Пенсійне забезпечення

1.3 Механізм державного регулювання недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Залежно від напрямку та сфери діяльності учасників НПЗ держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ). Такий захист здійснюється шляхом нагляду та контролю відповідними державними органами.

Безпосередньо, державний нагляд та регуляторні функції покладені на Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг в Україні, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет та Національний банк (див. рис.1.5).

Рис. 1.5 - Державний нагляд в системі недержавного пенсійного забезпечення

Повноваження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг визначені Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими актами законодавства України.

Вона була створена у квітні 2003 року як Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом у сфері регулювання ринків фінансових послуг перед яким поставлені основні завдання, які полягають у проведенні єдиної та ефективної політики у сфері надання фінансових послуг, розробці та реалізації стратегії розвитку ринків фінансових послуг, здійснення державного нагляду за наданням фінансових послуг та додержання законодавства у цій сфері.

Разом з тим, 23 листопада 2011 року президент ліквідував її, підписавши указ № 1070/2011 “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”[13].

Згідно цього указу, основними завданнями Нацкомфінпослуг є:

1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (крім ринку банківських послуг і ринків цінних паперів та похідних цінних паперів);

2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;

3) забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

4) здійснення в межах воїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

5) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;

7) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

8) координація діяльності з іншими державними органами;

9) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

Як видно з рис.1.3, контроль за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень та в порядку, передбаченими законодавством та відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Нагляд за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України в межах повноважень, передбачених Законом України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції».

Між органами державного регулювання та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення відпрацьований чіткий механізм взаємодії. Так, органи зобов'язані:

надавати один одному інформацію, яка є необхідною для здійснення ними регулювання в сфері недержавного пенсійного забезпечення, та необхідні консультації;

оприлюднювати перелік юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері недержав­ного пенсійного забезпечення;

здійснювати інші дії з координації своєї діяльності, передбачені законодавством з регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі спільні перевірки відповідних осіб, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

Антимонопольний комітет України письмово повідомляє Нацкомфінпослуг про прийняті ним рішення щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпечення.

Своєю чергою, органи, що здійснюють нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомляють Антимонопольний комітет України про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасниками недержавного пенсійного забезпечення.

Рішення органів, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, прийняті відповідно до компетенції цих органів, є обов'язковими для виконання пенсійними фондами, адміністраторами, особами, що здійснюють управління активами, зберігачами, страховими організаціями, банківськими установами, що відкривають пенсійні депозитні рахунки.

У разі виявлення фактів неналежного виконання зобов'язань особами, що здійснюють управління пенсійними активами, та зберігачем Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України повинна повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку і порушити, за необхідності, питання про застосування санкцій. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку після отримання такого повідомлення зобов'язана поінформувати Національну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України про вжиті заходи.

У разі неналежного виконання зобов'язань банківською установою, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України в свою чергу повинна повідомити про це Національний банк України і порушити, за необхідності, питання про застосування санкцій. НБУ після отримання такого повідомлення зобов'язаний проінформувати Нацкомфінпослуг про вжиті заходи.

Також комісія повинна вживати заходів щодо захисту прав учасників недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі шляхом подання позову до суду в інтересах таких осіб, якщо їх права порушуються будь-якими особами, підприємствами, установами, організаціями, у т. ч. органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України застосовує засоби нагляду, інспектування та заходи впливу згідно із законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.[35]

Особливу роль у системі державного регулювання НПЗ відіграють аудиторські перевірки, головні аспекти яких висвітлено в ст.5 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»

Згідно цього Закону планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів, страхових організацій та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж один раз на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються. Результати аудиторських перевірок підлягають опублікуванню в порядку, визначеному цим Законом.

Аудиторська перевірка проводиться аудитором, який має право на провадження аудиторської діяльності і займається виключно наданням аудиторських послуг згідно із законодавством, а також згідно із законодавством на підставі договору, який укладається між аудитором та юридичною особою, що перевіряється.

Один і той же аудитор не може провадити перевірку двох і більше юридичних осіб, що надають послуги одному й тому ж пенсійному фонду. Аудитор не може проводити перевірку суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та вищезазначених юридичних осіб, якщо він або його засновник (засновники) володіють часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі цих суб'єктів (юридичних осіб) або їх засновника (засновників).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, встановлює вимоги до аудиторів, які здійснюють аудит юридичних осіб - суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення.

При поданні річної звітності Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку адміністратор і компанія з управління активами обов'язково додають до зазначеної звітності копію аудиторського висновку встановленого зразка.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національний банк України і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своєї компетенції мають право організувати перевірку діяльності пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами, зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора. Оплата таких перевірок не може здійснюватися за рахунок особи, що перевіряється.

Оскільки основу системи недержавного пенсійного забезпечення складають недержавні пенсійні фонди, вважаю доцільним розглянути окремо механізм державного нагляду НПФ.

Відповідно об'єктами державного нагляду виступають недержавні пенсійні фонди. Згідно до стратегії, яку обирає відкритий недержавний пенсійний фонд, він може проводити агресивну, помірковану та консервативну політику. Тому сутність державного контролю і полягає насамперед у встановленні певних вимог до суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення щодо надання ними послуг відповідної якості через систему державної реєстрації, ліцензування, відповідних кваліфікаційних вимог тощо.

