Главная База знаний "Allbest" Транспорт Проектування АТП регіональних вантажних перевезень

Проектування АТП регіональних вантажних перевезень

Основні методи дослідження вантажопотоків. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу. Економічне обґрунтування діяльності авто-транспортного підприємства. Розрахунок площі зони зберігання автомобілів та інших приміщень.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.09.2009
Размер файла 131,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Водного Господарства та Природокористування

Кафедра регіонального управління

Курсовий проект

з дисципліни: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

на тему:

“ Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”.

Виконав:

студент 5-го курсу

групи ОПУАТ-51, ФМ

Натина О.С.

Перевірив:

доц. Тхорук Є. І.

Рівне - 2006 р

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Дослідження вантажопотоків

2.Технологічний розрахунок АТП

2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.2.Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1. Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

2.2.3. Розрахунок допоміжних робітників

2.3. Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1. Визначення добової програми кожного виду ТО

2.3.2. Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування

2.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу

2.5. Розрахунок чисельності допоміжного персоналу, IТП i службовців

2.6. Розрахунок площ виробничих приміщень

2.7. Розрахунок площ складських приміщень

2.8. Розрахунок площ допоміжних приміщень

2.9. Розрахунок площі зони зберігання автомобiлiв

2.10. Розробка плану виробничого корпуса

2.11. Розрахунок площ інших будівель та споруд

2.12. Розробка генерального плану

3. Економічне обґрунтування діяльності АТП

3.1. Розрахунок витрат

3.1.1. Витрати на паливо

3.1.2. Витрати на мастильні матеріали

3.1.3. Амортизаційні відрахування

3.1.4. Заробітна плата персоналу АТП

3.1.5. Витрати на ТО і ПР рухомого складу

3.1.6. Витрати на ремонт та відновлення зношених шин

3.1.7. Накладні витрати

3.2. Розрахунок собівартості

3.3. Розрахунок доходу та прибутку АТП

Висновок

Список літератури

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Дисципліна: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

Спеціальність: “Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті” 7.100 403 Курс: п'ятий. Група: перша. Семестр: дев'ятий.

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект

студента: Натини Олексія Степановича

Тема проекту: “Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”

ВИХІДНІ ДАНІ

Необхідно створити АТП, вибрати відповідні транспортні одиниці та їх кількість відповідно до річних замовлень вантажів різного роду, які перевозяться на певні будівельні об'єкти:

Найменування вантажу

Річний обсяг перевезень,т

Клімат_______________

Категорія дороги______________

Для створеного АТП провести технологічний та економічний розрахунки.

Визначити прибутковість та рентабельність АТП.

Графічна частина: ____________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі: до 18.12.2006 р.

Керівник проекту: Тхорук Є. І. _________ “ ” ________ 2006 р.

Вступ

Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система інженерно - технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність).

В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип пропорційності - це основна передумова рівномірної роботи АТП і забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання потужностей.

В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.

Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.

1. Дослідження вантажопотоків

Маючи замовлення на перевезення вантажів, необхідно створити АТП, яке б могло якомога краще та ефективніше задовольнити потреби споживачів.

Перелік замовників на перевезення вантажу (табл.. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Найменування замовника

Місце знаходження

Вантаж

Річний обсяг замовлення, т

Місце знаходження постачальника

ДП “Укрбуд”

м. Сарни

Щебінь

8 250

с. Нова Любомирка (кар'єр)

Пісок

25 000

с. Нова Любомирка (кар'єр)

Плитка тротуарна

15 000

м. Рівне (ПП)

Цегла

53 250

м. Рівне (завод)

Цемент

65 000

м. Здолбунів (завод)

ПП “Онікс”

м. Радивилів

Плити перекриття

101 250

м. Остріг (завод)

Столярні вироби

12 000

м. Здолбунів (ПП)

Гравій

2 000

с. Нова Любомирка (кар'єр)

ПП “Колос”

м. Остріг

Вапно

30 000

с. Нова Любомирка (завод)

Всього:

311 750

Щоб задовольнити потреби даних споживачів, спочатку знаходимо місце розташування їх постачальників. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля [11].

Після того як буде обрано тип автомобіля для кожного вантажу, необхідно вибрати ті, які найбільш підходять саме для перевезення даного вантажу. Для перевезення вантажів, таких як: цемент у мішках доцільно застосувати автомобіль МАЗ 504В з тентовим напівпричепом МАЗ 5205А, вапно у мішках - автомобіль КамАЗ 53212 з тентовим кузовом, пісок - КамАЗ 5511 (самоскид), цегла - КамАЗ 5410 з напівпричепом ОдАЗ 9370, гравій - МАЗ 503 А (самоскид), щебінь - ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид), плити перекриття - МАЗ 504А з напівпричепом МАЗ 5245, плитку тротуарну - бортовим автомобілем ЗІЛ 133ГЯ, столярні вироби - бортовим автомобілем МАЗ 500 А.

Таким чином, вибравши автомобілі для різних типів вантажів, ми, знаючи їх вантажопідйомність, обсяг перевезень вантажу, знаходимо необхідну кількість автомобілів певної марки.

При проектуванні АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 250 днів, всі інші дні призначені, крім вихідних та святкових, на ремонт, ТО і ПР.

Для перевезення щебеня обсягом 8 250 тон ми вибрали автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид).

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Qден. = Q р. / Д р. , (1.1)

N заг. = Q ден / q н (1.2)

t ї = l н-р / V + t н-р (1.3)

n ї = T н / t ї (1.4)

A с = N заг / n ї (1.5)

де Qден - денний обсяг перевезень, т;

Q р - річний обсяг перевезень, т;

Д р - кількість робочих днів (250 днів);

N заг - загальна кількість їздок в день, їзд.;

q н - номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t ї - час однієї їздки, год.;

l н-р - відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V - швидкість руху автомобіля, км/год.;

t н-р - час простою під навантаженням та розвантаженням, год;

n ї - кількість їздок за час в наряді (T н = 8 год), для одного автомобіля, їзд.;

T н - час перебування в наряді, год;

T н. д. - дійсний час перебування в наряді, год;

A с - кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Qден. = 8250 / 250 = 33 т.

t ї = 210 / 55 + 0,25 = 4,1 год.;

N заг. = 33 / 5,5 = 6 їзд.;

n ї = 8 / 4,1 = 2 їздки;

A с = 6 / 2 = 3 од.

Отже, для перевезення 8 250 тон в рік щебеня необхідно 3 автомобіля марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 1.2, 1.3. Знаходимо дійсний час перебування в наряді.

Таблиця 1.2.

Марка а/м

q н, т

l н-р, км

Lзаг, км

V, км/год

t н-р, год

Тн.д., год

ЗІЛ 133ГЯ

10

180

180

45

3

7

КамАЗ 53212

10

110

125

50

0,5

6

МАЗ 500А

8

182

194

40

1,5

6,35

МАЗ 504В+МАЗ 5205А

20

192

204

35

2

7,8

КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370

14,2

180

180

35

1,5

6,65

МАЗ 504А + МАЗ 5245

13,5

200

225

45

2

7

КамАЗ 5511

10

195

210

55

0,25

8,13

МАЗ 503 А

8

185

200

35

0,25

6

ЗІЛ-ММЗ-554М

5,5

195

210

55

0,25

8,14

Середня величина:

11,02

180

192

45

1,25

7,24

Таблиця 1.3.

Марка а/м

q н, т

Q р, т

Qден, т

N заг, їзд.

n ї, їзд.

A с., од.

ЗІЛ 133ГЯ

10

15000

60

6

1

6

КамАЗ 53212

10

30000

120

12

2

6

МАЗ 500А

8

12000

48

6

1

6

МАЗ 504В+МАЗ 5205А

20

65000

260

13

1

13

КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370

14,2

53250

213

15

1

15

МАЗ 504А + МАЗ 5245

13,5

101250

405

30

1

30

КамАЗ 5511

10

25000

100

10

2

5

МАЗ 503 А

8

2000

8

1

1

1

ЗІЛ-ММЗ-554М

5,5

8250

33

6

2

3

Всього:

-

311750

1247

99

12

85

Показники використання АТП

1. Часові показники використання АТП.

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т н = Т рух + t н-р , (1.6)

де Т рух - час руху, год.

Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т н = Тн.д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

t ї = 2t рух + t н-р , (1.7)

де t рух - час на рух за їздку, год. Отже:

1). t ї = 2120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t ї = 7 год;

2). t ї = 266 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t ї = 4,07 год;

3). t ї = 6,35 год; 8). t ї = 6 год;

4). t ї = 7,8 год; 9). t ї = 4,07 год;

5). t ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д к = Д е + Д р + Д пр, (1.8)

де Д е - дні в експлуатації, дн.;

Д р - дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д пр - дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АДк парку автомобілів за календарний період Д:

АДк = АДе + АДр + АДпр, (1.9)

де АДе, АДр, АДпр - відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АДе = 85250 = 21250 авт.-днів;

АДр = 024 = 0 авт.-днів;

АДпр = 591 = 455 авт.-днів;

АДк = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А j Т н (1.10)

де А j - кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 76 = 42 авт.-год; 6). АГ = 730 = 210 авт.-год;

2). АГ = 66 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,135 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,356 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 61 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,813 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,143 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,6515 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т н.ср = АГ/Аа , (1.11)

Т н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L заг :

L заг = L м + L н , (1.12)

де L м - пробіг, пов'язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L н - нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L заг = 225 км;

2). L заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L заг = 210 км;

3). L заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L заг = 200 км;

4). L заг = 204 км; 9). L заг = 210 км;

5). L заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

l с. їзд. = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

l с. їзд. = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

l с. їзд. = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А сn їq нl в , (1.13)

де l в - довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 611090 = 5400 ткм; 4). Р = 13120102 = 26520 ткм;

2). Р = 621055 = 6600 ткм; 5). Р = 15114,290 = 19170 ткм;

3). Р = 61897 = 4656 ткм; 6). Р = 30113,5100 = 40500 ткм;

7). Р = 5210105 = 10500 ткм; 9). Р = 325,5105 = 3465 ткм;

8). Р = 118100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу:

Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу - це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А р:

А с = А т + А р , (1.14)

Частина парку А т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А т = А е + А пр , (1.15)

де А е - кількість автомобілів на лінії, од;

А пр - кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А с = А е + А пр + А р + А спец , (1.16)

А е = 85 од.;

А пр = 0 од.;

А р = 0 од.;

А спец = 5 од;

А с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

q н ср = (106+106+86+2013+14,215+13,530+105+81+5,53)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників - автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

в = АД е / АД к , (1.18)

Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.

в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

для одного автомобіля за Д календарних днів:

т = Д т / (Д т + Д р), (1.19)

Тоді: т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

для парку рухомого складу за Д календарних днів:

т = АД т / (АД т +А Д р), (1.20)

Звідси: т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, с :

с = Q ф / Q в , (1.21)

де Q ф - кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q в - кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, с.ср. :

с.ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, д :

д = Р ф / Р в , (1.22)

де Р ф - кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

Р в - можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.

