Оцінка результатів фінансової діяльності Державного інституту по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "Гипрококс"

1. Основними джерелами збільшення суми прибутку є збільшення об'єму реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на вигідніших ринках збуту.

2. Проведення масштабної і ефективної політики в області підготовки персоналу, що є особливою формою вкладення капіталу.

3. Підвищення ефективності діяльності підприємства по збуту продукції.

4.Покращувати якість виконуваних робіт, що приведе до конкурентоспроможності і зацікавленості вибору даного підприємства.

5. Не останню роль займає збільшення об'єму реалізації і надання послуг за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства.

6. Скорочення витрат за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економічного використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, устаткування.

7. Застосування найсучасніших механізованих і автоматизованих засобів для виконання робіт.

2.4 Оцінка та аналіз майнового стану підприємства, платоспроможності, ліквідності та рентабельності

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

1) коефіцієнта покриття;

2) коефіцієнта швидкої ліквідності;

3) коефіцієнта абсолютної ліквідності;

4) чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Коефіцієнт відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань. Коефіцієнт показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

1) коефіцієнта платоспроможності (автономії);

2) коефіцієнта фінансування;

3) коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

4) коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто, вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

1) коефіцієнта оборотності активів;

2) коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

3) коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;

4) тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей;

5) коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;

6) коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);

7) коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Коефіцієнт показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

1) коефіцієнта рентабельності активів;

2) коефіцієнта рентабельності власного капіталу;

3) коефіцієнта рентабельності діяльності;

4) коефіцієнта рентабельності продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Розраховані для оцінки майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності показники (коефіцієнти) наведені в табл.. 2.3.

Таблиця 2.3 - Зведена таблиця фінансових показників підприємства

Показник		Нормативне значення	2006 р. (початок року)	2007 р. (початок року)	2008 р.
					на початок періоду	на кінець періоду
1	2	2	3	4	5	6
1. Аналіз майнового стану підприємства
1.1.Коефіцієнт зносу основних засобів	Ф1р.032 Ф1р.031	зменшення	0,54	0,61	0,62	0,53
1.2.Коефіцієнт оновлення основних засобів	Ф5 р.260 (гр.5) Ф1 р.031 (гр.4)	збільшення	0,14	0,44	0,26	-
1.3.Коефіцієнт вибуття	Ф5 р.260 (гр.8) Ф1 р.031 (гр.3)	менший за К-т 1.2.	0,001	0,03	0,01	-
2. Аналіз ліквідності підприємства
2.1.Коефіцієнт покриття	Ф1 р.260 Ф1 р.620	>1	1	1,32	3,62	2,08
2.2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	(р260-р100-р110-р120-р130-р140) Ф1 р.620	0,6-0,8	0,64	1,19	3,18	1,54
2.3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Ф1 (р.220 + р.230 + р.240) Ф1 р.620	>0 збільшення	0,14	0,28	1,85	1,06
2.4.Чистий оборотний капітал, тис.грн.	Ф1 (р.260 - р.620)	>0 збільшення	6	1145	5481	8860
3. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
3.1.Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	Ф1 р.380 Ф1 р.640	>0,5	0,15	0,36	0,74	0,55
3.2.Коефіцієнт фінансування	Ф1 (р.430+р.480+р.620+р.630) Ф1 р.380	<1 зменшення	5,64	1,77	0,35	0,81
3.3.Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	Ф1 (р.260 - р.620) Ф1 р.260	>0,1	0,001	0,24	0,72	0,52
3.4.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Ф1 (р.260 - р.620) Ф1 р.380	>0 збільшення	0,004	0,41	0,51	0,59
4. Аналіз ділової активності підприємства
4.1.Коефіцієнт оборотності активів	Ф2 р.035 Ф1 (р280(гр.3)+р280(гр.4)) / 2	збільшення	4,45	4,04	2,8	-
4.2.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф2 р.035 Ф1 ((р520+р600)гр3+(р520+р600)гр4) / 2	збільшення	-	-	-	-
4.3.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Ф2 р.035 Ф1 ((р150+р210)гр3+(р150+р210)гр4) / 2	збільшення	105,65	103,18	58,24	-
4.4.Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	тривалість періоду коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	зменшення	3,45	3,54	6,28	-
4.5.Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	тривалість періоду коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	зменшення	-	-	-	-
4.6.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Ф2 р.040 Ф1 ((р100+р140)гр3+(р100+р140)гр4) / 2	збільшення	347,57	276,59	319,83	-
4.7.Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Ф2 р.035 Ф1 (р031(гр3)+р031(гр4)) / 2	збільшення	7,81	5,62	7,92	-
4.8.Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 р.035 Ф1 (р380(гр3)+р380(гр4)) / 2	збільшення	18,82	6,69	4,53	-
5. Аналіз рентабельності підприємства
5.1.Коефіцієнт рентабельності активів	Ф2 р.220 або р.225 Ф1(р280(гр3)+р280(гр4)) / 2	>0 збільшення	0,23	0,48	0,24	-
5.2.Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Ф2 р.220 або р.225 Ф1(р380(гр3)+р380(гр4)) / 2	>0 збільшення	0,99	0,79	0,38	-
5.3.Коефіцієнт рентабельності діяльності	Ф2 р.220 або р.225 Ф2 р.035	>0 збільшення	0,05	0,12	0,08	-
5.4.Коефіцієнт рентабельності продукції	Ф2 р.100(або р.105)+090-060 Ф2 (р. 040 + 070 + 080)	>0 збільшення	0,11	0,23	0,12	-

На основі розрахунків таблиці 2.3 можна зробити висновок, що за період з 2006 року по 2008 рік коефіцієнт зносу основних засобів збільшився відповідно з 0,54 до 0,62, що свідчить про інтенсивний знос основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів з 2006 по 2007 роки інтенсивно збільшився з 0,14 до 0,44, що свідчить про інтенсивне введення в дію нових основних засобів, а також показує частку введених за певний період основних засобів на кінець звітного періоду, а у період з 2007 по 2008 рік навпаки відбулося зменшення оновлення основних засобів.