Саме Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг у системі регулювання НПФ виконує описані нижче функції:

1) реєстрація пенсійного фонду і видача свідоцтва;

2) визначення змісту додаткової інформації до статуту пенсійного фонду та затвердження типових статутів;

3) встановлення правил підготовки, вимог до інцест-декларації та внесення змін до неї;

4) приймає рішення про ліквідацію пенсійного фонду;

5) встановлює додаткові повноваження ліквідаційної фінансової комісії, її склад, порядок утворення, процедуру проведення ліквідації кожного окремого пенсійного фонду;

6) реєструє та затверджує типовий статут адміністратора і видає йому ліцензію;

7) погоджує типовий договір про управління пенсійними активами;

8) здійснює контроль за рекламою;

9) видає сертифікати фізичній особі на агентські послуги;

10) затверджує типову форму пенсійного контракту;

11) складає щорічний звіт Кабінету Міністрів України.

Одночасно Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України разом з іншими органами державного контролю уповноважена організовувати та здійснювати перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів компаній з управління пенсійними активами, страхової організації, банку-зберігача. Вищеперерахованим регуляторним організаціям підзвітні організатори і компанії з управління пенсійними активами.

Мета державного регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів полягає в удосконаленні оптимального механізму захисту пенсійних активів через розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів засновників і роботодавців-платників, а також суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які надаватимуть послуги в цій сфері. Державне регулювання передбачає і диверсифікацію пенсійних активів при інвестуванні (в межах, встановлених Законом) та внутрішній взаємоконтроль між суб'єктами НПЗ за дотриманням норм законодавства, статуту, відповідних договорів та надання відповідним органам інформації щодо їх порушень. Держава забезпечує і гарантує вплив учасників НПФ на членство в раді фонду, проведення засідання ради фонду, скликання позачергових зборів засновників. Також здійснює контроль за наявністю системи внутрішньої звітності суб'єктами НПЗ, ради фонду перед зборами засновників, пенсійного фонду та суб'єктами перед відповідними державними органами; вимагає інформування громадськості про діяльність НПФ шляхом оприлюднення та надання учасникам щорічної безплатної та платної (на письмовий запит) інформації про стан його пенсійних активів; здійснює загальний нагляд та контроль в сфері НПЗ.

Діяльність НПФ повинна включати певні етапи: підготовчий; акумулювання пенсійних внесків і підготовка до інвестування; процес інвестування; стан виплат і звіту за зобов'язаннями фонду.

Ситуація ускладнюється тим, що на сьогодні не існує чітких публічних критеріїв, що дають змогу оцінювати надійність компаній, які управляють пенсійними резервами, що веде до ризику втрати активів пенсійних фондів.

Одним із головних факторів, що стримують позитивний розвиток недержавних пенсійних фондів, є діюча система оподаткування. Закон про недержавні пенсійні фонди передбачає, що НПФ як комерційна організація має право на пільги, на податки, збори і платежі, але ця норма не є нормою прямої дії, тому вона не відкриває для НПФ можливостей пільгового оподаткування.

Діюча на сьогодні нормативна база не передбачає ніяких податкових пільг для НПФ.

Система оподаткування встановлює, що суми внесків у НПФ, сплачені підприємством, установою чи організацією за громадянина, не звільняються від оподаткування, оскільки вважаються доходом фізичної особи і вводяться до складу сукупного оподаткованого доходу. Разом із тим чинним законодавством передбачено оподаткування пенсійних виплат громадянам із НПФ. Таким чином, кошти, отримані громадянами як пенсії із недержавних пенсійних фондів, двічі оподатковуються - при перерахуванні коштів у НПФ і при отриманні недержавних пенсій громадянами.

У цих умовах становище НПФ виглядає дуже нестабільним, їхня життєдіяльність поставлена під питання. Потрібна продумана державна програма їх розвитку та підтримки, без реалізації якої, більшість фондів можуть перестати існувати найближчим часом, як це спостерігається в останні роки, дискредитувавши ідею недержавного пенсійного забезпечення.

Питання управління пенсійними активами заслуговує на особливу увагу, оскільки таке управління здійснюється компанією з управління активами (КУА). КУА є юридичною особою, яке створюється відповідно до Закону України "Про господарські товариства" у формі:

1) товариства з обмеженою відповідальністю;

2) акціонерного товариства;

3) товариства з додатковою відповідальністю.

Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через банківську установу-зберігача на підставі договору зберігання, який укладається між пенсійним фондом і банківською установою зберігачем.

Цільове та ефективне використання пенсійних активів контролюється радою пенсійного фонду, інвестиційним радником, засновниками фонду.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на підставі пенсійного контракту, який повинен відповідати умовам, що встановлені законодавством. Пенсійні схеми, за якими провадиться недержавне пенсійне страхування, повинні міститися в статутах фондів.

Закон також регулює умови та порядок здійснення виплат з НПФ.

Держава буде змушена надавати певну підтримку НПФ - насамперед як системі довгострокових внутрішніх інвесторів, з одного боку, і як більш ефективній позабюджетній системі соціального захисту - з другого. З цією метою вона може і зобов'язана передбачити пільгове оподаткування НПФ та інвестиційних доходів, отриманих компаніями з управління їхніми активами.

Головним завданням держави буде забезпечення ефективного нагляду і контролю за діяльністю у сфері недержавного пенсійного страхування.

Функції держави будуть ґрунтуватися не тільки на регулятивних можливостях спеціалізованого спостережного і контрольного органу за діяльністю НПФ, й на законодавчих обмеженнях і протекціонізмі інвестиційної діяльності НПФ, визначенні структури пенсійних активів, оптимізації оподаткування операцій з пенсійними активами аж до звільнення від сплати податків з інцест-доходу і внесків, що відрахову-ються з зарплати.

Варто зауважити, що більшість країн світу надає питанню контролю та нагляду за діяльністю НПФ а також захисту інтересів та активів членів недержавних пенсійних фондів дуже важливе місце.

