ДQ_T = T₁ Д₀ Ч₀Зч₀- T₀Д₀Ч₀Зч₀ = 73852,34- 77502,2 = -3632,7

- вплив середньої тривалості робочого періоду 1-го працівника в днях

ДQ_Д = T₁Д₁ Ч₀Зч₀ - T₁ Д₀ Ч₀Зч₀= 72620,25- 73852,34= -1232,38

- вплив середньої тривалості робочого дня 1-го робітника

ДQч= T₁Д₁ Ч₁ Зч₀ - T₁Д₁ Ч₀Зч₀ = 72620,25-72620,25=0

- вплив середньогодинної заробітної плати 1-го робітника

ДQ_Зчд= T₁Д₁ Ч₁ Зч₁- T₁Д₁ Ч₁ Зч_{0 =}74557,7-72620,25=1937,45

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту обсягу продукції:

ДQ =ДQ_T+ДQ_Зч +ДQ_Д +ДQч = -3632,7+(-1232,38)+0+1937,45=-2944,5 тис. грн.

Для обчислення відносного впливу факторів треба величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне значення обсягу продукції і результат помножити на 100 (%):

- відносний вплив середньої чисельності працівників

(-3632,7: 77502,2)*100 = -4,69;

- відносний вплив середньої тривалості робочого періоду 1-го працівника в днях

(-1232,09: 77502,2)*100 = -1,59.

- відносний вплив середньої тривалості робочого дня 1-го робітника

(0: 77502,2)*100 = 0

- відносний вплив середньогодинної заробітної плати 1-го робітника

(1937,45: 77502,2)*100 = 2,46

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному відносному приросту ФОП:

-4,69 + (-1,59)+0+2,46 = 3,8.

Для визначення структури впливу факторів, тобто їх питомої ваги (частки) у загальній величині приросту аналізованого показника необхідно одержаний частковий вплив кожного фактора поділити на цей загальний приріст обсягу продукції і результат помножити на 100;

- питома вага впливу середньої чисельності працівників

(-3632,7: (-2944,5))100 = 123,61%;

- питома вага впливу середньої тривалості робочого періоду 1-го працівника в днях

(-1232,38: (-2944,5))100=41,84%.

- питома вага середньої тривалості робочого дня 1-го робітника

(0: (-2944,5))100= 0

- питома вага середньогодинної заробітної плати 1-го робітника

(1937,45: (-2944,5))100= -65,55

Для здійснення перевірки правильності одержаних результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного фактора (вона повинна дорівнювати числу 100):

123,61+41,84+(-65,55) = 100,0

Ми визначили за допомогою факторного аналізу, які показники позитивно,а які негативно впливають на фонд оплати праці. Зазначимо, що наведена методика факторного анализу може бути застосована для будь-якого іншого набору факторов і відрізка часу. При цьому доречно наголосити, що такий аналіз передбачає дослідження виробничих умов, причин, факторів, що склалися, і результатів, наслідків, що випливають з них.

На даному підприємстві негативними є впливи двох показників - це середня чисельність працівників (яка була скорочена) та середної тривалості робочого періоду 1-го працівника в днях, але відбулося підвищення середньогодинної фактичної заробітної плати 1-го робітника.

Факторний аналіз покликаний розкрити як позитивні, так і негативні дії змінних внутрішніх і зовнішніх умов господарювання на економічні показники підприємства. Зрозуміло, що пошук резервів повинен вестися на шляхах посилення дії позитивних і ослаблення дії негативних факторів. Цей пошук може здійснюватися по двох напрямах: використання науково-технічних розробок і поліпшення використання наявних ресурсів (за рахунок економного витрачання, зниження втрат і непродуктивних витрат).

Пропонуватися до здійснення повинні конкретні заходи щодо ресурсів, термінів, виконавців, організаційним умовам і, головне, по ефекту дії на результати господарської діяльності.

Розрахунки (оцінки) зростання ефективності починаються з факторів нижчого порядку.

Незайве застерегти від спокуси в розрахунках виробничих резервів автоматично відносити до них всі розкриті в факторному аналізі оцінки дії негативних факторів. Річ не лише в тому, що такий підхід принципово неправомірний (хоч би тому, що еталони, щодо яких оцінювалася зміна факторів і, отже, їх вплив на аналізований показник, може виявитися неприйнятними для прогнозування розвитку). Цей підхід невірний ще і тому, що вплив факторів на результат завжди взаємозв'язаний: вплив одних факторів об'єктивно обумовлює посилення або ослаблення впливу інших. Отже, оцінки впливи факторів, отримані в аналізі, не можна формально переносити на іншу, прогнозовану комбінацію факторів і траєкторій їх зміни в майбутньому.

Зазначимо, що наведена методика факторного анализу може бути застосована для будь-якого іншого набору факторов і відрізка часу. При цьому доречно наголосити, що такий аналіз передбачає дослідження виробничих умов, причин, факторів, що склалися, і результатів, наслідків, що випливають з них.

4.3 Застосування методу ланцюгових підстановок для факторного аналізу доходів газового господарства

При факторному аналізі дуже важливою є правильна побудова початкової моделі фактора аналізованого показника. Вона складається так, щоб показники-чинники в ній розташовувалися в певній логічній і економічній послідовності: спочатку кількісний показник (число одиниць), а потім якісний. У правильно складеній факторній моделі аналізованого показника доходів множення кожних послідовно узятих чинників повинно мати ясний економічний сенс.

Цій умові повною мірою відповідає приведена нижче двохфакторна модель доходів у таблиці 4.6.

Таблиця 4.3. Вихідні дані для двохфакторного аналізу доходів

Показники	Умовні позна-чення	Базисний рік 2008 р.	Звітний рік 2009 р.	Абсолютні різниці	Індекс показників (1)
1	2	3	4	5	6
Доход від реа-лізації газу спо-живачам, тис. грн.	D	646630	813575	166945	1,25817
Фактори
Обсяг протранс-портованого газу, млн.куб.м.	Q	1363,6	1232,2	-131,4	0,90363
Доход,який припадає на один куб.м.протранс-портованого газу тис.грн.	M	474,207	660,262	186,055	1,39234

Як ми бачимо з даних таблиці, доход від реалізації газу споживачам у звітному періоді порівняно з базисним збільшився на 166945 тис. грн, або на 25,82 %. Це збільшення відбуватися під впливом двох факторів - зміни обсягу протранспортованого газу та доходу,який припадає на один куб.м. протранспортованого газу. Необхідно визначити вплив кожного фактора окремо на зміну аналізованого показника доход від реалізації газу споживачам, тобто здійснити його факторний аналіз. Для розв'язання цієї задачі використаємо метод ланцюгових підстановок.

Обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку. Спочатку потрібно скласти вихідну розрахункову формулу (модель) аналізованого показника - доходу від релізації газу споживачам. Що стосується нашого прикладу, то вона матиме наступний вигляд:

D = QM.

Тут фактор Т (обсяг протранспортованого газу) по відношенню до фактора V є кількісним, а фактор V по відношенню до фактора Т -якісним, бо обчислюється на його одиницю.

Потім на основі вихідної розрахункової формули аналізованого показника складають ланцюгову схему розрахунку впливу факторів. Це здійснюють шляхом послідовної заміни базисних показників показниками звітного року. Якщо значення аналізованого і факторних показників базисного року позначити через D₀ = Q₀M₀, а аналогічне значення звітного року як D₁ = Q₁M₁, то ланцюгова схема розрахунку впливу факторів матиме такий вигляд (тис. грн.):

Q₀M₀ Q₁M₀ Q₁M₁

1363,6*474,207 1232,2*474,207 1232,2*660,262

646630 584317,86 813575

Для обчислення впливу кожного з факторів на відхилення аналізованого показника необхідно від кожного наступного члена (добутку) ланцюгової схеми розрахунку відняти абсолютну величину кожного попереднього. У наведеному прикладі вплив факторів обчислюється за наступними формулами:

- вплив обсягу протранспортованого газу (знаком Д позначено приріст аналізованого показника)

ДD_T = Q₁M₀ - Q₀M₀ = 584317,86- 646630= -62312,14

- вплив доходу, який припадає на один куб.м.протранспортованого газу

ДD_V = Q₁M₁ - Q₁M₀ = 813575- 584317,86= 229257,14

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту доходу від реалізації газу споживачам:

ДD = ДD_Q + ДD_M

ДD = -62312,14+ 229257,14= 166945 тис. грн.

Для обчислення відносного впливу факторів треба величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне значення обсягу продукції і результат помножити на 100 (%):

- відносний вплив обсягу протранспортованого газу

(229257,14: 646630)*100 = 35,45;

- відносний вплив доходу, який припадає на один куб.м.протранспортованого газу

(-62312,14: 646630)*100 =- 9,63.

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному відносному приросту доходу від реалізації газу споживачам:

-9,63 + 35,45 = 25,82.

Для визначення структури впливу факторів, тобто їх питомої ваги (частки) у загальній величині приросту аналізованого показника необхідно одержаний частковий вплив кожного фактора поділити на цей загальний приріст доходу від реалізації газу споживачам і результат помножити на 100;

- питома вага впливу обсягу протранспортованого газу

(229257,14: 166945)100 = 137,32%;

- питома вага впливу доходу, який припадає на один куб.м.протранспортованого газу

(-62312,14: 166945)100=-37,32%.

Для здійснення перевірки правильності одержаних результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного фактора (вона повинна дорівнювати числу 100):

137,32 + (-37,32) = 100,0

Зробивши доскональний двохфакторний аналіз доходів з визначенням відносного та абсолютного впливу двох показників, ми бачимо, який фактор та яким чином впливає на показник доходу підприєства. Наприклад за рахунок зменшення обсягу протранспортованого газу на доход всього підприємства це впливає негативно.

Для більш глибокого аналізу та визначення пропозицій щодо зменшення збитків в роботі підприємства, які впливають негативно на доходи, додамо ще один важливий показник- коефіціент подання газу в мережу, та проаналізуємо за допомогою трьохфакторного аналізу як він впливає на доходи підприємства ВАТ «Харківгаз».

Таблиця 4.4. Вихідні дані для трьохфакторного аналізу доходів

Показники	Умовні позна-чення	Базисний рік 2008 р.	Звітний рік 2009 р.	Абсолютні різниці	Індекс показників (1)
1	2	3	4	5	6
Доход від релізації газу споживачам, тис. грн.	D	646630	813575	166945	1,25817
Подано газу в мережу млн.куб.м.	S	1277,2	1160,5	-116,7	0,90862
Фактори
Обсяг протранспортованого газу, млн.куб.м.	Q	1363,6	1232,2	-131,4	0,90363
Коефіціент подання газу в мережу	K	0,93663	0,94181	0,00518	1,00553
Доход,який припадає на один куб.м.поданого газу в мережу тис.грн	RK	506,287	701,055	194,768	1,38472

Як видно з даних таблиці, доход від реалізації газу споживачам у звітному періоді порівняно з базисним збільшився на 166945 тис. грн, або на 25,82 %. Це збільшення відбувається під впливом трьох факторів - зміни обсягу протранспортованого газу , коефіціент подання газу в мережу та доход, який припадає на один куб.м. поданого газу в мережу. Необхідно визначити вплив кожного фактора окремо на зміну аналізованого показника доход від реалізації газу споживачам, тобто здійснити його факторний аналіз. Для розв'язання цієї задачі використаємо метод ланцюгових підстановок обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку.

Обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку

D=Q*K* RK.

Q₀Д₀ RK ₀ Q₁ K₀ RK ₀ Q₁K₁ RK ₀

1363,6*0,93663*506,287 1232,2*0,93663*506,287 1232,2*0,94181*506,287

646630 584313,62 587545,15

Q₁K₁ RK ₁

1232,2*0,94181*701,055

813575

Для обчислення впливу кожного з факторів на відхилення аналізованого показника необхідно від кожного наступного члена (добутку) ланцюгової схеми розрахунку відняти абсолютну величину кожного попереднього. У наведеному прикладі вплив факторів обчислюється за наступними формулами:

- вплив обсягу протранспортованого газу (знаком Д позначено приріст аналізованого показника)

ДD_Q = Q₁ K₀ RK ₀ - Q₀K₀ RK ₀ = 584313,62- 646630= -62312,14

- вплив коефіціенту подання газу в мережу

ДD_К = Q₁K₁ RK ₀ - Q₁ K₀ RK ₀ = 587545,15- 584313,62= 3231,53

- вплив доходу,який припадає на один куб.м.поданого газу в мережу

ДD_Rk= Q₁K₁ RK ₁ - Q₁K₁ RK ₀₌813575-587545,15=226029,75

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту доход від реалізації газу:

ДD= ДD_Q + ДD_Rk + ДD_K

ДD = -62312,14+3231,53+226029,75 = 166945 тис. грн.