Коефіцієнт вибуття основних засобів в 2006 році та в 2007 році збільшився на 0,001 та 0,03 відповідно, що свідчить о вибутті основних засобів, тобто тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для подальшого використання. А в 2008 році навпаки коефіцієнт вибуття основних засобів зменшився та склав 0,01, що свідчить о інтенсивному невибутті основних засобів.



Рисунок 2.4 - Динаміка майнового стану підприємства

Аналізуючи показники ліквідності, які наведені у таблиці 2.3, можна зробити висновок, що коефіцієнт покриття протягом 2006 - 2008 р. р. має позитивну тенденцію. Так у 2006р. коефіцієнт покриття дорівнює нормативу, тобто 1,0. Але у 2007р. та 2008р. цей показник збільшився порівняно з попереднім періодом. В загалі показник збільшився з 1 у 2006р. до 3,62 у 2008 р., загальна зміна при цьому склала 2,62. Збільшення коефіцієнта покриття пов'язано зі значним зменшенням поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності у період 2006 - 2008 р. р. відповідає нормативним значенням. Слід відзначити, що коефіцієнт швидкої ліквідності, як і коефіцієнт покриття має позитивну тенденцію до збільшення, про що свідчить зміна його значення з 0,64 у 2006 році до 3,18 у 2008 році.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за період, що досліджується відповідає нормативному значенню (більше 0) та з кожним роком збільшується, що свідчить про те, що підприємство має все більше грошових коштів, які можуть бути спрямовані для погашення заборгованості. Дана тенденція свідчить про поліпшення платоспроможності підприємства.

Також про поліпшення фінансового стану підприємства з позиції його ліквідності у динаміці свідчить збільшення чистого оборотного капіталу, сума якого на початок 2006 року склала - 6 тис. грн., а вже на кінець 2008 року склала 8860 тис. грн. Така динаміка змін свідчить про спроможність підприємства сплачувати поточні зобов'язання та розширювати свою діяльність.

Загальна оцінка ліквідності підприємства свідчить про те, що спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання задовільна, тобто підприємство має достатньо активів, які можна перетворити у грошову форму.

Рис. 2.5 - Динаміка ліквідності підприємства

Виходячи з таблиці 2.3, можна сказати, що коефіцієнт автономії з 2006р. - 2007р. нижче нормативного значення, що є негативним моментом, але у 2008р. цей показник збільшився порівняно з попередніми періодами.

Коефіцієнт фінансування з 2006 р. - 2007 р. перевищує 1, що не відповідає нормативу та свідчить про те, що підприємство залежить від позикових коштів. В 2008 році цей показник зменшився на 1,42 порівняно з 2007 роком та склав 0,35. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами протягом 2006 року не відповідав нормативному значенню, але з 2007 - 2008 рік його значення стало стрімко збільшуватися і на кінець 2008 року склав - 0,52.

Що стосується коефіцієнта маневреності власного капіталу, то слід відзначити, що динаміка його зміни ідентична попередньому показнику. Це свідчить про збільшення тієї частини власного оборотного капіталу, яка знаходиться в оберті, що дозволяє підприємству вільно маневрувати цими засобами.



Рисунок 2.6 - Динаміка платоспроможності підприємства

Із таблиці 2.3 бачимо, що коефіцієнт оборотності активів з 2006 року - 2008 рік зменшився з 4,45 до 2,8, що свідчить про неефективність використання усіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулись кошти, які вкладені у розрахунки. Протягом усього періоду цей показник має достатньо високе значення, що є позитивним результатом, тому що підприємство отримує оплату по рахункам.

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості оберту дебіторської заборгованості (Тдз), який також називають строком кредиту. Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами. Строк погашення дебіторської заборгованості у період з 2006 р. по 2008 р. з кожним роком збільшувався до 6 днів, що не є позитивною тенденцією.

Що стосується коефіцієнта оборотності матеріальних запасів, то він у період з 2006 р. по 2008 р. зменьшився (з 347,57 у 2006 році до 319,83 у 2008 році), що свідчить про ефективне використання матеріальних запасів підприємства.



Рисунок 2.7 - Динаміка ділової активності підприємства

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) у період з 2006 р. по 2008 р. збільшився (з 7,81 у 2006 році до 7,92 у 2008 році). Це свідчить про ефективне використання основних засобів.

Динаміка зміни коефіцієнта оборотності власного капіталу у період з 2006 р. по 2008 р. зменшився (з 18,82 у 2006 році до 4,53 у 2008 році). Це свідчить про неефективне використання власного капіталу.

В цілому Інститут «Гипрококс» з позиції ділової активності має гарний стан, що позитивно характеризує діяльність керівництва та персоналу підприємства.