Наприклад, у Великобританії вагому роль у системі нагляду за недержавними пенсійними фондами відіграють аудитори та актуарії, які при виявлені порушень у діяльності попечителів зобов'язані повідомляти про це Регулюючий орган. Останній повинен миттєво на це зреагувати - перевірити факт порушення, а при його підтвердженні - звернутись до суду про обмеження функцій попечителів. Слідчі піднімають питання ефективності системи внутрішнього контролю, проводять подальші розслідування, а при необхідності можуть призначити незалежних попечителів. Перевірки на місцях слідчі Пенсійного Регулятора можуть здійснити і при відсутності скарг на дії попечителів. Пенсійний Регулятор контролює своєчасність перерахунку коштів від роботодавців до призначених попечителів. В разі невиконання зобов'язань роботодавцем на протязі кількох місяців, регулюючий орган проводить розслідування з встановлення причин такого невиконання. Якщо це сталось через погане управління з боку роботодавця, - проводять роз'яснювальну освітню роботу та у подальшому здійснюють моніторинг своєчасності виплат внесків. При повторному порушенні такого роботодавця притягають до відповідальності відповідно до законодавства. У випадку умисного невиконання взятих зобов'язань - Пенсійний Регулятор звертається до суду про стягнення заборгованості по внескам [27, 19].

Удоскналення механізмів державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення мають убезпечити пенсійні активи від знецінення та нецільового використання, покращити соціальний захист населення на основі прогресу в соціально-економічній сфері. На даний час у науковій літературі осмислюються механізми державного управління та досліджується ефективність реформування пенсійних систем у накопичувальні фонди.

Але все ж поза увагою залишають важливі питання державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, а саме: методи оцінки інформаційної складової державного впливу, визначення показників розвитку системи, удосконалення механізмів захисту пенсійних активів в умовах фінансових криз. Недостатня увага також приділяється теоретичним засадам діяльності органів державного нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, питанням координації дій його суб'єктів.



РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ СИСТЕМИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз динаміки розвитку недержавних пенсійних фондів

Система недержавного пенсійного забезпечення протягом останніх років розвивається досить динамічно і має потенціал для подальшого розвитку пенсійного забезпечення населення. Наразі в Україні діє близько 94 НПФ (за даними Нацкомфінпослуг станом на 31.12.2012р), більшість з яких є відкритими та 37 адміністраторів. Незважаючи на те, що частка корпоративних та професійних НПФ незначна, збереження податкових пільг для цих суб'єктів формує оптимістичні очікування щодо подальшого розвитку в Україні саме корпоративних НПФ [39].

Найбільшими НПФ в Україні є "ВСІ", "ІФД Капіталі", "Перший національний", "Фармацевтичний", "Укрсоцфонд" та ін.

Як зазначалося до цього, страхові компанії, що займаються пенсійним страхуванням, та банки, що акумулюють на пенсійних рахунках кошти страхувальників разом з недержавними пенсійними фондами, є також основними суб'єктами НПЗ.

Однак у Законі "Про недержавне пенсійне забезпечення" роль банків і страхових компаній з цього підвиду страхування не прописані. Зараз, ці три суб'єкти ринку, які надають послуги з пенсійного страхування, активно конкурують між собою. Слід згадати, що навіть Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, при огляді ринків, ринку накопичувальному пенсійному забезпечені виділяє окреме місце, де приділяється увага лише недержавним пенсійним фондам, як суб'єктам недержавного пенсійного забезпечення. Тому, для початку проведемо аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів на підставі поданих звітних даних станом на 31.12.2012 року, використовуючи основні показники діяльності НПФ, згідно з поданими звітними даними, та темпи їх приросту, що наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів

Аналізуючи дану таблицю, за 2012 рік адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 61 403 пенсійні контракти з 48924 вкладниками, що на 18,1% менше, ніж у 2011 році, з яких 2396 (або 4,9% від загальної кількості вкладників) - вкладники юридичні особи, на яких припадає 1 254,9 млн. грн. пенсійних внесків (95,5% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ), та 46 528вкладників (або 95,1% від загальної кількості вкладників) - фізичні особи. При цьому порівняно з кінцем 2011 року кількість контрактів з юридичними особами зменшилася на 20,1%, а з фізичними особами - на 10,6 % (Рис.2.1).

Рис. 2.1 - Динаміка кількості укладених пенсійних контрактів та кількості вкладників за 2010 - 2012 рр.

Кількість учасників недержавних пенсійних фондів дещо зменшилась на 1,7 %, або 9,9 тис. осіб у порівнянні із аналогічним показником минулого року і склала 584,8 тис.осіб. (Рис.2.2.)

Рис. 2.2 - Динаміка кількості учасників НПФ за 2010- 2012 рр. (тис. осіб)

Більшість учасників недержаних пенсійних фондів станом на 31.12.2012 склали особи віком від 25 до 50 років -64,8%, або 379022 особи. Питома вага осіб віком до 25 років у загальній кількості учасників склала 4,9%, або 28382 осіб (на 1,3% менше, ніж у2011 році), осіб від 50 до 60 років -23,6% або 137760 осіб, старше 60 років -39 623 осіб, що становить 6,8% загальної кількості учасників (див. рис.2.3). У розрізі всіх вікових груп за кількістю вкладників більшість становлять чоловіки як це видно з рис.2.4.

Рис. 2.3 - Розподіл учасників НПЗ за віковими групами (тис. осіб)

Рис. 2.4 - Кількість учасників за віковими групами та за статевою ознакою

Обсяг сплачених пенсійних внесків збільшився на 19,2% у порівнянні із аналогічним показником 2011 року і станом на 31.12.2012 склав 1 313,7млн.грн. На рис.2.5 ми бачимо порівняння пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) за 2010-2012 роки. Станом на 31.12.2012 пенсійні виплати становили 251,9млн. грн., збільшившись на 20,6% порівняно із 2011 роком. Із недержавних пенсійних фондах було здійснено пенсійних виплат 66166 учасникам, що склало 11,3% загальної кількості учасників.



