Дослідження фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз"

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Пропозиції щодо підвищення рівня ефективності економіко-аналітичної роботи господарської діяльності підприємства. Сутність і застосування факторного аналізу на прикладі методу ланцюгових підстановок.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2012
Размер файла 173,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Таблиця 2.16 - Аналіз динаміки доходів з урахуванням ПДВ та вартості природного газу, тис.грн.

Показники

Формула

Роки

2007 (У1)

2008 (У2)

2009 (УЗ)

2

3

4

5

6

Обсяг робіт, послуг (виручка) за цінами і тарифами з урахуванням ПДВ та вартості природного газу

542950,1

646 630

813 575

Показники динаміки

Абсолютний приріст, тис. грн.

а) ланцюговий

Уn - Уn-1

103679,9

166945

б) базисний

Уn - У1

103679,9

270624,9

Темп росту, % ланцюговий

(Уn/Уп-1)х100

119,10

125,82

б) базисний

(Уn/У1)х100

119,10

149,84

Темп приросту, %

а) ланцюговий

Тр - 100

19,10

25,82

б) базисний

Тр- 100

19,10

49,84

Абсолютне значення 1% приросту, тис. грн.

0,01 хУn-1

5429,501

6466,3

Середній рівень ряду динаміки, тис. грн.

У/n

667718,37

Середній темп росту, %

122,41

Середній темп приросту, %

Тcр-100

22,41

Як ми бачимо, за даними аналізу динаміки доходів з урахуванням ПДВ та вартості природного газу розглянутий період доходи ВАТ «Харківгаз» з урахуванням ПДВ та вартості природного газу постійно збільшуються. Ланцюговий темп зросчання у 2008 р. склав 103, 7 мли. грн., а у 2009 р. - 166,9 млн. гри. Ланцюговий темп приросту у 2008 р. склав 19,10 % ,а у 2010 р. - 25,82 %. Середній рівень доходу за розглянутий період склав 667718,4 тис. грн. Середній темп приросту за 2007 - 2009 рр. склав 22,41 %.

Ряди динаміки є дуже важливим прийомом аналізу, оскільки дають можливість виявити закономірності розвитку економічних процесів за ряд періодів і відобразити їх у цифровій формі.

У наступній таблиці, ми розглянемо структуру доходів підприємства за напрямками діяльності з урахуванням ПДВ, але без урахування вартості природного газу.

Таблиця 2.17 - Склад і структура доходів по напрямках діяльності з урахуванням ПДВ та без вартості природного газу

Показники

2007 р.

2008 р.

2009 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис.грн.

%

Обсяг робіт, послуг (виручка) за цінами і тарифами по транспортуванню природного газу

128639,3

52,0

145693,6

50,8

160984,2

58,1

Обсяг робіт, послуг (виручка) за цінами і тарифами по постачанню природного газу

22476,9

9,1

27278,3

9,5

30504,6

11,0

Обсяг робіт, послуг (виручка) за цінами і тарифами по постчанню скрапленого газу

56940,7

23,0

69034,7

24,1

53827,3

19,4

Обсяг робіт, послуг (виручка) за цінами і тарифами по іншім видам діяльності

39447,6

15,9

44693,4

15,6

32000

11,5

Обсяг робіт, послуг (виручка) за цінами і тарифами всього

247504,5

100,0

286700

100,0

277316,1

100,0

З таблиці бачимо, що найбільша питома вага в структурі доходів припадає на доходи від транспортування природного газу, які на протязі всього розглянутого періоду збільшуються, в той час, як їх питома вага у 2008 р. зменшується, а у 2009 р. збільшується. У 2007 - 2009 рр. зростають доходи від транспортування природного газу, при цьому зростає і їх питома вага у структурі доходів. Доходи від постачання скрапленого газу не мають строгої тенденції, так у 2008 р. вони збільшуються, а у 2009 р. зменшуються, як наслідок у 2009 р. зменшується і їх питома вага. Доходи по іншим видам діяльності також збільшуються у 2008 р., а у 2009 р. зменшуються, але при цьому їх питома вага зменшується на протязі всього розглянутого періоду. Слід зазначити, що доходи підприємства без урахування вартості природного газу за розглянутий період не мають строгої тенденції, так у 2008 р. вони збільшуються, а у 2009 р. зменшуються, що пов'язано зі скороченням доходів від реалізації скрапленого газу та суттєвим скороченням доходів від іншої діяльності ВАТ «Харківгаз».

2.6 Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства

У сучасних економічних умовах діяльність кожного підприємства є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених у результатах його функціонування. Для виживання підприємства в цих умовах його управлінському персоналу необхідно постійно стежити за ситуацією на ринку і забезпечувати високу конкурентоспроможність виробленої продукції (наданих послуг).

Показники фінансових результатів (прибутки) характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства по всіх напрямками. До них ставляться: прибуток від реалізації, фінансово-господарчої діяльності, балансовий прибуток. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає горизонтальний і вертикальний аналізи, факторний аналіз.

Аналіз фінансового стану - важливий розділ аналізу господарської діяльності підприємства, оскільки показує характеристику якості його діяльності. У процесі аналізу фінансового стану аналізуються такі блоки - прибуток і рентабельність, структура активів і пасивів підприємства, платоспроможність і ділова активність.

Для аналізу фінансових результатів роботи підприємство використовуємо дані форми №2 «Звіт про фінансові результати» і представлено в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 - Фінансові результати роботи підприємства, тис. грн.

