Пенсійне забезпечення

Умови здійснення пенсійних внесків і виплат мають передбачати широкі можливості вибору для вкладників пенсійних фондів. При цьому вкладником може бути і роботодавець - юридична особа, котра сплачує внески на користь своїх працівників, і будь-яка фізична особа, котра сплачує внески на свою користь, на користь своїх батьків, дітей, подружжя.

Нормативна база повинна надавати й роботодавцеві можливості для сплати пенсійних внесків на так звані солідарні пенсійні рахунки, де обліковуються неперсоніфіковані пенсійні накопичення. Відповідно до умов укладеного таким роботодавцем пенсійного контракту з фондом, після настання пенсійних підстав кошти у визначених обсягах із солідарного рахунку переводяться на персональний рахунок працівника такого роботодавця, з якого безпосередньо здійснюються пенсійні виплати. Існування солідарних пенсійних рахунків дозволяє роботодавцеві створювати нові ефективні стимули для працівників, зокрема, через додаткове заохочення у вигляді пенсійних відрахувань на їхню користь (це - важливий інструмент кадрової політики підприємства). Крім того, солідарні рахунки забезпечують додаткову пенсію для працівників похилого віку, котрі не встигають накопичити достатню суму коштів на персональних пенсійних рахунках, проте зробили вагомий внесок у розвиток підприємства. При цьому наявність солідарного рахунку роботодавця не обмежує працівника в самостійній сплаті пенсійних внесків на свою користь. Особливості сплати роботодавцем пенсійних внесків на солідарні й персональні рахунки можуть визначатися пенсійною програмою, що є складовою колективного договору, укладеного роботодавцем зі своїми працівниками [4].

Створення недержавних пенсійних фондів найдоцільніше передбачити у формі неприбуткових юридичних осіб, які за своїми типами поділяються на відкриті, професійні й корпоративні. Критерієм поділу на зазначені типи є коло можливих учасників відповідного фонду за місцем і характером їхньої роботи [31, 159].

Необхідно також більш чітко визначити вимоги до адміністратора пенсійного фонду, компанії з управління активами фонду та його зберігача, порядок їхнього створення та ліцензування, встановити відповідальність за виконання зобов'язань перед пенсійним фондом і його учасниками, порядок ліквідації. Пенсійний фонд будує свої відносини з установами, що надають фінансові послуги, пов'язані з НПЗ, на договірній основі (укладаються відповідно договори про управління пенсійним фондом, управління активами фонду та зберігання його активів). Слід встановити обов'язкове ліцензування діяльності з управління фондом, управління та зберігання активів фонду, окремі вимоги до звітності пенсійного фонду й інших установ, які задіяні в системі НПЗ, а також порядок оприлюднення інформації про їхню діяльність і доступу учасників пенсійного фонду до даних про їхні пенсійні заощадження та діяльність фонду загалом.

Державний нагляд за системою НПЗ доцільно покласти на спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. Його має бути створено відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, нагляд за діяльністю компаній з управління та зберігання активів пенсійного фонду мають здійснювати Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку та Національний банк України [29, 166].

У зв'язку з тим, що пенсійні внески є соціально значущими платежами, та з метою уникнення подвійного (подекуди потрійного) оподаткування пенсійних накопичень необхідно запровадити систему податкових пільг для вкладників та учасників пенсійного фонду. Приміром, звільнити від оподаткування пенсійні внески незалежно від того, хто їх робить (для роботодавців - до 25% сукупного оподатковуваного доходу, отриманого працівниками, на користь котрих сплачуються внески; для фізичних осіб - до 25% сукупного оподатковуваного доходу такої особи). При цьому слід реалізувати принцип оподаткування пенсійних виплат учасникам у джерела виплати (це стосується пенсійних фондів, страхових організацій й банківських установ, які здійснюють недержавне пенсійне забезпечення). Також не слід оподатковувати інвестиційний доход, отриманий від розміщення активів пенсійного фонду, та виключити з об'єктів оподаткування податком на додану вартість послуги з управління пенсійним фондом [26, 305].