На відміну від с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, д. ср. :

д. ср = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, :

= L в / L заг , (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). = 90 / 180 = 0,5; 6). = 0,44;

2). = 110 / 250 = 0,44; 7). = 0,5;

3). = 0,5; 8). = 0,5;

4). = 0,5; 9). = 0,5;

5). = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, н :

н = L н / (L х + L в + L н), (1.24)

1). н = 0; 6). н = 0,18;

2). н = 0,06; 7). н = 0,07;

3). н = 0,062; 8). н = 0,075;

4). н = 0,058; 9). н = 0,07;

5). н = 0;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу. Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу знаходиться за формулою:

l 0 = P / Q , (1.25)

l 0 = 29402750 / 311750 = 94,3 км.

Продуктивність.

Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.

Годинна продуктивність, W :

W Q = Q ї / t ї , (1.26)

Тоді: W Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. - середнє значення.

W p = P ї / t ї , (1.27)

Звідси: W p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. - середнє значення

2. Технологічний розрахунок АТП

2.1 Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

Розраховуємо виробничу програму на рік для всього рухомого складу АТП по одній моделі. Проводимо коригування вхідних даних залежно від категорії умов експлуатації рухомого складу, його модифікації, організації роботи, природно-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації. Для цього застосуємо корегуючи коефiцiєнти, якi враховують:

К1 - категорію умов експлуатації автомобілів;

К2 - модифікацію рухомого складу та організацію його роботи;

К3 - природно - кліматичні умови;

К4,К4' - пробіг автомобіля з початку експлуатації;

К5 - розмір АТП та кількість технологічно сумісних груп рухомого складу.

Коригування здійснюємо шляхом множення значень нормативів ( пробігу рухомого складу до ТО чи ПР ) на величину результуючих коефiцiєнтiв, які визначають як добуток окремих коефiцiєнтiв:

для перiодичностi ТО - К1К3;

пробiгу до КР - К1К2К3;

трудомiсткостi ТО - К2К5;

трудомiсткостi ПР - К1К2К3К4К5;

витрат запасних частин - К1К2К3;

Значення коефiцiєнтiв коригування приймаємо за додатками 1-5, а значення нормативів - за додатками 6 - 8.[4]. Результуючі коефiцiєнти коригування нормативів перiодичностi ТО та пробiгу до КР мають бути не менше 0,5. Після визначення вiдкоригованої перiодичностi ТО перевіряється її кратність мiж видами ТО з подальшим заокругленням для цілих сотень кiлометрiв.

Результати розрахунків кількості КР, ТО-1, ТО-2, ЩО та сезонних обслуговувань подамо у вигляді таблиць 2.1;2.2;2.3:

Таблиця 2.1

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів

Резуль-туючий коефіцієнт

Скориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

Камаз:

Періодичність:

1

ТО-1

км

4000

0,8

-

1,0

-

-

0,8

3200

2

ТО-2

км

12000

0,8

-

1,0

-

-

0,8

9600

3

Пробіг до КР

тис. км

300

0,8

0,9

1,0

-

-

0,72

216

Трудомісткість:

4

ЩО

люд.год

0,5

-

1,1

-

-

1,15

1,265

0,6325

5

ТО-1

люд.год

3,4

-

1,1

-

-

1,15

1,265

4,3

6

ТО-2

люд.год

14,5

-

1,1

-

-

1,15

1,265

18,3425

7

ПР

люд.год/ / 100км

8,5

1,2

1,1

1,0

1,3

1,15

1,973

16,77

Простій під час:

8

ТО і ПР

дн./ /100км

0,525

-

-

-

1,12

-

1,12

0,588

9

КР

дн.

22

-

-

-

-

-

-

22

Таблиця 2.2

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів

Резуль-туючий коефіцієнт

Скориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

Маз:

Періодичність:

1

ТО-1

км

3000

0,8

-

1,0

-

-

0,8

2400

2

ТО-2

км

12000

0,8

-

1,0

-

-

0,8

9600

3

Пробіг до КР

тис. км

300

0,8

0,9

1,0

-

-

0,72

216

Трудомісткість:

4

ЩО

люд.год

0,2

-

1,1

-

-

1,15

1,265

0,253

5

ТО-1

люд.год

0,8

-

1,1

-

-

1,15

1,265

1,012

6

ТО-2

люд.год

4,2

-

1,1

-

-

1,15

1,265

5,313

7

ПР

люд.год/ / 100км

1,45

1,2

1,1

1,0

1,36

1,15

2,06

2,993

Простій під час:

8

ТО і ПР

дн./ /100км

0,525

-

-

-

1,46

-

1,46

0,7665

9

КР

дн.

22

-

-

-

-

-

-

22

Таблиця 2.3

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів

Резуль-туючий коефіцієнт

Скориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

ЗІЛ:

Періодичність:

1

ТО-1

км

3000

0,8

-

1,0

-

-

0,8

2400

2

ТО-2

км

12000

0,8

-

1,0

-

-

0,8

9600

3

Пробіг до КР

тис. км

300

0,8

0,9

1,0

-

-

0,72

216

Трудомісткість:

4

ЩО

люд.год

0,6

-

1,1

-

-

1,15

1,265

0,759

5

ТО-1

люд.год

3,5

-

1,1

-

-

1,15

1,265

4,4275

6

ТО-2

люд.год

12,6

-

1,1

-

-

1,15

1,265

15,939

7

ПР

люд.год/ / 100км

4,4

1,2

1,1

1,0

1,3

1,15

1,97

8,683

Простій під час:

8

ТО і ПР

дн./ /100км

0,525

-

-

-

1,47

-

1,47

0,7718

9

КР

дн.