Стаття

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Дохід від реалізації продукції

542950,1

646630

813575

Вартість природного газу

289817,5

343275

519398

ПДВ

86670,2

103373

132451

Інші відрахування з доходу

4576,7

13774

13910

Чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг

451703,2

529483

667214

у т.ч. природного газу

241524,9

286063

432832

Собівартість реалізованої продукції

447505,7

587568

736965

у т.ч. вартість природного газу

241524,9

316929

462297

Валовий прибуток(+), збиток(-)

+4197,5

-58085

-69751

Інші операційні доходи

6256,1

3698

13864

Адміністративні витрати

8119,8

9611

10812

Інші операційні витрати

15294,2

6846

63480

Фінансові результати від операційної діяльності

збиток (-), прибуток (+)

-12960,4

-70844

-130179,0

Інші фінансові доходи

42,7

-

-

Інші доходи

31463

5058

15249

Фінансові витрати

4432,9

2605

3504,0

Витрати від участі в ка-піталі

-

121,0

1120,6

Інші витрати

23489,2

1392

44096,0

Фінансові оезультати від звичайної діяльності до оподатковування:

збиток (-), прибуток (+)

-9376,8

-69904

-123960,0

Податок на прибуток від звичайної діяльності

5108,1

-

Дохід від податку на прибуток

618

1361,0

Фінансові результати від звичайної діяльності:

збиток (-), прибуток (+)

-14484,9

-69286

-122599

Чистий збиток (-), прибуток (+)

-14484,9

-69286

-122599

Аналіз таблиці 2.18 показує, що підприємство є збитковим.

Тільки у 2007 р. підприємству удається получити валовий прибуток, у вісі інші роки результатом роботи підприємства з основної діяльності є збиток. Адміністративні витрати на протязі всього розглянутого періоду збільшуються. Витрати на збут у ВАТ «Харківгаз» відсутні.

В цілому чистий збиток підприємства у 2007 р. склав 14,5 млн. грн., а у 2009 р. він збільшився до 122,6 млн. грн.

Показники фінансових результатів (прибутки) характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства в усіх напрямках. Невід'ємним етапом в аналізі прибутки с аналіз рентабельності, яка характеризує прибуток, одержувану з кожної гривні засобів, вкладених у підприємство або фінансові операції.

Показники рентабельності характеризують фінансові результати й ефективність діяльності підприємства. Виділяють загальний рівень рентабельності, де в чисельнику - балансовий прибуток, і чистий рівень рентабельності в чисельнику - чистий прибуток.

У знаменнику може бути сума витрат (рентабельність витрат) і сума активів (рентабельність активів). Чиста рентабельність відображає частину балансового прибутку, отриманої на кожну гривню активів або собівартості.

У ситуації, коли в підприємства результатом діяльності збитки, доцільно розраховувати не рівень рентабельності, а рівень збитковості.

Дані розрахунків занесемо в таблицю 2.19.

Таблиця 2.19 - Показники прибутку (збитку) та рентабельності по напрямкам роботи підприємства.

Показники

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Прибуток (+), збитки(-) всього, млн. грн., зокрема по видах діяльності:

-4,0

-36,9

-51,2

- транспортування природного газу;

-13,4

-48,3

-60,3

- постачання природного газу;

+ 0,4

+ 1,3

-0,005

- реалізація зрідженого газу;

+ 5,1

+ 3,2

+3,5

- спеціальні, монтажні та інші роботи

+ 3,9

+ 6,8

+5,6

Рентабельність, всього, %, у т.ч. по видах діяльності:

-1,9

-13,2

-17,9

- транспортування природного газу;

-11,1

-28,5

-31,0

- постачання природного газу;

+ 2,4

+ 6,1

-0,2

- реалізація зрідженого газу;

+ 11,1

+ 5,5

+8,0

- спеціальні, монтажні та інші роботи

+ 13,2

+ 22,5

+26,1

При аналізі збитковості відзначаємо її ріст, що с, негативною зміною в роботі підприємства. Найбільші збитки підприємство отримує від транспортування природного газу, і збитки від цього виду діяльності за розглянутий період збільшуються. Від усіх інших видів діяльності підприємство отримує прибуток, але він не покриває збитків від транспортування природного газу. В цілому аналіз фінансових результатів підприємства показує погіршення стану підприємства і неможливість виправити ситуацію.

Платоспроможність підприємства важливий чинник. Миттєву платоспроможність підприємства характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності, який показує яку частину короткострокової заборгованості, може покрити організація за рахунок грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень.

Показники ліквідності представлені в наступній таблиці 2.20:

Таблиця 2.20 Показники ліквідності,%

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Коефіціент абсолютної ліквідності

0,09

0,08

0,06

Коефіціент текущей ліквідності

1,37

1,71

2,19

Коефіціент покриття

2,10

2,06

2,48

Коефіціент загальної платоспроможності

21,65

15,15

13,66

Аналіз коефіцієнтів показав, що платоспроможність підприємства постійно зростає - це позитивний фактор. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на підприємстві достатньо низький. Слід зазначити, що погашення дебіторської заборгованості дасть підприємству можливість повністю розрахуватися зі своїми боргами.

Фінансовий стан - це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Вона характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю використання, фінансовими можливостями з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю. Балансовий прибуток являє собою суму доходів (збитків) підприємства від виконання робіт, надання послуг і доходів (збитків), не пов'язаних з основною діяльністю підприємства.

Таблиця 2.21 Показники фінансової стійкості підприємства.

Показники

2007р.

2008р.

2009р.

Темп зміни, %

2008г./2007г.

2009г./2008г.

Коефіціент финансовой автономии

0,9

0,9

0,9

100

100

Коефіціент финансовой зависимости

1,1

1,1

1,1

100

100

Коефіціент финансовой стойкости

16,1

13,4

13,8

83,2

103

Як видно з таблиці, коефіцієнти фінансової автономії та фінансової залежності протягом досліджуваного періоду не змінювалися. Однак коефіцієнт фінансової залежності більше, це негативна тенденція, яка говорить про те, що підприємство залежить від позикових коштів, так як не може самофінансуватися. Коефіцієнт фінансової стійкості має тенденцію до зниження, що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ОБРАНОЇ ТЕМИ

Сьогоднішня криза в Україні - це відмінне струшування від затхлого залишився соціалізму. Це прискорення, семимильними кроками, переходу до ринкового строю Є безліч перешкод, прорахунків, непорозумінні.

Україна, де стало мало споживати газ, купувати його. Це і є економія, вміння рахувати гроші. Скажуть, що стоять безліч заводів стоять і не споживають газ. Так і є і нехай повиздихають. Натомість вже ряд заводів, які набагато економлять за газ або взагалі не споживають.