Рисунок 2.7 - Динаміка рентабельності підприємства

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна сказати, що в цілому всі показники рентабельності діяльності підприємства мають позитивне значення, що відповідає нормативам, але слід відзначити, що значення коефіцієнтів не значно перевищують 0, тобто рентабельності основного виду діяльності є незначною. Така ситуація вимагає розробки та впровадження заходів спрямованих на покращення рентабельності. А в загалі рентабельність підприємства підвищується, що свідчить про ефективність використання активів підприємства, про вкладення коштів до підприємства, про прибутковість господарської діяльності підприємства. Керівництву підприємства особливу увагу слід звернути на коефіцієнт рентабельності діяльності, який за період 2006 - 2008 р. р. збільшився лише на 0,03 у зрівнянні з іншими показниками рентабельності.

3. Розробка напрямків спрямованих на покращення фінансового стану підприємства

3.1 Впровадження системи раннього попередження на підприємстві

Одним з напрямів оптимізації та покращення фінансового стану підприємства є своєчасне виявлення стратегічних проблем на підприємстві. З метою швидкої ідентифікації фінансової кризи, виявлення причин, що її зумовлюють, та розробки антикризових заходів на підприємствах доцільно впроваджувати систему раннього попередження та реагування (СРПР). Система раннього попередження та реагування - це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.

Система виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для підприємства чи до втрати потенційних шансів. Першочерговим завданням системи раннього попередження є своєчасне виявлення кризи на підприємстві, тобто ситуації безпосередньої чи непрямої загрози його існуванню. Водночас за допомогою такої системи виявляються додаткові шанси для суб'єкта господарювання.

Процес створення системи раннього попередження складається з таких етапів: визначення сфер спостереження; визначення індикаторів раннього попередження, які можуть вказувати на розвиток того чи іншого негативного процесу; визначення цільових показників та інтервалів їх зміни за кожним індикатором; формування завдань для центрів обробки інформації (розробка висновків щодо впливу тієї чи іншої інформації на діяльність підприємства); формування інформаційних каналів (забезпечення прямого та зворотного зв'язку між джерелами інформації та системою раннього реагування, між системою та її користувачами - керівниками всіх рівнів).

Розрізняють дві підсистеми СРПР: систему, зорієнтовану на внутрішні параметри діяльності підприємства, та систему, зорієнтовану на зовнішнє середовище. Предметом дослідження останньої є завчасне прогнозування загроз, насамперед із боку контр агентів, держави, конкурентів та ін. Виразним прикладом застосування цієї підсистеми СРПР є проведення установами банків аналізу підприємств з метою оцінки їх кредитоспроможності.

Внутрішньо зорієнтована підсистема СРПР спрямована на ідентифікацію ризиків та шансів, які криються всередині підприємства. У своєму розвитку ця підсистема дійшла вже до третього покоління. Системи першого покоління були зорієнтовані здебільшого на ідентифікацію наслідків дії тих чи інших факторів; другого - на визначення симптомів; третього - на виявлення першопричин.

На базі системи раннього попередження та реагування будується система управління ризиками, яка включає в себе такі блоки завдань: ідентифікація ризиків; оцінка ризиків; нейтралізація ризиків.

Одним із головних завдань СРПР є виявлення загрози кризи на підприємстві. Основне значення кризи полягає в своєчасній розробці контрзаходів, спрямованих на подолання на підприємстві негативних тенденцій.

Існує думка, що прогнозування кризи є не чим іншим, як оцінюванням кредитоспроможності підприємства. У такому разі основний зміст прогнозування - передбачення й оцінювання можливих негативних сценаріїв діяльності підприємства, які можуть призвести до його неплатоспроможності і втрати ліквідності, а отже, до неповернення кредитів - збитків для кредиторів. Одним із найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутства підприємств та методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та обчислюється інтегральний показник, на підставі якого з достатньою ймовірністю можна передбачити кризу суб'єкта господарювання. Дискримінантний аналіз базується на емпіричному досліджен ні фінансових показників численних підприємств, певна частка з яких збанкрутили, а решта - успішно діють далі. При цьому добирається сукупність показників - коефіцієнтів, для кожного з яких визначається питома вага в так званій «дискримінантній функції». Вагомість, як і граничне значення розглядуваних коефіцієнтів, може корегуватися. Вона залежить від галузі, до якої належить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Значення інтегрального показника дає підстави для висновку про належність об'єкта аналізу до підприємств - банкрутів чи підприємств, які успішно функціонують.

В економічній літературі описано багато моделей прогнозування банкрутства. При цьому можна виділити два підходи до прогнозування банкрутства: прогнозування за допомогою фінансових коефіцієнтів та прогнозування за допомогою порівняльного аналізу характеристик підприємств. Для того щоб вирішити, який метод дає найбільш адекватні оцінки стану підприємства, необхідно розуміти за яких умов той чи інший метод можна використовувати.

Методи прогнозування банкрутства засновані на використанні фінансових коефіцієнтів. У світовій практиці найпоширенішими моделями оцінки фінансового стану підприємства та схильності його до банкрутства є наступні економетричні моделі [87]:

1. Двохфакторна модель оцінки ймовірності банкрутства.

2. Оцінка ймовірності банкрутства на основі Z-показника Альтмана.

3. Модель Романа Ліса для оцінки фінансового стану.

4. Оцінка фінансового стану за показниками У. Бівера.