Підсумувавши вищевикладене можна перерахувати основні недоліки в системі недержавного пенсійного забезпечення.

По-перше це низький рівень обізнаності населення щодо змісту та ролі системи накопичувального пенсійного забезпечення та важливості проведення пенсійної реформи загалом.

По-друге - відсутність довіри до банківської системи та установ банківського типу. Це в свою чергу призводить до того, що певна частка населення зберігає власні заощадження вдома, а не в банківських структурах чи то в накопичувальних фондах, де ці кошти можна було б примножувати, і вони являли б собою потужне джерело інвестицій у вітчизняну економіку.

По-третє - недосконалість правової бази функціонування та розвитку НПФ.

По-четверте - низький рівень стимулювання роботодавця щодо у фінансування недержавних пенсійних програм для своїх працівників.

По-п'яте - низька фінансова спроможність наших громадян. Тобто низький рівень заробітних плат, не завжди задовольняє нагальні потреби людини, не говорячи вже за накопичення на старість.

пенсійний забезпечення страхування регулювання

3.3 Напрямки реформування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні

Особливо актуальним постає завдання якісного вдосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення, вирішення якого можливе шляхом:

створення високого рівня довіри до національної системи НПЗ з боку суспільства;

підвищення зацікавленості у недержавних пенсійних програмах з боку роботодавців;

забезпечення професійного управління активами майбутніх пенсіонерів з дохідністю, що перевищує рівень інфляції;

створення умов для становлення недержавних пенсійних фондів як вагомого інвестиційного ресурсу для стратегічно важливих і соціально значущих секторів національної економіки.

Для формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення Концепцією подальшого проведення пенсійної реформи від 14 жовтня 2009 року № 1224-р передбачено [ 19, 113-115]:

- розширити напрями інвестування пенсійних активів за наявності сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності;

- уніфікувати порядок оцінки пенсійних активів та визначення розміру пенсійних накопичень у системі недержавного пенсійного забезпечення та обов'язковій накопичувальній пенсійній системі, впровадження щоденного розрахунку чистої вартості пенсійних активів та вартості одиниці пенсійних внесків (активів) за єдиною методикою;

- привести програми добровільного пенсійного забезпечення, виконання яких регулюється окремими законодавчими актами, у відповідність з вимогами Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;

- визначити послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів як послуги з недержавного пенсійного забезпечення та поширити на них порядок оподаткування, передбачений для аналогічних послуг;

- прирівняти порядок оподаткування пенсійної виплати, що здійснюється одноразово, до порядку оподаткування пенсії на визначений строк, які виплачуються з недержавного пенсійного фонду;

- сприяти емісії цільових середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої державної позики;

- запровадити міжнародні стандарти інвестиційної діяльності та звітності для суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення та механізмів корпоративного управління в системі недержавного пенсійного забезпечення;

- здійснити заходи щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

- уніфікувати структуру, правила та вимоги до функціонування обов'язкової і добровільної складової частини системи накопичувального пенсійного забезпечення;

- активізувати участь роботодавців у системі недержавного пенсійного забезпечення;

- здійснити додаткові заходи щодо захисту коштів учасників системи накопичувального пенсійного забезпечення від знецінення, втрат та інших ризиків з метою посилення довіри населення до системи накопичувального пенсійного забезпечення;

- забезпечити розроблення та виконання обов'язкових професійних пенсійних програм для окремих категорій осіб, зайнятих на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, з одночасним здійсненням заходів щодо створення роботодавцем безпечних для здоров'я робочих місць, та для тих працівників, яким роботодавець не може забезпечити або не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці.

Цю комплекту системну програму напрацювала Нацкомфінпослуг із залученням міжнародних експертів Світового банку, спрямовану на підвищення якості роботи НПФ та привабливості недержавного пенсійного забезпечення, яку почали втілювати за чотирма основними напрямками:

1)підвищення ефективності роботи НПФ;

2)підвищення рівня роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб про переваги недержавних пенсійних фондів та їх участі в системі НПЗ;

3)посилення рівня державного нагляду в цій сфері;

4) вдосконалення законодавчої та нормативної бази системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для підвищення ефективності роботи недержавних пенсійних фондів Нацкомфінпослуг разом з іншими державними органами вживатиме заходів щодо розширення фінансового інструментарію, який забезпечує надійність та прийнятну дохідність для інвестування активів цих установ.