22

-

-

-

-

-

-

22

Коефiцiєнти К4 i К41 розраховують як середньо ваговi величини:

К4= (Кі 4Аі К) /Ак, (і=1, m) (2.1)

де: m - число iнтервалiв пробiгу до КР ;

Кi4 - коефiцiєнт, який вiдповiдає i-му інтервалу пробігу з початку експлуатації ;

АiK - число автомобілів однієї марки з пробiгом від початку експлуатації, що вiдповiдає i-му інтервалу;

АК - загальне число автомобілів однієї марки.

Камаз: К4=(80,7+101,3+81,9)/26 = 1,3;

К41=(80,7+101,3+81,3)/26 = 1,12.

МАЗ: К4=(150,7+151,3+201,9)/50 = 1,36;

К41=(151,7+151,3+201,4)/50 = 1,46.

ЗІЛ: К4=(30,8+31,3+31,8)/9 = 1,3;

К41=(31,7+31,3+31,4)/9 = 1,47.

2.2 Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1 Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

Під виробничою програмою по ТО і Р розуміють об'єм робіт по ТО і Р транспортних засобів, котрі виконуються різними службами технічної експлуатації за певний період часу.

Є різні методи розрахунку виробничої програми, але найбільш розповсюдженим є аналітичний метод. Для розрахунку цим методом необхідно мати такі вихідні дані:

-тип і марка рухомого складу;

-спискова кількість одиниць транспортних засобів;

-середньодобовий пробіг;

-технічний стан, що характеризується пробігом з початку з початку експлуатації;

-дорожні умови експлуатації;

-природно-кліматичні умови.

Lp = (Aк Др)/ ( 1/ lс.д. + dк/Lк + d то i пр/ 1000 ), (2.2)

де: AК - облікова кiлькiсть автомобілів однотипної моделi, од.;

ДР - кiлькiсть робочих днiв за рiк ;

lС.Д. - середньо добовий пробiг автомобіля, км;

dK - кiлькiсть днiв простою автомобіля пiд час КР;

LK - скоригований пробiг автомобіля до КР, км;

dТО і ПР - тривалiсть простою пiд час ТО i ПР, днi/1000км.

Камаз: Lp = 26250/(1/273+22/216000+0,588/1000) = 1 774 505 км.

МАЗ: Lp = 50250/(1/205+22/216000+0,7665/1000) = 2 175 248 км.

ЗІЛ: Lp = 9250/(1/300+22/216000+0,7718/1000) = 534 825 км.

Рiчна кiлькiсть ТО i КР по одній моделi:

Nк=Lp/Lк; (2.3)

Камаз: Nк = 1 774 505/216000 = 8,2;

МАЗ: Nк = 2 175 248/216000 = 10;

ЗІЛ: Nк = 534 825 /216000 = 3 .

N2 = Lp / LТО-2 - Nк; (2.4)

Камаз: N2 = (1 774 505 / 9600) - 8 = 177;

МАЗ: N2 = (2 175 948 / 9600) - 10 = 217;

ЗІЛ: N2 = (534 825 / 9600) - 3 = 52.

N1 = (Lp / LТО-1) - Nк - N2; (2.5)

Камаз: N1= (1 774 505/3200) - (8 + 177) = 369;

МАЗ: N1= (2 175 248/2400) - (10 + 217) = 679;

ЗІЛ: N1= (534 825/2400) - (3 + 53) = 167.

Nщо=Lp / lc.д.; (2.6)

Камаз: Nщо = 1 774 505 / 273 = 6500;

МАЗ: Nщо = 2 175 248 / 205 = 10611;

ЗІЛ: Nщо = 534 825 / 300 = 1783.

Nc = 2Aк; (2.7)

Камаз: Nc = 226 = 52;

МАЗ: Nc = 250 = 100;

ЗІЛ: Nc = 29 = 18.

В таблицю 2.4. заносимо дані обчислень річної кількості ТО і КР.

Таблиця 2.4

Модель транспортного засобу

Річна кількість ТО і КР

Кількість одиниць

Nк

N2

N1

Nщо

Nc

Камаз:

8

177

369

6500

52

26

МАЗ:

10

217

679

10611

100

50

ЗІЛ:

3

53

167

1783

18

9

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

ТС = 2 m1 t2 AК ; (2.8)

T2 = N2 t2 ; (2.9)

T1 = N1 t1 ; (2.10)

TЩО = NЩО tЩО ; (2.11)

Tп.р = (Lрtп.р)/1000 (2.12)

де m1 - частка трудомiсткостi ТО - 2, яка припадає на одне сезонне обслуговування, m1 = 0,5 - для дуже холодного та дуже сухого кліматичних районів; m1=0,3 - для холодного та жаркого сухого районів; m1 = 0,2 - для інших районів;

m1 = 0,2 (згідно завдання на курсову роботу);

AК - облікова кiлькiсть автомобілів певної моделі;

tЩО - скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно щоденного технічного обслуговування, люд.год;

t1 - скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно першого технiчного обслуговування, люд.год;

t2 - скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно другого технiчного обслуговування, люд.год;

tПР - скоригована нормативна трудомiсткiсть поточного ремонту, люд.год.

Тоді:

Камаз: ТС = 20,218,342526 = 191 люд.год;

T2 = 17718,3425 = 3246,6 люд.год;

T1 = 369 4,3 = 1587 люд.год;

TЩО = 6500 0,6325 = 4111,3 люд.год;

Tп.р = (1 774 50516,77)/1000 = 29758,4 люд.год.

МАЗ: ТС = 20,25,31350 = 106,3 люд.год;

T2 = 2175,313 = 1153 люд.год;

T1 = 679 1,012 = 687 люд.год;

TЩО = 10611 0,253 = 2684,6 люд.год;

Tп.р = (2 175 2482,993)/1000 = 6510,5 люд.год.

ЗІЛ: ТС = 20,215,9399 = 57,4 люд.год;

T2 = 5315,939 = 844,8 люд.год;

T1 = 167 4,428 = 739 люд.год;

TЩО = 1783 0,759 = 1353,3 люд.год;

Tп.р = (534 8258,683)/1000 = 4643,9 люд.год.

2.2.3 Розрахунок допоміжних робітників

ТСУМ = ТС + Т2 + Т1 + ТЩО + ТПР ; (2.13)

Тоді: Камаз: ТСУМ = 191+3246,6+1586,7+4111,3+29758,4 = 38894 люд.год

МАЗ: ТСУМ = 106,3+1153+687+2684,6+6510,5 = 11141,4 люд.год

ЗІЛ: ТСУМ = 57,4+844,8+739+1353,3+4643,9 = 7638,4 люд.год

Сумарна трудомісткість по всім моделям автомобілів буде становити: ТСУМ = 57 673,8.

Результати розрахунків трудомісткості технічних дій по всіх моделях транспортних засобів заносимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Назва параметрів

Значення

Сумарне значення

Камаз:

МАЗ:

ЗІЛ:

Облікова кількість автомобілів, од.

26

50

9

85

Кількість ЩО

6500

10611

1783

18894

Скоригована трудомісткість, люд.год

0,6325

0,253

0,759

-

Трудомісткість ЩО, люд.год

4111,3

2684,6

1353,3

8149,2

Кількість ТО-1

369

679

167

1215

Скоригована трудомісткість, люд.год

4,3

1,012

4,4275

-

Трудомісткість ТО-1, люд.год

1586,7

687

739

3012,7

Кількість ТО-2

177

217

53

447

Скоригована трудомісткість, люд.год

18,342

5,313

15,939

-

Трудомісткість ТО-2, люд.год

3246,6

1153

844,8

5244,4

Кількість ТС

52

100

18

170

Множник (m1· t2), люд.год

3,67

1,06

3,2

-

Трудомісткість ТС, люд.год

191

106,3

57,4

354,7

(ТО-2+ТС ), люд.год

3438

1260

903

5601

Річний пробіг,км

1774505

2175248

534825

4 484 578

Скоригована трудомісткість ПР, люд.год/1000

16,77

2,993

8,613

-

Трудомісткість ПР, люд.год

29759

6511

4644

40914

Сумарна трудомісткість робіт, люд.год

38895

11143

7640

57678

Допомiжнi роботи становлять 20 % сумарної трудомiсткостi ТО i ПР. До складу допомiжних робiт входять технiчне обслуговування та ремонт обладнання й iнструменту, транспортнi та вантажно-розвантажувальнi роботи, пов'язанi з ТО i Р рухомого складу, перегiн автобусів всерединi автотранспортного пiдприємства, зберiгання, приймання та видача матерiальних цiнностей, прибирання виробничих примiщень, пов'язаних з ТО i Р рухомого складу.

ТДОП = ТСУМ КДОП , (2.14)

де КДОП - коефіцієнт, який враховує частку від сумарної річної трудомісткості, що припадає на допоміжні роботи.

ТДОП = 0,3 57678 = 17 304 люд.год

Розподіл допоміжних робіт: по самообслуговуванню - 40...50%; транспортні - 3...10%; перегін автобусів - 14...26%; приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей - 8...10%; прибирання приміщень та території - 14...20%.

В свою чергу трудомісткість самообслуговування розподіляється по видах робіт: електротехнічні - 25%; механічні - 10%; слюсарні - 16%; ковальські - 2%; жерстяницькі - 4%; зварювальні - 4%; трубопровідні - 22%; мідницькі - 1%; ремонтно-будівельні та столярні - 16%.

Результати обчислень заносимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6.

Види допоміжних робіт

Самообслуго-вування

Транспортні роботи

Перегін автомобілів

Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей

Прибиран-ня приміщень та території

Середня частка виду робіт

0,45

0,09

0,20

0,09

0,17

Трудоміст-кість виду робіт, люд.год

7787

1558

3461

1558

2942

Трудомiсткiсть зварювальних, жерстяницьких i деревообробних робiт визначається не вiд загальної трудомiсткостi, а вiд трудомiсткостi ПР рухомого складу з вiдповiдним кузовом.

Роботи механiчнi, слюсарнi i трубопровiднi об'єднані в слюсарно-механiчнi, а ремонтно - будiвельнi та столярнi вiднесенi до деревообробних.

Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах робiт для всіх марок автомобілів здiйснюємо за даними додатку 10 [4] і заносимо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

№

п/п

Вид роботи

Вид ТО чи ПР автобусів

Самообслуговування

Всього, люд.год

%

люд.год

%

люд.год

ЩО

Туалетні роботи

1

Прибиральні

40

3260

3260

2

Мийні

10

815

815

Поглиблені роботи

3

Прибиральні

40

3260

3260

4

Мийні

10

815

815

Всього по ЩО

100

8150

8150

ТО - 1

5

Загальне діагностування

10

301

301

6

Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи

90

2712

2712

Всього по ТО-1

100

3013

3013

ТО - 2

7

Поглиблене діагностування

10

560

560

8

Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи

90

5041

5041

Всього по ТО-2

100

5601

5601

Постові роботи

9

Загальне діагностування

1

409,1

409,1

10

Поглиблене діагностування

1

409,1

409,1

11

Регулювальні та демонтажні роботи

35

14320

14320

12

Зварювальні роботи для рухомого складу

3

1227,4

1227,4

13

Жерстяницькі роботи

2

818,3

818,3

14

Малярні роботи

6

2454,8

2454,8

15

Деревообробні

2

818,3

16

1246

2064,3

Всього постові роботи

50

20457

16

1246

21702,9

Роботи по дільницях

16

Агрегатні

18

7364,5

7364,5

17

Слюсарно-механічні

10

4091,4

48

3737,8

7829,3

18

Електротехнічні

5

2045,7

25

1946,8

3992,5

19

Акумуляторні

2

818,3

818,3

20

Ремонт приладів системи живлення

4

1636,6

1636,6

21

Шиномонтажні

1

409,1

409,1

22

Вулканізаційні

1

409,1

409,1

23

Ковальсько-ресорні

3

1227,4

2

155,6

1383

24

Мідницькі

2

818,3

1

77,9

896,2

25

Жерстяницькі

1

409,1

4

311,5

720,6

26

Зварювальні

1

409,1

4

311,5

720,6

27

Арматурні

1

409,1

409,1

28

Оббивальні

1

409,1

409,1

Всього роботи по ПР на дільницях

50

20457

84

6541,1

26998,1

Всього ПР

100

40914

100

7787

48701

2.3 Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1 Визначення добової програми кожного виду ТО

Добова програма кожного виду ТО визначається за формулою:

Nдi = Ni / Др, (2.15)

де i - вид технiчного обслуговування / ЩО, ТО - 1, ТО - 2 /;

Ni - рiчна програма i-го виду ТО по одній моделі автомобіля;

ДР - кiлькiсть робочих днiв за рiк.

Технiчне обслуговування проводиться на поточних лiнiях чи тупикових постах. На практицi ТО - 2, як правило, виконують на унiверсальних та спецiалiзованих постах. Поточний ремонт виконується також на унiверсальних та спецiалiзованих постах.

Nд2 = 447/250 = 1,78 = 2;

Nд1 = 1215/250 = 4,86 = 5;

Nщо = 18894/250 = 75,6 = 76.

2.3.2 Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування

Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування, зварювально-жерстяницьких, деревооборобних i малярних робiт розраховують за формулою:

Xn = Tp Kн / (Др.р n tзм p Kвик), (2.16)

де: Тр - рiчний обсяг робiт, люд.год.;

Кн - коєфiцiент нерiвномiрностi завантаження постiв (додаток 13 ) [4];

Др.р - кiлькiсть робочих днiв на рiк, дн. ;

n - кiлькiсть змiн роботи на добу ;

tзм - тривалiсть змiни, год ;

р - кiлькiсть одночасно працюючих на одному посту, чол. ;

Квик - коєфiцiент використання робочого часу поста (додаток 14 ) [4];

При визначеннi кiлькостi робочих постiв загального дiагностування пiдсумовують трудомiсткостi загально - дiагностичних робiт ТО - 1 i 50 % таких самих робiт ПР, а для поглибленого дiагностування - трудомiсткостi робiт поглибленої дiагностики ТО - 2 i 50 % таких самих робiт ПР. Якщо ж через малу трудомiсткiсть не можна одержати окремо пости загального i поглибленого дiагностування, то цi трудомiсткостi складають i розраховується єдиний пост загального i поглибленого дiагностування. При розрахунках кiлькостi постiв ТО - 1 i ТО - 2 iз їх сумарної трудомiсткостi обов`язково вираховується трудомiсткiсть загальної та поглибленої дiагностики. Iз трудомiсткостi постових робiт ПР вiднiмається також трудомiсткiсть робiт, якi виконуються в iзольованих примiщеннях (малярнi, деревообробнi, жерстяницькi, зварювальнi). Кiлькiсть постiв чекання приймається 20% кiлькостi робочих постiв.

Xn (Д1+Д2) = (16791,65) / (2501820,75) = 1 пост;

Xn (ТО-1) = (27121,2) / (2501820,88) = 1 пост;

Xn (ТО-2) = (50411,2) / (2501830,95) = 1 пост;

Xn (регул. , демонт.) = (143201,1) / (2501820,97) = 4 поста;

Xn (маляр.) = (2454,81,25) / (2501820,85) =1 пост;

Xn (звар.+ жерст.)= (2045,71,35) / (2501820,75) = 1 пост;

Xn (деревооб.+ оббивал.) = (2473,41,35) / (2501810,88) = 2 пост - дільниці;

Xд (електротех.+акум.. ) = (4810,8 1,12) / (2501830,97) =1дільниця;

Xд (шином.+вулканіз+агрегат.) = (8182,81,05) / (2501840,98) = 1 дільниця;

Xд(слюс.-механ.+арматур.) = (8238,41,04) / (2501840,98) = 1дільниця;

Xд (ков.-рес.+ мідн.+ жерстян.+ зварюв.) = (3720,41,12) / (2501820,95)=1дільниця;

Xд (р. приладів си-ми живл..) = (1636,61,12) / (2501810,95) = 1дільниця;

2.4 Розрахунок чисельностi виробничого персоналу

Технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів виконують робітники різної кваліфікації та спеціалізації. Найчисельнішу групу становлять слюсарі-авторемонтники. На автомобільному транспорті використовують спеціалістів лише перших 5-ти розрядів, виходячи із складності робіт.

У міру вдосконалювання конструкції автомобілів обслуговуючим робітникам доводиться працювати дедалі напруженіше, приймати рішення за короткий час, шкода від їхніх помилок стає все відчутнішою. Тому треба враховувати і прогнозувати не тільки надійність автомобілів, а й технічну надійність робітників, під якою розуміють об'єктивну впевненість у тому, що потрібні від людей функції будуть виконані своєчасно і без помилок. Безпомилковість дій робітників залежить від ступеня узгодженості можливостей людини та конструкції автомобіля, дефіциту часу на профілактику, перевантажень інформацією, малого навантаження органів чуття, психофізіологічних особливостей обслуговуючих робітників, їхньої навченості, умов праці і побуту, керівництва та ін.

Розрiзняють технологiчно необхiдну ( явочну ) Рт i штатну Рш кiлькiсть робiтникiв. Кiлькiсть явочних робiтникiв у зонах ТО i ПP визначається як добуток кiлькостi робочих одного поста Рn, прийнятого при розрахунках постiв, на кiлькiсть постiв чи кiлькiсть виконавцiв однiєї лiнiї на кiлькiсть лiнiй.

На дiлянках (цехах) кiлькiсть явочних робiтникiв можна визначити за спiввiдношенням:

Рт = Тр / Фм, (2.17)

де: Тр - рiчний обсяг робiт цеху чи дiльницi, люд.год;

Фм - рiчний фонд часу робочого мiсця чи технологiчно необхiдного працюючого, год. (додаток 16) [4].

Штатна кiлькiсть працюючих розрахоується:
Рш = Рт / nШ, (2.18)
де: nШ - коефiцiєнт штатностi, nш = 0,85....0,95

Таблиця 2.8.

Зона, відділення, дільниця

Річна трудо-місткість люд.год.

Річний фонд часу, год.

Кількість робітників, чол.

Явочних

Коефіц. штат-ті

штат-них

Пост Д1 + Д2

1679

2070

2

0,9

2,2

Пост ТО-1

2712

2070

2

0,9

2,2

ТО-2

5041

2070

3

0,9

3,3

Пост регулюва-льних та демонта-них робіт

14320

2070

8

0,9

8,9

Пост малярних робіт

2454,8

1860

2

0,9

2,2

Пост зварювальних і жерстяницькихробіт

2045,7

1860

2

0,9

2,2

Пост - дільниця деревообр. Та оббивал-х робіт

2473,4

2070

2

0,9

2,2

Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт

4810,8

2070

3

0,9

3,3

Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт

8182,8

2070

4

0,9

4,4

Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт

3720,4

2070

2

0,9

2,2

Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт

8238,4

2070

4

0,9

4,4

Дільниця рем-ту приладів сис-ми жив-ння

1636,6

1860

1

0,9

1,1

Всього

57314,9

35

2.5 Розрахунок чисельностi допомiжного персоналу, IТП i службовцiв

Чисельнiсть допомiжних робiтникiв приймаються у спiввiдношеннi, що вказане у додатку 17 [4]. При обчисленні беруть до уваги зведену кількість автотранспортних засобів, коефіцієнт випуску їх на лінію, середньооблікову кількість працюючих, режим роботи транспортних засобів, нормативну чисельність робітників на ТО і ремонті рухомих одиниць. Допоміжні робітники - робітники цеху підготовки виробництва, які обслуговують вентиляторні установки, очисні споруди і т. д., тобто в штаті їх не має. Додатково передбачають для обслуговування очисних споруд по одному робiтнику на кожнi 75 м3/добу витрат оборотної води. Нормативи витрат оборотної води, м3/добу приймаються на один автомобіль 1,14. Звідси: 1,1490/75 = 1 чол./(м3/добу). Розподiл чисельностi допомiжних робiтникiв за видами робiт в залежностi вiд типу пiдприємства приймають за даними додатку 18 [4].

Тоді: 3530% / 100% =11 чол. (загальна чисельність допоміжних робітників);

За результатами розрахунків створюємо таблицю 2.9.

Таблиця 2.9.

Види допоміжних робіт

Співвідношення до загальної кількості, чол.

Розрахункова кількість робітників

Прийнята кількість робітників

Ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструмента

20

2,2

2

Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, сіток та комунікацій

15

1,65

2

Транспортні роботи

10

1,1

1

Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей

15

1,65

1

Перегін рухомого складу

15

1,65

2

Прибирання виробничих приміщень

10

1,1

1

Прибирання території

10

1,1

1

Обслуговування компресорної установки

5

0,55

1

Чисельнiсть персоналу служби управлiння (крiм експлуатацiйної i виробничо-технiчної служби), молодшого обслуговуючого персоналу i робiтникiв пожежно-сторожової охорони в залежностi вiд потужностi АТП i типу рухомого складу може бути розрахована у вiдповiдностi до додатку 19 [4].

Створюємо таблицю 2.10.

Таблиця 2.10.

Функції управління, персонал

Чисельність персоналу (чол.) при потужності АТП (авт.)

Загальне керівництво

2

Техніко-економічне планування

2

Організація праці і заробіиної плати

3

Бухгалтерський облік і фінансова діяльність

3

Комплектування і підготовка кадрів

2

Загальне діловиробництво і господарська діяльність

2

Матеріально-технічне постачання

1

Молодший обслуговуючий персонал

1

Пожежно-сторожова охорона

4

Всього

20

Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби приймається згiдно додатку 20 i розподiляється по функцiям у такому вiдношеннi, % : технiчний вiддiл - 26...30; вiддiл технiчнго контролю - 18...22; вiддiл головного механiка - 10...12; служба управлiння виробництвом - 17...19; виробнича служба - 21...25.

Начальник ремонтних майстерень i механiки вiдносяться до штату виробничої служби, а начальники змiн, iнженери - до служби управлiння.

Тоді: 90 5%/100% = 5 чол. (загальна чисельність персоналу виробничо - технічної служби):

1. Технічний відділ: 50,28 = 1 чол.;

2. Відділ технічного контролю: 50,2 = 1 чол.;

3. Відділ головного механіка: 50,11 = 1 чол.;

4. Служба управління виробництвом: 50,18 = 1 чол.;

5. Виробнича служба: 50,23 = 1 чол.

Результатами проведених розрахунків заносимо в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11.

Назва відділу, служби, функції

Відношення, %

Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби (в % від кількості авт.) при кількості їх в АТП

Технічний відділ

28

1

Відділ технічного контролю

20

1

Відділ головного механіка

10

1

Служба управління виробництвом

18

1

Виробнича служба

23

1

Всього

5

2.6 Розрахунок площ виробничих примiщень

Площа зони ТО чи ПР визначається за формулою:

FЗ = fО KО XО, (2.19)

де fО - площа, яку займає автомобіль в планi, м2;

KО - питома площа примiщення, яка припадає на одиницю площi, яку займає автомобіль, при двостороньому розмiщеннi постiв; Ко = 4....5, при односторонньому Ко = 6....7;

XО - кiлькiсть постiв зони.

Площа дільниці визначається за такою формулою:

Fд = fО1+ fО11 (Р-1) , (2.20)

де fО1-площа дільниці, яка припадає на першого працюючого, м2;

fО11 - площа дільниці, яка припадає на послідуючих працюючих, м2;

Р- кількість працюючих на дільниці, чол.

Провівши всі розрахунки, отримані дані зводимо у таблицю 2.12.

Таблиця 2.12.

Зона, відділення, дільниця

f0 , м2

k0

x0 , шт.

Ррозрах. , м2

Рприйнят. , м2

Пост Д1 + Д2

17,85

5,5

1

96

108 (912)

Пост ТО-1

17,85

5,5

1

96

108 (912)

ТО-2

17,85

5,5

1

96

108 (912)

Пост регулюва-льних та демонта-них робіт

17,85

4,5

4

321

324 (99)

Пост малярних робіт

17,85

5,5

1

96

108 (912)

Пост зварювальних і жерстяницькихробіт

17,85

5,5

1

96

108 (912)

Пост - дільниця деревообр. та оббивал-х робіт

17,85

5,5

2

196

216 (912)

Всього

11

1080

f01 , м2

f011 , м2

Р ,чол.

Ррозрах. , м2

Рприйнят. , м2

Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт

10

5

3

20

20 (54)

Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт

15

12

4

51

54(124,5)

Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт

20

15

2

35

36 (66)

Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт

12

10

4

42

45 (95)

Дільниця рем-ту приладів сис-ми живл-ння

8

5

1

8

12 (34)

Всього

167

2.7 Розрахунок площ складських примiщень

Розрахунки до цього роздiлу можна виконувати використовуючи методики, якi базуються на попереднiх розрахунках потрiбних запасiв: шин, запасних час-тин, агрегатiв, палива, i т.д. Також площу складських примiщень можна розра-ховувати за питомою площею, що припадає на 1 млн. км пробiгу рухомого складу:

Fcк=10-6Lp f K1 K2 K3 K4, (2.21)

де LP - рiчний сумарний пробiг автомобілів, закрiплених за БЦТО, км;

f - питома площа складу даного виду на 1 млн.км пробiгу, м2 (додаток 21) [4];

К1, К2, К3, К4 - коефiцiєнти, що враховують вiдповiдно тип рухомого скла-ду, кiлькiсть технологiчно сумiсних одиниць рухомого складу, висоту примiщення складiв,категорiю умов експлуатацiї (додатки 22 - 23 ) [4].

Площа складу мастильних матерiалiв включає площу примiщення насосної для їх подачi.

Результати проведених рорахунків приводимо в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13.

Вид запасних частин

Величина 10-6*Lp

Питома площа, f, м2

Коефіцієнти

Площа, м2

К1

К2

К3

К4

Розрахунк

Прийнята

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Запасні частини, деталі,

4,5

3,4

0,8

1,2

1

1,15

18,6

18

Двигуни, агрегати, вузли.

4,5

3,8

0,8

1,2

1

1,15

21

24

Експлуатаційні матеріали

4,5

2,6

0,8

1,2

1

1,15

14,2

12

Мастильні матеріали

4,5

2,4

0,8

1,2

1

1,15

13,1

12

Лакофарбувальні матеріали

4,5

0,7

0,8

1,2

1

1,15

3,8

4

Інструмент

4,5

0,2

0,8

1,2

1

1,15

1,1

3

Кисень і ацетилен в балонах

4,5

0,25

0,8

1,2

1

1,15

1,4

4

Пиломатеріали

4,5

0,5

0,8

1,2

1

1,15

2,7

3

Метал, металолом, цінний утиль

4,5

0,35

0,8

1,2

1

1,15

1,9

3

Шини нові, відремонтовані та ті, що підлягають відновленню

4,5

2,4

0,8

1,2

1

1,15

13,1

12

Запасні частини і матеріали на ділянці відділу гол. Механіка

4,5

0,7

0,8

1,2

1

1,15

3,8

3

Всього

17,3

94,7

98

Автомобілі, що підлягають списанню, агрегати на відкритій площадці

4,5

9,5

0,8

1,2

1,15

1,1

52

54(96)

2.8 Розрахунок площ допомiжних примiщень

Визначаємо за СНiП II-92-76 i СНiП II-93-74.

Площi технiчних примiщень вираховуємо за укрупненими нормативами додатку 26.

Цi примiщення можуть бути розташованi на територiї АТП (поза будiвлями, наприклад, трансформаторна).

Розмiри залежать від виду палива i встановленого устаткування.

Прийняті площі допоміжних приміщень заносимо в таблицю 2.14.

Таблиця 2.14.

Назва допоміжного приміщення

Площа, м2

Компресорна

18

Вентиляційна

30

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены