій (rs = 0,39 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,406 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,619 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,513 при р 0,01), пізнавальних потреб (rs = 0,701 при р 0,01).

4. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність очікування позитивного відношення від інших та компетентності в часі (rs = 0,593 при р 0,01), ціннісних орієнтацій (rs = 0,466 при р 0,05), гнучкості (rs = 0,44 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,392 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,601 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,497 при р 0,05), синергії (rs = 0,449 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,732 при р 0,01), креативності (rs = 0,416 при р 0,05) .

5. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самоінтересу та компетентності в часі (rs = 0,447 при р 0,05), ціннісних орієнтацій (rs = 0,483 при р 0,05), гнучкості (rs = 0,462 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,447 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,658 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,603 при р 0,05), синергії (rs = 0,486 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,659 при р 0,01), креативності (rs = 0,438 при р 0,05) .

6. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самовпевненості як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного і компетентності в часі (rs = 0,536 при р 0,01), сензитивності до себе (rs = 0,41 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,572 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,438 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,681 при р 0,01).

7. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність відношення інших як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та компетентності в часі (rs = 0,533 при р 0,01), спонтанності (rs = 0,506 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,453 при р 0,05).

8. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самоприйняття як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та компетентності в часі (rs = 0,493 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,433 при р 0,05), уявлення про природу людини (rs = 0,436 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,656 при р 0,05).

9. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність відношення самокерівництва, самопослідовності як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та компетентності в часі (rs = 0,395 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,516 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,444 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,594 при р 0,01).

10. Виявлена статистично значуща співвіднесеність самозвинувачення як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного та ціннісних орієнтацій (rs = 0,517 при р 0,01), гнучкості (rs = 0,413 при р 0,05), сенситивності до себе (rs = 0,45 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,516 при р 0,01), пізнавальних потреб (rs = 0,473 при р 0,05).

11. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність відношення самоінтересу як установки на ті або інші внутрішні дії на адресу “Я” випробовуваного й спонтанності (rs = 0,401 при р 0,01).

Значення співвіднесеності перелічених особливостей таке саме, як і в групі 35-40 років.

12. Виявлена статистично значуща співвіднесеність аутосимпатії та прийняття агресії (rs = 0,406 при р 0,05). Чим більше випробовувані приймають себе, тим більше вони схильні приймати своє роздратування, гнів і агресивність як природний прояв людської сутності. Звичайно ж, мова не йде про виправдання своєї антисоціальної поведінки.

Для виявлення сили зв'язку між компонентами самоактуалізації та смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних 40-45 років обчислена кореляція між ними (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Значення взаємозв'язку між компонентами самоактуалізації та смисложиттєвих орієнтацій у випробовуваних 40-45 років

Мета в

житті

Процес життя

Результатив-ність життя

Локус контроля-Я

Локус контроля-життя

Компетент-ність у часі

0,486*

0,515**

0,605**

0,383

0,582**

Підтримка

0,416*

0,413*

0,421*

0,442*

0,428

Ціннісні

орієнтації

0,478*

0,371

0,489*

0,497*

0,525**

Гнучкість

0,432*

0,343

0,47*

0,427**

0,466*

Сензитивність до себе

0,397*

0,258

0,397*

0,428*

0,465*

Спонтанність

0,416*

0,476*

0,584**

0,415**

0,482*

Самоповага

-0,053

-0,021

0,134

-0,091

0,056

Самоприйняття

0,15

0,044

0,303

0,067

0,219

Уявлення про природу людини

0,374

0,436*

0,517**

0,399*

0,471*

Синергія

0,342

0,339

0,534**

0,341

0,444*

Прийняття агресії

0,185

0,184

0,239

0,271

0,262

Контактність

0,227

0,163

0,27

0,182

0,264

Пізнавальні

потреби

0,648

0,587**

0,75

0,598**

0,711

Креативність

0,139

0,231

0,423*

0,144

0,232

Проаналізувавши таблицю 3.13, ми виявили наступне.

1. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність мети в житті та компетентності у часі (rs = 0,486 при р 0,05), підтримки (rs = 0,416 при р 0,05), ціннісних орієнтацій (rs = 0,478 при р 0,05), гнучкості (rs = 0,432 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,397 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,416 при р 0,05).

2. Виявлена статистично значуща співвіднесеність процесу життя та компетентності у часі (rs = 0,515 при р 0,01), підтримки (rs = 0,413 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,476 при р 0,05), уявлення про природу людини (rs = 0,436 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,587 при р 0,01).

3. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність результативності життя та компетентності у часі (rs = 0,486 при р 0,05), підтримки (rs = 0,421 при р 0,05), ціннісних орієнтацій (rs = 0,489 при р 0,05), гнучкості (rs = 0,47 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,397 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,584 при р 0,01), синергії (rs = 0,534 при р 0,01), креативності (rs = 0,423 при р 0,05).

4. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-Я та підтримки (rs = 0,442 при р 0,05), ціннісних орієнтацій (rs = 0,497 при р 0,05), гнучкості (rs = 0,427 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,428 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,415 при р 0,05), уявлення про природу людини (rs = 0,399 при р 0,05), креативності (rs = 0,598 при р 0,01).

5. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність локусу контроля-життя та компетентності у часі (rs = 0,582 при р 0,01), ціннісних орієнтацій (rs = 0,525 при р 0,01), гнучкості (rs = 0,466 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,465 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,482 при р 0,05), уявлення про природу людини (rs = 0,471 при р 0,05), синергії (rs = 0,444 при р 0,05).

Значення співвіднесеності перелічених особливостей таке саме, як і в групі 35-40 років.

6. Встановлена статистично достовірна співвіднесеність результативності життя та уявлення про природу людини (rs = 0,517 при р 0,01), тобто чим більш результативним вважають своє життя випробовувані, тим більш позитивною вони вважають природу людини.

Для виявлення сили зв'язку між компонентами самоактуалізації та цінності досягнень у сферах професії та сім'ї у випробовуваних 40-45 років обчислена кореляція між ними (табл. 3.14).

Таблиця 3.14

Значення взаємозв'язку між компонентами самоактуалізації та цінності досягнень у сферах професії та сім'ї у випробовуваних 40-45 років

Цінності досягнень у сфері

професії

Цінності досягнень у сфері сім'ї

Компетентність у часі

0,73**

0,386

Підтримка

0,346

0,405*

Ціннісні орієнтації

0,463*

0,418*

Гнучкість

0,389

0,488*

Сензитивність до себе

0,545**

0,393*

Спонтанність

0,713**

0,412*

Самоповага

0,391*

0,269

Самоприйняття

0,377

0,499*

Уявлення про природу людини

0,512**

0,367

Синергія

0,612**

0,333

Прийняття агресії

0,488*

0,384

Контактність

0,373

0,335

Пізнавальні потреби

0,705**

0,604**

Креативність

0,523**

0,379

Проаналізувавши таблицю 3.14, ми встановили наступне.

1. Виявлена статистично значуща співвіднесеність цінності досягнень у сфері професії та компетентності в часі (rs = 0,73 при р 0,01), спонтанності (rs = 0,713 при р 0,01), уявлення про природу людини (rs = 0,512 при р 0,01), креативності (rs = 0,523 при р 0,01).

2. Виявлена статистично достовірна співвіднесеність цінності досягнень у сфері сім'ї та підтримки (rs = 0,405 при р 0,01), ціннісних орієнтацій (rs = 0,418 при р 0,05), гнучкості (rs = 0,488 при р 0,05), сензитивності до себе (rs = 0,393 при р 0,05), спонтанності (rs = 0,412 при р 0,05), самоприйняття (rs = 0,499 при р 0,05), пізнавальних потреб (rs = 0,604 при р 0,01).


Подобные документы

  • Розуміння понять "життєві цінності" і "ціннісні орієнтації" у літературі. Функції ціннісних орієнтацій. Вплив ціннісних орієнтацій на розвиток особистості. Гармонійний розвиток особистості. Методики "Самооцінка особистості" та "Ціннісні орієнтації".

    курсовая работа [54,1 K], добавлен 06.04.2014

  • Поняття "ціннісні орієнтації", особливості їх прояву у підлітковому та юнацькому віці. Інтелектуальна зрілість і моральний світогляд. Вплив ціннісних орієнтацій на сенсові-життєві орієнтації. Криза підліткового віку. Формування моральної самосвідомості.

    дипломная работа [187,0 K], добавлен 14.08.2016

  • Поняття і види ціннісних орієнтацій. Вплив засобів масової інформації, реклами, інтернет на ціннісну орієнтацію в підлітковому віці. Особливості формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці. Дослідження ціннісних орієнтацій за Рокича.

    курсовая работа [93,1 K], добавлен 08.11.2012

  • Роль родини в житті людини. Ознаки благополучних і неблагополучних сімей, проблема взаємовідносин між батьками і дітьми у них. Поняття ціннісних орієнтацій. Експериментальне дослідження впливу внутрісімейних взаємовідносин на ціннісні орієнтації дітей.

    дипломная работа [249,8 K], добавлен 12.11.2011

  • Обґрунтування наукових підходів до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Становлення особистісної зрілості в юнацькому віці в залежності від системи ціннісних орієнтацій. Розробка методики оцінки рівня самоактуалізації студентів-першокурсників.

    дипломная работа [157,5 K], добавлен 19.09.2012

  • Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.

    курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015

  • Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.

    курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.