Пріоритетними завданнями за цим напрямком є: застосування переваг Закону України «Про акціонерні товариства», яким закріплюються найкраща практика корпоративного управління і міжнародні стандарти, спрямовані на захист прав та законних інтересів інвесторів, насамперед, портфельних (до них належать НПФ), підвищується надійність корпоративних цінних паперів, збільшуються їх різновиди на організованому фондовому ринку України; розробка нового й удосконалення чинного законодавства, що регулює створення та розвиток організаційно оформлених ринків товарних ресурсів (землі, нерухомості, об'єктів комерційної інфраструктури тощо) як обов'язкової умови забезпечення ліквідності об'єктів іпотеки, поширення випусків іпотечних цінних паперів (заставних, іпотечних облігацій, житлових сертифікатів); удосконалення законодавчих та нормативних актів, що визначають умови випуску середньо- і довгострокових державних боргових цінних паперів із плаваючим доходом, які будуть спеціально призначені для інвестування пенсійних коштів.

Водночас передбачається запровадити заходи щодо: удосконалення нормативно-правової бази щодо спрощення порядку проведення валютних операцій компаніями, які здійснюють управління активами інституційних інвесторів, у тому числі НПФ, яке усуне штучні перешкоди на шляху інвестування активів пенсійних фондів в іноземні цінні папери інвестиційного класу; врахування в Державній програмі приватизації вимог РНБО щодо переходу фіскальної до інвестиційної спрямованості приватизації та підтримки за її допомогою фондового ринку; забезпечення якісного, згідно зі світовими стандартами, рейтингування фінансових інструментів та внесення відповідних змін до чинного законодавства.

Покращення ефективності роботи НПФ планується також шляхом підвищення прозорості та якості роботи цих установ й інфраструктури, що їх обслуговує.

Крім того, передбачається вжити заходів щодо: провадження обмежень на інвестування активів НПФ фінансові інструменти їх засновників та афілійованих з ними осіб; конкретизації визначення «інших» активів, в які можуть інвестуватися активи НПФ (такими активами можуть бути лише ті, вартість яких чітко визначена); забезпечення розкриття інформації про реальних власників НПФ, КУА, адміністраторів та зберігачів, що обслуговують пенсійні фонди; посилення повноважень та відповідальності банків-зберігачів за дотримання чинного законодавства при збереженні активів НПФ та операціях із фінансовими інструментами, в які інвестуються ці активи.

Особлива увага приділятиметься вдосконаленню оподаткування операцій у системі НПЗ. Зокрема, плануються такі заходи: звільнення від оподаткування податком на додану вартість діяльності з адміністрування НПФ; забезпечення виконання податковими органами законодавчих норм щодо включення пенсійних внесків до складу податкового кредиту з доходів фізичних осіб та обґрунтування щорічного перерахунку сум; встановлення рівних умов оподаткування пенсійних виплат з пенсійного фонду (одноразово! виплати та виплати на визначений строк); удосконалення оподаткування у процесі інвестування активів недержавних пенсійних фондів в об'єкти нерухомості.

Згідно з другим напрямком підвищення якості діяльності НПФ також передбачає: підвищення рівня роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб про переваги недержавних пенсійних фондів та їх участі в системі НПЗ; роз'яснення необхідності врахування витрат на зазначені заходи в державному і місцевих бюджетах, фінансових планах учасників системи НПЗ; розповсюдження серед населення інформації про переваги НПЗ, порівняно з іншими шляхами довгострокового накопичення (страховими і банківськими продуктами) та надійність отримання додаткових виплат при досягненні пенсійного віку учасниками НПФ; сприяння активізації роботи міністерств, відомств, Фонду держмайна, обласних і місцевих адміністрацій та органів самоврядування щодо залучення роботодавців до пенсійних накопичувальних програм та роз'яснення змісту пенсійної реформи серед працюючого населення, зокрема підприємств державної і комунальної форм власності [35].