Для обчислення відносного впливу факторів треба величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне значення обсягу продукції і результат помножити на 100 (%):

- відносний вплив обсягу протранспортованого газу

(-62312,14: 646630)*100 = -9,63;

- відносний вплив коефіціенту подання газу в мережу

(3231,53: 646630)*100 = 0,5.

- відносний вплив доходу,який припадає на один куб.м.поданого газу в мережу

(226029,75: 646630)*100 = 34,95

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту доходу від реалізації газу споживачам:

-9,63 +0,5+34,95 =25,82.

Для визначення структури впливу факторів, тобто їх питомої ваги (частки) у загальній величині приросту аналізованого показника необхідно одержаний частковий вплив кожного фактора поділити на цей загальний приріст обсягу продукції і результат помножити на 100;

- питома вага впливу обсягу протранспортованого газу

(-62312,14: 166945)100 = -37,32%;

- питома вага впливу коефіціенту подання газу в мережу

(3231,53: 166945)100=1,93%.

- питома вага впливу доходу,який припадає на один куб.м.поданого газу в мережу

(226029,75: 166945)100= 135,39%

Для здійснення перевірки правильності одержаних результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного фактора (вона повинна дорівнювати числу 100):

-37,32+1,93+135,39 = 100,0

На основі зробленого трьохфакторного аналізу доходів, можна зробити висновок, що вплив доданого фактора - коефіціента подання газу в мережу на загальний доход впливає позитивно, та за його рахунок зменшуються збитки, які завдає зменшений обсяг протранспортованого газу.

Щоб з'ясувати яким буде результат роботи підприємста треба додати до раніше зазначених показників, ще два показника- коефіціент реалізації газу споживачам та середній тариф куб.м. реалізованого газу, та подивимось, яким чином вони впливають на показник доходу підприємства.

На основі цих показників ми зробимо чотирьохфакторний аналіз по стандартній схемі.

Завдяки додання ще одного фактора, чотирьохфакторний аналіз доходу допоможе остаточно визначити показники, які впливають на основний доход від реалізаціїї продукції, та зробити висновки та свої пропозиції щодо подальшої продуктивної роботи підприємства, з найменшими для нього збитками. Можливо також розробити стратегічний план щодо зменшення збитків або збульшення доходу на підприємстві.

Для визначення їх впливу на кінцевий результат роботи підприємства рекомендується наступна та остаточна модель впливу факторів. Застосовуючи метод ланцюгових пістановок, треба усвідомлювати взаємозв'язок між показниками, розрізняти, які показники є кількісними, а які якісними. Всі ці показники представлені в таблиці 4.5. та нижченаведеної формули розрахунку основного показника - доходу від реалізації газу споживачам.

Таблиця 4.5. Вихідні дані для чотирьохфакторного аналізу доходів

Показники	Умовні позначення	Базисний рік 2008 р.	Звітний рік 2009 р.	Абсолютні різниці	Індекс показників (1)
1	2	3	4	5	6
Доход від релізації газу споживачам, тис. грн.	D	646630	813575	166945	1,25817
Обсяг релізованого газу споживачам	L	1192,1	1090,1	-102	0,91443
Подано газу в мережу млн.куб.м.	S	1277,2	1160,5	-116,7	0,90862
Фактори
Обсяг протранспортованого газу, млн.куб.м.	Q	1363,6	1232,2	-131,4	0,90363
Коефіціент подання газу в мережу	K	0,93663	0,94181	0,00518	1,00553
Коефіціент реалізації газу споживачам	Z	0,93336	0,93933	0,00597	1,00639
Середній тариф куб.м. реалізованого газу	Rz	542,429	746,330	203,901	1,37590

Як видно з даних таблиці, доход від реалізації газу споживачам у звітному періоді порівняно з базисним збільшився на 166945 тис. грн, або на 25,82 %. Це збільшення відбувається під впливом чотирьох факторів - зміни обсягу протранспортованого, коефіціенту подання газу в мережу, коефіціенту реалізації газу споживачам та середнього тарифу куб.м. реалізованого газу . Необхідно визначити вплив кожного фактора окремо на зміну аналізованого показника доход від реалізації газу споживачам, тобто здійснити його факторний аналіз. Для розв'язання цієї задачі використаємо метод ланцюгових підстановок обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку.

Обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку

D=Q*K*Z* Rz

Q₀K₀Z₀ Rz ₀ Q₁ K₀ Z₀ Rz ₀

1363,6 *0,93663*0,93336*542,429 1232,2*0,93663*0,93336*542,429 646630 584307,35

Q₁K₁ Z₀ Rz ₀ Q₁K₁ Z₁ Rz ₀ 1232,2*0,94181*0,93336*542,429 1232,2*0,94181*0,93933*542,429

587538,84 591296,89

Q₁K₁ Z₁ Rz ₁

1232,2*0,94181*0,93933*746,330

813575

Для обчислення впливу кожного з факторів на відхилення аналізованого показника необхідно від кожного наступного члена (добутку) ланцюгової схеми розрахунку відняти абсолютну величину кожного попереднього. У наведеному прикладі вплив факторів обчислюється за наступними формулами:

- вплив обсягу протранспортованого газу

ДD_Q = Q₁ K₀ Z₀ Rz ₀- Q₀Д₀Z₀ Rz ₀ = 584307,35- 646630= -62312,14

- вплив коефіціенту подання газу в мережу

ДD_K = Q₁K₁ Z₀ Rz ₀ - Q₁ Д₀ Z₀ Rz ₀= 587538,84- 584307,35= 3231,53

- вплив коефіціенту реалізації газу споживачам

ДDч= Q₁K₁ Z₁ Rz ₀ - Q₁K₁ Z₀ Rz ₀ = 591296,89-587538,84=3758,49

- вплив середнього тарифу куб.м. реалізованого газу

ДD_Зчд= Q₁K₁ Z₁ Rz ₁- Q₁K₁ Z₁ Rz _{0 =}813575-591296,89=222278,11

Cумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальному абсолютному приросту доходу від реалізації газу споживачам:

ДD=ДD_Q+ДD_Rz+ДD_K+ДDZ=-62312,14+3231,53+3758,49+222278,11 =166945тис. грн.

Для обчислення відносного впливу факторів треба величину абсолютного впливу кожного фактора поділити на базисне значення доход від реалізації газу споживачам і результат помножити на 100 (%):

o відносний вплив обсягу протранспортованого газу

(-62312,14: 646630)*100 = -9,63;

o відносний вплив коефіціенту подання газу в мережу

(3231,53: 646630)*100 = 0,5.

o відносний вплив коефіціенту реалізації газу споживачам

(3758,49: 646630)*100 = 0,58

o відносний вплив середнього тарифу куб.м. реалізованого газу

(222278,11: 646630)*100 = 34,37

Сумарний відносний вплив факторів дорівнює загальному відносному приросту доход від реалізації газу споживачам:

-9,63 + 0,5+0,58+34,37 = 25,82

Для визначення структури впливу факторів, тобто їх питомої ваги (частки) у загальній величині приросту аналізованого показника необхідно одержаний частковий вплив кожного фактора поділити на цей загальний приріст обсягу продукції і результат помножити на 100;

o питома вага впливу обсягу протранспортованого газу

(-62312,14: 166945)100 = -37,32%;

o питома вага впливу коефіціенту подання газу в мережу

(3231,53: 166945)100 =1,93%.

o питома вага коефіціенту реалізації газу споживачам

(3758,49:166945)100 = 2,25%

o питома вага середнього тарифу куб.м. реалізованого газу

(222278,11: 166945)100 = 133,14%

Для здійснення перевірки правильності одержаних результатів визначають алгебраїчну суму питомої ваги впливу кожного фактора (вона повинна дорівнювати числу 100):

-37,32+1,93+2,25+133,14 = 100,0

На даному підприємстві негативним є вплив обсягу протранспортованого газу, але за рахунок підвищення середнього тарифу за 1 м.куб. реалізованого газу споживачам, підприємство терпить не значних збитків, які могли би бути.

Факторний аналіз покликаний розкрити як позитивні, так і негативні дії змінних внутрішніх і зовнішніх умов господарювання на економічні показники підприємства. Зрозуміло, що пошук резервів повинен вестися на шляхах посилення дії позитивних і ослаблення дії негативних факторів. Цей пошук може здійснюватися по двох напрямах: використання науково-технічних розробок і поліпшення використання наявних ресурсів (за рахунок економного витрачання, зниження втрат і непродуктивних витрат).

Пропонуватися до здійснення повинні конкретні заходи щодо ресурсів, термінів, виконавців, організаційним умовам і, головне, по ефекту дії на результати господарської діяльності. Розрахунки (оцінки) зростання ефективності починаються з факторів нижчого порядку.

Зробивши факторний аналіз показників, що впливають на доход від реалізації газу споживачам ми бачимо, що такі фактори як: обсяг протранспортованого газу впливає на загальний доход негативно, та якщо цього не сталося би, підприєсмтво зберігло би 166945 тис.грн. Такі фактори, як коефіціент подання газу в мережу, коефіціент реалізації газу споживачам та середній тариф зберігли перерасход доходів підприємства.

Незайве застерегти від спокуси в розрахунках виробничих резервів автоматично відносити до них всі розкриті в факторному аналізі оцінки дії негативних факторів. Річ не лише в тому, що такий підхід принципово неправомірний (хоч би тому, що еталони, щодо яких оцінювалася зміна факторів і, отже, їх вплив на аналізований показник, може виявитися неприйнятними для прогнозування розвитку). Цей підхід невірний ще і тому, що вплив факторів на результат завжди взаємозв'язаний: вплив одних факторів об'єктивно обумовлює посилення або ослаблення впливу інших. Отже, оцінки впливи факторів, отримані в аналізі, не можна формально переносити на іншу, прогнозовану комбінацію факторів і траєкторій їх зміни в майбутньому.

Зазначимо, що наведена методика факторного анализу може бути застосована для будь-якого іншого набору факторов і відрізка часу. При цьому доречно наголосити, що такий аналіз передбачає дослідження виробничих умов, причин, факторів, що склалися, і результатів, наслідків, що випливають з них.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Завдання в галузі охорони праці

Основні напрямки й завдання в галузі охорони праці визначені в Конституції України, Законі України “Про охорону праці”, Кодексі законів про працю України.

У Конституції України від 28.06.96 р. (ст. 43) визначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя роботою, що він вільно вибирає й на яку він вільно погоджується; кожний має право на належні безпечні й здорові умови праці: використання праці жінок і неповнолітніх на шкідливі для їхнього здоров'я роботах забороняється.

У відповідності зі ст. 4 Закону України “Про охорону праці” від 18.12.02р. державна політика в області охорони праці базується на наступних принципах:

1) Пріоритету життя й здоров'я працюючих стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов роботи;

2) Комплексного рішення завдань охорони праці на основі національних програм із цих питань і з урахуванням інших напрямків економічної й соціальної політики, досягнень у галузі науки й техніки й охорони навколишнього середовища;

3) Соціального захисту працівників, повної компенсації шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях.

Об'єктом проектування є ВАТ «Харківгаз», що займається реалізацією природного і зрідженого газу, експлуатацією і ремонтом газових мереж газопостачанням і газифікацією міста.

Проведемо аналіз стану охорони праці.

Переддипломна практика й збір необхідного матеріалу здійснювався у планово - економічному відділі ВАТ "Харківгаз". Умови роботи працівників планово - економічного відділу багато в чому впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому. Від їхньої успішної роботи залежить стратегія й тактика діяльності підприємства, розробка й збут нових видів продукції, своєчасність фінансових операцій і багато чого іншого.

Охорона праці в діяльності працівників, зайнятих розумовою працею, відіграє важливу роль. Установлено, що при умовах праці, що відповідають нормативним документам продуктивність праці зростає на 20%, поліпшується якість праці, але й, саме головне, знижується захворюваність і травматизм, пов'язані з виробництвом.

Тому в даному розділі проведемо аналіз умов праці у планово - економічному відділі управління ВАТ "Харківгаз" з метою виявлення недоліків, з погляду охорони праці, з наступним їхнім усуненням.

5.2 Коротка характеристика відділі бухгалтерії управління ВАТ "Харківгаз"

Відділ розташований на 1-м поверсі 5-ти поверхового цегельного будинку із задовільними теплоізоляційними характеристиками.

Параметри приміщення відділу: довжина - 8 м, ширина - 5 м, загальна площа - 40 м², висота - 3 м.

У відділі постійно працює 8 чоловік і на один працівника доводиться 5м² загальної площі при нормі 4,5м² і 15 м² обсягу приміщення при нормі 15м². Ці дані свідчать про максимальну завантаженість приміщення людьми.

Природне висвітлення проникає в приміщення через три віконних прорізи розміром 1,6 х 1,2м. Джерелом штучного висвітлення є люмінесцентні лампи в кількості 12 штук.

Джерелами шуму у відділі є комп'ютери, принтери, телефонні апарати, кондиціонер, розмовна мова й шум, що проникає у відділ з вулиці.

Наявність шкідливих речовин, пилу в приміщенні, за даними атестації робочих місць, виявлено не був або їхній зміст незначний, тобто в межах санітарно-гігієнічних норм.

Аналіз працездатності у відділі бухгалтерії проведемо на підставі статистичної звітності, тобто по аркушах непрацездатності, уважаючи при цьому, що причиною 50% тривалості хвороб є виробничі умови.

Таблиця 5.1 - Статистичні дані, що характеризують рівень працездатності у відділі

Показники	2007 р.	2008 р.	2009р.
1. Чисельність працюючих, чол.	8	9	8
2. Кількість людино-днів непрацездатності, усього	160	180	160
2.1. Через травматизм	-	-	-
2.2. Через захворюваність, пов'язаної з виробництвом	80	90	80
3. Чисельність незадовільних умов, що звільнилися через, праці	0	0	1

5.2.1 Метеорологічні умови

Мікроклімат відділу - це мікроклімат внутрішнього середовища цього приміщення, що визначається діючими на організм людини сполученнями температури, вологості, швидкості руху повітря й теплового випромінювання від батарей опалення й нагрітих поверхонь устаткування.

Система опалення відділу обладнана відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 - 0.1 "Опалення, вентиляція й кондиціонування повітря".

Через те, що відділ розташований із сонячної сторони будинку, у холодний час співробітники відділу не використають електронагрівальні прилади.

У відділі виконуються легкі фізичні роботи категорії 1а.

Для нормальної роботи відділу необхідне дотримання норм метеорологічних умов у загальному відділі, які наведені в таблиці 5.1. Фактичні значення наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.1. Оптимально-оптимально-припустимі значення температури повітря, відносній вологості й швидкості повітря для загального відділу

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, 0С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		Опт.	Доп.	Опт.	Доп.	Опт.	Доп.
холодне	Легка 1а	22-24	21-25	40-60	75	0,1	0,1
тепле	Легка 1а	23-25	22-28	40-60	75	0,1	0,1-0,2

Таблиця 5.2. Фактичні значення температури повітря, відносній вологості й швидкості руху повітря у відділі бухгалтерії

Пора року	Категорія робіт	Температура повітря, 0С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
холодне	Легка 1а	21-22	54	0,1
тепле	Легка 1а	22-24	54	0,1

Параметри мікроклімату, іонного состава повітря, зміст шкідливих речовин на робочих місцях регламентуються ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Для максимально ефективної трудової діяльності людині необхідно створити комфортний стан навколишнього середовища робочого місця. Необхідно підтримувати температуру, вологість повітря. Показниками, що характеризують мікроклімат, є:

1) температура повітря;

2) відносна вологість повітря;

3) швидкість руху повітря;

4) інтенсивність теплового випромінювання, вони повинні відповідати значенням, зазначеним у ДСН 3.3.6.042-99 .

Що стосується категорії робіт даного відділу, те її можна віднести до легкої фізичної роботи (категорія I а) - енерговитрати до 120 ккал/ч (139 Вт). До цієї категорії ставляться роботи, вироблені сидячи й сопровождающиеся незначною фізичною напругою.

У холодний період року температура в приміщенні по ДСН 3.3. 6.042-99 становить 22 -24°С, верхня границя на постійних місцях становить приблизно 19°С-20°С; нижня границя -18°С-20°С, що відповідає припустимим нормам, зазначеним у ДСН 3.3. 6.042-99.

У теплий період нормативна температура становить 23°С-25°С,

а фактична у відділі верхня границя - 26°С-27°С.; нижня 22°С-24°С.

У ДСН 3.3. 6.042-99 зазначено, що температура не повинна виходити більш ніж на 2°С. за межі оптимальної величини.

У такий спосіб установлено, що температура у відділі відповідає ДСН 3.3.6.042-99.

Для успішної роботи дуже важливо правильно спланувати робоче місце, що повинне задовольняти вимогам зручності виконання робіт, економії енергії й часу користувача, раціонального використання площ й обсягів, дотримання правил техніки безпеки.

При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів, системного блоку, клавіатури, робочого стола користувача, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони встановлені на підставі антропометричних даних людського тіла й приводяться у відповідних довідниках.

Важливо, щоб робоче місце було добре освітлене. Найкраще якщо світло падає ліворуч на робочу поверхню. Необхідно також передбачити штучне висвітлення, наприклад, у вигляді люмінесцентних ламп. У кожному разі, пряме світло не повинен попадати на екран монітора, що дуже сильно знижує контрастність (при цьому зображення практично не видно - його закриває освітлена поверхня екрана).

Рекомендується після кожних двох годин роботи за дисплеєм робити перерву, а після чотиригодинний - вартовий. Цей режим дозволить уникнути перевтоми.

5.2.3 Шумовий режим у відділі

У відділі c установленою обчислювальною технікою й електронними пристроями основним джерелом шуму є вентилятори охолодження блоків апаратури. Джерела живлення виконані в імпульсному варіанті з високочастотними трансформаторами. Шум вентиляторів є среднечастотным тональним і не перевищує 42 ДБ для машин класу IBM PC установлених у приміщенні відділу, що відповідає нормі із ДСН 3.3.6.037 - 99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку.

Таблиця 5.3

Рівень звукового тиску, ДБ, в октавних смугах зі середньо геометрическими частотами, Гц.	Рівень звуку, дб А
31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	60
93	79	70	68	58	55	52	50	49

5.2.4 Освітленість

Освітлення в приміщенні природне бічне й штучне загальне. Нормування природного й штучного висвітлення здійснюється згідно ДБНВ 2.55. - 28 - 2006 “Естественное и искусственное освещение”. залежно від характеру зорової роботи. Найменший розмір об'єкта розрізнення з яким може працювати економіст при експлуатації системи становить 0,3 - 0,5 мм (розмір крапки, що друкує на папері), що дозволяє віднести даний вид роботи до III-му розряду згідно ДБНВ 2.5. - 28 - 2006 ”Природне й искуственное освітлення”.

5.2.5 Електробезпечність

Заходи щодо забезпечення електробезпечності у відділі.

Для захисту від поразки електричним струмом у відділі передбачено:

- наявність заземлення всіх ПЭВМ і приладів з опором не більше 4 Ом;

- неприступність струмоведучих частин;

- застосовано сховану електропроводку в захищаючим від механічних ушкодженнях трубах;

- маркіровано рознімання й разетки;

-передбачено аварійний рубильник вимикання всього електроживлення.

5.2.6 Електромагнітне випромінювання

Роботи виробляються персоналом на ПЭВМ і пристроях сполучених з ними, які підключаються в мережу з напругою 220 У и частотою 50 Гц (по ГОСТ 12.1.038-82 - небезпечні параметри). Згідно ПУЭ приміщення ставиться до 2-й категорії "Приміщення з підвищеною небезпекою", оскільки існує можливість торкання людини корпусів апаратури й батареї центрального опалення. У приміщенні відсутні відкриті струмоведучі частини з напругою більше 12 У. Поразка електричним струмом можливо тільки у випадку несправності апаратури й живильні кабелі.

5.2.7 Ергономічне забезпечення

Для успішної роботи дуже важливо правильно спланувати робоче місце, що повинне задовольняти вимогам зручності виконання робіт, економії енергії й часу користувача, раціонального використання площ й обсягів, дотримання правил техніки безпеки.

При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів, системного блоку, клавіатури, робочого стола користувача, а також зони досяжності рук оператора.

Ці зони встановлені на підставі антропометричних даних людського тіла й приводяться у відповідних довідниках.

Важливо, щоб робоче місце було добре освітлене. Найкраще якщо світло падає ліворуч на робочу поверхню. Необхідно також передбачити штучне висвітлення, наприклад, у вигляді люмінесцентних ламп. У кожному разі, пряме світло не повинен попадати на екран монітора, що дуже сильно знижує контрастність (при цьому зображення практично не видно - його закриває освітлена поверхня екрана).

Столи, стільці, шафи й ін. у відділі розташовані відповідно до ергономічних вимог і характером виконуваних робіт.

Стіни й потовк обклеєний шпалерами у світлих тонах з невеликою насиченістю й високими коефіцієнтами відбиття світла, тобто відповідають ГОСТ 12-1-005-88 "Робоче місце при виконанні робіт. Загальні ергономічні вимоги".

5.2.8 Психологічний клімат

Психологічний клімат відіграє істотну роль у роботі. У даному відділі обстановку не можна назвати спокійної, тому що робота відділу пов'язана з різними людьми. Виходячи з теорії групової психології безпеки життєдіяльності, відносини людей діляться на два рівні: офіційні й неформальні (міжособистісні).

За час проходження переддипломної практики у відділі проводилися спостереження, як за формальними, так і неформальними відносинами в колективі. Аналізуючи ці спостереження можна зробити вивід, що психологічний клімат у колективі нормальний. Співробітники з розумінням і повагою ставляться друг до друга.

Але в працівників в основному сидяча робота, що не вимагає додатка фізичних сил або без особливого руху. Дуже сильне навантаження лягає на хребет, плечі, тазостегнову систему. Дана робота пов'язана з розумовою напругою й емоційними перевантаженнями. Відзначимо, що роботу даного відділу можна віднести до розряду монотонних, що є небезпечним психологічним і шкідливим виробничим фактором.

5.3 Аналіз пожежної безпеки

5.3.1 Загальні міри безпеки

Пожежна безпека згідно ДБНВ. 1.1 - 7 - 2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Загальні положення» забезпечується реалізацією двох взаємозалежних систем: запобігання пожежі й протипожежним захистом.

Аналіз стану пожежної безпеки в ВАТ "Харківгаз" можна почати з поділу служб по категоріях пожежа - і взривовибухові

Слід зазначити, що у всіх цехах і ділянках розміщені стенди, які не тільки агітують за строге дотримання правил пожежної безпеки, але й допомагають довідатися, як необхідно діяти в екстрених випадках і надавати першу допомогу.

На території ВАТ "Харківгаз" і на кожній виробничій ділянці розміщені пожежні щити, постачені вогнегасником, сокирою, цебрами, багром, киркою і ящиком з піском. Вогнегасники типу ВП-10 перезаправляються щорічно. На випадок пожежної ситуації по території ВАТ "Харківгаз" проходять мережі водопостачання. Вони виконують виробничо^-господарську й протипожежні функції.

У приміщенні адміністративного будинку пожежні комплекти розміщені на кожному поверсі.

На території ВАТ "Харківгаз" є спеціально відведені місця для паління, курити в інших місцях строго заборонено аж до звільнення з підприємства.

5.4 Розрахунок штучного освітлення відділу бухгалтерії

Нормування штучного освітлення також здійснюється ДБНВ 2.5. - 28 - 2006 “Природне й штучне освітлення”. Для загального освітлення використають головним чином люмінесцентні лампи, що обумовлено їхніми достоїнствами. Виходячи з економічної доцільності вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ білого світла. Для розрахунку штучного освітлення застосовують метод коефіцієнта використання потоку:

(5.9)

де Ф - світловий потік ;

E - нормована мінімальна освітленість ;

К - коефіцієнт запасу ;

S - освітлювана площа ;

Z - коефіцієнт нерівномірності висвітлення ;

С - коефіцієнт використання випромінюваного світильниками світлового потоку на розрахунковій площі;

N - число світильників;

Згідно ДБНВ 2.5. - 28 - 2006 визначаємо норму освітленості:

E = 400 лк; K = 1,5; S = 6 3,5 = 21 м²; Z = 1,2.

При обраному типі й потужності люмінесцентних ламп їхня необхідна кількість визначається по формулі:

Найбільш прийнятними для приміщення є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) потужністю 80 ВТ. Нормальний світловий потік лампи ЛБ-80 дорівнює Ф = 5320 люмен (лм). Величиною i, індексом приміщення можна встановити залежність від площі приміщення й висоти підвісу:



де A - довжина приміщення = 6м;

B - ширина приміщення = 3,5м; h - висота підвісу;

h = H - hр - hс,

де H - висота приміщення = 4 м;

hр - висота робочої поверхні = 0,8м;

hс - висота від стелі до нижньої частини лампи = 0,4м;

h = 4 - 0,8 - 0,4 = 2,8 м;

.

Коефіцієнт використання світлового потоку на розрахунковій площі визначається по таблиці: C = 0,4. У підсумку число світильників вийде рівним

У такий спосіб буде потрібно 16 люмінесцентних ламп ЛБ-80.

Як світильники обрані стельові світильники УСП-35 із двома лампами ЛБ-80. Отже, усього необхідно 8 світильників УСП-35.

5.5 Соціально-економічна ефективність заходів, що рекомендують

Впровадження заходів, що рекомендують, дозволить поліпшити умови праці, а це збереження здоров'я, життя працюючих, працездатності, продовження активного способу життя, задоволеність від виконуваної роботи. Крім соціальної значимості належні умови праці мають й економічну ефективність, що утвориться за рахунок скорочення виплат по лікарняних аркушах, лікарняного й амбулаторного лікування, компенсацій і пільг за шкідливі й небезпечні умови праці, економії фонду заробітної плати й фонду соціального страхування за рахунок умовного вивільнення чисельності працівників й ін.

Підрахуємо економічну ефективність заходів, що рекомендують, по поліпшенню стану охорони праці за наступними показниками:

1. Визначимо умовне вивільнення чисельності працівників, чіл.

Э_ч = [(ВУТ_б - ВУТ_п)/(Ф_б - ВУТ_п)] · Ч_р ,

де ВУТ_б =7,76 дн. - втрати робочого часу через захворюваність до впровадження заходів щодо охорони праці на один працюючого; ВУТ_п = 6,2 дн. - втрати робочого часу через захворюваність після впровадження заходів на один працюючого (приймаємо, що ониснизились на 50%); Ф_б = 260 дн. - річний фонд робочого часу одного працюючого; Ч_р = 8чол. - середньорічна розрахункова чисельність працівників. Тогда

Э_ч = [(7,76- 6) /(260 - 6,6)] · 8 = 0,128чол.

2. Можливе збільшення продуктивності праці при постійній чисельності працівників (П), %:

П = [Э_ч / (Ч_р - Э_ч)] · 100 = (0,128/(8-0,128))*100=0,61%

3.Економія фонду заробітної плати, грн.:

Э_зп = Э_ч · З_с · (1 + П_сс / 100),

де З_с = 6800 грн - середньорічна основна й додаткова зарплата одного працівника, грн.; П_сс = 4% - прцент відрахувань на соціальне страхування. Тоді Э_зп = 0,128 * 6800 *(1+ 0,015) = 913,8 грн. Розрахунки показують, що впровадження запропонованих рекомендацій з поліпшення умов праці підвищить продуктивність праці на 0,61%, заощадить фонд заробітної плати на 913,8 грн.

РОЗДІЛ 6. ВИКОРИСТАННЯ ЕОМ

Пояснювальна записка до дипломної роботи виконана на комп'ютері класу Atlon з наступними характеристиками:

Тактова частота процесора - 2,2 ГГц;

Об'ємом оперативної пам'яті - 256 Мбайт;

Відеокарта GeForce IV с об'ємом пам'яті 64 Мбайт;

Об'єм жорсткого диску 80 Гбайт.

Комп'ютер укомплектований монітором Samsung с розміром екрана 19”, клавіатурою, мишею, дисководом 3,5” и пристроєм читання компакт-дисків.

В дипломному проекті комп'ютерні засоби використовувалися для підготовки пояснювальної записки, оформлені плакатів, виконання розрахунків.

Операційна система Windows'2000 розроблена фірмою Microsoft і має широкий діапазон можливостей:

-вбудовані пакети прикладних програм, що дозволяють працювати з різноманітними виглядами інформації;

-більша база драйверів для обладнання, що дасть можливість без проблем підключати до ПК будь-яке сумісне обладнання (монітор, принтер, сканер, модем й т. і.).

Пояснювальна записка являє собою текстовий документ. Для його підготовки був використаний текстовий процесор Microsoft Word, що входить у склад пакету Microsoft Office.

Основні можливості Word включають в себе: наявність засобів перевірки орфографії, легкість і гнучкість редагування тексту, підтримку вбудованих стилів, зручний інтерфейс, засоби створення таблиць, їх сортування, можливість вбудовувати ділову графіку, наявність елементів настільних видавницьких систем, як написи, верстання й т. і. Word пропонує просторий інструмент роботи з текстом і є де-факто стандартом офісного діловодства, в дипломному проекті він застосовувався для підготовки пояснювальної записки.

Більшість даних для розрахунків в дипломній роботі організовані в табличній формі. Природними інструментами для обробки таких даних є бази даних та електронні таблиці. В пакеті Microsoft Office два компоненти для обробки табличної інформації - Microsoft Excel і Microsoft Access.

Оскільки не всі роботи можна виконати засобами Microsoft Office (наприклад, - в Microsoft Office немає потужних засобів роботи з растровою графікою, розпізнання тексту та ін.) застосовувались також пакети Adobe Photoshop і Corel Draw. З їхньою допомогою виконувалося доопрацювання графіків та ілюстрацій, що служили матеріалом для плакатів і презентацій.

Програма Excel призначена для виконання економічних, бухгалтерських, фінансових та інженерних розрахунків. До її переваг слідує віднести гнучкість, зручний інтерфейс, багаті обчислювальні можливості. Табличний процесор Excel має в своєму складі безліч фінансових, математичних й логічних функцій, дозволяє обробляти достатньо більші бази даних (до 65000 записів), будувати зведені таблиці (до 8000 ключових параметрів). При обробці більших масивів інформації Microsoft Office (і Excel в тому числі) пропонують зручні засоби роботи із зовнішніми додатками, наприклад - Microsoft Querty, що значно поширює область застосування даних програм. Нарешті всі додатки Microsoft Office фактично є, в певному роді, системами програмування, оскільки мають в своєму складі надто потужні язики програмування, що орієнтувалася з елементами візуального проектування - Visual Basic. Використання цієї мови відкриває справді необмежені можливості перед користувачем, що зацікавлений в автоматизації рутинних й трудомістких процесів з області своєї діяльності.

В процесі роботи заповнили таблицю Excel розрахунковими формулами, підготували звіт за допомогою майстра звітів й вивели його на печатку. Крім того, з використанням ЕОМ проведені розрахунки показників таблиць, наведені в дипломному проекті.

Програма двофакторного аналізу економічних показників

Залежність фонду оплати праці від середньооблікової чисельності працівників та середньої заробітної плати одного працівника на рік представлена у таблиці 6.1.

Звітний рік - 2009 - перший фактор середньооблікова чисельність, чол.

Базисний рік - 2007 - другий фактор - середня заробітна плата одного працівника на рік, грн../чол.

Вихідна формула:

А=В*С

Таблиця 6.1 - Розрахунок двох факторного фонду оплати праці газового господарства

В1=	3539,0		Абсолютная величина первого фактора в отчетном году
С1=	21067,0		Абсолютная величина второго фактора в отчетном году
В0=	3863,0		Абсолютная величина первого фактора в базисном году
С0=	15168,00		Абсолютная величина второго фактора в базисном году
A0			Анализируемый экономический параметр в базисном году
					A0=В0*С0	A0=	58593984,00
А1			Абсолютное влияние первого фактора на изменение величины А
					А1=(В1-В0)*С0
							А1=	-4914432,00
А2			Абсолютное влияние второго фактора на изменение величины А
					А2=(С1-С0)*В1
							А2=	20876561,00
R			Суммарное абсолютное влияние на изменение величины А
					R=А1+А2
							R=	15962129,00
y1		Относительное влияние первого фактора на изменение величины А
					y1=A1/A0*100%
							y1=	-8,39
y2		Относительное влияние второго фактора на изменение величины А
					y1=A2/A0*100%
							y2=	35,63
u			Суммарное относительное влияние на изменение величины А
					u=y1+y2
							u=	27,24
x1			Удельный вес влияния первого фактора
					x1=A1/R*100%
							x1=	-30,79
x2			Удельный вес влияния второго фактора
					x2=A2/R*100%
							x2=	130,79
W			Сумма влияния удельных весов влияния факторов
					W=x1+x2
							W=	100

аналітичний факторний ланцюговий підстановка

ВИСНОВКИ

Забезпечення ефективного функціонування підприємств житлово-комунального господарства вимагає економічно грамотного управління їх діяльністю, яке багато в чому визначається умінням її аналізувати.

За допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко і системно досліджуються фактори зміни результатів діяльності, обґрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контроль над їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його розвитку.

У ході дипломної роботи був проведений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства «Харківгаз», були виявлені умови її формування та зміни результатів господарської діяльності, вивчені показники, що відбивають суть економічних процесів і явищ, що відбуваються на різних рівнях господарювання.

ВАТ "Харківгаз" за 2008 року отримав природного газу 1365 млн. м³, що на 4 % менше обсягу отриманого природного газу у 2007 році ( 1422 млн. м ). Протранспортовано природного газу за звітний період 1277 млн. м , що на 6 % менше проти обсягів транспортування минулого року (1357 млн. м ).Обсяги постачання природного газу за 2008 ріку склали 878 млн.м", що на 3 % більше обсягів постачання 2007 року ( 853 млн. м³).

Аналіз динаміки середньооблікової чисельності працівників показав зниження їх чисельності на протязі розглянутого періоду на 324 чол. При цьому зниження чисельності у 2008 р. склало 150 чол. по відношенню до 2007 р., а у 2009 р. - 174 чол. по відношенню до 2008 р. Базисний темп приросту у 2008 році склав -3,88 чол., а у 2009 р. склав - 8,39 чол. Середня кількість персоналу за розглянутий період склала 3705 чол. Середній темп росту за розглянутий період склав 95,71 %, а темп зниження чисельності 4,29 %.

Середньомісячна заробітна плата одного робітника на протязі всього розглянутого періоду збільшується з 1271,17 грн. у 2007 р. до 1767,13 грн. у 2009 р., що пов'язано зі зростанням фонду оплати праці і зменшенням серед-ньооблікової чисельності робітників підприємства.

Аналіз структури основних фондів підприємства показує, що найбільша питома вага в структурі підприємства припадає на будинки споруди та передавальні пристрої, біля 80 %, що пов'язано з тим, що в цю статтю входе вартість газотранспортного обладнання. Вартість цієї статті за розглянутий період не має строгої тенденції, так у 2008 р. вона збільшується, а у 2009 р. зменшується, при цьому питома вага цієї статті за 2007 - 2009 рр. зменшується. В структури основних фондів на другому місці транспортні засоби, вартість яких за розглянутий період збільшується, і зростає хоча і не суттєво їх питома вага. В цілому слід зазначити, що вартість основних фондів у 2008 р. збільшується по відношенню до 2007 р. на 14869 тис. грн., а у 2009 р. зменшується на 14970 тис. грн.

З аналізу руху основних фондів ми побачили, що кількість основних фондів, що надходять перевищує кількість основних фондів, що вибувають у 2007 р та у 2008 р. завдяки надходженню основних фонів на баланс ВАТ «Харківгаз». На протязі 2007-2008 р. коефіцієнт приросту має позитивне значення як наслідок зростає вартість основних фондів, максимальне значення коефіцієнту приросту припадає на 2008 р. Але у 2009 р. ситуація змінюється і коефіцієнт приросту має негативне значення, тобто знижується вартість основних фондів підприємства за рахунок перевищення основних фондів, що вибули над тими, що надійшли..

Коефіцієнт зносу за аналізований період зростає в основному за малого надходження нових основних фондів і старіння тих, ідо є на балансі підприємства, як наслідок зменшується коефіцієнт придатності. У 2009 р. він став нижче 50 %, що є негативною тенденцією, яка свідчить про погіршення стану основних фондів ТОВ «Харківгаз».