Облік, аналіз та аудит операційних витрат

2.2 Первинний аналітичний та синтетичний облік витрат та формування собівартості

На підприємстві у процесі кругообігу капіталу є процес виробництва , який являє собою сукупність операцій з надання послуг, який здійснюється в результаті взаємодії факторів виробництва: засобів праці, предметів праці та живої праці. Це відповідно витрати підприємства на надання послуг :

- витрати сировини і матеріалів на виготовлення теплової енергії;

- амортизації засобів праці зайнятих у виробництві;

- заробітної плати нарахованої працівникам підприємства;

- інші витрати , пов'язані з організацією та управлінням процесом виробництва.

Всі витрати, пов'язані з виробництвом теплової енергії , у сукупності складають виробничу собівартість теплової енергії.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку, виробничі витрати групують за видами діяльності :

- виробництво теплової енергії котельнями;

- транспортування теплової енергії;

- постачання теплової енергії;

- водопостачання;

- водовідведення;

- надання послуг з централізованого опалення та ГВП;

- утримання будинків, споруд, прибудинкових територій;

- інші не ліцензовані види діяльності (ремонтні роботи, оренда).

За цільовим призначенням затрати поділяють на основні і накладні. До основних відносять витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її матеріальну основу це :

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці ;

- інші прямі витрати .

До накладних відносять витрати пов'язані з організацією виробництва та його управлінням (загальновиробничі витрати).

Синтетичний облік процесу виробництва здійснюють на рахунку 23 «Виробництво», який має певні субрахунки;

2301 «Виробництво теплової енергії»;

2302 «Транспортування теплової енергії»;

2303 «Постачання теплової енергії»;

2304 «Послуги з централізованого опалення»

Прямі витрати на виробництво теплової енергії класифікуються відповідно до п.15 П(С)БО 16 «Витрати».

Прямі матеріальні витрати : паливо (газ , мазут, вугілля ), електроенергія, вода для технологічних потреб виробництва теплової енергії; покупна теплова енергія; витрати на капітальні і поточні ремонти основних засобів, задіяних у виробництві теплової енергії; спецодяг та спецвзуття, спецхарчування для працівників , що займаються виробництвом теплової енергії; сіль, спирт, паливно - мастильні матеріали, що використовуються для виробництва теплової енергії.

Витрати на оплату праці працівників, що задіяні у виробництві теплової енергії та складаються із:

- виплат по окладах і тарифах, премій і заохочень;

- компенсаційних виплат;

- оплати відпусток;

- оплати іншого невідпрацьованого часу (в тому числі перших 5 днів лікарняного за рахунок коштів підприємства);

Відрахування на соціальні заходи фонду оплати праці працівників виробництва теплової енергії.

Амортизація виробничих основних заходів і інших необротних матеріальних активів, що задіяні у виробництві теплової енергії, операційна оренда засобів, що задіяні у виробництві теплової енергії. Повірка приладів та обслуговування виробничих основних засобів що використовуються у виробництві теплової енергії.

Інші прямі витрати на виробництво теплової енергії розподіляються на об'єкти витрат (котельні) пропорційно виробленій енергії.

Кореспонденція рахунків обліку витрат виробництва теплової енергії, представлена таблицею 2.1

Таблиця 2.1

Кореспонденція рахунків витрат виробництва теплової енергії

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Відпущено за вимогою - накладною сировину та матеріали на виробництво теплової енергії	2301 «Виробництво теплової енергії»	201»Сировина і матеріали»
2.	Нарахована заробітна плата працівникам, що задіяні в виробництві теплової енергії	2301 «Виробництво теплової енергії»	661»Розрахунки за заробітною платою»
3.	Проведені нарахування на заробітну плату працівників, що задіяні в виробництві теплової енергії	2301 «Виробництво теплової енергії»	651 «За розрахунки із загальнообов'язкового державного соціального страхування»
4.	Нарахована сума амортизації основних засобів , що задіяні в виробництві теплової енергії	2301 «Виробництво теплової енергії»	131 «Знос основних засобів»
5.	Акцептовано рахунок - фактуру енергокомпанії за спожиту електроенергію для виробництва теплової енергії	2301 «Виробництво теплової енергії»	9011 «Загальновиробничі витрати для виробництва теплової енергії

Прямі витрати на транспортування теплової енергії обліковуються на рахунку 2302 «Транспортування теплової енергії» по дебету якого формуються прямі витрати.