Узагальнюючи викладене, вважаю, що найбільше значення для розвитку недержавного пенсійного забезпечення відіграє ухвалення відповідного рамкового закону.

По-перше, це дозволить підвищити рівень пенсійних виплат людям похилого віку. Разом із пенсійними виплатами, що виплачуватимуться з реформованої системи обов'язкового пенсійного страхування, середня пенсія становитиме 55-60% середньої заробітної платні проти нинішніх 32%.

По-друге, сприятиме розвитку фондового ринку.

По-третє сприятиме розвитку страхового бізнесу. Розвиток недержавних пенсійних фондів спричинить значне збільшення попиту на продукти страхового бізнесу, зокрема на страхування життя та на страхування довічної пенсії з установленим періодом, довічної обумовленої пенсії, довічної пенсії подружжя.

По-четверте, приведе до зниження обсягів тіньової економіки. Через пільги в оподаткуванні для учасників і вкладників недержавного пенсійного забезпечення (внески до недержавних пенсійних фондів та одержаний інвестиційний доход не оподатковуються, а оподатковуються лише пенсійні виплати) і обмеження на ці пільги (внески до недержавних пенсійних фондів не повинні перевищувати 25% заробітної плати учасника) учасники недержавного пенсійного забезпечення матимуть додатковий стимул вимагати виплату свого заробітку в офіційному секторі.

По-п'яте, збільшення бюджетних надходжень у майбутньому. Механізм сплати податків збільшить бюджетні надходження шляхом розширення бази оподаткування: пенсійні виплати включатимуть не тільки пенсійні внески, що є доходом громадян чи роботодавців, а, отже, підлягають оподаткуванню в будь-якому випадку, а й інвестиційний доход.

По-шосте, зменшить залежність від зовнішніх запозичень та сформує додаткове джерело довгострокового кредитування економіки. Оскільки кошти недержавного пенсійного забезпечення інвестуються на довгострокову перспективу (коли припустити, що людина розпочинає свою трудову діяльність у 25-річному віці, виходить на пенсію в шістдесят років і живе до 67,9 років, то середня тривалість інвестиції становить приблизно 20 років), вони стануть додатковим стимулом розвитку реального сектору й економічного зростання.

Отже, основна мета ухвалення відповідного рамкового закону - це надання працівникам можливості здійснювати додаткові пенсійні заощадження та отримувати більші пенсійні виплати за рахунок пенсійних накопичень та інвестиційного доходу від їхнього розміщення. Недержавна пенсія має стати додатком до пенсій, що виплачуватимуться з державної солідарної та обов'язкової накопичувальної систем. Це дозволить збільшити співвідношення пенсійних виплат до заробітної плати працівника майже до 60%. НПЗ також надає можливість роботодавцеві додатково заохочувати своїх працівників із допомогою запровадження пенсійних програм і відрахування частини доходу на пенсійні рахунки працівників.

ВИСНОВКИ

Накопичити на безбідну старість, бути упевненим, що не доведеться рахувати копійки, а жити в достатку, бажає кожен. Всі ми прагнемо до оптимальних рішень цієї проблеми. Нажаль, існуюча в Україні система пенсійного забезпечення громадян потребує докорінних змін, оскільки не відповідає сучасним вимогам. З огляду на це високий рівень пенсійного забезпечення в економічно розвинутих країнах став в Україні основою для глибокого дослідження і використання набутого досвіду при удосконаленні нашої пенсійної системи.

Підбиваючи підсумок роботи, потрібно виявити, що проблемами впровадження та розвитку недержавного пенсійного забезпечення займалися Унинець-Ходаківська В., Бойко М., Ковпак Л., Родик В., Базилевич В., Папієв М., Безугла В., Науменкова С. та багато інших.

Узагальнююче вищевикладене, можна відзначити наступне.