Житлово-комунальне господарство є одним з складових господарського комплексу міст, важливим елементом містоутворювальної сфери. Галузь має визначальне значення як для забезпечення умов нормального функціонування підприємств, так і задоволення потреб населення. Стабільна і ефективна робота комунальних підприємств має не тільки велике народно - господарське значення, але і особливу соціальну значущість.

Служба газопроводу міста - один із класичних прикладів підприємства - природного монополіста. І в даний час і в осяжному майбутньому відсутні техніко - економічні передумови існування на одній території кількох паралельно функціонуючих (конкуруючих) газових підприємств (абсурдність з економічної точки зору ідеї прокладання паралельних мереж, неможливість використання загальної мережі для реалізації комерційних інтересів різних компаній і т.д.)

Позиція фахівців житлово-комунального господарства полягає в тому, що комунальна діяльність не сумісна з ринковими принципами, але це не означає повної відмови від впровадження ринкових відносин в галузі. Необхідно використовувати ринкові принципи з урахуванням галузевих особливостей, що накладають значні обмеження на ці форми.

Газове паливо становить значну частку в паливному балансі країни. Його переваги незаперечні. Газ легко транспортувати на величезну відстань без особливих витрат, не рахуючи капіталовкладень в газопроводи і пов'язані з ними споруди, які дуже швидко окупаються. Він легко спалюється, має високу теплотворення. Використання газу виключає важка фізична праця при доставці твердого палива та видаленні його відходів, поліпшує умови роботи.

Разом з тим газове паливо володіє небезпечними властивостями: здатність утворювати в суміші з повітрям вибухонебезпечні з'єднання, задушливою дією, токсичні остю та отруйними властивостями внаслідок неповного згоряння та утримання в димових газах окису вуглецю. Штучні горючі гази мають ту ж, що й природні, ступінь вибухонебезпечності, крім того, мають ще й отруйним дією і тому небезпечніший природних газів.

Підприємства ЖКГ в більшості є не знов створеними таким є також «Харківгаз», а ті, що функціонують до моменту переходу, на ринкові відносини не один десяток років. Положення багато з них вже на той момент було важким:

- поганий стан основних виробничих фондів (відсталі технології, висока енергоємність техніки, ступінь зносу основних фондів 40-60%, а окремих їх видів 80-90%, поряд експлуатованих об'єктів давно закінчився їх амортизаційний термін, особливо у важкому стані опинилися мережеві підприємства, у яких десятки кілометрів мереж прийшли в повну непридатність) [26, с.59-68];

багатомільйонні суми недоліку власних оборотних коштів;

більшість підприємств мали негативний результат господарської діяльності, тобто збитки.

Для нормального вступу галузі до ринку не було проведено ні технічного, ні фінансового оздоровлення діяльності підприємств. Основними причинами цього є дефіцитність бюджетів всіх рівнів (у 90-і роки XX ст.), фінансування ЖКГ за залишковим принципом, який негативніший ще більшою мірою, чим дефіцитність бюджетів.

Зниження обсягів виробництва і коефіцієнта використання виробничих потужностей викликане як технічними, так і економічними чинниками (недолік оборотних коштів для обслуговування, зниження купівельного попиту, особливо категорій «промислові підприємства» і «інші споживачі»). Асигнування з бюджетів (дотації, субвенції) незалежно від потреб підприємств ЖКГ з року в рік скорочувалися і в даний час практично відсутні. Сьогодні діє принцип самоокупності і самофінансування.

Регулятором виручки від реалізації основного доходу підприємств ЖКГ стає цінова (тарифна) політика держави в цій галузі. Тарифи на послуги ЖКГ затверджуються на місцях (відділами Обласної адміністрацій).

Природний газ залишається пріоритетним енергоресурсом України. Його частка в паливно-енергетичному балансі держави сягаю 45%. Ми споживаємо близько 70 млрд. куб. м природного газу за рік, посідаючи за цим показником шосте місце в світі, а за обсягами імпорту - третє після США та Німеччини.

Все це робить актуальною проблему вироблення таких процедур формування витрат на комунальні тарифи, які забезпечили б зацікавленість підприємств в реальній економії матеріальних, трудових і фінансових витрат. Проте першорядним і основним можна рахувати вдосконалення управління витратами.

Для вирішення головного завдання щодо підвищення якості комунальних послуг, у тому числі і газопосточання, назріла необхідність прискорити вирішення питання щодо створення служби єдиного замовника житлово-комунальних послуг, створення якої може поліпшити надання населенню послуг, підвищення відповідальності як виконавців, так і виробників (постачальників) комунальних послуг. [14, c.30-34]

ДК «Газ України» закликає підприємства комунальної теплоенергетики (ТКЕ) повністю розрахуватися за природний газ, спожитий у поточному опалювальному сезоні, та сплатити заборгованість за природний газ, спожитий у опалювальному сезоні 2008-2009 років.

Cтаном на 9 квітня 2010 р. за оперативною інформацією фахівців ДК «Газ України» борг теплопостачальників за природний газ, спожитий починаючи з 1 жовтня 2009 р., становить 3,8 млрд. грн.; рівень розрахунків підприємств ТКЕ складає 59%.

Найбільшу заборгованість у цьому періоді накопичили підприємства ТКЕ Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Луганської, Одеської, Запорізької, Київської, Житомирської, Чернігівської областей та АР Крим. Сума боргу кожного з перерахованих регіонів перевищує 100 млн. грн. Станом на 9 квітня 2010 р. заборгованість АЕК «Київенерго» перед ДК «Газ України» за спожитий у 2009-2010 роках природний газ перевищила 2 млрд. грн.; рівень оплати у 2010 р. складає 38%.

Незадовільним є рівень погашення заборгованості за природний газ, спожитий у опалювальному сезоні 2008-2009 років. Станом на 9 квітня 2010 р. борг теплопостачальників за спожитий у минулому опалювальному сезоні природний газ складає 1,96 млрд. грн.; рівень розрахунків - 78%. Найбільшими боржниками за газ, спожитий у опалювальному сезоні 2008-2009 років, є підприємства ТКЕ Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської та Одеської областей. [21, c.53-61].

На виконання доручення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ДК «Газ України» провела наради з керівництвом місцевих органів влади та підприємств комунальної теплоенергетики всіх регіонів України, особливо наголосивши на недопущенні безлімітного газоспоживання.

Керівництво більшості теплопостачальних підприємств та місцевих органів влади надали гарантії та графіки погашення заборгованості за спожитий природний газ.

ДК «Газ України» прийняла рішення про обмеження газопостачання для ТКЕ, які не дотримуються дисципліни газоспоживання, нарощують заборгованість за спожитий природний газ та не надали затверджених графіків погашення заборгованості.

Для здійснення хоч б на вузькій основі діяльності, недопущення повного розвалу галузі в останні десять років багато разів проводилося підвищення тарифів на послуги, що породило ряд негативних явищ. Так, різко знизився купівельний попит населення.

Окрім чисто фінансового чинника, на споживчий попит послуг населенням робить вплив психологічний чинник (небажання оплачувати такі послуги, що виросли в ціні, до того ж низької якості).

Сукупність цих і інших чинників привела до різкого зростання неплатежів за спожиті послуги, тобто зростанню дебіторської заборгованості.

Проблему заборгованості не можна вирішувати традиційними методами, тобто шляхом систематичного підвищення тарифів. Не кажучи про те, що цей захід викликає численні скарги населення, рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг після введення нових тарифів не збільшується.

Встановлення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги на базі їх реальної вартості є адекватній ситуації, що склалася, і дозволяє:

вирішити питання про переведення підприємств в режим беззбиткового функціонування;

зменшити дефіцитність бюджетів всіх рівнів за рахунок ліквідації дотаціонності галузі і зменшення субсидій;

відобразити в цінах і тарифах споживчі якості житла і обслуговування;

декілька загальмувати розвиток інфляційних процесів, завдяки чому зменшаться тарифи для промислових підприємств;

ліквідовувати соціальну несправедливість, коли всі громадяни, незалежно від їх соціального положення, рівня доходів, якості житла, що є у них, отримують дотацію від держави на оплату житлово-комунальних послуг.

Слід зазначити, що утримання в належному технічному стані та розвиток газорозподільних систем України - це запорука їх надійної та безпечної експлуатації. Комплекс відповідних робіт виконується спеціалізованими підприємствами газового господарства відповідно до «Правил безпеки систем газопостачання України», до яких відносяться: регулярний обхід надземних і підземних газопроводів та споруд на них; комплексне приладове обстеження газових мереж; регламентні роботи на газорегуляторних пунктах; технічне обслуговування вимикаючих пристроїв; регламентні роботи на засобах електротехнічної захисту газопроводів від корозії.

Крім того, щорічно за договорами між ВАТ і ДК «Газ України» на користування державним майном, що не підлягає приватизації, виконуються роботи з реконструкції, капітального ремонту та поточного ремонту газових мереж та споруд на них. На виконання цих робіт відраховуються кошти в розмірі 4% від залишкової вартості основних фондів, але цих коштів явно недостатньо для здійснення модернізації систем газопостачання із застосуванням нових прогресивних технологій і обладнання. Адже більшість нинішніх газових мереж побудовано ще в 60-70 роки минулого сторіччя. Але жодним державним нормативним документом не встановлено граничний термін експлуатації газопроводів, після якого вони підлягають заміні, а також не визначені джерела фінансування відповідних робіт. Відсутня нормативна база на технологію реновації сталевих газопроводів з протяжкою в них звичайних профільованих поліетиленових труб і синтетичних тканинних рукавів. Це лише характерні приклади відсутності нормативної бази. Але більш обширний список всяких заборон на проведення конкретних робіт.

Так, чинним нормативним документом ДБН В 2. 5 - 20 - 2001 «Газопостачання» не допускається будівництво газопроводів з поліетиленових труб тиском більш, 6 МПа; на підробляються територіях заборонено будівництво поліетиленових газопроводів будь-якого тиску, а також реновації застарілих сталевих газопроводів шляхом протягування в них поліетиленових труб. Втратила чинність, але не розроблено нове «Положення про будівництво газових мереж за рахунок коштів населення», в результаті чого не вирішуються питання передачі газових мереж у державну власність та обслуговування їх спеціалізованими підприємствами газового господарства. [14, c.25-28]

Відсутність нормативного забезпечення будівництва поліетиленових газопроводів, у тому числі на територіях, що підробляються, відкидає країну на периферію світових досягнень у цій сфері. А між тим, поліетиленові технології є надзвичайно актуальними з точки зору енергозбереження, зниження собівартості будівництва і експлуатації газотранспортних мереж.

На сучасному етапі розвитку міського господарства, при переході до ринкової економіки великого значення набуває система заходів, направлених на вдосконалення господарського механізму і поліпшення управління. Потреба постійного удосконалення управління на основі впровадження досягнень науки висуває на перший план завдання організації аналізу господарської діяльності підприємств міського господарства. Глибокий і систематичний аналіз виробничо-експлуатаційної діяльності цих підприємств сприяє підвищенню загального рівня їх економічної роботи, обґрунтуванню управлінських рішень, повнішому використанню резервів виробництва. Без цього не можливо раціонально керувати господарством, досягти високих результатів.

Зростання цін на енергоносії (в першу чергу імпортні нафту і газ) неминуче призведе до змін всередині галузі. Зросте використання власних енергоресурсів (вугілля, гідроресурси, атомні реактори), створюються стимули до використання альтернативних і поновлюваних джерел енергії, а також до використання енергозберігаючих технологій. Однак, ці стимули будуть дієві лише при певній лібералізації галузі, залучення інвесторів і більшого впровадження ринкових відносин в механізм ціноутворення. В цілому, процес адаптації України до ринкових цін на енергоносії (в першу чергу на газ) займе тривалий час. На думку аналітиків, перед Україною стоїть складне завдання - зберігши контроль над енергетикою, як стратегічної життєво важливою галуззю, зробити її більш привабливою для інвесторів.

Географічне положення і побудована в період СРСР мережа нафто-і газопроводів робить Україну важливим гравцем на енергетичному ринку. Однак транзитний потенціал України останнім часом все більше піддається сумніву.

На транзитний потенціал впливає два основні чинники - готовність і бажання країн - виробників транспортувати нафту і газ через територію України та технічна здатність України забезпечити безперебійний транзит.

Події останніх років і періодично виникали суперечки з Росією про ціну поставок газу стимулювали Росію шукати нові маршрути постачань до Європи в обхід України. Хоча ці маршрути і проголошуються як «додаткові», а не «заміняють», це в перспективі знизить пріоритетність України як країни-транзитера російських вуглеводнів.

Економічний аналіз - наука прикладна. Спираючись на теорію пізнання, він забезпечує практичну корисність, підвищує результативність діяльності людини.

Виступаючи як методологічна основа всіх галузей науки, теорія пізнання визначає суть, необхідність і послідовність економічного аналізу. Перш за все, визначає поняття об'єкту і суб'єкта пізнання.

Узагальнюючи методи і прийоми сучасної науки, процес пізнання широко використовує такі найважливіші інструменти, як аналіз, синтез, експеримент, моделювання. Процес мислення проходить через три взаємозв'язані стадії:

1) споглядання;

2) наукову абстракцію;

3) формування нових практичних пропозицій [12, c.13-21].

Всеосяжний зв'язок явищ, процесів, глобально охоплюючи все суще, створює «павутину» відносин щось ціле, яке і є об'єктом дослідження. Особливо важливо виявити тут причинно-наслідковий зв'язок, пам'ятаючи що причина породжує слідство, яке знов обертається причиною наступної події або ситуації, чого-небудь нового і так до безкінечності. Тут ми стикаємося з поняттями детермінованої (функціональною) і стохастичної залежності. Якщо перша означає певну жорсткість зв'язків між явищами, що вивчаються, то друга характеризується імовірнісним (частковою) зв'язком. Звідси і методи економічного аналізу виступають як детерміновані і стохастичні.

Об'єктом аналізу є господарські процеси, що безперервно відмирають і знов народжуються. Господарство, економіка, як і людство взагалі, вічні, а окремі економічні явища, предмети, смертні. Споруджуючи навіть крупні об'єкти «на століття», людина повинна усвідомлювати, що наступить критичний момент заміни застарілого новим, момент «заперечення заперечення».

Визначення меж фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих проблем в ринковій економіці. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності організацій, до браку грошових коштів для фінансування поточної або інвестиційної діяльності, до банкрутства, а надлишкова - буде перешкоджати розвитку, приводячи до появи зайвих запасів і резервів, збільшуючи строки оборотності капіталу, скорочуючи прибуток.

Обгрунтувати параметри такої стійкості дозволяє фінансовий (факторний) аналіз.

Однак такий аналіз не тільки дає можливість судити про становище підприємства на даний момент, але і служить основою, необхідною передумовою вироблення стратегічних рішень, визначають перспективи розвитку фірми.

Метод ланцюгових підстановок, він застосовується в аналізі виробничої діяльності підприємства для визначення кількісного впливу окремих взаємопов'язаних факторів на зміну економічного показника (у даній дипломній роботі дохід і фонд оплати праці). Його застосовують тільки тоді, коли між показниками, які досліджують, є функціональна пропорційна залежність і аналізований показник може бути представлений у вигляді суми кількох чинників.

Використання в роботі по проведенню аналізу економіко-математичних методів перетворює його на одну з точних наук, яка дозволяє швидко отримати необхідну для виробництва інформацію і ефективно її використовувати. Аналіз дає можливість не тільки для вибору стратегії і обґрунтування управлінських рішень, а і для перевірки їх правильності. Він дозволяє правильно і своєчасно передбачити основні тенденції розвитку виробництва, peaлізовувати необхідні заходи щодо планування і використання досягнень науково-технічного прогресу.

Все це викликає необхідність удосконалення теорії і практики проведення економічного аналізу як одного з найбільш важливих методів наукового управління діяльністю підприємств і організацій міського господарства.

Сучасні підприємства не мають єдиного науково обґрунтованого методологічного підходу до вимірювання і оцінки свого успіху. Виходячи з суті і змісту фінансового результату, як основу для його аналізу в подальших розділах вибраний математичний метод моделювання.

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

4.1 Сутність факторного аналізу на прикладі методу ланцюгових підстановок

Забезпечення ефективного функціонування підприємств вимагає економічно грамотного управління їх діяльністю, яке багато в чому визначається вмінням її аналізувати. За допомогою економічного аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко і системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виконуються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку.

Предметом вивчення економічного аналізу є результати господарської діяльності підприємств (організацій), їх структурних підрозділів, об'єднань, що формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, які відображаються у планових, звітних, облікових та інших джерелах інформації. Інакше кажучи, предметом економічного аналізу є пізнання причин формування і зміни результатів господарської діяльності.

Метою економічного аналізу є одержання певних висновків про стан і закономірності розвитку досліджуваних економічних явищ (процесів) і розробка пропозицій та рекомендацій, необхідних для прийняття і обґрунтування управлінських рішень (складання планів-прогнозів, бізнес-планів, програм, стратегій, господарських договорів, контрактів, наказів, розпоряджень, усних вказівок та ін.).

Економічний аналіз спрямований на вирішення основних проблем, що стоять перед підприємством у конкретний період його розвитку. Він охоплює різні питання, серед яких: аналіз виконання виробничої програми, використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), виконання плану за узагальненими фінансовими показниками тощо.

Використання при економічному аналізі економіко-математичних методів перетворює його в одну з точних наук, яка дозволяє швидко отримати необхідну для виробництва інформацію та ефективно її використовувати. Глибокий факторний аналіз дозволяє правильно і своєчасно передбачати тенденцію розвитку виробництва, здійснювати необхідні дії з планування та використання досягнень науково-технічного прогресу..

Метод економічного аналізу багато в чому визначається її предметом. Оскільки предметом економічного аналізу є вивчення впливу умов господарської діяльності на її результати, то метод -- це моделювання залежності результатів господарської діяльності від внутрішньогосподарчих і зовнішніх умов, а також кількісне вимірювання впливу зміни цих умов на результати діяльності (чисельний аналіз) на основі даних звітності, обліку і не облікової економічної інформації. Це визначення методу цілком узгоджується з установкою на те, що визначення предмету -- це визначення того, що вивчається, а визначення методу -- як, якими засобами вивчається предмет.

Виконання факторного аналізу пов'язано, як правило, з великим об'ємом обчислювальних операцій. Особливо велика трудомісткість розрахунків оцінок впливу факторів на мультиплікативних великорозмірним моделях - з використанням практично будь-якого методу, придатного для цих цілей. Вихід очевидний: необхідно використовувати можливості комп'ютерів. На сучасній обчислювальній техніці створення програмних продуктів для комплексного аналізу господарської діяльності підприємства не представляє серйозних проблем.

Але з визначення методу витікають дуже важливі його особливості:

* робочий інструмент економіста-аналітика -- математика, оскільки аналітичні моделі є абстрактною, математичною апроксимацією реальних господарських процесів і їх результатів, а чисельний аналіз з використанням цих моделей неможливий без глибоких математичних знань;

* практична реалізація методу в аналітичній роботі вимагає обширного масиву економічної інформації, в першу чергу звітної. Отже, економічний аналіз зазвичай має ретроспективний характер. У циклограмі управління він займає місце між обліком і плануванням (прогнозуванням), тому розкриті в аналізі тенденції розвитку, позитивні і негативні впливи змінних умов діяльності є важливими аргументами ухвалення управлінських рішень на перспективу;

* аналіз тісно пов'язаний з обліком і заснований на його даних. Проте цей зв'язок -- не тільки залежність від обліку.

Дієвий аналіз може стати активним фактором розвитку і вдосконалення обліку, оскільки інтереси економічної діагностики і прогнозування вимагають все більш системного і глибокого анамнезу господарської діяльності.

Існує декілька методів аналізу господарської діяльності. До загальних методів наукового дослідження відносяться: спостереження, порівняння, моделювання, системний підхід, аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, формалізація, історичний і логічний методи та ін.

Методи економічного аналізу можна умовно розділити на дві групи: традиційні і економіко-математичні.

Здавна до традиційних методів відносять використовувані в практиці економічного аналізу господарської діяльності прийоми: порівняння, класифікацій, групування, ланцюгових підстановок, деталізації та ін.

На сучасному етапі в економічному аналізі широкого використання знайшли економіко-математичні методи, такі, як елементарної математики, класичні методи факторного аналізу.

Найбільш важливим у роботі з проведення аналізу є вивчення взаємозв'язку і взаємозалежності між досліджуваними показниками. Така залежність має загальний характер і в процесі аналізу повинна бути виявлена і кількісно виміряна. При економічному аналізі необхідно не тільки знайти напрямки впливу окремих факторів, але і в конкретному цифровому вигляді його висловити. Для визначення впливу кожного з факторів на розмір доходу і фонду оплати праці пропонується використовувати спосіб ланцюгових підстановок.

Цей метод застосовується в аналізі виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського житлово-комунального господарства для визначення кількісного впливу окремих взаємозв'язаних факторів на зміну узагальнюючого економічного показника (обсяг виконаних робіт, послуг, доход, прибуток та ін.). Його використовують тільки тоді, коли між показниками, які досліджують, є функціональна пропорційна залежність і аналізований показник може бути поданий у вигляді добутку декількох факторів.

Для вивчення впливу окремих факторів на зміну аналізованого показника необхідно перш за все правильно побудувати його факторну модель (формулу), яка не може бути довільною. В основі побудови такої факторної моделі (вихідної формули) лежить послідовність включення факторів у систему та черговість їх вивчення. Застосовуючи цей метод, треба усвідомлювати взаємозв'язок між показниками, розрізняти, які показники є кількісними, а які якісними. Спочатку у вихідній формулі (моделі) аналізованого показника необхідно записувати кількісний фактор (кількість одиниць), а потім якісний (показник, розрахований на одиницю кількісного фактора). Для забезпечення цього положення треба кожний фактор подати через його розмірність (дріб), де є чисельник і знаменник. Модель (вихідна розрахункова формула) аналізованого показника буде правильно побудована у тому разі, коли чисельник розрахункової формули попереднього фактора одночасно є знаменником розрахункової формули наступного. У такій формулі добуток кожних послідовно взятих факторів, починаючи від першого до будь-якого наступного, має чіткий економічний смисл, а добуток усіх факторів є величиною аналізованого показника.

Суть ланцюгової схеми розрахунку полягає в послідовній заміні величин базисних (планових) показників як факторів впливу на загальний аналізований показник, фактичною величиною цих факторів. Внаслідок такої послідовної заміни досліджуваних факторів утворюється ряд добутків факторних показників (ланцюгова схема розрахунку). Результат кожного добутку після зміни досліджуваного показника порівнюють з результатом до його зміни. Різниця між ними характеризує абсолютний вплив цього фактора на зміну аналізованого показника. Кількість підстановок дорівнює числу факторів, вплив яких виявляють, а кількість розрахунків на одиницю більша, тому що з початку у формулу підставляють усі базисні (планові) величини і визначають базисний (плановий) узагальнюючий аналізований показник. Для визначення відносного (у процентах) впливу окремих факторів необхідно величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне (планове) значення аналізованого показника і результат помножити на 100. На основі одержаних результатів перевіряють правильність розрахунків за допомогою такої рівності: сумарний вплив факторів (абсолютний або відносний) дорівнює загальній зміні аналізованого показника (абсолютній або відносній). Для визначення співвідношення впливу екстенсивних і інтенсивних факторів обчислюють питому вагу впливу кожного фактора. З цією метою вплив кожного фактора треба поділити на загальну зміну аналізованого показника.

Зазначимо, що частка відносного приросту результативного аналізованого показника (обсяг продукції, прибутку, продуктивності праці та ін.) за рахунок зростання кількісного (екстенсивного) фактора обчислюється шляхом ділення темпу приросту цього фактора на величину темпу приросту аналізованого показника. У свою чергу, частка приросту аналізованого показника за рахунок зростання якісного (інтенсивного) фактора визначається як різниця між числом 100 (або одиницею) і одержаним результатом частки впливу кількісного фактора. Якщо має місце не приріст кількісного фактора, а навпаки, його зниження, то в цьому випадку визнають, що весь приріст аналізованого показника одержано за рахунок зростання якісного фактора.

4.2 Застосування методу ланцюгових підстановок для факторного аналізу фонду опдати праці газового господарства

Одними із узагальнюючих показників на газовому підприємстві є фонд оплати праці (ФОП). На динаміку зміни цього показника впливають численні та різноманітні фактори. Дослідження, як самих факторів, так і ступеня їх впливу виконує факторний економічний аналіз. Якщо той чи інший фактор випадає із сукупності, то ступінь впливу інших досліджуваних факторів, також як і результат, будуть неточними. Для повноти аналізу необхідно охопити якомога більше факторів.

Ланцюгові підстановки - важливий прийом економічного аналізу, оскільки за його допомогою досліджується не просто взаємозв'язок факторів, а й визначається величина їх впливу на результат. Розширення сфери застосування цього прийому зумовлене впровадженням у практику аналітичної роботи ЕОМ та зростаючим значенням факторного аналізу розвитку міського господарства. Розкриття взаємозв'язку економічних явищ, вивчення факторів, що діють на хід і результати виробничих процесів, обчислення їх впливу - основна складова економічного аналізу.

Для вивчення впливу окремих факторів на динаміку зміни фонду оплати праці необхідно в першу чергу скласти факторну модель взаємозв'язку цих показників. В основі побудови такої факторної моделі лежить послідовність включення факторів в систему і черговість їх вивчення. Встановлення суворо визначеній послідовності факторів - основна вимога згаданого методу ланцюгових підстановок.

Нижче наведена методика розрахунку впливу окремих факторів на загальну зміну аналізованого показника- ФОП за допомогою ланцюгової схеми розрахунку на прикладі двохфакторного, трьохфакторного та чотирьохфактого аналізу.

Таблиця 4. Вихідні дані для двохфакторного аналізу доходів

Показники

Умовні позначення

Базисний рік 2008 р.

Звітний рік

2009 р.

Абсолютні різниці

Індекс показників (1)

1

2

3

4

5

6

Фонд оплати праці, тис. грн.

Q

77502,2

74557,7

-2944,5

0,96200

Фактори

Середня чисельність працівників, чол.

T

3713

3539

-174

0,95313

Середня заробітна плата одного працівника, тис.грн

V

20,873

21,067

0,194

1,00929

Як видно з даних таблиці, ФОП у звітному періоді порівняно з базисним зменшився на -2944,5 тис. грн, або на 3,8 %. Це зменшення може відбуватися під впливом двох факторів - зміни середньої чисельності працівників та фонду оплати праці. Необхідно визначити вплив кожного фактора окремо на зміну аналізованого показника ФОП, тобто здійснити його факторний аналіз. Для розв'язання цієї задачі використаємо метод ланцюгових підстановок.

Обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку

Спочатку потрібно скласти вихідну розрахункову формулу (модель) аналізованого показника - фонду оплати праці. Що стосується нашого прикладу, то вона матиме наступний вигляд:

q = тv.

Тут фактор Т (середня чисельність працівників) по відношенню до фактора V є кількісним, а фактор V по відношенню до фактора Т -якісним, бо обчислюється на його одиницю.

Потім на основі вихідної розрахункової формули аналізованого показника складають ланцюгову схему розрахунку впливу факторів. Це здійснюють шляхом послідовної заміни базисних показників показниками звітного року. Якщо значення аналізованого і факторних показників базисного року позначити через Q0 = T0V0, а аналогічне значення звітного року як Q1 = T1V1, то ланцюгова схема розрахунку впливу факторів матиме такий вигляд (тис. грн.):

T0V0 T1V0 T1V1

3713*20,873 3539*20,873 3539*21,067

77502,2 73869,5 74557,7

Для обчислення впливу кожного з факторів на відхилення аналізованого показника необхідно від кожного наступного члена (добутку) ланцюгової схеми розрахунку відняти абсолютну величину кожного попереднього. У наведеному прикладі вплив факторів обчислюється за наступними формулами:

- вплив середньої чисельності працівників (знаком Д позначено приріст аналізованого показника)

ДQT = T1V0 - T0V0 = 73869,5 - 77502,2 = -3632,7

- вплив середньої заробітної плати одного працівника

ДQV = T1V1 - T1V0 = 74557,7- 73869,5 = 688,2

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту фонду оплати праці:

ДQ = ДQT + ДQV = -3632,7 + 688,2 = - 2944,5 тис. грн.

Для обчислення відносного впливу факторів треба величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне значення ФОП і результат помножити на 100 (%):

- відносний вплив середньої чисельності працівників

(688,2 : 77502,2)*100 = 0,88;

- відносний вплив продуктивності праці одного працівника

(-3632,7 : 77502,2)*100 =- 4,68.

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному відносному приросту фонду оплати праці:

-4,68 + 0,88 = 3,8.

Для визначення структури впливу факторів, тобто їх питомої ваги (частки) у загальній величині приросту аналізованого показника необхідно одержаний частковий вплив кожного фактора поділити на цей загальний ФОП і результат помножити на 100;

- питома вага впливу середньої чисельності працівників

(688,2 : (-2944,5))100 = - 23,37%;

- питома вага впливу продуктивності праці одного працівника

(-3632,7: (-2944,5))100=123,37%.

Для здійснення перевірки правильності одержаних результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного фактора (вона повинна дорівнювати числу 100):

123,37 + (-23,37) = 100,0

Для більш глибокого визначення показників, які впливають на зміну ФОП, ми додамо ще один фактор та зробимо детальний трьохфакторний аналіз, який наведений у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Вихідні дані для трьохфакторного аналізу ФОП

Показники

Умовні позначення

Базисний рік

2008 р.

Звітний рік

2009 р.

Абсолютні різниці

Індекс показників (1)

1

2

3

4

5

6

Фонд оплати праці, тис. грн.

Q

77502,2

74557,7

-2944,5

0,96200

Відпрацьовано чоловіко-днів всіма працівниками

B

825711,62

773891,25

-51820,37

0,93724

Фактори

Середня чисельність працівників, чол.

T

3713

3539

-174

0,95313

Середня тривалість робочого періоду 1-го працівника в днях

Д

222,38

218,67

-3,71

0,98331

Середньоденна фактична заробітна плата 1-го працівника тис.грн

Зд

0,09386

0,09634

0,00248

1,02642

Як видно з даних таблиці, ФОП у звітному періоді порівняно з базисним зменшився на -2944,5 тис. грн, або на 3,8 %. Це зменшення може відбуватися під впливом трьох факторів - зміни середньої чисельності працівників, середньої тривалості робочого періоду 1-го працівника та середньоденної фактичної заробітної плати 1-го працівника. Необхідно визначити вплив кожного фактора окремо на зміну аналізованого показника ФОП, тобто здійснити його факторний аналіз. Для розв'язання цієї задачі використаємо метод ланцюгових підстановок обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку.

Q=Т*Д*Зд.

T0Д0Зд0 T1 Д0Зд0 T1Д1Зд0

3713*222,38*0,09386 3539*222,38*0,09386 3539*218,67*0,09386

77502,2 73868,08 72635,7

T1Д1 Зд1

3539*218,67*0,09634=74557,7

Для обчислення впливу кожного з факторів на відхилення аналізованого показника необхідно від кожного наступного члена (добутку) ланцюгової схеми розрахунку відняти абсолютну величину кожного попереднього. У наведеному прикладі вплив факторів обчислюється за наступними формулами:

- вплив середньої чисельності

ДQT = T1 Д0Зд0 - T0Д0Зд0 = 73868,08 - 77502,2 = -3632,7

- вплив середньї тривалості робочого періоду 1-го працівника в днях

ДQД = T1Д1Зд0 - T1 Д0Зд0 = 72635,7- 73868,08= -1232,38

- вплив середньої фактичної заробітної плати 1-го працівника

ДQЗд= T1Д1 Зд1 - T1Д1Зд0=74557,7-72635,7=1922

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту обсягу продукції:

ДQ = ДQT + ДQЗд + ДQД = -3634,12+(-1232,38)+1922 = - 2944,5 тис. грн.

Для обчислення відносного впливу факторів треба величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне значення обсягу продукції і результат помножити на 100 (%):

- відносний вплив середньої чисельності працівників

(-3634,12: 77502,2)*100 = -4,68;

- відносний вплив продуктивності праці одного працівника

(-1232,38: 77502,2)*100 = -1,59.

- відносний вплив середньої фактичної заробітної плати 1-го працівника

(1922: 77502,2)*100 = 2,47

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному відносному приросту обсягу продукції:

-4,68 + (-1,59)+2,47 = 3,8.

Для визначення структури впливу факторів, тобто їх питомої ваги (частки) у загальній величині приросту аналізованого показника необхідно одержаний частковий вплив кожного фактора поділити на цей загальний приріст обсягу продукції і результат помножити на 100;

- питома вага впливу середньої чисельності працівників

(-3634,12: (-2944,5))100 = 123,42%;

- питома вага впливу продуктивності праці одного працівника

(-1232,38: (-2944,5))100=41,85%.

- питома вага впливу середньої фактичної заробітної плати 1-го працівника

(1922: (-2944,5))100= -65,27

Для здійснення перевірки правильності одержаних результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного фактора:

123,42+41,85+(-65,27) = 100,0

Таблиця 4.2. Вихідні дані для чотирьохфакторного аналізу ФОП

Показники

Умовні позначення

Базисний рік

2008 р.

Звітний рік

2009 р.

Абсолютні різниці

Індекс показників (1)

1

2

3

4

5

6

Фонд оплати праці, тис. грн.

Q

77502,2

74557,7

-2944,5

0,96200

Відпрацьовано чоловіко-днів всіма працівниками

B

825711,62

773891,25

-51820,37

0,93724

Відпрацьовано чол-часів всіма робітниками,год.

Е

6605693

6191130

-414563

0,93724

Фактори

Середня чисельність працівників, чол.

T

3713

3539

-174

0,95313

Середня тривалість робочого періоду 1-го працівника в днях

Д

222,38

218,67

-3,71

0,98331

Середня фактична тривалість робочого дня 1-го робітника, год.

Ч

8

8

-

1

Середня годинна фактична заробітна плата 1-го робітника, тис.грн

Зч

0,01173

0,01204

0,00031

1,02642

Як видно з даних таблиці, ФОП у звітному періоді порівняно з базисним зменшився на -2944,5 тис. грн, або на 3,8 %. Це зменшення може відбуватися під впливом чотирьох факторів - зміни середньої чисельності працівників, середня тривалості робочого періоду 1-го працівника, середної фактичної тривалості робочого дня 1-го робітника та середньо-годинної фактичної заробітної . Необхідно визначити вплив кожного фактора окремо на зміну аналізованого показника фонду оплати праці, тобто здійснити його факторний аналіз. Для розв'язання цієї задачі використаємо метод ланцюгових підстановок обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку.

Q=Т*Д*Ч*Зч.

T0Д0Ч0Зч0 T1 Д0 Ч0Зч0

3713*222,38*8*0,01173 3539*222,38*8*0,01173

77502,2 73852,34

T1Д1 Ч0Зч0 T1Д1 Ч1 Зч0 T1Д1 Ч1 Зч1

3539*218,67*8*0,01173 3539*218,67*8*0,01173 3539*218,67*8*0,01204

72620,25 72620,25 74557,7

Для обчислення впливу кожного з факторів на відхилення аналізованого показника необхідно від кожного наступного члена (добутку) ланцюгової схеми розрахунку відняти абсолютну величину кожного попереднього. У наведеному прикладі вплив факторів обчислюється за наступними формулами:

- вплив середньої чисельності працівників (знаком Д позначено приріст аналізованого показника)


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.