Рис. 2.5 - Пенсійні виплати за 2010-2012р.

Рис. 2.6 - Динаміка основних показників системи НПЗ за 2010 - 2012 рр.

Загальний обсяг активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.12.2012 становить 1660,1млн.грн. Всього за 2012 рік активи недержавних пенсійних фондів зросли на 19,7% (або на 273,2млн. грн.) у порівнянні з кінцем 2011 року (Рис.2.6).

Недержавні пенсійні фонди, акумулюючи грошові кошти юридичних і фізичних осіб у вигляді пенсійних внесків і зобов'язуючись збільшити їх шляхом інвестування в різноманітні фінансові інструменти, виступають у ролі інституційних інвесторів. Інвестування коштів НПФ відбувається з урахуванням вимог, які стосуються обмеження та нормативів інвестування пенсійних коштів в окремі види активів та в конкретні фінансові інструменти.

Рис. 2.7 - Структура інвестованих пенсійних активів станом на 31.12.2012р. (млн. грн.)

Як видно з рис.2.7 у загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ на кінець 2012 року активи розподіляються таким чином:

- 34,5% або 572,7 грн. загальної вартості активів НПФ розміщено на банківських депозитах (станом на кінець 2011 року -29,5%, або 409,8 млн. грн., відповідно);

- частка цінних паперів, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, у консолідованому портфелі НПФ зменшилась як в абсолютному виразі - з 209 млн. грн. у 2011році до 196,9 млн. грн. у 2012році, так і у відносному виразі - з 15,1% до 11,9 % відповідно;

- частка корпоративних облігацій у консолідованому портфелі в порівнянні з 2011 роком в абсолютному виразі збільшилася з 346,5млн. грн. до 517, 9 млн. грн., а у відносному - з 25,0% до 31,2%, відповідно;

- у 2012 році в порівнянні з 2011 роком питома вага акцій українських емітентів у консолідованому портфелі НПФ зменшилась з 18,4% до 15,5% і склала 256,9 млн. грн.;

- зменшилась в загальній вартості активів НПФ частка активів, інвестованих у цінні паперів, дохід за якими гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими радами відповідно до законодавства (з 0,5% станом на кінець 2011 року до 0,2% станом на кінець 2012 року);

- частка активів, інвестованих у банківські метали, у загальній вартості активів НПФ зменшилася з 1,9% станом на кінець 2011 року до 1,1 % станом на кінець 2012року;

- станом на кінець 2012року (як і на кінець 2011 року) у консолідованому інвестиційному портфелі НПФ відсутні іпотечні цінні папери;

- дещо зменшилася частка активів, інвестованих у об'єкти нерухомості (з 3,5% станом на кінець 2011 року до 2,9% станом на кінець 2012 року);

- обсяг коштів на поточному рахунку станом на кінець 2012 року становив 9,3 млн.грн., або 0,6%(станом на кінець 2011року - 2,7%).

Для НПФ властиво формувати портфель, до якого входять об'єкти інвестування з мінімальним ступенем ризику. Тому особливого значення набуває вибір інвестиційних інструментів, використовуючи які НПФ зможуть забезпечити захист грошових коштів населення від інфляційних процесів і при цьому отримувати визначений приріст капіталу.

Суттєвим фактором, що впливає на розмір інвестиційного доходу, є також те, що розмір залучених пенсійних внесків є незначним для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

За період існування пенсійних фондів загальна сума інвестиційного доходу становить 620,3 млн. грн., або 47,2% від суми сплачених внесків, збільшившись протягом 2012 року на 60,4 млн. грн., або на 10,8%.

Середня дохідність активів недержавних пенсійних фондів від інвестування у звітному періоді була на рівні 13,3% річних.

При цьому за даними Держстату, в Україні вперше за багато років зафіксовано дефляцію на рівні 0,2% [38].

Станом на 31.12.2012 загальна сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, склала 106,6 млн.грн., що на 23,1% більше аналогічного показника минулого року і складає 6,4 % від загальної суми активів НПФ.

Розмір заборгованості з відшкодування нарахованих, але нездійснених оплат витрат пенсійних фондів, станом на 31.12.2012 становив 2,07 млн. грн., що на 51,2% менше показника 2011 року.

Як бачимо (рис.2.8), основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду - 74,9 млн.грн., або 70,2%від загальної суми витрат.

Витрати на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду склали 21,0% сукупної величини, або 22,3млн.грн., що на 23,0% більше показника минулого року.

Рис. 2.8 - Структура витрат, відшкодованих за рахунок активів НПФ

Оплата послуг зберігача станом на 31.12.2012 становила 5,8 млн.грн., або 5,4% суми усіх витрат, що відшкодовані за рахунок пенсійних активів, що на 3 млн.грн. більше, ніж у 2011 році.

У 2012 питома вага витрат на послуг, пов'язаних із здійсненням операцій із пенсійними активами, які надаються третіми особами склала 1,9%, або 2,0 млн.грн.

Враховуюче вищевикладене, недержавні пенсійні фонди не користуються великим попитом в Україні, за останні роки були збитковими, проте знаходяться на стадії розвитку. На мою думку, їх активність зросте після введення в дію накопичувальної системи пенсійного страхування та популяризації серед населення даного виду фінансової послуги.

2.2 Оцінка фінансового стану недержавних пенсійних фондів на прикладі Відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний»

Контроль за фінансовим станом недержаних пенсійних фондів здійснює Нацкомфінпослуг. У місячний строк після отримання звітності з недержавного пенсійного фонду оцінює фінансовий стан пенсійного фонду на основі аналізу головних фінансових показників, що будуть розглянуті нище.

Якщо за результатами аналізу в пенсійного фонду виявлено незадовільними понад 20 % показників, що характеризують фінансовий стан пенсійного фонду, держаний орган з регулювання ринків фінансових послуг може застосувати наступні заходи впливу:

1) рекомендувати раді пенсійного фонду розглянути питання щодо:

- внесення змін до інвестиційної декларації фонду;

- заміни особи, котра здійснює управління активами такого пенсійного фонду;

- здійснення інших заходів з метою забезпечення належного рівня інвестиційного прибутку;

2) рекомендувати раді пенсійного фонду переглянути договори про обслуговування пенсійного фонду суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення з метою скорочення видатків на оплату послуг за рахунок пенсійних активів;

3) встановити іншу періодичність подання адміністратором звітності з недержавного пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на тиждень.

Для оцінки фінансового стану будь-якого НПФ характерні такі критерії:

1) надійність функціонування (загальна платоспроможність та рівень диверсифікації пенсійних активів);

2) економічна ефективність діяльності (зростання чистої вартості одиниці пенсійних внесків, прибутковість інвестування пенсійних активів);

3) ліквідність пенсійних активів (поточна та планова ліквідність);

4) зворотність пенсійних накопичень учасників.

Для прикладу оцінки НПФ були взяті дані Відкритого пенсійного фонду «Фармацевтичний» за 2009-2012рр. на офіційному сайті фонду [36].

Не бралися до уваги дані за 2013 рік, оскільки дані є неповними, тобто балансу та звітності за повний 2013 рік на сайті не висвітлені. Тому звітним роком є 2012р.

Короткі відомості про даний НПФ висвітлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Загальні відомості про недержавний пенсійний фонд ВПФ «Фармацевтичний»

1	Повне найменування	Відкритий пенсійний фонд «Фармацевтичний»
2	Скорочене найменування	ВПФ «Фармацевтичний»
3	Вид недержавного пенсійного фонду	Відкритий пенсійний фонд
4	Код за ЄДРПОУ	33262460
5	Місцезнаходження	03134, м.Київ., вул. Миру, 17
6	Міжміський код та телефон	(044) 235-63-34
7	Серія та номер свідоцтва про реєстрацію фінансової установи	Серія ПФ №29
8	Дата та номер рішення про реєстрацію фінансової установи	05.04.2005 року №3839
9	Реєстраційний номер в Державному реєстрі фінансових установ	12101517
10	Основний вид діяльності відповідно до установчих документів	Недержавне пенсійне забезпечення
11	Основний вид діяльності за КВЕД	66.02.0 (Недержавне пенсійне забезпечення)
12	Банківські реквізити	ПАТ «Український професійний банк», код ЄДРПОУ 19019775, МФО 300205, п/р 265076969
13	Договір про адміністрування	Адміністратор - ТОВ «КУА «Гарантія-Інвест»» Договір про адміністрування пенсійного фодну б/н від 08.04.2005 р.
14	Договір про управління активами	Компанія з управління активами - ТОВ «КУА»Гарантія-Інвест», діє на підставі переоформленої ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з управління активами інституційних інветорів Серії АВ №507149 від 29.12.2009 р. (дійсна до 29.12.2014р.). Договір про управління активами пенсійного фодну б/н укладений 08.04.2005 р.
15	Дані про Зберігача ВПФ «Фармацевтичний»	Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (скорочена назва - ПАТ «УПБ»), що діє на підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів на депозитарну діяльність зберігача цінних паперів Серії АГ №399379 від 25.10.2010 р. (дійсна до 28.10.2014 р.) Генеральна угода №1 про обсулговування пенсійного фонду зберігачем укладений 08.04.2005 р.

Перейдемо до оцінки основних критерій:

1) Оцінка надійності функціонування недержавного пенсійного фонду.

Надійність функціонування - здатність фонду виконувати зобов'язання перед учасниками пенсійного фонду за поточними пенсійними контрактами та договорами станом на звітну дату.

Оцінка надійності функціонування недержавного пенсійного фонду здійснюється на основі використання показників платоспроможності пенсійного фонду та рівня диверсифікації пенсійних активів.

Порушення загальної платоспроможності фонду характеризується такими показниками:

зростання суми заборгованості за виплатами за всіма пенсійними схемами;

збільшення заборгованості фонду щодо перерахування пенсійних коштів;

зростання заборгованості за нарахованими, але не здійсненими виплатами фонду;

збільшення заборгованості за внесками за всіма пенсійними схемами.

Коефіцієнт поточної платоспроможності показує, скільки грошових одиниць активів фонду припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань фонду. Він розраховується за формулою (2.1).

Кп; (2.1)

де Кп - коефіцієнт платоспроможності;

ГК - грошові кошти;

ФІп - поточні фінансові інвестиції;

ПЗ - поточні зобов'язання фонду.

В додатку А даної роботи міститься баланс станом на 31 грудня 2012 року ВПФ «Фармацевтичний». За даними форми № 1 "Баланс" (див. додаток А) розрахунок Кп здійснюється так:

=

Поточна платоспроможність оцінюється з припущення, що сума грошових коштів та поточних фінансових інвестицій забезпечує покриття всіх поточних зобов'язань фонду на дату складання звітності. Згідно розрахунків, ми бачимо, що сума поточних активів даного НПФ може повністю покрити всі свої зобов'язання, а отже НПФ є повністю платоспроможний .

Наступний критерій, такий як рівень диверсифікації активів пенсійного фонду (Рд ) характеризує якість інвестиційного портфеля пенсійного фонду.

Рівень диверсифікації визначається з огляду на частку кожного виду фінансових інструментів у загальній вартості активів НПФ та з урахуванням додаткових параметрів. Оцінка здійснюється в балах. (дивись табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Показники оцінки рівня диверсифікації активів недержавного пенсійного фонду

Вид фінансових інструментів	Частка в загальній балансовій вартості активів НПФ	Додаткові оцінки (+, -)
	%	Оцінка	Додаткові параметри	Оцінка
1	2	3	4	5
Грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках	10	+4	Середньозважена депозитна ставка вища/нижча від середньої ставки НБУ	+/-1
	20	+5	Наявність у банку кредитного рейтингу, який визначений Рейтинговим агентством або відповідає спекулятивному рівню за Національною шкалою	+1
	30	+4	Наявність/відсутність застосованих санкцій НБУ	+/-1
	40	+3
Цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів	10	+3
	20	+4	4%	+2
	30	+5	6%	+3
	40	+4	8%	+4
	50	+3	10%	+5
Цінні папери, дохід за якими гарантовано Радою Міністрів Автономної республіки Крим, місцевими радами	5	+3	Середньозважена дохідність до погашення: 5%	+1
			10%	+2
			15%	+3
			20%	+4
			25%	+5
Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України	10	+3	Середньозважена дохідність до погашення: 10%	+3
	20	+4	15%	+4
	30	+5	20%	+5
	40	+4	25 % та більше	+3
Акції українських емітентів	10	+3	Наявність кредитного рейтингу, визначеного уповноваженим Рейтинговим агентством, або кредитного рейтингу, який відповідає спекулятивному рівню за Національною шкалою, визначеною законодавством України	+2
	20	+4
	30	+5	Цінні папери в обігу/обіг цінних паперів зупинено	+/-1
	40	+4	Зупинено обіг цінних паперів емітента з часткою до 3 % від частки акцій українських емітентів у портфелі	-1
			Зупинено обіг цінних паперів емітента з часткою більше 3 % від частки акцій українських емітентів у портфелі	-3
Цінні папери, дохід за якими гарантовано урядами іноземних держав, та цінні папери іноземних емітентів	5	+2
	10	+3
	15	+4
	20	+3
Іпотечні цінні папери	10	+2	Середньозважена дохідність до погашення (для іпотечних облігацій): 5%	+1
	20	+3	10%	+2
	30	+4	15%	+3
	40	+3	20%	+4
			25%	+5
Об'єкти нерухомості	2	+3
	5	+5
	7	+4
	10	+3
Банківські метали	2	+3	Середньозважена зміна вартості банківських металів, відповідно до курсу НБУ: +10 %	+8
	5	+5	+8%	+6
	7	+4	+6%	+4
	10	+3	+4%	+2
			+2%	+1
			-2%	-1
			-4%	-2
			-6%	-4
			-8%	-6
			-10 %	-8
Інші активи, передбачені законодавством	5	+1
Загальна оцінка (колонка 3 + 4)

Залежно від кількості набраних балів інвестиційний портфель пенсійного фонду згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг України "Про затвердження критеріїв оцінки фінансового стану недержавного пенсійного фонду характеризується як низько-, середню- та високо диверсифікований (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Оцінка інвестиційного портфеля пенсійного фонду

№п/п	Оцінка якості інвестиційного портфеля	Рівень диверсифікації активів пенсійного фонду, бали
1	Низькодиверсифікований	Рд < 20
2	Середньодиверсифікований	20 ? Рд < 28
3	Високодиверсифікований	Рд ? 28

За даними додатку Б, в якому висвітлені відомості про об'єкти інвестування активів пенсійного фонду проведемо оцінку рівня диверсифікації цього фонду та занесемо у подібну таблицю 2.5.

Таблиця 2.5 - Рівень диверсифікації активів недержавного пенсійного фонду ВПФ «Фармацевтичний»

Вид фінансових інструментів	Частка в загальній балансовій вартості активів НПФ
	%	Оцінка
1	2	3
Грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках	49,14	+3
Цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України	10,33	+3
Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України	23,29	+4
Акції українських емітентів	7,86	+3
Об'єкти нерухомості	1,90	+3
Банківські метали	6,54	+4
Інші активи, передбачені законодавством	0,94	+1
Загальна оцінка (колонка 3 + 4)	100	21

Отже, по результатам оцінки (табл.2.5) і опираючись на табл. 2.4, рівень диверсифікації даного пенсійного фонду дорівнює 21 бал без додаткових оцінок та класифікується як середньодиверсифікований (20?Рд<28, де Рд=21).

2) Оцінка економічної ефективності діяльності недержавного пенсійного фонду:

Економічна ефективність діяльності недержавного пенсійного фонду, здійснюється за такими критеріями:

а) зміна чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО);

б) прибутковість інвестування пенсійних активів, що визначається на основі розрахунку коефіцієнтів реального (Кр ) та номінального доходів (Кт).

Чиста вартість одиниці пенсійних внесків - розрахункова вартість одиниці пенсійних внесків, що визначається шляхом ділення чистої вартості активів пенсійного фонду на загальну кількість одиниць пенсійних внесків на день підрахунку. Чиста вартість одиниці пенсійних внесків на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі одна гривня.

Чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та загальною сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають ви конанню на день проведення підрахунку.

Зміна чистої вартості одиниці пенсійних внесків (ЧВО) свідчить про те, в яку суму пенсійних коштів учасника пенсійного фонду на кінець звітного періоду конвертується одиниця пенсійного внеску вкладника, здійсненого на початку періоду.

Чим вища чиста вартість одиниці пенсійних внесків, порівняно з попереднім періодом, тим вища ефективність інвестиційної політики пенсійного фонду.

У разі зменшення протягом року чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду більше ніж на 20 % зберігач має повідомити про це раду пенсійного фонду, Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку та Нацкомфінпослуг. Прибутковість інвестування пенсійних активів розраховується окремо за кожним інвестиційним портфелем (для виплат пенсій на визначений строк і формування накопичень інших учасників).

Коефіцієнт номінального доходу (Кнд) пенсійного фонду обчислюється за формулою:

Кнд= (2.2)

де ЧВОі - чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду на кінець звітного періоду;

ЧВОі-1 - чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду на початок поточного року;

К - кількість календарних днів у розрахунковому періоді (для розрахунку за рік К=365).

Згідно формули (2.2) підставимо значення для оцінки фінансового стану ВПФ «Фармацевтичний» (див. додаток В)

Кнд=6,71%

Слід зазначити, що коефіцієнт номінального доходу встановлюється на підставі розрахункових показників зміни чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду без урахування інфляції.

Коефіцієнт номінального доходу (середній) пенсійного фонду визначається за формулою:

, (2.3)

де - середня чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду на кінець звітного періоду;

- середня чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду на початок поточного року;

К - кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Отже, для початку потрібно визначити середню чисту вартість одиниці досліджуваного НПФ на кінець та на початок звітного періоду (дані беремо з додатку В) . Середня чиста вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду за звітний період розраховується як середнє арифметичне значення чистої вартості одиниці пенсійних внесків такого пенсійного фонду, розрахованої щомісячно.

Звідси, ;

За формулою (2.3) визначаємо: Кнд.сер=- 4,32 %.

Коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду за звітний період поточного року обчислюється на підставі розрахункових показників зміни чистої вартості одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду з урахуванням інфляції (дивись формулу (2.4))та дає змогу оцінити;

- прибутковість фонду, в тому числі порівняно з іншими фондами й середньорічними показниками прибутковості фондів;

- виконання зобов'язань особою, яка здійснює управління активами фонду, із забезпечення мінімальної прибутковості, якщо таке зобов'язання передбачене договором про управлінням активами.

(2.4)

де І - індекс споживчих цін (рівень інфляції) в Україні (зростання або зниження у процентному вираженні) за звітний період.

За офіційними данними Державної служби статистики Україна завершила 2012 рік з дефляцією 0,2%, на відміну від попереднього 2011 року, в якому рівень інфляції склав 4,6%[38].

Отже І 2012=99,8%; І 2011 = 104,6%;

Підставляємо значення: Ккр=-4,13%

Згідно розрахунків, випливає, що коефіцієнт реального доходу за звітний 2012 рік відємний, а отже має місце збитковість фонду порівняно з середньорічними показниками.

Також при аналізі визначають коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду, порівняно з попереднім календарним роком за наступною формулою:

; (2.5)

де - коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду на кінець звітного періоду;

- коефіцієнт реального доходу пенсійного фонду за попередній календарний рік.

Отже, розрахуємо за формулою (2.4) коефіцієнт реального доходу за 2011 рік:

=-3,38%

Як бачимо, попередній календарний рік був теж збитковий, виходячи з середньорічних показників. Робимо розрахунок коефіцієну реального доходу в порівняні з попереднім:

Вважається, що коефіцієнт реального доходу є:

- низьким, при Кр < 0 %;

- недостатнім, якщо 0 % ? Кр < 3 %;

- прийнятним, якщо 3 % ? Кр < 5 %;

- достатнім при Кр ? 5 %.

В даному випадку Кр=1,22%, підлягає другій категорії оцінки, де 0%?Кр<3 %. Можна зробити короткий висновок про те, що ВПФ «Фармацевтичний» має недостатній рівень реального доходу. Коефіцієнт номінального доходу за 2012 рік складав -4,32 %. При врахуванні індекса інфляції коефіцієнт реального доходу піднявся до -4,13%.

При оцінці ефективності роботи також визначають коефіцієнт реального доходу порівняно з трьома попередніми роками:

де К3ср - середній рівень коефіцієнту реального доходу за попередні три роки, що розраховується у відсотках річних як середнє геометричне дохідностей за три попередні календарні роки. Розрахунок К3ср здійснюється так:

;

де - коефіцієнти реального доходу відповідно за перший, другий і третій попередні календарні роки.

В даному випадку на сайті НПФ відсутні більш ранні показники, тому розрахунок не проводиться.

3) Оцінка ліквідності пенсійного фонду:

Ліквідність пенсійного фонду - здатність швидко (у строки, передбачені договорами й законодавством ) і без значних втрат вартості пенсійних активів трансформувати активи фонду в грошові кошти, необхідні для покриття фондом зобов'язань щодо наступних виплат учасникам фонду.

Ліквідність фонду оцінюється за обсягом грошових коштів пенсійних активів та поточних надходжень внесків для виконання зобов'язань перед учасниками.

Зобов'язання пенсійного фонду - загальна сума зобов'язань, які підлягають виконанню на дату складання звітності пенсійного фонду, до яких належать короткострокові зобов'язання пенсійного фонду перед учасниками (виплати відповідно до договору про виплату пенсії на визначений строк; нараховані, але не здійснені пенсійні виплати; суми, що підлягають перерахуванню) та зобов'язання пенсійного фонду перед третіми особами (нарахована оплата послуг суб'єктам, що обслуговують пенсійний фонд, кредиторська заборгованість з оплати чи поставки активів тощо).

При оцінці ліквідності аналізують поточну й планову ліквідність фонду.

Поточна ліквідність (ЛІ) - достатність на дату складання звітності сум грошових коштів та їх еквівалентів, необхідних для здійснення передбачених законодавством виплат, а також переведення коштів учасників пенсійного фонду.

Планова ліквідність (Л2) - достатність на дату складання звітності сум грошових коштів та їх еквівалентів, прогнозованих надходжень у вигляді пенсійних внесків та інвестиційного доходу, необхідних для покриття короткострокових зобов'язань фонду перед учасниками, передбачених у звітному періоді, та прогнозованих виплат учасникам (оцінюється за наявністю необхідного обсягу коштів для позапланових виплат).

Прогнозування сум, потрібних для здійснення виплат, здійснюється на підставі аналізу статистичних даних попередніх періодів та прогнозованого показника можливих виплат у наступному періоді.

Показник планової ліквідності фонду вважається достатнім, якщо сума коштів у вигляді прогнозованої суми внесків та грошових еквівалентів коштів перевищує суми, необхідні для здійснення поточних і прогнозованих виплат у строки, передбачені законодавством.

З огляду на те, що аналіз НПФ ВПФ «Фармацевтичний» робиться на прикладі даних з офіційного сайту НПФ, даних про планування та прогнозування немає.

4) Оцінка зворотності пенсійних накопичень учасників фонду:

Зворотність пенсійних накопичень - здатність пенсійного фонду виконати зобов'язання перед учасниками з виплати (передачі) коштів учасників за умовно одночасного розриву пенсійних контрактів і договорів про виплату пенсій.

Зворотність оцінюється на підставі коштів, що будуть отримані пенсійним фондом від реалізації пенсійних активів при умовній ліквідації фонду у випадку одночасного розірвання всіх пенсійних контрактів та договорів про виплату пенсії на визначений строк.

Розрахунок умовно ліквідаційного обсягу коштів провадиться з урахуванням потреби передачі цих коштів на користь учасників, які вибувають із фонду, у строки, передбачені законодавством.

Зворотність вважається задовільною, якщо обсяг коштів, що одержить фонд від продажу всіх пенсійних активів (ЗПА), достатній для покриття зобов'язань перед учасниками фонду із розрахунку не менше суми пенсійних внесків, сплачених на їх користь (ЗПВ), тобто виконується умова: ЗПАЗПВ.

ЗПА приймається рівним чистій вартості активів пенсійного фонду (ЧВА) на дату проведення оцінки (дата складання звітності).У разі недостатності умовно ліквідаційного обсягу коштів зворотність вважається незадовільною.

Аналізуючи досліджуваний НПФ, з даних додатку В випливає, що умовна сума від продажу активів станом на 29.12.2012 рік повністю може повернути внесені вкладниками гроші, оскільки чиста вартість одиниці пенсійних активів дорівнює 1,3522 грн. Як відомо, при внесені коштів на персоніфікований рахунок НПФ 1 одиниця пенсійного активу дорівнює 1 грн. Тому зворотність даного фонду вважається задовільною, фонд є низькоприбутковий. В порівнянні з попередніми 2010-2011 роками фонд несе збитки, чиста вартість одиниці пенсійних активів зменшилась, проте він активно працює, поступово збільшуючи кількість вкладників, та повністю платоспроможний [23].

2.3 Участь страхових компаній та банків в системі недержавного пенсійного страхування: порівняльний аналіз

Пенсійне забезпечення може бути здійснене шляхом купівлі індивідуальних страхових полісів у страхових компаній. Страхові організації здійснюють недержавне пенсійне забезпечення шляхом укладання договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду.

Довічна пенсія (довічний ануїтет) - це пенсійні виплати, які здійснює страхова організація на підставі договору страхування довічної пенсії протягом життя фізичної особи періодично після досягнення нею пенсійного віку відповідно до законодавства про страхування.

Як свідчить зарубіжний досвід, страхові компанії, які пропонують пенсійне страхування, мають дуже великі страхові резерви. На Заході, наприклад, послугами приватних страхових компаній користується значна частина населення, незважаючи на те, що страхування пенсій є одним із найдорожчих видів довгострокового особистого страхування.

Активну участь у системі недержавного пенсійного забезпечення беруть банки: як зберігачі, управителі активів і адміністратори пенсійних фондів, також як засновники недержавних пенсійних фондів.

Участь комерційних банків у системі НПЗ як засновників власних КУА створює подвійний ризик, адже вони вже мають на рахунках депозити громадян, і якщо кредитний заклад збанкрутує, то буде не зрозуміло, кому насамперед повертати гроші - фондам чи вкладникам банку.

Недержавне пенсійне забезпечення банки здійснюють шляхом укладання договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантує вклади громадян у національній та іноземній валютах, включаючи відсотки, в розмірі вкладів, але не більше 150 тис. грн за вкладами у кожному банку, філії іноземного банку на день настання недоступності вкладів.

Пенсійні депозитні рахунки являють собою вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, що відкриває банк клієнту на договірній основі для зберігання грошей, які передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору [23].

Сьогодні в Україні існує певний конфлікт інтересів компаній зі страхування життя і недержавних пенсійних фондів. Фактично законодавче лобі НПФ хоче позбавити страхові компанії однієї зі сфер їхньої діяльності та акумулювати значні грошові ресурси в недержавних пенсійних фондах. Однак наразі в Україні НПФ є занадто зарегульованими і мають непривабливу для інвесторів структуру бізнесу.

І все-таки, попри свою односторонність, Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення", як вже зазначалось, чітко декларує трьох рівноправних пенсійної реформи - страхові компанії, які уклали договори довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності, смерті або банківські установи, які уклали договори про відкриття депозитних рахунків та недержавні пенсійні фонди. Як страхові паї, так і банки поки не є активними учасниками системи НПЗ, що пояснюється різноманітними чинниками, в першу чергу - нормативно-правового характеру.