Матеріальні витрати :

- електроенергія, вода для технологічних потреб по транспортуванню теплової енергії;

- витрати на капітальні і поточні ремонти основних засобів, що задіяні для транспортування теплової енергії;

- спецодяг та спецвзуття , спецхарчування для працівників, що займаються транспортуванням теплової енергії;

- паливно - мастильні матеріали, інші матеріали, що використовуються для забезпечення транспортування теплової енергії.

Витрати на оплату праці:

- виплати по окладах і тарифах, премії і заохочення та компенсаційні виплати ;

- оплати відпусток;

- оплата іншого невідпрацьованого часу;

- оплата перших 5 днів лікарняних.

Відрахування на соціальні заходи фонду оплати праці працівників , що задіяні в транспортуванні теплової енергії.

Амортизація виробничих основних засобів та молоцінних необортних матеріальних активів, що задіяні у транспортуванні теплової енергії, операційна оренда засобів, повірка приладів, що задіяні у транспортуванні теплової енергії

Інші прямі витрати для транспортування теплової енергії, до складу яких включаються виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкт витрат.

Прямі витрати на транспортування теплової енергії розподіляються на об'єкти витрат (теплової мережі) пропорційно виробленій тепловій енергії.

Кореспонденція рахунків відображається по дебету рахунку 2302 «Транспортування теплової енергії» і кредиту рахунків :

201»Сировина і матеріали»;

661»Розрахунки за заробітною платою»

651 «За розрахунки із загальнообов'язкового державного соціального страхування»

131 «Знос основних засобів»

9011 «Загальновиробничі витрати на транспортування теплової енергії.

Комунальне підприємство виділяє третю складову витрат виробництва це прямі витрати на постачання теплової енергії дані витрати класифікуються згідно п.15 П(С)БО 16 (прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів, інші витрати - витрати що задіяні в постачанні теплової енергії). Прямі витрати на постачання теплової енергії обліковуються по дебету рахунку 2303 «Постачання теплової енергії».

Четвертою складовою витрат є прямі витрати на послугу з централізованого опалення, які також класифікуються відповідно до п.15 П(С)БО 16, дані витрати обліковуються по дебету рахунка 2304«Послуги з централізованого опалення».

Первинними документами списання матеріальних витрат на підприємстві оформляється лімітно - забірна карта , або вимога, нарахування заробітної плати працівників , що задіяні в виробництві, транспортуванні та постачанні теплової енергії проводиться на основі табеля обліку робочого часу, сума відрахувань на соціальні заходи розраховується бухгалтерською довідкою, яка складається бухгалтером , який відповідає за правильність нарахувань та перерахувань внесків до відповідних фондів. Розрахунок амортизації об'єктів основних засобів проводиться прямолінійним методом , що визначено наказом про облікову політику , згідно відомості розрахунку.

Загальновиробничі витрати пов'язані з організацією, обслуговуванням виробництва та управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами й підприємством.

За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати поділяються на змінні та постійні.

Зміні витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). До постійних відносять витрати, величина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва (прикладом можуть бути адміністративні витрати).

Слід відмітити, що поділ на змінні й постійні витрати є дещо умовним, оскільки в чистому вигляді вони не проявляються: змінні витрати на одиницю послуг змінюються під впливом організаційно-технічних заходів; величина постійних витрат - при суттєвій зміні обсягу виробництва. Тому правильніше їх називати умовно-змінними та умовно-постійними витратами.

Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами. Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, які включають практично всі економічні елементи.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Витрати на виробництво конкретного виду послуг, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. Непрямі витрати -- це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до виду послуг витрат економічно доцільним шляхом, а тому потребують розподілу. Розподіл непрямих витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції, тому при організації обліку повинна приділятися увага збільшенню питомої ваги прямих витрат.

В процесі управління витратами КП «Теплокомуненерго» основна увага зосереджується на мінімізації їх загального обсягу. Найбільшого значення при цьому набуває оперативність отримання інформації про витрати, що дозволяє втручатися у виробничий процес з метою його оптимізації, попереджувати невиробничі витрати, що має велике значення у мобілізації резервів виробництва та підвищенні його ефективності. Управління витратами дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження тарифу.

Облікові дані використовуються в цілях управління для:

- визначення динаміки витрат підприємства;

- мінімізації витрат шляхом порівняння фактичних витрат з витратами, передбаченими в кошторисі;

- оптимізації виробництва за підрозділами, для підтримання рівномірного потоку матеріалів;

- отримання повних точних даних про діяльність підприємства;

- встановлення витрат за основними функціями управління;

- розрахунку витрат у розрізі виробничих підрозділів підприємства;

- мінімізації витрат на одиницю продукції (робіт, послуг);

- оцінки витрат при виборі та прийнятті управлінських рішень;

- виявлення технічних способів і засобів виміру та контролю витрат;

- пошуку резервів зниження витрат на всіх етапах діяльності та в усіх

підрозділах підприємства.

Для збереження і покращання загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати суму витрат на будь-який момент за окремими видами послуг, за кожним структурним підрозділом підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва. Перевірка витрат за кожен тиждень або місяць надає керівництву інформацію про ефективність діяльності підприємства. Вона показує, на якій ділянці потрібно вжити заходів щодо зменшення витрат.

Основні переваги облікової інформації про витрати, з точки зору її використання в управлінні, полягають у тому, що вона точно відображає, де були здійснені витрати, створює передумови для їх скорочення та допомагає керівництву виявляти підрозділи, відповідальні за понесені витрати.

Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для прийняття управлінських рішень.

Первинними документами при відображенні накопичення загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, ВКО, виписка банку, авансовий звіт, розрахунок (довідка) бухгалтерії тощо. Щомісячне списання загальновиробничих витрат за відповідним розподілом оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Облік загальновиробничих витрат відображається на рахунку 910 «Загальновиробничі витрати», таблицею 2.2 представлена номенклатура статей загальновиробничих витрат.

Таблиця 2.2

Номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат

№ з/п	Стаття витрат	Зміст і характеристика витрат
1	2	3
1	Витрати на управління виробництвом	Витрати на оплату праці апарату управління цехами, ділянками тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, ділянками; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів
2	Амортизація	Амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів загальновиробничого призначення
3	Витрати на утримання необоротних активів	Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення
4	Витрати на утримання виробничих приміщень	Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень
5	Витрати на удосконалення технології та організації виробництва	Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва; витрати на сировину, матеріали, купівельні комплектуючі вироби і напівфабрикати; оплата послуг сторонніх організацій
6	Витрати на обслуговування виробничого процесу	Витрати на оплату праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи; медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю послуг
7	Витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища	Витрати, пов'язані із забезпеченням правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів
8	Інші витрати	Внутрішнє переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади, недостача незавершеного виробництва, недостача та втрати від псування матеріальних цінностей у цехах, оплата простоїв тощо

Аналітичний облік загально виробничих витрат ведуть по кожному цеху окремо за визначеною структурою рахунків 91 «Загальновиробничі витрати»:

9101 «Виробництво теплової енергії»;

9102 «Транспортування теплової енергії»;

9103 «Постачання теплової енергії»;

9104 «Послуги з централізованого опалення»

витрати обліковуються за окремо за прийнятою номенклатурою статей у відомості №12 (або відповідній машинограмі). Місячні підсумки відомостей переносять до журналу-ордеру №10.

Бухгалтерськими документами, які є підставою для віднесення витрат до загальновиробничих, виступають:

- по амортизації “Розрахунок амортизації основних запасів”;

- по виробничих запасах “Лімітно-забірна картка”, “Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;

- по малоцінних та швидкозношуваних предметах - “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів”;

- грошових коштів - “Видатковий касовий ордер”, виписка банку,

- витрат на відрядження - “Авансовий звіт”;

- робіт і послуг підрядників - “Рахунок-фактура”, “Акт приймання виконаних підрядних робіт”;

- заробітної плати -“Табель обліку використання робочого часу”, а також, складена на його підставі “Розрахунково-платіжна відомість”.

Витрати на управління виробництвом:

- на утримання працівників апарату управління виробництвом (цехами, дільницями тощо);

- на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством (без готельного збору);

- на придбання спеціалізованої літератури для інформаційного забезпечення виробничої діяльності цеху, дільниці тощо;

- на сплату послуг за участь у семінарах, що провадяться з метою підвищення професійного рівня робітників; зайнятих виробництвом продукції (робіт, послуг), які перебувають у трудових відносинах з підприємством.

2. Амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

4. Сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативний лізинг (оренду) основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та нематеріальними активами загальновиробничого призначення.

5. Витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей у ході виробничого процесу.

6. Витрати на обслуговування виробничого процесу:

а) на забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом, пристроями та іншими засобами і предметами праці;

б) на транспортне обслуговування, яке включає витрати на утримання та експлуатацію автотранспорту загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

в) на утримання та експлуатацію, технічний огляд і технічне обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами оперативного лізингу (оренди);

г) на проведення ремонтів, які здійснюються для підтримання в робочому стані та одержання первинно очікуваних економічних вигод від використання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

д) витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції (робіт, послуг);

є) на утримання загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу.

7. Витрати на охорону праці:

а) на забезпечення правил техніки безпеки праці, охорони праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів у встановленому законодавством порядку;

б) на проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (на протязі трудової діяльності) медичних оглядів робітників, зайнятих на тяжких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці (відповідно до Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів та робіт, для виконання яких є обов'язковими медичні огляди робітників), або таких, де існує необхідність у професійному відборі (обов'язковий первинний та періодичний профілактичний наркологічний огляд), а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб у віці до 21 року;

в) на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні їм для виконання професійних обов'язків, та іншими засобами індивідуального захисту, милом та іншими миючими засобами, знешкоджувальними особами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до переліку та норм, встановлених чинними нормативно-правовими актами (статтею 163 КЗпП України та статтею 10 Закону України від 14.10.92р. №2694-ХІІ “Про охорону праці”, із змінами та доповненнями), або на відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією.

8. Витрати на пожежну і сторожову охорону (включаючи оплату послуг сторонніх підприємств за пожежну та сторожову охорону) цеху, дільниці.

9. Плата за використання та обслуговування засобів сигналізації, за надані для виробничих потреб послуги телефонного зв'язку.

Виробничі підрозділи, які орендують приміщення з телефоном, на час оренди повинні переоформити телефонний номер на себе.

10. Податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що випускається:

а) плата за землю, якщо виробничий підрозділ (цех) є власником відокремленої ділянки землі або землекористувачем і його права на земельну ділянку засвідчені актом на право власності або право користування.

При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець;

б) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів зальновиробничого призначення.

Цей податок включається до складу витрат виробництва незалежно від виду транспортного засобу, але за наявності його зв'язку з виробничою діяльністю цеху, дільниці (діючі обмеження, пов'язані з експлуатацією легкового транспорту, цього податку не стосуються);

в) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, здійснюється згідно з Порядком нарахування та стягнення відрахувань на геологорозвідувальні роботи, якщо діяльність виробничого підрозділу (цеху) пов'язана з видобутком корисних копалин;

г) плата за спеціальне використання природних ресурсів (водних, лісових ресурсів, надр при видобутку корисних копалин), якщо діяльність виробничого підрозділу (цеху) безпосередньо пов'язана з їх використанням.

д) рентна плата за нафту та природний газ власного видобутку.

Щомісячне списання загальновиробничих витрат оформляється за допомогою розрахунку (довідки), складеного працівником бухгалтерії, загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно заробітній платі основних виробничих працівників.

2.3 Облік адміністративних , збутових витрат та інших витрат операційної діяльності

Витрати спрямовані на обслуговування і управління підприємством Класифікація витрат проводиться відповідно до п.18 П(С)БО 16. Визначення та віднесення адміністративних витрат, що можуть бути прямо (безпосередньо) віднесені до конкретного виду діяльності, та розподіл решти адміністративних витрат між видами діяльності на виробництво, транспортування , постачання теплової енергії, послуги з центрального опалення та інші види діяльності пропорційно заробітній платі.

На дебеті рахунка № 92 «Адміністративні витрати» відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто:

- заробітна плата апарату управління підприємством;

- витрати на всі види відряджень працівників управління;

- позавідомча пожежна охорона ;

- інші витрати по управлінню цехів основного та допоміжного виробництв;

- витрати на утримання телефонних станцій, комутаторів тощо;

- амортизаційні відрахування від вартості основних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації будівель і приміщень, використовуваних управлінням підприємства, а також для ведення культурно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників підприємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємствам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення.

Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунка в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та списання витрат на управління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.

Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами послуг.

Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійснюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зібрані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загальною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрямками послуг та відображаються на рахунках обліку виробництва :

Д-т 2301 «Виробництво теплової енергії» К-т 9201;

Д-т 2302 «Транспортування теплової енергії»К-т 9202;

Д-т 2303 «Постачання теплової енергії» К-т 9203;

Д-т 2304 «Послуги з централізованого опалення» К-т 9204

Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка № 92 «Адміністративні витрати», які не потрапили до повної собівартості списуються в дебет рахунка № 79 «Фінансові результати».

До витрат на збут продукції (робіт та послуг) відносять:

- витрати на утримання підрозділів підприємства , що пов'язані зі збутом :

· на оплату праці, що забезпечують збут послуг;

· відрахування на соціальні послуги;

· витрати на оплату службових відряджень у межах норм , встановлених законодавством;

· витрати на матеріали, канцелярські товари.

- витрати на утримання , ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом:

· на технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт та утримання у робочому стані основних засобі та інших необоротних матеріальних активів;

· на оплату праці робітників , зайнятих обслуговуванням та ремонтом основних засобів та нематеріальних активів;

· відрахування на соціальні заходи;

· вартість спожитих електроенергії, матеріалів, запасних частин, мастильних та обтиральних матеріалів, води, пари та інших видів енергії;

· сума сплачених орендарем платежів за користування наданими в оперативну оренду основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи.

- витрати, пов'язані з транспортуванням послуг:

· відшкодування транспортних та страхувальних витрат постачальника;

· оплата послуг транспортно - експедиційних та посередницьких організацій, вартість яких включається до ціни послуг згідно з базисом поставки, передбаченим угодою сторін;

- витрати ,пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці;

· оплата праці працівників, зайнятих забезпеченням нормальних умов праці та правил техніки безпеки;

· відрахування на соціальні заходи;

· матеріали, паливо та енергію для забезпечення охорони праці.

Облік витрат на збут на підприємстві обліковуються на рахунку 93 «Витрати на збут». По дебету рахунку 93 протягом звітного періоду накопичуються витрати у зв'язку з кредитом таких рахунків:

- 20 «Виробничі запаси»;

- 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

- 13 «Знос (амортизації) необоротних активів»;

- 66 «Розрахунки за виплатами працівників»;

- 65 «Розрахунки за страхуванням»;

- 68 «Розрахунки за іншими операціями».

Загальна сума витрат на збут в кінці звітного періоду списується і включається до рахунку фінансових результатів.

Дебет рахунку 79 «Фінансові результати»

Кредит рахунку 93 «Витрати на збут».

У внутрішньогосподарському обліку затрати на збут є частиною собівартості реалізованих послуг. Для розподілу витрат на збут в бухгалтерії складають довідку - розрахунок , де вказують види реалізації послуг, її виробничу собівартість.

2.4 Організація обліку інших витрат операційної діяльності

На підприємстві інші операційні витрати формують окрему самостійну облікову одиницю в системі витрат діяльності.

На рахунку № 94 «Інші витрати операційної діяльності» на підприємстві облік їх відповідає Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 16 , що відображає :

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, що складаються з облікової вартості запасів і витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- втрати від знецінювання запасів, такі витрати виникають при вибутті запасів підприємства з найменшою із двох оцінок;

- нестачі і витрати від псування цінностей - це вартість повністю втрачених (зіпсованих або відсутніх запасів , а також нестачі коштів) запасів;

- визнані штрафи, пені, неустойки це санкції , що містять у собі як санкції за порушення податкового й іншого законодавства, так і за порушення умов договорів, пов'язаних з купівлею - продажем активів, (робіт, послуг);

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

Інші витрати операційної діяльності, обліковуються на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» включають;

- втрати на утримання об'єктів соціально - культурного призначення;

- здешевлення харчування працівників у їдальнях;

- одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію.

Наприкінці місяця ці витрати списуються з кредита рахунку 94 в дебет рахунка № 79 «Фінансові результати».

2.5 Особливості автоматизації обліку

Автоматизована інформаційна система - це взаємозв'язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації у відповідності з вимогами, які випливають з цілей організації.

Стан забезпеченості підприємства комп'ютерною та офісною технікою (табл. 2.3) дозволяє судити про швидкість, повноту, точність та акуратність заповнення первинної документації, що в свою чергу прискорює проведення розрахунків та прийняття управлінських рішень.

Таблиця 2.3

Стан забезпеченості КП «Теплокомуненерго» комп'ютерною та офісною технікою

№ п\п	Найменування пристроїв	Кількість, шт.
		всього	в тому числі
			сучасні	застарілі
1	Стаціонарний персональний комп'ютер	10	6	4
2	Ноутбук	1	1
3	Принтер	4	2	2
4	Сканер	2	2
5	Факс	2	2

Як видно з таблиці забезпеченість КП «Теплокомуненерго» комп'ютерною та офісною технікою дозволяє працювати в сучасних умовах інформатизації обліку та управління.

Відповідно до наказу про облікову політику головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями. За погодженням з керівником підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах. Організує роботу з підготовки пропозицій для власника (керівника) підприємства щодо: визначення облікової політики підприємства, внесення змін до обраної облікової політики, вибору форми бухгалтерського обліку з урахуванням діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних; розроблення системи і форм управлінського обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій; визначення прав працівників на підписання первинних та зведених облікових документів; вибору оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельності її працівників, підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх довідковими матеріалами; поліпшення системи інформаційного забезпечення управління та шляхів проходження обробленої інформації до виконавців; впровадження автоматизованої системи оброблення даних бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства чи удосконалення діючої; забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення. Керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки. Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Головний бухгалтер діє від імені бухгалтерії підприємства, представляє інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами та іншими організаціями з господарсько - фінансових та інших питань. В межах своєї компетенції підписує документи.

Головний бухгалтер несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

За відсутності головного бухгалтера його обов'язки виконує заступник (за відсутності останнього - особа, призначена у відповідному порядку), який набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків. Для виконання обов'язків та реалізації прав головний бухгалтер взаємодіє з керівниками всіх структурних підрозділів підприємства з питань фінансово-господарської діяльності підприємства.

Головному бухгалтеру в питаннях організації і ведення бухгалтерського обліку та звітності підпорядковуються працівники інших підрозділів і служб, зайняті бухгалтерським обліком.

Відповідно до наказу про облікову політику на підприємстві використовується автоматизована форма обліку на основі програми «Турбо Бухгалтер». Тому замість журналів ордерів для архівування бухгалтерських даних на паперових носіях використовують машинограми.

Введення інформації до програми здійснюється на основі первинних та зведених документів. Для своєчасного відображення неупередженої та правдивої і точної інформації на КП «Теплокомуненерго» складено і затверджено графік документообігу.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку повинна забезпечувати виконання функцій та вимог бухгалтерського обліку. Основою бухгалтерського обліку є облікова політика підприємства. В обліковій політиці підприємства затверджуються: робочий план рахунків бухгалтерського обліку, форми документів, порядок проведення інвентаризації, методи оцінки активів і зобов'язань, правила документообіг і технологія обробки облікової інформації, порядок контролю здійснення господарських операцій тощо.

Для програмної реалізації алгоритмів бухгалтерського обліку використовуються наступні ознаки рахунків бухгалтерського обліку: тип сальдо для балансових рахунків;періодичність, алгоритм закриття рахунка (щомісяця, щоквартально); валютний облік по рахунку; структура коду рахунка;відповідність до групи, підгрупи або розділу плану рахунків.

Аналітичний облік забезпечує групування інформації в середині кожного синтетичного рахунка у вартісному або кількісному виразі.

В автоматизованій системі обліку первинний документ може складатися вручну безпосередньо на місці здійснення господарської операції без створення електронного первинного документа. Потім цей документ передається до бухгалтерії для обробки. Бухгалтер (оператор) створює за ним проводку, яка додається до хронологічного масиву даних - журналу операцій.

На комунальному підприємстві «Теплокомуненерго» відповідно до наказу про облікову політику бухгалтерський облік ведеться з використанням комп'ютерної програми «Турбо Бухгалтер». Дана програма відноситься до універсальних систем бухгалтерського обліку. Це програмний продукт, орієнтований на бухгалтерії малих та середніх підприємств, який в спрощеному варіанті забезпечує ведення всіх ділянок обліку. Така системи поєднують облікові функції, зокрема функції кількісного обліку в межах однієї програми і розрахована для роботи на одному комп'ютері або на кількох комп'ютерах у локальній мережі.

У програмі «Турбо Бухгалтер» функції створення первинних документів, здійснення розрахунків та систематизації розрахунків відокремлені одна від одної. Тобто відповідні служби здають до бухгалтерії первинні та зведені документи відповідно до графіку документообігу, а бухгалтерія їх перевіряє та вносить дані в комп'ютер. Основним елементом програми, який систематизує облікові дані є Журнал операцій.

Для введення бухгалтерських проводок необхідно відкрити Журнал, встановити дату, зазначити рахунок дебету і кредиту та суму. Якщо по рахунку ведеться аналітичний облік, також є можливість зазначити аналітичні ознаки. В програмі є можливість вводити проводки на основі створеного електронного первинного документу або за допомогою заздалегідь створеної типової операції.

План рахунків зберігається у спеціальному файлі counts. Кожен рахунок записується в один рядок і має такий формат запису: код рахунку згідно плану рахунків;код рядка активу балансу, куди необхідно помістити дебетове сальдо цього рахунку; код рядка пасиву балансу, куди необхідно помістити кредитове сальдо цього рахунку; назва рахунка.

Звіти у програмі «Турбо Бухгалтер» поділяються на два типи: звіти по проводках та звіти по оборотах. Для створення звітів використовується пункт меню програми «Отчет». Але такі звіти використовуються більшою мірою для внутрішнього використання. Програма «Турбо Бухгалтер» не пристосована для складання форм податкової звітності та звітності до Пенсійного фонду і управління статистики.

З метою складання та подання звітності до податкової інспекції на комунальному підприємстві «Теплокомуненерго» використовують спеціалізований програмний комплекс «Бест Звіт Плюс».

«Бест Звіт Плюс» - це сучасні технології роботи з електронними документами, підготовка та подання звітності в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису. Програмний комплекс «Бест Звіт Плюс» призначений для автоматизації процесів роботи зі звітною документацією встановленого зразка. Він забезпечує організацію електронного документообігу між КП «Теплокомуненерго» та Олександрійською ОДПІ та іншими державними органами.

Програма забезпечує: перевірку стану платника ПДВ за ІПН із бази платників ДПАУ; перевірку стану розрахунків підприємства з бюджетом; обмін електронними податковими накладними з контрагентами підприємства із використанням електронного цифрового підпису; подання звітності електронною поштою без паперових носіїв.

Основними функціональними можливостями програмного забезпечення є: формування та ведення реєстру форм (бланків) звітних документів; формування звітних документів із використанням різноманітних функцій контролю; формування пакетів звітності в електронному вигляді.

Перевагами даного програмного комплексу є: більше як 3000 бланків звітних документів; звільнення від рутинної роботи із заповнення "шапок" бланків; автозаповнення та авторозрахунок звітних форм; бланки звітів забезпечені механізмами контролю коректності заповнення за алгоритмами контролюючих органів та формування реєстру помилок. наявна група форм первинної документації (накладна, рахунок і т.д.);та багато інших.

Отже, проаналізувавши стан використання сучасних інформаційних технологій на КП «Теплокомуненерго» можна зробити висновок, що автоматизована форма обліку на даному підприємстві є достатньою. Програма «Турбо Бухгалтер» забезпечує автоматизацію розрахункових операцій (нарахування заробітної плати, нарахування амортизації) та отримання внутрішніх звітів (машинограм) на будь-який момент часу. А програмний комплекс «Бест Звіт Плюс» забезпечує створення та подачу податкової та фінансової звітності (з попереднім програмним контролем правильності заповнення звітних форм). Хоча краще було б використання універсальної програми, яка б поєднувала створення первинних документів, бухгалтерський облік та формування звітності (наприклад «1С:Підприємство»).

РОЗДІЛ 3. Аналіз динаміки та структури операційних витрат

3.1 Зміст та завдання аналізу витрат підприємства

Господарська діяльність підприємств різних галузей матеріального виробництва є основою суспільного відтворення валового внутрішнього продукту. Відомо, що кожне підприємство є складною системою взаємозв'язаних підрозділів і ланок, які виконують різні функції в процесі виробництва продукції. Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності [4, с. 62].

Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз. Термін "аналіз" іншомовного походження (від гр. analysis) і означає "розділяти", "розчленовувати". Щодо економічного аналізу - це означає вичленовування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення. Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом - синтезом (гр. synthesis), який, з'єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв'язків і залежностей між ними. Отже, аналіз і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємодії. Слід підкреслити, що економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка), на рівні підприємств і організацій (мікроекономіка). На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні - конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом господарської діяльності підприємства. Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов'язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об'єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.

За системного підходу кожний об'єкт управління розглядають як комплекс взаємозв'язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об'єднані для досягнення певної мети. У спеціальній літературі рекомендується для визначення системи користуватися п'ятьма найважливішими принципами:

системі притаманна єдина мета;

система складається із взаємозв'язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;

система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на її функціонування;

система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;

систему очолює керуючий центр, який організує її рух до визначеної мети.

Ці особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Це дає змогу визначити місце економічного аналізу в системі управління підприємством. На рис. 3.1 зображено систему управління підприємством як сукупність трьох підсистем: власне системи управління, системи, що управляється, та інформаційної системи. Як видно зі схеми, інформаційна система управління включає всі види обліку, що створюють масив управлінської інформації, котрий характеризує стан системи, що управляється, та виконання управлінських рішень. Уся управлінська інформація аналізується, і відповідно до результатів аналізу готуються проекти управлінських рішень, які передаються в систему управління.

Сучасні умови господарювання надають підприємствам повну самостійність у питаннях виробництва та реалізації продукції; планування й організація технологічного процесу, обсяги виробництва, структура продукції, контрагенти та напрямки реалізації. Правильно обрана стратегія виробництва та відповідні обсяги надання послуг забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати, що відповідають масштабам цієї діяльності. При цьому необхідно враховувати , що виробнича діяльність знаходиться під впливом загальної економічної ситуації , галузевих пропорцій та платоспроможності попиту населення.

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально - речових, трудових та інших ресурсів,цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом виступає процес управління витратами господарської діяльності в цілому, та в розрізі їх видів, цілей, періодів здійснення.

В умовах ринкової економіки виникає проблема у визначенні витрат, їх розподілу за об'єктами та забезпечення мінімізації, скільки в управлінні ними в умовах конкуренції і визнання доцільності та досягнення необхідної їх прибутковості. Причому завдання полягає у їх мінімізації, а у досягненні такого рівня, за яким вони визнаються споживачами та приносить відповідний прибуток виробникам.

У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формулювання управлінських рішень, які передаються на об'єкт управління (систему, що управляється) [2, с. 51].

В об'єкті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи та забезпечується контроль за їх виконанням. Щодо всіх операцій, які здійснюються в підрозділах, формується відповідна первинна інформація, котра в порядку зворотного зв'язку направляється в інформаційну систему управління.

Короткий огляд циклу управління підприємством показує, що економічний аналіз займає важливе місце в інформаційній підсистемі управління для економічного обґрунтування управлінських рішень і контролю за їх виконанням.

Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.

Відхід від обов'язкової формальної "точності" результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід'ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку [5, с. 74].

Сумарний обсяг витрат виробничої та інших видів операційної діяльності визначається їх кошторисом, який складається в цілому відносно господарюючого суб'єкта на обумовлений період. Кошторис операційної діяльності підприємства виражає по елементний розріз витрат, оскільки цим досягається їх сумування незалежно від виду діяльності чи виду наданих послуг. За кошторисом можна дати оцінку повноти покриття витрат матеріальних,, трудових , фінансових та інших ресурсів за визначний період діяльності підприємства.

В процесі аналізу кошторису витрат підприємства вирішуються такі основні завдання:

- визначається обґрунтованість планового кошторису витрат при індикативному чи бізнес плануванні;

- проводиться аналіз виконання планового кошторису та впливу факторів на зміну фактичного кошторису проти запланованого;

- проводиться аналіз резервів раціоналізації кошторисних витрат;

- проводиться аналіз ефективності раціоналізації кошторису за зміною граничного рівня витрат.

При аналізі виконання кошторису витрат операційної діяльності необхідно дати оцінку дотримання обсягу витрат за економічним елементами та структурних змін в складі загального кошторису.

3.2 Аналіз динаміки та структури операційних витрат

Основним фактором, що впливає на формування прибутку є витрати.

Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів інші витрати.

У практиці бухгалтерського обліку та аналітичних досліджень витрати на виробництво групують і вивчають за двома взаємодоповнюючими напрямками - за елементами витрат та за калькуляційними статтями.

Для проведення мінімізації витрат на виробництво економічна служба КП «Теплокомуненерго» проводить аналіз витрат (табл. 3.1) і дає відповідні рекомендації керівництву. Дані для проведення аналізу за елементами витрат проводиться згідно даних Форм бухгалтерського обліку 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)».

Таблиця 3.1

Аналіз витрат виробництва за 2012 -2013 роки КП «Теплокомуненерго»

№	Найменування показників	Фактично, тис. грн.	Відхилення
		2012	2013	+ / -	%
1	Обсяг виробленої продукції, (робіт, послуг) без ПДВ та акцизного податку	62871	60652	-2219	0,9
2	Елементи операційних витрат всього, у тому числі:	64974	62992	-1982	0,9
	матеріальні затрати	50578	45238	-5340	0,8
	витрати на оплату праці	8734	10665	1931	1,2
	відрахування на соціальні заходи	3211	3904	693	1,2
	амортизація	1802	1934	132	1,07
	інші операційні витрати	649	1251	602	1,9
3	Витрати на 1 грн. виробленої продукції, грн.	0,9	0,9	1,1	1,0

З таблиці 3.1 видно, що обсяг виробленої продукції 2013 в порівнянні з 2012 роком зменшився на 0,9% елементи операційних витрат також зменшились, але поряд з цим зменшились матеріальні витрати на 0,8 % а, витрати на оплату праці , амортизація та інші операційні витрати зросли майже на 1,2 % кожен елемент.

Проаналізувавши структуру позитивним моментом можна вважати зниження у структурі, хоча і незначне, матеріальних витрат..