Недержавне пенсійне забезпечення мало місце в пенсійному захисті суспільства ще багато років тому у всьому світі, ще до появи солідарної системи, придуманої Отто Фон Бісмарком. Згодом, коли демографічна ситуація в країні могла те дозволити, такі «бісмаркську» систему запровадили і в нас, що призвело до величезних проблем сьогодні, при спробі знову запровадити накопичувальну складову в пенсійному забезпеченні.

Нажаль сьогодні населення України не розуміє, що потрібно самостійно здійснювати добровільні накопичення. Відрахування на майбутню пенсію починають конкурувати з іншими статтями витрат (харчування, одяг, товари тривалого користування, освіта, лікування тощо), які на певних етапах життєвого циклу стають більш нагальними. Тому, разом з стартом пенсійної реформи в 2004 році, з'явилися і супутні проблеми. І якщо країна хоче, щоб пенсійні добровільні внески стали великим вливанням в економіку, ці проблеми повинні нагально вирішуватися, а не перебувати у стадії застою, конкуруючи з політичною та економічною кризою в країні, як це відбувалось в останні 10 років реформування.

Варто донести до людей, що починати накопичувальний період бажано якомога раніше. На Заході, де страхова культура в цілому вище і люди починають думати про пенсію змолоду, вони відкривають свої пенсійні рахунки не пізніше 25-30 років. Час істотно впливає на суму пенсійних виплат, про що багато хто не знає.

Разом з тим законодавча база потребує вдосконалення. В даній роботі було досліджено існуючу законодавчу базу та розглянуто напрями її вдосконалення, які б змогли покращити стан НПЗ у державі в майбутньому. Серед проблем, що розглядались значне місце належить законодавчому врегулюванні на ринку недержавного пенсійного забезпечення не тільки НПФ, а й страхових компаній та банків. Також великою помилкою Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» є окреслення його основних статей, щодо діяльності НПФ, хоча за своєю природою він мав би бути «рамковим».

Відповідно до цього, повного правильного та ефективного законодавства, яке б регулювало функціонування недержавного пенсійного забезпечення в нас на даний момент не має.

Враховуючи аналіз розвитку недержаних пенсійних фондів за 2010-2012рр., можна зробити висновки щодо недостатньої ефективності функціонування НПФ, оскільки за останні роки їх прибутковість зменшилась, щороку деяка кількість НПФ закривається та зменшилась кількість адміністраторів. На мою думку, модель недержавних пенсійних фондів, обрана законодавцями, має виправдати себе і реалізувати своє соціальне призначення. Проте, сьогоднішня ситуація говорить зворотнє: низька якість роз'яснювальної роботи не дає тих результатів розвитку, які очікувались.

Слід зауважити, що в недалекому майбутньому кожному свідомому громадянину необхідно буде зробити власний вибір на користь того чи іншого інституту добровільного страхування. На мій погляд, зараз для нашої країни найбільш прийнятною формою вирішення проблем пенсійного забезпечення - це відкриття для громадян індивідуальних пенсійних програм в страхових компанія. В другому розділі був проведений повний порівняльний аналіз інституцій, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення. Так, аналізуючи дані суб'єкти, не можна сказати що НПФ є неефективним, просто в часи економічної кризи та політичної нестабільності НПФ не мають того досвіду, що набули за період своєї діяльності страхові компанії. Вони також не можуть зберігати накопичення в іноземній валюті, а це є великим мінусом для наших громадян, які з початку незалежності навчились відкладати гроші на майбутнє в валюті, прогнозуючи постійне знецінення гривні, що в останні місяці тільки підтверджується.

Хочу зазначити, що НПФ у багатьох країнах світу є одним з основних інструментів для підвищення рівня пенсійного забезпечення населення. Державою прийнято ряд законів, які провадять недержавне пенсійне забезпечення та регулюють роботу недержавних пенсійних фондів. Але цього замало, необхідно вже сьогодні робити реальні кроки, як політичні так і законодавчі, по обов'язковому недержавному пенсійному забезпеченні. Тобто, визначитися, які громадяни вже мають нині накопичувати собі пенсію. І таке рішення має бути прийняте вже зараз, адже процес накопичення довгостроковий, а зобов'язувати усіх громадян накопичувати - не справедливо. Це має проходити зважено та поступово, прозоро та відкрито. Тому, мають бути й відповідна інформаційна та роз'яснювальна діяльність усіх зацікавлених в реформі сторін, яка стосується пенсійних нововведень, проводитися відповідна робота в колективах, громадах, засобах масової інформації.

Світовий досвід показує, що з розвитком недержавного пенсійного забезпечення значно зростає економічний рівень країни, а з ним і впевненість громадян у завтрашньому дні. Проведений аналіз закордонного досвіду функціонування систем недержавних пенсійних виплат дає можливість зробити наступні висновки: у згаданих країнах вдалося створити диверсифікований набір джерел пенсійних виплат, що означає для пересічного громадянина як можливість вибору, так і високий рівень соціальної захищеності, здійснення права на гідну забезпечену старість.

В Україні є суб'єктивні, суто національні причини, які стримують розвиток добровільного пенсійного накопичення, до яких, зокрема, відносяться:

- низький рівень роз'яснювальної роботи про зміст і значення накопичувальної пенсійної системи в суспільстві - через відсутність фінансового забезпечення;

- суттєве відставання від потреб недержавних пенсійних фондів ринку капіталу;

- небажання держави підставити своє плече у забезпеченні пенсійних фондів надійними фінансовими інструментами, наприклад, державними цінними паперами, захищеними від інфляції.

- керівники державних підприємств та підприємств корпоративного сектору, що знаходяться під контролем держави, замість того, щоб бути прикладом у запровадженні НПЗ "пасуть задніх", а міністерства і відомства на це ніяк не реагують. Через це державний сектор залишається найпасивнішим учасником пенсійної реформи.

Отже, недержавне пенсійне забезпечення - це надійне забезпечення додатковою пенсією, розмір якої залежить від самого громадянина.

Слід зауважити, що недержавна пенсія не залежить від трудового стажу людини, що вкрай важливо сьогодні для людей, які не мають стажу через відсутність роботи та ріст безробіття. Вона не позбавляє робітника права на отримання належної йому державної пенсії, стаючи таким чином вагомим доповненням до неї. Додаткова пенсія дає громадянам упевненість в майбутньому, оскільки пенсіонер зможе отримувати достатню суму грошей, необхідну для нормального життя. Ще один чинник, особливо актуальний в пострадянській дійсності - гарантія отримання накопичених грошей.

Запровадження недержавного пенсійного забезпечення є одним з основних завдань і важливих кроків реформування системи пенсійного забезпечення України. Створення законодавчих передумов функціонування інститутів додаткового, добровільного пенсійного забезпечення є нагальною вимогою часу та необхідною умовою існування ефективної, соціально справедливої системи відносин у сфері соціального забезпечення населення.

Система НПЗ покликана створити можливості для збереження та примноження коштів вкладників з метою забезпечення отримання ними стабільного доходу після настання пенсійного віку. Перевага НПЗ в тому, що збережені кошти збільшуються за рахунок інвестиційного доходу.

Розвиток недержавного пенсійного забезпечення повинен сприяти:

відновленню довіри населення до національної грошової одиниці;

відновленню довіри до довгострокових накопичувальних інструментів ринку;

зростанню фінансової грамотності та культури населення.

Окрім того, запровадження НПЗ є важливим інструментом створення "довгих грошей", що має значний позитивний вплив на економічне зростання та поліпшення добробуту населення країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р.// www.rada.gov.ua

2. Загальна декларація прав людини прийнята та проголошена в резолюції 217 А (ІІІ) Генеральної Ассамблеї від 10.12.1948р.// www.rada.gov.ua

3. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 р. № 1058-IV// www.rada.gov.ua

4. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 № 1057-IV// www.rada.gov.ua

5. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР// www.rada.gov.ua

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III// www.rada.gov.ua

7. Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 № 5080-VI// www.rada.gov.ua

8. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III// www.rada.gov.ua

9. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480-ІУ // www.rada.gov.ua

10. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР// www.rada.gov.ua

11. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-XII// www.rada.gov.ua

12. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV // www.rada.gov.ua

13. Указ президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 № 1070/2011// www.rada.gov.ua

14. Бахмач А. Розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні // Вісник пенсійного фонду України. - 2008. - № 3. - С. 12-13.