5. Модель Creditmen.

6. Прогнозна модель Таффлера.

7. Модель Спрингейта.

8. Узагальнена модель, розроблена на основі дискримінантної функції.

9. RAS - коефіцієнт.

10. Модель R.

Розглянемо особливості застосування перерахованих моделей.

1. Двохфакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства. Однією з найпростіших моделей прогнозування ймовірності банкрутства вважається двохфакторна модель. Вона базується на двох ключових показниках: показнику поточної ліквідності і показнику частки позикових коштів, від яких залежить ймовірність банкрутства підприємства. Ці показники помножують на вагові значення коефіцієнтів, знайдені емпіричним шляхом, і результати потім складаються з деякою постійною величиною, також отриманою тим же дослідно статистичним способом.

У американській практиці використовуються такі вагові значення коефіцієнтів: для показника поточної ліквідності (покриття) (К_п): -1,0736; для показника питомої ваги позикових коштів в пасивах підприємства (К_з): +0,0579; постійна величина: -0,3877.

Звідси формула розрахунку Z приймає наступний вигляд:

Z = -0,3877 - 1,0736 К_п + 0,579 К_з (3.1)

де Z - надійність, ступінь віддаленості від банкрутства;

К_п - коефіцієнт покриття (відношення поточних активів до поточних зобов'язань);

К_з - коефіцієнт фінансової залежності (відношення позикових засобів до загальної величини пасивів).

При Z = 0 - вірогідність банкрутства рівна 50%; при Z > 0 - вірогідність банкрутства велика (більше 50%) і зростає у міру збільшення Z; і при Z < 0 - вірогідність банкрутства мала (менше 50%) і знижується у міру зменшення Z.

Гідністю двохфакторної моделі вважається її простота і можливість застосування в умовах обмеженого об'єму інформації про підприємство. В той же час дана модель не забезпечує високу точність прогнозування банкрутства, оскільки не враховує вплив на фінансовий стан підприємства інших важливих показників (рентабельність, віддачу активів, ділову активність підприємства). Помилка прогнозу оцінюється інтервалом 0,65. Крім того, щодо вагових значень коефіцієнтів і постійної величини, що фігурує в моделі, відоме лише те, що вони знайдені емпіричним шляхом.

Оскільки двохфакторна модель не забезпечує усесторонньої оцінки фінансового стану підприємства, то для отримання точнішого прогнозу американська практика рекомендує брати до уваги рівень рентабельності проданої продукції, що впливає на фінансову стійкість підприємства. В процесі аналізу порівнюють показник ступеня віддаленості від банкрутства (Z) і рівень рентабельності продажів продукції. Якщо показник (Z) знаходиться в безпечних межах, а рівень рентабельності продукції достатньо високий, то вірогідність банкрутства украй невелика.

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за двохфакторною моделлю представлений у таблиці 3.1, а динаміка показника Z на рисунку3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за двохфакторною моделлю

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Кп	Ф1 р. 260 / Ф1 р. 620	1,3153	3,4897	2,0835
Кз	Ф1 р. 480 / Ф1 р. 640	0,0069	0	0
Z	Z = -0,3877 - 1,0736 Кп + 0,579 Кз	-1,7958	-4,1342	-2,6245



Рисунок 3.1 - Динаміка показника Z за двохфакторною моделлю

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. ймовірність настання банкрутства для Інституту «Гипрококс» мала (менш 50%) про це свідчать значення показника Z.

2. Оцінка ймовірності банкрутства підприємства на основі Z - рахунку Альтмана. Цей метод запропонований в 1968 р. відомим західним економістом Альтманом. Індекс кредитоспроможності, побудова ний за допомогою апарату мультиплікативного дискримінантного аналі зу, дозволяє в першому наближенні розділити господарюючі суб'єкти на потенційних банкрутів і не банкрутів.

При побудові індексу Альтман досліджував 66 підприємств, половина яких збанкрутувала в період між 1946 і 1965 рр., а половина працювала успішно, і 22 аналітичних коефіцієнти, які могли бути корисні для прогнозування можливого банкрутства. З цих показників він відібрав п'ять найбільш значущих і побудував багатофакторне регресійне рівняння. Таким чином, індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. У загальному вигляді індекс кредитоспроможності (Z - рахунок) має вигляд :

Z =1,2 х₁ +1,4 х₂+3,3 х₃+0,6 х₄+ 0,999х₅, (3.2)

де х₁ - оборотний капітал/сума активів;

х₂ - нерозподілений прибуток/сума активів;

х₃ - операційний прибуток/сума активів;

х₄ - ринкова вартість акцій/сума заборгованості;

х₅ - виручка/сума активів.

Результати чисельних розрахунків по моделі Альтмана показали, що узагальнюючий показник Z може приймати значення в межах [-14; +22]. При цьому підприємства, для яких Z > 2,99 потрапляють в число фінан сово стійких, а підприємства, для яких Z < 1,81, є безумовно-неспромож ними і інтервал [1,81; -2,99] складає зону невизначеності.

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за п'ятифакторною моделлю Альтмана представлений у таблиці 3.2, а динаміка показника Z на рисунку 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за п'ятифакторною моделлю Альтмана

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Х1=(р. 260ср.+р.270ср.) / Вбср	0,6747	0,5487	0,5911
середня величина поточних активів	(р. 260ср + р.270ср)	6450,5	6062,5	12368,5
середня величина поточних пассивів	р. 620ср	5845,5	2861,0	5164,0
середня валюта баланса	Вбср	9560,0	11049,0	20925,0
Х2	X2=Чп/Бп	0,6619	0,6921	0,7056
чистий прибуток (Чп)	Ф. 2 р. 220	2232,0	5268,0	4926,0
балансовий прибуток (Бп)	Ф. 2 р. 170	3372,0	7612,0	6981,0
Х3	Х3=Бп/Вбср	0,3527	0,6889	0,3336
Х4	Х4=Ка/(р.480ср+ р.620ср)	-	-	-
Курсова вартість акцій (Ка)	Ф.2 р.330*р. 310	-	-	-
середня величина позикових коштів	р.480ср+ р.620ср	6650,0	2888,0	5134
Х5	Х5=Вч/Вбср	4,4538	4,0388	2,8025
чиста виручка від реалізації (Вч)	Ф.2 стр. 035	42578,0	44625,0	58643,0
Z	Z=1,21*Х1+1,4*Х2+3,3*Х3+ +0,6*Х4+0,999*Х5	7,3563	7,941	5,6036

Рисунок 3.2 - Динаміка показника Z за п'ятифакторною моделлю Альтмана

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. ймовірність настання банкрутства для Інституту «Гипрококс» відсутня про це свідчать значення показника Z. За період, що досліджується, його мінімальне значення складало 5,6, що значно перевищує граничний показник 1,81. Рис. 3.2. ілюструє позитивну динаміку показника Z, як видно у 2006 та 2007 роках його значення відповідно складало 7,7 та 7,9. Така ситуація характеризує підприємство, як таке, якому не загрожує банкрутство у короткостроковій перспективі.

3. Модель Романа Ліса. Для оцінки вірогідності банкрутства застосовується формула 3.3. Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,0347.

Z = 0,063 х₁ + 0,092 х₂ + 0,057 х₃ + 0,001 х₄, (3.3)

де х₁ - оборотний капітал / сума активів;

х₂ - операційний прибуток / сума активів;

х₃ - нерозподілений прибуток / сума активів;

х₄ - власний капітал / позиковий капітал.

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за моделлю Романа Ліса представлений у табл. 3.3, а динаміка показника Z на рисунку 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за моделлю Романа Ліса

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Ф1(р. 260 + р. 270) / Ф1 р. 280	0,62	0,51	0,63
Х2	Ф2 р. 170 / Ф1 р. 280	0,43	0,53	0,26
Х3	Ф1 р. 350 / Ф1 р. 280	0	0	0,15
Х4	Ф1 р. 380 / Ф1 р. 480	52,22	0	0
Z	Z = 0,063 х1 + 0,092 х2 + 0,057 х3 + 0,001 х4	0,13	0,08	0,07

Рисунок 3.3 - Динаміка показника Z за моделлю Романа Ліса

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. ймовірність настання банкрутства для Інституту «Гипрококс» мала, так як Z ?0,0347.

4. Оцінка фінансового стану підприємства за показниками У. Бівера. Відомий фінансовий аналітик У. Бівер запропонував свою систему показників для оцінки фінансового стану підприємства. З метою діагностики банкрутства він рекомендував дослідити тренди показників.

Система показників Бівера і їх значення для діагностики банкрутства представлені в таблиці 3.4, в якій слід визначати колонку 3 - для сталих компаній; колонку 4 - за 5 років до банкрутства; колонку 5 - за 1 рік до банкрутства. Дана методика також не відображає всі сторони діяльності компанії і не є універсальною методикою для прогнозу ймовірності банкрутства.

Таблиця 3.4 - Розрахунок показників У. Бівера

Показники	Розрахунок	Значення показників	Результати разрахунку значення показників
			2006 рік	2007 рік	2008 рік
1	2	3	4	5	6	7	8
1.Коефіцієнт Бівера	(Чистий прибуток - амортизація) / (довгострокові зобов'язання)	0,4 - 0,45	0,17	0,15	64,98	0	0
2.Рентабельність активів	(Чистий прибуток/ активи)*100%	6-8	4	22	28,6	36,85	18,06
3.Фінансовий леверидж	(Довгострокові зобов'язання+ короткострокові зобов'язання) / активи	< 37	< 50	< 80	0,7	0	0
4.Коефіцієнт покриття активів чистим оборотним капіталом	(Власний капітал - позаоборотні активи) / активи	0,4	< 0,3	= 0,06	0,36	0,74	0,55
5.Коефіцієнт покриття	Оборотні активи /короткострокові зобов'язання	< 3,2	< 2	< 1	0	0	0

Таким чином, по системі оцінки Бівера підприємство можна віднести до 2 групи - за 5 років до банкротства.

5. Модель Creditmen

Ця модель розроблена у Франції Ж. Де Паляном. Згідно цієї моделі фінансова ситуація на підприємстві може бути точно охарактеризована показником:

Z = 25 х₁ + 25 х₂ + 10 х₃ + 20 х₄ + 20х₅ (3.4)

де х₁ - високоліквідні активи / поточні зобов'язання

х₂- власний капітал / зобов'язання

х₃ - високоліквідні активи /валюта балансу

х₄ - виручка / дебіторська заборгованість

х₅ - дебіторська заборгованість / зобов'язання

Якщо Z = 100 - фінансова ситуація нормальна

Z більше 100 - фінансова ситуація задовільна

Z менше 100 - фінансова ситуація викликає тривогу

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за моделлю Creditmen представлений у таблиці 3.5, а динаміка показника Z на рисунку 3.4.

Таблиця 3.5 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за моделлю Creditmen

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Ф1(р. 220 + р. 230 + р. 240) / Ф1 р. 620	0,28	1,85	1,06
Х2	Ф1 р. 380 / Ф1 (р. 480 + р. 620)	0,77	5,03	1,84
Х3	Ф1(р. 220 + р. 230 + р. 240) / Ф1 р. 280	0,13	0,27	0,32
Х4	Ф2 р. 035 / Ф1(р. 160 + р. 170 + р. 180 + р. 190 + р. 200 + р. 210)	12,93	18,65	15,01
Х5	Ф1(р. 160 + р. 170 + р. 180 + р. 190 + р. 200 + р. 210) / Ф1 (р. 480 + р. 620)	0,89	1,14	0,48
Z	Z = 25 X1 + 25 X2 + 10 X3 + 20 X4 + 20X5	303,95	570,5	385,5

Рисунок 3.4 - Динаміка показника Z за моделлю Creditmen

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. в Інституті «Гипрококс» фінансова ситуація задовільна, так як показники Z більше 100.

6. Прогнозна модель Таффлера. Британський вчений Таффлер запропонував в 1977 р. чотирьохфакторну прогнозну модель, при розробці якої використав наступний підхід: при використанні комп'ютерної техніки на першій стадії обчислю ються 80 відносин за даними платоспроможних компаній і компаній, що збанкрутіли. Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, приймає форму:

Z = 0,53 х₁ + 0,13 х₂ + 0,18 х₃ + 0,16 х₄,(3.5)

дех₁ - операційний прибуток / короткострокові зобов'язання;

х₂ - оборотні активи / сума зобов'язань;

х₃ - короткострокові зобов'язання / сума активів;

х₄ - виручка / сума активів.

Якщо величина Z рахунку більше 0,3, це свідчить, що у фірми непогані довгострокові перспективи, а якщо менше 0,2, то банкрутство більш ніж ймовірно.

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за моделлю Таффлера представлений у таблиці 3.6, а динаміка показника Z на рисунку3.5.

Таблиця 3.6 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за моделлю Таффлера

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Ф2 р. 100 / Ф1 р. 500	0	0	0
Х2	Ф1 р. 260 / Ф1 (р. 480 + р. 620)	1,3	3,49	2,08
Х3	Ф1 р. 500 / Ф1 р. 280	0	0	0
Х4	Ф2 р. 035 / Ф1 р. 280	0,55	3,12	2,15
Z	Z = 0,53 х1 + 0,13 х2 + 0,18 х3 + 0,16 х4	0,257	0,953	0,614

Рис. 3.5 - Динаміка показника Z за моделлю Таффлера

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. в Інституті «Гипрококс» має непогані довгострокові перспективи, так як показники Z більше 0,3.

7. Модель Спрингейта. Дана модель має наступний вигляд:

Z = 1,03 х₁ + 3,07 х₂ + 0,66 х₃ + 0,4 х₄, (3.6)

де х₁ - робочий капітал / загальна вартість активів;

х₂ - оподаткований прибуток і проценти / загальна вартість активів;

х₃ - оподаткований прибуток / короткострокова заборгованість;

х₄ - об'єм продажу / загальна вартість активів.

Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак згодом цей показник зменшується. Якщо Z < 0,862, то підприємство вважається потенційним банкрутом.

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за моделлю Спрингейта представлений у таблиці 3.7, а динаміка показника Z на рисунку 3.6.

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. в Інституті «Гипрококс» є успішний, так як Z > 0,862

Таблиця 3.7 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за моделлю Спрингейта

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Ф1 р. 260 / Ф1 р. 280	0,6	0,51	0,62
Х2	Ф2 (р. 170 + р. 180) / Ф1 р. 280	0,58	0,7	0,33
Х3	Ф2 р. 170 / Ф1 р. 620	0,93	3,64	0,85
Х4	Ф2 р. 010 / Ф1 р. 280	5,72	3,75	2,63
Z	Z = 1,03 Х1 + 3,07 Х2 + 0,66 Х3 + 0,4 Х4	5,3	6,6	3,3

Рисунок 3.6 - Динаміка показника Z за моделлю Спрингейта

8. Узагальнена модель, побудована на основі дискримінантної функції. Згідно з деякими методиками прогнозування банкрутства побудо вана універсальна дискримінантна функція, яка має вигляд:

Z = 1,5 х₁ + 0,08 х₂ + 10 х₃ + 5 х₄ + 0,3 х₅ + 0,1 х₆, (3.7)

де х₁ - прибуток / зобов'язання;

х₂ - валюта балансу / зобов'язання;

х₃ - чистий прибуток / валюта балансу;

х₄ - чистий прибуток / виручка від реалізації;

х₅ - виробничі запаси / виручка від реалізації;

х₆ - оборотність основного капіталу (виручка від реалізації) / валюта балансу.

Отримані значення Z-показника можна інтерпретувати так:

Z > 2 - підприємство вважається фінансове стійким, і йому не за грожує банкрутство;

1 < Z < 2 - фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але при умові переходу до антикризового управління банк рутство йому не загрожує;

0 < Z < 1 - підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних дій;

Z < 0 - підприємство напівбанкрут.

У вітчизняній практиці вказана модель використовується мало, ос кільки не враховує галузевих особливостей розвитку підприємств і форм організації, які належать їхньому бізнесу. Тому дані такого прогнозуван ня є вельми суб'єктивними і не дають підстав для практичних висновків.

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за узагальненою моделлю представлений у таблиці 3.8, а динаміка показника Z на рисунку 3.7.

Таблиця 3.8 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за узагальненною моделлю

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Ф2 р. 220 / Ф1 (р. 480 + р. 620)	0,61	2,52	0,6
Х2	Ф1 р. 280 / Ф1 (р. 480 + р. 620)	2,12	6,84	3,34
Х3	Ф2 р. 220 / Ф1 р. 280	0,29	0,37	0,18
Х4	Ф2 р. 220 / Ф2 р. 010	0,05	0,1	0,07
Х5	Ф1 р. 100 / Ф2 р. 010	0,002	0,01	0,002
Х6	Ф2 р. 010 / Ф1 р. 280	5,72	3,75	2,63
Z	Z = 1,5 х1 + 0,08 х2 + 10 х3 + 5 х4 + 0,3 х5 + 0,1 х6	4,81	8,91	3,58

Рисунок 3.7 - Динаміка показника Z за узагальненою моделлю

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. в Інституті «Гипрококс» вважається фінансове стійким, і йому не загрожує банкрутство, так як Z > 2.

9. Модель RAS - коефіцієнта.

Для посилення прогнозуючої ролі моделей можна трансформувати Z - коефіцієнт в RAS - коефіцієнт, що дозволяє простежувати діяльність компанії у часі. Вивчаючи RAS - коефіцієнт як вище, так і нижче критичного рівня, легко визначити моменти занепаду і відродження компанії. RAS - коефіцієнт - це відносний рівень діяльності компанії, виведе ний на основі її Z - коефіцієнта за певний рік і виражений в процентах від 1 до 100. Наприклад, RAS -коефіцієнт, який = 50, вказує на те, що діяльність компанії оцінюється задовільно, тоді як RAS - коефіцієнт, який = 10, свідчить про те, що лише 10% компаній знаходяться в гіршо му стані (незадовільна ситуація). Отже, розрахувавши Z - коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати абсолютну міру фінансово го стану у відносну міру фінансової діяльності. Іншими словами, якщо Z - коефіцієнт може свідчити про те, що компанія знаходиться в ризико ваному стані, то RAS - коефіцієнт відображає історичну тенденцію та по точну діяльність на перспективу.

Сильною стороною такого підходу є його здатність поєднувати ключові характеристики звіту про прибутки і збитки балансу в єдине представницьке співвідношення. Так, компанія, що одержує великі прибутки, але слабка з точки зору балансу, може бути зіставлена з менш прибутковою, баланс якої урівноважений. Таким чином, розрахувавши RAS - коефіцієнт, можна швидко оцінити фінансовий ризик, пов'язаний з да ною компанією. Тобто, підхід ґрунтується на принципі, що ціле більш цінне, ніж сума його складових. Додатковою особливістю цього підходу є використання «рейтингу ризику» для подальшого виявлення прихованого ризику. Цей рейтинг статистично визначається тільки, якщо компанія має від'ємний Z - коефіцієнт, і обчислюється на основі тренда Z - коефіцієнта, величини від'ємного Z - коефіцієнта і числа років, протягом яких компанія знаходилася в ризикованому фінансовому стані. Використовуючи п'ятибальну шкалу, в якій 1 вказує на «ризик, але незначну ймовірність негайної біди», а 5 означає «абсолютну неможливість збереження колишнього стану», менеджер оперує готовими засобами для оцінки загального ба лансу ризиків, пов'язаних з кредитами клієнта.

10. Модель R має наступний вигляд:

Z = 0,838 х1 + х2 + 0,054 х3 + 0,63 х4 (3.8)

де, х1 - поточні активи / валюта балансу

х2 - чистий прибуток / власний капітал

х3 - чистий дохід / валюта балансу

х4 - чистий прибуток / сумарні витрати

Якщо значення Z менше за 0, то ймовірність настання банкротства максимальная (90%-100%); якщо від 0 - 0,18, то высока (60%-80%); якщо 0,18 - 0,32, то середня (35%-50%); якщо 0,32 - 0,42, то низька (15%-20%); якщо більше за 0,42, то мінімальна (до 10%).

Розрахунок ймовірності кризи підприємства за моделлю R представлений у таблиці 3.9, а динаміка показника Z на рисунку 3.8.

Таблиця 3.9 - Розрахунок ймовірності настання банкрутства за моделлю R

Показник	Порядок визначення	Значення за 2006р.	Значення за 2007р.	Значення за 2008р.
1	2	3	4	5
Х1	Ф1 р. 260 / Ф1 р. 280	0,61	0,51	0,62
Х2	Ф2 р. 220 / Ф1 р. 380	0,79	0,5	0,33
Х3	Ф2 р. 035 / Ф1 р. 280	5,46	3,12	2,15
Х4	Ф2 р. 220 / Ф2 р. 280	0,29	0,37	0,18
Z	Z = 0,838 X1 + X2 + 0,054 X3 + 0,63 X4	1,77	1,33	1,08

На основі отриманих результатів можна стверджувати, що у період 2006 - 2008 р. р. ймовірність настання банкротства Інституту «Гипрококс» мінімальна (до 10%), так як Z > 0,42.

Рисунок 3.8 - Динаміка показника Z за моделлю R

В результаті розглянутих методів прогнозування банкротства можна зробити загальний висновок, що Інституту «Гипрококс» не загрожує банкротство у короткостроковій перспективі.

Безумовно, більшість приведених моделей розроблена для відмінних від існуючих в Україні економічних умов. Відмінності в темпах інфляції і фазах циклу, особливо в фондо-, енерго-, трудомісткості виробництв, інший податковий клімат вимагають відповідного коректування моделей.

Разом з тим саме використання інтегрального підходу при оцінці і прогнозуванні фінансового стану підприємств значно підвищить якість аналізу і об'єктивність його висновків, а вживання відповідних моделей дозволить досить оперативно виявляти потенційних банкрутів, завчасно доводити інформацію про них до зацікавлених осіб. Це в значній мірі пом'якшить наслідки неспроможності для господарських партнерів даних підприємств, їх кредиторів, населення та інших осіб.

Як бачимо усі вище означені моделі прогнозування банкрутства мають як переваги так і певні недоліки одна перед одною. Щоб коректно обрати модель потрібну для розрахунків необхідно визначити певний набір критеріїв, яким вона має відповідати.

3.2 Впровадження системи фінансового моніторингу з метою прогнозування діяльності підприємства

Удосконалення системи управління фінансовою діяльністю Інституту «Гипрококс» спирається на дослідження виробничого процесу i його результатів як складової системи, в якій органічно поєднується i переплітаються різні соціально-економічні явища й процеси. Управління підприємством потребує гнучкої організації виробництва, реалізації i споживання. Швидкий розвиток економічних відносин, нестабільність ринкового середовища господарювання спричинюють адекватний розвиток інструментарію управління. Відсутність методології поєднання у межах єдиної системи діагностики досвіду ведення бізнесу в сьогоднішніх умовах діяльності й перспектив розвитку зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до управління підприємствами. Розв'язання цієї проблеми необхідно будувати на базі використання системного підходу iз застосуванням економіко - математичних методів i моделей.

Моделювання діяльності підприємства ґрунтується на використанні у сукупності двох підходів, що відображають зовнішній i внутрішній аспекти діяльності підприємства. Підприємство - це елемент економічної системи вищого рівня ієрархії, тобто відкрита система, яка залежить від взаємо обміну вхідними ресурсами i результатами своєї діяльності із зовнішнім оточенням. З огляду на це необхідно виділити зв'язки підприємства з елементами довкілля та проаналізувати їхній вплив на досягнення поставлених цілей. Використання логістичних методів i моделей полегшує розв'язання цього завдання. Основна ідея полягає у всебічному, комплексному підході до розробки стратегії управління підприємством. Формування на підприємстві логістичної системи спрямоване на контроль за єдиною системою управління виробничо-господарською i фінансовою діяльністю підприємства. При цьому для полегшення побудови моделі функціонування підприємства останнє повинне розглядатися як умовно замкнута багаторівнева система, що складається iз безлічі взаємопов'язаних елементів i має свої цілі розвитку. При аналізі внутрішніх аспектів головною проблемою стає ефективна взаємодія елементів системи.

Однак в умовах ринкової економіки підприємства не ізольовані одне від одного, вони діють у певному середовищі, що визначає їхню позицію. Середовище підприємницької діяльності складається з макро- i мікросередовища, як це представлено на рисунку 3.9.



Рисунок 3.9 - Середовища господарювання підприємства

Ці середовища містять у co6i п'ять основних складових: зовнішні фактори макросередовища, внутрішні фактори мікросередовища, ступінь успіху (невдачі) підприємства у досягненні своїх цілей, зворотні зв'язки, адаптація (див. рис. 3.10). Усі фактори розвитку підприємницької діяльності можна розділити на зовнішні й внутрішні. Зовнішні фактори -- це фактори навколишнього середовища, які впливають на розвиток підприємницької діяльності i якими підприємство не може управляти. Це визначається існуванням в економічних процесах елементу невизначеності. Внутрішніми факторами мікросередовища підприємства можуть управляти. Ці фактори можна розділити на дві групи. Перша група - це виробничо-технічні фактори, що впливають на використання основних засобів виробничих потужностей, наявних матеріальних, трудових i фінансових ресурсів.

Друга група - організаційно-економічні фактори, які пов'язані з організацією виробництва i праці, управлінням матеріальними, трудовими, інформаційними i фінансовими ресурсами.

Рисунок 3.10 - Фактори розвитку підприємницької діяльності

Внутрішні фактори розвитку підприємницької діяльності враховуються під час прийняття рішень i реалізуються на ринках робочої сили, постачання, капіталів тощо. Стратегія, яка здійснюється підприємством на основі обліку внутрішніх факторів мікросередовища i зовнішніх факторів макросередовища визначає кінцевий результат діяльності підприємства (ступінь його успіху або невдачі). Кінцевий результат господарської діяльності залежить від того, як підприємство управляє внутрішніми факторами мікросередовища i враховує вплив зовнішніх факторів макросередовища, які завжди пов'язані з невизначеністю. У результаті зворотного зв'язку порівнюються вхідні дані з моделлю виходу, виявляються відмінності, оцінюється зміст розбіжностей, відпрацьовуються фінансові рішення, формується процес реалізації фінансового рішення.

Підприємство, котре стало на ринковий шлях розвитку, функціонує у відповідності з такими принципами: