Економічна ефективність програм -- це співвідношення обсягу наданих послуг до визначеної якості і затрат на їх надання.

Наприклад, на будівництво лікарні на 200 ліжко-місць передбачається витратити 6 млн. грн., тобто по 30 тис. грн. на одне ліжко-місце. Економічна ефективність такого проекту вища ніж у проекту де такий показник становить 40 тис. грн.

Соціальна ефективність програм -- це ефективність програм із точки зору досягнення поставлених цілей, досягнення соціального ефекту від надання бюджетних послуг у розрахунку на одиницю витрат.

Наприклад, збільшення кількості абсолютно здорових дітей шкільного віку з 5% до 30 %.

Оцінка ефективності та результативності програм передбачає аналіз взаємозв'язку між ресурсами та отриманими результатами. Процес "ресурси-результати" в багатьох країнах, що застосовують елементи ПЦМ, називають "логікою програми" і представляють в вигляді

схеми.

6

Схема 3. Взаємозв'язок ресурсів та результатів (“логіка програми”) Аналіз ефективності виконання програм передбачає вивчення можливостей та шляхів оптимізації та мінімізації витрат при збільшенні кількості показників продукту. При цьому обов'язково постійно враховується якість наданих послуг (продукту). Ефективність вимірюється шляхом порівняння досягнутих показників з визначеною метою та показниками. Додатковими критеріями для проведення оцінки є критерій своєчасності та результативності. Критерій своєчасності -- показник, який характеризує процес реалізації бюджетної програми з врахуванням встановлених термінів виконання завдань. Тобто порівнюються терміни, вказані в завданні, і фактичне використання часу на проведення робіт, пояснюються причини відхилень в часових рамках і проводиться аналіз по всіх показниках виконання. Причини відхилень детально описуються. Наприклад: Головний розпорядник коштів -- управління житлово-комунального господарства Програма . Підвищення рівня благоустрою міста Мета програми: Формування зовнішнього вигляду міста, придання йому естетично привабливого вигляду і покращення умов проживання мешканців міста, покращення екологічного стану міста. Завдання. Протягом 2007 -- 2008 років забезпечити покращення рівня благоустрою, належний стан зеленої зони доріг, об'єктів соціально-культурного побуту, об'єктів соціального значення та заходи по зовнішньому освітленню вулиць міста. Завдання. Протягом 2007 року забезпечити проведення робіт по встановленню мережі зовнішнього освітлення вулиці Князів Коріатовичів міста Кам `янець-Подільський.

Результативність виконання програм -- це якість наданих послуг, їх вплив (короткостроковий або довгостроковий) на споживачів послуг, користь і вигода, яку визнають споживачі послуг тощо. Наприклад: Програма. Забезпечення дошкільної освіти, догляду та виховання дітей Критерій якості: збільшення кількості дітей з рівнем підготовки до школи "високий", % .

Програма . Первинна лікувально-профілактична допомога населенню всіх вікових груп. Критерій якості: збільшення виявлення захворювань на ранніх стадіях, % .

Програма. Підвищення рівня благоустрою міста . Критерій якості: - покращення санітарного стану міста, % . - збільшення питомої частки озеленених територій, % - зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття Результативність і ефективність програми визначається за допомогою показників виконання програм.



6

Схема 4. Взаємозв'язок між результативністю та ефективністю

Типи оцінки

Оцінка може проводитись на різних етапах реалізації програми, на початку і по завершенні.

В залежності від мети проведення оцінки використовуються різні її типи (наприклад оцінка співвідношення витрат на програму і вигод, які отримують в результаті її реалізації; оцінка ефективності; оцінка впливу, який чинить програма тощо). Здійснення різних типів оцінки на різних етапах реалізації програми (найбільш застосовувані варіанти) зображено на Схемі 5.

6

В залежності від суб'єктів, які здійснюють оцінку, вона може бути зовнішньою і внутрішньою. Зовнішню оцінку здійснюють незалежні фахівці, що не мають відношення до процесу реалізації програми (Рахункова палата, Контрольно-ревізійне управління, Державне Казначейство). У зарубіжних країнах до процесу оцінки програм часто залучають незалежні аудиторські компанії). Внутрішню оцінку здійснюють безпосередні виконавці програми. Існують можливості поєднання зовнішньої та внутрішньої оцінки (комбінована оцінка). В такому випадку оцінка проводиться незалежними фахівцями за сприянням працівників установи-виконавця програми. В Україні на рівні державного та міського бюджету на постійній основі здійснюється моніторинг фінансування бюджетних програм. Фактичні показники порівнюються з плановими, визначається відсоток виконання (фінансування). Отримані дані відображаються в звіті про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" або міського бюджету.

Моніторинг досягнення показників виконання бюджетних програм здійснюється окремими розпорядниками, але подібна інформація не міститься в вищезазначеному звіті.

Зовнішня оцінка виконання заданих параметрів бюджетної програми є основним завданням аудиту ефективності. Метою аудиту ефективності є оцінка повноти досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів. Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюється Рахунковою палатою та Контрольно-ревізійним управлінням.

Методологія здійснення аудиту ефективності виконання бюджетних програм розроблена на виконання вимог статей 26 та 113 Бюджетного кодексу України та затверджена Наказом ГоловКРУ України від 02.04.2003 р. №75 ("Методичні рекомендації щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми")

Хоча сьогодні існують законодавчі акти та розроблені законопроекти, які тією чи іншою мірою стосуються ефективності витрачання бюджетних коштів, можливо стверджувати, що однією із головних проблем здійснення оцінки ефективності використання бюджетних коштів є відсутність концептуального документу, підготовленого у відповідності зі світовими стандартами, з визначенням принципів оцінки, системи, завдань, пріоритетів, порядку її здійснення і використання результатів оцінки.

Ш Прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості

Високий рівень прозорості бюджетного процесу є обов`язковою вимогою для демократичного суспільства. Прозорість бюджетного процесу і активна участь всіх зацікавлених сторін, в тому числі громадян, є важливими для розробки ефективного бюджету, спрямованого на вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку міста.

Прозорість бюджету:

· Дозволяє:

- кожному громадянину отримувати інформацію про послуги, які виконані за рахунок сплачених податків;

- відстежувати якість бюджетних рішень на стадії їх прийняття, та хід їх виконання;

- підсилити довіру населення органам влади, оскільки розуміння дій посадовців є передумовою для громадської підтримки;

· Надає можливість посадовцям керуватись громадською думкою при прийнятті остаточних бюджетних рішень (основні напрямки розподілу видатків);

· Сприяє поліпшенню соціальної політики і розподілу коштів бюджету;

· Робить місто привабливішим для інвестицій, забезпечуючи доступність урядової політики для широких мас виборців.

Залучення громадськості сприяє процесу прийняття управлінських рішень, поліпшує розуміння діяльності органів місцевого самоврядування, зменшує конфлікти, підтримує впровадження проектів та планів розвитку громади, а також підвищує відкритість органів місцевого самоврядування по відношенню до проблем, турбот та питань громадян. Формами участі громадськості у бюджетному процесі міста є громадські (бюджетні) слухання, робочі групи та дорадчі комітети, наглядові комітети та комісії, громадська експтизера, громадські збори та інформування через засоби масової інформації.

Програмно-цільовий метод в Кам'янець-Подільській міській раді.

Законодавчі підстави запровадження ПЦМ

Передумовою запровадження програмно-цільового методу в місті як і Україні є розпочата з прийняттям Бюджетного Кодексу бюджетна реформа.

База застосування методики програмно-цільового бюджетування в Україні представлена такими нормативно-правовими актами:

Ш Бюджетний кодекс України;

Ш Розпорядження КМУ від 14.09.2002р. №538р «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі»;

Ш Постанова КМУ від 28.02.2002р. №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»;

Ш Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001р. №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження»;

Ш Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2002р. №1098 «Про паспорти бюджетних програм»;

Ш Наказ Міністерства фінансів України від 08.08.2002р. №621 “Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм”;

Ш Наказ Міністерства фінансів України від 14.12.2001р. №574 “Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі. (Зареєстровано в Мінюсті від 03.01.2002 № 3/6291).

Порівняльний аналіз постатейного бюджету та бюджету складеного за ПЦМ

Головна відмінність методології програмно-цільового та постатейного (традиційного) методу формування бюджету полягає у різниці підходів до визначення проблем, а також, у різному наборі інструментів, що використовуються для вирішення цих проблем.

Постатейний (традиційний) бюджет

На Схемі 2 відображено спрощену модель постатейного процесу формування бюджету міста.

Схема 2. Модель традиційного бюджетного процесу

Постатейний бюджет затверджується на один рік. Його метою є збереження мережі закладів, їх організаційної структури та забезпечення їх діяльності. Увага зосереджується на затратах та адміністративних потребах, які зазвичай, визначаються з використанням „норм”. Це видатки на виплату заробітної плати, оплату комунальних послуг, послуг зв`язку, на придбання матеріалів та ін. Тобто, якщо уявити всі заклади бюджетної сфери як певну систему, то виявляється що традиційний метод бюджетування забезпечує існування цієї системи заради неї самої, а не для досягнення певних цілей. Постатейний бюджет досить простий для сприйняття і підготовки. Він має примітивну систему ведення обліку і контролю та містить відносно сприятливі можливості попередження нецільового використання бюджетних коштів. В той же час такий бюджет не дозволяє з`ясовувати, яким чином були використані бюджетні кошти, що було отримано в результаті їх використання і яких цілей було досягнуто. Тобто, здійснюючи бюджетування за постатейним (традиційним) методом, не можливо прослідкувати доцільність видатків, результативність розподілу ресурсів, визначити якість наданих послуг та користь, яку отримала від цих послуг громада. Процес формування та виконання бюджету міста Кам'янець-Подільський за ПЦМ проілюстровано на Схемі 3.

Схема 3. Модель раціонального процесу управління (бюджетного процесу за ПЦМ).

Основні риси ПЦМ:

- Програмно-цільовий бюджет зосереджений на результатах, отриманих внаслідок фінансування бюджетних програм;

- Наголос робиться на тому, що потрібно зробити і який обсяг роботи (скільки) потрібно виконати;

- Що було зроблено;

- Скільки зроблено (обсяг виконаних робіт) в результаті;

- Скільки це коштувало платникам податків.

Таким чином програмно-цільовий метод докорінно відрізняється від традиційного постатейного. Він ґрунтується на раціональному управлінні, спрямованому на вирішення соціально-економічних проблем. ПЦМ передбачає визначення мети, якої необхідно досягти в результаті використання бюджетних коштів, і забезпечує інформацією про якість надання послуг та отриманий соціальний ефект.

Бюджетний процес із застосуванням ПЦМ починається з окреслення соціально-економічних проблем, які необхідно вирішити. (Наприклад: міським дітям потрібно здобути освіту, люди міста хворіють і їх потрібно лікувати, міські тротуари та вулиці необхідно облаштовувати тощо.) Для їх вирішення розробляються орієнтовані на результат бюджетні програми і бюджет формується виключно на їх основі. Структура розроблених програм узгоджується з визначеними пріоритетами, планами соціально-економічного та стратегічного розвитку міста. Для кожної програми визначають мету та формують завдання, виконання яких забезпечить досягнення поставлених цілей. Важливим обов`язковим елементом програми є встановлення показників виконання програм - кількісних і якісних параметрів, які використовуватимуться для оцінки виконання програми і за якими визначають, чи було досягнуто цілей. Головні риси, які відрізняють ПЦМ від традиційного бюджету зведено в таблиці 1. Особливості програмно-цільового та постатейного методів

Постатейний (традиційний) метод	Програмно-цільовий метод
Планування бюджету здійснюється на короткострокову перспективу - на один рік	Планування бюджету здійснюється на середньострокову перспективу, тобто на 3-5 років
Обґрунтування видатків здійснюється на основі “ІСТОРИЧНИХ даних”, без оцінки доцільності видатків та якості бюджетних послуг	Обґрунтування видатків “від майбутнього” на основі визначених цілей здійснення видатків і показників соціальної та економічної ефективності та результативності
Бюджет складається у розрізі бюджетних функцій та кодів економічної класифікації видатків	Бюджет складається у розрізі бюджетних програм та кодів економічної класифікації
Бюджет спрямований лише на утримання бюджетних установ, їх мережі	Бюджет спрямований на досягнення найбільш ефективних результатів від здійснення бюджетних видатків
Відсутність відповідальності за результати діяльності бюджетних установ та якість послуг, що надаються	Персональна відповідальність керівників установ та організацій за досягнення результатів бюджетних програм

Загальна структура бюджетної програми

Бюджетна програма складається з тісно пов'язаних між собою дій, спрямованих на виконання завдань програми та досягнення мети чи низки середньо- або довгострокових цілей. Фундаментом для розробки програм є Стратегічний план розвитку установи, стратегія розвитку міста або план соціально-економічного розвитку міста.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетний Кодекс України, стаття 2, пункт 4

Спираючись на інформацію, яку містять зазначені документи, розпорядник коштів виокремлює основні проблеми та планує свої функції і дії для вирішення цих проблем на перспективу. Після цього розпочинається підготовка бюджетних програм.

В деяких випадках програма може розподілятись за підпрограмами. Приклад розподілу програми на під програми проілюстровано на Схемі 4.

Схема 4. Приклад поділу бюджетної програми по галузі «Житлово- комунальне господарство».

Програми повинні плануватись і виконуватись у межах функції, яку здійснює головний розпорядник коштів.

Для цього, в першу чергу, установа повинна чітко визнавати Головну мету свого існування, а після цього визначити перелік бюджетних програм, які відповідають функції установи.

Головна мета діяльності - це мета існування розпорядника коштів, задля якої він здійснює свою діяльність, а також це користь або блага, які отримує від цієї діяльності суспільство.

Кожна програма формується з дотриманням визначених вимог і повинна містити Мету, Завдання та Показники виконання.

Приклад структури бюджетної програми проілюстровано на Схемі 5.

Схема 5. Приклад структури бюджетної програми.

Показники виконання є невід`ємним і, крім того, притаманним лише програмно-цільовому методу, елементом.Програмно-цільовим методом розглядається шість типів показників виконання програм. З цих шести типів, чотири визначені як основні і більш вагомі для оцінки досягнутих результатів. Два види показників виконання вважаються допоміжними, вони засновуються в світовому досвіді та за необхідності, можуть бути використані в українській практиці

Основні показники виконання бюджетних програм

показник затрат (вхідних ресурсів);

показник продукту;

показник продуктивності (ефективності);

показник результативності (якості).

Допоміжні показники виконання програм:

показник робочого навантаження;

показник корисності.

В межах однієї програми, в залежності від її специфіки, можуть визначатись як показники всіх шести видів, так і лише деякі з них.

Огляд поточного стану

На сьогодні програмно-цільовий бюджет розроблено в 32 містах України, а саме: у Дніпропетровську, Житомирі, Миколаєві, Харкові, Івано-Франківську, Тернополі, Ужгороді, Козятині, Сквирі, Хмільнику, Новоград-Волинському, Кам'янець-Подільському, Старокостянтинові, Броварах, Славуті, Нетішині, Ківерцях, Калуші, Дубно, Чопі, Коломиї, Тростянці, Шостці, Прилуках, Першотравенську, Миргороді, Ізюмі, Чугуєві, Червонограді, Комсомольську, Стрию та у місті Кременчук. 24 міста затвердили паралельно з традиційним програмно-цільовий формат бюджету. Складений бюджет місиа Кам'янець-Подільського має всі необхідні ознаки даного методу бюджетування:

- Середньострокове планування. Видаткова та доходна частини бюджету складені на три роки.

- Увага на результатах. Кожна програма спрямована на досягнення конкретної мети, визначеної з врахуванням пріоритетів стратегічного розвитку міста. Також розроблені показники виконання програм, які є відправним пунктом для відстеження реалізації встановлених цілей та завдань, тобто для проведення подальшого моніторингу та контролю за виконанням бюджетних програм.

- Прозорість бюджетного процесу. В місті Кам'янець-Подільський були проведені бюджетні слухання, на яких відбулось громадське обговорювання проекту бюджету як на 2007рік так на 2008 рік.

4.Практичне дослідження,зіставлення перспектив дослідження із об'єктами, та результати дослідження.

В літку 2007 року лідери громади (міський голова, перший заступник та заступники міського голови) Кам'янець-Подільського погодилися, що необхідно дослідити можливість впровадження програмно-цільвого методу бюджетування в місті, та в зв'язку із цим визнали за потрібне, створити стратегію розвитку та діяльності управління фінансів на найближчі три-чотири роки. У липні 2007 року відбулася зустріч виконуючого обов'язки міського голови- першого заступника міського голови Бабія Сергія Віталійовича, координатора проекту Зданович Наталія Валеріївна та начальника управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради автора цієї роботи-Андруховича Валерія Миколайовича, на якій обговорено, та на основі досягнення консенсусу визначено дану тему магістерської роботи, яка буде мати практичну спрямованість, та буде використана у подальшій роботі як управління фінансів, так і в цілому міської ради. Перед мною, як виконавцем цього проекту, було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, провести дослідження по впровадженню змін у діяльності управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради шляхом запровадження програмно-цільового методу бюджетування і як наслідок розробити план дій, тобто план стратегічного розвитку та діяльності управління фінансів на найближчі три-чотири роки.

На першій стадії проекту було здійснено „сканування середовища”. Співробітники управління фінансів підготували профіль бюджетного процесу,інформацію про стан бюджетування за традиційним методом планування та навички які на сьогодні опановано усіма учасниками бюджетного процесу по програмно-цільовому методу.

Я особисто брав участь в опитуванні та працівники управління фінансів про „вивчення думки підприємців міста, керівників та спеціалістів бюджетних установ-навчальних закладів, які фінансуються з державного бюджету” та уже використовують програмно-цільовий метод планування бюджету. Ми інтерв'ювали представників найбільших роботодавців Кам'янця-Подільського, малих і середніх підприємств, та тих які працюють у бюджетній сфері бюджетів усіх рівнів. Опитування мало на меті дізнатися про ставлення респондентів до міста та його проблем в частині бюджету та використання бюджетних коштів, які проблеми в частині бюджету вони вважають найбільш серйозними, що очікують та які б зміни хотіли б впровадити, як план на майбутнє.

Існування такої фундаментальної бази знань відіграло важливу роль, коли я визначав сьогоднішні та майбутні вирішальні чинники (критичні питання) розвитку та діяльності управління фінансів на яких зосередиться Стратегічний план, а саме:

- підвищення ефективності використання коштів бюджету міста, через запровадження бюджетування за програмно-цільовим методом;

- сприяння наповненню доходів міського бюджету;

-та забезпечення стабільної та ефективної роботи управління фінансів шляхом удосконалення його структури, та удосконалення кадрової політики та системи оплати праці.

У жовтні 2007 року я разом із працівниками управління фінансів провів так званий SWOT-аналіз. Завданням було проаналізувати сильні та слабкі сторони управління (аналіз внутрішніх чинників ) й оцінити позицію управління з іншимми управліннями міської ради та інших міст України, з якими управління Кам'янець-Подільської міської ради конкурує за ефективністю та результативністю. Конкурентоспроможність управління фінансів також розглядалась в контексті аналізу зовнішніх чинників : сприятливих можливостей і загроз.

Також було сформовано проект стратегічного бачення- яким, на одностайну думку працівників управління, має бути діяльність управління в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до проекту Стратегічного плану діяльності та розвитку управління фінансів. Результати SWOT-аналізу та формулювання стратегічного бачення були обговоренні й схваленні на засіданні працівників управління.

Після цього було обговорено на нараді працівників управління фінансів поточний стан стосовно кожного з трьох вищезгаданих критичних питань і досягнення консенсусу щодо кроків, які має зробити управління, головні розпорядники коштів міського бюджету, щоб досягти покращень у цих питаннях. На нараду для обговорення та підготовки плану дій працівники управління фінансів збирались тричі, на яких жваво вносились пропозиції та проходило обговорення стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з даних критичних питань особливо щодо підвищення ефективності використання коштів бюджету міста, через запровадження бюджетування за програмно-цільовим методом. Саме план дій є стрижнем Стратегічного плану. Успіх упровадження залежатиме від тривалої відповідальності за нього людей,які мають нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення з діяльності управління у майбутньому. Тому рекомендується внести зміни у структуру управління фінансів шляхом введення відділу моніторингу, який повинен здійснювати моніторинг виконання кожної програми та досягнення оперативних цілей стратегічного плану управління фінсів.

Основні ідеї дослідження базуються на припущенні, що для поліпшення використання публічних фінансів та досягнення ефективності потрібно змінювати метод бюджетування.

Відповідно до цілі , припущень,об'єктів дослідження визначені такі основні завдання:

- проаналізувати теоретичний стан проблеми, що досліджується на основі науково-економічної літератури;

- вивчити існуючу практику бюджетування у Кам'янець-Подільській міській раді;

- вивчити теорію програмно-цільового бюджетування;

- розробити теорію у вигляді зразка (розпорядники бюджетних коштів та міська рада,управління фінансів і жителі міста;

- описати модель, критерії для ефективного та дієвого бюджетування за програмно-цільовим методом;

- провести тестування цієї моделі та критеріїв на (окремих розпорядниках бюджетних коштів, програмах) тобто послідовна організаційна трансформація;

- зіставлення, що реалізується в рекомендаціях щодо запровадження бюджетування за ПЦМ та отриманих порад на громадських слуханнях і позиція міської ради та в цілому Уряду України.

У ході дослідження враховувались положення та вимоги Законів України, Указів Президента, постанов Кабінету Міністрів, а також нормативні акти Міністерства фінансів України та рішення міської ради.

Отримання інформації про те, яка модель планування міського бюджету найкраще підходить місту та її жителям, та якою є думка міської ради, розпорядників бюджетних коштів, жителів міста проводилося в основному методами бесід, анкетування та аналізу документації.

Під час проведення громадських слухань,що є обов'язковим згідно рішення міської ради додаток № 1, по питанню розгляду проекту бюджету міста на 2008рік, учасникам були роздані анкети із двома запитаннями та із декількома варіантами відповідей:

Що таке програмно-цільовий метод бюджетування?

- безперервний процес, який здійснюється бюджетними установами для прогнозування та планування діяльності;

- це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію бюджетних програм орієнтованих на кінцевий результат;

- це перелік заходів із певними сумами коштів, спрямований на утримання бюджетних установ та їх мережі.

Що на Вашу думку, більше цікаве для жителів міста, при оприлюдненні звіту про виконання бюджету міста за рік?

- обсяги коштів виділені для галузей;

-які кількісні і якісні результати отримані від витрачених коштів;

- кредиторська заборгованість бюджету;

- дебіторська заборгованість бюджету.

В результаті із 800 розданих анкет, саме стільки жителів прийняло участь у громадських слуханнях по бюджету,зібрано732 анкети.

538 опитаних відповіли на перше питання таким чином „ це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямованих на розробку та реалізацію бюджетних програм орієнтованих на кінцевий результат”, 118 на перше питання відповіли таким чином „ беперервний процес, який здійснюється бюджетними установами для прогнозування та планування діяльності”, та 76 на перше питання відповіли так „ це перелік заходів із певними сумами коштів, спрямований на утримання бюджетних установ та їх мережі.

На друге питання відповіді були такими, 612 відповіли так „ які кількісні іякісні результати отримані від витрачених коштів”, 48 надали відповідь „обсяги коштів виділені для галузей”, 10 відповіли „кредиторська заборгованість бюджету” та „ дебіторська заборгованість бюджету”, 62 відповіли „дебіторська заборгованість бюджету”.

Таким чином за результатами опитувань які проведені під час громадських слухань по бюджету, можна припустити, що більшість 73,5% громадян міста розуміють, що таке програмно-цільовий метод бюджетування, та можна судити про те, що ефективність виконання бюджету та в цілому діяльність міської влади більшість 83,6% жителів міста будуть оцінювати по якісних та кількісних показниках, які отримані в результаті витрачених коштів. Що теж є ознакою програмно-цільового бюджетування орієнтованого на результат.

При опитуванні спеціалістів та керівників навчальних закладів,які фінансуються з державного бюджету із застосуванням програмно-цільового методу планування бюджету було опитано десять керівників та п'ятнадцять спеціалістів в основному головні бухгалтери та економісти. В результаті отримано відповіді з висловлюванням про підтримку цього методу , але було сказано, що ще не сповна використовуються усі елементи цього методу, тобто не розроблені показники результативності та кількісні і якісні щодо оцінки виконання програм, тому оцінити сповна дієвість не можливо поки,що.

При спілкуванні із депутатами міської ради під час громадських слухань по проекту бюджету на 2008 рік, на засіданні депутатського клубу міської ради та на засіданні постійної депутатської комісії з питань бюджету та фінансів, я задавав питання з приводу методу бюджетування в місті, багато спілкувався на цю тему, тому можна зробити висновок, що більшість депутатів підтримують бюджетування орієнтоване на результат.З іншої сторони, мною проведено аналіз бюджетного процесу міської ради та проаналізовано багато матеріалів, які використовуються в діяльності міської ради, виконавчого комітету та інших виконавчих органів і прийшов до висновку,що всі процеси, які відбуваються на об'єктах дослідження є хорошою перспективою для запровадження програмно-цільового методу бюджетування. Про це свідчить як висказуються депутати ряд рішень, які міська рада прийняла уже раніше, а саме:рішення міської ради про бюджет міста на 2007 рік , в якому окремим пунктом паралельно із традиційним бюджетом затверджено за програмно-цільовим методом бюджет, як експеримент додаток №2.

З метою покращення управлінням бюджету м. Кам'янця -Подільського в 2002 р. було підписано угоду про співпрацю між Проектом “Реформа місцевих бюджетів в Україні” та Кам'янець-Подільською міською радою .

Протягом 2002-2007 рр. даним Проектом було проведене комплексне навчання, а також надано консультаційну і технічну допомогу з метою підвищення кваліфікації працівників бюджетних установ та управління фінансів зі складання та виконання бюджету за програмно-цільовим методом, збільшення прозорості бюджету і заохочення участі громадян у місцевому бюджетному процесі.

У 2007 р. в місті Кам'янець-Подільському одночасно із затвердженням традиційного бюджету затверджувався бюджет за програмно-цільовим методом на виконання пункту 3 угоди про співпрацю між Проектом “Реформа місцевих бюджетів в Україні” та міською радою. Звіт про виконання бюджету м. Кам'янець-Подільський за 2006 р. також виносився паралельно і за програмно-цільовим методом . Із цього можна зробити висновок, що програмно-цільовий метод потребує більшої дисципліни бюджетного процесу, оскільки встановлює конкретні показники результативності відповідно до видатків і цим перешкоджає нераціональному та нецільовому використанню коштів. Тобто, бюджетні кошти нікуди, крім затверджених програм, відтягуватися не можуть. Дисциплінує це і розпорядників, діяльність яких окреслюється в бюджетних призначеннях; головний розпорядник стає, так би мовити, координатором низки програм, які виконують його підвідомчі установи. Важливим є й те, що такий підхід сприяє ефективному розподілу та використанню бюджетних коштів, забезпечує доцільне здійснення видатків, виходячи з інформованості розпорядників коштів.

Інше рішення міської ради яке також стверджує про підтримку депутатами цього методу бюджетування є таке „ Про затвердження порядку планування бюджету розвитку за програмами”, яке має усі ознаки програмно цільового бюджетування, і уже застосовується у місті протягом п'яти років та підтримується усіма розпорядниками коштів міського бюджету, додаток №3.

Найбільше програм фінансуються за рахунок видатків міського бюджету розвитку, адже завдяки цим програмам вдалося вирішити низку проблем бюджетних установ міста.А саме проведено газифікацію одного дошкільного закладу ,чотири навчально-виховних закладів та однієї позашкільної установи, результативністю даних програм є зменшення тепловтрат. Завдяки програмам проводилася комп'ютеризація закладів освіти , підключення до мережі Інтернет та запровадження інформаційних технологій .Збільшення закладів підключення до мережі Інтернет дало змогу значно оперативніше використовувати інформаційні ресурси та обмін інформацією. В деяких навчальних закладах створена локальна мережа , що дає можливість аналізувати діяльність навчального закладу , вивчати результативність навчально-виховного процесу , прогнозувати перспективи розвитку .На основі розроблених програм проводилося технічне переоснащення дошкільних закладів міста меблями , сучасним навчально-спортивним інвентарем , іграшками та ігровим матеріалом , медико-профілактичним обладнанням , що забезпечило державні стандарти та санітарно-гігієнічні норми, створило сприятливі умови для зменшення та недопущення захворюваності дітей дошкільного віку сколіозом , порушенням зору , а також дало можливість ростити фізично та психічно здорових дітей .

Управлінням охорони здоров'я проведено реконструкцію амбулаторій сімейної медицини, дві із них розпочали своє функціонування лише завдяки цим програм , таким чином жителі мають можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу за місцем проживання .Так як оптимізація ліжкового фонду стаціонарів та штатної чисельності працюючих переносить навантаження по медичному забезпеченню населення на амбулаторії, про це свідчить ріст кількості населення, яке обслуговується на засадах сімейної медицини. Від реконструйовано корпус лікарні, чим покращили умови перебування хворих в стаціонарних відділеннях. Проведено технічне переоснащення закладів охорони здоров'я, а саме придбано ультразвуковий діагностичний аппарат, що забезпечує належний рівень діагностичних обстежень вагітних, гінекологічних хворих та дітей міста; мікроскоп бінокулярний, стоматологічні установки, бронхофіброскоп, автомобіль ГАЗ -32214 „ Швидка допомога ” та інше не менш важливе медичне обладнання, що дало розвиток матеріально-технічного забезпечення галузі охорони здоров'я.

Управлінням житлово-комунального господарства розроблені програми і поступово іде процес їх виконання , а саме програми : санітарна очистка міста, реконструкція центральної частини міста, мереж вуличного освітлення, будівництво центрального кладовища, влаштування в'їздних знаків, реконструкція доріг міста, внутріквартальних проїздів і багато інших. Достатньо серйозні капіталовкладення зроблені з технічного переоснащення підприємств і організацій житлово-комунального господарства, а саме придбані контейнери, прибирально-підмітальне обладнання „Бродвей”, частотні перетворювачі , автомобіль першої допомоги АДП -2 „ Дельфін ”, бульдозер для утримання міського звалища , сміттєвози і ін.

Місто Кам”янець-Подільський - є унікальним комплексом історичних споруд , насамперед -це фортеця , яка є візитною карткою міста . Тому останніми роками динамічно розвивається туризм , ця галузь визначена як одна із пріоритетних для розвитку міста . Внаслідок поступального розвитку міжнародного співробітництва в сфері туризму щорічно зростає кількість іноземних туристів. За останні пять років місто відвідали 866,4 тис.туристів, в т.ч. іноземних - 83,3 тис. туристів. Як результат, щорічно зростають грошові доходи об'єктів музею -заповідника .

В 2005 р. на всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування було обрано програму Кам'янець-Подільської міської ради „Створення інноваційної моделі збереження та раціонального використання природно - рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону міста Кам'янець-Подільського”. В результаті реалізації проекту протягом 2006 р. проведено топографічні роботи та підготовленні картографічні матеріали, проведено екологічне зонування та дослідження території каньйону, відремонтовано підвісні містки через р. Смотрич, проведено очистку берегів річки Смотрич та ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, облаштування підпірної стіни біля Західного бульвару . Фінансування даного проекту здійснювалося за рахунок субвенції з державного бюджету та за рахунок співфінансування заходів програми з міського бюджету.

В 2006 р. проект „ Запровадження інноваційної системи забезпечення безпеки туристів та охорони пам'яток архітектури у місті Кам'янці -Подільському ” також став переможцем, фінансування якого здійснювалось за рахунок субвенції з державного бюджету та за рахунок співфінансування заходів програм з міського бюджету . Метою програми було створення умов для підвищення рівня безпеки туристів і мешканців міста та ефективного забезпечення збереження історико-архітектурної спадщини шляхом використання сучасних технологій в системі охорони громадського порядку .

В 2005 році рішенням сесії міської ради було прийнято програму „ Культура і мистецтво - всім категоріям населення м.Кам'янця - Подільського на 2005-2007 роки ” . Завдяки цій програмі на майданах Старого міста , у Старій Фортеці , сквері „ Гунські криниці ”, на стадіоні вирували свята : міжнародна благодійна культурно-мистецька акція „ Козацькі забави ”, чемпіонат з повітроплавання , військово -історичний фестиваль „ Терра -Героїка ”, фестиваль національних культур і ін.. Дані фестивалі стали брендами не тільки міста , але й держави взагалі .

Велику роль в соціально-економічному розвитку міста відіграє підприємництво.Сьогодні підприємницька діяльність є одним із ключових механізмів , який дає можливість розв'язувати економічні, соціальні та гуманітарні проблеми міста. На міському рівні розвитку підприємництва приділяється значна увага. Для матеріального забезпечення реалізації заходів Програми розвитку малого підприємництва в 2003 р. створено міський Фонд підтримки малого підприємництва . За період 2003-2007 рр. Фондом надано фінансову підтримку 32 суб'єктам малого підприємництва .Підприємства, які отримали фінансову допомогу, сплатили за 2003-2007 рр. податків та зборів до міського бюджету на суму 1402,0 тис.грн., було створено 51 робоче місце .Фахову та правову допомогу підприємцям надає Інформаційна служба з питань підприємництва проекту БІЗПРО „ Гаряча лінія ”. Фінансування цієї програми дало можливість безкоштовно отримати інформацію з питань ведення господарської діяльності суб'єктами підприємництва, створення, реєстрації, перереєстрації СПД, вимог звітності та оподаткування , регулювання комерції та управління бізнесом .

Кількість звернень представників малого та середнього бізнесу , які звернулися до інформаційної служби за консультаціями

Це далеко не весь перелік програм соціально - культурної сфери, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міського бюджету. Кількість програм з року в рік зростає обсяг видатків також.



У процесі дослідження проводилось опитування також працівників управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради, та працівників управління фінансів Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації всього 42 чоловіки, які всі впевнено підтверджують, що бюджетування орієнтоване на результат, при сьогоднішньому дефіциті фінансових ресурсів є перспективним і необхідним.Головний обов'язок міської влади-дбати про добробут громади.Мешканці громади сплачують податки, що складають значну частину міського бюджету, саме вони фінансують місцеве самоврядування. Отже запорукою успішності дій міської влади є ефективне використання наявних фінансових ресурсів, які, як правило, обмежені. Йдеться не просто про витрачання коштів на ситуативне вирішення існуючих проблем-полагодження водогону, ремонт дороги тощо,-а про постійне покращення якості бюджетних послуг, які отримує населення. При розподілі бюджетних коштів завжди потрібно враховувати інтереси кінцевого споживача послуг.Якраз на думку працівників управління фінансів ключову роль в ефективному використанні фінансових ресурсів відіграє

програмно -цільовий метод бюджетування. Ось як бачать у своєму розумінні традиційний метод планування бюджету та програмно-цільовий працівники управління фінансів :



Для підведення підсумків хочу зазначити, що навряд чи у м. Кам'янець-Подільському знайдеться багато людей, які б детально вивчали бюджет міста. І питання не у тому, що це нецікаво. Для кожного знайдеться важлива цифра, яка розповість, чого чекати упродовж року. Щоб, так би мовити, без неприємних фінансових сюрпризів можна було обійтися. Я вже не кажу про звичайну цікавість платника податків стосовно того, куди витрачаються бюджетні кошти. Річ у тім, що вивчати бюджет важко. Це складний документ, написаний специфічною мовою, зрозумілий з першого погляду хіба що фахівцям зі стажем. А це аж ніяк не сприяє побудові громадянського суспільства (про яке сьогодні не говорить хіба що лінивий) та активізації участі населення в управлінні містом. Бюджет складений за програмно-цільовим методом є простим для вивчення і розуміння. Для прикладу розроблений міський бюджет за програмно-цільовим методом дивись у додатку№4. Даний метод орієнтований на результат, на фінансування конкретних бюджетних програм із вказанням не менш конкретних показників ефективності. Є ще одна важлива відмінність методу постатейного від програмно-цільового, останній складається аж на три роки. У процесі виконання програм постійно здійснюватиметься моніторинг та оцінка їх виконання, виділення найбільш ефективних із них; передбачено можливість спрямовувати бюджетні кошти на пріоритетні напрями та програми. Показники виконання програм є невід'ємним елементом ПЦМ, вони дозволяють об'єктивно оцінювати реалізацію тих чи інших програм, а також забезпечувати громадськість інформацією щодо ефективності використання ресурсів.

Результати дослідження обговорено на круглому столі із представниками головних розпорядників коштів міського бюджету ( начальниками управлінь, завідуючими відділами, економістами, та бухгалтерами).

В результаті обговорення можна зробити висновки:

- Традиційний метод бюджетування вичерпав свій ресурс і не вдповідає завданням сьогодення.

- Співставляючи результати дослідження із об'єктами тобто ( із бюджетними процесами, висловлюваннями жителів територіальної громади та депутатами міської ради та іншими учасниками яких опитано) можна припустити, що оцінка діяльності міської влади та ефективність використання бюджетних коштів міського бюджету проводиться жителями міста на основі якісних показників, тобто наскільки якісно надаються послуги лікарнями школами і т.д., а це і є основними елементами програмно-цільового методу бюджетування або критеріями ефективного та дієвого бюджетування сюди ще потрібно додати показник затрат вхідних ресурсів, показник продукту, показник ефективності.

- І на останок використання креативних інновацій призводить до розвитку і руху вперед, що є також передумовою пришвидшених темпів розвитку в цілому міста та зокрема економічних процесів та економіки і покращення життєвого рівня громадян міста,що і потрібно територіальній громадів в цілому і зокрема кожному жителю.

5. План дій по впровадженню стратегічних змін в діяльності управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради

Проект стратегічного плану розвитку управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради на 2008-2010 роки.

Вступ.

Управління фінансів-установа, що здійснює функції зі складання, виконання міського бюджету, контролю за продуктивним розподілом коштів бюджетних установ, прогнозування та аналізу доходів міського бюджету, а також моніторингу надходжень. Управління при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими управліннями та відділами міської ради, підрозділами органів державної виконавчої влади, органами Державної податкової адміністрації, Управління Державного казначейства, а також із комунальними та державними підприємствами, бюджетними установами, організаціями та громадянами міста.

Проект стратегічного плану розвитку управління фінансів на 2008-2010 роки визначає пріоритетні напрямки діяльності, цілі та завдання на середньострокову перспективу. Метою створення нового стратегічного плану розвитку є визначення шляхів ефективного та раціонального управління міським бюджетом, тобто запровадження програмно-цільового методу бюджетування, зміцнення організаційної спроможності управління фінансів та виконання стратегічного плану міста.

Стратегічний план діяльності та розвитку управління фінансів має бути продуктом спільного вибору виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради та управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради на основі досягнення консенсусу. Мною - начальником управління фінансів, пропонується покласти в основу плану, принцип зосередження зусиль на пріоритетних питаннях діяльності та розвитку.

Три критичних питання - підвищення ефективності використання коштів бюджету міста, через запровадження бюджетування за програмно-цільовим методом, сприяння наповненню доходів міського бюджету, та забезпечення стабільної та ефективної роботи управління фінансів шляхом удосконалення його структури, та удосконалення кадрової політики та системи оплати праці - були вибрані, як вирішальні чинники для подальшої діяльності та розвитку управління фінансів Кам'янець-Подільської міської ради. Для кожного із цих стратегічних напрямків, мною були складені окремі плани дій(заходи які необхідно здійснити) впровадження яких, має привести до конкурентної позиції управління фінансів.Плани дій розроблені мною, які одобрені як співробітниками управління фінансів, так і колегами інших управлінь,які мають професійні знання та досвід у відповідній сфері, або до службової компетенції яких входить відповідне питання.

Стратегія впровадження змін, для діяльності та розвитку управління фінансів ґрунтується на амбітному баченні-майбутноьго зростання -і на трьох ретельно відібраних критичних питаннях. Наповнення доходної частини міського бюджету та підвищення ефективності використання коштів бюджету, через запровадження бюджетування за програмно-цільовим методом належать до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток міської економіки, тоді як критичне питання, пов'язане з покращенням забезпечення стабільної та ефективної роботи управління фінансів шляхом удосконалення його структури та кадрової політики і не лише фінансів, але й управління в загальному розумінні цього слова, віддзеркалюють очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії.

Організаційна структура управління фінансів виглядає наступним чином:

6

№ п/п	Назва структурного підрозділу	Кількість штатних посад
1.	Начальник міського управління фінансів	1
	Відділ аналізу та прогнозування доходів
2.	Начальник відділу	1
3.	Заступник начальника відділу	1
4.	Головний спеціаліст - економіст	1
5.	Спеціаліст 1-ї категорії - економіст	1
6.	Спеціаліст 1 -ї категорії - економіст	1
	Бюджетний відділ
7.	Заступник начальника управління-начальник відділу	1
8.	Заступник начальника відділу	1
9.	Головний спеціаліст - економіст ( по галузі охорона здоров'я )	1
10.	Головний спеціаліст - економіст ( по галузі управління, та культура )	1
11.	Головний спеціаліст - економіст ( по галузі житлово - комунальне господарство )	1
12.	Спеціаліст 1 -ї категорії - економіст ( по галузі освіта )	1
13.	Спеціаліст 1 - ї категорії - економіст ( по галузі житлово-комунального господарства )	1
14.	Спеціаліст 1 - ї категорії - економіст ( по галузі охорона здоров'я )	1
	Відділ обліку , інформаційного забезпечення та фінансування соціального забезпечення і захисту населення	1
15.	Начальник відділу - Головний бухгалтер	1
16.	Спеціаліст 1 - ї категорії - програміст	1
17.	Спеціаліст 1 - ї категорії - бухгалтер	1
	Сектор обслуговування управління
18.	Оператор комп'ютерного набору	1
19.	Водій	1
	ВСЬОГО :	19

Аналіз зацікавлених сторін

В процесі розробки стратегічного плану управління фінансів визначило такі зацікавлені сторони:

Ш ? Територіальна громада, що зацікавлена у фінансуванні пріоритетних бюджетних програм із соціального захисту і соціального забезпечення, охорони здоров'я, освіти, культури, спорту, а також розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою міста.

Ш ? Головні розпорядники бюджетних коштів, які зацікавлені у фінансуванні затверджених програм у повному обсязі; фінансове управління, в свою чергу, зацікавлене у своєчасному отриманні від розпорядників якісно складених звітів та інших матеріалів, необхідних для формування бюджету.

Ш ? Кам'янець-Подільська міська рада, виконком міської ради та міський голова, що зацікавлені в своєчасному та прозорому складанні проекту бюджету, забезпеченні виконання затвердженого бюджету, пропозиціях щодо підвищення продуктивності використання бюджетних коштів та залучення додаткових джерел надходження.

Ш ? Міністерство фінансів України, Головне фінансове управління обласної держадміністрації, що зацікавлені в отриманні достовірних даних, обґрунтованих розрахунків на всіх етапах бюджетного процесу.

Ш ? Державна податкова адміністрація (Кам'янець-Подільська податкова інспекція), оскільки фінансове управління зацікавлене в координації зусиль щодо отримання інформації про бюджетні надходження.

Ш ? Відділення Державного казначейства, яке зацікавлене у співпраці, особливо під час процесу виконання бюджету.

Ш ? Підрозділи виконкому, а особливо управління економіки ,управління комунального майна , що зацікавлені в отриманні аналітичних даних щодо бюджету.

Ш ? Підприємства, головні платники податків на території громади, які повинні своєчасно надавати управлінню фінансів останню інформацію задля забезпечення можливості прогнозування бюджетних надходжень.

Ш ? Працівники фінансового управління, що зацікавлені у мотивації для підвищення продуктивності та ефективності праці.

З усіма зацікавленими сторонами управління фінансів прагне налагодити дієву та ефективну співпрацю.

І. Бачення : Через результативне управління бюджетними коштами - до благополуччя громади м. Кам'янця-Подільського, або іншими словами до виконання стратегічного бачення громади, яке виражене у стратегічному плані міста „ Кам'янець-Подільський - гостинне місто, зручне для життя і дозвілля, привабливе для туризму, бізнесу та інвестицій, де міська громада відкрита до співпраці.”

ІІ. Місія : Результативне управління бюджетом міста, сприяння наповненню доходної частини міського бюджету для найбільш повного задоволення пріоритетних потреб громадян, визначених стратегією розвитку міста.

СВОТ - аналіз:

СИЛЬНІ СТОРОНИ:

? Професійний керівний склад та кваліфікований персонал;

? Вміння адаптуватися до змінних умов;

? Здорова атмосфера в колективі, його згуртованість;

? Вдале розташування офісу та забезпеченість нормативно-правовими актами.