15. Безугла В.О., Загірняк Д.М., Шаповал Л.П. Соціальне страхування. Навч. Посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 208 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ebooktime.net

16. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення України: посіб.: - К.: «Олан»,2004. - 312 сКолодно Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн: Пер. з польськ. - К., 2002. - 248 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.org

17. Геєць В.М. Розгортання фінансово-економічної кризи в Україні у 2009 році: негативні наслідки та засоби іх пом'якшення: наук. - аналіт. доп. / Ред.: В.М. Геєць; Ін-т економіки та прогнозування НАН України. - К., 2009. - 159 с.

18. Ковпак Л. Пенсійна система в Україні та головні напрямки її реформування (1991 - 2009)// Українознавство. - 2010. - №2. - С. 164-167

19. Концепція подальшого проведення пенсійної реформи від 14 жовтня 2009 року № 1224-р // Уряд. кур'єр. - 2009. - № 138. - С. 12-15.

20. Міщенко В.І., Гордієнко В.В. Недержавні пенсійні фонди в системі реформування пенсійної системи України // Фінанси України. - 1997. - №12. - С. 32 - 37.

21. Надточій Б. Три удари по пенсійній реформі - що робити далі?// Україна: аспекти праці. - 2005. - №6. - С. 8-12.

22. Надточій Б., Яценко В. Пенсійне забезпечення в Україні: історичний аспект // Україна: аспекти праці. - 2000. - №1. - С. 8-15.

23. Науменкова С.В. Ринок фінансових послуг - 2010р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws

24. Нечай А.А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чернівці: «Рута», 2004. - 376 с.

25. Папіев М. Уроки пенсійної історії / М. Папієв, О. Ткач [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pension.ukrinform.ua.

26. Плиса В.Й. Страхування: Навч.посіб. / В.Й. Плиса.- К.:Каравела, 2006.- 392 с.

27. Ричік Л. Пенсійна реформа та її фінансові наслідки// Україна: аспекти праці. - 2004. - №5. - С.19-26.

28. Родик В.Д. Пенсионная система России: история, проблемы, пути совершенствования// Москва: изд. «Мик». - 2007. - 439 с.

29. Романенко Є.О. Місце та роль державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в регулюванні діяльності недержавних пенсійних фондів// Економіка і регіон. - 2004. - №1(2). - С.163-166.

30. Сальникова Т. Недержавна пенсія: головне - надійність // Вісник пенсійного фонду України. - 2008. - № 6. - С. 20-21.

31. Сандлер Д. Пенсійне реформування в сучасному світі // Соціальний захист. - 2005. - № 8. - С. 16-20.

32. Сивак С. Організаційно-правові основи недержавного пенсійного забезпечення // Право України. - 1999. - №1. - С. 119-121.

33. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 рр.) «Шляхом європейської інтеграції» / [авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.] ; Нац. ін-т стратегічних дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во екон. та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України. - 2004. - 416 с.

34. Ткач О. Пенсійні схеми та перспективи їх застосування недержавними пенсійними фондами в Україні // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.- 2008.- № 9.- C.59-71.

35. Унинець-Ходаківська В. П., Костюкевич О. І., Лятамбор О. А. Ринок фінансових послуг: теорія і практика. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 392 с.

36. http://www.farmfond.com.ua - офіційний сайт ВПФ «Фармацевтичний»

37. www.rada.gov.ua - офіційний сайт Верховної Ради України

38. www.ukrstat.gov.ua - офіційний сайт Державного комітету статистики України

39. www.nfp.gov.ua - офіційний сайт Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг

40. www.nssmc.gov.ua - офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

41. www.uaib.com.ua - офіційний сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу

42. www.uaapf.com - офіційний сайт Української асоціації адміністрування пенсійних фондів

43. www.uainsur.com - офіційний сайт Ліги страхових організацій України

Размещено на Allbest.ru